|
|
||
Свидание с собой
В пустом осеннем парке
Навязчиво диктует
Дизайн воспоминаний.
И вдавливая в тишину
Опавших листьев
Кричит маниакально
Ни о чём.
Развязывает руки
Болезненному воображению,
Замешанному
На запахе надежд.
2000-11-26
|