Ня. Конспект лекций

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ, МОЛОДI ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький нацiональний унiверситет економiки i торгiвлi

iменi Михайла Туган-Барановського

Кафедра екологiї i фiзики

А.С. Толстих

ЦИВIЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Конспект лекцiй

для студентiв всiх спецiальностей

денної i заочної форми навчання

Донецьк 2012

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ, МОЛОДI ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький нацiональний унiверситет економiки i торгiвлi

iменi Михайла Туган-Барановського

Кафедра екологiї i фiзики

А.С. Толстих

ЦИВIЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Конспект лекцiй

для студентiв всiх спецiальностей

денної i заочної форми навчання

Затверджено

на засiданнi кафедри екологiї i фiзики

Протокол N вiд .02.2012 р.

Ухвалено навчально-методичною

радою ДонНУЕТ

Протокол N вiд 2012 р.

Донецьк 2012

ЗМIСТ

стор.

ГЛАВА 1 Органiзацiя Цивiльного захисту в Українi..............................................4

1.1 Документи мiжнародного права по цивiльному захисту..................4

1.1.1 Необхiднiсть виникнення i iсторичнi джерела

мiжнародного гуманiтарного права..................................4

1.1.2 Цивiльна оборона в мiжнародному гуманiтарному правi....8

1.2 Органiзацiя Цивiльного захисту в Українi................................10

1.2.1 Принципи органiзацiї цивiльного захисту в Українi............10

1.2.2 Єдина державна система цивiльного захисту.....................12

1.3. Органiзацiя Цивiльного захисту на об'єктах економiки...............16

ГЛАВА 2 Класифiкацiя надзвичайних ситуацiй в Українi...............................18

2.1 Класифiкацiя НС в Українi....................................................18

2.2 Державний класифiкатор надзвичайних ситуацiй.........................19

2.3 Надзвичайнi ситуацiї вiйськового часу....................................22

ГЛАВА 3 Прогнозування i оцiнка хiмiчної обстановки при аварiях на ХНО....25

3.1. Оповiщення i iнформування...................................................25

3.2. Монiторинг потенцiйних небезпек..........................................28

3.2.1. Функцiональна пiдсистема монiторингу i прогнозування НС..28

3.2.2 Спостереження i лабораторний контроль...........................30

3.2.3. Iдентифiкацiя i декларування об'єктiв пiдвищенiй небезпеки..31

3.3. Iнженерний захист населення i територiй...................................40

3.3.1. Iнженерний захист населення.......................................40

3.3.2. Iнженерний захист територiй.......................................51

3.4. Евакуацiйнi заходи...............................................................52

3.5. Медичний, психологiчний i бiологiчний захист........................57

3.6. Радiацiйний i хiмiчний захист................................................59

3.6.1. Заходи радiацiйного i хiмiчного захисту..........................59

3.6.2. Спостереження радiацiйної i хiмiчної обстановки.............61

3.6.3. Режими радiацiйного захисту.......................................62

3.6.4. Засоби радiацiйного i хiмiчного захисту........................63

3.6.5. Спецiальна обробка...................................................63

3.6.6. Матерiальне забезпечення заходiв цивiльного захисту......71

ГЛАВА 4 Планування заходiв цивiльного захисту на об'єктах економiки ......77

ГЛАВА 5 ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСТАНОВКИ В ЗОНАХ НС.....................88

5.1. Iонiзуючi випромiнювання...................................................88

5.1.2. Дози i рiвнi опромiнення.............................................89

5.1.3. Надзвичайнi ситуацiї при ядерному вибуху.....................91

5.1.4. Радiацiйно-небезпечнi об'єкти....................................100

5.1.5. Прогнозування i оцiнка радiацiйної обстановки...............101

5.2. Прогнозування обстановки при аварiях на хiмiчно

небезпечних об'єктах.........................................................103

5.2.1. Термiни i визначення................................................103

5.2.2. Класифiкацiя ХНР за мiрою дiї на органiзм людини.........104

5.2.3. Зберiгання i транспортування ХНР..............................106

5.2.4. Особливостi виникнення i розвитку аварiй на

хiмiчно небезпечних об'єктах ....................................108

5.2.5. Прогнозування i оцiнка хiмiчної обстановки при аварiях

на хiмiчно небезпечних об'єктах..............................110

ГЛАВА 6. РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНI СИТУАЦIЇ.....................112

6.1. Основнi заходи по реагуванню на надзвичайнi ситуацiї............112

6.2. Лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв.....................116

6.2.1. Основнi заходи по лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй

i їх наслiдкiв.........................................................116

6.2.2. Особливостi проведення аварiйно рятувальних робiт при

НС техногенного i природного характеру.....................119

6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення...............128

6.2.4. Захист запасiв продовольства в надзвичайних ситуацiях...132

6.2.5. Дiї населення в умовах НС.......................................136

6.2.6. Завдання служби торгiвлi i живлення в НС.....................140

ГЛАВА 7. РЕГIОНАЛЬНА ПОЛIТИКА У СФЕРI ЦИВIЛЬНОГО ЗАХИСТУ142

7.1. Вiдшкодування збиткiв i надання допомоги, постраждалим вiд НС...142

7.2. Фiнансове i матерiально-технiчне забезпечення заходiв

цивiльного захисту...................................................................144

7.3. Оцiнка збиткiв вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй

техногенного i природного характеру...........................................149

7.4. Державний матерiальний резерв України.................................149

7.5. Використання засобiв резервного фонду бюджету.........................153

7.6. Державний нагляд у сферi цивiльного захисту i

техногенної безпеки...................................................................157

7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивiльного

захисту i техногенної безпеки....................................157

7.6.2. Державне регулювання заходiв по попередженню НС......162

ЛIТЕРАТУРА..............................................................................167

ГЛАВА 1 ОРГАНIЗАЦIЯ ЦИВIЛЬНОГО ЗАХИСТУ

В УКРАЇНI

1.1 Документи мiжнародного права з цивiльного захисту

1.1.1 Необхiднiсть виникнення i iсторичнi джерела мiжнародного гуманiтарного права

Мiжнародне гуманiтарне право є галуззю права, що постiйно розвивається. Нинi норми гуманiтарного права втiленi в бiльш нiж 80 мiжнародних угодах.

Вiйна, навiть в тих випадках, коли викликане нею насильство якимсь чином обмежується i регулюється, заподiює досить багато страждань, тому необхiдно докладати зусилля до того, щоб не допускати її перетворення на кривавий хаос, в бiйню без правил, де знищують усiх без розбору. У цьому i полягає мета мiжнародного гуманiтарного права, щоб, вдаваясь до насильства, воюючi сторони все ж дотримувалися певних обмежень.

Аж до прийняття в 1864 роцi першої Женевської Конвенцiї вiйна регулювалася нормами звичайного права i нормами, яки витiкали iз спецiальних двостороннiх або багатостороннiх угод (угодах про перемир'я, про обмiн полоненими i так далi). Нижче в хронологiчному порядку приводяться основнi джерела:

1864 р. Конвенцiя про полiпшення долi поранених в дiючих армiях. Женева, 22 серпня 1864 р.

1868 р. Декларацiя про вiдмiну використання вибухових i запальних куль. Санкт-Петербург, 29 листопада/11 грудня 1868 р.

1899 р.

Конвенцiя (II) про закони i звичаї сухопутної вiйни i її застосування: Положення про закони i звичаї сухопутної вiйни. Гаага, 29 липня 1899 р.

-- Конвенцiя про застосування начал Женевської конвенцiї вiд 22 серпня 1864 р. до морської вiйни. Гаага, 29 липня 1899 р.

-- Декларацiя (IV, 1) про заборону метання снарядiв i вибухових речовин з повiтряних куль або iншими подiбними новими способами. Гаага, 29 липня 1899 р.

-- Декларацiя (IV, 2) про заборону використання снарядiв, що мають єдиним призначенням поширювати задушливi або шкiдливi гази. Гаага, 29 липня 1899 р.

-- Декларацiя (IV, 3) про невикористання куль, що легко розгортаються i сплющуються. Гаага, 29 липня 1899 р.

1906 р. Конвенцiя для полiпшення долi поранених i хворих в дiючих армiях. Женева, 6 липня 1906 р.

1907 р.

-- Конвенцiя (IV) про закони i звичаї сухопутної вiйни. Додаток: Положення про закони i звичаї сухопутної вiйни. Гаага, 18 жовтня 1907 р.

-- Конвенцiя (V) про права i обов'язки нейтральних держав i осiб у разi сухопутної вiйни. Гаага, 18 жовтня 1907 р.

-- Конвенцiя (VIII) про постановку пiдводних, автоматично вибухаючих вiд зiткнення мiн. Гаага, 18 жовтня 1907 р.

1925 р. Протокол про заборону застосування на вiйнi задушливих, отруйних або iнших подiбних газiв i бактерiологiчних засобiв. Женева, 17 червня 1925 р.

1929 р.

-- Конвенцiя про полiпшення долi поранених i хворих в дiючих армiях. Женева, 27 липня 1929 р.

-- Конвенцiя про поводження з вiйськовополоненими. Женева, 27 липня 1929г.

1949 р.

-- Женевська конвенцiя вiд 12 серпня 1949 року про полiпшення долi поранених i хворих в дiючих армiях.

-- Женевська конвенцiя вiд 12 серпня 1949 року про полiпшення долi поранених, хворих i осiб, що потерпiли корабельну аварiю, iз складу збройних сил на морi.

-- Женевська конвенцiя вiд 12 серпня 1949 року про поводження з вiйськовополоненими.

-- Женевська конвенцiя вiд 12 серпня 1949 року про захист цивiльного населення пiд час вiйни.

1954 р. Конвенцiя про захист культурних цiнностей у разi озброєного конфлiкту. Гаага, 14 травня 1954 р.

1972 р. Конвенцiя про заборону розробки, виробництва i накопичення запасiв бактерiологiчної (бiологiчного) i токсинної зброї i про їх знищення. Вiдкрита до пiдписання в Лондонi, Москвi i Вашингтонi 10 квiтня 1972 р.

1977 р.

-- Додатковий протоколу до Женевських конвенцiй вiд 12 серпня 1949 року, який стосується захисту жертв мiжнародних озброєних конфлiктiв (Протокол I). Прийнятий на дипломатичнiй конференцiї в Женевi 8 червня 1977 р.

-- Додатковий протокол до Женевських конвенцiй вiд 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв озброєних конфлiктiв немiжнародного характеру (Протокол II). Прийнятий на дипломатичнiй конференцiї в Женевi 8 червня 1977 р.

1980 р.

-- Конвенцiя про заборону або обмеження застосування конкретних видiв звичайної зброї, якi можуть вважатися такими, що наносять надмiрнi ушкодження або що мають невибiркову дiю. Женева, 10 жовтня 1980 р.

-- Протокол про осколки, що не виявляються (Протокол I). Женева, 10 жовтня 1980 р.

-- Протокол про заборону або обмеження застосування мiн, мiн-пасток i iнших пристроїв (Протокол II). Женева, 10 жовтня 1980 р.

-- Протокол про заборону або обмеження застосування запальної зброї (Протокол III). Женева, 10 жовтня 1980 р.

1993 р. Конвенцiя про заборону розробки, виробництва, накопичення i застосування хiмiчної зброї i про її знищення.

1995 р. Протокол про заслiплюючу лазерну зброю (Протокол IV до Конвенцiї 1980 р.), 13 жовтня 1995 р.

1996 р. Протокол про заборону або обмеження застосування мiн, мiн-пасток i iнших пристроїв з поправками, внесеними 3 травня 1996г. (Протокол II до Конвенцiї 1980 р.).

1997 р. Конвенцiя про заборону застосування, накопичення, виробництва i передачi протипiхотних мiн i про їх знищення. 18 вересня 1997 р.

1998 р. Статут Мiжнародного карного суду. Рим, 17 липня 1998г.

1999 р. Другий протокол до Конвенцiї про захист культурних цiнностей у разi озброєного конфлiкту. Гаага, 26 березня 1999 р.

Нинi, передусiм, джерелами сучасного гуманiтарного права є чотири Женевськi конвенцiї 1949 р. i два Додатковi протоколи до них 1977 р. Кожна з чотирьох Женевських конвенцiй включає положення, що надають правовий захист конкретнiй категорiї жертв озброєних конфлiктiв. Так, Перша Женевська конвенцiя забезпечує правовий захист хворих i поранених в дiючих армiях; Друга конвенцiя - поранених, хворих i осiб, що потерпiли корабельну аварiю, iз складу збройних сил на морi; Третя - вiйськовополонених; Четверта - цивiльного населення пiд час вiйни. Зважаючи на особливостi озброєних конфлiктiв, що мали мiсце пiсля 1949 року, змiст Женевських конвенцiй в 1977 роцi був доповнений i розширений двома Додатковими протоколами.

Сучасне мiжнародне гуманiтарне право (МГП) можна визначити таким чином: МГП - це сукупнiсть принципiв i норм мiжнародного публiчного права, що застосовується пiд час озброєних конфлiктiв i мають наступнi цiлi:

а) захищати цивiльних осiб i вiйськовослужбовцiв, що вийшли з ладу, i забезпечувати гуманне поводження з ними (право Женеви),

б) обмежувати i навiть забороняти певнi методи i засоби ведення бою, щоб попередити невибiркове насильство i зайвi страждання (право Гааги).

Мiжнародне гуманiтарне право передбачає вiдмiннiсть мiж мiжнародними i немiжнародними озброєними конфлiктами.

Пiд мiжнародним озброєним конфлiктом (вiйною) розумiється озброєне протистояння мiж двома або декiлькома державами. В цьому випадку застосовуються численнi норми мiжнародного гуманiтарного права, що мiстяться в чотирьох Женевських конвенцiях 1949 р. i Додатковому протоколi I 1977 р. Вони набувають чинностi з самого початку вiйськових дiй незалежно вiд причин виникнення i характеру конфлiкту.

Немiжнародний озброєний конфлiкт - це озброєне протистояння в межах однiєї держави мiж силами уряду i антиурядовими загонами (повстанцями). Держава має право самостiйно вирiшувати власнi внутрiшнi проблеми (у тому числi правом застосовувати силу для вiдновлення на своїй територiї законностi i порядку, вводити режим надзвичайного стану). Проте у своїх дiях воно пов'язане нормами мiжнародного гуманiтарного права. Дотримання гуманiтарних правил в немiжнародному конфлiктi обов'язково не лише для урядових збройних сил, але i для озброєних загонiв, супротивних уряду. Норм, якi застосовуються до немiжнародного озброєного конфлiкту, менше нiж норм, якi застосовуються у разi мiжнародного конфлiкту. Вони викладаються в загальнiй для усiх чотирьох Женевських конвенцiй статтi 3 i Додатковому протоколi II.

Таким чином, як у разi мiжнародного озброєного конфлiкту, так i у разi озброєного конфлiкту немiжнародного характеру необхiдно вести вiйськовi дiї, строго дотримуючи норми мiжнародного гуманiтарного права, керуючись принципами гуманностi.

Ухвалення Додаткових протоколiв 1977 року стало переважно вiдповiддю на збiльшення масштабiв людських страждань в умовах озброєних конфлiктiв, що було частково обумовлено розвитком технологiї виробництва зброї.

Додатковi протоколи встановлювали основнi правила ведення вiйськових дiй, а також визначали дозволенi методи i засоби ведення бойових дiй. Метою цих нових правил було посилення захисту мирних жителiв. Зокрема, в Протоколах формулювалися важливi принципи вiдмiнностi мiж цивiльними особами i комбатантами, а також мiж цивiльними об'єктами i вiйськовими цiлями.

Нинi учасниками Першого Додаткового протоколу є 167 держав, а Другого Додаткового протоколу - 163 держави. Завдяки цьому, Додатковi протоколи 1977 року входять до числа правових iнструментiв, якi завоювали найбiльш широке свiтове визнання.

Мiжнародно-правова заборона вiйськової дiї на довкiлля

Iснує цiлий ряд документiв, в яких мiстяться норми, що захищають природне середовище пiд час вiйни. Тут необхiдно вiдмiтити Санкт-Петербурзьку декларацiю 1868 року, Декларацiї 1899 року, Гаагську конвенцiю про закони i звичаї сухопутної вiйни 1907 року i Положення до неї, Женевську конвенцiю 1949 року про захист цивiльного населення пiд час вiйни, 1-й Додатковий протокол 1977 року, Конвенцiю про заборону вiйськового або будь-якого iншого ворожого використання засобiв дiї на природне середовище 2004 року, а також Конвенцiю про заборону або обмеження застосування конкретних видiв звичайної зброї 1980 року. Так, ст. 35 Додаткового протоколу 1 закрiплює принцип захисту довкiлля i забороняє застосовувати методи або засоби ведення вiйськових дiй, якi мають на метi заподiяти або, як можна чекати, заподiють великий, тривалий i серйозний збиток природному середовищу. Забороняється спричинення збитку природному середовищу як репресалiї. Також забороняється перетворювати довкiлля як таке на об'єкт нападу.

Конвенцiя про заборону вiйськового або будь-якого iншого ворожого використання засобiв дiї на природне середовище 2004 року стала першим мiжнародно-правовим договором, який спрямований на запобiгання використанню сил природи як зброї ведення вiйни, оскiльки в нiй йдеться про якiсно новий спосiб ведення вiйськових дiй, що вiдрiзняються украй невибiрковим характером. У Конвенцiї говориться про заборону антропогенної дiї за допомогою умисного втручання в природнi процеси. Держави учасники зобов'язалися не удаватися до використання засобiв дiї на природне середовище у вiйськових або iнших ворожих цiлях як способи руйнування, нанесення збитку або спричинення шкоди. Об'єктами тут можуть виступати не лише природнi ресурси, але також збройнi сили i цивiльне населення.

Особливе значення має поняття "Вороже використання", яке вказує на необхiднiсть наявностi ворожої мети при здiйсненнi таких дiй. Але не всяке вороже використання пiдлягає заборонi, а тiльки таке, яке має "широкi, довгостроковi або серйознi наслiдки". Будь-якого з цих трьох критерiїв досить для того, щоб вважати використання тих або iнших засобiв дiї на природне середовище неправомiрним.

Забороняється таке використання засобiв дiї на природне середовище, яке одночасно є ворожою i викликає руйнування, завдає збитку, що перевищує певний порiг, встановлений Конвенцiєю. Поза забороною залишається використання засобiв дiї в неворожих, мирних цiлях, навiть якщо воно може викликати шкiдливi наслiдки, що перевищують певний порiг. Допускається використання таких засобiв у вiйськових або iнших ворожих цiлях за умови, що результати використання будуть нижче встановленого порогу. Протокол 111 про заборону або обмеження застосування запальної зброї до Конвенцiї про конкретнi види звичайної зброї 1980 року забороняє перетворювати лiси i iншi види рослинного покриву на об'єкт нападу iз застосуванням запальної зброї.

1.1.2 Цивiльна оборона в мiжнародному гуманiтарному правi

Цивiльна оборона - це комплекс заходiв, якi вживаються у рамках мiжнародного гуманiтарного права (МГП) з метою обмежити збиток i страждання, що заподiюються цивiльному населенню внаслiдок драматичного розвитку методiв i засобiв ведення вiйни. Вона вписується в загальну систему заходiв обережностi, якi визначаються в Додатковому протоколi I 1977 року до Женевських конвенцiй 1949 року для захисту цивiльного населення вiд наслiдкiв вiйни. Вже в четвертiй Женевськiй конвенцiї про захист цивiльного населення пiд час вiйни iснують положення, згiдно з якими органiзацiям цивiльної оборони i їх персоналу надається - так само, як i суспiльствам Червоного Хреста i Червоного Пiвмiсяця, - право продовжувати свою дiяльнiсть на окупованих територiях. Протокол I розвиває положення, що стосуються цивiльної оборони. Вiн забезпечує захист, яким користуються цi органiзацiї i їх персонал при виконаннi завдань по цивiльному захисту, поширюючи її дiю на усi ситуацiї мiжнародного озброєного конфлiкту.

Хоча в Додатковому протоколi II 1977 року до Женевських конвенцiй 1949 року про цивiльну оборону прямо не говориться, мається на увазi, що норми i правила, що вiдносяться до неї, повиннi дотримуватися i в ситуацiях озброєного конфлiкту немiжнародного характеру, у рамках загального захисту цивiльного населення вiд небезпек, що виникають у зв'язку з вiйськовими операцiями (ст. 13, п. 1). Цивiльна оборона являється таким чином однiй з найважливiших складових цього захисту.

Завдання цивiльної оборони

У контекстi МГП пiд "цивiльною обороною" маються на увазi не стiльки структури, що виконують певнi функцiї, скiльки самi цi функцiї.

Так, в Протоколi I перераховуються гуманiтарнi завдання, спрямованi на те, щоб, :

-- захистити цивiльне населення вiд небезпек;

-- допомогти йому усунути безпосереднi наслiдки вiйськових дiй або лих;

-- створити умови, необхiднi для його виживання.

У цей перелiк включено наступнi п'ятнадцять завдань:

-- оповiщення;

-- евакуацiя;

-- надання сховищ i їх будiвництво;

-- проведення заходiв по свiтломаскуванню;

-- рятувальнi роботи;

-- медичне обслуговування, включаючи першу допомогу, а також релiгiйну допомогу;

-- боротьба з пожежами;

-- виявлення i позначення небезпечних районiв;

-- знезараження i iншi подiбнi заходи захисту;

-- термiнове надання даху i постачання;

-- термiнова допомога у вiдновленнi i пiдтримцi порядку в районах лих;

-- термiнове вiдновлення необхiдних комунальних служб;

-- термiнове поховання трупiв;

-- допомога в збереженнi об'єктiв, iстотно необхiдних для виживання;

-- додаткова дiяльнiсть. необхiдна для здiйснення будь-якої з вищезгаданих завдань.

Сили виконання завдань цивiльної оборони

У Протоколi I згадуються у зв'язку з цим органiзацiї цивiльної оборони, що створюються державою, їх персонал, а також особи, що виконують завдання цивiльної оборони по заклику влади i пiд їх контролем. Вони користуються захистом, якщо призначаються виключно для виконання гуманiтарних завдань, навiть в тих випадках, коли їх призначення носить тимчасових характер.

Крiм того, дiя захисту охоплює персонал цивiльних органiзацiй цивiльної оборони нейтральних держав i держав, що не є сторонами в конфлiктi, якi виконують завдання цивiльної оборони на територiї однiй iз сторiн в конфлiктi iз згоди i пiд контролем останньої, повiдомивши про це зацiкавлену противну сторону (ст. 64). Захистом користуються також мiжнароднi органiзацiї, що здiйснюють координацiю дiяльностi в областi цивiльної оборони, до яких належить мiжнародна органiзацiя цивiльної оборони (МОЦО).

Крiм того, виконанням завдань по цивiльнiй оборонi можуть займатися особовий склад збройних сил i вiйськовi пiдроздiли. Проте захистом вони користуються лише у тому випадку, якщо призначаються в органiзацiї цивiльної оборони постiйно i виключно для виконання таких завдань, i вiдповiдають строгим вимогам.

Цивiльнi органiзацiї i особи, що виконують завдання цивiльної оборони, повиннi користуватися пошаною i захистом. Вони мають право виконувати дорученi ним завдання по цивiльнiй оборонi, за винятком випадкiв наполегливої вiйськової необхiдностi (ст. 62, п. 1). Це положення доповнює положення про загальний захист цивiльного населення, що мiстяться в статтi 51 Протоколу I, згiдно якої цивiльнi особи не повиннi бути об'єктом нападу.

Будiвлi i матерiальна частина, використовуванi для цiлей цивiльної оборони, а також сховища, призначенi для цивiльного населення, не можуть пiддаватися знищенню або використовуватися не за призначенням, окрiм як стороною, якiй вони належать (ст. 62, п. 3). Це положення доповнює положення про загальний захист цивiльних об'єктiв, що мiстяться в статтi 52 Протоколу I.

Нацiональнi заходи по виконанню завдань цивiльної оборони

Держави повиннi ще в мирний час впроваджувати заходи по виконанню норм i правил, що стосуються цивiльної оборони.

Хоча держави i не пов'язанi зобов'язанням змiнювати свої структури цивiльної оборони в мирний час, вони, проте, зобов'язанi забезпечувати їх визнання пiд час вiйни. Цивiльнi i вiйськовi структури цивiльної оборони повиннi бути пристосованi до вимог, якi висуваються Протоколом I. Досягти цього можна шляхом прийняття вiдповiдних актiв i розпоряджень. Бажано також, щоб держави на добровiльнiй основi поширювали сферу дiї правових норм в областi цивiльної оборони на озброєнi конфлiкти немiжнародного характеру.

1.2 Органiзацiя Цивiльного захисту в Українi

1.2.1 Принципи органiзацiї цивiльного захисту в Українi

Цивiльний захист здiйснюється з метою забезпечення безпеки i захисту населення i територiй, матерiальних i культурних цiнностей i довкiлля вiд надзвичайних ситуацiй, пожеж i подолання їх небезпечних наслiдкiв в мирний час i в особливий перiод.

Цивiльний захист ґрунтується на наступних принципах:

- гарантування i забезпечення державою громадянам конституцiйного права на захист їх життя, здоров'я i власностi, а юридичним особам - права на безпечне функцiонування;

- вiдповiдальностi за недотримання законодавства з питань цивiльного захисту;

- комплексного пiдходу до рiшення завдань цивiльного захисту;

- прiоритетностi завдань, спрямованих на порятунок життя i збереження здоров'я людей;

- максимально можливого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацiй i мiнiмiзацiї їх наслiдкiв;

- добровiльностi при залученнi людей до здiйснення заходiв цивiльного захисту, пов'язаних з ризиком для їх життя i здоров'я;

- безперервного (постiйного) монiторингу i прогнозування надзвичайних ситуацiй;

- виправданого ризику i вiдповiдальностi керiвникiв сил ЦЗ пiд час проведення аварiйно-рятувальних i iнших невiдкладних робiт;

- гласностi, вiльного, вiдповiдно до законодавства, доступу населення до iнформацiї у сферi цивiльного захисту;

- особистої вiдповiдальностi i турботи громадян про власну безпеку.

Основними завданнями i заходами у сферi ЦЗ є:

- запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй;

- захист населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй;

- лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв;

- створення i пiдтримка в постiйнiй готовностi системи оповiщення;

- планування заходiв ЦЗ на мирний час i особливий перiод;

- створення сил ЦЗ i забезпечення їх постiйної готовностi до запобiгання НС i лiквiдацiї їх наслiдкiв;

- створення, збереження i рацiональне використання матерiальних i фiнансових резервiв, необхiдних для потреб ЦЗ;

- органiзацiя i здiйснення життєзабезпечення постраждалого населення;

- забезпечення техногенної безпеки;

- забезпечення санiтарного i епiдемiчного благополуччя населення в районах виникнення НС;

- надання оперативної допомоги населенню у разi виникнення надзвичайних подiй;

- надання невiдкладної психологiчної, медичної i iншiй допомоги потерпiлим у разi надзвичайних ситуацiй;

- здiйснення заходiв соцiального захисту населення, постраждалого в результатi НС;

- пiдготовка i пiдвищення квалiфiкацiї керiвного складу органiв управлiння i сил ЦЗ, навчання населення дiям в НС;

- здiйснення державного нагляду (контролю) у сферi ЦЗ;

- здiйснення державної експертизи, сертифiкацiї, стандартизацiї, лiцензування у сферi ЦЗ;

- здiйснення постiйного спостереження i лабораторного контролю за станом довкiлля;

- мiжнародна спiвпраця у сферi ЦЗ.

Права i обов'язки громадян України у сферi цивiльного захисту

Громадяни України у сферi ЦЗ в мирний час i в особливий перiод мають право на:

- отримання iнформацiї про НС i про заходи необхiдної безпеки;

- забезпечення i використання засобiв колективного i iндивiдуального захисту;

- звернення до органiв державної i виконавчої влади, i мiсцевого самоврядування з питань захисту вiд НС;

- вiдшкодування шкоди, заподiяної здоров'ю i майну громадян в результатi надзвичайних ситуацiй;

- компенсацiю за роботу в зонах надзвичайних ситуацiй;

- медичну допомогу, соцiально-психологiчну пiдтримку i медично-психологiчну реабiлiтацiю.

Громадяни України у сферi цивiльного захисту зобов'язанi:

- дотримуватися заходiв безпеки в побутi i повсякденнiй трудовiй дiяльностi;

- вивчати способи захисту вiд НС i їх наслiдкiв;

- дотримуватися встановлених вимог у разi виникнення надзвичайних ситуацiй;

- повiдомляти у вiдповiднi служби про виникнення надзвичайних ситуацiй i вживати заходи вiдносно порятунку людей i майна.

1.2.2 Єдина державна система цивiльного захисту

Єдина державна система цивiльного захисту (ЕДСЦЗ) створюється з метою об'єднання дiй центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй, пiдлеглих ним сил для забезпечення реалiзацiї заходiв державної полiтики у сферi ЦЗ в мирний час i в особливий перiод.

Єдину державну систему цивiльного захисту складають:

- органи управлiння ЕДСЦЗ;

- сили, призначенi для виконання завдань цивiльного захисту;

- фонди фiнансових, медичних i матерiально-технiчних ресурсiв;

- системи зв'язку, оповiщення i iнформацiйного забезпечення;

- система монiторингу техногенної i природної безпеки i прогнозування надзвичайних ситуацiй;

- система навчання кадрiв, керiвного складу i фахiвцiв у сферi ЦЗ, навчання населення дiям в НС;

- система наукового забезпечення заходiв ЦЗ.

Органiзацiйна структура ЕДСЦЗ складається з постiйно дiючих функцiональних i територiальних пiдсистем, що мають державний, регiональний, мiсцевий i об'єктовий рiвнi.

Функцiональнi пiдсистеми створюються центральними органами виконавчої влади по напрямах дiяльностi. На регiональному, мiсцевому i об'єктовому рiвнях створюються ланки функцiональних пiдсистем. Кожен рiвень функцiональних пiдсистем має усi елементи ЕДСЦЗ, окрiм системи навчання кадрiв.

Територiальнi пiдсистеми створюються мiсцевими органами виконавчої влади. На мiсцевому i об'єктовому рiвнях створюються ланки територiальних пiдсистем. Кожен рiвень територiальних пiдсистем має усi елементи ЕДСЦЗ, окрiм системи навчання кадрiв з питань ЦЗ i системи наукового забезпечення заходiв цивiльного захисту.

Функцiонування ЕДСЦЗ

ЕДСЦЗ може функцiонувати в режимi повсякденного функцiонування, пiдвищенної готовностi i в режимах надзвичайної ситуацiї, надзвичайного або воєнного положення.

Режим повсякденного функцiонування ЕДСЦЗ встановлюється за умов нормальної виробничо-промислової, радiацiйної, хiмiчної, сейсмiчної, гiдрометеорологiчної, техногенної i пожежної обстановки, гiдрогеологiї, за вiдсутностi епiдемiй, епiзоотiй, епiфiтотiй. У режимi повсякденного функцiонування органи управлiння ЕДСЦЗ i сили ЦЗ:

- забезпечують спостереження i контроль за обстановкою на об'єктах пiдвищеної небезпеки i прилеглих до них територiях;

- здiйснюють цiлодобове чергування оперативно-рятувальних i пожежно-рятувальних пiдроздiлiв;

- розробляють i виконують цiльовi i науково-технiчнi програми по запобiганню виникненню НС i зменшення можливих втрат;

- здiйснюють плановi заходи по запобiганню НС, забезпеченню безпеки i захисту населення i територiй вiд них;

- забезпечують пiдготовку органiв управлiння i сил цивiльного захисту вiдносно дiй в надзвичайних ситуацiях;

- органiзовують навчання керiвного складу i фахiвцiв цивiльного захисту i населення дiям в надзвичайних ситуацiях;

- створюють i поновлюють матерiальнi резерви для запобiгання, лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв;

- здiйснюють прогнозування обстановки, погiршення якої може привести до виникнення надзвичайних ситуацiй;

- створюють i пiдтримують в постiйнiй готовностi системи оповiщення.

Режим пiдвищеної готовностi ЕДСЦЗ встановлюється в межах конкретної територiї у разi iстотного погiршення виробничо-промислової, радiацiйної, хiмiчної, епiдемiчної (епiзоотичної), сейсмiчної, гiдрометеорологiчної обстановки гiдрогеологiї, за наявностi загрози виникнення надзвичайної ситуацiї. У режимi пiдвищеної готовностi органи управлiння ЕДСЦЗ i сили ЦЗ:

- здiйснюють оповiщення населення про загрозу виникнення НС;

- формують оперативнi групи для виявлення причин погiршення обстановки i готують пропозицiї вiдносно її нормалiзацiї;

- вводять цiлодобове чергування членiв комiсiї з питань техногенно-екологiчної безпеки i НС;

- посилюють спостереження i контроль за ситуацiєю на об'єктах пiдвищеної небезпеки i прилеглих до них територiях, здiйснюють постiйне прогнозування можливостi виникнення НС i їх масштабiв;

- здiйснюють заходи по запобiганню виникненню НС;

- уточнюють, розробляють i здiйснюють заходи вiдносно захисту населення i територiй вiд можливої надзвичайної ситуацiї;

- приводять в стан готовностi наявнi сили i засоби реагування.

Режим надзвичайної ситуацiї ЕДСЦЗ встановлюється у разi виникнення НС, залежно вiд її масштабу, в межах конкретної територiї. У режимi надзвичайної ситуацiї органи управлiння ЕДСЦЗ i сили ЦЗ :

- здiйснюють оповiщення населення про надзвичайну ситуацiю i про їх дiї в умовах цiєї ситуацiї;

- призначають спецiальну комiсiю i/або керiвника робiт по лiквiдацiї НС, якi створюють Штаб по лiквiдацiї НС;

- визначають межi територiї, на якiй виникла НС;

- здiйснюють постiйне прогнозування зони можливого поширення НС i масштабiв можливих наслiдкiв;

- органiзовують роботи по локалiзацiї i лiквiдацiї НС i її наслiдкiв, притягають для цього необхiднi сили i засоби;

- органiзовують i здiйснюють заходи по життєзабезпеченню постраждалого населення;

- органiзовують захист населення i територiй в умовах НС;

- здiйснюють безперервний контроль за розвитком НС i обстановкою на аварiйних об'єктах i прилеглих до них територiях.

Режим функцiонування ЕДСЦЗ в умовах надзвичайного стану встановлюється вiдповiдно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану".

Особливостi функцiонування ЕДСЦЗ в умовах воєнного стану, визначаються Законом України "Про правовий режим воєнного стану". Основними завданнями у сферi ЦЗ в режимi воєнного стану i в особливий перiод, додатково до тих, якi визначенi Законом України "Про правовий режим воєнного стану", являються:

- навчання населення способам захисту вiд небезпек, що виникають пiд час ведення вiйськових дiй або в результатi цих дiй;

- оповiщення населення про небезпеки, що виникають пiд час ведення вiйськових дiй або в результатi цих дiй;

- евакуацiя населення, матерiальних i культурних цiнностей в безпечнi райони;

- забезпечення населення засобами колективного i iндивiдуального захисту;

- проведення заходiв свiтломаскування i iнших видiв маскування;

- проведення аварiйно-рятувальних i iнших невiдкладних робiт;

- надання медичної допомоги постраждалому населенню i проведення санiтарно-протиепiдемiчних заходiв;

- здiйснення заходiв життєзабезпечення населення, постраждалого пiд час ведення вiйськових дiй;

- лiквiдацiя пожеж, що виникають пiд час ведення вiйськових дiй;

- виявлення i позначення районiв, що пiддалися радiоактивному, хiмiчному i бiологiчному зараженню (окрiм районiв бойових дiй);

- санiтарна обробка людей i спецiальна обробка одягу, технiки, устаткування, будiвель i територiй, що пiддалися радiоактивному, хiмiчному i бiологiчному забрудненню;

- участь в заходах по пошуку i знешкодженню вибухонебезпечних предметiв, що залишилися пiсля ведення вiйськових дiй;

- охорона громадського порядку в постраждалих районах;

- розробка i здiйснення заходiв, спрямованих на забезпечення постiйного функцiонування об'єктiв економiки у вiйськовий час;

- забезпечення постiйної готовностi сил i засобiв цивiльного захисту до дiй в умовах воєнного стану i в особливий перiод.

Органи управлiння ЕДСЦЗ

Органами управлiння ЕДСЦЗ i її функцiональними i територiальними пiдсистемами є:

- Кабiнет Мiнiстрiв України, що здiйснює керiвництво функцiонуванням ЕДСЦЗ в мирний час i очолюваний Прем'єр-мiнiстром України;

- спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань цивiльного захисту, що забезпечує реалiзацiю заходiв державної полiтики у сферi ЦЗ, безпосереднє керiвництво функцiонуванням ЕДСЦЗ;

- центральнi i мiсцевi органи виконавчої влади i мiсцевого самоврядування, адмiнiстрацiї пiдприємств, установ i органiзацiй;

- органи повсякденного управлiння з питань ЦЗ, що здiйснюють безпосереднє керiвництво по виконанню завдань i заходiв функцiональних пiдсистем в мирний час i особливий перiод.

Планування заходiв цивiльного захисту

Для органiзацiї дiяльностi ЕДСЦЗ Кабiнетом Мiнiстрiв України, центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями розробляються i затверджуються встановленим порядком:

- план реагування на надзвичайнi ситуацiї (розробляється на усiх рiвнях окрiм об'єктового);

- план локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй на об'єктах пiдвищеної небезпеки;

- план цивiльного захисту на особливий перiод;

- план основних заходiв по пiдготовцi ЕДСЦЗ на рiк;

- плани основних заходiв по пiдготовцi функцiональних i територiальних пiдсистем на рiк.

Структура, змiст, порядок розробки, узгодження i затвердження планiв визначаються спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивiльного захисту.

1.3. Органiзацiя Цивiльного захисту на об'єктах економiки

Об'єкт економiки - це пiдприємства (державнi i приватнi), установи i органiзацiї, учбовi заклади та iн. На всiх об'єктах ЦЗ органiзовується з метою завчасної пiдготовки їх до захисту вiд наслiдкiв НС, зниження витрат, створення умов для пiдвищення стiйкостi об'єктiв i своєчасного проведення АРIНР.

Вiдповiдальнiсть за органiзацiю i стан ЦЗ несе начальник ЦЗ об'єкту - керiвник пiдприємства, установи i органiзацiї.

Начальник ЦЗ об'єкту пiдкоряється вiдповiдним посадовцям мiнiстерства (вiдомства), в пiдпорядкуваннi якого знаходиться об'єкт, а також начальниковi ЦЗ мiста (району), на територiї якого вiн розташований.

На об'єктах з чисельнiстю працюючих 3 тисячi чоловiк у складi їх адмiнiстрацiй створюються пiдроздiли повсякденного управлiння iз питань ЦЗ. На об'єктах з чисельнiстю робiтникiв вiд 200 до 3 тис. чоловiк призначаються спецiальнi штатнi особи з питань ЦЗ. На об'єктах економiки, з чисельнiстю працiвникiв до 200 чоловiк, призначаються спецiальнi особи з питань ЦЗ, що працюють на умовах сумiсницi з основною посадою.

До складу керiвництва ЦЗ об'єкту також входять керiвники громадських органiзацiй.

На об'єктi залежно вiд характеру його виробничої дiяльностi створюються наступнi служби ЦЗ - оповiщення i зв'язку; медична; радiацiйного i хiмiчного захисту; охорони громадського порядку; протипожежна; енергопостачання i свiтломаскування; аварiйно-технiчна; сховищ i укриттiв; транспортна; матерiально-технiчного постачання та iн. На них покладається виконання спецiальних заходiв i забезпечення дiй формувань при проведеннi АРIНР.

Служба оповiщення i зв'язку створюється на базi вузла зв'язку об'єкту (диспетчерського зв'язку, електроцеху). На службу покладається органiзацiя своєчасного оповiщення керiвного складу, робiтникiв i службовцiв, населення про загрозу. Крiм того, служба усуває аварiї в мережах i спорудах зв'язку, що знаходяться в осередках ураження, районах лиха.

Медична служба органiзовується на базi медсанчастини (полiклiнiки) об'єкту. Начальник служби - головлiкар. Служба забезпечує комплектацiю, навчання i пiдтримку в готовностi медичних формувань; накопичення запасiв медичного майна i медичних засобiв iндивiдуального захисту; медичну розвiдку i санiтарно - епiдемiологiчне попередження.

Надає медичну допомогу ураженим i евакуював їх до лiкувальних установ, здiйснює медичне забезпечення робiтникiв, службовцiв i членiв їх сiмей в мiсцях розмiщення евакуйованих.

Служба радiацiйного i хiмiчного захисту розробляє i проводить заходи по захисту людей, харчоблокiв, складiв продуктiв вiд дiї радiоактивних i отруйних речовин; створює i навчає формування i установи радiацiйного i хiмiчного захисту; здiйснює контроль за складом засобiв iндивiдуального захисту i спецiальної технiки. Проводить радiацiйну i хiмiчну розвiдку, реалiзує контроль за опромiненням i зараженням особового складу, проводить заходи по лiквiдацiї радiоактивного i хiмiчного зараження.

Служба охорони громадського порядку створюється на базi пiдроздiлiв охорони i народних дружин. Вона забезпечує надiйну охорону об'єкту; пiдтримує громадський порядок в районах лих i пiд час проведення АРIНР.

Служба енергопостачання i свiтломаскування створюється на базi вiддiлу головного енергетика. Начальник служби - головний енергетик об'єкту. Служба розробляє заходи по забезпеченню безперебiйного постачання газом, теплом, електроенергiєю об'єкту. Оснащує вразливi дiлянки енергетичних мереж рiзного роду системами i засобами захисту.

Аварiйно-технiчна служба органiзовується на базi виробничого, технiчного вiддiлiв або вiддiлу головного механiка. Вона розробляє i здiйснює заходи по захисту обладнання, пiдвищення стiйкостi основних споруд, спецiальних iнженерних мереж i комунiкацiй; проводить невiдкладнi роботи по розбору завалiв, локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй на комунiкацiях i спорудженнях об'єкту.

Служба сховищ i укриттiв створюється на базi вiддiлу капiтального будiвництва, житлово-комунального вiддiлу, будiвельних бригад (цехiв). Вона займається розробкою розрахункiв укриття робiтникiв, службовцiв i населення; забезпеченням готовностi сховищ i укриттiв, за правильнiстю їх експлуатацiї; органiзацiєю будiвництва захисних споруд.

Транспортна служба створюється на базi транспортного цеху (гаража). Вона розробляє i здiйснює заходи по забезпеченню перевезення евакуйованих; органiзовує перевезення сил i засобiв до осередку ураження (у районах лих); готує транспорт для перевезення людей; евакуацiї потерпiлих i iнших цiлей ЦЗ; проводить роботи по знезараженню транспорту.

Служба матерiально-технiчного постачання створюється на базi вiддiлу матерiально-технiчного постачання об'єкта. Вона розробляє план матерiально-технiчного постачання; своєчасно забезпечує формування усiма видами оснащення i продовольства; органiзовує ремонт технiки i рiзного майна, його пiдвезення до дiлянок (мiсць) робiт, збереження i облiк; забезпечує продуктами i предметами першої необхiдностi персонал, як на об'єктi, так i в мiсцях розселення (евакуацiї).

ГЛАВА 2 КЛАСИФIКАЦIЯ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦIЙ

В УКРАЇНI

2.1 Класифiкацiя НС в Українi

Метою класифiкацiї НС в Українi є створення єдиної системи визначення рiвнiв НС i забезпечення оперативного i ефективного реагування на них.

Надзвичайнi ситуацiї класифiкуються по характеру походження, мiрi поширення, розмiру людських втрат i матерiальних збиткiв.

Залежно вiд причини походження подiй, якi можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацiй на територiї України, надзвичайнi ситуацiї класифiкуються по характеру походження таким чином:

-- техногенного характеру - транспортнi аварiї (катастрофи), пожежi, вибухи на вибухонебезпечних об'єктах або їх загроза, аварiї з викидами (загрозою викиду) небезпечних хiмiчних, радiоактивних, бiологiчних речовин, раптове руйнування споруд i будiвель, аварiї на iнженерних мережах i спорудженнях життєзабезпечення, гiдродинамiчнi аварiї на греблях i тому подiбне;

-- природного характеру - небезпечнi геологiчнi, метеорологiчнi, гiдрологiчнi, морськi i прiсноводнi явища, деградацiя ґрунтiв i надр, природнi пожежi, змiни стану повiтряного басейну, iнфекцiйна захворюванiсть людей, сiльськогосподарських тварин, масове ураження сiльськогосподарських рослин шкiдникам i хворобами, змiна стану водних ресурсiв бiосфери i тому подiбне;

-- соцiального характеру - пов'язанi з протиправними дiями терористичного i антиконституцiйного напряму: здiйснення або реальна загроза терористичного акту (озброєний напад, захоплення i утримання важливих об'єктiв, ядерних установок i матерiалiв, систем зв'язку i телекомунiкацiй, напад або замах на екiпаж повiтряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) або знищення суден, захоплення заручникiв, установка вибухових пристроїв в громадських мiсцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення боєприпасiв, що задавнилися, i т. п.;

-- вiйськового характеру - пов'язанi з наслiдками застосування зброї масового ураження i звичайних засобiв ураження, пiд час яких виникають вториннi чинники ураження населення, внаслiдок руйнування АЕС i гiдроелектростанцiй, складiв i сховищ, радiоактивних i токсичних речовин i тому подiбне.

Порядок класифiкацiї надзвичайних ситуацiй по їх рiвнями визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України. Залежно вiд об'ємiв, заподiяних надзвичайною ситуацiєю наслiдкiв, кiлькостi постраждалих i загиблих, об'ємiв технiчних i матерiальних ресурсiв, необхiдних для лiквiдацiї її наслiдкiв, визначаються такi рiвнi надзвичайних ситуацiй: державний; регiональний; мiсцевий; об'єктовий.

До державного рiвня вiдносяться НС, що розвиваються на територiї двох i бiльше областей, АРК, Києва, Севастополя або загрожують трансграничним поширенням, а також у випадках, коли для їх лiквiдацiї потрiбнi матерiальнi i технiчнi ресурси в об'ємах, що перевищують власнi можливостi окремої областi (АРК, Києва, Севастополя), але не менше одного вiдсотка витрат, вiдповiдного бюджету.

До регiонального рiвня вiдносяться НС, що виникають на територiї двох i бiльше адмiнiстративних районiв (мiст обласного пiдпорядкування) областi, АРК, м. Києва, Севастополя або загрожують поширенням на територiю сусiднiх областей України, а також у разi, коли для їх лiквiдацiї потрiбнi матерiальнi i технiчнi ресурси в об'ємах, що перевищують власнi можливостi окремого району (мiста обласного пiдпорядкування), але не менше одного вiдсотка об'єму витрат, вiдповiдного бюджету.

До мiсцевого рiвня вiдносяться НС що виходять за межi потенцiйного об'єкту, загрожують розширенням ситуацiї i її вторинних чинникiв на довкiлля, сусiднi населенi пункти, iнженернi споруди, а також у випадках, коли для їх лiквiдацiї потрiбнi матерiальнi i технiчнi ресурси в об'ємах, що не перевищують власнi можливостi потенцiйно небезпечних об'єктiв, але не менше одного вiдсотка об'єму витрат вiдповiдного бюджету. До мiсцевого рiвня вiдносяться також НС, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери i iнших об'єктах, що не входять в затвердженi перелiки потенцiйно небезпечних об'єктiв.

До об'єктового рiвня вiдносяться усi НС що не пiдпадають пiд вище перелiченi визначення.

Особливостi оцiнки i реагування на НС вiйськового характеру визначаються законодавством, окремими нормативними i вiдповiдними оперативними i мобiлiзацiйними планами.

2.2 Державний класифiкатор надзвичайних ситуацiй

Метою створення Державного Класифiкатора НС в Українi є створення ефективного механiзму оцiнки аварiй, катастроф, стихiйних лих, якi сталися або можуть статися, визначення рiвня реагування вiдповiдного масштабам негативної дiї.

Державний класифiкатор надзвичайних ситуацiй (ДКНС) є складовою частиною Державної системи класифiкацiї i кодування технiко - економiчної i соцiальної iнформацiї в Українi. ДКНС призначений для ведення державної статистики i органiзацiї взаємодiї мiнiстерств i вiдомств при вирiшеннi питань, пов'язаних з НС. ДКНС включає перелiк усiх НС, визначених у вiдповiдних законодавчих актах, згрупованих за ознаками приналежностi до вiдповiдних типiв НС.

За формою побудови ДКНС складається з блоку iдентифiкацiї i блоку назв класифiкацiйних груп. Блок iдентифiкацiї має iєрархiчну систему класифiкацiї: клас, пiдклас, група i п'ятирозрядним цифровим кодом. Послiдовнiсть кодування:

-- 10000 - НС техногенного характеру.

-- 20000 - НС природного характеру.

-- 30000 - НС соцiально-полiтичного характеру.

-- 40000 - НС вiйськового характеру (не деталiзований).

Загальна структура кодового позначення виглядає таким чином:

Х ХХ ХХ

| | | група

| | |________

| | пiдклас

| |________

| клас

|________

Розглянемо конкретну побудову класифiкатора.

-- Класифiкацiя НС техногенного характеру - код 10000.

Всього в клас НС техногенного характеру внесено 12 пiдкласiв. Пiдклас називає галузеву приналежнiсть НС: вiд 10100 до 11200:

10100 - аварiї (катастрофи) на транспортi;

10200 - пожежi i вибухи;

10300 - аварiї з викидом (загрозою викиду) небезпечних хiмiчних речовин (окрiм аварiй на транспортi);

10400 - наявнiсть в довкiллi шкiдливих (що забруднюють) речовин понад ГДК;

10500 - аварiї з викидом (загрозою викиду) радiоактивних речовин (окрiм аварiй на транспортi);

10600 - раптове руйнування будiвель i споруд;

10700 - аварiї в електроенергетичних системах;

10800 - аварiї в системах життєзабезпечення;

10900 - аварiї систем зв'язку i телекомунiкацiї;

11000 - аварiї на очисних спорудах;

11100 - гiдродинамiчнi аварiї;

11200 - аварiї в системах нафтогазового промислового комплексу.

Кожен з 12 пiдкласiв включає певну кiлькiсть груп НС, що конкретизують характер НС усерединi цього пiдкласу. Всього в НС техногенного характеру видiлено 82 групи рiзного характеру:

-- у пiдкласi 10100 - 24 групи;

-- у пiдкласi 10200 - 12 груп;

-- у пiдкласi 10300 - 2 групи;

-- у пiдкласi 10400 - 10 груп;

-- у пiдкласi 10500 - 6 груп;

-- у пiдкласi 10600 - 6 груп;

-- у пiдкласi 10700 - 7 груп;

-- у пiдкласi 10800 - 4 групи;

-- у пiдкласi 10900 - 1 група;

-- у пiдкласi 11000 - 2 групи;

-- у пiдкласi 11100 - 3 групи;

-- у пiдкласi 11200 - 5 груп.

Код групи визначається останнiми двома цифрами п'ятизначного коду, наприклад:

код: 10820:

10000 - НС техногенного характеру;

10800 - аварiї в системах життєзабезпечення;

10820 - аварiї на теплових мережах (система гарячого водопостачання) в холодну пору року.

2. Класифiкацiя НС природного характеру - код 20000.

Всього в клас НС природного характеру внесено 11 пiдкласiв. Пiдклас показує природну сутнiсть НС:

20100 - геологiчнi НС;

20200 - метеорологiчнi НС;

20300 - гiдрологiчнi морськi НС;

20400 - гiдрологiчнi прiсноводнi НС;

20500 - пожежi в природних екологiчних системах;

20600 - iнфекцiйнi захворювання людей;

20700 - масове отруєння людей;

20800 - iнфекцiйнi захворювання сiльськогосподарських тварин;

20900 - масовi отруєння сiльськогосподарських тварин;

21000 - масова загибель диких тварин;

21100 - ураження сiльськогосподарських рослин хворобами i шкiдниками.

Кожен з 11 пiдкласiв включає певне число груп НС, якi характеризують конкретний прояв тих або iнших природних сил.

Всього в класi НС природного характеру 63 групи НС:

-- у пiдкласi 20100 - 6 груп;

-- у пiдкласi 20200 - 19 груп;

-- у пiдкласi 20300 - 4 групи;

-- у пiдкласi 20400 - 8 груп;

-- у пiдкласi 20500 - 3 групи;

-- у пiдкласi 20600 - 6 груп;

-- у пiдкласi 20700 - 5 груп;

-- у пiдкласi 20800 - 6 груп;

-- у пiдкласi 20900 - 1 група;

-- у пiдкласi 21000 - 1 група;

-- у пiдкласi 21100 - 4 групи.

Код групи визначається останнiми двома цифрами п'ятизначного коду, наприклад:

код 20236:

20000 - НС природного характеру,

20200 - метеорологiчнi НС,

20236 - схiд снiгової лавини.

-- Класифiкацiя НС соцiально-полiтичного характеру.

Всього в класi НС соцiально-полiтичного характеру 8 пiдкласiв, що показують спрямованiсть соцiально-полiтичних надзвичайних подiй:

30100 - озброєнi напади, захоплення i утримання важливих об'єктiв або реальна загроза здiйснення таких акцiй;

30200 - замах на життя керiвникiв держави i народних депутатiв Верховної Ради України;

30300 - напад, замах на життя членiв екiпажа повiтряного або швидкiсного морського (рiчкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден, захоплення заручникiв з членiв екiпажа або пасажирiв;

30400 - установка вибухового пристрою в багатолюдних мiсцях, установах (органiзацiях, пiдприємствах), житловому секторi, транспортi;

30500 - пропажа або крадiжка зброї i небезпечних речовин з об'єктiв їх зберiгання, використання, переробки i пiд час транспортування;

30600 - виявлення застарiлих боєприпасiв;

30700 - аварiї на арсеналах, складах боєприпасiв i iнших об'єктiв вiйськового призначення з викидом осколкiв, реактивних i звичайних снарядiв;

30800 - нещаснi випадки.

Кожен з пiдкласiв включає певну кiлькiсть груп, що вказують конкретний характер НС в пiдкласi. Всього в клас НС соцiально - полiтичного характеру входить 29 груп НС:

-- у пiдкласi 30100 - 7 груп;

-- у пiдкласi 30200 - 2 групи;

-- у пiдкласi 30300 - 1 група;

-- у пiдкласi 30400 - 1 група;

-- у пiдкласi 30500 - 8 груп;

-- у пiдкласi 30600 - 1 група;

-- у пiдкласi 30700 - 1 група;

-- у пiдкласi 30800 - 8 груп.

Кiлькiсть груп в кожному з класiв i пiдкласiв може мiнятися з часом, тому групи кодованi таким чином, що залишається можливiсть додавати в кожну пiдсистему потрiбну кiлькiсть груп НС не мiняючи загального принципу кодування НС.

2.3 Надзвичайнi ситуацiї вiйськового часу

Класифiкатором НС в Українi регулюється ситуацiя по НС техногенного, природного i соцiально-полiтичного характеру. Тому питання про НС вiйськового характеру вимагає окремого розгляду. Слiд зазначити, що в умовах вiйськового часу змiниться система управлiння, обумовлена особливостями воєнного стану.

Законом України "Про правовий режим воєнного стану", прийнятого Верховною Радою i пiдписаного Президентом України 6 квiтня 2000 року за N1647-3 (стаття 15, роздiл 4) передбачено, що "в Українi або в окремих її територiях, де введений воєнний стан вiйськовому командуванню надається право спiльно з органами виконавчої влади i мiсцевого самоврядування, а якщо це неможливо, - самостiйно розробляти i здiйснювати заходи по введенню трудової повинностi для працездатного населення, що не залучається до роботи в обороннiй сферi його життєзабезпечення i не заброньованого за пiдприємствами, органiзацiями i установами на перiод мобiлiзацiї i вiйськового часу, з метою залучення до виконання робiт, що мають оборонний характер, а також для лiквiдацiї наслiдкiв стихiйних лих, аварiй i катастроф, епiдемiй, епiзоотiй, iнших НС, що виникли в перiод дiї воєнного стану".

Крiм того вiйськовому командуванню надається право:

-- встановлювати порядок використання сховищ, споруд i iнших об'єктiв для захисту населення, а також для задоволення потреб оборони;

-- здiйснювати евакуацiю населення з мiсць i районiв, небезпечних для проживання, а також пiдприємств, установ, органiзацiй i матерiальних цiнностей, що мають важливе державне, господарське i культурне значення;

-- вводити, у разi потреби, нормоване забезпечення населення основними виробничими i невиробничими товарами i лiками.

Перерахованi вище особливостi проведення заходiв по захисту населення i територiй вiд НС у вiйськовий час носять об'єктивний характер i викликанi iстотними вiдмiнностями параметрiв i умов виникнення i поширення НС у вiйськовий час.

По-перше, в умовах вiйськового часу НС вiдрiзнятимуться масштабнiстю, множиннiстю i практично одночаснiстю виникнення.

В умовах областей з високою концентрацiєю населення в районах розмiщення основного економiчного потенцiалу населення навiть окремих точкових ударiв (не кажучи про масовану дiю) сучасними засобами ураження неминуче приведе до одночасної безлiчi НС, що природно утруднить здiйснення заходiв i робiт по захисту населення i територiй.

По-друге, дiя на територiю в умовах вiйськового часу буде не разовою, а багатократною, що створить додатковi труднощi при лiквiдацiї виникаючих НС.

Усе це приведе до необхiдностi iстотних змiн в органiзацiї заходiв по захисту населення i територiй, органiзацiї життєдiяльностi населення i його забезпечення в управлiннi роботами по лiквiдацiї НС i їх окремих наслiдкiв, причому доля наслiдкiв НС, на якi необхiдно реагувати негайно, зростатиме.

По-третє, iстотною вiдмiннiстю НС вiйськового характеру є обмеженiсть або значне зниження ресурсних можливостей по усiх видах забезпечення дiй сил i засобiв реагування, передусiм по матерiально-технiчному i транспортному забезпеченню, а також можливостями (через проведення мобiлiзацiйних заходiв) професiйних аварiйно-рятувальних (пошукових) i аварiйно-вiдновних сил.

По-четверте, НС вiйськового характеру об'єктивно викличуть необхiднiсть проведення масових заходiв по переселенню населення, аж до евакуацiї населення на тривалi термiни, глибокого освоєння нових районiв розмiщення.

По-п'яте, особливою проблемою вiйськового часу є необхiднiсть дозволу комплексу питань, пов'язаних з органiзацiєю життєдiяльностi населення.

У шостих, НС вiйськового характеру непередбачуванi за часом i по територiальному поширенню.

Таким чином, НС вiйськового характеру мають яскраво вираженi особливостi i потребують для їх лiквiдацiї мобiлiзацiї усiх наявних ресурсiв, сил i засобiв для пiдтримки життєдiяльностi населення областi, корiнної реорганiзацiї систем управлiння, забезпечення i взаємодiї. При цьому iстотно зростає роль невоєнiзованих формувань ЦЗ територiального i об'єктового пiдпорядкування, а також служб цивiльного захисту i їх спецiальних сил i засобiв.

ГЛАВА 3. ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ I ТЕРIТОРIЙ ВIД НС

3.1. Оповiщення i iнформування

Оповiщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацiй i постiйне iнформування населення про них забезпечуються шляхом:

-- завчасного створення i пiдтримки в постiйнiй готовностi загальнодержавної i територiальних автоматизованих систем централiзованого оповiщення населення;

-- використання телекомунiкацiйних мереж загального користування, вiдомчих телекомунiкацiйних мереж, а також телекомунiкацiйних мереж пiдприємств, установ i органiзацiй, незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування (у тому числi радiо, дротяному, мобiльному i супутниковому зв'язку), мереж загальнодержавного i мiсцевого радiомовлення i телебачення i iнших технiчних засобiв передачi iнформацiї;

-- органiзацiйно-технiчного з'єднання територiальних систем централiзованого оповiщення i систем оповiщення на потенцiйно небезпечних об'єктах i об'єктах пiдвищеної небезпеки;

-- органiзацiйно-технiчної iнтеграцiї територiальних систем централiзованого оповiщення i систем раннього виявлення надзвичайних ситуацiй i оповiщення населення у разi їх виникнення;

-- створення i пiдтримки в робочому станi автоматизованих систем контролю за станом техногенної безпеки об'єктiв пiдвищеної небезпеки i оповiщення населення у разi загрози i виникнення надзвичайних ситуацiй;

-- встановлення i пiдтримки в постiйної готовностi в мiстах, iнших населених пунктах, а також мiсцях масового перебування людей, сигнально-гучномовних пристроїв i електронних iнформацiйних табло.

Вiдповiдальнiсть за встановлення сигнально-гучномовних пристроїв i електронних iнформацiйних табло покладається на мiсцевi органи виконавчої влади i органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiй, незалежно вiд форми власностi i пiдпорядкування.

Iнформацiя у сферi цивiльного захисту є гласною i вiдкритою, якщо iнше не передбачене законодавством. Органи виконавчої влади зобов'язанi надавати населенню через засоби масової iнформацiї оперативну i достовiрну iнформацiю про стан цивiльного захисту, про виникнення надзвичайних ситуацiй, методи i способи захисту вiд них.

Керiвники потенцiйно небезпечних об'єктiв (пiдприємств) зобов'язанi надавати iнформацiю про своє пiдприємство i його сферу дiяльностi; небезпечних речовинах наявних на нiм; можливий ризик при аварiях, включаючи вплив на людей i природне довкiлля; спосiб iнформування населення у разi аварiї i правила його поведiнки i так далi.

Органiзацiя оповiщення i зв'язку в надзвичайних ситуацiях

Державними стандартами України визначений ряд понять по проблемах оповiщення i зв'язку в НС.

Пiдсистема оповiщення в надзвичайних ситуацiях - складова частина ЕДСЦЗ НС, об'єднуюча частина ЕДС НС, а також канали територiальних i вiдомчих мереж зв'язку i яка забезпечує передачу сигналiв оповiщення i iнформацiї про надзвичайну ситуацiю.

Оповiщення в надзвичайнiй ситуацiї - доведення до органiв оперативного управлiння, сил i засобiв ЕДС НС i населення сигналiв оповiщення i вiдповiдної iнформацiї про НС через пiдсистему оповiщення ЕДС НС.

Сигнал оповiщення про надзвичайну ситуацiю - повiдомлення, що передається через пiдсистему оповiщення ЕДС НС на певнiй територiї або на об'єктi економiки, є командою для здiйснення заходiв органами оперативного управлiння, силами i засобами ЕДС НС по лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї, а також для використання населенням засобiв захисту вiд вражаючої дiї джерел небезпеки.

Пiдсистема зв'язку ЕДС НС - складова частина ЕДС НС, що об'єднує сили i засоби зв'язку рiзного призначення, якi створюються або використовуються для забезпечення зв'язку в рiзних режимах дiяльностi органiв оперативного управлiння, сил i засобiв ЕДС НС.

Органiзацiя оповiщення

Система оповiщення складається iз загальнодержавної, регiональних i спецiальних систем централiзованого оповiщення, локальних i об'єктових систем оповiщення, систем циркулярного виклику.

На випадок загрози або виникнення НС регiонального рiвня в областях i мiстах створюються регiональнi системи централiзованого оповiщення, в який може використовуватися апаратура i технiчнi засоби оповiщення ЦЗ, канали i засоби лiнiй зв'язку, мережа радiосповiщення i телебачення (мовнi канали), мережi зв'язку. Ця система повинна забезпечувати можливiсть циркулярного або вибiркового оповiщення. На об'єктах пiдвищеної небезпеки за їх рахунок створюються системи оповiщення, пов'язанi з регiональними системами централiзованого мовлення.

Локальнi системи оповiщення, створюються на об'єктах пiдвищеної небезпеки. До їх складу входять радiоточки мережi радiомовлення i вiдомчих радiотрансляцiйних вузлiв, вуличнi гучномовцi, електросирени, система централiзованого виклику, записи з текстами звернень. Локальнi системи повиннi забезпечувати оповiщення:

-- керiвникiв i iнших працiвникiв об'єктiв пiдвищеної небезпеки;

-- оперативних чергових аварiйно-рятувальних служб, чергових органiв МВС вiдповiдних територiй;

-- керiвникiв i посадовцiв пiдприємств, установ (передусiм дитячих i медичних) i населення, що потрапляють в зону НС.

На об'єктах пiдвищеної небезпеки, у яких зона ураження не виходить за межi об'єкту, - створюються об'єктовi системи для оповiщення керiвного складу, посадовцiв i персоналу об'єкту; рятувальних служб, управлiння вiддiлу по НС i ЦЗ, органiв МВС по прямих телефонах.

Готовнiсть систем оповiщення забезпечується шляхом:

-- органiзацiї цiлодобового чергування на всiх рiвнях i в усiх структурах тих, що мають обов'язки у сферi цивiльного захисту населення;

-- своєчасною пiдготовкою персоналу чергових служб до дiй в НС;

-- впровадження автоматизованих систем оповiщення з використанням сучасних технологiй;

-- якiсного експлуатацiйно-технiчного обслуговування апаратури, технiчних засобiв оповiщення i систем зв'язку ЦЗ.

Органiзацiя зв'язку (проходження iнформацiйних потокiв)

При загрозi i виникненнi надзвичайних ситуацiй забезпечення стiйкого зв'язку здiйснюється за рахунок виконання органiзацiйно-технiчних заходiв, основними з яких є:

-- надання членам Комiсiї з ТЕБ i НС усiх рiвнiв прiоритетного права на користування телефонним i телеграфним зв'язком;

-- органiзацiя роботи аварiйно-вiдновних команд зв'язку;

-- використання мiжмiської державної мережi електрозв'язку;

-- розробка мережi запасних маршрутiв доставки пошти;

-- узгодження з Держкомзв'язку питань органiзацiї обхiдних i дублюючих лiнiй зв'язку iнших Мiнiстерств i вiдомств;

-- створення i використання рухливих вузлiв електрозв'язку;

-- забезпечення можливостi використання мереж радiозв'язку для дублювання слабо захищених мереж кабельного зв'язку;

-- забезпечення об'єктiв електрозв'язку резервними або дублюючими джерелами електропостачання.

Для забезпечення посадовцям прiоритетного права на користування мiжмiським телефонним i телеграфним зв'язком використовується система паролiв. Телефоннi переговори з метою обмiну оперативною iнформацiєю забезпечуються по паролю "Беда". Екстрене право на користування цим паролем надане чергово-диспетчерським службам об'єктiв пiдвищенiй небезпецi. Для передачi документальних вiдомостей надається право на телеграфний зв'язок по паролю "Шторм". При цьому обробка i передача телеграм здiйснюється негайно. Для передачi розпорядження на оповiщення, забезпечення захисту населення i територiй, пiдприємств, установ, органiзацiй, а також органiзацiї заходiв по попередженню НС вiдповiдним посадовцям надаються телефоннi i телеграфнi канали по паролю "Стрела". Цей пароль одночасно є категорiєю термiнової телеграми.

Оповiщення населення

Аналiз втрат серед населення при рiзних НС показує, що своєчасне оповiщення про небезпеку дозволяє значно понизити (в деяких випадках - у декiлька разiв, залежно вiд часу i мiсця перебування людей) кiлькiсть уражених. У зв'язку з цим система оповiщення i попередження населення частенько грає вирiшальну роль серед iнших захисних заходiв.

Сигнали тривоги

Для попередження населення в мирний час i особливий перiод можуть передаватися певнi тривожнi повiдомлення. Перед подачею мовної iнформацiї включаються сирени, виробничi гудки i iншi сигнальнi засоби, що означає подачу попереджувального сигналу "УВАГА, УСIМ"!, по якому населення зобов'язане включити радiо - i телеприймачi для прослуховування екстреного повiдомлення. У мирний час подаються наступнi сигнали: "Аварiя на АЕС"; "Аварiя на хiмiчно небезпечному об'єктi"; "Землетрус"; "Затоплення"; "Штормове попередження" та iн. Сигналами оповiщення у вiйськовий час є: "Повiтряна тривога"; "Вiдбiй повiтряної тривоги"; "Радiацiйна небезпека"; "Хiмiчна небезпека". Для кожного з перерахованих випадкiв розробленi спецiальнi тексти повiдомлень, що вказують на джерело небезпеки, характер розвитку НС, а також такi, що направляють дiї населення в обстановцi, що склалася. Сигнали i тексти оповiщень записуються заздалегiдь на рiзнi носiї iнформацiї, проте в екстрених випадках допускається "жива передача".

Для пiдвищення надiйностi потрiбне неодноразове повторення сигналiв i iнформацiї по усiх засобах оповiщення. При цьому слiд враховувати i час доби, оскiльки ефективнiсть рiзних засобiв мiняється. У нiчний час найбiльш ефективнi мережi електросирен i вуличних гучномовцiв, вечiрньої пори - телебачення, вдень - електросирени i вуличнi гучномовцi, мережi радiомовлення. Незважаючи на високу ефективнiсть самого принципу попередження i оповiщення, повне охоплення населення практично неможливе. Необхiдно також враховувати, що далеко не усi люди, що знаходяться в зонi дiї засобiв оповiщення адекватно сприймуть iнформацiю про небезпеку i, вiдповiдно, органiзують свої подальшi дiї. У зв'язку з цим потрiбна робота з населенням з приводу умiння розпiзнавання тривожних сигналiв i наступної дiї з них.

-- Монiторинг потенцiйних небезпек

3.2.1. Функцiональна пiдсистема монiторингу i прогнозування НС

З метою забезпечення заходiв запобiгання виникненню надзвичайних ситуацiй i здiйснення постiйного монiторингу, лабораторного контролю, експертизи, дослiджень i прогнозiв вiдносно можливого розвитку подiї, в державi створюється функцiональна пiдсистема монiторингу i прогнозування надзвичайних ситуацiй з постiйно дiючими центральним i регiональними координуючими органами з цих питань i мережа монiторингу лабораторного контролю i прогнозування, що функцiонує у складi єдиної державної системи цивiльного захисту.

Структура функцiональної пiдсистеми монiторингу НС

Функцiональна пiдсистема монiторингу i прогнозування надзвичайних ситуацiй має чотири рiвнi: державний, регiональний, мiсцевий i об'єктовий.

На державному рiвнi у складi спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту дiє Центр монiторингу i прогнозування надзвичайних ситуацiй. У цю ж мережу входять вiдповiднi науково-дослiднi установи Нацiональної академiї наук, галузевих академiй наук, вiдомчi науково-дослiднi установи.

На регiональному рiвнi у складi територiальних органiв управлiння спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту створюються регiональнi центри монiторингу i прогнозування надзвичайних ситуацiй. У регiональну мережу входять: галузевi науково-дослiднi установи, кафедри, лабораторiї, служби вищих учбових закладiв i наукових установ гiдрометеорологiчного, мiкробiологiчного, санiтарно-гiгiєнiчного, ветеринарного, агрохiмiчного, фiтопатологiчного, будiвельного, технiчного профiлю, суб'єкти монiторингу регiонального рiвня з питань охорони природного довкiлля, гiдрометеорологiї, будiвництва i експлуатацiї будiвель, водного, лiсового i житлово-комунального господарства, санiтарно-епiдемiологiчного нагляду; установи i органiзацiї пожежного, гiрського, промислового i техногенного нагляду, iнженерно-сейсмометричнi служби, що функцiонують на територiї вiдповiдного регiону України i виконують завдання в масштабi регiону.

На мiсцевому рiвнi мережа монiторингу, лабораторного контролю i прогнозування надзвичайних ситуацiй входить до складу районних i мiських санiтарно-епiдемiологiчних станцiй, гiдрометеорологiчних станцiй, центрiв хiмiзацiї i сiльськогосподарської радiологiї, ветеринарних лабораторiй, станцiй агрохiмiчної служби, пiдроздiлiв пожежного, гiрського, промислового i техногенного нагляду, будiвельного i технiчного контролю, житлово-комунального господарства.

На об'єктовому рiвнi мережа монiторингу, лабораторного контролю i прогнозування надзвичайних ситуацiй складають виробничi лабораторiї нагляду i контролю пiдприємств, виробничих об'єднань, акцiонерних товариств, диспетчерськi служби, системи контролю, органiзацiї, що функцiонують на територiї, або об'єктi.

Координацiю роботи мережi установ мiсцевого i об'єктового рiвнiв здiйснюють регiональнi центри монiторингу i прогнозування надзвичайних ситуацiй.

3.2.2 Спостереження i лабораторний контроль

Мережа спостереження i лабораторного контролю (МСЛК) створюється для своєчасного здiйснення заходiв цивiльного захисту, запобiгання i реагування на надзвичайнi ситуацiї вiдповiдними центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, пiдприємствами, установами i органiзацiями. МСЛК створюється на базi загальнодержавної i територiальних систем спостереження i лабораторного контролю з включенням в них iснуючих сил i засобiв.

Термiни i визначення:

Спостереження - спосiб розвiдки, що забезпечує своєчасне виявлення зараженостi (забрудненостi) об'єктiв довкiлля, продовольства, харчової i фуражної сировини, питної води РР, ОР, ХНР, БЗ за допомогою технiчних засобiв.

Лабораторний контроль - виявлення в пробах об'єктiв довкiлля, продовольствi, харчовiй i фуражнiй сировинi, питнiй водi, клiнiчному матерiалi шуканого агента.

Iндикацiя - комплекс заходiв, що дозволяє пiдтвердити факт зараження (забруднення) РР, ОР, ХНР, БЗ i визначити їх вид.

Метою спостереження i лабораторного контролю є:

- своєчасне виявлення, iндикацiя, опрацювання i передача iнформацiї вiдносно радiоактивного, хiмiчного, бiологiчного зараження (забруднення) питної води, харчової i фуражної сировини, продовольства, об'єктiв довкiлля (повiтря, ґрунту, води вiдкритих водоймищ, рослинностi та iн.) при надзвичайних ситуацiях мирного часу i в надзвичайний перiод;

- вживання екстрених заходiв по захисту населення вiд радiоактивних (РР), хiмiчно небезпечних речовин (ХНР), бiологiчних засобiв (БЗ) - збудникiв iнфекцiйних захворювань.

Основними завданнями МСЛК є:

- збiр, обробка i видача даних по радiацiйнiй, хiмiчнiй, бактерiологiчнiй (бiологiчнiй) обстановцi при виконаннi заходiв цивiльного захисту i лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй, обумовлених аварiями, катастрофами i стихiйними лихами;

- створення банку даних про прогнозовану i реальну РХБ обстановку;

- розробка пропозицiй для ухвалення рiшень по захисту населення;

- проведення обстежень i лабораторних експертиз радiоактивного, хiмiчного, бактерiологiчного (бiологiчного) забруднення довкiлля;

- створення i забезпечення готовностi органiв управлiння, сил i засобiв, необхiдних для виконання завдань, поставлених перед МСЛК.

З метою здiйснення перерахованих завдань проводяться наступнi заходи:

- вимiр потужностi доз радiоактивного випромiнювання на мiсцевостi i територiї контрольованих об'єктiв;

- визначення питомої i об'ємної активностi радiонуклiдiв в пробах продовольства, харчової сировини, води i харчової продукцiї; ґрунту, рослин, кормiв, мiнеральних i органiчних добрив, пестицидiв;

- встановлення наявностi i проведення попередньої iдентифiкацiї ОР i ХНР в атмосферному повiтрi i на мiсцевостi; на територiї сiльськогосподарських угiдь i водi вiдкритих водоймищ, а також в питнiй водi, продовольствi, харчовiй сировинi i кормi;

- встановлення факту зараження тварин i птахiв РР, ОР i ХНР i здiйснення їх iндикацiї;

- проведення санiтарно-епiдемiологiчного спостереження;

- дослiдження проб, вiдiбраних з об'єктiв довкiлля, продовольства, питної води i харчової сировини на зараженiсть вiдомими збудниками;

- встановлення наявностi в довкiллi збудникiв iнфекцiйних захворювань людей при надзвичайних ситуацiях мирного часу i в особливий перiод;

- проведення ветеринарного спостереження на об'єктах сiльського господарства;

- встановлення наявностi збудникiв iнфекцiйних захворювань тварин i птахiв при надзвичайних ситуацiях мирного часу i в особливий перiод;

- встановлення виду збудникiв хвороб рослин при надзвичайних ситуацiях мирного часу i в особливий перiод в пробах сiльськогосподарських культур i насаджень.

МСЛК повинна працювати в режимах повсякденного функцiонування, пiдвищеної готовностi i надзвичайної ситуацiї, виконуючи завдання передбаченi нормативними документами. Екстрена iнформацiя про виявлення в атмосферi, ґрунтi, водi, продуктах харчування, харчовiй i фуражнiй сировинi РР, ХНР в кiлькостях, що значно перевищують фоновi значення або ГДК, а також ОР i БЗ; про масовi спалахи особливо небезпечних iнфекцiйних захворювань людей, тварин i рослин; про випадки високого забруднення довкiлля негайно передається установами МСЛК у вищестоящi iнстанцiї.

Свої завдання мережа спостереження i лабораторного контролю вирiшує в тiснiй взаємодiї з iншими службами.

3.2.3. Iдентифiкацiя i декларування об'єктiв пiдвищенiй небезпеки

Для iдентифiкацiї об'єктiв пiдвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями вiдносяться такi категорiї речовин:

1) горючi (займистi) гази, твiрнi в повiтрi сумiшi, сприяючi вибуху або факельному горiнню в тому числi:

- горючi (займистi) стислi гази, що знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах пiд тиском, що перевищує 0,1 МПа;

- горючi (займистi) зрiдженi гази, що знаходяться пiд тиском i при температурi, рiвнiй або такiй, що перевищує температуру довкiлля в апаратах, резервуарах або трубопроводах в рiдкiй фазi;

- горючi (займистi) крiогеннi зрiдженi гази, що знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах в рiдкiй фазi пiд тиском, рiвному 0,1 МПа i при температурi нижче за температуру довкiлля;

2) горючi легкозаймистi рiдини з температурою спалаху до 61 ⁰С включно - в закритому тиглi або температурою спалаху менш 66 ⁰С у вiдкритому тиглi;

3) горючi перегрiтi рiдини, що знаходиться в апаратах, резервуарах або трубопроводах пiд тиском при температурi, що перевищує температуру кипiння бiльш нiж в 1,25 разiв;

4) вибуховi рiдкi або тверди речовини, також їх сумiшi, здатнi пiд впливом зовнiшнiх чинникiв ставати вибухонебезпечними:

- речовини або сумiшi, що утворюють ударну хвилю в повiтрi;

- речовини або сумiшi речовин, вибух яких в оболонцi (апаратi, резервуарi, трубопроводi або в спецiальному виробi) - призводить до її руйнування з утворенням ударної хвилi i рознесення осколкiв.

Вибуховi речовини роздiляють на тi, що iнiцiюють (первиннi), бризантнi (вториннi) i пiротехнiчнi.

Вибуховi речовини, що iнiцiюють (первиннi), здатнi при незначнiй зовнiшнiй дiї вибухати.

Бризантнi (вториннi) i пiротехнiчнi вибуховi речовини - вибухають при сильнiй дiї зовнiшнiх чинникiв на них або вiд вибухових речовин, що iнiцiюють. Вибух може супроводжуватися свiтловою, звуковою, тепловою i реактивною дiєю з утворенням сльозоточивих i димотворних речовин;

5) речовини-окисникi, у тому числi:

- речовини, що пiдтримують горiння (кисень, озон, хлор, оксиди азоту i т. д.), а також сприяючi спалаху iнших легкозаймистих речовин;

- органiчнi пероксиди, якi можуть вважатися похiдними перекису водню;

6) високотоксичнi - речовини 1-го класу небезпеки i токсичнi - речовини 2-го класу небезпеки;

7) речовини, що представляють небезпеку для довкiлля.

По видах можливих аварiй i по впливу вражаючих чинникiв перерахованi категорiї небезпечних речовин об'єднуються в групи:

- група 1 (вибух) - горючi (займистi) гази, горючi перегрiтi рiдини, вибуховi речовини, що iнiцiюють (первиннi), бризантнi (вториннi) i пiротехнiчнi, речовини-окисники, речовини, що вступають в бурхливу реакцiю з водою з видiленням горючих i/або вибухонебезпечних або токсичних газiв;

- група 2 (пожежа) - горючi (займистi) гази, горючi рiдини, горючi перегрiтi рiдини, речовини-окисники, а також речовини, що вступають в бурхливу реакцiю з водою з видiленням горючих i/або вибухонебезпечних або токсичних газiв;

- група 3 (шкiдливi для людей i довкiлля) - високотоксичнi i токсичнi речовини, що представляють небезпеку для довкiлля i водних органiзмiв i/або що здiйснюють довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, що вступають в бурхливу реакцiю з водою з видiленням горючих i/або вибухонебезпечних або токсичних газiв.

У окрему групу виведенi iндивiдуальнi небезпечнi речовини з деякими нетиповими властивостями.

Порядок iдентифiкацiї i облiку об'єктiв пiдвищеної небезпеки

Дiя цього Порядку поширюється на усi суб'єкти господарської дiяльностi (потенцiйно небезпечнi об'єкти (ПНО)), якi використовують, виготовляють, переробляють, зберiгають або транспортують небезпечнi речовини, а також тi, що планують будiвництво ПНО. Вимоги цього Порядку не поширюється на ПНО вiйськового призначення; пiдприємства, вiднесенi до ПНО за ознакою радiацiйної небезпеки; ПНО розвiдки, здобичi i розробки корисних (включаючи морське дно) копалин; небезпечнi речовини, якi вивозяться за межi пiдприємства усiма видами транспорту, за винятком трубопровiдного; гiдротехнiчних споруд.

Iдентифiкацiя об'єктiв пiдвищеної небезпеки

Iдентифiкацiя органiзовується суб'єктом господарської дiяльностi, в користуваннi якого є ПНО. ПНО вважається об'єктом пiдвищеної небезпеки вiдповiдного класу, якщо значення сумарної маси небезпечних речовин перевищує встановлений норматив порогової маси. Також до ПНО вiдносяться апарат або пов'язанi одним технологiчним циклом апарати, об'єднанi за адмiнiстративною (структурний пiдроздiл суб'єкта господарської дiяльностi) або територiальною ознакою. У разi, коли вiдстань мiж ПНО менше 500 м, вони вважаються за один ПНО; якщо дистанцiя мiж ними перевищує 0,5 км - це окремi об'єкти.

Пiд час проведення iдентифiкацiї для ПНО розраховується сумарна маса кожної небезпечної речовини, за яку береться:

1) для сховищ (резервуарiв) - сумарна маса при їх повному завантаженнi вiдповiдно до технiчної документацiї;

2) для технологiчних установок - максимальна сумарна маса, яка може знаходитися в апаратах i трубопроводах вiдповiдно до технологiчного регламенту, умов процесу i правил експлуатацiї;

3) для устаткування колонного типу - сумарна маса небезпечної речовини при максимальному рiвнi рiдини на тарiлках. Для апаратiв, в яких застосовуються наповнювачi з пористим iнертним середовищем, сумарна маса небезпечної речовини визначається з урахуванням максимального об'єму вiльного простору;

4) для трубопроводiв за межами пiдприємства - сумарна маса небезпечної речовини в секцiї трубопроводу мiж двома замочними пристроями, а для внутрiшньозаводських трубопроводiв - сумарна маса небезпечної речовини в усьому трубопроводi;

5) для сливо-наливних естакад - сумарна маса небезпечної речовини в залiзничних або автомобiльних цистернах.

Процедура iдентифiкацiї вважається закiнченою, якщо сумарна маса хоч би однiєї небезпечної речовини рiвна або перевищує норматив порогової маси.

Суб'єкт господарської дiяльностi складає повiдомлення про результати iдентифiкацiї об'єктiв пiдвищеної небезпеки за формою ОПН-1 i посилає його в двотижневий термiн вiдповiдним територiальним уповноваженим органам.

У "Повiдомленнi про результати iдентифiкацiї об'єктiв пiдвищеної небезпеки" вказується.

1. Вiдомостi про потенцiйно небезпечнi об'єкти:

- основний вид вироблюваних робiт, пов'язаних з небезпечними речовинами;

- перелiк основних технологiчних процесiв, пов'язаних з небезпечними речовинами;

- умови прийняття i зберiгання сировини;

- умови зберiгання i вiдвантаження продукцiї;

- перелiк основних структурних пiдроздiлiв;

- розташування основних структурних пiдроздiлiв на майданчику (майданчиках);

- розташування на мiсцевостi i вiдстань до потенцiйно небезпечних об'єктiв: населених пунктiв, мiсць великого скупчення людей, промислових об'єктiв, транспортних магiстралей, природоохоронних об'єктiв, життєво важливих цивiльних об'єктiв.

2. Перелiк ПНО з небезпечними речовинами, видiлених для iдентифiкацiї, у тому числi тих, якi iдентифiкованi як об'єкти пiдвищеної небезпеки.

3. Маса небезпечних речовин, що знаходяться на потенцiйно небезпечних об'єктах.

4. Перелiк нормативно-правових актiв, нормативних документiв, довiдкових i науково-технiчних видань, якi використовувалися пiд час проведення iдентифiкацiї.

5. Вiдомостi про органiзацiю, яка провела iдентифiкацiю (заповнюється у разi проведення iдентифiкацiї iншим суб'єктом господарської дiяльностi).

У разi змiни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кiлькостi суб'єкт господарської дiяльностi, у власностi або користуваннi якого є об'єкти пiдвищеної небезпеки, проводить в 6-мiсячний термiн їх повторну iдентифiкацiю.

Результати iдентифiкацiї i розрахунки, на пiдставi яких вона проводилася, зберiгаються суб'єктом господарської дiяльностi протягом 25 рокiв.

Уповноваженi органи ведуть облiк об'єктiв пiдвищеної небезпеки на пiдставi повiдомлень про результати iдентифiкацiї. Державна статистична звiтнiсть вiдносно об'єктiв пiдвищеної небезпеки затверджується Держкомстатом. Державний реєстр об'єктiв пiдвищеної небезпеки веде Держнаглядохоронпрацi. Включення об'єкту пiдвищеної небезпеки до Державного реєстру об'єктiв пiдвищеної небезпеки здiйснюється протягом 30 робочих днiв пiсля представлення суб'єктом господарської дiяльностi "Повiдомлення про результати iдентифiкацiї" територiальному органу Держнаглядохоронпрацi. Протягом 10 робочих днiв пiсля реєстрацiї Держнаглядохоронпрацi видає суб'єктовi господарської дiяльностi посвiдчення про державну реєстрацiю об'єкту (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки.

Держнаглядохоронпрацi публiкує до 1 березня поточного року в загальнодержавних друкарських засобах масової iнформацiї перелiк об'єктiв пiдвищеної небезпеки, включених в Державний реєстр об'єктiв пiдвищеної небезпеки станом на 31 грудня попереднього року.

Порядок декларування безпеки об'єктiв пiдвищеної небезпеки

Дiя цього Порядку поширюється на всi суб'єкти господарської дiяльностi, у власностi або користуваннi яких є об'єкти пiдвищеної небезпеки, а також суб'єкти, що мають намiр почати будiвництво ПНО.

Декларацiя безпеки складається на пiдставi дослiдження суб'єктом господарської дiяльностi мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику виникнення аварiй, пов'язаних з експлуатацiєю цих об'єктiв.

Для вже дiючих ПНО декларацiя безпеки складається як самостiйний документ, а для тих, що будуються або ПНО, що реконструюються, - як складова частина вiдповiдної проектної документацiї. За наявностi на одному виробничому майданчику декiлькох об'єктiв пiдвищеної небезпеки складається одна декларацiя безпеки.

Декларацiя безпеки повинна включати:

- результати усебiчного дослiдження мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику;

- оцiнку готовностi до експлуатацiї об'єкта пiдвищеної небезпеки вiдповiдно до вимог безпеки промислових об'єктiв;

- перелiк прийнятих з метою зниження рiвня ризику рiшень i здiйснених з метою запобiгання аварiям заходiв;

- вiдомостi про заходи по локалiзацiї i лiквiдацiї можливих наслiдкiв аварiй.

Для функцiонуючого ПНО подається iнформацiя про здiйснюванi i планованi заходи, а для ПНО, що будується (що реконструюється) - iнформацiя про заходи, передбаченi проектною документацiєю.

Суб'єкт господарської дiяльностi, вiдповiдно до законодавства України, проводить експертизу повноти дослiдження мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику, а також обґрунтованостi i достатностi прийнятих рiшень по зменшенню рiвня ризику, до готовностi до дiй з локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв аварiй. Фiнансування проведення експертизи покладається на суб'єкт господарської дiяльностi.

Декларацiя безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається вiдповiдним уповноваженим територiальним органам, якi протягом 30 днiв пiсля її отримання оголошують в регiональних друкарських засобах масової iнформацiї вiдомостi про об'єкт пiдвищеної небезпеки, а саме:

- найменування суб'єкта господарської дiяльностi, у власностi або користуваннi якого є об'єкт пiдвищеної небезпеки;

- данi посадовця суб'єкта господарської дiяльностi, вiдповiдального за iнформування i взаємодiю з громадськiстю;

- стислий опис виробничої дiяльностi об'єкту пiдвищеної небезпеки;

- перелiк i основнi характеристики небезпечних речовин, з якими працює ПНО;

- короткi вiдомостi про можливi наслiдки i рiвень ризику, а також про зробленi заходи безпеки;

- вiдомостi про способи оповiщення i необхiднi дiї населення у разi виникнення аварiї.

Можливiсть ознайомитися з декларацiєю надається будь-якiй фiзичнiй або юридичнiй особi у вiдповiдь на аргументований запит. Декларацiя безпеки переглядається суб'єктом господарської дiяльностi один раз в п'ять рокiв, за винятком випадкiв коли:

- змiнюються умови дiяльностi ПНО;

- змiнюються нормативно-правовi акти, що впливають на змiст вiдомостей в декларацiї безпеки;

- будiвництва в прилеглих районах нових пiдприємств (об'єктiв), що чинять вплив на змiст вiдомостей, поданих в декларацiї безпеки;

- обґрунтованої вимоги уповноваженого органу або громадськостi.

Оригiнал декларацiї безпеки i висновки експертизи, а також копiї документiв, що пiдтверджують передачу документiв уповноваженим органам, зберiгаються у суб'єкта господарської дiяльностi протягом 25 рокiв.

Уповноваженi органи ведуть облiк декларацiй безпеки об'єктiв пiдвищеної небезпеки. Включення декларацiї безпеки в Державний реєстр об'єктiв пiдвищеної небезпеки здiйснюється протягом 30 робочих днiв пiсля її представлення суб'єктом господарської дiяльностi територiальному органу Держнаглядохоронпрацi, який проводить їх реєстрацiю. Держнаглядохоронпрацi публiкує до 1 березня поточного року в загальнодержавних друкарських засобах масової iнформацiї перелiк декларацiй безпеки, зареєстрованих в Державному реєстрi об'єктiв пiдвищеної небезпеки станом на 31 грудня попереднього року.

Проведення експертизи декларацiї безпеки

Експертизу декларацiї безпеки можуть проводити суб'єкти господарської дiяльностi усiх форм власностi, що займаються науковою i науково-технiчною дiяльнiстю у сферi безпеки промислових об'єктiв. Експертну органiзацiю суб'єкт господарської дiяльностi вибирає самостiйно, при цьому експертизу не може проводити органiзацiя, яка розробляла декларацiю безпеки. У висновках експертизи дається оцiнка повноти дослiдження мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику, а також обґрунтованостi i достатностi заходiв по зменшенню рiвня ризику, а також локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй.

Результати проведення експертизи повиннi мiстити оцiнку:

- повноти i достовiрностi iнформацiї, що мiститься в декларацiї безпеки;

- обґрунтованостi результатiв дослiдження вiдносно мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику;

- обґрунтованостi i достатностi рiшень, прийнятих на основi аналiза рiвня ризику, для зниження його до прийнятної величини; готовностi до дiй з локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв аварiй.

Суб'єкт господарської дiяльностi може оскаржити висновки експертизи декларацiї безпеки в установленому порядку. Органiзацiя, що проводить експертизу декларацiї безпеки, несе вiдповiдальнiсть згiдно iз законодавством за її повноту, достовiрнiсть i об'єктивнiсть.

У декларацiї безпеки об'єкту пiдвищеної небезпеки мiстяться.

1. Загальнi вiдомостi про об'єкт пiдвищеної небезпеки:

- результати iдентифiкацiї з зазначенням найменування i сумарної маси небезпечних речовин;

- зареєстрованi види дiяльностi, пов'язанi з експлуатацiєю об'єкту пiдвищеної небезпеки;

- вид, номер, дата видачi лiцензiй на зареєстрованi види дiяльностi, пов'язаної з експлуатацiєю об'єкту пiдвищеної небезпеки;

- вид, номер, дата видачi дозволiв уповноважених органiв виконавчої влади на початок роботи або види дiяльностi, пов'язаної з експлуатацiєю об'єкту пiдвищеної небезпеки;

- основний вид виконуваних на об'єктi пiдвищеної небезпеки робiт;

- структура об'єкту пiдвищеної небезпеки i перелiк основних технологiчних процесiв i регламентiв, пов'язаних з небезпечними речовинами;

- умови прийняття i зберiгання сировини;

- умови зберiгання i вiдвантаження продукцiї;

- загальна чисельнiсть персоналу i працiвникiв;

- розташування об'єкту пiдвищеної небезпеки на мiсцевостi i вiдстань до населених пунктiв, мiсць великого скупчення людей, транспортних магiстралей, промислових об'єктiв, природоохоронних об'єктiв, цивiльних об'єктiв;

- межi заборонних, охоронних i санiтарно-захисних зон.

Додаються:

- нотарiально завiренi копiї свiдоцтва про державну реєстрацiю суб'єкта господарської дiяльностi, дозволiв i лiцензiй, а також договору страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарської дiяльностi за шкоду, яка може бути причинна аварiями на об'єктi (об'єктах) пiдвищеної небезпеки;

- план промислового майданчика (генеральний план), його розмiри i межi;

- перелiк пiдприємств, установ i органiзацiй, якi можуть опинитися в небезпечнiй зонi аварiї на об'єктi пiдвищеної небезпеки з вказiвкою вiдстанi до них i максимально можливої чисельностi персоналу;

- перелiк населених пунктiв або житлових масивiв великих мiст, якi можуть опинитися в небезпечнiй зонi при аварiї з вказiвкою вiдстанi до них i максимально можливої чисельностi населення.

2. Заходи по забезпеченню безпеки об'єкту (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки i локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв аварiй:

- вiдповiднiсть умов експлуатацiї об'єкту (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки вимогам норм i правил;

- вiдомостi про систему професiйної i протиаварiйної пiдготовки персоналу;

- органiзацiйно-технiчнi заходи, спрямованi на забезпечення безпеки експлуатацiї об'єкту (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки;

- вiдомостi: про систему виробничого контролю за дотриманням вимог безпеки i охорони працi; проведеннi експертизи (аудиту) безпеки об'єкту пiдвищеної небезпеки; аналiзi причин аварiйних ситуацiй i аварiй;

- заходи по локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв аварiй на об'єктi пiдвищеної небезпеки, у тому числi перелiк затверджених планiв локалiзацiї i лiквiдацiї аварiйних ситуацiй i аварiй, вiдомостi про фiнансовi i матерiальнi ресурси;

- вiдомостi про склад i дислокацiю аварiйних служб, пiдроздiлiв державної пожежної охорони, аварiйно-рятувальних i iнших формувань;

- вiдомостi про систему оповiщення у разi виникнення аварiї на об'єктi пiдвищеної небезпеки з приведенням схеми оповiщення i вказiвкою дiй персоналу i населення у разi аварiї.

Додаються:

- перелiк прийнятих, з метою зниження рiвня ризику, рiшень i здiйснених, з метою запобiгання аварiям, заходiв;

- нотарiально завiренi копiї планiв локалiзацiї i лiквiдацiї аварiйних ситуацiй i аварiй;

- вiдомостi про посаду, прiзвище, iм'я, по батьковi, номер телефону (факс) посадовця суб'єкта господарської дiяльностi, вiдповiдального за iнформування i взаємодiю з громадськiстю.

3. Результати аналiзу мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику:

- умови виникнення i розвитку вiрогiдних аварiй, перелiк чинникiв i головних причин, сприяючих виникненню i розвитку аварiй;

- найменування i сумарна маса небезпечних речовин;

- розмiри вiрогiдних зон дiї вражаючих чинникiв;

- короткий опис сценарiїв вiрогiдних аварiй з урахуванням умов їх виникнення i розвитку;

- перелiк моделей i методiв розрахунку, що застосовуються для дослiдження мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику;

- данi про мiру небезпеки i рiвня ризику, а також об вiрогiднiстi спричинення шкоди населенню i довкiллю, очiкуванi збитки.

4. Данi про розробника декларацiї

5. Розрахунково-пояснювальна частина.

1) Обґрунтування фiзико-математичних моделей i методiв розрахунку:

- опис методiв i моделей, обраних розробником для дослiдження мiри небезпеки i оцiнки рiвня ризику;

- обґрунтування обраних фiзико-математичних моделей, методiв розрахунку i оцiнок мiри небезпеки i рiвня ризику;

- посилання на видання, де розмiщений опис моделей i методiв розрахунку;

- природно-клiматичнi умови, сейсмiчнi, ґрунти, топографiчнi характеристики мiсцевостi i iншi данi, якi можуть характеризувати можливi зовнiшнi впливи природного характеру.

2) Характеристика небезпечних речовин (приводяться вiдомостi про кожну небезпечну речовину):

- найменування речовини;

- формула (структурна або емпiрична), склад;

- фiзико-хiмiчнi властивостi (молекулярна вага, температура кипiння, щiльнiсть, агрегатний стан, колiр, запах, порiг сприйняття i iншi характернi ознаки);

- вибохо - i пожежонебезпечнiсть, токсичнiсть;

- реакцiйна здатнiсть, корозiйна активнiсть;

- вплив на людей i довкiлля;

- попереджувальнi заходи i засоби захисту;

- методи перекладу речовини в нешкiдливий стан;

- перша допомога потерпiлим.

3) Зведення про технологiю:

- принципова технологiчна схема з вказiвкою основного технологiчного устаткування i коротким описом технологiчних процесiв (регламентiв) для усiх структурних пiдроздiлiв i технологiчних стадiй об'єкту (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки;

- опис систем автоматичної регуляцiї, блокування, сигналiзацiї, протиаварiйного i протипожежного захисту, iнших засобiв безпеки;

- перелiк видiв i план розмiщення основного технологiчного устаткування, в якому є небезпечнi речовини;

- розподiл небезпечних речовин в устаткуваннi;

- характеристика пунктiв управлiння, а також розмiщення персоналу об'єкту (об'єктiв), адмiнiстративних i структурних пiдроздiлiв з вказiвкою середньої чисельностi i чисельностi найбiльшої робочої змiни.

4) Аналiз рiвня ризику виникнення аварiй:

- перелiк аварiй i аварiйних ситуацiй, що виникали на об'єктi (тiльки для об'єктiв, якi експлуатуються i/або реконструюються);

- перелiк аварiй, якi виникали на iнших аналогiчних об'єктах, або аварiй, пов'язаних з наявними на об'єктi (об'єктах) небезпечними речовинами;

- аналiз головних причин i чинникiв виникнення аварiй;

- визначення вiрогiдних причин i чинникiв, що призводять до виникнення аварiй;

- визначення типових сценарiїв вiрогiдних аварiй;

- оцiнка кiлькостi небезпечних речовин, що беруть участь в аварiї;

- розрахунок вiрогiдних зон дiї вражаючих чинникiв;

- визначення об'єктiв "турботи" суспiльства, що потрапляють в зону дiї вражаючих чинникiв або ризика негативних наслiдкiв їх впливу;

- оцiнка можливих негативних наслiдкiв для певних об'єктiв "турботи" суспiльства (кiлькiсть потерпiлих, мiра руйнувань, матерiальнi втрати, збитки i тому подiбне).

Об'єктами "турботи" суспiльства вважаються:

- люди (персонал пiдприємств i населення сiл, селищ, мiст);

- матерiальнi цiнностi усiх форм власностi;

- об'єкти комунального господарства i забезпечення життєдiяльностi;

- культурнi цiнностi;

- природоохороннi об'єкти (парки, заповiдники, популяцiї рiдкiсних тварин i тому подiбне);

- флора i фауна;

- атмосфера;

- водне середовище (рiчки, водоймища, морська акваторiя i тому подiбне);

- земля, включаючи ґрунтовi води.

5) Ситуацiйний план (графiчне зображення в масштабi максимальних зон можливого ураження для найбiльш вiрогiдних сценарiїв аварiї):

- виробничий майданчик (територiя) i межi санiтарно-захисної зони об'єкту (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки;

- мiста, населенi пункти i житловi масиви;

- мiсця великого скупчення людей;

- транспортнi магiстралi;

- природнi i природоохороннi об'єкти;

- промисловi пiдприємства (об'єкти);

- iншi життєво важливi об'єкти;

- зони дiї вражаючих чинникiв вiрогiдних аварiй.

6) Список використаних джерел:

- перелiк нормативно-правових актiв, нормативних документiв, науково-технiчних i довiдкових видань, якi використовувалися для складання декларацiї безпеки об'єкту (об'єктiв) пiдвищеної небезпеки.

6. Висновок (узагальнена оцiнка мiри небезпеки i рiвня ризику виникнення аварiй на об'єктi (об'єктах) пiдвищеної небезпеки).

-- Iнженерний захист населення i територiй

3.3.1. Iнженерний захист населення

Одним з основних способiв захисту населення при надзвичайних ситуацiях, а також у разi виникнення небезпек пiд час вiйськових дiй являється його укриття в захисних спорудах цивiльного захисту. Для забезпечення укриття населення завчасно створюється необхiдний фонд захисних споруд цивiльного захисту. Створення фонду захисних споруд забезпечується шляхом:

а) комплексного освоєння пiдземного простору мiст i iнших населених пунктiв для взаємоузгодженого розмiщення в нiм споруд i примiщень соцiально-побутового, виробничого i господарського призначення з урахуванням необхiдностi пристосування i використання частини примiщень для захисту населення;

б) пристосування пiдвальних i iнших поглиблених примiщень, примiщень цокольних i наземних поверхiв iснуючих будiвель та тих, що будуються;

в) будiвництва поглиблених сховищ i протирадiацiйних укриттiв, окремо розташованих вiд об'єктiв виробничого призначення;

г) масового будiвництва в особливий перiод швидкопобудованих i простих сховищ i укриттiв;

д) обстеження, узяття на облiк i пристосування тих пiдземних гiрських i iнших виробок i природних порожнин, що вiдповiдають вимогам захисту людей.

До захисних споруд цивiльного захисту вiдносяться:

- сховища;

- протирадiацiйнi укриття;

- простi укриття.

Укриттю в сховищах пiдлягають:

- працiвники найбiльшої робочої змiни об'єктiв, розмiщених за межами зон можливих сильних руйнувань, i вiднесених до категорiї особливої важливостi;

- працiвники найбiльшої робочої змiни пiдприємств, що продовжують свою дiяльнiсть у вiйськовий час, а також робочої змiни чергового i лiнiйного персоналу пiдприємств, що забезпечують життєдiяльнiсть мiст i об'єктiв;

- персонал атомних електростанцiй i працiвники пiдприємств, якi забезпечують функцiонування цих станцiй;

- нетранспортабельнi хворi, а також медичний i обслуговуючий персонал лiкувальних закладiв, що не пiдлягають евакуацiї або, якi не можуть бути евакуйованi в безпечнi мiсця, у разi виникнення надзвичайних ситуацiй i/або пiд час вiйськових дiй.

Захист iншого працюючого i непрацюючого населення, що проживає в мiстах, яке не пiдлягає евакуацiї, або яке не може бути евакуйоване в безпечнi мiсця здiйснюється у фондi захисних споруд.

Утримання захисних споруд цивiльного захисту здiйснюється центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями, на балансi яких вони знаходяться. Захиснi споруди цивiльного захисту можуть використовуватися в мирний час для господарських, культурних i побутових потреб. Приватизацiя (вiдчуження) захисних споруджень цивiльного захисту, вiдповiдно до законодавства, забороняється.

Класифiкацiя захисних споруд

Iснує ряд напрямiв, по яких класифiкуються захиснi споруди.

По мiсткостi: малiй мiсткостi (150-600 чол.); середнiй мiсткостi (600-2000 чол); великiй мiсткостi (2000 - 5000 чол.). Сховища мiсткiстю менше 150 чол. будують в тих випадках, коли це обґрунтовується конкретними мiсцевими умовами, а також економiчною доцiльнiстю. При збiльшеннi мiсткостi вiд 1000 i бiльше чоловiк помiтно знижуються вартiсть будiвництва сховищ у пiдрахунку на одного переховуваного.

За призначенням:

- загального призначення - для захисту населення в мiстах i сiльських населених пунктах;

- спецiального призначення - для розмiщення органiв управлiння, систем оповiщення i зв'язку; для розмiщення лiкувальних установ, призначених для нетранспортабельних хворих.

По мiсцерозташуванню:

- вбудованi, розташованi в пiдвалах i перших поверхах будiвель i споруд. Такi захиснi споруди набули великого поширення, оскiльки їх будiвництво економiчно доцiльнiше;

- що окремо стоять, будуються поза будiвлями i спорудами (заглибленi або напiвзаглибленi). Цей тип укриттiв повинен будуватися тiльки при неможливостi будiвництва вбудованих i розташовуватися поза будiвлями на безпечнiй територiї;

- в пiдземних спорудженнях мiського будiвництва (метрополiтени, пiшохiднi i транспортнi тунелi, заглибленi гаражi, колектори);

- обладнанi в гiрських виробках (вугiльних, рудних, соляних, вапняних, гiпсових) i природних порожнинах;

- що зводяться для особливих умов: в зонi можливих затоплень; у зонi розмiщення атомних енергетичних об'єктiв i ХНО; а також на пiдприємствах з вибухопожежною технологiєю.

По термiнах будiвництва:

- побудованi завчасно - будуються в мирний час, iз застосуванням довговiчних матерiалiв, що не згорають;

- швидкопобудованi (iз спрощеним устаткуванням, на вiльних майданчиках) - споруджуються за 24 години пiсля оповiщення про загрозу виникнення НС iз застосуванням мiсцевих будiвельних матерiалiв.

По захисних особливостях. При цiй класифiкацiї споруд використовуються два технiчнi критерiї:

1) величина навантаження, яке можуть витримати захиснi конструкцiї, i перекриття сховища при дiї надмiрного тиску вибухової (ударної) хвилi:

- спецiалiзованi сховища для розмiщення вiдповiдальних пунктiв управлiння i великих вузлiв зв'язки, якi будуються за особливою вказiвкою i витримують надмiрний тиск 500 кПа;

- сховища 1-го i 2-го класу будують для захисту в межах забудови мiста, причому сховища 1-го класу витримують надмiрний тиск 300 кПА, а другого - до 2 кПА;

- сховища 3-го класу будують в зонi можливих слабких руйнувань i витримують надмiрний тиск до 1 кПА;

Швидкопобудованi сховища будують тiльки для 2-го i 3-го класу мiсткiстю до 150 чоловiк.

2) коефiцiєнт послаблення радiацiї, що показує, в скiльки разiв захисна споруда послабляє дiю радiацiї, а отже, i дозу опромiнення людей.

По використанню в мирний час сховища дiляться на: виробничi примiщення; складськi примiщення; культурнодозвiльнi; примiщення ремонтних бригад i чергового персоналу; допомiжнi примiщення лiкувальних установ; примiщення побутового обслуговування i торгiвлi; спортивнi примiщення; гаражi; стоянки; санiтарнопобутовi примiщення (гардеробнi, умивальнi); технологiчнi, транспортнi i пiшохiднi тунелi; колектори.

Окрiм того сховища можуть класифiкуватися по ряду iнших ознак: матерiалу конструкцiй; забезпеченню електроенергiєю; забезпеченню фiльтровентиляцiйним устаткуванням (ФВУ).

За матерiалом конструкцiй сховища можуть бути: з лiсоматерiалiв; комплекснi; з кам'яними (блоковими) стiнами; тканиннi i тканекаркаснi; металевi i залiзобетоннi (збiрно-монолiтнi, монолiтнi i збiрнi).

По забезпеченню електроенергiєю споруди дiляться на: забезпечуванi вiд мiської мережi або мережi пiдприємства i забезпечуванi комплексно - вiд мережi мiста i захищеного джерела (дизель-електричнiй станцiї).

По забезпеченню фiльтровентиляцiйним устаткуванням (ФВУ) сховища дiляться на: сховища з ФВУ промислового виготовлення (на два i три режими вентиляцiї) i сховища зi спрощеним ФВУ у поєднаннi з промисловим устаткуванням (на один, два i три режими вентиляцiї).

Загальнi вимоги до захисних споруд

Захисна споруда повинна завжди знаходитися в готовностi до прийому людей, що припускає виконання комплексу вимог, яким повиннi вiдповiдати сучаснi сховища i укриття. Основними з них є:

- забезпечення безперервного перебування в них людей не менше 2 дiб;

- розташування укриттiв на незатоплюваних дiлянках i на вiдстанi вiд мереж водостоку i каналiзацiї;

- не дозволяється прокладення транзитних iнженерних комунiкацiй через сховища;

- трубопроводи каналiзацiї i водопостачання повиннi обладнатися вимикаючими пристроями;

- входи i виходи повиннi мати ту ж мiру захищеностi, що i основнi примiщення; на випадок завалу передбачається аварiйний вихiд;

- надiйна герметизацiя примiщень i наявнiсть систем повiтрязабезпечення;

- оснащення сховищ i укриттiв санiтарно-технiчним i iншим устаткуванням, контрольно-вимiрювальними приладами;

- справнiсть систем життєзабезпечення i внутрiшнього устаткування;

- наявнiсть потрiбного iнвентарю i документацiї по експлуатацiї;

- забезпеченiсть запасами води i продуктами харчування;

- пiдготовленiсть обслуговуючого персоналу;

- належний санiтарний стан примiщень.

Крiм того, захиснi споруди повиннi розташовуватися на вiдстанi не бiльше 15 хв. пiшого ходу вiд мiсць роботи або проживання переховуваємих. Усi сховища позначаються спецiальними знаками розмiром 0,5 х 0,6 м i мають бути розташованi на видному мiсцi бiля входу i на зовнiшнiх дверях. Маршрути руху до сховища позначаються покажчиками. Знаки i покажчики забарвлюються в бiлий колiр, написи робляться чорною фарбою. На знаку вказується номер сховища, кому належить, у кого ключi (посада, мiсце роботи, телефон).

Сховища

Сховище - це захисна герметична iнженерна споруда, що забезпечує надiйне укриття в нiм людей вiд усiх вражаючих чинникiв зброї масового знищення, звичайних засобiв нападу (без урахування прямого попадання), а також радiоактивних продуктiв при руйнуваннi радiацiйно-небезпечних об'єктiв, високих температур i продуктiв горiння при пожежах, хiмiчно небезпечних i вибухонебезпечних речовин, обвалiв i уламкiв будов i споруд, що руйнуються, i так далi.

Найбiльш поширенi вбудованi сховища. Пiд них зазвичай використовують пiдвальнi або напiвпiдвальнi поверхи виробничих, громадських i житлових будiвель. Можливо, також будiвництво сховищ у виглядi споруд, що стоять окремо. Такi сховища повнiстю або частково заглибленi i обсипанi згори i з бокiв ґрунтом. Сховища повиннi розташовуватися в мiсцях найбiльшого зосередження людей, для укриття яких вони призначенi.

Примiщення

Примiщення сховищ роздiляються на основнi i додатковi. До основних примiщень вiдносяться: примiщення для переховуваємих; пункти управлiння; медичнi кiмнати i тамбур-шлюзи. До додаткових вiдносяться: фiльтровентиляцiйнi камери (ФВК), санiтарнi вузли, захищенi дизельнi електростанцiї (ДЕС), захищенi входи i виходи, примiщення для зберiгання води i продуктiв харчування та iн.

Примiщення для переховуваємих розбивається на вiдсiки мiсткiстю по 50-75 чоловiк. На одну людину передбачається не менше 0,5 м² площi пiдлоги i 1,5 м³ внутрiшнього об'єму. У примiщеннi (вiдсiках) обладнуються двох або трияруснi нари-лавки для сидiння розмiром 0,45в0,45 м i полицi для лежання - 0,55в1,8 м (кiлькiсть мiсць для лежання складає 20% вiд загальної мiсткостi сховища). Вiдстань до стелi верхнього ярусу не менша - 0,75 м Висота примiщень при 2-х ярусному розмiщеннi має бути не бiльша 2,15 - 2,5 м, а при 3-х ярусному - 2,5-3,5 м

Пункт управлiння. Передбачається на об'єктах економiки з найбiльшою робочою змiною (НРЗ) не менше 600 чоловiк. Вiн обладнується в одному зi сховищ. Якщо НРЗ менше, то в примiщеннi для переховуваємих встановлюється телефон для зв'язку з мiсцевим штабом ГЗ. Кiлькiсть працiвникiв ПУ не перевищує 10 чол., при цьому на кожного передбачається - 2 м².

Медичний пункт. У сховищах мiсткiстю 800 - 1200 чол. передбачається кiмната - 9 м² i додатково - 1 м² на кожних 100 чол. У разi вiдсутностi медичної кiмнати, на кожних 500 чол. обладнується санiтарний пост - 2 м².

Входи. У сховищi влаштовують два входи, розташованих в протилежних сторонах. Вхiд закривається мiцними захисногерметичними дверима, за якими розташований тамбур-шлюз, площею 8 - 10 м². Сховища мiсткiстю бiльше 600 чол. мають двокамерний тамбур-шлюз. У вбудованих сховищах додатково обладнується аварiйний вихiд, що є пiдземною галереєю (0,5в1,3 м), що виходить на територiю вiльну вiд завалiв (розташовану на вiдстанi вiд навколишнiх будiвель, рiвному половинi висоти найближчої будiвлi плюс 3 м). Аварiйний вихiд закривається захисногерметичними вiконницями, дверима або iншими пристроями, що вiдкриваються, для вiдсiкання ударної хвилi.

Для комори продуктiв харчування видiляють площу - 5 м² (до 150 чол), плюс 3 м² на кожнi додатковi 150 чол. На 600 чол. передбачається окреме примiщення.

Системи життєзабезпечення

Системи життєзабезпечення сховищ повиннi забезпечувати безперервне перебування в них розрахункової кiлькостi переховуваємих протягом двох дiб (за винятком сховищ, що розмiщуються в зонах можливих сильних руйнувань навколо атомних станцiй).

Система повiтряпостачання. В атмосферi сховища повиннi витримуватися необхiднi санiтарно-гiгiєнiчнi умови, основними показниками яких є : змiст вуглекислого газу - не бiльше 1 %; температура - не вище 23 ⁰С (гранично допустимо 31 ⁰С); вологiсть повiтря - не бiльше 70 % (гранично допустимо 80 %). Для цього сховища герметизують i оснащують фiльтровентиляцiйним устаткуванням, яке очищає зовнiшнє повiтря (вiд радiоактивних, хiмiчно небезпечних речовин i бактерiйних засобiв), розподiляє його по вiдсiках i створює в примiщеннях надмiрний тиск (пiдпiр), що перешкоджає проникненню зараженого повiтря через рiзнi трiщини i нещiльнiсть.

Повiтрязабезпечення передбачає два режими: чистої вентиляцiї (1-й режим) - зовнiшнє повiтря очищається вiд пилу i фiльтровентиляцiї (2-й режим) - повiтря що очищається вiд радiоактивного пилу, отруйних речовин i бактерiйних засобiв пропускається через фiльтри-поглиначi. У сховищах, що розмiщуються в районах АЕС, хiмiчно небезпечних об'єктiв, в пожежонебезпечних мiсцях або зонах можливого затоплення передбачається третiй режим - повнiй iзоляцiї примiщень з регенерацiєю повiтря в них.

По режимi чистої вентиляцiї зовнiшнє повiтря (залежно вiд температури) подається у кiлькостi 7 - 20 м³/годину, а по режиму фiльтровентиляцiї - вiд 2 до 8 м³/годину на людину. Для лiквiдацiї теплозалишкiв в примiщеннi - встановлюється кондицiонування.

У фiльтровентиляцiйнiй камерi розмiщується фiльтровентиляцiйний агрегат (це звичайно - ВФА 49, ФВК 1 або ФВК 2), що складається з фiльтрiв-поглиначiв типу ФП-100, ФП-100у, ФП-300 та iн., протипилових фiльтрiв рiзної конструкцiї. Для поглинання вуглекислого газу використовується регенеративний патрон РП-100. Брак кисню при застосуваннi РП-100 поповнюється киснем, що зберiгається в кисневих балонах.

До складу системи також входять: козирки, повiтрозабiрнi i протипожежнi пристрої, вентилятори, гермоклапани, пристрої кондицiонування повiтря i регулююча апаратура.

Система водопостачання i каналiзацiї. Система водопостачання забезпечує переховуваємих водою для питва i гiгiєнiчних потреб вiд зовнiшнiх водопровiдних мереж. Норма споживання при дiючiй мережi складає 2 лiтри в годину на людину, але не бiльше 25 лiтрiв в добу. На випадок виходу водопроводу з ладу або при його вiдсутностi передбачається аварiйний запас або самостiйне джерело отримання води (артезiанська свердловина). У аварiйному запасi - тiльки питна вода (з розрахунку 3 л в добу на людину).

Каналiзацiя самостiчна, або з перекачуванням в загальну систему. Санiтарнi вузли будуються окремо для чоловiкiв i жiнок з нормами: 1 чаша на 75 жiнок (150 чоловiкiв), умивальника на 200 чоловiк. На випадок руйнування каналiзацiйних мереж - використовують мiсткостi для нечистот, що щiльно закриваються. Санвузол розмiщують в примiщеннi, iзольованому перегородками вiд вiдсiкiв сховища, i обов'язково влаштовують витяжку.

Система опалювання в сховищi ув'язується з теплоцентраллю. Як опалювальнi прилади використовують радiатори або гладкi труби, прокладенi уздовж стiн. Для регулювання температури i вiдключення опалювання встановлюється замикаюча арматура. Опалювання проектується з розрахунку температури повiтря в сховищi (у холодну пору року) що дорiвнює 10 ⁰С, якщо це не суперечить особливим умовам експлуатацiї примiщень.

Для опалювання сховища також можуть бути використанi печi i iншi тепловi прилади.

Електропостачання сховища повинне здiйснюватися вiд зовнiшньої мережi мiста (об'єкту). Для аварiйного забезпечення великих захисних споруд передбачаються ДЕС (дизельнi електростанцiї), якi повиннi розмiщуватися в окремих примiщеннях i вiддiлятися вiд основних примiщень негорючою стiнкою. У спорудах без автономної електростанцiї передбачають акумулятори, рiзнi лiхтарi, гасовi лампи, свiчки. Використання свiчок i гасових ламп допускається короткочасно i тiльки за умови хорошої вентиляцiї.

Зв'язок. Сховище повинно мати телефонний зв'язок (при нагодi органiзовується радiозв'язок) з пунктом управлiння пiдприємства i радiотрансляцiйна точка (гучномовець), пiдключений до мiської або мiсцевої об'єктової радiотрансляцiйної мережi.

Запаси продовольства. В укриттях передбачається на двi доби. Виходячи з норми на одну людину: сухарi - 300 г; консерви - 170 г (м'яснi), або 200 г (м'ясорослиннi), або 250 г (рибнi); цукор - 50 г.

Iншi вимоги

Труби iнженерних систем забарвлюються в рiзнi кольори: бiлий -повiтрязаборнi труби режиму чистої вентиляцiї; жовтий - повiтрязаборнi труби режиму фiльтровентиляцiї; червоний - труби режиму вентиляцiї при пожежах; чорний - труби електропроводки; зелений - водопровiднi труби; коричневий - труби системи опалювання.

На повiтрязабiрних трубах, на трубах водопроводу i опалювання в мiсцях їх введення стрiлками вказують напрям руху повiтря або води.

Сховище оснащується дозиметричними приладами, приладами хiмiчної розвiдки i рiзним протипожежним, захисним одягом санiтарним i iншим майном.

У сховищi мають бути документи, що визначають характеристику i правила його змiсту, паспорт, план, правила змiсту i табель оснащення сховища, схема зовнiшнiх i внутрiшнiх мереж з вказiвкою вимикаючих пристроїв, журнал перевiрки стану сховища та iн.

Протирадiацiйнi укриття (ПРУ)

Протирадiацiйне укриття - це споруда, що забезпечує захист людей вiд iонiзуючого i свiтлового випромiнювань, проникаючiй радiацiї (у тому числi i вiд нейтронного потоку) i частково вiд ударної хвилi, а також вiд безпосереднього попадання на шкiру i одяг радiоактивних, отруйних речовин i бактерiйних засобiв. До них вiдносяться спецiально побудованi (завчаснi) споруди i пристосованi пiд ПРУ пiдвали будинкiв, господарськi споруди i так далi.

ПРУ, розташованi в зонi можливих середнiх руйнувань повиннi протистояти надмiрному тиску до 20 кПа. Щоб витримати цю вимогу ПРУ влаштовують в пiдвальних поверхах будiвель i споруд, при цьому коефiцiєнт захисту вiд проникаючої радiацiї може досягати 200 - 300 i бiльше. Коли прогнозована НС не пов'язана з можливими руйнуваннями, то пiд ПРУ можуть використовуватися нижнi поверхи кам'яних будiвель з товстими стiнами i вiконними отворами, що герметично закриваються. В цьому випадку коефiцiєнт послаблення радiацiї складає близько 5 - 7.

У будь-якому випадку ПРУ необхiдно розташовувати поблизу мiсць проживання (роботи) переховуваємих.

ПРУ що стоїть окремо, як правило, є заглибленою спорудою. Завчасно побудованi протирадiацiйнi укриття по мiсткостi не обмежуються, але норми розрахунку площi на переховуваємого такi ж, як в сховищах. Внутрiшня висота укриття не менше 2 м. В основних примiщеннях ПРУ обладнаються двох- або трияруснi лавки для сидiння i полицi для лежання. В укриттi має бути не менше двох входiв розмiром 80х180 см, розташованих в протилежних кiнцях укриття пiд прямим кутом до основного примiщення ПРУ.

Внутрiшнє устаткування протирадiацiйного укриття аналогiчно устаткуванню примiщень сховищ, призначених для розмiщення людей.

Система вентиляцiї. Вентиляцiя в ПРУ передбачається як природна (через повiтрозабiрнi витяжнi шахти), так i примусова з механiчним спонуканням (вентилятори з простими фiльтрами вiд пилу). Приплив повiтря повинен перевищувати витяг на 20%. Норма подачi повiтря така ж, як в сховищах. Отвори для подачi припливного повiтря розташовуються в нижнiй зонi примiщень, витяжнi - у верхнiй зонi. Повiтрозабiрний отвiр вентиляцiйного каналу має бути розташований не нижче 3 м вiд поверхнi землi, i мати козирок для захисту вiд радiоактивного пилу.

Вентиляцiя забезпечує захист органiв дихання тiльки вiд радiоактивного ґрунтового пилу, дуже слабо вiд аерозолiв i абсолютно не захищають вiд ХНР. Тому в умовах зараження атмосфери хiмiчними шкiдливостями в ПРУ застосовується режим повної iзоляцiї, а переховуваємиє при цьому користуються засобами захисту органiв дихання.

Водопостачання - вiд водопровiдної мережi. Якщо водопровiд вiдсутнiй, встановлюють бачки для питної води з розрахунку 2 л в добу на людину. В укриттях, розташованих в будiвлях з каналiзацiєю, встановлюють нормальнi туалети з вiдведенням стiчних вод в зовнiшню мережу, якщо такої можливостi немає, то санвузол є вигрiбною ямою або використовують тару, що щiльно закривається. У санвузлi обов'язково влаштовують вентиляцiю.

Опалювання протирадiацiйних укриттiв встановлюється вiд загальної опалювальної системи або пiчної.

Освiтлення - вiд електричної мережi, а аварiйне - вiд акумуляторних батарей, рiзного типу лiхтарикiв, велогенераторiв i iнших джерел.

Зв'язок. У протирадiацiйному укриттi доцiльно мати телефон, а також радiоточку, пiдключену до мiської або мiсцевої радiотрансляцiйної мережi.

Пристосування пiд ПРУ примiщень господарського призначення

У районах малоповерхової мiської забудови або в сiльськiй мiсцевостi пiд ПРУ можна пристосувати рiзнi заглибленi господарськi будiвлi - пiдвали, овочесховища, льохи.

У поглибленому примiщеннi посилюють його перекриття, на яке насипають шар ґрунту заввишки 60 - 70 см; встановлюють витяжний короб; бiля вхiдних дверей навiшують завiсу з щiльного матерiалу. Для захисту вiд проникаючої радiацiї на вiдстанi 1,5 м навпроти входу будують стiнку з цеглини завтовшки 40-50 см шириною удвiчi бiльше ширина дверей i заввишки в дверi. ПРУ забезпечено спецiальною тарою для вiдходiв.

Як протирадiацiйне укриття можна використовувати перебудованi примiщення кам'яних малоповерхових будинкiв. Для облаштування ПРУ спецiальними рамами змiцнюють перекриття; вiконнi отвори закладають цеглиною; на горищне перекриття утеплюють теплоiзолятором i згори укладають 30 - 40 см шар ґрунтової пiдсипки; спецiальними валиками ущiльнюють притвор вхiдних дверей; зовнiшнi стiни обваловують ґрунтом; встановлюють припливний i витяжний короби; отвори навколо короба заповнюють цеглиною.

Герметизацiя примiщень досягається закладенням трiщин, щiлин i iнших отворiв в стiнах i стелi, в мiсцях примикання вiконних i дверних отворiв, введення опалювальних i водопровiдних труб, пiдгонкою дверей i оббивкою їх повстю.

Витяжний вентиляцiйний короб встановлюється на 1,5 - 2 м вище припливного для створення тяги. Згори короби обладнаються козирками, а на входах в примiщення заслiнки, що щiльно приганяють. У припливному коробi встановлюється протипиловий фiльтр у виглядi рамки з натягнутою на неї марлею, а на виходi нижче заслiнки робиться кишеня для осадження пилу, що проник через фiльтр. У оселях замiсть витяжного короба можна використовувати димарi або наявнi вентиляцiйнi канали.

Пристосування шахт i гiрських виробок пiд ПРУ

У районах гiрничодобувної i вугiльної промисловостi для укриття населення, пiсля вiдповiдного дообладнання, можуть використовуватися шахти, копальнi чорної i кольорової металургiї, виробки по здобичi будiвельних матерiалiв i iншi пiдземнi виробки i споруди.

Простi укриття

Простi укриття зменшують радiуси ураження ударною хвилею, послабляють дiю радiоактивних випромiнювань i ураження свiтловим випромiнюванням. Вони будуються на маршрутах евакуацiї i тимчасово в замiськiй зонi, коли iснуючих укриттiв не вистачає. Такi захиснi споруди виконуються у виглядi щiлин, траншей, землянок. Щiлина є простою по конструкцiї масовою захисною спорудою, будiвництво якої нескладне i може бути виконано населенням за короткий строк, використовуючи при цьому пiдручнi мiсцевi матерiали. Мiсце для будiвництва щiлин вибирають на такiй вiдстанi вiд будiвель, яка перевищує їх висоту. Їх споруджують на дiлянках, не затоплюваних талими i дощовими водами.

Щiлини бувають вiдкритi i перекритi. Спочатку влаштовують вiдкриту щiлину. Вона є зигзагоподiбною траншеєю у виглядi декiлькох прямолiнiйних дiлянок завдовжки не бiльше 15 м Глибина її 1,8 - 2 м, ширина по верху - 1,1 - 1,2 м, по дну - до 0,8 м Довжина щiлини визначається з розрахунку 0,5 - 0,6 м на одну людину i звичайна мiсткiсть щiлини 10 - 15, найбiльша - 50 чоловiк. Наприклад, щiлина для 10 чоловiк повинна мати довжину 8 - 10 м, в нiй рекомендується обладнати 7 мiсць для сидiння i 3 - для лежання.

Для створення перекритої щiлини над виритою простою щiлиною укладають покриття. У щiлинах мiсткiстю до 20 чоловiк роблять один вхiд, а бiльше 20 человек - два входи на протилежних кiнцях пiд прямим кутом до щiлини i обладнають герметичними дверима i тамбуром. Для вентиляцiї встановлюють витяжний короб. Вiдкрита щiлина зменшує дозу радiоактивного опромiнення в 2 - 3 рази, перекрита в 40 - 50 разiв. Вiд ХНР i бактерiйних засобiв щiлина не захищає, тому люди, що знаходяться навiть в перекритих щiлинах, мають бути в засобах iндивiдуального захисту органiв дихання, а у вiдкритих щiлинах - i в засобах захисту шкiрних покривiв.

Швидкопобудованi укриття

При недостатнiй мiсткостi вже наявних захисних споруд створюються швидкопобудованi укриття (ШПУ) невеликої мiсткостi - вiд 3 до 200 чоловiк. Такi будiвлi повиннi складатися з примiщень для переховуваємих, мiсць для розташування фiльтровентиляцiйного устаткування, санiтарного вузла, мати в розпорядженнi аварiйний запас води. Внутрiшнє устаткування ШПУ включає - систему повiтропостачання : пiщанi, шлаковi фiльтри i матер'янi фiльтри; повiтрозабiрнi i витяжнi отвори (короби); прилади освiтлення; нари i лави. У ШПУ малої мiсткостi санiтарний вузол i мiсткостi для вiдходiв розмiщуються в тамбурi, а баки з водою - в примiщеннi для переховуваємих. Вентиляцiя ШПУ виконує роботу по двох режимах. Будiвництво ШПУ здiйснюють з промислових (збiрнi залiзобетоннi елементи, цеглина) або мiсцевих (дерево, камiнь, хмиз) будiвельних матерiалiв. Взимку можна використовувати грунт, що промерз, лiд або снiг. На зведення ШПУ витрачається декiлька дiб.

Пристосування примiщень пiд захиснi споруди

У сучасних мiстах є велика кiлькiсть пiдземних споруджень рiзного призначення, якi можна використовувати як укриття. Пiд протирадiацiйнi укриття в першу чергу пристосовуються льохи i пiдвали житлових будинкiв i будов рiзного призначення, овочесховища. Крiм того, як захиснi споруди можуть пристосовуватися: метрополiтени, пiшохiднi i транспортнi тунелi, природнi печери, гiрськi виробки. Такого роду укриття необхiдно дообладнувати захисними пристроями, фiльтровентиляцiйними системами, засобами оповiщення i зв'язку. У мирний час в укриттях можуть розмiщуватися гардероби, склади, примiщення побутового обслуговування населення, спортивнi зали i так далi. При загрозi виникнення надзвичайнiй ситуацiї, вони мають бути приведенi в стан готовностi не пiзнiше чим через добу.

Основнi правила перебування в захисних спорудах

Заповнення захисної споруди людьми повинне проводитися органiзовано i швидко. Заборонено приносити легкозаймистi або сильно пахнучi речовини, громiздкi речi, а також приводити тварин. Пiсля заповнення сховища або укриття закривають усi входи. Для переховуваємих з дiтьми вiдводять окремий вiдсiк або спецiальне мiсце.

У сховищi заборонено: палити, шумiти, запалювати без дозволу гасовi лампи, свiчки, ходити по примiщеннях без необхiдностi.

Переховуваємие зобов'язанi: утримувати в готовностi протигази, респiратори, протипильови тканиннi маски, захиснi дитячi камери, медичнi засоби; виконувати усi вимоги коменданта i обслуговуючого персоналу.

Виведення людей зi сховища вiдбувається за вказiвкою коменданта i пiд керiвництвом особового складу служби сховища пiсля вiдповiдного сигналу або у разi аварiйного стану споруди, загрозливої життю людей.

3.3.2. Iнженерний захист територiй

З метою створення умов безпечного проживання населення на територiї з пiдвищеним техногенним навантаженням i ризиком виникнення надзвичайних ситуацiй розробляються i проводяться наступнi заходи:

- проведення районування територiй по наявностi об'єктiв i виробництв пiдвищеної небезпеки, а також загрози виникнення небезпечних природних явищ i процесiв;

- вiднесення адмiнiстративно-територiальних одиниць i об'єктiв нацiональної економiки до вiдповiдних категорiй ГЗ, а мiст - до груп цивiльного захисту;

- розробка i включення вимог iнженерно-технiчних заходiв цивiльного захисту у вiдповiднi види мiстобудiвної i проектної документацiї i реалiзацiя їх пiд час будiвництва i експлуатацiї;

- облiк вiрогiдних проявiв стихiйних природних явищ i процесiв; техногенних аварiй i катастроф пiд час розробки генеральних планiв забудови населених пунктiв i ведення мiстобудування в умовах пiдвищеного ризику виникнення надзвичайних ситуацiй;

- рацiональне розмiщення об'єктiв пiдвищеної небезпеки з урахуванням вiрогiдних наслiдкiв аварiй;

- розробка i проведення заходiв по безаварiйному функцiонуванню об'єктiв пiдвищеної небезпеки;

- створення споруд, будiвель, iнженерних мереж i транспортних комунiкацiй iз заданими рiвнями безпеки i надiйностi;

- створення комплексних схем захисту населених пунктiв i об'єктiв у разi прояву небезпечних i стихiйних природних явищ i процесiв, шляхом органiзацiї будiвництва протизсувних, протипаводкових, протиселевих, протилавинних, протиерозiйних i iнших iнженерних споруд спецiального призначення;

- проведення державної експертизи реалiзацiї iнженерно-технiчних заходiв по захисту населення пiд час розробки генеральних планiв забудови населених пунктiв (у складi мiстобудiвної документацiї), проектування, будiвництва (реконструкцiї) об'єктiв пiдвищеної небезпеки i iнших об'єктiв господарювання;

- перiодичнi обстеження будiвель, споруд, iнженерних мереж i транспортних комунiкацiй, розробка i реалiзацiя заходiв по їх безпечнiй експлуатацiї.

Вимоги до iнженерно-технiчних заходiв цивiльного захисту визначаються вiдповiдно Кабiнетом Мiнiстрiв України i/або спецiально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивiльного захисту разом з центральним органом виконавчої влади, до компетенцiї якого вiднесенi питання архiтектури i мiстобудування.

3.4. Евакуацiйнi заходи

Основнi поняття i визначення

Евакуацiя - комплекс заходiв по органiзованому вивезенню (виводу) населення з районiв можливого впливу наслiдкiв надзвичайних ситуацiй i розмiщення його в безпечних районах у разi виникнення безпосередньої загрози життю i спричинення шкоди здоров'ю людей.

Загальна евакуацiя - комплекс заходiв, здiйснюваний для усiх категорiй населення в окремих регiонах країни у разi виникнення надзвичайної ситуацiї техногенного або природного характеру.

Часткова евакуацiя - комплекс заходiв, що виконується для захисту окремих категорiй населення у разi виникнення надзвичайної ситуацiї техногенного або природного характеру. Часткова евакуацiя проводиться завчасно для певних категорiй населення: студентiв, учнiв iнтернатiв, вихованцiв дитячих будинкiв, пенсiонерiв i iнвалiдiв, що знаходяться в будинках для осiб похилого вiку, разом з викладачами i вихователями, обслуговуючим персоналом i членами їх сiмей, а також хворих разом з лiкувальними закладами i їх персоналом.

Безпечний район - придатний для життєдiяльностi район розмiщення евакуйованого населення, визначуваний рiшенням вiдповiдного органу виконавчої влади за межами зон можливого руйнування, хiмiчного зараження, катастрофiчного затоплення, масових лiсових i торф'яних пожеж, а також небезпечного радiоактивного забруднення.

Евакуацiйнi органи - пiдроздiли управлiння процесом евакуацiї, що призначаються розпорядженням керiвника вiдповiдного органу виконавчої влади (об'єкту) для планування, пiдготовки, органiзацiї i проведення евакуацiї населення, а також для прийняття i розмiщення евакуйованого населення.

Евакуацiйнi заходи

Залежно вiд масштабiв i особливостей надзвичайної ситуацiї рiшення про проведення евакуацiї населення приймають:

- на загальнодержавному рiвнi - Кабiнет Мiнiстрiв України;

- на регiональному рiвнi - Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, глава обласної держадмiнiстрацiї;

- на мiсцевому рiвнi - голова Київської i Севастопольської мiської держадмiнiстрацiї, голова районної держадмiнiстрацiї;

- на об'єктовому рiвнi - керiвник об'єкту.

Загальна евакуацiя проводиться шляхом вивезення основної частини населення з мiст i небезпечних районiв усiма видами наявних транспортних засобiв на вiдповiднiй адмiнiстративнiй територiї i виведення найбiльш витривалої його частини пiшки.

Часткова евакуацiя проводиться з використанням транспортних засобiв, експлуатованих по дiючих графiках. Для прискорення евакуацiї за рiшенням керiвника вiдповiдного органу виконавчої влади притягуються додатковi транспортнi кошти.

Оповiщення населення про загрозу i виникнення надзвичайної ситуацiї здiйснюється з використанням усiх систем оповiщення, мережi зв'язку, засобiв радiомовлення i телебачення iз залученням у разi потреби сил i засобiв органiв МВС.

За кожним пiдприємством, установою, органiзацiєю, об'єктом закрiплюється район або пункт розмiщення. У разi, коли евакуйоване населення неможливо розмiстити в безпечному районi своєї областi, частина його може розмiщуватися в сусiднiй областi за погодженням цього питання з керiвником виконавчої влади цiєї областi. Органи виконавчої влади, на територiї яких планується розмiщувати евакуйоване населення забезпечують його розселення.

Для евакуацiї населення iз зон радiоактивного забруднення навколо атомних електростанцiй визначається не менше як два райони для розмiщення евакуйованого населення в протилежних напрямах, з урахуванням переважаючого для цiєї мiсцевостi напряму вiтру.

У разi хiмiчного зараження, виникнення повенi, катастрофiчного затоплення, масових пожеж евакуацiя здiйснюється в безпечнi райони поблизу мiсць виникнення надзвичайної ситуацiї.

Евакуацiйнi органи, їх функцiї i завдання

Для планування, пiдготовки i проведення евакуацiї, прийняття i розмiщення населення створюються евакуацiйнi комiсiї, збiрнi евакуацiйнi пункти, промiжнi пункти евакуацiї i приймальнi евакуацiйнi пункти (далi - евакуацiйнi органи).

Евакуацiйнi комiсiї очолюють заступники керiвникiв органiв виконавчої влади, що вiдповiдають за планування, органiзацiю, проведення евакуацiї, прийняття i розмiщення населення. Секретарями призначаються працiвники уповноваженого органу з питань надзвичайних ситуацiй.

Евакуацiйнi органи здiйснюють планування евакуацiї, пiдготовку населення до евакуацiйних заходiв, пiдготовку пiдлеглих евакуацiйних органiв до виконання завдань, контроль за пiдготовкою i розподiлом усiх видiв транспортних засобiв для забезпечення евакуацiйних перевезень, визначення станцiй, портiв для посадки (висадки) населення, визначення маршрутiв руху населення пiшки, практичне проведення евакуацiї, прийняття евакуйованого населення i ведення його облiку, а також контроль за розмiщенням i життєзабезпеченням.

Час на розгортання i пiдготовку евакуацiйних органiв усiх рiвнiв до роботи не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рiшення про проведення евакуацiї. У разi виникнення потреби в негайному проведеннi евакуацiї створюються оперативнi групи, початкуючi роботу з моменту ухвалення рiшення про проведення евакуацiї.

Збiрнi евакуацiйнi пункти призначенi для збору i реєстрацiї населення, яке пiдлягає евакуацiї, формування пiших i транспортних колон i ешелонiв, а також забезпечення вiдправлення їх на пункти посадки на транспортнi засоби i початковi пункти руху пiшим порядком. Промiжнi пункти евакуацiї розгортаються на межах зон радiоактивного або хiмiчного забруднення. Приймальнi евакуацiйнi пункти розгортаються в пунктах висадки евакуйованого населення i призначаються для його зустрiчi i вiдправки до районiв (пунктам) розмiщення.

На органи виконавчої влади, мiсцевого самоврядування i керiвникiв об'єктiв покладається:

- планування i проведення евакуацiї працiвникiв i членiв їх сiмей;

- представлення до вiдповiдних транспортних органiв розрахункiв потреби в транспортних засобах для вивезення працiвникiв i членiв їх сiмей в безпечнi райони;

- контроль за плануванням, пiдготовкою i проведенням евакуацiйних заходiв;

- визначення i пiдготовка безпечного району для розмiщення евакуйованих працiвникiв i членiв їх сiмей.

Органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування i об'єкти, що приймають евакуйоване населення забезпечують його розмiщення i життєзабезпечення, а також органiзацiю дозиметричного контролю, спецiальної обробки населення, одягу i технiки та iн. МНС в зв'язку з евакуацiєю населення:

- органiзовує оповiщення населення про загрозу або виникнення надзвичайної ситуацiї i постiйно iнформує його про поточну обстановку;

- органiзовує розробку i проведення евакуацiйних заходiв;

- координує дiяльнiсть центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади i об'єктiв з питань евакуацiї населення в надзвичайних ситуацiях;

- здiйснює контроль за ходом проведення евакуацiї;

- органiзовує i здiйснює контроль за готовнiстю евакуацiйних органiв до дiй з проведення евакуацiї;

- органiзовує навчання населення, працiвникiв евакуацiйних органiв i органiв управлiння усiх рiвнiв з питань евакуацiї.

Мiнiстерство охорони здоров'я планує i органiзовує медичне забезпечення на збiрних евакуацiйних пунктах, маршрутах евакуацiї, в районах розмiщення евакуйованого населення, займається санiтарною обробкою населення. Мiнiстерство внутрiшнiх справ:

- регулює дорожнiй рух на маршрутах евакуацiї;

- забезпечує охорону матерiальних i культурних цiнностей пiд час евакуацiї;

- органiзовує охорону громадського порядку на усiх етапах евакуацiї;

- органiзовує реєстрацiю евакуйованого населення i ведення адресно-довiдкової роботи.

Планування евакуацiї населення

Планування евакуацiї проводиться для населення, що проживає в зонах можливого катастрофiчного затоплення, небезпечного радiоактивного забруднення, хiмiчного зараження, районах виникнення стихiйного лиха, великих аварiй i катастроф. Евакуацiя населення iз зон небезпечного радiоактивного забруднення навколо атомних електростанцiй планується i проводиться:

- для АЕС потужнiстю до 4 ГВт - в радiусi 30 кiлометрiв;

- для АЕС потужнiстю бiльше 4 ГВт - в радiусi 50 кiлометрiв.

У планi евакуацiї вiдзначаються:

- виводи з оцiнки обстановки у разi виникнення НС;

- порядок оповiщення населення про початок евакуацiї;

- кiлькiсть населення, яка пiдлягає евакуацiї, по вiкових категорiях;

- термiни проведення евакуацiї;

- склад евакуацiйних органiв i термiни приведення їх в готовнiсть;

- кiлькiсть населення, яка транспортується рiзними видами транспортних засобiв i що виводиться пiшим порядком;

- розподiл об'єктiв за збiрними евакуацiйними пунктами, пунктами посадки, районами (пунктам) розмiщення i евакуацiйними напрямами;

- маршрути евакуацiї;

- райони (пункти) розмiщення евакуйованого населення;

- пункти посадки на транспортнi засоби i висадки в безпечному районi; порядок доставки населення вiд пунктiв висадки до районiв (пунктiв) розмiщення;

- заходи по органiзацiї прийняття, розмiщення, захисту i життєзабезпечення евакуйованого населення в безпечному районi;

- порядок органiзацiї управлiння i зв'язку.

На картi (схемi), що є складовою частиною плану евакуацiї позначаються:

- райони (пункти) розмiщення евакуацiйних органiв, початковi пункти i пункти посадки (висадки);

- схема оповiщення, органiзацiї зв'язку i управлiння;

- розмiщення евакуйованого населення по об'єктах в безпечному районi.

Порядок проведення евакуацiї

З отриманням рiшення (сигналу) про проведення евакуацiї евакуацiйнi комiсiї:

- уточнюють завдання керiвникам об'єктiв по проведенню евакуацiйних заходiв;

- контролюють стан оповiщення населення, його збору, формування колон;

- забезпечують перемiщення їх до пунктiв евакуацiї;

- разом з транспортними службами забезпечують готовнiсть транспортних засобiв до перевезень, уточнюють порядок їх використання;

- пiдтримують постiйний зв'язок з начальниками маршрутiв i з органами виконавчої влади безпечних районiв;

- дають iнформацiю про хiд евакуацiї.

У райони розмiщення евакуацiйних органiв i населення, прямують представники евакуацiйних комiсiй для вирiшення питань прийняття, розмiщення i життєзабезпечення евакуйованого населення.

Об'єктовi евакуацiйнi комiсiї:

- органiзовують оповiщення, реєстрацiю i облiк населення, уточнюють данi про транспортнi засоби, якi видiляються об'єкту, термiн їх подачi, маршрути i порядок руху;

- видають начальникам пiших i транспортних колон витяги зi схем маршрутiв, забезпечують засобами зв'язку i iнструктують їх;

- органiзовують i контролюють посадку евакуйованого населення на транспортнi засоби i вiдправлення колон;

- надають необхiдну iнформацiю органам виконавчої влади в безпечних районах;

- iнформують районнi евакуацiйнi комiсiї про хiд евакуацiї.

Керiвники житлово-експлуатацiйних органiзацiй здiйснюють оповiщення непрацюючого населення про порядок проведення евакуацiї, разом з працiвниками органiв внутрiшнiх справ i охорони здоров'я забезпечують прибуття на збiрнi евакуацiйнi пункти громадян, якi з поважних причин не можуть самостiйно прибути на цi пункти.

Начальники збiрних евакуацiйних пунктiв уточнюють з керiвниками пiдприємств i органiзацiй чисельнiсть евакуйованого населення i порядок його вiдправки, органiзовують реєстрацiю i облiк населення, формують пiшi i транспортнi колони, здiйснюють посадку населення на транспортнi засоби.

Керiвник органу виконавчої влади i евакуацiйна комiсiя безпечного району, органiзовують пiдготовку пунктiв висадки, розгортають приймальний евакуацiйний пункт, уточнюють кiлькiсть прибулих i порядок подачi транспортних засобiв для їх вивезення з пунктiв висадки, а також з промiжних пунктiв евакуацiї до пунктiв розмiщення.

У разi оголошення евакуацiї громадяни самостiйно на мiських транспортних засобах, якi в цей перiод працюють цiлодобово, прибувають на збiрнi евакуацiйнi пункти. Працiвники цих пунктiв розподiляють громадян, iнструктують i забезпечують посадку на транспортнi засоби.

У разi виникнення аварiї на хiмiчно або радiацiйно небезпечному об'єктi евакуацiя населення проводиться в два етапи:

- перший - вiд мiсця знаходження людей до межi зони забруднення;

- другий - вiд межi зони забруднення до пункту розмiщення евакуйованого населення в безпечних районах.

На межi зони забруднення (на промiжному пунктi евакуацiї) здiйснюється пересадка евакуйованого населення iз забрудненого транспорту на чистий.

Евакуацiя iз зон можливого катастрофiчного затоплення проводиться в першу чергу з населених пунктiв, що знаходяться поблизу гребель, до яких проривна хвиля доходить протягом 4 годин, а з iнших населених пунктiв - за наявностi безпосередньої загрози їх затоплення.

Iнформацiйне забезпечення евакуйованого населення про порядок дiй в рiзних ситуацiях i про оперативну обстановку здiйснюється за допомогою системи оповiщення, засобiв радiомовлення i телебачення.

Евакуйованi громадяни повиннi мати при собi паспорт, вiйськовий квиток, документ про освiту, трудову книжку або пенсiйне посвiдчення, свiдоцтво про народження, грошi i цiнностi, продукти харчування i воду на три доби, постiльну бiлизну, необхiдний одяг i взуття загальною вагою не бiльше 50 кг на кожного члена сiм'ї. Дiтям дошкiльного вiку укладається в кишеню або пришивається до одягу записка, де вiдзначається прiзвище, iм'я i по батьковi, домашня адреса, а також iм'я i по батьковi матерi i батька.

3.5. Медичний, психологiчний i бiологiчний захист

Медичний захист

Заходи запобiгання або зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання медичної допомоги потерпiлим i їх лiкування, забезпечення санiтарного i епiдемiчного благополуччя в зонах надзвичайних ситуацiй повиннi передбачати:

- планування i використання сил i засобiв закладiв охорони здоров'я незалежно вiд вiдомчої приналежностi, форм власностi i господарювання;

- розгортання в умовах надзвичайної ситуацiї необхiдної кiлькостi додаткових лiкувальних закладiв i формувань Державної служби медицини катастроф;

- завчасне застосування профiлактичних медичних препаратiв i санiтарних протиепiдемiчних заходiв;

- контроль за безпекою i якiстю харчових продуктiв i продовольчої сировини, питної води i джерелами водопостачання;

- завчасне створення i пiдготовку спецiальних медичних формувань;

- накопичення медичних засобiв захисту, медичного i спецiального майна i технiки;

- контроль за станом довкiлля, санiтарно-гiгiєнiчною i епiдемiчною ситуацiєю, за мiсцями поховання бiологiчних матерiалiв, заражених активними формами бактерiй;

- пiдготовку i перепiдготовку медичного персоналу за поданням невiдкладної медичної допомоги;

- навчання населення способам надання першої медичної допомоги i правилам дотримання особистої i громадської гiгiєни.

Гарантовано забезпечуються лiкуванням i психологiчним вiдновленням в санаторно-курортних закладах, при яких створенi центри медико-психологiчної реабiлiтацiї:

- постраждале населення, а також особи, якi притягувалися до виконання аварiйно-рятувальних робiт, за рiшенням Державної служби медицини катастроф i/або медико-соцiальних експертних комiсiй;

- неповнолiтнi, потерпiлi в результатi надзвичайних ситуацiй, дорожньо-транспортних подiй, а також у яких в результатi надзвичайної ситуацiї, дорожньо-транспортної подiї, загинув один або обидва батька.

Центри медико-психологiчної реабiлiтацiї створюються при санаторно-курортних закладах незалежно вiд їх органiзацiйно-правової форми дiяльностi.

Психологiчний захист

Психологiчний захист включає комплекс органiзацiйних, iнформацiйних, психопрофiлактичних i психокорекцiйних заходiв, спрямованих на запобiгання, зменшення i нейтралiзацiю негативних психiчних станiв i реакцiй серед населення у випадках загрози i виникнення надзвичайної ситуацiї. Реалiзацiя комплексу заходiв психологiчного захисту покладається на пiдроздiли психологiчного забезпечення спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади iз питань цивiльного захисту. До психологiчного захисту можуть притягуватися iншi фахiвцi психологiчного забезпечення пiсля спецiального iнструктажу фахiвцiв уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту.

Психологiчний захист забезпечується:

- плануванням дiяльностi i використанням iснуючих сил i засобiв пiдроздiлiв психологiчного забезпечення спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту;

- введенням в дiю Нацiонального плану заходiв психологiчної безпеки у разi виникнення надзвичайних ситуацiй;

- своєчасним застосуванням лiцензованих i дозволених до застосування в Українi iнформацiйних, психопрофiлактичних i психокорекцiйних методiв дiї на особу;

- виявленням, за допомогою психологiчних методiв, чинникiв, сприяючих виникненню соцiально-психологiчної напруги;

- використанням сучасних психологiчних технологiй для нейтралiзацiї негативного впливу чинникiв надзвичайних ситуацiй на населення.

Бiологiчний захист

Захист вiд бiологiчних засобiв ураження включає своєчасне виявлення чинникiв бiологiчного зараження, залежно вiд їх виду i ступеня ураження, проведення комплексу адмiнiстративно-господарських, режимно-обмежувальних, спецiальних санiтарних протиепiдемiчних (профiлактичних), протиепiзоотичних, протиепiфiтотичних i лiкувальних заходiв.

Бiологiчний захист передбачає:

- своєчасне виявлення осередка бiологiчного зараження, його локалiзацiю i лiквiдацiю;

- прогнозування масштабiв i медико-санiтарних наслiдкiв бiологiчного зараження, розробку i введення своєчасних протиепiдемiчних i профiлактичних заходiв;

- своєчасне використання засобiв iндивiдуального i колективного захисту;

- введення обмежувальних заходiв, обсервацiї i карантину;

- здiйснення дезiнфекцiйних заходiв у осередку зараження;

- проведення санiтарної обробки людей, знезараження тварин i т. п.;

- проведення екстреної неспецифiчної i специфiчної профiлактики бiологiчного зараження людей;

- надання невiдкладної медичної допомоги ураженим бiологiчними патогенними агентами;

- дотримання протиепiдемiчного, протиепiзоотичного i протиепiфiтотичного режиму установами, пiдприємствами i органiзацiями, незалежно вiд форм власностi i господарювання, i населенням.

3.6. Радiацiйний i хiмiчний захист

3.6.1. Заходи радiацiйного i хiмiчного захисту

Складовою частиною загального комплексу заходiв по захисту населення вiд надзвичайних ситуацiй природного i техногенного характеру являються заходи радiацiйного i хiмiчного захисту. Важливiсть яких обумовлена наявнiстю в країнi значної кiлькостi небезпечних радiацiйних i хiмiчних об'єктiв.

Радiацiйний i хiмiчний захист населення включає:

- органiзацiю безперервного контролю, виявлення i оцiнку радiацiйної i хiмiчної обстановки в районах розмiщення радiацiйно i хiмiчно небезпечних об'єктiв;

- завчасне накопичення i пiдтримка в готовностi засобiв iндивiдуального захисту; приладiв дозиметричного i хiмiчного контролю; засобiв фармакологiчного протирадiацiйного захисту;

- розробку i застосування при необхiдностi режимiв радiацiйного i хiмiчного захисту населення i функцiонування об'єктiв економiки i iнфраструктури в умовах забрудненостi (зараженостi) мiсцевостi;

- своєчасного впровадження засобiв, способiв i методiв виявлення i оцiнки масштабiв i наслiдкiв аварiй на РНО i ХНО;

- створення унiфiкованих засобiв захисту, приладiв i комплектiв дозиметричного i хiмiчного контролю;

- надання населенню можливостi придбання в особисте користування засобiв iндивiдуального захисту i дозиметрiв;

- завчасне пристосування об'єктiв комунально-побутового обслуговування i iнших об'єктiв господарювання для проведення санiтарної обробки людей i спецiальної обробки одягу, майна i транспорту;

- розробку загальних критерiїв, методiв i методик спостережень за оцiнкою радiацiйної i хiмiчної обстановки;

- створення i використання на РНО i ХНО систем контролю обстановки i локальних систем оповiщення;

- навчання населення використанню засобiв iндивiдуального захисту i правилам поведiнки на забрудненiй (зараженiй) територiї.

До основних заходiв по захисту населення вiд радiацiйної дiї пiд час радiацiйної аварiї вiдносяться:

- виявлення факту радiацiйної аварiї i оповiщення про неї;

- виявлення радiацiйної обстановки в районi аварiї;

- органiзацiя радiацiйного контролю;

- встановлення i пiдтримка режиму радiацiйної безпеки;

- проведення при необхiдностi на раннiй стадiї аварiї йодної профiлактики населення, персоналу аварiйного об'єкту, учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв аварiї;

- забезпечення населення, персоналу аварiйного об'єкту, учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв аварiї засобами iндивiдуального захисту;

- укриття населення, що опинилося в зонi аварiї, в сховищах i укриттях;

- санiтарна обробка населення, персоналу аварiйного об'єкту, учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв аварiї;

- дезактивацiя аварiйного об'єкту, об'єктiв виробничого, соцiального, житлового призначення, територiї, сiльськогосподарських угiдь, транспорту, iнших технiчних засобiв, засобiв iндивiдуального захисту, майна, продовольства i води;

- евакуацiя або вiдселення громадян з небезпечних зон.

Основними заходами хiмiчного захисту, здiйснюваними у разi виникнення хiмiчної аварiї, являються:

- виявлення факту хiмiчної аварiї i оповiщення про неї;

- виявлення хiмiчної обстановки в зонi хiмiчної аварiї;

- дотримання режимiв поведiнки на зараженiй територiї, норм i правил хiмiчної безпеки;

- забезпечення населення, персоналу аварiйного об'єкту, учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв хiмiчної аварiї засобами iндивiдуального захисту органiв дихання i шкiри;

- евакуацiя населення при необхiдностi iз зони аварiї i зон можливого хiмiчного зараження;

- укриття населення i персоналу в сховищах, що забезпечують захист вiд ХНР;

- оперативне застосування антидотiв i засобiв обробки шкiрних покривiв;

- санiтарна обробка населення, персоналу аварiйного об'єкту, учасникiв лiквiдацiї наслiдкiв аварiї;

- дегазацiя аварiйного об'єкта, об'єктiв виробничого, соцiального, житлового призначення, територiї, технiчних засобiв, засобiв захисту, одягу i iншого майна.

3.6.2. Спостереження радiацiйної i хiмiчної обстановки

Радiацiйне i хiмiчне спостереження здiйснюється з метою своєчасного отримання iнформацiї про забруднення довкiлля небезпечними хiмiчними i радiоактивними речовинами, аналiзу i розробки практичних рекомендацiй по ухваленню рiшень про реагування на ситуацiю, що склалася. Об'єм заходiв по здiйсненню радiацiйного i хiмiчного спостереження залежить вiд режимiв функцiонування.

У режимi повсякденної дiяльностi - ведення диспетчерськими службами в межах зони вiдповiдальностi постiйного приладового контролю (за допомогою стацiонарних приладiв) за станом довкiлля:

- по радiацiйнiй обстановцi - iндикацiя перевищень фонової потужностi експозицiйної (поглиненою) дози;

- по хiмiчнiй обстановцi - перiодичний вiзуальний контроль за аномальними явищами на ґрунтi i iнших об'єктах довкiлля у виглядi нехарактерного фарбування, запаху, диму, туману i тому подiбне.

Радiацiйне i хiмiчне спостереження здiйснюється 4 рази на добу (5.00, 11.00, 17.00, 23.00).

У режимi пiдвищеної готовностi - посилення роботи (iз залученням додаткових сил i засобiв), пов'язаної з веденням спостережень за радiацiйною i хiмiчною обстановкою в зонах вiдповiдальностi i в iнших небезпечних зонах залежно вiд обстановки; прогнозування наслiдкiв НС. Термiни, кiлькiсть i мiсця спостережень визначаються безпосередньо за фактом подiї i залежно вiд обстановки.

У режимi дiяльностi при надзвичайних ситуацiях - здiйснення постiйного спостереження за радiацiйною i хiмiчною обстановкою в зонах надзвичайних ситуацiй. Термiни, кiлькiсть i мiсця спостережень визначаються безпосередньо за фактом подiї i залежно вiд обстановки.

Радiацiйне i хiмiчне спостереження реалiзується диспетчерськими службами, постами радiацiйного i хiмiчного спостереження (ПРХС) i повинно забезпечувати:

- максимальне охоплення територiї, на якiй знаходиться населення;

- оперативний збiр i узагальнення даних про радiацiйну i хiмiчну обстановку;

- своєчасну обробку отриманих даних;

- аналiз i оцiнку обстановки для ухвалення рiшень про реагування на ситуацiю.

З метою збору i обробки великого об'єму iнформацiї, що поступає вiд диспетчерських служб i ПРХС в режимах пiдвищеної готовностi i дiяльностi в надзвичайних ситуацiях, створюються розрахунково-аналiтичнi групи (РАГ), для роботи в яких притягуються фахiвцi, що мають вiдповiдну квалiфiкацiю (викладачi математики, хiмiї, креслярi, оператори ЕОМ, зв'язкiвцi i т. п.).

Для ведення радiацiйного i хiмiчного спостереження використовуються:

- прилади радiацiйної розвiдки - для спостереження за радiацiйною обстановкою (стацiонарнi), з точнiстю не менше 0,05 мР/годину (0,5 мкЗв/годину), i визначення потужностi експозицiйної (поглиненою) дози в дiапазонi вiд фонових величин до значень не менше 100 Р/година (переноснi);

- спецiальнi прилади хiмiчної розвiдки для визначення типу або виду небезпечної хiмiчної речовини (переноснi автоматичнi або ручнi);

- прилади хiмiчної розвiдки (переноснi автоматичнi або ручнi) для визначення спецiальних отруйних речовин у разi терористичних актiв.

3.6.3. Режими радiацiйного захисту

Режими радiацiйного захисту передбачають послiдовнiсть i тривалiсть використання захисних споруд, захисних можливостей промислових i житлових примiщень, обмеження перебування людей на вiдкритiй мiсцевостi.

Тривалiсть режиму захисту залежить вiд таких чинникiв як: рiвень радiацiї; захисний потенцiал сховищ i укриттiв, захисних можливостей промислових i житлових будинкiв.

У разi ядерного вибуху вiдпрацьовано 8 типових режимiв радiацiйного захисту:

- N 1 - 3 - для непрацюючого населення:

-- N 1 - застосовується для населених пунктiв, в яких населення проживає в основному в дерев'яних будинках (з коефiцiєнтом послаблення радiацiї у 2-3 рази);

-- N 2 - передбачений для населених пунктiв, де жителi проживають в кам'яних одноповерхових будiвлях, що забезпечують послаблення радiацiї у 10 разiв;

-- N 3 - передбачений для населених пунктiв, де населення проживає в багатоповерхових кам'яних будiвлях, що забезпечують послаблення радiацiї у 20 - 30 разiв.

- N 4 - 7 - для робiтникiв i об'єктiв, що продовжують виробничу дiяльнiсть у випадках радiацiйного зараження (працюють в закритих примiщеннях);

- N 8 - для особового складу формувань, що проводять аварiйно-рятувальнi роботи на зараженiй мiсцевостi.

Виконання режиму радiацiйного захисту передбачає декiлька етапiв:

- для населення:

а) перший етап - укриття населення в захисних спорудах;

б) другий етап - поперемiнне укриття в захисних спорудах i будинках;

в) третiй етап - укриття в будинках з обмеженим перебуванням на вулицi;

- для робiтникiв i службовцiв :

а) перший етап - укриття в захисних спорудах;

б) другий етап - робота з використанням для вiдпочинку захисних споруд;

в) третiй етап - робота з вiдпочинком в житлових будинках з обмеженим перебуванням на вiдкритiй мiсцевостi.

Тривалiсть кожного етапу залежить вiд мiри захисту людей, який забезпечують притулок i житло, а також вiд рiвня радiацiї в районi зараження i часу його спаду. Заходи по укриттю людей передбачаються, якщо упродовж перших 10 дiб загальна ефективна очiкувана доза опромiнення перевищує 5 мЗв. Тимчасова евакуацiя людей проходить якщо упродовж тижня ефективна доза опромiнення досягає 50 мЗв.

3.6.4. Засоби радiацiйного i хiмiчного захисту

Для захисту формувань ГЗ, робiтникiв, службовцiв i iншого населення вiд РР, ОР, БЗ застосовуються засоби радiацiйного i хiмiчного захисту, до яких вiдносяться цивiльнi протигази, засоби захисту шкiри, промисловi протигази i респiратори, прилади радiацiйної розвiдки i дозиметричного контролю; вiйськовi прилади хiмiчної розвiдки; спецiальнi (промисловi) прилади хiмiчної розвiдки; ватно-марлевi пов'язки.

3.6.5. Спецiальна обробка

Спецiальна обробка - спецiальна частина лiквiдацiї наслiдкiв радiацiйного, хiмiчного, бактерiологiчного забруднення i проводиться з метою вiдновлення технiки, транспорту i особового складу формувань.

Спецiальна обробка включає:

- санiтарну обробку - видалення з особового складу радiоактивних речовин (РР), знешкодження отруйних речовин (ОР) i бактерiйних засобiв (БЗ);

- дезактивацiю - видалення РР iз забруднених поверхонь до допустимих розмiрiв зараження, безпечних для людини;

- дегазацiю - знешкодження забруднених об'єктiв шляхом руйнування (нейтралiзацiї) ОР;

- дезiнфекцiю - знищення заразливих мiкробiв i руйнування токсинiв на заражених об'єктах;

- дезiнсекцiю - знищення комарiв i клiщiв;

- дератизацiю - знищення гризунiв.

Залежно вiд обстановки, часу, засобiв спецiальна обробка роздiляється на часткову i повну.

Часткова спецiальна обробка проводиться силами особового складу формувань i населення самостiйно. Повна спецiальна обробка проводиться силами штатних невоєнiзованих формувань. Для цього створюються спецiальнi служби санiтарної обробки людей, одягу i транспорту. Для безпосереднього ведення робiт органiзовують невоєнiзованi формування:

- збiрнi загони (команди, групи) РХЗ;

- команди, групи знешкодження;

- санiтарнi обмивальнi пункти (на базi лазнi);

- станцiї знезараження одягу (на базi пралень, фабрик хiмiчного чищення);

- станцiя знезараження транспорту (на базi автомийок).

Часткова санiтарна обробка

Часткова санiтарна обробка проводиться особовим складом формувань, робiтниками i службовцями об'єктiв, населенням в усiх випадках, коли встановлений факт зараження. Вона може проводитися кiлька разiв, без зупинки виконання завдання, за розпорядженням командира (начальника), а населенням - самостiйно.

При зараженнi РР часткова обробка включає механiчне видалення радiоактивного пилу з вiдкритих частин тiла, iз слизових оболонок очей, носа, ротової порожнини, одягу i одягнених засобiв iндивiдуального захисту. Процедура проводиться пiсля зараження безпосередньо в зонi радiоактивного забруднення i повторюється пiсля виходу з неї.

При проведеннi часткової санiтарної обробки в зонi радiоактивного зараження ЗIЗ не знiмають. Спочатку слiд протерти, обмести або потрусити забрудненi засоби захисту, одяг, спорядження, взуття, а потiм усунути РР з вiдкритих частин рук i шиї.

При проведеннi часткової санiтарної обробки на незараженiй мiсцевостi дотримуються наступної послiдовностi:

- знiмають засоби захисту шкiрних покривiв i обтрушують їх або протирають ганчiркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

- не знiмаючи протигаза, обтрушують або обмiтають радiоактивний пил з одягу. Коли є можливiсть, то верхню частину одягу знiмають i також витрушують;

- омивають чистою водою вiдкритi частини тiла, потiм маску протигаза;

- знiмають протигаз i старанно миють водою обличчя;

- полощуть рот i горло.

При зараженнi крапельнорiдинними ХНР потрiбне не знiмаючи протигаза негайно провести обробку вiдкритих шкiрних покривiв, забруднених дiлянок одягу, взуття, спорядження i маски протигаза. Така обробка проводиться з використанням iндивiдуального протихiмiчного пакету ИПП- 8 (ИПП- 11), причому краплi необхiдно видалити протягом 5 хвилин пiсля попадання.

Пакет ИПП- 8 є запаяним полiетиленовим мiшком, усерединi якого знаходяться скляний флакон з рiдкою рецептурою, чотирма ватно-марлевими тампонами i iнструкцiєю по користуванню пакетом.

Необхiдно розкрити пакет i налити рецептуру з пакету ИПП- 8 в долоню правої руки; затримати дихання, закрити очi, лiвою рукою зняти лицьову частину протигаза з пiдборiддя; правою рукою швидкими рухами протерти шкiру обличчя пiд лицьовою частиною протигаза, звертаючи увагу на дiлянки, прилеглi до носа, рота, пiдборiддя, волосисту частину голови i внутрiшню поверхню лицьової частини (вiки мають бути щiльно закритi протягом усього часу обробки особи). Необхiдно рiвномiрно, без пропускiв розподiлити рiдину по усiй оброблюванiй поверхнi, потiм сухим тампоном (серветкою) зняти її надлишки, починаючи з шкiри в областi очей, пiсля чого надiти лицьову частину протигаза, зробити рiзкий видих i розплющити очi. Пiсля обробки обличчя протирається шия, кистi рук, комiр, обшлаг рукавiв i зовнiшня поверхня лицьової частини протигаза.

Замiсть ИПП можна також використовувати 3 % розчин перекису водню i 3 % - їдкого натру (за вiдсутностi їдкого натру, його можна замiнити силiкатним клеєм в тiй же кiлькостi). Категорично забороняється користуватися для часткової санiтарної обробки шкiри рiзними розчинниками (дихлоретан, бензин, спирт), оскiльки це посилить тяжкiсть ураження.

При зараженнi БЗ часткову обробку проводять таким чином - не знiмаючи протигаза, обмiтають i обтрушують БЗ, що осiли на одяг, взуття, спорядження i ЗIЗ.

Повна санiтарна обробка

Мета обробки - повне знезараження одягу, взуття, поверхнi тiла вiд РР, ОР i БЗ. Повнiй санiтарнiй обробцi пiдлягає особовий склад формувань, робiтники, службовцi i евакуйоване населення пiсля виходу з осередку ураження (зони зараження). Повна санiтарна обробка включає обмивання тiла людини теплою водою з милом i обов'язковим зняттям бiлизни i одягу. Обробку вимагається проводити не пiзнiше 5 годин пiсля забруднення.

Дезактивацiя

Технiка, майно, одяг, мiсцевiсть, продукти харчування, вода, забрудненi радiоактивними речовинами пiдлягають дезактивацiї. При частковiй дезактивацiї технiки i одягу - видаляють речовини з усiєї поверхнi методом обтирання i обмiтання.

Повна дезактивацiя здiйснюється наступними способами:

- змивання РР дезактивуючим розчином водою i розчинниками з одночасною обробкою забрудненої поверхнi щiтками машин дегазацiй i приладiв;

- змивання РР струменем води пiд тиском;

- видалення РР газокраплинним потоком;

- витирання РР iз забрудненої поверхнi тампонами, змоченими в дезактивуючому розчинi, водою i розчинником;

- змiтання радiоактивного пилу вiниками, щiтками i так далi;

- вiдсмоктування радiоактивного пилу.

Метод дезактивацiї вибирається вiдповiдно до виду забруднення. Суть дезактивацiї, таким чином, у вiдривi радiоактивних часток вiд поверхнi i видалення їх з оброблених об'єктiв.

Дезактивацiя споруд проводиться обмиванням водою, яке починається з даху i ведеться зверху вниз. Особливо старанно омиваються вiкна, дверi, карнизи i нижнi поверхи будинкiв. Внутрiшнi примiщення i робочi мiсця омиваються дезактивуючим розчином, обмiтаються мiтлами i щiтками, а також протираються. Починати треба iз стелi. Стеля, стiни, майно протирають вологими ганчiрками, пiдлоги миються теплою водою з милом або 2-3 % содовим розчином.

Дезактивацiя дiлянок територiй, що мають тверде покриття, може проводитися змиванням радiоактивного пилу струменем води пiд великим тиском за допомогою поливних машин або змiтанням РР пiдмiтально-прибиральними машинами.

Дезактивацiя води проводиться декiлькома способами: фiльтрацiєю, перегонкою i за допомогою iонообмiнних смол. У колодязях вода вiдстоюється i кiлька разiв вiдкачується з них; ґрунт з дна колодязя видаляється. З дiлянки мiсцевостi, прилеглої до колодязя (у радiусi 15 - 20 метрiв) знiмається ґрунт завтовшки 5 - 10 см, пiсля чого вона засипається чистим пiском.

Дезактивацiя продовольства

Дезактивацiя продуктiв харчування роздiляється на природну i штучну.

Природною дезактивацiєю називається зменшення радiоактивностi внаслiдок розпаду короткоживучих iзотопiв. Досягається при зберiганнi продуктiв харчування упродовж 10 - 20 дiб.

Штучна дезактивацiя включає:

1) видалення радiоактивного пилу з поверхнi затареного i незатареного продовольства за допомогою потужного пилососа або змивається струменем води, обтирається тампонами або дрантям, змоченими миючими розчинами, пiсля чого обполiскується чистою водою i висушується;

2) перемiщення продуктiв iз зараженої тари в чисту;

3) перетоплювання жирiв;

4) видалення зовнiшнього шару;

5) зняття оболонки (з ковбасних виробiв, сирiв) пiсля попереднього миття.

Борошно в тканинних мiшках дезактивують, починаючи з видалення радiоактивного пилу з поверхнi мiшкiв за допомогою пилососа. Потiм мiшки з борошном змочують водою з шлангiв або замочують у водi, яка пройшовши через тканину мiшка, перетворює прилегле до неї борошно завтовшки 5 - 6 мм в прошарок тiста, в якому залишаються радiоактивнi речовини, що проникли через мiшковину. Далi мiшки з борошном упродовж 5 - 6 годин сушать, при цьому прошарок тiста твердне i прилипає до мiшка. Пiсля цього борошно пересипають в чисту тару. У зимовий час при температурi (- 10 ⁰С) i нижче мiшки з борошном також змочують водою, а пiсля утворення крижаної кiрки борошно пересипають в чисту тару.

Цукор-пiсок, крупу i iншi сипкi продукти в мiшках починають дезактивувати з видалення радiоактивного пилу з мiшкiв за допомогою пилососа; потiм в мiшок занурюють порожнистий цилiндр з жерстi без дна i кришки, дiаметром на 4 - 6 см менше дiаметру мiшка; далi совком видаляють верхнiй шар завтовшки 2 - 3 см, пiсля чого внутрiшнiй вмiст цилiндра (за винятком нижнього шару) переноситься в чисту тару.

Сiль, що знаходиться в мiшках, дезактивують також як i цукор. На пiдприємствах громадського харчування або харчових виробництвах сiль можна дезактивувати шляхом розчинення її у водi з наступною фiльтрацiєю через тканиннi фiльтри, ущiльненi папером.

Продукти в багатошарових паперових мiшках дезактивують в наступнiй послiдовностi: знiмають зовнiшнiй прошарок паперу, якщо вона пошкоджена, а другу - протирають i мiшок переносять в чисте примiщення.

Хлiб спочатку дезактивують за допомогою пилососа, внаслiдок чого забирається 60 - 80 % радiоактивних часток, пiсля чого зрiзають 1 см кiрки з усiх бокiв (при цьому втрати хлiба складають приблизно 40 - 50 %).

М'ясо в тушах дезактивують в пiдвiшеному станi, обмиваючи його водою з шланга. Якщо двократне обмивання водою не понизить радiоактивну зараженiсть до гранично допустимих величин, то виявленi зараженi мiсця, зрiзають ножем на глибину до 4 - 5 мм. Якщо цi заходи не знижують зараженiсть до гранично допустимих нормативiв, то його пiддають просолу.

Молоко дезактивують шляхом виготовлення з нього сиру (сироватка в їжу не використовується, оскiльки саме в нiй залишаються радiоактивнi речовини).

Копченi ковбаси i твердi сири - обмивають зовнiшню оболонку водою i протирають досуха.

Плоди, овочi, фрукти свiжi пiддають природнiй дезактивацiї або миють водою (у капусти i цибулi заздалегiдь видаляють верхнє листя). Перед приготуванням овочi i фрукти миють i зчищають з них верхнiй прошарок, а з кавунiв, динь, цитрусових, - видаляють кiрку.

Дезактивацiя непродовольчих товарiв

З метою зниження радiоактивностi непродовольчих товарiв використовують природну i штучну дезактивацiю. Природна дезактивацiя досягається при зберiганнi непродовольчих товарiв певну кiлькiсть часу. Штучна - може здiйснюватися механiчним i фiзико-хiмiчним способами.

До механiчних способiв вiдноситься:

- видалення радiоактивного пилу, за допомогою щiток, струшування, вибивання, використання потужних пилососiв, змивання струменем чистої води з наступним висушуванням;

- перемiщення товарiв iз зараженої тари в чисту;

- звiльнення вiд паперової або целофанової упаковки з таких товарiв як сорочки, блузи i тому подiбне

Фiзико-хiмiчний спосiб - це дезактивацiя рiзних предметiв, у тому числi i непродовольчих товарiв шляхом обмивання їх поверхнi розчинами на основi порошку СФ-2, СФ-2У, препаратiв ОП-7, ОП-10, кислот i лугiв. За вiдсутностi цих розчинiв використовують мило, соду i пральнi порошки. Крiм того, застосовують розчини окисникiв (наприклад, перекиси водню), ефективних при видаленнi з поверхнi РР.

При дезактивацiї забарвлених поверхонь або предметiв фiзико-хiмiчним способом використовуються органiчнi розчинники (спирт, ацетон, бензин).

Дезактивацiю непродовольчих товарiв проводять, в основному, миттям їх поверхонь. Проте деякi товари не пiдлягають змочуванню, тому до них застосовується сухе повiтряне чищення за допомогою пилососа.

Повнота дезактивацiї обов'язково перевiряється дозиметричними приладами.

Дегазацiя

Дегазацiя - це комплекс заходiв по знезараженню будiвель i територiй, устаткування, iнвентарю, продовольчих i непродовольчих товарiв вiд ХНР.

Суть дегазацiї полягає в руйнуваннi (нейтралiзацiї) або видаленнi ХНР. Процес проводиться з урахуванням основних фiзико-хiмiчних властивостей цих речовин. По-перше, ХНР здатнi випаровуватися. По-друге, вони можуть вступати в хiмiчну реакцiю з iншими речовинами, утворюючи малотоксичнi або нетоксичнi продукти. По-третє, деякi ОР при взаємодiї з водою утворюють нетоксичнi продукти гiдролiзу. Виходячи з цього, дегазацiя здiйснюється: хiмiчним, фiзико-хiмiчним, фiзичним i механiчним способами.

Хiмiчний спосiб базується на взаємодiї хiмiчних речовин з ОР, внаслiдок чого виникають нетоксичнi речовини. Цей спосiб дегазацiї здiйснюється протиранням зараженої поверхнi дегазуючими розчинами або їх обробкою водними кашками (хлорним вапном). За вiдсутностi штатних дегазуючих речовин можна використовувати промисловi вiдходи, що мiстять речовини лужної i окислювально-хлорної дiї.

Фiзико-хiмiчний спосiб заснований на змиваннi ОР iз забрудненої поверхнi за допомогою миючих речовин або розчинникiв. При дегазацiї розчинниками ОР не знешкоджуються, а розчиняються i вiддаляються iз зараженої поверхнi разом з розчинником. Розчинниками можуть бути - бензин, гас, дизпаливо, дiхлоретан, спирт.

Фiзичний спосiб заснований на випарюваннi ОР iз зараженої поверхнi i частковим їх розкладанням пiд дiєю високотемпературного газового потоку. Проводиться за допомогою теплових машин.

Механiчний спосiб - зрiз i видалення верхнього шару ґрунту за допомогою бульдозерiв, грейдерiв на глибину 7 - 8 см, а снiгу до 20 см, або нейтралiзацiї забрудненої поверхнi з використанням покриття з соломи, очерету i так далi.

Дегазацiя продуктiв харчування

Порядок проведення дегазацiї наступний: спочатку обробляють територiю пiдприємств торгiвлi i громадського харчування, потiм - зовнiшнi поверхнi споруди, пiсля цього - внутрiшню частину примiщень, устаткування, iнвентар, тару i нарештi - непродовольчi товари.

Дегазацiя - це комплекс заходiв по знезараженню продуктiв харчування вiд газоподiбних ХНР.

Борошно, заражене парами ОР, провiтрюють упродовж 10 дiб або ж з неї видаляють зовнiшнiй шар i випiкають хлiб.

Хлiб, що побував пiд парами ОР, пiддають сушцi при температурi (120 ⁰С), а забруднений краплями ХНР - знищується.

Сiль, просочену парами ОР, провiтрюють упродовж 5 дiб, а заражену рiдкими ХНР - знищують.

Ковбаснi вироби спочатку обробляють розчином перманганату калiю, а потiм знiмають оболонку i нагрiвають у водi при температурi (85 - 90 ⁰С) упродовж 2 - 3 годин.

М'ясо, заражене парами ОР, обробляють таким чином: зрiзають ножем дiлянки, що мають пiдозрiле (неприродне) забарвлення або консистенцiю, а потiм старанно миють.

Овочi i фрукти, провiтрюються, пiсля чого миються, очищаються вiд шкiрки i варяться.

Масло вершкове, жири, маргарин, забрудненi парами ОР, дегазуються шляхом зняття зовнiшнього прошарку з усiх бокiв завтовшки до 1 см

Дегазацiя непродовольчих товарiв

Дегазацiя непродовольчих товарiв може проводитися механiчним, фiзичним, хiмiчним i природним способами.

Механiчний спосiб дегазацiї полягає у видаленнi зараженого шару на глибину проникнення ОР, а також змивається водою.

До фiзичних способiв дегазацiї вiдноситься: видалення ОР з рiзних поверхонь шляхом природного випару або промивання розчинниками (бензином, гасом), а також руйнування ОР температурною дiєю.

Хiмiчнi способи дегазацiї заснованi на застосуваннi таких речовин i з'єднань, якi при взаємодiях з ОР роблять їх безпечними.

Торговельне устаткування, тару, непористi поверхнi рiзноманiтних предметiв можуть дегазувати наступними способами:

- механiчне очищення в'язких ОР з поверхнi скребком або ножем;

- видимi краплi рiдких ОР видаляють за допомогою дрантя, змоченого розчинниками;

- дерев'яну тару обпалюють на вiдкритому вогнi до появи обвуглювання;

- при зараженнi крапельнорiдкими ОР торговельне устаткування протирають дрантям, змоченим 5 % розчином їдкого натру або 10 % розчином хлорного вапна, пiсля чого обмивають водою i висушують;

- столовi прилади i тарiлки кип'ятять у водi упродовж 30 - 40 хвилин;

- тканиннi мiшки, зараженi парами ОР, кип'ятять у великiй кiлькостi води, а зараженi грудочками ОР - знищують;

- дерев'янi, фанернi i картоннi ящики, крафт-мiшки, зараженi крапельнорiдкими ОР, - знищують;

- рiзнi пакети i крафт-мiшки, зараженi парами ОР провiтрюють.

Вироби з шерстi i штучного хутра дегазують за допомогою пральних машин з обов'язковим використанням пароаммiачної сумiшi.

Природний спосiб дегазацiї промислових товарiв - здiйснюється за допомогою випару, який може посилюватися штучним продуванням гарячого повiтря через спецiальну камеру, куди помiщають одяг, взуття, тканини, головнi убори.

Дезiнфекцiя

Дезiнфекцiя - це комплекс заходiв, спрямованих на знищення рiзноманiтних мiкроорганiзмiв i може проводитися хiмiчним, фiзичним, механiчним i комбiнованим способами.

Хiмiчний спосiб - знищення хвороботворних мiкробiв i руйнування токсинiв дезинфiкуючими речовинами - основний спосiб дезiнфекцiї.

Фiзичний спосiб дезiнфекцiї - кип'ятiння бiлизни, посуду i iнших речей. Використовується в основному при кишкових iнфекцiях.

Механiчний спосiб здiйснюється такими ж методами що i дегазацiя i передбачає видалення зараженого ґрунту або використання масел.

Дезiнфекцiя продовольчих товарiв

Дезiнфекцiя продуктiв харчування проводиться фiзичним способом, заснованому на дiї пари, високих температур, кип'ятiннi, пастеризацiї, використаннi ультразвуку i ультрафiолетових променiв.

Крупа при зараженнi спороутворюющими формами мiкроорганiзмiв, пiддається варiнню упродовж 90 - 100 хв. При зараженнi вегетативними формами - 30 - 40 хв.

Борошно знезаражується при випiчцi хлiба.

Цукор знезаражують шляхом кип'ятiння його водного розчину (сиропу). При зараженнi споровими формами - упродовж 2 годин, вегетативними - 30 хв.

Твердi жири (масло вершкове, маргарин, кулiнарнi i топленi жири) при зараженнi спороутворюючими - нагрiвають до 100 ⁰С упродовж 2 годин або при температурi 145 ⁰С. упродовж 50 хв. При вегетативних формах - перетоплювання.

Тушки курей, iндичок, качок, гусакiв знезаражують шляхом варiння або жарiння, при цьому їх роздiляють уподовж на 2 частини. Тривалiсть варiння при закритiй кришцi каструлi складає 1 - 2 години з моменту закипання води.

Ковбаси усiх видiв в натуральнiй i штучнiй оболонцi, зараженi спороутворюючими формами, - при неушкодженiй оболонцi знезаражують шляхом їх обробки 1 % розчином хлориду йоду (ковбаси занурюють на 30 хвилин в розчин, нагрiтий до 90 ⁰С). При зараженнi вегетативними формами мiкроорганiзмiв усi види ковбас кип'ятять протягом 30 хвилин.

При зараженнi м'яса вегетативними формами мiкроорганiзмiв (наприклад, збудниками дизентерiї, холери, черевного тифу i тому подiбне), воно знезаражується пiд час варiння не менше двох годин.

Хлiб, заражений спороутворюючими мiкроорганiзмами, знезаражується шляхом переробки його на сухарi (сушка упродовж 5 годин при температурi 120 - 130 ⁰С). При зараженнi вегетативними формами хлiб знезаражують шляхом прогрiвання в печi упродовж 1 години при температурi 110 - 115 ⁰С. На харчових пiдприємствах використовуються ультразвук i ультрафiолетовi променi.

Вода, що доставляється iз зони бактерiологiчного зараження, пiддається кип'ятiнню (при спорових формах - 45 хвилин, вегетативних - 10 хвилин). Великi кiлькостi води - хлоруються.

Дезiнфекцiя непродовольчих товарiв

Для дезiнфекцiї непродовольчих товарiв використовуються фiзичнi i хiмiчнi методи.

Фiзичнi методи належать до простих i доступних способiв, що дозволяють забезпечити значну мiру дезiнфекцiї непродовольчих товарiв. До них вiдносяться:

- вплив сонячних променiв (особливо ультрафiолетової частинi спектру);

- використання вогню з метою знищення iнфiкованих одягу, взуття, постiльного приладдя i iнших товарiв, що не мають особливої цiнностi;

- використання високої температури - до 200 - 250 ⁰С (прасування бiлизни, одягу, тканини);

- випалювання, кип'ятiння або стерилiзацiя iнфiкованого металевого посуду (вилок, ложок, ножiв) i використання iнших фiзичних способiв знезараження.

Хiмiчний метод заснований на застосуваннi бактерицидних хiмiчних речовин.

При дезiнфекцiї непродовольчих товарiв велике значення мають концентрацiя i час дiї на них дезiнфiкуючих препаратiв. З цiєю метою використовують освiтлений розчин хлорного вапна 0,1 - 5 % або 0,2 - 0,5% розчин хлорамiну.

Крiм того, дезiнфекцiя пальт, хутряних виробiв, курток, килимiв, ковдр, подушок, матрацiв, м'яких меблiв i iнших непродовольчих товарiв здiйснюється в пароформалинових камерах СЕС, при цьому використовується 35 - 40 % водний розчин формальдегiду нагрiтого до температури вiд 30 до 62 ⁰С, залежно вiд виду збудникiв.

3.6.6. Матерiальне забезпечення заходiв цивiльного захисту

З метою захисту формувань ГЗ, робiтникiв, службовцiв i iншого населення вiд РР, ОР i БЗ штабами ГЗ органiзовується забезпечення їх засобами радiацiйного i хiмiчного захисту. У зв'язку, з чим здiйснюється накопичення i пiдтримка в готовностi ЗIЗ в державних резервах i запасах промислових об'єктiв, органiзацiй, пiдприємств.

До засобiв РХЗ населення i забезпечення особового складу невоєнiзованих формувань, що пiдлягають накопиченню i зберiганню, вiдносяться:

- засоби iндивiдуального захисту органiв дихання вiд бойових отруйних речовин;

- засоби захисту шкiри;

- промисловi засоби захисту органiв дихання вiд ХНР;

- респiратори;

- прилади радiацiйної розвiдки i дозиметричного контролю;

- вiйськовi прилади хiмiчної розвiдки;

- спецiальнi (промисловi) прилади хiмiчної розвiдки;

- джерела живлення i засоби iндикацiї для перерахованих приладiв;

- ватно-марлевi пов'язки.

У вiйськовий час забезпечення засобами РХЗ по їх категорiях проводяться в наступному порядку:

- ЗIЗОД - непрацююче i працююче населення, особовий склад невоєнiзованих територiальних i об'єктових формувань;

- засобами захисту шкiри - особовий склад невоєнiзованих територiальних i об'єктових формувань;

- респiраторами - працююче населення, особовий склад невоєнiзованих територiальних i об'єктових формувань;

- приладами радiацiйної розвiдки i дозиметричного контролю - особовий склад невоєнiзованих територiальних i об'єктових формувань;

- вiйськовими приладами хiмiчної розвiдки - особовий склад невоєнiзованих територiальних i об'єктових формувань.

У разi виникнення НС на РНО i ХНО в умовах мирного часу населення i особовий склад невоєнiзованих формувань забезпечується такими засобами РХЗ:

- промисловими ЗIЗОД - непрацююче i працююче населення, що проживає в прогнозованiй зонi хiмiчного зараження, а також особовий склад невоєнiзованих територiальних i об'єктових формувань;

- спецiальними (промисловими) приладами хiмiчної розвiдки - особовий склад невоєнiзованих територiальних i об'єктових формувань;

- респiраторами, ватно-марлевими пов'язками - непрацююче населення, що проживає в зонах спостереження РНО.

Рiчнi норми накопичення засобiв РХЗ визначаються в межах вiд ¹/₁₀ до Ќ загальної потреби по кожнiй категорiї залежно вiд їх термiну зберiгання. Пiсля закiнчення нормативного термiну зберiгання здiйснюється їх замiна.

Норми забезпечення засобами РХЗ наступнi.

В умовах вiйськового часу:

- непрацююче населення:

1) дорослi, зокрема пенсiонери - цивiльний фiльтруючий протигаз (1 протигаз на одну людину i додатково 2 % вiд загальної кiлькостi непрацюючого населення);

2) дiти вiком:

-- до 1,5 рокiв - камера захисна дитяча типу КЗД- 6 (1 камера на одну дитину);

-- вiд 1,5 рокiв до 6 рокiв включно - протигаз ПДФ-Д (1 протигаз на одну дитину i додатково 2 % вiд загальної кiлькостi);

-- вiд 7 до 16 рокiв включно - протигаз ПДФ-Ш (1 протигаз на одну дитину i додатково 2 % вiд загальної кiлькостi);

3) працююче населення - цивiльний протигаз (1 протигаз на одну людину i додатково 2 % вiд загальної кiлькостi);

4) особовий склад невоєнiзованих формувань:

-- цивiльний протигаз i респiратор (1 протигаз i 1 респiратор на одну людину i додатково 5 % вiд загальної кiлькостi);

-- захисний костюм типу Л- 1 (один костюм на людину i додатково 10 % вiд загальної кiлькостi);

-- прилади - по встановлених нормативах.

У разi виникнення НС з викидом ХНР.

1) непрацююче населення, що проживає в небезпечнiй зонi, - промисловий протигаз (1 протигаз на людину i додатково 10 % вiд загальної кiлькостi людей);

2) населення, що працює в небезпечнiй зонi, - промисловий протигаз (1 протигаз на людину i додатково 2 % вiд загальної кiлькостi людей);

3) особовий склад невоєнiзованих формувань:

-- промисловий або iзолюючий протигаз (по кiлькостi особового складу);

-- спецiальнi прилади хiмiчної розвiдки (1 прилад на кожну хiмiчну речовину або 1 прилад багатофункцiонального призначення на одне формування.

Встановленi наступнi термiни зберiгання засобiв РХЗ:

- промисловi протигази - 10 рокiв;

- цивiльнi протигази - 10 рокiв;

- дитячi протигази - 10 рокiв;

- камери захиснi дитячi - 3 роки;

- iзолюючi протигази - 5 рокiв;

- регенеративнi патрони - 10 рокiв;

- респiратори - 3 роки;

- ватно-марлевi пов'язки - 8 рокiв;

- легкi захиснi костюми (типу Л- 1) - 5 рокiв;

- загальновiйськовий захисний комплект (типу ОЗК) - 5 рокiв;

- промисловi захиснi костюми хiмiчного захисту iзолюючого типу - 5 рокiв;

- костюми хiмiчного захисту пiдвищеної герметичностi - 5 рокiв;

- вiйськовi прилади хiмiчної розвiдки - 15 рокiв;

- спецiальнi (промисловi) прилади хiмiчної розвiдки - 8 рокiв;

- прилади радiацiйної розвiдки i дозиметричного контролю - 10 рокiв.

Видача засобiв РХЗ органiзовується при можливiй загрозi радiоактивного i хiмiчного зараження:

- для невоєнiзованих формувань ГЗ - по мiсцерозташуванню;

- для робiтникiв i службовцiв - за мiсцем роботи;

- iншого населення в мiсцях постiйного проживання.

Для видачi засобiв iндивiдуального захисту на об'єктах економiки, органiзацiях, установах, ЖЕКах, клубах i тому подiбне створюються пункти видачi ЗIЗ, дiючi через двi години пiсля отримання розпорядження. Кiлькiсть пунктiв розраховується так, щоб здiйснити видачу протягом 6 - 8 годин (продуктивнiсть пункту 180 - 200 чол/годину). Майно невоєнiзованих формувань зберiгається на об'єктах господарської дiяльностi окремо i в будь-який час має бути готове для видачi без зупинки виробничої дiяльностi.

Прилади радiацiйної розвiдки i дозиметричного контролю

Дозиметричнi прилади призначенi для визначення рiвнiв радiацiї на мiсцевостi, мiри зараження одягу, шкiрних покривiв людини, продуктiв харчування, води, фуражу, транспорту i iнших предметiв i об'єктiв, а також для вимiру доз радiоактивного опромiнення людей при їх знаходженнi на об'єктах i дiлянках, заражених радiоактивними речовинами.

Вiдповiдно до призначення дозиметричнi прилади можна пiдроздiлити на прилади радiацiйної розвiдки, для контролю мiри зараження мiсцевостi i прилади для контролю опромiнення людей.

Класифiкацiя дозиметричних приладiв за призначенням

Iндикатори - призначенi для виявлення випромiнювання i приблизної оцiнки потужностi дози гамма - i бета випромiнювань.

Рентгенметри (вимiрники потужностi дози) - служать для вимiру рiвня радiацiї, потужностi експозицiйної дози гамма випромiнювання, а також виявлення бета випромiнювання на мiсцевостi.

Радiометри (вимiрники радiоактивностi) - застосовуються для виявлення i визначення мiри радiоактивного зараження поверхонь i устаткування альфа - i бета - частками, а також вимiру експозицiйної дози гамма випромiнювання.

Дозиметри - застосовуються для контролю iндивiдуальних доз опромiнення людей на радiоактивно зараженiй мiсцевостi.

Прилади хiмiчної розвiдки

Виявлення i визначення мiри зараження отруйними i хiмiчно небезпечними речовинами повiтря, мiсцевостi, споруд, устаткування, транспорту, засобiв iндивiдуального захисту, одягу, продовольства, фуражу i iнших об'єктiв виробляється за допомогою приладiв хiмiчної розвiдки або шляхом узяття проб i наступного аналiзу їх в хiмiчних лабораторiях.

Контроль хiмiчного зараження здiйснюється за допомогою приладiв хiмiчної розвiдки. Основним приладом хiмiчної розвiдки є вiйськовий прилад хiмiчної розвiдки (ВПХР), а також аналогiчний йому напiвавтоматичний прилад хiмiчної розвiдки ППХР. Крiм того, деякi об'єкти економiки можуть бути оснащенi приладами хiмiчної розвiдки медичної i ветеринарної служби (ПХР-МВ). Також використовують хiмiчнi лабораторiї (ПХЛ- 54, ПХЛ-ЛБ).

Для виявлення ХНР використовуються рiзного виду, залежно вiд характеру виробництва, промисловi прилади, наприклад: стацiонарнi - типу "Сирена" або переноснi типу "Комета", "ТХ-2000".

Засоби захисту шкiрних покривiв

Iзолюючi костюми

Iзолюючими костюмами називаються засоби iндивiдуального захисту, що iзолюють людину вiд довкiлля i забезпечують його захист вiд всiляких шкiдливих i небезпечних виробничих чинникiв. До них вiдносяться пневмокостюми i скафандри, вживанi як в рiзних виробничих ситуацiях, так i в екстремальних умовах, - пiд водою, в космосi, при наднизьких i надвисоких температурах в осередках зараження ХНР, бiологiчних чинникiв i т. п.

Залежно вiд способу подачi повiтря в пiдкостюмний простiр цi ЗIЗ пiдроздiляються на двi групи:

- шланговi, в яких повiтря для дихання i вентилювання пiдкостюмного простору поступає по шлангу;

- автономнi, такi, що мають своє власне джерело постачання повiтря для дихання i вентиляцiї пiдкостюмного простору.

У конструкцiї костюма може бути або бути вiдсутнiм пристрiй для регулювання температури повiтря пiдкостюмного простору. Iзолюючi костюми повиннi гарантувати надiйний захист людини протягом заданого часу безперервного користування, встановлене нормативно-технiчною документацiєю на конкретне ЗIЗ.

Спецiальний захисний одяг

Спецiальний захисний одяг застосовується при тривалих дiях на зараженiй мiсцевостi, а також при виконаннi, дезактивацiйних i дезiнфекцiйних робiт та дегазацiї. Є наступнi види спецiального захисного одягу: легкий захисний костюм Л-1, захисний комбiнезон, захисний костюм, що складається з куртки i брюк.

Костюм Л-1 забезпечує захист вiд безпосереднього попадання радiоактивних i отруйних речовин i бактерiйних засобiв, а також вiд дiї пари отруйних речовин на шкiрнi покриви людини. Костюм Л-1 виготовляється з прогумованої тканини. На рукавах куртки є манжети, що надiйно облягають зап'ясток, як в рукавичках, так i без них. Костюм не захищає вiд рiдкого хлору i амiаку.

Пiдвищення рiвня захисту шкiрних покривiв вiд ОР досягається використанням комплектiв iзолюючого типу - загальновiйськовий захисний комплект ОЗК, який може бути використаний для захисту вiйськ i формувань ГЗ вiд ХНР при проведеннi рятувальних робiт. Використовується у поєднаннi iз загальновiйськовим комплексним захисним костюмом. У комплект костюма входять куртка, брюки, пiдшоломник, пiлотка з козирком, захисна сорочка, захиснi кальсони, захиснi панчохи, захиснi рукавички, захисний плащ. Маса ОЗК складає 3000 г.

Фiльтруючи засоби захисту шкiри

До фiльтруючих засобiв iндивiдуального захисту шкiри вiдносяться: загальновiйськовий комплексний захисний костюм та iн. ОКЗК, призначений для захисту шкiрних покривiв особового складу збройних сил вiд ОР, ХНР, РР i БЗ. Захист шкiрних покривiв вiд ОР i ХНР забезпечується просоченням захисної бiлизни, багатошаровiстю i герметичнiстю конструкцiї костюма. Пiдвищення рiвня захисту шкiрних покривiв вiд ОР i ХНР досягається використанням ЗIЗ iзолюючого типу ОЗК. При зараженнi ОР, РР, БЗ костюм ОКЗК пiддають спецiальнiй обробцi i використовують багаторазово.

ГЛАВА 4 ПЛАНУВАННЯ ЗАХОДIВ ЦИВIЛЬНОГО ЗАХИСТУ НА ОБ'ЄКТАХ ЕКОНОМIКИ

Розробка планiв цивiльного захисту об'єктiв економiки в особливий перiод

План цивiльного захисту пiдприємства, установи, органiзацiї на особливий перiод визначає об'єм, порядок органiзацiї, способи i термiни здiйснення заходiв вiдносно виконання завдань цивiльного захисту в режимi функцiонування в умовах особливого перiоду.

План цивiльного захисту об'єкту економiки на особливий перiод складається з: текстовiй частинi; доповнень (текстових, графiчних, картографiчних); формалiзованих i довiдкових документiв. Текстова частина складається з трьох роздiлiв.

Роздiл 1 "Обстановка, яка може скластися на пiдприємствi

в результатi застосування засобiв поразки i виникнення

надзвичайних ситуацiй в особливий перiод"

Вiдзначаються наступнi данi:

- характеристика промислового потенцiалу (характер дiяльностi, потужнiсть, чисельнiсть найбiльшої робочої змiни, площа територiї, коротка характеристика споруд i будiвель, устаткування, небезпечних хiмiчних, легкозаймистих i вибухових речовин, що зберiгаються або використовуються у виробництвi i тому подiбне);

- перелiк небезпечних об'єктiв (техногенних процесiв) з вiдображенням кiлькостi небезпечних речовин i зон можливого ураження;

- площа територiї, чисельнiсть i щiльнiсть мiського (сiльського) населення, що потрапляє в прогнозованi зони ураження у разi аварiї на пiдприємствi;

- наявнiсть i стан транспортних комунiкацiй, систем енерго-, газо-, водо- теплопостачання, каналiзацiї, матерiально-технiчної бази, автономних джерел енергоживлення, систем оповiщення, зв'язку i управлiння;

- вiрогiднi об'єкти (споруди, будiвлi), проти яких супротивником можуть бути застосованi засоби ураження i якi можуть стати об'єктами iнтересу диверсiйно-розвiдувальних груп;

- зони (райони) найбiльш вiрогiдних руйнувань, можливого радiацiйного, хiмiчного забруднення, бiологiчного зараження, масових пожеж, а також катастрофiчного затоплення;

- результати прогнозного аналiзу обстановки, яка може скластися на територiї пiдприємства у разi застосування супротивником засобiв ураження i дiй диверсiйно-розвiдувальних груп.

Стан цивiльного захисту об'єкту економiки, а саме:

- склад i стан систем управлiння, оповiщення i зв'язку (схеми);

- склад угрупування сил цивiльного захисту пiдприємства (штатнi, позаштатнi формування, пiдроздiли, ешелони), укомплектованiсть особовим складом, технiкою, оснащенням, засобами iндивiдуального захисту;

- наявнiсть, стан i мiсткiсть захисних споруд об'єкта економiки;

- структура i склад, органiв управлiння;

- оцiнка стану сил цивiльного захисту, зокрема їх готовностi до дiй за призначенням в особливий перiод;

- можливий об'єм рятувальних i iнших невiдкладних робiт;

- об'єми матерiального резерву на лiквiдацiю наслiдкiв надзвичайної ситуацiї;

- орiєнтовнi втрати персоналу i сил цивiльного захисту.

Висновок за результатами оцiнки можливої обстановки i стану сил цивiльного захисту об'єкту економiки.

Роздiл II. "Заходи цивiльного захисту у випадку

раптового нападу супротивника"

При цьому встановлюється:

1. Порядок органiзацiї оповiщення керiвного складу пiдприємства про загрозу раптового нападу супротивника.

2. Порядок здiйснення основних заходiв по захисту персоналу пiдприємства. При цьому передбачається:

- спостереження за радiацiйною i хiмiчною обстановкою;

- укриття персоналу пiдприємства в усiх наявних захисних спорудженнях цивiльного захисту (далi - ЗСЦЗ);

- видача засобiв iндивiдуального захисту, приладiв радiацiйної i хiмiчної розвiдки, дозиметричного контролю на пунктах управлiння, в ЗСЦЗ i на робочих мiсцях;

- безаварiйна зупинка виробництва, окрiм дiлянок i цехiв з безперервним циклом виробництва;

- здiйснення дозиметричного i хiмiчного контролю;

- введення режимiв радiацiйного захисту;

- спецiальна обробка одягу, майна i транспорту;

- санiтарна обробка працiвникiв пiдприємства;

- свiтломаскування;

- евакуацiя.

3. Порядок органiзацiї i проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт. Приводяться розрахунки можливих об'ємiв робiт i необхiдних сил по основних видах рятувальних i iнших невiдкладних робiт.

4. Заходи по забезпеченню дiй сил цивiльного захисту i вiдновлення їх готовностi до дiй. Визначаються:

- об'єм, термiни i порядок виконання основних заходiв по забезпеченню дiй пiдроздiлiв сил ЦЗ пiдприємства;

- порядок вiдновлення готовностi до дiй пiдроздiлiв сил цивiльного захисту пiдприємства;

- здiйснення спостереження за радiацiйною i хiмiчною обстановкою (сили i засоби, якi притягуються, зони вiдповiдальностi, термiни i мiсця проведення спостереження, кому повiдомляються результати спостереження);

- видача засобiв iндивiдуального захисту, приладiв радiацiйної i хiмiчної розвiдки, дозиметричного контролю (потреба i стан забезпечення засобами радiацiйного i хiмiчного захисту (далi - РХЗ), перелiк пунктiв зберiгання i видачi РХЗ, черговiсть i термiни видачi керiвному складу, формуванням i працiвникам, кiлькiсть i термiни виготовлення найпростiших засобiв iндивiдуального захисту);

- введення режимiв радiацiйного захисту;

- здiйснення дозиметричного i хiмiчного контролю (сили i засоби, якi притягуються, порядок визначення мiри хiмiчного i радiоактивного забруднення питної води, продуктiв харчування, ЗIЗ, одягу, майна i транспорту, порядок визначення iндивiдуальних доз опромiнення керiвного складу, особового складу пiдроздiлiв i працiвникiв, заходи, якi здiйснюються при перевищеннi доз опромiнення);

- проведення спецiальної обробки одягу, майна i транспорту (сили i засоби, якi притягуються, порядок проведення спецiальної обробки ЗIЗ, одягу, майна i транспорту);

- проведення санiтарної обробки працiвникiв (сили i засоби, якi притягуються, порядок проведення санiтарної обробки).

5. Органiзацiя управлiння i зв'язку. Визначаються:

- порядок i термiни приведення в готовнiсть пунктiв управлiння;

- порядок здiйснення управлiння пiсля нападу супротивника;

- порядок вiдновлення порушеного управлiння;

- сили i засоби зв'язку.

6. Заходи по забезпеченню стiйкої роботи, у тому числi безаварiйної зупинки виробництва (окрiм цехiв з безперервним циклом виробництва). Визначаються:

- заходи по зменшенню втрат i руйнувань;

- порядок перекладу енерго-, газо-, тепло-, водопостачання i iнших систем на режим функцiонування в особливий перiод при раптовому нападi супротивника;

- обмежувальнi заходи вiдносно пiдвезення матерiальних засобiв i заходи по зниженню запасiв небезпечних хiмiчних речовин, вибухо- i пожежонебезпечних речовин;

- порядок здiйснення безаварiйної зупинки виробництва.

Роздiл III. "Порядок здiйснення усiх заходiв ЦЗ пiд час планового переводу пiдприємства з режиму функцiонування в мирний час в режим функцiонування в умовах особливого перiоду"

1. Порядок органiзацiї управлiння, оповiщення i iнформування у разi переводу пiдприємства з режиму функцiонування в мирний час в режим функцiонування в умовах особливого перiоду. Визначаються:

- порядок оповiщення керiвного складу, робочого персоналу пiдроздiлiв пiдприємства, пiдлеглих пiдприємств, установ, органiзацiй про перевiд з режиму функцiонування в мирний час на режим функцiонування в умовах особливого перiоду i алгоритм дiй вiдповiдальних осiб пiсля органiзацiї i здiйснення оповiщення;

- термiни приведення в готовнiсть окремо розташованих (вбудованих) захищених пунктiв управлiння;

- органiзацiя управлiння пiд час переводу пiдприємства з одного режиму в iншiй, пiд час проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт, здiйснення iнших заходiв цивiльного захисту;

- сили i засоби зв'язку, що забезпечують дiяльнiсть органiв управлiння, час їх переводу в готовнiсть до дiй за призначенням i порядок використання;

- порядок вiдновлення управлiння об'єкту цивiльного захисту у разi його порушення;

- посилення захищених пунктiв управлiння додатковими засобами зв'язку;

- органiзацiя дублювання i децентралiзацiї управлiння у разi виходу з ладу захищеного пункту управлiння або втрати зв'язку;

- органiзацiя зв'язку з основними i запасними пунктами управлiння органiв управлiння вищого рiвня, евакуацiйними органами, пiдроздiлами сил цивiльного захисту i взаємодiючими органами управлiння.

2. Проведення рятувальних i iнших невiдкладних робiт.

Передбачає визначення завдань аварiйно-рятувальним службам i пiдроздiлами сил цивiльного захисту пiдприємства по встановленню районiв розташування, напрямiв зосередження основних зусиль, черговостi здiйснення заходiв.

3. Укриття найбiльшої робочої змiни в ЗСЦЗ, а також робочої змiни чергового i лiнiйного персоналу, що забезпечують життєдiяльнiсть категорiйних мiст.

3.1. Мета i завдання планування по укриттю персоналу.

Планування укриття персоналу в ЗСЦЗ проводиться з метою:

- розподiлу в ЗСЦЗ найбiльшої робочої змiни;

- визначення додаткової потреби в ЗСЦЗ;

- планування завчасних заходiв по збiльшенню вже наявного фонду ЗСЦЗ.

3.2. Уточнення кiлькiсних i якiсних показникiв iснуючих ЗСЦЗ.

3.3. Збiр i уточнення необхiдних вихiдних даних для планування укриття, а саме:

- чисельнiсть робiтникiв i службовцiв найбiльшої робочої змiни (далi - НРЗ);

- перелiк структурних пiдроздiлiв пiдприємств, установ, органiзацiй, розмiщених на рiзних адмiнiстративних територiях i кiлькiсть їх НРЗ;

- розрахунок зон (загальнiй площi) ураження для потенцiйно небезпечних об'єктiв i об'єктiв пiдвищеної небезпеки, у разi аварiй на них;

- кiлькiсть i технiчнi характеристики наявних ЗСЦЗ;

- кiлькiсть i захиснi властивостi наявних споруд, якi протягом 12 годин можуть бути пристосованi пiд ЗСЦЗ;

- загальна кiлькiсть персоналу, яка пiдлягає укриттю (з розбиттям їх на категорiї);

- межi зон можливих руйнувань населених пунктiв, зон катастрофiчного затоплення i зон спостереження атомних станцiй;

- планування завчасної евакуацiї пiдприємства його персоналу i членiв їх сiмей;

- порядок впровадження режимiв радiацiйного i хiмiчного захисту.

3.4. Проведення розрахунку укриття персоналу пiдприємства i визначення додаткової потреби в ЗСЦЗ. При цьому для розрахунку НРЗ пропонується використовувати спецiальнi формули.

3.5. Визначення об'єму завчасних заходiв для збiльшення наявного фонду ЗСЦЗ. До них вiдноситься:

- будiвництво по поточних планах розвитку (реконструкцiї) пiдприємства сховищ, протирадiацiйних укриттiв для НРЗ;

- будiвництво окремих ЗСЦЗ i реалiзацiя iнших iнженерно-технiчних заходiв;

- пiдбiр пiдвальних i iнших поглиблених примiщень, якi можливо протягом 12 годин привести в готовнiсть;

- здiйснення необхiдних пiдготовчих заходiв, у тому числi придбання типової проектно-сметної документацiї на будiвництво швидкобудуємих сховищ i ПРУ, розрахунок необхiдної кiлькостi матерiалiв, технiки для будiвництва, яки забезпечать:

-- прискорене будiвництво передбачених планами на особливий перiод сховищ з промисловим i спрощеним устаткуванням;

-- будiвництво протирадiацiйних укриттiв, простих укриттiв;

-- дообладнання пiдвальних i iнших поглиблених примiщень пiд укриття.

3.6. Визначення об'єму заходiв, що плануються до реалiзацiї в перiод виникнення загрози НС або в особливий перiод. До них вiдноситься:

- приховане приведення в готовнiсть ЗСЦЗ на закритих територiях, прискорена добудова сховищ i укриттiв по поточних планах;

- приведення в готовнiсть (протягом 12 годин) iнших придатних пiд ЗСЦЗ примiщень;

- прискорене будiвництво, передбачених планами на особливий перiод, сховищ з промисловим i спрощеним устаткуванням, у разi нестачi iснуючих ЗСЦЗ;

- будiвництво швидкобудуємих протирадiацiйних укриттiв;

- дообладнання пiдвальних i iнших поглиблених примiщень послiдовно пiд простi i посиленi укриття в зонах можливих сильних руйнувань, пiд ПРУ поза їх межами;

- повсюдне будiвництво простих укриттiв (перекритих щiлин) для робiтникiв i службовцiв НРЗ - протягом 24 годин.

3.7. Вимоги по документальному оформленню планування укриття. За результатами планування оформляються:

- таблиця розрахунку укриття;

- записка пояснення;

- карта (схема) розмiщення ЗСЦЗ;

- план-графiк заходiв по посиленому захисту керiвного складу i робочого персоналу пiдприємств в ЗСЦЗ в особливий перiод.

3.8. Вимоги по порядку заповнення Таблицi розрахунку укриття. Розрахунки укриття проводяться з урахуванням запланованих заходiв по завчаснiй евакуацiї.

3.9. Вимоги по порядку оформлення записки пояснення.

Записка пояснення оформляється в довiльному видi, проте в нiй обов'язково вiдбиваються наступнi заходи:

- змiст i порядок виконання органiзацiйних i iнженерно-технiчних заходiв, що реалiзовуються завчасно для збiльшення наявного фонду ЗСЦЗ;

- укриття НРЗ - в сховищах i iнших поглиблених примiщеннях, пристосованих для цих цiлей;

- укриття особового складу пунктiв управлiння - в пунктах управлiння, сховищах i протирадiацiйних укриттях;

- змiст i порядок виконання органiзацiйних i iнженерно-технiчних заходiв, що плануються до реалiзацiї в перiод загрози виникнення НС або на особливий перiод.

3.10. Розробка схеми розмiщення ЗСЦЗ на територiї пiдприємства.

Схема розмiщення ЗСЦЗ розробляється на етапi проектування (реконструкцiї) пiдприємства, а також при плануваннi укриття персоналу i повинна мiстити:

- iснуючi ЗСЦЗ з вказiвкою кiлькостi укриваємих працiвникiв;

- будiвлi, в яких розмiщенi НРЗ, з вказiвкою кiлькостi поверхiв;

- кiлькiсть НРЗ пiдприємства;

- маршрути руху укриваємих з елементами iнфраструктури, перешкоджаючих проходу (огорожi, естакади, трубопроводи, рови, залiзничнi колiї i т. п.), вiд будiвель до ЗСЦЗ;

- мiсця планованого будiвництва швидкобудуємих ЗСЦЗ, розмiщення iнших примiщень, що пристосовуються для захисту;

- радiуси збору працiвникiв НРЗ для їх укриття в ЗСЦЗ;

- iнша необхiдна iнформацiя.

При необхiдностi схема розмiщення ЗСЦЗ може доповнюватися пояснювальною запискою.

4. Органiзацiя i здiйснення заходiв радiацiйного, хiмiчного i бiологiчного захисту. Передбачає:

- порядок забезпечення керiвного складу, робочого персоналу пiдприємств засобами iндивiдуального захисту i медичними засобами захисту;

- виготовлення простих засобiв iндивiдуального захисту;

- порядок видачi приладiв радiацiйного i хiмiчного контролю;

- порядок зменшення об'єму запасiв ХНР на пiдприємствах;

- введення режимiв радiацiйного захисту персоналу i функцiонування пiдприємства в умовах радiоактивного забруднення;

- визначення складу сил, засобiв i порядку проведення санiтарної обробки персоналу i спецiальної обробки одягу, майна i технiки.

Хiмiчне забезпечення органiзовується з метою максимального зниження втрат населення i сил цивiльного захисту, виконання покладених на них завдань в умовах радiоактивного хiмiчного забруднення. Хiмiчне забезпечення включає:

- радiацiйну, хiмiчну i бактерiологiчну розвiдку;

- використання засобiв iндивiдуального i колективного захисту;

- дозиметричний i хiмiчний контроль;

- санiтарну обробку особового складу.

Розвiдка органiзовується для отримання даних про радiацiйну, хiмiчну, бактерiологiчну i пожежну обстановку.

Використання засобiв захисту забезпечує захист керiвного складу i працюючого персоналу вiд ураження небезпечними хiмiчними речовинами i бактерiологiчними засобами, зменшує мiру дiї вражаючих чинникiв ядерного вибуху i радiацiйних аварiй.

Дозиметричний i хiмiчний контроль включає: визначення доз опромiнення керiвного складу i працюючого персоналу по мiрi забруднення людей, озброєння, технiки i iнших матерiальних засобiв РР i ХНР. За даними дозиметричного i хiмiчного контролю проводиться оцiнка працездатностi персоналу, визначається порядок використання пiдроздiлiв сил цивiльного захисту при проведеннi аварiйно-рятувальних робiт, уточнюються режими робiт на забрудненiй мiсцевостi, необхiднiсть i об'єми робiт по спецiальнiй обробцi пiдроздiлiв, визначається можливiсть використання продуктiв харчування i питної води в зонах забруднених радiоактивними i отруйними речовинами. При здiйсненнi контролю використовуються технiчнi засоби пiдроздiлiв i формувань цивiльного захисту, а також устаткування i апаратура спецiалiзованих лабораторiй.

На пiдприємствах визначаються мiсця розмiщення хiмiко-радiометричних лабораторiй, розрахунково-аналiтичних груп, райони розгортання пунктiв спецiальної обробки.

На хiмiчно небезпечних пiдприємствах (додатково) створюються пункти зберiгання i видачi засобiв iндивiдуального захисту органiв дихання для населення, що проживає в зонi можливого ураження.

5. Планування медичного забезпечення є невiд'ємною частиною загальних заходiв цивiльного захисту. Передбачає:

- надання медичної допомоги i лiкування хворих;

- евакуацiя їх до медичних закладiв;

- утворення медичних невоєнiзованих формувань;

- порядок здiйснення заходiв вiдносно санiтарно-гiгiєнiчного i протиепiдемiчного забезпечення керiвного складу i персоналу на пiдприємствах;

- здiйснення iнших медичних профiлактичних заходiв.

Планування заходiв по медичному забезпеченню залежно вiд його рiвня має бути оформлене у виглядi окремого роздiлу загального Плану.

Змiст роздiлу загального Плану "Медичне забезпечення"

Роздiл медичного забезпечення розробляється з облiком: загальної системи заходiв цивiльного захисту, прогнозованих особливостей i умов обстановки, у тому числi медичною; соцiально-економiчних властивостей; характеру виробничої сфери, зокрема наявнiсть об'єктiв пiдвищеної небезпеки; патологiї у виглядi ендемiчних осередкiв iнфекцiйних захворювань i клiмато-географiчних умов.

Структурно роздiл медичного забезпечення складається з:

- текстовiй частинi;

- графiчної частини i доповнень.

Текстова частина передбачає виводи по можливiй медичнiй обстановцi, завдання по медичному забезпеченню заходiв цивiльного захисту, стан наявних сил i засобiв, рiшення вiдповiдного начальника на медичне забезпечення, порядок оповiщення, органiзацiю зв'язку i управлiння, а також iншi питання. До роздiлу медичного забезпечення включаються наступнi додатковi документи:

- схема оповiщення керiвного складу i працюючого персоналу, що має вiдношення до медичної служби;

- розрахунки створення пiдроздiлiв (формувань) медичного призначення i перелiк заходiв, у тому числi спецiальних медичних, вiдносно радiацiйного, хiмiчного i бiологiчного (бактерiологiчною) захисту керiвного складу i працюючого персоналу;

- розрахунки на доукомплектування особовим складом, медичним, санiтарно-господарським, спецiальним майном i технiкою;

- вiдомостi по взаємодiї сил i засобiв територiальної медичної служби до участi в проведеннi аварiйно-рятувальних робiт (лiквiдацiї медико-санiтарних наслiдкiв);

- порядок матерiально-технiчного забезпечення заходiв;

- перелiк заходiв по санiтарно-гiгiєнiчному i протиепiдемiчному забезпеченню керiвного складу i працюючого персоналу на пiдприємствах.

Заходи по медичному забезпеченню обов'язково узгоджуються i затверджуються вiдповiдно до його рiвня з наступним перiодичним коригуванням. Роздiл пiдлягає уточненню у разi змiн у виробничiй сферi.

Пояснювальна записка мiстить наступнi основнi питання:

- стислi данi загальної i медичної обстановки;

- орiєнтовнi медико-санiтарнi наслiдки (санiтарнi втрати) i їх характеристика;

- забезпеченiсть силами i засобами, їх стан готовностi, додаткова потреба в силах i засобах;

- органiзацiя медичного постачання, матерiально-технiчного i транспортного забезпечення;

- органiзацiя управлiння зв'язку i термiни надання донесень.

6. Проведення евакуацiї.

Визначаються основнi положення i показники плану органiзацiї i проведення евакуацiї пiдприємств у разi загрози виникнення i виникнення надзвичайних ситуацiй.

6.1. Час на розгортання i пiдготовку евакуацiйних органiв усiх рiвнiв до роботи не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рiшення про проведення евакуацiї. У разi виникнення потреби в негайному проведеннi евакуацiї у складi евакуацiйних комiсiй створюються оперативнi групи, що починають дiяти з моменту ухвалення вiдповiдного рiшення.

6.2. План евакуацiї складається iз записки (текстова частина) пояснення i карти або схеми (графiчна частина). У записцi пояснення вiдзначаються:

- оцiнка обстановки i виводи з оцiнки обстановки;

- порядок i термiни оповiщення органiв управлiння i працiвникiв про початок евакуацiї;

- кiлькiсть працiвникiв, що пiдлягають евакуацiї, по вiкових категорiях i термiни евакуацiї;

- склад евакуацiйних органiв i термiни приведення їх в готовнiсть;

- порядок вивезення (виведення) працiвникiв з пiдприємства, установи, органiзацiї;

- закрiплення працiвникiв за збiрними евакуацiйними пунктами, приймальними евакуацiйними пунктами i безпечними районами (мiсцями) розмiщення;

- маршрути евакуацiї;

- райони (пункти) розмiщення евакуйованих працiвникiв;

- пункти посадки на транспортнi засоби, пункти висадки в безпечному районi, порядок доставки працiвникiв з пунктiв висадки до районiв (пунктiв) розмiщення;

- заходи по органiзацiї прийому, захисту i життєзабезпечення евакуйованих працiвникiв в безпечному районi.

На картi (схемi) позначаються:

- райони (пункти) розмiщення евакуацiйних органiв, пункти посадки (висадки);

- схема оповiщення, органiзацiя зв'язку i управлiння;

- розмiщення евакуйованих працiвникiв по об'єктах в безпечному районi.

7. Органiзацiйнi i iнженерно-технiчнi заходи по забезпеченню стiйкої роботи. Передбачено:

- здiйснення заходiв по зменшенню об'єму втрат i руйнувань, захисту унiкального устаткування, матерiальних цiнностей i технiчної документацiї;

- здiйснення заходiв для забезпечення стiйкої роботи в умовах особливого перiоду усiх iнженерних комунiкацiй;

- визначення порядку перекладу систем енерго-, газо-, тепло-, водопостачання з режиму функцiонування в мирний час в режим функцiонування в умовах особливого перiоду;

- зменшення об'єму запасiв ХНР, вибухо-, пожежонебезпечних речовин i матерiалiв;

- визначення порядку пiдготовки пiдприємств до їх безаварiйної зупинки.

8. Забезпечення. Передбачається забезпечення дiй органiв управлiння i пiдроздiлiв цивiльного захисту на пiдприємствi по наступних видах:

- транспортне забезпечення;

- протипожежне забезпечення;

- хiмiчне забезпечення;

- матерiально-технiчне забезпечення;

- iнженерне забезпечення.

Вiдповiдно до виду забезпечення визначаються склад сил i засобiв, порядок i термiни їх розгортання, а також порядок здiйснення заходiв за призначенням, органiзацiя взаємодiї.

9. Охорона (комендантська служба). Передбачає:

- визначення складу сил i засобiв, порядок i термiни їх розгортання для здiйснення охорони пiдприємств;

- визначення завдань i черговiсть їх здiйснення.

10. Додатки до плану цивiльного захисту пiдприємства на особливий перiод.

Додаток 1. Обстановка, яка може скластися на пiдприємствi i прилеглiй територiї на особливий перiод

На планi (схемi), окрiм загальних даних, вiдображуються:

- об'єкти, використовуванi у виробничому процесi, хiмiчно-, вибухо- i пожежонебезпечнi речовини, їх характеристики, якщо пiдприємство знаходиться в зонах можливого ураження цих об'єктiв;

- зони (райони) можливого радiоактивного, хiмiчного забруднення, катастрофiчного затоплення, руйнувань i масових пожеж, що виникають внаслiдок дiй супротивника потенцiйно небезпечнi для пiдприємства;

- мiсця (дiлянки) аварiй на комунально-енергетичних мережах на територiї пiдприємства;

- захиснi споруди для укриття робочого персоналу i їх мiсткiсть.

Пiдписується керiвником пiдприємства.

Додаток 2. Календарний план проведення основних заходiв цивiльного захисту.

Розробляється графiчно i передбачає послiдовнiсть i об'єм заходiв цивiльного захисту, що виконуються при приведеннi у вищi мiри готовностi об'єкту.

Пiдписується керiвником пiдприємства.

Додаток 3. Список оповiщення i iнформування керiвного складу i працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй.

Пiдписується посадовцем, вiдповiдальним за зв'язок, оповiщення i iнформування пiдприємства.

Додаток 4. План приведення сховищ в готовнiсть до прийому людей.

Пiдписується керiвником пiдприємства.

Додаток 5. План-графiк виконання заходiв по пiдвищенню стiйкостi роботи пiдприємства.

Пiдписується посадовцем, вiдповiдальним за iнженерний захист пiдприємства.

Додаток 6. Розрахунок забезпечення i порядок видачi засобiв iндивiдуального захисту, приладiв радiацiйної i хiмiчної розвiдки, дозиметричного контролю.

Пiдписується посадовцем, вiдповiдальним за радiацiйну i хiмiчну розвiдку пiдприємства.

ГЛАВА 5 ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСТАНОВКИ В ЗОНАХ НС

5.1. Iонiзуючi випромiнювання

Iонiзуюче випромiнювання викликає в органiзмi ланцюжок оборотних i безповоротних змiн. Пусковим механiзмом дiї є процеси iонiзацiї i збудження атомiв i молекул в тканинах. Дисоцiацiя складних молекул в результатi розриву хiмiчних зв'язкiв - пряма дiя радiацiї. Iстотну роль у формуваннi бiологiчних ефектiв грають радiацiйно-хiмiчнi змiни, обумовленi продуктами радiолiзу води. Вiльнi радикали водню i гiдроксильної групи, маючи високу активнiсть, вступають в хiмiчнi реакцiї з молекулами бiлку, ферментiв i iнших елементiв бiотканини, що призводить до порушення бiохiмiчних процесiв в органiзмi. В результатi порушуються обмiннi процеси, сповiльнюється i припиняється зростання тканин, виникають новi хiмiчнi сполуки, не притаманнi органiзму. Це призводить до порушення дiяльностi окремих функцiй i систем органiзму. У таблицi 5.1 приведенi види iонiзуючих випромiнювань.

Таблиця 5.1 - Види iонiзуючих випромiнювань

Випромiнювання	Характеристика
Iонiзуюче	Будь-яке випромiнювання, взаємодiя якого з середовищем призводить до утворення електричних зарядiв рiзних знакiв
Гамма-випромiнювання	Електромагнiтне (фотонне) випромiнювання, що випускається при ядерних перетвореннях або при анiгiляцiї часток
Характеристичне	Фотонне випромiнювання з дискретним спектром, що випускається при змiнi енергетичного стану ядра
Гальмiвне	Фотонне випромiнювання з безперервним спектром, що випускається при змiнi кiнетичної енергiї заряджених часток. Гальмiвне випромiнювання виникає в середовищi, що оточує джерело бета-випромiнювання, в рентгенiвських трубках, прискорювачах електронiв i тому подiбне
Рентгенiвське	Сукупнiсть гальмiвного i характеристичного випромiнювань, дiапазон енергiї фотонiв яких складає 1-1000 кеВ
Корпускулярне	Iонiзуюче випромiнювання, що складається з часток з масою покою, вiдмiнною вiд нуля (альфа- i бета-часток, протонiв, нейтронiв та iн.)

Примiтка: Ультрафiолетове випромiнювання i видиме свiтло не вiдносяться до iонiзуючих випромiнювань.

Iндукованi вiльними радикалами хiмiчнi реакцiї розвиваються з великим виходом, залучаючи до процесу сотнi i тисячi молекул, не задiяних випромiнюванням. У цьому полягає специфiка дiї iонiзуючого випромiнювання на бiологiчнi об'єкти. Ефекти розвиваються протягом рiзних промiжкiв часу: вiд декiлькох секунд до багатьох годин, днiв, рокiв.

Iонiзуюча радiацiя при дiї на органiзм людини може викликати два види ефектiв, якi клiнiчною медициною вiдносяться до хвороб: детермiнованi пороговi ефекти (променева хвороба, променевий опiк, променева катаракта, променеве безплiддя, аномалiї в розвитку плоду та iн.) i стохастичнi (iмовiрнiснi) безпороговi ефекти (злоякiснi пухлини, лейкоз, спадковi хвороби).

Мiра дiї радiацiї залежить вiд того, є опромiнення зовнiшнiм або внутрiшнiм (при попаданнi радiоактивного iзотопу всередину органiзму). Внутрiшнє опромiнення можливе при вдиханнi, заковтуваннi радiоiзотопiв i проникненнi їх в органiзм через шкiру. Деякi речовини поглинаються i накопичуються в конкретних органах, що призводить до високих локальних доз радiацiї. Кальцiй, радiй, стронцiй i iншi накопичуються в кiстках, iзотопи йоду викликають ушкодження щитовидної залози, рiдкоземельнi елементи - переважно пухлини печiнки. Рiвномiрно розподiляються iзотопи цезiю, рубiдiю, викликаючи пригноблення кровотворення, атрофiю сiменникiв, пухлини м'яких тканин. При внутрiшньому опромiненнi найбiльш небезпечнi альфа-випромiнюючi iзотопи полонiю i плутонiю.

Здатнiсть викликати вiддаленi наслiдки - лейкоз, злоякiснi новоутворення, раннє старiння - одна з пiдступних властивостей iонiзуючого випромiнювання. Гiгiєнiчна регламентацiя iонiзуючого випромiнювання здiйснюються Нормами радiацiйної безпеки i Гiгiєнiчними нормами.

5.1.2. Дози i рiвнi опромiнення

Мiрою вражаючої дiї радiацiї є доза опромiнення. Для облiку особливостей джерел радiацiї i їх дiї на рiзнi об'єкти використовують деякi рiзновиди дози опромiнення. У таблицi 5.2 приведенi розширенi характеристики i визначення доз i рiвнiв опромiнення

Таблиця 5.2 - Дози i рiвнi опромiнення

N п/п	Найменування	Характеристика
1	2	3
1	Поглинена доза D	Середня енергiя dE, передана випромiнюванням речовинi в деякому елементарному об'ємi, дiлена на масу речовини dm в цьому об'ємi D=dE/dm. Одиниця поглиненої дози грей (Гр), рiвний 1 джоулю на кiлограм (Дж/кг)
2	Експозицiйна доза Х	Повний заряд dQ iонiв одного знаку, що виникає в повiтрi при повному гальмуваннi усiх вторинних електронiв, якi були утворенi фотонами в малому об'ємi повiтря dm в цьому об'ємi X=dQ/dm. Одиниця експозицiйної дози - кулон на кiлограм (Кл/кг)
3	Еквiвалентна доза Н	Величина, введена для оцiнки радiацiйної небезпеки хронiчного опромiнення випромiнюванням довiльного складу i визначувана як добуток поглиненої дози D на середнiй коефiцiєнт якостi Q в цiй точцi тканини. Спецiальна одиниця еквiвалентної дози - Зiверт (Зв)
4	Гранично допустима доза (ГДД)	Найбiльше значення iндивiдуальної еквiвалентної дози за рiк, яке при рiвномiрнiй дiї в течiї 50 рокiв не викличе в станi здоров'я персоналу (категорiя А) несприятливих змiн, що виявляються сучасними методами

5	Межа дози (МД)	Гранична еквiвалентна доза за рiк для обмеженої частини населення (категорiї Б); межа дози встановлюється менше ГДД для запобiгання необґрунтованому опромiненню цього контингенту людей; межа дози контролюється по усередненiй для критичної групи дозi зовнiшнього випромiнювання i рiвню радiоактивних викидiв i радiоактивного забруднення об'єктiв зовнiшнього середовища; є основною дозовою межею для осiб категорiї В
6	Допустимi рiвнi	Нормативнi значення вступу радiоактивних речовин в органiзм, змiст радiоактивних речовин в органiзмi, їх концентрацiя у водi i повiтрi, потужностi дози, щiльнiсть потоку i тому подiбне, розрахованi зi значень основних дозових меж ГДД i МД
7	Допустима концентрацiя (ДК)	Вiдношення ПДП (чи ПГП) радiоактивної речовини до об'єму V або повiтря, з якими воно потрапляє в органiзм людини впродовж року. Для категорiї А об'єм повiтря приймається V = 2,5 * 106 л/рiк, для категорiї б об'єм повiтря V = 7,3 * 106, води V = 800 л/рiк

У таблицi 5.3 приведенi значення коефiцiєнта якостi для рiзних видiв випромiнювання.

Таблиця 5.3 - Значення коефiцiєнта якостi Q

N п/п	Вид випромiнювання	Значення Q
1	Рентгенiвське i гамма-випромiнювання	1
2	Електрони i позитрони, бета-випромiнювання	1
3	Протони з енергiєю менше 10 МеВ	10
4	Нейтрони з енергiєю менше 0,02 МеВ	3
5	Нейтрони з енергiєю 0,1-10 МеВ	10
6	Альфа-випромiнювання з енергiєю менше 10 МеВ	20
7	Важкi ядра вiддачi	20

Допустимi дози опромiнення складають:

а) у вiйськовий час:

- при одноразовому опромiненнi (до 4 дiб) - 50Р;

- при багаторазовому опромiненнi за 30 дiб - 100Р;

за 3 мiс. - 200Р;

за 1 рiк - 300Р;

б) в мирний час:

- в нормальних умовах для населення за 1год - 0,5 бер;

- для персоналу в нормальних умовах за 1 рiк - 5 бер;

- для населення аварiйне опромiнення за 1год - 10 бер;

- для персоналу аварiйне опромiнення за 1 рiк - 25 бер.

Згiдно з цими нормами для населення поглинена доза в нормальних умовах не повинна перевищувати 0,5 бер в рiк.

Перевищення допустимої дози опромiнення:

- для населення 1м3в (мiлiзиверт)/рiк;

- для персоналу не бiльше 20м3в/рiк.

Структура дози опромiнення поглиненою в рiк виглядає таким чином:

- природний фон - 200 мбер;

- медична радiодiагностика - 150 мбер;

- будiвельнi матерiали - 100 мбер;

- додатковi джерела опромiнення - - 50 мбер.

Природний радiацiйний фон обумовлений космiчним випромiнюванням i радiоактивними природними речовинами.

Iнтенсивнiсть космiчного випромiнювання залежить вiд висоти над рiвнем моря i сонячною активнiстю. Земним джерелом є природнi радiонуклiди, якi мiстяться в речовинах, якi людина використовує в повсякденнiй дiяльностi. Природний радiацiйний фон для України складає 0,01-0,03 мР/годину.

5.1.3. Надзвичайнi ситуацiї при ядерному вибуху

Вражаюча дiя ядерного вибуху визначається механiчною дiєю ударної хвилi, тепловою дiєю свiтлового випромiнювання, радiацiйною дiєю проникаючої радiацiї i радiоактивного зараження. Для деяких елементiв об'єктiв вражаючим чинником є електромагнiтне випромiнювання (електромагнiтний iмпульс) ядерного вибуху.

Розподiл енергiї мiж вражаючими чинниками ядерного вибуху залежить вiд виду вибуху i умов, в яких вiн вiдбувається. При вибуху в атмосферi приблизно 50 % енергiї вибуху витрачається на утворення ударної хвилi, 30 - 40 % - на свiтлове випромiнювання, до 5 % - на проникаючу радiацiю i електромагнiтний iмпульс i до 15 % - на радiоактивне зараження.

Для нейтронного вибуху характернi тi ж вражаючi чинники, проте iнакше розподiляється енергiя вибуху : 8 - 10 % на утворення ударної хвилi, 5 - 8 % на свiтлове випромiнювання i близько 85 % витрачається на виникнення нейтронного i гамма-випромiнювань (проникаючiй радiацiї).

Дiя вражаючих чинникiв ядерного вибуху на людей i елементи об'єктiв вiдбувається не одночасно i розрiзняється по тривалостi дiї, характеру i масштабу ураження.

Ударна хвиля

Ударна хвиля - це область рiзкого стискування середовища, яке у виглядi сферичного шару поширюється на всi боки вiд мiсця вибуху з надзвуковою швидкiстю. Залежно вiд середовища поширення розрiзняють ударну хвилю в повiтрi, у водi або ґрунтi (сейсмовибуховi хвилi).

Ударна хвиля в повiтрi утворюється за рахунок гiгантської енергiї, що видiляється в зонi реакцiї, де виключно висока температура, а тиск досягає мiльярдiв атмосфер (до 100000 млрд. Па). Розжаренi пари i гази, розширюючись, роблять рiзкий удар по навколишнiх шарах повiтря, стискують їх до великого тиску i щiльностi i нагрiвають до високої температури. Цi шари повiтря приводять в рух наступнi шари. I так стискування i перемiщення повiтря походить вiд одного шару до iншого на всi боки вiд центру вибуху, утворюючи повiтряну ударну хвилю. Розширення розжарених газiв вiдбувається в порiвняно малих об'ємах, тому їх дiя на помiтнiших видаленнях вiд центру ядерного вибуху зникає i основним носiєм дiї вибуху стає повiтряна ударна хвиля. Поблизу центру вибуху швидкiсть поширення ударної хвилi у декiлька разiв перевищує швидкiсть звуку в повiтрi. Iз збiльшенням вiдстанi вiд мiсця вибуху швидкiсть поширення хвилi швидко падає, а ударна хвиля слабшає; на великих видаленнях ударна хвиля переходить в звичайну акустичну хвилю, i швидкiсть її поширення наближається до швидкостi звуку в довкiллi, тобто до 340 м/с. Повiтряна ударна хвиля при ядерному вибуху середньої потужностi проходить приблизно 1000 м за 1,4 с; 2000 м - за 4 с; 3000 м - за 7 с; 5000 м за 12 с. Звiдси витiкає, що людина побачивши спалах ядерного вибуху, за час до приходу ударної хвилi, може зайняти найближче укриття (складку мiсцевостi, канаву, кювет, простiнок i тому подiбне) i тим самим зменшити вiрогiднiсть ураження ударною хвилею.

Перед фронтом ударної хвилi тиск в повiтрi рiвно атмосферному Р₀. З приходом фронту ударної хвилi в цю точку простору тиск рiзко (стрибком) збiльшується i досягає максимального. Також рiзко в цiй точцi виникає щiльнiсть, температура i швидкiсть руху середовища (повiтря).

Пiсля того, як фронт ударної хвилi (її передня межа) проходить цю точку простору, тиск в нiй поступово знижується i через деякий промiжок часу стає рiвним атмосферному. Шар стислого повiтря, що утворився, називається фазою стискування. В цей перiод часу повiтряна ударна хвиля має найбiльшу руйнiвну дiю. З видаленням вiд центру вибуху тиск у фронтi ударної хвилi зменшується, а товщина шару стискування увесь час зростає. Останнє вiдбувається в результатi залучення до руху нових мас повiтря.

Надалi, продовжуючи зменшуватися, тиск стає нижче за атмосферне, i повiтря починає рухатися в напрямi, протилежному до поширення ударної хвилi, тобто до центру вибуху. Ця зона зниженого тиску називається фазою розрiдження. У фазi розрiдження ударна хвиля робить менше руйнування, чим у фазi стискування, оскiльки максимальний негативний тиск значно менше максимального надмiрного тиску у фронтi ударної хвилi.

Пiсля закiнчення перiоду дiї фази розрiдження, коли тиск досягає значення тиску довкiлля, практично припиняється рух мас повiтря, а, отже, i дiя повiтряної ударної хвилi.

Безпосередньо за фронтом ударної хвилi, в областi стискування, рухаються маси повiтря. Внаслiдок гальмування цих мас повiтря при зустрiчi з перешкодою виникає тиск швидкiсного натиску повiтряної ударної хвилi. Коли фронт ударної хвилi досягає цiєї точки простору (перешкоди), швидкiсний (вiтровий) натиск, як i надмiрний тиск, вмить пiднiмається вiд нуля до максимального значення. У мiру видалення вiд фронту швидкiсний натиск зменшується до нуля дещо пiзнiше, нiж надмiрний тиск. Це пояснюється iнерцiєю рухомого за фронтом ударної хвилi повiтря. Проте для оцiнки руйнiвної дiї повiтряної ударної хвилi ядерного вибуху ця рiзниця несуттєва i при розрахунках приймають тривалiсть дiї швидкiсного натиску рiвним часу дiї фази стискування. У фазi розрiдження швидкiсний натиск дуже незначний i його руйнiвна дiя, так само як i дiю надмiрного тиску не враховують.

Основнi параметри ударної хвилi, що характеризують її руйнiвну i вражаючу дiю: надмiрний тиск у фронтi ударної хвилi, тиск швидкiсного натиску, тривалiсть дiї хвилi - тривалiсть фази стискування i швидкiсть фронту ударної хвилi.

Надмiрний тиск у фронтi ударної хвилi це рiзниця мiж максимальним тиском у фронтi ударної хвилi i нормальним атмосферним тиском перед цим фронтом. Значення надмiрного тиску в основному залежить вiд потужностi i виду вибуху i вiдстанi. Вплив iнших умов (рельєфу мiсцевостi, метеоумов та iн.) може бути врахований шляхом введення вiдповiдних поправок в значення величин, визначуваних для рiзних умов вибуху.

Радiус ураження ударною хвилею наземного ядерного вибуху на порiвняно невеликих вiдстанях бiльший, нiж радiус ураження ударною хвилею повiтряного вибуху однакової потужностi. На бiльше видалених вiдстанях, навпаки, - радiус ураження ударною хвилею повiтряного вибуху бiльший, оскiльки позначається вплив спiльної дiї хвилi, що падає i вiдбитою ударної хвилi - головної повiтряної ударної хвилi. Наприклад, надмiрний тиск у фронтi повiтряної ударної хвилi, рiвне 80 кПа, при вибуху ядерного боєприпасу потужнiстю 1 Мт спостерiгатиметься при наземному вибуху на вiдстанi 3100 м, при повiтрi - 2600 м

Мiра руйнування конструкцiй визначається не лише дiєю тиску фронту хвилi, але i гальмуванням руху мас повiтря, що йдуть за фронтом хвилi. Динамiчне навантаження, що створюється потоком повiтря, називається тиском швидкiсного натиску.

Ударна хвиля у водi при пiдводному ядерному вибуху якiсно нагадує ударну хвилю в повiтрi. Проте пiдводна ударна хвиля вiдрiзняється вiд повiтряної ударної хвилi своїми параметрами. На одних i тих же вiдстанях тиск у фронтi ударної хвилi у водi значно бiльше, чим в повiтрi, а час дiї - менше. Наприклад, максимальний надмiрний тиск на вiдстанi 900 м вiд центру ядерного вибуху потужнiстю 100 кг в глибокому водоймищi складає 19000 кПа, а при вибуху в повiтряному середовищi - близько 100 кПа.

При наземному ядерному вибуху частина енергiї вибуху витрачається на утворення хвилi стискування в ґрунтi. На вiдмiну вiд ударної хвилi в повiтрi вона характеризується менш рiзким збiльшенням тиску у фронтi хвилi, а також повiльнiшим його послабленням за фронтом. Тиск у фронтi хвилi стискування зменшується досить швидко з видаленням вiд центру вибуху i на великих вiдстанях хвиля стискування стає подiбнiй сейсмiчнiй хвилi.

При вибуху ядерного боєприпасу в ґрунтi основна частина енергiї вибуху передається навколишнiй масi ґрунту i робить потужний струс ґрунту, землетрус, що нагадує по своїй дiї.

Характер дiї ударної хвилi на людей i тварин. Ударна хвиля може завдати незахищеним людям i тваринам травматичних уражень, контузiї або бути причиною їх загибелi. Ураження можуть бути безпосереднiми або непрямими. Безпосереднє ураження ударною хвилею виникає в результатi дiї надмiрного тиску i швидкiсного натиску повiтря. Зважаючи на невеликi розмiри тiла людини ударна хвиля практично миттєво охоплює людину i пiддає його сильному стискуванню. Процес стискування триває з iнтенсивнiстю, що знижується, протягом усього перiоду фази стискування, тобто протягом декiлькох секунд. Миттєве пiдвищення тиску у момент приходу ударної хвилi сприймається живим органiзмом як рiзкий удар. У той же самий час швидкiсний натиск створює значний лобовий опiр, який може привести до перемiщення тiла в просторi. Непрямi ураження люди i тварини можуть отримати в результатi ударiв уламками зруйнованих будiвель i споруд або в результатi ударiв осколкiв скла, шлаку, каменiв, дерева i iнших предметiв, що летять з великою швидкiстю. Характер i ступiнь ураження незахищених людей i тварин залежать вiд потужностi i виду вибуху, вiдстанi, метеоумов, а також вiд мiсця знаходження (у будiвлi, на вiдкритiй мiсцевостi) i положення (лежачи, сидячи, стоячи) людини. Дiя повiтряної ударної хвилi на незахищених людей характеризується легкими, середнiми, важкими i украй важкими травмами.

Украй важкi контузiї i травми у людей виникають при надмiрному тиску бiльше 100 кПа. Вiдзначаються розриви внутрiшнiх органiв, переломи кiсток, внутрiшнi кровотечi, струс мозку, тривала втрата свiдомостi. Розриви спостерiгаються в органах, що мiстять велику кiлькiсть кровi (печiнка, селезiнка, нирки), наповненi газом (легенi, кишечник) або порожнини, що мають, наповненi рiдиною (шлуночки головного мозку, сечовий i жовчнi мiхури). Цi травми можуть привести до смертельного результату.

Важкi контузiї i травми можливi при надмiрних тисках вiд 60 до 100 кПа. Вони характеризуються сильною контузiєю органiзму, втратою свiдомостi, переломами кiсток, кровотечею з носа i вух; можливi ушкодження внутрiшнiх органiв i внутрiшнi кровотечi.

Ураження середньої тяжкостi виникають при надмiрному тиску 40 - 60 кПа. При цьому можуть бути вивихи кiнцiвок, контузiя головного мозку, ушкодження органiв слуху, кровотеча з носа i вух.

Легкi ураження настають при надмiрному тиску 20 - 40 кПа. Вони виражаються в скороминучих порушеннях функцiй органiзму (дзвiн у вухах, запаморочення, головний бiль). Можливi вивихи, удари.

Надмiрнi тиски у фронтi ударної хвилi 10 кПа i менш для людей i тварин, розташованих поза укриттями вважаються безпечними.

Радiус ураження уламками будiвель, особливо осколками стекол, що руйнуються при надмiрному тиску бiльше 2 кПа може перевищувати радiус безпосереднього ураження ударною хвилею.

Гарантований захист людей вiд ударної хвилi забезпечується при укриттi їх в сховищах. За вiдсутностi сховищ використовуються протирадiацiйнi укриття, пiдземнi вироблення, природнi укриття i рельєф мiсцевостi.

Механiчна дiя ударної хвилi. Характер руйнування елементiв об'єкту (предметiв) залежить вiд навантаження, створюваною ударною хвилею, i реакцiї предмета на дiю цього навантаження. Загальну оцiнку руйнувань, викликаних ударною хвилею ядерного вибуху, прийнято давати по мiрi тяжкiсть цих руйнувань. Для бiльшостi елементiв об'єкту розглядають три мiри - слабке, середнє i сильне руйнування. Стосовно цивiльних i промислових будiвель мiри руйнування характеризуються наступним станом конструкцiї.

Слабке руйнування. Руйнуються вiконнi i двернi заповнення i легкi перегородки, частково руйнується покрiвля, можливi трiщини в стiнах верхнiх поверхiв. Пiдвали i нижнi поверхи зберiгаються повнiстю. Знаходитися в будiвлi безпечно, i воно може експлуатуватися пiсля поточного ремонту.

Середнє руйнування проявляється в руйнуваннi дахiв i вбудованих елементiв - внутрiшнiх перегородок, вiкон, а також у виникненнi трiщин в стiнах, обваленнi окремих дiлянок горищних перекриттiв i стiн верхнiх поверхiв. Пiдвали зберiгаються. Пiсля розчищення i ремонту може бути використана частина примiщень нижнiх поверхiв. Вiдновлення будiвель можливе при проведеннi капiтального ремонту.

Сильне руйнування характеризується руйнуванням несучих конструкцiй i перекриттiв верхнiх поверхiв, утворенням трiщин в стiнах i деформацiєю перекриттiв нижнiх поверхiв. Використання примiщень стає неможливим, а ремонт i вiдновлення найчастiше недоцiльним.

Повне руйнування. Руйнуються усi основнi елементи будiвлi, включаючи i несучи конструкцiї. Використовувати будiвлi неможливо. Пiдвальнi примiщення при сильних i повних руйнуваннях можуть зберiгатися i пiсля розбору завалiв частково використовуватися.

Енергетичне, промислове i комунальне устаткування може мати наступнi мiри руйнувань.

Слабкi руйнування: деформацiї трубопроводiв, їх ушкодження на стиках; ушкодження i руйнування контрольно-вимiрювальної апаратури; ушкодження верхнiх частин колодязiв на водо-, тепло- i газових мережах; окремi розриви на лiнiї електропередач (ЛЕП); ушкодження верстатiв, що вимагають замiни електропроводки, приладiв i iнших пошкоджених частин.

Середнi руйнування: окремi розриви i деформацiї трубопроводiв, кабелiв; деформацiї i ушкодження окремих опор ЛЕП; деформацiя i змiщення на опорах цистерн, руйнування їх вище за рiвень рiдини; ушкодження верстатiв, що вимагають капiтального ремонту.

Сильнi руйнування: масовi розриви трубопроводiв, кабелiв i руйнування опор ЛЕП i iншi руйнування, якi не можна усунути при капiтальному ремонтi.

Найбiльш стiйкi пiдземнi енергетичнi мережi. Газовi, водопровiднi i каналiзацiйнi пiдземнi мережi руйнуються тiльки при наземних вибухах в безпосереднiй близькостi вiд центру при тиску ударної хвилi 600 - 1500 кПа.

Свiтлове випромiнювання

За своєю природою свiтлове випромiнювання ядерного вибуху - потiк променистої енергiї оптичного дiапазону. Джерело свiтлового випромiнювання - область вибуху, що свiтиться, складається з нагрiтих до високої температури речовин ядерного боєприпасу. Температура областi, що свiтиться, протягом деякого часу порiвнянна з температурою поверхнi сонця (максимум 8000 - 10000 i мiнiмум 1800 ⁰С). Розмiри областi, що свiтиться, i її температура швидко змiнюються в часi. Тривалiсть свiтлового випромiнювання залежить вiд потужностi i виду вибуху i може тривати до десяткiв секунд.

Вражаюча дiя свiтлового випромiнювання характеризується свiтловим iмпульсом. Свiтловий iмпульс - кiлькiсть енергiї прямого свiтлового випромiнювання ядерного вибуху, що падає на одиницю площi за весь час випромiнювання. Одиниця свiтлового iмпульсу - джоуль на квадратний метр (Дж/м²). Свiтловий iмпульс залежить вiд потужностi i виду вибуху, вiдстанi вiд центру вибуху i послаблення свiтлового випромiнювання в атмосферi, а також вiд екрануючої дiї диму, пилу, рослинностi, нерiвностей мiсцевостi i т. д.

При наземних i надводних вибухах свiтловий iмпульс на тих же вiдстанях менший, нiж при повiтряних вибухах такої ж потужностi. Це пояснюється тим, що свiтловий iмпульс випромiнює пiвсфера, хоча i бiльшого дiаметру чим при повiтряному вибуху.

При ядерному вибуху на великiй висотi рентгенiвськi променi поглинаються великими товщами розрiдженого повiтря. Тому температура вогняної кулi нижча. Для висот близько 30 - 100 км на свiтловий iмпульс витрачається близько 25 - 35 % усiєї енергiї вибуху.

Дiя свiтлового iмпульсу на людей i сiльськогосподарських тварин

Свiтлове випромiнювання ядерного вибуху при безпосереднiй дiї викликає опiки вiдкритих дiлянок тiла, тимчасове заслiплення або опiки сiткiвки очей. Можливi вториннi опiки, що виникають вiд полум'я будiвель, що горять, споруд, рослинностi, одягу, що запалився або тлiє. Опiки розрiзняють по тяжкостi ураження органiзму.

Опiки першого ступеня виражаються в хворобливостi, почервонiннi i припухлостi шкiри. Вони не представляють серйозної небезпеки i швидко вилiковуються без яких-небудь наслiдкiв. При опiках другого ступеня утворюються пухирi, заповненi прозорою бiлковою рiдиною; при ураженнях значних дiлянок шкiри людина може втратити на деякий час працездатнiсть i потребує спецiального лiкування. Опiки третього ступеня характеризуються омертвлянням шкiри з частковим ураженням паросткового шару. Опiки четвертого ступеня: омертвляння шкiри i глибших шарiв тканин (пiдшкiрної клiтковини, м'язiв, сухожиль, кiсток). Ураження опiками третього i четвертого ступеня значної частини шкiрного покриву може привести до смертельного результату.

Одяг людей i вовняний покрив тварин захищає шкiру вiд опiкiв. Тому опiки частiше бувають у людей на вiдкритих частинах тiла, а у тварин - на дiлянках тiла, покритих коротким i рiдкiсним волосом.

Велику небезпеку для людей i сiльськогосподарських тварин представляють пожежi, що виникають на об'єктах господарської дiяльностi в результатi дiї свiтлового випромiнювання.

Ураження очей людини може бути у виглядi тимчасового заслiплення - пiд впливом яскравого свiтлового спалаху. У сонячний день заслiплення триває 2 - 5 хвил., а вночi, коли зiниця сильно розширена - до 30 хвил. i бiльше. Важча (безповоротне) поразка - опiк очного дна - виникає у тому випадку, коли людина фiксує свiй погляд на спаласi вибуху.

Свiтлове випромiнювання поширюється прямолiнiйно. Будь-яка непрозора перешкода, об'єкт, що створює тiнь може служити захистом вiд нього. Використовуючи для укриття ями, канави, горби, насипи, простiнки мiж вiкнами, рiзну технiку, крони дерев i тому подiбне, можна значно ослабити або зовсiм уникнути опiкiв вiд свiтлового випромiнювання. Повний захист забезпечують сховища i протирадiацiйнi укриття.

Проникаюча радiацiя

Це один з вражаючих чинникiв ядерної зброї, що є гамма-випромiнюванням i потоком нейтронiв, котрi випускаються в довкiлля iз зони ядерного вибуху. Окрiм цих видiв випромiнювання видiляються iонiзуючi випромiнювання у видi альфа- i бета-часток, що мають малу довжину вiльного пробiгу, внаслiдок чого їх дiєю на людей i матерiали нехтують. Час дiї проникаючої радiацiї не перевищує 10-15 с з моменту вибуху.

Електромагнiтний iмпульс

При взаємодiї миттєвого i захватного гамма-випромiнювань з атомами i молекулами середовища останнiм передаються iмпульси енергiї. Основна частина енергiї витрачається на надання поступальної ходи електронiв i iонiв, що утворилися в результатi iонiзацiї. Первиннi (швидкi) електрони рухаються в радiальному напрямi вiд центру вибуху i утворюють радiальнi електричнi поля, швидко наростаючi в часi. Маючи велику енергiю, первиннi електрони здiйснюють подальшу iонiзацiю, яка також призводить до утворення полiв i струмiв. Виникаючi короткочаснi електричнi i магнiтнi поля є електромагнiтним iмпульсом ядерного вибуху (ЕМI).

ЕМI безпосередньої дiї на людину не чинить. Приймачi енергiї ЕМI - тiла, що проводять електричний струм: усi повiтрянi i пiдземнi лiнiї зв'язку, лiнiї управлiння, сигналiзацiї, електропередачi, металевi опори, повiтрянi i пiдземнi трубопроводи, металевi дахи i iншi конструкцiї, виготовленi з металу. У момент вибуху в них на частки секунди виникає iмпульс електричного струму i з'являється рiзниця потенцiалу вiдносно землi. Пiд дiєю цiєї напруги може вiдбуватися: пробiй iзоляцiї кабелiв, ушкодження вхiдних елементiв апаратури, пiдключеної до антен, повiтряних i пiдземних лiнiй (пробiй трансформаторiв зв'язку, вихiд з ладу розрядникiв, запобiжникiв, псування напiвпровiдникових приладiв i так далi), а також вигорання плавких вставок, включених в лiнiї для захисту апаратури. Високi електричнi потенцiали вiдносно землi, що виникають в апаратурi i дротяних лiнiях зв'язку, можуть представляти небезпеку для обслуговуючого персоналу.

Лiнiї електропередач i їх устаткування, розрахованi на напругу десяткiв - сотень кiловольт, є стiйкими до дiї електромагнiтного iмпульсу.

Залежно вiд характеру дiї ЕМI на лiнiї зв'язку i пiдключену до них апаратуру можуть бути рекомендованi наступнi способи захисту :

- застосування двох дротяних симетричних лiнiй зв'язку, добре iзольованих мiж собою i вiд землi;

- виключення застосування однедротяних зовнiшнiх лiнiй зв'язку;

- екранування пiдземних кабелiв мiдною, алюмiнiєвою, свинцевою оболонкою;

- електромагнiтне екранування блокiв i вузлiв апаратури;

- використання рiзного роду захисних вхiдних пристроїв i грозозахисних засобiв.

Радiоактивне зараження

Радiоактивне зараження виникає в результатi випадання радiоактивних речовин (РР) з хмари ядерного вибуху. Основнi джерела радiоактивностi при ядерних вибухах: продукти дiлення речовин, що становлять ядерне пальне (200 радiоактивних iзотопiв 36 хiмiчних елементiв); наведена активнiсть, що виникає в результатi дiї потоку нейтронiв ядерного вибуху на деякi хiмiчнi елементи, що входять до складу ґрунту (натрiй, кремнiй та iн.); деяка частина ядерного пального, яка не бере участь в реакцiї дiлення i потрапляє у виглядi найдрiбнiших часток в продукти вибуху. Випромiнювання радiоактивних речовин складається з трьох видiв променiв: альфа, бета i гамма.

Радiоактивне зараження має ряд особливостей, що вiдрiзняють його вiд iнших вражаючих чинникiв ядерного вибуху. До них вiдносяться: велика площа ураження - тисячi i десятки тисяч квадратних кiлометрiв; тривалiсть збереження вражаючої дiї - днi, тижнi, а iнодi i мiсяцi; труднощi виявлення радiоактивних речовин, що не мають кольору, запаху i iнших зовнiшнiх ознак.

Зони радiоактивного зараження, що утворюються в районi ядерного наземного вибуху i на слiдi радiоактивної хмари аналогiчнi зонам при аварiї на АЕС з ядерним вибухом. Найбiльша зараженiсть мiсцевостi РР буде при наземних, надводних i пiдводних ядерних вибухах.

При наземному ядерному вибуху вогняна куля торкається поверхнi землi. Довкiлля сильно нагрiвається, значна частина ґрунту i скельних порiд випаровується i захоплюється вогняною кулею. Радiоактивнi речовини осiдають на розплавлених частках ґрунту. В результатi утворюється потужна хмара, що складається з величезної кiлькостi радiоактивних i неактивних оплавлених часток, розмiри яких коливаються вiд декiлькох мiкрон до декiлькох мiлiметрiв. Протягом 7 - 10 мiн радiоактивна хмара пiднiмається i досягає своєї максимальної висоти, стабiлiзується, набуваючи характерної грибоподiбної форми, i пiд дiєю повiтряних потокiв перемiщається з певною швидкiстю i в певному напрямi. Велика частина радiоактивних осадiв, яка викликає сильне зараження мiсцевостi, випадає з хмари протягом 10 - 20 год. пiсля ядерного вибуху.

При випаданнi РР з хмари ядерного вибуху вiдбувається зараження поверхнi землi, повiтря, вододжерел, матерiальних цiнностей i тому подiбне.

Масштаби i мiра радiоактивного зараження мiсцевостi залежать вiд потужностi i виду вибуху, особливостей конструкцiї боєприпасу, характеру поверхнi, над якою вироблений вибух, метеорологiчних умов i часу, що пройшов пiсля вибуху.

Форма слiду радiоактивної хмари залежить вiд напряму i середньої швидкостi вiтру. На рiвниннiй мiсцевостi при напрямi, що не мiняється, i постiйнiй швидкостi вiтру радiоактивний слiд має форму витягнутого елiпса. Найбiльш висока мiра зараження спостерiгається на дiлянках слiду, розташованих недалеко вiд центру вибуху i на осi слiду. Найменша мiра зараження спостерiгається на межах зон зараження i на дiлянках, найбiльш вiддалених вiд центру наземного ядерного вибуху.

Дiя продуктiв ядерного вибуху на людей, тварин i рослини

На слiдi радiоактивної хмари вражаючу дiю мають:

а) гамма-випромiнювання, що викликає загальне зовнiшнє опромiнення;

б) бета-частки, що викликають при зовнiшнiй дiї радiацiйне ураження шкiри, а при попаданнi бета-часток всередину органiзму - ураження внутрiшнiх органiв;

в) альфа-частки, що представляють небезпеку при попаданнi всередину органiзму.

Як i проникаюча радiацiя в районi ядерного вибуху, загальне зовнiшнє гамма-опромiнення на радiоактивно зараженiй мiсцевостi викликає у людей i тварин променеву хворобу. Дози випромiнювання, що викликають захворювання, такi ж, як i вiд проникаючої радiацiї.

При зовнiшнiй дiї бета-часток у людей найчастiше вiдзначаються ураження шкiри на руках, в областi шиї, на головi; у тварин - на спинi, а також на мордi при зiткненнi її з радiоактивно зараженою травою.

Внутрiшнє ураження людей i тварин РР може статися при попаданнi їх всередину органiзму головним чином з їжею i кормом.

Радiоактивний пил заражає грунт i рослини. Залежно вiд розмiрiв часток на поверхнi рослин може затримуватися вiд 8 до 25 % радiоактивного пилу, що випав на землю. Можливо i часткове всмоктування радiоактивних речовин всередину рослин. Променеве ураження у рослин проявляється в гальмуваннi зростання i уповiльненнi розвитку, зниженнi урожаю, пониженнi репродуктивної якостi насiння, бульб, коренеплодiв. При великих дозах випромiнювання можлива загибель рослин, що проявляється в зупинцi зростання i усиханнi.

Основним способом захисту населення слiд вважати iзоляцiю людей вiд зовнiшньої дiї радiоактивних випромiнювань, а також виключення умов, при яких можливе попадання радiоактивних речовин всередину органiзму людини разом з повiтрям i їжею.

Найбiльш доцiльний спосiб захисту вiд радiоактивних речовин i їх випромiнювань - сховища i протирадiацiйнi укриття, якi надiйно захищають вiд радiоактивного пилу i забезпечують послаблення гамма-випромiнювання радiоактивного зараження в сотнi i навiть в тисячi разiв. Стiни i перекриття промислових i житлових будiвель, особливо пiдвальних i цокольних примiщень також послабляє дiю гамма-променiв.

Осередок ядерного ураження

Осередком ядерного ураження називається територiя, в межах якої в результатi дiї ядерної зброї сталися масовi ураження людей, сiльськогосподарських тварин, рослин i (або) руйнування i ушкодження будiвель i споруд.

Осередок ядерного ураження характеризується: кiлькiстю уражених; розмiрами площi ураження; зонами зараження з рiзними рiвнями радiацiї; зонами пожеж, затопленням, руйнуванням i ушкодженням будiвель i споруд; частковим руйнуванням, ушкодженням або завалом захисних споруд.

Ураження людей i тварин в осередку може бути вiд дiї ударної хвилi, свiтлового випромiнювання, проникаючої радiацiї i радiоактивного зараження, а також вiд дiї вторинних чинникiв ураження.

Одночасна безпосередня i непряма дiя всiх вражаючих чинникiв ядерного вибуху на людей, що опинилися в осередку, отягчає ступiнь ураження. Така одночасна дiя може збiльшити мiру руйнування будiвель, споруд, виведення iз ладу устаткування i так далi. Проте спiввiдношення окремих видiв поразок i руйнувань непостiйне; залежно вiд конкретних умов, потужностi i виду вибуху воно може мiнятися в широких межах. Так, iз збiльшенням потужностi вибуху збiльшується площа руйнувань будiвель i за iнших рiвних умов вражається бiльша кiлькiсть людей. Залежно вiд метеорологiчних умов змiнюється ступiнь ураження свiтловим випромiнюванням.

Розмiри осередку ядерного ураження в основному залежать вiд потужностi, виду вибуху i рельєфу мiсцевостi. Як критерiй для визначення меж зон осередку ядерного ураження прийнятий надмiрний тиск у фронтi ударної хвилi. Зовнiшньою межею осередку ядерного ураження є умовна лiнiя на мiсцевостi, де надмiрний тиск повiтряної ударної хвилi - 10 кПа. Такий надмiрний тиск вважається безпечним для незахищених людей.

5.1.4. Радiацiйно-небезпечнi об'єкти

Серед потенцiйно небезпечних виробництв особливе мiсце займають радiацiйно-небезпечнi об'єкти (РНО). Вони, як вiдомо, представляють особливу небезпеку для людей i довкiлля i вимагають притримування специфiчних заходiв попередження i захисту. У зв'язку з тим, що небезпека прихована вiд органiв почуття людини, необхiдно при усiх видах робiт на РНО звертати на це особливу увагу, щоб не допустити ураження (зараження) людей через їх необiзнанiсть i недостатню захищенiсть. До типових РНО вiдносяться: атомнi електростанцiї (АЕС), пiдприємства по виготовленню i переробцi ядерного палива i похованню радiоактивних вiдходiв, науково-дослiднi i проектнi органiзацiї, що працюють з ядерними реакторами, ядернi енергетичнi установки на об'єктах транспорту та iн.

Радiацiйнi аварiї - це аварiї з викидом (виходом) радiоактивних речовин (радiонуклiдiв) або iонiзуючих випромiнювань за межi, непередбаченi проектом для нормальної експлуатацiї радiацiйно-небезпечних об'єктiв, в кiлькостях бiльше встановленої межi їх безпечної експлуатацiї. Виробництво, транспортування, зберiгання i використання радiоактивних матерiалiв строго регламентуються спецiальними правилами.

Наслiдки аварiй i руйнування об'єктiв з ядерними компонентами характеризуються, передусiм, масштабами радiоактивного забруднення довкiлля i опромiнення населення. Вони залежать вiд: геофiзичних параметрiв атмосфери, що визначають швидкiсть поширення викиду; розмiщення людей, тваринних, сiльськогосподарських угiдь, житлових i виробничих будiвель в зонi аварiї; здiйснення захисних заходiв i ряду iнших чинникiв.

Радiацiйнi аварiї на РНО можуть бути двох видiв:

- викид радiонуклiдiв в довкiлля здiйснюється внаслiдок аварiї або теплового вибуху i руйнування РНО;

- аварiя вiдбувається внаслiдок ланцюгової ядерної реакцiї. В цьому випадку зараження довкiлля буде таким же, як i при наземному ядерному вибуху.

Найнебезпечнiшими з усiх аварiй на РНО, являються аварiї на АЕС. Характер i масштаби радiоактивного забруднення мiсцевостi залежать вiд характеру вибуху (тепловий або ядерний), типу реактора, мiри його руйнування, метеорологiчних умов i рельєфу мiсцевостi. У ядерних реакторах на теплових нейтронах як паливо використовується слабо збагачений природний уран-235.

Такi реактори роздiляються на: водо-водянi енергетичнi реактори (ВВЕР- 1000), в яких вода являється одночасно i теплоносiєм i уповiльнювачем i реактори великої потужностi канальнi (РБМК- 1000, РБМК- 1500), в яких графiт застосовується як уповiльнювач, а вода - теплоносiй, циркулює через активну зону.

5.1.5. Прогнозування i оцiнка радiацiйної обстановки

Оцiнка радiацiйної обстановки передбачає визначення методом прогнозування або за фактичними даними (за даними розвiдки) масштабiв i ступеня радiоактивного забруднення мiсцевостi i атмосфери з метою визначення їх впливу на життєдiяльнiсть населення, дiй формувань або обґрунтування оптимальних режимiв дiяльностi робочих та службовцiв об'єктiв економiки.

Попереднiй прогноз радiацiйної обстановки здiйснюється шляхом рiшення формалiзованих завдань, що передбачають можливi наслiдки впливу аварiї на населення, особовий склад формувань при усiх видах їх дiй i оптимiзацiї режимiв роботи формувань на забрудненiй мiсцевостi, режим роботи пiдприємств. Складаючи прогноз для вiрогiдної радiацiйної обстановки, вирiшують декiлька завдань:

- визначення зон радiацiйного забруднення i нанесення їх на карту;

- визначення часу початку випадання радiацiйних опадiв на територiї об'єкту;

- визначення доз опромiнення, якi може витримати людина на зараженiй територiї;

- визначення тривалостi перебування на зараженiй територiї;

- визначення можливих санiтарних втрат при радiацiйнiй аварiї.

Початковими даними для проведення такого прогнозу є: тип i потужнiсть ядерного реактора; кiлькiсть аварiйних реакторiв - n; доля викинутих радiоактивних речовин РР - h (%); координати РНО; астрономiчний час аварiї - Т_ав; метеоумови; вiдстань вiд об'єкту до аварiйного реактора - R_k (км); час початку роботи робiтникiв i службовцiв об'єкту - Т_поч (година); тривалiсть роботи - Т_роб (година); коефiцiєнт послаблення дози опромiнення - К_осл.

Оцiнка радiацiйної обстановки при застосуваннi

сучасних засобiв ураження

Оцiнка радiацiйної обстановки, як правило, проводиться з використанням карти, на яку наносяться зони забруднення або рiвнi радiацiї, а також данi про мiсцезнаходження або маршрути руху формувань ЦЗ. Для оцiнки радiацiйної обстановки необхiдно мати наступнi початковi данi:

- час ядерного вибуху, внаслiдок якого сталося радiоактивне зараження;

- рiвнi радiацiї в районi дiї;

- коефiцiєнти послаблення захисних споруд, будiвель, технiки, транспорту;

- поставленi завдання i термiни їх виконання (час початку роботи).

Оцiнка радiацiйної обстановки передбачає рiшення наступних завдань:

- визначення можливих доз опромiнення при дiях в зонах забруднення;

- визначення можливих доз опромiнення пiд час виходу iз зон забруднення;

- визначення допустимого часу знаходження в зонах зараження при заданiй дозi опромiнення;

- визначення допустимого часу роботи в зонi зараження по заданiй дозi опромiнення.

- визначення допустимого часу початку виходу iз зони зараження при заданiй дозi опромiнення;

- визначення кiлькостi змiн для виконання робiт в зонах забруднення;

- визначення можливих втрат пiд час дiй в зонах зараження.

Завдання за оцiнкою радiацiйної обстановки вирiшують аналiтично i графо-аналiтично, за допомогою таблиць або спецiальних лiнiйок (РЛ, ДЛ- 1).

Для вирiшення цих завдань спочатку необхiдно знати радiацiйну обстановку, визначувану методом прогнозування або розвiдки.

Для прогнозування можливого радiоактивного зараження необхiдно знати: час вибуху; потужнiсть i вид вибуху; швидкiсть i напрям середнього вiтру.

На картi (схемi) в першу чергу позначається мiсце вибуху i проводиться лiнiя у напрямi середнього вiтру. Потiм визначаються розмiри зон, якi наносяться на карту. Оскiльки прогноз дає погрiшностi, то обстановка додатково уточнюється за допомогою радiацiйної розвiдки.

5.2. Прогнозування обстановки при аварiях на хiмiчно небезпечних об'єктах

5.2.1. Термiни i визначення

Хiмiчно небезпечний об'єкт (ХНО) - об'єкт, на якому зберiгають, переробляють, використовують або транспортують небезпечну хiмiчну речовину, при аварiї на якому або при руйнуваннi якого може статися загибель або хiмiчне зараження природного довкiлля.

Техногенна небезпека - стан, що внутрiшньо властивий технiчнiй системi, промисловому або транспортному об'єкту, реалiзовується у виглядi вражаючих дiй джерела техногенної надзвичайної ситуацiї на людину i довкiлля при його виникненнi, або у виглядi прямого або непрямого збитку для людини i довкiлля в процесi нормальної експлуатацiї цих об'єктiв.

Руйнування хiмiчно небезпечного об'єкту - результат катастроф i стихiйних лих, що привели до повної розгерметизацiї усiх мiсткостей i порушення технологiчних комунiкацiй.

Аварiя - порушення технологiчних процесiв на виробництвi, ушкодження трубопроводiв, мiсткостей, сховищ, транспортних засобiв, що призводить до викиду ХНР в атмосферу в кiлькостях, якi можуть викликати масове ураження людей i тварин.

Аварiйно хiмiчно небезпечна речовина (ХНР) - небезпечна хiмiчна речовина, що вживається в промисловостi i сiльському господарствi, при аварiйному викидi (розливi) якої може статися зараження довкiлля в концентрацiях (токсодозах), що вражають живий органiзм.

Аварiйно хiмiчно небезпечна речовина iнгаляцiйної дiї (ХНРIД) - аварiйно хiмiчно небезпечна речовина, при викидi (розливi) якої може статися масове ураження людей iнгаляцiйним шляхом.

Небезпечна хiмiчна речовина - хiмiчна речовина, пряма або опосередкована дiя якої на органiзм людини може викликати гострi i хронiчнi захворювання людей або їх загибель.

Середньодобова гранично-допустима концентрацiя (ГДК_С_Д) - це така концентрацiя шкiдливої речовини в повiтрi населених мiсць, яка при щоденному перебуваннi людини протягом 24 годин, не може викликати захворювання або вiдхилення вiд норми стани здоров'я, що виявляються сучасними методами дослiджень, в процесi життя сучасних i наступних поколiнь.

Гранично-допустима концентрацiя робочої зони (ГДК_РЗ) - це така концентрацiя шкiдливої речовини в повiтрi робочої зони, яка при щоденнiй роботi протягом 8 годин, але не бiльше 41 години в тиждень, упродовж усього робочого стажу не може викликати захворювання або вiдхилення в станi здоров'я, що виявляються сучасними методами дослiджень, в процесi роботи або вiддалених термiнах життя справжнiх i наступних поколiнь.

Токсодоза - це величина, рiвна кiлькостi токсичної речовини, що потрапляє в органiзм, вiднесеному до маси його тiла.

Гранично допустима токсодоза - така доза (концентрацiя), при якiй симптоми отруєння ще не настають.

Середня порогова (токсодоза РС₅₀) - доза, яка викликає початковi симптоми отруєння ХНР у 50 % уражених;

Середня виводяща (токсодоза IС₅₀) - доза, яка призводить до втрати працездатностi у 50 % уражених;

Середня смертельна (токсодоза LC₅₀) - доза, що призводить до загибелi 50% людей або тварин при 2 - 4 годиннiй iнгаляцiйнiй дiї.

Хiмiчне зараження - поширення небезпечних хiмiчних речовин в природному довкiллi в концентрацiях або кiлькостях, що створюють загрозу для людей, сiльськогосподарських тварин i рослин протягом певного часу.

Осередок хiмiчного ураження - територiя, в межах якої в результатi дiї небезпечних хiмiчних речовин сталися масовi ураження людей, сiльськогосподарських тварин i рослин.

Зона хiмiчного зараження - територiя або акваторiя, в межах якої поширенi або куди привнесенi небезпечнi хiмiчнi речовини в концентрацiях або кiлькостях, що створюють небезпеку для життя i здоров'я людей, для сiльськогосподарських тварин i рослин протягом певного часу.

Глибина зараження - максимальна протяжнiсть вiдповiдної площi зараження за межами мiсця аварiї.

Глибина поширення - максимальна протяжнiсть зони поширення первинної або вторинної хмари ХНР.

Тривалiсть хiмiчного зараження - час випару ХНР, на продовженнi якого iснує небезпека ураження людей.

Первинна хмара - хмара ХНР, що утворюється в результатi миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини ХНР з мiсткостi при її руйнуваннi.

Вторинна хмара - хмара ХНР, що утворюється в результатi випару речовини, що розлилася, з пiдстилаючої поверхнi.

Еквiвалентна кiлькiсть ХНР - така кiлькiсть хлору, масштаб якого при iнверсiї еквiвалентний масштабу зараження при цiй мiрi вертикальної стiйкостi атмосфери кiлькiстю ХНР, що перейшла в первинну (вторинну) хмару.

Площа зони фактичного зараження ХНР - площа територiї, зараженої ХНР в небезпечних для життя межах.

Площа зони можливого зараження ХНР - площа територiї, в межах якої пiд впливом змiни напряму вiтру може перемiщатися хмара ХНР.

5.2.2. Класифiкацiя ХНР за мiрою дiї на органiзм людини

Здатнiсть будь-кого аварiйно хiмiчно небезпечної речовини легко переходити в довкiлля i викликати масовi ураження визначається його основними фiзико-хiмiчними i токсичними властивостями. Найбiльше значення з фiзико-хiмiчних властивостей мають агрегатний стан, розчиннiсть, щiльнiсть, летючiсть, температура кипiння, гiдролiз, тиск насиченої пари, коефiцiєнт дифузiї, теплота випару, температура замерзання, в'язкiсть, корозiйна активнiсть, температура спалаху i температура займання та iн.

Механiзм токсичної дiї ХНР полягає в наступному. Усерединi людського органiзму, а також мiж ним i зовнiшнiм середовищем, вiдбувається iнтенсивний обмiн речовин. Найбiльш важлива роль в цьому обмiнi належить ферментам - - хiмiчним (бiохiмiчним) речовинам або з'єднанням, здатним управляти хiмiчними i бiологiчними реакцiями в органiзмi.

Токсичнiсть тих або iнших ХНР полягає в хiмiчнiй взаємодiї мiж ними i ферментами, яке призводить до гальмування або припинення ряду життєвих функцiй органiзму. Повне пригнiчення тих або iнших ферментних систем викликає загальне ураження органiзму, а в деяких випадках його загибель.

Класифiкацiя аварiйно хiмiчно небезпечних речовин здiйснюється:

- по переважному синдрому, що складається при гострiй iнтоксикацiї (таблиця. 5.4);

- по тяжкостi дiї на пiдставi облiку декiлькох найважливiших чинникiв (таблиця. 5.5);

- по здатностi до горiння.

Таблиця 5.4 - Класифiкацiя ХНР за переважним синдромом, що складається при гострiй iнтоксикацiї

N п/п	Найменування групи	Характер дiї	Найменування ХНР
1	Речовини з переважно задушливою дiєю	Впливають на дихальнi шляхи людини	Хлор, фосген, хлорпiкрин
2	Речовини переважно загальноотруйної дiї	Порушують енергетичний обмiн	Окисел вуглецю, цiанiстий водень
3	Речовини, що мають задушливу i загальноотруйну дiю	Викликають набряк легенiв при iнгаляцiйнiй дiї i порушують енергетичний обмiн при резорбцiї	Амiл, акрилонiтрил, азотна кислота, оксиди азоту, сiрчистий ангiдрид, фтористий водень
4	Нейротропнi отрути	Дiють на генерацiю, проведення i передачу нервового iмпульсу	Сiрковуглець, тетраетилсвинець, фосфорорганiчнi з'єднання.
5	Речовини, що мають задушливу i нейротропну дiєю	Викликають токсичний набряк легенiв, на тлi якого формується важке ураження нервової системи	Амiак, гептил, гiдразин та iн.
6	Метаболiчнi отрути	Порушують процеси метаболiзму речовини в органiзмi	Окисел етилену, дихлоретан
7	Речовини, що порушують обмiн речовин	Викликають захворювання з надзвичайно в'ялою течiєю i порушують обмiн речовин	Дiоксин, полiхлорованi бензофурани, галогенизованi ароматичнi з'єднання та iн.

Таблиця 5.5 - Класифiкацiя ХНР за тяжкiстю дiї на пiдставi облiку декiлькох чинникiв

Ознака	Найменування ХНР
Ознака		Хлор	Амiак	Iприт	Дiоксин
Здатнiсть до розсiювання	2	2	0	0
Стiйкiсть	1	1	2	2
Промислове значення	4	4	0	0
Спосiб попадання в органiзм	2	2	1	1
Мiра токсичностi	4	0	8	8
Спiввiдношення числа потерпiлих до загиблих	1	1	2	2
Вiдкладенi ефекти	0	0	2	2
РАЗОМ:	14	10	15	15

Значна частина ХНР є легкозаймистими i вибухонебезпечними речовинами, що часто призводить до виникнення пожеж i вибухiв у разi руйнувань мiсткостей, а також освiтi в результатi горiння нових токсичних з'єднань.

По здатностi до горiння усi ХНР дiляться на групи:

- негорючi (фосген, дiоксин та iн.). Речовини цiєї групи не горять в умовах нагрiвання до 900®С i концентрацiї кисню до 21 %;

- негорючi пожежонебезпечнi речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, окисел вуглецю, сiрчистий ангiдрид, хлорпiкрин та iн. термiчно нестiйкi речовини, ряд зрiджених i стислих газiв), якi не горять в умовах нагрiвання до 900®С i концентрацiї кисню до 21%, але розкладаються з видiленням горючої пари;

- важкогорючi речовини (зрiджений амiак, цiанiстий водень та iн.), здатнi займатися тiльки при дiї джерела вогню;

- горючi речовини (акрилонiтрил, амил, газоподiбний амiак, гептил, гiдразин, дихлоретан, сiрковуглець, тертраетилсвинец, оксиди азоту i так далi), здатнi до самозаймання i горiння навiть пiсля видалення джерела вогню.

5.2.3. Зберiгання i транспортування ХНР

Створюванi на хiмiчно небезпечних об'єктах мiнiмальнi (нестискуванi) запаси в середньому розрахованi на 3 доби, а для пiдприємств по виробництву мiнеральних добрив цi запаси доводяться до 10-15 дiб. В результатi на великих пiдприємствах можуть одночасно зберiгатися сотнi i навiть тисячi тонн ХНР. Причому на значнiй частинi об'єктiв харчової м'ясо-молочної промисловостi, в холодильниках торговельних баз i особливо на пiдприємствах водоочистки, розташованих у великих мiстах, мiститися значнi їх запаси. Наприклад, на овочевих базах мiститься до 150 тонн зрiдженого амiаку, а на водопровiдних станцiях - вiд 100 до 400 тонн зрiдженого хлору.

На багатьох пiдприємствах ХНР є початковою сировиною, промiжним i кiнцевим продуктом або побiчною продукцiєю. Усi запаси цих речовин зберiгаються в резервуарах базисних i витратних складiв, мiстяться в технологiчнiй апаратурi, транспортних засобах (у трубопроводах, залiзничних цистернах, контейнерах). Зберiгання небезпечних продуктiв регламентується санiтарними нормами, будiвельними правилами i спецiальними вiдомчими документами, виходячи з їх агрегатного стану.

Наземнi резервуари можуть розташовуватися групами i стояти окремо. Для кожної групи резервуарiв або окремих сховищ по периметру обладналося замкнуте обвалування або стiна, що захищає. Пiд складськими резервуарами пiдприємств хiмiчної i iнших галузей промисловостi обладнаються пiддони для збору рiдини, що розлилася. Глибина пiддону розраховується так, щоб в ньому могли розмiститися запаси, що мiстяться, в найбiльшому резервуарi (групi резервуарiв) на 0,2 м нижче вiд верхнього рiвня пiддону або обвалування.

Для тимчасового зберiгання ХНР перед вiдправкою на базиснi i витратнi склади споживачiв використовуються залiзничнi склади, що розташовуються не ближче 300 метрiв вiд житлових i громадських будiвель. В цьому випадку отруйнi речовини знаходяться в спецiальних цистернах. Термiн зберiгання при цьому не повинен перевищувати 2-3 дiб. Проте гранична допустима кiлькiсть ХНР, що знаходяться на таких складах, не встановлено, що нерiдко призводить до безконтрольного скупчення на залiзничних станцiях безлiчi цистерн, використовуваних як тимчасовi сховища.

Залiзничний транспорт є основним видом перевезення ХНР. Вантажопiдйомнiсть залiзничних цистерн : для хлору - 47,55 i 57 т; амiаку - 30 i 45 т; соляної кислоти - 52 i 59 т; фтору - 20 i 25 т.

Автомобiльним транспортом ХНР перевозяться в цистернах вантажопiдйомнiстю 2 -6 т. Окрiм цистерн використовуються рiзнi контейнери мiсткiстю вiд 0,1 до 0,8 м³.

По територiї великих хiмiчно небезпечних об'єктiв ХНР перевозять залiзничними цистернами або транспортують по трубопроводах.

Для перекачування зрiдженого амiаку є єдиний трансграничний магiстральний трубопровiд Тольяттi - Одеса, протяжнiсть якого складає 2,1 тис. км.

5.2.4. Особливостi виникнення i розвитку аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах

Теоретично будь-яка хiмiчна речовина може знаходитися в 3-х фазових станах: рiдина, газ (пара) i твердий стан.

Залежно вiд спiввiдношення критичної температури, температури зовнiшнього середовища i умов зберiгання усе ХНР можна роздiлити на 4 основних групи.

I група. Речовини, що мають критичну температуру набагато нижче за температуру довкiлля (метан, кисень, етилен та iн.). Речовини цiєї групи у великих кiлькостях зберiгаються на об'єктах господарської дiяльностi при температурах нижче за критичних. При розгерметизацiї ємностей з рiдинами цiєї категорiї незначна частина рiдини (близько 5 %) "миттєво" випарується за рахунок тепла пiддону i довкiлля, утворюючи первинну хмару пари ХНР. Частина рiдини, що залишилася, перейде в режим стацiонарного кипiння.

Швидкiсть кипiння (швидкiсть утворення вторинної хмари) є функцiєю пiдведення тепла вiд довкiлля i деяких фiзико-хiмiчних властивостей ХНР. Найбiльш небезпечнi джерела вражаючих чинникiв в даному випадку - вторинна хмара пари ХНР, а в деяких випадках - пожежi i вибухи.

У разi розгерметизацiї ємностей з цiєю групою ХНР, що зберiгаються в газоподiбному станi, практично увесь вмiст мiсткостi утворює первинну хмару. Небезпека вражаючої дiї первинної хмари в даному випадку залежить не лише вiд типу, кiлькостi, фiзико-хiмiчних i токсичних характеристик ХНР, але i вiд мiри руйнування мiсткостей i метеоумов. Найбiльш небезпечнi вражаючi чинники в даному випадку - первинна хмара пари ХНР, а в деяких випадках - пожежi i вибухи.

II група. Речовини у яких критична температура вища, а температура кипiння нижче температури довкiлля (амiак, хлор та iн.). При розгерметизацiї ємностей з рiдинами цiєї категорiї процес утворення газових хмар залежить вiд умов зберiгання ХНР.

Якщо ХНР зберiгаються в рiдкiй фазi в мiсткостi пiд високим тиском i при температурi вище за температуру кипiння, але нижче за температуру довкiлля, то при розгерметизацiї мiсткостi частина ХНР (10-40%) "миттєво" випарується, утворюючи первинну хмару пари ХНР, а частина, що залишилася, випаровуватиметься поступово за рахунок тепла довкiлля, утворюючи вторинну хмару пари ХНР. Найбiльшу небезпеку в даному випадку представлятиме первинна хмара пари ХНР за рахунок того, що процес його утворення протiкає дуже iнтенсивно (протягом 5 - 10 хв.) з розбризкуванням значної частини рiдини у виглядi пiни i крапель, утворенням первинних важких хмар ХНР. При цьому можливi вибухи пожежонебезпечних аерозолiв. Частина рiдкої фази ХНР, що залишилася, охолодиться до температури кипiння i перейде в режим стацiонарного кипiння аналогiчно ХНР першої групи.

Якщо ХНР зберiгаються в iзотермiчних сховищах при температурi зберiгання нижче температури кипiння, то у разi розгерметизацiї ємностi первинного випару значної частини рiдини не спостерiгається. У первинну хмару переходить тiльки 3 - 5% вiд загальної кiлькостi ХНР. Частина рiдини, що залишилася, перейде в режим стацiонарного кипiння. Найбiльш небезпечнi вражаючi чинники в даному випадку - вторинна хмара пари ХНР, переохолодження, а в деяких випадках - пожежi i вибухи.

III група. Речовини, у яких критична температура i температура кипiння вище температури довкiлля, тобто речовини, що зберiгаються при атмосферному тиску в рiдкiй або твердiй фазi (тетраетилсвинець, дiоксин, кислоти i так далi). В даному випадку при руйнуваннi мiсткостей вiдбувається розлив (розсип) ХНР. Первинна хмара пари ХНР практично вiдсутня, проте iснує небезпека поразки людей вторинною газовою хмарою (хмарою пилу), забруднення ґрунту i вододжерел.

IV група. Речовини, що вiдносяться до III групi, але що знаходяться при пiдвищенiй температурi i тиску. При руйнуваннi ємностей з ХНР в даному випадку процес утворення газових хмар вiдбувається аналогiчно, як для речовин II групи у разi зберiгання їх пiд високим тиском i температурi вище за температуру кипiння, але нижче за температуру довкiлля. Проте внаслiдок швидкої передачi тепла первинною хмарою в довкiлля, а також з урахуванням фiзико-хiмiчних властивостей ХНР, вони постiйно конденсуються, i осiдають на мiсцевостi у виглядi плям по слiду поширення хмари в атмосферi. У наступному, можливо, їх повторний випар i перенесення (мiграцiя) на значнi вiдстанi вiд мiсця первинного осадження.

Найскладнiше протiкає процес випару у другої групи речовин, що зберiгаються при пiдвищеному тиску. Увесь процес випару рiдини при руйнуваннi мiсткостi в даному випадку можна умовно роздiлити на 3 перiоди.

Перший перiод - бурхливий, майже миттєвий випар рiдини за рахунок рiзницi пружностi тиску насиченої пари ХНР в мiсткостi i парцiального тиску в атмосферi. В результатi температура рiдкої фази знижується до температури кипiння. Тривалiсть першого перiоду складає до 3-5 хвилин.

Другий перiод - нестiйкий випар за рахунок тепла пiддону i тепла довкiлля. Тривалiсть другого перiоду може досягати до 5-10 хв.

Третiй перiод - стацiонарний випар ХНР за рахунок пiдведення тепла вiд довкiлля. Тривалiсть третього перiоду залежить вiд фiзико-хiмiчних властивостей ХНР, його кiлькостi, метеоумов i може доходити до декiлькох дiб.

Частина рiдини, що перейшла в парову фазу в перший i другий перiоди випару, утворює первинну хмару пари ХНР, а в третiй перiод - вторинну хмару. Найбiльш небезпечним перiодом аварiї в даному випадку є перший перiод. Аерозоль, що утворюється в цей перiод, у виглядi важких хмар вмить пiднiмається вгору, а потiм пiд дiєю власної сили тяжiння опускається на грунт. При цьому хмара здiйснює невизначенi рухи, якi важко передбачуванi.

У разi руйнування оболонки iзотермiчного резервуару (зберiгання ХНР при тиску близькому до атмосферного) i розливу ХНР в пiддон перший перiод випару практично вiдсутнiй. В результатi в первинну хмару переходить всього бiля 3-5 % рiдини (за рахунок тепла пiддону i довкiлля), що зберiгається, протягом 5-10 хв. У разi вiльного розливу кiлькiсть ХНР, що перейшла в первинну хмару, залежатиме ще i вiд площi розливу. Частина рiдини, що залишилася, перейде в режим стацiонарного кипiння, аналогiчно розглянутому ранiше.

У разi руйнування оболонок висококиплячих рiдин утворення первинної хмари пари практично не вiдбувається. Випар рiдини здiйснюється по стацiонарному процесу i залежить вiд фiзико-хiмiчних властивостей ХНР, iї кiлькостi i метеоумов, площi дзеркала розливу i так далi

Основними джерелами небезпеки у разi аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах являються:

- залповi викиди ХНР в атмосферу з наступним зараженням повiтря, мiсцевостi i вододжерел;

- скидання ХНР у водоймища;

- "хiмiчна" пожежа зi вступом ХНР i продуктiв їх горiння в довкiлля;

- вибухи ХНР, сировини для їх отримання або початкових продуктiв;

- утворення зон задимлення з наступним осадженням ХНР, у виглядi "плям" по слiду поширення хмари зараженого повiтря, сублiмацiєю i мiграцiєю.

Кожне з вказаних вище джерел небезпеки (ураження) по мiсцю i часу може проявлятися окремо, послiдовно або у поєднаннi з iншими джерелами, а також багаторазово повторене в рiзних комбiнацiях. Усе залежить вiд фiзико-хiмiчних характеристик ХНР, умов аварiї, метеоумов i особливостей мiсцевостi.

Таким чином, у разi виникнення аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах з викидом ХНР осередок хiмiчного ураження матиме наступнi особливостi:

1. Утворення хмар пари ХНР i їх поширення в довкiллi є складними процесами, якi визначаються дiаграмами фазового стану ХНР, їх основними фiзико-хiмiчними характеристиками, умовами зберiгання, метеоумовами, рельєфом мiсцевостi i так далi, тому прогнозування масштабiв хiмiчного зараження (забруднення) дуже ускладнене.

2. В розпал аварiї на об'єктi дiє, як правило, декiлька вражаючих чинникiв: хiмiчне зараження мiсцевостi, повiтря, водоймищ; висока або низька температура; ударна хвиля, а поза об'єктом - хiмiчне зараження довкiлля.

3. Найбiльш небезпечний вражаючий чинник - дiя пари ХНР через органи дихання. Вiн дiє як на мiсцi аварiї, так i на великих вiдстанях вiд джерела викиду i поширюється iз швидкiстю вiтрового перенесення ХНР.

4. Небезпечнi концентрацiї ХНР в атмосферi можуть iснувати вiд декiлькох годин до декiлькох дiб, а зараження мiсцевостi i води - ще бiльше тривалий час.

5. Летальний результат залежить вiд властивостей ХНР, токсичної дози i може наставати як миттєво, так i через деякий час пiсля отруєння.

5.2.5. Прогнозування i оцiнка хiмiчної обстановки при аварiях на

хiмiчно небезпечних об'єктах

Пiд хiмiчною обстановкою при аварiях на хiмiчно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазi мiру хiмiчного забруднення атмосфери i мiсцевостi, яка впливає на життєдiяльнiсть населення i проведення аварiйно-рятувальних i вiдновних робiт.

Прогнозування i оцiнка хiмiчної обстановки включає рiшення наступних завдань:

- визначення напряму осi слiду хмари викиду хiмiчних речовин, внаслiдок аварiї або руйнування технологiчного устаткування або мiсткостей для зберiгання ХНР, по метеоданим;

- визначення розмiрiв зон забруднення мiсцевостi по очiкуваних значеннях доз ураження;

- визначення площi ураження ХНР;

- визначення часу пiдходу зараженого повiтря до об'єкту i тривалостi вражаючої дiї ХНР;

- визначення можливого ураження людей, що знаходяться в осередку зараження;

- порядок нанесення зон ураження на карти i схеми.

Масштаби зараження ХНР залежно вiд їх фiзичних властивостей i агрегатного стану розраховуються для первинної i вторинної хмари:

- для зрiджених газiв - окремо для первинної i вторинної;

- для стислих газiв - тiльки для первинної;

- для отруйних рiдин, киплячих вище за температуру довкiлля, - тiльки для вторинної.

Початковими даними для прогнозування масштабiв зараження ХНР є:

- загальна кiлькiсть ХНР на об'єктi i данi про розмiщення їх запасiв в технологiчних мiсткостях i трубопроводах;

- кiлькiсть ХНР, викинутих в атмосферу i характер їх розливу на пiдстилаючiй поверхнi ("вiльно", "в пiддон" або "в обвалування");

- висота пiддону або обвалування складських мiсткостей;

- метеорологiчнi умови: температура повiтря, швидкiсть вiтру на висотi 10 м (на висотi флюгера), мiра вертикальної стiйкостi повiтря.

При завчасному прогнозуваннi масштабiв зараження на випадок виробничих аварiй для початкових даних рекомендується приймати: викид ХНР - кiлькiсть ХНР в максимальнiй за об'ємом одиничнiй мiсткостi (технологiчною, складською, транспортною та iн.), метеорологiчнi умови - iнверсiя, швидкiсть вiтру 1 м/с.

Для прогнозу масштабiв зараження безпосередньо пiсля аварiї повиннi братися конкретнi данi про кiлькiсть викинутого (що розлилося) ХНР i реальнi метеоумови.

Зовнiшнi межi зони зараження ХОВ розраховуються по пороговiй токсодозi при iнгаляцiйнiй дiї на органiзм.

Граничний час перебування людей в зонi зараження i тривалiсть збереження незмiнними метеорологiчних умов (мiри вертикальної стiйкостi атмосфери, напряму i швидкостi вiтру) складає 4 години. Пiсля закiнчення вказаного часу прогноз обстановки повинен уточнюватися.

При аварiях на газо- i продуктопроводах викид ХНР приймається рiвним максимальнiй кiлькостi ХНР, що мiститься в трубопроводi мiж автоматичними вiдсiкачами, наприклад, для амiакопроводiв - 275 - 500 тонн.

ГЛАВА 6. РЕАГУВАННЯ НА НАДЗВИЧАЙНI СИТУАЦIЇ

6.1. Основнi заходи по реагуванню на надзвичайнi ситуацiї

Реагування на надзвичайнi ситуацiї полягає в:

- органiзацiї i здiйсненнi органами управлiння i силами цивiльного захисту скоординованого комплексу органiзацiйних i практичних дiй (заходiв) з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй, подiй i їх наслiдкiв;

- проведеннi робiт по лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй;

- екстренiй допомозi населенню в надзвичайних ситуацiях;

- життєзабезпеченнi постраждалого населення, надання йому медико-санiтарнiй, матерiальнiй i психологiчнiй допомоги;

- проведеннi вiдновних робiт.

Для координацiї дiй органiв виконавчої влади, iнших органiв управлiння, управлiння силами цивiльного захисту, органiзованого i планового виконання усього комплексу робiт i заходiв по лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй у разi загрози i виникнення їх:

- створюються спецiальнi комiсiї з лiквiдацiї НС;

- призначаються керiвники робiт по лiквiдацiї НС;

- створюються Штаби по лiквiдацiї НС.

Спецiальнi комiсiї з лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй створюються для координацiї дiй органiв виконавчої влади, iнших органiв управлiння i органiзацiй.

У разi НС державного рiвня за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України створюється спецiальна Урядова комiсiя з лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї, основними завданнями якої є:

- органiзацiя виконання комплексу заходiв по лiквiдацiї НС;

- визначення комплексу заходiв по захисту населення i територiй вiд наслiдкiв НС;

- безпосередня органiзацiя i координацiя дiяльностi центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування в НС;

- забезпечення життєдiяльностi постраждалого населення;

- забезпечення заходiв соцiального захисту постраждалого населення;

- органiзацiя вiдновних робiт на першому етапi їх проведення.

Для координацiї робiт по лiквiдацiї НС регiонального, мiсцевого i об'єктового рiвня, за рiшенням мiсцевого органу виконавчої влади, органу мiсцевого самоврядування, керiвника пiдприємства, установи i органiзацiї створюються спецiальнi комiсiї з лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї регiонального, мiсцевого i об'єктового рiвня, основними завданнями яких є:

- органiзацiя виконання плану заходiв по лiквiдацiї НС;

- формування плану заходiв по захисту населення i територiй вiд наслiдкiв НС;

- безпосередня органiзацiя i координацiя дiяльностi структурних пiдроздiлiв на мiсцях;

- забезпечення життєдiяльностi постраждалого населення;

- забезпечення заходiв соцiального захисту постраждалого населення;

- органiзацiї вiдновних робiт.

Керiвник робiт по лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї призначається для безпосереднього управлiння аварiйно-рятувальним i iншими невiдкладними роботами при виникненнi будь-якої надзвичайної ситуацiї.

Керiвник робiт самостiйно приймає рiшення вiдносно:

- проведення евакуацiйних заходiв;

- зупинки дiяльностi об'єктiв, що знаходяться в зонi НС, i обмеження доступу людей в цю зону;

- залучення до проведення робiт необхiдних транспортних засобiв, iншого майна пiдприємств, установ i органiзацiй, якi знаходяться в зонi НС, аварiйно-рятувальних служб i формувань, а також громадян по їх згодi;

- зупинку аварiйно-рятувальних робiт, у разi виникнення загрози життя рятувальникiв i iнших осiб, якi беруть участь в лiквiдацiї НС.

Штаб по лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї є робочим органом керiвника робiт i створюється в усiх випадках виникнення НС будь-якого рiвня.

Основним завданням Штабу є безпосередня органiзацiя i координацiя аварiйно-рятувальних i iнших невiдкладних робiт по лiквiдацiї НС. В той же час Штаб:

- визначає зону ураження, кiлькiсть i мiсця перебування в нiй людей, органiзовує їх порятунок i надання медичної допомоги;

- збирає данi про обстановку в зонi НС, аналiзує i узагальнює їх;

- визначає необхiднi роботи по лiквiдацiї НС, приймає рiшення по проведенню аварiйно-рятувальних робiт, захисту населення i територiї вiд її наслiдкiв, забезпечення життєдiяльностi постраждалого населення;

- розробляє оперативний план з лiквiдацiї НС i її наслiдкiв, зосереджує в районi НС необхiднi сили i технiчнi засоби i своєчасно вводить їх в дiю;

- визначає кiлькiсть i склад аварiйно-рятувальних формувань, необхiдних для лiквiдацiї НС, порядок i термiни їх залучення;

- органiзовує взаємодiю аварiйно-рятувальних служб i формувань, залучених до лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї;

- здiйснює керiвництво роботами по лiквiдацiї НС;

- веде облiк робiт, якi були проведенi аварiйно-рятувальними службами i формуваннями пiд час лiквiдацiї НС;

- оперативно опрацьовує проблемнi питання, що виникають пiд час лiквiдацiї НС i їх наслiдкiв;

- веде облiк загиблих i постраждалих в результатi НС;

- забезпечує прийняття реєстрiв потерпiлих в надзвичайнiй ситуацiї, вiдповiдно до яких надається матерiальна допомога;

- здiйснює iнформування населення про наслiдки НС, прогноз її розвитку, хiд лiквiдацiї i правила поведiнки в зонi надзвичайної ситуацiї;

- веде оперативно-технiчну документацiю i складає звiт.

Аварiйно - рятувальнi служби України

У законодавствi України iснує ряд визначень, пов'язаних з проведенням аварiйно-рятувальних робiт.

Аварiйно-рятувальна служба - сукупнiсть органiзацiйно об'єднаних органiв управлiння, сил i засобiв, призначених для вирiшення завдань по запобiганню i лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру i окремих їх наслiдкiв, проведення пошукових, аварiйно-рятувальних i iнших невiдкладних робiт.

Професiйна аварiйно-рятувальна служба - аварiйно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постiйнiй i професiйнiй основi, що передбачає спецiальну фiзичну i психологiчну пiдготовку особового складу.

Спецiальна (воєнiзована) аварiйно-рятувальна служба - професiйна аварiйно-рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальностi, централiзацiї управлiння, статутної дисциплiни, особистої вiдповiдальностi.

Спецiалiзована аварiйно-рятувальна служба - професiйна аварiйно-рятувальна служба, яка має пiдготовлений i споряджений особовий склад для лiквiдацiї окремих класiв надзвичайних ситуацiй i вiдповiднi аварiйно-рятувальнi засоби.

Аварiйно-рятувальне формування - структурний пiдроздiл аварiйно-рятувальної служби, призначений для проведення аварiйно-рятувальних робiт.

Аварiйно-рятувальнi служби громадських органiзацiй - аварiйно-рятувальнi служби, створенi об'єднаннями i союзами об'єднань громадян.

Допомiжний пiдроздiл аварiйно-рятувальної служби - структурний пiдроздiл аварiйно-рятувальної служби, призначений для забезпечення дiяльностi по виконанню покладених на неї завдань.

Рятувальник - особа, яка має вiдповiдну спецiальну пiдготовку, атестований на придатнiсть до проведення аварiйно-рятувальних робiт i що безпосередньо бере участь в них, має спецiальну фiзичну i психологiчну пiдготовку i вiдповiдає за її пiдтримку.

Аварiйно-рятувальнi засоби - технiчнi засоби спецiального призначення, науково-технiчна продукцiя i iншi об'єкти права iнтелектуальної власностi (засобу зв'язку, технiка, устаткування, спорядження, матерiали, вiдео -, кiно -, фотоматерiали за технологiєю проведення аварiйно-рятувальних робiт, програмнi продукти i бази даних та iншi засоби), якi використовуються пiд час проведення аварiйно-рятувальних робiт.

Аварiйно-рятувальнi роботи - роботи, спрямованi на пошук, порятунок i захист людей (у тому числi надання їм невiдкладнiй медичнiй допомоги), а також матерiальних i культурних цiнностей i захист довкiлля пiд час виникнення надзвичайних ситуацiй.

Основними завданнями аварiйно-рятувальних служб є:

- лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй i окремих їх наслiдкiв;

- виконання робiт по запобiганню виникненню i мiнiмiзацiї наслiдкiв НС техногенного i природного характеру i по захисту вiд них населення i територiй;

- захист природного довкiлля i локалiзацiя зони впливу шкiдливих i небезпечних чинникiв, що виникають пiд час аварiй i катастроф.

Вiдповiдно до покладених на них завдань основними функцiями аварiйно-рятувальних служб є:

- забезпечення готовностi своїх органiв управлiння, сил i засобiв до дiй за призначенням;

- пошук i порятунок людей на уражених об'єктах i територiях, представлення в можливих межах невiдкладної, у тому числi медичної, допомоги особам, якi знаходяться в небезпечному для життя i здоров'я станi, на мiсцi подiї i пiд час евакуацiї до лiкувальних закладiв;

- лiквiдацiя особливо небезпечних проявiв надзвичайних ситуацiй;

- контроль за готовнiстю обслуговуючих ними об'єктiв i територiй до проведення робiт по лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй;

- участь в розробцi i узгодженнi планiв реагування на надзвичайнi ситуацiї на обслуговуваних ними об'єктах i територiях;

- участь в проведеннi експертизи проектних рiшень по полiпшенню захисту об'єктiв i територiй на випадок виникнення надзвичайних ситуацiй;

- участь в роботi комiсiй з прийняття в експлуатацiю об'єктiв, що вимагають аварiйно-рятувального обслуговування;

- участь в пiдготовцi рiшень з питань створення, розмiщення, визначення об'ємiв матерiальних резервiв для лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй;

- органiзацiя ремонту i технiчного обслуговування аварiйно-рятувальних засобiв;

- пропаганда у сферi захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй i участь в пiдготовцi працiвникiв пiдприємств, установ, органiзацiй i населення до дiй в умовах надзвичайних ситуацiй.

Аварiйно-рятувальнi служби обслуговують окремi територiї, а також пiдприємства, установи i органiзацiї незалежно вiд форми власностi, на яких iснує небезпека виникнення надзвичайних ситуацiй природного або техногенного характеру.

Постiйному i обов'язковому обслуговуванню аварiйно-рятувальними службами пiдлягають:

- пiдприємства, органiзацiї по здобичi i переробцi твердих, рiдких i газоподiбних корисних копалини, експлуатацiї продуктопроводiв та iн.;

- спорудження транспортних пiдприємств, органiзацiй з пiдвищеними вимогами до рiвня безпеки їх експлуатацiї (морськi i рiчковi порти, аеродроми i аеропорти, метрополiтен i т. п.);

- металургiйнi, хiмiчнi, радiацiйно-небезпечнi, вибухо- i пожежонебезпечнi пiдприємства, органiзацiї з шкiдливими i небезпечними умовами працi, а також, тi що застосовують у своєму виробництвi або зберiгаючi ХНР;

- рекреацiйнi зони i iншi територiї в перiод масового вiдпочинку людей, у тому числi мiсця туристичної активностi;

- райони вiдповiдальностi України за органiзацiю обслуговування повiтряного руху;

- воднi об'єкти України.

Державнi i комунальнi аварiйно-рятувальнi служби у разi здiйснення заходiв по запобiганню виникненню i лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй мають право:

- обстежувати з метою профiлактики виникнення надзвичайних ситуацiй об'єкти i територiї, обслуговуваних ними;

- подавати власникам пiдприємств, установ i органiзацiй, органам виконавчої влади, органам мiсцевого самоврядування пропозицiї по полiпшенню протиаварiйного стану об'єктiв i територiй i усунення виявлених порушень вимог безпеки;

- безоплатно i безперешкодно отримувати вiд пiдприємств, установ i органiзацiй, органiв виконавчої влади i органiв мiсцевого самоврядування iнформацiю, необхiдну для виконання покладених на аварiйно-рятувальну службу завдань;

- безперешкодного доступу на об'єкти i територiї з метою виконання робiт, пов'язаних з лiквiдацiєю надзвичайних ситуацiй;

- вимагати вiд усiх осiб, що знаходяться в зонi надзвичайної ситуацiї, дотримання встановлених правил;

- брати участь в роботi комiсiй з розслiдування причин виникнення надзвичайних ситуацiй на обслуговуваних ними об'єктах i територiях.

Аварiйно-рятувальнi служби можуть бути спецiалiзованими або неспецiалiзованими, створеними на професiйнiй або на непрофесiйнiй основi. Вiдповiдно до специфiки дiяльностi професiйнi аварiйно-рятувальнi служби можуть бути спецiальними (воєнiзованими).

Аварiйно-рятувальнi служби роздiляються на державнi, комунальнi, аварiйно-рятувальнi служби громадських органiзацiй i об'єктовi аварiйно-рятувальнi служби пiдприємств, установ, органiзацiй.

Особливим видом державних аварiйно-рятувальних служб є Державна служба медицини катастроф. Основним завданням Служби медицини катастроф є представлення громадянам i рятувальникам в екстремальних ситуацiях безкоштовної медичної допомоги. Служба медицини катастроф складається з медичних сил i засобiв i лiкувальних закладiв центрального i територiального рiвнiв незалежно вiд виду дiяльностi i галузевої приналежностi.

6.2. Лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв

6.2.1. Основнi заходи щодо лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв

Лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв полягає в проведеннi аварiйно-рятувальних, пожежно-рятувальних, аварiйно-вiдновних i iнших невiдкладних робiт i включає:

- органiзацiю i управлiння роботами по локалiзацiї i лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї;

- розвiдку районiв, зон, дiлянок, об'єктiв проведення робiт по лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї;

- пошук i порятунок потерпiлих, надання їм невiдкладної медичної допомоги i транспортування до лiкувальних закладiв;

- пошук i деблокування уражених;

- евакуацiю i вiдселення потерпiлих;

- локалiзацiю i гасiння пожеж;

- лiквiдацiю або доведення до мiнiмально можливого рiвня шкiдливих i небезпечних чинникiв, якi виникли в результатi НС i роблять неможливим ведення рятувальних робiт;

- санiтарну обробку людей, знезараження тварин, дезактивацiю, дезiнфекцiю i дегазацiю технiки, засобiв захисту i одягу, знезараження територiй i споруд;

- виявлення i знешкодження вибухонебезпечних предметiв;

- локалiзацiю i недопущення поширення, розливу нафтопродуктiв, у тому числi на водних об'єктах, їх збiр i знешкодження;

- проведення iнших невiдкладних робiт, залежно вiд характеру i виду надзвичайної ситуацiї;

- забезпечення санiтарного i епiдемiчного благополуччя в районi виникнення надзвичайної ситуацiї i мiсцях тимчасового розмiщення постраждалого населення;

- проведення першочергового ремонту i вiдновлення пошкоджених об'єктiв життєзабезпечення населення, транспорту i зв'язку;

- життєзабезпечення постраждалого населення;

- надання медико-санiтарної, психологiчної i матерiальної допомоги постраждалому населенню;

- проведення медико-психологiчної реабiлiтацiї потерпiлих;

- забезпечення громадського порядку.

Аварiйно-рятувальнi служби пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй повиннi забезпечити:

- оперативне визначення обстановки, що склалася в результатi надзвичайної ситуацiї; зони ураження об'єкту або територiї i основних напрямiв дiй, пов'язаних з лiквiдацiєю надзвичайної ситуацiї;

- проведення термiнових заходiв для пошуку i порятунку людей на уражених об'єктах i територiях i надання невiдкладною медичної i iншої допомоги потерпiлим;

- створення необхiдних умов для пiдтримки працездатностi особового складу;

- зосередження в зонi надзвичайної ситуацiї необхiдних сил, засобiв, резервiв i своєчасне введення їх в дiю за призначенням;

- оперативне усунення ускладнень, що виникли пiд час лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй;

- координацiю дiй своїх аварiйно-рятувальних формувань.

Для проведення аварiйно-рятувальних робiт створюється угрупування сил цивiльного захисту, який притягується для лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї i їх наслiдкiв за принципом ешелонування, :

- перший ешелон повиннi складати сили швидкого реагування для проведення пошуково-рятувальних, пожежно-рятувальних i першочергових аварiйно-рятувальних операцiй, що складаються з пожежно-рятувальних i пожежних пiдроздiлiв, пiдроздiлiв вiдомчої, мiсцевої i добровiльної пожежної охорони, аварiйно-рятувальних пiдроздiлiв аварiйно-рятувальних служб i формувань;

- другий ешелон складають сили по лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, якi повиннi включати аварiйно-рятувальнi формування i служби спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту; формування Державної служби медицини катастроф; спецiалiзованi формування i служби iнших центральних органiв виконавчої влади i регiонiв; аварiйно-рятувальнi служби громадських органiзацiй; резерв сил, призначений для проведення специфiчних робiт i аварiйно-рятувальних операцiй з особливим ризиком, а також забезпечення гуманiтарних i iнших перевезень.

Пiд час лiквiдацiї НС проводять аварiйно-рятувальнi i iншi невiдкладнi роботи (АРIНР), що здiйснюються в три етапи.

На першому етапi вирiшуються завдання:

- по екстреному захисту населення;

- по попередженню розвитку або зменшенню впливу наслiдкiв;

- по пiдготовцi до виконання АРIНР.

На другому етапi проводяться:

- пошук потерпiлих;

- витягання потерпiлих з-пiд завалiв, з палаючих будинкiв, пошкоджених транспортних засобiв;

- евакуацiя людей iз зони лиха, аварiї, осередку зараження;

- надання медичної допомоги;

- санiтарна обробка людей;

- знезараження одягу, майна, технiки, територiй;

- проведення iнших невiдкладних робiт, сприяючих рятувальним роботам i забезпечуючих їх здiйснення.

На третьому етапi вирiшуються завдання по забезпеченню життєдiяльностi населення в районах, що потерпiли вiд наслiдкiв НС:

- вiдновлення i будiвництво житла;

- вiдновлення енерго-, тепло-, водо-, газопостачання, лiнiй зв'язку;

- органiзацiя медичного обслуговування;

- забезпечення продовольством i предметами першої необхiдностi;

- знезараження продуктiв, води, фуражу, технiки, майна, територiї;

- соцiально-психологiчна реабiлiтацiя;

- вiдшкодування збиткiв;

- знезараження майна, територiї, технiки.

6.2.2. Особливостi проведення аварiйно рятувальних робiт при НС техногенного i природного характеру

Дiї особового складу формувань аварiйно-рятувальних служб (АРС) при розбираннi завалiв, устрою проходiв, обваленню нестiйких будiвель i конструкцiй

Послiдовнiсть i способи виконання робiт безпосередньо залежать вiд обстановки, що склалася, в НС. Командири формувань АРС встановлюють найбiльш доцiльнi прийоми i способи виконання робiт.

Формування об'єкту для висунення до осередку ураження вишиковуються в похiдну колону. Порядок побудови колони встановлюється залежно вiд обстановки, що склалася, на маршрутах руху i дiлянках (об'єктах) робiт. Один з можливих варiантiв побудови колони: розвiдка, загiн забезпечення руху, колона головних сил (перший ешелон, другий ешелон), резерви, технiчне замикання.

Першими в осередок ураження входять розвiдувальнi формування. У осередку ураження розвiдники визначають рiвнi радiацiї, вiдшукують сховища i укриття, визначають найменш небезпечнi шляхи руху на територiї осередку ураження. Крiм того, розвiдники визначають характер руйнувань, пожеж i аварiй на комунально-енергетичних мережах, означають мiсця небезпечнi для роботи формувань, вiдшукують примiщення придатнi, для розмiщення уражених людей. На пiдставi даних, отриманих вiд розвiдки уточнюються завдання формуванням, i органiзовується швидкий їх вихiд на дiлянки (об'єкти) робiт.

Ще до устрою проходiв, проїздiв особовий склад рятувальних формувань, разом з санiтарними ланками з ходу вводиться в осередок ураження для розшуку уражених i надання ним першiй медичнiй допомоги. Пiсля устрою проїздiв входять звiднi загони механiзацiї робiт, iнженернi i аварiйно-технiчнi формування для локалiзацiї аварiй на комунально-енергетичних i технологiчних мережах.

В першу чергу проводяться роботи по устрою проїздiв i проходiв до захисних споруд, пошкоджених i зруйнованих будiвель i споруд, де можуть знаходитися ураженi люди, а також в мiсцях аварiй, що перешкоджають або утрудняють проведення АРIНР.

Залежно вiд поставленого завдання завали розбирають частково або повнiстю. Часткове розбирання скоюють при порятунку потерпiлих, що виявилися пiд уламками зруйнованих будiвель, а також при устрої проїздiв. Повне розбирання завалiв виконують при розчищеннi територiї для нового будiвництва або вiдновленнi пошкоджених будiвель i споруд.

Порятунок людей, що знаходяться в завалених захисних спорудах проводиться в наступному порядку: вiдшукування сховищ i укриттiв, встановлення зв'язку з тими, що переховуються, подача повiтря в заваленi споруди, устрiй проїздiв для iнженерної технiки, усунення аварiй на мережах водо- i газопостачання, розкриття завалених сховищ (укриттiв), витягання уражених, надання першої медичної допомоги i евакуацiя їх до медичних установ.

Пiд час проведення АРIНР необхiдно виключити можливу небезпеку обвалення пошкоджених конструкцiй будiвель i споруд на проїжджу частину вулиць або на дiлянки проведення робiт. З цiєю метою будiвлi i споруди, що загрожують обвалом, обрушують або тимчасово змiцнюють. Перед початком робiт необхiдно встановити i оглянути найбiльш небезпечнi мiсця. Пiдходити до пошкоджених будiвель i споруд слiд тiльки з найменш небезпечного боку. При виявленнi будiвель, що загрожують обвалом, небезпечнi мiсця захищають. Бiля небезпечних мiсць вивiшують плакати з написами, застережливими про небезпеку. При роботi в завалi проходи i галереї обов'язково змiцнюють стiйками i розпiрками.

Дiї АРС з лiквiдацiї наслiдкiв НС на радiацiйно-небезпечних об'єктах

До радiацiйно-небезпечних об'єктiв (РНО) вiдносяться:

- пiдприємства ядерного паливного циклу;

- атомнi електричнi станцiї;

- об'єкти з ядерними енергетичними установками;

- дослiдницькi ядернi реактори;

- об'єкти розмiщення i зберiгання джерел iонiзуючого випромiнювання;

- установки технологiчного, медичного призначення i джерела теплової i електричної енергiї, в яких використовуються радiонуклiди;

- територiї i водоймища, забрудненi радiонуклiдами в результатi радiацiйних аварiй, а також виробничої дiяльностi пiдприємств РНО.

Лiквiдацiя наслiдкiв аварiї спрямована на запобiгання поширенню радiоактивних речовин за межi забрудненої територiї i включає: локалiзацiю i лiквiдацiю джерел радiоактивного забруднення; дезактивацiю забрудненої територiї i об'єктiв; збiр i поховання радiоактивних вiдходiв, що утворюються в ходi робiт, а також ремонтно-вiдновнi роботи на об'єктi i його територiї.

Основним в плануваннi робiт по локалiзацiї джерел випромiнювань i забруднень i лiквiдацiї наслiдкiв аварiї являються:

- об'єктивна оцiнка складу i форм джерел випромiнювань i забруднення;

- облiк властивостей поверхонь територiї i об'єктiв;

- оцiнка передбачуваного характеру радiоактивного забруднення на рiзних поверхнях;

- визначення прiоритетiв проведення робiт по локалiзацiї i лiквiдацiї забруднень на рiзних дiлянках;

- вибiр найбiльш ефективних способiв локалiзацiї i лiквiдацiї радiоактивного забруднення об'єктiв.

На раннiй стадiї вирiшуються наступнi завдання:

- локалiзацiя джерела аварiї;

- оцiнка радiацiйної обстановки;

- зниження поширення первинного забруднення шляхом локалiзацiї або видалення забруднених фрагментiв технологiчного устаткування, будiвель i споруд i так далi;

- створення тимчасових майданчикiв складування радiоактивних вiдходiв.

На першiй стадiї робiт лiквiдовуються нефiксованi джерела радiоактивного забруднення на найбiльш критичних об'єктах.

На другiй стадiї вирiшуються наступнi завдання:

- стабiлiзацiя радiацiйної обстановки i забезпечення переходу до планових робiт;

- органiзацiя постiйного контролю радiацiйної обстановки;

- ухвалення рiшення про методи i технiчнi засоби робiт;

- проведення планових заходiв до досягнення встановлених контрольних рiвнiв радiоактивного забруднення;

- створення тимчасової або стацiонарної системи безпечного поводження з радiоактивними вiдходами (локалiзацiя i лiквiдацiя об'єктiв первинного i вторинного забруднень, видалення радiоактивних вiдходiв, що утворюються, на тимчасовi або стацiонарнi майданчики i так далi);

- забезпечення необхiдного рiвня заходiв захисту населення, що проживає на забруднених територiях.

На третiй стадiї лiквiдацiї аварiї вiдбувається:

- завершення планових робiт i доведення радiоактивного забруднення до безпечних рiвнiв;

- лiквiдацiя тимчасових майданчикiв складування радiоактивних вiдходiв або органiзацiя радiацiйного контролю безпеки зберiгання на увесь перiод потенцiйної небезпеки;

- забезпечення проживання населення без дотримання заходiв захисту.

Дiї АРС з лiквiдацiї наслiдкiв НС на хiмiчно небезпечних об'єктах (ХНО)

Хiмiчна аварiя - це аварiя на ХНО, що супроводжується витоком або викидом хiмiчних небезпечних речовин (ХНР), здатна привести до загибелi або хiмiчного зараження людей, продовольства, харчової сировини i кормiв, сiльськогосподарських тварин i рослин, або хiмiчному зараженню природного довкiлля.

Розлив ХНР - витiкання при розгерметизацiї з технологiчних установок, мiсткостей для зберiгання або транспортування небезпечної хiмiчної речовини.

Викид ХНР - вихiд при розгерметизацiї за короткий промiжок часу з технологiчних установок, ємностей для зберiгання i транспортування небезпечної хiмiчної речовини.

Залежно вiд фiзико-хiмiчних властивостей ХНР, умов використання, зберiгання i транспортування аварiї на ХНО можуть бути наступних видiв:

- з утворенням тiльки первинної хмари ХНР;

- з утворенням первинної i вторинної хмар ХНР;

- з утворенням тiльки вторинної хмари ХНР;

- iз зараженням територiї (ґрунту, води).

Локалiзацiя i знезараження парогазової фази

первинної i вторинної хмар ХНР

Локалiзацiя i знезараження парогазової фази первинної i вторинної хмар ХНР здiйснюється з метою максимально можливого обмеження поширення хмари у напрямi мiсць масового проживання людей i розмiщення важливих господарських об'єктiв, а також максимально можливого зниження концентрацiї пари ХНР в хмарi.

Метод постановки водяної завiси

При аварiях з викидом водорозчинних ХНР (амiак та iн.) використовується спосiб постановки водяної завiси.

При викидi ХНР кислого типу в завiсу додається амiачна вода (влiтку - 10 - 12%, взимку - 20 - 25%). Це дозволяє нейтралiзувати хмару ХНР.

Постановка рiдинної завiси включає наступнi операцiї:

- вибiр рубежiв постановки завiси;

- розставляння на вибраному рубежi розпорошуючих насадок;

- розставляння хiмiчних i пожежних машин, пiдготовка їх до роботи;

- постановку рiдинної завiси протягом заданого часу;

- змiну машин, що витратили нейтралiзуючий розчин, з урахуванням безперервностi постановки завiси;

- перезаправку машин водою (нейтралiзуючим розчином).

Пожежнi брандспойти або розпорошуючи насадки встановлюються на слiдi хмари на видаленнi не бiльше 30 м один вiд одного, по усiй ширинi хмари. Ширина завiси на кожному рубежi має бути бiльше ширини хмари в приземному шарi на 5-10%. Висота завiси має бути не менше 10 м

Для досягнення ефективної локалiзацiї хмари ХНР рiдинна завiса повинна ставитися безперервно упродовж встановленого часу.

Метод постановки повiтряного теплового потоку

Локалiзацiя i знезараження хмар вибухобезпечних ХНР газоповiтряним тепловим потоком може здiйснюватися створенням на шляху руху хмари загороджувальної пожежi. Для створення iнтенсивного теплового потоку застосовуються нафтопродукти i мiсцевi матерiали (дрова, вiдходи виробництва). Джерела теплового потоку (вогнища, ями або траншеї з нафтопродуктами) розмiщуються на шляху руху хмари на вiдстанi 20 - 25 м один вiд одного. Для забезпечення безперервностi дiї теплового потоку можуть створюватися декiлька рубежiв горiння, що функцiонують одночасно або послiдовно.

Локалiзацiя протоки ХНР обвалуванням

Локалiзацiя розливу ХНО обвалуванням застосовується у випадках аварiйного викиду (розливу) на пiдстилаючу поверхню або в пiддон i розтiканнi ХНР по територiї об'єкту або прилеглої мiсцевостi. Мета обвалування - запобiгти розтiканню ХНР, зменшити площу випару, скоротити параметри вторинної хмари ХНР. Обвалування забезпечується таким чином: вибираються напрями i параметри обвалування; здiйснюється розмiтка фронту обвалування; розставляється технiка на фронтi робiт; насипається грунт для обваловки; ущiльнюють ґрунт.

Локалiзацiя розливу збором рiдкої фази ХНР в ями-пастки

Збiр рiдкої фази ХНР в ями-пастки роблять з метою припинення розтiкання розливу, зменшення площi зараження i iнтенсивностi випару ХНР. Облаштування ями-пастки включає наступнi операцiї: вибiр мiсця риття ями-пастки; розмiтку ями-пастки; розставляння машин; риття ями-пастки; риття об'єднуючої канавки. Об'єм ями-пастки повинен перевищувати об'єм ХНР, що вилилося, на 5-10%; горизонтальний перерiз ями має бути мiнiмальним для цього об'єму з метою скорочення площi випару ХНР.

Локалiзацiя розливу ХНР засипкою сипкими сорбентами

Засипка розливу ХНР сипкими сорбентами роблять з метою зменшення iнтенсивностi випару ХНР. Для засипки використовуються пiсок, пористий грунт, шлак, керамзит. Засипка починається з навiтряного боку i ведеться вiд периферiї до центру. Товщина насипного шару має бути не менше 15 см вiд дзеркала протоки, що вiдповiдає нормi витрати 3 - 4 т сорбенту на 1 т ХНР.

Локалiзацiя розливу ХНР покриттям шаром пiни,

полiмерними плiвками, плаваючими екранами

Покриття розливу пiною, плiвками i плаваючими екранами застосовується в основному при НС з викидом (розливом) пожежонебезпечних або агресивних ХНР в пiддон або в обвалування з метою зниження iнтенсивностi випару ХНР. Локалiзацiя розливу покриттям шаром пiни включає: вибiр i пiдготовку майданчика для розмiщення машин-пiногенераторiв; пiдготовку машин-пiногенераторiв до роботи; покриття розливу шаром пiни. Товщина шару пiни має бути не менше 15 см При необхiдностi може наноситися два шари пiни. Пiнотворний склад має бути нейтральним по вiдношенню до цього виду ХНР. Спосiб застосовується при швидкостi вiтру не бiльше 5 м/с.

При невеликих розмiрах розливу i зборi рiдкої фази розливу в ями-пастки локалiзацiя може здiйснюватися покриттям дзеркала розливу полiмерною плiвкою в 1 - 2 шари. Розмiри плiвки повиннi перевищувати площу розливу на 10 - 15%. Плiвка розтягується над розливом i опускається на його поверхню, при цьому вона повинна щiльно лежати на дзеркалi рiдкої фази ХНР. Краї плiвки щiльно закрiплюються.

Екранування поверхнi розливу може також здiйснюватися шляхом засипки його легкими плаваючими матерiалами, не реагуючими з ХНР (тирса, стружка, полiмерна крихта). Товщина шару вказаних матерiалiв i технологiя засипки аналогiчнi засипцi розливу сипкими сорбентами.

Локалiзацiя розливу ХНР його розбавленням водою або

нейтральними розчинниками

Розбавлення розливу водою проводять для водорозчинних ХНР (рiдких амiаку, окислу етилену, хлористого водню та iн.). Розливи iнших ХНР локалiзуються вiдповiдними нейтральними розчинниками.

Окрiм перерахованих методiв при необхiдностi використовують їх комбiнацiї.

Дiї АРС з гасiння пожеж

Пожежа - це неконтрольоване горiння, що супроводжується знищенням матерiальних цiнностей i що створює небезпеку для життя людей. Основними характеристиками пожежi, являються: площа осередку горiння, його iнтенсивнiсть, швидкiсть поширення i тривалiсть пожежi.

Пiд осередком пожежi розумiють дiлянку найбiльш iнтенсивного горiння за трьох основних умов: безперервний вступ окисника (повiтря); безперервна подача палива (горючих матерiалiв); безперервне видiлення теплоти, необхiдної для пiдтримки процесу горiння. В осередку пожежi видiляються: зона горiння, зона теплової дiї i зона задимлення.

Локалiзацiя пожежi - це дiї, спрямованi на обмеження поширення горiння; вона є першим етапом заходiв по гасiнню пожежi. Припинення горiння досягається або розподiлом реагуючих речовин, або шляхом охолодження матерiалiв, що горять, нижче за температуру їх займання. З цiєю метою застосовуються рiзнi вогнегаснi засоби, а також прилади, машини i агрегати.

Вогнегаснi засоби роздiляються на наступнi види: реакцiї, що охолоджують зону, або речовини (вода, воднi розчини сумiшей i iншi), що нi горять; розбавляючи речовини в зонi реакцiї горiння (iнертнi гази, водяна пара, тонкороспорошена вода i iншi); iзолюючi речовини вiд зони горiння (хiмiчнi i легко-механiчнi пiни, вогнегаснi порошки, сипкi речовини, що не згорають, листовi матерiали i iншi).

Процес гасiння пожежi роздiляють на два умовнi етапи: перший - до локалiзацiї, другий - пiсля локалiзацiї. Пожежа локалiзована, якщо поширення вогню обмежене i є можливiсть його лiквiдацiї. Другий етап - лiквiдацiя пожежi, що має на увазi повне припинення горiння i виключення повторного займання.

Основне завдання при пожежi - пошук i надання допомоги потерпiлим. Рятувальнi роботи проводяться пiсля проведення розвiдки i оцiнки обстановки, що склалася. Розвiдка включає: встановлення мiсцезнаходження людей; визначення характеристик пожежi; виявлення небезпеки вибухiв i обвалень; визначення шляхiв i напряму роботи; з'ясування необхiдностi евакуацiї матерiальних цiнностей i шляху евакуацiї; визначення загрози людям вiд вогню i диму.

Рятувальнi роботи проводяться коли: людям погрожує вогонь; виникає небезпека вибуху або обвалення конструкцiй; примiщення i шляхи евакуацiї заповненi димом; у примiщеннях висока температура; люди не можуть самостiйно покинути небезпечнi мiсця. В першу чергу вирiшується завдання надання допомоги людям. Головну небезпеку для людей на пожежах представляють димовi гази, що мiстять токсичнi продукти горiння, якi разом з повiтрям можуть бути нагрiтi до високої температури. Пряму дiю полум'я на людину викликає обвуглювання i опiки тканин. Окрiм перерахованого часте явище на пожежi - панiка, що утрудняє прийняття людьми адекватних обстановцi рiшень.

При гасiннi пожеж в будiвлях безпека рятувальникiв залежить вiд мiцностi окремих конструкцiй i усiєї будiвлi в цiлому. Тому вживають заходи, що перешкоджають їх обваленню: охолоджують конструктивнi елементи; створюють екран з водяної завiси; знижують температуру повiтря в примiщеннi шляхом зволоження повiтря; по можливостi знижують навантаження на несучi конструкцiї, видаляючи з них рiзне устаткування i майно.

Гасiння пожежi

Спосiб подачi вогнегасних засобiв

Для отримання суцiльних розпорошених водяних, пiнних i порошкових струменiв використовують пожежнi стволи, якi роздiляються на ручнi i лафетнi. Комбiнований ствол служить для отримання суцiльного i розпорошеного струменя. Ручнi стволи типу РС- 50 i РС- 70 служать для створення компактних водяних струменiв. Ствол легко-пiнний СВП призначений для отримання легко-механiчної пiни. Ствол лафетний переносний ПЛС-П 20 призначений для отримання потужного компактного водяного струменя.

Способи захисту вiд променистої теплової енергiї

Iстотне утруднення для дiй на пожежi представляє висока температура, яку знижують за допомогою розпилювачiв. Робота в зонi осередку пожежi можлива тiльки за наявностi тепловiдбивних костюмiв. Iншими засобами захисту є водянi завiси; прикрiпленi до стволiв азбестовi i фанернi щитки; встановленi на землi металевi, фанернi щити; ватний одяг, зрошуваний розпорошеним струменем i т. п. При роботi при високiй температурi одяг особового складу перiодично змочують водою. Як пiдручнi засоби, замiсть спецодягу, можна використовувати плащовi накидки, ковдри, брезент.

АРIНР при бактерiологiчнiй поразцi

У осередку бактерiологiчного (бiологiчного) ураження органiзовуються i проводяться:

- бактерiологiчна розвiдка i iндикацiя бактерiйних засобiв;

- карантинний режим або обсервацiя;

- санiтарна експертиза;

- контроль зараження продовольства, харчової сировини, води, фуражу, їх знезараження;

- протиепiдемiчнi, санiтарно-гiгiєнiчнi, спецiальнi профiлактичнi, лiкувально-евакуацiйнi, протиепiзоотичнi, ветеринарно-санiтарнi заходи, а так само санiтарно-роз'яснювальна робота.

При органiзацiї робiт по лiквiдацiї осередку бактерiологiчного ураження враховуються:

- здатнiсть бактерiйних засобiв збуджувати iнфекцiйнi захворювання серед людей i тварин;

- здатнiсть деяких мiкробiв i токсинiв тривалий час зберiгатися в довкiллi;

- наявнiсть i тривалiсть iнкубацiйного перiоду виявлення хвороби;

- складнiсть лабораторного виявлення вiдповiдного збудника i тривалiсть визначення його виду;

- небезпека зараження особового складу формувань i необхiднiсть використання засобiв особистого захисту.

У разi виявлення ознак застосування бактерiйних засобiв, в район негайно висилається бактерiологiчна розвiдка. На пiдставi отриманих даних встановлюється зона карантину або обсервацiї; намiчається об'єм i послiдовнiсть проведення заходiв, а так само порядок застосування сил i засобiв для лiквiдацiї осередку бактерiологiчного ураження.

Пiсля того, як буде визначений вид збудника, проводиться екстрена профiлактика - застосування специфiчних для цього збудника препаратiв: антибiотикiв, сироваток та iн., своєчасне використання, яких зменшить кiлькiсть жертв, i сприятиме прискоренiй лiквiдацiї осередку ураження.

Для проведення заходiв по лiквiдацiї осередку бактерiологiчного ураження притягуються в першу чергу сили i засоби, що знаходяться на територiї осередку, у тому числi СЕС, ветеринарнi станцiї, пересувнi протиепiдемiчнi бригади, лiкарнi, полiклiнiки та iн. медичнi i ветеринарнi установи i формування.

Особливостi АРIНР в районах стихiйного лиха

Успiх дiй формувань значною мiрою залежить вiд своєчасної органiзацiї i проведення розвiдки i вiд облiку рiзних умов обстановки, що склалася.

У районi стихiйного лиха розвiдка визначає: межi району лиха i напрям його поширення, об'єкти i населенi пункти, яким погрожує небезпека, мiсця скупчення людей, шляхи введення сил i технiки, стан i характер руйнування будинкiв i споруд, стан людей в пошкоджених будинках, характер i мiсця аварiй на комунально-енергетичних мережах, об'єм робiт по їх локалiзацiї i лiквiдацiї.

До складу розвiдувальних формувань бажано притягати людей, що знають цю мiсцевiсть, розмiщення об'єкту, комунальних мереж i специфiку виробництва.

Для лiквiдацiї наслiдкiв землетрусiв притягуються формування, оснащенi iнженерною технiкою (бульдозерами, екскаваторами, кранами, домкратами, бензорiзаками) i iншою потужною технiкою i iнструментом.

При проведеннi АРIНР в районi землетрусу в першу чергу:

- витягають людей з-пiд завалiв, iз зруйнованих палаючих будинкiв i надають їм першу медичну допомогу;

- влаштовують проїзди (проходи) в завалах;

- локалiзують i усувають аварiї на iнженерних мережах, загрозливi життю людей i що перешкоджають проведенню рятувальних робiт;

- руйнують або змiцнюють конструкцiї будiвель i споруд, загрозливих обвалом;

- обладнують пункти збору для потерпiлих i медичнi пункти;

- органiзовують водопостачання.

Пiд час повенi для проведення рятувальних робiт притягуються рятувальнi формування, а так само вiдомчi спецiальнi пiдроздiли, оснащенi плавзасобами, санiтарнi дружини i пости, гiдрометеорологiчнi пости i iншi формування ЦЗ. Рятувальнi роботи при повенi спрямованi на пошук людей на затопленiй мiсцевостi i їх евакуацiя в безпечнi райони.

Невеликим групами людей, що знаходяться у водi, скидають рятiвнi круги, дошки, колоди та iн. плаваючi предмети, враховуючи напрям течiї води, швидкiсть i напрям вiтру, пiднiмають їх на плавзасоби i евакуювали в безпечнi райони. Для вивезення великих груп людей використовують баржi, теплоходи, катери. Перша медична допомога надається сандружинниками безпосередньо в зонi затоплення, а спецiалiзована медична допомога пiсля доставки на причал.

При зсувах органiзовується i здiйснюється термiнове оповiщення населення i об'єктiв, евакуюють населення i матерiальнi цiнностi, приводять в готовнiсть формування. В першу чергу проводять пошук уражених людей, витягають їх з-пiд завалiв i зруйнованих будинкiв, надають першу медичну допомогу. Влаштовуються проїзди в завалах, локалiзують i гасять пожежi, лiквiдовують наслiдки зсуву. Пiсля чого вiдновлюють дороги, дорожнi споруди, комунально-енергетичнi мережi.

Для боротьби з снiговими заметами i обмерзанням притягають як формування ЦЗ, так i працездатне населення цього адмiнiстративного району (населеного пункту), а при необхiдностi i сусiднiх районiв. Снiгоприбиральнi роботи проводяться на основних транспортних магiстралях, оновлюється робота об'єктiв життєзабезпечення, енерго-, тепло-, i водопостачання.

При обмерзаннi найуразливiшi i руйнуються лiнiї електропередачi i зв'язку, контактнi лiнiї електротранспорту. Боротьба з обмерзанням здiйснюється трьома способами - механiчним, тепловим i за допомогою антiобморожувачiв.

При бурях, ураганах, смерчах проводяться попереджувальнi роботи. У районах, де часто виникають урагани, будiвлi i споруди будуються iз стiйкiших матерiалiв, встановлюють мiцнi опори лiнiй електропередачi, а для укриття людей - поглибленi захиснi споруди. Про загрозi урагану оповiщається населення, адмiнiстрацiя об'єктiв i формування.

До появи ураганного вiтру здiйснюються рiзноманiтнi iнженерно-технiчнi заходи по посиленню конструкцiй, будiвель i споруд, змiцненню i закрiпленню технiки, дахiв будинкiв, закриваються вiкна i дверi, перекриваються комунально-енергетичнi мережi, забезпечується укриття людей в захисних спорудах.

Пiсля урагану особовий склад формувань i працездатне населення проводять АРIНР по наданню допомоги потерпiлим i вiдновлення життєдiяльностi в районах лиха.

Боротьба з пожежами (лiсовими i торф'яними). Щоб лiквiдовувати пожежу, треба iї зупинити, загасити i потiм патрулювати територiю. Основнi способи гасiння лiсових пожеж :

- нахльостування або закидання кромки пожежi землею;

- використання огороджувальних та мiнералiзованих смуг i канав;

- гасiння пожежi водою i розчинами вогнегасних хiмiкатiв;

- використання зустрiчного вогню.

Основним способом гасiння пiдземної торф'яної пожежi є обкопування палаючої територiї канавами (ровами). Ширина рову складає 0,7 - 1 метр, а глибина - до мiнерального ґрунту або ґрунтових вод. Пожежу обкопують, передусiм, з боку пiдприємства або населеного пункту. Торф, що горить, заливається водою пiд великим тиском.

6.2.3. Життєзабезпечення постраждалого населення

Життєзабезпечення постраждалого населення полягає в створеннi i пiдтримцi умов, мiнiмально необхiдних для збереження життя i здоров'я людей в зонах надзвичайних ситуацiй, на маршрутах евакуацiї i в мiсцях розмiщення евакуйованих по встановлених нормах i включає:

- управлiння дiяльнiстю робiтникiв i службовцiв, усього населення при загрозi i виникненнi НС;

- захист населення i територiй вiд наслiдкiв аварiй, катастроф, стихiйного лиха;

- забезпечення населення питною водою, продовольчими товарами i предметами першої необхiдностi;

- захист продовольства, харчової сировини, фуражу, вододжерел вiд радiацiйного, хiмiчного i бiологiчного зараження;

- житлове забезпечення i працевлаштування;

- комунально-побутове обслуговування;

- медичне обслуговування;

- навчання населення способам захисту i дiям в умовах НС;

- розробку i своєчасне введення режимiв дiяльностi в умовах радiацiйного, хiмiчного i бiологiчного зараження;

- санiтарну обробку;

- знезараження територiї, споруд, транспортних засобiв, устаткування, сировини, матерiалiв i готової продукцiї;

- пiдготовку сил i засобiв i проведення АРIНР в районах лих i осередках ураження;

- забезпечення населення iнформацiєю про характер i рiвень небезпеки, правила поведiнки;

- морально-психологiчну пiдготовку;

- заходи, спрямованi на попередження, запобiгання або послаблення несприятливих для людей екологiчних наслiдкiв НС i iншi заходи.

Основнi заходи по захисту населення плануються i здiйснюються завчасно i мають попереджувальний характер. Для органiзацiї життєзабезпечення населення в умовах НС i органiзацiї робiт по лiквiдацiї наслiдкiв аварiй, катастроф, стихiйних лих створюються Державнi комiсiї з надзвичайних ситуацiй. Склад конкретних заходiв життєзабезпечення залежить вiд характеру НС, її масштабiв, реально виниклих потреб населення i iнших чинникiв.

Забезпечення постраждалого населення водою. Завдання по забезпеченню населення водою включають:

- визначення потрiбної кiлькостi води для господарсько-питних потреб в районi лиха;

- уточнення стану i можливостi використання систем господарсько-питного водопостачання i автономних водозаборiв, водоочисних споруд i установок, що збереглися i частково пошкоджених;

- устаткування вiдсутнiх пунктiв огорожi, очищення i роздачi води в пересувну тару;

- органiзацiя пiдвезення недостаючої кiлькостi води наливним транспортом i в розфасовцi, а також подача її по тимчасових водопроводах населенню, пiдприємствам громадського харчування, хлiбопечення, лiкувальним установам;

- використання простих способiв добування i очищення води;

- введення i здiйснення нормування водоспоживання i посиленого контролю якостi води;

- захист систем водопостачання i автономних водозаборiв вiд радiоактивного i iнших видiв забруднень i хiмiчного зараження;

- пiдготовка систем очищення на водопроводах, що використовують воду поверхневих джерел, вiд радiоактивних, хiмiчних i iнших небезпечних речовин;

- органiзацiя вiдновлення i ремонту пошкоджених систем господарсько-питного водопостачання, автономних водозабiрних споруд.

Забезпечення постраждалого населення продуктами харчування. Завдання по забезпеченню населення продовольством включають:

- оцiнку потрiбної номенклатури i кiлькостi продовольства для забезпечення населення i рятувальникiв;

- централiзацiю функцiй отримання, облiку i розподiлу продовольства, у тому числi i отриманого у виглядi гуманiтарної допомоги;

- визначення реальних можливостей по виробництву продуктiв харчової i м'ясо-молочної промисловостi (хлiба i хлiбобулочних виробiв, крупи i макаронних виробiв, м'яса i м'ясопродуктiв, риби i рибопродуктiв, молокопродуктiв, жирiв, цукру, овочiв i овочевих консервiв, соли та iн.);

- оцiнку можливостей i органiзацiю роботи пiдприємств громадського харчування;

- оцiнку запасiв продовольства на складах держрезерву i торговельних органiзацiй;

- визначення потрiбної кiлькостi пунктiв харчування, польових кухонь i хлiбопекарень;

- органiзацiю контролю забрудненостi (зараженостi) продуктiв харчування радiоактивними, хiмiчними i iншими небезпечними речовинами, знезараження продовольства i харчової сировини;

- здiйснення приготування i роздачi їжi постраждалому населенню i учасникам лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї, видачу їм продовольства вiдповiдно до порядку i на умовах, прийнятих для цiєї надзвичайної ситуацiї.

Забезпечення постраждалого населення предметами першiй необхiдностi. Завдання по забезпеченню населення предметами першої необхiдностi такi:

- визначення потрiбної кiлькостi i номенклатури предметiв першої необхiдностi (одяг, взуття, ковдри, посуд, засоби особистої гiгiєни, миючi засоби, тканини, галантерея та iн.);

- збiр, сортування i пiдготовка до використання предметiв першої необхiдностi з пошкоджених складiв, а також що поступили у виглядi гуманiтарної допомоги i взаємодопомоги населення;

- виявлення дефiциту i визначення шляхiв його покриття за рахунок перерозподiлу продукцiї на постраждалiй територiї;

- пiдготовку запитiв про гуманiтарну i iнших видах допомоги;

- органiзацiю контролю забрудненостi предметiв першої необхiдностi, що пiдлягають видачi населенню, їх знезараження;

- поховання забруднених (заражених) предметiв першої необхiдностi, непридатних для подальшого використання;

- визначення мiсць i порядку видачi, здiйснення видачi предметiв першiй необхiдностi потерпiлому населенню, органiзацiя пересувних пунктiв i вiддiлень служб постачання.

Забезпечення постраждалого населення житлом. Завдання по забезпеченню населення житлом включають:

- визначення потреби постраждалого населення в тимчасовому житлi в зонi надзвичайної ситуацiї, а також мiсцях розмiщення евакуйованих (вiдселених) i потреби в постiйному житлi для населення, чиє колишнє житло не пiдлягає вiдновленню або знезараженню;

- проведення iнвентаризацiї житлового фонду, що зберiгся, оцiнка мiри ушкоджень (руйнувань, забруднень або заражень) об'єктiв виробничого або соцiального призначення;

- напрям запитiв про постачання швидкобудуємих осель;

- розгортання тимчасових помешкань (намети, землянки, пересувнi i збiрнi будиночки i тому подiбне);

- пiдготовка для розмiщення осiб, що опинилися без притулку, а також евакуйованих - санаторiїв, будинкiв вiдпочинку, пансiонатiв, спортивних i дитячих таборiв, iнших громадських будiвель i споруд;

- органiзацiя контролю зараженостi примiщень, призначених для тимчасового розмiщення потерпiлих, i їх знезараження.

Медичне забезпечення постраждалого населення. Медичне забезпечення населення, постраждалого в зонах НС:

- визначення потреби в медикаментах, запасах донорської кровi i iнших засобах;

- накопичення i використання запасiв медикаментiв, устаткування i iншого медичного майна в необхiдних об'ємах;

- визначення шляхiв лiквiдацiї дефiциту медикаментiв i медмайна за рахунок перерозподiлу внутрiшнiх ресурсiв, а також постачань з iнших регiонiв, пiдготовка i вiдправка вiдповiдних заявок.

Забезпечення населення комунально-побутовими послугами. Заходи по забезпеченню постраждалого населення комунально-побутовими послугами включають:

- уточнення об'ємiв паливних ресурсiв, стацiонарних тепло-, енергоджерел, потрiбної кiлькостi палива i енергiї, що збереглися;

- використання пересувних джерел енергiї;

- встановлення необхiдної кiлькостi простих засобiв обiгрiву i електропостачання (печей, пересувних малогабаритних котельних, дизель-електростанцiй, акумуляторiв i т. д);

- визначення об'ємiв i здiйснення першочергового вiдновлення (ремонту) водопровiдних, каналiзацiйних, теплових, газових, електро- i тепломереж;

- забезпечення населення в зонi надзвичайної ситуацiї i мiсцях евакуацiї лазнями, душовими, пральнями, туалетами, органiзацiю банно-прального обслуговування, використання для цього пересувних засобiв;

- проведення знезараження комунальних i побутових стiчних вод, органiзацiю банно-прального обслуговування за межами зон зараження;

- поховання загиблих;

- органiзацiю збору i видалення побутових вiдходiв на житловiй територiї зони надзвичайної ситуацiї.

Iнформацiйне забезпечення є комплексом заходiв по своєчасному iнформуванню населення з усiх питань, пов'язаним з надзвичайними ситуацiями.

Реабiлiтацiя постраждалого населення. Пiд реабiлiтацiєю розумiється система медичних, психологiчних i професiйних заходiв, спрямованих на попередження розвитку патологiчних процесiв, що призводять до втрати працездатностi i нормальних життєвих процесiв. Розрiзняють психологiчну, медичну, професiйну i екстрену реабiлiтацiю.

Психологiчна реабiлiтацiя - це комплекс медiко-психологiчних заходiв, спрямованих на вiдновлення, корекцiю i компенсацiю порушень психiчних функцiй. Психологiчна реабiлiтацiя проводиться на трьох етапах: психологiчна допомога постраждалому населенню пiд час проведення рятувальних робiт (екстрена психологiчна допомога); психологiчна допомога потерпiлим пiсля завершення рятувальних робiт; вiдстрочена психологiчна допомога потерпiлим (через декiлька мiсяцiв).

Медична реабiлiтацiя населення, постраждалого в надзвичайних ситуацiях, є комплекс заходiв, спрямованих на проведення експертизи i вiдновлення здоров'я, психофiзiологiчного стану i професiйної працездатностi. Основними завданнями медичної реабiлiтацiї є:

- експертиза здоров'я, психофiзiологiчного стану i професiйної працездатностi;

- проведення вiдновної терапiї у випадках травм, захворювань i загострення хронiчних хвороб, обумовлених дiєю вражаючих чинникiв НС;

- виведення з органiзму радiоактивних, отруйних i iнших шкiдливих речовин;

- профiлактика i лiкування соматичних i психоемоцiйних порушень;

- корекцiя i нормалiзацiя психофункцiонального стану;

- вiдновлення професiйної працездатностi.

6.2.4. Захист запасiв продовольства в надзвичайних ситуацiях

При аварiях на деяких потенцiйно-небезпечних об'єктах виникає небезпека радiоактивного, хiмiчного або бактерiологiчного зараження.

Основний спосiб захисту продуктiв харчування i води вiд зараження є їх iзоляцiя вiд зовнiшнього середовища. Тому потрiбна герметизацiя мiсць зберiгання продовольства i використання захисної тари.

Радiоактивнi речовини, що утворилися в ходi аварiї на РНО у виглядi пилу, аерозолiв i iнших найдрiбнiших часток заражають територiї, водоймища, посiвнi землi, промисловi i цивiльнi об'єкти, а також можуть забруднювати продовольство. РР, що потрапляють на вiдкритi продукти харчування або проникаючi крiзь нещiльнiсть захисної упаковки (тари) представляють серйозну небезпеку для споживачiв. Радiоактивнi речовини проходять всередину рiзних продуктiв харчування на певну глибину:

- в хлiб i сухарi на глибину пiр;

- в сипкi продукти (борошно, крупа, цукровий пiсок, куховарська сiль) на 10 - 15 мм;

- у м'яса, риби, овочiв i фруктiв забруднюється поверхня;

- в рiдких продуктах великi частки осiдають на дно тари, а дрiбнi утворюють суспензiї.

Хiмiчно небезпечнi речовини поширюються в довкiллi в рiдко-краплинному, газоподiбному, пароподiбному, твердому станi або у виглядi туману i диму. В усiх перерахованих фазах вони представляють небезпеку як забруднюючий чинник. ХНР можуть проникати в таропакувальнi матерiали з дерева на глибину до 510 мм, фанери 3-4 мм, просочують брезент, картон, багатошаровий папiр, деякi полiмернi плiвки, мiшковину i далi заражають продовольство. Глибина проникнення в продукти харчування, особливо сипкi, в кiлька разiв вище, чим в таропакувальнi матерiали, при цьому в твердих жирах, маслi вершковому, комбiжирi, маргаринi вона поступово збiльшується. У рослинних олiях краплi ХНР, ОР i аерозолi розчиняються i можуть поширитися на усю масу. Пари отруйних речовин легко проникають в негерметичну тару i упаковку, концентруючись в зовнiшньому шарi борошна, круп, картоплi, овочiв; у хлiбi головним чином в кiрцi; у солi, цукровому пiску в нижнiх шарах. У м'ясi заражаються в першу чергу дiлянки, покритi жиром.

Бактерiологiчнi засоби заражають, передусiм, незатаренi i негерметично упакованi продукти харчування. На мiсцевостi бактерiйнi рецептури тривалий час зберiгають свої вражаючi властивостi, особливо при низьких температурах i в похмуру погоду (декiлька тижнiв i бiльше). Мiкроорганiзми активно розмножуються в рiзних харчових продуктах, а також на внутрiшнiх поверхнях тари.

Завдання служби торгiвлi i харчування. Основними завданнями служби торгiвлi i харчування є:

- проведення попереджувальних заходiв по захисту продовольства на базах, складах постачання i збереження вiд вражаючих чинникiв НС;

- проведення заходiв по захисту запасiв продовольства в перiод загрози i виникнення НС, при лiквiдацiї їх наслiдкiв;

- органiзацiя контролю за зараженням продовольства вiд РР, ОР, БЗ;

- забезпечення заходiв особистої безпеки персоналу при проведеннi робiт на зараженiй територiї;

- проведення заходiв по знезараженню продовольства;

- забезпечення порядку у видачi дозволу на вживання знезаражених продуктiв харчування, утилiзацiя або знищення продуктiв, непiддатливих знезараженню;

- органiзацiя харчування для населення, особового складу формувань ЦЗ в осередках радiоактивного, хiмiчного зараження i в районах стихiйних лих, органiзацiя пересувних пунктiв харчування, продовольства i речового постачання.

Завчаснi заходи по захисту запасiв продовольства. Значна частина запасiв продовольства, харчової сировини зосереджена у великих мiстах. При НС мирного i вiйськового часу цi запаси можуть пiддаватися знищенню або зараженню РР, ОР, БЗ. Тому повиннi передбачатися заходи для рацiонального розмiщення баз, що будуються, складiв i розподiльних холодильникiв.

Сховища довготривалого зберiгання продовольства, харчової сировини повиннi розмiщуватися поза зонами можливих руйнувань, катастрофiчних затоплень, можливих аварiйних викидiв ХНР, радiоактивного забруднення i вiдповiдати наступним вимогам:

- забезпечуватися зручними пiд'їзними дорогами для прийому i видачi харчової сировини;

- вiдповiдати санiтарно-технiчним i протипожежним нормам;

- забезпечуватися резервними або автономними джерелами електропостачання;

- захищатися вiд проникнення ґрунтових i талих вод.

Розосередження (вивезення) запасiв продовольства в безпечнi мiсця. Вивезенню в першу чергу пiдлягають:

- продукти першої необхiдностi, особливо в захиснiй тарi - борошно, крупа, цукор в мiшках з полiетиленовими вкладками, усi види консервiв; жири топленi в бочках; масло вершкове, маргарин, масло рослинне в бочках i пляшках; молоко сухе в бочках фанерно-штампованих з полiетиленовими вкладками; риба в дерев'яних заливних бочках; м'ясо i риба мороженi за наявностi в безпечних зонах холодильних ємностей;

- продукти, якi можуть використовуватися без кулiнарної обробки i швидкого приготування (ковбаси копченi i напiвкопченi; шпик, сири сичужнi, яєчний порошок, харчовi концентрати i так далi).

При визначеннi кiлькостi продовольства, яке пiдлягає вивезенню з мiста, iз загального запасу вiднiмається та частина, яка потрiбна для забезпечення гарячим харчуванням змiн, що залишаються в мiстi, працюють на промислових об'єктах з безупинним виробництвом, i особового складу формувань ЦЗ, що беруть участь в локалiзацiї i лiквiдацiї наслiдкiв НС.

Продовольство, вивезене в безпечнi мiсця, розмiщується на складах, холодильниках, базах органiзацiй торгiвлi усiх форм власностi, споживчої кооперацiї, iнших мiнiстерств i вiдомств.

Одним з надiйних засобiв захисту продовольства є використання для цiєї мети складiв, холодильникiв, обладнаних у вiдпрацьованих гiрських або шахтних виробленнях i печерах.

Заходи по герметизацiї складських примiщень. Герметизацiя складських примiщень досягається шляхом:

- проведення заходiв по герметизацiї овочесховищ, мiсць введення i пропускання iнженерних комунiкацiй, вентиляцiйних отворiв, вантажних люкiв, вiконних i дверних отворiв i iнших отворiв;

- використання захисної тари для продуктiв харчування;

- використання при транспортуваннi спецiального закритого транспорту (рефрижераторiв, фургонiв, машин iз закритим кузовом, а також транспорту обладнаного цистернами, контейнерами та iн.);

- використання укривочного матерiалу.

Захиснi властивостi тари, її категорiї i види. До основних засобiв захисту продовольства вiд зараження РР, ОР, БЗ являється його упаковка в захисну тару. За своїми захисними властивостями тара дiлиться на три категорiї: вища, перша i друга.

До вищої категорiї вiдноситься тара, що захищає вiд радiоактивних, хiмiчно небезпечних, отруйних речовин i бактерiйних засобiв. Це герметично закрита металева, скляна тара i деякi види дерев'яної i полiмерної тари: фляги з гумовим кiльцевим прокладенням; бочки сталевi зварнi i дерев'янi заливнi; банки для консервiв; банки зi знiмною кришкою i прикоченим прокладенням; туби алюмiнiєвi; банки склянi з бляшаними кришками; пляшки вузькогорлi, герметично закритi металевими капсулами або укупоренi щiльними кiрковими або полiетиленовими пробками i алюмiнiєвими ковпачками; пакети з комбiнованого матерiалу, паперу, фольги, полiетилену.

Тара першої категорiї захищає продовольство вiд бактерiйних засобiв i радiоактивних речовин: бочки дерев'янi сухотарнi; ящики дощатi з полiетиленовими вкладишами; банки, пакети з комбiнованого матерiалу (для упаковки концентратiв, круп, молока), бутлi з полiхлорвiнiлу для рослинної олiї.

Тара другої категорiї захищає тiльки вiд РР. До неї вiдносяться: ящики, барабани дерев'янi без полiетиленових вкладишiв, багатошаровi паперовi мiшки i тому подiбне.

Як укривочний матерiал застосовується полiетиленова плiвка. Вона оберiгає продукти вiд зараження радiоактивними речовинами i частково вiд ХНР i БЗ.

Захист продуктiв харчування i води в домашнiх умовах. У домашнiх умовах продукти харчування i запаси води повиннi зберiгатися в посудi, що герметично закривається, або в захиснiй упаковцi.

Найбiльш безпечнi консервованi продукти, а також загорнутi в пергамент, целофан i щiльний папiр. Загорнутi продукти рекомендується зберiгати в буфетах, шафах, ящиках i в домашнiх холодильниках. Для захисту продуктiв харчування можна використовувати склянi i глинянi банки, рiзний домашнiй посуд, мiшки з прогумованої тканини або полiетиленових плiвок, дерев'янi або фанернi ящики, викладенi зсередини щiльним папером.

М'яснi продукти, риба, масло треба зберiгати в холодильниках, бiдонах або бочках з кришками, що щiльно приганяють.

Вершкове масло i iншi жири повиннi помiщатися в склянi або металевi банки з кришками, що щiльно закриваються.

Хлiб, сухарi i кондитерськi вироби захищаються полiетиленовими пакетами, плiвками, пергаментом i тому подiбне

Крупи, борошнянi i iншi сипкi продукти слiд зберiгати в полiетиленових пакетах, згортках з щiльного паперу, в мiшках, а також ящиках i коробках, що мають щiльнi кришки, викладених зсередини картоном, плiвковими матерiалами або клейонкою.

Картоплю, капусту i iншi свiжi овочi треба помiщати в дерев'янi або фанернi ящики, що вистилають зсередини щiльним папером, целофаном, полiетиленовою плiвкою або клейонкою i укривати брезентом або iншою щiльною тканиною. Овочi переважно мiстити в пiдпiллi, льосi або коморi, обладнаних вiдповiдним чином. Для цього в цих примiщеннях необхiдно ретельно закласти усi щiлини, а рами дверей i вiкон щiльно приганяти. Вiддушина в льосi або пiдпiллi повинна мати зсередини засувку, що щiльно закривається, а зовнi, на рамi дрiбну металеву сiтку для захисту вiд гризунiв.

Для захисту рiдких продуктiв використовуються посуд з кришками, що добре приганяють, посудини з притертими пробками термоси, бiдони, банки, пляшки. Запаси питної води слiд тримати в герметизованому скляному або металевому посудi (термосi, бiдонi, графинi або банках з притертими пробками). Цю воду бажано щодня замiнювати свiжою.

6.2.5. Дiї населення в умовах НС

Дiї населення в зонах радiацiйного зараження. Головна небезпека на забрудненiй мiсцевостi - це попадання радiоактивних речовин всередину органiзму з вдихуваним повiтрям, при їдi i питтi. Попадання великої кiлькостi радiоактивних речовин на вiдкритi дiлянки шкiри може викликати її ураження - шкiрнi опiки.

При отриманнi повiдомлення про небезпеку необхiдно надiти протигаз, респiратор, протипилову тканинну маску або ватно-марлеву пов'язку, що попередить попадання радiоактивного пилу в органи дихання. Для захисту шкiрних покривiв надiваються плащi з капюшонами, накидки, комбiнезони, гумове взуття, рукавички. Пiдготувавшись, слiд пройти в найближче сховище або ПРУ. Якщо укриття розташоване далеко треба залишатися удома, при цьому включити телевiзор або радiо i прослуховувати повiдомлення вiдносно НС, що склалася. У будинку або квартирi вимагається закрити вiкна, дверi, зашторити їх або завiсити ковдрою. Вентиляцiйнi люки, вiддушини, щiлинi необхiдно загерметизувати. Слiд захистити продукти харчування i воду (заздалегiдь створивши її запас) вiд попадання РР. Обов'язково треба проiнформувати сусiдiв про почуте вами повiдомлення.

Для зниження тяжкостi наслiдкiв iонiзуючих випромiнювань застосовуються спецiальнi препарати (цистеїн, цистомiн, цистофос та iн.) - радiопротектори. Необхiдно їх приймати до початку радiоактивного зараження, iнакше цi засоби захисної дiї не мають.

Виходити на вулицю без крайньої необхiдностi не слiд, але якщо це потрiбно, то треба надiти на себе протигаз чи респiратор, плащ, чоботи, рукавички. На вiдкритому просторi заборонено сiдати на землю або якi-небудь предмети, роздягатися, палити, розмови звести до мiнiмуму. Пiсля повернення з вулицi одяг вимагається витрусити i почистити вологою щiткою, взуття протирається мокрою ганчiркою. Обличчя, руки, шию ретельно вимити, рот прополоскати 0,5 % розчином питної соди.

Необхiдно виключити купання у вiдкритих водоймищах, походи в лiс i поля, збирання квiт, ягiд, грибiв i тому подiбне.

У усiх примiщеннях щодня проводите вологе прибирання iз застосуванням миючих засобiв. Їжу треба приймати тiльки в закритих примiщеннях. Перед їдою необхiдно помити руки з милом i прополоскати рот.

Воду слiд вживати тiльки з перевiрених джерел: водопроводу або з артезiанських свердловин, закритих джерел. Вважаються безпечними продукти, що зберiгаються в холодильниках, закритих шафах, пiдвалах, льохах або розфасованi в промислових умовах. Овочi i фрукти дозволяється вживати тiльки пiсля перевiрки їх в лабораторiї. Готувати i приймати їжу потрiбно в закритих примiщеннях.

Дiї населення в зонах хiмiчного зараження. Населення, що проживає поблизу хiмiчно небезпечних об'єктiв (у радiусi до 2,5 км), про хiмiчну аварiю оповiщається диспетчерською службою пiдприємства з використанням своїх технiчних засобiв i мiсцевих каналiв радiомовлення. Тi, хто проживають на видаленнi бiльше 2,5 км, - оперативними службами мiських органiв управлiння у справах ЦЗ i НС через мережi телемовлення i радiотрансляцiї. У iнформацiї про аварiю говориться: яка речовина викинута в довкiлля, в яких районах (житлових кварталах) може виникнути найбiльша небезпека поширення хмари зараженого повiтря, якi заходи захисту необхiдно термiново зробити.

У разi аварiї на ХНО, якщо ви знаходитеся на вулицi, можливi два варiанти: 1) ви почули застережливий сигнал; 2) iнформацiя про виникнення НС не були, а ви вiдчули специфiчний запах. У обох випадках не слiд пiддаватися панiцi. Необхiдно зорiєнтуватися, де знаходиться джерело виникнення небезпеки. Пiсля цього почати прискорений рух убiк, перпендикулярну напряму вiтру. Якщо вихiд з небезпечної зони неможливий, слiд сховатися в найближчiй будiвлi. У разi поширення пари хлору, треба пiднятися на верхнiй поверх, якщо це амiак, необхiдно сховатися на першому поверсi.

Якщо сигнал застав удома, не слiд його покидати. Спочатку включите мiсцевий канал телебачення i радiотрансляцiйну точку, щоб почути детальну iнформацiю про виниклу надзвичайну ситуацiю, закрийте вiкна, фрамуги, кватирки i пiдготуйте засоби iндивiдуального захисту. При їх вiдсутностi потрiбно швидко виготовити ватно-марлевi пов'язки, в крайньому випадку, узяти рушник, шматок тканини, змочити їх 2 % розчином питної соди (при захистi вiд хлору) або 5 % розчином лимонної кислоти (при захистi вiд амiаку). В крайньому випадку, слiд рясно змочити тканину водою. Вживiть заходи по герметизацiї помешкань вiд проникнення в них ХНР. Для цього заклейте або закладiть пiдручними засобами щiлини у вiконних рамах, дверях, навiсьте на двернi коробки щiльну тканину (ковдру), заздалегiдь змочивши водою, вентиляцiйнi отвори прикрийте папером, полiетиленовою плiвкою, клейонкою.

Прослухавши iнформацiю, передану по телебаченню або радiо, доведiть її до членiв сiмей i сусiдiв. Якщо не було рекомендацiй про евакуацiю з помешкань, то перейдiть в кiмнату, що знаходиться з пiдвiтряного боку вiдносно поширення хмари зараженого повiтря. За вiдсутностi такої можливостi краще всього зайти в ту частину квартири (будинку), яка менше всього пiддається дiї протягiв. Вiдчувши ознаки пари отруйної речовини усерединi примiщення, необхiдно надiти протигази або простi засоби iндивiдуального захисту, виготовленi самостiйно. В крайньому випадку, змочите рушник i прикрийте ним рот i нiс.

Пiсля отримання сигналу "Вiдбiй хiмiчної тривоги", вiдкрийте вiкна i провiтрите примiщення.

Мешканцi, що сховалися в будiвлях мають бути готовi до виходу iз зони зараження за вказiвкою органiв управлiння ЦЗ i НС. Може бути прийнято i самостiйне рiшення. Йти слiд швидко, уникаючи при цьому яри, лощини, парки. Обов'язково обходити видимi скупчення пари отруйних речовин i диму. При виходi iз зони зараження необхiдно використовувати протигази (респiратори), а при їх вiдсутностi - простi пов'язки з марлi або тканини, змоченi водою.

Надання першої допомоги ураженим. При контактi з будь-яким ХНР в зонах зараження необхiдно здiйснювати наступнi заходи: екстрене припинення доступу отруйних речовин в органiзм (винесення, вивiд уражених iз зони зараження, санiтарна обробка, використання ЗIЗ); виведення ХНР з органiзму (застосування блювотних, послаблюючих засобiв); реанiмацiйнi заходи; використання антидотiв.

Пiсля евакуацiї з осередку ураження проводиться часткова санiтарна обробка вiдкритих дiлянок шкiри розчином соди або борної кислоти.

У разi вiдсутностi свiдомостi - ураженого укладають на правий бiк обличчям вниз. При блювотi порожнину рота i глотки очищають вiд блювотних мас за допомогою марлi (рушника, носової хустки). Реанiмацiйна допомога полягає у вiдновленнi прохiдностi дихальних шляхiв, проведеннi штучної вентиляцiї легенiв i непрямого масажу серця.

Дiї населення в осередках iнфекцiйного ураження. Iнфекцiйнi захворювання виникають за наявностi трьох основних чинниках: присутнiсть джерела iнфекцiї, сприятливих умовах для поширення збудникiв i сприйнятливостi до захворювання людини. Метою застережливих заходiв є пряма дезiнфекцiя, локалiзацiя осередку ураження i пiдвищення стiйкостi населення до захворювань.

Головним джерелом iнфекцiї є хвора людина, тому потрiбне раннє виявлення, негайна його iзоляцiя i госпiталiзацiя. Для хворих видiляються окремi примiщення, якi необхiдно регулярно провiтрювати. Особам, що здiйснюють вiдхiд, слiд дотримувати заходи обережностi (наприклад, носiння марлевих пов'язок) i особиста гiгiєна.

Необхiдними застережливими заходами є екстрена i специфiчна профiлактика. Екстрена профiлактика проводиться при виникненнi небезпеки масових захворювань, коли вид збудника ще точно не визначений. Вона полягає в прийомi населенням антибiотикiв, сульфанiламiдних i iнших лiкарських препаратiв. Засоби екстреної профiлактики дозволяють значною мiрою попередити iнфекцiйнi захворювання, а у разi їх виникнення полегшити їх течiю. Специфiчна профiлактика - створення штучного iмунiтету шляхом запобiжних щеплень (вакцинацiї).

Пiдвищити стiйкiсть населення до збудникiв iнфекцiї можливо шляхом масової iмунiзацiї запобiжними вакцинами, введенням спецiальних сироваток або гамма-глобулiнiв.

Для попередження i послаблення iнфекцiйних захворювань також рекомендується використовувати засоби, що мiстяться в аптечцi iндивiдуальної АИ- 2.

При виникненнi осередку iнфекцiйного захворювання в цiлях запобiгання поширенню хвороб оголошується карантин або обсервацiя.

Карантин вводиться при виникненнi особливо небезпечних хвороб (вiспа, чуми, холера та iн.). Вiн може охоплювати територiю району, мiста, групи населених пунктiв. Карантин є системою режимних, протиепiдемiчних i лiкувально-профiлактичних заходiв, спрямованих на повну iзоляцiю осередку i лiквiдацiю хвороб в нiм. Основними режимними заходами при встановленнi карантину є: охорона осередку iнфекцiйного захворювання, населених пунктiв в ньому, iнфекцiйних iзоляторiв i лiкарень, контрольно-перепускних пунктiв. Заборона входу i виходу людей, введення i виведення тварин, а також вивезення майна. Заборона транзитного проїзду транспорту, за винятком залiзничного i водного. Вiдокремлення населення на дрiбнi групи i обмеження спiлкування мiж ними. Органiзацiя доставки по квартирах (будинках) населенню продуктiв харчування, води i предметiв першої необхiдностi. Припинення роботи усiх учбових закладiв, видовищних установ, ринкiв. Припинення виробничої дiяльностi пiдприємств або переклад їх на особливий режим роботи.

Протиепiдемiчнi i лiкувально-профiлактичнi заходи в умовах карантину включають: використання населенням медичних препаратiв, захист продовольства i води, дезiнфекцiю, дезiнсекцiю, дератизацiю, санiтарну обробку, посилене дотримання правил особистої гiгiєни, активне виявлення i госпiталiзацiю iнфекцiйних хворих.

Обсервацiя вводиться у тому випадку, якщо вид збудника не є особливо небезпечним. Мета обсервацiї попередити поширення iнфекцiйних захворювань i лiквiдовувати їх. Для цього проводяться по сутi тi ж лiкувально-профiлактичнi заходи, що i при карантинi, але при обсервацiї менш строгi iзоляцiйно-обмежувальнi заходи.

Термiн карантину i обсервацiї визначається тривалiстю максимального iнкубацiйного перiоду захворювання, що обчислюється з моменту iзоляцiї останнього хворого i закiнчення дезiнфекцiї у осередку.

Люди, що знаходяться на територiї осередку iнфекцiйного захворювання, повиннi для захисту органiв дихання користуватися ватно-марлевими пов'язками. Для короткочасного захисту рекомендується використовувати згорнуту в декiлька шарiв хустку або косинку, рушник або шарф. Доцiльно користуватися накидками i плащами з синтетичних i прогумованих тканин, пальтом, ватниками, гумовим взуттям, взуттям з шкiри або її замiнникiв, шкiряними або гумовими рукавичками (рукавицями).

Захист продовольства i води полягає в створеннi умов, що унеможливлюють їх контакт iз зараженою атмосферою. Надiйними засобами захисту можуть бути усi види тари, що щiльно закривається. Водою з водопроводу i артезiанських свердловин дозволяється користуватися вiльно, але кип'ятити її обов'язково.

У осередку iнфекцiйного захворювання здiйснюється дезiнфекцiя, дезiнсекцiя i дератизацiя.

Дезiнфекцiя проводиться з метою знищення або видалення мiкробiв i iнших збудникiв з об'єктiв зовнiшнього середовища, з якими може стикатися людина. Для дезiнфекцiї застосовують розчини хлорного вапна i хлорамiну, лiзол, формалiн та iн. За вiдсутностi цих речовин використовується гаряча вода з милом або содою.

Дезiнсекцiя проводиться для знищення комах i клiщiв переносникiв збудникiв iнфекцiйних захворювань. З цiєю метою використовуються рiзнi способи: механiчний (вибивання, струшування, прання), фiзичний (кип'ятiння), хiмiчний (застосування iнсектицидiв хлорофосу, тiофосу, та iн.), комбiнований. Для захисту вiд укусу комах застосовують вiдлякуючи засоби (репеленти), якими змащуються шкiрнi покриви вiдкритих частин тiла.

Дератизацiя проводиться для винищування гризунiв - переносникiв збудникiв iнфекцiйних захворювань. Вона проводиться найчастiше за допомогою механiчних пристосувань i хiмiчних препаратiв.

Велику роль в попередженнi iнфекцiйних захворювань грає суворе дотримання правил особистої гiгiєни: миття рук з милом пiсля роботи i перед їдою; регулярне обмивання тiла в лазнi, ваннi, пiд душем iз змiною натiльної i постiльної бiлизни; систематичне чищення i струшування верхнього одягу i постiльного приладдя; пiдтримка в чистотi житлових i робочих примiщень; очищення вiд бруду i пилу, обтирання взуття перед входом в примiщення; вживання тiльки перевiрених продуктiв, кип'яченої води i молока, промитих кип'яченою водою фруктiв i овочiв, ретельно провареного м'яса i риби.

6.2.6. Завдання служби торгiвлi i харчування в НС

Завданнями служби торгiвлi i харчування є:

- забезпечення санiтарно-облiвочних пунктiв - забезпечення гарячим харчуванням i сухим пайком особового складу НФ в перiод пiдготовки i ведення ними рятувальних i iнших невiдкладних робiт, а також потерпiлого населення, яке знаходиться в загонах першої медичної допомоги;

- забезпечення санiтарно-облiвочних пунктiв, пунктiв спецiальної обробки i загонiв першої медичної допомоги обмiнним фондом звернення взуття i бiлизни;

- планування, органiзацiя i координацiя дiй пересувних пiдроздiлiв торгiвлi i харчування (пiдприємств торгiвлi i громадського харчування, пересувних пунктiв продовольчого постачання, пересувних пунктiв речового постачання) по забезпеченню особового складу НФ ЦЗ продовольством i предметами першої необхiдностi;

- здiйснення заходiв по захисту наявних на пiдприємствах запасiв продовольства i iнших матерiальних засобiв захисту вiд радiоактивних речовин, отруйних речовин i бактерiйних (бiологiчних) засобiв;

- здiйснення контролю за пiдготовкою i оснащенням пересувних пунктiв для роботи в польових умовах.

Iншi завдання забезпечення ЦЗ вирiшуються структурними пiдроздiлами i органiзацiями державної i кооперативної торгiвлi.

Пiдприємства торгiвлi i громадського харчування органiзовуються на базi ресторанiв, кафе для забезпечення гарячою їжею особового складу НФ ЦЗ i технiчного забезпечення в перiод пiдготовки i ведення ними рятувальних i iнших невiдкладних робiт, а також ураженого населення, що знаходиться в загонах першої медичної допомоги, за вiдсутностi можливостi забезпечення гарячим харчуванням i створюють:

- пересувнi пункти продовольчого постачання;

- пересувнi пункти речового постачання.

Кiлькiсть пересувних пунктiв харчування i продовольчого постачання визначається з розрахунку забезпечення особового складу НФ ЦЗ, якi мають штатнi групи (ланки) матерiального забезпечення: 60 % сухим пайком; 40 % гарячою їжею; один пункт харчування i продовольчого постачання на два загони першої медичної допомоги.

Матерiально-технiчне i фiнансове забезпечення пересувних пунктiв харчування i продовольчого постачання здiйснюється органiзацiями, на базi яких вони створенi. Забезпечення їх похiдними кухнями вiдбувається через штаби ЦЗ по заявках органiзацiй торгiвлi i громадського харчування системи. Постачання термосами, посудом i iншим устаткуванням i iнвентарем виробляється на пiдставi загальних планiв матерiального постачання органiзацiй i пiдприємств торгiвлi i громадського харчування.

По командi пересувнi пункти харчування i продовольчого постачання доукомплектовують особовим складом, технологiчним устаткуванням, майном, iнвентарем, отримують видiленi їм автотранспорт, тридобовий запас продовольства на особовий склад НФ ЦЗ, якi вони забезпечують i готуються до виходу в призначений район. Пересувнi пункти харчування i продовольчого постачання, що забезпечують формування пiдвищеної готовностi, мають бути готовими до виконання завдань через 6-10 годин пiсля отримання розпорядження, iншi пункти продовжують свою виробничу дiяльнiсть i протягом доби приводяться в готовнiсть до виконання завдань згiдно призначення.

ГЛАВА 7. РЕГIОНАЛЬНА ПОЛIТИКА У СФЕРI ЦИВIЛЬНОГО ЗАХИСТУ

7.1. Вiдшкодування збиткiв i надання допомоги, постраждалим вiд НС

Громадяни України, iноземцi i особи без громадянства, постраждалi в результатi надзвичайних ситуацiй мають право на соцiальний захист i вiдшкодування збитку, заподiяного їх життю, здоров'ю i майну.

Заходи соцiального захисту i вiдшкодування збитку включать:

- надання (виплату) матерiальної допомоги (компенсацiї);

- забезпечення житлом;

- забезпечення зайнятостi i надання послуг з працевлаштування;

- надання медичної допомоги;

- надання iнших видiв допомоги.

Сiм'ї осiб, загиблих в результатi надзвичайної ситуацiї, мають право на отримання матерiальної допомоги у встановленому розмiрi. Заходи соцiального захисту i вiдшкодування збитку здiйснюються коштом держави. Засоби на цi цiлi передбачаються в державному i мiсцевих бюджетах. Вiдшкодування збитку постраждалим особам також повинне здiйснюватися за рахунок:

- винуватцiв виникнення надзвичайної ситуацiї;

- страхових внескiв страхувальникiв i шляхом надання державних кредитiв;

- добровiльних пожертвувань фiзичних i юридичних осiб, добродiйних органiзацiй i об'єднань громадян;

- iнших джерел, не заборонених законодавством.

Надання термiнової допомоги потерпiлим може здiйснюватися за рахунок засобiв резервних фондiв державного i мiсцевих бюджетiв, вiдповiдно до рiвня надзвичайної ситуацiї, а також матерiальних резервiв для лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв. Надання державної допомоги особам, постраждалим в результатi надзвичайної ситуацiї, забезпечення їх житлом, а також надання iнших видiв допомоги здiйснюється на пiдставi довiдки або спискiв постраждалих або загиблих осiб. Матерiальна допомога (компенсацiя) надається у зв'язку з:

- загибеллю одного або декiлькох членiв сiм'ї;

- руйнуванням (втратою) житла;

- ушкодженням житла, яке вимагає проведення капiтального або поточного ремонту;

- руйнуванням i ушкодженням господарських будiвель i дачних будинкiв, втратою майна, втратою сiльськогосподарської продукцiї i присадибних дiлянок i городiв, загибеллю великої рогатої худоби, свиней, коней, овець i кiз, гусакiв, бджiл i т. п.;

- втратою майна в результатi надзвичайної ситуацiї фiзичними особами або пiдприємствами;

- пiдготовкою дiтей - учнiв i студентiв до навчального року i т. п.

За рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України до визначення суми коштiв, необхiдних для виплати матерiальної допомоги, можуть виплачуватися авансовi суми допомоги. Матерiальна допомога надається залежно вiд встановленої категорiї постраждалого i визначеного розмiру цiєї допомоги. Визначення розмiру допомоги, порядок її надання встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Забезпечення житлом, населення потерпiлого в результатi НС

Потерпiлi, у разi потреби, забезпечуються житловими примiщеннями з фондiв житла для тимчасового проживання мiсцевими органами виконавчої влади i органами мiсцевого самоврядування. Потерпiлi, якщо їх житло стало непридатним для проживання, забезпечуються житлом поза чергою або включаються в окремi списки для позачергового надання житла. Мiсцевi органи виконавчої влади, органи мiсцевого самоврядування, пiдприємства, установи i органiзацiї, а також самi потерпiлi можуть купувати житловi будинки i квартири. Будiвництво або закупiвля житлових будинкiв або квартир постраждалим особам здiйснюється мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями в наступному порядку:

- особам, якi проживали в будинках державного або громадського житлового фонду отримуватимуться квартири за рахунок державних коштiв з числом кiмнат рiвним втраченому житлу;

- особам, якi проживали в приватному житловому фондi отримуватимуться квартири за рахунок державних коштiв за мiнусом засобiв, отриманих постраждалою особою за страхування будинку, якщо будинок був застрахований.

Потерпiлi, якi проживали в приватному житловому фондi, мають право на власне будiвництво будинку садибного типу.

Розмiр житлової площi квартири (житлового будинку садибного типу) не повинен перевищувати норму площi з розрахунку на одну людину. У разi перевищення норми населеної площi, вартiсть зайвої площi i частини надвiрних будiвель оплачує сам потерпiлий.

Компенсацiя за зруйновану або пошкоджену квартиру (житловий будинок) не виплачується у разi забезпечення потерпiлих житлом i навпаки - особи, що отримали компенсацiю житлом не забезпечуються.

Працевлаштування населення, постраждалого в НС

За працiвниками, якi в результатi НС позбавленi можливостi виконувати свої трудовi обов'язки, на цей термiн зберiгається заробiтна плата в розмiрi не нижче встановленої законодавством i колективним договором, укладеним на пiдприємствi, в установi i органiзацiї, як за час простою не з вини працiвника.

Потерпiлим, що звернувся за сприянням в працевлаштуваннi до державної служби зайнятостi, послуги з працевлаштування i надання матерiального забезпечення надаються вiдповiдно до законодавства про зайнятiсть населення i страхування на випадок безробiття.

Медична i iншi види допомоги

Потерпiлi пiд час надзвичайних ситуацiй мають право на надання їм безкоштовної медичної допомоги. Особам, що брали участь в лiквiдацiї НС i потерпiлим у зв'язку з цим гарантується безкоштовне лiкування i матерiальна компенсацiя збитку, заподiяного їх здоров'ю i майну.

Громадяни України, якi постраждали пiд час надзвичайних ситуацiй за межами територiї України, мають право на вiдшкодування заподiяного їм у вiдповiдно до угод про спiвпрацю i взаємну допомогу у разi виникнення стихiйного лиха, iнших надзвичайних ситуацiй i лiквiдацiї їх наслiдкiв, ув'язнених мiж Кабiнетом Мiнiстрiв України i урядами iнших країн.

Особам, що отримали iнвалiднiсть в результатi НС у випадку якщо реабiлiтацiя виявилася неефективною, також пiсля досягнення пенсiйного вiку група iнвалiдностi встановлюється безстроково.

Евакуйованому i вiдселеному населенню, а також особам, вимушеним самостiйно переселятися на нове мiсце проживання у зв'язку з надзвичайними обставинами, надаються наступнi компенсацiї i пiльги:

- оплата вартостi проїзду, витрат на перевезення майна залiзничним, водним або автомобiльним транспортом;

- отримання безвiдсоткового кредиту на облаштування у розмiрi 50 мiнiмальних заробiтних плат на сiм'ю. Компенсацiя процентної ставки кредитiв комерцiйних банкiв здiйснюється за рахунок засобiв Державного бюджету України.

Потерпiлим, що залишився на колишньому мiсцi, надається коштом держави, одноразовий допомоги в об'ємах не менших:

- 50 % мiнiмальної заробiтної плати на кожну людину (окрiм пенсiонерiв);

- мiнiмального розмiру пенсiї за вiком для пенсiонерiв усiх категорiй (окрiм дiтей, яким призначена пенсiя у зв'язку з втратою годувальника).

Потерпiлим забезпечується професiйна реабiлiтацiя, якщо в результатi втрати здоров'я або морального збитку вони не можуть виконувати колишню роботу.

7.2. Фiнансове i матерiально-технiчне забезпечення заходiв цивiльного захисту

Фiнансове забезпечення заходiв ЦЗ

Фiнансування заходiв у сферi цивiльного захисту здiйснюється з Державного бюджету України, мiсцевих бюджетiв, засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй, iнших джерел, передбачених законодавством.

На потенцiйно небезпечних пiдприємствах i пiдприємствах пiдвищеної небезпеки, незалежно вiд їх виду дiяльностi, об'єму фiнансування, що видiляється, для проведення необхiдних заходiв цивiльного захисту повиннi вiдповiдати реальнiй потребi i складати не менше 0,5 вiдсоткiв чистого доходу вiд реалiзованої продукцiї.

Фiнансування цiльових програм з питань цивiльного захисту здiйснюється за рахунок державного i мiсцевих бюджетiв, засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй, а також iнших джерел.

Фiнансове забезпечення дiяльностi i функцiонування спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про Державний бюджет України" на вiдповiдний рiк.

Фiнансове забезпечення дiяльностi i функцiонування органiв повсякденного управлiння з питань ЦЗ, що працюють у складi центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, виконавчих органiв рад, адмiнiстрацiї (адмiнiстративних органiв) пiдприємств, установ i органiзацiй, здiйснюється за рахунок державного i мiсцевих бюджетiв, засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй.

Фiнансове забезпечення дiяльностi i функцiонування сил цивiльного захисту i пожежної охорони здiйснюється за рахунок державного i мiсцевих бюджетiв, засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй, iнших джерел.

Фiнансування медiко-психологiчної реабiлiтацiї рятувальникiв державних аварiйно-рятувальних служб i формувань, пiдлеглих спецiально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту, здiйснюється за рахунок засобiв державного бюджету, передбачених на утримання цих служб i формувань.

Медiко-психологiчна реабiлiтацiя рятувальникiв iнших аварiйно-рятувальних служб i формувань здiйснюється за рахунок засобiв, що видiляються на лiквiдацiю надзвичайних ситуацiй з державного або мiсцевих бюджетiв, або за рахунок засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй.

Фiнансування медiко-психологiчної реабiлiтацiї потерпiлих, а також осiб, залучених до виконання аварiйно-рятувальних робiт при виникненнi надзвичайних ситуацiй, здiйснюється за рахунок засобiв, що видiляються на лiквiдацiю надзвичайних ситуацiй з державного i мiсцевого бюджетiв.

Фiнансування заходiв медiко-психологiчної реабiлiтацiї неповнолiтнiх осiб, постраждалих в надзвичайнiй ситуацiї мiсцевого або об'єктового рiвня, а також в яких в результатi надзвичайної ситуацiї загинув один з батькiв або обоє батьки, здiйснюється за рахунок засобiв з державного або мiсцевого бюджетiв, а також добровiльних пожертвувань.

Створення i використання фiнансових резервiв для лiквiдацiї

надзвичайних ситуацiй

Фiнансовi резерви для лiквiдацiї НС, з метою їх екстреного використання, передбачаються резервними фондами, якi щорiчно створюються Кабiнетом Мiнiстрiв України, мiсцевими органами виконавчої влади i органами мiсцевого самоврядування в державному i мiсцевих бюджетах.

Для невiдкладного забезпечення, протягом перших трьох дiб, робiт по лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй створюється додатковий Оперативний фiнансовий резерв спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту. Щорiчнi об'єми Оперативного фiнансового резерву складають 20 % об'єму витрат резервного фонду державного бюджету.

Пiдприємства, установи i органiзацiї приватної форми власностi лiквiдацiю надзвичайних ситуацiй здiйснюють за рахунок власних засобiв.

Фiнансування здiйснюється виходячи з об'єму засобiв, передбачених у вiдповiдних бюджетах, а також за рахунок власних засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй усiх форм власностi, постраждалих вiд НС. Фiнансування заходiв по лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй на об'єктах усiх форм власностi здiйснюється вiдповiдно до їх рiвнiв:

- об'єктового рiвня - за рахунок власних засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй, на територiї яких виникла надзвичайна ситуацiя;

- мiсцевого i регiонального рiвнiв - за рахунок власних засобiв пiдприємств, установ i органiзацiй, на територiї яких виникла надзвичайна ситуацiя, i додатково - за рахунок районних резервiв (мiсцевий рiвень) i резервiв Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київською i Севастопольською мiських державних адмiнiстрацiй (регiональний рiвень);

- державного рiвня - за рахунок засобiв, передбачених державним бюджетом на цi цiлi, у тому числi, частково, з резервного фонду державного бюджету.

Додатковi кошти для фiнансування заходiв по лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй вiдповiдного рiвня або їх наслiдкiв (за умови вичерпання вiдмiчених джерел фiнансування) можуть видiлятися на пiдставi клопотання вiдповiдного органу виконавчої влади, зокрема:

- об'єктового рiвня - за рiшенням органу виконавчої влади, у сферi управлiння якого знаходиться об'єкт, районної державної адмiнiстрацiї, виконавського комiтету мiської ради;

- мiсцевого рiвня - за рiшенням центральних органiв виконавчої влади, Ради мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласних, Київською i Севастопольською мiських державних адмiнiстрацiй, мiськвиконкомiв;

- регiонального i державного рiвнiв - за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України.

Засоби, видiленi на лiквiдацiю надзвичайних ситуацiй, використовуються для:

- проведення пошуково-рятувальних, аварiйно-вiдновних i iнших невiдкладних робiт з метою усунення безпосередньої загрози життя i здоров'ю людей;

- надання матерiальної допомоги потерпiлим;

- розгортання i змiст тимчасових пунктiв проживання та харчування потерпiлих;

- проведення евакуацiйних заходiв;

- забезпечення дiй рятувальних i iнших пiдроздiлiв або органiзацiй, залучених до лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй.

Матерiально-технiчне забезпечення заходiв ЦЗ

Потреби органiв управлiння i сил ЦЗ в спецiальнiй технiцi, приладах i спецiальному майнi забезпечуються центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування з оплатою замовником (Спецiально уповноваженим центральним органом з питань цивiльного захисту) виробниковi їх вартостi, якщо ця продукцiя виготовляється на умовах державного замовлення. Закупiвля матерiально-технiчних засобiв для потреб органiв управлiння i сил ЦЗ здiйснюється центральним i мiсцевими органами виконавчої влади, органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами.

Створення i використання матерiальних резервiв для

потреб цивiльного захисту

Матерiальними резервами є будiвельнi матерiали, пальне, медикаменти, продовольство, технiка, технiчнi засоби i iншi матерiально-технiчнi цiнностi, призначенi для проведення АРIНР i заходiв, спрямованих на запобiгання, лiквiдацiю надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру i їх наслiдкiв. Матерiальнi резерви створюються:

- Кабiнетом Мiнiстрiв України - державний резерв (стратегiчний резерв) для проведення першочергових робiт по лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй i надання термiнової допомоги постраждалому населенню;

- МНС - оперативний резерв для оперативного реагування на надзвичайнi ситуацiї i надання термiнової невiдкладної допомоги постраждалому населенню;

- Мiнагрополiтики, Мiнпаливенерго, МОЗ, Мiнтранс, Держводгоспом, Держкомзв'язку, Держлiсгоспом, Держпромполiтики - вiдомчий резерв (по специфiцi дiяльностi) для запобiгання НС техногенного i природного характеру i лiквiдацiї їх наслiдкiв;

- Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласними, Київською i Севастопольською мiськими, районними державними адмiнiстрацiями i виконкомами рад мiст обласного значення - регiональний i мiсцевий резерви для виконання заходiв, спрямованих на запобiгання, лiквiдацiю надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру i їх наслiдкiв, i надання термiнової допомоги постраждалому населенню;

- суб'єктами господарської дiяльностi, у власностi (управлiннi) або в користуваннi яких є об'єкт (об'єкти) пiдвищеної небезпеки, - об'єктовий запас для запобiгання, лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру i їх наслiдкiв, проведення АРIНР.

Резерви створюються завчасно з метою використання їх у разi загрози виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру, лiквiдацiї цих надзвичайних ситуацiй i їх наслiдкiв.

Резерви створюються виходячи з максимальної гiпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуацiї, характерної для конкретної територiї, галузi, об'єкту, а також прогнозного об'єму робiт по лiквiдацiї її наслiдкiв.

Створення, змiст i поповнення резервiв здiйснюється:

- оперативного - за рахунок засобiв державного бюджету;

- вiдомчого - за рахунок засобiв державного бюджету через вiдповiднi центральнi органи виконавчої влади;

- регiонального i мiсцевого - за рахунок засобiв бюджету Автономної Республiки Крим i мiсцевих бюджетiв;

- об'єктового - за рахунок власних засобiв пiдприємств.

Створення, змiст i поповнення резервiв усiх рiвнiв може здiйснюватися також за рахунок добровiльних пожертвувань фiзичних i юридичних осiб, добродiйних органiзацiй i об'єднань громадян, iнших не заборонених законодавством джерел.

Матерiальнi цiнностi, якi поставляються в резерв, повиннi мати сертифiкат вiдповiдностi на увесь нормативний термiн їх зберiгання. Резерви розмiщуються на об'єктах, призначених або пристосованих для їх зберiгання, а також на складах i базах пiдприємств з урахуванням їх оперативної доставки до можливих зон надзвичайних ситуацiй. Накопичення резервiв здiйснюється по встановлених нормах i вiдповiдно до рiчних графiкiв, затверджених керiвникiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, виконкомiв рад мiст обласного значення i керiвниками пiдприємств. Поповнення резервiв, якi були використанi пiд час лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї, здiйснюється за рахунок засобiв, передбачених у вiдповiдних бюджетах на їх створення i накопичення, i за рахунок власних засобiв пiдприємств. Резерви використовуються для:

- здiйснення заходiв попередження у разi загрози виникнення надзвичайних ситуацiй;

- лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру i їх наслiдкiв;

- проведення АРIНР;

- надання громадянам, постраждалим вiд наслiдкiв НС, одноразової матерiальної допомоги для забезпечення їх життєдiяльностi;

- розгортання i змiст тимчасових пунктiв проживання та харчування постраждалих громадян.

Залучення i призначення резервiв для лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй рiзних рiвнiв таке:

- оперативний резерв притягується за рiшенням Мiнiстра МНС;

- вiдомчий резерв - призначений для об'єктiв вiдповiдних галузей господарювання;

- регiональнi, мiсцевi i об'єктовi резерви - для вiдповiдних територiй i розташованих на них об'єктах.

У разi недостатньої наявностi резерву вiдповiдного рiвня (регiонального, мiсцевого i об'єктового) або повного його використання притягуються резерви вищестоящого рiвня. Вiдповiдальнiсть за створення i накопичення резервiв, контроль за їх наявнiстю, станом i використанням покладається на керiвникiв вiдповiдних центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, виконкомiв рад мiст обласного значення i керiвникiв пiдприємств.

Методичне керiвництво i контроль за створенням, зберiганням, використанням i поповненням оперативного, вiдомчих, регiональних, мiсцевих i об'єктових здiйснює МНС.

7.3. Оцiнка збиткiв вiд наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру

Усi збитки подiляються на види залежно вiд завданої фактичної шкоди, зокрема вiд:

- втрати життя та здоров'я населення;

- руйнування та пошкодження основних фондiв, знищення майна та продукцiї;

- невироблення продукцiї внаслiдок припинення виробництва;

- вилучення або порушення сiльськогосподарських угiдь;

- втрат тваринництва;

- втрати деревини та iнших лiсових ресурсiв;

- втрат рибного господарства;

- знищення або погiршення якостi рекреацiйних зон;

- забруднення атмосферного повiтря;

- забруднення поверхневих i пiдземних вод та джерел, внутрiшнiх морських вод i територiального моря;

- забруднення земель несiльськогосподарського призначення;

- збитки, заподiянi природно-заповiдному фонду.

Вiдповiдно до територiального поширення та обсягiв заподiяних або очiкуваних економiчних збиткiв, кiлькостi людей, якi загинули, за класифiкацiйними ознаками визначаються чотири рiвнi НС - державний, регiональний, мiсцевий та об'єктовий.

7.4. Державний матерiальний резерв України

Державний резерв є особливим державним запасом матерiальних цiнностей, в якому створюється їх незнижуваний запас (постiйно пiдтримуваний об'єм зберiгання). До складу державного резерву входять:

- мобiлiзацiйний резерв - запаси матерiально-технiчних i сировинних ресурсiв, призначених для забезпечення розгортання виробництва вiйськової i iншої промислової продукцiї, ремонту вiйськової технiки i майна в особливий перiод, розгортання у вiйськовий час робiт по вiдновленню залiзничних i автомобiльних колiй, морських i рiчкових портiв, аеродромiв, лiнiй i споруджень зв'язку, газо-, нефтепродуктопроводiв, систем енерго- i водопостачання для органiзацiї безперебiйної роботи промисловостi, транспорту i зв'язку, надання медичної допомоги;

- запаси сировинних, матерiально-технiчних i продовольчих ресурсiв для забезпечення стратегiчних потреб держави;

- запаси матерiально-технiчних ресурсiв для виконання першочергових робiт пiд час лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй i для виконання iнших заходiв, передбачених законодавством.

Законом визначений ряд термiнiв вживаних в наступному значеннi:

- вiдповiдальне зберiгання матерiальних цiнностей державного резерву - зберiгання закладених в державний резерв матерiальних цiнностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матерiальними цiнностями до ухвалення рiшення про вiдпустку їх з державного резерву;

- вiдпустка матерiальних цiнностей з державного резерву - реалiзацiя або безоплатна передача матерiальних цiнностей державного резерву певному одержувачевi (споживачевi) або реалiзацiя їх на ринку;

- закладка матерiальних цiнностей в державний резерв - прийняття матерiальних цiнностей для зберiгання в державному резервi;

- замiна матерiальних цiнностей державного резерву - вiдпустка матерiальних цiнностей з державного резерву за умови одночасної закладки тiєї ж кiлькостi аналогiчних або iнших однотипних матерiальних цiнностей у зв'язку iз змiною стандартiв i технологiї виготовлення виробiв, передбачених мобiлiзацiйним завданням;

- освiження запасiв державного резерву - вiдпустка матерiальних цiнностей з державного резерву у зв'язку iз закiнченням встановленого термiну зберiгання матерiальних цiнностей, тари, упаковки, а також в результатi виникнення обставин, якi можуть привести до псування або погiршення якостi продукцiї до закiнчення термiну її зберiгання, за умови одночасного або наступного постачання i закладки в державний резерв тiєї ж кiлькостi аналогiчних матерiальних цiнностей;

- позичання матерiальних цiнностей з державного резерву - вiдпустка матерiальних цiнностей з державного резерву на договiрних принципах з наступним поверненням в державний резерв тiєї ж кiлькостi аналогiчних матерiальних цiнностей або, у разi неможливостi їх повернення, - з вiдшкодуванням грошової вартостi на час повернення, але не менше, нiж на час вiдпустки, з наступним напрямом отриманих коштiв на закладку вiдповiдної кiлькостi матерiальних цiнностей;

- постачання матерiальних цiнностей в державний резерв - закупiвля i (або) вiдвантаження (доставка) матерiальних цiнностей на пiдприємства, до установ i органiзацiї для їх зберiгання;

- розбронювання матерiальних цiнностей державного резерву - вiдпустка матерiальних цiнностей з державного резерву без наступного їх повернення;

- стратегiчнi потреби держави - потреби держави в запасах сировинних, матерiально-технiчних i продовольчих ресурсiв, необхiдних для забезпечення нацiональної безпеки держави, стабiлiзацiї її економiки i виконання першочергових робiт пiд час лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй;

- самовiльне вiдчуження матерiальних цiнностей державного резерву - використання або реалiзацiя вiдповiдальним хранителем матерiальних цiнностей державного резерву, якi знаходяться у нього на вiдповiдальному зберiганнi, без вiдповiдного рiшення на це центрального органу виконавчої влади, яка здiйснює управлiння державним резервом.

Державний резерв призначається для:

- забезпечення потреб України в особливий перiод;

- надання державної пiдтримки окремим галузям народного господарства, пiдприємствам, установам i органiзацiям з метою стабiлiзацiї економiки у разi тимчасових порушень термiнiв постачання важливих видiв сировини i паливно-енергетичних ресурсiв, продовольства, виникнення диспропорцiї мiж попитом i пропозицiєю на внутрiшньому ринку i участi у виконаннi мiждержавних договорiв;

- представлення гуманiтарної допомоги;

- забезпечення першочергових робiт пiд час лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй.

Єдина система державного резерву України

Державний резерв створює Кабiнет Мiнiстрiв України. Органiзацiя формування, зберiгання i обслуговування державного резерву, соцiальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, державним резервом, що здiйснює управлiння, пiдприємствами, установами i органiзацiями, що входять в єдину систему державного резерву України.

Запаси державного резерву незалежно вiд його мiсцезнаходження, а також пiдприємства, установи i органiзацiї i iншi об'єкти, що входять в систему державного резерву, i земельнi дiлянки, на яких вони розмiщенi, є державною власнiстю i не пiдлягають приватизацiї i iншим видам вiдчуження. Передача майна, необхiдного для забезпечення зберiгання матерiальних цiнностей державного резерву i закрiпленого за цими пiдприємствами, установами i органiзацiями, у тому числi в оренду, здiйснюється на пiдставi рiшення Кабiнету Мiнiстрiв України; iншого майна - на пiдставi рiшення центрального органу виконавчої влади, що здiйснює управлiння державним резервом.

Пiдприємства, установи i органiзацiї системи державного резерву є режимними об'єктами, охорона i пожежна безпека яких проводиться вiдомчою воєнiзованою охороною.

Номенклатура матерiальних цiнностей державного резерву i норми їх накопичення, у тому числi незнижуваного запасу, затверджуються Кабiнетом Мiнiстрiв України, який дає завдання мiнiстерствам i iншим центральним i мiсцевим органам виконавчої влади на створення мобiлiзацiйних резервiв на будь-яких пiдприємствах незалежно вiд форм власностi.

Щорiчнi об'єми постачань матерiальних цiнностей в державний резерв в першочерговому порядку плануються пiд час формування замовлень на постачання продукцiї для державних потреб i забезпечуються вiдповiдними засобами за рахунок Державного бюджету України на поточний рiк i засобами, отриманими вiд реалiзацiї матерiальних цiнностей державного резерву, якi пiдлягають освiженню, позичанню i розбронюванню.

У разi потреби Кабiнет Мiнiстрiв України приймає рiшення про закупiвлю i закладку матерiальних цiнностей в державний резерв понад встановленi об'єми i норми накопичення для їх цiльового використання.

Змiст i розвиток системи державного резерву здiйснюється за рахунок засобiв державного бюджету i засобiв, отриманих вiд допомiжної фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємств, установ i органiзацiй системи державного резерву.

Фiнансування операцiй, пов'язаних з накопиченням (приростом), освiженням (вiдновленням, замiною) матерiальних цiнностей державного резерву, здiйснюється за рахунок засобiв державного бюджету, зокрема засобiв, отриманих вiд реалiзацiї матерiальних цiнностей державного резерву.

Фiнансування витрат пiдприємств, установ i органiзацiй, пов'язаних з обслуговуванням i зберiганням, списання збиткiв вiд уцiнки i природних втрат матерiальних цiнностей державного резерву, здiйснюється за рахунок засобiв державного бюджету, зокрема засобiв, отриманих вiд позичання матерiальних цiнностей державного резерву, а також засобiв, отриманих вiд реалiзацiї розброньованих матерiальних цiнностей мобiлiзацiйного резерву.

Постачання матерiальних цiнностей в державний резерв здiйснюються, в основному, на пiдставi замовлень на постачання продукцiї для державних потреб з наступним вiдшкодуванням усiх витрат вiдповiдальних хранителiв.

Для пiдприємств, установ i органiзацiй, заснованих повнiстю або частково на державнiй власностi, а також для суб'єктiв господарської дiяльностi усiх форм власностi, визнаних монополiстами, державне замовлення на постачання продукцiї є обов'язковим, якщо виконання його не наносить їм збиткiв.

Центральний орган виконавчої влади, що здiйснює управлiння державним резервом, :

- розробляє пропозицiї до проекту Державного бюджету України наступного року в частинi структури витрат на забезпечення функцiонування системи державного резерву;

- здiйснює вибiр постачальникiв матерiальних цiнностей в державний резерв;

- укладає державнi контракти (договори) на постачання матерiальних цiнностей в державний резерв;

- здiйснює заходи по стабiлiзацiї ринку стратегiчно важливих видiв продукцiї;

- здiйснює розрахунки з постачальниками за матерiальнi цiнностi, що поставляються в державний резерв;

- несе вiдповiдальнiсть за постачання, закладку i зберiгання матерiальних цiнностей державного резерву; за вiдпустку матерiальних цiнностей з державного резерву у зв'язку з їх освiженням (вiдновленням), замiною i в порядку тимчасового позичання.

Запаси матерiальних цiнностей державного резерву розмiщуються на пiдприємствах, в установах i органiзацiях, спецiально призначених для зберiгання матерiальних цiнностей державного резерву.

Частина запасiв матерiальних цiнностей державного резерву може зберiгатися на промислових, транспортних, сiльськогосподарських, постачальницько-збутових i iнших пiдприємствах, в установах i органiзацiях незалежно вiд форм власностi на договiрних умовах. Перелiк пiдприємств, установ i органiзацiй усiх форм власностi, якi виконують вiдповiдальне зберiгання матерiальних цiнностей державного резерву, номенклатура i об'єми їх накопичення визначаються мобiлiзацiйними i iншими спецiальними планами.

Державний резерв матерiальних цiнностей є недоторканним i може використовуватися тiльки за рiшенням Кабiнету Мiнiстрiв України. Вiдпустка матерiальних цiнностей з державного резерву здiйснюється:

- у зв'язку з їх освiженням (вiдновленням) i замiною;

- в порядку тимчасового позичання;

- в порядку розбронювання;

- для надання гуманiтарної допомоги;

- для лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй;

- у разi настання особливого перiоду.

7.5. Використання коштiв резервного фонду бюджету

Резервний фонд бюджету формується для здiйснення непередбачених витрат, якi не мають постiйного характеру i не могли бути передбаченi пiд час складання проекту бюджету. Резервний фонд бюджету не може перевищувати 1 % об'єму витрат загального фонду вiдповiдного бюджету. Резервний фонд бюджету встановлюється законом про Державний бюджет України або рiшенням про мiсцевий бюджет загальною сумою без визначення головного розпорядника бюджетних коштiв. Кошти резервного фонду бюджету можуть використовуватися на здiйснення:

а) заходiв по лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй техногенного, природного, соцiально-полiтичного характеру;

б) заходу, пов'язаного iз запобiганням виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру, на основi даних монiторингу, експертизи, дослiджень i прогнозiв по можливому ходу подiй з метою недопущення їх переростання в надзвичайну ситуацiю техногенного i природного характеру або пом'якшення її можливих наслiдкiв;

в) iнших непередбачених заходiв, якi вiдповiдно до законiв можуть здiйснюватися за рахунок коштiв бюджету, але не мають постiйного характеру i не могли бути передбаченi пiд час складання проекту бюджету.

До непередбачених заходiв не можуть бути вiднесенi:

- обслуговування i погашення державного боргу, боргу Автономної Республiки Крим або боргу мiсцевого самоврядування;

- додатковi заходи, що забезпечують виконання бюджетної програми (функцiї), призначення на яку затверджено в бюджетi;

- капiтальний ремонт або реконструкцiю, окрiм випадкiв, пов'язаних з лiквiдацiєю надзвичайних ситуацiй i запобiганням виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру;

- придбання житла, окрiм випадкiв вiдселення жителiв з аварiйних будинкiв внаслiдок надзвичайної ситуацiї;

- надання гуманiтарної або iншої допомоги, крiм випадкiв, коли рiшення про надання такої допомоги прийнято Верховною Радою України, Президентом України, Верховною Радою Автономної Республiки Крим, вiдповiдною Радою.

За рахунок коштiв резервного фонду бюджету можуть вiдшкодовуватися витрати на здiйснення заходiв на суму фактичної кредиторської заборгованостi станом на 1 сiчня поточного бюджетного перiоду, вiдносно фiнансування, до яких прийнято рiшення про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету в минулому бюджетному перiодi, але платежi з бюджету не були проведенi або були проведенi частково.

Уявлення i розгляд звернень про видiлення засобiв з резервного фонду бюджету

Звернення про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету подаються:

- вiдносно витрат державного бюджету - мiнiстерствами, iншими центральними органами виконавчої влади, Радою мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, обласною, Київською i Севастопольською мiською держадмiнiстрацiєю в Кабiнет Мiнiстрiв України;

- вiдносно витрат мiсцевих бюджетiв - пiдприємствами, установами, органiзацiями в Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевої держадмiнiстрацiї, виконавчого органу вiдповiдної Ради.

У зверненнi вiдзначається:

- напрям використання коштiв резервного фонду бюджету;

- головний розпорядник бюджетних коштiв, якому пропонується видiлити кошти з резервного фонду бюджету (у разi потреби);

- об'єм асигнувань, який пропонується надати з резервного фонду бюджету;

- пiдстави для здiйснення заходiв за рахунок бюджету;

- iнформацiя про можливiсть (неможливостi) фiнансування вiдмiчених заходiв за рахунок iнших джерел i наслiдки у разi, коли кошти з резервного фонду не будуть видiленi.

До звернення додаються:

- розрахунки об'єму коштiв з резервного фонду бюджету;

- перелiк невiдкладних (першочергових) робiт по лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй, заходiв, пов'язаних iз запобiганням виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру, i iнших заходiв;

- документи, що пiдтверджують отриманi суми страхового вiдшкодування (у разi вiдсутностi договору страхування - пояснення заявника про причини непроведення страхування);

- iнша iнформацiя, що пiдтверджує необхiднiсть видiлення коштiв з резервного фонду бюджету на здiйснення заходiв по лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайних ситуацiй з урахуванням чинникiв їх поширення, розмiру завданого збитку i людських втрат i квалiфiкацiйних ознак надзвичайних ситуацiй, проведення заходiв, пов'язаних iз запобiганням виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру, а також iнших заходiв.

У разi потреби до звернення також додаються:

- акти обстеження i дефектнi акти, що пiдтверджують розмiри завданого збитку;

- узагальненi кошториснi розрахунки на проведення АРIНР.

Мiнфiн (мiсцевий фiнансовий орган) розглядає звернення i доданi до нього матерiали, готує пропозицiї вiдносно пiдстав видiлення коштiв з резервного фонду бюджету, можливостi здiйснення вiдповiдних заходiв за рахунок iнших джерел, можливого об'єму видiлення асигнувань з резервного фонду бюджету i наслiдкiв у разi невидiлення засобiв на такi заходи i посилає їх в тижневий термiн Мiнiстерству економiки (уповноваженому мiсцевому органу).

Мiнекономiки (уповноважений мiсцевий орган) за результатами розгляду звернення i з урахуванням експертних виводiв робить узагальнений висновок вiдносно пiдстав видiлення коштiв з резервного фонду бюджету, правильностi поданих розрахункiв i можливого об'єму видiлення асигнувань з резервного фонду бюджету, а також вiдносно оцiнки наслiдкiв у разi невидiлення коштiв на цi заходи з резервного фонду бюджету.

Мiнекономiки (уповноважений мiсцевий орган) є вiдповiдальним за пiдготовку i представлення проектiв рiшень про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету. У разi визнання доцiльностi i можливостi видiлення коштiв з резервного фонду бюджету Мiнекономiки (уповноважений мiсцевий орган) готує вiдповiдний проект рiшення, в якому має бути визначене:

- головний розпорядник бюджетних коштiв, якому видiляються кошти з резервного фонду бюджету;

- направлення використання коштiв з резервного фонду бюджету;

- об'єм коштiв, який пропонується надати з резервного фонду бюджету;

- умови повернення коштiв, видiлених з резервного фонду бюджету.

Мiнекономiки (уповноважений мiсцевий орган) погоджує проект рiшення про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету з Мiнфiном (мiсцевим фiнансовим органом) i подає його в установленому порядку на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України (Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевiй держадмiнiстрацiї, виконавчому органу вiдповiдної ради). У виняткових випадках (загроза життя людей, об'єктам економiки i територiям) проект рiшення Мiнекономiки готує i подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України на пiдставi прогнозних розрахункiв головного розпорядника бюджетних коштiв.

Кабiнет Мiнiстрiв України (Рада мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевi держадмiнiстрацiї, виконавчий орган вiдповiдної ради) приймає рiшення про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету тiльки за наявностi виводiв Мiнекономiки i Мiнфiну (уповноваженого мiсцевого органу i мiсцевого фiнансового органу).

Пiсля ухвалення рiшення про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету:

а) головний розпорядник бюджетних коштiв в тижневий термiн повiдомляє Мiнфiн (мiсцевий фiнансовий орган) коди економiчної класифiкацiї витрат державного бюджету (коди тимчасової класифiкацiї витрат мiсцевих бюджетiв) i вiдповiднi об'єми коштiв згiдно з вiдмiченим рiшенням;

б) Мiнфiн (мiсцевий фiнансовий орган) пiд час визначення бюджетної програми з резервного фонду бюджету закрiплює за нею код програмної i функцiональної класифiкацiї витрат i кредитування бюджету вiдповiдно до напряму використання коштiв резервного фонду бюджету i вносить змiни до розпису бюджету.

Головний розпорядник бюджетних коштiв пiсля отримання довiдки про внесення змiн до розпису бюджету вносить змiни до кошторисiв i планiв асигнувань.

Державне казначейство, його територiальний орган (а у разi вiдсутностi - мiсцевий фiнансовий орган) пiсля внесення змiн до розпису бюджету реалiзовує його виконання, при цьому витрати з резервного фонду бюджету здiйснюються лише за умови представлення головним розпорядником бюджетних коштiв вiдповiдним органам Державного казначейства перелiку невiдкладних (першочергових) робiт по лiквiдацiї наслiдкiв НС, заходiв, пов'язаних iз запобiганням виникненню надзвичайних ситуацiй техногенного i природного характеру.

Мiнекономiки (уповноважений мiсцевий орган) веде реєстр i проводить монiторинг прийнятих рiшень про видiлення коштiв з резервного фонду бюджету i щомiсячно iнформує Кабiнет Мiнiстрiв України (Раду мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцеву держадмiнiстрацiю, виконавчий орган вiдповiдної ради) про витрачання коштiв резервного фонду вiдповiдного бюджету.

Державне казначейство (його територiальнi органи) щокварталу надає iнформацiю Мiнекономiки (уповноваженому мiсцевому органу) вiдносно залишкiв коштiв резервного фонду бюджету на рахунках головних розпорядникiв бюджетних коштiв (одержувачiв бюджетних коштiв) в розрiзi головних розпорядникiв бюджетних коштiв i бюджетних програм з резервного фонду бюджету, а головнi розпорядники бюджетних коштiв - пояснення про причини невикористання коштiв резервного фонду бюджету.

За результатами аналiзу фактичних залишкiв невикористаних коштiв резервного фонду бюджету на рахунках головних розпорядникiв бюджетних коштiв (одержувачiв бюджетних коштiв) Мiнекономiки (уповноваженого мiсцевого органу) у разi потреби готує i подає на розгляд Кабiнету Мiнiстрiв України (Радi мiнiстрiв Автономної Республiки Крим, мiсцевiй держадмiнiстрацiї, виконавчому органу мiсцевого самоврядування) проект рiшення вiдносно зменшення головному розпорядниковi бюджетних коштiв вiдповiдних витрат з резервного фонду бюджету.

Головнi розпорядники бюджетних коштiв подають Мiнекономiки, Мiнфiну i Державному казначейству (уповноваженому мiсцевому органу i мiсцевому фiнансовому органу) звiт вiдносно використання коштiв вiдповiдно до перелiку робiт або iнших заходiв, а у разi видiлення коштiв резервного фонду бюджету на умовах повернення - також iнформацiю про їх повернення до державного бюджету.

Державне казначейство (його територiальний орган) готує iнформацiю (звiт) про використання коштiв з резервного фонду бюджету i подає Верховнiй Радi України, Кабiнету Мiнiстрiв України, Рахунковiй палатi, Мiнфiну i Мiнекономiки (Мiнфiну Автономної Республiки Крим, фiнансовому органу мiсцевої держадмiнiстрацiї i виконавчому органу вiдповiдної Ради).

Додатково кошти з резервного фонду бюджету для продовження робiт (заходiв) можуть видiлятися лише за умови використання головним розпорядником ранiше видiлених коштiв з резервного фонду бюджету i представлення Мiнекономiки, Мiнфiну i Держбуду (уповноваженим мiсцевим органам) звiту про їх цiльове використання.

7.6. Державний нагляд у сферi цивiльного захисту i техногенної безпеки

Державний нагляд (контроль) у сферi цивiльного захисту i техногенної безпеки здiйснюється з метою:

- виявлення i запобiгання порушень вимог нормативно-правових актiв з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки органами виконавчої влади i органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями, iншими суб'єктами ведення господарства незалежно вiд форм власностi;

- визначення i оцiнки стану готовностi органiв керiвництва ЕДСЦЗ, сил ЦЗ к дiям при загрозi i виникненнi надзвичайних ситуацiй, запобiгання порушень вимог нормативно-правових актiв з цього питання.

7.6.1. Органи державного нагляду з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки

Для здiйснення в мирний час i в особливий перiод державного нагляду (контролю) у сферi цивiльного захисту i техногенної безпеки у складi спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту дiє, i, йому пiдкоряється орган державного нагляду з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки, який має пiдлеглi територiальнi органи з питань ЦЗ i ТБ аж до району, мiста (селищ мiського типу). Органiзацiйна структура, завдання i функцiї, порядок дiяльностi територiального органу державного нагляду з питань ЦЗ i ТБ визначаються положенням про нього.

Керiвник органу державного нагляду з питань ЦЗ i ТБ, його перший заступник i заступники за посадою одночасно являються вiдповiдно Головним державним iнспектором України з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки, першим заступником Головного державного iнспектора України з питань ЦЗ i ТБ, заступниками Головного державного iнспектора України з питань ЦЗ i ТБ. Керiвники структурних пiдроздiлiв органу державного нагляду з питань ЦЗ i ТБ, їх заступники за посадою одночасно є старшими державними iнспекторами України з питань ЦЗ i ТБ.

Керiвники територiальних органiв державного нагляду з питань ЦЗ i ТБ, їх заступники за посадою одночасно є вiдповiдно Головними державними iнспекторами України з питань ЦЗ i ТБ, заступниками головних державних iнспекторiв України з питань ЦЗ i ТБ в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi i Севастополi, районах, мiстах обласного значення, районах в мiстах.

Iншi посадовцi органу державного нагляду з питань ЦЗ i ТБ є державними iнспекторами України з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки.

Органи державного нагляду з питань ЦЗ i ТБ не залежать вiд органiв виконавчої влади i органiв мiсцевого самоврядування, будь-яких iнших органiв управлiння, об'єднань громадян i полiтичних партiй i пiдкоряються тiльки своїм безпосереднiм i прямим начальникам.

Орган державного нагляду з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки i його територiальнi органи вiдповiдно до покладених завдань:

- здiйснюють нагляд (контроль) за виконанням вимог нормативно-правових актiв з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки органами виконавчої влади i органами мiсцевого самоврядування, пiдприємствами, установами i органiзацiями, iншими суб'єктами господарювання незалежно вiд форм власностi;

- здiйснюють нагляд (контроль) за дiяльнiстю аварiйно-рятувальних служб i формувань;

- органiзовують i проводять перевiрки центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi, сил цивiльного захисту по виконанню нормативно-правових актiв з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки;

- органiзовують i проводять державну експертизу з питань ЦЗ i ТБ проектiв будiвництва об'єктiв, якi можуть спричинити надзвичайнi ситуацiї i вплинути на стан захисту населення i територiй;

- узагальнюють практику застосування законодавства у сферi цивiльного захисту населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй, техногенної безпеки i дiяльностi аварiйно-рятувальних служб i формувань, розробляють пропозицiї по його удосконаленню i вносять їх на розгляд спецiально уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань цивiльного захисту;

- здiйснюють нагляд (контроль) за притримуванням вимог будiвельних норм i правил в частинi iнженерно-технiчних заходiв цивiльного захисту;

- здiйснюють нагляд (контроль) за притримуванням стандартiв i нормативiв в сферi, нагляд за якою покладається на них;

- беруть участь в з'ясуваннi причин виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного характеру, невиконання заходiв по запобiганню аварiям, катастрофам i стихiйним лихам, оцiнцi дiй органiв управлiння ЕДСЦЗ, сил ЦЗ пiд час проведення АРIНР;

- разом з органами, що здiйснюють державний нагляд у вiдповiднiй сферi, перевiряють умови зберiгання, знешкодження, утилiзацiї i поховання небезпечних речовин i виробiв;

- надають центральним i мiсцевим органам виконавчої влади i органам мiсцевого самоврядування iнформацiю вiдносно юридичних i фiзичних осiб, винних в порушеннi законодавства у сферi цивiльного захисту, з питань безпеки об'єктiв пiдвищеної небезпеки, з питань дiяльностi i готовностi до дiй аварiйно-рятувальних служб i формувань;

- проводять атестацiю експертiв цивiльного захисту з питань техногенної безпеки;

- розробляють нормативно-правовi i iнших нормативнi акти вiдповiдно до компетенцiї;

- здiйснюють лiцензування дiяльностi у сферi цивiльного захисту i техногенної безпеки.

Орган державного нагляду з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки i його територiальнi органи мають право:

- проводити перевiрки центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форми власностi вiдносно дотримання вимог нормативно-правових актiв у сферi цивiльного захисту i техногенної безпеки;

- складати, за результатами перевiрок, акти перевiрок, а у разi невиконання нормативно-правових актiв з питань ЦЗ i ТБ, законних вимог - протоколи про адмiнiстративнi правопорушення;

- застосовувати штрафнi санкцiї до пiдприємств, установ i органiзацiй за порушення вимог з питань ЦЗ i ТБ;

- притягати до адмiнiстративної вiдповiдальностi посадовцiв i громадян, винних в порушеннi нормативно-правових актiв з питань ЦЗ i ТБ;

- направляти у вiдповiднi органи матерiали про порушення вимог законодавства у сферi цивiльного захисту i техногенної безпеки для вирiшення питання про притягнення винних осiб до адмiнiстративної або кримiнальної вiдповiдальностi;

- проводити дiзнання i розслiдування обставин i причин аварiй i iнших надзвичайних ситуацiй, приймати за результатами розслiдування обов'язковi для виконання рiшення;

- обмежувати або зупиняти роботи по будiвництву, реконструкцiї, розширенню об'єктiв, якi проводяться з порушенням вимог;

- призупиняти, до усунення порушень вимог законодавства в сферi цивiльного захисту i техногенної безпеки, роботу пiдприємств, об'єктiв, окремих виробництв, цехiв, дiлянок, експлуатацiю машин, механiзмiв, устаткування, транспортних засобiв, а також виконання робiт, якщо цi порушення створюють загрозу життю або здоров'ю людей;

- залучати до перевiрок представникiв центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, громадських органiзацiй, фахiвцiв науково-дослiдних, дослiдно-конструкторських i проектних установ за узгодженням з їх керiвниками;

- отримувати встановленим порядком вiд центральних i мiсцевих органiв виконавчої влади, органiв мiсцевого самоврядування, пiдприємств, установ i органiзацiй незалежно вiд форм власностi iнформацiю, яка потрiбна для виконання покладених завдань;

- здiйснювати, у разi потреби, звукозаписи, фото- i вiдеозйомки, як допомiжних засобiв документування правопорушень з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки;

- скликати i проводити наради з питань, що належать до їх компетенцiї;

- тимчасово зупиняти дiяльнiсть неатестованих аварiйно-рятувальних служб i формувань.

Органи державного нагляду з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки вносять в мiсцевi органи виконавчої влади i органи мiсцевого самоврядування пропозицiї про зупинку дiї виданих дозволiв на експлуатацiю об'єктiв пiдвищеної небезпеки i потенцiйно небезпечних об'єктiв у випадку:

- недотримання умов цих дозволiв;

- виявлення факту порушення вимог техногенної безпеки, яка може привести до виникнення надзвичайної ситуацiї;

- виникнення надзвичайної ситуацiї, якщо при з'ясуваннi причин її виникнення встановлений факт непритримування вимог техногенної безпеки;

- недопущення посадовцiв органiв державного нагляду з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки на об'єкт для проведення перевiрок.

Посадовцi органiв державного нагляду видають розпорядження по усуненню порушень з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки у випадку:

- вiдсутностi, неповноти розроблених або невиконання посадових iнструкцiй, правил i iнших органiзацiйно-приписуючих документiв, що стосуються заходiв ЦЗ i ТБ;

- непроведення в установленому порядку навчання персоналу дiям у разi виникнення аварiйних ситуацiй i аварiй;

- вiдсутностi, неповноти або невиконання запланованих заходiв по захисту персоналу вiд шкiдливого впливу НС;

- непроведення iдентифiкацiї потенцiйно небезпечних об'єктiв або об'єктiв пiдвищеної небезпеки;

- непроведення паспортизацiї потенцiйно небезпечного об'єкту або об'єкту пiдвищеної небезпеки;

- вiдсутностi декларацiї безпеки об'єкту пiдвищеної небезпеки;

- вiдсутностi на потенцiйно-небезпечних виробництвах паспортiв (формулярiв) на устаткування i апаратуру або системи по забезпеченню їх безперебiйної (безаварiйною) роботи;

- невiдповiдностi кiлькостi промислових засобiв iндивiдуального захисту органiв дихання вiд небезпечних хiмiчних речовин нормам забезпечення ними працiвникiв об'єктiв, їх непридатностi або вiдсутностi на об'єктi, а також у разi порушення порядку зберiгання таких засобiв;

- порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

- вiдсутностi плану локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй на потенцiйно небезпечному об'єктi або об'єктi пiдвищеної небезпеки, а також вiдсутностi розроблених вiдповiдно до цього плану спецiальних заходiв протиаварiйного захисту;

- вiдсутностi, або неповноти створення об'єктових матерiальних резервiв, призначених для лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй, або невiдповiдностi їх затвердженим номенклатурам i об'ємам;

- вiдсутностi або непридатностi засобiв радiацiйного i хiмiчного захисту у осiб, якi здiйснюють обслуговування потенцiйно небезпечних об'єктiв або об'єктiв пiдвищеної небезпеки, а також у осiб, участь яких в лiквiдацiї наслiдкiв надзвичайної ситуацiї або аварiї передбачена планом локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй;

- вiдсутностi або несправностi на потенцiйно небезпечному об'єктi або об'єктi пiдвищеної небезпеки локальної системи виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацiй i локальної системи оповiщення населення, яке проживає в зонах можливого ураження, i персоналу цього об'єкту;

- вiдсутностi на об'єктi пiдвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовностi до виконання покладених на неї завдань;

- неготовностi до використання за призначенням аварiйно-рятувальної технiки i устаткування, призначеного для забезпечення безпеки об'єктiв, локалiзацiї i лiквiдацiї НС i їх наслiдкiв;

- неготовностi осiб, обслуговуючих потенцiйно небезпечнi об'єкти i об'єкти пiдвищеної небезпеки, а також осiб, участь яких в лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї або аварiї передбачена планом локалiзацiї i лiквiдацiї аварiй, до дiй з попередження i лiквiдацiї надзвичайної ситуацiї;

- вiдсутностi на потенцiйно небезпечному об'єктi i об'єктi пiдвищеної небезпеки угоди про постiйне обов'язкове обслуговування державними аварiйно-рятувальними службами, якщо iнше не передбачене законодавством;

- порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровiдним транспортом i порядок їх перевезення транспортними засобами;

- проведення робiт по будiвництву будiвель i споруд, розмiщення других господарчих об'єктiв, iнженерних и транспортних комунiкацiй с порушенням встановленого законодавством порядку їх проведення або в результатi проведення яких виникає загроза безпеки населення, об'єктам, устаткуванню i майну, яке знаходиться в них;

- iнших порушень, визначених нормативно-правовими актами з питань цивiльного захисту i техногенної безпеки.

7.6.2. Державне регулювання заходiв по попередженню НС

Заходи по забезпеченню безпеки техносфери

Державна стандартизацiя. Стандартизацiя складає основу проведення державної полiтики по встановленню єдиних норм, правил, окремих характеристик i вимог, спрямованих на забезпечення:

- високої якостi продукцiї i послуг вiдповiдно до рiвня розвитку науки, технiки i технологiй;

- безпеки продукцiї, робiт i послуг;

- єднiсть вимiрiв;

- безпеки об'єктiв економiки з урахуванням прийнятних ризикiв техногенних i природних НС.

Державна стандартизацiя органiзується i проводиться Державним комiтетом стандартизацiї, метрологiї i сертифiкацiї в Українi, його регiональними та мiсцевими структурами. Стандартизацiя - це дiяльнiсть по установленню положень для загального и многократного застосування, вiдносно до наявних або можливих задач в цiлях досягнення оптимального ступеню упорядкування в визначенiй сферi, результатом якої є збiльшення ступеню вiдповiдностi продукцiї, процесiв та послуг їх функцiональному призначенню, усуненню бар'єрiв в торгiвлi i сприянню науково-технiчному спiвробiтництву.

Об'єктами стандартизацiї є продукцiя, процеси i послуги, зокрема: матерiали, складовi частини, устаткування, системи i їх сумiснiсть, правила, процедури, функцiї, методи i дiяльнiсть.

Метою стандартизацiї в Українi є:

- забезпечення безпеки для життя i здоров'я людини, тварин i рослин;

- забезпечення безпеки майна i охорони довкiлля;

- створення умов для рацiонального використання усiх видiв нацiональних ресурсiв;

- визначення вiдповiдностi об'єктiв стандартизацiї своєму призначенню.

Дiяльнiсть державних органiв стандартизацiї рiзних рiвнiв встановлюють обов'язковi вимоги по: захисту життя, здоров'я i майна людини; захисту тварин i рослин; охоронi довкiлля; безпецi продукцiї, процесiв або послуг; запобiганню введенню в оману вiдносно призначення i безпеки продукцiї.

Таким чином, стандартизацiя є одним з важливих напрямiв дiяльностi держави по забезпеченню техногенної безпеки i зниженню ризику виникнення надзвичайних ситуацiй.

Державна експертиза. Державна експертиза проектiв i рiшень об'єктiв виробничого i соцiального призначення i процесiв, здатних викликати надзвичайнi ситуацiї i вплинути на стан захисту населення i територiй органiзовується i проводиться вiдповiдно до законодавства спецiально уповноваженими центральними i мiсцевими органами виконавчої влади. У разi потреби вказана експертиза може проводитися об'єднаннями громадян, незалежними експертами i фахiвцями мiжнародних експертних органiзацiй, в порядку, встановленому законодавством України.

Лiцензування певних видiв дiяльностi. Лiцензування окремих видiв дiяльностi здiйснюється з метою проведення єдиної державної полiтики по об'єднанню життєво важливих iнтересiв громадян, суспiльства i держави. Основними принципами державної полiтики у сферi лiцензування дiяльностi техносфери є:

- забезпечення рiвностi прав i законних iнтересiв суб'єктiв господарювання;

- захист прав, законних iнтересiв, життя i здоров'я громадян.

Лiцензуванню пiдлягає досить широкий круг рiзних видiв господарської дiяльностi, у тому числi тi їх види, якi пов'язанi з ризиком виникнення ситуацiй небезпечних для життя i здоров'я громадян, життєдiяльностi територiй. До них вiдносяться:

- виробництво вибухових речовин i матерiалiв;

- виробництво особливо небезпечних хiмiчних речовин;

- виробництво пестицидiв i агрохiмiкатiв;

- виробництво спецiальних засобiв, заряджених речовинами сльозоточивої i дратiвливої дiї, засобiв iндивiдуального захисту i активної оборони;

- транспортування нафти, нафтопродуктiв, транспортування природного i нафтового газу, його розподiл i зберiгання;

- централiзоване водопостачання i водовiдведення;

- перевезення пасажирiв i вантажiв повiтряним, залiзничним, рiчковим, морським, автомобiльним транспортом;

- операцiї у сферi поводження з небезпечними вiдходами та iн.

Сертифiкацiя продукцiї. Сертифiкацiя органiзовується i здiйснюється з метою пiдтвердження вiдповiдностi продукцiї, що випускається, встановленим вимогам якостi безпеки для життя i здоров'я людей, довкiлля i майна. Сертифiкацiя може носити обов'язковий i добровiльний характер i здiйснюється спецiально уповноваженими структурами органiв державної, виконавчої влади i мiсцевого самоврядування.

Страхування господарської дiяльностi. Головною цiллю страхування є забезпечення економiчної пiдтримки заходiв по попередженню НС, здiйснюване центральними i мiсцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами Рад, пiдприємств i органiзацiй, незалежно вiд форм власностi i страхового покриття збиткiв, якi нанесенi НС. Особливо актуальною становиться проблема страхування в умовах приватизацiї об'єктiв пiдвищеної небезпеки. Проблема зводиться до компенсацiї збиткiв для приватизованих пiдприємств страховим шляхом без участi державних структур.

Пiдвищення безпеки галузей економiки. Вирiшення проблеми регулювання техногенної безпеки лежить в областi вдосконалення функцiонування складних технiчних систем, передусiм по лiнiї прiоритету соцiального ефекту над економiчним, здоров'я i виживаностi нацiї над прибутками. Пiдвищення безпеки техносфери вимагає також масштабних змiн в структурi народного господарства у бiк галузей, кiнцева продукцiя яких спрямована на задоволення потреб населення при значному скороченнi потенцiйно небезпечних виробництв i зниженнi ризику аварiй в усiх галузях економiки з пiдвищено небезпечними технологiями.

Заходи по полiпшенню екологiчної обстановки i

рацiональному природокористуванню

Проблемi екологiчної безпеки i рацiонального природокористування придiляється велика увага у всьому свiтi. Цiєю проблемою впритул займаються вiдповiднi структури ООН i iнших громадських органiзацiй свiтової спiльноти. З точки зору попереджувальних заходiв в цiй проблемi можна видiлити ряд напрямiв.

Рацiональне розмiщення потенцiйне небезпечних виробництв. В Українi приблизно в п'ятдесяти мiстах, де проживає близько 18 мiльйонiв чоловiк (приблизно 39 % населення країни), розмiщено до 50 % хiмiчно небезпечних об'єктiв (бiльше 5,5 тисяч). Крiм того, цi мiста є центрами тяжiння населення (у пошуках робочих мiсць i навчання), що ще бiльше пiдвищує щiльнiсть населення. Це такi мiста як Київ, Харкiв, Днiпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львiв, Запорiжжя i iншi великi центри. В обласних мiстах України зосереджено до 30% потенцiйно небезпечних виробництв i проживає бiльше 15 мiльйонiв чоловiк, тодi як площа їх складає лише 2 % територiї України, з урахуванням передмiсть. В країнi об'єктивно склалася територiальна диференцiацiя потенцiйної небезпеки, як по техногенних, так i природним негативним проявам. Шляхи вирiшення цiєї проблеми представляються наступними:

- вдосконалення законодавчої i нормативної бази по змiнi об'єктiв пiдвищеної небезпеки у бiк жорсткiших вимог по безпецi;

- закриття i реконструкцiя пiдприємств iз застарiлою технологiєю i що виробили термiни експлуатацiї;

- введення в мiстобудiвнi норми i правила жорстких вимог функцiонування промислових зон в мiськiй смузi i за її межами.

Системи екологiчної експертизи. Одним з найважливiших елементiв екологiчного оздоровлення територiй є створення державної i регiональних систем екологiчної експертизи i органiзацiї її дiяльностi. Екологiчнiй експертизi повиннi пiдкорятися усi проекти законодавчих i нормативно-технiчних документiв пов'язаних з розвитком техносфери i експлуатацiєю довкiлля. Екологiчну експертизу повиннi проходити усi види дiяльностi вiд стадiї планування до реалiзацiї дiючих об'єктiв i комплексiв, а також усi населенi пункти. Експертиза здiйснюється як державними, так i громадськими екологiчними структурами, вiдповiдно до законодавства України.

Розробка цiльових природно-охоронних програм. Цiльовi природоохороннi програми розробляються в iнтересах екологiчного вiдновлення i оздоровлення окремих територiй i регiонiв - заповiдникiв, нацiональних паркiв, великих лiсових масивiв i iнших територiй. Велике значення мають цiльовi природоохороннi програми адмiнiстративних одиниць - мiст, районiв, областей.

Метою програм є створення безпечних умов життя людини i вiдновлення якостi природного середовища. Реалiзацiя цiєї мети повинна дати можливiсть довести змiст шкiдливих речовин в гiдросферi, атмосферi i ґрунтi до граничнодопустимих показникiв, забезпечити збереження i вiдновлення ландшафтiв i бiорiзноманiтностi.

Прiоритетними напрямами цiльових програм є: управлiння природоохоронною дiяльнiстю i станом природного середовища; охорона природи; зниження техногенного навантаження на природне середовище i мiсце iснування людини; ресурсозбереження; екологiчна освiта i виховання.

Створення нацiональної i регiональних систем монiторингу довкiлля. Державна система монiторингу довкiлля - це система спостереження, збору, обробки, передачi, зберiгання i аналiзу iнформацiї про стан довкiлля, прогнозування її змiни i розробки науково-обгрунтованих рекомендацiй для ухвалення рiшень по попередженню негативних змiн стану довкiлля i дотримання вимог екологiчної безпеки. Система монiторингу є частиною нацiональної системи iнформацiйної iнфраструктури, пов'язаної по завданнях i цiлях з аналогiчними системами iнших держав. Система монiторингу спрямована на:

- пiдвищення рiвня iнформацiї про екологiчний стан довкiлля;

- пiдвищення оперативностi i якостi iнформацiйного обслуговування усiх зацiкавлених фiзичних i юридичних осiб;

- сприяння розвитку мiжнародної спiвпрацi у сферi охорони довкiлля, рацiонального використання природних ресурсiв i екологiчної безпеки.

Основними завданнями суб'єктiв монiторингу є:

- довгострокове систематичне спостереження за станом довкiлля;

- аналiз екологiчного стану довкiлля;

- iнформацiйно-аналiтична пiдтримка прийнятих рiшень у сферi охорони довкiлля;

- iнформацiйне обслуговування органiв державної влади, органiв мiсцевого самоврядування, а також забезпечення екологiчною iнформацiєю населення країни i мiжнародних органiзацiй;

- розробка науково обґрунтованих рекомендацiй для ухвалення управлiнських рiшень.

Нормування дiяльностi об'єктiв пiдвищеної небезпеки. Нормування дiяльностi об'єктiв пiдвищеної небезпеки визначає кiлькiснi i якiснi показники функцiонування небезпечних технологiй i процесiв з точки зору безпеки для персоналу, населення, довкiлля. Нинi актуальною є проблема виробництв з гранично зношеними основними фондами, а також використання у виробничих процесах старих (частенько небезпечних) технологiй. Нормування при вирiшеннi питань безпеки може вироблятися як по вiдповiдностi параметрiв процесiв i кiнцевої продукцiї необхiдним нормам, так i по кiлькiсних i тимчасових рамках функцiонування таких виробництв.

ЛIТЕРАТУРА

-- Закон України вiд 3 лютого 1993 року N 2974-XII "Про Цивiльну оборону України".

-- Закон України "Про пожежну безпеку" ( Вiдомостi Верховної Ради (ВВР), 1994, N 5, ст. 21 )

-- Закон України "Про державний матерiальний резерв" ( Вiдомостi Верховної Ради України (ВВР), 1997, N 13, ст.112 ) ( Вводиться в дiю Постановою ВР N 52/97-ВР вiд 24.01.97, ВВР, 1997, N 13, ст.113 )

Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами

N 642/97-ВР вiд 18.11.97, ВВР, 1998, N 10, ст.36;

N 988-XIV (988-14 ) вiд 16.07.99, ВВР, 1999, N 40, ст.362;

N 1709-III (1709-14 ) вiд 11.05.2000, ВВР, 2000, N 32, ст.257;

N 762-IV (762-15 ) вiд 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247;

N 860-IV (860-15 ) вiд 22.05.2003, ВВР, 2003, N 37, ст.300;

N 1713-IV (1713-15 ) вiд 12.05.2004, ВВР, 2004, N 33-34, ст.403;

N 489-V (489-16 ) вiд 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66;

N 424-V (424-16 ) вiд 01.12.2006, ВВР, 2007, N 9, ст.67;

N 2289-VI (2289-17 ) вiд 01.06.2010, ВВР, 2010, N 33, ст.471.

-- Закон України вiд 14 грудня 1999 року N 1281-XIV "Про аварiйно-рятувальнi служби".

-- Закон України вiд 8 червня 2000 року N 1809-III "Про захист населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру".

-- Постанова КМУ вiд 26 жовтня 2001 року N1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуацiї населення у разi загрози або виникнення надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру".

-- Постанова КМУ вiд 19 серпня 2002 року N1200 "Про затвердження Порядку забезпечення населення i особового складу невоєнiзованих формувань засобами радiацiйного та хiмiчного захисту" (iз змiнами, внесеними згiдно з постановою КМ N 1148 (1148-2009-п) вiд 29.10.2009).

-- Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 11 липня 2002 року N 956 "Про iдентифiкацiю та декларування безпеки об'єктiв пiдвищеної небезпеки".

-- Спiльний наказ МНС, Мiнагрополiтики, Мiнекономiки, Мiнприроди вiд 27.03.2001 N 73/82/64/122 "Про затвердження Методики прогнозування наслiдкiв виливу (викиду) небезпечних хiмiчних речовин при аварiях на промислових об'єктах i транспортi".

-- Наказ МНС України вiд 06.08.2002 N 186 "Про введення в дiю Методики спостережень щодо оцiнки радiацiйної та хiмiчної обстановки".

-- Наказ МНС 16.12.2002 N330 "Про затвердження Iнструкцiї з тривалого зберiгання засобiв радiацiйного та хiмiчного захисту".

-- Наказ Мiнiстерства України з питань НС 03.02.2005 N59 "Про затвердження Порядку видачi непрацюючому населенню засобiв iндивiдуального захисту органiв дихання вiд бойових отруйних речовин".

-- Наказ МНС України вiд 08.08.2005 N 125 "Про затвердження Методичних рекомендацiй щодо перевiрки стану утримання, експлуатацiї та використання захисних споруд цивiльної оборони у мирний час".

-- Наказ МНС 16.07.2009 N 494 "Методичнi рекомендацiї щодо розроблення планiв цивiльного захисту пiдприємств, установ, органiзацiй на особливий перiод".

-- Наказ МНС України вiд 28.12.2010 N 96 "Про затвердження Примiрного перелiку документiв з питань цивiльного захисту".

-- Стандарт МНС України. Фiльтрувальнi засоби iндивiдуального захисту органiв дихання населення у надзвичайних ситуацiях. Класифiкацiя й загальнi технiчнi вимоги. СОУ МНС 75.2-00013528-002:2010

-- Постанова Головного державного санiтарного лiкаря України вiд 12.07.2000 N 116 "Про затвердження значень гiгiєнiчних нормативiв "Норми радiацiйної безпеки України, доповнення: Радiацiйний захист вiд джерел потенцiйного опромiнювання" (НРБУ-97/Д-2000).

-- Державнi гiгiєнiчнi нормативи "Норми радiацiйної безпеки України" (НРБУ-97).

-- ДСТУ 3891-99

-- ДСТУ 3900-99 "Безопасность в ЧС. Основные положения"

-- ДБН В.2.2.5-97 "Захиснi споруди цивiльної оборони"

-- ДБН 360-92 "Мiстобудування. Планування та забудова мiських та сiльських поселень".

-- ВСН 34-89 Миноборони СРСР "Планировка и застройка военных городков"

-- РД 52.04.253-90 "Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте".

-- Артамонов В.Г. Неотложная помощь при профессиональных интоксикациях. - М.: "Медицина", 1981.

-- Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. - К.: Наукова думка, 1987.

-- Барер А.С., Филипенков С.И./ Космическая биология и медицина. М., Наука, 1987 (Сер.: Руководство по физиологии).

-- Военная токсикология, радиология и медицинская защита. Учебник Военно-медицинской академии им. С.М. Кирова. - Л., 1987.

-- Вредные вещества в промышленности. Справочник/ Под ред. Н.В. Лазарева. - Л.: "Химия", 1976..

-- Вредные химические вещества. Азотсодержащие органические соединения. Справочник/ Под ред. Б.А. Курляндского, В.А. Филова. - С-П., 1992.

-- Гольдштейн Д.С., Кощеев В.С. Организация индивидуальной защиты в атомной промышленности. М., Энергоатомиздат, 1983.

-- Гражданская оборона: Учеб. Для вузов/В.Г. Атаманюк, Л.Г. Ширшев, Н.И. Акимов. Под. ред.. Д.И. Михайлика. 2-е изд. - М.: Высш. Шк.., 1987.

-- Депутат О.П., Коваленко I.В., Мужик I.С., Цивiльна оборона. Навчальний посiбник / За ред. полковника В.С. Франчука. - Львiв, Афiша, 2000 - 336 с.

-- Долин П.А. Справочник по технике безопасности. - 6-е узд., перераб. И доп. - М.: Энергоатомиздат, 1984. - 824 с.

-- Изолирующие средства индивидуальной защиты для работающих в экстремальных условиях: Обзор. информ./ Т.Ш. Гамцелидзе, М.С. Гегелов, Г.Г. Чинчаладзе, Н.Н. Якобидзе. М., ВЦНИИОТ, 1987. (Сер.:Охрана труда. Вып.. 6).

-- Исаев В.С. Аварийно химически опасные вещества (АХОВ). Методика прогнозирования и оценки химической обстановки. Учебное пособие. Библиотечка "Военные знания". Москва - 2003.

-- Кирильченко В.В., Москалик А.Х. Информационное обеспечение в сфере гражданской защиты населения. Учебное пособие. Курсы гражданской обороны Донецкой области. Донецк, 2003 г.

-- Кирильченко В.В., Москалик А.Х. Классификация чрезвычайных ситуаций. Учебное пособие. Курсы гражданской обороны Донецкой области. Донецк, 2003 г.

-- Кирильченко В.В., Москалик А.Х. "Предупреждение чрезвычайных ситуаций". Учебное пособие. Курсы гражданской обороны Донецкой области. Донецк, 2003.

-- Кощеев В.С., Кузнец Е.И. Физиология и гигиена индивидуальной защиты человека в условиях высоких температур. М., Медицина, 1986.

-- Максимов М.Т. Защита от сильнодействующих ядовитых веществ. - М., 1993.

-- Матвеев А. В., Коваленко А. И. Основы организации защиты населения и территорий в чрезвычайных ситуациях мирного и военного времени: учебное пособие/Под ред. А. В. Матвеева; ГУАП. -- СПб., 2007. -- 224 с.

-- Медицинские вопросы ликвидации последствий на железнодорожном транспорте. Руководство в 3-х томах/ Под ред. Ю.Н. Коршунов, С.В. Суворова. - М.: ВНИИжелезнодорожной гигиены, 1991.

-- Методическое руководство по индивидуальной защиты персонала атомных станций и физиолого-гигиенические требования к изолирующим средствам индивидуальной защиты. М., Энергоатомиздат, 1986.

-- Приборы радиационной, химической разведки и дозиметрического контроля. Методические указания./ Гуськов Л.Н., Донецк, ДонДУЕТ.2000.

-- Прогнозирование и оценка химической обстановки при авариях на химически опасных объектах. Методические указания / А.С. Толстих. - Донецк ДонНУЭТ. 2007. - 34 с.

-- Радiацiйний захист населення. Методичнi вказiвки. /Толстих А.С., Федоркина I.А., Донецьк. ДонДУЕТ. 2006.

-- Сильнодействующие ядовитые вещества. Технические жидкости. Ртуть. - М.: "Военные знания", 1997.

-- Сильнодействующие ядовитые вещества и защита от них. Учебное пособие/ Под ред. В.А. Владимирова. - М.: Воениздат, 1989.

-- Справочник по защите населения от сильнодействующих ядовитых веществ. - М.: МЧС России, 1995.

-- Справочник спасателя в 6 кн. Спасательные работы по ликвидации последствий химического заражения. - М.: ВНИИ ГОЧС, 1995.

-- Средства индивидуальной защиты: Справ. изд./ С.Л. Каменский, К.М. Смирнов, В.И. Жуков, Н.А. Краснощеков. - Л.: Химия, 1989.

-- Толстых А.С. Аварийно химически опасные вещества и защита от них. Учебное пособие./ А.С. Толстых, И.А. Федоркина.- Донецк: ДонНУЭТ, 2007. - 80 с.

-- http://gochs.info/karta.htm Гражданская оборона, предупреждение и ликвидация чрезвычайных ситуаций.

170

Оставить комментарий © Copyright Ня Размещен: 16/01/2014, изменен: 16/01/2014. 523k. Статистика. Справочник: Критика Гр оборона		Оценка: *7.004** Ваша оценка:

Ня : другие произведения.

Конспект лекций