Ня. Метод указания

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ,

МОЛОДI ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький нацiональний унiверситет економiки

i торгiвлi iменi Михайла Туган-Барановського

Кафедра екологiї, фiзики i безпеки життєдiяльностi

А.С. Толстих, О.О. Васильєв, I.В. Перкун

ЦИВIЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Оцiнка хiмiчної обстановки

при аварiях

на хiмiчно небезпечних об'єктах

Навчальний посiбник

ДонНУЕТ

Донецьк

2012

МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ I НАУКИ,

МОЛОДI ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Донецький нацiональний унiверситет економiки

i торгiвлi iменi Михайла Туган-Барановського

Кафедра екологiї, фiзики i безпеки життєдiяльностi

А.С. Толстих, О.О. Васильєв, I.В. Перкун

ЦИВIЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Оцiнка хiмiчної обстановки при аварiях

на хiмiчно небезпечних об'єктах

Навчальний посiбник

для студентiв напряму пiдготовки "Харчовi технологiї"

денної форми навчання

Затверджено на засiданнi кафедри

екологiї, фiзики i безпеки життєдiяльностi

Протокол N 13 вiд 19.04.2012 р.

Схвалено навчально-методичною

радою ДонНУЕТ

Протокол N вiд 2012 р.

ДонНУЕТ

Донецьк

2012

УДК 355.58:623.459

ББК 68.9я73

Т 54

Рецензенти:

Ю.Б. Висоцький - д-р хiм. наук, проф.,

Є.I. Ковальова - канд. мед. наук, доц.

Толстих А. С.

Т-54 Цивiльний захист. Оцiнка хiмiчної обстановки при аварiях на хiмiчно небезпечних об'єктах: навч. посiб. для студ. напр. пiдг. "Харчовi технологiї" ден. форми навчання / А.С. Толстих, О.О. Васильєв, I.В. Перкун. - Донецьк: ДонНУЕТ, 2012. - 117 с.

Навчальний посiбник мiстить усi необхiднi довiдковi даннi для проведення прогностичного та аварiйного планування. Методики супроводжується прикладами проведення окремих розрахункiв параметрiв наслiдкiв хiмiчного зараження. Також наведений приклад виконання загального планування наслiдкiв аварiї на хiмiчно небезпечних об'єктах та розрахунку можливих втрат серед персоналу об'єкту господарчої дiяльностi або населення.

Призначений для виконання розрахунково-графiчної роботи з дисциплiни "Цивiльний захист" студентами напряму пiдготовки "Харчовi технологiї" денної форми навчання.

УДК 355.58:623.459

ББК 68.9я73

No Толстих А.С., Васильєв О.О., Перкун I.В.2012

No Донецький нацiональний унiверситет

економiки i торгiвлi

iменi Михайла Туган-Барановського, 2012

ЗМIСТ

стор.

ВСТУП ................................................................................................................... 4

ГЛАВА 1 ТЕРМIНИ I ВИЗНАЧЕННЯ................................................................ 6

Контрольнi питання до глави 1.................................................................. 9

ГЛАВА 2 ХIМIЧНО НЕБЕЗПЕЧНI РЕЧОВИНИ.............................................. 11

2.1. Класифiкацiя ХНР за ступенем дiї на органiзм людини .................. 11

2.2. Зберiгання i транспортування ХНР .................................................... 30

2.3. Класифiкацiя аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах,

особливостi їх виникнення i розвитку ............................................... 33

Контрольнi питання до глави 2 ................................................................... 41

ГЛАВА 3 ПРОГНОЗУВАННЯ I ОЦIНКА ХIМIЧНОЇ ОБСТАНОВКИ

ПРИ АВАРIЯХ НА ХНО ..................................................................... 44

3.1. Розрахункова методика РД 52.04.253-90 ................................. 45

Приклади проведення розрахункiв....................................... 69

3.2. Розрахункова методика згiдно

наказу N 73/82/64/122 вiд 27.03.2001....................................... 83

Приклади проведення розрахункiв....................................... 104

3.3. Приклад виконання розрахунково-графiчної роботи

"Прогнозування i оцiнка хiмiчної обстановки при аварiях

на ХНО" за методикою РД 52.04.253-90............................................ 109

ЛIТЕРАТУРА .......................................................................................................... 115

ВСТУП

Однiєю з характерних особливостей розвитку свiтової цивiлiзацiї в XXI столiттi являється хiмiзацiя промислової iндустрiї. Вироби хiмiчної галузi поширюються в усi сфери життя людини.

В той же час iнтенсивний розвиток хiмiчної промисловостi зумовив розвиток техногенних небезпек, якi призводять до великих аварiй, що супроводжуються викидами ХНР, значним матерiальним збитком i великими людськими жертвами.

Тiльки за останнi 30 рокiв у свiтi сталася значна кiлькiсть великих хiмiчних аварiй i катастроф на промислових об'єктах, у тому числi аварiя на хiмiчному заводi в Севезо (Iталiя, 1976 р.), аварiя столiття в Бхопале (Iндiя, 1984 р.), на ВО "Азот" (Литва, 1989 р.) i багато iнших. Соцiальний збиток, який був нанесений аварiєю в Бхопале, порiвнянний зi збитком вiд застосування ядерної зброї. Наприклад, в результатi атомного бомбардування м. Нагасакi (Японiя) в 1945 р. було вбито i поранено близько 140000 чоловiк, а вiд аварiї в Бхопале постраждали 220 тис. чоловiк.

Вiдповiдно до Мiжнародного Регiстра у свiтi використовується в промисловостi, сiльському господарствi i побутi близько 6 млн. токсичних речовин, 60 тис. з яких виробляються у великих кiлькостях, у тому числi бiльше 500 речовин, що вiдносяться до групи хiмiчно-небезпечних речовин (ХНР) - найбiльш токсичних для людей.

До хiмiчно небезпечних об'єктiв вiдносяться:

- заводи i комбiнати хiмiчних галузей промисловостi, а також окремi установки i агрегати, що виробляють або використовують ХНР;

- заводи (чи їх комплекси) по переробцi нафтопродуктiв;

- виробництва iнших галузей промисловостi, якi використовують ХНР;

- пiдприємства, оснащенi холодильними установками, водонапiрними станцiями i очисними спорудами, якi використовують хлор або амiак;

- залiзничнi станцiї i порти, де концентрується продукцiя хiмiчних виробництв, термiнали i склади на кiнцевих пунктах перемiщення ХНР;

- транспортнi засоби, контейнери i наливнi потяги, автоцистерни, рiчковi i морськi танкери, що перевозять хiмiчнi продукти;

- склади i бази, на яких знаходяться запаси речовин для дезiнфекцiї, дератизацiї сховищ для зерна i продуктiв його переробки;

- склади i бази iз запасами отрутохiмiкатiв для сiльського господарства.

Всього в Українi функцiонує 1810 об'єктiв господарювання, на яких зберiгається або використовується у виробничiй дiяльностi бiльше 283 тис. тонн ХНР, у тому числi - 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн амiаку. Серед них - 1-ого ступеню хiмiчної небезпеки - 76 об'єктiв, 2-ого ступеню - 60 i 3-ого ступеню - 1134 об'єкти.

Всього в зонах можливого зараження вiд цих об'єктiв проживає приблизно 20 млн. чоловiк (38,5 % вiд усього населення країни).

321 адмiнiстративно-територiальна одиниця (АТО) мають ступенi хiмiчної небезпеки, з них до першого ступеня вiднесена 154 АТО, до другого ступеня - 47 АТО i до третього - 108 АТО.

У цих умовах знання вражаючих властивостей ХНР, завчасне прогнозування i оцiнка наслiдкiв можливих аварiй з їх викидом, умiння правильно дiяти в таких умовах i лiквiдовувати наслiдки аварiйних викидiв - одна з необхiдних умов забезпечення безпеки населення.

Досягнення позитивних результатiв в справi захисту населення i територiй в умовах техногенних аварiй i катастроф багато в чому визначається якiсною пiдготовкою керiвного складу органiв управлiння ЦЗ i НС, командно-керiвного складу цивiльних органiзацiй цивiльного захисту i ступенем навчання самого населення. Цей навчальний посiбник покликаний пiдвищити рiвень знань студентiв при самостiйнiй пiдготовцi по дисциплiнi "Цивiльний захист".

ГЛАВА 1 ТЕРМIНИ I ВИЗНАЧЕННЯ

Хiмiчно небезпечний об'єкт (ХНО) - об'єкт, на якому зберiгають, переробляють, використовують або транспортують небезпечну хiмiчну речовину, при аварiї на якому або при руйнуваннi якого може статися загибель або хiмiчне зараження природного довкiлля.

Техногенна небезпека - стан, що внутрiшньо властивий технiчнiй системi, промисловому або транспортному об'єкту, реалiзовується у виглядi вражаючих дiй джерела техногенної надзвичайної ситуацiї на людину i довкiлля при його виникненнi, або у виглядi прямого або непрямого збитку для людини i довкiлля в процесi нормальної експлуатацiї цих об'єктiв.

Руйнування хiмiчно небезпечного об'єкту - результат катастроф i стихiйних лих, що привели до повної розгерметизацiї усiх мiсткостей i порушення технологiчних комунiкацiй.

Аварiя - порушення технологiчних процесiв на виробництвi, ушкодження трубопроводiв, мiсткостей, сховищ, транспортних засобiв, що призводить до викиду ХНР в атмосферу в кiлькостях, якi можуть викликати масове ураження людей i тварин.

Аварiйно хiмiчно небезпечна речовина (ХНР) - небезпечна хiмiчна речовина, яка використовується в промисловостi i сiльському господарствi, при аварiйному викидi (розливi) якої може статися зараження довкiлля в концентрацiях (токсодозах), що вражають живий органiзм.

Аварiйно хiмiчно небезпечна речовина iнгаляцiйної дiї (ХНРIД) - аварiйно хiмiчно небезпечна речовина, при викидi (розливi) якої може статися масова поразка людей iнгаляцiйним шляхом.

Небезпечна хiмiчна речовина - хiмiчна речовина, пряма або опосередкована дiя якої на органiзм людини може викликати гострi i хронiчнi захворювання людей або їх загибель.

Середньодобова граничнодопустима концентрацiя (ГДК_С_Д) - це така концентрацiя шкiдливої речовини в повiтрi населених мiсць, яка при щоденному перебуваннi людини протягом 24 годин, не може викликати захворювання або вiдхилення вiд норми стану здоров'я, що виявляються сучасними методами дослiджень, в процесi життя нинiшнiх i наступних поколiнь.

Граничнодопустима концентрацiя робочої зони (ГДК_РЗ) - це така концентрацiя шкiдливої речовини в повiтрi робочої зони, яка при щоденнiй роботi протягом 8 годин, але не бiльше 41 години в тиждень, упродовж усього робочого стажу не може викликати захворювання або вiдхилення в станi здоров'я, що виявляються сучасними методами дослiджень, в процесi роботи або вiддалених термiнах життя нинiшнiх i наступних поколiнь.

Токсодоза - це величина, що дорiвнює кiлькостi токсичної речовини, що потрапляє в органiзм, вiднесенiй до маси його тiла.

Гранично допустима токсодоза - така доза (концентрацiя), при якiй симптоми отруєння ще не настають.

Середня порогова (токсодоза РС₅₀) - доза, яка викликає початковi симптоми отруєння ХНР у 50 % уражених;

Середня виводяща (токсодоза IС₅₀) - доза, яка призводить до втрати працездатностi у 50 % уражених;

Середня смертельна (токсодоза LC₅₀) - доза, що призводить до загибелi 50% людей або тварин при 2 - 4 годиннiй iнгаляцiйнiй дiї.

Хiмiчне зараження - поширення небезпечних хiмiчних речовин в природному довкiллi в концентрацiях або кiлькостях, що створюють загрозу для людей, сiльськогосподарських тварин i рослин протягом певного часу.

Осередок хiмiчного ураження - територiя, в межах якої в результатi дiї небезпечних хiмiчних речовин сталися масовi поразки людей, сiльськогосподарських тварин i рослин.

Зона хiмiчного зараження - територiя або акваторiя, в межах якої поширенi або куди привнесенi небезпечнi хiмiчнi речовини в концентрацiях або кiлькостях, що створюють небезпеку для життя i здоров'я людей, для сiльськогосподарських тварин i рослин протягом певного часу.

Глибина зараження - максимальна протяжнiсть вiдповiдної площi зараження за межами мiсця аварiї.

Глибина поширення - максимальна протяжнiсть зони поширення первинної або вторинної хмари ХНР.

Тривалiсть хiмiчного зараження - час випару ХНР, протягом якого iснує небезпека поразки людей.

Первинна хмара - хмара ХНР, що утворюється в результатi миттєвого (1-3 хв.) переходу в атмосферу частини ХНР з мiсткостi при її руйнуваннi.

Вторинна хмара - хмара ХНР, що утворюється в результатi випару речовини, що розлилася, з пiдстилаючої поверхнi.

Еквiвалентна кiлькiсть ХНР - така кiлькiсть хлору, масштаб якого при iнверсiї еквiвалентний масштабу зараження при цiй мiрi вертикальної стiйкостi атмосфери кiлькiстю ХНР, що перейшла в первинну (вторинну) хмару.

Площа зони фактичного зараження ХНР - площа територiї, зараженою ХНР в небезпечних для життя концентрацiях.

Площа зони можливого зараження ХНР - площа територiї, в межах якої пiд впливом змiни напряму вiтру може перемiщатися хмара ХНР.

КОНТРОЛЬНI ПИТАННЯ ДО ГЛАВИ 1

1. Який виробничий об'єкт називають хiмiчно небезпечним?

а) будь-який об'єкт, на якому зберiгають хiмiчнi речовини;

б) об'єкт, руйнування якого може привести до хiмiчного зараження довкiлля;

в) об'єкт, на якому, в технологiчному процесi, використовують хiмiчнi речовини.

2. Що таке руйнування хiмiчно небезпечного об'єкту?

а) повна розгерметизацiя усiх мiсткостей i порушення технологiчних комунiкацiй на ХНО;

б) руйнування будiвель на ХНО, що виникло з якої-небудь причини;

в) руйнування однiєї або декiлькох мiсткостей, що зберiгають отруйнi речовини.

3. Що мають на увазi пiд термiном "Аварiя на ХНО"?

а) порушення технологiчних процесiв, що призводять до викиду ХНР;

б) ушкодження трубопроводiв, мiсткостей, сховищ, транспортних засобiв, що мiстять ХНР;

в) аварiя транспортного засобу, що знаходиться в межах хiмiчно небезпечного об'єкту.

4. Що називають "Хiмiчно небезпечною речовиною iнгаляцiйної дiї"?

а) це ХНР, що отруює людину за допомогою резорбцiї через шкiрнi покриви;

б) це отруйна речовина, що негативно дiє при пероральному попаданнi в органiзм;

в) це отруйна речовина, яка, при попаданнi усередину органiзму через органи дихання, викликає у людини захворювання або смерть.

5. Що називають токсодозой?

а) концентрацiю речовини, що призводить до летального результату;

б) величину, рiвну кiлькостi токсичної речовини, що потрапляє в органiзм людини, вiднесену до маси його тiла;

в) експозицiю при певнiй концентрацiї отруйної речовини.

6. Що таке хiмiчне зараження?

а) поширення небезпечних хiмiчних речовин в довкiллi;

б) зараження органiзму людини токсичними речовинами;

в) зараження, що призводить до захворювання 50 % уражених.

7. Що називають "Зоною хiмiчного зараження"?

а) максимальну протяжнiсть вiдповiдної площi зараження;

б) максимальну протяжнiсть поширення первинної або вторинної хмари ХНР;

в) територiю, на якiй поширенi хiмiчно небезпечнi речовини.

8. Що означає термiн "Вторинна хмара"?

а) хмара ХНР, що утворюється в результатi випару речовини, що розлилася, з пiдстилаючої поверхнi;

б) хмара ХНР, що утворюється в результатi швидкого переходу в атмосферу частини ХНР з резервуару при його руйнуваннi;

в) ця хмара, утворена як пiдсумок чинникiв, приведених у вiдповiдях (а) i (б).

ГЛАВА 2 ХIМIЧНО НЕБЕЗПЕЧНI РЕЧОВИНИ

2.1. Класифiкацiя ХНР за ступенем дiї на органiзм людини

Здатнiсть будь-якої аварiйно хiмiчно небезпечної речовини легко переходити в довкiлля i викликати масовi ураження визначається його основними фiзико-хiмiчними i токсичними властивостями. Найбiльше значення з фiзико-хiмiчних властивостей мають агрегатний стан, розчиннiсть, щiльнiсть, летючiсть, температура кипiння, гiдролiз, тиск насиченої пари, коефiцiєнт дифузiї, теплота випару, температура замерзання, в'язкiсть, корозiйна активнiсть, температура спалаху i температура займання та iн.

Механiзм токсичної дiї ХНР полягає в наступному. Усерединi людського органiзму, а також мiж ним i зовнiшнiм середовищем, вiдбувається iнтенсивний обмiн речовин. Найбiльш важлива роль в цьому обмiнi належить ферментам - хiмiчним (бiохiмiчним) речовинам або з'єднанням, здатним управляти хiмiчними i бiологiчними реакцiями в органiзмi.

Токсичнiсть тих або iнших ХНР полягає в хiмiчнiй взаємодiї мiж ними i ферментами, яке призводить до гальмування або припинення ряду життєвих функцiй органiзму. Повне пригнiчення тих або iнших ферментних систем викликає загальну поразку органiзму, а в деяких випадках його загибель.

Класифiкацiя аварiйно хiмiчно небезпечних речовин здiйснюється:

- за ступенем дiї на органiзм людини (таблиця 2.1);

- за переважним синдромом, що складається при гострiй iнтоксикацiї (таблиця 2.2);

- за тяжкiстю дiї на пiдставi облiку декiлькох найважливiших чинникiв (таблиця 2.3);

- за здатнiстю до горiння.

Таблиця 2.1 - Класифiкацiя ХНР за ступенем дiї на органiзм людини

Показник	Норми для класу небезпеки
Показник		1	2	3	4
Гранично допустима концентрацiя шкiдливих речовин у повiтрi робочої зони, мг/м³	менше 0,1	0,1-1,0	1,1-10,0	бiльше 10,0
Середня смертельна доза при введеннi в шлунок, мг/кг	менше 15	15-150	151-5000	бiльше 5000
Середня смертельна доза при нанесеннi на шкiру, мг/кг	менше 100	100-500	501-2500	бiльше 2500
Середня смертельна концентрацiя в повiтрi, мг/м³	менше 500	500-5000	5001-50000	бiльше 50000
Коефiцiєнт можливого iнгаляцiйного отруєння (КМIО)	бiльше 300	300-30	29-3	менше 3,0
Зона гострої дiї	менш 6,0	6,0-18,0	18,1-54,0	бiльше 54,0
Зона хронiчного отруєння	бiльше 10,0	10,0-5,0	4,9-2,5	менш 2,5

Примiтки: 1. Коефiцiєнт можливого iнгаляцiйного отруєння дорiвнює вiдношенню максимально допустимої концентрацiї шкiдливої речовини в повiтрi при 20 ®С до середньої смертельної концентрацiї речовини для мишей при двогодиннiй дiї.

2. Зона гострої дiї - це вiдношення середньої смертельної концентрацiї ХНР до мiнiмальної (порогової) концентрацiї, що викликає змiну бiологiчних показникiв на рiвнi цiлiсного органiзму.

3. Зона хронiчної дiї - це вiдношення мiнiмальної порогової концентрацiї, що викликає змiни бiологiчних показникiв на рiвнi цiлiсного органiзму до мiнiмальної (порогової) концентрацiї, що викликає шкiдливу дiю.

Значна частина ХНР є легкозаймистими i вибухонебезпечними речовинами, що часто призводить до виникнення пожеж i вибухiв у разi руйнувань мiсткостей, а також утворення в результатi горiння нових токсичних з'єднань.

Таблиця 2.2 - Класифiкацiя ХНР за переважним синдромом, що складається при гострiй iнтоксикацiї

N п/п	Найменування групи	Характер дiї	Найменування ХНР
1	Речовини з переважно задушливою дiєю	Впливають на дихальнi шляхи людини	Хлор, фосген, хлорпiкрин
2	Речовини переважно загально отруйної дiї	Порушують енергетичний обмiн	Оксид вуглецю, цiанiстий водень
3	Речовини, що мають задушливу i загально отруйну дiю	Викликають набряк легенiв при iнгаляцiйнiй дiї i порушують енергетичний обмiн при резорбцiї	Амил, акрилонiтрил, азотна кислота, оксиди азоту, сiрчистий ангiдрид, фтористий водень
4	Нейротропнi отрути	Дiють на генерацiю, проведення i передачу нервового iмпульсу	Сiрковуглець, тетраетилсвинець, фосфорорганiчнi з'єднання.
5	Речовини, що мають задушливу i нейротропну дiю	Викликають токсичний набряк легенiв, на тлi якого формується важке ураження нервової системи	Амiак, гептил, гiдразин та iн.
6	Метаболiчнi отрути	Порушують процеси метаболiзму речовини в органiзмi	Окисел етилену, дихлоретан
7	Речовини, що порушують обмiн речовин	Викликають захворювання з надзвичайно в'ялою течiєю i порушують обмiн речовин	Дiоксин, полiхлорованi бензофурани, галогенiзованi ароматичнi з'єднання та iн.

За здатнiстю до горiння усi ХНР дiляться на групи:

- негорючi (фосген, дiоксин та iн.). Речовини цiєї групи не горять в умовах нагрiвання до 900®С i концентрацiї кисню до 21 %;

- негорючi пожежонебезпечнi речовини (хлор, азотна кислота, фтористий водень, оксид вуглецю, сiрчистий ангiдрид, хлорпiкрин та iн. термiчно нестiйкi речовини, ряд зрiджених i стислих газiв), якi не горять в умовах нагрiвання до 900®С i концентрацiї кисню до 21%, але розкладаються з видiленням горючої пари;

- важкогорючi речовини (зрiджений амiак, цiанiстий водень та iн.), здатнi займатися тiльки при дiї джерела вогню;

- горючi речовини (акрилонiтрил, амил, газоподiбний амiак, гептил, гiдразин, дихлоретан, сiрковуглець, тетраетилсвинець, оксиди азоту i так далi), здатнi до самозаймання i горiння навiть пiсля видалення джерела вогню.

Таблиця 2.3 - Класифiкацiя ХНР за тяжкiстю дiї на пiдставi облiку декiлькох чинникiв

Ознака	Найменування ХНР
Ознака		Хлор	Амiак	Iприт	Дiоксин
Здатнiсть до розсiювання	2	2	0	0
Стiйкiсть	1	1	2	2
Промислове значення	4	4	0	0
Спосiб попадання в органiзм	2	2	1	1
Мiра токсичностi	4	0	8	8
Спiввiдношення числа потерпiлих до загиблих	1	1	2	2
Вiдкладенi ефекти	0	0	2	2
РАЗОМ:	14	10	15	15

Примiтка: максимальне значення важкостi дiї кожного чинника (ознаки) оцiнюється: 8 балiв - для мiри токсичностi; 4 бали - для промислового використання; 2 бали - для iнших чинникiв.

За видами можливих аварiй i за впливом вражаючих чинникiв перерахованi категорiї небезпечних речовин об'єднуються в групи:

- група 1 (вибух) - горючi (займистi) гази, горючi перегрiтi рiдини, вибуховi речовини, що iнiцiюють (первиннi), бризантнi (вториннi) i пiротехнiчнi, речовини-окисники, речовини, що вступають в бурхливу реакцiю з водою з видiленням пальних i/або вибухонебезпечних або токсичних газiв;

- група 2 (пожежа) - горючi (займистi) гази, горючi рiдини, горючi перегрiтi рiдини, речовини-окисники, а також речовини, що вступають в бурхливу реакцiю з водою з видiленням пальних i/або вибухонебезпечних або токсичних газiв;

- група 3 (шкiдливi для людей i довкiлля) - високотоксичнi i токсичнi речовини, що представляють небезпеку для довкiлля i водних органiзмiв i/або що здiйснюють довгостроковий негативний вплив на водне середовище, а також речовини, що вступають в бурхливу реакцiю з водою з видiленням горючих i/або вибухонебезпечних або токсичних газiв.

У окрему групу виведенi iндивiдуальнi небезпечнi речовини з деякими нетиповими властивостями.

Для iдентифiкацiї об'єктiв пiдвищеної небезпеки до небезпечних речовин за їх властивостями вiдносяться такi категорiї речовин :

1) горючi (займистi) гази, що утворюють в повiтрi сумiшi, сприяючi вибуху або факельному горiнню тому числi, :

- горючi (займистi) стислi гази, що знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах пiд тиском, що перевищує 0,1 МПа;

- горючi (займистi) зрiдженi гази, що знаходяться пiд тиском i при температурi, що дорiвнює або бiльша за температуру довкiлля в апаратах, резервуарах або трубопроводах в рiдкiй фазi;

- горючi (займистi) крiогеннi зрiдженi гази, що знаходяться в апаратах, резервуарах або трубопроводах в рiдкiй фазi пiд тиском, рiвному 0,1 МПа i при температурi нижче за температуру довкiлля;

2) горючi легкозаймистих рiдини з температурою спалаху до 61 ⁰С включно - в закритому тиглi або температурою спалаху менш 66 ⁰С у вiдкритому тиглi;

3) горючi перегрiтi рiдини, що знаходиться в апаратах, резервуарах або трубопроводах пiд тиском при температурi, що перевищує температуру кипiння бiльш нiж в 1,25 разiв.

4) вибуховi рiдкi або твердi речовини, також їх сумiшi, здатнi пiд впливом зовнiшнiх чинникiв ставати вибухонебезпечними, :

- речовини або сумiшi, що утворюють ударну хвилю в повiтрi;

- речовини або сумiшi речовин, вибух яких в оболонцi (апаратi, резервуарi, трубопроводi або в спецiальному виробi) - призводить до її руйнування з утворенням ударної хвилi i рознесення осколкiв.

Вибуховi речовини роздiляють на тi, що iнiцiюють (первиннi), бризантнi (вториннi) i пiротехнiчнi.

Вибуховi речовини, що iнiцiюють (первиннi), - здатнi при незначнiй зовнiшнiй дiї вибухати.

Бризантнi (вториннi) i пiротехнiчнi вибуховi речовини - вибухають при сильний дiї зовнiшнiх чинникiв на них або вiд вибухових речовин, що iнiцiюють вибух. Вибух може супроводжуватися свiтловою, звуковою, тепловою i реактивною дiєю з утворенням сльозоточивих i димоутворюючих речовин.

5) речовини-окислювачi у тому числi:

- речовини, що пiдтримують горiння (кисень, озон, хлор, оксиди азоту i т. д.), а також сприяють спалаху iнших легкозаймистих речовин;

- органiчнi пероксиди, якi можуть вважатися похiдними перекису водню.

6) високотоксичнi - речовини 1-го класу небезпеки i токсичнi - речовини 2-го класу небезпеки.

7) речовин, що являють небезпеку для довкiлля.

Характеристики основних ХНР

АЗОТНА КИСЛОТА (концентрована HNO₃) - жовтувата рiдина з рiзким запахом, що мiстить зазвичай домiшку двоокису азоту; на повiтрi димить; пари важчi за повiтря (вiдносна щiльнiсть пари - 2,2). Змiшується з водою в усiх вiдношеннях. Температура кипiння - 83,4 ⁰С, плавлення - 41,2 ⁰С.

Рiдина не горить. Сильний окисник. При контактi з багатьма горючими матерiалами (папiр, деревина, мастильнi матерiали, тканини) може викликати їх самозаймання. Термiчно нестiйке з'єднання, при розкладаннi утворюються токсичнi оксиди азоту.

Використовується при виробництвi добрив, вибухових речовин; у кольоровiй металургiї для обробки i роздiлу металiв; у фарбувальнiй справi; у полiграфiї; у ракетнiй технiцi як окисник.

Гранично допустима концентрацiя в робочих примiщеннях - 0,005 мiлiграм/м³. Ознаки ураження при невеликих концентрацiях пари 0,1 - 0,2 г/м³ i при контактi з ними протягом 10 - 15 хвилин: палiння i рiзь в очах, носоглотцi i в областi грудини, сльозотеча, чхання, кашель, загальна слабкiсть. При концентрацiях 0,2- 0,4 г/м³ i вище можливий набряк легенiв; при 0,4 - 0,5 г/м³ - швидка смерть. Концентрована кислота, потрапляючи на шкiру, викликає сильний хiмiчний опiк.

Захист органiв дихання i очей забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок, В, М i iзолюючi протигази типу ИП- 4, ИП- 5 i ИП- 6. Захист шкiрних покривiв вiд краплиннорiдких часток забезпечують костюми i комбiнезони з прогумованої тканини, гумовi чоботи, рукавички.

АМIАК (NH₃) - безбарвний газ з рiзким характерним запахом, в 1,7 рази легший за повiтря (щiльнiсть по повiтрю - 0,597), добре розчиняється у водi (при 20 ⁰С в одному об'ємi води розчиняється 700 об'ємiв амiаку). При температурi (-33,4 ⁰С) кипить i при температурi (-77,8 ⁰С) твердне.

Горючий, вибухонебезпечний в сумiшi з повiтрям (межi концентрацiй займання вiд 15 до 28 % за об'ємом).

Амiак використовується при виробництвi азотної кислоти, соди, синильної кислоти i багатьох iнших неорганiчних з'єднань; добрив; у органiчному синтезi; при фарбуваннi тканин; як холодоагент в холодильниках. 10 % - й розчин амiаку вiдомий пiд назвою "нашатирний спирт". 18 - 20 % - й розчин амiаку називається амiачною водою i використовується як добриво.

Порiг вiдчуття амiаку - 0,037 г/м³. Гранично допустима концентрацiя в робочих примiщеннях - 0,02 г/м³.

Газоподiбний амiак при концентрацiї рiвнiй 0,28 г/м³ викликає роздратування горла, 0,49 - роздратування очей, 1,2 - кашель, 1,5 - 2,7 призводить до смертельного результату при дiї протягом 0,5 - 1 години.

Зрiджений амiак при випарi охолоджується, i при зiткненнi з шкiрою виникає обмороження рiзної мiри, а також можливi опiк i виразки.

Захист органiв дихання вiд пари амiаку забезпечують респiратори РПГ-67-КД, РУ-60М-КД (при концентрацiї амiаку в повiтрi не бiльше 15 ГДК). При концентрацiях до 750 ГДК можуть бути використани фiльтруючi протигази: промисловi - марок К, КД, М; цивiльнi - ГП- 5 i ГП- 7 з додатковими патронами ДПГ- 3. Коли концентрацiя невiдома або вона висока, застосовують iзолюючi протигази. Для попередження попадання амiаку в краплиннорiдкому станi на шкiрнi покриви використовують захиснi костюми, чоботи i рукавички.

АЦЕТОНИТРИЛ (СН₃СN) - безбарвна, легколетуча рiдина з неприємним запахом, розчиняється у водi i багатьох органiчних розчинниках, легше за воду. Температура кипiння 81,6 ⁰С, плавлення (-42,0 ⁰С). Його пара в 1,4 разу важча за повiтря, можуть скупчуватися в низьких дiлянках мiсцевостi. Вибухонебезпечний в сумiшi з повiтрям (межi займання - вiд 4,1 до 16,0 % за об'ємом). Застосовується у виробництвi ароматичних речовин i як розчинник в органiчному синтезi.

Отруєння ацетонитрилом можливо при вдиханнi його пари i попаданнi крапель на слизовi оболонки i шкiру.

Гранично допустима концентрацiя в робочих примiщеннях - 0,01 г/м³.

Захист органiв дихання i очей забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок А, БКФ i цивiльнi - ГП- 5, ГП- 7. При високих концентрацiях необхiдно використовувати iзолюючi засоби iндивiдуального захисту органiв дихання i шкiри.

АЦЕТОНЦИАНГИДРИН ((СН₃)₂С(ОН)СN) - безбарвна, злегка коричнева рiдина iз запахом гiркого мигдалю, його пара в 3 рази важча за повiтря, добре розчиняється у водi з утворенням ацетону i синильної кислоти. При тиску насиченої пари 23 мм рт.ст. кипить при 82 ⁰С, розкладається при 120 ⁰С. При нормальному атмосферному тиску температура плавлення (-19 ⁰С).

Сумiш з повiтрям вибухонебезпечна (межi займання - вiд 2,2 до 12,0 % за об'ємом).

У промисловостi використовується для отримання акрилових ефiрiв i полiакрилових пластмас, як добавка при виробництвi спiнюючих агентiв, iнсектицидiв i фармацевтичних препаратiв.

Отруєння органiзму можливе через дихальнi шляхи, шлунково-кишковий тракт i вiдкритi дiлянки шкiри. По токсичнiй дiї ацетонциангидрин схожий з синильною кислотою. ГДК в повiтрi робочої зони - 0,0009 г/м³. Захист органiв дихання забезпечується промисловими протигазами марок А, В i БКФ. При високих концентрацiях ацетонцианогидрину використовуються iзолюючi засоби захисту.

Для знешкодження розливiв ацетонцианогидрину рекомендується використовувати 10 % розчин Са(ClO)₂ або лужнi розчини. Для знешкодження 1 тонни ацетонцианогидрину потрiбно 5 тонн 10 %-го NаОН.

ВОДЕНЬ ХЛОРИСТИЙ (НСl) - газ з рiзким запахом, на повiтрi димить, в 1,3 рази важчий за повiтря, добре розчиняється у водi (водний розчин хлористого водню - соляна кислота), температура кипiння (-85,1 ⁰С), плавлення - 114,2 ⁰С, негорючий, проте при нагрiваннi мiсткостi може вибухати.

Застосовується у виробництвi хлоридiв металiв, синтетичних смол, каучукiв, органiчних барвникiв, гiдролiзного спирту, цукру, желатину, клеїв, для дублення i забарвлення шкiри, при виробництвi активованого вугiлля, фарбуваннi тканин, обробки металiв, в металургiї i нафтовидобутку.

Отруєння вiдбувається зазвичай не хлористим воднем, а туманом соляної кислоти, що утворюється при взаємодiї газу з водяною парою повiтря. Пара дiє на органiзм як через органи дихання, так i через шкiру.

Гранично допустима концентрацiя в робочих примiщеннях - 0,005 г/м³; при 0,015 мг/м³ вiдбувається роздратування слизових оболонок верхнiх дихальних шляхiв; концентрацiї 0,05 - 0,07 мг/м³ переносяться важко.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марки В i цивiльнi типу ГП- 5 i ГП- 7.

Для захисту шкiрних покривiв використовуються костюми з кислотостiйкої тканини, чоботи, рукавицi, рукавички з кислотостiйкої гуми.

ВОДЕНЬ ФТОРИСТИЙ (НF) - безбарвна легколетуча рiдина з рiзким запахом, на повiтрi димить, необмежено розчиняється у водi (водний розчин фтористого водню - плавикова кислота). Температура кипiння (19,9 ⁰С), плавлення (-83,4 ⁰С). Пара легша за повiтря - вiдносна щiльнiсть - 0,7. Характерною особливiстю фтористого водню є його здатнiсть iнтенсивно реагувати з багатьма силiкатними матерiалами, у тому числi i зi склом. Негорючий, вибухонебезпечний при нагрiваннi мiсткостей.

Використовується для отримання синтетичного крiолiту, неорганiчних фторидiв, фтор вуглецiв, термо- i хiмiчно стiйких пластмас (фторопластiв); як каталiзатор для ряду органiчних реакцiй; для обробки металiв, скла, напiвпровiдникiв; при виробництвi урану; рафiнування мiдi, латунi; у виготовленнi фiльтрувального паперу i вугiльних електродiв.

Сильно дратує верхнi дихальнi шляхи, при попаданнi на шкiру викликає бульбашковi дерматити.

Гранично допустима концентрацiя в повiтрi робочої зони - 0,0005 г/м³, порiг подразливої дiї - 0,008 г/м³, при 0,05 г/м³ вiдбувається значне роздратування слизових оболонок. В результатi контакту протягом декiлькох годин з парою фтористого водню з концентрацiєю 0,2 - 0,4 г/м³ можливий смертельний результат. При вищiй концентрацiї отруєння можливе за 5 - 10 хвилин.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок В, М, БКФ i цивiльнi - типу ГП- 5 i ГП- 7.

Для захисту шкiри при роботi по лiквiдацiї розливiв фтористого водню використовуються засоби захисту шкiри.

ВОДЕНЬ ЦIАНIСТИЙ (СИНIЛЬНА КИСЛОТА, НСN) - безбарвна легколетуча рiдина iз запахом мигдалю, пара трохи легша за повiтря (вiдносна щiльнiсть пари - 0,9), добре розчинна у водi, спиртi, ефiрi, бензинi. Легко сорбується рiзними матерiалами (гума, шкiра, текстиль, цеглина, бетон, харчовi продукти). Температура кипiння (25,6 ⁰С), плавлення (-14,0 ⁰С).

Сумiш пари з повiтрям вибухонебезпечна (межi займання - вiд 5,6 до 40 % за об'ємом).

Використовують для отримання амiнокислот, акрилонiтрилу, при виробництвi пластмас, в сiльському господарствi - для боротьби зi шкiдниками.

Отруєння кислотою можливо при вдиханнi пари i при попаданнi всередину органiзму. Залежно вiд концентрацiї пари i часу її дiї розрiзняють поразки легкого, середнього i важкого ступеню, а також блискавичну форму.

Гранично допустима концентрацiя в повiтрi робочої зони - 0,0003 г/м³. Знаходження людини в атмосферi синильної кислоти з концентрацiєю 0,1 мг/м³ протягом 15 хвилин може привести до важких поразок, а подальше перебування - до летального результату. Через шкiру проникає як газоподiбна, так i рiдка фаза синильної кислоти. Тому при тривалому перебуваннi в атмосферi з високою (бiльше 0,5 г/м³) концентрацiєю кислоти в протигазi, але без засобiв захисту шкiри, з'являються ознаки отруєння.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок В, БКФ, МКФ i цивiльнi - типу ГП- 5, ГП- 7.

ДИМЕТИЛАМIН ((СН₃)₂NН) - безбарвний газ з рiзким амiачним запахом, в 1,6 рази важчий за повiтря, на повiтрi димить, добре розчиняється у водi, розчинний в етанолi i ефiрi. Температура кипiння (7,4 ⁰С), плавлення - (-93 ⁰С); вибухонебезпечний, легко запалюється вiд iскри i полум'я (межi займання - вiд 2,8 до 14,4 % за об'ємом).

Застосовуються в синтезi прискорювачiв для каучукiв; як iнгiбiтор кислотної корозiї металiв; при виробництвi мила.

Пара дiє руйнуючи на слизовi оболонки i шкiру.

Гранично допустима концентрацiя в робочих примiщеннях - 0,001 г/м³. Порiг сприйняття запаху - 0,0025 г/м³; при концентрацiї 0,03 г/м³ i вище iснує небезпека гострого отруєння.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi протигази марок А, Г i цивiльнi - типу ГП- 5 i ГП- 7. При високих концентрацiях потрiбний захист шкiри.

МЕТИЛАМIН (СН₃NН₂) - безбарвний газ з рiзким амiачним запахом, на повiтрi димить, в 1,3 рази важчий за повiтря, добре розчиняється у водi, змiшується з органiчними розчинниками (спирт, ацетон, бензол). Температура кипiння (-6,3 ⁰С), температура плавлення (-93,5 ⁰С).

У сумiшi з повiтрям вибухонебезпечний, легко запалюється (межi займання вiд 4,9 до 20,8 % за об'ємом).

Використовується у виробництвi прискорювачiв вулканiзацiї, засобiв захисту рослин (iнсектициди, фунгiциди), лiкiв, барвникiв, розчинникiв, поверхнево-активних речовин.

Небезпечний при вдиханнi i попаданнi на шкiру.

Гранично допустима концентрацiя в робочих примiщеннях - 0,001 г/м³. Порiг подразливої дiї - 0,01 г/м³.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок А i Г, цивiльнi, - типу ГП- 5 i ГП- 7. При роботi з метиламiном потрiбний захист шкiри.

МЕТИЛ БРОМИСТИЙ (СН₃Вr) - безбарвний газ з характерним запахом, в 3,3 рази важчий за повiтря, погано розчиняється у водi, добре - в багатьох органiчних розчинниках. Температура кипiння (3,6 ⁰С), плавлення (-93,7 ⁰С). Горючий газ, в сумiшi з повiтрям вибухонебезпечний (межi займання вiд 10 до 15 % за об'ємом).

Застосовується в хiмiчнiй промисловостi як реагент для метилування; як холодоагент - в холодильних установках; у вогнегасниках (у сумiшi з чотирихлористим вуглецем).

Найчастiше причиною отруєння є iнгаляцiйне надходження в органiзм, але вiдомi випадки важких i смертельних отруєнь при проникненнi через шкiру.

ГДК в робочих примiщеннях - 0,001 г/м³.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок А, М, БКФ i цивiльнi - типу ГП- 5 i ГП- 7, при високих концентрацiях - iзолюючi протигази. При лiквiдацiї розливiв потрiбний захист шкiри.

МЕТИЛ ХЛОРИСТИЙ (СН₃Сl) - безбарвний газ з солодкуватим запахом, в 1,7 рази важчий за повiтря, добре розчиняється в органiчних розчинниках, погано у водi. Температура кипiння (-23,7 ⁰С), температура плавлення (-97,7 ⁰С).

У сумiшi з повiтрям вибухонебезпечний (межi вибухiвностi вiд 7,6 до 19 % за об'ємом).

Використовується при отриманнi деяких барвникiв, каучукiв, iнсектофунгицiдiв; для вiддiлення масел i жирiв в продуктах перегонки нафти; як холодоагент в холодильних установках.

ГДК - в робочих примiщеннях 0,02 г/м³.

Небезпека гострого отруєння виникає при концентрацiї 0,4 г/м³.

Захист органiв дихання забезпечують промисловий фiльтруючий протигаз марки А, цивiльнi типу - ГП- 5 i ГП- 7 з додатковим патроном ДПГ- 1, при високих концентрацiях - iзолюючi протигази.

НIТРИЛ АКРИЛОВОЇ КИСЛОТИ ((НАК) СН₂=СНСN - безбарвна легколетуча рiдина з неприємним запахом, розчиняється в багатьох органiчних розчинниках i у водi (7,3 %). При розчиненнi у водi взаємодiє з нею. Температура кипiння (77 ⁰С), плавлення (-83,5 ⁰С). Пара нiтрилу акрилової кислоти важча за повiтря (вiдносна щiльнiсть пари - 1,9), можуть скупчуватися в низовинних дiлянках мiсцевостi.

НАК легко запалюється, вибухонебезпечний в сумiшi з повiтрям (межi займання вiд 3,0 до 17,0 % за об'ємом).

Широко застосовується для виробництва синтетичних волокон (наприклад, нiтрону), бутадiєн-нiтрилу каучуком i iнших сополiмерiв; у синтезi барвникiв; у виробництвi лiкарських препаратiв i як iнсектицид.

Небезпечний при вдиханнi, пара викликає роздратування слизових оболонок i шкiри. З'єднання з рiдиною викликають опiки шкiри i очей.

Гранично допустима концентрацiя в робочих примiщеннях - 0,0005г/м³.

Захист органiв дихання i очей забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок А i БКФ, усi типи цивiльних (при невеликих концентрацiях). При високiй концентрацiї (близько 10 мг/м³) або коли вона невiдома, необхiдно використовувати iзолюючi протигази i засоби захисту шкiри.

Знешкодження розливiв НАКу проводять лужними розчинами. Для цього на 1 тонну речовини потрiбно 0,8 тонн лугу або 8 тонн її 10 % розчину. Проте iз-за низької швидкостi реакцiї взаємодiї цей спосiб застосовується, як правило, для очищення стiчних вод. Можливе знешкодження шляхом його спалювання. В цьому випадку буде потрiбно 1-2 т газу на 1 т нiтрилу акрилової кислоти.

ОКСИД ЕТИЛЕНУ (С₂Н₄О) - безбарвний газ iз запахом ефiру, в 1,5 рази важчий за повiтря, добре розчиняється у водi, спиртах i iнших органiчних розчинниках. Температура кипiння (10,7 ⁰С), плавлення (-113,3⁰С). В рiдкому станi оксид пожежонебезпечний, в пароподiбному - вибухонебезпечний (межi вибухiвностi вiд 3,2 до 100 % за об'ємом).

Застосовується для отримання багатьох органiчних речовин (ефiрiв глiколя i полiгликолей, акрилонiтрилу); як iнсектицид, фунгiцид i дезiнфiкуючий засiб використовується в сiльському господарствi.

ГДК в повiтрi робочої зони - 0,001 г/м³. Концентрацiя 0,3 г/м³ може викликати гостре отруєння.

Захист органiв дихання забезпечують промисловий протигаз марки М i цивiльнi - типу ГП- 5 i ГП- 7 з додатковим патроном ДПГ- 1, без нього цивiльнi протигази не захищають.

СIРЧИСТИЙ АНГIДРИД (СIРЧИСТИЙ ГАЗ, ДВООКИС СIРКИ), SO₂ - безбарвний газ з рiзким запахом, в 2,2 рази важчий за повiтря, на повiтрi димить; добре розчиняється у водi (при цьому утворюється сiрчиста кислота), а також в спиртах, ефiрi, бензолi. Температура кипiння (-10,1 ⁰С), плавлення (-75,5 ⁰С). Негорючий, вибухонебезпечний при нагрiваннi мiсткостей.

Сiрчистий ангiдрид використовується у виробництвi сiрчистої кислоти, сiрчаного ангiдриду, солей сiрчаної i сiрчановатистої кислот. Застосовується в паперовому i текстильному виробництвi, а також для дезiнфекцiї примiщень, оберiгання вин вiд скисання. Рiдкий сiрчистий ангiдрид застосовується як холодоагент i розчинник.

Небезпечний при вдиханнi. ГДК в повiтрi робочої зони 0,01 г/м³.

Захист органiв дихання i очей забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок В, Е, БКФ i цивiльнi - типу ГП- 5 i ГП- 7. Можна також використовувати респiратори РПГ- 67, РУ-60М-В i РУ-60МУ-В.

СIРКОВОДЕНЬ (Н₂S) - безбарвний газ з неприємним запахом, в 1,2 рази важчий за повiтря, добре розчиняється у водi i багатьох органiчних розчинниках. Температура кипiння (-60,4 ⁰С), плавлення (-85,6 ⁰С).

Горючий, вибухонебезпечний в сумiшi з повiтрям (у межах вiд 4,3 до 46 % за об'ємом).

Сiрководень присутнiй в попутних газах родовищ нафти, в природних i вулканiчних газах, у водах мiнеральних джерел.

У промисловостi його отримують як побiчний продукт при очищеннi нафти, природного i коксового газу. Застосовують у виробництвi сiрчаної кислоти, сiрки, сульфiдiв, сiркоорганiчних з'єднань.

Небезпечний при вдиханнi. Гранично допустима концентрацiя в повiтрi робочої зони - 0,01 г/м³. При концентрацiї 0,3 - 0,5 г/м³ симптоми поразки можуть наступити через 15 - 30 хвилин, а при 1,2 г/м³ можлива смерть через декiлька хвилин.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок КД, В, БКФ i МКФ i цивiльнi - типу ГП- 5, ГП- 7, а також респiратори РПГ-67-КД i РУ-60М-КД.

СIРКОВУГЛЕЦЬ (CS₂) - безбарвна, легколетюча рiдина з ефiрним запахом, пара в 2,6 рази важча за повiтря, у водi розчиняється погано, добре розчиняється в органiчних розчинниках. Температура кипiння (46,3 ⁰С), плавлення (-111,9 ⁰С).

Вибухонебезпечний в сумiшi з повiтрям, легко запалюється вiд iскор, полум'я, нагрiвання (межi займання вiд 1 до 50 % за об'ємом).

Застосовується як розчинник жирiв, масла, смоли, каучукiв, парафiнiв.

Основний шлях надходження в органiзм - через органи дихання, але може проникати i через шкiру, викликаючи при попаданнi опiки.

Гранично допустима концентрацiя в повiтрi робочої зони - 0,001 г/м³. Концентрацiя 0,1 г/м³ через 0,5 - 1 годину викликає бiль в горлi, онiмiння.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок А, БКФ i цивiльнi - типу ГП- 5, ГП- 7.

СОЛЯНА КИСЛОТА (концентрована, НСl) - концентрований розчин хлористого водню у водi з максимальною його концентрацiєю 38 - 39 %. Кипить при 110 ⁰С. Негорюча агресивна рiдина, реагує з металами з видiленням водню.

ГДК робочої зони - 0,005 г/м³.

Широко застосовується в промисловостi. По масштабах використання з ХНР пiсля амiаку i хлору займає третє мiсце. Має високi токсичнi властивостi, при розливi можливе утворення осередкiв хiмiчного ураження на значних територiях.

Для нейтралiзацiї рекомендується використовувати 5 %-й розчин лугу, гашене вапно, амiачну воду, лужнi вiдходи промислового виробництва. У вiдсутностi лужних компонентiв може використовуватися вода.

Захист вiд пари соляної кислоти забезпечують промисловий фiльтруючий протигаз марки В i цивiльнi - типу ГП- 5, ГП- 7. При роботi з розливами соляної кислоти необхiдно використовувати засоби iндивiдуального захисту органiв дихання i шкiри iзолюючого типу.

ФОРМАЛЬДЕГIД (НСОН) - безбарвний газ з рiзким задушливим запахом, трохи важчий за повiтря (вiдносна щiльнiсть пари - 1,03), добре розчиняється у водi (40 %-й водний розчин формальдегiду - формалiн). Температура кипiння (-19,2 ⁰С), плавлення - (-92 ⁰С).

У сумiшi з повiтрям i киснем вибухонебезпечний, запалюється вiд вогню (межi займання вiд 7 до 73 % за об'ємом).

Використовується для отримання фенол-формальдегiдних смол, iзопрену, барвникiв, вибухових речовин, лiкiв, а також як дубильний, антисептичний i дезодоруючий засiб.

Його пара дратуєь слизовi оболонки очей i дихальних шляхiв. При попаданнi на шкiру викликає почервонiння, утворення пухирiв.

Гранично допустима концентрацiя в повiтрi робочої зони - 0,0005 г/м³. Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок А, М, БКФ, цивiльнi, - типу ГП- 5, ГП- 7.

ФОСГЕН (СОСl₂) - безбарвний газ iз запахом прiлого сiна, в 3,4 рази важчий за повiтря, димить, утворюючи соляну кислоту, погано розчинний у водi, добре - в органiчних розчинниках, горючих i мастильних матерiалах. Температура кипiння (8,2 ⁰С), плавлення (-118 ⁰С), негорючий, вибухобезпечний.

Використовується при отриманнi барвникiв трифенiлметанового ряду, полiкарбонатних полiмерiв, полiуретанiв; у виробництвi сечовини i iнших хiмiчних продуктiв.

Вражає легеневу систему людини. Має кумулятивну дiю. У рядi країн фосген знаходився на озброєннi як запасно-табельна отруйна речовина.

Гранично допустима концентрацiя в повiтрi робочої зони - 0,0005г/м³. При тривалiй дiї вважається вже небезпечною концентрацiя, рiвна 0,005 г/м³, десятиразове її перевищення небезпечне при 30 - 60-хвилинний дiї.

Захист органiв дихання забезпечують промисловий фiльтруючий протигаз марки В, цивiльнi - типу ГП- 5 i ГП- 7.

ХЛОР (Сl₂) - зеленувато-жовтий газ з рiзким дратiвливим запахом, в 2,5 рази важчий за повiтря. Може скупчуватися в низовинних дiлянках мiсцевостi. Слабо розчинний у водi (0,07 %), добре - в деяких органiчних розчинниках. Температура кипiння (-34,1 ⁰С), плавлення (-101 ⁰С), негорючий, але пожежонебезпечний у контактi з горючими матерiалами.

Знаходить широке застосування в промисловостi, у тому числi для вибiлювання тканин i паперової маси, у виробництвi пластмас, каучуку, iнсектицидiв, розчинникiв, в кольоровiй металургiї, а також в комунально-побутовому господарствi для знезараження питної води. Щорiчне споживання хлору у свiтi обчислюється десятками мiльйонiв тонн.

У першу свiтову вiйну використовувався як отруйна речовина.

При дiї на органiзм вражає дихальну систему.

ГДК в робочих примiщеннях - 0,001 г/м³, смертельнi отруєння можливi при 0,25 г/м³ i вдиханнi протягом 5 хвилин.

Захист органiв дихання забезпечують промисловi фiльтруючi протигази марок А, БКФ, МКФ, В, Е, Г i цивiльнi - типу ГП- 5, ГП- 7, при високих концентрацiях - iзолюючi протигази. При проведеннi робiт по лiквiдацiї розливiв необхiдно використовувати iзолюючi протигази i засоби захисту шкiри, виготовленi iз стiйких до дiї хлору матерiалiв.

На ряду об'єктiв промисловостi його запаси складають сотнi i навiть тисячi тонн. Величезна кiлькiсть зрiдженого хлору постiйно знаходиться в залiзничних цистернах на станцiях i перегонах.

ХЛОРПIКРИН (ССl₃NO₂) - безбарвна масляниста рiдина з рiзким дратiвливим запахом, його пара в 5,7 рази важча за повiтря, погано розчинний у водi, добре - в органiчних розчинниках, горючих i мастильних матерiалах. Температура кипiння (112,3 ⁰С), плавлення (-69 ⁰С). Пожежонебезпечен, при нагрiваннi розкладається з утворенням фосгену.

Використовується головним чином для боротьби з шкiдниками сiльського господарства, а також як учбова небезпечна хiмiчна речовина при пiдгонцi засобiв iндивiдуального захисту дихання.

Поступає через органи дихання, викликає сильне ураження легенiв i роздратування очей. У краплиннорiдкому станi може привести до важких уражень шкiри.

Гранично допустима концентрацiя в повiтрi робочої зони - 0,0007 г/м³. При концентрацiї 0,002 г/м³ сльозотеча починається через декiлька секунд. Смертельна концентрацiя - 2,0 г/м³ при 10-хвилиннiй дiї.

Захист органiв дихання забезпечують промисловий фiльтруючий протигаз марки А i цивiльнi - типу ГП- 5 i ГП- 7.

2.2. Зберiгання i транспортування ХНР

Мiнiмальнi (нестискуванi) запаси, якi створюються на хiмiчно небезпечних об'єктах, в середньому розрахованi на 3 дiб, а для пiдприємств по виробництву мiнеральних добрив цi запаси доводяться до 10-15 дiб. В результатi на великих пiдприємствах можуть одночасно зберiгатися сотнi i навiть тисячi тонн ХНР. Причому на значнiй частинi об'єктiв харчової м'ясо-молочної промисловостi, в холодильниках торговельних баз i особливо на пiдприємствах водоочищення, розташованих у великих мiстах, мiститися значнi їх запаси. Наприклад, на овочевих базах мiститься до 150 тонн зрiдженого амiаку, а на водопровiдних станцiях - вiд 100 до 400 тонн зрiдженого хлору.

На багатьох пiдприємствах ХНР є початковою сировиною, промiжним i кiнцевим продуктом або побiчною продукцiєю.

Усi запаси цих речовин зберiгаються в резервуарах базисних i витратних складiв, мiстяться в технологiчнiй апаратурi, транспортних засобах ( у трубопроводах, залiзничних цистернах, контейнерах).

Зберiгання небезпечних продуктiв регламентується санiтарними нормами, будiвельними правилами i спецiальними вiдомчими документами, виходячи з їх агрегатного стану. Способи i умови зберiгання ХНР приведенi в таблицi 2.4.

Наземнi резервуари можуть розташовуватися групами i стояти окремо. Для кожної групи резервуарiв або окремих сховищ по периметру обладнається замкнуте обвалування або захисна стiна. Прикладом органiзацiї такого зберiгання служать iзотермiчнi сховища зрiдженого амiаку на 10 i 30 тис. тонн. Пiд складськими резервуарами пiдприємств хiмiчної i iнших галузей промисловостi обладнаються пiддони для збору рiдини, що розлилася. Глибина пiддону розраховується так, щоб в ньому могли розмiститися запаси, що мiстяться, в найбiльшому резервуарi (групi резервуарiв) на 0,2 м нижче вiд верхнього рiвня пiддону або обвалування.

Для тимчасового зберiгання ХНР перед вiдправкою на базиснi i витратнi склади споживачiв використовуються залiзничнi склади, що розташовуються в безвиходi не ближче 300 метрiв вiд житлових i громадських будiвель. В цьому випадку отруйнi речовини знаходяться в спецiальних цистернах. Термiн зберiгання при цьому не повинен перевищувати 2-3 дiб. Проте гранична допустима кiлькiсть ХНР, що знаходяться на таких складах, не встановлена, що нерiдко призводить до безконтрольного скупчення на залiзничних станцiях безлiчi цистерн, якi використовуються як тимчасовi сховища.

Залiзничний транспорт є основним видом перевезення ХНР. Вантажопiдйомнiсть залiзничних цистерн : для хлору - 47,55 i 57 т; амiаку - 30 i 45 т; соляної кислоти - 52 i 59 т; фтору - 20 i 25 т.

Автомобiльним транспортом ХНР перевозяться в цистернах вантажопiдйомнiстю 2 -6 т. Окрiм цистерн використовуються рiзнi контейнери мiсткiстю вiд 0,1 до 0,8 м³.

По територiї великих хiмiчно небезпечних об'єктiв ХНР перевозять залiзничними цистернами або транспортують по трубопроводах.

Для перекачування зрiдженого амiаку є єдиний трансграничний магiстральний трубопровiд Тольяттi - Одеса, протяжнiсть якого складає 2,1 тис. км.

Ушкодження або руйнування спецiальних сховищ, цистерн, технологiчних комунiкацiй може привести до викиду ХНР в довкiлля i створення осередку хiмiчного ураження. Хмара зараженого повiтря, що утворилася при цьому, формує зону зараження, перебування людей в якiй може представляти загрозу для їх життя i здоров'я.

Таблиця 2.4 - Способи i умови зберiгання ХНР на хiмiчно небезпечних об'єктах

Агрегатний стан ХНР	Умови зберiгання	Способи зберiгання	Характеристика резервуарiв для зберiгання ХНР
		Способи зберiгання				вид (форма)	типовi об'єми, м³	нормативний коефiцiєнт заповнення
		Зрiдженi гази	При темпера-туре навколишнього середовища пiд тиском власної пари 6-18 кгс/см²	Наземний, рiдше заглиблений	Цилiндричнi, горизонтальнi (для амiаку, хлору, оксиду етилену, фосгену та iн.)	10, 25, 40, 50, 100, 125, 160, 200	0,8-0,85
				Наземний	Кульовi (для амiаку, оксиду етилену, хлору)	600, 2000	0,83
		Iзотермiчне пiд тиском, близьким до атмосферного	Наземний	Вертикальнi, цилiндричнi	10000, 20000, 30000	0,835
Стислi гази	При темпера-туре навколишнього середовища i тиску 0,7-30 кгс/см²	Наземний	Сферичнi газгольдери (для амiаку, сiрководню)	300, 400, 600, 800, 900, 1200, 2000	-
Рiдини	При атмосферному тиску i температурi навколишнього повiтря	Наземний	Вертикальнi, цилiндричнi (для ацетонiтрилу та iн.)	50, 100, 200, 300, 400, 700, 1000, 2000, 3000, 5000	0,9
Рiдини	При атмосферному тиску i температурi навколишнього повiтря			Наземний, рiдше заглиблений	Горизонтальнi, цилiндричнi (для цiанiстого i фтористого водню, метиламiну, хлорпiкрину та iн.)	5, 10, 25, 50, 75, 100	0,9

2.3. Класифiкацiя аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах, особливостi їх виникнення i розвитку

Класифiкацiя аварiй

Усi аварiї, у тому числi i хiмiчнi, прийнято класифiкувати за масштабами можливих наслiдкiв (зараження приземного шару повiтря - для хiмiчних аварiй). Вони пiдроздiляються на чотири рiвнi:

- об'єктова - це надзвичайна ситуацiя, що розгортається на територiї об'єкту або на самому об'єктi i наслiдки якої не виходять за межi об'єкту або на самому об'єктi i наслiдки якої не виходять за межi об'єкту або його санiтарно-захисної зони;

- мiсцева - це надзвичайна ситуацiя, що виходить за межi потенцiйно-небезпечного об'єкту, погрожує поширенням наслiдкiв на довкiлля, населенi пункти, що знаходяться поблизу об'єкту, iнженернi споруди, а також у разi, коли для її лiквiдацiї потрiбнi матерiальнi i технiчнi ресурси в об'ємах, що перевищують можливостi об'єкту, але не менше 1 % об'єму витрат вiдповiдного бюджету. До мiсцевого рiвня також вiдносяться усi надзвичайнi ситуацiї, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери i iнших, потенцiйно-небезпечних об'єктiв, що не входять в затверджений перелiк;

- регiональна - це надзвичайна ситуацiя, що виникає на територiї двох або бiльше адмiнiстративних районiв (мiст обласного значення), Автономної Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя або погрожує перенесенням на територiю сусiдньої областi України, а також у разi, коли для її лiквiдацiї потрiбнi матерiальнi i технiчнi ресурси в об'ємах, що перевищують можливостi окремого району, але не менше одного вiдсотка об'єму витрат вiдповiдного бюджету;

- загальнодержавна - це надзвичайна ситуацiя, що виникає на територiї двох або бiльше областей (Автономної Республiки Крим, мiст Києва i Севастополя) або загрозлива трансграничним перенесенням, а також у разi, коли для її лiквiдацiї потрiбнi матерiали i технiчнi ресурси в об'ємах, що перевищують можливостi окремої областi (Автономної Республiки Крим, мiст Києва i Севастополя), але не менше 1 % об'єму витрат вiдповiдного бюджету.

Особливостi виникнення i розвитку аварiй на

хiмiчно небезпечних об'єктах

Теоретично будь-яка хiмiчна речовина може знаходитися в 3-х фазових станах: рiдина, газ (пара) i твердий стан. Взаємозв'язок мiж цими фазовими станами вiдображається на дiаграмi фазового стану (рис. 2.1).

Кривi фазової рiвноваги показують: А - В - спiввiдношення мiж тиском пари i температурою для твердої фази; У - С - спiввiдношення мiж тиском пари i температурою для рiдкої фази; точка С - вiдповiдає "критичнiй" температурi: Т_кр - "критична" температура; Р_кр - "критичний" тиск.

При температурi бiльше Т_кр речовина може знаходитися тiльки в газоподiбному станi. Газова фаза має пiдфазу, iменуєму парова.

Залежно вiд спiввiдношення критичної температури, температури зовнiшнього середовища i умов зберiгання усе ХНР можна роздiлити на 4 основних групи.

I група. Речовини (рис. 2.2 а), що мають критичну температуру набагато нижчу за температуру довкiлля (метан, кисень, етилен та iн.). Речовини цiєї групи у великих кiлькостях зберiгаються на об'єктах господарської дiяльностi при температурах нижчих за критичнi. При розгерметизацiї ємностей з рiдинами цiєї категорiї незначна частина рiдини (близько 5 %) "миттєво" випарується за рахунок тепла пiддону i довкiлля, утворюючи первинну хмару пари ХНР. Частина рiдини, що залишилася, перейде в режим стацiонарного кипiння.

Швидкiсть кипiння (швидкiсть утворення вторинної хмари) є функцiєю пiдведення тепла вiд довкiлля i деяких фiзико-хiмiчних властивостей ХНР. Найбiльш небезпечнi джерела вражаючих чинникiв в даному випадку - вторинна хмара пари ХНР, а в деяких випадках - пожежi i вибухи.

Р Тверда Рiдка Газова

фаза фаза фаза

Критичний тиск

Ркр С

А В

парова фаза

Т_плТ_кртемпература

Рис. 2.1 - Дiаграма фазового стану: Т_дп - температура плавлення, Т_кр - "критична" температура, Р - "критичний" тиск

а) перша група

Т_кр

0x08 graphic

Т_крТ_нав_.с_е_р.Т⁰С

б) друга група

Т_хр.2 Т_хр.1

Т_кипТ_нав_.с_е_р.Т_крТ⁰С

в) третя група

0x08 graphic
Т_хр

0x08 graphic

Т_нав_.с_е_р.Т_кипТ_крТ⁰С

г) четверта група

Т_хр

Т_нав_.с_е_р.Т_кипТ_кр Т⁰С

Рис. 2.2 - Основнi групи ХНР в залежностi вiд дiаграми їх

фазового стану и температури навколишнього середовища: Т_хр,

Т_нав_.с_е_р., Т_кр, Т_кип - температури зберiгання, навколишнього середовища, критична и кипiння вiдповiдно.

У разi розгерметизацiї ємностей з цiєю групою ХНР, що зберiгаються в газоподiбному станi, практично увесь вмiст мiсткостi утворює первинну хмару. Небезпека вражаючої дiї первинної хмари в даному випадку залежить не лише вiд типу, кiлькостi, фiзико-хiмiчних i токсичних характеристик ХНР, але i вiд мiри руйнування мiсткостей i метеоумов. Найбiльш небезпечнi вражаючi чинники в даному випадку - первинна хмара пари ХНР, а в деяких випадках - пожежi i вибухи.

II група. Речовини (рис. 2.2 б) у яких критична температура вища, а температура кипiння нижче температури довкiлля (амiак, хлор та iн.). При розгерметизацiї ємностей з рiдинами цiєї категорiї процес утворення газових хмар залежить вiд умов зберiгання ХНР.

Якщо ХНР зберiгаються в рiдкiй фазi в мiсткостi пiд високим тиском i при температурi вищу за температуру кипiння, але нижчу за температуру довкiлля (Т_хр1), то при розгерметизацiї мiсткостi частина ХНР (10-40%) "миттєво" випаровується (рис. 2.3), утворюючи первинну хмару пари ХНР, а частина, що залишилася, випаровуватиметься поступово за рахунок тепла довкiлля, утворюючи вторинну хмару пари ХНР. Найбiльшу небезпеку в даному випадку представлятиме первинна хмара пари ХНР за рахунок того, що процес його утворення протiкає дуже iнтенсивно (протягом 5- 10 хв.) з розбризкуванням значної частини рiдини у виглядi пiни i крапель, утворенням первинних важких хмар ХНР. При цьому можливi вибухи пожежонебезпечних аерозолiв. Частина рiдкої фази ХНР, що залишилася, охолодиться до температури кипiння i перейде в режим стацiонарного кипiння аналогiчно ХНР першої групи.

Якщо ХНР зберiгаються в iзотермiчних сховищах при температурi зберiгання нижчу температури кипiння (Т_хр2), то у разi розгерметизацiї мiсткостi первинного випару значної частини рiдини не спостерiгається. У первинну хмару переходить тiльки 3 - 5% вiд загальної кiлькостi ХНР. Частина рiдини, що залишилася, перейде в режим стацiонарного кипiння. Найбiльш небезпечнi вражаючi чинники в даному випадку - вторинна хмара пари ХНР, переохолодження, а в деяких випадках - пожежi i вибухи.

III група. Речовини, у яких критична температура i температура кипiння вищi температури довкiлля (рис. 2.2 в), тобто речовини, що зберiгаються при атмосферному тиску в рiдкiй або твердiй фазi (тетраетилсвинець, дiоксин, кислоти i так далi). В даному випадку при руйнуваннi мiсткостей вiдбувається розлив (розсип) ХНР. Первинна хмара пари ХНР практично вiдсутня, проте iснує небезпека поразки людей вторинною газовою хмарою (хмарою пилу), забруднення ґрунту i вододжерел.

Доля випаровування

0,5 етилен

пропан

0,4

0,3

бутан

0,2 хлор, амiак

0,1

-50 -40 -30 -20 -10 0 10 20 30 Температура

зберiгання, ⁰С

Рис. 2.3 - Доля рiдини, що миттєво випаровується, в залежностi вiд температури зберiгання

IV група. Речовини, що вiдносяться до III групi, але що знаходяться при пiдвищенiй температурi i тиску (рис. 2.2 г). При руйнуваннi ємностей з ХНР в даному випадку процес утворення газових хмар вiдбувається аналогiчно, як для речовин II групи у разi зберiгання їх пiд високим тиском i температурi вищою за температуру кипiння, але нижчою за температуру довкiлля. Проте внаслiдок швидкої передачi тепла первинною хмарою в довкiлля, а також з урахуванням фiзико-хiмiчних властивостей ХНР, вони постiйно конденсуватимуться, i осiдати на мiсцевостi у виглядi плям по слiду поширення хмари в атмосферi. Потiм, можливий їх повторний випар i перенесення (мiграцiя) на значнi вiдстанi вiд мiсця первинного осадження.

Найскладнiше протiкає процес випару у другої групи речовин, що зберiгаються при пiдвищеному тиску. Увесь процес випару рiдини при руйнуваннi мiсткостi в даному випадку можна умовно роздiлити на 3 перiоди.

Перший перiод - бурхливий, майже миттєвий випар рiдини за рахунок рiзницi пружностi тиску насиченої пари ХНР в мiсткостi i парцiального тиску в атмосферi. В результатi температура рiдкої фази знижується до температури кипiння. Тривалiсть першого перiоду складає до 3-5 хвилин.

Другий перiод - нестiйкий випар за рахунок тепла пiддону i тепла довкiлля. Тривалiсть другого перiоду може досягати до 5-10 хв.

Третiй перiод - стацiонарний випар ХНР за рахунок пiдведення тепла вiд довкiлля. Тривалiсть третього перiоду залежить вiд фiзико-хiмiчних властивостей ХНР, його кiлькостi, метеоумов i може доходити до декiлькох дiб.

Частина рiдини, що перейшла в парову фазу в перший i другий перiоди випару, утворює первинну хмару пари ХНР, а в третiй перiод - вторинну хмару. Найбiльш небезпечним перiодом аварiї в даному випадку є перший перiод. Аерозоль, що утворюється в цей перiод, у виглядi важких хмар вмить пiднiмається вгору, а потiм пiд дiєю власної сили тяжiння опускається на грунт. При цьому хмара здiйснює невизначенi рухи, якi важко передбачуванi.

У разi руйнування оболонки iзотермiчного резервуару (зберiгання ХНР при тиску близькому до атмосферного) i розливу ХНР в пiддон перший перiод випару практично вiдсутнiй. В результатi в первинну хмару переходить всього бiля 3-5 % рiдини, що зберiгається в ємностi, (за рахунок тепла пiддону i довкiлля) протягом 5-10 хв. У разi вiльного розливу кiлькiсть ХНР, що перейшла в первинну хмару, залежатиме ще i вiд площi розливу. Частина рiдини, що залишилася, перейде в режим стацiонарного кипiння, аналогiчно випадку, який був розглянутий ранiше.

У разi руйнування оболонок висококиплячих рiдин утворення первинної хмари пари практично не вiдбувається. Випар рiдини здiйснюється по стацiонарному процесу i залежить вiд фiзико-хiмiчних властивостей ХНР, його кiлькостi i метеоумов, площi дзеркала розливу i так далi.

0x01 graphic

Рис. 2.4 - Схема формування вражаючих факторiв при аварiї на хiмiчно небезпечному об'єктi.

Вражаючи фактори: 1. залповий викид ХНР в атмосферу; 2. скидання ХНР у водоймища; 3. "хiмiчна" пожежа; 4. вибух ХНР; 5. зони задимлення з осадженням ХНР та їх возгонкою.

Основними джерелами небезпеки у разi аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах (рис. 2.4) є:

- залповi викиди ХНР в атмосферу з наступним зараженням повiтря, мiсцевостi i вододжерел;

- скидання ХНР у водоймища;

- "хiмiчна" пожежа з потраплянням ХНР i продуктiв їх горiння в довкiлля;

- вибухи ХНР, сировини для їх отримання або початкових продуктiв;

- утворення зон задимлення з наступним осадженням ХНР, у виглядi "плям" по слiду поширення хмари зараженого повiтря, сублiмацiєю i мiграцiєю.

Кожне з вказаних вище джерел небезпеки (поразки) по мiсцю i часу може проявлятися окремо, послiдовно або у поєднаннi з iншими джерелами, а також багаторазово повторено в рiзних комбiнацiях. Усе залежить вiд фiзико-хiмiчних характеристик ХНР, умов аварiї, метеоумов i особливостей мiсцевостi.

Таким чином, у разi виникнення аварiй на хiмiчно небезпечних об'єктах з викидом ХНР осередок хiмiчного ураження матиме наступнi особливостi:

1. Утворення хмар пари ХНР i їх поширення в довкiллi є складними процесами, якi визначаються дiаграмами фазового стану ХНР, їх основними фiзико-хiмiчними характеристиками, умовами зберiгання, метеоумовами, рельєфом мiсцевостi i так далi, тому прогнозування масштабiв хiмiчного зараження (забруднення) дуже ускладнене.

2. В розпал аварiї на об'єктi дiє, як правило, декiлька вражаючих чинникiв: хiмiчне зараження мiсцевостi, повiтря, водоймищ; висока або низька температура; ударна хвиля, а поза об'єктом - хiмiчне зараження довкiлля.

3. Найбiльш небезпечний вражаючий чинник - дiя пари ХНР через органи дихання. Вона дiє як на мiсцi аварiї, так i на великих вiдстанях вiд джерела викиду i поширюється iз швидкiстю вiтрового перенесення ХНР.

4. Небезпечнi концентрацiї ХНР в атмосферi можуть iснувати вiд декiлькох годин до декiлькох дiб, а зараження мiсцевостi i води - ще бiльш тривалий час.

5. Летальний результат залежить вiд властивостей ХНР, токсичної дози i може наставати як миттєво, так i через деякий час пiсля отруєння.

КОНТРОЛЬНI ПИТАННЯ ДО ГЛАВИ 2

1. Скiльки iснує класiв небезпеки ХНР?

а) два;

б) три;

в) чотири.

2. Який характер дiї задушливих речовин?

а) порушують енергетичний обмiн;

б) впливають на дихальнi шляхи людини;

в) порушують процеси метаболiзму речовини в органiзмi.

3. Як впливають на органiзм нейротропнi отрути?

а) порушують обмiн речовин;

б) викликають набряк легенiв;

в) дiють на генерацiю i передачу нервового iмпульсу.

4. Як впливають на людину речовини загальноотруйної дiї?

а) викликають токсичний набряк легенiв, на тлi якого формується важке ураження нервової системи;

б) паралiзують дiю м'язiв;

в) порушують енергетичний обмiн.

5. Яка з перерахованих категорiй входить в класифiкацiю ХНР?

а) здатнiсть до горiння;

б) стiйкiсть в атмосферному повiтрi;

в) здатнiсть отрути до рiзнобiчної поразки людини.

6. Який тип ємностей не використовується для зберiгання ХНР?

а) цилiндричний;

б) сферичний газгольдер;

в) кубiчної форми.

7. На скiльки рiвнiв пiдроздiляються хiмiчнi аварiї?

а) на чотири;

б) на три;

в) на два.

8. Якi з рiвнiв не входять в класифiкацiю хiмiчних аварiй?

а) об'єктовий i мiсцевий;

б) регiональний i загальнодержавний;

в) трансдержавний i мiжконтинентальний.

9. Яке з джерел небезпеки вiдноситься до основних у разi аварiї на ХНО?

а) залповi викиди ХНР в атмосферу;

б) порушення технологiї виробництва на ХНО;

в) аварiйнi ситуацiї, що виникають при проведеннi навантажувально-розвантажувальних робiт з отруйними речовинами.

10. Що впливає на поширення ХНР у разi аварiї на хiмiчно небезпечному об'єктi?

а) пора року;

б) географiчне розташування джерела небезпеки;

в) рельєф мiсцевостi.

11. Який з чинникiв вiдноситься до вражаючих пiд час аварiї на ХНО?

а) радiоактивне забруднення мiсцевостi;

б) ударна хвиля;

в) пожежа на ХНО.

12. Який з чинникiв поразки людини ХНР вважається найбiльш небезпечним?

а) дiя пари ХНР через органи дихання;

б) шкiрно-резорбтивна дiя отрут;

в) попадання ОР в травну систему людини.

13. Яка тривалiсть зараження атмосфери ХНР?

а) мiсяцi;

б) тижнi;

в) години i декiлька дiб.

ГЛАВА 3 ПРОГНОЗУВАННЯ I ОЦIНКА ХIМIЧНОЇ ОБСТАНОВКИ ПРИ АВАРIЯХ НА ХНО

Пiд хiмiчною обстановкою при аварiях на хiмiчно небезпечних об'єктах (ХНО) мають на увазi мiру хiмiчного забруднення атмосфери i мiсцевостi, яка впливає на життєдiяльнiсть населення i проведення аварiйно-рятувальних i вiдновних робiт.

Прогнозування i оцiнка хiмiчної обстановки включає рiшення наступних завдань :

- визначення напряму осi слiду хмари викиду хiмiчних речовин, внаслiдок аварiї або руйнування технологiчного устаткування або мiсткостей для зберiгання ХНР, за метеоданими;

- визначення розмiрiв зон забруднення мiсцевостi за очiкуваними значеннями доз поразки;

- визначення площi поразки ХНР;

- визначення часу пiдходу зараженого повiтря до об'єкту i тривалостi вражаючої дiї ХНР;

- визначення можливої поразки людей, що знаходяться у осередку зараження;

- порядок нанесення зон ураження на карти i схеми.

Нинi для вирiшення завдань прогнозування i оцiнки хiмiчної обстановки допустимо використовувати двi методики [16], [23]. Користуючись першою з методик [16] можливо провести прогнозний розрахунок обстановки при аварiї з практично будь-якими початковими умовами. Проте алгоритм рiшення зв'язаний з деякою "громiздкiстю" розрахунку. Друга методика [23] дозволяє iнтенсифiкувати прогноз оскiльки вiн складається за допомогою таблиць. Проте вона має значнi обмеження за розрахунком рiзноманiтних аварiйних ситуацiй, що витiкає з наявного "асортименту" приведених таблиць i умов в них. Як показують практичнi розрахунки, то кiнцевi результати, отриманi в результатi обраховування однакових початкових даних за обома методиками, дуже близькi за своїми значеннями. Тому вибiр методики розрахунку слiд робити на пiдставi конкретних умов.

3.1. Розрахункова методика РД 52.04.253-90 "Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими отравляющими веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте" [16].

При оцiнцi хiмiчної обстановки слiд дотримуватися вимог, викладених в керiвному документi РД 52.04.253-90 "Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими отравляющими веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте". Ця методика дозволяє здiйснювати прогнозування масштабiв зон зараження при аварiях на технологiчних мiсткостях i сховищах, при транспортуваннi залiзничним, трубопровiдним i iншими видами транспорту, а також у разi руйнування хiмiчно небезпечних об'єктiв.

Методика поширюється на випадок викиду ХНР в атмосферу в газоподiбному, пароподiбному або аерозольному станi.

Масштаби зараження ХНР залежно вiд їх фiзичних властивостей i агрегатного стану розраховуються для первинної i вторинної хмари:

- для зрiджених газiв - окремо для первинного i вторинного;

- для стислих газiв - тiльки для первинного;

- для отруйних рiдин, температура кипiння котрих вище за температуру довкiлля, - тiльки для вторинного.

Початковими даними для прогнозування масштабiв зараження ХНР є:

- загальна кiлькiсть ХНР на об'єктi i данi про розмiщення їх запасiв в технологiчних мiсткостях i трубопроводах;

- кiлькiсть ХНР, викинутих в атмосферу i характер їх розливу на пiдстилаючiй поверхнi ("вiльно", "в пiддон" або "в обвалування");

- висота пiддону або обвалування складських мiсткостей;

- метеорологiчнi умови: температура повiтря, швидкiсть вiтру на висотi 10 м (на висотi флюгеру), ступiнь вертикальної стiйкостi повiтря.

При завчасному прогнозуваннi масштабiв зараження на випадок виробничих аварiй як початковi данi рекомендується приймати: викид ХНР (Q₀) - кiлькiсть ХНР в максимальнiй за об'ємом одиничнiй мiсткостi (технологiчнiй, складськiй, транспортнiй та iн.), метеорологiчнi умови - iнверсiя, швидкiсть вiтру 1 м/с.

Для прогнозу масштабiв зараження безпосередньо пiсля аварiї повиннi братися конкретнi данi про кiлькiсть викинутої (пролитої) ХНР i реальнi метеоумови.

Зовнiшнi межi зони зараження ХНР розраховуються за пороговою токсодозою при iнгаляцiйнiй дiї на органiзм.

Прийнятi допущення

Мiсткостi, що мiстять ХНР, при аварiях руйнуються повнiстю.

Товщина h шару рiдини для ХНР, що розлилися вiльно на пiдстилаючiй поверхнi, приймається рiвною 0,05 м по усiй площi розливу. Для ХНР, що розлилися в пiддон або обвалування, визначається таким чином:

а) при розливах з мiсткостей, що мають самостiйний пiддон (обвалування):

h = H - 0,2,

де Н - висота пiддону (обвалування), м;

б) при розливах з мiсткостей, що розташованi групою, мають загальний пiддон (обвалування):

0x01 graphic

де Q₀ - кiлькiсть викинутої (пролитої) при аварiї речовини, т;

d - щiльнiсть ХНР, т/м³;

F - реальна площа розливу в пiддон (обвалування), м².

Граничний час перебування людей в зонi зараження i тривалiсть збереження незмiнними метеорологiчних умов (ступеню вертикальної стiйкостi атмосфери, напряму i швидкостi вiтру) складає 4 години. Пiсля закiнчення вказаного часу прогноз обстановки повинен уточнюватися.

При аварiях на газо- i продуктопроводах викид ХНР приймається рiвним максимальнiй кiлькостi ХНР, що мiститься в трубопроводi мiж автоматичними вiдсiкачами, наприклад, для амiакопроводiв - 275 - 500 тонн.

Термiни i визначення

Iнверсiя - ступiнь вертикальної стiйкостi атмосфери, що виникає, як правило, вечiрньою порою i що руйнується пiсля сходу сонця; характеризується тим, що нижнi шари повiтря холоднiшi за верхнi. Перешкоджає розсiюванню ХНР i, як наслiдок, - сприяє збереженню високих концентрацiй шкiдливих речовин в приземних шарах атмосфери.

Iзотермiя - ступiнь вертикальної стiйкостi атмосфери, що характеризується рiвновагою температур повiтря за вертикальною складовою. Сприяє застою шкiдливих речовин в атмосферi.

Конвекцiя - ступiнь вертикальної стiйкостi атмосфери, що характеризується вертикальним перемiщенням повiтря, - холодне повiтря опускається вниз, а теплiше повiтря спрямовується вгору. При конвекцiї спостерiгається розсiювання шкiдливостей, що зменшує їх вражаючу дiю.

Методика прогнозування масштабiв зараження

Прогнозування глибини зони зараження ХНР

1. Визначення кiлькiсних характеристик викиду ХНР

Визначення еквiвалентної кiлькостi речовини в первиннiй хмарi

Еквiвалентна кiлькiсть Q_е₁ = К₁К₃К₅К₇Q₀ (3.1.1)

де К₁ - коефiцiєнт, який залежить вiд умов зберiгання ХНР (таблиця 3.1.4), для стислих газiв К₁ = 1;

К₂ - коефiцiєнт, рiвний вiдношенню порогової токсодози хлору до порогової дози iншого ХНР (таблиця 3.1.4);

К₅ - коефiцiєнт, який враховує ступiньу вертикальної стiйкостi атмосфери (для iнверсiї приймається рiвним 1, для iзотермiї - 0,23, для конвекцiї - 0,08);

К₇ - коефiцiєнт, який враховує вплив температури повiтря (таблиця 3.1.4; для стислих газiв К₇ = 1);

Q₀ - кiлькiсть викинутої (пролитої) при аварiї речовини, т.

При аварiях на сховищах стислого газу Q₀ розраховується за формулою:

Q₀ = d V_x (3.1.2)

де d - щiльнiсть ХНР, т/м³ (таблиця 3.1.4);

V_x - об'єм сховища, м³.

При аварiях на газопроводi Q₀ розраховується за формулою:

0x01 graphic
(3.1.3)

де n - змiст ХНР в природному газi, %;

d - щiльнiсть ХНР, т/м³ (таблиця 3.1.4);

- об'єм секцiї газопроводу мiж автоматичними вiдсiкачами, м³.

При визначеннi величини Q_е₁ для зрiджених газiв, що не увiйшли до таблицi 3.1.4, значення коефiцiєнта К₇ приймається рiвним 1, а коефiцiєнт К₁ розраховується за спiввiдношенням:

0x01 graphic
(3.1.4)

де с_р - питома теплоємнiсть рiдкого ХНР, кДж/(кг град) (визначається за спецiальними таблицями);

?Т - рiзниця температур рiдкого ХНР до i пiсля руйнування мiсткостi, ⁰С;

?Н - питома теплота випару рiдкого ХНР при температурi випару, кДж/кг.

Визначення еквiвалентної кiлькостi речовини

у вториннiй хмарi

Еквiвалентна кiлькiсть речовини у вториннiй хмарi розраховується по рiвнянню:

0x01 graphic
, (3.1.5)

де К₂ - коефiцiєнт, який залежить вiд фiзико-хiмiчних властивостей ХНР (таблиця 3.1.4);

К₄ - коефiцiєнт, який враховує швидкiсть вiтру (таблиця 3.1.5);

К₆ - коефiцiєнт, який залежить вiд часу N, який пройшов пiсля аварiї; значення коефiцiєнта К₆ визначається пiсля розрахунку тривалостi Т (год) випару речовини :

при N < T

при N ™ T

при Т < 1 години К₆ приймається для 1 години;

d - щiльнiсть ХНР, т/м³ (таблиця 3.1.4);

h - товщина шару ХНР, м

При визначеннi Q_е₂ для речовин, якi не увiйшли до таблицi 3.1.4, значення коефiцiєнта К₇ приймається рiвним 1, а коефiцiєнт К₂ визначається по формулi:

0x01 graphic
, (3.1.6)

де Р - тиск насиченої пари речовини при заданiй температурi, мм.рт.ст. (визначається за спецiальними таблицями);

М - молекулярна маса речовини.

2. Розрахунок глибини зони зараження при аварiї на хiмiчно небезпечному об'єктi

Розрахунок глибини зараження первинною (вторинною) хмарою ХНР при аварiях на технологiчних мiсткостях, сховищах i транспортi ведеться з використанням таблиць 3.1.3 i 3.1.6. У таблицi 3.1.3 приведенi максимальнi значення глибини зони зараження первинною (Г₁) або вторинною (Г₂) хмарою ХНР, якi визначаються залежно вiд еквiвалентної кiлькостi речовини i швидкостi вiтру. Повна глибина зони зараження Г (км), яка обумовлена дiєю первинної i вторинної хмари ХНР, визначається:

0x01 graphic
, (3.1.7)

де Г' - найбiльший, Г'' - найменший з розмiрiв Г₁ i Г₂.

Отримане значення порiвнюється з гранично можливим значенням глибини перенесення повiтряних мас Г_п, яка визначається за формулою, :

0x01 graphic
, (3.1.8)

де N - час вiд початку аварiї, години;

? - швидкiсть перенесення фронту зараженого повiтря при цiй швидкостi вiтру i ступенi вертикальної стiйкостi повiтря, км/год (таблиця 3.1.6).

За остаточну розрахункову глибину зони зараження приймають менше з двох порiвнюваних мiж собою значень.

3. Розрахунок глибини зони зараження при руйнуваннi хiмiчно небезпечного об'єкту

У разi руйнування хiмiчно небезпечного об'єкту при прогнозуваннi глибини зони зараження рекомендується брати данi на одночасний викид сумарного запасу ХНР на об'єктi i наступнi метеорологiчнi умови: iнверсiя, швидкiсть вiтру 1 м/с.

Еквiвалентна кiлькiсть ХНР в хмарi зараженого повiтря визначається аналогiчно розглянутому в п. 1 методу для вторинної хмари при вiльному розливi. При цьому сумарна еквiвалентна кiлькiсть Q_е розраховується за формулою:

0x01 graphic
(3.1.9)

де К₂_i - коефiцiєнт, який залежить вiд фiзико-хiмiчних властивостей i -го ХНР;

К₃_i - коефiцiєнт, який дорiвнює вiдношенню порогової токсодози хлору до порогової токсодози i -го ХНР;

К₆_i - коефiцiєнт, який залежить вiд часу, який пройшов пiсля руйнування об'єкту;

К₇_i - поправка на температуру для i -го ХНР;

Q_i - запаси i -го ХНР на об'єктi, т;

d_i - щiльнiсть i -го ХНР, т/м³.

Отриманi за таблицею 3.1.3 значення глибини зони зараження Г залежно вiд розрахованого значення Q_е i швидкостi вiтру порiвнюються з гранично можливим значенням глибини перенесення повiтряних мас Г_п (див. формулу (3.1.7)). За остаточну розрахункову глибину зони зараження береться менше з двох порiвнюваних мiж собою значень.

Визначення площi зони зараження ХНР

Площа зони можливого зараження для первинної (вторинної) хмари ХНР визначається за формулою:

0x01 graphic
(3.1.10)

де S_М - площа зони можливого зараження ХНР, км²;

Г - глибина зони зараження, км;

? - кутовi розмiри зони можливого зараження, ⁰(таблиця 3.1.1);

Площа зони фактичного зараження S_Ф (км²) розраховується за формулою:

0x01 graphic
(3.1.11)

де К₈ - коефiцiєнт, який залежить вiд ступеню вертикальної стiйкостi повiтря, приймається рiвним 0,081 при iнверсiї; 0,133 при iзотермiї; 0,235 при конвекцiї;

N - час, який пройшов пiсля початку аварiї, години

Таблиця 3.1.1 - Кутовi розмiри зони можливого зараження ХНР залежно вiд швидкостi вiтру

Швидкiсть вiтру, u, м/с	< 0,5	0,6 - 1	1,1 - 2	> 2
Кутовий розмiр, ? ⁰	360	180	90	45

Визначення часу пiдходу зараженого повiтря до об'єкту i тривалостi вражаючої дiї ХНР

1. Визначення часу пiдходу зараженого повiтря до об'єкту

Час пiдходу хмари ХНР до заданого об'єкту залежить вiд швидкостi перенесення хмари повiтряним потоком i визначається за рiвнянням:

0x01 graphic
(3.1.12)

де х - вiдстань вiд джерела зараження до заданого об'єкту, км;

? - швидкiсть перенесення переднього фронту хмари зараженого повiтря, км/год (таблиця 3.1.6).

2. Визначення тривалостi вражаючої дiї ХНР

Тривалiсть вражаючої дiї ХНР визначається часом його випару з площi розливу.

Час випару Т (год) ХНР з площi розливу визначається за формулою:

0x01 graphic
(3.1.13)

де h - товщина шару ХНР, м;

d - щiльнiсть ХНР, т/м³;

К₂, К₄, К₇ - коефiцiєнти у формулах (3.1.1) i (3.1.5).

Розрахунок кiлькостi i структури уражених

При розрахунку кiлькостi i структури уражених використана уточнена методика, яка приведена в [10].

Розрахунок кiлькостi уражених як серед виробничого персоналу об'єкту, на якому сталася аварiя, так i серед населення, що проживає поблизу цього об'єкту, проводиться виходячи з кiлькостi людей, якi опинилися в осередку ураження, i їх захищеностi вiд дiї пари отруйних речовин.

Кiлькiсть людей, якi знаходяться в осередку ураження, розраховується або пiдсумовуванням кiлькостi виробничого персоналу (населення), що знаходяться на окремих виробничих дiлянках (у житлових кварталах, населених пунктiв i тому подiбне), якi пiддалися дiї зараженого повiтря, або шляхом множення середньої щiльностi об'єкту (населеного пункту) виробничого персоналу (населення), що знаходиться на територiї, на площу зараженої територiї.

Розрахунковi формули визначення числа уражених для першого i другого випадкiв представляються в наступному виглядi:

0x01 graphic
(3.1.14)

0x01 graphic
(3.1.15)

де П - число уражених на пiдприємствi (у мiстi, сiльськiй мiсцевостi i тому подiбне), чол.;

L - кiлькiсть виробничого персоналу (населення), який опинився в осередку ураження, чол.;

D - середня щiльнiсть розмiщення виробничого персоналу (населення) по територiї об'єкту (мiста, замiської зони i тому подiбне), чол/км²;

S_п_iдп_р - площа територiї пiдприємства (мiста, замiської зони i тому подiбне), приземний шар повiтря, км²;

К_за_х - коефiцiєнт захищеностi виробничого персоналу (населення) вiд поразки отруйною речовиною.

Коефiцiєнт захищеностi розраховується виходячи з мiсця перебування виробничого персоналу (населення) у момент пiдходу хмари до об'єкту i захисних властивостей використовуваних при цьому укриттiв або табельних засобiв iндивiдуального захисту.

0x01 graphic
(3.1.16)

де q - частка виробничого персоналу (населення), що знаходиться в i -му укриттi (?q_i = 1);

К_{i, зах}- коефiцiєнт захисту i -го укриття;

У таблицях 3.1.7 i 3.1.8 приведенi коефiцiєнти захищеностi людей вiд ХНР при використаннi рiзних тимчасових укриттiв, а також засобiв iндивiдуального захисту.

У таблицi 3.1.9 приведенi орiєнтовнi данi по структурi уражених.

Таблиця 3.1.1 - Визначення ступеню вертикальної стiйкостi атмосфери за прогнозом погоди

Швидкiсть вiтри, м/с	Нiч	Ранок	День	Вечiр
	ясно мiнлива хмарнiсть	суцiльна хмарнiсть	ясно мiнлива хмарнiсть	суцiльна хмарнiсть	ясно мiнлива хмарнiсть	суцiльна хмарнiсть	ясно мiнлива хмарнiсть	суцiльна хмарнiсть
< 2	iн	iз	iз (iн)	iз	к (iз)	iз			iн	iз
2 - 3,9	iн	iз	iз (iн)	iз	iз	iз			iз (iн)	iз
> 4	iз	iз	iз	iз	iз	iз			iз	iз

Примiтки: 1. Позначення: iн - iнверсiя; iз - iзотермiя; к - конвекцiя; букви в дужках - при снiговому покривi.

2. Пiд термiном "ранок" розумiється перiод часу протягом 2 годин пiсля сходу сонця; пiд термiном "вечiр" - протягом 2 годин пiсля заходу сонця. Перiод вiд сходу до заходу сонця за вирахуванням двох уранiшнiх годин - день, а перiод вiд заходу до сходу сонця за вирахуванням двох вечiрнiх годин - нiч.

3. Швидкiсть вiтру i ступiнь вертикальної стiйкостi повiтря приймаються в розрахунках на момент аварiї.

Таблиця 3.1.2 - Глибина зони зараження (км)

Швидкiсть вiтру, м/с	Еквiвалентна кiлькiсть ХНР, т
	0,01	0,05	0,1	0,5	1	3	5	10	20
1 i менш	0,38	0,85		1,25	3,16	4,75				9,18	12,53	19,20	29,56
2	0,26	0,59		0,84	1,92	2,84				5,35	7,20	10,83	16,44
3	0,22	0,48		0,68	1,53	2,17				3,99	5,34	7,96	11,94
4	0,19	0,42		0,59	1,33	1,88				3,28	4,36	6,46	9,62
5	0,17	0,38		0,53	1,19	1,68				2,91	3,75	5,53	8,19
6	0,15	0,34		0,48	1,09	1,53				2,66	3,43	4,88	7,20
7	0,14	0,32		0,45	1,00	1,42				2,46	3,17	4,49	6,48
8	0,13	0,30		0,42	0,94	1,33				2,30	2,97	4,20	5,92
9	0,12	0,28		0,40	0,88	1,25				2,17	2,80	3,96	5,60
10	0,12	0,26		0,38	0,84	1,19				2,06	2,66	3,76	5,31
11	0,11	0,25		0,36	0,80	1,13				1,96	2,53	3,58	5,06
12	0,11	0,24		0,34	0,76	1,08				1,88	2,42	3,43	4,85
13	0,10	0,23		0,33	0,74	1,04				1,80	2,37	3,29	4,66
14	0,10	0,22		0,32	0,71	1,00				1,74	2,24	3,17	4,49
15 i бiльше	0,10	0,22		0,31	0,69	0,97				1,68	2,17	3,07	4,34

Продовження таблицi 3.1.2

Швидкiсть вiтру, м/с	Еквiвалентна кiлькiсть ХНР, т
	30	50	70	100	300	500	700	1000	2000
1 i менш	38,13	52,67		65,23	81,91	166				231	288	363	572
2	21,02	28,73		35,35	44,09	87,79				121	150	189	295
3	15,18	20,59		25,21	31,30	61,47				84,50	104	130	202
4	12,18	16,43		20,05	24,80	48,18				65,92	81,17	101	157
5	10,33	13,88		16,89	20,82	40,11				54,67	67,15	83,60	129
6	9,06	12,14		14,79	18,13	34,67				47,09	56,72	71,70	110
7	8,14	10,87		13,17	16,17	30,73				41,63	50,93	63,16	96,30
8	7,42	9,90		11,98	14,68	27,75				37,49	45,79	56,70	86,20
9	6,86	9,12		11,03	13,50	25,39				34,24	41,76	51,60	78,30
10	6,50	8,50		10,23	12,54	23,49				31,61	38,50	47,53	71,90
11	6,20	8,01		9,61	11,74	21,91				29,44	35,81	44,15	66,62
12	5,94	7,67		9,07	11,06	20,58				27,61	35,55	41,30	62,20
13	5,70	7,37		8,72	10,48	19,45				26,04	31,62	38,90	58,44
14	5,50	7,10		8,40	10,04	18,46				24,69	29,95	36,81	55,20
15 i бiльше	5,31	6,86		8,11	9,70	17,60				23,50	28,48	34,98	52,37

Таблиця 3.1.3 - Характеристика ХНР i допомiжнi коефiцiєнти для визначення глибини зони зараження

N п/п	ХНР	Щiльнiсть ХНР, т/м³	Темпер. кипiн., ⁰С	Порог. токсодоза ((мг"хв)/л	Значення допомiжних коефiцiєнтiв
					К₁	К₂	К₃	К₇ для температури повiтря (⁰С)
		газ	рiд.								- 40	- 20	0	20	40
1	2	3	4	5	6	7			8	9	10	11	12	13	14
1	Акролеїн	-	0,839	52,7	0,2	0			0,013	3,0	0,1	0,2	0,4	1	2,2
2	Амiак - зберiгання: - пiд тиском - iзотермiчне	0,0008 -	0,681 0,681	-33,42 -33,42	15 15	0,18 0,01			0,025 0,025	0,04 0,04	0 0,9 0 0,9	0,3 1 1 1	0,6 1 1 1	1 1 1 1	1,4 1 1 1
3	Ацетонитрил	-	0,786	81,6	21,6**	0			0,004	0,028	0,02	0,1	0,3	1	2,6
4	Ацетонциангiдрин	-	0,932	120	1,9**	0			0,002	0,316	0	0	0,3	1	1,5
5	Водень миш'яковистий	0,0035	1,64	-62,47	0,2**	0,17			0,054	3,0	0,3 1	0,5 1	0,8 1	1 1	1,2 1
6	Водень фтористий	-	0,989	19,52	4	0			0,028	0,15	0,1	0,2	0,5	1	1
7	Водень хлористий	0,0016	1,191	-85,10	2	0,28			0,037	0,30	0,4 1	0,6 1	0,8 1	1 1	1,2 1
8	Водень бромистий	0,0036	1,490	-66,77	2,4*	0,13			0,055	0,25	0,3 1	0,5 1	0,8 1	1 1	1,2 1
9	Водень цiанiстий	-	0,687	25,7	0,2	0			0,026	3,0	0	0	0,4	1	1,3

Продовження таблицi 3.1.3

N п/п	ХНР	Щiльнiсть ХНР, т/м³	Темпер. кипiн., ⁰0С	Порог. токсодоза ((мг"хв)/л	Значення допомiжних коефiцiєнтiв
					К₁	К₂	К₃	К₇ для температури повiтря (⁰С)
		газ	рiд.							- 40	- 20	0	20	40
1	2	3	4	5	6	7		8	9	10	11	12	13	14
10	Диметиламiн	0,0020	0,680	6,9	1,2*	0,06		0,041	0,5	0 0,1	0 0,3	0 0,8	1 1	2,5 1
11	Метиламiн	0,0014	0,699	-6,5	1,2*	0,13		0,034	0,5	0 0,3	0 0,7	0,3 1	1 1	1,8 1
12	Метил бромистий	-	1,732	3,6	1,2*	0,04		0,039	0,5	0 0,2	0 0,4	0 0,9	1 1	2,3 1
13	Метил хлористий	0,0023	0,983	-23,76	10,8**	0,125		0,044	0,056	0 0,5	0,1 1	0,6 1	1 1	1,5 1
14	Метилакрилат	-	0,953	80,2	6*	0		0,005	0,1	0,1	0,2	0,4	1	3,1
15	Метилмеркаптан	-	0,867	5,95	1,7**	0,06		0,043	0,353	0 0,1	0 0,3	0 0,8	1 1	2,4 1
16	Нiтрил акрилової кислоти	-	0,806	77,3	0,75	0		0,007	0,80	0,04	0,1	0,4	1	2,4
17	Оксиди азоту	-	1,491	21,0	1,5	0		0,040	0,40	0	0	0,4	1	1
18	Окисел етилену	-	0,882	10,7	2,2**	0,05		0,041	0,27	0 0,1	0 0,3	0 0,7	1 1	3,2 1
19	Сiрчистий ангiдрид	0,0029	1,462	-10,1	1,8	0,11		0,049	0,333	0 0,2	0 0,5	0,3 1	1 1	1,7 1
20	Сiрководень	0,0015	0,964	-60,35	16,1	0,27		0,042	0,036	0,3 1	0,5 1	0,8 1	1 1	1,2 1

Продовження таблицi 3.1.3

N п/п	ХНР	Щiльнiсть ХНР, т/м³	Темпер. кипiн., ⁰С	Порог. токсодоза ((мг"хв)/л	Значення допомiжних коефiцiєнтiв
					К₁	К₂	К₃	К₇ для температури повiтря (⁰С)
		газ	рiд.							- 40	- 20	0	20	40
1	2	3	4	5	6	7		8	9	10	11	12	13	14
21	Соляна кислота (концентр.)	-	1,198	-	2	0		0,021	0,30	0	0,1	0,3	1	1,6
22	Сiрковуглець	-	1,263	46,2	45	0		0,021	0,013	0,1	0,2	0,4	1	2,1
23	Триметиламин	-	0,671	2,9	6*	0,07		0,047	0,1	0 0,1	0 0,4	0 0,9	1 1	2,2 1
24	Формальдегiд	-	0,815	-19,0	0,6*	0,19		0,034	1,0	0 0,4	0 1	0,5 1	1 1	1,5 1
25	Фосген	0,0035	1,432	8,2	0,6	0,05		0,061	1,0	0 0,1	0 0,3	0 0,7	1 1	2,7 1
26	Фтор	0,0017	1,512	-188,2	0,2*	0,95		0,038	3,0	0,7 1	0,8 1	0,9 1	1 1	1,1 1
27	Фосфор трихлористий	-	1,570	75,3	3	0		0,010	0,2	0,1	0,2	0,4	1	2,3
28	Фосфору хлороокис	-	1,675	107,2	0,06*	0		0,003	10,0	0,05	0,1	0,3	1	2,6
29	Хлор	0,0032	1,553	-34,1	0,6	0,18		0,052	1,0	0 0,9	0,3 1	0,6 1	1 1	1,4 1
30	Хлорпiкрин	-	1,658	112,3	0,02	0		0,002	30,0	0,03	0,1	0,3	1	2,9
31	Хлорциан	0,0021	1,220	12,6	0,75	0,04		0,048	0,80	0 0	0 0	0 0,6	1 1	3,9 1

Продовження таблицi 3.1.3

п/п

ХНР

Щiльнiсть ХНР, т/м³

Темпер.

кипiн.,

⁰С

Порог.

токсодоза

((мг"хв)/л

Значення допомiжних коефiцiєнтiв

К₁

К₂

К₃

Оставить комментарий
© Copyright Ня
Размещен: 16/01/2014, изменен: 16/01/2014. 262k. Статистика.
Справочник: Детектив, Приключения

Связаться с программистом сайта.
Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"
Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"

Оставить комментарий © Copyright Ня Размещен: 16/01/2014, изменен: 16/01/2014. 262k. Статистика. Справочник: Детектив, Приключения Гр оборона Иллюстрации/приложения: 1 шт.		Ваша оценка:

Ня : другие произведения.

Метод указания