Пригадую, це так давно було
I ще мабуть ходила пiд стiл пiшки
Як мати хлiб "вiд зайця" на вiкно
Дбайливо клала, нам вламавши трiшки
Та ще за образ Богоматерi в куток 
Що за непослух покарає нiби
"Ведвежу кров" - мiкстуру як медок
Ховала, щоб  не випили ми з хлiбом 
I розгорався зразу ж апетит
Нестерпний, по дитячому i владний
Не ждати вечора, а з"їсти в цюю ж мить
Хотiлось хлiб той та ведмежий напiй
Коли тепер на бiлий хлiб дивлюсь 
Я бачу на вiкнi того окрайця
I взять бажаю, i торкнуть боюсь
Мабуть сам Бог послав його вiд "зайця"