Полищук-Бутенко: другие произведения.

Що там, на золотих скрiжалях!

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Конкурсы романов на Author.Today
Творчество как воздух: VK, Telegram
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Весёленький водевиль на украинском языке, в основу которого положена первая фраза из басни Эзопа "Меркурий и две женщины". Действие разворачивается вне времени и вне конкретной географии. Пять персонажей - два Бога, Меркурий и Купидон; две женщины и ангел - почтальон.


   Ігренський водевіль
  
   "Що там на золотих скрижалях".
  
   Створений у літку 2006 року.
  
   Діючи особи:
   Лаодамия - розпусна жінка.
   Іола - розпусна жінка.
   Меркурій - бог із жезлом.
   Купідон - бог з луком та стрілами.
   Листоноша - маленьке янголя.
  
  

Пролог.

   Меркурій:
   Зайшов Меркурій якось раз до жіночок
   І прийнят був не гідно і не вічливо,
   Одна займалася ганебним, блудним промислом,
   А друга рахувала накопичене.
   І щоб віддячити цім двом за §х шанобливість
   Виходячи з дверей казав він так:
   "Бог перед вами!
   І зроблю не гаючись,
   Чого не побажаєте!"
   Одна з них відіпхнув коханця
   Й каже, кваплячись:
   "Я - хочу володіти власним острівом,
   У райскіх кущах - вільной груддю дихати!"
   А друга, заховавши накопичене,
   Промовила:
   "Я з подругой, але...
   Додайте ще кохання - божевільного!"
   Гаразд, казав Меркурій!
   Ось вам дім.
   Я перси ваши від торкання звільнюю,
   Бо острів вам на радість - ненаселенний.
   А що стосується кохання божевільного...
   Є в вас три дні,
   Щоб ви знайшли на острові - того,
   Хто купить ваши безсоромні пестощі,
   За певну міру - цілу купу золота.
   Коли ж не виконаєте умови цей,
   Ви помрете...
   Чекайте, ні! Одна лише загине...
   Та, котру друга у ночі, задуше.
   Ха,ха,ха!
  
   (Меркурий зникає.)
  

Сцена перша, Лаодамия та Іола на острові.

  
   Лаодамия:
   Я бачу зорі, гілля, ліс навколо...
   Здається, нам цей розклад не примарився.
  
   Іола:
   Це божевілля, чи ти припускаеш,
   Що то, був звичайнісенький Меркурій?!
  
   Лаодамия:
   Чому ж тоді, ми наши побажання
   Негайно висловили, а тепер
   Замість алькова сидимо у хащі?
  
   Іола:
   Чи звичка, чи канабіас подіяв.
   Доречі, тут напевно він зростає!
  
   Лаодамия:
   Іоло! Дивовижно! Ти спокійна,
   Ну ніби скеля.
   То подивись, ми у самісеньких сорочках
   Потрапили на роги к бісу!
  
   Іола:
   Я перепрошую, шановна Лаодамія!
   Це мій,ти чуєш?
   Це мій власний острів!
  
   Лаодамия:
   А як щодо вимоги того дядька!
   Кому у ціх дикунських нетрях
   Ми продамо своє тендитне тіло,
   За певну міру - цілу купу грошей?
  
   Іола:
   Ах, люба Лаодамия! Не перебільшуй.
   По-перше, зазирни в сво§ панчохи
   І там ти знайдеш
   Цілий лантух грошей.
   Чи ти вважаеш - я сліпа куріпка?
   Й не бачу де зробила ти кудлечко
   Для сво§х діток золотоблескучих!
   По-друге знай, я вже знайшла людину
   Яка придбає незабаром мою ласку,
   За певну міру - цілу купу грошей!
  
   Лаодамия:
   Ні, Іоло. Цього не буде. Вибачай.
   Здається маєш ти мене за звичайнісеньку дурепу.
   Хіба ж не чула я
   Про той кінець жахливий,
   Який, завбачив нам той дідько злопихатий?!!
   А ти приспиш мою увагу,
   Візьмеш гроши,
   А потім вб?єш мене,
   Жорстока, хтива жінко!
   Бо це єдиний вихід, розумієш?
   Якщо не вб?єш, страждатимеш від жаху!
   Бо зможу я, прийти в ночі, крадькома
   І мовить пошепки:
   Ну, прощавай, Іоло!
   Прощавай Іоло!!!
   (Лаодамія знікає у хащі).
  
   Іола:
   Куди ти, Лаодамія?! Стривай!
   Не йди, не йди у темряву.
   Пішла. За кучугурой зникла...
   Доречі, хтива жінка ти сама!
   Ти чуєш?!
   А ще й скнаро. Йди, йди.
   І я піду.
   (Іола йде до хащі у інший бік).
  

З?являється листоноша - янгол.

  
   Листоноша:
   Пошта для Купідона!
   Пошта для Купідона!
   Ви не бачили Купідона?!
  
   Купідон:
   Я тут.
   Маленький, невідомий листоноша,
   Що має пасма золоті і крила,
   Преніс мені листа.
   З проханням.
  

Лист, промовляє голос Меркурія.

  
   "Молодику Божествений!
   Є справа.
   Про двох жінок розпусних йдеться,
   Якіх душа і серце власні,не цікавлять.
   Які піклуються лише про тіло.
   Я покарав §х, і...
   Тут мала б бути крапка,
   Але таких жінок - багато в світі.
   Цю галузь, вдосконалити потрібно.
   Тому, ми зробимо неоднозначний приклад,
   Якого золоті скрижалі потребують.
   Звертаюсь я, саме до тебе, Купідону!
   Є в океані невеличкий острів.
   Туди жбурнув я, тих некчемних жінок.
   Ти маєш там з ?явитись, як людина.
   Нічого не роби.
   Впливати, чи прискорювати дій - не треба.
   Просто мешкай.
   Якщо одну з жінок бажання подолає,
   Гм... не відмовляй.
   А сенс ціє§ вигадки, ось в чому,
   Якщо відчує жінка справжнє почуття,
   Відчує сором і відмовиться від...
   Хтивой насолоди, - та переможе
   І на ту чекає нагорода.
   А іньша стане косоока й кострубата,
   Нехай спроможеться хоч кріхту заробити.
   Ти - це остання §х надія.
   Ну, прощавай,
   Твій щірий друг -
   Меркурій."
  
   Купідон:
   О, жінкі, жінкі!
   Найпрекрасніші створіння!
   Яко§ шкоди завдали Меркурію,
   Що він так лютиться?
   Ви маєте кохатись і бажати.
   Час ваш в цієй юдолі -
   Коротенький...
   Наказує Меркурій не впливати.
   А я таки візьму з собою зброю,
   Мій срібний лук!
   Чекайте жіночкі!
   Я йду до вас, негайно ж!
   Ви закохаєтесь в саме кохання,
   Мо§ любі!!!
  

(Купідон зникає).

З?являються Лаодамія і Іола, але не бачать одна одно§.

  
   Лаодамия:
   Я зголодніла, змерзла.
   Це коріння мені не до смаку, нажаль.
  
   Іола:
   Там на горі багато стиглих фруктів...
  
   Лаодамия:
   Яскраві соковиті плями в кронах,
   Я бачила §х в день,
   Дістатись неможливо.
  
   Іола:
   Бо, я ж людиной народилась,
   А не мавпой!
  
   Лаодамия:
   Багато мавп, кумедних та спритних
   Плигають по гілках,
   Немов те ліжко.
   Я щіро заздрю §м,
   Умов - не якіх,
   І кошти не потрібні,
   Та і боги, напевно не цікавляться §х станом.
  
   Іола:
   Яка ж в мене зла доля!
  
   Лаодамия:
   Яка люта самотність!
  
   Іола:
   Ах, Лаодамія! Де ти?!
   Лаодамия:
   Де ти?! Моя Іоло?!
  

Засинають. З?являється Купідон.

   Купідон:
   І де побачив він
   Розпусних жінок?
   Це квіточки дурману й беладонни.
   Всі квітки потребують сонця і вологи
   І це не можна §м заборонити.
   Оця стріла - дурману хай належить!
   Палка і гостра
   Зробить §§ муки - солодкими,
   Як патока гаряча.
   А ця - стримголов вразить беладонну!
   Бурхлива і водночас ніжна
   Істомить тіло і примусить серце
   Співати, плакати, а потім знов співати.
   Оце і все.
   Якщо Меркурій достроково
   Подивиться на золоті скрижалі,
   Він мене вб ?є!
  

Лунає гром, Меркурій з неба промовляє:

  
   О, Купідону, Купідону!
   Що ж ти нако§в?!
   Ти переплутав всі умови.
   Ти змарнував мо§ передбачання,
   Подарувавши §м велику зброю.
   Тепер вони кохають і тому
   Нажаль - недоторканні!
   Ну, хай там як, а почалося все це
   Через мене.
   Тому чекатиму на розвіток подій.
   Але, уважно слухай, Купідону!
   Якщо благатимеш мене про допомогу,
   Я не почую, як мене ти не почув.
   То стережися, та уважно стеж за зброєй,
   Бо тільки в не§ зараз твоя сила!
  
  

(Усе замовкає, затихає).

  
   Купідон:
   Оце і все.
   Гукну красунь...
   Нехай тепер §м мавпи заздрять!
   Агов, красуні! Прокидайтесь!
   Час втіх настав.
  

(Красуні прокидаються.)

  
   Лаодамия:
   Я чула голос чоловічій!
   Як промінь сонця посеред негоди
   І бажаний він був і теплий!
  
   Іола:
   Це Лаодамія!
  
   Лаодамия:
   Здається - це Іола!
  

(Біжуть одна до одно§).

  
   Іола:
   Помиримось?!
   Я дуже винна, чи пробачиш?!
  
   Лаодамия:
   Так-так! Не треба вибачатись!
   Я сумувала, подружко! Іола!
  
   Іола:
   Згадаймо нашу пісеньку!
   Лаодамия:
   Згадаймо!
  
   Пісня:
   Я хтива, я і скромна,
   Байдужа і палка!
   Тендітна й безсоромна,
   Для всіх, кому яка...
  
   У мене стегна білі,
   До пояса коса,
   Пашить вогонь у тілі,
   Мій бог - моя краса!
  
   Іола:
   Послухай, Лаодамія, я хочу
   Щоб одна одной ми заприсяглися
   В довірі щірой і пошані!
  
   Лаодамия:
   На знак присяги
   Ми жбурнем у море
   Ті остогідні гроши!
  
   Іола:
   Все накопичене?!
  
   Лаодамия:
   Так. Майже цілий лантух.
  
   Іола:
   В морську пучину?!
  
   Лаодамия:
   Нехай там потопають!
  
   Іола:
   Нехай! Нехай!
  
   Лаодамия, Іола:
   Мій бог - моя краса!
  

(Лаодамія та Іола йдуть жбурляти гроши, з?являється Купідон, який все це спостерігав).

   Купідон:
   Тим часом, я на м?яких лапах
   Крадькома до голубок наближаюсь.
   Влаштуюсь на траві.
   Сон змежує мо§ красиві очи...
  

(Купідону сниться Листоноша).

   Листоноша:
   Пошта для Купідусика!
   Пошта для Купідусика!
  

(З?являються Лаодамія та Іола).

  
   Лаодамия:
   Мій бог, дивись Іола!
   Це ж чоловік!
  
   Іола:
   Він спить!
  
   Лаодамия:
   Грудь підіймається повільно...
   На острові цей янгол,
   Де він узявся?!
  
   Іола:
   Напевно, мандрував в човні,
   А той розбився.
  
   Лаодамия:
   Ти краще подивись,
   Який він красень!
   Стрункий,
   Могутні м?язи,
   М?які пасма!
  
   Іола:
   Розбудимо?!
  
   Лаодамия:
   Ні, ні - не треба.
   Якщо спитає: - хто ми,
   Що тут робим,
   Як ти відповиси?!
  
   Іола:
   Наприклад ми покарані богами,
   За те ... що §м відмовили у втіхах.
  
   Лаодамия:
   А що, це майже правда.
   Так і скажем.
  
  
   Іола:
   Який він незвичайний!
  
   Лаодамия:
   Мармуровий...
  
   Іола:
   Яка тендітна шкіра!
  
   Лаодамия:
   І трояндові вуста!
  
   Іола:
   Терплячкі вже нема, розбудимо?
  
   Лаодамия:
   Розбудимо.
   Шановний незнайомцю,
   Прокидайся!
  
   Іола:
   Ранкові роси - дуже небезпечні...
  
   Купідон:
   Я марю, чи ви чарівні наяди,
   Яких послало мені небо,
   Щоб я насолодився сповна
   Їх голосом, красою і торканням!
  
   Лаодамия:
   Як звуть тебе,
   Прекрасний незнайомцю?
  
   Купідон:
   Мене звуть -
   Мрія,
   Доля,
   Туга,
   Жага,
   Чуттєвість,
   Пристрасть,
   Насолода.
   А ще - страждання і...
   Солодка мука!
  
   Іола:
   Ти кажеш дуже загадково...
   Що ти тут робиш?
  
   Купідон:
   Я полюю.
   Ось бачете, мій лук
   І стріли срібні.
   Щоправда тут дичини небагато.
   Лише двох козочек
   Побачив струнконогих.
  
   Лаодамия:
   Чи влучив в них, мисливцю?
  
   Купідон:
   От зараз і побачим.

(Стріляє).

  
   Лаодамия:
   Я - Лаодамія,
   Мо§ - жагуче серце, палючу кров
   І душу...
   Я віддала б комусь, але
   Вони тво§, тобі належать.
   Бо, як побачила тебе,
   Одразу закохалась.
  
   Іола:
   Ні, не дивись на не§, ні!
   Це я, я твоя доля, я - Іола!
   Я тихо притулюся біля ніг тво§х
   І віддано чекатиму коли...
   Коли хоч погляд твій
   Торкнеться мого тіла!
  
   Лаодамия:
   Кохання викликає й надає
   Емоціі прозорі, чисті
   Немов легенький вітерець у літку...
   Чи це не так, Іоло?!
  
   Іола:
   Я повністю з тобою згодна, люба.
   Тем більш, якщо кохання,
   Є взаємним.
  
   Лаодамия:
   Але той вітерець, зненацька
   Перетворитись може
   На велечезний буревій,
   Що знищить а шляху своєму
   Всі завади!
   Чи це не так, Іоло?!
  
   Іола:
   Саме так, подружко!
   Але я тільки зауважу,
   Що той жахливий буревій
   Намарно буде лютувати
   Навколо скелі, під якою
   Сидітимуть два... (має на увазі - голубків).
  
   Купідон:
   Шановні феі, підкажіть,
   Як можу я позбавити вас
   Ревнощів, які немов отрута,
   Можуть вбити
   Самісеньке кохання!
  
   Лаодамия та Іола:
   Обирай!
  
   Лаодамия:
   Негайно ж подивись
   На нас, дбайливо!
  
   Іола:
   І виріши, яка тобі до серця!
  
   Купідон:
   Оце ціна, яку нажаль,
   Не можу заплатити
   За власні м?якосердість і увагу.
  
   Ви чарівні наяди, зберігайте
   Той діамант,
   Який я вклав у ваші груди.
   Бо незабаром прийде час
   І ви зустрінете людину,
   Що буде гідна вашого кохання.
   Я вам подарував перепустки,
   У світ великий, до людей, на землю!
   Я - Купідон!
   І вчинок мій, свавільний!
  
   Лаодамия та Іола:
   ТИ БОГ?
  
  
   Купідон:
   Авжеж.
  

(Лаодамия та Іола, швидко кидаються до нього, хапають лук і стріли).

  
   Купідон:
   З цім не жартують.
   Я вас прошу, негайно
   Повернути мені зброю.
  
   Лаодамия:
   Оце-то ні!
   Останнім часом боги
   Немов гриби після дощу у лісі.
  
   Іола:
   Як мухи на солодощі злетають.
  
   Лаодамия:
   Втручаються бзцеремонно в долю.
  
   Іола:
   Отой, прийшов
   Не маючи запрошення.
   Він навіть не постукав у дверцята.
  
   Лаодамия:
   І здивувався нашой неповагой!
   Тепер от ти!
   Кохання нам навіяв...
  
   Іола:
   І хочеш утекти...
  
   Лаодамия:
   І кажеш - зачекайте...
   А в нас є трішки інший намір.
   Любові забажалося раптово!
  
   Іола:
   Палкой, відвертой!
  
   Лаодамия:
   Щирой тощо!
  
   Іола:
   Ми ледве не загризли
   Одна одну!
  
   Лаодамия:
   Які ж ви боги, якщо не розумієте
   Що ми не іграшки.
  
   Іола:
   Не ляльки!
   Яких жбурляти можна у підлогу.
  
   Лаодамия:
   То почекай,
   Нехай життя ціною,
  
   Іола:
   Ми хочемо помститись
   За втручання!
  
   Купідон:
   Меркурію! Я тебе викликаю,
   Прийди скоріш мені на допомогу!
  
   Лаодамия:
   Хапаймо влучного мисливця!
   І зацілуємо до смерті!
  
   Іола:
   Це незвичайне полювання!
   Наврядчи зможеш ти забути!
  
   Лаодамия:
   Узнаєш ти жіночу пристрасть
   І гострі пазури на шкірі.
  
   Іола:
   Якщо потрапиш ти на небо,
   Нехай глузують з тебе боги!
  
   Лаодамия:
   З такого вдалого коханця!
  
   Купідон:
   Меркурію! Я в другий раз благаю!
   Прийди скоріш менi на допомогу!
  
   Лаодамия:
   Меркурію?!
   А той лише приходить
   Якщо ніхто на нього не чекає!
  
   Іола:
   Тому в нас є багато часу...
  
   Лаодамия:
   Щоб помстою насолодитись.
  
   Іола:
   Ти уникаєш наших поцілунків?!
  
   Лаодамия:
   Здається ми йому недовподоби!
   Кохання сам собі навіяти ... невзмозі...
  
   Іола:
   Ми допоможемо тобі, чекайно!
  

(Лаодамия та Іола хочуть поцілити у Купідона з його ж збро§).

   Купідон:
   Ні! Не робить цього!
   МеркуріііЙ!
   Бо я перетворюся.......

(Л. та І. попадают в Купідона, той знепритомнює. Тут гром, з?являється Меркурій).

  
  
   Меркурій:
   О! Жінкі! Жінкі!
   Найпрекрасніши створіння...
  
   Іола:
   Дивись. Це той зловтішник
   На ім?я Меркурій.
  
   Лаодамия:
   Якому завдяки ми тут і потерпаєм.
  
  
   Меркурій:
   Погані тво§ справи, Купідону.
   Якщо б не я,
   То міг би ти залишитись людиной.
   Бо стріли ці, людей обожествляють,
   Даруючи §м почуття.
   С богами ж навпаки...
   Накоєно багато помилок.
   Ти, та і я також,
   Вчинили як звичайні люди,
   Ми діяли по примхі - Купідону!
   А в кожного вона була своя.
   А ці жінкі спіткали єдність,
   Вони повстали за свій власний вибір...
  

(В цю мить, Іола натягує лук и поцілює у Меркурія).

   Іола:
   Достатньо балачок, оратор!
  
   Лаодамия:
   Ти влучила!
  
   Іола:
   Ще б пак!
  
   Лаодамия:
   Ми вбили двох богів,
   Немов ховрашок!
  
   Іола:
   А чи нема канабіасу більше?
  
   Лаодамия:
   Шкода, але - нема.
  
   Іола:
   І що тепер?
  
   Лаодамия:
   Умов - неяких
   І кошти не потрібні,
   Та і боги, вже не цікавляться §х,
   Тобто нашим станом.
  
   Іола, вказуючи на Меркурія:
   Дивись, а цей товстунчик
   Солоденький.
  
  
   Лаодамия:
   Ну так, коли мовчить
   Він просто душка.
  
   Іола:
   Прислухайся!
   Мені здалося - зойк.
  
   Лаодамия:
   І справді. То ховаємось
   І швидше!
  

(Лаодамия та Іола, ховаються, з?являється листоноша).

   Листоноша:
   Пошта для Лаодаміі та Іоли!
   Пошта для Лаодаміі та Іоли!
   Ви не бачили Лаодамію та Іолу?
  
   Лаодамия та Іола:
   Ми тут.
  
   Листоноша:
   Там на горі, нарада урочиста,
   Стосовно вашого випадку відбулася.
   Ось вирок. А мені віддайте -
   Той лук, та жезл оцей!
  

(Листоноша забирає з собой зброю Купідона, та жезл Меркурія, убігає. Лаодамія та Іола разгортають вирок, читають).

  
   Лаодамия та Іола:
   "Жінкам, якім ім?я - сміливість,
   Які здобули перемогу
   Не дивлячись на супротивника посаду.
   Від Зевса.
   В цю мить, як ви мій вирок разгорнули
   На золотих скрижалях заєєструвались,
   Два шлюби.
   Це дуже досконале лікування
   Від промислу ганебного,
   Та від пихатісті чоловіків,
   Доречи, саме ваших.
   Але, є дещо незвичайне
   В ваших шлюбах,
   Бо наречені, пам?ятатимуть постійно,
  
   Купідон та Меркурій кажуть крізь сон:
   Що саме ви причина §х занепадіння.
   Що саме через вас, вони перетворились
   З богів впливових,
   На людей звичайних!
  
   Лаодамия:
   А ще й одружених!
  
   Іола:
   А ще й вірних!
  
   Читають далі:
   Бо острів цей, ваш дім тепер назавжди!
   А ось мій шлюбний подарунок.
   Ця люлька зовсім незвичайна,
   Бо вміст §§ не скінчеться ніколи...
  

Іола - принюхується.

  
   Лаодамия:
   Канабіас?
  
   Іола:
   Канабіас, від Зевса!
  

Далі Лаодамія читає одна:

  
   Достатньо трохи диму з то§ люльки,
   Щоб привести до тями наречених.
   То хай щастить в подружньому житті!
  
   Іола починає палити. Лаодамія читає:
   Пост скриптум.
   З чоловіками будьте обережні.
   Пихатість - не лікується одразу.
   Вони з початку можуть
   Розлютитись."
   Іоло! Ти ж не палиш?
  
   Іола:
   Що?
  

(Меркурій і Купідон починают ворушитись, спочатку як зомбі, потім все спритніше).

  
   Купідон:
   Це незвичайне полювання
   Наврядчи зможу я забути!
   Котра з цих двох моя дружина?
   Іди, я тебе приголублю!
  
   Меркурій:
   Ми зараз відсвяткуємо весілля,
   Я знаюся на вишуканих стравах!
   Березовий коктейль -
   Чи до смаку вам?!
  
   Іола:
   Тікаймо, Лаодамія!
  
   Лаодамия:
   А, преша шлюбна ніч?
   Хоча... Я передумала, тікаймо!
  
   Меркурій:
   Не слухатись чоловиків?
   В погоню! За владою!
  
   Купідон:
   І за коханням!
  

Починається погоня.

  
   Іола:
   Це божевілля!
  
   Лаодамия:
   Чи канабіас подіяв!
  
   Меркурій:
   Я нагодую вас березовим коктейлем!
  
   Купідон:
   А перша шлюбна ніч!
   Куди ж ви?
  
   Іола:
   А ще й одружені!
  
   Лаодамия:
   А ще й вірні!
  
   Листоноша:
   А все це , пошта для вас!
  

Меркурій догоняє Іолу, Купідон - Лаодамію, поклон.

  
  

Кінець.

  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
   20
  
  
  
  

 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"