Народилося курчатко, стала мати колихати.
А воно таке маленьке, що й побачити нелегко.
I ципкає воно собi: "Чом маленьке? Чом кругленьке?
А не таке як всi??
Плаче й плаче цiлий день.
Надоло йому плакать, i побiгло воно по дорозi.
I нiхто його бiльше не бачив.
Так пройшло декiлька рокiв.
Курча побачило себе - i так зрадiло.
Вже не курчатко - а куриця!
Побiгло воно додому, а там мати обняла курчатко.
Для мами ми завжди дiти, якими б ми не були.

(7 рокiв)