Щось тихенько спалахнуло в вікніНе сховавши сподівання в ночіНепрозорі і розчулені дніЗа собою залишали ключіЩось хотіло повернутися в дімЗазирнути у самотнє вікноТільки річ була напевне не втімЩо минуло, вже минуло давно.Щось сполохано кричало крізь сонРозриваючі тенети вогнівІ здавався недосяжним кордонНе врятований в переліку днівЩось так весело співало собіДуже голосно та майже без слівНе рахуючи ні смуток ні більВклавши душу і життя у цей спів.Щось гриміло, і луною втеклоТільки встигнуло озватись дощемі краплинами схопившись за склосвяткувало, що життя буде ще.Щось так сяяло на теплім вогніНіби променем торкалося хмарІ щось сипало під ноги весніНаче полум,я гарячий янтар. 25.06.2003