Рачковский Ярослав Емельянович : другие произведения.

Брутальний бункер (уривок)

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Що важче зробити - знайти скарб чи подiлити знайдений на трьох? Чому досвiдчена шанувальниця брутальних мужчин застерегла вiд стосункiв з одним iз них шанувальницю-початкiвку? Як, потрапивши у пiдземну пастку, знайти вихiд не тiльки з неї, але й iз любовного трикутника? Може, трансформувавши його у чотирикутник? Навiщо тiкати вiд тих, що поспiшають на допомогу, i у кого зрештою опинився згаданий вище скарб?
  Ярослав Рачковський
  Брутальний бункер
  - Ти в ефiрi!
  Почувши цi слова, молоденька дiвчина-репортер привiтно посмiхнулася i, дивлячись в об'єктив телевiзiйної камери, стала озвучувати iнформацiю, пiдготовлену для глядачiв мiсцевого телеканалу:
  - Сьогоднi, орiєнтовно за три години, поряд iз мiсцем, де ми зараз перебуваємо, вiдбудеться важлива для культурного життя нашого мiста, i не тiльки нашого мiста, подiя - яскраве та масштабне вiдкриття великого розважального центру. Його назва - "Бункер", адже вiн розташований у справжньому давньому бункерi. Власники для розмiщення свого закладу вибрали справдi оригiнальне мiсце, адже вишукано оздобленi примiщення "Бункеру" обладнано на глибинi бiля п'ятдесяти метрiв, що приблизно вiдповiдає висотi шiстнадцятиповерхового будинку, а дiстатися туди можна двома великими сучасними швидкiсними лiфтами. Є думка, що така значна глибина - неабияка родзинка центру, яка привертатиме до нього пiдвищену увагу потенцiйних вiдвiдувачiв.
  Серед запрошених на сьогоднiшнє урочисте вiдкриття чимало вiдомих i шанованих персон. Завiтати сюди обiцяв зокрема мер. А своїм спiвом прикрасить захiд зiрка нашого шоу-бiзнесу Нiколь, яка додаткового представлення, звiсно, не потребує. До речi, за неперевiреною iнформацiєю Нiколь вже перебуває у примiщеннi "Бункеру", так би мовити, адаптується до незвичних умов, у яких має виступати перед запрошеною численною публiкою.
  Наразi це уся зiбрана нами iнформацiя. У наступних увiмкненнях будуть коментарi як господарiв закладу, так i почесних гостей. Звiсно, у наш ефiр потраплять також найефектнiшi епiзоди вiдкриття "Бункеру".
  За кiлька секунд оператор вимкнув камеру.
  ***
  Вибух пролунав десь через пiв години пiсля згаданого ефiру. Складалося враження, що його епiцентр був на певнiй глибинi. Стилiзована пiд бункер i яскраво прикрашена надземна частина розважального центру здригнулася. У частинi примiщення зникло свiтло. Ще деякий час було чути якийсь гуркiт i дзвiнке падiння скла з розбитих вiкон. I хоча нiхто фiзично не постраждав, та панiка все ж почалася неабияка. Переважна бiльшiсть людей, якi перебували у холi, стрiмко рушила до дверей, щоб якомога швидше залишити небезпечну споруду, i тiльки кiлька працiвникiв служби безпеки нового закладу пiдбiгли до свого молодого шефа, Алекса, щоб почути його розпорядження. Зрозумiло, передусiм треба було зробити усе необхiдне, аби назовнi вибралися люди, якi у цей час перебували у "Бункерi" пiд землею. Провести евакуацiю якнайшвидше можна було за допомогою лiфтiв, тож, пересвiдчившись, що вони працюють, охоронцi викликали кабiни i поїхали донизу.
  Швидкiснi лiфти досить продуктивно виконували своє завдання i за кiлька хвилин близько сотнi людей вибралися на поверхню землi. Пiд час чергового пiдйому одна з кабiн вже не була заповнена вщерть, адже внизу охоронцi бiльше нiкого не знайшли. На той час до "Бункеру" ще не встигли доїхати анi рятувальники, анi полiцiя, анi швидка медична допомога.
  Враз до Алекса, який саме вийшов iз лiфту, пiдбiг адмiнiстратор спiвачки Нiколь i заклопотано повiдомив:
  - Її не евакуювали! Нiколь все ще внизу! Треба хутчiш забрати її звiдти! Благаю!
  - Де саме вона може перебувати?
  Адмiнiстратор пояснив, де i чому залишив зiрку наодинцi. Виявилося, що вона зачинилася у спецiальному номерi для VIP-персон, перед цим розпорядившись не турбувати її впродовж двох годин. Можливо, спiвачка збиралася поспати пiсля важкої минулої доби. Таким чином, в адмiнiстратора та обслуговуючого персоналу зiрки з"явився вiльний час i вони ненадовго залишили "Бункер".
  Почувши це, керiвник служби охорони центру вiдразу ж побiг до лiфту i натиснув кнопку. Коли дверi вже зачинялися, у кабiну встигла прослизнути Софi, яка працювала охоронцем у "Бункерi" та ще й була дiвчиною Алекса.
  Поява Софi роздратувала її начальника та хлопця i вiн не втримався, щоб не задати кiлька дошкульних запитань:
  - Навiщо ти побiгла за мною? Хiба я казав тобi їхати? Який приклад ти подаєш для iнших моїх пiдлеглих?.. I навiщо взагалi я погодився взяти тебе сюди на роботу?.. Софi, чи, може, ти ревнуєш мене до Нiколь, адже знаєш, що я захоплююсь її спiвом?
  Приваблива свiтловолоса двадцятитрирiчна дiвчина ледь посмiхалася, мовчала i час вiд часу розгублено поглядала на Алекса - мужчину, який був приблизно на чотири роки старший вiд неї i якого можна було назвати брутальним як за зовнiшнiстю, так i за манерою поведiнки. Софi вже досить давно закохалася у нього. А от про взаємнiсть почуттiв наразi не йшлося, щоправда, вже деякий час вони були близькими.
  Невдовзi лiфт зупинився i вiдповiдi на жодне зi своїх запитань Алекс так i не отримав. Молодi люди вийшли з кабiни та побiгли до кiмнати, де все ще могла перебувати Нiколь.
  ***
  Коли до "Бункеру" пiд"їхали машини рятувальної служби, знову почулися моторошнi звуки. Цього разу вибухiв було кiлька i, як з"ясувалося невдовзi, вони наробили значно бiльше шкоди, нiж перший. У надземному примiщеннi центру в той час нiхто не перебував, тож про постраждалих там мова не йшла, але троє людей - Нiколь, Софi та Алекс - виїхати нагору на той час не встигли. Тож треба було якомога швидше з"ясувати, де вони тепер.
  - Лiфти не працюють, - зауважив рятувальник, який першим дiстався до них. - Щоправда, електромережа у цiй частинi примiщення не вийшла з ладу, тож є надiя, що їх можна полагодити.
  Однак досить скоро ця надiя згасла, адже з"ясувалося, що серiя вибухiв призвела до значних руйнувань шахт лiфтiв, а також давнiх гвинтових сходiв, що вели у бункер. Таким чином, дiстатися до пiдземного примiщення розважального центру можна було тiльки, розiбравши завали. А для цього потрiбнi були спецiалiсти, а також технiка та час.
  ***
  Цього дня сюжети про розважальний центр "Бункер" на телебаченнi виходили в ефiр дуже часто, проте за своїм змiстом вони значно вiдрiзнялися вiд запланованих ранiше. Все ж свою заяву зробив i один iз власникiв закладу, i мер. Перший запевнив, що при облаштуваннi центру було дотримано усiх вимог, зокрема вимог технiки безпеки. Другий запевнив, що влада докладе максимум зусиль, аби якомога швидше дiстатися до мiсця, де перебувають люди, i успiшно пiдняти їх нагору, а також, щоб з'ясувати причину виникнення надзвичайної подiї. Та вже цього вечора у розмовi з репортером спецiалiст-вибухотехнiк озвучив своє припущення щодо того, з якої причини сталася пригода у закладi:
  - Про те, що у товщi грунту довкола бункеру здавна залишалися нерозiрванi мiни, було вiдомо i роботи щодо їх знешкодження проводилися. Але, зважаючи на рiзнi, у тому числi чималi, глибини залягання, обстежити усю потенцiйно небезпечну дiлянку було надзвичайно важко. Тож припускаю, що вибухи спричинили залишенi колись мiни.
  - А чому, на вашу думку, вибухи сталися саме сьогоднi, незадовго до вiдкриття центру? Чи не було це сплановано?
  - Як було насправдi, я не знаю. Та припускаю, що до першої детонацiї призвела активна експлуатацiя лiфтiв, яка мала мiсце саме сьогоднi. Тут можна говорити i про збiльшення вiбрацiї, i про пiдвищення температури. Тодi стався перший вибух. Вiн мiг спричинити займання облицювальних матерiалiв. Як наслiдок, температура там значно пiдвищилася i це могло стати причиною наступних вибухiв.
  - Чи можуть тут ще статися вибухи?
  - Це не виключено.
  В одному з наступних увiмкнень до мiкрофону запросили туристiв, якi цього дня вiдвiдали невеликий острiв, розташований у морi, на вiдстанi близько кiлометра вiд мiста. Так от, вони повiдомили, що там також було чути вибухи i якийсь гуркiт.
  А в останньому цього дня випуску новин представник рятувальної служби, працiвники якої вже виконали певний обсяг робiт щодо вiдновлення доступу до пiдземної частини "Бункеру", припустив, що для цiлковитого розбору завалiв, спричинених вибухами, можуть знадобитися кiлька дiб.
  ***
  Пiдбiгши разом зi Софi до кiмнати, де могла перебувати Нiколь, Алекс постукав у дверi. Жодної вiдповiдi не було. Вдруге постукав гучнiше. Невдовзi пiсля цього за дверима почувся якийсь шурхiт i зрештою пролунав голос вiдомої спiвачки:
  - Це ти, Семе? Я ж просила так швидко мене не турбувати...
  - Вибачте, Нiколь! Це не Сем. Мене звати Алекс. Я - керiвник служби безпеки "Бункеру". Сталася надзвичайна подiя i вам треба якомога швидше залишити це примiщення.
  Майже вiдразу почулися кроки. Дверi вiдкрила брюнетка середнього вiку та приємної зовнiшностi. Почута iнформацiя настiльки збентежила спiвачку, що вона, не вагаючись, постала перед охоронцями заспаною та майже без макiяжу.
  - Яка надзвичайна подiя? - запитала Нiколь стурбовано.
  - Десь неподалiк пролунав вибух. Присутнiх у "Бункерi", окрiм вас, вже евакуювали. Лише пiсля цього адмiнiстратор повiдомив, що ви залишилися у кiмнатi для VIP-персон. I ми рушили вам на допомогу. Збирайтеся хутчiш. Вiзьмiть зi собою тiльки найнеобхiднiшi речi. Тут все ще небезпечно залишатися.
  - Гаразд, - промовила жiнка. - Щоб зiбратися, менi потрiбна хвилина, може, двi.
  Але вона не встигла не тiльки зiбратися, але й навiть прикрити дверi, адже серiя вибухiв струсонула усе навколо. Розумiючи, що небезпека значно зросла, усi троє без роздумiв побiгли до лiфтiв. Та вже здалеку можна було припустити, що вони не працюють, адже не свiтилися iндикатори. Натискання на кнопки виклику були марнi - вони теж не працювали.
  Жiнки звернули свої погляди на Алекса, мовляв, що ж тепер робити, але спершу вiн тiльки зiтхнув i розвiв руками. Та враз згадав про запасний вихiд гвинтовими сходами. Усi троє рушили туди. Мужчина взявся за ручку дверей i вiдкрив їх на себе. Але радостi це не принесло, адже ззовнi у примiщення розважального центру вивалилася купа камiння рiзного розмiру та грунту. Уся ця маса заблокувала дверний отвiр, тож i цим шляхом вибратися було неможливо.
  Мобiльний зв"язок у "Бункерi" не працював через значну вiдстань до поверхнi землi. Та сюди було прокладено мiський телефонний зв"язок i кабельний Iнтернет. Згадавши про це, молодий чоловiк пiдiйшов до рецепцiї i пiдняв слухавку телефонного апарата. Проте жодних гудкiв вiн не почув. Поклав слухавку i пiдняв її знову, але ситуацiя не змiнилася. Пiсля цього Алекс ввiмкнув ноутбук, що стояв поряд, i спробував пiд"єднати його до мережi, однак жодна з численних спроб успiшною не стала.
  - Не лякайтеся, але ми тут заблокованi i жодного зв"язку з навколишнiм свiтом у нас немає, - зауважив начальник служби безпеки.
  Вiн роздивився по сторонах i, щоб хоч якось заспокоїти своїх супутниць, повiдомив:
  - Зате харчiв i води у нас вдосталь. Зроблених до вiдкриття центру запасiв нам може вистачити, мабуть, навiть на мiсяць. Звiсно, сподiваюся, що так довго ми тут не перебуватимемо.
  Добре також, що принаймнi у частинi примiщень є свiтло. Продовжує працювати лiнiя, яку проклали ще пiд час спорудження справжнього бункеру, а от нещодавно прокладена мережа вийшла з ладу вже пiсля першого вибуху.
  Вважаю, що ситуацiя, у якiй ми опинилися, дуже серйозна, але не критична. Головне, щоб бiльше не було вибухiв, адже вони можуть викликати ще бiльшi руйнування. Переконаний, що вiдповiднi заходи задля нашого звiльнення вже проводяться i незабаром рятувальники прийдуть нам на допомогу.
  Пiсля цього на деякий час настала тиша. Кожен iз присутнiх дедалi бiльше усвiдомлював, у якiй халепi опинився. Паузу, що затягнулася, перервала Нiколь.
  - Я б щось випила, - досить несподiвано сказала вона.
  - Що саме? Якийсь охолоджувальний напiй чи звичайну воду? - трохи розгублено запитав мужчина.
  - Нi, не охолоджувальний напiй i не воду. Коньяк або вiскi, - пояснила спiвачка.
  Алекс поспiшив запевнити зiрку, що алкогольних напоїв тут вдосталь i що зараз вiн iз задоволенням її обслужить.
  Доки хлопець був зайнятий вибором i вiдкорковуванням пляшки, Софi знову пiдiйшла до лiфтiв iз надiєю, що вони вже працюють. Але численнi натискання кнопок виявилися безрезультатними.
  ***
  Перш нiж вдаватися до якихось дiй щодо свого визволення, трiйка вирiшила як слiд обмiркувати становище, у якому опинилася, i прийняти зважене рiшення, що ж робити далi. Так от, присiвши за столиком у великому холi, звiдки було добре видно бiльшiсть принад розважального центру, вони мiркували вже близько двох годин i паралельно знiмали стрес за допомогою алкоголю. Щоправда, Софi за цей час тiльки кiлька разiв пригубила бокал iз вином, а от Алекс i Нiколь розслаблялися за повною програмою. Пляшка коньяку вже була порожня, тож вони взялися за вiскi. Не забували, звiсно, пригощатися рiзноманiтними смачними наїдками, яких до вiдкриття приготували силу-силенну.
  - Дiвчата, а ви не забули, що ми перебуваємо у розважальному центрi? Звiсно, попри халепу, у яку потрапили, нам вже вдалося трохи розважитися. Але ж можливостей для розваг тут значно бiльше - атракцiони, гральнi автомати, басейн, ковзанка, кiнотеатр... Щоправда, не все функцiонує, адже у частинi примiщення немає електрики, але дещо таки працює. Тож пропоную отримати порцiю позитивних емоцiй. Вони нам зараз дуже потрiбнi, - зазначив захмелiлий хлопець.
  Пiсля випитого алкоголю спiвачка теж уже перебувала у станi, який дозволяв зосередити увагу на атракцiонах, навiть незважаючи на значну небезпеку.
  Найближче до столика, за яким сидiла трiйка, був розташований дзеркальний лабiринт, що вабив сотнями неонових вогникiв i приємною ритмiчною музикою. Саме з нього вирiшили розпочати активний вiдпочинок. Одягнувши спецiальнi рукавички, першим у лабiринт зайшов Алекс, за ним рушила Нiколь, а третьою почала шукати вихiд Софi. Спочатку у кожного з них склалося враження, що пройти лабiринт не надто складно. Проте з кожним кроком, з кожним поворотом ставало бiльш зрозумiло, що це враження хибне. Пошуки правильного шляху повз десятки дзеркал тривали вже бiльше п"ятнадцяти хвилин, а до фiнiшу усiм ще було далеко. Та незабаром Алекс таки зумiв значно наблизитися до виходу i зрештою першим упорався iз завданням. За кiлька хвилин пiсля нього подолала дзеркальний лабiринт Софi. А от Нiколь нiяк не вдавалося фiнiшувати. Минуло близько пiв години, а вона ще перебувала приблизно посерединi шляху. Щоб розвага не стала для спiвачки неприємним випробуванням, Алекс вирiшив прийти їй на допомогу. I досить скоро вiн опинився поряд iз зiркою. У парi вони рушили далi i разом дiсталися до мети.
  Невдовзi пiсля цього мужчина знайшов пульт керування лабiринтом i з мiркувань ощадливого ставлення до електроенергiї вимкнув атракцiон. Позитивних емоцiй усi троє набралися у ньому чимало, та на цьому вирiшили не зупинятися. Поряд iз лабiринтом стояли кiлька гральних автоматiв. На вiдмiну вiд Нiколь, у Алекса та Софi при собi не було багато грошей. Та якщо дiвчина не мала великого бажання ризикувати своїми незначними коштами i довго бiля автомата не затрималася, то мужчина, незважаючи на те, що значно бiльше програвав, анiж вигравав, намiру зупинятися не мав. Минуло ще трохи часу i готiвка у нього закiнчилася. Пiсля цього вiн став походжати туди-сюди, намагаючись заспокоїтись. Але прагнення вiдiгратися Алекса не полишало i за деякий час вiн наважився звернутися до Нiколь iз проханням позичити йому певну суму для гри. Було помiтно, що особливого бажання позичати грошi зiрка не мала, але, зважаючи на допомогу, надану їй хлопцем у лабiринтi, вона таки видала йому трохи готiвки. Iз завзяттям Алекс знову взявся до гри i навiть зумiв виграти деяку суму, але на цьому не зупинився i зрештою залишився i без власних коштiв, i без коштiв, позичених у спiвачки.
  У цей час Нiколь i Софi вже знову сидiли за столиком у холi. Алекс приєднався до них. I хоча повернути душевну рiвновагу пiсля неабиякого програшу йому ще не вдалося, та звернутися з проханням позичити ще деяку суму вiн не наважився. Тож застiлля продовжилося.
  - Для мене найжахливiше у ситуацiї, в якiй ми опинилися, те, що вiд дитинства я мрiяв сюди потрапити, намагався дiзнатися про бункер хоч якусь iнформацiю, робив спроби проникнути сюди... А тепер сиджу тут заблокований i жодної радостi вiд перебування у бункерi не вiдчуваю... - зауважив Алекс.
  Незважаючи на свiй стан, молодий чоловiк все ж второпав, що висловився не дуже коректно стосовно оточуючих, i пiсля нетривалої паузи поправив себе:
  - Перепрошую милих дам. Радiсть я вiдчуваю, ще й яку, адже перебуваю у вашому товариствi.
  Хоча вiн звертався до обох жiнок, але своїй дiвчинi жодної уваги тодi не придiляв, вже досить тривалий час не вiдводячи погляд вiд Нiколь, а вона своєю чергою поблажливо дивилася на нього.
  Софi це, звiсно, не подобалося, але вона вирiшила наразi не надавати великого значення надмiрнiй увазi свого хлопця до вiдомої спiвачки, тим паче, що вiн вже чимало випив. Значно бiльше дiвчина переймалася неможливiстю на той момент вибратися нагору. Тому вона запитала в Алекса:
  - Якщо ти цiкавився цим бункером, то, може, бачив його план? Можливо, тут є ще якийсь вихiд.
  - Нi, плану я не бачив. Усю документацiю давно вивезли з країни. Щоправда, один знайомий менi розповiдав, що з бункеру прокладено тунель i що вiн дуже довгий. А от, куди вiн веде, цей чоловiк не знав.
  - То, може, варто пошукати цей вихiд? - продовжила розмову дiвчина.
  - Як ти знайдеш вихiд, якщо тут зробили капiтальний ремонт i облицювали стiни рiзними матерiалами? - запитала Нiколь.
  - Алексе, ти ж неодноразово бував тут, коли ще йшов ремонт. Може, бачив якийсь вихiд чи якiсь дверi? - не вгавала Софi. Хлопець допив черговий бокал вiскi, посмiхнувся i повiдомив присутнiм важливу iнформацiю, отримуючи при цьому неабияку насолоду:
  
  Полный вариант книги - https://andronum.com/product/rachkovskiy-yaroslav-brutalniy-bunker/
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"