Фиалка лесная или Рейхенбаха, Viola reichenbachiana Jord ex Boreau.
Ця багаторiчна рослина - один з найголовнiших компонентiв флори європейських букових лiсiв. Її можна побачити й серед чагарникiв та в мiшаних лiсах, на узлiссях - майже на всiй територiї України, але частiше на Полiссi.
Одна з прадавнiх легенд розповiдає, що коли перший чоловiк - Адам - потрапив у покарання за межи раю, вiн йшов та лив сльози, а з тих краплин виростали чарiвнi квiти - фiалки. Ще одна легенда знайомить нас з iншою "версiєю походження": фiалка - це дочка Атласа, яка вiдмовилася пiдкоритися богу Сонця та перетворилася у квiтку в ту мить, коли ховалася у затiнку вiд свого переслiдувача.
Її запашнi квiтки мають свiтло-фiолетовий або лiловий колiр. Цвiтiння починається у квiтнi, або ще ранiше; закiнчується на початку лiта. Ця, безумовно, декоративна рослина потребує охорони.
Усього в нашiй країнi можна знайти бiльше тридцяти видiв фiалок. Найрозповсюдженi - фiалка двоквiткова (Viola biflora), фiалка запашна (Viola odorata), фiалка польова (Viola arvensis) - лiкарська рослина, яка часто росте на забур"янених городах та полях; в альпiнарiях часто вирощують фiалку жовту (Viola lutea), що походить з Балкан та гiр Центральної Європи. Фiалка двоквiткова найчастiше росте в гiрських лiсах та бiля струмкiв у Карпатах. Цю декоративну рослину можна культивувати на вологих мiсцях у затiнку.
Багаторiчна рослина 10-40 см заввишки з розлогим стеблом та здерев"янiлими нижнiми майже лежачими павутинисто-опушеними гiлками. Золотисто-жовтi квiтки по 3-8 у кiнцевих китице видних суцвiттях. Цвiтiння переважно у травнi - липнi (може розквiтати й влiтку).
Росте на крейдяних та вапнякових вiдслоненнях, узлiссях, гiрських схилах, пiсках переважно в пiвнiчних степах України та iнколи в Криму, Прикарпаттi (мiж Прутом та Днестром). Сонянка - дуже декоративна рослина, її можна вирощувати в альпiнарiях.
Родина Гарбузовi
Тыквенные
Cucurbitaceae
Переступень бiлий
Переступень белый, Bryonia alba L.
Багаторiчна трав"яниста лiана з мiцним свiтло-сiрим коренем, що має рiзкий запах. Повзучi стебла здатнi перевищувати 3,5 м у довжину. Серцеподiбнi бiля основи листки на довгих черешках, 5-7-лопатевi. Одностатевi квiтки зiбранi щитками (маточковi) та китицями (тичинковi); вiночок жовтувато-блiдий. Цвiтiння в червнi - липнi. Ягодоподiбний кулястий плiд має чорний колiр.
Переступень бiлий можна знайти серед чагарникiв, у лiсах (навiть бiля парканiв) переважно в степових та лiсостепових районах країни та Криму.
Рослина лiкарська та однодомна, на вiдмiну вiд близького виду, переступеня дводомного (Bryonia dioica Jacq.), який вiдзначається меншими розмiрами та червоним або жовтим кольором плодiв.
Обидвi рослини - хоча вони й найближчi дикi "родичi гарбузовi" кавуна, гарбуза та огiркiв - дуже отруйнi.
Однорiчна або дворiчна рослина 30-60 см заввишки. Стебло розчепiрено-розгалужене. Листки звичайно стругоподiбнi з нерiвномiрно-зубчастими частками (верхiвковi - списоподiбнi, цiлiснi). Маленькi жовтi квiтки зiбранi у видовжених китицях. Плоди - стручки на коротких нiжках - притиснутi до стебла (одна рослина може дати майже 5000 насiнин). Цвiтiння починається з квiтня. Рослини, що розвинулися пiзнiше, можуть зацвiтати до вересня.
Досить часто можна побачити цей вид на засмiчених мiсцях, у посiвах та вздовж дорiг по всiй країнi. Назва рослини пiдтверджує цiлющi властивостi цього представника родини хрестоцвiтих.
Сухоребрик Льозелiїв
Гулявник Лезеля, Sisymbrium loselii L.
Ця рослина майже не вiдрiзняється вiд попередньої. Листки мають переважно зубчастий край, а китицi при плодах видовжуються й утворюють волотисте суцвiття. Стебло жорстковолосисте. Сухоребрик Льозелiїв - теж лiкарська, ще й фарбувальна рослина.
Жовтушник лакфiолевидний, або лакфiолеподiбний
Желтушник левкойный, Erysimum cheiranthoides L.
Дворiчна (iнколи однорiчна) рослина до 1 м заввишки (але на пiсках частiше виростають низенькi й тоненькi екземпляри), опушена притиснутими розгалуженими волосками. Довгасто-ланцетнi листки сидячi (але найменшi - на черешках). Яскраво-жовтi квiтки зiбранi в густi китицеподiбнi суцвiття, що робить їх помiтними для комах. Цвiтiння - з травня до серпня (часто й восени). Стручки (2-4 см) чотириграннi, на майже горизонтальних нiжках.
Росте жовтушник на полях та бiля житла й дорiг в бiльшiй частинi України, за винятком Криму. Теж лiкарська рослина.
Сурiпиця звичайна
Сурепка обыкновенная, Barbarea vulgaris R. Br.
Дворiчна, iнколи багаторiчна, рослина 40-60 см заввишки. Розгалужене (угорi) стебло голе, з лiроподiбно-перистими листками; верхнi листки сидячi, нижнi - на черешках. В духмяних золотисто-жовтих квiтках, що зiбранi у китицеподiбне суцвiття, багато нектару. Цвiтiння у квiтнi - травнi. Незрiлi стручки прямостоячi, дозрiлi - вiдхиленi вiд осi суцвiття.
Її можна побачити на схилах та пасовищах, луках та полях в бiльшiй частинi України - за винятком пiвденних степiв та Криму.
Деякi вченi вважають сурiпицю отруйною рослиною, iншi - олiйною та навiть харчовою. Але всi вони згоднi, що це - гарний медонос та, на жаль, злiсний бур"ян - одна мiцна рослина здатна насiяти навкруги майже 10 000 насiнин, ще й з коренiв, розрiзаних пiд час орання, виростає численна "бур"яниста малеча".
Водяний хрiн лiсовий
Жерушник лесной, Rorippa sylvestris (L.) Bess. R. Br.
Багаторiчна рослина 20-50 см заввишки, розсiяноопушена або гола, з висхiдним борозенчастим стеблом. розгалуженим вiд основи. Листки перисторозсiченi, з великозубчастими сегментами. Золотисто-жовтi квiти - в китицях. Цвiтiння у травнi - серпнi. Плiд - сплюснутий стручечок.
Росте на вологих луках, серед верб i тополь, по берегах рiчок та озер, по всiй Українi. Iнколи навiть в кримських степах.
Теж багаторiчник, що вiдрiзняється вiд попереднього виду бiльшими (до 1 м) розмiрами й суцiльними листками (нижнi на черешках з двома вушками, верхнi - сидячi). Пелюстки теж яскраво-жовтi. Цвiтiння у травнi - липнi.
Росте на заплавних луках, по берегах рiчок та болiт майже по всiй Українi, крiм Полiсся.
Зубниця бульбиста
Зубянка клубненосная, Dentaria bulbifera L.
Багаторiчна рослина (40-60 см заввишки) з повзучим кореневищем, що вкрите м"ясистими лусками. Стебло має 10-12 листкiв,
Блiдо-рожевi квiти зiбранi у верхiвковi китицеподiбно-щиткоподiбнi суцвiття. Цвiте рослина в квiтнi - травнi, але спрямованi косо вгору стручки майже не визрiвають; зубниця розмножується переважно чорними цибулинками, що формуються у пазухах суцвiть i верхнiх листкiв.
Росте в тiнистих лiсах Закарпаття, Карпат, на Полiссi й в лiсостепових районах; iнколи у високогiр"ї Криму. Рослина декоративна. Потребує охорони.
Зубниця п"ятилиста
Зубянка пятилистная, Dentaria quinquefolia Bieb.
Подiбно до попередньої зубницi, багаторiчник, але трохи менших розмiрiв (15-30 см); цибулинок у пазухах листкiв та суцвiть нема. Лише три листки має рослина, вони зближенi в кiльця ближче до верхньої частини стебла. Фiолетовi квiти розкриваються навеснi, у квiтнi, а в травнi цвiтiння закiнчується. Росте в тих умовах, що й попереднiй вид. Знайти цю зубницю можна у межах Лiвобережного Лiсостепу та в Кримських горах, iнколи в Полiссi (Київська область) й у Правобережному Лiсостепу. Рослина декоративна, потребує охорони.
У минулому сторiччi в Харкiвськiй областi було знайдено гiбрид цих двох видiв, зубницi п"ятилистої та бульбистої.
Бурачок пустельний
Бурачок пустынный, Alyssum desertorum Stapf.
Однорiчна рослина 5-20 см заввишки, опушена зiрчастими й простими волосками (доволi ефектними, якщо роздивлятися їх у збiльшувальне скло), якi рятують рослини вiд збезводнювання; блискучi округлi стручечки позбавленнi опушення. Стебло просте або розгалужене, з довгасто-лiнiйними цiлокраїми листками. Цвiте у квiтнi - червнi. Блiдо-жовтi квiтки у китицях, червонуватi чашолистки опадають, коли зрiють плоди. Стручечки мають маленьку виїмку.
Росте по сухих схилах, вiдслоненнях рiзних геологiчних порiд, на полях та у степах, як бур"ян бiля дорiг по всiй Українi; на пiвночi переважно вздовж залiзничних колiй. Iнколи використовується як декоративна бордюрна рослина.
Пужник голий
Башенница голая, Turritis glabra L.
Однорiчник або дворiчник 40-120 см заввишки, з прямим, угорi гладеньким, а внизу шорстким, стеблом. Прикореневi листки мають фiолетовий вiдтiнок та здатнi зимувати пiд снiгом. Стебловi листки овально-ланцетнi, стеблообгортнi. Жовтувато-бiлi квiтки у китицеподiбнiм суцвiттi розкриваються у травнi, в липнi цвiтiння припиняється й утворюються плоди - лiнiйнi стручки, притиснутi до осi суцвiття.
Росте пужник на схилах та пагорбах, галявинах та серед чагарникiв майже по всiй Українi, iнколи в Криму.
Талабан польовий
Ярутка полевая, Thlaspi arvense L.
Рослина однорiчна, 20-50 см заввишки, гола. Стебло у верхнiй частинi розгалужене. Бiлi дрiбнi квiточки цвiтуть у травнi - червнi (та iнколи майже до серпня). Плоди - округлоелiптичнi ширококрилатi стручечки, 10-18 мм завдовжки, на верхiвцi глибоковиїмчастi, з коротеньким стовпчиком.
Росте як бур"ян у посiвах, поблизу житла, бiля дорiг - по всiй Українi. Вважається вiтамiнною, лiкарською (застосовується, на вiдмiну вiд грицикiв звичайних, тiльки у народнiй медицинi), харчовою, ефiроолiйною рослиною.
Родина Вербовi
Ивовые
Salicaceae
Верба прутовидна
Ива прутьевидная или корзиночная. Salix viminalis L.
Кущ, iнколи невеличке (до 4-5 м) свiтлолюбне деревце з прутоподiбними гiлками. Молодi пагони сiрувато опушенi, iнколи голi. Листки лiнiйнi або ланцетно-лiнiйнi, до 20 см завдовжки, з дуже випнутою головною жилкою, зверху зеленi, та зiсподу бiлошовковистi. Сережки товстi, пухнастi, майже сидячi. Цвiтiння починається в березнi, iнколи в квiтнi, пiсля розпускання листкiв; закiнчується у квiтнi - травнi.
Росте ця верба по берегах рiчок в Полiссi, Карпатах та Прикарпаттi, але нечасто; iнколи її можна знайти в лiсостепових районах України. Рослина вважається лiкарською, медоносною та фiтомелiоративною - використовується для закрiплення берегiв. Ще її лоза - найкраща для тонкого плетива.
Верба бiла
Ива белая, ветла, Salix alba L.
Мiцне дерево з широкою округлою кроною, 15-25 м заввишки. Товстий стовбур покритий темно-сiрою корою. Молодi пагони й гiлки шовковистi й бурi. Листки, до 15 см завдовжки, ланцетнi або широколанцетнi, загостренi, з пилчастим краєм, у молодому станi срiблясто-бiлi. Загальний вiдтiнок листя здається злегка блакитним. Починає цвiтiння в березнi або квiтнi, пiсля появи листкiв. Приквiтковi луски блiдi, але звичайно починають "червонiти" й здобувають рудуватий колiр.
Росте по берегах рiчок, заплавах, у вогких лiсах та на вологих луках, по всiй Українi; у горах бiлу вербу можна побачити на висотi 800 метрiв над рiвнем моря. Ця морозостiйка верба є гарною декоративною, лiкарською, дубильною, фiтомелiоративною та медоносною рослиною. Деревину використовують не тiльки у будiвництвi, але й для виготовлення човнiв та рiзноманiтних дрiбних виробiв.
Верба ламка
Ива ломкая, Salix fragilis L.
Тiньовитривале дерево 10-12 м заввишки (iнколи трохи вище) з глибокотрiщинуватою сiрою корою, що легко знiмається цiлими шматками. Гiлки жовто-бурi або зеленувато-оливкового кольору, бiля основи ламкi, що найшло вiдображення у назвi рослини. Листки переважно довгастоланцетнi, до 12 см завдовжки, голi, зверху трохи шкiрястi. Прилистки великi, напiвсерцеподiбнi, зубчастi. Цилiндричнi сережки 5-7 см завдовжки. Цвiте в квiтнi - травнi (iнколи з березня) одночасно з розпусканням листви (ред. - листкiв). Росте в тих же умовах, що й попереднiй вид, а ще доволi часто бiля дорiг та домiвок - по всiй країнi (за винятком пiвдня та кримських степiв). Цю вербу розводять як декоративну рослину, її гiлки пiдходять для грубого плетiння; це, подiбно до попереднiх, лiкарська, дубильна, фiтомелiоративна
й медоносна рослина.
Дуже часто можна знайти гiбриди мiж двома останнiми видами.
Усього в Українi росте тридцять видiв, що належать до роду верба (Salix).
Родина Грушанковi
Грушанковые
Pyrolaceae
Грушанка круглолиста
Грушанка круглолистная, Pyrola rotundifolia L.
Багаторiчна рослина 10-40 см заввишки, з розеткою прикореневих листкiв та повзучим кореневищем. Квiтконосне тупогранчасте стебло має 1-2 пiхвових листкiв та верхiвкову китицю з 8-15 запашними бiлими квiтками. Тичинки вигинаються таким чином, що скупчуються пiд верхнiми пелюстками. Цвiтiння в червнi - липнi.
Росте у лiсах, серед чагарникiв, на Полiссi, в Прикарпаттi й Карпатах (мiсцями до субальпiйського поясу); iнколи грушанку можна знайти в лiсостепових районах України та букових лiсах у Кримських горах.
Грушанка мала
Грушанка малая, Pyrola minor L.
Багаторiчник трохи менших розмiрiв (10-20 см), ще вiдрiзняється вiд попереднього виду прямим - або лише трохи зiгнутим - стовпчиком, що "залишається у межах" майже кулястого закритого вiночка. Блiдо-рожевi квiтки зацвiтають у червнi й цвiтуть до липня. Росте в тих же умовах i регiонах, що й попереднiй вид.
Грушанка однобока, ортилiя однобока
Грушанка однобокая, ортилия однобокая,
Pyrola secunda L., Orthilia secunda (L.) House
Теж багаторiчна рослина, що дуже схожа зовнi з грушанкою круглолистою, але має бiльш свiтле листя (яйцеподiбної форми) й однобокi суцвiття, в яких зiбранi вiдносно маленькi зеленуватi квiтки. Цвiтiння з червня по серпень (iнколи завершується у липнi).
Росте у хвойних, мiшаних, iнколи й листяних лiсах Карпат, Полiсся, Лiсостепу, в горах Криму.
Зимолюбка зонтична
Зимолюбка зонтичная, Chimaphila umbellata (L.) W. Barton
Багаторiчник 10-20 см заввишки з довгим повзучим кореневищем та розгалуженим стеблом - голим, подiбно до листя. Листки вiчнозеленi, шкiрястi, блискучi, зближенi в кiльця. Рожевi квiтки, трохи пониклi, з подвiйною оцвiтиною, зiбранi в суцвiття - зонтик. Пелюстки по краю вiйчастi. Плiд - куляста коробочка. Цвiтiння - в червнi й липнi. Росте в соснових, мiшаних , букових лiсах Полiсся й Лiвобережного Лiсостепу, в горах Криму (бiля с. Перевальне, Симферопольський район).
Розлогий кущ 1-2 м заввишки, з прямостоячими гiлками, зелено-бурими, опушеними пагонами. Листки, 5-6 см завдовжки, на коротких черешках, мають довгасто-оберненояйцеподiбну форму, на зиму опадають. Запашнi жовтi й оранжевi квiтки зiбранi в багатоквiтковi (по 3-23) зонтикоподiбнi суцвiття. Неправильно-лiйкоподiбний вiночок - з вузько цилiндричною трубочкою та злегка двогубим вiдгином. Цвiтiння в травнi, першої половинi червня.
Росте на вологих мiсцях у пiдлiску переважно дубово-соснових лiсiв схiдної частини Захiдного Полiсся (пiвнiчно-схiдна частина Ровенської областi й пiвнiчно-захiдна Житомирської). Рододендрон застосовується у народнiй медицинi (та ветеринарiї), але це одночасно й отруйна рослина (наприклад, вiдомi випадки отруєння листям азалiї хатнiх тварин). Це технiчна, iнсектицидна, дубильна рослина, її листки придатнi для дублення шкiр та фарбування їх у свiтлi кольори. Ефiрну олiю, що виготовляється з пелюсток азалiї, використовують у парфумернiй промисловостi. Азалiя понтiйська - надзвичайно декоративна рослина, особливо пiд час цвiтiння.
Андромеда багатолиста
Подбел многолистный, Andromeda polifolia L.
Кущик 15-40 см заввишки iз сланким або висхiдним, мало розгалуженим стеблом. Молодi гiлки голi, червонувато-бурi. Вiчнозеленi шкiрястi листки (з виразними жилками) на коротких черешках мають довгасто-ланцетну або довгасто-лiнiйну форму й загорнутi донизу краї. Листки зiсподу мають блакитно-бiлуватий колiр вiд воскової поволоки. Бiлувато-рожевi пониклi квiтки зiбранi в щиткоподiбнi китицi по 2-5, квiтконiжки й чашечки червонуватi (вiночок, до 8 мм завдовжки, глечикоподiбної форми). Цвiтiння в травнi - червнi.
Росте на вологих мiсцях у соснових (iнколи у дубово-соснових) лiсах, на торф"яних болотах пiвночi Полiсся, iнколи "острiвцями" ( ред. - острiвками?) у Прикарпаттi, Карпатах. Рослина декоративна, але й отруйна.
Кущик висотою до 1 м (iнколи навiть до 2-х метрiв, але частiше 30-50 см), з розгалуженим лежачим стеблом. Шкiрястi зимуючи цiлокраї листки мають довгасто-оберненояйцеподiбну форму, звуженi в короткий черешок, на верхiвцi тупi, зверху блискучi, темно-зеленi (зiсподу свiтлiшi). Бiлi або блiдо-рожевi квiтки (вiночок глечикоподiбний, 5-6.5 мм завдовжки) у пониклих верхiвкових китицях. Цвiтiння у травнi - червнi. Червоний плiд - кулястий, кiстянкоподiбний, до 8 мм дiаметром.
Росте на сухих пiсках соснових лiсiв Полiсся - розсiяно, "острiвцями". Декоративна, дубильна, ще й лiкарська рослина - цiлющий ефект препаратiв з листя мучницi, що застосовуються у медицинi й ветеринарiї, обумовлений дезiнфiкуючими та сечогiнними властивостями. Мiсцями рослина потребує охорони.
Верес звичайний
Вереск обыкновенный, Calluna vulgaris (L.) Hill.
Вiчнозелений кущик 30-90 см (до 1 м) заввишки, iз тонкими розпростертими густооблисненими пагонами. Дрiбненькi (1,5-2,5 мм завдовжки) сидячi листки мають коротколiнiйно-ланцетну форму, бiля основи стрiлоподiбнi. Лiлово-рожевi, iнколи бiлi, пониклi квiтки зiбранi по 5-15 в однобоких довгих китицях. Цвiтiння починається наприкiнцi липня й триває майже до жовтня.
Росте в соснових, iнколи дубово-соснових лiсах, на полонинах, у лiсових та на пiвночi лiсостепових районiв України, розсiяно. Iнколи утворює суцiльнi заростi. Це дуже корисна харчова, кормова, медоносна й декоративна рослина; з її суцвiть готують сиропи та рiзнi смачнi напої. Вересовий мед знайшов поетичне вiдображення в легендах i пiснях багатьох народiв Європи.
Родина Брусничнi
Брусничные
Vacciniaceae
Чорниця
Черника, Vaccinium myrtillus L.
Кущик 10-40 см заввишки, iз гостроребристими гiлками на розгалуженому стеблi. Листки з країв дрiбнопилчасто-зубчастi, опадають на зиму. З рожевим вiдтiнком зеленувато-бiлi пониклi квiтки на коротеньких квiтконiжках виходять по однiй з листкових пазух. Цвiте чорниця у травнi - червнi, а в липнi достигають чорнi з сизуватою поволокою ягоди. Плодами живляться численнi тварини, розповсюджуючи насiння; здатна чорниця й до вегетативного розмноження - кореневими паростками.
Побачити її можна найчастiше у хвойних та мiшаних лiсах, полонинах Карпат, Полiсся, iнколи на пiвночi Лiсостепу. Чорниця - дуже цiнна лiкарська, харчова, технiчна й медоносна рослина. Чорничний мед, ароматний i прозорий, має лiкувально-дiєтичнi властивостi. Плоди її соковитi й приємнi на смак, до того ж мiстять чисельне рiзноманiття вiтамiнiв та цукрiв - фруктозу i сахарозу.
Брусниця
Брусника, Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror.,Vaccinium vitis-idaea L.
Кущик 8-25 см заввишки, свiтлолюбна рослина. Шкiрястi листки iз загнутими краями залишаються на зиму зеленими. Блiдо-рожевi та бiлi квiточки (вiночок дзвоникоподiбний) у верхiвкових 2-16-квiткових китицях. Цвiтiння в травнi - червнi, червонi ягоди достигають у липнi.
Росте у хвойних та мiшаних лiсах Карпат, Полiсся, iнколи поблизу в лiсостепових районах України. Брусниця - лiкарська, харчова й медоносна рослина, її плоди споживають у свiжому, квашеному та замороженому станi (ред. - виглядi?). Потребує охорони.
Буяхи, або лохина
Голубика, Vaccinium uliginosum L.
Кущик вiд 5-30 до 60-90 см (iнколи до 1 м) заввишки. Пагони, на вiдмiну вiд найближчого родича, чорницi - округлi, з тонкими листками (зiсподу сизувато-зеленi), що опадають на зиму. Бiлi або рожевi квiтки розташованi по 1-2 у пазухах листкiв. Вiночок яйцеподiбно-глечикоподiбний. Цвiте у травнi - червнi, синi плоди iз сизуватою поволокою достигають у липнi.
Росте на торф"яних болотах, у соснових та мiшаних лiсах Карпат, подекуди на пiвночi Правобережного Полiсся, iнколи навiть трохи пiвденнiше. Корисна харчова й вiтамiнна, а ще лiкарська та медоносна рослина, що заслуговує обережного ставлення i охорони.