Роздуми про життєвий шлях дiда Якова, грiшного i блаженного красного козака i робочого християнина вiльної України i святої Русi, мого прадiда, одного з спiвробiтникiв системи освiти на Яготинщинi у 1920х-1970х рр., нащадка i спадкоємця дiдiв-степовикiв, свiдкiв Красного Козака i Кривавої Орди Степу старих часiв, фiлософа краснокозачої i робочохристиянської освiти в силу своїх iнтересiв i покликання, органiзатора i учасника вишколу наступних поколiнь красних козакiв i робочих християн в умовах суспiльної дiйсностi України у складi Країни Рад 1920х-1970х рр., царство йому небесне i добра пам'ять:
Чи може простий радянський українець, український комсомолець i молодий комунiст, грiшний нащадок воїнiв Христових обох берегiв Днiпра, одним з яких у 1920х-1930х був дiд Якiв, Якiв Павлович Бублик у 1920х-1940х рр. стати блаженним, блаженним по благодатi? Звiсно, що може - свiтогляду Церкви i наших дiдiв-прадiдiв, козакiв-християн Київської Русi-України це не суперечить, адже Свята Троїця, Триєдиний Небесний Владика, Красний Козак, Хитромудрий Художник i Київський Чудотворець, Бог-Христос прийшов спасати не праведникiв, а грiшникiв (адже всi ми грiшники) i вiдкриває Себе тому кому вважає за потрiбне i тодi коли вважає за потрiбне. Коли в життя людини втручають Бог i святi - це може суттєво, повнiстю змiнити її свiтогляд, душевний стан i життєвий шлях буквально в одну мить. Є всi пiдстави вважати, що дiду Якову, швидше за все в його рiдних Капустинцях, так само як i дядьку Федосевi в Києвi було одкровення вiд Бога, яке суттєво вплинуло на його життєвий шлях, однак що за откровення - ми достеменно сказати не можемо. Єдине, по чому ми можемо судити про подiбнi речi - по благодатi. Як написано - по плодам пiзнаєте їх. Незважаючи на те, що на життєвому шляху дiда Якова грiхiв було немало, це нiяк не протирiчить тiй радостi i благодатi, якi отримали через нього люди. Адже Бог любить i грiшникiв, на шлях iстинний наставляє, по молитвам благочестивих дiдiв-прадiдiв до Правди повертає... Господи, помилуй нас грiшних молитвами блаженних красних козакiв вiльної України (i святої Русi) Якова Капустинського, Петра Дивинського, Антонiя i Iвана Шрамкiвських, Феодосiя Київського i всiх святих! Благодать Безмежжя сяє серед горя i бiди, козакiв усiх спасає, хто до неї не прийди!