Пам'яті дідів, з якими доводилося спілкуватися. В т.ч. діда Якова з Капустинець, діда Антона і діда Івана зі Шрамківки та багатьох інших.
Старий дід-степовик до неволі не звик, коли став помирать, став людей собирать, щоб їм правду сказать, як знайти їм спасіння і волю:
- ми козаки є всі, хто живе на Землі, ми козаки є всі, в кого в сердці пісні, ми козаки є всі, такий Божий наказ, щоб не було зараз, що бажають у нас відібрати даровані Богом нам щастя, правду, свободу і долю...