Дiди-степовики... Люди Доброго Козака i Страшної Орди... Загадкова спiльнота людей Степу, яка з давнiх давен живе на Поднiпров'ї. Iнтерес до цiєї спiльноти у мене проявився мабуть ще в ранньому дитинствi, пiд час життя в Києвi, серед казок i легенд про пригоди степовикiв, якi знаходив у книжках чи чув у устних розповiдях, а також пiд час лiтнього i зимового вiдпочинку у дiда-баби у селi Шрамкiвка, де з iстинними нащадками степовикiв Поднiпров'я зустрiчався особисто.
Серед дiдiв-степовикiв, з якими спiлкувався у дитинствi можу згадати перш за все дiда Якова з Капустинець, дiда Антона зi Шрамкiвки, дiда Iвана зi Шрамкiвки тощо. В тому числi тому що це мої родичi i однi з найближчих менi людей мого дитинства. Звiсно були й iншi. I чоловiки. I жiнки. Але цi найближчi, найдорожчi моєму сердцю.
Непростi це люди степовики. Багато з них, особливо в старi часи часто бачили i голод i холод i всiлякi негаразди, але i чудеса, благодать та милiсть Божа їх теж не зазвичай не оминали.
Добрий Козак i Страшна Орда, з вами не страшна нiяка бiда... Господи, помилуй нас грiшних!