Хочу тут пом'янути рiдну сестру мого дiда Iвана, Анастасiю Михайлiвну Гончаренко. Просту робочу християнку, русинку Поднiпров'я i козачку-українку з дiда-прадiда, уродженку i жительку села Княжичi.
Народилася, жила, працювала i похована у селi Княжичi. Життя прожила непросте. Була очевидицею i розкуркулення i голодовки i репресiй i окупацiї i вiйни 1940х рр.
Хлопець, який їй подобався загинув на фронтi.
Була доволi набожною жiнкою, мабуть заступається перед престолом Божим за весь рiд.