Пам'ятi самобутнього українського фiлософа дядька Федося, Феодосiя Костянтиновича Тетянича (1942-2007), простого i грiшного козака Благодатного Безмежжя i його великого подвижництва по вiдродженню справжньої, української, народної, козацько-християнської фiлософiї.
В сучасних умовах, в контекстi сучасного локального суспiльства сучасної Києво-Руської, Української Держави i глобального суспiльства планети Земля вiдкриваються по-сутi неосяжнi перспективи для розвитку традицiйного для нас, козацько-християнського свiтогляду людей Степу Безкрайнього, Землi Пiднебесної i Безмежжя Благодатного, людей вiльної України i святої Русi, строкатого народного свiтогляду людей Поднiпров'я, iсторичної Київської Русi-України, свiтогляду людей самоназв "українець", "русин" i "козак", в смислi "грiшних, але вiльних людей по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй". Саме цей свiтогляд може стати i судячи за все так чи iнакше стане, стає, вже став вiзитною карткою нашого строкатого українського, козацько-християнського народу i нашої Держави в масштабах планети.
Нижче в уривку наведено маленький приклад можливого переосмислення i iнтеграцiї рiзноманiтних свiтоглядiв i вiровчень навколо православного козацько-християнського свiтогляду ("християнства"), за допомогою типових для нашого народного, козацько-християнського свiтогляду понять робиться спроба "нашвидкоруч" ув'язати християнство i конфуцiанство, строкатий спадок понять, iдей, свiтоглядiв i вiровчень старого i мудрого дiда Куна (Конфуцiя) i його численних послiдовникiв з усiх кiнцiв Землi Пiднебесної в єдиному козацько-християнськоцентричному контекстi. Наочно показано можливостi i переваги строкатого i багатогранного фiлософсько-понятiйного iнструментарiю, який надає наш традицiйний народний свiтогляд i який лише зараз починає належним чином осмислюватися, оцiнюватися, засвоюватися i використовуватися в поважних суспiльних колах. Такий пiдхiд дозволяє переосмислити всю iсторiю людства у поняттях козацько-християнської цивiлiзацiї, досить цiкавим чином ув'язуючи iсторiю i свiтогляд українського народу з iсторiєю i свiтоглядом людства:
"Конфуцiй (Кун-цзи, Кун Фу Цзи, старий дiд Кун) як предтеча Iсуса Христа з теренiв Китаю, земель Землi Пiднебесної на сходi Степу Безкрайнього.
Старий дiд Кун у своїх проповiдях говорив про "цзюньцзи" (君子), що серед iншого можна перекладати як "свята i праведна людина", "праведна людина по волi Вiчного Неба", "Справжня Людина", маючи на увазi iдеал людини, який для його сучасникiв i навiть для нього самого був недосяжний, людину, яка є провiдником волi Вiчного Неба на грiшнiй Землi Пiднебеснiй.
В контекстi свiтогляду людини козацько-християнської цивiлiзацiї Благодатного Безмежжя Справжньою Людиною бачиться Бог-Спаситель Всесвiту, Iсус Христос, який прийшов i спас людство вiд рабства грiха i смертi, показавши людству дорогу в Царство Небесне, дорогу єднання з Небом.
Таким чином Справжня Людина, про яку говорив старий дiд Кун - це нiхто iнший як Бог-Спаситель, шляхами якого маємо слiдувати ми, простi i грiшнi люди-козаки. Царство небесне i вiчна пам'ять дiду Куну.
Боже-Спасителю, Благодатне Небо, бережи своїх людей-козакiв, грiшних, але вiльних по волi Твоїй, не дай пропасти! Безмежжя, Безмежжя, твори чудеса!"