Питання в тому, що на Поднiпров'ї з давнiх-давен спiвiснує багато смислiв слова-самоназви "козак" - для одних це представники окремого народу, для iнших - сословiя, для третiх - воїни звичайнi або воїни Христовi, для четвертих - людство як вiльнi люди по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй будь-якого роду-племенi. Питання про те, який зi смислiв обрати в якостi основного - це питання про те, якою ми бачимо iсторiю України i її народу, людей вiльної України, де їх корiння i як вони мають розвиватись далi. Особисто менi як нащадку людей самоназви "козак" як мiнiмум з 17 ст., якщо не набагато ранiше, нащадку, родичу i земляку i козакiв реєстрових (сословiя) i козакiв самозваних i вiльних i закрiпачених i красних i синьожовтих найбiльше до вподоби якраз те значення, яке я дiзнався у своєму оточеннi вiд дiда i прадiда - козак як самоназва, що означає "вiльна людина по волi Божiй, а не царськiй чи панськiй". Саме тут по моєму починається iсторiя людей Поднiпров'я, людей святої Русi i вiльної України - з древньої вiри у грiшних, але вiльних людей по волi Божiй, яку сповiдували в наших краях ще в часи Геродота. Вiдповiдно, коли ми говоримо про козакiв в контекстi української армiї - логiчно називати всю українську армiю армiєю козацькою, бойовим козацтвом Київської Русi-України, бойовим козацтвом вiльної України i святої Русi. При цьому ставити питання так, що тi хто з тих чи iнших причин не служать в армiї - це їх вибiр, вони за нього несуть вiдповiдальнiсть перед своєю совiстю, перед Богом i людьми, суспiльством. Якщо вони бачать, що бiльше користi людству принесуть в iншiй якостi - це їх вибiр i їх шлях. У кожного козака - свiй шлях, є козаки бойовi, є трудовi. Всiм так чи iнакше доводиться за Вiчне Життя, Добро i Правду стоять - кожнiй людинi-козаку по своєму i на свiй лад.
Видається пiдготовка бойового козацтва Київської Русi-України цiлком логiчно має базуватись на вiдомiй всiм iдеї, що кожна людина хоче жити i має право захищати своє життя, життя своїх рiдних i близьких. I це право їй дає не самоназва козак, не державна влада - а Господь Бог. Взяти зброю i пiти убивати може будь-хто - але вiн має розумiти, що так само можуть вбити i його. Як в Святому Письмi сказано - пiднявший меча вiд меча i загине. Тому єдине спасiння для вояка, для бойового, вiйськового козака - це виживати самому i помагати виживати iншим, в тому числi за допомогою зброї. Вiйськова наука створена в першу чергу для того щоб спасати людей i охолоджувати гарячi голови. Хто цього не розумiє, у того ймовiрнiсть загинути вище. Як говориться, Божа Орда - душогубам бiда. Ось в цьому наскiльки я розумiю i полягала в старi часи вiйськова пiдготовка у наших предкiв, людей Поднiпров'я самоназв "козак" i "християнин" - настроїти пiдростаюче поколiння на виживання i взаємодопомогу в будь-яких умовах, на численних прикладах переконати в тому, що Божа Орда, Правда Життя - душогубам бiда, а достойним i праведним людям - спасiння i отже всюди i в усiх ситуацiях треба триматись Вiйська Божого i його шляхiв, по мiрi сил за Правду стояти, для всiх - а не лише для обраних.
Словом, Боже бережи козакiв вiльної України i святої Русi, грiшних, але вiльних людей по волi Твоїй, не дай пропасти!