На пам'ять про строкату спiльноту дiдiв-степовикiв, людей Бога-Спасителя, Степу Безкрайнього i Безмежжя Благодатного, грiшних але вiльних вiйськово-ординських людей самоназв "козак" i "татар" 13-16 ст., якi як бачили i умiли захищали правду, свободу i громадське народовладдя на землях Великої Скiфiї-Тартарiї вiд чужоземних загарбникiв, iродiв i душогубiв з iнших кiнцiв свiту. Царство небесне i вiчна пам'ять всiм людям тої непростої епохи:
Ми воїни Божої Орди, спасаєм вас всiх вiд бiди
Знамено Правди пiдняли i всi кайдани порвали
Дрались на мури ми мiцнi, спiвали вольнi ми пiснi
А хто iшов на нас у бiй, той обертався сам не свiй.
Бо Божа Правда в нас жила, вона вiд стрiл нас берегла
Ми Вiчна Божая Орда, нам не страшна жодна бiда
Хай Божа Правда в вас живе, вона кайдани всi порве,