У Степу, Степу Безкрайнiм, 
Вiтер Правди повiва, 
Козака Вiн звеселяє, 
Як наспiвує слова... 

По дорогам i мiстечкам
Вiйсько Боже йшло в похiд,
Наближався знов свiтанок,
Загорявся знову Схiд!

Розвiвалися знамена
Вiйська Божого полкiв,
На весь свiт лунала слава,
Слава красних козакiв!

Давнiх днiв не згине слава,
Не забуде бiднота,
Вiчна Армiя Безмежжя
Проривалася в мiста!

Благодать Безмежжя сяє
серед горя i бiди...
Як козак стяг пiднiмає
Вiчной Божої Орди!...

Отамани, отамани, 
Скiльки вас там полягло, 
Як козацтво народ Божий 
Вiд лукавого спасло! 

Вiчна Армiя Безмежжя 
Пiднiмається з колiн, 
Бережiться душогуби 
Знов дзвенить козацький дзвiн!