Iсторiя козацтва-християнства Київської Русi-України, людей Бога-Христа, Вiчного Сонця Правди i Його Вiчного Вiйська, Вiйська Божого, Вiйська Красного, Робоче-Християнського як вона є: багато старих українських сiльських людей, якi вiрили в Бога-Христа сумнi подiї 1930х рр. (розкуркулення, голодовку, репресiї) в Українськiй Республiцi i Радянському Союзi сприймали як кару Божу за грiхи, в т.ч. за грiхи допущенi в 1920х. При цьому цiкаво, що в той час як однi вважали, що це кара людям за те, що в 1920х мало опиралися встановленню "безбожної" i "антихристової" радвлади, що допустили до влади партiйних комунiстiв-бiльшовикiв ("комуняки", "червонi", "москалi", "жиди", "iроди", "антихристи"), прихильникiв Ленiна, Троцького i Сталiна, iншi в цей самий час, що навпаки, це кара за те, що український народ не зумiв вчасно зупинити iродiв i душогубiв, якi боролися проти радвлади i наробили лиха невинним людям, погубили багато невинних людських душ, прихильникiв Денiкiна, Скоропадського, Петлюри, Махна, "сiльської отаманiї" ("буржуї", "контра", "петлюри", "душогуби", "iроди", "антихристи"). При цьому i тi iншi зазвичай погоджувались, що путi Господнi неiсповiдимi, що Бог Суддя Справедливий, що Вiн карає за грiх i нагороджує за праведнiсть, таким чином обороняючи Життя, Добро i Правду i поборюючи смерть, зло i кривду i що "Вiйсько Боже - Вiйсько Вiчне..." Царство небесне i вiчна пам'ять усiм людям тої епохи в т.ч. простим трудовим i бойовим козакам-християнам Київської Русi-України з дiда-прадiда ... Господи, помилуй!