Сергій з Києва : другие произведения.

Житіє блаженного Феодосія Київського (уривки)

"Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:


 Ваша оценка:

  Уривки із життєпису Феодосія Київського, блаженного красного козака-нонкомформіста Київської Русі-України, самобутнього подвижника і заступника за людей вільної України і святої Русі 20 сторіччя, грішного, але яскравого і благодатного представника цивілізації козаків-нонкомформістів обох берегів Дніпра. Господи, помилуй нас грішних молитвами блаженного Феодосія і всіх святих! Слава вільній Україні і святій Русі! Фрипулья!
  Народився в селі Княжичі в часи німецько-фашистської окупації Київської Русі-України у типовій українській і радянській козацько-християнській родині, батьки прості трударі-колгоспники, батько бойовий красний козак-фронтовик, який саме був на фронті у складі Червоної Армії, згодом нагороджений орденами і медалями і сильно контужений. Обоє батьків, так само як і діди-прадіди - православні християни, часом грішні, в міру працьовиті і богомільні.
  
  Серед родичів і односельців було чимало людей, постраждалих в часи громадянської війни, розкуркулення і колективізації, голодомору і репресій 1930х рр., учасників бойових дій, контужених і загиблих у 1940х рр. Рідний дід, колгоспний фельдшер Михайло Васильович Гончаренко, учасник Першої світової війни разом з братом і племінником та іншими родичами і односельцями були розстріляні гітлерівцями у Княжичах вересні 1943 року. У тому ж 1943 році у Гоголеві червоними партизанами-сталінцями був застрелений разом з дружиною Тетяною брат баби Андрій Васильович Деревець, який працював у окупаційній адміністрації, обоє нащадки корінних козацько-християнських родів села, представників козачого сословія Чернігівської губернії, у 1944 році пропав у сталінських застінках чоловік рідної сестри діда Михайла Євфросинії, уродженець Броварів Федір Медко, який працював у окупаційний адміністрації Борисполя тощо.
  
  Потай охрещений матір'ю Тетяною Михайлівною Гончаренко і її рідною сестрою Анастасією, його хрещеною на честь преподобного Феодосія Чернігівського, день пам'яті якого 18 лютого близький до його дня народження, а потім і смерті, що виглядає доволі знаковим для людей набожних і суєвірних, адже вказує на Феодосія як на людину якщо і не святу, то "напевно відмічену Богом".
  
  В дитинстві багато хворів, проявляв себе як обдарована, активна і доволі неслухняна дитина. У 15 років переніс операцію на ногах, що зробило його кульгавим, калікою (блаженним Калікою Київським) на все життя, але сприяло його духовному розвитку, на що він сам неодноразово звертав увагу у розповідях про свій життєвий шлях, випробування і подвиги як в приватних розмовах з рідними і друзями так і в публічних виступах та інтерв'ю.
  
  Вчився у 8-річній школі села Княжичі, потім у школі села Требухів, потім у Художньому училищі в Києві біля Лаври, потім у Художньому Інституті (Академії) біля Львівської площі.
  
  З вірою в Бога, основами православ'я і богослужіння познайомився вдома, як і більшість сільських дітей з його оточення змалку разом з батьками хоча б інколи читав вранішні і вечірні молитви, часом відвідував храми і монастирі Києва і області. З іншого боку теж змалечку зазнав впливу радянського матеріалістичного світогляду і риторики (чимало родичів були партійні, пов'язані з наукою і технікою, зокрема питаннями механізації сільського господарства, в тому числі рідний дядько і активний співбесідник Федора-Феодосія, Микола Михайлович Гончаренко), пов'язаних з питаннями суспільної справедливості, народовладдя, соціалізму і комунізму, прогресу і віри у Світле Майбутнє, що однозначно зіграло свою роль у його зацікавленні історією, філософією, технікою, екологією, питаннями перебудови/розвалу Радянського Союзу, незалежності України, глобалізації і майбутнього життя людства на планеті Земля і у Всесвіті, які він досліджував і вирішував протягом свого непростого, повного випробувань і спокус, але плідного на різні творчі звершення життя, життя гідного нащадка простих воїнів Христових Подніпров'я з діда-прадіда.
  
  Член Національної спілки художників України і разом з тим яскравий представник неофіційного мистецтва, андеграунду і нонкомформізму, що було нетиповим явищем для часів СРСР. Нащадок козацьких родів Подніпров'я (Броварщини), жителів сіл Княжичі, Гоголів і Требухів. Популяризатор понять ·Безмежжя? і ·Фрипулья? (Фріпулья), які активно використовував для вираження свого світогляду. Поєднував у своїй творчості і світогляді елементи самих різних світоглядів і віровчень. Учасник відновлення релігійного і культурно-мистецького життя у Києві і області, приймав участь у відродженні Спасо-Преображенського монастиря у рідному селі. Родич українських вчених у сфері сільського господарства і громадських діячів Івана Деревця і Івана Тетянича.
  
  Серед тем, піднятих київським козаком, художником і філософом, його життям і творчістю - тема радості, чудес і благодаті божої у самих різних формах і проявах, тема воздаяння за гріхи, життя і творчість людей в контексті Вічності, тема Києва як міста Безмежжя Благодатного, тема відродження забутого українського авангарду і взагалі строкатого світогляду представників українського красного козацтва 1920-х, як вільних людей по волі Божій, а не царській чи панській, духа від духа і плоті від плоті козацько-християнського народу, суспільства і цивілізації Подніпров'я, України.
  
 Ваша оценка:

Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Пленница чужого мира" О.Копылова "Невеста звездного принца" А.Позин "Меч Тамерлана.Крестьянский сын,дворянская дочь"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"