Рось Анна. Новий друг (Хтось сказав Мяу? книга 2)

0x01 graphic

Новий друг

У вереснi Вiрочка пiшла в школу. Рiчi сидiв удома i нудьгував, виглядаючи у вiкно. Потiм Вiрочка приходила зi школи, обiдала, i вони разом йшли гуляти у двiр.

- Привiт, Барсику, тяв-тяв! - зрадiв Рiчi, побачивши Барсика бiля пiд'їзду.

- А де Нiчка? - вiдразу запитав кiт Барсик. - Чого її не видно?

- Вона залишилася в селi, - вiдповiв песик.

- В селi? - з-пiд ганку виповз Колько. - А чого?

- Там роботи багато, - Рiчi почухав потилицю. - Мишей сила-силенна, - перебiльшив вiн.

- Мишей? - пiдповз вужик. - Вони такi смачнi, - облизався вiн.

- А далеко село? - по-дiловому запитав їжачок.

- Ногами не дiйти, на машинi треба.

- Шкода, - сказав вужик, - хто мене вiзьме в машину?

- Чому, наш тато може, - розхрабрився Рiчi. - Мiсця всiм вистачить.

- Усiм? - з надiєю подивився Колько.

- Всiм! - впевнено вiдповiв песик. - Тiльки треба Вiрочку попросити, а вона татка умовить. А ми скоро поїдемо картоплю копати, ось вас i вiдвеземо, - запевнив песик. - А ти, Барсику, не хочеш в село? - запитав вiн.

- У мене i тут молоко не переводиться, - облизався Барсик. - А що ж Нiчка там робить? Все мишей їсть? - запитав вiн.

- Нi, вона там головний щуролов на селi, - впевнено вiдповiв щеня.

- Щуролов? - здивувалися вiдразу всi троє друзiв.

- Так, вона придушила о-о-ось такого щура, - Рiчi розсунув лапи, показуючи, який величезний був щур.

- Ось це так! - прицмокнув Барсик. - Ай да Нiчка. А з вигляду не скажеш, така тендiтна, добра. Або ти жартуєш над нами? - примружив вiн око.

- Чиста правда! - образився Рiчi. - Запитайте у Вiрочки, якщо менi не вiрите.

- Так, життя в селi! - iз захопленням сказав їжачок. - Тут тобi - мишi, тут тобi - коники, тут тобi ..., - вiн задумався.

- Гусеницi, - пiдказав вужик.

- Суцiльний обiд! - потер лапки їжачок.

- Так i розтовстiти можна, - хихикнув Барсик.

Всi подивилися на Барсика.

- Деякi i тут не голодують, - ввiчливо зауважив Колько.

- А у Нiчки там є друзi? - поцiкавився кiт. - Або вона весь час на чергуваннi?

- Там друзi ослик, кiт Шустрик, його мама Шуня! - радiсно згадував Рiчi.

- Ослик? В селi? - здивувався Барсик. - Я ослика тiльки в цирку бачив. Так це цирковий ослик?

- Нi, вiн молодий. Вiн сiльський. Але такий розумний i вихований! - песик повертiв хвостом. - А ще вiн смiливий! Одного разу на нас напала цiла зграя гусей, - згадав Рiчi. - Ослик я-ак побiжить! Всiх гусей розiгнав.

- А ти що? - запитав Колько.

Всi подивилися на Рiчi. Пес не розгубився:

- Я я-ак загавкав. Га-ав, га-ав!

- Так ми тобi й повiрили, - посмiхнувся кiт. - Ти тiльки мяу-мяу, ой перепрошую, - вибачився вiн, - ти тiльки тяв-тяв.

- А хто на Барбоса нападав? - заступився за нього вужик.

- А я не сперечаюся, Рiчi смiливий, - поправився кiт.

- Ви тодi удвох я-ак дали Барбосу! А Колько його я-ак поколов голками! - розiйшовся вужик.

Всi подивилися на вужика. Вiн завжди такий спокiйний i мовчазний раптом розговорився.

- Вужику, пригощайся молоком, - згадав Барсик про блюдечко молока.

- Дякую, - сказав вужик. - У мене в горлi пересохло.

- Колько, пригощайся, - запросив кiт.

- Дякую, - вiдповiв їжачок.

У вихiднi тато, як i обiцяв, зiбрався їхати до бабусi Марусi копати картоплю.

- Тату, вiзьми мене, - попросила Вiрочка. - I Рiчi!

- У мене велике прання, я не поїду, - сказала мама. - Треба, поки сонечко бiлизну висушити, а то задощить - де її сушити.

- Мамо, ми самi впораємося, я буду татовi допомагати, - пообiцяла Вiрочка.

- Стрибайте в машину, - скомандував тато.

Вiрочка бiля пiд'їзду побачила Колька i вужика.

- Тато, давай їх вiзьмемо в село, ну давай, - просила дочка.

- Тiльки в багажник, - погодився тато.

- Залазьте в багажник, - шепнув Рiчi друзям, пiдставляючи ящик.

- Поїхали! - сказав тато, зачинивши багажник i дверi.

Так їжачок i вужик опинилися в селi.

- Ой, у нас їжачок завiвся, - зрадiла бабуся Маруся. - Тепер на городi порядок буде. Їжачки i слимакiв їдять, i комах, i гусениць.

- Бабусю, це ми привезли їжачка з мiста, - сказала Вiрочка.

- От i добре! Тут йому роздолля буде, не те, що в мiстi! I менi веселiше.

А вужик вирiшив бабусi не потрапляти на очi. Вiн знав, що багато людей недолюблюють плазунiв. Тому вiн вiдразу в траву, до струмочка i до рiчки, в очерети. А там їжi! I жаби, i рибкою можна поласувати.

Почувши, що у сусiдiв з'явився їжачок, ослик прийшов до них подивитися на нового мешканця, а заодно i познайомитися.

- Привiт, я Ося! - сказав вiн.

- А я Колько, - вiдповiв їжачок. - Мене так всi звуть. А я тебе знаю, нам Рiчi розповiдав, який ти смiливий.

- Я? - здивувався ослик.

- Ага, - кивнув їжачок.

Ослик пiдняв догори брови. "Коли це я був смiливий? Якось i не помiтив", - подумав вiн.

- Здрастуй, ослику! - прибiг Рiчi. - Тяв-тяв!

- Ти надовго? - запитав Ося.

- На вихiднi, - вiдповiв Рiчi. - Картоплю копати. Ви вже познайомилися? - запитав вiн у Колька.

- Уже, - вiн розвiв лапками.

- Ти приходь до нас у двiр, ми сусiди, - запросив ослик. - У нас навiть хвiртка не закривається, тому що ми дружимо.

- Можна, - сказав їжачок. - Тiльки я ввечерi. Зараз треба обстежити город бабусi Марусi, чи немає там шкiдникiв.

- Увечерi ще краще, - погодився ослик. - Я теж хочу допомогти картоплю возити.

"Вiн i справдi розумний i добрий, - подумав їжачок. - Ось, допомогти прийшов. Працьовитий. Ех, добре в селi!" - їжачок потягнувся i пiшов в город.

- Я готовий копати картоплю, - сказав тато, переодягнувшись i взявши лопату.

- А я допомагати! - зголосилася Вiрочка.

- На тобi, внучко, сумки, збирай картоплю, та в кошик носи. А ослик картоплю перевезе.

- Iа-iа! - закивав ослик. Вiн дуже любив попрацювати в дружнiй компанiї.

Шустрик сидiв на грушi i бачив усiх. "Їжачок, - подумав вiн. - У Осi новий друг. Але це i добре. Ослик не буде нудьгувати, коли ми з Нiчкою сидимо на деревi. А день сьогоднi хороший! Може i менi допомогти їм картоплю збирати? Але їх так багато. Гаразд, подрiмаю i пiду", - вирiшив вiн i примружив очi. Шустрик сам не помiтив, як солодко заснув на сонечку.

Увечерi їжачок пiшов в гостi до ослика.

- Ось тут у сараї ми i живемо. Ще Маня, коза бабусi Ганi. Тут мiсця багато. Ти як захочеш, приходь погрiтися або просто так, поговорити.

- Дякую, - сказав їжачок. - Добре тут у вас, затишно. А де коза?

- Її бабуся Ганя доїти пiшла.

- Втомився? - поцiкавився їжачок.

- Анiтрохи! Ще завтра пiду допомагати возити картоплю.

- А у бабусi Марусi багато яблук, я їх так люблю. Я i тобi принiс, ось пригощайся, - запропонував Колько.

- У нас теж багато яблук, до самої зими в саду валяються, приходь, збирай, - запросив ослик. - Я тебе теж зараз пригощу чимось смачненьким. Дiд Семен пригостив кукурудзою, бабуся Ганя зварила, бери качан, - подав Ося.

- Дякую, - сказав їжачок i вiдкусив зернятка. - Солодка!

- Я ж казав! Ти, напевно, в мiстi нiколи не їв такого, - припустив ослик.

- У мiстi кукурудза не росте. Яблунi бувають. Але таких соковитих i смачних, як тут, яблук немає, - закивав їжачок. - А у вас теж повнi кошики картоплi?

- Так, вчора тато Тетянки копав. Я йому допомагав, - з гордiстю сказав ослик.

- Ти молодець, - похвалив його Колько. - Чи не сидиш без дiла.

- А ти молоко любиш? - раптом запитав Ося.

- Дуже! - вiдверто вiдповiв їжачок.

- Бабуся тебе пригостить, - пообiцяв ослик. - Козячим, Маняшиним.

- Ех, добре! - їжачок оперся на сiно. - Як я ранiше без села жив! Я тiльки зараз жити починаю.

- Так тут же працювати треба, - зауважив ослик.

- Менi робота не в тягар, а в радiсть. Завтра ваш город перевiрю, чи немає слимакiв.

- Спасибi тобi, друже, - подякував Ося.

'Друг, вiн назвав мене другом, - в душi зрадiв їжачок. - Який я щасливий! I живу в селi i новий друг у мене! - їжачок вiдкусив кiлька зерняток кукурудзи. - Добре!" - подумав вiн.

ПОВНА ВЕРСIЯ КНИГИ НА АНДРОНУМI

Книга 1 https://andronum.com/product/ros-ganna-htos-skazav-myau-kniga-1/

Книга 2 https://andronum.com/product/ros-ganna-htos-skazav-myau-kniga-2/

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ros@ukr.net) Размещен: 30/01/2021, изменен: 08/01/2022. 10k. Статистика. Сборник рассказов: Сказки БЕЗКОШТОВНО - Українські казки Иллюстрации/приложения: 5 шт. Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: У другiй книзi ви дiзнаєтеся, який новий друг з'явився у ослика, як передати лист друговi в село, що дiсталося молодому воронятку, кому Святий Миколай дарує подарунки, де ослик i їжачок провели Новий рiк, як друзi вiдзначили Рiздво i який подарунок отримав дiдусь Семен. Обидвi книжки з барвистими iлюстрацiями. Приємного читання!

Рось Анна : другие произведения.

Новий друг (Хтось сказав Мяу? книга 2)