Рось Анна. Мураха та його друзi

Ганна Рось

Мураха та його друзi

Вертолiт для мурахи

Летiла якось бабка, милувалася луговими квiтами. Побачила вона ромашки, вирiшила вiдпочити. Сiла вона на ромашку, вiтерець ромашку колише, а бабка катається. Гой-да, гой-да. Добре!

Летiв повз хрущик.

- Гей, бабка, - кличе, - давай полiтаємо!

- Нi, - каже бабка, - краще йди сюди, будемо на ромашках гойдатися, дивись як: гой-да, гой-да.

- Ух ти! - каже жук.

Сiв вiн на другу ромашку, вiтерець дме, ромашки колишуться, а бабцi i хрущику весело. Гой-да, гой-да.

Повз по стежцi мураха, а на спинi у нього лежала гiлочка.

- Гей, Мурашик, повзи до нас, - закричав хрущ, - будемо кататися на ромашках!

- Та коли менi кататися, у мене роботи багато, - вiдмовився мураха.

- Що ти все працюєш та працюєш, - сказала бабка, - перепочинь трошки. А ходiмо пити березовий сiк! - запропонувала бабка.

Жарко було мурасi. Поклав вiн гiлочку на травичку, витер лоба.

- Соку випити можна, - погодився Мурашик.

- Я знаю, де сiк, всi за мною, - скомандувала бабка i полетiла.

Хрущ полетiв за нею, а мураха повз по землi. Бабка сiла на гiлочку берези.

- Сюди, повзи сюди, - кликала вона мураху.

Мурашка повз все вище i вище на березу, поки не опинився на гiлцi, де його вже чекали бабка i жук. Хрущ простягнув мурашковi наповнений смачним березовим соком листок iз загнутими краями.

- Пий, Мурашик, ми вже напилися, дуж-же смачно! - хвалив жук.

Мурашка випив сiк залпом. Сiк був дiйсно дуже смачним, солодким i прохолодним.

Раптово величезна тiнь закрила сонячнi променi. Бабка i жук швидко полетiли з берези, а маленький мураха сховався мiж гiлок. Це дятел прилетiв на березу i постукав своїм дзьобом. Дятел вiдчував, що мураха десь близько. Вiн висунув довгий язик i намагався захопити мурашку мiж гiлок. Мураха дуже злякався. Вiн шукав щiлину, куди можна забитися вiд страшного дятла.

- Тримайся, Мурашик, - крикнув хрущ, - зараз ми що-небудь придумаємо, щоб врятувати тебе!

- Як же його зняти з дерева? - переживала бабка. - Може, попросити павучка сплести нитку, по якiй Мурашик мiг би спуститися? - запропонувала вона.

- В нас немає часу! - крикнув жук. - Стривай, я ж-ж здається, придумав!

Бабка здивовано дивилася на жука.

- Допомож-жи менi, - скомандував жук i полетiв до клену.

Пiд кленом лежало багато насiння. Хрущ знайшов пiдходяще насiннячко i крикнув:

- Ти з одного боку, я з iншого, полетiли!

Бабка та жук вхопилися за насiння i понесли його до гiлки, де ховався мураха.

- Мурашик, сiдай на вертолiт, - кричав жук, - лети!

Мурашка обхопив лапками насiння клена. Насiннячко закрутилося, як пропелер гвинтокрила i, обертаючись, почало опускатися на землю.

- Ура, ура, - кричали бабка та жук, - вертолiт приземлився! Ура!

А дятел, не знайшовши мурашки, полетiв на iнше дерево шукати жучкiв.

Маленькi друзi сидiли пiд ромашками i весело розмовляли:

- Я так злякалася, - казала бабка, - я думала, дятел тебе з'їсть.

- А ти хоробрий, - хвалив жук, - ти вiдмiнно сховався вiд ворога i не побоявся полетiти на вертольотi.

- Друзi, спасибi вам за допомогу, без вас я б не впорався, - дякував мураха.

- А, може, ще соку? - запитала бабка.

Всi дружно засмiялися.

- Давайте iншим разом, менi вже пора працювати, - вiдповiв мурашка, - а вертолiт я вiзьму собi на пам'ять i навчу iнших мурах, як треба лiтати.

- Я придумав, - пiдскочив жук, - залиш менi вертолiт, ми вiдкриємо вертолiтну школу для мурашок. Стрекотуха, будеш менi допомагати?

- Нi, - вiдмовилася бабка, - я вiдкрию атракцiон з катання на ромашках! Це так чудово!

- Вам би все розважатися, - сказав мураха, - пiду я працювати.

- Заходь на гойдалки! - запрошувала бабка.

- Приходь полiтати! - кликав хрущ.

Мурашка взяв свою гiлочку i поповз далi. А бабка i жук довго каталися на ромашках, якi розгойдувалися на вiтрi. Гой-да, гой-да. Друзi мрiяли. Гой-да, гой-да. Добре!

Прогулянка на хмаринках

Повз якось мурашка до свого мурашника. На спинi тримав великий соковитий листочок. Почув мураха стрекотiння цвiркуна, зупинився, поклав листочок.

- Це ти, Мурашик, - запитав цвiркун, - що несеш?

- Несу частування для своїх братiв, - вiдповiв мурашка.

- Вiдпочинь, послухай, я нову музику склав, - попросив цвiркун i взяв в руки свою скрипочку.

- Тр, тр-тр, цр-цр, цуiть, - грав цвiркун, - ц, ц, цуiть!

- Добра твоя музика, - похвалив мурашка, - така мелодiйна!

- Ля-ля-i, у-лю, а-ля, - почули раптом друзi.

Вони пiдняли голови i побачили, як летить бабка.

- А-ля, у-лю, мi-соль, соль-ля, - продовжувала спiвати бабка, наближаючись до них.

- Чого така весела, Стрекотуха? - запитав цвiркун.

- А я, а я лiтала в хмарках! - спiвала бабка.

- А якi вони, хмарки? - запитав мураха.

- Вони такi чудовi! - хвалила бабка. - Вони схожi на ранковий туман. Можна стрибати з крапельки на крапельку. Так весело!

Очi у мурашки загорiлися. Вiн представив багато-багато кульок з водою.

- Що замислився? - запитав цвiркун, дивлячись на замрiяного мураху. - Ходiмо зi мною.

Цвiркун пострибав у бiк сусiдньої галявини, мурашка поклав свiй листок на спину i поповз слiдом за цвiркуном. А бабка полетiла слiдом за ними, щоб спостерiгати, що ж придумав цвiркун.

На сусiднiй галявинi росла велика-превелика тополя, а пiд нею на травi лежали цiлi хмари легкого, як пух, повiтряного насiння тополi.

- Пiдемо гуляти по хмарах! - запросив цвiркун.

Мурашка залишив свiй листочок i поповз на гору бiлого м'якого насiння.

- Давай стрибати, як на батутi, - запропонував цвiркун.

Мурашка залiз на бiлу кулю i вони iз цвiркуном почали стрибати, хто вище. Вище стрибати виходило чомусь у цвiркуна. Звичайно, адже у нього такi довгi нiжки. Але мурашка нiтрохи не ображався. Йому просто було весело.

- А можна, i я, - попросилась бабка.

Вона пiдлетiла до бiлої кулi i вони втрьох по черзi пiдстрибували i весело смiялися.

- Цр-цр, цуiть, - кричав цвiркун.

- Мi-соль, соль-ля, - спiвала бабка.

- Чого галасуєте? - раптом почули друзi.

- Ми стрибаємо на повiтряному батутi! - сказав мурашка хрущику, - стрибай з нами, - запросив вiн.

- Iз задоволенням! - сказав жук i приєднався до компанiї.

- Ж-ж-ж, - гудiв жук щоразу, коли пiдстрибував угору.

- А давайте кататися з гiрки! - знову запропонував цвiркун.

Друзi полiзли на найбiльшу пухову хмарку i почали скочуватися по пологому схилу. Вони лягали на спину, ковзали по гiрцi i скочувалися, весело смiючись. А цвiркун коли котився по гiрцi, то впав на батут, вiдскочив вiд нього i знову опинився на вершинi гори. Вiн це зробив так майстерно, як справжнiй акробат.

Подув вiтерець. Вiд вiтру нове насiння вiдривалося з гiлок тополi. Завдяки пучку волоскiв, вони парили в повiтрi i спускалися на траву.

- Дивiться, тополиний дощик, - сказав мурашка, - ловiть крапельки!

Всi кинулися ловити пухнасте насiння тополi.

- А у мене бiльше! - кричала бабка.

- Нi, у мене, - гудiв жук.

Награвшись досхочу, друзi втомилися.

- Давайте вiдпочивати, - запропонував цвiркун.

- Так це ж зручнi матрацики, тут можна спати, - пiдтримала його бабка.

- Вiдпочивайте, а я пригощу вас зеленим соком, - сказав мурашка i поповз за своїм соковитим зеленим листком.

Коли всi напилися соку i добряче вiдпочили, мурашка сказав:

- Чудова подорож по хмарах, спасибi тобi, цвiркун.

- Я i сам не очiкував, що буде так весело, - вiдповiв цвiркун.

- Ця подорож не гiрше моєї ранкової прогулянки по хмарах, - сказала бабка, обмахуючись крильцями, як вiялом.

- На-ж-жаль, ви заморились. Але менi ду-ж-же сподобалося! - похвалив жук.

- А менi було ду-ж-же весело, - сказав мураха i усi голосно засмiялися.

Лiсовi парасольки

Одного разу мураха запросив друзiв у лiс, на галявину, де росла солодка лiсова суниця. Нещодавно вiн з братами ходив на цю галявину за солодкими смачними ягодами, а сьогоднi вiн вирiшив запросити сюди друзiв.

Коли цвiркун побачив кущ суницi, всипаний ягiдками, нiби червоними лiхтариками, вiн був у захватi. Адже вiн нiколи ранiше не бачив i не пробував лiсової суницi.

- Пригощайтеся, - запросив мурашка.

Друзi оточили один кущик i вибрали собi по ягiдцi.

- Аромат незвичайний! - сказала бабка. - Просто хочеться спiвати вiд щастя. А-ля, у-лю, мi-соль, соль-ля! - заспiвала вона.

Повна версiя на АНДРОНУМI

https://andronum.com/product/ros-ganna-muraha-ta-yogo-druzi/

Оставить комментарий © Copyright Рось Анна (anna.ros@ukr.net) Размещен: 02/02/2019, изменен: 02/02/2019. 19k. Статистика. Рассказ: Сказки Українські казки та оповідання Иллюстрации/приложения: 6 шт. Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Українська версiя збiрки казок "Муравьишка и его друзья". Збiрник мiстить у собi одинадцять казок для дiтей вiд трьох до десяти рокiв. Герої казок - працьовитий мурашка, весела бабка, цвiркун-музикант i хрущик. Вiд казки до казки ви дiзнаєтеся про цiкавi пригоди друзiв, а ще про те, чому мурашок називають санiтарами лiсу, хто купається в мурашниках, де можна знайти лiсову парасольку, кого пасуть мурахи на фермi, що друзi подарували цвiркуну на день народження i багато iншого. А ще у книжцi купа яскравих iлюстрацiй вiд автора. Герої казки чекають своїх читачiв. Казка читається - малюк розвивається.

Рось Анна : другие произведения.

Мураха та його друзi