Аннотация: Значення феномену украінського бароко у структурі культорологічного становлення сучасного світосприйняття.
Феномен укра§нського бароко
Укра§нське бароко чи не єдиний стиль із культурного становлення нашо§ держави, що вивчається у Європейських вищих навчальних закладах окремою темою. Що ж такого у звичних нам спорудах і скульптурах, що створило свою унікальну комбінацію, яку розглядають навіть у всесвітньо відомих коледжах Лондону - "Укра§нське бароко"?
Бароко було пов'язане з прогресивними явищами й процесами епохи, виступало §х породженням і специфічним художнім вираженням. Бароко містить у собі течі§ різно§ ідеологічно§ спрямованості. Поряд з аристократичним французьким і релігійним укра§нським розвивалося бароко буржуазно-протестантське, особливо в Англі§, Голланді§, північній Німеччині; буржуазно-міщанське бароко одержало значне поширення у тих романських і західнослов'янських кра§нах, де панівною релігією залишався католицизм.
Укра§нське бароко виникло пізніше за європейське і являлось результатом синтезу польського бароко та російського Наришкінського стилю і могло сміливо називатися найбільш помпезним і величним. Бо європейське бароко возвеличувало царів і знать, а укра§нське -- Бога і віру.
З кінця XVII століття до кінця XVIII століття на Укра§ні зведено ряд споруд, що увійшли в золоту скарбницю архітектури бароко. Майже всі вони мали і мають містобудівне значення - Поча§в, комплекс будівель Почаєвсько§ лаври, архітектора Г.Гофмана; Луцьк, комплекс монастиря бернардинів (арх. П.Гіжицький); Кременець, колегіум Єзу§тів, (арх. П.Гіжицький); Микулинці, костел Св. Трійці, 1761-1779, (арх. А. Мошинський); м. Вінниця, костел монастиря домініканів (1624 - 1760); Костел Святого Йосипа та монастир отців Лазаритів, м. Ізяслав тощо.
На Лівобережній Укра§ні подібних зразків бароко мало, але вони є - Ки§в, церква Андрія Первозванного, Харків, Покровський собор, Чернігів, Успенський собор Єлецького монастиря, натомість на Укра§ні майже не виникло значних світських споруд з місцебудівним значенням як у палаців Версаль, Лувр, Цвінгер. Деяку роль відігравали лише Марі§нський палац в Києві, палац князів Санґушків в місті Ізяслав, нині суцільна ру§на), Підгорецький замок (реставрується) тощо.
Певних зусиль до розквиту укра§нського бароко в архітектурі доклали й іноземні, і укра§нські майстри (Войцех Лєнартович, Павло Гижицький, Бартоломео Растреллі, Паоло Фонтана, Іван Баптист, Йоган-Георг Шедель, Іван Григорович-Барський, Ковнір Степан Дем'янович, Стефан Стобанський, тощо).
У культурі бароко стверджується новий підхід до метафори, з орнаменту художньо§ мови вона перетворюється на §§ найконструктивніший елемент, виступає вже не окрасою стилю, а вираженням само§ суті зображуваного. Вважається, що вона є ключем до пізнання сущого, розробляється своєрідна ієрархія метафор, яку вінчає "символічна метафора", що виражає таємничі зв'язки світу як породження перехідно§ доби, сповнено§ динамічних процесів і гострих суперечностей, бароко характеризується підвищеністю тону, прагненням до посилено§ емоційно§ ді§. Барокові мислителі й митці не визнавали спокійно§ споглядальності, а прагнули захоплювати і вражати глядачів (читачів), викликати в них потрясіння, афект. Одначе не слід вважати бароко виключно емоційним стилем: він настільки ж емоційний, як і інтелектуальний. Мета - через емоці§ діяти на свідомість, розум і впливати на них. З цією стратегією пов'язана не лише "вигадливість розуму", але й пишна декоративність бароко, його знамениті "перебільшення" й "надмірності".
Якщо говорити про естетичні особливості укра§нського бароко, то це багатобарвність, контрастність, мальовничість, посилена декоративність, динамізм, численна кількість всіляких іносказань і головне - небачена вигадливість форми. Характеристики цього періоду повністю стосуються слова М. Грушевського про такі особливості укра§нсько§ художньо§ системи, як мистецький та ідейний синкретизм, органічне поєднання слова і обряду, ритміки і слова, віри й знання, прагнення творити дійсність у світлі мрі§, але й високого ідеалу.
Укра§нське бароко XVII ст. називають "козацьким", тому що саме козацька еліта була носієм нового художнього смаку. Будучи насамперед величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей.
У XVII ст. арсенал засобів виразності художнього оформлення інтер'єрів культових споруд розширюється. Тепер у розпорядженні митців не тільки традиційні настінні розписи, але й новий вид синтетичного мистецтва - барокові іконостаси, у яких гармонійно співіснували живопис, скульптура і різьблення. Багатством різьблених орнаментів, різноманіттям сюжетів ікон, поєднанням ордера з тектонічними елементами іконостаси є шедеврами синтетичного декоративного мистецтва.
Укра§нське козацьке бароко розвивалось під впливом норм естетики, з одного боку - європейського бароко, з другого - народно§. Разом з тим воно є ланкою в розвитку загальноєвропейсько§ культури, становлячи одну з національних шкіл цього великого художнього стилю.
Іконостас у тому виді, який найчастіше зустрічається у церквах сьогодні, тобто п'ятиярусний або триярусний, пройшов різні етапи розвитку в історі§ Церкви. Ця остання форма з'явилася в XII ст., коли у слов'янських кра§нах почали будуватися великі дерев'яні церкви.
Різьблений та позолочений іконостас становив композиційний центр інтер'єра укра§нсько§ церкви. Увагу відвідувача, як тільки він переступає поріг церкви, негайно ж приковує колосальний іконостас, сяючий золотою ажурною різьбою і подібними до самоцвітів барвами ікон. Архітектурні ліні§ іконостаса нібито линуть у височінь. Серед них домінують хвилясті вигини карнизів між ярусами і вертикалі колонок між нішами для ікон. Ці ніші різноманітні за розмірами і формою - від порівняно невеликих восьмикутників та овалів до вищіх за людський зріст з примхливими верхніми обрисами. Іконостас не здається сукупністю різьблених рам, в які вставлені картини, що контрастують з цими рамами своєю фактурою. Структурою укра§нський бароковий іконостас подібний до ювелірного виробу, в якому художній образ утворюється нерозривною єдністю загально§ форми та матеріалів - золота, самоцвітів, емалей тощо.
Можна сміливо сказати, що культурна спадщина епохи бароко - це те, що ми можемо на рівні протиставити майстрам Європейським. Оздоблення храмів у творчості Європейських майстрів було захоплюючим, але куди менш гармонійним і функціональним. Стату§, рельєфи, різьблені вівтарі поєднувалися з живописними розписами та фресками, проте іконостасу, як такого, не існувало. П'яти і семиярусні, наповнені іконами та дрібним наскрізним різьбленням, укра§нські іконостаси епохи бароко залишаються явищем унікальним в історі§ світово§ культури.
З-за позолочених, інкрустованих різнім камінням листків аконіту, грон винограду та гілок з грушами і яблуками за нами спостерігають святі та апостоли, без слів розповідаючи історію. Потьмянілі з XVII століття фарби передають нам найбільший спадок - віру. Їхні очі світяться відблисками позолоти, переносячи нам дух епохи, показуючи нам історію Бога-Сина звичайними фарбами - Благовіщення, Різдво Христове, Стрітення, Хрещення Христа, Преображення, Воскресіння Лазаря, В'§зд в Єрусалим, Розп'яття, Зішесття в Ад, Вознесіння, Заслання Святого Духа, Успіння Богородиці та Тайна вечеря. Пророки, патріархи та євангелісти тихенько шепочуть закони життя, що приводить до Бога-Отця і Бога-Сина, возносить до останнього, що вінчає кожен іконостас - Хреста.
Кожен з іконостасів, що збереглися донині у церквах, храмах, соборах, або лише хроніках та записках мандрівників, деякі з них були реставровані, - також розповідають про місто, у якому він був зведений. Перший ряд - намісничий, або місцевий - відображає святих ціє§ церкви, §§ покровителів.
Загалом, можна сміливо сказати, що укра§нське бароко як специфічний стиль, і іконостас як один із його шедеврів - достойна спадщина нашо§ культури. Унікальна і специфічна настільки, щоб бути окремою сторінкою в історі§ світового мистецтва. І настільки жива, незважаючи на час, одухотворена і велична, що може пробитися навіть крізь заслін сучасних бездушності й комп'ютеризованності, продовжуючи традицію нашо§ віри і нашого життя.
Список використано§ літератури
--
Banister Fletcher's A History of Architecture, ed. by Dan Cruickshank. Architectural Press, 1996.
Макаров А. Світло укра§нського барокко. - К., 1994. - 247 с.
--
В.В.Вечерський ЦЕРКОВНА АРХІТЕКТУРА УКРАЇНИ ДОБИ ГЕТЬМАНЩИНИ Архітектурна спадщина Укра§ни, N 1, 1994 р.
--
Жук В.Н. Полтавський Хрестовоздвиженський монастир і повязані з ним важливі історичні поді§. --Полтава: ТОВ "АСМІ", 2007.-248 с.