Рыбаченко Олег Павлович
Микола Вознесенський - РозквIт Срср

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками Юридические услуги. Круглосуточно
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    До влади у 1949 роцi прийшов Микола Вознесенський. Продовжилося економiчне i демографiчне зростання СРСР, потiм виграли вiйну в Кореї, i головне почалася 9 Травня 1977 року Третя свiтова вiйна в неядерному варiантi.
  МИКОЛА ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ - РОЗКВIТ СРСР
  АННОТАЦIЯ
  До влади у 1949 роцi прийшов Микола Вознесенський. Продовжилося економiчне i демографiчне зростання СРСР, потiм виграли вiйну в Кореї, i головне почалася 9 Травня 1977 року Третя свiтова вiйна в неядерному варiантi.
  . РОЗДIЛ No 1.
  Типу свiту в якому Сталiн помер рiвно на чотири роки 5 березня 1949 ранiше, залишивши письмовий заповiт, де просив зробити своїм наступником: Миколи Вознесенського.
  Кандидатура була й справдi цiлком пiдходяща. Микола Вознесенський i молодий i досвiдчений, i дуже талановитий - академiк, наймолодший у СРСР доктор економiчних наук, i водночас жорсткий та вимогливий.
  Сталiнська модернiзацiя продовжилася, але вал репресiй дещо пом'якшав. Вiдбулася, часткова i дуже обережна реабiлiтацiя тих, на кому й не було провини. Але без масових амнiстiй нацiоналiстiв, сепаратистiв та гiтлерiвських прислужникiв. Жорсткi покарання за запiзнення працювати збереглися, дисциплiна пiдтримувалася суворими заходами. Масове будiвництво продовжувалося. Економiка швидко зростала, i країна вiдновлювалася пiсля вiйни. Народжуванiсть була досить високою, в тому числi завдяки заборонi абортiв, а смертнiсть знижувалася.
  Щороку знижувалися i цiни. Зовнiшня полiтика є досить агресивною. Спалахнула вiйна мiж Пiвнiчною та Пiвденною Кореєю. В яку влiзли i США iз захiдною коалiцiєю, i СРСР i Китай.
  Ось тут була перша розбiжнiсть iз реальною iсторiєю. Оскiльки Микола Вознесенський був ще вiдносно молодим, не пив i не курив, то вмирати не збирався. А припиняти вiйну у Кореї не вигiдно. Вона послаблює i сковує США та Захiд загалом, а китайських солдатiв не шкода. Радянськi ж льотчики лише небо прикривають, так що СРСР багато людей не втрачає. А США щомiсяця вiйни обходиться три тисячi вбитими крiм поранених.
  Коротше жорсткий Микола незважаючи на видимiсть миролюбностi, стимулював вiйну i затягував переговори. Те саме до речi робив у реальнiй iсторiї i Сталiн, але його життя перервалося у березнi п'ятдесят третього року, а потiм був свiт. А так вiйна все затягувалася. А СРСР намагався проникнути i в Африку, i на Близький схiд, та й на Кубу та Латинську Америку також.
  У п'ятдесят дев'ятому роцi крiм революцiї на Кубi, була неприємнiсть у США та Кореї. Китай зiбрав сили, i озброївшись радянськими танками та лiтаками, почав великий наступ. На боцi воїнiв пiднебесної iмперiї була переважна чисельна перевага. А СРСР до цього часу завершив власну переозброєння, i мiг багато тисяч танком Т-54 продати Китаю.
  I вони поперли лавиною. В результатi спочатку впав Сеул, а потiм i зовсiм обвалився фронт. I за сiм мiсяцiв практично вся Пiвденна Корея була захоплена. Ще пiвроку вiйна велася за острови, i зрештою 1960 року було пiдписано мирний договiр. Триває десять рокiв вiйна закiнчилася переконливою перемогою СРСР та Китаю.
  Цим успiхи СРСР не обмежилися. Була невелика вiйна iз Туреччиною. Щоправда, Вознесенський хотiв усю її зробити радянською республiкою, але втрутилося НАТО. Але все одно значний шматок цiєї країни, включаючи Ерзерум i Танрог, увiйшли до складу СРСР i насамперед Вiрменiї i трохи Грузiї.
  У шiстдесят другому роцi була Карибська криза, але ядерної вiйни вдалося уникнути. У СРСР запустили супутник о п'ятдесят сьомому. У шiстдесят першому Юрiй Гагарiн облетiв навколо Земної кулi. I всерйоз було висунуто гасло: Наздоженемо i переженемо Америку! Була i фiнансова реформа 1961 року.
  Завдяки тому, що Вознесенський не знизив тривалiсть робочого дня, а у виробництвi панувала жорстка дисциплiна, i впроваджувалися науковi розробки, темпи економiчного Зростання в СРСР були вищими, нiж Микитi Хрущовi. Щоправда, i в США економiка прискорилася. Але розрив усе скорочувався. СРСР випередив США за багатьма параметрами.
  На вiдмiну вiд Микити Хрущова, та був i Брежнєва активно розвивалося i автомобiлебудування.
  У зовнiшнiй полiтицi було спокiйно. США влiзли у чергову вiйну у В'єтнамi. А СРСР у шiстдесят восьмому скористався революцiєю в Iранi та Iраку, розширив свою територiю на пiвдень, за рахунок земель Iрану населених азербайджанцями, та органiзував Курдську, радянську, соцiалiстичну республiку. Яка за кiлька рокiв, добровiльно увiйшла до СРСР.
  У 1969 роцi СРСР i США майже одночасно злiтали на Мiсяць. Але СРСР змiг буквально на тиждень випередити. Продовжилися космiчнi перегони.
  На початку сiмдесятих рокiв СРСР за загальним обсягом валового нацiонального продукту змiг наздогнати США. Щоправда на душу населення ще поступався. Тим бiльше населення в СРСР через заборону абортiв i полiтику заохочення народжуваностi разом iз майже повною вiдсутнiстю протизаплiдних засобiв зростало швидше, нiж у Хрущовсько-Брежнєвськi часи. З урахуванням придбання додаткових територiй за рахунок Туреччини та Iрану, СРСР у 1975 роцi досяг населення у триста сiмдесят мiльйонiв осiб. Країна стала першою у свiтi за валовим нацiональним продуктом, промисловим виробництвом, з найбiльшою армiєю - служили термiновики три роки, а у флотi i бiльше.
  За ядерним потенцiалом СРСР випередив США.
  Iшли космiчнi перегони i Микола Вознесенський наказав готувати пiлотований полiт на Марс.
  Здавалося, що бiльш-менш добре, але трапилося щось форс-мажорне.
  Радянськi вченi змогли у 1976 роцi створити випромiнювання, яке робило некеровану термоядерну реакцiю неможливою. I в результатi ядерна зброя вийшла з ладу.
  I 9 травня 1977 року Микола Вознесенський, i Ден Сяопiн, який став наступником Мао Цзедуна, почали третю свiтову вiйну. Населення СРСР наближалося до чотирьохсот мiльйонiв, а Китаю до мiльярда. Плюс ще Варшавський договiр: це окрiм тих країн, що вже були в реальнiй iсторiї, i Югославiя, i Албанiя, i Грецiя, до якої до влади прийшли комунiсти, пiсля повалення режиму "чорних полковникiв". Почалася велика вiйна проти НАТО та всiєї коалiцiї Заходу.
  У СРСР ВПК був сильнiшим за захiдний i американський. Особливо велика перевага була у танках. Причому, радянськi танки особливо новiтнiй Т-72 зi 125-мiлiметровою, довгоствольною гарматою куди сильнiшими за американськi М-60, або "Леопарди" ФРН, або англiйськi "Челленджери". Цей танк iз п'яти кiлометрiв захiднi танки в лоб пробиває. Адже є ще й важкi машини серiї IС. Вознесенський скромненко не став своїм прiзвищем називати танки, а розвiнчання культу особи не було. I IСи - збереглися. Був у серiї i IС-10, i бiльший iз 130-мiлiметровою гарматою IС-11. I новий IС-15, з довгоствольною 152-мiлiметровою гарматою.
  Правда IСи були не масовi, тому що i середнiх радянських танкiв вистачало для вiйни та пробивання машин супротивника. Т-72 це машина не важка, зате i броньована добре в лоб, i спритна, i потужно озброєна. Серiя IСiв важча, краще захищена з товстою багатошаровою бронею та газотурбiнними двигунами.
  СРСР i в авiацiї був готовий, i в ракетах у фугасному виконаннi. Хоча якщо в танках перевага СРСР над США була одна до восьми, то в авiацiї скромнiше, одна в двох з половиною. У флотi спiввiдношення теж було на користь СРСР.
  На вiдмiну вiд Хрущова Микола Вознесенський не став рiзати лiнкори та авiаносцi. I СРСР мав на морi перевагу i у великих надводних кораблях, i авiаносцях, i ще бiльше пiдводних човнах.
  Пiсля поразки США у В'єтнамi та масових протестiв в Америцi вiдмовилися вiд термiнової служби. Але перехiд на професiйну армiю призвiв до зростання вiйськових витрат та зниження закупiвель бойової технiки.
  I спiввiдношення ще бiльше змiнилося на користь СРСР.
  Тож уже немолодий, але дуже досвiдчений Вознесенський вирiшив, що в цьому його шанс, i можна покiнчити зi свiтовим капiталiзмом.
  I дату нападу 9 травня було обрано не просто. Почався великий наступ до Європи.
  Зрозумiло, не обiйшлося без провокацiй, щоб звинуватити у всьому НАТО, нiби вони першими розпочали.
  У схiднiй Європi СРСР зосередив понад шiстдесят тисяч танкiв. I машини при цьому перевершують захiднi. Бiльш потужний американський танк "Амбрамс", iснував ще тiльки в кресленнях, як i досконалiшi нiмецькi "Леопарди"-2. У ФРН нова протитанкова гармата високого тиску калiбру в 120 мм тiльки-но з'явилася в серiї. I її поки що встигли поставити лише на кiлька самохiдок. Це не сорок перший року, а сiмдесят сьомий. I Микола Вознесенський, засвоївши уроки Сталiна, вирiшив ударити першим. У принципi, це розумно.
  Якби Червона Армiя завдала б превентивного удару, то Вермахту довелося б туго, так до оборони вiн не був готовий, i зважаючи на всi плани оборонної вiйни у Гiтлера не було. Але вийшло iнакше. Хоча якщо СРСР виявився агресором, але швидко Третiй Рейх не перемiг би, то США, Британiя та її колонiї та домiнiони могли б допомагати вже Нiмеччинi. Хоча для того, щоб Сталiн захопивши Європу, не вдарив по Британiї та США сам. Адже там теж не дурнi сидять.
  Хоча Черчiлля особливо розумним не назвеш. Адже вiн продовжуючи вiйну з Нiмеччиною, нiчого не отримав у реальнiй iсторiї, а втратити мiг усе! Та й Iндiю щось втратив. Пообiцяв їй незалежнiсть, i це iндуси не забули.
  А пiсля цього Британська колонiальна iмперiя почала руйнуватися.
  Ось Вознесенський продовжувач курсу Сталiна можна сказати генiй. Вже двадцять вiсiм рокiв при владi - цiла епоха. Рокiв йому сiмдесят три, i йде сiмдесят четвертий. Тож треба поспiшати, якщо ти хочеш захопити владу над свiтом. А то можна й не встигнути i починаєш Третю Свiтову вiйну. Робиш хiд азартного гравця, що кидає кiстки. I у тебе велика фора.
  Алекс та Алiна теж у настаннi радянських вiйськ беруть участь. Вони борються у дитячiй батальйонi. Хлопчики та дiвчатка з червоними краватками, у шортиках та коротких спiдничках миготять босими, запиленими п'яточками бiжать в атаку. Радянськi вiйська переходять Ельбу, вступаючи на територiю ФРН. Не сказати що напад Червоної Армiї зовсiм раптовий. У ФРН цього треба сказати очiкували. I не перший рiк i готувались. Мiнували дороги, ставили знаряддя та рiзнi системи. У тому числi й реактивнi пусковi установки не гiршi вiд "Градiв". Але радянська мiць нездоланна. I такий нищiвний удар.
  Лiнiя оборони проривається з ходу.
  I дiтям залишається лише тiкати босонiж. Їхнiй пiонерський загiн дуже загартований, i ступнi у хлопчикiв i дiвчаток мiцнiшi, нiж шкiра чобiт. Вони навiть узимку без взуття, i ступнi червонi, мов лапки гусака, рятує постiйний рух. Але в травнi бiгти босонiж це суцiльне задоволення. I можна ще й метати перезенти анiгiляцiї.
  Ось Алекс кидає босими пальчиками нiжок бумеранг, той пролiтає i зрiзає голови одразу трьом нiмецьким солдатам, що причаїлися в засiдцi. I в них бризкає цiвками кров iз перерiзаних горлiв.
  Хлопчик спiває:
  Вознесенський славний вождь,
  Очищає свiт вiд скверни...
  Пiонерiв ти не чiпай,
  Знай отримаєш неодмiнно!
  Алiна ця вродлива дiвчинка теж кинула босими пальчиками нiжок пару отруйних голок, i приколола ними солдатiв НАТО.
  I дiти хором з ентузiазмом заспiвали:
  Буває в сказi НАТО,
  Рухнув уперед ворог полки...
  Але катiв-супостатiв,
  Росiяни зустрiнуть у багнети!
  
  У шкiру свинячу вп'ються,
  Буде повалений ворог на порох...
  Хлопчики, дiвчата б'ються,
  Мiцний солдатський кулак!
  Дiти бiгли в атаку. Їхнiй цiлий батальйон. Хлопчики навiть скинули сорочки, оголивши нехай дитячi, але мускулистi та засмаглi торси. Вони стрiмкi. I якщо трапляються солдати як нiмецькi, i американськi, французькi, англiйськi, то юнi воїни їх заколюють i розстрiлюють.
  Дiти треба сказати народ безжальний. Вони вмiють битися i показувати свою нещаднiсть. I ось Алекс з розгону як зарядив босою п'ятою в пiдбродок офiцеру армiї ФРН. Той узяв i завалився. Ось це здорово - крутий тичок.
  Алiна вигукнула, облизнувши губки:
  - Ну, ти супермен!
  Алекс пострибуючи на босих нiжках, заспiвав:
  Немає у дитини знай проблем,
  Вiн син своєї епохи...
  I джентльмен та супермен,
  Справи його непоганi!
  Iнша дiвчинка Маргарита жбурне босими пальчиками нiжок убивчої сили горошинку i розiрве нiмецьких солдатiв на частини.
  Пiсля чого дасть пострiл iз автомата скошуючи англiйцiв. I з великим захопленням та ентузiазмом юна воителька спiває:
  Буває в сказi НАТО,
  Рухнув уперед ворог полки...
  Але катiв супостiв,
  Росiяни зустрiнуть багнети,
  
  У шкiру свинячу вп'ються,
  Буде повалений ворог на порох...
  Росiяни люто б'ються,
  Мiцний солдатський кулак!
  За ними бiгли хлопчики та дiвчатка, i теж стрiляли з автоматiв, i кидали босими пальчиками нiжок горошинки анiгiляцiї. Ось це i справдi захоплююча битва.
  Також йшло наступ радянських вiйськ та iнших напрямах.
  У хiд йшли танки навiть новi Т-72, яким був рiвних в країн заходу.
  Але були в СРСР машини не лише середнi, а й важкi. Наприклад, Т-15 якою їхали чотири дiвчини в бiкiнi. Машина скажемо так - серйозна. Одних кулеметiв - аж десять i двi гармати калiбру по сто тридцять п'ять мiлiметрiв. Така йшла експериментальна машина.
  А керували нею лише чотири дiвчини. Причому у цих красунь якраз iмена починаються на букву Е. I їхнiй екiпаж так i називають - Е-4.
  Олена красива дiвчина з бiлим, але вiддає синього волосся,
  Натискає босими пальчиками нiжок кнопку джойстика. I робиться пострiл.
  Випльовується снаряд великої, вбивчої сили. I вражає ворожу гаубицю.
  Iнша дiвчина iз золотистим волоссям, Катерина теж натискає босими пальчиками нiжок, на кнопку джойстика. I знову вилiтає подарунок анiгiляцiї у величезнiй, вбивчiй силою.
  Та снаряди тут дуже руйнiвнi. I дiвчата з великим ентузiазмом спiвають:
  Горе тому хто битиметься,
  З росiйською бабою в бою...
  Якщо противник розлютився,
  Я його гада вб'ю!
  Я його гада вб'ю!
  Єлизавета - дiвчисько з мiдно-червоним волоссям палить по натовських солдатах з кулемета i спiває:
  Немає пощади, немає пощади, немає пощади вороговi,
  Я в атаку, я в атаку, босоногий бiжу!
  I її гола п'ята також натискає кнопку i спрацьовує озброєння.
  А Єфросинья керує ходовою частиною танка. I також це робить дуже вiртуозно.
  I ще розумiє дiвчина наспiвує:
  - Раз, два, три! Ти НАТО розiрви!
  Чотири, вiсiм, п'ять! Пiшли всiх убивати!
  Ось так четвiрка i дiє. Такий агресивний iде апломб.
  Загалом вiйна ще тiльки розпочата, i її ще може i передчасно називати третьою свiтовою.
  Олена пiдскакуючи, i крутячись на мiсцi, зауважує:
  - Все ж таки у нас в СРСР всi три правителi: Ленiн, Сталiн, Вознесенський великi, а що можна сказати про царську Росiю?
  Катерина пострiла зi зброї та зазначила:
  - Що можна сказати? До великих вiдносили Петра Першого, з застереженнями Катерину, ну без жодних сумнiвiв Iвана Грозного, що значно розширив межi держави особливо на сходi. Ну ще Олександр Перший теж помiтно розширив iмперiю. Та й Олександр Другий мабуть заслужив бути серед великих.
  Єлизавета дала черги одразу з десяти кулеметiв i вiдповiла:
  - Щодо Олександра Другого сумнiвно. Адже саме вiн зробив найбiльшу територiальну поступку Росiї - продав Аляску!
  Олена кивнула, i теж лупнув з гармати вiдзначила:
  - Та продаж Аляски це величезний мiнус. Ми тепер могли б свої танки безпосередньо на США пустити!
  Єфросинiя давлячи натовських солдатiв гусеницями, зазначила:
  - Якщо чесно говорити, то до великих, можна зарахувати й Олексiя Михайловича - тихого. Вiн також завоював i половину України разом iз Києвом, i Смоленську область, i багато земель на сходi. Якщо дивитися за площею завойованого, то це може бути навiть найрезультативнiший цар!
  Катерина кивнула, знову вистрiливши з автоматичної гармати:
  - Та правда! Але Олексiй Михайлович опинився у тiнi через свого великого сина Петра. Та й його не люблять через придушення повстання Стеньки Разiна.
  Єлизавета хихикнула i вiдповiла:
  - Ех, Стенько Разiн - козак крутий був! Але й кровi при цьому пролив не мiряно!
  I танк дiвчат буквально все заливав стрiляючи з десяти кулеметiв. Щоправда ще такої зброї, як дрони, не було, але проти пiхоти кулемети гарнi. I так працюють.
  А у небi ще й льотчицi радянськi працюють. Одна з них - Аннастасiя Вiдьмакова. Руда, вiчно молода жiнка i справжнiсiнька вiдьма. Пiд час Великої Вiтчизняної вiйни, стала єдиною представницею прекрасної статi тричi нагородженою зведою героя СРСР, збивши понад сотню нiмецьких лiтакiв. Саму її завдяки оберегу Перуна не збивали жодного разу. I вона була супер. У ходi боїв у Кореї вiчна дiвчина теж вiдзначилася. Ще нагороди двома зiрками СРСР i вона стала п'ятиразовим героєм. А потiм їй як виняток ще й орден Перемога дали, за двiстi збитих американських лiтакiв. Хоча цей орден зазвичай дають полководцям. I ще Анастасiя Вiдьмакова отримала i Зiрку Ордену Слави, теж iз дiамантами. Загальна кiлькiсть збитих нею лiтакiв перевищила триста п'ятдесят шiсть. Так вона змогла перевершити Хаффмана, який був до неї найрезультативнiшим асом усiх часiв та народiв.
  А тепер вона покращила свiй рахунок, одразу з одного залпу авiапушкек, збивши два нiмецькi лiтаки.
  Анастасiя заспiвала:
  Адже зовсiм не дарма,
  Батько мiй бiлий Диявол!
  Зовсiм не дарма,
  Батько мiй Диявол!
  А Сатанi не варто сумувати!
  I руда войовничка збила з одного пострiлу одразу три американськi лiтаки. Вона зовнi дуже свiжа, жодна зморшки на обличчi. Але рокiв їй скiльки. Дiвчисько вперше повоювало ще у Вiтчизняну вiйну за Олександра Першого. Там вона билася iз армiєю Наполеона Бонапарта.
  Така ось босонога дiвчинка, з вогненно-рудим волоссям. Дiювала по-партизанськи. I надзвичайно вiдважно.
  Особливо вона любила босими пальчиками нiжок бомбардування кидати, i буквально розривати ворогiв. У стилi Кутузова дiяла. Енергiйна войовниця - просто супер.
  I ось зараз вона ще й з повiтря по супротивнику як довбає. I в рiзнi боки розлiтаються вiйська бундесверу.
  З самохiдок що у нiмцiв пробитий Т-64 i Т-72 можуть лише гармата сто п'ятдесят мiлiметрiв з довгим стволом. Вона лупить немов забiйна кувалда. I так урiже, що мало не здасться.
  Правда самохiдка з такою зброєю - довжина добрих десять метрiв дуже помiтна. I Анастасiя Вiдьмакова запускає нею реактивну, куммулятивну ракету.
  I ось та з усього розмаху б'є в потужну самохiдку, перетворюючи її купу щебеню. I спалахують пожежi.
  Анастасiя спiває:
  Яскравим полум'ям багаття,
  Моєму коханню горить...
  Нехай ворог, пiдступний i хитрий,
  Але вiн буде розбитий!
  Анастасiя дуже любить чоловiкiв. Їй це допомагає омолоджуватися та тримати себе в тонусi. Насправдi наскiльки це корисно для здоров'я.
  А ось Акулiна теж на лiтаку та босонiж в одному лише бiкiнi.
  Їй так треба сказати дуже подобатися. I вона збиває лiтаки супротивника.
  Акулiна Орлова натуральна блондинка i теж вiдьма. Причому, якщо Анастасiя Вiдьмакова незважаючи на бездоганну чистоту та гладкiсть шкiри все ж таки видно що зрiла, жiнка, нехай у чудовiй формi, але все-таки не дiвчина, то Акулiна свiженька та юна. На вигляд майже пiдлiток, i не така масивна та мускулиста як Вiдьмакова. Але їй також рокiв чимало. Вона вперше боролася у росiйсько-японську вiйну. Та молодшi вiдьмаковi, але теж вже далеко не дiвчинка. I боролася у Порт-Артурi.
  Там вона була босонiж навiть узимку, i залишав витонченi слiди на снiгу.
  Вiдсутнiсть взуття - це величезний плюс для вiдьми, та й для феї теж.
  Вона багато чого дає змогу робити. I їй також подобаються чоловiки.
  I вбивати ворогiв. Акулiна Орлова робить вiраж i завдає удару. Вона дiвчинка слiв немає - бойова.
  I лiнiя фронт у вiйськ НАТО трiщить. Вже першого дня боїв на 9 травня 1977 року радянськi вiйська прорвалися досить глибоко i форсували Ельбу.
  Також висадились i у Данiї. Там був десант у тому числi босоногих войовниць. I Вiднем марширують бойовi частини, зокрема i дитячi батальйони.
  Зокрема Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова вiчнi дiти на вигляд рокiв дванадцяти борються. I це теж дуже класнi бiйцi.
  Особливо якщо хлопчик i дiвчинка як вiзьмуть та засвистять. Так численнi ворони, отримавши забiйною палицею по мiзках, разом завалюються i дзьобами пробивають голови, солдатам НАТО.
  Олег вигукнув:
  - Ось як ми жваво взялися!
  Маргарита пiдтвердила:
  - Та це круто! Ми їх замочимо! I запульсаримо!
  Та й iншi дiти теж в атацi. Скiльки тут пiонерiв та пiонерок. Цiла армiя молодих бiйцiв.
  Не знають вони сумнiви та пощади.
  Алiк теж бореться. I показує свiй вищий пiлотаж разом iз дiвчинкою Алiною.
  I як вони взяли та розiйшлися - просто неймовiрно. I дiють гранично i навiть дуже агресивно.
  I босi, круглi п'ятки дiтей постукують. Ось це справдi вбивчий вплив.
  I вони мчать уперед i дiють вкрай активно та агресивно.
  Нi не встояти проти дитячих, сильних та ударних вiйськ.
  Ну i зрозумiло, чому б хлопчикам i дiвчаткам не заспiвати, щось забiйне i руйнiвне. Щоб на ворогiв валилися стiни.
  I юнi воїни та войовницi просто супер.
  Для рiзноманiтностi Алiк затяг мелодiю скорiше казкову, нiж патрiотичну i так уже вiд патрiотизму голова трiщить:
  Палац Мороза - це чудовий сад,
  Де дiамантiв бiльше, нiж росинок.
  Однак це певною мiрою пекло,
  Хоча не видно дитячих у ньому сльозинок!
  Набридає в бiлий колiр ведмiдь,
  З птахiв однi крикливi пiнгвiни...
  Тут нiби заморожена смерть,
  Яка у блискучiй личинi!
  Але можна рiзнi фiльми дивитися,
  Тут набралася велика колекцiя...
  Вiд нудьги ти не можеш померти,
  Тут розваг теж до краю!
  I пiсню хлопчик Кай тодi спiває,
  Чарiвна тепер дитина...
  Але можливо зовсiм навпаки,
  I хоч голосок його по-дитячому дзвiнок!
  Хочу хоч трохи свободи,
  Народжений найнещасливiшим рабом!
  Про молодi в горi роки,
  Злий пiдчепив мене багром!
  Поля з пшеницею колосаються,
  А ми по полю помах серпом!
  Але булки здобнi лише сняться,
  Не описати наш морок пером!
  Хоча ще я просто хлопчик,
  Ось ребра голi, впав живiт!
  По менi батiг з дибою в спеку плаче,
  Мрiя дай Бог навпаки!
  Каменоломнi, палить сонце,
  А до привалу далеко!
  Дiвчата волосся нiжно в'ється,
  Пiрнути б iз нею глибоко!
  Любов раба до голої рабинi,
  Наївна i легка як пух!
  Адже нiжки збитi, босi,
  По гострому каменю ходять тут!
  Одягнути кохання нагую в сукнi,
  А нiжки туфлями прикрити!
  Щоб ти стала хваленою знатю,
  Щоб пила вина, їла дичину!
  А так дiвчину хвилюють батогом,
  I камiння тягне на собi!
  Лише погляд рабинi дуже гордий,
  У своїй, нехай жебрачнiй красi!
  Терпiли довго, не стрималися,
  Повстали i йдемо на штурм!
  Забралися в темряву часiв смутку,
  Невiльник трон перевернув!
  Ось, нарештi, з тобою вiльнi,
  Дитина з'явилася - син!
  Вiк не повернеться, вiримо чорний,
  Хай кожний буде пан!
  Адже дiти найвища нагорода,
  Їх плач вiдрада, радiсть - смiх!
  А нам вчиться, життя треба,
  Щоб щедро пожинати успiх!
  Ось пiснi Кая такi прекраснi,
  I голос хлопчика златою...
  Адже по-своєму вiн нещасний,
  I серцем явно крижаний!
  Але краса його поеми,
  Здатна серця розтопити...
  Коли навкруги однi химери,
  Знай не перерветься пiснi нитка!
  Снiгуроньки рядiв видно нема,
  Вона як служба для дiтей.
  Подарунки роздає при цьому,
  З нею ситим буде горобець!
  Вона душею своєю прекрасна,
  Її батько сам Дiд Мороз...
  I проти них перти небезпечно,
  Чи здатна вiдкусити вам нiс!
  Хлопчик знову спiває,
  Йому на серцi важко...
  Ну чому немає почуття раю,
  Хоча здавалося пощастило!
  МИКОЛА ДРУГИЙ - НЕЧЕКОВАНИЙ ШАНС
  АННОТАЦIЯ.
  Олександр Ульянов застрелив Олександра Третього, як не дивно, його син Микола Другий став царем ранiше, виявився бiльш щасливим i вмiлим, i вибрав собi найкращу i потрiбну державi дружину.
  . РОЗДIЛ No 1
  Олександр Третiй став жертвою замаху органiзованого групою студентiв на чолi з братом Ульянова Олександром ще 1887 року. I на престол зiйшов Микола Другий на сiм рокiв ранiше, нiж у реальнiй iсторiї. Ну здавалося б якась рiзниця? Але ставши монархом на сiм рокiв ранiше Микола Другий не познайомився з тiєю жiнкою, яка стала його дружиною в реальнiй iсторiї. А одружився з iншою, здатною народити здорового спадкоємця чоловiчої статi. I це вплинуло на весь хiд iсторiї. Зокрема незважаючи на початковi невдачi у вiйнi з Японiєю, государ не був скований хворим спадкоємцем престолу. I в результатi його рiшення були здоровiшими.
  Кривавої недiлi не сталося. Генерала Куропаткiна змiнив Брусилов. Броненосець "Слава", був добудований i вирушив з третьою ескадрою, що наздоганяє. Також Микола Другий пiд виглядом особистої яхти вивiв iз Чорного моря ще три броненосцi, включаючи найновiший "Потьомкiн". I ескадра Рождественського виявилася сильнiшою, на чотири новi i сильнiшi, великi кораблi, нiж у реальнiй iсторiї.
  А Брусилов розбив японцiв на сушi та блокував Порт-Артур. Де все ще був японський гарнiзон.
  А з Балтики та Чорного моря прибула ескадра Рiздвяного у сильнiшому варiантi. Крiм чотирьох нових броненосцiв у нiй було ще додатково кiлька дрiбнiших суден. Крiм того, царська Росiя купила ще шiсть броненосних крейсерiв у Перу. I ось грiзна росiйська ескадра дала японцям бiй при Цусiмi. Лише цього разу самурайський флагман "Мiкасо" був потоплений у першi хвилини бою разом з адмiралом Того. I на морi японцi були вщент розбитi.
  Японськi вiйська суходолом виявилися вiдрiзанi вiд баз постачання. I невдовзi капiтулювали.
  Японiя була змушена укласти ганебний свiт. Росiя отримувала i Корею, i Маньчжурiю, i всю курильську гряду, i навiть Тайвань.
  Плюс ще з Японiї взяли контрибуцiю мiльярд золотих рублiв, щоб покрити витрати царської Росiї на вiйну.
  Було здобуто перемогу. Авторитет Миколи Другого змiцнився, i самодержавство загалом.
  Без революцiї царська Росiя переживала тривалий, економiчний пiдйом iз середнiми темпами зростання десять вiдсоткiв на рiк.
  Але розпочалася перша свiтова вiйна. Царська Росiя на вiдмiну вiд реальної iсторiї уникла спаду через революцiю та потрясiння, i була краще готова. Та i її армiя була бiльш численною, так у нiй були i китайськi i монгольськi, i корейськi солдати з Жовторосiї.
  Крiм того, через сильнiшу економiку в серiю пiшов танк Прохорова - "Мiсяць"-2, який розвивав швидкiсть на шосе в сорок кiлометрiв на годину, а на рокадi в двадцять п'ять.
  Вiйна вiд початку пiшла для царської Росiї дуже успiшно. Було з ходу взято i Кенiгсберг i Перемишль, i росiйськi вiйська дiйшло до Одера, i взяли навiть Будапешт i Кракiв.
  Лише знявши значнi сили iз захiдного фронту кайзерiвської Нiмеччини вдалося пригальмувати росiйську армiю.
  Але навеснi п'ятнадцятого року, зiбравшись iз силами, росiяни знову перейшли в наступ. I змогли прорватися до Вiдня, вивiвши з ладу Австро-Угорщину, ну, а ще у вiйну на боцi "Антанти" вступила Iталiя.
  Туреччина намагалася воювати з Росiєю, але Болгарiя цього разу також була на боцi Антанти. Пiсля розгрому Австро-Угорщини росiйськi вiйська взяли Стамбул. I незабаром i Османська iмперiя була повалена.
  Росiйськi вiйська почали наступ на Нiмеччину з пiвдня, а армiї союзникiв iз Заходу. I кайзер пiдписав капiтуляцiю.
  Вiйна перша свiтова закiнчилася протягом року i була для Антанти переможною. Росiя одержала у своєму суспiльствi землi Нiмеччини по самий Одер. Австрiйська iмперiя розпалася. Галичина та Буковина стали росiйськими губернiями. Чехословаччина стали частиною Росiї як Чеського Королiвства, а Угорщина венегрського i в обох цар Микола другий. Румунiя встигла захопити Трансльванiю. З'явилася i Югославiя, частина земель Пiвднi вiдтягла Iталiя.
  Австрiя виявилася маленькою та обскубаною. Нiмеччину сильно урiзали, змусивши повернути Францiї ранiше за Бiсмарка захопленi землi, так i Данiї теж. I на Нiмеччину було покладено репарацiї.
  Османська iмперiя зникла зi свiтової карти. Стамбул, протоки i Малу Азiю забрала собi Росiя. Iрак перемогли Росiя та Британiя десь по лiнiї Багдада - хто що встиг захопити. Також Росiя приєднала до себе Палестину та бiльшу частину Сирiї. Пiвдень Сирiї був вiдданий французам, а турецькi володiння Саудiвської Аравiї захопили англiйцi.
  Настав перехiд свiту. Хоча велися ще малi вiйни. Саудiвську Аравiю повнiстю пiдкорили Росiя, Британiя та Францiя. I царська Росiя отримала вихiд в Iндiйський океан, i почала там будувати залiзницю.
  Була вiйна й у Афганiстанi. Англiйцi її програли, i царська Росiя вторглася з пiвночi, i перетворила Афганiстан на свою губернiю.
  Навiщо царська Росiя атакувала Iран. I захопила його майже без бою. Лише частина Iрану на пiвденному сходi встигла приєднати Великобританiю.
  Потiм до двадцять дев'ятого року - початку великої депресiї була тиша, та гладь, та Божа благодать. Царська Росiя з економiки вийшла друге мiсце у свiтi поступаючись лише США. А з вiйськової могутностi безперечно була першою.
  Але велика депресiя створила проблеми. Хвилювання були i в царськiй Росiї, де правила абсолютна монархiя.
  Микола другий продовжував експансiю до Китаю. I в результатi тридцять першого року спалахнула вiйна з Японiєю. Цього разу правда самураїв швидко розбили i на морi адмiрал Колчак, i на сушi, Корнiлов i Денiкiн постаралися. I становище абсолютної монархiї знову змiцнiло. У Японiї було висаджено десант, i її захопили росiйськi вiйська. Потiм був референдум i приєднання до царської iмперiї. Таким чином Росiя стала ще сильнiшою та грiзнiшою.
  Незабаром весь Китай став росiйським i був подiлений на губернiї.
  У Нiмеччинi до влади прийшов Гiтлер. Але на вiдмiну вiд реальної iсторiї вiн обрав проросiйську орiєнтацiю. Муссолiнi в Iталiї провiв одну вiйну, захопивши останню незалежну країну в Африцi - Ефiопiю. А в тридцять восьмому роцi Нiмеччина та Австрiя об'єдналися в одну державу.
  Гiтлер, Мусолiнi та Микола другий з одного боку i Британiя, Францiя, Бельгiя та Голландiя, i особливо США з iншого стали готується до другої свiтової вiйни. Вона мала привести до передiлу свiту.
  I ось 15 травня 1940 року, гiтлерiвська Нiмеччина почала вторгнення до Францiї, а також Бельгiю i Голландiю. А 18 травня царська iмперiя Миколи Другого атакувала колонiї Британiї, Францiї, Бельгiї та Голландiї.
  Тож Гiтлеру залишилося виконувати найчорнiшу та невдячну роботу, а Миколi Другому знiмати солодкi пiнки. I ось довго до цього готувалися всi.
  Коалiцiя захiдних держав над Вермахтом має невелику перевагу в особовому складi, у танках, артилерiї та обороннi рубежi. Ну i частина вiйськ ще стоїть проти Iталiї, де Муссолiнi теж має краєвиди на територiї Європи.
  Здається вiйна може йти ще довго, але Майнштейн придумав пiдступний i дуже ефективний план iз захоплення i Францiї, i Бельгiї та Голландiї.
  У ньому планує подвiйний удар серпом. I вперше у сучаснiй вiйнi, масова висадка десанту з лiтакiв та на парашутах. Причому, бiльшiсть десантникiв це картоннi ляльки, з метою створення iлюзiя масовостi. А основнi сили гiтлерiвських танкiв пройдуть через Люксембург, i далi гiрською ущелиною.
  Є правда ризик, що їх накриє авiацiя. Але царська Росiя надiслала винищувачi, i вони у разi чого вiзьмуть i прикриють небо над Андерами. Тож перспективи нiмецького наступу хорошi й у першi днi великi успiхи! Зокрема, Люксембург захоплений практично без бою, лише кiлька поранених. Потiм рух танкiв та бронетраспортерiв коридором у горах.
  Французи мають i за чисельнiстю, i за товщиною бронi та калiбру знарядь перевагу в танках. А англiйська "Мальтiда"-2 взагалi непробивна для нiмецьких танкiв. Краще машини лише у царськiй iмперiї Миколи Другого.
  Але гiтлерiвцi брали найкращим i якiснiшим використанням танкових вiйськ, i зокрема тактики Гудерiана. Яка по-своєму була передовою.
  Та й хваленою нiмецькою дисциплiною. Що теж давалося взнаки.
  Але й царська армiя, зрозумiло, не стала за цим пасивно спостерiгати.
  Наступ почався саме 18 Травня в день народження царя Миколи Другого якому якраз виповнилося сiмдесят два роки. До цього вiку за тисячолiтню iсторiю Росiї дожив лише один Великий князь - Ярослав Мудрий. I то, можливо, його вiк був навмисно завищений лiтописцями, рокiв так на десять, щоб зробити Ярослава старшим Святополка. Так що можливо Микола Другий найстарiший правитель Росiї за її iсторiю.
  А оскiльки в цьому свiтi вiн править iз 1882 року, то вiн уже побив рекорд Iвана Грозного за тривалiстю правлiння. I як знати чи не поб'є вiн ще й рекорд Людовiка Чотирнадцятого. З правителiв бiльш-менш значних країн найдовше правлячий вiн. Була пара князiв i бiльше номiнально правлячих, та їх володiння надто дрiбнi держави не тягнули.
  Принаймнi у царя Миколи Другого феноменальне везiння Володимира Путiна. I вiн розпочинає чергове вторгнення.
  Цього разу на пiвдень. Вiйська росiйського царя йдуть Iндiю. I командує ними Олег Рибаченко - вiчний хлопчик.
  Ось уявiть собi, у колишньому життi вiн був дуже дорослим. Але потiм захотiлося вiчного життя. I вiн погодився стати подiбно до героя серiалу "Горець", безсмертним i невразливим, i навiть голову йому зрубати неможливо. Але тiльки в тiлi хлопчика рокiв дванадцяти.
  Ну i при цьому очевидно послужити Росiї. Ну, що ж на це цiлком можна погодитись. Адже безсмертя - класна штука. Особливо, якщо воно повне пригод. Тим бiльше хоч хлопчик на вигляд рокiв дванадцяти, але вiн надзвичайно сильний i швидкий. I йому море по колiна.
  Олег очевидно у званнi генерал-адьютанта i генерала-аншефа. I орденiв має величезну кiлькiсть, є й титули. Тож можливiсть нової слави та землi здобути - величезна спокуса. А може й стати кимось титулом вище - наприклад, герцогом? Справдi такий титул здобути - це круто. Ось навiть легендарний Бiсмарк не встиг стати герцогом. Хоча для цього потрiбна була ще одна переможна вiйна. Але цей славний нiмець зумiв зовсiм зупинитися.
  Але Микола Другий i не думає зупинятися. Йому здається, що весь свiт скоро стане його. I справдi росiйськi вiйська вступають на територiю пiвдня Iрану, i далi на рiчку Iнд та Пакистан майже не зустрiчаючи опору. I беруть мiсто за мiстом. I росiйськi танки зупиняються лише для дозаправки.
  На Заходi царськi вiйська пiдiйшли i з боєм форсували Суецький канал. Тут хоч якийсь опiр англiйськi вiйська чинять.
  I йдуть запеклi бої. Також росiйськi вiйська захоплюють англiйськi володiння Близькому Сходi. I це вони роблять стрiмко.
  Головна перешкода це колонiальнi вiйська, якi розбiгаються i здаються, а великi вiдстань i природний ландшафт.
  Олег в атацi не один з ним разом дiвчинка на вигляд рокiв дванадцяти Маргарита та ще чотири гарнi дiвчата. Все ця команда босонога, а хлопчик в одних лише шортах. I голi дитячi п'яти мелькають.
  Мiсцевi мешканцi падають перед ними на колiна. Опiр англiйцiв та сипаїв осередковий. Лише одна бiла частина з англiйцiв спробувала щось показати. I тодi хлопчик, дiвчинка та чотири дiвчата їх атакували.
  I став Олег Рибаченко рубати з усiєї сили англiйцiв. Ось вiчна дитина провела млин. I покотилися голови бiйцiв iмперiї лева.
  Слiдом за ним те саме зробила i дiвчинка Маргарита. I знову котяться голови. Ось це справдi виробляється фiгуральний розгром. I стiльки людей по-справжньому гине. Кров хльосне i дiти-термiнатори шльопають по червоних калюжках босими, засмаглими, точеними нiжками здiймаючи хмару бризок. I все це буквально кривавi фонтани. I не може не справити враження. А чотири дiвчата теж рубаються. I теж босими, дiвочими нiжками човгають по калюжах i пiднiмають вгору хмару кривавих бризок.
  I ось йде подiбна бойова м'ясорубка. I голови буквально зрiзаються, пiдскакуючи наче футбольнi м'ячики. Наскiльки це все виглядає позитивно.
  Олег Рибаченко цей вiчний хлопчик заспiвав:
  Я Лади син воїн вiчно юний,
  Блискучу безперечною красою...
  Подарує свiт менi безперечно чудовий,
  I гранату кину босою ногою!
  Пiсля чого хлопчик взяв i перевiр нищовий млин, тож навiть голови покотилися. I дiвчата взяли та додали у м'ясорубцi. Вцiлiлi англiйцi в страху взяли i покидали зброю. Пiсля чого красивi дiвчата змусили гордих бiйцiв Туманного Альбiону пащу ниць, i цiлувати їм босi нiжки. I англiйцi робили таке з величезним ентузiазмом.
  Так i пройшов бiй. Далi йшло набагато легше. Мiсцевi частини з iндусiв практично повнiстю здалися, а деякi навiть разом iз росiйськими частинами билися з англiйцями.
  Армiя пiд командуванням Олега Рибаченка йшла фактично маршами. I покора Iндiї була форсованою.
  На iнших дiлянках, точнiше театрах бойових дiй, лише в районi Єгипту розгорнулися важкi бої. Але й там у царської армiї вiдчутна перевага в змозi. Важкий танк "Петро перший", непробивний для багатьох англiйських гармат, може бути тридцяти двох футових, яких у Британiї небагато. Але очевидно найчастiше застосовує основний танк - "Суворов"-3. Вiн дуже рухливий i не надто великий.
  Лише "Матiльда"-2 яких у англiйцiв дуже мало, може хоч якось росiйському танку створити проблеми насамперед через своє непогане бронювання. Але гармата в 47-мiлiметрiв калiбр вiдверто слабка.
  Так вступили англiйцi у вiйну. Танк "Черчiлль" ще тiльки почали розробляти. Та й йому ще до запуску у серiю дуже далеко. "Кромвелi" стали сходити з конвеєра, але вони тiльки лобове бронювання мають непогану, а 75-мiлiметрова гармата слабка.
  Загалом i англiйця i французи поступаються росiйської, царської армiї та кiлькiстю та якiстю. А колонiальнi вiйська ще слабкi та бойовим духом. Тож провалилися i в Єгиптi форсував суецький канал. Єдине, що в англiйцiв представляє серйозну силу, це морський флот. Але в царської iмперiї дуже багато пiдводних човнiв. I деякi субмарини працюють на перекису водню, тобто не мають собi рiвних. Тож спробуй iз ними потягайся. Вони всiх зiтруть на порошок. I у них обтiчна форма.
  Ось такий тут з'явився флот. У царської Росiї до речi й лiнкорiв чимало. Адже потенцiал iмперiї величезний. Спробуй з нею потягатись. Ось, наприклад, лiнкор "Олександр Третiй", вийшов з порту в Нью-Йорку. I вiн рухається розсiкаючи хвилi. I наскiльки величезний корабель, що його навiть бомби вагою п'ять тонн не беруть.
  Ось справдi буде круто.
  I гармати його б'ють на сто п'ятдесят кiлометрiв. Оце "Олександр Третiй".
  А екiпаж лiнкора складається з гарних дiвчат. Вони майже оголенi в бiкiнi та босонiж. I ось бiгають красунi мелькаючи голими, круглими п'яточками. I нiжки у них засмаглi та м'язистi.
  Та ще вiд дiвчат пахне дорогими парфумами. Ось це смак. I груди у дiвчат пишнi та надутi. А соски червонi прикритi вузькою смужкою тканини.
  Ось це дiвчата, i м'язистi, що навiть шкiра пiд якою грають кульки м'язiв лиснiти.
  I як перед такими мужики на колiна не бухнутися.
  А як вiдкрив вогонь "Олександр Третiй", то англiйський крейсер взяв i з першого залпу затонув.
  А дiвчата взяли та завили вiд захоплення. Насправдi таке весело та здорово.
  Тож проти таких нiяк не встояти. Потiм ще один крейсер та фрегат затопили войовницi. I теж швидко... А потiм назустрiч вийшов англiйський лiнкор i почалася дуель.
  Ну, войовницi в одному смугастому бiкiнi й дали. I давай ворогiв трощити, i топити i ламати i труби, i вежi, i щогли. Ось така була в них сила. Як вони лупили ворогiв, не даючи їм перепочинку.
  Ось що означає дiвка-войовниця! I потопили броненосець iз неймовiрною силою. I серйозно зашкодили лiнкор. Такi бойовi тут, скажiмо, порядки. I босi, круглi, рожевi п'ятки войовниць мелькають. I вони пiдбiгають вiд однiєї гармати до iншої. Наводять їх зi смiхом випускають снаряд iз шiстнадцятидюймових гармат. Тi б'ють i з гуркотом вибухають. Розносять i вежi та борти кораблiв. Ось як це круто виходить. Немов б'є реальна кувалда броню i матросiв.
  Ось так попрацював лiнкор "Олександр Третiй", така неймовiрна мiць. Але цим справа не обмежилася. I гiдролiтаки внесли свiй внесок у морську перемогу.
  А гiтлерiвцi наступали до Францiї. Їм вдалося здiйснити генiальний маневр - подвiйний удар серпом, i кардинально вiдсiкти ворога.
  Висадка десанту, у тому числi й тисяч пiдроблених ляльок на парашутах справила значний ефект. I фашисти майже без бою взяли Брюссель. Голландiя також була захоплена вiдразу. Причому королiвське сiмейство захопили гiтлерiвцi хитрiстю: переодягнувшись у форму голландських гвардiйцiв. Та просто чудова акцiя.
  I далi наступ до Порту де Кале, i оточення англiйцiв пiд Дюкерiв. Причому на вiдмiну вiд реальної iсторiї евакуюватися їм не вдалося. Хтось загинув, а хтось потрапив у полон.
  Росiйськi вiйська теж продовжувалися i в IндоКитаї. Французькi вiйська, особливо колонiальнi, чинили опiр вкрай слабо. Царська армiя рухалася маршами. Буквально захльостнувши В'єтнам. Дитячi пiдроздiли, i вiйська з дiвчат волiли пересуватися босонiж. I це було дуже практично.
  Хлопчик у шортах, мали загартованi пiдошви, i їм так навiть зручнiше.
  А противник все здається та здається. Та й очевидно легкi танки в дiї. Зокрема вагою всього п'ятнадцять тонн, але з дизелем у п'ятсот кiнських сил. Такi ходовi та спритнi, наче дикi звiрята. Проти них i справдi не встояти. Легкi танки названi - "Багратiон"-2. Втiм, i танк "Суворов"-3 важить тридцять тонн i теж дуже рухливий.
  Ось така полiтика. Це немов кiннота Чингiсхана. Вона пре собi i пре.
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова на бiлому конi, у переносному розумiється сенс слова. Насправдi цi вiчнi дiти мчать босонiж. I роблять просто немислимi подвиги. Хоча особливо й робити нi з ким. Легкi росiйськi танки за кiлька днiв дiйшли до Бомбея та Калькути. Здiйснили такий чудовий подвиг.
  Олег пiдстрибуючи босими нiжками прочирикав:
  - Топтатимемо Бомбєї!
  Дiвчинка Маргарита пiдтвердила:
  - Та ми топтатимемо!
  Пiсля чого дiти взяли i засвистiли через нiздрi. Навiть ворони посипалися.
  I юнi воїни дiйшли до Бомбей та їх топтали своїми босими, маленькими нiжками. I Iндiя взяла та лягла пiд Росiю. I це була визначна перемога.
  I наступали росiйськi вiйська та iнших напрямах. Ось, зокрема, просувалися вони у напрямку Сiнгапуру. Здавалося, що ця фортеця-мiсто неприступна. Але реально було взято майже без бою. Трохи лише пострiляв загiн англiйцiв. Але й вони здалися.
  Пара хлопчикiв-барабанщикiв з англiйського загону були позбавленi взуття i їх поклали на спину, i стали бити палицями босими п'ятами. Лупили красивi дiвчата. Хлопчаки верещали вiд болю та приниження. I видно було, що почервонiли голi пiдошви пiдлiткiв. Ось це справдi виглядало смiшно. I лупили дуже спритно i хльостко.
  Ось це дiйсно виглядало трохи страшно.
  Iндiю захопили буквально за два тижнi. Олег та Маргарита шльопали голими нiжками, i мiсцевi мешканцi цiлували їхнi босi слiди. I, видно, вважали їх за богiв.
  Олег прочiрикав:
  Я хлопчик сучасний як комп'ютер,
  А особисто означає класний супермен...
  Ви отримаєте масу з бою сутi,
  Настане час у життi змiн!
  Маргарита взяла та вiдзначила:
  - Це була колонiя англiйцiв, i, звичайно, вони радi приєднатися до Росiї!
  Хлопчик-генерал помiтив:
  - У нас все-таки абсолютна монархiя! А у Британiї завжди був парламент!
  Дiвчинка-войовниця вiдзначила:
  - Але iндусiв до англiйського парламенту не пускають. Це справдi не територiя, а колонiя. А ось у Росiї всi нацiї формально рiвноправнi!
  Олег хлопчик рокiв дванадцяти жбурнув босими пальчиками нiжок камiнчик по настирливiй комахi i збив його. Пiсля чого помiтив:
  - Не зовсiм все! Ценз осiлостi для євреїв нiхто ще не скасовував!
  I дiти взяли та заспiвали:
  Нехай славиться земля моя свята,
  Не жити народу дуже добре...
  Розкинулася вiд краю до краю,
  Всiм принесло надiю та добро!
  Так дiяли росiйськi вiйська. А нiмцi тим часом через Андерри та Люксембург обiйшли вiйська коалiцiї Антанти з пiвдня вiдрiзавши їх вiд основних сил у Бельгiї та знамениту лiнiю оборони Манджино з пiвночi. Небезпека пiдстерiгала гiтлерiвцiв пiд час руху горами з повiтря. Це справдi велика загроза, тим паче коалiцiя сильна в авiацiї. Але росiйськi винищувачi прикрили нiмцiв i не дали їм бомбардувати позицiї, по яких рухалися колони бронетехнiки. А далi на Дюкер i прорив до портiв. На вiдмiну вiд реальної iсторiї, Британiя вже не мала шансiв на евакуацiю, оскiльки окрiм Люфтваффе, були ще й росiйськi винищувачi, бомбардувальники та штурмовики. А вони скажемо так - найкращi у свiтi за якiстю, i першi у свiтi за кiлькiстю.
  I це очевидно тiльки початку. А царська Росiя до вiйни довго готувалася i готувалася дуже ефективно. I, зрозумiло, мрiя Миколи Другого - це влада над усiм свiтом. А Гiтлер - це випадковий попутник! Або ситуацiйний союзник!
  I в його вiйськах є свої героїнi. Танк Т-4 у дiї, але це найважчий. А є ще експериментальний, не серiйний Т-5, з трьома вежами з двома гарматами та чотирма кулеметами. Тобто на даний момент найсучаснiший i найсильнiший серед нiмецьких машин.
  I ним керують нiмецькi, дуже красивi дiвчата в одному лише бiкiнi. А коли валькiрiї взялися за мечi, то зрозумiло, що буде дуже круто.
  Герда вистрiлила й сiмдесятипятимiлiметрової гармати за допомогою босих пальчикiв нiжок. Осколково-фугасний снаряд пролетiв iз великою вбивчою силою. I вибухнув серед солдатiв англiйського корпусу.
  Войовниця заспiвала, тупаючи босою п'ятою по бронi:
  Ах мармедал, ла, труляля,
  Нiхто не помiтив, що не стало короля!
  I вони взяли i довбали вiдразу з двох стволiв. Як розлiтаються у рiзнi боки солдати та офiцери Британiї.
  Шарлота хихикнула i заспiвала:
  - З нами фюрер та Микола Другий!
  Христина струснула стегнами i вiдповiла:
  - За велич iмперiї!
  Магда додала з енергiєю:
  - Ми беремо реванш за першу свiтову вiйну!
  Нiмецькi вiйська вийшли до узбережжя i навiть взяли Порт-де-Кале з ходу, практично без бою.
  Шансiв у англiйцiв завдяки росiйськiй, незлiченнiй царськiй авiацiї не було. Нi на евакуацiю, нi на опiр.
  Гiтлер як водиться трiумфував i пiдскакував немов мавпа. Ось це справдi було круто.
  Микола Великий, як його називали, простягав над свiтом свою руку.
  Олег Рибаченко та Маргарита Коршунова дiйшли до пiвдня Iндiї, точнiше до неї добiгли виблискуючи босими, круглими п'ятами.
  Хлопчик-термiнатор зазначив:
  - Ми довбали по вороговi... Точнiше вже довбали...
  Маргарита вiдзначила:
  - Воювати не довелося - побили мiтлою!
  Дiти-генiї стали метати босими пальчиками нiжок леза бритви в опудала. I дiяли надзвичайно активно. Та й дiти скажемо так монстри.
  ПIСНЯ АМЕРИКАНСЬКОГО ТАНКУ -7
  АННОТАЦIЯ
  Продовжується розпочата Сталiним вiйна проти Третього Рейху. Захiднi країни дедалi бiльше допомагають фашистськiй Нiмеччинi. На фронтi з'явилися "Шермани", якi не поступаються радянським тридцятьчетвiркам i навiть перевершують їх в оптицi та начинцi. Також воюють i крейсернi танки Британiї. Червоної армiї стає все гiрше та гiрше. Одна надiя - на босих дiвчат-комсомолок!
  . РОЗДIЛ No 1
  У червнi розпочався новий великий наступ коалiцiї держав. На фронтi з'явилися "Шермани" iз США, якi мали озброєння, близьке до радянських тридцятьчетвiрок, а лобове бронювання навiть товстiше. Та й якiсть американської сталi була вищою за радянську.
  Крiм того, з'явилися i англiйськi крейсернi танки, теж досить добре захищенi i задовiльно озброєнi. У нiмцiв зрiс випуск танка Т-4 з довгоствольною гарматою 75-мiлiметрового калiбру, що не поступається тридцятьчетвiрцi в бронебiйнiй потужностi, а за рахунок кращої якостi снаряда навiть перевершує.
  Так що сили були кинутi серйознi та сильнi. Основний удар завдався так, щоб уникнути форсування Днiпра. Нiмцi також змогли взяти Одесу, повнiстю блоковану з моря. I в радянськi вiйська залишили Київ, так постачати їхнє угруповання за Днiпром не було жодної можливостi.
  Тож фашисти та їхня коалiцiя змiцнили своє становище. I СРСР стало набагато стрiмкiше.
  Одночасно впав i Владивосток. Занадто велика була перевага японцiв на морi, i мiсто вичерпало всi ресурси для оборони. I Японiя почала великий наступ Далекому Сходi. У країнi самураїв провели модернiзацiю, i там чисельнiсть армiї було доведено до десяти мiльйонiв. I почався дуже великий наступ.
  Та й Туреччина поповнивши вiйська, зокрема й американськими танками поперла з метою нового оточення Єревана.
  Тож склалася дуже важка для СРСР ситуацiя.
  Сталiн вимагав створити нову зброю. Навiть така програма була - чудо-зброя. Але поки що тут були проблеми. I крiм ЯК-9 та цiлої родини КВ iнших iдей не було. Ну i ЛАГГ-5 у серiю слiд було запустити, що теж проблемно. Хоча лiтак i вiдносно дешевий i у виробництвi буде простiше.
  Ну, ось дiвчата знову у бою. Вони мужньо борються з переважаючими силами коалiцiї. I кидають босими нiжками, вбивчої сили та руйнування гранати! I це дуже здорово i агресивно з їхнього боку саме так i поводитися.
  I при цьому дiвчата, зрозумiло, ще й спiвають;
  За Вiтчизну свою ми вважаємо серце,
  I боротися вiдважно, комунiстам дано...
  Вiдчинимо ми на щастя, широкi дверцята,
  Бути з народом навiчно нам судилося!
  
  Комсомолки борючись з фашисткою ордою,
  По кучугурах морозним бiжать босонiж.
  Видно Гiтлер у союзi iз самим Сатаною,
  Бо весь свiт притягли силомiць!
  
  Дуже сильнi фрицi - у них полчища свiту,
  Бракує нам сили, здолати цих ворогiв...
  I вибрав собi фюрер, у поклонiння кумира,
  Хоч насправдi - герой дурнiв!
  
  Скiльки трупiв - їхнi гори, Диявол випустив роги,
  Танкiв багато могутнiх, лiтакiв не порахувати.
  Не допоможуть, повiр нам навiть i боги,
  Якщо тiльки не зможе зiбратися ведмiдь!
  
  Ми Вiтчизни сини, воїни-комсомолки,
  Пiонери вiдважно теж у наших лавах...
  Не втечемо нiколи, вiд боїв самоволкою,
  I ногою босою дiвка дасть фрицю в пах!
  
  Наша Батькiвщина свiтло, i пожежа над планетою,
  Ми розпалися радянський, святий комунiзм.
  Будуть подвиги витязiв - знаю оспiванi,
  I скинуть у вир кривавий фашизм!
  
  Ми боремося хвацько, нехай i сили нерiвнi,
  З нами Ленiн i Сталiн, i партiя знай.
  I на славу радянської Росiйської держави,
  Хай збудований вселенський, найпрекраснiший рай!
  
  Так що будемо в Берлiнi, i ви в це вiрте,
  Буде з нашою планетою народна влада...
  Дзвонко смiятимуться в радостi дiти,
  Наш прапор порад не зможе знай пасти!
  
  Ось буде час, що прийде Бог Всевишнiй,
  I насадить у всесвiтi святий комунiзм...
  Ось тодi людина - перейде рубiж вищий,
  I за це воїн ти трудися i борись!
  Ось так вони завзято i люто боролися... Але сили були нерiвними.
  Справдi, тут уже не попреш проти ворога.
  Наташка вiдзначила босими пальчиками нiжок, взявши склянку з самогоном i прочирикала, з посмiшкою:
  - Та нас капiтально притискають з усiх бокiв. Але якщо стиснути воду кажуть, то може так рвонути.
  Зоя взяла i пiдстрибнула, кидала босою нiжкою вбивчої сили гранату i пискнула:
  - Я войовниця вкрай бойової сили!
  Августина хихикнула i вiдзначила, своє волосся руде розпустивши по гiлцi, i ричачи:
  - Богатирська дiвок сила,
  Сила духу та сила волi!
  I войовниця взяла i показав свiй довгий, як батiг язик.
  Свiтлана пiдморгнула своїм вiзавi та вiдзначила:
  - Нам потрiбна нова суперзброя!
  Веронiка заперечила, оскалив свої гострi, бiлi зуби:
  - Нi! Нам потрiбнi якраз суперчоловiки!
  Вiкторiя помiтила позiхнувши:
  - Чоловiки часом такi смердючi!
  Наташа запалила самогон - вiн дуже вже мiцний першак, i шпурнула його в танк, що насувається.
  I проревела:
  - Нашi кiстки танкiв не бояться,
  Дiвчата краса вмiють битися!
  Зоя пiдморгнула i вiдповiла з усмiшкою:
  - Так ми вмiємо - це точно!
  I ось воячки взяли i хором, на всi горлянки оглушливо, немов зграя солов'ям заспiвали;
  Ми комсомолки босi бiйцi,
  Воюємо з фашистським сильним звiром.
  Нехай пишаються милими батьки,
  I не несуть хто слабкий ахiнею!
  
  Ми Батькiвщинi своїй граємо хор,
  Хочемо її все зробити, чистiше, красивiше.
  Але заточив круто Адольф сокиру,
  I хоче занапастити все те, що наше!
  
  Ми витязя своєї великої країни,
  Хочемо над небом високо пiднятися.
  I вiрю, що вороги приреченi,
  А наша честь не вигуки паяця!
  
  Хочемо Вiтчизни прапор своєї пiдняти,
  Щоб стала Русь у всiй Землi щасливiша...
  Адже Батькiвщина дорожча нам, нiж мати,
  На славу променистої Росiї!
  
  Ти витязь теж дiвок пiдтримай,
  Майже голi премись по морозу.
  На славу нашої доблесної душi,
  Купи тодi воїнцi троянду!
  
  Москву ми вiдстояли, адже змогли,
  У мороз сяяли тiльки дiвок п'яти.
  Тепер фашисти отримай у нулi,
  Пiд дулами садять, хмурячись грядки!
  
  Немає комсомолок, красивiше повiр,
  Вони майже одягом не прикритi.
  Зате в бою їх злякатися звiр,
  I будуть супостати мiцно битi!
  
  На славу нашої Батькiвщини святої,
  Що свiтобудова славою покриває...
  Дiвча мчить у мороз зовсiм босий,
  Нiби вже в квiтучому травнi!
  
  Ти теж автомат боєць вiзьми,
  Нехай навiть ти поки що хлопчик...
  I фюрера на частинi розiрви,
  I не давай нацистам перепочинок!
  
  Ми воїни такi, що не знав,
  Їхнiй свiт i всi планети у всесвiтi...
  Даремно фюрер дурницi кричав,
  Тепер вiн буде просто жалюгiдний полонений!
  
  Привiтайте ви себе, прошу бiйцi,
  З перемогою - поразка не настане!
  А що дадуть вiдповiдь славнi батьки,
  Що не беруть дiвчат навiть кулi!
  
  У Берлiн увiйдуть красунi босонiж,
  I попiл нiжки дiвчат зiгрiє.
  Поволочемо ми Гiтлера силомiць,
  I вiчно пролетарський прапор нехай майорить!
  Ось так комсомолки лiзуть з усiєю бойовою та агресивною силою. Iдуть у контратаку, але потiм вiдступають.
  Гiтлерiвська коалiцiя просувається, хоч i зустрiчає завзятий опiр.
  А з боку Японiї вже перетинають мiльйони солдатiв рiчку Амур. Штурмують Хабаровськ. I бою знаменита п'ятiрка бiйцiв нiндзя. Вони так би мовити, є дуже забiйний i супер загiн.
  Воїтельки та хлопчик спiвають:
  Ми не жалюгiднi комашки,
  Супернiндзя-черепашки...
  Вас порвемо як промокашку,
  Вип'ємо просто бражку!
  Ось дiвчина-нiндзя з синiм волоссям рубає радянських солдатiв мечами, i розсiкає полковника навпiл, i реве:
  - Банзай Японiї!
  Пiсля цього босими пальчиками нiжок шпурне вбивчу горошинку з вибухiвкою. I та розкидає росiйських солдатiв у рiзнi боки.
  А дiвчина-нiндзя з жовтим волоссям теж у бою. I б'ється з люттю i шаленством. Її мечi виблискують наче блискавка, i рiжуть голови радянським солдатам. I тi котяться наче горошинки.
  А потiм дiвчинка взяла i кинула, голку я отрутою, i пiдiрвала радянський танк Т-34-76. Той розлетiвся на дрiбнi частини.
  I проворкувала:
  - На славу мiкадо!
  Дiвчина-нiндзя з червоним волоссям бореться, провiвши прийом - потрiйна ковбаса, зрубуючи голови росiйським офiцерам. I її босi нiжки метають щось надзвичайно руйнiвне та згубне. I в рiзнi боки уламки мчать, i вбивають радянських солдатiв.
  Ось це справдi надзвичайно здорово.
  Що справляє незабутнє враження.
  А воїнка рудої мастi реве:
  Велике свiтло Японiї,
  Всiм людям дарує щастя.
  На славу гегемонiї,
  Вам не знайти чудовiше!
  I як дунет, немов iз пащi дракона, летять голки до радянських воїнiв.
  Дiвчина-нiндзя з бiлим волоссям теж бореться на висотi. I її босi, точенi нiжки метають щось надзвичайно вбивчу. Що навiть два радянськi танки зiткнулися i вибухнули.
  Воїнка бiлої мастi заспiвала:
  - кистями дорогоцiнними,
  Вiд краю до краю ...
  Розкинулася iмперiя -
  Могутня, свята!
  I ось знову вся їхня армiя у великiй атацi. I не зупиниться i не змiнити ноги. Сяють дiвчат обличчя - i чорта чоботи!
  А ось хлопчик-нiндзя Сайго взяв i теж рубанув двома мечами та знiс голову радянському генераловi. I пiдкинув її своєю босою, дитячою нiжкою i заспiвав:
  Де твiй мундир генерал,
  Твої ордени, спина як струна.
  Ти вже чув вiдбiй,
  То вирує прибiй,
  То в атацi вандал!
  Пiсля чого вся п'ятiрка бiйцiв нiндзя як суне босi пальцi нiг у рот, та як засвистить.
  I на голови росiйських солдатiв та офiцерiв посиплються оглушенi та одурманенi ворони.
  I вони пробивають своїми дзьобами черепа бiйцiв Червоної армiї.
  Та це нiндзя - страшнi та моторошнi воїни. I спробуй проти них встояти! То не жалюгiднi комашки, а є нiндзя-черепашки. Ну, принаймнi, дiвчата здатнi дуже багато на що.
  Але є з iншого боку комсомолки, якi теж здатнi на дуже багато, i б'ються наче титани. Або навiть самки-титани! Ось це справдi крутi, як чортовi баби.
  I коли вже розiйдуться, що їх не зупиниш!
  А коли комсомолки метають разючi предмети босими пальцями нiг, то це зовсiм схоже на супер.
  А ось вони взяли, i воячки хором заспiвали;
  Була проста дiвчинка - войовниця Жанна,
  Боса i в лахмiттi - пасла вона корiв.
  Але Боженька Всевишнiй з великого п'єдесталу,
  Послав малiй красунi незлiченний рiй дарiв!
  
  I проста дiвчинки - воїнкою стала,
  Народ французький у доблестi, своєю об'єднавши...
  I запитала Британiю iз селянського удару,
  Навколо її згуртувався - могутнiй колектив!
  
  Войовниця в лютi ворогiв мечем змiтала,
  Для демонстрацiй обрала, дуже вiдважний вигляд.
  Ну, до чого могутня здавалася людям Жанна,
  У нiй кров смiливих лицарiв повiрте, закипить!
  
  Ось вона бореться вiдважне дiвчисько,
  Ламаючи орди лютi булат своїм мечем,
  I голосок красунi вже лунає дзвiнкий...
  Вона здатна рушити i в морду цеглою!
  
  Перемога за перемогою, вже вона у Парижi,
  I здається над Францiєю, горить вогнем зiрка.
  Жанна босонога злетiла сонця вище,
  Виповнилася давня, дiвчисько мрiя!
  
  Але ось непостiйна богиня є фортуна,
  I дiвчина велика потрапила в чиюсь мережу.
  Її стьобають батогом i називають дурниця,
  Невже, Жанна смiлива має враз померти?
  
  На дибу Жанну пiдняли i запали полум'я,
  Вогонь їй лиже п'яти, i ланцюги на руках.
  А ще недавно їй король довiрив прапор,
  I замкнули красунi всю у кам'яних стiнах!
  
  Пiд тортурами дiвчинка не промовила звуку,
  Хоч клiщi розпеченi, голi груди спалили...
  "Свята iнквiзицiя", влаштувала їй муку,
  Але вирвати навiть стогiн з дiвчини не змогли!
  
  Багаття тодi збудували, i дiвчину босу,
  А в лахмiттi всю побиту веде кат на страту.
  О Жанна дорогоцiнна, я по тобi сумую,
  Тебе в геєну кинула тiлесна пекла влада!
  
  Горить вона красуня, гола в яскравому полум'ї,
  Але крик дорогоцiнний, ось так i не видавши...
  За смерть її безсмертну, так мiцно вороговi дали ми,
  Воюючи з диким врагом, i Жанну не зрадивши!
  
  А ось тепер з фашистами, дiвчинка бореться,
  Майже гола боса, пройшла великий мороз.
  Тепер ти Жанна росiйська вiд жару бачу, мається,
  Бо колись дiдусь їй вiдморозив нiс!
  
  Але молитвою бадьорою, святою пiонерською,
  Хвору на цю дiвчинку - повiр, вiдродимо!
  I пiснею нашою зухвалою, хоча зовсiм дитячою,
  Ми новий рух вiдразу повiр родимо!
  
  Перемога над фашистами прийде, ви знаєте,
  I буде пiдкорена, Нiмеччина повiр...
  Поки йде баталiя, i тiло своє поранiть,
  Аж надто лютий фашизму - могутнiй видно звiр!
  
  Але ось прийшла промениста, весна, i все розтануло,
  Трава росте пухнаста, i скоро славний травень.
  Ти по Берлiну смiлива, пройдеш тодi красуня,
  I вся планета юна вiдразу перетвориться на рай!
  Дiвчата-комсомолки дуже задушевно заспiвали. Ось настiльки дiвчата виявилися крутими.
  Гулiвер теж б'ється. Нiмцi скидають на загiн пiонерiв крихiтнi бомби розмiрами з куряче яйце. Хлопчики-пiонери в шортах i босонiж пiдскакують та пiдстрибують. I при цьому показують один на одного пальцями та смiються.
  Ось це юнi та вагомi воїни. У них стiльки шарму та азарту, а також бойового апломбу.
  Гулiвер стрiляє по фрицях з рогатки i цвiрiнькає:
  - Раз, два, три,
  Адольфа розiрви!
  Чотири, вiсiм, п'ять,
  Ми чаклуватимемо!
  I хлопчик вiзьме i очима блисне. Ось це справдi надзвичайно виявилося круто i з розмахом фантазiї, i сенсу.
  Ось пацан-капiтан далекого плавання, взяв i босими пальцями нiжок метнув уламок скла. Той потрапив арабу з колонiальних британських вiйськ у око. I смаглявий воїн узяли i вирубався.
  Гулiвер хихикнув:
  - Не в брову, а в око!
  Алiса дiвчина-комсомолка вiдзначила:
  - А ти забiйний хлопчик-пiонер! Де так навчився битися?
  Юний воїн вiдповiв:
  - У яслах!
  Алiса вистрiлила з гвинтiвки Мосiна i з усмiшкою зазначила:
  - Ти класний пацан.
  I помiтила, що її пострiл уклав чорношкiрого бiйця. I воїнка зiтхнувши вiдзначила:
  Ми вбиваємо, нас вбивають,
  Як це часто не збiгається.
  Я за долею слiдую тiнню,
  I звикаю до розбiжностi!
  Гулiвер вiдзначив з усмiшкою, що сяяла перлами, вiчно тепер юних зубiв. Вигляд у засмаглого, свiтловолосого хлопчика був дуже бойовий, а на шиї червона краватка пов'язана:
  - Ленiн це сонце та весна, розквiтає чудова країна!
  I його боса, дитяча нiжка як метне забiйний подарунок смертi. I ось це пацан.
  Гiрше, коли в атаку пiшли "Шермани". Такий ось танк запросто не здолаєш. Машина щось серйозна, таки грiзна. I ось спробуй проти неї сунься.
  Наташка вiдзначила з посмiшкою, яка в неї така промениста та свiтла:
  - У бою буде чудово! А ми все одно переможемо!
  Гулiвер хихiкнув i зазначив:
  - А чому у росiян немає слова, яка означає у майбутньому перемогу однiєї конкретної людини?
  Зоя хихикнула i запитала:
  - А ти що не росiйська?
  Хлопчик-воїн з усмiшкою кивнув:
  - Я Гулiвер! А це означає англiєць!
  Алiса вигукнула з люттю:
  - Ти пiонер! А значить i не росiйська, i не англiєць, а радянський!
  Свiтлана сердито тупнула босою дiвочою нiжкою i буркнула:
  - Давай заспiвай пустун! Iнакше ми тебе вiдшльопаємо кропивою по босих п'ятах.
  Хлопчик-пiонер Гуллiвер заспiвав, i водночас пританцьовував своїми голими, дитячими нiжками;
  Чого бажає хлопчик-пiонер,
  Коли вiн на морозi вiчно босий?
  А показати iншим бiйцям приклад,
  Дiвчата-пiонерки стригли коси!
  
  Нам Сталiн вiру комунiзму дав,
  Щоб вести народ до вершини...
  Нехай ллє на нас фашист напалм,
  Ми перемагали в минулому й досi!
  
  Коли був iз Мамаєм смертний бiй,
  Борючись хоробро, Русь ми вiдстояли.
  Навiки в серцi Батькiвщина з тобою,
  Побачимо комунiзму, вiрю дали!
  
  Iван Василев - Православний цар,
  Казань вiдвоював у супостатiв,
  Адже на просторах матiнки-Землi,
  Нi, духом мiцнiшi за росiйськi солдати!
  
  I Петро Перший - воїн i кремiнь,
  Могутнiй флот побудував у Росiї.
  Настав у битвах дуже славний день,
  Коли Великий став великою месiєю!
  
  Був Петербург побудований на кiстках,
  Зате столиця славна Росiї.
  На морi риє гордий, росiйський стяг,
  А ми Вiтчизну зробимо щасливiшим!
  
  Суворов туркiв лютував довбав,
  I показав приклад на Чорному морi.
  У нас вистачило з басурманом сил,
  Хоча часом траплялося горе!
  
  Володимир-вождь - вiдкрив шлях у комунiзм,
  Щоб щасливий став селянин, пролетар...
  А нинi в наступi фашизм,
  Але заспiваємо п'ять тисяч, смiливих арiй!
  
  Нехай прапор червоним буде назавжди,
  Нехай Росiя у славi процвiтає...
  Прийдуть, я вiрю свiтлi роки,
  Планета стане комунiзму раєм!
  
  Ну, а поки що хлопчик-пiонер,
  Кучугури мiряє босими ногами.
  I фюрер пре з оскалом iзувер,
  Росiю нашу топче чоботами!
  
  Але вiрю, що прийде священний свiт,
  Спокiй i щастя буде у всiй Росiї.
  I справимо ми священний, бурхливий бенкет,
  У повалений пiд червоний колiр Берлiнi!
  Ось така пiсня в Гулiвера була. I весела i водночас блатна. Ось це справдi героїчний хлопчик. I як вiн захоплено на всю горлянку спiває.
  Алiса вiдзначила iз захопленням:
  - А ти хлопчик дуже крутий, ось ти i розумниця в шортах!
  Гулiвер узяв i заспiвав, тупотiючи засмаглими ногами i пiднiмаючи пилюку. I крутячись дзиґою:
  - Я посланий вам зовсiм не дарма,
  Нести вам благодать...
  Коротше кажучи, коротше кажучи,
  Коротше кажучи - став п'ять!
  I пiонер Гулiвер як розсмiється на всю свою дитячу горлянку.
  
  Хлопчик-юнга та таємна мiсiя
  АННОТАЦIЯ
  Знову хитромудрий Едуард Осетров вже в ролi звичайного хлопчика-слуги проникає в мiсто, де знаходиться губернатор у його лiгво. Внаслiдок чого вiдбувається пiдступний та зухвалий напад пiратiв, i спалахує неабияка бiйка.
  . РОЗДIЛ No 1
  По блискучiй палубi пiратського корабля шльопали босими, мускулистими ногами численнi дiвчата. Вiйницi-пiратки становили бiльшiсть екiпажу на цiй, не надто розвиненiй технологiчно, та й магiчно планетi.
  Але влада над кораблем здебiльшого належала чоловiкам.
  Раварнава та ще троє людей, серед них чорношкiра воїнка Обломова, пiшли на нараду, незабаром до них приєднався капiтан Монiтор та шестеро його пiдручних, з яких двоє не мали жодного вiдношення до людської раси. Босоногий хлопчик Едуард Осетров, пальцями нижнiх кiнцiвок, швидко накреслив схему мiста.
  - Основнi багатства вже зануренi на кораблi i ось-ось можуть пiти. - почав вiдважний розвiдник. Так, ще, в дорозi до них, це я знаю точно, приєднаються троє суден тоннажем i озброєнням, що не поступаються нашому кораблю. Треба поспiшати напасти на цього їжачка з гарматами вранцi - Зробив висновок Едуард-шибеник. I його плитки преса, дуже мускулистого хлопчика, почали рухатися. Чорношкiра жiнка-богатир, що грає роль Старшого боцмана, закряхтiла вiд захоплення, при поглядi на цього чудово хлопчика. Тут же припустив юний, сильний рухливий, як мавпа, Едуард ще один варiант. - З маскуванням пiд костюми супротивникiв.
  Монiтор спокiйно сказав:
  - Я згоден з цим хлопчиськом. Треба вдарити вдосвiта, ваш корабель вони, сподiваюся, добре знають i не вiдкриють вогонь.
  - Це непогана iдея, але спала на думку iнша думка. - Вимовив, лише здавався простаком, Раварнава.
  Чорношкiра, з великими зовсiм не жiночими м'язами i з бичачою шиєю, але по-своєму, красива, з тонкою талiєю, потужними стегнами i високим грудьми, Обломова вигукнула:
  - Так! Круто...
  Монiтор з iронiчною посмiшкою (ну що може вигадати, нехай велика, але з похилим чолом, голова цього громили!), поцiкавився:
  - Яка ж?
  Носiй iменi, що став у цьому, i не тiльки свiтi легендарним, завдяки Ефiсусу Фрiсту, хитро заявив:
  - Якщо всi багатства з мiста вiдвозяться, то навiщо наражати себе на ризик, штурмуючи мiсто. Можна зробити набагато простiше.
  Монiтор зробив пару судомних ковткiв iз кубка, пiсля чого, тицьнув собi кулачищем, пробуючи на мiцнiсть щелепу. З хитрою думкою вбити клин мiж капiтаном i його першим помiчником (хто мiг подумати, що цей хлопчик не просто юнга!) ватажок морських розбiйникiв заявив:
  - Сумнiваюся, план, запропонований хлопчиськом, простий i ефективний.
  Обломова труснула своєю високою, ледве прикритою тонкою смужкою вишитої тканини грудьми, i промимрив у вiдповiдь щось невиразне.
  Раварнава на це знов-таки заперечив. Причому говорив пiдкреслено лiниво та тягуче:
  - А ось i нi, у мене є iнше мiркування. Оскiльки наш золотий хлопчик потопив головний корабель, що супроводжував, то найкращим було б нам взяти на себе його функцiї.
  Монiтор пожвавiшав i, нахилившись, запитав:
  - Тобто що ти маєш на увазi?
  I кинув погляд на палубу, по якiй, майже безшумно, йшли босi, засмаглi, м'язовi ноги самок-пiратiв. Втiм, їхня ангельська зовнiшнiсть не повинна нiкого вводити в оману - порвуть на частини капiтально. А полонених змусять обсипати свої ноги поцiлунками та лизати босi, огрубiлi п'яти воївок, спокусливих та небезпечних.
  Раварнава хитро пiдморгнув, i наче старий сич проворкував:
  - Ми могли б супроводжувати навантаженi транспорти, завiзши їх не в метрополiю, а в наше пiратське гнiздечко.
  Монiтор у досадi стукнув кулаком по столу i заїв:
  - Так просто, а якщо вони, перш нiж доручити нам це, захочуть особисто зустрiтися з Папiрусом дон Хапугою?
  Чорношкiра Обломова покрутила головою на бичачiй шиї i зробила такий бiцепс, що йому позаздрив би будь-який, наймiцнiший i накачений чоловiк.
  Раварнава напхався i випнув широченi, як фортечний мур груди:
  - Ну то й що? Я думаю iз задоволенням зiграти цю роль. - Отаман флiбустьєрiв пiдняв угору великий палець. - Адже я плавав п'ять рокiв пiд Контрабасним прапором i чудово наслiдую їхнiй акцент.
  I теж глянув на вiкно. Одна з дiвчат-пiратiв присiдала з напарницею на плечах. I було видно, як перекочуються кульками вiд напруги м'язiв спокусливих, жiночих, спортивних нiг.
  Монiтор, якому дуже докучало, що не йому особисто на думку прийшла ця думка, промимрив, навмисне знижуючи тембр голосу:
  - А якщо тебе зустрiне той, хто знає цього адмiрала особисто?
  Чорношкiра, молода жiнка-богатир Обломова вигукнула з посмiшкою, яка оголила зуби тигрицi:
  - Пастка для кiшок!
  Раварнава розкрив глибоку пащу в удаваному позiху i проворкував:
  - I це не смертельно, тодi нашi матроси завдадуть заздалегiдь пiдготовленого удару.
  Монiтор скептично зрушив брови i скривив i без того примхливий рот.
  - А ти думаєш, що зумiєш пiти?
  Едуард скромно мовчав. А Обломова його намагалася погладити по голiй, мускулистiй, бронзовiй вiд засмаги нозi. Але хлопчисько змiщував свою ступню, не даючи охопити її великою лапою, справжньої жiнки-горили.
  Варнава виглядав дуже впевнено:
  - Зi мною буде мiй помiчник-воїн, який не має собi рiвних у мистецтвi володiння мечем. Боєць Едуард, який може творити чудеса. - Раварнава ще бiльше випнув груди. - Вiн, сподiваюся, зможе мене врятувати.
  Монiтор вiдмахнувся широкими лапами:
  - Що ж, я з тобою не пiду i голову в пащу леву не засуну. Краще нехай мої хлопцi вкотре зосередяться узбережжям, щоб накрити тi гармати, що вам не вдасться знищити залпом.
  Обломова буркнула:
  - I дiвчата теж!
  Раварнава посмiхнувся i запевнив товариша:
  - Добре, я поки що постараюся здобути перемогу, не проливши кровi. Потрiбно вибрати собi вiдповiдний костюм, контрабасiвцi одягаються розкiшно.
  - I ще прихопи мiшок, чи краще скриню золота у подарунок. - подав реплiку Едуард Осетров, який своєю босою, витонченою, немов у дiвчини точеною ногою, дражнив жiнку-ведмедицю. Хлопчиковi так само прикро, що думка про вправне обман прийшла в голову не i йому особисто, а тому, кого вiн i, мабуть, iншi вважали тупим солдафоном.
  На цей раз Монiтор визвiрився:
  - А це ще до чого така марнотратство?
  Хлопчик-воїн тихо промовив:
  - Золото затуманить їм очi, краще за димову завiсу. З його допомогою ми притупимо пильнiсть ворога.
  Монiтор тут розгубився i пробурмотiв:
  - Пiрати зазвичай забирають золото, а не дарують.
  Едуард-шибеник, змусивши в черговий раз промахнутися чорну лапу величезної жiнки, хихiкнув i пояснив:
  - От саме, таким чином, нiкому й на думку не спаде, що ми флiбустьєри. - I гарно додав цiлком очевидну iстину. - Деколи треба вiддати, щоб отримати.
  - Тiльки використовуйте своє золото, я вам не дам жодної монети. - огризнувся Монiтор.
  - У нас свого вистачить. - поблажливо вiдповiв Раварнава.
  Крiзь зуби пiрат пробурчав:
  - Добре бути забезпеченим.
  Тут Едуард спостережливий перехопив жадiбний погляд, кинутий, зовнi прилизаним i аристократичним, пiратом. Тут же Обломова, користуючись секундним вiдволiканням, упiймала хлопця за ногу. Але юний воїн смикнувся, i його боса ступня вислизнула.
  Едуард пригрозив:
  - Не добре дорослiй тiтцi, лапати хлопчикiв!
  Обломова, знiяковiвши, пробурмотiла:
  - Я лише граю! А так, боляче ти менi потрiбний! На кораблi вистачає дорослих та солiдних чоловiкiв! - Могутня жiнка тупнула босою ногою i гаркнула. - Ну, навiщо менi такий шмаркач, як ти?
  Раварнава розвалистою ходою вирушив у найбагатший гардероб адмiрала.
  По дорозi було видно безлiч гарних дiвчат-флiбустьєрiв. Вони скалили зубки i будували очi. А в руках у них мечi та кинджали, причому з рукоятями, прикрашеними дорогоцiнним камiнням.
  Також i на руках, i на босих пальчиках нiг, чудовi дiвчата носили перснi з самоцвiтами. I це виглядало надзвичайно гарно.
  А як апетитно тхнуло вiд дiвчат. Просто диво, аромати рiзних дорогих пахощiв, чудових духiв.
  Раварнава, втiм, намагався не вiдволiкатися на їхнi чудовi принади. Треба зайти в гардероб i виконати маскування. А дiвчата вiд нього не пiдуть.
  Там почав примiряти на себе одяг грандiв Контрабаса. У жоднiй країнi цiєї пiвкулi не одягалися так вишукано i на широку ногу, як у них. Що, зрештою, враховуючи багатство iмперiї i не дивно. I чим вищий ранг, тим розкiшнiший костюм. Раварнава виявився занадто великим, i нi як не мiг пiдiбрати вiдповiдний одяг. Вiн уже був зневiрений, але пiсля тривалих пошукiв йому пощастило, в позолоченiй скринi вiн виявив комплект одягу, розрахований на графа Колочичова, теж дуже здорового суб'єкта. У новому костюмi смаглявий i бородатий корсар Раварнава мав дуже ефектний вигляд.
  - Чим я не герцог. - Промовив вiн, то жмурячись, то розгладжуючи зморшки, при цьому вдивляючись у досить добре вiдполiроване дзеркало. - Я найзнатнiший гранд!
  Пiрат-главар навiть притупнув вiд захоплення, тiльки велика чорна i трохи неохайна борiдка псувала враження.
  - Покличте Кровососа, хай трохи мене пiдрiвняє.
  Раварнава, щоправда, хотiв покликати спочатку жiнку, але вирiшив, що чоловiча рука виявиться надiйнiшою.
  Незважаючи на грiзне прiзвисько, Кровосос виглядав досить нешкiдливо. Цей тип, перш нiж потрапити на каторгу, працював перукарем. Вiн улесливо посмiхався, потiм, дiставши приналежностi, акуратно постриг i злегка пiдголив грубу фiзiономiю флiбустьєра. На боязку пропозицiю зголити бороду повнiстю, пiшов рик.
  - Я що, баба, чи дитя, щоб розлучатися зi своєю гiднiстю. - Раварнава, здавалося, розлютився i енергiйно махав пудовими кулачищами. - Ви цирульники худоби, скарабеї i лише спотворюєте обличчя.
  Кровосос вiдсахнувся, хто його знає старшого капiтана, чи не пiрне ножем. Набачився вiн таких типiв за своє життя. Коли за дрiбницю один оговтується на той свiт, iнший на каторгу.
  - Ну, чого тремтиш, ти хто, пiрат, чи цикун. - Раварнава спробував надати собi образа величi, що йому добре вдавалося. - Тепер слухай, схожий я на контрабасського адмiрала?
  Кровосос постарався потiшити грiзного отамана:
  - Так! У кожному вашому русi видно аристократичне походження.
  Двоє дiвчат, що стояли бiля входу, з м'язистими, стрункими тiлами, ледве прикритими на грудях i стегнах, зате з золотими браслетами на кiсточках i зап'ястях, проворкували:
  - Як король ви, сир, прекраснi,
  Це, як ясно ясно!
  Раварнава надувся i згiдно сказав:
  - Згоден, я з породи тих, хто звик наказувати. Ось тепер i ти став пiдлабузником. - I мiцний поштовх широкою долонею у плече. - Ну гаразд, йди, виконав роботу добре.
  Варнава милостиво вiдпустив Кровососа, потiм позiхнув, до свiтанку залишилося вже зовсiм небагато, треба хоч трохи поспати. Хоча вiн народився у свiтi, де вночi освiтлення постiйно коливається, i буває при чотириразовому повнi свiтло, як на Землi в ясний день, але все одно - цикли i є цикли. Ритми деннi та нiчнi.
  I навiть прекраснi дiвчата бiля входу, якi пiдморгували своїми сапфiровими та смарагдовими очима та погравали м'язами рук та нiг, не збуджували.
  Хоча, якщо подивитися на плитки преса красунi, на стиглi динi грудей, де тонка смужка тканини лише червоний сосок i прикриває, то така войовниця й мертвого пiднiме. А якщо подивитися ще й на обличчя красунь. Також вони в них молодi. Є спецiальнi трави, що гальмують старiння дiвчат, тому вони можуть i в п'ятдесят-шiстдесят рокiв здаватися юними, свiжими, без зморшок або гнилих зубiв. Щоправда, настоянки не зроблять i королеву безсмертною, але гальмувати старiння здатнi.
  Едуард подумав, що на землi навiть цього не вмiли. Хiба що пластичнi операцiї жiнкам та чоловiкам робили, та й то за бiльше грошей. Хлопчик подумав, що гарна рiч - вiчна юнiсть. Однак не варто бути iнфантильним.
  Величний корабель впливав у бухту, по нiй ще плавали уламки затонулого корабля, причому, велика частина гармат була вже на днi i водолази, або точнiше, особи рiзних рас, якi взяли на собi таку роль, безуспiшно намагалися дiстати пошкодженi гармати. А з ще бiльшим ентузiазмом i скарбницю, що знаходиться на кораблi, та iншi цiнностi.
  Все це допомагали зносити численнi дiвчата-рабинi з мiнiмумом одягу, але з пишним, свiтлим, дуже яскравим волоссям. I все iз бездоганними фiгурами. Мiсцевi трави не тiльки омолоджували до певного часу, до часу мiсцевих представниць прекрасної статi, але ще й постатi робили бездоганними.
  Зрозумiло, взуття рабиням тiльки заважає, як хлопчикам-рабам у плавках, що теж засмаглi, пiдсмаженi трудяться тут.
  Губернатор Фрейдi мучився головним болем. Нiч, i справдi, видалася кошмарною, краса i гордiсть флоту iмперiї Контрабас лiнкор "Спiпеляючий" злетiв у повiтря. Тепер вантаж напевно затримається в порту, принаймнi до пiдходу iнших кораблiв супроводу. Це ще пiвбiди, але сам факт, що такий корабель загублений у його мiстi, що в цьому випадку подумає король та iмператор усiєї Контрабаса? Як пiднесуть це пiдлабузники-вельможi, в цьому випадку однiєю вiдставкою не вiдбудешся.
  Добре ще, що численнi дiвчата-невiльницi та прекраснi нiчнi феї вцiлiли, що слугувало деякою втiхою за такої втрати.
  Але чоловiки-раби мруть, як мухи. А невiльниць i так забагато. Ось який у цьому свiтi гострий дефiцит самцiв. А його i так цi темпераментнi красунi замучили, змучили, вiдчуваєш, нiби по тобi череда мамонтiв протопталася.
  Вийшовши зi свого зробленого з рожевого мармуру палацу, вiн мало не обмер. Гарний корабель, що так нагадує той, на якому Папiрус дон Хапуга вирушив мстити арфiстам, розтягнув вiтрила. Рухався, правда, вiн, не поспiшаючи, але це пояснювалося неймовiрним безладом, що панує в бухтi.
  Численнi дiвчата-рабинi залишили безлiч своїх босих слiдiв, рiзних кольорiв на мармурi причалу. Тiла красунь блищали вiд поту, наче з литої бронзи здавалися представницi прекрасної статi. З їх характерними вузькими талiями, широкими стегнами, пружними грудьми, ангельськими личками та повним зубами ротом. Так, можна вибитi зуби дiвчатам вирощувати за допомогою спецiальної мазi? А чоловiки? Вони задовольняються вставними. I тут, напевно, особливо люди похилого вiку, i справдi, заздрять, що вони такi виявилися неповноцiнними.
  - Всевишнiй Господь почув нашi молитви. - проворкував губернатор, пiднiмаючи вгору густi брови. - У таку важку годину прийшла пiдмога. - Грубим жестом воїн покликав багато прикрашеного чоловiка середнього вiку. - Гей, Фошанге, приготуй знатний стiл, я запрошу адмiрала до палацу.
  Старший лакей розкланявся i почав кричати на служниць i рабинь, i рiдкiсних хлопчакiв, змушуючи їх спiшно готувати знатний снiданок.
  Дiвчата миготiли голими ногами i спiвали:
  У морi погано без води,
  А шлунку без їжi.
  Приготуємо ми пирiг,
  I вина iз злата рiг!
  Коли, нарештi, посудина зайняла належне їй мiсце, вселяючи повагу, всiм була видна емблема "Тигр" i гордий контрабасiвський прапор. Зберiгаючи подобу суворої дисциплiни, хибнi контрабасiвцi, а насправдi пiрати, вишикувалися на плацу, блищачи яскравими, ретельно видертими латами. Навiть дiвчата, з цiєї нагоди, неохоче натягли такi незграбнi неприємнi для носiння в тропiчну спеку чоботи та обладунки з шоломами. Потiм спустився пишно одягнений Раварнава. Його супроводжував, виконуючи роль секретаря Польща, вiн вiдрiзнявся вмiнням метати ножi i, природно, воїн Едуард Осетров, який взяв роль хлопчика слуги. Найнеприємнiше, але довелося одягнути все ж таки лакованi туфлi. Так як випадок урочистий, захiд у порт, i вiн слуга не простий, для пiдношення келихiв, а саме особистий. Два високi чотирирукi воїни несли за ним скриню повну золота.
  У порту квапливо збирався оркестр, вiн надривно заграв. Потiм поступово мелодiя вирiвнялася, i звуки стали стрункiшими.
  На зустрiч вибiг офiцер, звернувши увагу на еполети, вiн вiддав честь i сказав:
  - Бажаю всiх небесних благ, пане адмiрале. Губернатор уже чекає на вас.
  Раварнава поблажливо махнув своїм лапищем-ковшем:
  - Вольно, доповiсти його превосходительству, що я вже йду.
  Палац мiсцевого владики розташовувався в глибинi розкiшного саду. Бiля входу стояли двi великi ящiрки з гарматами на спинi, вдалинi пасся кактусовий слон. Безпосередньо бiля входу до палацу росли двi височенi за десять метрiв гвоздики з бутоном, в який легко мiг сховатися не тiльки стрункий Едуард-шибеник, а й дорослий чоловiк.
  Багато гарних дiвчат-служниць, якi вiд рабинь вiдрiзнялися браслетами на зап'ястях i кiсточках, дорогоцiнною вишивкою на тканинах та тунiках. I тiльки дуже високого статусу служницi, носили сандалiї в самоцвiтах.
  Варта з списами та арбалетами бiля входу розступилася. Було видно, що мушкети ще не такi моднi. Сам палац справляв сприятливе враження, широкi вiкна надавали йому веселого вигляду. На стiнах розвiшано багато картин, зброї, щитiв iз рiзними гербами. Хлопчик Едуард крокував за Раварнавою i злегка морщився, жали новенькi лакейськi туфлi немилосердно. Вiн уже настiльки звик хизуватися голенькими п'ятами, що забув, що iснують цi гидкi, каторжнi колодки, болючi для дитячих нiг вiчного хлопчика.
  Єдина втiха, що дiвчата-служницi дивляться на нього iз захопленням, а не з презирством, якби вiн був, як завжди, босонiж i в шортах, чи плавках. Та й у лiвреї неприємно, м'язисте торс потiє, i батистова сорочка обмежує рухи. Та ти вже маєш якийсь статус. Тож їм краще пишатися.
  Ось чотири дiвчата на знак пошани навiть схилили одне колiно. Не йому, звичайно, а Раварнавi, але все одно приємно.
  А ось сам губернатор, легкий на згадцi. Досить товстий, але намагається прямо триматися. Дуже м'яким голосом король навколишнiх мiсць сказав:
  - Я радий вiтати такого знатного гостя.
  Раварнава церемонно вiдповiв на ввiчливiсть:
  - Я теж дякую долi, що послала менi зустрiч iз таким гостинним будинком.
  Губернатор, намагаючись зробити тон ще бiльш улесливим, сказав:
  - Минулого разу, о високо шанований дон Папiрус, ви вiдмовилися вiдвiдати мiй палац, посилаючись на невiдкладнi справи. Тепер ви надали нам честь.
  Дiвчата-служницi високого рангу, що видно по їх сандалях, вишитих камiнцями, та ще й з високими пiдборами, вигукнули:
  - Вiват, великому Адмiралу!
  Тут Раварнава зрозумiв, що мало не влип, що було б, якби губернатор бачив ранiше за цього адмiрала. Його чекала б у кращому разi шибениця, або щось жорстокiше, наприклад, стовп, коли прибивають цвяхами за руки та ноги, або багаття, причому з вогнем повiльним.
  Вiдповiдь, втiм, холодна:
  - Так, виявився зайнятий, справи служби. - I несподiвана палка фраза. - Але скiльки можна нехтувати гостиннiстю!
  Губернатор тихо спитав:
  - Як пройшла ваша експедицiя до берегiв держави язичникiв Арфи?
  Раварнава щиро вiдповiв:
  - Блискуче! Вдалося пограбувати одне дуже багате арфiйське мiстечко, причому без великих втрат.
  Очi губернатора округлилися:
  - Сподiваюся, ваше iм'я не було засвiчене, адже поки що ми формально, не воюємо з Арфою.
  При цих словах красивi i ошатнi, обвiшанi прикрасами дiвчата-служницi приклали вказiвнi пальчики до своїх повних, червоних губ:
  Раварнава знову, не покриваючи душею, вiдповiв:
  - Все пройшло чисто, я навiть сам здивувався.
  - Видобуток багатий? - У голосi губернатора вiдчувалася заздрiсть.
  - Не бiдна, нам допомагав сам Бог. - Тут ватажку довелося трохи пересилити себе. - На знак нашої глибокої вдячностi та довiри ми даруємо вам скриню iз золотом. - Раварнава навiть розвiв руки, демонструючи щедрiсть.
  Дiвчата-служницi затупотiли своїми чудовими босонiжками на високих пiдборах i хором вигукнули:
  - Браво! Слава адмiралу!
  Губернатор був охоплений жадiбнiстю. Втративши солiднiсть, вiн кинувся до скринi i вiдкрив кришку:
  - Ба, та тут цiлий стан. Недарма цi нероби тягли його насилу. Про Папiрус дон Хапуга. - Вельможа вклонився. - Я ваш боржник, вимагайте вiд мене будь-що.
  Ватажок пiратiв вiдповiв:
  - Я думаю, найкращою нагородою буде вiддане служiння коронi. Я чув, що цiєї ночi ви втратили лiнкор "Спопеляючий", прозваний на честь племiнника пекельного нашого найбiльшого монарха. Я вважаю, що це надто чутливий удар у той момент, коли столиця потребує фiнансiв.
  Губернатор промимрив:
  - Ви маєте рацiю.
  Красивi дiвчата-служницi схилили головки. У волоссi у них виблискували брошки зi смарагдiв, рубiнiв, алмазiв.
  Раварнава гордо вимовив:
  - Тому, я пропоную передати командування та супровiд такого цiнного вантажу менi. У мене, у свою чергу, вистачить гармат, щоби вiдбити його вiд будь-якого пiратського нападу.
  Губернатор був радий виконати будь-яке прохання адмiрала:
  - Звичайно, я надам вам всi необхiднi повноваження. Я думаю, з таким бравим воїном нашi вантажi будуть, наче в паннiй правицi.
  Красивi дiвчата енергiйно закивали головами. Виблискували i брошки, i дiамантовi сережки. Едуард подумав, що видно багатий губернатор, якщо його особистi служницi, наче принцеси роздягненi, i настiльки гарнi, що не вiдвести очей.
  Раварнава хруснув пальцями:
  - Тодi негайно вiдпливаємо.
  Губернатор знову пролебезiв:
  - Хоч би поснiдайте адмiрал. Зробiть нам честь, крiм того, кораблям теж потрiбен час, щоб зiбратися.
  Дiвчата-служницi схилилися в поклонi i проворкували:
  - Милостi просимо, о великий!
  Ватажок флiбустьєрiв поблажливо упустив:
  - Ну гаразд, трохи пiдкрiпитися не завадить.
  Раварнавi не хотiлося збуджувати пiдозру зайвою поспiшнiстю, та й швидше за все, святковий стiл у губернатора буде чудовий.
  Гарненького й ошатного Едуарда-шибеника, як прислугу, залишили за дверима, а лжеадмiрала пригощали, немов самого короля. З'явилися дiвчата, теж прекраснi й у вбраннях, але вже босоногi, щоб менше шуму вiд стукоту по кольоровiй, мармуровiй плитцi. Губернатор зробив жест. I елiтнi служницi теж акуратно зняли своє взуття, поставили його в спецiальну кришталеву скриньку i стали прислужувати босонiж. Їхнi рухи голими пiдошвами куди бiльш м'якi, плавнi та грацiознi сталi. Такi страви пiдносили, причому навiть хлiб i торти, випеченi у виглядi вiтрильникiв i королiвських палацiв. Красиво, химерним орнаментом викладенi шматки нарiзаної риби, м'яса, овочiв, фруктiв та безлiчi приправ. А вина i зовсiм казковi, що блажають повелителя розбiйникiв. Так, тут виявилося достатньо спокус, щоб залишитись ще на деякий час.
  Раварнава справляв трапезу грубо, наче останнiй мужлан, не знайомий з етикетом. На нього почали звертати увагу, але сам губернатор вдав, що все йде, як треба.
  Пiсля кiлькох пляшок дорого вина, Раварнава не втратив голову, його тiло, як i ранiше, було богатирським, зате мова стала надмiрно рухливою i вимагала роботи.
  Недовго думаючи, пiрат заспiвав, його глибокий бас звучав приємно, деякi присутнi офiцери почали пiдспiвувати, а численнi дiвчата-служницi пританцьовувати своїми голими спокусливими нiжками;
  Ви готовi пiти за мною,
  Не залишитися в лахмiттi з торбою!
  Щоб видобуток, як мед текла,
  Щоб золотом пролилася рiчка!
  
  Для того потрiбно робити так,
  Щоб не в грiш виявився п'ятак!
  Щоб кожен iз нас умiв,
  Встилати шлях килимом iз тiл!
  
  Ох пiрати ви дiти мої,
  Не якiсь хрестики - нулi!
  Кожен iз вас, це богатир,
  Швидше килиму стир!
  
  Абордаж, це для чоловiкiв,
  Чи не шукати в поразку причин!
  Краще просто пуститися в танець,
  Вiрю я, що ваш дух не згас!
  
  Поведу вас в атаку друзi,
  Ми пiрати - рiдна родина!
  Будемо битися начебто чортiв,
  Та iнших бiльше немає iдей!
  
  Є iдея, але правда одна,
  Гаманцi у купцiв потрошити.
  Атакує корсарiв орда,
  Ми зумiємо вельмож вирiшити!
  Шуму створювала ця пiсня багато.
  Дiвчата-служницi, втiм, смiялися, i пiдскакували наче чортiвки.
  Граф Санта-Клаус дон Парадний увiйшов до примiщення, вiн запiзнився на запрошення губернатора, i тому виявився страшенно злим. Побачивши здоровенного дитину, який спiває малопристойнi пiсеньки, вiн iз хвилюванням запитав:
  - А це ще що за блазень?
  Губернатор вiдповiв:
  - Ти бачиш найбiльшого адмiрала Папiрус дон Хапуга!
  - Та який це дон Хапуга? - Розлютився, тупаючи чоботи по мармуру, граф. - Це просто блазень бобовий.
  - Не може бути, вiн має еполети. - пробурмотiв, опустивши голову i густо почервонiвши, губернатор.
  Прислуговують за столом i танцюючi танго красивi, з голими, м'язистими, засмаглими ногами i з дуже хорошими пропорцiями ладних, спортивних тiл дiвчата, провили:
  - У, у, у, у! Iдемо на дно!
  Граф несамовито прокричав:
  - Так цей товстий гаденець самозванець, я кiлька разiв зустрiчався з адмiралом, вiн зовсiм не схожий на цю ряжену горилу.
  - Заарештуйте його! - прокричав, намагаючись приховати збентеження, губернатор.
  Численнi дiвчата-служницi затупотiли своїми босими, дуже спокусливими ногами, закрутили стегнами, затрясли бюстами i прогарчали:
  - А ту його! А ту!
  Вже не раз тертий вiчний хлопчик Едуард зрозумiв, що справа погана, чиркнув сiрником i пiдпалив заздалегiдь пiдготовлений ґнот. Скриня тiльки зверху була покрита тонким шаром золотих, точнiше, навiть запилених жовтим металом, монет, а внизу i посерединi був порох. Юний, але надзвичайно запеклий воїн, про всяк випадок, передбачив шляхи вiдходу. Плюс, звичайно, i економiя дорогоцiнного металу, коли поєднуєш приємне з корисним. А точнiше виконуєш, причому успiшно, двi функцiї. Вибух має стати сигналом для загальної атаки пiратiв. Цiлий загiн волохатих у обладунках стражникiв, як людей, так i окров, уже пiдбiгав до дверей, i Едуард Осетров жбурнув скриню в них. У кидок вiн вклав увесь свiй розпач i лють, тому досить важкий предмет полетiв досить далеко.
  Крiм того, зрозумiло, не хотiлося, щоб постраждали дуже красивi, напiвоголi, м'язистi, з приємним, запашним ароматом дiвчинки. Вони вже пiдскакували i вили, i навiть верещали вiд захоплення. Так, дуже рiдкiсне назрiвало видовище.
  Одна з них пискнула:
  Нас атакує самозванець,
  У руках його зловiсний ранець.
  I якщо хтось його вiзьме -
  Отримає славу та шану!
  Вибух був страшний, обвалилася пара колон, було вбито понад тридцять чоловiк, а вибухова хвиля вiдкинула Едуарда Осетрова повiтряною кийком до стiни, ледь не розплющивши юного та спритного воїна.
  Мiцнi кiстки хруснули, проте це лише розлютило Едуарда, розмахуючи мечем, вiн кинувся добивати вцiлiлих ворогiв. Раварнава також не марнував часу, жбурнувши стiл i притиснувши губернатора, вiн вихопив шаблю i налетiв на графа.
  Мiж ними спалахнув жаркий поєдинок.
  Голоногi рабинi-служницi розступилися, справедливо вирiшивши, що вiйна не жiноча справа. Та й покалiчити ненароком можуть. А так хто переможе - той господар.
  Найголовнiша з них, єдина, що залишилася в туфлях на високих пiдборах, видала:
  Хто король, нам, по сутi, не важливо,
  Так б'йтеся чоловiка вiдважно!
  Санта-Клаус кричав, хрипаючи, наче зламаний грамофон:
  - Горила облiзла, я тебе проткну наскрiзь шпагою.
  Раварнава у вiдповiдь репетував:
  - Пiвню, я зрубаю тобi голову.
  Перевага капiтана пiратiв у зростаннi та вазi позначилася потужним ударом масивної шаблi, вiн перерубав шпагу, а потiм майже розсiк свого суперника навпiл.
  Щоправда, вмираючи, граф обрубком шпаги трохи подряпав йому живiт, проступила кров.
  Втiм, Раварнаву це не могло зупинити, вiн продовжував махати праворуч i лiворуч. На нього кидалися стражники i, отримавши добрий удар, осiдали. Вiд вибуху вибило дверi i, бачачи хлопця, що люто бився, капiтан додав ходу до нього.
  Юний воїн врiзав ногою з такою силою стражниковi в пах, що той пролетiв, i рогатим шоломом заколов одразу двох.
  Дiвчата-служницi, в який вже за раз заплескали в долонi, i прочiркали:
  Браво, браво, браво!
  Слава! Хлопчик - слава!
  Едуард-шибеник голосно прокричав:
  - Отамане, бiжiть звiдси, я затримаю їх.
  Раварнава, зарубавши чергового, супротивника пробурчав:
  - Незабаром пiдiйдуть нашi друзi, а ми й так протримаємось.
  Застосувавши подвiйний гвинт, пацан-термiнатор Едуард зрубав вiдразу трьох i став поряд з капiтаном. Хлопчик шепнув:
  - Головне, щоб не застосували мушкети.
  Зовнi було чути, як корабель дав залп, потiм, розвернувшись, пальнув ще раз.
  Дiвчата-служницi з захопленням кричали i верещали, тупотiли ногами, причому, щоб звуки були голоснiшими, заходилися одягати туфлi та сандалiї з високими пiдборами.
  Едуард-шибеник вчинив навпаки, ривком скинув ненависнi туфлi. Запустив пiдбором прямо в око одному з офiцерiв, якi намагалися прорватися. Благо каблук срiбний i лупить сильно, вилетiло око, зависнувши на нервовому стеблi.
  Дiвчата-служницi прокричали:
  -Браво! Бiс! Браво! Бiс!
  А найголовнiша з них видала:
  - Хлопчик мiй любий,
  В цей час ми з тобою!
  Ти такий пацан крутий,
  Б'єш усiх босою ногою!
  I справдi, гола п'ята хлопчика-термiнатора зламала чергову щелепу.
  Як i вважали пiрати, раптовiсть дозволила їм частково захопити i частково знищити ворожi гармати. Гарнiзон фортецi потрапив пiд жорна, багато солдатiв було вбито вiдразу, вони впали, навiть не усвiдомивши небезпеки. Майже триста загартованих у боях морських розбiйникiв увiрвалися до мiста. Контрабасiвцi гинули сотнями, лише окремi вiдстрiлювалися, або намагалися рубатися.
  Крутий Едуард-боєць i Раварнава, i ще два пiрати, що не стояли на мiсцi, а перейшли в наступ, охорона палацу досить швидко впала в панiку. Вони смикалися i вiдступали, закидаючи своїми мертвими тiлами мармуровi сходи. Дiвчата стали допомагати пiратам. Кидали у стражникiв туфлi, сандалiї, тацi, досить важкi золотi кубки, виделки та ножi.
  Юний воїн увiйшов у дикий раж, нiби в нього й не було бурхливої ночi, ось очистивши кiлька кiмнат, вони вирвалися з колоритної споруди, де здавалося, що навiть стiни випромiнювали загрозу.
  Зрубавши трьох, Едуард-зiрванець окинув околицi орлиним поглядом. Усi найближчi пiдступи до мiста були охопленi пожежами, видно численнi фiгурки, що копошилися, як мурахи, i стикалися одна з одною.
  - Нашi перемагають! Тепер головне, щоб не одна золота монета не випливла з наших рук. - Несподiвано бойовий шибеник, з оголеним, покритим кров'ю, з дуже рельєфним, мускулистим торсом (зрозумiло, вiн зiрвав iз себе i костюм слуги, щоб не заважав, та й принизливо носити юному корсаровi лiврею!), виявив ознаки користолюбця. Перехопивши здивований погляд Раварнави, хлопчисько-термiнатор додав:
  - Я хочу стати не просто пiратом, а думаю органiзувати свою власну республiку флiбустьєрiв, а для цього нам знадобляться фiнанси.
  - Своя республiка? - Раварнава цього разу непiдробно позiхнув i свиснув, через широкi нiздрi-лiйки. - Навiщо так складно, малюку. Управлiння країною, це сама нудна рiч у свiтi.
  Едуард на це заперечив:
  - Не думаю, менi дуже подобалося грати стратегiї iз вiйськово-економiчним управлiнням. Це дуже приємно почуватися царем, чи iмператором.
  Хлопчик глянув на кривавий слiд, який залишила його мiцна, але майже дитяча нога. Майнула думка - чи слухатимуться пiдданi того, хто приречений, бути вiчно схожим на дитину, хай навiть iз м'язами, як сталевий дрiт?
  Раварнава безглуздо заморгав:
  - Я щось не розумiю, про що ти говориш. Хоча ти, загалом, маєш рацiю, влада солодка i цей напiй хочеться нескiнченно вливати собi в горлянку. Але й вiдповiдальнiсть за вчинки зростає.
  Юний воїн Едуард дещо вдавано хихикнув у вiдповiдь:
  - Мене це не лякає. Давайте додамо краще прудкостi, а то битва пройде без нас.
  Не спершись на вигляд, але запеклий у справах, корсар побiг уперед. Залишки гарнiзону билися вiдчайдушно, всiм була вiдома жорстокiсть пiратiв, якi зазвичай не брали полонених, а якщо й брали, то продавали в жорстоке рабство, а iнодi вимiнювали на брязкальця, мушлi, а часом i золото шестируких дикунiв-людожерiв, якi вважали м'ясо людей страшним делiкатесом. Втiм, це могло лише продовжити агонiю, оскiльки в рукопашнiй сутичцi пiрати були сильнiшими. Крiм того, начальник гарнiзону генерал Косалапенко був убитий на самому початку бою, i його просто не було кому замiнити, тому що першому помiчнику, полковнику Варатту, Монiтор влучним пострiлом з мушкета розмозжив голову.
  А тут ще й раби, насамперед, хлопчики та дiвчата стали допомагати пiратам, та кидати у ненависних господарiв брукiвки, плитку, склянi уламки.
  Десяток ящiрок iз гарматами зважилися на контратаку. З обох бокiв вони помiстили гострi смуги металу, а зверху били з гармат. Це завдавало корсарам деякої шкоди. Едуард перший пiдбiг до ящiрки, пiд час бою хлопчик дуже ефектно, так що й другим каблуком збив з даху противника, скинув туфлi, що нарiзали ноги, i тому летiв, як сокiл. Схопившись на спину, вiн одним махом зрубав обох стрiльцiв, потiм, помiнявши цiль, кинувся на другого ящера. Похапцем хлопчик розрiзав собi голу ступню, спiткнувшись об метал. Втiм, рана була поверховою, i в гарячцi бою вiн не звернув на неї уваги.
  Iншi, бачачи цього "нiндзя", кинулися навтьоки.
  - Я не дам вам пiти! - волав, пiдскакуючи вище, дуже спритний i жвавий Едуард. Проте ящiрки виявилися надзвичайно спритними, активно перебираючи лапками, вони стрiмко мчали до лiсу. Як не був швидкий шалений юнак, вiн зумiв наздогнати лише одного звiра, прикiнчивши сiдокiв. Iншi хлестали своїх "коней" щосили. Тодi Едуард-хулiган метнув меч, вiн устромився в складчастий зад i застряг. Тварина лише додала ходу.
  - Ну гаразд, згадай спринт i помри, але наздожени.
  Збоку було смiшно дивитися, як така туша тiкає вiд хлопця, якому на вигляд не даси бiльше тринадцяти рокiв, по сутi гладколицюватого хлопчика. Розлючений, все його тiло ворушилося брижами м'язiв, немов морський прибiй, Едуард усе додавав, на його щастя почався лiс, i величезнi плазуни сповiльнили хiд. Наздогнавши ворога, юний воїн висмикнув меч, потiм застрибнув на хвiст.
  Монстр вдарився в пальму i скинув хльосткого Едуарда-Сорванця. Хлопчик-термiнатор дуже врiзався в скупчення колючих лiан. Гострi шипи встромилися в тiло, проколовши шкiру. Але лише розлютило хлопця. Скинувши залишки пiдiрваного, закривавленого одягу, ще була прозора майка i штани, залишилися тiльки плавки. Пацан зiбрав сили i, вхопившись, за схожу на канат гiлку, вiн немов Тарзан з криком диким здiйснив гiгантський стрибок, потiм, зловивши iншу гiлку другий i застосував прийом "трiснутий жорнiв", вiдсiк голови двом бiйцям, безуспiшно вiдмахуючи.
  - Ну що, решта втiкачiв! Сподiваєтеся втекти, не вийде. - сказав, пiдморгуючи, непереможний Едуард-хулiган i додав ходу. Пiсля того, як вiн вiдкрив новий спосiб пересування, наздоганяти ящiрок стало плевою справою.
  - Я мавпа! - кричав вiн. - Гiперраус! - Так звали героя фiльму дикуна, який побив рекорди застарiлого Тарзана.
  Далi вiн розганявся, роблячи дикi стрибки, яким позаздрила б будь-яка мавпа. Кiлька разiв бiйцi стрiляли у слiпу, але при цьому промахувалися. Стрiмкий, як гепард, Едуард-шибеник смiявся їм в обличчя. Коли, нарештi, було вбито останнiх противникiв, юний воїн сiв на холку ящiрки i направив її прямо у бiк мiста, прагнучи швидше вибратися з джунглiв. У гiлках час вiд часу виблискували оскали чотирируких горил, але напасти на озброєного, хай навiть i маленького воїна, вони не наважувалися. Крiм того, цi звiрi не зовсiм тупi i бачили, як хвацько Едуард розправився з бiльшими солдатами, нiж вiн сам.
  - Що макаки скельте, слабо вам сюди поткнутися. - Юний воїн помахав мечем, але примати не пiддавалися провокацiї.
  Коли вiн прибув до мiста, бiй майже закiнчився. Останнiм, не взятим пунктом, була мiсцева в'язниця, там за високими воротами було затиснуто те, що залишилося вiд гарнiзону, а також мiсцева сувора варти, що складається переважно з iномiрцiв. Вони любили познущатися з ув'язнених, особливо жiнок, i тому розумiли, що їм не буде пощади.
  Воїн Едуард, стрiмкою коброю вискочив на ящiрцi i став навпроти ворiт, потiм послав ядро в центр.
  Удар вразив, залишивши вм'ятину в залiзi, але мiцну браму витримали. Всадивши голою п'ятою, що пiдповзає праворуч канонiру в нiс, той залився кров'ю i затих, воїн Едуард-хулiган сплюнув крiзь зуби i почав перезаряджати неслухняну гармату. Це зайняло чимало часу. У вiдповiдь у парубка полетiли стрiли. Едуард спритно ухилився вiд зарядiв поразки, а три стрiли навiть зрубав на льоту.
  - Ну що, потрапили мазили?
  Пострiли з мушкетiв також пройшли повз, щоправда, було кiлька попадань у товсту шкiру ящiрки. Вiд болю вона, було смикнулась, але була зупинена хлопцем.
  - Не бiйся, для твоєї шкури, це як насiння. - Хiхiкнув хлопчик.
  Перезарядивши гармату, юний воїн взяв прицiл точнiше, i знову вдарив у стiйку ворiт. Ядро знову вiдскочило.
  - Ось, чорт забирай! Ця зброя надто слабка! - Едуард-зiрванець лаявся, i раптом йому на думку прийшла цiкава думка.
  - Спробую їх вiдкрити зсередини.
  Хоча зовнi, стiна в'язницi виглядала неприступно, було видно, що в окремих мiсцях стiни прогнили, i цегла стала шорсткою, отже, за певної спритностi по них можна було забратися. Тiльки ось вартовi надто багато, чи не зiб'ють його ненароком. Втiм, Раварнава недарма мав бойовий досвiд, вiн наказав:
  - Берiть лавки, колоди, несiть сухе хмиз, пiдпалюватимемо, супостатiв. А ви, швидше, котiть "царицю"
  Пiрати, не зважаючи на стрiли, та окремi мушкетнi пострiли, пiдпалили ворота, влаштувавши "димовуху".
  Iншi волокли прикритий дровами возок iз бочкою пороху - так називали "царицю". Дрова не давали прострiлити її iз мушкетiв. Разом з флiбустьєрами тут намагалися допомогти своїм визволителям i мiсцевi дiвчата рабинi, i хлопчики у плавках з таврами на плечах та грудях. Видно вони настраждались у рабствi i не боялися пiратiв. Поставивши "царицю" перед воротами, пiрати пiдпалили ґнот i вiдскочили.
  Вони це зробили дуже швидко, провiвши:
  Диявол, Диявол, Диявол спаси,
  Нанесемо, руйнуючи удар.
  Дай нам, дай нам у руки мечi,
  Ми отримаємо пекло дар!
  
  Що ж Творець - поранене пекло,
  Боротимемося з чортом рогатим.
  Аби в бою був з мечем результат,
  Щоб не бути менi рабом тут горбатим!
  
  ХЛОПЧИК-ШУТ ПРОТИ САЙКЛIВ
  АННОТАЦIЯ
  Хлопчик, який пережив безлiч пригод, тепер командує загоном дитячого спецназу. I йому доводиться боротися iз цивiлiзацiєю сайклiв. Що дуже цiкаво, так тут очевиднi космiчнi технологiї.
  . РОЗДIЛ No 1
  Хлопчик-блазан був у бойовому костюмi з еполетами космiчного офiцера. Поруч iз ним була дiвчинка, теж у скафандрi з наворотами. I на нiй прозорий, з усiх бокiв вiдкритий шолом. Дiвчинка тримала в руках бластер, i прочирикала:
  - Едiк, можливо, дочекаємось решти членiв команди? Битися з сайклами вдвох, коли їх, як мiнiмум сотня, занадто великий ризик!
  Хлопчик воїн, хоч йому на вигляд не бiльше дванадцяти-тринадцяти, у бойкостюмi не видно якась мускулатура, але погляд мав справжнього принца. I вiн впевнено промовив:
  - Нi! Ходiмо в бiй удвох! А щодо ворогiв, не бiйся. Адже я тобi дав крихiтний камiнчик-артефакт "броня", вiн знижує ймовiрнiсть попадання в сто разiв!
  Дiвчинка вiдзначила:
  - I сто разiв чимало!
  Хлопчик обурився:
  - Я не знав, що ти, Адала, така боягуз!
  Дiвчинка з помаранчевим волоссям заявила:
  - Я не боягуз! Що ж, ходiмо на рiшучий прорив!
  I ось дiти-воїни рушили у бiй. Навколо були такi скелi, якi сяяли фiолетовими, смарагдовими, лiловими i в рожеву цятку камiнням, i з ґрунту росли сталактити. I це надзвичайно загадковий краєвид.
  А попереду замок. На вигляд, на зразок лицарського, середньовiчного, але з радами на вежах ракетами та променевими гарматами. А зверху свiтить мiсцеве сонце, яке навiть за формою шестикутне, i свiтло постiйно змiнює кольори та розмальовку. I це теж надає всьому пейзажу дуже загадковий i, водночас, по-своєму чарiвний вигляд.
  Хлопчик i дiвчинка мчали по перемiжнiй дорiжцi з пульсуючими плитками. Юному воїновi, можливо було i звичнiше шльопати босонiж, але цей бойовий костюм, на жаль, нерозбiрний. А скiльки сайклiв у замку? Це також загадка. I якщо їх тiльки сто, то це вже не так уже й погано.
  Хлопчик i дiвчинка моментально сховалися за камiнь, коли з'явився танк цiєї агресивної раси. Вiн був високий, у формi трикутника, а з кожної iз трьох сторiн по дулi. I броня вiддає сталлю, а сам не торкається поверхнi, на повiтрянiй подушцi.
  Хлопчик-воїн Едуард усмiхнувся своєю дуже милою, хай i дитячою усмiшкою. I кинув у машину космiчних агресорiв маленьку горошинку.
  Та пролетiла й заскочила прямо, у досить широке дуло гармати. I за кiлька секунд трикутний, потужний танк, як рвоне. Немов довбало блискавкою до складу боєприпасiв, i розлетiвся на дрiбнi уламки.
  Ось це справдi виявився досить крутий пасаж.
  Дiвчинка Адала прочiрикала:
  - Ось це спритно! Ти просто джедай!
  Хлопчик Едiк кивнув:
  - Доводилося менi бути й паданом! Але то вже iнша iсторiя!
  Пiсля чого вiдважнi дiти рвонули далi до замку. Ворота вiдчинилися, i звiдти вискочили ще три танки. Два таких трикутних, а третiй бiльший i шестикутний, з гарматами з кожного боку i ще сьомий, що зверху.
  Дiвчинка-боєць свиснула:
  - Ого! До нас новi гравцi!
  Хлопчик-воїн кивнув:
  - Можна зiрвати ва-банк!
  I юний воїн дiстав маленький приладчик, розмiром iз сiрникову коробку. I увiмкнув у ньому кiлька програм, поворотом вказiвного пальця. Потiм хлопчик, якого в даному бойовому епiзодi дiвчисько називало Едуардом, запустив цю коробочку. Вона плавно полетiла у напрямку найбiльшого танка. I її майже не видно.
  Дiвчинка запитала хлопця:
  - А що це таке?
  Едiк посмiхнувся i вiдповiв:
  - Сюрприз! Зараз побачиш, як це працює!
  Справдi, коробка влетiла у ствол великого танка. Тiльки цього разу вибуху не було. Трiумвiрат продовжував рух. Мало того, з'явилися ще двi додатковi машини.
  Дiвчинка Адала прошепотiла:
  - Що, не спрацювало?
  Хлопчик-воїн пiдморгнув:
  - Зараз побачиш!
  I ось справдi, найбiльша гармата великого танка взяла i розгорнулася, i як довбане по своєму трикутному опоненту. I вразить його бронебiйним снарядом. Той спалахнув i почав детонувати бойовий комплект. А потiм стовбур перевiвся на iнший дрiбнiший танк i саданув по ньому.
  Адала з усмiшкою вiдзначила:
  - Клас!
  Едiк прочiрикав:
  Якщо фортеця на дорозi,
  Ворог збудував...
  Потрiбно з тилу обiйти -
  Взяти її без пострiлу!
  Дiвчинка пiдморгнула своєму юному вiзавi. Вiдважнi та розумнi дiти були проти цiлої армiї. Але хитрiсть та технологiї проти монстрiв цiлком працювали.
  Ось спалахнув i третiй танк, потiм четвертий. I знову детонацiя та розриви. Ось це розклад смертi та анiгiляцiї, поки в однi ворота.
  Хлопчик-воїн цiлком логiчно зазначив:
  - А навiщо нам команда? Вони такi самi дiти, як i ми. Тiльки в мене досвiд i знання столiть, а вони молодики. I пiдставляти їх пiд удари снарядiв iз урановим стрижнем не варто.
  Дiвчинка прочирикала:
  - Усi люди на рiднiй планетi,
  Повиннi завжди дружити.
  Повиннi смiятися дiти,
  I у мирному свiтi жити!
  Хлопчик-воїн пiдхопив i заспiвав:
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти,
  I у мирному свiтi жити!
  По шаленому танку почали палити гармати, що стоять на стiнах фортецi. Навколо машини спалахували фонтани вогню, руйнувань та палаючого пiску. I пара попадань у броню розiйшлася трiщинами.
  Дiвчинка Адала помiтила:
  - Не дуже супротивник влучний.
  Однак ще кiлька снарядiв потрапили до танка. I вiд детонував, i вибухнув. У момент вибуху крихiтна точка вiдокремилася вiд нього. I Адала простягла руку. У долоню дiвчинки залетiв пристрiй, який використовував генiальний хлопчик. Або, принаймнi, схожий на хлопчика досвiдчений герой та конструктор.
  Едiк схвально ляснув дiвчинку по плечу:
  - Молодець, спiймала!
  Та розсмiялася:
  - Ловити вам, не переловити!
  I пристрiй ковзнув у спритну, як у макаки, долоню хлопчика.
  Тепер дiти були задоволенi. Наче гравцi, якi зiрвали банк у рулетцi та отримали золотi фiшки. Але зрозумiло, що коли тобi щастить, важко зупинитись. Едiк, який має чудову пам'ять, пам'ятав, що був у двадцятому столiттi такий вусатий, який не знав мiри, i за це поплатився, хоча спочатку йому щастило. Отже, звичайно ж, потрiбно в казино вмiти вчасно вийти iз гри.
  Втiм, Едiк розумiв, що це не зовсiм гра. I що справжня вiйна це не РПГ.
  Ось, наприклад, зараз з'явилися над замком два вертольоти. I вони, схоже, готовi дослiдити мiсцевiсть.
  Дiвчата пискнула з переляком:
  - Боюся! Ми зможемо їх дiстати!
  Едiк засмiявся i вiдповiв:
  - Крутiше мiшенi бували. Ось дивись, як працює мiй багаторазовий кiбернетичний жучок.
  I хлопець запустив його знову. А кiлькiсть вертольотiв зросла до шести. I вони були обтiчнi форми i великi.
  Адала прочирикала:
  Нехай бiжать незграбно,
  Бронетанки по калюжах.
  I цвiркоче осою вертолiт!
  Едiк пiдхопив:
  Чебурашка навiдник,
  Шапокляк, немов льотчик,
  Крокодил зарядив кулемет!
  I ось вертолiт, отримавши на себе жучка, як довбанув з авiагармат по своєму вiзавi. Той отримав ушкодження i почав димiти. А iншi гелiкоптери закружляли. I по них теж вогонь, а вони у вiдповiдь. Ось пiшла потiха. Одна з вертушок уже стала падати, залишаючи димний хвiст.
  А за нею та iнша. Ось це дiйсно потiха i мiжусобна лайка.
  Хлопчик кивнув своїй подрузi:
  - Як розбирання?
  Адала буркнула:
  - Пощастило!
  Едiк образився i надув рум'янi щоки.
  - Може, ти ще скажеш, халяво?
  Дiвчинка стукнула себе прозорим шоломом, але промовчала. Тим часом упали одразу два вертольоти. I один потрапив у замок, теж пошкодивши одразу три гармати.
  Хлопчик-генiй прочирикав:
  - Погодься, спритно!
  Дiвчинка вiдповiла:
  - Можливо, що й спритно, i як тут не пiдтримати!
  Два останнi вертольоти з силою зiткнулися, i зараз вибухнули. I знову спалахнув спалах. Оце здорово!
  Едiк заспiвав:
  Великий генiй, розваги фортуни,
  I водночас, людина...
  Поезiї лiричнi струни,
  Щоб мати гiдне серце столiття!
  Отож i другий раунд пройшов на користь вiдважних дiтей. I керуючий супержучок iз чiпом повернувся на долоню пацану.
  Дiвча вiдзначила:
  - Так, це ми непогано дiємо. Але у ворога може виявити i джокер у кишенi!
  Едiк з усмiшкою вiдповiв:
  - Знав я одного джокера. А точнiше не одного. В iграх та кiно були такi ось кадри!
  Ворота замку знову вiдчинилися. Цього разу з них стали виходити монстри бiльшими. Вони навiть згиналися, щоби виповзти.
  В даному випадку крокують роботи!
  Хлопчик-генiй вигукнув:
  - Євангелiон!
  Дiвчинка здивовано запитала:
  - Що?
  Едiк з посмiшок пояснив:
  - Цей мультсерiал було знято на тiй планетi, звiдки я родом. I там теж були такi великi роботи!
  Адала помiтила:
  - Планета у вас дивовижна. Ти якось казав, що у вас понад двiстi країн.
  Хлопчик iз зiтханням вiдповiв:
  - Так, на жаль, так воно й є.
  Дiвчинка недовiрливо запитала:
  - А чому на жаль? Можливо, якраз на щастя. Тому що мати стiльки країн та культур на однiй планетi, здорово!
  Едiк заперечив:
  - Нi! Не дуже й здорово. Люди надто часто воюють i пускають у хiд кулаки. Тобто, я хотiв сказати, рiзнi країни надто часто конфлiктують i кидають одна на одну ракети.
  Адала зiтхнувши помiтила:
  - Та це...
  Хлопчик-воїн рiшуче закiнчив:
  - Неподобство! А поки що займемося роботами!
  А електронних монстрiв вийшла, справдi, цiла дюжина. I на них зброї стiльки, що можуть зруйнувати цiле мiсто.
  Едiк помiтив:
  - Тут проти них потрiбний iнший пiдхiд.
  I хлопчик витяг з кишенi невеликий прилад з антеною.
  Дiвчинка з подивом запитала:
  - Що це таке?
  Едiк вiдповiв iз усмiшкою:
  - Переносник швидких, але руйнiвних вiрусiв!
  Адала прочирикала у вiдповiдь:
  - Ах, якi вiруси, вiруси-вредируси!
  Хлопчик поправив:
  - Нi! Наша мета захистити добро, а не шкодити людям, чи сайкалам, чи навiть їхнiм роботам!
  I хлопчик-генiй випустив невидимий промiнь у бiк термiнаторiв.
  Згадали фiльми про роботи та iншi. I тут уже нiяк не попреш, що просунутий промiнь таки.
  Едiк водив великими роботами, кожен розмiром з дев'ятиповерхiвкою, променем. I в нього вийшло. Ось один iз термiнаторiв раптом застиг i став опускатися. А за ним та iнший.
  Хлопчик з посмiшкою проспiвав:
  Час удачi
  Настав час пограти!
  Час удачi
  Намагайтеся цю годину не втратити!
  Дiвчинка, дивлячись, як застигають i падають роботи, пiднiмаючи вгору пил i розкидаючи при ударi об плити поламанi деталi.
  - Так, це технiчно!
  Едiк кивнув з усмiшкою:
  - Так, технiка у перiод реконструкцiї вирiшує все!
  Адала заперечила:
  - Нi! Люди та кадри вирiшують все! I водночас, i не всi!
  I дiвчинка теж витягла з кишеньки, що щось нагадує кубик-рубик, i почала його крутити.
  Роботи-термiнатори знову зiткнулися, i їх огорнула цiла мережа, що свiтилася, яка заiскрила i завiбрувала. А потiм, бойовi машини, почали кришитися i розлiтатися на дрiбнi шматки. Якi теж, у свою чергу, вибухали, i летiли уламки, наче крижина, що потрапила пiд нищiвний удар ключки хокейної зiрки.
  Адала зробила налаштування та зазначила:
  - Зараз ми можемо на пару хвилин стати невидимими!
  Хлопчик-ген вiдповiв:
  - Не найдосконалiший прилад, в iнфрачервоному свiтлi буде видно нас. Давай, я краще зроблю налаштування.
  У цей момент ззаду пари почувся галас. З'явилися хлопчики та дiвчатка у бойових костюмах. Їх було всього дюжина, i за вiком вони нiтрохи не старшi пари, принаймнi на вигляд. Але при цьому у дiтей цiлком пристойна зброя. Лазернi автомати, бластери, анiгiляцiйнi крихiтнi горошинки-гранати. Так, хлопцi тут не простi. Та ще й навченi у боях у вiртi!
  Едiк вигукнув:
  - Хлопцi обережнiшi, iнакше потрапите пiд удар! Тут є гармати, здатнi пробивати вашi бойовi костюми.
  Дiти-воїни залягли. По повiтрю проносилося свiтлове промiння, i запрацювали лазернi гармати.
  Вони почали бити по всьому, що рухається. Навiть по пилу.
  Адала прочирикала:
  - Ось так. Тут велика густина вогню.
  Пара уцiлiлих роботiв-термiнаторiв потрапила пiд удар своїх знарядь. I вони запалали i почали розриватися. В одного голова, вiдiрвавшись, пiдлетiла високо вгору i закрутилася дзиґою.
  Дiти з лазерними автоматами захихотiли. Видно виглядало дуже весело. Хоча одну дiвчинку зачепило уламком, вона необережно пiдвела голову в прозорому шоломi, i рожеву, дитячу щiчку обпекло.
  Войовниця вигукнула:
  - Антиквазарно!
  Адала погодилася:
  - Чорнодирно просто!
  Хлопчик воїн бризнув на обпалену i порiзану щiчку дiвчинки з тюбика пастою, що регенерує. I майже миттєво пошкодження затяглося, а потiм гладка шкiра юної войовницi розгладилася, не залишивши слiду.
  Дiвчинка пискнула з посмiшкою:
  - Наука, проте!
  Едiк зазначив, хмурячи своє гладке чоло, в якому пам'ять i досвiд безлiчi столiть:
  - Сайкли не такi простi. Ми можемо мати проблеми.
  Адала прочирикала у вiдповiдь:
  - Хоч не вирiшити нам усiх проблем,
  Не вирiшити всiх проблем.
  Але стане радiснiше всiм,
  Веселiше стане всiм!
  I ось знову ворота середньовiчного замку вiдчинилися. I звiдти попер черговий сюрприз. У цьому випадку це виявилися величезнi тиранозаври. I на них сидiли воїни у бойових костюмах.
  Адала пискнула:
  - Сайкли!
  Едiк вiдповiдно кивнув:
  - Дуже схоже на те. Iз динозаврами вони небезпечнi.
  Дiти-воїни хором заспiвали:
  Динозаврики, динозаврики,
  Можливо, ви живете в Африцi!
  Апельсини жує на снiданки,
  Динозаврики, динозаврики!
  Сайкли були по фiгурах схожi на людей, але бiльшими i вищими на зрiст. I пальцiв на кожнiй руцi було цiлих шiсть, i найбiльшi товстi фаланги були один проти одного.
  Дуже жорстокi iстоти.
  Адала прочирикала:
  - Я їх трохи боюсь!
  У вiдповiдь Едiк заспiвав:
  Скiльки ж трусити, я не зрозумiю,
  Сильний воїн для битви народжений...
  Страх - це слабкiсть, i тому -
  Хто злякався - вже переможено!
  Дiти-воїни прочiрiкали:
  Ми не будемо боятися монстрiв,
  Народилися з лучеметом у руках.
  Лицарi завжди вмiли битися,
  Ворог нехай буде вiчно в дурнi!
  Динозаври величезних розмiрiв насувалися. I навiть пiдскакували цi загрозливi рептилiї.
  Хлопчик-командир кивнув Адалi:
  - Давай сюди свiй кубик-рубик!
  Дiвчатка прочiрикала:
  - А це навiщо?
  Едуард у вiдповiдь заспiвав:
  Заради щастя, заради нашого,
  Якщо ми хочемо його...
  Нi про що мене не питай,
  Не розпитуй, не вивiдуй нiчого!
  Дiти-воїни знову засмiялися, наче весела гра.
  Хлопчик-воїн, що був з боку в бойовому костюмi, в помаранчеву цяточку вiдзначив, похмурий дитячий, але мужнiй i гарне обличчя.
  - Якщо ми всi накази командирiв обговорюватимемо, та ще пiд час бою, то зникне начисто дисциплiна.
  Дiвчинка-воїн, уже не сперечаючись, передала свiй кубик-рубик. Едiк пiдхопив його i заспiвав:
  Ми зметемо ворога одним ударом,
  Славу пiдтвердимо крутим мечем.
  Сайклов перемагали ми недаремно -
  У трiски динозаврiв розiб'ємо!
  I хлопчик-генiй став натискати своїми спритними руками на кнопки цього дивного кубика. А величезнi та злi тиранозаври пiдходили дедалi ближче до загону дiтей-воїнiв. А великi, в два з половиною метри на зрiст сайкли вже стали вести вогонь зi своїх круто накручених лазерних автоматiв.
  Адала прочирикала:
  На волосинi доля твоя,
  Нас атакують монстри!
  Але слава Богу, є друзi,
  Але дякувати Богу, є друзi!
  I завдадуть такого удару,
  Поки що не пiзно!
  I ось три тиранозаври, що йшли спереду, раптом розвернулися i накинулися один на одного. I стали рвати кiгтями мiцну, сiру в коричневу цятку шкiру. Сайкли злетiли з монстрiв i забилися у нападi. На них почали наступати iншi тиранозаври, i реально давали, ламаючи кiстки та перемелюючи м'ясо повалених прибульцiв.
  Адала вiдзначила зiтхнувши:
  - Це жахливо!
  Хлопчик воїн з рудим волоссям заспiвав:
  - Вiйна життя робить жахливим,
  А смерть гiдною та прекрасною!
  Ось знову Едiк щось покрутив у кубику-рубику. I знову вже iншi тиранозаври кидалися один на одного i кусалися. Водночас i скидали сайклiв. Тi пробували стрiляти у вiдповiдь. Але їхнiй вогонь був не надто ефективним проти таких монстрiв.
  Дiти весело заспiвали:
  Даремно противник вважає,
  Що може нас хоробрих зламати.
  Хто смiливий, той у бою нападає -
  Ворогiв будемо люто бити!
  Але в даному випадку вороги сайкли винищували i стрiляли, якраз один в одного. I їх давили тиранозаври. I пiшла така ось катавасiя. I кров динозаврiв була зелена та синя, а сайклiв помаранчева. Ось у одного злетiв шолом. I стала видна дуже гидка пика, щоправда, вiддалено нагадує людську. Але в татуюваннях, з моторошними тваринами.
  Адала пискнула:
  - Так, цi тварюки не дуже приємнi, i такi дорослi!
  Едiк впевнено вiдповiв:
  - Ось я нiколи, сподiваюся, не стану дорослим, i тим бiльше старим! Є спосiб i для нашої команди не дорослiшати, принаймнi тiлом!
  Дiти хором проспiвали:
  Дорослi, звичайно, дурнi,
  Бороду ростити розуму не треба.
  Нам же голитися, дiтям, не з руки,
  Бути безсмертним вiчна нагорода!
  Ось артилерiя замку стала бити по своїх вiйськах, i робила це з колосальною люттю.
  Несподiвано, на стiнах з'явилися гармати важчi, i почали викидати презенти, що рвалися, наче мiнiатюрнi атомнi бомби, i навiть пiднiмалися характернi гриби!
  Адала заспiвала з тривогою:
  Ядерна вiйна, ядерна вiйна,
  Ти сила геєнна, така жахлива,
  Людям, повiр, не потрiбна!
  Едiк кивнув, у нього була модна, свiтла, трохи золотиста стрижка. Дуже милий хлопчик, який мiг би цiлком зi своєю миловидною, ангельською мордочкою знiматися в рекламних роликах. До речi, вiн i знiмався за iнших обставин та пригод.
  А навколо все димiло, i вгору пiдносилися струменi диму.
  Дiвчинка-воїн запитала у Едiка:
  - А як ми братимемо цю фортецю? Мовчки, чи що?
  Хлопчик-генiй вiдповiв iз усмiшкою:
  - Не зовсiм! Скорiше, навпаки, зi звуком!
  Хлопчик-воїн iз виколотим на щоцi орлом, здивувався:
  - Яким звуком? Може, ультразвуком?
  Едiк заперечив:
  - Нi! Ми застосуємо гiперзвук! Це, я думаю, вам сподобається.
  Юнi воїни розсмiялися i видали:
  Замочiть у лайцi сайкла,
  I вбийте вовкулака...
  Пiдкрутили мiцно гайки,
  I загавкав собака!
  Але знову ворота замку вiдчинилися, вже вкотре. I з них поповз механiчний удав, причому колосальних розмiрiв. А його паща бiльше, нiж у кашалота. I зуби, наче величезнi свердла, крутяться i дзижчать, i в повiтрi iскриться.
  Ось це черговий монстр кiбернетики.
  Адала вiдзначила, облизнувши язичком свої червонi губи:
  - Ось цього я не очiкувала, отак сюрприз!
  Дiти-воїни у захватi, i навiть заспiвали з ентузiазмом:
  Уявляєте, яке становище,
  Все що справдиться, вiдомо нам заздалегiдь.
  I до чого тодi сумнiви, хвилювання,
  Все на свiтi передбачить розклад!
  А ми кидаємо бурям виклик,
  Вiд чого i чому?
  Жити у свiтi без сюрпризiв,
  Неможливо нiкому!
  Нехай удачi, невдачi.
  Скачемо жваво - вгору i вниз!
  Тiльки так, а не iнакше,
  Тiльки так, а не iнакше,
  Хай живе сюрприз!
  Сюрприз, сюрприз!
  Хай живе сюрприз!
  Сюрприз, сюрприз,
  Хай живе сюрприз!
  
  ДIВЧАТА-НIНДЗЯ ПРОТИ МОНСТРУ ЩЕДРОГО
  АННОТАЦIЯ
  Пригоди чудової четвiрки дiвчат-нiндзя i разом мутантiв проти цiлої зграї монстрiв i найнебезпечнiших космiчних солдатiв та iнших противникiв.
  . РОЗДIЛ No 1
  Зокрема, вони вирiшили битися з монстром Щедрим та його бойовою парою мутантiв.
  Тi саме замислили спалити цiле мiсто за допомогою лазерної зброї з гравiтацiйним накачуванням.
  Ну що ж, це теж цiкава пригода. Тим бiльше, монстр Щедрий ще викликав залiзних солдатiв з нульового вимiру.
  Єлизавета пiдстрибнула i врiзала голою п'ятою сталевому солдатовi в живiт. Вiд удару загримiло залiзо.
  Громила зiгнувся, але вiдразу випростався i розреготався:
  - Незначна, земна жiнка!
  Олена своєму вiзавi рушила гомiлом у пах. Але натрапила на суцiльний, легований метал, який задзвенiв. I їй навiть стало трохи боляче.
  Руда краля проворкувала:
  - Ось це чоловiк, iз сталевими яйцями!
  Катерина також босою ногою довбанула броньованого монстра в голову. I не змогла її знести, вiдлетiла, вякнувши:
  - Чоловiк твердiший, нiж скеля!
  Єфросинiя також рушила сталевого воїна, цього разу, виконавши пiдсiкання. Громила з гуркотом звалився, але потiм одразу схопився. I бiй продовжився з новою, шаленою, ураганною силою.
  Дiвча взяла i проспiвала:
  - Так, ми вмiємо воювати,
  Але не хочемо, щоб знову...
  Дiвчата падали в бою,
  I забивали колiю!
  Єлизавета вiдповiла, спритно вiдскочивши, i два воїни зi сталi зiткнулися головами, та так, що полетiли на всi боки iскри.
  Дiвча з блакитним волоссям прочирикала:
  - Метал можна i пiддати впливу електрики.
  I взяла запустила за допомогою правої руки кинджал у дроти... Те саме зробила i Олена. I ось електричнi ланцюги впали на сталевих воїнiв, i пронiсся ними агресивний, шоковий розряд. I сталевi монстри почали розпалюватися до червоного.
  Потiм пройшлися трiщинами i застигли, немов труха.
  Катерина зазначила, кинувши свiй бумеранг у дроти. Примушуючи їх падати i смажити монстрiв:
  - Ми виводимо з ладу небезпечних бiйцiв!
  Єфросинiя проворкувала:
  - За визначнi рубежi у космiчнiй битвi!
  I теж кине свiй подарунок у ворогiв.
  У всякому разi, з воїнами зi сталi було покiнчено. I войовницi знову рятують свiт.
  Ось головний ворог вже приготував для стрiлянини вбивчу за силою батарею з особливим генератором, який працював, поглинаючи гравiтони iз Землi та iнших планет.
  I як врубає вбивчий розряд. I пiшло коливання атмосфери, i в повiтрi стало набагато спекотнiше. I по ньому нiби пройшли трiщини, залитi променистим свiтлом.
  Єлизавета проворкувала:
  - Ось так! У бiй хлопцi!
  Ось перед нею з'явився великий мутант схожий на горилу, з лагiдним обличчям. Вiн кинувся на дiвчину, причому дуже швидко i спритно. Єлизавета вiдскочила, пiдставивши пiднiжку. I горила впала, розтягнувшись на поверхнi.
  Дiвчина з блакитним волоссям плюнула, i її слина мутанта, примусила, що пiднялася горилу, впасти ще раз. I до того ж, його голова якраз потрапила у смiтницю.
  Iнший звiр-мутант, точнiше, сумiш людини та тварини, був iз вовчою головою. I вiн спробував атакувати Олену. Дiвча з рудим волоссям упала на спину i перекинула через себе монстра. Той пролетiв i врiзався у лiхтар. I завив, наче побитий пес.
  Єфросинья вовку-мутанту посунула по головi цеглою. Той розколовся.
  Дiвча прочирикала:
  - Цегла, цегла!
  Ти не вий вовчара - краще помовчи!
  Катерина вiдзначила з усмiшкою, коли мутант-горила намагалася пiдвестися. Вона рушила йому мiж нiг, змусивши пiдскочити. А потiм перевернула супротивника нагору ногами.
  Пiсля чого вони разом з Єлизаветою пощекотали за допомогою кинджалiв тваринi-мутанту п'яти.
  I тварина, як вiзьме та розсмiяється. I буквально його усерединi смiтницi й зцементувало.
  Дiвчата взяли вовка за шкiрки i шпурнула на горилу. Знову вони зiткнулися та перекинулися. Усi чотири красунi додали голими п'ятами. I пара мутантiв покотилася з великою швидкiстю i як плюхнеться в рiчку.
  Олена проспiвала:
  - Як дам по лобi, так i пiдеш на дно!
  I дiвчата кинулися далi. А ось i сам, головний злодiй Щедрий. Вiн у своїх руках тримає важкий бластер. I з нього, як довбане енергетичним потоком. Причому, сам Щедрий у броньованих обладунках, а також у масцi та бронi.
  Дiвчата, пiдскакуючи i ухиляючись, ухиляються вiд убивчих променiв. I їхнi голi, круглi, рожевi п'яти так миготять.
  Єлизавета кинула бумеранг у ворога. Той по ньому пальнув. Але зброя пiшла убiк i потрапила у свiтлофор. Розрiзало стовп, i триокий прилад, що показує дорожнiй рух, довбав Щедрому по головi, прикритiй шоломом.
  Олена, бачачи, що противник приголомшений, кинула мотузку, свиту в ласо, i захопила бластер. Рiзко смикнула i вирвала його з лапи.
  Пiсля чого, заспiвала:
  - Вiд дiвок лап,
  Жорстоких лап...
  Пiти, повiрте неможливо,
  Удар у п'ятак,
  Удар у п'ятак!
  Чоловiка вкласти не складно!
  Щедрий був обеззброєний. Дiвчата-нiндзя взяли та врiзали по ньому за допомогою босих пальчикiв нiг. I буквально звалили злочинця своїм квартетом. Пiсля чого пiдскочили до генератора. Єлизавета спробувала вимкнути, як по нiй ударив струм. I дiвчисько-мутант вiдскочила i прочирикала:
  - Слава дiвчатам-нiндзя,
  Героям бойових дiй слава!
  Олена жбурнула в генератор, пiдхопивши з асфальту гайковий ключ. Той пролетiв, довбав i викликав коротке замикання.
  Дiвчина з рудим волоссям прочирикала:
  - Я вирiшую проблему не просто, а дуже просто!
  Температура повiтря стала вже не такою спекотною. А тим часом дiвчата знову почали грати.
  Ось уже iнша мiсiя. З'явився серйозний супротивник в особi робота-монстра. I цей монстр дуже небезпечний. Вiн прийняв образ реактивного винищувача, i давай довбати за допомогою лазерних променiв по одному з великих, вiртуальних мiст, зносячи хмарочоси.
  Ось потiк енергiї руйнує великий багатоповерховий будинок, зносячи i бетон, i метал.
  Олена вiдзначила, дивлячись на це iз захопленням:
  - Скiльки в нього енергiї!
  Єлизавета зiтхнувши вiдповiла:
  - Тепер нам самим треба чимось обзавестися проти нього!
  Катерина хихикнула i витягла дуже серйозну бойову зброю прямо з повiтря:
  - Оце, гiперлазерний автомат! Б'є по вороговi, використовуючи енергiю злиття кваркiв!
  Єфросинья кивнула:
  - Ось це якраз i годиться! Давай, по вороговi вiзьмемо i довбати!
  Єлизавета кивнула, i в її руках виникла дуже круто наворочена рушниця. Дiвчина-мутант пробуркотiла:
  - Це пучкова гармата, з гiперядерним накачуванням!
  Iншi двi дiвчини теж обзавелися стовбурами. I як вiзьмуть i по роботу, що руйнує мiсто, довбануть.
  Вони це, ясна рiч, зробили. Але сталося несподiване. Бойовi випромiнювання вдарили в робота, але вiдразу були вiдбитi якимось дуже сильним захисним бар'єром.
  I дiвчата вiдчули, як їх самих обдало жаром.
  Олена проспiвала:
  - Ось це прийшов захист,
  Як здолати паразита?!
  Єлизавета з усмiшкою вiдповiла:
  - Здається, я знаю, чим обороняється цей робот. В даному випадку, це пiвторапросторовий вимiр, який так просто не пробити!
  Катерина запропонувала:
  - А якщо застосувати гiпербластер з термопреонновим накачуванням?
  Єфросинья кивнула:
  - Буде забiйна мiць!
  Єлизавета заперечила:
  - Нi! Тут так просто додаванням енергетики не вiзьмеш. У тому й суть цього вимiру, що всi потоки енергiї та частинок йдуть в одному напрямку!
  I тут у вiдповiдь по них лупнув гiперлазерний промiнь. Дiвчата ледве встигли вiдскочити убiк. Їм навiть припалило босi, з витонченим вигином п'яти.
  Вiдразу всiм чотирьом голi, мозолистi пiдошви лизнув гiперогонь.
  Дiвчата навiть скрикнули i прочiрiкали, на всю горлянку:
  - Славиться земля моя свята,
  Бурi штормiв у полум'ї перемог.
  Ти одна на всiй землi така,
  I тебе дорожче у свiтi немає!
  Пiсля чого красунi взяли i плюнули з усiєю злiстю в робота. А слина у дiвчаток-мутантiв - це отруйна ультракислота. Вона, як пронесеться i проб'є поле. I бойовий робот отримав чотири жорстокi рани. Йому проїло броню, утворивши значнi вм'ятини, якi димилися.
  I бойова машина почала втрачати швидкiсть.
  Олена заспiвала з глузуванням:
  З шумом наближається Земля.
  Мiй фотон не слухає керма.
  Нагинаюсь над прицiлом,
  I ракети мчать до мети.
  Ми не розпочинаємо бiй з нуля!
  А бойовий робот у вiдповiдь взяв, i як довбає по дiвчат за допомогою гiперплазмової плями. Та вилетiла з бойових стволiв i, як помчить за дiвчатами-мутантами.
  Єлизавета взяла i оголила червонi соски грудей. Її напарницi наслiдували приклад.
  Руда гарпiя заспiвала:
  Росiя куля земна своїми грудьми,
  Прикрила та врятувала народ вiд бiд...
  Але пекло повстав своєю червоною каламуттю,
  Когось дратував наш гуркiт перемог!
  I воїни взяли i синхронно випустили гiперзвуковi хвилi зi своїх, кольору перезрiлої полуницi, соскiв.
  Тi пролетiли, наче цунамi. I вдарили по гiперплазмовiй ляпцi. Та, отримавши нищiвний удар, завiбрувала i помчала назад. Пiсля чого взяла i накрила робота, який i без того горiв i димився. I ось механiчний монстр заплутався у вогняному павутиннi, запалав, як свiчка.
  Єлизавета зi смiшком проспiвала:
  Дiвчата правитимуть над всесвiтом,
  Хоч iз неба навiть сиплеться напалм.
  Служити Вiтчизнi, борг наш незмiнний,
  Вогонь священний у серцi запалав!
  I воїнки знову зi своїх рубiнових соскiв, як вiзьмуть i довбануть блискавками.
  Ось це справдi писанi красунi. I їхнi тiла такi м'язистi, сильнi, рельєфнi, енергiйнi.
  Робот-вбивця остаточно розсипався в космiчний пил. I це виявився реально смертоносний вплив з грудей таких чудових красунь.
  Олена проспiвала:
  Ми свiтло всьому свiту, повiр, принесемо,
  Нехай ми загинемо, планету врятуємо.
  Хоч доля жахлива, смерть зла прийшла,
  Помри недаремно, адже Батькiвщина наша жива!
  Єлизавета заперечила:
  - Нi, краще й вижити, та перемогти!
  Дiвчата, загалом, показали свiй чималий бойовий рiвень. Але знову щедрий з'явився. Це накачений, м'язистий чоловiк у масцi та бронi, в даному випадку, разом iз двома вже iншими напарниками, нiс зброю, яка викликала бойову корозiю камiння. I лупив з нього по домiвках. Тi ставали пухкими, мов пiсок, i розсипалися. А вродливi дiвчата, що проживали в них, з воїв розбiгалися.
  Катерина зазначила:
  - Руйнування, це пристрасть,
  Править бал погана влада.
  Та що щедро п'є чужу кров,
  Кинемо козир, подарувавши кохання!
  Дiвчата взяли i разом, як засвистять. I з дахiв злетiли кiлька важких грифiв. Вони обрушилися на голови мутантiв - сумiшi людини та дикого кабана та ще одного явного носорога. I дзьоби грифiв набили їм важкi шишки на черепашцi, змусивши завалитися в нокаут.
  А ще один дзьоб, як потрапить Щедрому мiж нiг у пах.
  I той пiдскочить i заспiває тоненьким голоском:
  Я скачу на сценi, я скачу на сценi,
  Стану євнухом у гаремi!
  Стану євнухом у гаремi!
  А голос став таким тонким, наче у маленької дитини.
  А сама гармата пiдскочила вище i перекинулася. Єлизавета стрибнула. Упiймала її босими пальчиками нiг i перенацiлила стрiмкими рухами.
  I зруйнованi були будинки, почали вiдновлюватися. У тому числi й тi, що спалив робот убивця.
  Олена i Катерина пiдскочили до монстрiв-мутантiв, якi почали приходити до тями. Дiвчата впали на спину i пiдкинули обох монстрiв своїми сильними ногами.
  Тi пiдлетiли, перекинулися у своєму барражуваннi. I потрапили головами у смiтницi з рiзними недопалками.
  I як вони взяли та завили вiд болю.
  Олена прочирикала, вискалив зубки:
  - Вiдпустiть мене в Гiмалаї,
  Вiдпустiть мене на зовсiм...
  А то я завию, я чи то залаю,
  А то я когось з'їм!
  I воїнка з червоним, як колiр прапора Ленiна волоссям, взяла i плюнула мутанту, що застряг у смiтнику в зад. Той, отримавши розряд жорстокого, пекучого ультраотруйного соку, як пiдскочить, перевернеться, зареве i зашипить, з диким винням.
  Єфросинья i Катерина довбали по ворогу босими ногами, направивши його в пекельному польотi в одну точку.
  Той як помчить, наче некерована ракета. I довбане в Щедрого, зминаючи останньому панцир.
  А потiм туди ж полетiв i людина-носорiг зiштовхуючись зi своїм господарем.
  Олена взяла i в захватi заспiвала:
  - Хоч родом я зi скромного селища,
  Де нас вчили жити за Iллiчем.
  Бути не бажаю безвiдмовною телицею,
  I дiйною стати коровою не хочу!
  I всi чотири дiвчата взяли i своїми босими, мускулистими ногами почали пiдкидати мутантiв разом iз їхнiм господарем, змусивши їх буквально кружляти.
  При цьому красунi спiвали:
  Я, ти, вiн, вона,
  Разом цiла країна,
  Разом дружна сiм'я,
  У словi ми - сто тисяч Я!
  I войовницi, немов футболiсти вищої лiги, взяли та забили трьох лиходiїв прямо у велику бетонозмiшувач. Пiсля цього, Олена включила на повну силу двигун.
  I цих монстрiв закрутило.
  Єлизавета вiдзначила, взяв знову в руку особливої конструкцiї гармату, вiдновлюючи зруйнованi будинки:
  - Ми, як завжди, перемагаємо...
  Олена з усмiшкою, яка здавалася страшною, прочирикала:
  Але якщо чесно говорити,
  Усi перемагаю поголовно!
  Мисливець перетворився на дичину,
  Вiдкрили рахунок, то, безперечно!
  Добре розмiшавши своїх опонентiв, дiвчата взяли, i без зайвих церемонiй їх запустили. I ось вилетiв величезний бетонний куб, плюхнувся i застиг на яскравому вiртуальному сонцi!
  Катерина зазначила:
  - Чергове розбирання на нашу користь!
  Олена уточнила:
  -Вiртуальне розбирання!
  I клацнула босими пальчиками нiг. Вiд чого виник вогняний мiхур, що переливається. Вiн злетiв вище в повiтря, що розширюється на ходу i виблискує всiма кольорами веселки. Ось це був витвiр мистецтва.
  Руда дiвчина прочирикала:
  - Сюрпризiв казкових повним-повна всесвiт,
  А дiвчисько, що в битвi дуже цiнне...
  Можу я рушити в пах зло босою ногою,
  Вважаю за краще, втiм, бути сама собою!
  Бути сама собою! Бути сама собою!
  Таке дiвчисько, дике, заводне!
  Єлизавета з посмiшкою кинула:
  - Так тримати!
  Олена, давлячи монстра, щось невиразне протарахтiла.
  Єфросинiя взяла i стягнула з себе лiфчик, довбала по супостату з кришталю, що раптом виник перед нею пульсарами. Тi пролетiли та обрушилися на блискучу поверхню. I завдали великої, вбивчої сили удару.
  Дiвчина з волоссям бiлим, як снiг, прочiрикала:
  - Дiвча куля земна своїми грудьми,
  Прикрила та врятувала весь свiт вiд бiд...
  Не розiбралися, видно дiвки з суттю,
  Коли пiшов у ва-банк грати сусiд!
  Катерина дiвчина iз золотим волоссям, взяла i голою п'ятою довбала по поверхнi. Одна з труб, що стирчать, луснула вiд струсу, i наступникiв солдат противника реально обдало потоком пари.
  Дiвча з шевелюрою, схожа на кульбабу, тiльки пишнiше, взяла i заспiвала:
  - Баня, баня, баня, баня,
  Дубовий та березовий настiй.
  Лазня, баня, баня, баня,
  Удар крутий у дiвчини босий!
  I її перлиннi зубки, як вiзьмуть i блиснуть, наче дзеркало. Ось це дiвчата-термiнатори.
  Проти таких, як вони, реально жодна армiя вiртуальних тварин не встоїть. I нехай навiть не намагаються.
  Олена раптом побачила над мiстом величезну снiгову гору. I поруч копошись якiсь люди у костюмах вiкiнгiв. Вони були високi i куди бiльшi, нiж звичайнi представники людства.
  Руда дiвчина кричала:
  - Немає пощади, немає пощади, немає пощади вороговi,
  Знай, злий вiкiнг, знай, злий вiкiнг з тебе з'їм рагу!
  Єлизавета босими пальчиками нiг пiдкинула монету. Та прокрутилася i вдарила по ворону, що летiла в повiтря. Причому ця сiра тварюка була розмiрами з великого альбатросу. I потрапила їй прямо в тiм'ячко. Ворона знепритомнiла i помчала, наче метеорит вниз. I залишала за собою хвiст, що димився.
  Дiвчина з блакитним волоссям заспiвала:
  - Любов подiбна до гiрського потоку,
  Що валиться на землю, немов град.
  I врубавши, по супостату струмом,
  Дiвча заряджає автомат!
  Ворона вдарила у бойового робота, при своєму дикому падiннi, дзьобом. Спрацювало коротке замикання. I величезний кiборг, як рвоне. Пiсля чого струснуло i гору.
  I на вiдважну четвiрку дiвчат повалив снiг.
  Катерина зазначила, спiваючи:
  Снiгопад, снiгопад,
  Не мети менi на коси...
  Результат, результат -
  Вiчно дiвчата боси!
  I войовниця взяла i закрутила своїм золотавим волоссям, наче була дзиґа. I одразу ж виникло яскраве сяйво, i полилися потоки вогняних променiв. I замiсть снiгу закапали дощi. I було все це дуже красиво, i крапельки переливались у вiртуальному сонцi немов дiаманти.
  Єлизавета зi смiшком вiдзначила:
  - У бiзнесi виявити слiд нам таланти,
  Найкращi друзi дiвчат - це дiаманти!
  Єфросинiя хихикнула i, вказавши на гору, де в снiгу копошилися скандинавськi воїни, зазначила:
  - Цi хлопцi, чогось поганого затiяли!
  Олена запропонувала:
  - Давайте зi своїх червоних соскiв грудей випустимо забiйне промiння смертi.
  I руда мегера засмiялася, вискакувавши свої перлиннi зубки.
  Єлизавета запропонувала:
  - Давайте, дiвча, спочатку висадимо десант!
  Катерина iз захопленням заспiвала:
  - Як тепло їх сердець допомагає десантним,
  Як тепло їх сердець допомагає десантним,
  Продувається всiма вiтрами вiйськам!
  I взяли воятки, розiгналися i з усiх сил, як вiзьмуть i стрибнуть.
  I полетить бойова, агресивна четвiрка красунь просто у бiй. I, видно, вони готовi разом i гори звернути.
  Олена в захватi взяла i заспiвала:
  Я буду абсолютним чемпiоном свiту,
  I пронесуся, як блискучий ураган...
  Круче, це все творiння Шекспiра,
  Я стрибну просто у Тихий океан!
  Єлизавета пiдхопила, спiваючи:
  - Рвуться у битву, лихi спортсмени,
  Кожен у перемогу вiрить палко!
  Єфросинiя додала, скелячи зуби:
  - Адже нам будь-яке море, море по колiно,
  Адже нам будь-якi гори до плеча!
  I ось дiвчата, i справдi, видерлися на гору у вiртуальнiй грi. Вони налаштованi, дати бiй та вiкiнгам. Нехай вони навiть гiганти в три людськi зрости.
  Олена вступила у бiй. Вона провела своїми мечами млин. I зрубала голову вiкiнгу, проспiвавши:
  Не треба голову втрачати,
  Не варто поспiшати.
  Не треба голову втрачати,
  А раптом та знадобиться,
  Ти запиши собi у зошит,
  На кожну сторiнку!
  Не треба губити голову!
  Не треба губити голову!
  А краще швидко втiкати!
  Єлизавета метнула босими пальчиками нiг кiлька голок. Тi пролетiли i потрапили до стерв'ятникiв, що лiтають над вiкiнгами. Великi, хижi птахи, втративши орiєнтацiю, полетiли та таранили своїми дзьобами по черепах воїнiв-вiкiнгiв. Пробили їх, змусивши випустити фонтани кровi.
  Катерина рушила найближчому вiкiнгу босою, засмаглою ногою в пах. Змусила його пiдскочити i вiд удару перевернутись.
  Пiсля чого, дiвчинка видала:
  - Бачиш у небi затемнення,
  Це вiйсько ворогiв...
  Ада настане знамення,
  Бiльше не треба слiв!
  I дiвчина взяла i, як блисне перлинними очима. Оце справдi краля, так краля!
  Єфросинiя взяла й засвистiла. Пара сосен вiд свисту струснулась, наче на них обрушилися бамбуковi палицi. I вниз полетiли важкi шишки. Вони вдарили по головах вiкiнгiв, пробиваючи їх разом iз шоломами.
  Дiвчина-блондинка вiдзначила:
  - Пускаю я ворогiв у витрату,
  Мiй перший хiд, останнiй хiд!
  I ось залишився тiльки найбiльший, широкоплечий у золотих обладунках вiкiнг-главар.
  I вiн ревнув на всю горлянку:
  - У вас немає шансiв! У мене сокира Тора!
  Громила-вiкiнг замахнувся i послав iз сокири цiлу хвилю цунамi.
  Дiвча злегка присипало снiгом.
  Але вони жваво встали.
  Олена зрозумiла впущений воїном-гiгантом кошик, гаркнувши:
  - Ну, збирайся супостат у гаманець!
  I вона взяла i нею струснула.
  Єлизавета заспiвала з милою посмiшкою:
  - Хлопчик мiй, мiй малюк,
  В цей час ти не спиш,
  I в якiйсь невiдомiй країнi,
  Будуть твої думки про мене!
  Вiкiнг-велетень ще раз замахнувся. I ось тiєї ж митi вiн вiдчув спотворення простору. I його, немов лебедина пiр'їнка, всмоктало потужним пилососом.
  I гiгант розплющився в кошику, ставши розмiрами з макове зернятко.
  Олена посмiхнулася i вiдзначила:
  - Ось це справдi перетворення!
  Катерина з посмiшкою заспiвала:
  - Буде примусове лiкування, та кумеднi перетворення!
  Єлизавета з тривогою дивилася в гору i помiтила:
  - Пiд снiгом замасковано бомбу!
  Олена пискнула:
  - Атомна?
  Дiвчина з блакитним волоссям буркнула:
  -Бери сестра вище - термопреоннова!
  Руда войовниця округлила очi i запитала:
  - I як ми її знешкодимо?
  Єфросинiя хихикнула i проворкувала:
  - Для цього потрiбно з наших червоних соскiв випустити iнфразвук. Давайте дiвчата, чотири, це в унiсон зробимо!
  I войовницi взяли i довбали потоками величезної енергiї зi своїх рубiнових соскiв.
  Термопреоннова бомба крекнула i вимкнулася. Пiсля чого заграв урочистий марш.
  Олена прочирикала:
  - Хто захоче бомбу, той отримає по лобi!
  
  ДIВЧИНА РЯТУЄ ЦИВIЛIЗАЦIЮ ЕЛЬФIВ
  АННОТАЦIЯ
  Красива дiвчина-ельфiйка Ерiмiада має знайти червоного дракона, щоб врятувати вiд загибелi свою цивiлiзацiю ельфiв. Але по дорозi їй доводиться боротися з рiзними воїнами i вiдгадувати важкi загадки, переживаючи неймовiрнi пригоди.
  . РОЗДIЛ No 1.
  Ось їй випала мiсiя, що вона йде по дорiжцi iз червоної цегли. I в неї за спиною сагайдак, лук i стрiли. Босi пiдошви вiдчувають тепло нагрiтої на трьох сонцях поверхнi.
  Ерiмiада в короткiй спiдницi, а груди прикритi лише вузькою смужкою тканини.
  Вона виконує якесь важливе завдання.
  Яке, саме, вона й сама не знає. Але явно щось особливе, на кшталт порятунку цивiлiзацiї ельфiв.
  А їй на зустрiч виходить якась iстота. Розмiром з добрий танк, i з панциром блискучим алмазами.
  Ельфiйка вклонилася йому i прочирикала:
  - Я рада нашiй зустрiчi!
  Велетенська, рогата черепаха прохрипiла:
  - Не радуйся ранiше часу! Ти що шукаєш?
  Ерiмiада знизала плечима i вiдповiла:
  - Сама не знаю. Але знаю лише, що це дуже важливо, щоб урятувати цивiлiзацiю ельфiв.
  Громила зазначила:
  - Ось як, сама не знаєш? Чи ти не маєш, царя в головi?
  Ельфiйка взяла i заспiвала:
  Меж чiтких у життi не буває,
  Меж чiтких у життi не буває.
  I багато зайвої, нудної суєти.
  А менi завжди чогось не вистачає,
  А менi завжди чогось не вистачає,
  Взимку лiта, зимою лiта, восени весни!
  Черепаха посмiхнулася i вiдзначила, блиснувши дiамантовим панцирем:
  - Ти, я бачу, несерйозна особа, яка сяє голими, рожевими п'ятами по цеглi. Тому, якщо ти хочеш, щоб тебе пропустили, дай вiдповiдь на таке запитання...
  Ерiмiада кивнула:
  - Я готова вiдповiсти на будь-якi питання!
  Громила прочирикала:
  - Хто такий, нiби крутий, але в реалiї поганий?
  Ельфiйка хихикнула i буркнула:
  - Троль!
  Черепаха розреготалася, i її панцир ще яскравiше блиснув алмазами, що переливались на трьох сонцях. I видала:
  - Нi! Не вгадала! За це тобi буде покарання!
  Ельфiйка у вiдповiдь, як пiдскочить, i кинеться тiкати. Буквально рожевi п'яти заблищали, i її голi, засмаглi ноги замиготiли, наче лопатi пропелера.
  Дiвчина проревела:
  - Мчить ельфiйка, бурхливi конi,
  Треба зiзнатися, чорта урiє!
  Нас не наздоженуть, нас не наздоженуть!
  У вiдповiдь, вiдразу виникли два високi богатирi з головами козлiв. Вони кинулися тiкати за ельфiйкою. I тупотiли своїми копитами. Дуже накаченi суб'єкти.
  Ерiмiада уплiтаючи, взяла i заспiвала:
  -Занесло, занесло, занесло мене!
  Виросла, виросла, виросла пеня!
  А за нею мчали рогатi горили з широкими плечима та товстими руками ногами.
  Це, як то кажуть, чи гонка за лiдером, чи переслiдування за критику.
  Босi ноги ельфiйки легкi, моторнi. Двоє громили нiяк не могли скоротити вiдстань i вже стали задихатися.
  Але тут перед Ерiмiадою виник вершник на вороному конi та в чорних обладунках. Вiн блиснув довгим мечем, який яскраво засвiтився, наче був iз зiрок.
  Цей чорний воїн прогримiв:
  - Куди бiжиш, дiвчинко?
  Ерiмiада вiдповiла зляканим голоском:
  - За мною погоня, якщо ти справжнiй лицар, то допоможи!
  Вершник, у обладунках кольору чорнила, змахнув рукою. Два величезнi воїни з козячими головами завмерли в повiтрi. Завмерла i ельфiйка. Вони нiби виявилися замороженими в товщi льоду, i не могли ворухнутися.
  Чорний воїн iз посмiшкою запитав:
  - Ну i про що ваш сир бор?
  Два воїни з козлячими головами в унiсон проревiли:
  - Вона неправильно вiдповiла на запитання, i нашiй господинi має за це заплатити!
  Лицар запитав:
  - А хто ваша господиня?
  Воїни-козли хором вiдповiли:
  - Черепаха Фортiла!
  Воїн у чорних обладунках кивнув:
  - Я її знаю! Вона мудра та справедлива. I що ви за це хочете з дiвчини взяти?
  Воїни-козли хором вiдповiли:
  - Дев'ять ударiв палицями по босих п'ятах, тiльки й усього!
  Воїн у чорних обладунках пiдтвердив:
  - Гаразд, це не смертельно, але справедливостi буде дотримано!
  Ерiмiада примхливо запитала:
  - I ви дозволите дiвчину бити палицями по голiй пiдошвi моєї витонченої, гарної ноги?
  Воїн усмiхнувся i запропонував:
  - Може, дати тобi вiдiгратися? Як ви на це дивитеся!
  Воїни-козли кивнули хором:
  - Це можна! Але лише один раз! I якщо вона програє, то босими п'ятами буде вже двадцять ударiв.
  Лицар у чорних обладунках кивнув:
  - Тим краще! Давайте!
  Горили з головами козлiв побулькали:
  - Що менше макового зерна i бiльше, нiж всесвiт?
  Ерiмiада знизала плечима i вiдповiла:
  - А подумати можна?
  Воїни-козли гаркнули:
  - Нiколи думати!
  Дiвчина спохмурнiла лобик i вiдповiла:
  - Мабуть, зарозумiлiсть тролiв. Воно мiзернiше макового зернятка, i в той же час, роздуте бiльше всесвiту!
  Горили з головами козлiв захихотiли:
  - Не вгадала! Ось тепер паличкою отримуєш по п'ятах!
  Воїн у чорних обладунках запитав:
  - А ви самi знаєте вiдповiдь?
  Воїни-козли кивнули:
  - Так! Це закони свiтобудови. Вони можуть помiститися в ємнiсть, що менше макового зерна i одночасно їм мiсця у всесвiтi мало!
  Чорний лицар кивнув:
  - Чудово! Тому приступайте до свого обов'язку.
  Козли-воїни звiльнилися i пiдiйшли й Ерiмiадi. Вона безуспiшно намагалася зрушити.
  Дiвча взяли пiд лiктi i повалили на спину. Потiм дiстали з рюкзакiв спецiальний пристрiй.
  Сунули туди босi ноги ельфiйки та мiцно закрiпили. Пiсля чого один з козлiв виламав бамбуковий цiпок. I розмахнувся нею в повiтрi. I вона просвистiла.
  Ерiмiада лежала на спинi. Камiнцi кололи її гострi лопатки. Голi, засмаглi ноги мiцно затиснутi. I їх не смикнеш.
  I ось бамбукова палиця зi свистом обрушилася на дiвочу, з витонченим вигином босої, рожевої п'яти, пiдошву.
  Ельфiйка вiдчула рiзкий бiль, який вiддався їй вiд ступнiв до потилицi.
  Другий козел притримував пристосування i заодно вважав:
  - Раз!
  Знову на босi п'яти дiвчисько обрушився удар палицi.
  - Два!
  Ерiмiада заволала вiд болю. Як це було жорстоко та неприємно. А палиця все свистiла i била з усього розмаху по голiй, рожевiй, витонченiй пiдошвi красунi.
  То по однiй, то по другiй. Ерiмiада голосно стогнала i скрикувала, як це болiсно i боляче.
  Чорний воїн помiтив:
  - Ви її, сподiваюся, не покалiчите?
  Великий цап впевнено вiдповiв:
  - У нас у цьому величезний досвiд!
  Iнший рогатий заявив:
  - У ельфiйок, взагалi, дуже мiцне i живуче тiло.
  Коли удари припинились. Воїни-козли зняли з босих нiг дiвчата пристосування для фалаки i, вiдкланявшись, пiшли геть. Вони, втiм, пiшли голосно тупаючи.
  Ерiмiада припинила стогнати i спробувала пiдвестися. Але її збитi палицями, посинiлi ноги зазнали такого болю, що вона заволала. I встала на четвереньки, наче собака.
  Дiвчина пробурчала:
  - Мої п'яти вiдбили, як я тепер ходитиму?
  Чорний воїн помiтив:
  - А ти спробуй на шкарпетках! Так буде легше!
  Ерiмiада обережно стала на носочки, але все одно було дуже боляче. Дiвчина захникала:
  - Ох, по п'ятах отримувати велике борошно,
  Нiкому на свiтi не зрозумiти...
  Адже я дiвчина, не просто сука,
  I можу, повiрте, дати здачi!
  Чорний воїн впевнено вiдповiв:
  - Скоро заживе, не бiйся! А поки що ти, напевно, хочеш врятувати свiй ельфiйський народ вiд загибелi?
  Дiвчина здивувалася:
  - А чому ти так думаєш?
  Лицар у чорному вiдповiв:
  - Хто йде дорогою з червоної цегли, обов'язково прагне когось та врятувати!
  Ельфiйка кивнула i пiдтвердила:
  - Так, це правильно! I що ти можеш менi запропонувати?
  Чорний воїн вiдповiв:
  - Нiчого особливого. Адже ти сама не знаєш, що шукаєш. А я ось зате знаю!
  Ерiмiада посмiхнулася i запитала:
  - I що ти знаєш?
  Чорний лицар вiдповiв:
  - Ти шукаєш статую дракона червоного кольору. Вона повинна захистити ваш народ вiд найреальнiшого, семиголового дракона.
  Ельфiйка зiтхнувши вiдповiла:
  - Правильно воєн. Але ти менi зможеш допомогти?
  - Можу, якщо ти битимешся на мечах з вампiром i зумiєш його перемогти!
  Ерiмiада заявила:
  - Вампiри дуже сильнi. I проти них надзвичайно важко встояти. Може, ти менi даси противника легше?
  Чорний кивнув:
  - Так? Хочеш битися, наприклад, iз людиною?
  Ельфiйка з усмiшкою кивнула:
  - З великим задоволенням!
  Лицар запропонував:
  - Вiдповiдатимеш на загадки?
  Дiвчина подивилася на свої збитi ноги i зiтхнувши вiдповiла:
  - Не хотiла б! I так неабияк вiдбили. Може, запропонуйте менi щось iнше?
  Чорний лицар кивнув:
  - Добре, якщо так... Заспiвай тодi, що-небудь!
  Ерiмiада кивнула i прочирикала:
  - Це можна!
  Ельфiйка прокашлялася i заспiвала:
  У моїх руках найгострiший меч,
  Рублю я голови, легко з розмаху.
  Можу будь-яку, я повiр, вiдсiкти,
  Не знаючи нi ганьби та нi страху!
  
  Страшна звiстка, на жорстокiй вiйнi,
  Дiвчина та, що навiк сподобалася!
  Кинута в пащу, нелюду-сатану,
  Де ж, Господи, справедливiсть та милiсть?!
    
  Дiва Ельфiйка пiшла босонiж,
  Ноги по пильних дорiжках стукали!
  Адже за грiхи, що лилися джерела,
  Їй довелося марш у заморськi дали!
    
  Ранньою весною вирушила в дорогу,
  Ноги вiд холоду так посинiли!
  М'яса не можна нi частинки куснути,
  Тiльки кивають в iнеї ялинки!
    
  Так по дорозi повного камiння,
  Ступнi дiвочi в кришку збила!
  I по Ельфiї повз злодiй,
  Сторону граду царiв Єрусалиму!
    
  Гори Фавказькi, в снiгу хребти,
  Гострi каменi колють пiдошви!
  Але ти харчувалася силою землi,
  Вибравши нелегкий хадж у мiсто Боже!
    
  Лiто, пустеля, злий сонцепек,
  Як у сковорiдцi дiвочi нiжки!
  Мiсто священне стало недалеко,
  Кожен несе безмежну ношу!
    
  Там бiля могили Бога-Фрiста,
  Дiва колiна з благанням схилила!
  Де ж, великий, мiра грiха,
  У чому черпаю в праведнiсть сили?
    
  Боже сказав їй, хмурячи чоло,
  Тiльки молитвою цей свiт не змiниш!
  Правити Ельфiї у вiках судилося,
  Вiрно служи їй, не вимагаючи грошей!
    
  Дiва кивнула: вiрю Фрiсту,
  Адже ти вибрав Ельф рятiвником свiту!
  Правду про це все рознесу,
  Звiстка Фiсуса Бога-кумира!
    
  Шлях був зворотний легкий i швидкий,
  Ноги босi мiцнi стали!
  Длань з благодаттю Боже простяг,
  М'язи i воля, немов iз сталi!
    
  I вступила до армiї ти,
  Летчицею стала, била Трольваффе!
  Там виявила гору краси,
  Тролiв есмiнець рвонув на фугасi!
    
  Воїн, хвацький, смiливий боєць,
  Вiддана партiї - справi порад!
  Вiрю в переможний над мерзотою кiнець,
  Зграю бiсiвську до стiнки, до вiдповiдi!
    
  Ну чому, винищувач пiдбитий,
  Ти не встигла випустити лямки!
  I виявився з дефектами щит,
  А злий гад-троль побратався разом з нянькою!
    
  Стала нерiвною, жорстокою вiйна,
  Я хоч дiвчисько, реву, гiрко плачу!
  Немов у бiдi донурити нам до дна,
  Адже вiд Вiтчизни вiдпала удача!
    
  До Бога мiй вигук: Всевишнiй, за що?
  Ти розлучив мене з коханим хлопцем!
  Навiть у мороз не носила пальто,
  I за трьох супостатiв била!
    
  Хiба вона не варта того,
  Зустрiти зi мною з квiтами перемогу!
  Щедро на свято спекти пирогiв,
  I на парад я з надiєю приїду!
    
  Похмуро вiдповiв суворий Господь:
  Хто у свiтi щасливий, кому добре?
  Страждатиме i стогнатиме з болем плоть,
  Адже ельф спiльнота бридко, грiшно!
    
  Ну, а потiм, коли у славi прийду,
  Кину в геєнну, хто жити не гiдний!
  Хлопця мрiй i тебе воскрешу,
  Кращiй тодi не захочеться частки!
  Пiд час спiву у небi з'явилася дюжина прекрасних, небесних янголiв. Вони з великим ентузiазмом заплескали в долонi, пiдтвердивши, що спiв красунi їм дуже сподобався.
  Чорний воїн схвально кивнув головою i проревiв:
  - Чудово, у тебе чудовi вокальнi данi! Однак, щоб добути статуетку червоного дракона, слiд також чудово володiти мечем.
  Ерiмiада вклонилася i, скривившись, промовила:
  - З такими оббитими ногами практично неможливо битися, навiть з таким нiкчемним противником, як людина!
  Лицар у чорних латах махнув своїм мечем, що сяяв у зiрках. I вiд нього пройшла зелена, наче вiдблиск трави, хвиля. I збитi, точенi, витонченi ноги дiвчата знову стали цiлими.
  Ельфiйка вклонилася, тупнула з великою впевненiстю босою ногою i вимовила:
  - Тепер, подай менi сюди людину! Я рознесу його в криваве м'ясо, хай це будуть навiть богатир саженого росту!
  Чорний пiдтвердив:
  - Тобi буде суперник, що треба!
  I зробив мечем вiсiмку. Перед дiвчиськом iз роду ельфiв несподiвано з'явився хлопчик. Вiн був у одних плавках, дитина рокiв одинадцяти-дванадцяти. Худенький, засмаглий, але жилистий. У нього були гострi лопатки, проступали ребра пiд засмаглою шкiрою, а спина i боки були суцiльно сполосованi слiдами вiд батогiв i бича.
  Хоча, це був лише хлопчик iз дитячим обличчям, але дивився вiн гордо. Свiтле волосся, шоколадного вiд засмаги раба, було схоже акуратно пiдстрижене, а пiдборiддя надавало мужнiй вираз обличчю.
  Ерiмiада розгублено пробурмотiла:
  - Я не битимуся з дитиною. Тим бiльше менi здається, що це хлопчик-раб.
  Чорний воїн пiдтвердив:
  - Так, це хлопчик-раб, який босонiж i в одних плавках працював у каменоломнях, працюючи понад двi третини доби, на найважчих роботах. Але з iншого боку, вiн народився принцом. I потрапив у рабство, яке загартувало його, але не зламало.
  Хлопчик-раб сердито тупнув босою ногою, розфарбувавши мозолистою п'ятою камiнчикiв, i крикнув:
  - Я готовий битися з тобою, знатна панi! Сподiваюся, у тебе гарний рiд, бо з простолюдинкою боротися менi в падлу!
  Чорний воїн кивнув:
  - У тебе на кону, з одного боку стоятиме статуетка червоного дракона, а з iншого, твоя свобода хлопчик!
  Юний воїн струснув своїм не дуже довгим, але гострим мечем, i сказав:
  За Вiтчизну та свободу до кiнця,
  Змушуючи в унiсон стукати серця!
  . РОЗДIЛ No 2.
  
  Вiконтеса впевнено вiдповiла:
  - Це буде нерiвний бiй!
  I змахнула своїм куди довшим i важким мечем. Обидва воїни зiйшлися у русi. Вони мали спiльне те, що вони босонiж. Але у хлопчика ноги хоч i маленькi, але вже ороговiлi вiд постiйного ходiння голою пiдошвою по гострому каменю каменя. А у дiвчини-ельфiйки, навпаки, пiдошви нiжнiшi, рожевiшi з витонченим вигином босої п'яточки.
  Мечi зiткнулися i посипалися iскри. Вiконтеса, очевидно, як авторитетна особа займалася фехтуванням. Нехай це навiть у космiчну епоху i не вважалося головним прiоритетом. Вона була для ельфiйки росла, велика, мускулиста i розраховувала, що зможе перемогти якогось напiвголого, худенького хлопчика з каменоломень легко i просто.
  Але натрапила на завзятого i спритного пацана, який у ранньому дитинствi засвоїв уроки фехтування i не забув їх у копальнях, довбаючи камiння ломиком i штовхаючи вагонетки.
  Ерiмiада спочатку шкодувала дитину i атакувала її не надто рiшуче. Справдi, така крихiтка, i ще йому видно дiставалося в каменоломнях. Бач, як реберця просвiчуються, а на шкiрi садна i забитi мiсця.
  Хлопчик, однак, був спритним i подряпнув дiвчину мечем по колiна. Виступила кров.
  Ерiмiада у вiдповiдь ударила пацана з криком:
  - Маленька воша!
  Хоча хлопчик-раб i парирував, але його збило з нiг. Але вiн одразу ж схопився. I накинувся на ельфiйку наче чортеня. I в його тонких, але сильних i спритних руках меч мелькав, наче крильця комарика.
  I ось стрiмкий i худенький хлопчик знову дряпнув Ерiмiаду.
  Дiвчина, отримавши рану на нозi, прочирикала:
  Дiвчата не здадуться нiколи,
  I буде їх, знай, славна перемога...
  Пацан не здолає, Сатана,
  Який, видно, довго не обiдав!
  Хлопчик у вiдповiдь продовжував наскоки. Вiн був стрiмким, наче коник. I його меч дуже швидкий. Вiн начебто менший, зате легкий. Сам хлопчик хоч i перетягував важкi валуни i лупив кувалдою, через мiзерне харчування в каменоломнi не зумiв набрати маси, i залишився дуже жилистим i рухливим.
  Ерiмiада нiяк не могла потрапити в його худеньке, спритне, з рельєфними м'язами тiло. Вона кiлька разiв пробувала вкластися, але нiяк не виходило.
  Дiвчина-вiконтеса почала пiтнiти. Її засмагле, сильне тiло в бiкiнi покривалося потiм i, здавалося, нiби набита бронза. I дихання стало важчим.
  Ось Ерiмiада врiзала щосили, але хлопчик спритно стрибнув, i навiть на мить став босими ногами на клинок. I вдарив Ерiмiаду в груди. I кров потекла у ельфiйки сильнiше. Дiвчина скрикнула вiд болю. I знову спробувала атакувати.
  Але важко потрапити, коли мета маленька i нижче за тебе, i при цьому рухлива.
  Хлопчик-раб, борючись, теж почав покриватися маленькими крапельками поту, i заблищав. Заодно вiн заспiвав:
  Спартак великий доблесний боєць,
  Пiдняв ворогiв вiн проти злого ярма.
  Але ось прийшов повстанню кiнець,
  Свобода тривала лише частинку митi!
  
  Але хлопчик з iнших тепер часiв,
  Вирiшив за справу право боротися.
  На вигляд вiн малий, i нiби не сильний,
  Зате вмiє дуже спритно битися!
  Лицар у чорних обладунках кивнув:
  - Так, цей принц не такий уже й простий! Каменоломнi його тiльки загартували, але не зломили. I якщо ти хочеш його перемогти, то треба постаратися.
  Хлопчисько-раб вигукнув:
  - Я, або виграю, або помру! Без волi не варто й жити!
  Ерiмiада прошипiла:
  - А я борюся за майбутнє своєї нацiї.
  I дiвчина знову розмахнулася i спробувала всадити своєму юному вiзавi.
  Проте її удар не увiнчався успiхом. Мало того, спритне чортяня взяв i кольнув дiвчисько з роду ельфiв у живiт i залишив ще одну криваву дiрочку.
  Ерiмiада стала обережнiшою. Справдi, як це принизливо битися з дитиною. Та ще й при цьому програвати. Вона ще жодного разу його не зачепила.
  Дуже вже спритний босоногий, жилистий хлопчик-раб. I скаче, наче коник.
  Емiра заспiвала:
  У травi сидiв коник,
  У травi сидiв коник,
  Зовсiм, як огiрочок,
  Зелененький вiн був!
  Але ось прийшла ельфiйка,
  Яка всiх била...
  Його озолотила,
  I з'їла коваля!
  Вiд цього стало смiшнiше, але сили не побiльшало. Хлопчик час вiд часу завдавав ельфiйцi неглибоких, але численних i чутливих ран. Вiд втрати кровi Ерiмiада почала слабшати i сповiльнюватися.
  А її противник був навiть занадто витривалим. Справдi, шiстнадцять-сiмнадцять годин роботи на добу, кого хочеш, або вб'ють, або загартують. I тiло у хлопчика було надзвичайно сильним i здатним витримати будь-якi навантаження.
  При цьому тягання важких валунiв цiлою добою не закрiпостило м'язи, а навпаки, зробило їх мiцнiшим i спритнiшим.
  Ось пацан-принц ударив її пiд колiно мечем, i Ерiмiада нахилилася, i вже її перекосило так, що вона не могла вже як слiд повернутися.
  А хлопчик-раб насiдав, весело i задерикувато наспiвуючи, i знову уколов дiвчину в живiт. I цього разу куди глибше.
  Ерiмiада почала задихатися. Вона смикнула ногою, але вiстря меча потрапило дiвчинi прямо в босу п'яту, i вiдчутно її проколола. А це вже не лише боляче, а й заважає стояти.
  Ельфiйка впала на бiк, i проворкувала:
  - Я не здамся ворогам Сатани - катам,
  Виявлю бадьорiсть духу пiд тортурами.
  Хоч палає вогонь, i батiг б'є по плечах,
  Я люблю свою Ельф пристрастю палкою!
  Хлопчисько-невiльник посмiхнувся, i у вiдповiдь рушив дiвчину босою п'ятою до носа. I мiцно дав, розбивши дихальний апарат, i заспiвав:
  - Свобода - це рай,
  Нема радостi в ланцюгах...
  Бiйся i дерзай,
  Вiдкинь жалюгiдний страх!
  I хлопчисько ще дужче вдарив мечем, i так, що вибив меч iз ослаблих рук Ерiмiади. Дiвчина потяглася його добирати. Але вiстря клинка одразу встромилося їй мiж лопатками. I знову виступила кров.
  Дiвчина впала, i схопила меча за рукоятку. Але їй потрапило клинком, що рушив напiвголий хлопчисько прямо по кистi, перерiзавши жилу. Меч випав, i Ерiмiада виявилася обеззброєною.
  Хлопчик-раб випустив клич радостi i довбав ельфiйку рукояткою у скроню. Та смикнула своїми босими, багатостраждальними ногами i завалилася у глибокий нокаут.
  Принц поставив свою голу, що вже кiлька рокiв не знала взуття, ногу дiвчат на її груди, що важко пiдiймалися.
  I випустивши переможний клич, промовив:
  - Хай живе свiтло та свобода!
  А потiм звернувся до чорного воїна:
  - Добити її?
  Лицар у чорних обладунках впевнено вiдповiв:
  - Нi! Ти вже її перемiг! Тепер ти вiльний i скинув ланцюги рабства!
  Хлопчик, тепер уже колишнiй раб, спитав:
  - А тепер я можу вiдновитись у колишньому званнi принца?
  Воїн у чорних обладунках рiшуче вiдповiв:
  - Нi! Твоя країна завойована. Але ти показав себе чудовим бiйцем. Ти пiдеш у армiю, i станеш там розвiдником. Командуватимеш загоном таких самих хлопчакiв, як i сам. I це стане тобi нагородою за перемогу над вiконтесою.
  Юний принц вклонився i промовив з усмiшкою:
  - Дякую! Я не повернуся в цi смердючi каменоломнi.
  Лицар у чорних латах махнув мечем, i хлопчисько-переможець зник.
  Ерiмiада ледве розплющила очi. Її голова хворiла. Хитаючись, вона пiдвелася i, запинаючись, запитала:
  - Що зi мною?
  Чорний воїн вiдповiв iз сумом у голосi:
  - Ти програла! Хлопчик виграв i отримав свободу.
  Ельфiйка зiтхнувши:
  - I що тепер, мiй народ загине?
  Лицар у чорних латах впевнено вiдповiв:
  - Звичайно ж, нi! Якщо що, то маєш шанс отримати новий бiй. Тiльки цього разу доведеться боротися з тим, кого ти вiдкинула вперше. Не з людиною, а з вампiром!
  Ерiмiада зiтхнувши вiдповiла:
  - Я згодна була б i з вампiром. Але я вся поранена i я не маю сил. Чи є якийсь спосiб зцiлити мої рани, щоб я була готова до бою?
  Лицар у чорних обладунках заявив:
  - Є лише один спосiб. Тобi слiд вгадати загадку. Вiдповiсти на неї правильно, i всi твої рани разом зцiлятися.
  Ельфiйка благала:
  - Вашi загадки такi складнi, що на них просто неможливо вiдповiсти. Може, якийсь iнший спосiб є? Ну, хочеш, я тобi заспiваю!
  Воїн, у чорному вiдповiв:
  - Ти менi, звичайно ж, у будь-якому разi заспiваєш! Але щоб твої рани зцiлити, слiд вiдповiсти на моє запитання. За все треба платити!
  Ангели, що лiтали над головою лицаря, тут же пiдтвердили, брязкаючи хором голосочками:
  - За все треба платити!
  Лицар у чорних обладунках помiтив:
  - Але я буду милостивий до тебе, i дам подумати над питанням. А ти дiвчина розумна, i я вважаю, обов'язково здогадаєшся, якою буде правильна вiдповiдь.
  Ерiмiада помiтила:
  - Все на свiтi знати неможливо!
  Воїн з блискучим мечем кивнув:
  - Правильно! Але логiчно обчислити можна будь-яку вiдповiдь, будь-яке питання.
  Ельфiйка зiтхнувши вiдповiла:
  - Ну добре. Я готова.
  Лицар у чорних латах сказав:
  - Що приходить, не приходячи, i йде, не йдучи!
  Ерiмiада свиснула, округливши сапфiровi очi:
  - Ого! Нiчого питання.
  Воїн у чорному кивнув:
  - Думай! Постарайся це вирахувати логiчно!
  Вiконтеса напружила лобик, i почала мiркувати вголос;
  Можливо, це грошi? Вони дiйсно начебто приходять, але їх завжди мало, так що можна сказати, що вони приходять, не приходячи в таких кiлькостях, як слiд. З iншого боку i йдуть, нiби й не йдучи, нiби їх не було.
  Ерiмiада торкнулася вказiвним пальчиком своєї пораненої п'яти i продовжила мiркування;
  А може, це проблеми. Вони начебто приходять, але вони завжди були й так, тож приходять, не приходячи. I начебто проблеми пiшли, але насправдi вони ж i залишилися.
  Ерiмiада знову почухала собi потилицю i продовжила мiркування на задану тему.
  Ось, наприклад, можливо, це життя. Кажуть, i життя прийшло, але ж воно й було до цього. А з iншого боку, життя, кажуть, пiшло. Але вона при цьому залишилася, в тому числi i душа безсмертна.
  Так, ще багато можна запропонувати варiантiв. Прямо очi розбiгаються вiд рiзних можливостей вiдповiдi. Тут їй дали час. А насправдi чим бiльше думаєш, тим бiльше заплутуєшся i виникає рiзноманiтних варiантiв вiдповiдей. Та й час не допомагає.
  Тут Ерiмiаду осяяло, i вона заявила:
  - Чи готова я дати вiдповiдь!
  Воїн у чорному, кивнув своєю блискучою, як ебонiт, головою:
  - Ну, кажи!
  Ерiмiада рiшуче заявила:
  - Приходить, не приходячи час! Ось кажуть, час настав, але вiн уже був! I йде, не йдучи, теж час. Кажуть, час минув, але ж вiн i залишився!
  Лицар у чорних обладунках хихикнув i вiдповiв:
  - Ну, вiдповiдь, загалом вiрна, i її можна зарахувати! Хоча, в зразку вiдповiдь - спогади! Але час цiлком можливий варiант.
  Воїн у чорному одязi зробив блискучим мечем вiсiмку. I через кiлька секунд, всi рани та пошкодження Ерiмiади безвiсти зникли, нiби їх не було.
  Дiвчина-ельфiйка посмiхнулася i вимовила:
  - Дякую! Тепер я можу використати свiй другий шанс?
  Лицар у чорних обладунках вiдповiв громовим голосом:
  - Можеш! Але тобi доведеться битися цього разу з вампiром. Чи готова ти до такого випробування?
  Ерiмiада рiшуче вiдповiла:
  - Якщо я не маю вибору, то так! Готова!
  Воїн пiдняв був меч, але тут ангели, що пурхали над його чорним шоломом, дружно заголосили:
  - Нехай вона нам заспiває! У неї такий чудовий голосок!
  Лицар у чорних латах кивнув:
  - Заспiвай, красуне! Моя почет цього вимагає!
  Ерiмiада неохоче кивнула i помiтила:
  - Та я не в голосi!
  Ангели зi смiшком заволали:
  - Не треба! Ти чудова! Давай, не соромся!
  Ельфiйка набрала в легенi повiтря i iз захопленням заспiвала;
  Слава країнi, що цвiте у висотi,
  Слава великої, священної Ельфiї...
  Нi, не бувати у вiчностi тишi -
  Зiрки поля перлами оросили!
    
  З нами великий Всевишнiй Сварог,
  Син Всемогутнього грiзного Роду...
  Щоб у битву цей воїн допомiг,
  Потрiбно прославити ельфiв свiтло Бога!
    
  Немає у дiвчат сумнiвiв, повiр,
  Шалено дiвки орду атакують...
  Буде роздертий, скажений звiр,
  А ворог отримає в нiс дулю!
    
  Нi, не намагайтеся ви зламати ельфiв,
  Ворог не поставить нас на колiна.
  Ми здолаємо тебе, злiсний тать,
  З нами великий дiдусь Елiн!
    
  Нi, нiколи, не пiддатися ворогам,
  Дiвчата босi билися пiд Ельфою...
  Ми не покажемо слабкiсть i сором,
  Порозумiємося з великим Сатаною!
    
  Дав Бог закiнчити битви свої,
  I рознести орди Вермахта лихо...
  Щоб не мали в результатi нулi,
  Щоб не було на цвинтарi тихо!
    
  Дайте дiвчаткам ви волю, бiйцi,
  Тож оркшистам таке влаштують...
  Пишатимуться нами батьки,
  Нас, як корiв супостат не подоїть!
    
  Правильно, що незабаром настане весна,
  Колосся в полях золотитиметься...
  Вiрю, здiйсниться наша мрiя,
  Якщо доведеться за правду битися!
    
  Бог, це означає, всi люди любов,
  Вiрна, мiцна, в радостi вiчна...
  Хоч проливається бурхлива кров,
  Часто буває дiвчисько безтурботне!
    
  Ми журимося в битву ворога,
  Роблячи щось таке повiтряне...
  Хоч над свiтами вирує гроза,
  I настає затемнення душне!
    
  Нi, люди стоятимуть до труни,
  I не поступляться еркшистам жодної крапельки...
  Ви запишiть хлопчаки в зошит,
  I нагострiть для лайки всi шабельки!
    
  Так, вiрно буде без меж свiтанок,
  Кожному радiсть, повiрте, дiстанеться...
  Ми вiдкриваємо iнший, повiр, свiтло-
  У височину рука у дiвчинки тягнеться!
    
  Чи зможемо, ми зможемо таке, повiр,
  Те, що про що i мрiяти ми не смiємо...
  Ми бачимо ясно найсвiтлiшу мету,
  Нi, не несiть бiйцi ахiнею!
    
  А треба, полетимо, жартома на Марс,
  Вiдкриємо там поля, рахуй, рубiнiв...
  I зарядимо окршистам прямо в око,
  Парят над нами орди херувимiв!
    
  Так, славиться радянська країна,
  Що подарувала комунiзм народам...
  Вона на вiки Родом нам дана -
  За Батькiвщину, за щастя, за волю!
    
  В Ельфiї кожен воїн iз ясел,
  Немовля тягне ручку до пiстолета.
  Тому, ти тремтi лиходiй,
  Ми закликаємо нелюда до вiдповiдi!
    
  Так, наша буде дружна сiм'я,
  Що ельфiнiзм побудує у свiтобудовi...
  Ми станемо, знайте, вiрнi друзi,
  А нашою справою стане творення!
    
  Адже ельфiнiзм надовго Родом дано,
  Щоб у щастя були дорослi та дiти...
  Ще читає хлопчик по складах,
  Але полум'я демiурга в очах свiтить!
    
  Так, буде радiсть людям назавжди,
  Що разом б'ються за справи Сварога.
  Незабаром побачимо Фолги берега,
  I будемо ми у почесному мiсцi Бога!
    
  Так, Ельф ворогам Вiтчизни не зламати,
  Вона мiцнiшою буде навiть стали...
  Ельфiя, ти рiдна дiтям мати,
  А наш батько, повiрте, мудрий Фталiн!
    
  Немає для Вiтчизни, повiр, перешкод,
  Воно йде вперед без зупинки.
  Отримає король пекла скоро мат,
  Хоч у нього в руках татуювання!
    
  За Батькiвщину ми серце вiддамо,
  Пiднiмемося всiх гiр, повiрте, вище...
  У нас дiвчат дуже багато сил,
  Деколи навiть зносить дахи!
    
  За Ельф пiдписку теж хлопчик дав,
  Сказав, що люто битиметься...
  В його очах блискучий метал,
  I РПГ захований мiцно в ранцi!
    
  Так що не будемо дурня валяти,
  А краще все стiною дружно станемо...
  Iспити, здаючи, лише на п'ять,
  Щоб правив Авель, а не злий Каїн!
    
  Коротше, буде щастя для людей,
  I влада Сварога над священним свiтом...
  Оркшистiв ти, граючи, розбий,
  Хай буде Лада щастям та кумиром!
  Дiвчина-ельфiйка з великим ентузiазмом дозрiла. I вклонилася, тупнула босою ногою i видала:
  - Мерсi!
  Лицар у чорних обладунках пiдтвердив:
  - Це гiдна пiсня! Вона зiгрiває серце та душу. Тому я тобi дам пораду, зроби ногами вiсiмку i тобi додасться сили. I ти зможеш впоратися навiть iз таким монстром, як вампiр!
  Ерiмiада вклонилася i вiдповiла:
  - Свiт нас має поважати, боятися.
  Подвигам солдатiв не злiчити числа...
  Адже ельфи завжди вмiли битися.
  Оркiв знищимо ми до тла!
  Воїн у чорних обладунках зробив коло мечем, i почулася музика, наче переливи бурульок.
  I у небi з'явився силует. Це був гарний, але блiдий юнак у цилiндрi та шкiряному костюмi. Його руки були у шкiряних, чорних рукавичках, а чоботи, навпаки, червонi. I вiн тримав меч. З рота юнака стирчали iкла.
  Ерiмiада вигукнула, скелячи зубки:
  - Оце i є вампiр! На вигляд досить милий.
  Юнак труснув головою, поправив цилiндр, а потiм приземлився, мiцно ставши на землю.
  Вклонився дiвчинцi i помiтив:
  - Вона майже гола i босонiж, наче рабиня!
  Чорний воїн вiдповiв:
  - Це вiконтеса з дуже почесного роду. I вона хоче отримати статую червоного дракона, щоб урятувати свiй народ вiд загибелi.
  Юнак-вампiр вiдповiв:
  - У будь-якому випадку, я її маю перемогти! Постараюся залишити її живою, якщо вийде!
  Ерiмiада з усмiшкою вiдповiла:
  - Я теж не хочу тебе вбивати! Але якщо доведеться, то битимуся з усiх сил!
  Чорний воїн кивнув:
  - Боротися будете на мечах. Зброя рiвна, i все по-чесному.
  Вампiр вклонився i вiдповiв:
  - З таким дiвчиськом схрестити мечi - велика честь для мене!
  Ерiмiада пiдморгнула i прочiрикала:
  - Ми смiливо в бiй пiдемо,
  За справу ельфiв...
  Всi оркiв розiб'ємо,
  Дерiсь, не дрейфi!
  Дiвчина i юнак взяли в руки блискучi блискучi мечi i приготувалися битися. Їхнiй настрiй був на повне знищення.
  Пролунав сигнал. Юнак-вампiр кинувся з дикою люттю на Ерiмiаду. Та його зустрiла ударом меча, парирувавши випад. Дiвчисько вiдчуло себе куди впевненiше, i знову вiдбило спробу, прийом бочка.
  Потiм, Ерiмiада босою ногою посунула супротивника мiж нiг. Удар вампiр встиг заблокувати, але все одно його струснуло.
  Ельфiйка прочирикала:
  - Сили нашої ворог ще не знає,
  Могу свою не застосували всю...
  На немовлят, жiнок нападає,
  Все одно, вампiре, тебе вб'ю!
  Юнак у вiдповiдь трохи вiдiрвався вiд поверхнi, i спробував зайти на Ерiмiаду, наче штурмовик.
  А дiвчина взяла i вколола ворога вiстрям меча прямо в живiт. Той отримав болiсний укол, i виступила кров. Ельфiйка провела прийом метелик i зачепила чобiт вампiра, пiсля чого прочирикала:
  Зламаю ворога одним ударом,
  Я, ельфiйко, хоробри недарма!
  Бiй, тим часом, продовжувався. Вампiр намагався злетiти, але Ерiмiада пiдстрибувала, i раз у раз його чiпляла. I крапельки червоної кровi розлiталися.
  Юнак-кровосос зазначив:
  - Ти багато чого навчилася! А не могла впоратися iз хлопчиком!
  Ельфiйка помiтила, вискакувавши зубки в посмiшцi:
  - З чогось та доводиться починати! Ми всi вчилися потроху, i не грiши, ти вампiр!
  Вампiр несподiвано прискорився, але його меч пройшов повз цiль, а Ерiмiада довбала кровососа по кистi. Знову бризки кольору рубiнiв i стогiн.
  Вампiр зазначив:
  - Ти, дияволко!
  Ельфiйка заперечила:
  - Я служу силам добра!
  Юнак-кровосос зауважив:
  - А в чому рiзниця мiж добром та злом?! Навiть боги свiтла вбивають i не шкодують своїх ворогiв!
  Ерiмiада знизала плечима i прочирикала:
  Тендiтна квiтка пелюстки,
  Якщо його зiрвано давно...
  Хоч свiт навколо i жорстокий,
  Хочеться робити добро!
  Вампiр знову спробував прискоритися, i стрiмко атакував дiвчисько. Вiн провiв прийом вили, але, несподiвано, клинок дiвчинки-ельфiйки встромився йому в горло. Бризнув струмiнь кровi. Вампiр вiдскочив, струшуючи червонi крапельки, i вiдзначив:
  - Справдi, дияволко!
  Ерiмiада стрибнула, щосили, вклавшись в удар. Її гола, кругла п'ята потрапила вампiру прямо в пiдборiддя. Той звалився i розкинув у рiзнi боки руки. Декiлька вибитих зубiв вилетiли з рота кровососа.
  Ерiмiада поставила йому на груди свою босу ногу, пiдняла руки вгору i вигукнула:
  - Перемога!
  Чорний воїн запитав її:
  - Добиватимеш?
  Ерiмiада рiшуче заявила:
  - Нi!
  Лицар у чорних обладунках кивнув:
  - Статуетка червоного дракона твоя!
  I зробив блискучим мечем трикутник. Тут же в повiтрi спалахнуло, i з'явилося зображення барвистого, могутнього дракона. Котрий пiдлетiв до Ерiмiади. Дiвчина мимоволi зiщулилася.
  Потiм маленький спалах, i дракон перетворився на маленьку статуетку, що сама запливла до рук дiвчини-ельфiйки. Та взяла i заспiвала:
  - Ельфи, ельфи, ельфи,
  Буде вiчною наша юнiсть...
  Ельфи, ельфи, ельфи,
  Будемо у вiчному щастя ми!
  
  П'ЯТА ПОДОРОЖ ГУЛIВЕРА
  АННОТАЦIЯ
  Вiдомий мандрiвник Гулiвер, на чолi великого корабля, знову вирушає в мандрiвку. Потрапить у шторм, i його посудину викидає на берег. I досвiдчений Гулiвер стикається з таким дивним свiтом, то на його тлi блiднуть усi колишнi пригоди легендарного моряка.
  . РОЗДIЛ No 1
  Гулiвер уже був немолодий. Проте знову вирушив у чергову подорож. Справдi, його описи пригод приймали трохи бiльше, нiж фантазiї, i казки.
  А роки йдуть, i голова сивiє, пробивається в нiй неабияка батiг. Коли тобi за п'ятдесят за мiрками вiсiмнадцятого столiття, це дуже багато. Тим не менш, Гулiвер вирiшив знову вирушити в дорогу. Тим бiльше, ворожка на картах передбачила йому, що вiн цього разу знайде своє щастя, i вже не захоче повертатися.
  Великий галiон роздмухував вiтрила, i плив у напрямку Тихого океану. Гулiвер уже досить багатий, i особливий дохiд йому приносила тонка шерсть маленьких овець узятих iз Лiпутiї. Але вони усi вимерли. I виникла iдея знову вiдвiдати цей острiв.
  Рокiв уже минуло понад тридцять. А лiлiпути живуть менше за людей. Тож усi, хто знав Гулiвера, вже вимерли.
  А чому б не займатися там захопленням видобутку? У лiлiпутiв немає нi гармат, нi рушниць, а їхнi стрiли проти велетнiв нiщо. А в самому Лiлiпутiї можна захопити багато цiнного.
  Однi тiльки маленькi тварини могли принести колосальний дохiд, i їх можна продати за велику цiну.
  До велетнiв йти на захоплення надто ризиковано. Громилу в дванадцять разiв бiльше за людину не всяка i гармата вiзьме. Тим бiльше, що у них є король, у якого могутня армiя. Щоправда, пороху поки що у велетнiв немає.
  У будь-якому разi Гулiверу хотiлося вiдвiдати свою першу країну, де були двi держави крихiтних людей. Можливо, вiн мiг би знайти те, що зробило б його казково багатим.
  Познайомившись з Єху, i свiтом розумних коней Гуллiвер став жорстокiшим i цинiчнiшим. Роки йдуть i треба багатiти. Скiльки ще життя йому лишилося невiдомо. I ще над тобою смiються люди, i рiзнi газети подають вульгарнi натяки, що Гулiвер не просто фантазер, а ще й божевiльний. I тим бiльше навести докази, що цi країни iснують, це й було мотивацiєю.
  Приблизно де знаходиться Лiлiпутiя та острiв Блефуску, Гулiвер знав. I його корабель уже вийшов на це мiсце.
  Але точно де? Адже острови невеликi, i спробуй їх знайти наослiп, при примiтивнiй навiгацiї початку вiсiмнадцятого столiття.
  А тут ще корабель узяв i влучив у шторм.
  Його мотало сiм днiв i ночей, кидало хвилями. На щастя, конструкцiя великого i потужного з гарматами корабля виявилася досить мiцною. I вiн не розвалився.
  А потiм раптово хвиля пiднялася i викинула англiйський галiон на пустельний берег. Виснаженi затяжною боротьбою зi штормом i дикою стихiєю екiпаж понад двiстi матросiв, i сам Гулiвер мiцно заснули.
  Вони не думали про що як вiдпочити, i вiдновити сили.
  Снилися Гулiверовi суцiльнi кошмари. А коли вiн прийшов до тями, то кошмар продовжився наяву. По-перше, вiн був пов'язаний, i бiля нього стояли хлопчики рокiв дванадцяти-тринадцяти на вигляд. Вони були розмальованi фарбами, на головi пiр'я, як у iндiанцiв, босi ноги, напiвголi торси. Втiм, тут досить спекотно, i це можна зрозумiти.
  Гулiвер озирнувся. I побачив поруч кiлька зв'язаних матросiв. Тiльки вони також змiнилися. Стали менше, бороди та щетина зникли, а одяг обвис наче мiшки.
  Гулiвер глянув на себе. I здивувався. Його тiло поменшало, живiт зник, та й тупий бiль у спинi теж. I костюм обвис нiби мочало. I чоботи виявилися раптом вiльними. I вiн сiпнувся, i мотузки трохи обвисли.
  Хлопчик схожий на iндiанця, весь у татуювання крикнув:
  - Вони стають такими, як ми! Ану пiдтягнiть мотузки!
  Матроси й справдi мали дитячi особи, i зменшувалися у розмiрах на очах.
  Хлопчаки з пiр'ям та розмальовкою кинулися пiдтягувати мотузки. Гулiвер вiдчував, що вiн зменшується. I водночас тiлi вiдчувається легкiсть i приплив сил. I зуби перестали хворiти, i взагалi, нiби ти заново народився.
  Тим часом на корабель пiднялися ще новi мiсцевi воїни. Вони були вже в акуратнiшiй формi в обладунках i з мечами. На ногах сандалiї та з ними кiлька дiвчаток. Але теж виглядали дiтьми близько дванадцяти, максимум тринадцяти рокiв вiд народження. Дiвчата носили сережки та ювелiрнi прикраси.
  Одна з них зi свiтлим волоссям розсмiялася i вiдзначила:
  - Шкода! Я не встигла побачити їх дорослими! Тепер вони такi ж карапузи, як i ми!
  Хлопчик у татуюваннях помiтив:
  - Їх тут понад двiстi! Потрiбно їх вiдправити в каменоломнi рабами!
  Дiвчинка заперечила:
  - Нi! Ми їх просто продамо! Кому не пощастить на копальнi, а решта новим господарям!
  Хлопчик у обладунках i золотому шоломi суворо запитав:
  - Хто у вас головний! Я вам говорю! I не вдайте, нiби не знаєте нашої мови! Всi хто подає в нашу iмперiю, вiдразу починає розумiти нашу мову, а ми в свою чергу її!
  Один iз матросiв, що стали хлопчиком, пробурмотiв:
  - Це вiн капiтан Гулiвер! Його одразу не впiзнаєш у тiлi хлопчика!
  Воїн у золотому шоломi наказав:
  - Витягнiть, їх назовнi. Коли вони остаточно стануть такими, як ми, то, можливо, їх розв'яжуть. Заодно пiдготують до переходу.
  Гулiвера та iнших хлопцiв-воїнiв звалили на плечi по двоє, взявшись, понесли назовнi.
  Гулiвер подумав, що це можливо марення. Але потiм згадав лiлiпутiв. Вони, то був меншим на зрiст. Тiльки переважно дорослi, а не дiти. Може, не варто йому дивуватися?
  Вiн побував у рiзних свiтах i бачив країни дивовижнi. То чому й не бути серед них дитячому свiту? Тiльки цього йому не вистачало для колекцiї вiдчуттiв.
  Гулiвер побачив, що берег уже не пустельний. Там було багато солдатiв у обладунках. Були тут i хлопчики з пiр'ям типу iндiанцiв i з луками, i бiйцi в легких металевих обладунках. I дiвчатка з луками, теж, до речi, босоногi, окрiм командирiв, якi мали дорогоцiннi прикраси, та сандалi в перлинах.
  Дiвчата-лучницi стояли шеренгою. Ще одна шеренга в руках мала потужнiшi арбалети, що стрiляли забiйними болтами. Праворуч стояли катапульти. Бiля них теж хлопчики та дiвчата. Головний воїн у золотому шоломi скомандував:
  - Забрати у полонених одяг! Вони тепер раби повиннi бути в одязi за рангом.
  Одяг i так уже був не впору i ледве тримався. Полонених, що стали хлопчиськом, матросiв розв'язали, i всi вже смердюче ганчiр'я, покидали в купу, разом взуттям. Потiм полили сумiшшю нафти та сiрки та пiдпалили.
  Тепер матроси були хлопчиками не старше тринадцяти рокiв, а у вiсiмнадцятому столiттi, до акселерацiї дiти такого вiку виглядали як десятирiчнi двадцять першому столiттi. Та вони помiтно зменшились.
  I тепер були голенькi, деякi сором'язливо прикривали сором руками.
  Дiвчата-лучницi та арбалетницi тримали з-пiд прицiлом.
  Хлопчик у золотому шоломi скомандував:
  - Ану їх у морi нехай помиють! Потiм ми дамо їм одяг для рабiв, щоб дотриматися пристойностi.
  I полонених хлопчикiв погнали до моря. Вода була тепла, нагрiта на тропiчному сонцi. Тут був гарний клiмат. Можна було бачити i пальми та кокоси.
  Принаймнi не замерзнеш.
  Гулiверовi було i соромно, i водночас весело. Вiн скинувши понад сорок рокiв, тепер став цiлком здоровим, енергiйним, бадьорим. I настрiй став веселим, хоча попереду його чекало рабство та приниження, а також можливо важка праця у каменоломнях. Що таке Гулiвер на своїй шкурi не знав, але чув розповiдi, наскiльки це не здорово! Зате який вiн тепер юний i здоровий.
  Пiсок був гарячий i обпiкав босi, дитячi пiдошви. Вони ще не встигли огрубiти i вкритися мозолями, як це буває, коли довго ходиш без взуття. Треба вiдзначити в Британiї ходити босонiж вважалося ознакою великої злиднiв, i навiть дiти якщо й хизувалися голими п'ятами, то тiльки в спеку, i то зазвичай у бiднякiв. А так намагалися взуватись, незважаючи на всi задоволення вiдчувати поверхню землi, дитячою, чутливою пiдошвою.
  Але водночас без взуття i боляче. Пiсок опiвднi пекучий на тропiчному сонцi. Мiсцевi хлопчики та дiвчатка мають явно дуже мiцнi та жорсткi пiдошви.
  До речi, Гулiвер подумав - а скiльки їм рокiв? А раптом тут усi безсмертнi? I не тому, що в одному зi свiтiв, де побував Гулiвер, i люди хоч не вмирали, але таки старiли, а безсмертя юне, радiсне та енергiйне!
  Бути дитиною по-своєму чудово! I можливо, ти проживеш так не одне тисячолiття.
  Щоправда, потiм Гулiвер затьмарився. А раптом йому доведеться працювати сотнi рокiв як голий, босий хлопчик-раб у каменоломнях? А це радощi дуже мало приносить.
  Цi типи як у пеклi. Ось, наприклад, один священик висловив думку, що вiчний вогонь це метафора, а грiшники трудяться як раби у вiчнiй каторзi!
  Ще що здивувало Гулiвера, що вся їхня зброя, воїни-хлопчаки склали в окрему купу i вклали пiстолети та мушкети в залiзнi ящики.
  Гулiвер подумав, що це не дуже розумно. Бо вогнепальна зброя рiч непогана. Тим бiльше, деякi рушницi зробленi в Англiї, на той момент найпередовiшої країни свiту, стрiляють досить точно. А тут луки та арбалети, немов у ранньому середньовiччi. А в них у Британiї вже промислова революцiя настає. I незабаром Англiя стане настiльки сильною, що навiть з велетнями здатна буде схльоснутись. Хоча, можливо, це i колосальний ризик.
  Голi хлопчики-раби хлюпалися в морськiй водi. I це було по-своєму чудово. Гулiвер i пара хлопчикiв колишнiх матросiв несподiвано почали хлюпатися один в одного. Вони обдавалися хмарою бризок i весело смiялися, показуючи мови.
  Ось здавалося б розумом дорослi люди, i зберегли колишню пам'ять, але з поведiнки раптом стали справжнiми дiтьми. I їм так хочеться шкодити i посмiхатися, i пустувати.
  I Гулiвер хлюпав у своїх матросiв, i тi в нього. Хлопчики були дуже веселi та скалили зубки. Якi тепер у них свої та бiлi. Ось це новий, чудовий свiт, при якому вiдбувається славне повернення у дитинство.
  Гулiвер почував себе добре фiзично, загалом мiг бути цiлком задоволеним. I справдi, до нього повернулася юнiсть i це можна сказати є найголовнiше.
  I чого ще бажати. Правда з iншого боку ти просто голенький раб, i це навiть прикро. А бути рабом не дуже добре. Втiм, хлопчиком-рабом набагато краще.
  Ось дiйсно за всiх проблем дитинство досить щаслива пора. Нехай часом можуть бути конфлiкти з однолiтками, або доводиться ходити до школи, а то ще й працювати.
  Хоча ... Зрозумiло наприкiнцi сiмнадцятого столiття, коли було дитинство Гулiвера це був час, коли не дуже здорово. I немає тих радостей, що є у дiтей у двадцять першому. Так це саме так.
  Але все одно дiти спiлкуються один i одним i грають. А це можна сказати розвага, нехай ти навiть уявлення не маєш, про iснування iгрових приставок та смартфонiв.
  Втiм, хлопчакам не дали довго плескатися, i погнали списами з води. А гарячий пiсок дуже сильно палить п'яти. Щоправда, коли мокрi пiдошви це не дуже вiдчувається. На потiм починає неабияк припiкати.
  Гулiвер вигукнула:
  - Пече сильно ноги! Дайте хоч якесь взуття!
  У вiдповiдь хлопчик-воїн огрiв його батогом, крикнувши:
  - Мовчи! Рабам взуття не покладено за рангом!
  Втiм, дiвчата-воїни стали розносити плавки. Це єдиний одяг, який могли носити раби. Немов у якомусь Єгиптi.
  Хлопчики, що потрапили в полон, почали одягати хоча б i це, що прикрити сором.
  Гулiвер спробував запитати:
  - Хiба так зустрiчають чужинцiв!?
  I вiдразу знову отримав батогом. Втiм, ошатна дiвчинка з дiамантовими сережками вигукнула:
  - Легше! Вiн таки у них ватажок! Може, я йому поясню?
  Воїн у золотому шоломi кивнув:
  - Давай!
  Дiвчинка, тупаючи нiжками в дорогоцiнних сандалях, пiдiйшла до Гуллiвера, який став хлопчиськом i прочiрикала:
  - Усi чужинцi з моря стають за звичаєм рабами та продаються з торгiв. Такi ми правила. Однак, якщо ви хоч щось вмiєте робити i доведете, що можете приносити користь, то ваше життя в рабствi буде не таким уже й важким. А згодом за заслуги можна отримати свободу. Також якщо ви чудово володiєте зброєю, ми можемо вас вiдправити в цирк битися як гладiатори. I якщо ви i там себе виявите добре, то вас вiзьмуть до армiї, а це шанс на кар'єру. Тобто навiть раби можуть жити непогано i стати знатними людьми.
  Гулiвер вклонився i вiдповiв:
  - Я лiкар-хiрург, можу бути корисним!
  Дiвчинка похитала головою:
  - У вашiй країнi медицина розвинена слабо. Навряд чи ви принесете користь!
  Гулiвер iз посмiшкою запитав:
  - А що у вас були англiйцi?
  Дiвчинка з дiамантовими сережками кивнула:
  - Звiсно! I не лише вони! Зрозумiло всiх на них чекало рабство. А хто був вiдправлений на вiйну!
  Гулiвер запитав:
  - А хiба вам не потрiбнi гармати, пiстолети, мушкети?
  Дiвчинка рiшуче вiдповiла:
  - Нi! Ми боремося лише холодною зброєю! Порох пiд забороною i в нас, i в iмперiї Буйвола.
  Гулiвер здивувався:
  - Чи є ще одна iмперiя?
  Дiвчинка кивнула:
  - Та й мiж нами йде вiйна! Тiльки ти не думай, що якби потрапив туди, тобi було б краще. Вас теж звернули б у рабство та виставили б на продаж!
  Гулiвер зiтхнув:
  - На жаль! Такою є наша доля! Весь час бути рабом чи бранцем!
  Хлопчик у золотому шоломi кивнув:
  - Усе вона тебе пояснила! Зараз вас поведуть до мiста. Там пiдготують до продажу. Не здуйте бiгти. За спробу втечi одразу ж розпинаємо на хрестах. Там у мiстi вас таврують, i поголить за звичаєм волосся наголо. I виведуть продавати. Якщо потрапите на рудники, то поводьтеся добре. Тодi вас чергуватимуть на поверхнi робота та в пiдземеллi. Так ви можете при достатньому харчуваннi протягнути не одне столiття!
  Гулiвер свиснув:
  - Не одне столiття, рабом у каменоломнях!?
  Хлопчик кивнув:
  - Ось саме! Старостi у нас нема! Радуйся, бути вiчним юним. Якщо тебе не вб'ють, то за тисячу рокiв твоя душа все одно залишить тiло. Але ти маєш ще тисячу рокiв попереду. Живи та радуйся!
  I Гулiвера знову обiгрiли батогом. Перспектива прожити тисячу рокiв пiсля цього не надто, то тiшила.
  Але з iншого боку, хiба це не здорово? Але цiкаво що буде якщо вона втече? Знову стане дорослим, чи залишиться хлопчиком? Хоча напевно поки що про це ще рано думати.
  Хлопчакiв, якi ще недавно були матросами, зiгнали в одну колону. А це двiстi пацанiв. Усi напiвголi у чорних, рабських плавках. Милi хлопчики, стрункi, але не сказати хто худi. Такi ось досить мускулистi та мiцнi на вигляд, i без жиру. Шкiра засмагла, i зуби всi цiлi, бiлi. I видно цiлком здоровi.
  Хоча ще не зовсiм огрубiли їхнi босi пiдошви, але так терпимо без взуття.
  Пiдлетiло кiлька вершникiв. Теж хлопчики, з батогами в руках. А також ще й з'явилися на однорогах дiвчинки.
  Ось i кавалерiя пiдiйшла. А разом iз нею п'ять дресованих леопардiв.
  Хлопчик на конi i в срiбному шоломi попередив:
  - Цi звiрi вас охоронятимуть! Якщо хтось спробує втекти, вони порвуть на частини. Годувати та напувати вас поки не будемо - потерпiть раби. Потiм буде їжа та вода. Ну i зрозумiло, оскiльки ви всi тут хлопчики, вас поселять в окремий барак до виставлення на торг. Не надумайте бунтувати. Вас переб'ють, а хто потрапить у полон буде розiп'ятий на хрестi чи зiрцi. Пiд час переходу розмовляти заборонено. Порушникiв будемо пороти без жалостi. А найупертiших посадимо на палю.
  I ще якщо хочете щось сказати, треба говорити: пане чи панi, дозвольте звернутися. I не забувайте кланятися!
  Гулiвер, пересиливши страх, пробулькав:
  - Дозвольте, будь ласка, звернутися!
  Юнак у золотому шоломi гаркнув:
  - Ну, кажи!
  Гуллiвер, який став хлопчиськом, попросив:
  - Не треба нас пов'язувати! Ми дамо слово честi, що будемо поводитися тихо i спокiйно i, не будемо тiкати!
  Юнак у золотому шоломi посмiхнувся i вiдповiв:
  - А хiба в Англiї прийнято тримати слово, особливо дане чужинцям?! Тим не менш, ми не будемо одягати на вас ланцюги, якщо ви хоча б годину зможете поводитися тихо, i не шумiти. Iнакше скуємо вас усiх одним ланцюжком як каторжникiв!
  Дiвчинка з дiамантами сережками помiтила:
  - Може, цього юнака я вiзьму i посаджу на понi поруч iз собою?
  Юнак у золотому шоломi похитав головою:
  - Дуже багато честi для голого та брудного хлопчика-раба. Можеш його як собачку прив'язати за повiдець i пустити за собою.
  Дiвчинка з усмiшкою кивнула i проворкувала:
  - На срiбний ланцюжок його! Яким миленьким хлопчиком вiн тепер став.
  Юний Гулiвер зазнав чергового приниження. На нього нiби на щеня начепили нашийник, i прикували срiблястим ланцюжком.
  Iнших матросiв-хлопчакiв нанизали на мотузку. Вони були тепер немов хлопчики-раби. Оточи вершники, а частина варти рухалася пiше.
  I ось ця босонога команда рушила в дорогу. Хлопчики-раби, ставши дiтьми, посмiхалися, але якщо намагалися заговорити отримували батог. Нелагiдно вони засем'янили босими п'ятами, спочатку по пiску. А потiм i по великому гравiю дорогу.
  Гулiвера-хлопчика тягли на повiдку. Щоправда, йти у дитячому тiлi було легко. Та й дiвчисько на понi в коштовностях не поспiшало. Їй навiть був цiкавий новий супутник вiзавi. Який ще нещодавно був дорослим.
  Вона з усмiшкою запитала:
  - Ти був серед них найголовнiшим?
  Хлопчик Гулiвер кивнув:
  - Та я!
  I настав босою, дитячою пiдошвою на гострий камiнчик, пiсля чого скрикнув.
  Дiвчинка посмiхнулася i знову запитала:
  - У тебе були подорожi цiкавими країнами?
  Хлопчик-раб впевнено вiдповiв:
  - Звiсно!
  Красуня в коштовностях попросила:
  - Розкажи! Що в тебе було першим та цiкавим?
  Гулiвер, що став юним, охоче вiдповiв:
  - Зрозумiло попадання до країни Лiлiпутiї. Там жили чоловiчки, на кшталт нас людей, тiльки в дванадцять разiв менше!
  Дiвчинка, цiкавлячись, запитала:
  - Вони були такi як ми, дiти, чи такi, як ви дорослi?
  Хлопчик-раб охоче вiдповiв:
  - Вони були як наш вид - дорослi та дiти, лише менше у дванадцять разiв.
  Та й у них ще не було вогнепальної зброї - тiльки холодна!
  Дiвчинка скривила мордочка, яка була в неї мила, дитяча i вiдзначила:
  - Ще до нашої вiйни, i вогнепальна зброя! Бракувало такого щастя!
  Гулiвер зазначив:
  - Але ж ви можете завоювати з його допомогою весь ваш континент!
  Красуня буркнула i заспiвала:
  Я не хочу перемоги за будь-яку цiну,
  Я не хочу ставити ногу на груди.
  Ми ж не будемо в союзi iз Сатаною,
  Мабуть, з шляху нам зовсiм не згорнути!
  Хлопчик-раб, тупаючи босими, нiжками, якi вiд великого гравiю на дорогах стали свербiти вiдзначив:
  - Не завжди заради великої мети слiд дотримуватись правил!
  Дiвчинка кивнула:
  - Та й я наприклад, тебе пiдняв на дибу!
  Якийсь час вони йшли мовчки. Гулiвер дивився на колону хлопчакiв, у яких перетворилися матроси. Це хлопчики рокiв не старше тринадцяти. На вигляд цiлком милi дiти, щоправда, майже голi, босi, схожi на рабiв. Так вони є раби. На участь чекала зовсiм незавидна.
  Дiвчинка запитала:
  - А лiлiпути, коли тебе такого великого побачили, що зробили?
  Хлопчик Гулiвер з милою усмiшкою вiдповiв:
  - Вони мене зв'язали!
  Красуня засмiялася i пискнула:
  - I ти такий великий їм пiддався?
  Хлопчик-раб заявив:
  - Вони це зробили, коли я спав! Як, втiм, i ви! Якби вас вчасно виявили, то так просто у вас таке не пройшло б!
  Дiвчинка кивнула:
  - Не сумнiваюся! Але зазвичай якщо у нас на берег викидають з дорослими кораблi, то їх мешканцi поринають у сон. А потiм стають такими самими дiтьми, як i ми!
  Хлопчик Гулiвер зазначив:
  - Вiчне дитинство ... Що ж це краще, нiж тимчасова старiсть!
  . РОЗДIЛ No 2.
  Дiти, одна на єдинорогу гарному i бiлому, iнший хлопчик-раб в одних лише плавках продовжували розмовляти.
  Дiвчинка помiтила:
  - В iнших свiтах люди такi недосконалi. Вони старiють i жiнки особливо з вiком стають такими огидними та потворними. Старi зморшкуватi, горбатi, беззубi, смердючi. Це просто гидота якась!
  Хлопчик Гулiвер, який йшов на повiдку розвiв руками i вiдповiв:
  - Це Божий промисел! Я теж хотiв би, щоб жiнки та чоловiки не старiли, але...
  Дiвчинка засмiялася i запитала:
  - Ти кажеш промисел Божий? Але в нас було кiлька екiпажiв, з рiзних часiв. I всi вони репрезентують Бога по-рiзному. Зокрема ксьондз говорив, що вiрна вiра католицька, а глава всiх християн Римський тато!
  Хлопчик Гулiвер похитав головою:
  - У нас iнша трохи вiра! I голова церкви король! Втiм, не всi англiйцi цього дотримуються. Є протестанти рiзних напрямiв, багато католикiв, а в iнших країнах свiту, i зовсiм iншi релiгiї.
  Дiвчинка посмiхнулася i запитала:
  - Та релiгiй у вас багато. Але ви навiть у своїй релiгiї не можете розiбратися. Я читала Бiблiю. Там Iсус чiтко i прямо каже, що Бог лише один i на небi. Проте апостол Хома став навколiшки i промовив Христу - Господь мiй, i Бог мiй? То що виходить у християн два Бога?
  Хлопчик Гулiвер вiдповiв iз усмiшкою:
  - Нi! Не так!
  Дiвчинка гаркнула:
  - Як не так! Не може бути такого, що було одночасно два Бога та один. А ксьондз навiть сказав, що i Святий Дух теж Бог, так що богiв - три! Адже сказано чiтко: слухай мене Iзраїль Бог твiй Один є!
  Хлопчик-раб iз зiтханням вiдповiв:
  - Це незбагненна таємниця Трiйцi!
  Дiвчинка посмiхнулася i помiтила:
  - I ще що мене бентежить. Якщо Iсус Всемогутнiй Бог, то чому йому не вистачило сил, щоб навiть хрест на Голгофу знести? Який Вiн всемогутнiй Бог, якщо навiть такого простого зробити не може?
  Хлопчик Гулiвер вiдповiв iз розгубленим виглядом:
  - Велика таємниця: Бог з'явився в тiлi, показав себе ангелам, виправдався у дусi, пiднiсся у славi!
  Дiвчинка сердито вiдзначила:
  - Так такими словами таємниця, можна все що завгодно у свiтi пояснити. Це пояснення без пояснення!
  Хлопчик-раб кивнув:
  - Правильно! Але найкращого немає! А в Бiблiї написано, що є таємницi, в якi й ангели намагаються проникнути!
  Красуня дiстала з сумки батiг, i слiдка шльопнула хлопчика по гладкiй, безволосiй спинцi.
  Гулiверовi було не так боляче, як принизливо.
  А дiвчисько сказала:
  - Будь-яку безглуздiсть i нiсенiтницю можна пояснити, словом таємниця!
  I настала знову пауза. Хлопчики шльопали по гострих, гарячих камiнчиках дороги. Було видно, що їхнi ступнi ще недостатньо огрубiлi вiдчувають бiль i страждання. На пiдошвах дiтей з'являються пухирi, садна i забитi мiсця. А ось частина хлопчикiв i дiвчаток, що охороняють, вiдважно крокує босонiж, i за довге життя i ступнi стали дуже мозолистими, мiцнiше шкiри чобiт i не вiдчувають дискомфорту. Так що хлопчики-раби стогнали, кульгали i мучилися.
  У Британiї босонiж ходити був престижним - вважалося ознакою вкрай бiдностi. I навiть дiти не любили хизуватися голими, круглими п'ятами. Та й лiто у Британiї не таке спекотне. Тож дiти тут ще не такi загартованi.
  Хлопчик Гулiвер теж страждав. Його босi, дитячi нiжки палали, i вже пiдошви було порiзано, i страждало вiд жару камiння. Вiн тримався тiльки на мужностi та впертостi. Хоч i хлопчик, але все-таки чоловiк i мусить терпiти, показавши приклад мужностi.
  Щоб хоч якось вiдволiктися вiд страждань, Гулiвер запитав:
  - А у вас Бог є?
  Дiвчинка посмiхнулася i запитала:
  - А ти вiриш у свого Бога?
  Хлопчик Гулiвер не надто впевнено вiдповiв:
  - Та вiрю!
  Красуня кивнула i помiтила:
  - А чому ти зараз у рабствi. I твої дитячi нiжки страждають вiд гострого та гарячого камiння?
  Хлопчик-раб iз зiтханням вiдповiв:
  - Усi мають грiхи! I це розплата за мої грiхи! I крiм того, я повернув собi юнiсть, що вже можна назвати i нагородою!
  Дiвчинка посмiхнулася i вiдповiла:
  - Так, можливо! Ти можеш прожити тисячу рокiв, i ти матимеш усi свої зуби. Навiть якщо зуб i виб'ють, вiн зросте. I в тебе не буде лисини, бороди, горба. Та босi нiжки скоро огрубiють i ходити по гострим, i гарячим камiнням стане навiть приємно!
  Хлопчик Гулiвер кивнув:
  - Тим паче! Це вже майже рай! У вiчнiй свiтлiй юностi!
  Дiвчинка в коштовностях заспiвала:
  Як чудово знайте юним бути,
  Бадьорiсть та енергiя велика...
  Перетворитися нехай мисливець на дичину,
  А планета стане вiчним раєм!
  Пiсля дiвчинка взяла i зняла зi своїх гарних, хоч i дитячих нiжок сандалi з дорогоцiнним камiнням. Злiзла з єдинорога i пiшла босонiж разом iз хлопчиком Гулiвером.
  Її обличчя посмiхалося i, дiвчинка вiдзначила:
  - А воно голими п'ятами по камiнчиках навiть приємно!
  Хлопчик Гулiвер погодився:
  - Так! Справдi, може бути вам i приємно! Але реально боляче!
  Дiвчинка запитала:
  - А у що ви вiрите? Ось ксьондз казав: праведники пiдуть одразу до раю, великi грiшники до пекла, а ось тi, хто дрiбнiший грiшник у чистилищi. А як у вас?
  Хлопчик-раб iз зiтханням вiдповiв:
  - Ми не вiримо у чистилище! У нас чи в рай чи в пекло!
  Дiвчинка розсмiялася i помiтила, шльопаючи по камiнчиках своїми босими, дуже красивими, точеними нiжками:
  - Але в такому разi, у пекло доведеться вiдправляти всiх! Бо безгрiшних людей не буває. Усi грiшать, якщо й не дiлами, то думками. I що їхнiй ваш Бог кидає у вогонь?
  Хлопчик Гуллiвер знизав плечима, якi в нього стали дитячими i вiдповiв з усмiшкою:
  - Ми маємо вiру, що iснує Божа благодать, яка рятує людей вiд пекла. I, зокрема, Всемогутнiй Боги Iсус Христос для того i пiшов на хрест, щоб покрити всi грiхи людськi! I його спокута жертва дає нам шанс на порятунок!
  Дiвчинка посмiхнулася i помiтила, продовжуючи насолоджуватися теплом гострого камiння, яке їй лоскотало i масажували босу пiдошву:
  - Оце саме менi й незрозумiло! Люди, вбивши Бога Сина, не тiльки не стали кращими, але навiть збiльшили кiлькiсть своїх грiхiв та злочинiв. I Бог Отче, їх тiльки завдяки цьому пробачив? Хоча за iдеєю, за подiбне дiяння повинен був взагалi остаточно їх проклясти?
  Хлопчик Гулiвер зiтхнув i вiдповiв:
  - Це також велика таємниця. Таємниця того, як сталося спокута! У всякому разi, Всевишнiй Бог Iсус взяв провину та грiхи всього свiту на себе. А без пролиття кровi немає прощення!
  Дiвчинка, плескаючи босими нiжками, логiчно помiтила:
  - Але ж так не можна! Це суперечить юридичним принципам. Одна людина за iншу ще може заплатити штраф, але не має права вiдсидiти у в'язницi. Ну а тим бiльше пiти за iншого на страту. Це й вашим Британським законам суперечить!
  Хлопчик Гулiвер кивнув на знак згоди:
  - Людським законам, та суперечить! Але Всевишнiй Господь Бог Сам встановлює закони на Землi i на Небi! I проти цього не попреш!
  Дiвчинка запитала:
  - I що Божi закони засудили до смертi невинного? Та ще Всевишнього Бога-Творця?
  Хлопчик-раб вiдповiв:
  - Всевишнiй Бог Iсус взяв провину на себе! Вiн прийняв вiн гнiв Божий. I вчинив благородно. А все iнше... Ну, хтось мав вiдповiсти за грiхи i це зробив сам Бог, в особi свого Сина!
  Дiвчинка логiчно помiтила:
  - Але ж смерть на хрестi Бога Сина не зробила людство кращим. I лише додало йому злочинiв. Виходить, для того, щоб отримати прощення, людство мало стати ще злочиннiшим? Адже це абсолютно абсурдно!
  Хлопчик Гулiвер вiдповiв iз усмiшкою:
  - незбагненнi задуми Божi. Погодься, що й для мурах багато, що є у нас у людей незрозумiло!
  Дiвчинка засмiялася i вiдповiла:
  - Унiверсальна вiдповiдь - незбагненна! Так можна все пояснювати, нiчого не пояснюючи. Дiйсно, Бога збагнути неможливо i думати не треба!
  Хлопчик Гулiвер зiтхнув:
  - А в нашому свiтi дуже багато збагнути неможливо! Ось наприклад, чому Земля притягує предмети? Чи можете ви дати цьому пояснення?
  Дiвчинка посмiхнулася i вiдповiла:
  - Ну-так, не всьому можна дати логiчну та розумну вiдповiдь! Але ось питання, а чому ми маємо вiрити в Бога? Його ж нiхто не бачив i нiколи. I водночас, ви у це вiрите?
  Хлопчик-раб знову знизав плечима i вiдповiв:
  - Iнакше важко пояснити iснування нашого свiту та рiзних зiрок. Як це осягнути? Хтось їх утворив!
  Босонога красуня помiтила:
  - А як пояснити iснування Творця? Хто ж i Його створив?
  Хлопчик Гулiвер настав босою нiжкою, на гострий камiнь i ойкнув, потiм промовив:
  - Ми вiримо, що Бог був завжди!
  Дiвчинка засмiялася i помiтила:
  - А як мiг з'явитись Бог без причини! Для всього має бути першопричина!
  Хлопчик-раб вiдповiв:
  - Треба прийняти за аксiому, що Бог є. I в це вiрити. А так якщо довго думати i прикидати, то точно збожеволiєш!
  Красуня засмiялася i заспiвала:
  - Це казки для дiтей,
  Ти, звичайно, в Бога вiр...
  Грошi ксьондзам вiддавай,
  I тодi отримаєш рай!
  Хлопчик Гулiвер кивнув:
  - На жаль, все знати неможливо!
  Дiвчинка запитала:
  - А чому люди старiють i вмирають за всемогутнього Бога?
  Хлопчик-раб вiдповiв:
  - Розплата за грiх!
  Красуня вiдзначила:
  - Але ми теж грiшимо i не старiємо!
  Хлопчик Гулiвер знизав плечима:
  - Чому ви вiчнi дiти я не знаю! Та й ви теж не знаєте! Так само як невiдомо, чому корова роги, а свиня їх не має!
  Дiвчинка пiдморгнула хлопчиковi-полоненому i запропонувала:
  - Може, ти батог хочеш? Чи тобi пiдсмажити босi п'яти?
  Хлопчик Гулiвер запитав:
  - А що це доведе?
  Красуня дзвiнко вiдповiла:
  - Що тобi я Господь Бог!
  Хлопчик-раб смiливо вiдповiв:
  - Ну, мою душу, ти вбити однаково не зможеш!
  Дiвчинка помiтила:
  - Тебе можуть вiдправити в каменоломнi, що справжнє пекло. А можуть у краще мiсце. Ось, наприклад, я можу тебе зробити своїм зброєносцем!
  Хлопчик Гулiвер кивнув:
  - Дякую!
  Дiвчинка попросила:
  - Розкажи краще, якi у тебе були пригоди у лiлiпутiв?
  Хлопчик-раб вiдповiв iз усмiшкою:
  - Коли я спав, вони мене пов'язали. Потiм, щоправда, дали поїсти. Та й обстрiлювали стрiлами. Далi було цiкавiше. Мене розв'язали i навiть дали якусь свободу. У вiдповiдь я їм теж надав деякi послуги.
  Босонога красуня, тупаючи по гострих, нагрiтих камiнчиках, своїми босими, дитячими, але дуже витонченими нiжками i посмiхаючись, запитала:
  - А якi послуги ти надав їм? З твоїм зростанням, дамам, напевно, не дуже зручно з таким велетнем дiло мати!
  Хлопчик Гулiвер посмiхнувся i вiдповiв:
  - Я зробив дуже велику послугу. Пiвдесят кораблiв, якi противники Лiлiпутiї приготували для десанту. I тим самим урятував їхню державу вiд висадки сильної армiї!
  Дiвчинка шльопнула хлопчика долонькою, по голiй, червонiй вiд свiжої засмаги спинi i проворкувала:
  - Ось це справдi чудово! Виявляється величезне зростання можна використовувати з користю для справи!
  Хлопчик Гулiвер у вiдповiдь заспiвав:
  Не тiльки палати, але чадити,
  Може вулкан, може...
  Може в душi, карликом бути,
  I велетень, i велетень!
  I хлопчик продовжував тупотiти по гострим, гарячим каменям, своїми дитячими, збитими, подряпаними нiжками. I це було боляче та неприємно. Але мужня дитина трималася.
  I щоб вiдволiктися спитав:
  - А все-таки у вас якась вiра?
  Дiвчинка з посмiшкою запитала:
  - А що, на твою думку, обов'язково мати вiру?
  Хлопчик Гулiвер кивнув:
  - Усi народи мають хоч якусь вiру. Навiть у дикунiв!
  Дiвчинка пискнула:
  - Ми не дикуни! I не вiримо у казки!
  Хлопчик-раб помiтив:
  - Але ж ви ризикуєте втратити душу!
  У вiдповiдь дiвчинка заспiвала з iронiєю;
  А що Господь мав на увазi,
  Вiн, мешкаючи в страшнiй далечiнi...
  Коли наказ вiддав до працi,
  Щоби ми увi снi не перебували.
    
  Хоч пишний царський убiр,
  Але людини немає скуповiше.
  Стрiляє злиднi в упор -
  Наш свiт страждань епопея!
    
  I не винен у тому Адам -
  Простий радянський, росiйський хлопець...
  Ходив голий, не ховаючи сором,
  Як за царизму пролетар!
    
  Єди йому дав Бог - лiмiт,
  Пiднiжний корм не знаючи вилок.
  А хочеш бiльше будеш битий!
  I пити долонею без пляшок.
    
  Адам терпiв таку долю,
  У якомусь моторошному, нудно раї!
  Але змiй на крилах прилетiв,
  Вiн зрозумiв: людина страждає...
    
  Є спосiб вийти з хащ,
  Збудувати мiсто, дати потомство!
  Щоб не тинятися по гаю термiн,
  Потрiбно часом i вiроломство!
    
  Я ключ чарiвний з раю спер,
  Щоб Едем рутин залишити...
  Там дiву здобудеш мрiї,
  Хоч можеш у пекло згинути!
    
  Так ризик звичайно хлопчик є,
  Планета ця не подарунок.
  Але ти впiзнаєш совiсть, честь,
  I здобудеш, свою знай пару!
    
  Адам цей ключик отримав -
  Вiдчинив браму i вийшов з раю.
  Витратив багато грiшник сил,
  По каменях великих гiр ступаючи...
    
  Ось бачить знову ворота.
  I знову крилатий змiй з'явився...
  Сказав: я добрий сатана -
  Засув тут сам собою вiдкрився...
    
  Адам увiйшов i бачить вiн -
  Таке розписне диво...
  Гола дiва за пагорбом,
  Третiй з порцеляни золота страва.
    
  Але до чого хороша,
  Адам-хлопчик не стримався!
  I поцiлунок у її вуста,
  Посолодший за мед виявився!
  
  Вона вiдповiла йому -
  Тiла в бурхливому екстазi злилися...
  Нi, не клянiть сатану -
  У грiху хлопцi з'явилися!
    
  Бог вигнав їх iз раю, але...
  Планета стала їм житлом.
  Хоч сонце у людей одне,
  Зате потомства стали тисячi!
    
  Так було дуже важко -
  Потопи, посухи та зими.
  Але розум потужне весло,
  Стала людина творiнням сильним!
    
  Як ангел може вiн лiтати,
  Як демон гiр рельєф зруйнувати!
  Створити дорогу, там, де гать -
  Досягти будь-якої точки сушi.
    
  А треба космосу простiр -
  Ми також пiдкорити зумiємо.
  Так ось наш грiх не вирок,
  Нi, не неси пiп ахiнею!
    
  Не будь грiха - прогресу немає,
  Рух думки породжують!
  На проповiдь одна вiдповiдь:
  Не треба нам чужого раю!
  I дiвчинка сердито тупнула своєю босою нiжкою, змушуючи стрясатися камiння та пiдскакувати. I це вiн зробив рiшуче.
  Ось це справдi дiвчинка з вiчно юної країни.
  Хлопчик Гулiвер помiтив:
  - Ну, невже вас не лякають вiчнi, пекельнi муки?
  Дiвчинка посмiхнулася i запитала:
  - А сам, то ти бачив Пекло?
  Хлопчик Гулiвер знизав дитячими плечима i вiдповiв:
  - Чесно кажучи, нi!
  Дiвчинка посмiхнулася i додала:
  - А хтось iз людей у вашiй країнi пекло бачив?
  Хлопчик-раб розвiв руками:
  - Не знаю! Один, правда, п'яниця, допився до бiлої гарячки i бачив пекло i чортiв. Але достовiрно про це нiхто не знає i не може знати!
  Красуня вiдзначила з iронiєю:
  - Ось так ви вiрите у дитячi казки. А попи з вас б'ють грошi за казки!
  Хлопчик Гуллiвер знизав плечима i вiдповiв:
  - Справа не тiльки в страху перед пеклом. Пiдкорятися Богу з-пiд палицi - це зовсiм не те, що потрiбно Всевишньому. Якби вiн так хотiв, то, напевно, показав би у всiй красi i Рай i Пекло. I нiхто не наважився б суперечити!
  Дiвчинка кивнула i спитала:
  - I в чому суть проблеми?
  Хлопчик Гулiвер вiдповiв:
  - У тому, що ми Бога не лише боїмося, а й любимо!
  Босонога красуня кивнула:
  - Це добре, що ви Його любите! А чому вiн вас не любить?
  Хлопчик-раб впевнено вiдповiв:
  - I Господь Бог любить нас!
  Дiвчинка хихикнула:
  - I тому перетворює молодих, гарних жiнок на старих. I ще насилає рiзного роду стихiйнi лиха?
  Хлопчик Гулiвер помiтив:
  - Хто кого любить, той того й чубить!
  Босонога красуня хихикнула i обiгрiла ударом батога хлопчика-раба Гулiвера, прочiрiкавши:
  - Я тебе люблю! I тому б'ю!
  Пiсля чого босими пальчиками нiжок пiдхопила камiнчик. Шпурнула його подалi. Пробила листок пальми, що росла вздовж дороги. I розпливаючись в посмiшцi, попросила:
  - Давай може бути заспiваєш! Наприклад, про те, як ти любиш Всевишнього Бога?!
  Хлопчик-раб Гулiвер кивнув:
  - Iз задоволенням!
  Дiвчинка грiзно попередила:
  - Але якщо менi не сподобається, то тобi хлопчик пiдсмажать босi, дитячi п'яти!
  Хлопчик-раб у вiдповiдь заспiвав своїм чистим i дуже навiть приємним голоском;
  Виблискує промiнь сонця, крiзь темряву золоту,
  Надiслав херувим, менi вiд Бога привiт!
  Злих духiв атака - збуджений рiй,
  Несе пекла - безлiч бiд!
    
  Творимо багато пакостей - мерзотних справ,
  Бажаєш добра - залишаєшся один!
  Окови порвати, я на частини хотiв,
  Але мiцний нашийник, що дав володар!
    
  Я згадав коханiй жiночний образ,
  Крiзь полум'я битв та грози прийду!
  I в серце моє, дух священний проник,
  Менi важко, стогну, задихаюсь у мареннi!
    
  Пiд нами рiвнина, дерев килим,
  Ворогiв темрява численна, стала стiною!
  Але ангел Господнiй правницю простяг,
  Настав час перемагати, i розлучитися з тугою!
    
  Христа вихваляю - божественний вiн,
  У душi моїй грiшнiй: Всевишнiй спiває!
  Мотив усiм знайомий, у псалмах повторений,
  Спис навостри - вирушай у похiд!
    
  Бог свiту зустрiчає з похмурим чолом,
  Свята вiтчизна тобою вiддана!
  Ти злякався в бою i розлучився з мечем,
  Тебе пiдкорив: супостат - сатана!
    
  Вiдповiв я Боговi, схилившись до землi,
  Та слабка людина, її плоть як вода!
  Коли було туго кликав я до тебе,
  Вiдповiдь не прийшла, вижив у сутичцi ледве!
    
  Прошу про Всевишнiй, дай менi один шанс,
  Щоб волю напружити, перемогти пекла рать!
  Вiдповiв Христос - бачив згубну годину,
  Але вiру твою, я хотiв, випробувати!
    
  Ну що ж йди, помолися - я пробач,
  Страждання людей, менi зрозумiлi, на жаль!
  Ти згадай Давида, сунь камiнь у пращу,
  Усi грiшники свiту - Христовi сини!
    
  I ось я воюю, на славу Христа,
  I ллється потiк, кипляча кров!
  I гори вбитих, не злiчити жертв числа,
  Але вiрю у Всевишнього Бога любов!
  Дiвчинка спочатку мiцно обiгрiла хлопчика-раба Гулiвера батогом. Голий пацан ойкнув.
  Потiм схвально грюкнула його по плечу, зазначивши:
  - Непогано ти заспiвав! У тебе талант!
  Гулiвер-дитина кивнула i вiдзначила:
  - А батогом за що?
  Дiвчинка впевнено вiдповiла:
  - Щоб ти знав своє мiсце!
  Хлопчик-раб кивнув:
  - Та я готовий знати! Але серед лiлiпутiв я мав титул герцога. Та це було дуже круто!
  Дiвчинка хихикнула i вiдзначила:
  - Ти був герцогом? Це дуже цiкаво! А я ось вiконтеса!
  Хлопчик-раб кивнув:
  - Ви вiконтеса? Це чудово!
  Дiвчинка вiдзначила:
  - Я можу наказати з тебе здерти шкуру живцем i присипати сiллю! Тодi ти зрозумiєш, що значить зi мною тягатись!
  Хлопчик Гулiвер вклонився i вiдповiв:
  - Я сповнений смирення!
  Дiвчинка розсмiялася i вiдзначила:
  - Твої босi п'ята, дуже видно хочуть палицi. А ще краще припекти їх розпеченим ломиком. Тодi ти зрозумiєш чого вартий!
  Хлопчик-раб вiдповiв:
  - Я прийму вiд вас будь-яку кару!
  Красуня посмiхнулася i вiдповiла:
  - Але я сьогоднi добра i вибачу тебе. За умови, що ти менi знову заспiваєш!
  Хлопчик-раб Гулiвер кивнув:
  - Я готовий спiвати заради вас хоч цiлий день!
  Дiвчинка знову обiгрiла його батогом, i гаркнула:
  - Давай спiвай!
  I нещасна дитина почала виконувати романс;
    Той пiдлий брехун, хто говорити про те,
  Що нiби Вiтчизна це просто пил!
  Що головне у всьому - полювання за карбованцем,
  I треба за течiєю долi пливти!
    
  Але не такий солдат, країни Священного смутку,
  Адже для нього вiйна найперше покликання!
  Наказ царя простий: бiйся i не бiйся,
  Не злякає смертi крижаний подих!
    
  I космос це те, що знає людина,
  Дано йому лiтати та пiдкорювати простiр!
  Спочатку боязкий старт, потiм крутий розбiг,
  У галактик мiльйони буде царство!
    
  Зупинити не можна, хоч кров тече рiкою,
  Вiйна мiж людей, з поганим божевiллям!
  Полювання вiдпочити, пирiг з'їсти заливний,
  I полежати у травi пiд солодким вуликом!
    
  Але щастя де наїдеш, не в небi, нi пеклi,
  Воно завжди з тобою, i водночас далеко!
  Ти шукаєш у небесах - обраницю зiрку,
  Щоб серце зберегти у священнiй сiчi!
    
  Але Батькiвщина i є, i сонце, i мiсяць,
  Вона як дивне око - твiй покровитель!
  I якщо потрiбно, то порвись, хоч до пупа,
  Ох, як тонкi i рвуться життя нитки!
    
  Вiтчизна назавжди, для всiх народiв ти,
  Як океан, в якому хлюпає щастя!
  Велич краси, i зухвалiсть i мрiї,
  I той вогонь кохання, що не згасне!
  Хлопчик-раб заспiвав i вклонився. Дiвчинка кивнула i вдарила його батогом, але цього разу легенько i проворкувала:
  - Це ти непогано написав! Я думаю, тортури на дибi ти цим заслужив!
  Хлопчик-раб Гулiвер заскулив:
  - Не треба мене на дибу!
  Дiвчинка заперечила:
  - Нi, треба! Ти хоч дiзнаєшся, що вiдчуває хлопчик, коли розпечене залiзо припiкає босу п'яту. Заодно тобi вивертатимуть суглоби. I так що навiть жили зведе i капiтально виверне навиворiт.
  Хлопчик-раб Гулiвер кивнув:
  - Воля ваша! Я на все згоден!
  Дiвчинка хихикнула, зазначила:
  - Ти такий слухняний! Ну гаразд ми тебе намагатимемо акуратно, щоб не покалiчити. Скажи тебе, коли ти був хлопчиком, хоч раз пороли?
  Гулiвер вiдповiв:
  - Так, не сильно!
  Дiвчинка кивнула:
  - А хочеш, щоб тебе вiдшмагали дуже навiть сильно?!
  Хлопчик-раб чесно вiдповiв:
  - Звичайно ж, нi! Я психiчно нормальний, та звичайно не люблю коли менi завдають бiль!
  Вiконтеса заспiвала з посмiшкою:
  Щедра до вас грiшникам Земля,
  А небеса сповненi загрози...
  Ми будемо разом як сiм'я,
  Перед грозою так пахнуть троянди!
  Хлопчик Гулiвер вигукнув:
  Залежить все, що у свiтi є,
  Вiд пiднебесної висоти.
  Але наша честь, але наша честь,
  Вiд нас самих залежить!
  
  
  
  ПРИГОДИ БIГЛОГО БОСОНОГО ПРИНЦЕСИ
  АННОТАЦIЯ
  Гарну скандинавську принцесу насильно видають замiж за старого французького короля. У розпачi вона в злиденнiй сукнi збiгає, i починається її босонога подорож по Францiї, сповнена небезпек i пригод.
  . РОЗДIЛ No 1
  В одному королiвствi, що процвiтало в Скандинавiї, мешкала принцеса казкової краси. Вона мала волосся кольору снiгу, злегка присипаного золотою пудрою, яке вилося, наче шерсть баранчика. I ось король Францiї захотiв її взяти собi за дружину. I вiдправив за нею цiлих п'ять кораблiв iз дорогими подарунками.
  Король Швецiї прийняв подарунки та послiв з пошаною. I погодився вiддати свою дочку. Та та раптом затялася. У неї був таємний коханець, прекрасний бiлявий юнак. А король Францiї був уже немолодий, i не блищав красою.
  I прекрасна Августина, як звали принцесу, вiдмовилася їхати. Але шведський король мрiяв про союз iз тодi дуже могутньою Францiєю, щоб протистояти царськiй Росiї.
  I тодi вiн пiшов на хитрiсть. Запросив свою доньку на вечерю. Намагався зустрiти її максимально привiтно. А сам нишком пiдлив сильного снодiйного, вiд якого вiдрубуються на три днi та ночi.
  Принцеса не пiдозрювала свого батька в пiдступностi i без зайвих церемонiй випила червоне, солодке вино.
  I мiцно заснула. Її на золотих ношах, укривши оксамитом та шовками, перенесли на флагманський корабель королiвського, французького флоту.
  I поклали в обклеєну золотою фольгою каюту, i приставили служниць iз почесною вартою.
  Пiсля чого п'ять великих з гарматами кораблiв Великої Францiї вiдпливли.
  Гармати шведського королiвства салютували їм.
  А дiвчина мирно спала. Її сни були легкими, повiтряними та приємними. Вона бачила в них i ангелiв, i променистих херувимом, i прекрасну, як сонце Богородицю, i ще багато чого. Три доби поспiль проспала дiвчина, i можливо нiколи вона ще не бачила таких яскравих, гарних i приємних снiв. Але ось настало пробудження. I воно виявилося не таким вже веселим. Однак, принцеса була розумна. I не стала впадати в iстерику. I при цьому, вона твердо вирiшила при нагодi втекти.
  Але зробити це нелегко. За нею постiйно стежили. Та й кораблi були навантаженi продовольством та водою i до портiв не заходили.
  Але ось прибули вони, нарештi, у Порт-де-Калi. I була принцеса зустрiнута з шаною. Її буквально навантажили коштовностями, наче ювелiрну крамницю.
  I на золотiй, усипанiй дiамантами каретi з великою охороною повезли до Парижа.
  Августина ще, зрозумiло, не могла прочитати казку про Герду зi Снiгової королеви, але почувалася не зовсiм з тарiлкою. Її супроводжував численний конвой та почесний ескорт. Тож розбiйники не загрожували.
  Принцеса думала, як втекти. Iдей було багато, але жодна не годилася.
  I вже коли вона пiд'їжджали до Парижа, вони на шляху побачили дiвчисько. Вона була в рванiй сукнi, замурзана i боса. Але при цьому красива i теж блондинка. I вона, якщо її вiдмити i одягнути, дуже ставала перехожою на принцесу.
  Августина запросила її в карету, i попросила дати їй дорогою трохи помитися. Тим бiльше лiто i спекотно, i зрозумiло, ти в розкiшному одязi, коштовностях та золотiй каретi потiєш.
  Там вона попросила дiвчину хто вона.
  Та вiдповiла:
  - Я Гертруда! Мiй батько був герцог, а мати проста селянка. Вона померла, i тепер я стала сирiткою-бродяжкою.
  Августина запропонувала їй:
  - Давай помiняємось! Ти станеш принцесою, а я одягну твої лахмiття. Пiсля чого, ти мене виставиш, i я пiду. А ти Гертруда станеш дружиною французького короля!
  Дiвчина, схожа на принцесу, чудова блондинка, вiдмита вiд пилу така гарна i чарiвна, кивнула:
  - Добре! Я згодна. В менi тече кров самого де Гiзза. I мама мене навчила латинi, i в мене є поняття про палацовi манери.
  Августина помiтила:
  - Ти iноземка. Якщо що, зiйшлися на втрату пам'ятi вiд сильного снодiйного у винi!
  Гертруда кивнула:
  - Я вже постараюся! А ти?
  Принцеса рiшуче заявила:
  - А я, як свята, пiду босонiж по свiту шукати щастя!
  Дiвчина помiтила:
  - Влiтку босонiж ходити одне задоволення. Але ось взимку, так болiсно мерзнуть голi ноги!
  Августина помiтила:
  - До зими ще далеко. А у Францiї, менi казали, довге лiто. Тож я, сподiваюся, зможу якось прилаштуватись. А може й повернутись на батькiвщину.
  Гертруда кивнула:
  - Доброго шляху!
  Принцеса гидувала надiти лахмiття, якi були ще мокрi пiсля прання. Вона взяла просту, але чисту сукню служницi. А йти вирiшила боса, бо їй завжди хотiлося. Але по-перше у Швецiї лiто не таке тепле як у Францiї, а по-друге, хто дозволить дочцi короля ходити босою?
  А так приємно це робити по килимку та гладкiй плитцi, вiдчуваючи це голою пiдошвою дiвчини, майже дiвчинки.
  А от як легко, коли з тебе знято всi прикраси та громiздку сукню. На тобi тiльки майже балахон бiлого кольору, вже запраний i досить короткий, залишивши босi ноги голими. Можна було б вибрати у служниць сукню й багатшу, але Августина вирiшила не привертати до себе зайвої уваги. А так навiть зручнiше у балахонi на голе тiло.
  На прощання двi подруги потиснули руки. Гертруда, навпаки, була дуже задоволена, хоча її й обтяжили коштовностi, особливо дiадема та намисто, а сережки вона взагалi начепила якось так, щоб не колоти мочки вуха.
  Неприємно було й ногам у дорогоцiнних туфлях на високих пiдборах. Але тепер вона царствена особа.
  I її чоловiком стане сам король.
  А Августина покинула лазню. I якнайшвидше засемiла босими, точеними ногами.
  Коли вона йшла травою вiдчувала легкi уколи. Але вступила на гравiй. Гарячi каменi боляче обпалили знiжену пiдошву нiг дiвчини. Адже вони в неї немов у маленької дитини. Було боляче, i Августина ойкнула.
  I квапливо зiйшла на траву. Тут було легше, але все одно, дерн колов її нiжнi, воiстину найяснiшої особи ноги.
  Августинi дуже хотiлося повернути назад, але вона стиснула зуби i рушила далi.
  Вона намагалася уявити, що вона свята. А святi ж терпiли муки.
  Ось Гертруда по нагрiтому гравiю крокувала боса з легкiстю та усмiшкою. Видно у неї шкiра на пiдошвi немов копита верблюда.
  I вона Августина звикне.
  Але поки звикнеш... Чим бiльше йшла принцеса, тим бiльше хворiли її сколотi, босi пiдошви. Для селянки це дрiбниця, але для принцеси iз пiвнiчної країни?
  Проте Августина вперто йшла вперед. До Парижа недалеко. А там вона думала, щось та знайде. Але вона вийшла на околицю села пiд Парижем. Довелося йти пiском. Що для сколених травинками нiг теж дуже боляче. Дiвчина кульгала на обидвi ноги i стогнала. Її хитало.
  Нили та iкри - ходити далеко босонiж їй незвично.
  Плюс їй захотiлося їсти. Саме час обiду. А прогулянка на свiжому повiтрi пробуджує апетит.
  Дiвчина постукала до найближчого будиночка. Її вiдчинила дверi господиня - жiнка рокiв тридцяти. Вона подивилася на бродяжку практично одягнену в лахмiття зi збитими, босими ногами i помiтила:
  - Чого тобi треба! Я не подаю.
  Августина брязнула:
  - Дайте менi хоч якусь роботу.
  Селянка подивилася на неї уважнiше. Обличчя Августини було блiде, але вже почервонiло вiд засмаги, як i ноги. I видно, що в неї пiдошви нiжнi та збитi, i руки аристократки, нiгтики довгi.
  Селянка запитала:
  - Ти була служницею у знатної особи?
  Принцеса кивнула:
  -Так, була!
  Жiнка кивнула:
  - Тебе схоже вигнали. Ну гаразд. Менi не потрiбна працiвниця, дiти є. Але я тобi дам попрацювати, щоб погодувати. Кошики плести вмiєш?
  Принцеса зiтхнула i вiдповiла:
  - Не пробувала.
  Жiнка сердито тупнула своєю босою, засмаглою ногою:
  - Це просто, навчишся! Плетеш п'ять кошикiв i отримаєш обiд.
  Августина кивнула. I ввiйшла до хати. Вiн був бiдним. Дiти теж були худенькi, засмаглi та босоногi. Три дiвчинки i хлопчик плели кошики. Августина сiла до них. Дiвчинка засунула їй лико i показала, як це робиться.
  Принцеса почала плести. Її пальцi були вiд природи спритнi та сильнi, i вона швидко вчилася.
  Навiть Августинi стало цiкаво, i вона плела з ентузiазмом. Незабаром з'явився чоловiк iз бородою, чоловiк жiнки, i забрав кошики. На нову, щоправда, звернув увагу:
  - Ти така гарна. Могла б заробляти чимось бiльш прибутковим, нiж кошиками!
  Селянка махнула рукою:
  - Вона порядна дiвчина. Не роби їй непристойних речень.
  Селянин залишив хату, вiн один iз родини був у чоботях. Втiм, у червнi у Францiї чоботи носити не дуже й приємно. Але вважалося, що босонiж пристойно лише дiтям, ну може ще й жiнкам, а ось дорослому чоловiковi нiяк.
  Августина та дiти виплели все лико. Пiсля чого, нарештi, отримали кашi та молока. Поїла i принцеса. Проста їжа видалася їй пiсля фiзичної роботи та переходу дуже смачною.
  Селянка помiтила:
  - Можеш пожити у нас.
  Августина заперечливо хитнула головою:
  - Я хочу повернутися на батькiвщину.
  Жiнка запитала:
  - А де твоя батькiвщина?
  Принцеса чесно вiдповiла:
  - У Швецiї!
  Селянка помiтила:
  - Далеко. Треба в порт iти. Але в тебе нiжнi ноги. Потрiбно щоб вони огрубiли, або вдягнути взуття.
  Августина буркнула:
  - Витримаю.
  Жiнка запитала:
  - Ти шити вмiєш?
  Принцеса кивнула:
  - Трохи бавилася шиттям, а що?
  Селянка зазначила:
  - Зайди до Марка. Має найбагатший будинок у селi. Вiн продає килими. Заробиш у нього i взуття, i пристойне плаття.
  Августина кивнула:
  - Я це врахую.
  Дiвчина найяснiших кровей вiдчула втому, i вже було пiзно. I вона сказала:
  - Може, дозвольте менi поспати?
  Селянка кивнула:
  - Можеш поспати з дiтьми на сiнi. Вони теж утомилися за день i слухнянi.
  Дiтей було вiсiм вiд п'яти до тринадцяти рокiв. Вони справдi поводилися тихо. На сiнi принцеса спала вперше. Але це було нормально для сильного та здорового тiла. I вона взяла та заснула. I дiти сопiли носиками.
  А тим часом Гертруда прибула до Парижа. Незважаючи на пiзню годину, її особисто вийшов зустрiчати король.
  Колишня селянка i позашлюбна дочка герцога, i справдi дуже гарна i схожа на принцесу. Тiльки, зрозумiло, її обличчя смагляве вiд засмаги, i ноги, i значна частина тiла. Але Гертруда припудрилася i приховала засмагу.
  Але все одно їй було некомфортно. Ще сидячи в каретi нiчого. А ось коли спускаєш i йдеш, то туфлi з незвички натирають ноги, i каблуки високi - того й дивись грiшнеш.
  Натомiсть її зустрiв сам король. Йому на вигляд уже за п'ятдесят. Не дуже симпатичний i зморшкуватий. Але одягнений розкiшно. I взяв Гертруду пiд руку.
  I став чемно розпитувати її про здоров'я.
  Дiвчина-селянка вiд матерi отримала iнформацiю про подвiр'я i вiдповiдала досить тямуще. I загалом не скаржилася.
  Король дав їй випити та запропонував поїсти. У лiжко не тягнув - до весiлля не можна. Гертруда iз задоволенням уплiтала наїдки, насилу себе стримуючи, щоб не показати хамство.
  Пiсля їжi зазвичай напiвголодна селянка важчала. Король наказав її вимити та покласти в лiжко.
  Гертруда лягла у ванну. Дiвчата почали її терти та вiдмивати. Одна з них вiдзначила:
  - Якi у вас мозолистi ступнi?
  Гертруда вiдповiла:
  - А багато бiгала босонiж, щоб бути сильною та вправною.
  Служниця запитала:
  - А у ваших принцес таке заведено?
  Гертруда гаркнула:
  - А це вже не ваша справа!
  Дiвчина справдi звикла ходити босою. Осиротiвши, вона навiть узимку терпiла холод. Як вона не хворiла, тупаючи снiгом. Хоча, зазвичай, на зиму тупала на пiвдень Францiї.
  Добре, що її хоч не таврували за крадiжку. Натомiсть, суддя милосердно наказав нею бити палицями по босих п'ятах. Це боляче i болiсно, але слiдiв не залишає на шкiрi. Пiсля цього Гертруда перестала красти i стала пiдробляти в селах.
  А от якби її вiдшмагали як слiд, то це було б у ваннiй помiтно. Але все одно вона надто засмагла. I як би не викликало подiбних пiдозр.
  Ноги дiвчини дуже витонченi за формою. Але ступнi й справдi такi жорсткi, мiцнiшi за шкiру чобiт.
  Але служниця промовчала i далi запитань не ставила.
  Обмивши самозвану принцесу, її поклали в лiжко. Незвично, коли ти потопаєш у перинах. Але Гертруда взяла i заснула, i поринула у сни.
  Наступного дня Августина прокинулася. На снiданок їй дали хлiба та кислого молока. I селянка запропонувала сплести ще два кошики.
  А потiм принцеса вирушила далi в дорогу.
  Її пораненi ступнi за нiч пiдбурили i йти стало трохи легше. Але все одно боляче. Особливо, коли вона вийшла на дорогу iз гравiю. Довелося знову перейти на траву. Дiвча пiшла далi. Вона стиснула зуби i напружилася. Трохи її ноги розiгрiлися i полегшало.
  Нарештi попереду з'явилися i стiни Парижа. Мiсто дуже велике, часи коли вже закiнчувалося середньовiччя i починався новий час. I вже йде iндустрiалiзацiя.
  Але й холодна зброя ще не зникла. Сiмнадцяте столiття - особливий час.
  Августина крокує собi по травi, колко, iнодi доводиться з п'ят дiставати колючки.
  Нарештi, принцеса знову змушена вийти на дорогу. Боляче та гаряче. На щастя, сонце сховалося за хмари i не так сильно палить. Зате колеться.
  Насилу Августина крокує. Вона знову кульгає на обидвi ноги, i вiдчуває сильний бiль. Але виявляє силу духу i йде.
  Все ближче та ближче ворота. Там вартова... На чергову босу, жебрачку не звертають уваги. Люди входять та виходять. Багато жiнок i бiльшiсть дiтей теж босоногi. Але вони не так бояться камiння на дорозi. А Августина страждає.
  Але вона i в Парижi. Тут мостовi кам'янi та трохи рiвнiшi. Вже не так боляче. Але все одно, розбитi ноги дiвчата дуже страждають. I видно навiть слiди кровi, що видiляється трохи.
  Августина йде собi та терпить. Мiсто велике i досить брудне. Жебракi дiти шуруют всюди.
  Августина крокує. I думає, що робити? До короля, звичайно, у жодному разi звертатися не можна. А якщо до когось iз герцогiв та графiв. Але чи повiрять вони, що босонога дiвчина в балахонi - дочка шведського короля?
  Так можна i до ката потрапити.
  Але що робити? Августина не знала. Її литки знову занурiли, i вiдчувалася втома.
  Дiвчина присiла на сходи, почала вiдпочивати. Вона переводила подих, i терла збитi пiдошви, якi страшенно свербiли.
  До неї пiдiйшов хлопчик. На вигляд досить пристойно одягнений i в черевиках.
  Причому нових та лакованих.
  Подивившись на Августину, зауважив:
  - Така гарна i така жебрака?
  Принцеса пiдвела голову i вiдповiла:
  - Шукайте собi скарби на небесах!
  Хлопчик кивнув:
  - А ти розумна! Знаєш, можна такий, як ти вести куди краще життя.
  Розумна Августина заявила:
  - Я собою торгувати не буду.
  Хлопчик кивнув:
  - I на цьому ти теж могла б заробляти. Але є iнший шлях!
  Принцеса здивовано запитала:
  - I який?
  Юний шахрай вiдзначив:
  - Можемо, тебе одягнути, прибути i влаштувати в багатий дiм служницею.
  Августина запитала:
  - А що натомiсть?
  Хлопчик у фраку вiдповiв:
  - Вiдчиниш потрiбним хлопцям дверi, коли господарiв не буде у хатi.
  Принцеса зневажливо пирхнула:
  - Думаєш, я пiду на це?
  Юний шахрай помiтив:
  - А чого ти хочеш?
  Августина зiтхнувши вiдповiла:
  - Чесно працювати!
  Хлопчика знизав плечима:
  - Це можна. Але працювати за грошi безглуздо, коли можна мати стан.
  Дiвчина знизала плечима i вiдповiла:
  - Я в Парижi довго не затримаюсь.
  Юний шахрай помiтив з посмiшкою:
  - Я це бачу!
  I вiн вiдiйшов вiд дiвчини. Вiдпочивши i вiдчувши голод, Августина рушила далi. Її ноги дуже сильно хворiли в першi хвилини, але розiгрiлися i бiль послабшав.
  Августина рухалася тепер енергiйнiше. I все бiльше хотiлося їсти. Але вкрасти було небезпечно - карають. Часи не лiберальнi. Можуть i таврувати, i боляче висiкти, чи вiдправити на каторгу. А iнодi ще й вiшають злодюжок. Нехай i не завжди.
  Августина рухалася дедалi енергiйнiше. I її збитi подряпанi п'яти замиготiли.
  Тут її помiтив iз карети пан i крикнув:
  - Iди сюди!
  Августина пiдскочила до нього:
  - Я готова!
  Людина в цилiндрi заявила:
  - Хочеш заробити на хлiб, злиденна?
  Принцеса, яку голод мучив все сильнiше, кивнула:
  - Звiсно!
  Пан кивнув:
  - Вiднеси до Лувра цей лист!
  Августина кивнула:
  - Я готова! А де Лувр?
  Сеньйор вiдповiв:
  - Це всi знають, спитаєш! I передаси панi Догвiль.
  Принцеса пiдхопила листа i кинулася з ним тiкати. Вона вiдчувала наснагу. I раз у раз питала, де Лувр. Їй показували.
  Августина добiгла до палацу. Тут бiля входу її гальмiв страх. Принцеса заявила:
  - Я до панi Догвiль iз листом!
  Стражники викликали лейтенанта. Той узяв у руки листа. Подивився на герб i вiдповiв:
  - Я сам передам його! А цю рушницю в Шатлi!
  Стражники кинулися до Августини та заламали їй руки. Дiвчина охнула.
  Лейтенант подивився на неї уважнiше i вiдзначив:
  - Якi у тебе чудовi локони, їх можна продати за величезнi грошi!
  Стражник зазначив:
  - Вона сама чудова!
  Лейтенант кивнув:
  - Давай, йди за мною красуня. Може, ти й уникнеш в'язницi.
  Стражники вiдпустили Августину. Вона рушила за лейтенантом. Той пiшов уперед.
  I тут Августина як рвоне. Босi ноги принцеси легкi плюс ще й страх. I вона помчала, мов лань.
  Стражники в латах в'януло спробували її наздогнати, але пiд вiдстали. Августина побiгла на всю спритнiсть. I мчала досить довго, але потiм втомилася i вимоталася.
  Присiла вiдпочити... До неї пiдбiг хлопчик рокiв дванадцятої. Вiн був босий i в лахмiттi. Простягнув Августинi яблуко, промовивши:
  -Спiваєш, мила!
  Принцеса взяла та з'їла. Погризла його з великим задоволенням та посмiхнулася.
  Хлопчик кивнув їй:
  - Можеш отримати роботу. Вона важка, але з голоду не помреш.
  Августина запитала:
  - Що я маю робити?
  Хлопчик вiдповiв:
  - Крутити насос. Зазвичай це роблять хлопчаки. Але господар отримав вiд полiцiї наказ - найняти дiвчину. Поки ще не прийшли, можеш пiдвестися.
  Августа зiтхнувши вiдповiла:
  - Я готова.
  Дiвчина вирушила разом iз хлопчиськом до господаря.
  I одразу була розчарована. Вже дюжина дiвчат стояла на входi i готова була працювати.
  Принцеса здригнулася... Але на цьому неприємностi її не скiнчилися. Раптом за її спиною почулася метушня i виник величезний собака. Вона кинулась на дiвчину. Та спробувала втекти, i була вiдразу наздогнана.
  За собакою з'явився дворянин у костюмi, стражники та вже знайомий лейтенант.
  Той усмiхнувся i вiдзначив:
  - У Шатлi, цю красуню!
  Августинi зв'язали ззаду руки i повели до в'язницi. Стражники звели разом лiктi дiвчинцi i вивернули плечi, вiд чого було так боляче. I повели її пiд конвоєм.
  Зовсiм ще юна дiвчина йшла низько опустивши голову. Її чудовi локони спускалися нижче за плечi. Босi, збитi в кров ноги тупотiли кам'яною брукiвкою Парижа.
  Вона виглядала безневинно i зворушливо, якби не надто коротке лахмiття.
  Ось так принцесу, дочку i спадкоємицю чималої держави, тепер босу i в жебраку сукню ведуть до в'язницi. А Шатле це в'язниця для простого люду, на вiдмiну, наприклад, вiд Бастилiї, де сидять багатi люди.
  Августина взяла i заспiвала:
  Час настання, майже вже настає,
  Королеву босу ведуть на ешафот!
  Лейтенант посмiхнувся:
  - Ось так! Ще й образа її величностi королеви! На Тебе в Шатлi чекає цiлий пук рогiв, i жаровня для пiдсмажування п'ят.
  Августина несмiливо сказала:
  - Що мене ще й катуватимуть?
  Лейтенант королiвської гвардiї кивнув:
  - Так! Бродяжництво, втеча з-пiд варти, образа королiвської величностi, доставка любовних листiв, з можливою змовою. Про дитинку на тебе чекає кат i диба.
  Принцеса зблiдла i запнулась. Ось її довели до похмурого замку Шатле.
  Це була в'язниця, вiд якої несло смердю, а камери переповненi простим людом. Не те що у Бастилiї, де у кожного в'язня окрема, гарна камера.
  Августину вiдвели до жiночого вiддiлення. Навколо були стiни та ґрати. Пiд час укладання спочатку обшук. Окрiм рубища на Августинi нiчого не було. Його зiрвали двi мiцнi, потужнi, чоловiкоподiбнi наглядачки. Вони одягли перед обшуком рукавички. I стали грубо мацати голе тiло принцеси. Дiвчина ледь не знепритомнiла вiд сорому та страху.
  Їй заглянув i рот, уважно подивилися нiздрi та вуха. Навiть запалили газовий рiжок, щоб краще було видно. Потiм найпринизливiше, коли змусили розсунути ноги.
  Августина перевiряла:
  - Я незаймана обережнiше!
  Досвiдченi тiтки тепер її мацали м'яко та акуратно. Одна з них вiдзначила:
  - Така гарна та цiла!
  Старша наглядачка зазначила:
  - Так, ця пташка може принести чималий прибуток!
  Потiм Августина знову закричала вiд болю, коли пальцi в рукавичках глибоко та грубо вторглися у п'яту точку.
  Наглядачка посмiхнулася:
  - Терпи мила! Ви там часто ховаєте дорогоцiнне камiння та кiльця.
  Августина буквально згоряла вiд сорому та болю. Немов садять тебе на палю.
  Потiм їй помацали ноги.
  Наглядачка зауважила:
  - У неї нiжнi та збитi пiдошви. Вона явно не простолюдина.
  Августина брязнула:
  - Я принцеса!
  Старша наглядачка крикнула:
  - Мовчи, чи я тебе вiдправлю до камери до божевiльних.
  Обшук завершили. Пiсля чого Августину обкотили вiдром iз теплою нагрiтою на сонцi водою. I за наказом старшої видали смугасту робу.
  Та помiтила:
  - За правилами тебе треба було б пiдстригти i вiдправити в загальну камеру. Але ти така красива i незаймана, що з чудесним волоссям будеш цiннiшим! Тобi, як принцесi, вiдведуть окрему кiмнату з ґратами, а там твою долю вирiшить комендант Шатле.
  Наглядачка зауважила:
  - Її цноту можна продати з молотка.
  Старша погодилася:
  - Це вирiшить комендант. Без нього ми не маємо права. А зараз її вiдвеземо до привiлейованого сектору.
  З номерком i в смугастiй сукнi, але, як i ранiше, боса, принцеса була поведена по курних, обшарпаних безлiччю нiг коридорам.
  Зазвичай у Шатлi мiститься в камерах багато ув'язнених. Але є й особливо небезпечнi розбiйники, якi намагаються утримувати окремо вiд спiльникiв. I дiвчата, яких використовують на увазi особливу красу, щоб насолоджуватися багатими клiєнтами.
  До окремої камери вiдвели i Августину. Там було лiжко з матрацом iз соломою i навiть дзеркало, а також мiсце для того, щоб справляти потребу зi змивом. Порiвняно iз загальними камерами, де страшний сморiд, i дiвчата буквально сидять один на одному - справдi майже курорт. А взимку тут навiть за стiною камiн є.
  Августинi принесли хлiб та глечик iз водою. Поки що її ще не поставили на задоволення з посиленим харчуванням, щоб дiвчата, якi обслуговують клiєнтом, не були худими.
  Принцеса, будучи голодною та втомленою, охоче поїла i чорного хлiба, випивши води.
  Пiсля чого її шлунок заповнився, вона обважнiла i заснула. Так пiшла її перша нiч у французькiй в'язницi.
  . РОЗДIЛ No 2.
  Полоненiй принцесi в тюремнiй камерi на солом'яному матрацi снилося, нiби вона командує полком ангелiв. I вони борються iз вiйськом Люцифера.
  Зiйшлися крилатi ангели та крилатi демони. I почали рубатися мечами. У ангелiв мечi блакитнi, демонiв червонi. Чудова принцеса, що стала увi снi воїнкою, бореться з Люцифером. I бiй iде дуже запеклий.
  Люцифер дуже красивий свiтловолосий юнак, атлетичної статури з рельєфною мускулатурою. Не скажеш, що це Сатана, iм'ям якого лякають дiтей.
  Навпаки, вiн найпрекраснiший i найдосконалiший ангел. Такого гарного юнака Августина ще не бачила.
  Тим не менш, вони рубаються на мечах, i з мечiв злiтають iскри.
  Люцифер спитав її:
  - Ти хто?
  Августина впевнено вiдповiла:
  - Принцеса-ангел!
  Свiтлоносний вiдповiв:
  - Заради чого нам битися?
  Дiвчина-принцеса зiтхнувши вiдповiла:
  - Не знаю. Але ж треба!
  Люцифер узяв i заспiвав:
  Кров пролити на полi лайки,
  Вам дiвчата не вперше...
  Але її, вважай, як бруду,
  На Паризькiй брукiвцi!
  Августина з ентузiазмом пiдхопила:
  Бог нам шаблi дав,
  Не можу зупинити...
  У груди метал, що влiтає,
  Кровопролиття, кровопролиття!
  I мечi знову зiткнулися, вибиваючи снопи iскор.
  Люцифер запитав дiвчина:
  - А чим добро вiдрiзняється вiд зла?
  Августина знiяковiла i проворкувала:
  - Ну... чим день вiдрiзняється вiд ночi...
  Свiтлонесучий ангел вiдповiв:
  - День - це, звичайно ж, добре! Але й нiч непогано. У темному небi такi чудовi зiрки.
  Принцеса-ангел погодилася:
  - Так, правда. Я люблю дивитися на зiрки, особливо на телескоп.
  Люцифер з усмiшкою кивнув:
  - Так, зiрки - це чудово, як i мiсяць.
  Августина зi смаком заспiвала:
  Мiсяць, мiсяць, квiти, квiти,
  Як часто у життi не вистачає,
  Людей i доброти, i доброти!
  Свiтлонесучий ангел додав:
  - Ми всiм закоханим довiряємо,
  Надiї та мрiї, i мрiї!
  Принцеса кивнула ангеловi, який i нiс свiтло, як Прометей i водночас вважався князем пiтьми.
  А насправдi хто такий Люцифер? Християни вчать: - Бог абсолютне добро, Сатана - абсолютне зло. Але за Бiблiєю Бог убив багато мiльйонiв людей, Сатана лише десять людей. Так що добро i зло тут такi дивнi.
  Бог є кохання? Але це є дивне кохання.
  Коли бiльшiсть чекає вiчне борошно в озерi вогненному та сiрчаному, а меншiсть вiчна казарма - типу в'язницi у тропiках. Так виходить?
  Августина була розумна дiвчинка, i їй теж здавалося дивним, що бiльшiсть людей приречена на вiчнi, пекельнi муки. Але з iншого боку, що правда?
  I Христос - чи Бог Вiн?
  Адже, справдi, став би Бог, який знищив майже все людство за днiв Ноя i, залишивши з мiльйонiв лише вiсiм людей, так принижувати себе i вмирати болiсно на хрестi?
  I ще молитися за катiв. Чи це схоже на правду?
  Августина сама дивувалася, наскiльки Бог Iсус не схожий на Грiзного Бога Старого Завiту!
  Люцифер вгадавши її думки, запитав:
  - Може, вистачить битися?
  Принцеса у вiдповiдь з люттю заспiвала:
  Усi люди на однiй планетi,
  Повиннi завжди дружити...
  Повиннi завжди смiятися дiти,
  I у мирному свiтi жити...
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти!
  Повиннi смiятися дiти!
  I у мирному свiтi жити!
  Пiсля цих слiв меч у руках Августини взяв i перетворився одразу на пишний букет троянд. I вiд них виходив аромат.
  Дiвчина-принцеса з люттю проспiвала:
  Поруч, поряд радiсть i бiда,
  Треба, треба, тверда вiдповiдь!
  Сонячному свiту, так, так, так!
  А людей розриву - нi, нi, нi!
  Люцифер у вiдповiдь заспiвав:
  Люди прошу вас, тихiше, тихiше,
  Вiйни нехай згинуть у темрявi...
  Лелека на даху, щастя пiд дахом,
  Мир на Землi!
  I його меч теж перетворився на пишний ароматний кущ маргариток.
  I ангели, i демони перестали битися. У їхнiх руках зброя перетворилася на чудовi твори флори.
  I всi хором заспiвали:
  Повиннi смiятися дiти,
  Повиннi смiятися дiти!
  Повиннi смiятися дiти!
  I у мирному свiтi жити!
  Принцеса-ув'язнена прокинулася. Пролунав сигнал до пiдйому. В'язнiв Шатле мали вiдвести на снiданок, а потiм i на роботу.
  Августину пiдняли з ложа, i дали вiдро води помитися та почистити зуби. Потiм принесли вiвсянки з хлiбом та трохи молока.
  Принцеса поїла... Вона вже стала невибагливою дiвчиною. Справдi, чого їй ще вимагати.
  Згодом Августину вiдвели на роботу. Оскiльки шити вона не дуже вмiла, та й замовлень не вистачало, принцесу вiдправили крутити жорна. У такий спосiб перемелювали зерно на борошно.
  Робота була важка та нудна. Августина вiдчувала бiль у своїх збитих ногах, крокуючи камiнням двору. Босi пiдошви почали свербiти, формувалися на порiзаних ступнях свiжi мозолi. I це дуже боляче.
  Августина та ще троє дiвчат крутили колесо. А згори сипалося зерно. I не зупинитися i не перевести подих. Дуже важка робота. Але дiвчата вже втягнулися, а їхнi босi ступнi буквально ороговiли. Вони в них мозолистi, мов копита верблюда. А Августина тiльки недавно стала босонiжкою, i не така звична до роботи. I в неї iкри невдовзi почали хворiти i колiна, i спина. Просто тортури, а не робота.
  А над ними стоїть наглядач, i трохи повiльнiше крутиться колесо, як огрiє батогом.
  Наче вони рабинi у Стародавньому Римi. Так, була ти нещодавно наслiдною принцесою, могла стати дружиною короля Францiї - на той момент найбiльшої держави планети. А тепер ти босонога ув'язнена в рванiй, смугастiй сукнi з номерком. Твої плечi голi, а ноги майже до стегон голi. I ти страждаєш. Про камiння пiд босими ногами, i фiзичного навантаження, i батог, i приниження.
  Августина мучилася ще й вiд спраги. Все-таки лiто i душно. Дуже важко крутити колесо. Але її органiзм молодий i вiд природи здоровий. Ось вiдкривається друге дихання i стає легше.
  Дiвчина вiдчуває, що й босi ступнi задубелi i майже нiчого не вiдчувають.
  Щоб вiдволiктися вiд болю та втоми, дiвчина намагається собi щось уявити.
  Ось, наприклад, королева потрапила в полон до злого iмператора. I її вiдвели до володаря.
  Той наказав їй:
  - Покохай мене!
  Однак у вiдповiдь було гордо:
  - Нi!
  I за наказом диктатора, королеву пiдняли на дибу! Пiднялися, спочатку зiрвавши весь одяг до нитки. Потiм горду володарку пiдняли до самої стелi. До склепiнь. А потiм мотузку вiдпустили. Королева впала вниз. Бiля самої пiдлоги мотузок натягнувся. I молода жiнка скрикнула i вiд больового шоку зомлiла.
  На неї вилили цебро холодної води. Молода жiнка прийшла до тями.
  Старший кат кивнув i промовив:
  - Любитимеш диктатора?
  Королевi було боляче й страшно, їй дуже соромно голою висiти перед катами, якi єхидно скалять пики.
  Старший катувальник кивнув. Почали знову пiднiмати оголену жiнку вгору. Мотузка знову, вкотре натяглася. I королеву на дибу пiдняли до самої стелi.
  Потiм вона завмерла. Блiда шкiра найяснiшої особи блищала.
  Потiм мотузку знову вiдпустили. Тiло дiвчини звалилося вниз. I вона спочатку здригнулася вiд струсу. А потiм, коли мотузок натягнувся, вiн як заволає вiд дикого розтягнення.
  I знову зомлiла.
  Старший кат кивнув... Королеву знову облили крижаною водою, взятою з великої глибини.
  Молода жiнка прийшла до тями.
  Старший катувальник запитав:
  - Покохаєш iмператора!
  Королева вiдчайдушно проревела:
  - Нi!
  Старший кат наказав:
  - Третiй раз її пiдвести!
  I знову королеву почали пiднiмати муки вгору. Катування розтяжкою зазвичай дуже ефективне. I в результатi цього тортури, багато могутнiх чоловiкiв ламалися i готовi були на все.
  Але гарна, найяснiша кров жiнка, продовжувала мовчати. I її знову пiдняли до самої стелi. Вiн був вигнутий, i каменi сирi та сiрi.
  I ось кати завмерли дiвчину в повiтрi. А потiм узяли i рiзко зi смаком опустили мотузку.
  Нагая королева впала, i мотузок знову натягнувся бiля самої пiдлоги. I знову молода жiнка волає i непритомнiє.
  I її обличчя таке блiде i посинiло вiд больового шоку. I знову на неї ллють кати воду. Королева оголена i змучена приходить до тями не вiдразу. Її доводиться ще бити по щоках.
  Нарештi очi розплющились.
  Старший кат запитав:
  - Говоритимеш? Тобто, чи згодна стати наложницею iмператора?
  Королева, заплiтається мовою, прошипiла:
  - Нi! Краще вмерти!
  Головний катувальник промовив стомленим тоном:
  - Десять ударiв батогом у пiвсили!
  Королеву трохи пiдняли на дибi. I кат розмахнувся i несильно вдарив її по спинi. Молода жiнка важко зiтхнула. А катувальник продовжував бити.
  Його удари били розмiренi та точнi. На бiлiй спинi дiвчата здулися червонi смуги.
  Закiнчивши бити, катувальник запитливо глянув на старшого ката.
  Той запитав:
  - Чи згодна ти стати наложницею iмператора?
  Королева промовила:
  - Ти менi не тикай!
  Старший кат наказав:
  - П'ять удару батога на повну силу!
  Кат розмахнувся i врiзав. Бiла шкiра королеви луснула. I полилася кров.
  Молода жiнка скрикнула. Але вiдразу закусила губу i стиснула зуби. Кат знову вдарив її з усього розмаху.
  Королева мовчала, але стала ще блiдiша. Її дихання важке, з оголених грудей, на яких сяють рубiновi соски, падають крапельки поту.
  Кат бив, шкiра лопалася, i стiкав цiвка кровi.
  Закiнчивши бити, вiн знову глянув на ватажка.
  Старший катувальник кивнув:
  - А тепер колодку з гачами на неї!
  Кати начепили на босi ноги королеви дубову, куту залiзом колодку. А по краю стирчали гаки. Закрiпили.
  Головний катувальник наказав:
  - Розтягнiть її!
  I кати повiсили по пудовiй гирi на гаки. I праворуч, i лiворуч. Гiрi, зрозумiло, стояли наперед приготовленi. I взагалi, в тортурах найбагатший арсенал.
  Старший кат запитав королеву:
  - Говоритимеш?
  Та впевнено вiдповiла, хрипучи вiд болю:
  - Нi!
  Головний катувальник зауважив:
  - Ми тебе можемо закатувати до смертi.
  Корольова впевнено заявила:
  - Краще померти, нiж зрадити.
  Старший кат наказав:
  - Ще по гирi з двох бокiв!
  Кати пихкаючи повiсили по гирi. Голе тiло королеви ще бiльше витяглося. I його капала сумiш поту та кровi, а жилки ще бiльше напружилися та видiлились.
  Королева стали тихо, крiзь зуби стогнати. Їй було так боляче.
  Старший катувальник запитав:
  - Ти говоритимеш? Пiдеш у наложницi iмператору?
  Молода жiнка видавила з себе:
  - Нi!
  Головний кат запропонував:
  - Тепер ми пiдсмажимо тобi п'яти.
  Королева в'якнула:
  - Все одно не пiду до його рабинi.
  Кати витягли з шафи сулiю з оливковою олiєю. Вiдкоркували пробку i линули собi на долонi. Пiсля чого стали енергiйно змащувати їй пiдошви.
  Королева вiдчайдушно сiпаючись i, стогнучи, промовила:
  - Все одно нiчого не скажу! I за вовкулака замiж не вийду!
  Кати перестали змащувати пiдошви. Потiм поклали пiд босi ноги королеви тонкi полiни та солому. Капнули сiрку i пiднесли смолоскип.
  Зайнялося полум'я. Його язик хижо лизнув голе, дiвоче катування.
  Рожева пiдошва напружилася. I королева почала важко дихати. А потiм, коли ступнi дiвчини охопив жар, заволала.
  Старший кат єхидно запитав:
  - То пiдеш до iмператора в наложницi?
  Королева знову прокричала:
  - Нi!
  Кат вишкiрився. За сигналом помiчники додали дров. I полум'я стало ще вищим i спекотнiшим.
  Корольова почала кричати на всю горлянку. Їй було дуже боляче. А муки посмiхалися.
  Головний кат запитав:
  - Ну, ти передумала?
  Королева проревела:
  - Нi!
  Старший катувальник впевнено сказав:
  - Тодi пiдсмажимо їй i груди!
  Кати знову лили олiю собi на руки. I кинулися до молодої жiнки змащувати повнi груди.
  Вони грубо лапали королевi соски, якi були червоного кольору, i щипали бюст.
  Вiд дотикiв катувальникiв груди у найяснiшої особи набрякли i затвердiли.
  Королева взяла i проревела:
  - Покидьки!
  Закiнчивши змащувати, один iз катiв узяв у руки смолоскип i запалив його. Козачi пiднесли вогонь до оголених грудей жiнки. I стали без церемонiй її палити.
  Королева застогнала сильнiше. Як це було вкрай болiсно та боляче.
  Кати ж хихикали i скалили зуби. У багатьох вони були залiзнi, а у старшого ката золотi!
  Ось це справдi кривава команда. I зуби у них, як душа!
  Їй палили одночасно i босi п'яти i голi груди.
  Кат при цьому посмiхався i пiдморгував...
  Королева ж корчилася дибки. I це надзвичайно їй боляче.
  Старший катувальник запитав:
  - Пiдеш замiж за iмператора?
  Молода, змучена жiнка гукнула:
  - Нi!
  Головний катувальник проворкував:
  - А тепер їй час змастити i лоно...
  Тут у принцеси закiнчилася робота. I її вiдправили трохи перекусити. Так як вона була дуже гарною, то їй дали молока та риби до кашi. Принцеса поїла i вiдчула, як їй хочеться спати.
  Але довелося знову йти i ставати за колесо, крутити вже остогидлi жорна.
  А це так важко i м'язи буквально крутить вiд болю. Щоб вiдволiктися Августина почала знову складати.
  Кати вже хотiли почати змащувати лоно, але вбiг хлопчик i передав наказ iмператора припинити тортури.
  Кати загасили багаття пiд босими ногами молодої жiнки, i дуже обережно зняли спочатку гирi з колодки. Потiм i саму колодку, а далi з дибки та королеву.
  Її протерли спиртом, i понесли в покої нагору, щоб вона вiдпочила та оговталася вiд болю.
  Тим часом, iмператор дивився у залi гладiаторськi бої. Це теж дуже жорстоке, але зiзнатися, цiкаве видовище.
  Билися двi дiвчини. Одна з рудим волоссям, iнша з бiлим.
  Обидвi дуже гарнi, м'язистi, тренованi.
  Вийшли на ринг в одних лише трусиках, залишивши оголенi торси.
  Великий Вiзир помiтив, шепнувши iмператору:
  - Дивнi красунi та сили рiвнi.
  Диктатор кивнув:
  - Так, дивовижнi, i це клас!
  Блондинка була озброєна мечем та щитом, а руда тризубом та кинджалом.
  Вони обережно ступали босими ногами, наближаючись.
  Потiм кинулися один на одного.
  Руда вдарила тризубцям бiлявку по нозi, але сама здобула мечем по плечу i вiдскочила.
  Обидвi дiвчата були пораненi. Публiка засвистiла. Потiм руда знову спробувала довбати блондинку по босих ногах. Але та легко вивернулася. Бiй ставав все бiльш напруженим.
  Руда з ревом ударила кинджалiв у напрямку грудей блондинки, але та пiдставила щит.
  I клинок вiдскочив.
  Обидвi жiнки розлютилися i пiшли на зближення. Ось знову попадання та удари. I два, майже оголенi тiла, сплелися разом.
  Дiвчата почали боротися у клiнчi. Диктатор зробив знак. Пiдскочили маври i сунули запаленi смолоскипи до босих, трохи запилених п'ят дiвчат. Тi як вiзьмуть i заревуть.
  Вони пiшли на розрив. Але руда вдарила блондинку кинджалом у бiк i сама отримала мечем по шиї.
  Обидвi дiвчата вiд больового шоку вiдключилися, i застигли закривавленi та голi.
  Маври припалили їм розпеченим залiзом босi, дiвочi, такi спокусливi п'яти.
  Але дiвчата навiть не ворухнулися.
  Iмператор зауважив:
  - Жаль, коли жiнки гинуть! Чи не краще кинути в бiй хлопчакiв?
  Великий вiзир кивнув:
  - Ви, як завжди маєте рацiю, королю!
  На арену першими вийшли два пiдлiтки рокiв чотирнадцяти. Вони були м'язистi, гарнi, засмаглi хлопчики у червоних плавках. У руках тримали мечi.
  Їм назустрiч вийшли теж хлопчики, того ж вiку та зросту. I теж мускулистi, гарнi, засмаглi, тiльки плавки зеленi та замiсть мечiв шаблi.
  Вони вклонилися iмператору та його свитi. Тупнули босими, огрубiлими, хлопчачими ногами i крикнули:
  - Тi, що йдуть на смерть, вiтають тебе!
  Iмператор буркнув:
  - Починайте!
  Хлопчаки почали рубатися. Вiдразу полилася кров, i на засмаглих, м'язистих тiлах проступили рани. Щитiв у хлопчакiв не було, а самi вони бiйцi сирi, тож бiй був швидкоплинний. Впав пацан у зелених плавках. Йому маври смолоскипом припалили босу пiдошву нiг. Вiн схопився, але знову впав пробитий. Упав ще хлопчик i в червоних плавках. Але майже одразу ж i в зелених. Троє хлопчикiв затихли. Один лишився стояти на ногах. I його босi пiдошви залишили кривавi слiди.
  Маври припалили хлопчикам голi, мозолистi п'яти. Пахло паленим м'ясом. I потягли їх на гаки.
  Хлопчик же отримав кiлька подряпин.
  Iмператор кивнув:
  - Будеш i далi битися! Поки що, дарую життя до завтра!
  Хлопчика забрали...
  Потiм вийшло ще п'ять пацанiв рокiв дванадцяти-тринадцяти у жовтих плавках та з тризубцями. I п'ять хлопчикiв того ж вiку та зростання в чорних плавках та з рапiрами.
  Спочатку уклала почет тирана ставки. А потiм пiшов бiй.
  Хлопчаки гинули один за одним. На ногах залишився лише один боєць, дитина рокiв дванадцяти у жовтих плавках. Iншi всi лежали проколотi. I навiть припiкання босих п'ят розпеченим залiзом не допомогло їм пiдвестися.
  Iмператор наказав:
  - Цьому хлопчику житиме до наступного бою. Решту кинути левам i крокодилам.
  На наступний бiй уже вивели десяток хлопчакiв iз списами проти носорога. Дiти були юнi, рокiв чотирнадцяти-дванадцяти. А проти них величезний носорiг.
  Фактично не було шансiв вижити. Щоправда, дiти спритнi, i бiй затягнувся.
  Мало того, маври за наказом тирана навiть почали кидати пiд босi ноги хлопчакiв розпечене вугiлля.
  I це було дуже боляче.
  Iмператор був дуже задоволений. Вiн не поспiшаючи пив солодке, червоне вино i пожирав iндичку в соусi.
  Хлопцi ж гинули один за одним. Щоправда, пацан у синiх плавках зумiв потрапити списом у око носорогу та викликав дику лють тварини. I потiм ще якийсь час спритно ухилявся вiд ударiв величезного рога.
  Але врештi-решт i його закiнчив монстр.
  Загартованi трупи пiдхопили гачками i потягли до клiток.
  Потiм знову бiй: сiм хлопчикiв у плавках та з мечами, проти великого, африканського лева.
  Дiтям було взагалi рокiв по десять-одинадцять, i вони гладiатори-початкiвцi.
  Але оточення тирана було досить. I справдi, бiй видався кривавим i досить швидкоплинним.
  Великий вiзир навiть помiтив:
  - Краще було б виставити старших хлопчикiв!
  Iмператор заперечив:
  - Нi! Так саме.
  Лев розiрвав хлопчакiв, а сам майже не постраждав. Отакий тут видався бiй.
  Потiм знову поєдинок. Цього разу вийшла дiвчина досить високого зросту та атлетичної статури. Вона була теж в одних лише плавках. А її волосся пофарбоване в три кольори: жовтий, червоний, зелений. Вона була з мечем та кинджалом.
  В даному випадку це вже досвiдчений гладiатор i вiдома красуня.
  Проти неї бився досить великий i запеклий вовк.
  Бiй мав бути захоплюючий. Але було видно, що звiр уже немолодий, i не швидкий.
  Проте поєдинок гарний. Потужна дiвчина не поспiшала. Вона раз у раз дряпала вовка мечем i кинджалом, раз у раз ухиляючись. А потiм, як рушить йому голою п'ятою в пiдборiддя.
  Вiд удару у вовка вилетiла пара зубiв. А коли вiн зовсiм сповiльнився, дiвчина-богатир вiдтяла йому голову.
  Ось такий виявився поєдинок.
  Залишивши босi, кривавi слiди дiвчина покинула стадiон.
  Потiм вийшла iнша, цього разу брюнетка. Вона засмагла, босонога i теж в одних лише плавках.
  Проти неї вийшли три хлопчики з мечами. Вони були юнi, рокiв дванадцяти, худенькi, але жилавi. Видно, що це раби, i спини, i боки у них у шрамах вiд батогiв. Голови хлопчакiв поголенi наголо, i вони в плавках, з гострими лопатками, що стирчать, проти великої i сильної дiвчини. У якої в руках два мечi.
  Видно було, що хлопчики недосвiдченi та приреченi на загибель.
  Iмператор зауважив:
  - Чи не надто бiй нерiвний?
  Великий вiзир помiтив:
  - Ви не любите, коли гине прекрасна стать.
  Тиран кивнув:
  - Так, жiнки не повиннi вмирати! А хлопчики - це чоловiки, i найменш цiнний товар.
  Бiй розпочався за сигналом гонгу. Чорновола жiнка не поспiшала. Вона хотiла дати хлопчикам шанс та показати гарний бiй. Пацани рухливi, витривалi, але явно не навченi.
  Але б'ються з великою люттю. I вже видно, як кiстлявi тiла засмаглих хлопчакiв блищать поту.
  Iмператор кивнув:
  - Дивно!
  Ось брюнетка одного з хлопчикiв подряпнула по м'язистих, смаглявих грудях. Той отримав поранення i заверещав.
  Знову бiй...
  Дiвчина вдарила хлопця своєю босою ногою в пах. Той упав вiд болючого шоку i вiдключився.
  Iмператор наказав:
  - Пiдняти!
  I мавр, пiдскочивши, припiкав босу, мозолисту п'яту хлопчика розпеченим залiзом. Той схопився.
  Брюнетка провела двома мечами млин i вдарила плашмя мечем по потилицi. Чи не смертельно, але вирубує свiдомiсть капiтально.
  Мавр знову палить босу п'яту дитинi. У каменоломнях хлопчики-раби трудяться, як правило, цiлий рiк без взуття, i у них пiдошви жорсткiшi, нiж шкiра чобiт. Але розпечене залiзо все одно їх палить i змушує кричати.
  I вiн знову схоплюється. Чорновола жiнка рушила лiктем хлопчику в пiдборiддя, i вiн упав. I знову босi, багатостраждальнi п'яти дитини страждають вiд розпеченого залiза.
  Небажання дiвчинi-гладiатору вбивати хлопчикiв. Але куди подiнешся. Вона б'є рукояткою у скроню. Але знову мавр припiкає п'яту. I хлопчик кричить.
  Видно, доведеться їх додавати.
  I одному з хлопцiв зрубує жiнка голову.
  Дiвчина потiм вирубує ще одного та збиває iншого. Дивиться на iмператора.
  Той кричить:
  - Добий!
  Дiвчина-брюнетка зiтхнула i заколола хлопця. Деспот не знає пощади. I довелося прикiнчити й iншого. А потiм добити i третього.
  Потiм дiвчина заплакала i з засмученим обличчям покинула стадiон, або ристалище.
  Її босi, витонченi ноги залишали кривавi, точенi слiди.
  Наступний бiй був ще жорстокiшим.
  Вийшло два великi гладiатори-чоловiки з оголеними торсами. Проти них билися семеро хлопчикiв рокiв десяти-одинадцяти. У чоловiка були великi мечi, хлопчики мали.
  I це, зрозумiло, жорстокий бiй. I жорстоке, скажiмо прямо, побиття.
  Хлопчики падали та гинули, пускали кров.
  Але й вони iнодi встигали подряпати гладiаторiв-чоловiкiв. I завдати рани на торс.
  Iмператор зазначив:
  - Конкурентний бiй!
  Великий вiзир помiтив:
  - Так, ваша величнiсть. Хоча хлопчики i не цiнний товар, але їх також трохи шкода!
  Деспот кивнув:
  - Так, жаль - це не для чоловiка! Добре, що цi воїни впоралися, але наступного разу на них я спущу лева!
  Пiд кiнець вийшли два хлопчики з тризубами та мережею. Теж юнi, рокiв тринадцяти, недосвiдченi та пiдстриженi наголо. Хлопчикам перед боєм часто збривають волосся на перуки, щоб потiм був з нього дохiд.
  А на хлопцiв спустили тигра.
  Дiти пробували кидати мережу, але тигр її зiрвав i кинувся шматувати хлопцiв.
  Iмператор заспiвав:
  - Я тигр, а не кiт,
  У мене зараз живе...
  Чи не Леопольд, а Леопард!
  Робота була, нарештi, закiнчена, i думки Августини перервалися. Вона вирушила на вечерю. Дiвчаткам-в'язням наказали зняти одяг. Вони оголилися, i на них лили з цебер теплу, нагрiту на сонцi воду. Потiм дiвчат вiдвели на вечерю. Августинi знову дали молока та курячу нiжку.
  Пiсля чого повели до камери. Перед сном дiвчина, зрозумiло, прочитала молитву, бухнулася на матрац i одразу ж заснула.
  
  
  ПРЕЗИДЕНТ РОСIЇ ВОЛОДИМИР ЗЕЛЕНСЬКИЙ
  Володимир Зеленський пiсля iнавгурацiї оголосив про розпуск Ради i проведення дострокових виборiв до парламенту. Це загалом i очiкувалося. Вiдносини з Росiєю, втiм, залишалися напруженими. Володимир Путiн не привiтав Зеленського з перемогою i не визнавав вибори президента України. Але це навiть пiшло на користь новому молодому лiдеру. Нацiоналiсти, якi дивилися на нього з пiдозрою, визнали своєю. А Захiд зрозумiв, що Путiн справдi агресор. I посилив пiдтримку України. Тож почалося за здоров'я, а скiнчилося за упокiй. Зеленський взяв i на нових виборах до Ради виступив надзвичайно сильно. Зумiв отримати парламентську бiльшiсть. А потiм провiв кiлька референдумiв. У тому числi i щодо конституцiйної реформи.
  Повноваження президента було суттєво розширено. А Рада навпаки обмежена. Пiсля чого Зеленський став рiшуче проводити реформи та модернiзацiю.
  Одночасно на Донбасi було вигадано хитрий хiд. Воїтельцi Анастасiї Орлової, було запропоновано цiкавий варiант. Вона за пiдтримки України та захiдних спецслужб стане намiсницею на Луганськiй та Донецькiй областях. Потiм матиме формальне членство в Українi та грошi на вiдновлення та велику особисту владу. I навiть свою власну армiю. Тобто Кадировський варiант. Коли Росiя фактично дала незалежнiсть Чечнi лише чисто формально зберiгши над нею контроль.
  Анастасiя Орлова, яка користується впливом серед польових командирiв, прийняла цей варiант. Треба сказати, що ця жiнка була дуже красива, блондинка, i зазвичай навiть узимку в мороз бiгала боса.
  Анастасiя оголосила вiйну "прокраденому" керiвництву Нової Росiї. Вона дiвчина дуже бойова та авторитетна. I в Новоазовську започаткувала свою резиденцiю. Частина народу та ополченцiв пiдтримала її.
  Анастасiя з батальйоном босоногих дiвчат здiйснила кiлька рейдiв i захопила кiлька мiст. Розгорнулися бої мiсцевого значення. Пiшло перетягування каната.
  Анастасiя дiяла досить вправно i отримувала грошi з-за кордону. Крiм того, у неї була пiдтримка i в Росiї. У тому числi вiд жiнок. Успiху сприяло i те, що у Путiна занедужало. Видно перенапружився амбiтний президент Росiї. I за цих умов керiвництво в Росiї роздiлилося. Анастасiя скористалася цим та захопила Донецьк. Здобувши серйозну опору.
  Почалася вiйна i з Луганськом. Але не надто енергiйна. Ополченцi не дуже хотiли вбивати один одного.
  Зрештою вiдбулися вибори президента Новоросiї, i перемогла Анастасiя. Вiдразу ж її визнали США та Київ. А потiм i iншi країни Заходу, та й усього свiту!
  Зеленський дотримав слова, надавши Новоросiї особливого статусу у складi України. А в Донецьку знову злетiв жовто-блакитний прапор.
  Настав довгоочiкуваний свiт.
  Зеленський активно боровся з корупцiєю, i навiть запровадив страту за економiчнi злочини. Жорстко та вправно керуючи, сформувавши професiйну команду, Володимир Зеленський забезпечив Українi високi темпи зростання. Країна пiднiмалася, а влада нового лiдера мiцнiла. Вiдносини з Росiєю покращувалися. Чим сприяв iнсульт, який вистачив Путiна, i зробив його менш амбiтним та агресивним.
  У Росiї її популярнiсть Зеленського все зростала. Вiн був сильний оратор, приваблива людина, популiст. I не комунiст, а й не антикомунiст. Популярний i серед лiвих, i серед росiйських олiгархiв. Дуже популярний серед росiйської молодi. Iнтелектуал та свiй хлопець. Начебто iнтелiгентний, але захопив мiцну владу. Та безперечно лiдер, але й водночас джентльмен! Висока культура, але зрозумiлий та улюблений народом. Справжнiй талант у управлiннi. I великий органiзатор.
  I ось коли минуло п'ять рокiв процвiтання i пiднесення України, i влада Зеленського остаточно змiцнiла, вiдбулася сенсацiйна пропозицiя.
  А саме - об'єднатися iз Росiєю. Створити єдину союзну державу має спiльного президента з великою владою. Зрозумiло, всенародно обраного.
  I в Росiї елiта була шокована. Оце хiд! Путiн до цього часу послабшав вiд тяжкої хвороби, i втратив популярнiсть. А отже, не мiг боротися принаймнi повноцiнно. А Медведєв i сам загалом не боєць i нелюбимий народом.
  А тут Зеленський явно хоче стати президентом союзної держави i... Його шанси є реальними! По-перше, i Захiд Володимира Зеленського хотiв би бачити президентом Росiї та України! Вiн показав себе цiлком прозахiдним полiтиком та європейським. По-друге, Зеленський популярний i в Росiї, i особливо в Українi. По-третє, i конкурентiв не видно. Путiн важко хворий, Медведєв слабенький i не популярний, Зюганов i Жириновський занадто старi. Iнших лiдерiв i не видно. Та ще, по-четверте, i слiди олiгархiв Росiї та Зеленського є пiдтримка.
  Та зрозумiло, що це кандидат у президенти Росiї дуже серйозний. У нього i сила є i харизма, i неабиякий ораторський дар. А ще й пiдтримка як захiдних, i росiйських ЗМI. Плюс ще популярнiсть нового в Росiйськiй полiтицi, за старих i набридлих лiдерiв.
  Коротше кажучи, вiдмовити незручно, i прийняти пропозицiю страшно. Путiна вистачив другий iнсульт. Виконуючим президента Росiї став Медведєв.
  Звiсно, далеко не факт, що Зеленський обов'язково переможе. А приєднати до себе Україну дуже хочеться. Медведєв має бажання Путiна перевершити! Тiльки ось чи варто йти на такий ризик, як вибори iз Зеленським?
  Проте, народ Росiї пiдтримав iдею об'єднання з Україною. Сотнi тисяч людей вийшли на вулицi - вимагаючи єдностi братiв-слов'ян. У Москвi пройшли зiткнення демонстрантiв iз полiцiєю. Безлiч людей було поранено. Почала пiднiматися хвиля протесту.
  У комунiстiв Зюганов остаточно дiйшов, чи точнiше сказати, догнив, i молодше керiвництво почало виводити народ на вулицi. Вимагаючи змiни режиму.
  Пiдтягнулися i нацiоналiсти, у яких свої сильнi та амбiтнi лiдери з'явилися. Майдан ставав дедалi бiльш модним. У полiцейських летiли каменi та пляшки iз запальною сумiшшю. Невдоволення народу, що довго накопичувалося, стало виявлятися все сильнiше i сильнiше.
  Медведєв провiв раду безпеки.
  Бiльшiсть членiв виступила за об'єднання - мотивуючи це тим, що не такий страшний чорт як його малюють. А адмiнiстративний ресурс та пропаганда це величезна сила! I що людям можна капiтально промити мозок, i вони взагалi голосуватимуть за партiю влади.
  Росiйськi мiльярдери також заприсяглися у вiрностi Медведєву, який був передбачуваним, давно перебував при владi i бiльш-менш влаштовував.
  Мiльярдер Дерiбаско логiчно зауважив:
  - Треба вести передвиборну кампанiю у стилi: Медведєв - це Путiн сьогоднi, i жоднi Зеленськi нам не є небезпечними!
  Роман Абрамович авторитетно зауважив:
  - Ми Єльцина з електоральної ями в чотири вiдсотки рейтингу витягли, а вже вас витягнемо! Нашi грошi та ЗМI порука!
  Прохоров пiдтвердив:
  - Ми не хочемо таких високих податкiв на багатих як на Українi, i стоятимемо все за вас!
  Дмитро Медведєв стукнув кулаком по столу i оголосив:
  - Тодi пропозицiю щодо iнтеграцiї та об'єднання приймаємо!
  Мiж Україною та Росiєю було пiдписано угоду про об'єднання. Вiдразу ж баланс сил змiнився. Протягом трьох мiсяцiв мають вiдбутися президентськi вибори.
  Для реєстрацiї в президенти достатньо або зiбрати сто тисяч пiдписiв, або внести дев'яносто тисяч доларiв застави, яка повернеться лише у разi виходу до другого туру. Такi вже вийшли кумеднi правила. Частково взятi iз росiйського, а частково з українського законодавства.
  Звичайно кандидатiв у президенти буде багато, команда Медведєва видно визнала, що так їм буде ще вигiднiше! Мовляв, мобiльнiсть електорату влади й надасть перевагу у першому турi. А у другому всi пiдтримають Медведєва. Принаймнi виконувач обов'язкiв президента на це розраховував. I почалося...
  Анастасiя Орлова ця босонога Клеопатра заявила, що буде Зеленський проти цiлої сотнi. I що вiн Ланцелот проти дракона Путiна та Медведєва.
  Розгорнулися запеклi випади у пресi. Однi були за Зеленського iншi Медведєва.
  Розпочався перiод реєстрацiї кандидатiв. У Росiї було неспокiйно. На Кавказi з'явився син Джохара Дудаєва, який оголосив джихад. I одержав широку пiдтримку в iсламських регiонах. Багато експертiв пiдозрювали тут вуха ЦРУ. Тим бiльше президентство Трампа наприкiнцi, i треба хоч якiсь здобути перемоги. А Зеленський на росiйському престолi - велика перемога! Хоча є скептики, якi стверджують, що Зеленський може зробити Росiю великою країною, куди сильнiшою, особливо економiчно, нiж вона була за Путiна.
  Тож думка роздiлилася i на Заходi. Єдина Українсько-росiйська держава це, зрозумiло, потужне об'єднання i зовсiм не жарт. Такий реально мiг вийти монстр. Природно, i росiйськi силовики пiдтримали об'єднання. Тим самим Анастасiя крута баба. Вона разом iз батальйоном дiвчаток, причому всi красунi, були босонiж i в бiкiнi, перекинула i розбила росiйський спецназ. Коли тi пилися скинути надто затяту шанувальницю Зеленського.
  Ось показали дiвки, що босонiж i в бiкiнi вони казково воюють! I спецгрупа "Вимпел" виявилася розбита гарячими бабами. Внаслiдок чого, i було ухвалено рiшення не лiзти, бiльше в Новоросiю глеє прийшло до влади проукраїнське керiвництво.
  Анастасiя ж агiтувала за Зеленкого. Дiвчина в бою вмiла метати босими ногами i гострi, тоненькi диски, бумеранги i гранати. Воїнки у бiкiнi стали легендою. Цiлий полк дiвчат, кожна з них вартує цiлої дивiзiї. Це погодьтеся велика сила!
  Анастасiя мчала снiгом, її червонi, босi п'ятки так i миготiли. Дiвчина спiвала:
  У просторах космосу, повiрте, є мрiя,
  Вона як сонця промiнчик у пiднебессi.
  В очах Сварога мир та чистота,
  Вiн заради нас, як Iсус воскресне!
  
  Народимо ми променисту долю,
  Вона як сонце засяє у травнi.
  Але скiльки можна нежить не зрозумiю,
  Наскiльки з нами злий рок грає!
  
  Вiтчизну свiй захист захисти,
  Нехай зiркою небесною засяє...
  Ми бережемо простiр рiдної Землi,
  Нехай планета стане вiчним раєм!
  
  Але що може грiзний комунiзм,
  Вiн зробить прапор батькiвщини всесильним.
  I згине в пекло лютий фашизм,
  Ворога пронизаємо ударом дуже сильним!
  
  Ви дайте нашiй Батькiвщинi серця,
  Щоб палали дуже яскравим жаром.
  Ми пройдемо свою битву до кiнця,
  А фюрера зметемо одним ударом!
  
  Товариш Сталiн замiнив батька,
  Ми дiти рiзних поколiнь...
  У геєну згине в сказi орда,
  А шлях до Едема вкаже генiй Ленiн!
  
  У Росiї кожен хлопчик велетень,
  А дiвчатка привченi боротися.
  Господь Всевишнiй Рiд у нас Один,
  Ми росiяни завжди вмiли битися!
  
  Досягнемо, скоро вiрю, ми всього,
  Того, що у всесвiтi немає вище...
  Пiдняла комсомолка, знай весло,
  I саданула фюреру по даху!
  
  Немає бiльше комунiзму, знай iдей,
  Вони прекраснi та подарують щастя!
  А фюрер це просто лиходiй,
  Дуже пiдступної, дуже чорної мастi!
  
  Я дiвчина - велич бiйця,
  Боса мчала смiливо по морозу.
  Моя iз злата товста коса,
  Зробила стрiмку троянду!
  
  Виникнути може мiльярд iдей,
  Вiтчизну в комунiзмi як зробити...
  Ти якщо фриця бачиш, мiцно бий,
  Щоб не сидiв Адольф кривавий у тронi!
  
  Дiстаньте по фашистам кулаком,
  А краще руште ви по них кувалдою.
  Прокотимося Волгою з вiтерцем,
  Тиснути козлiв нам просто не шкода!
  
  За Батькiвщину пiднiмемо ми солдатiв,
  Дiвчата спрямовуються в атаку.
  Нацiлила красуня автомат,
  Вже буде боляче Гiтлеру розплата!
  
  Нiхто не зможе росiян здолати,
  Хоч вовк фашизму, то чорта материй...
  Але все-таки сильнiший його ведмiдь,
  Який порядок будує новий!
  
  За Батькiвщину, за Сталiна бiгом,
  Несуться комсомолки кроком босим.
  Фашистiв полоснули окропом,
  Бо крутiше за всiх великороси!
  
  Увiйдуть дiвчата гордi до Берлiна,
  Залишать вiдбитки нiжок босих.
  Над ними золотокрилий херувим,
  I срiбляться, наче перли оси!
  Дiвча то спiває, а як воно б'ється! Адже саме вона iз чотирма напарницями свого часу врятувала ополченцiв вiд повного розгрому пiд Iолайськом.
  Тодi п'ятеро дiвчат у бiкiнi та босоногi вступили з цiлою армiєю.
  Та це було ще видовище.
  Анастасiя дала дуже з автомата, зрiзаючи шеренгу противником, а потiм як кине босими пальцями нiг одразу кiлька тоненьких дискiв. Тi голови зрiзають.
  А Анастасiя як заспiває:
  - За Русь святу!
  Наташа теж пальнула, рубала ворогiв, i як пискне, кидаючи гранату босою нiжкою, збиваючи танк:
  - За Сварога!
  А потiм дає чергу i златоволоса Зоя. I теж босою нiжкою жбурляє подарунок смертi, i кричить:
  - За майбутнє Рiдновiр!
  А за ними i Аврора як пiддасть. I голою п'ятою випустить подарунок смертi, прокричавши:
  - За великi межi!
  I далi вже Свiтлана всадить. Дасть чергу, а потiм з автомата, i босими пальчиками нiжок надiшле руйнування...
  I прокриче голонога красуня:
  - За повернення Романових!
  Так Анастасiя була прихильницею вiдновлення царської iмперiї. Справдi, у Росiї так i при владi фактично цар. Тож чому не оформити легiтимну монархiю. Тим бiльше, у жилах Романових тече кров багатьох поколiнь королiв Європи. Такий у них родовiд? А який рiд у Путiна, i особливо Лукашенка? Хто вони такi, щоб бути царями? А ось Романовi помазаники Божi!
  Анастасiя зi своїми подругами в бiкiнi творила багато чудес. Билася немов дияволиця. Але потiм посварилася з Путiним i стала на бiк Зеленського. Загалом Анастасiя бачила, що Україну кривдять, i володiючи пiдвищеним почуттям справедливостi - стала на бiк слабкого!
  Анастасiя зi своєю п'ятiркою вiдбила штурм Новоазовська, коли її намагалися заарештувати як бунтiвницю. Цiла колона урядових сил виявилася вiдрiзана i роззброєна.
  Пiсля чого бранцi падали ниць, i цiлували Анастасiї та iншим дiвчина босi, запорошенi нiжки.
  Дiвчина фiлософськи сказала полоненим бiйцям Новоросiї:
  - Я вас не хочу вбивати! Ви мої брати! А я стану вашою королевою!
  Загалом Анастасiю Новоросiя прийняла без особливих втрат i тяжких втрат. Щоправда, блондинка-термiнатор вiдрiзала голову губернатору Донецької Республiки i перебила його охорону, що складається переважно з кавказцiв.
  Анастасiя давно вже була легендою. У Криму вона творила такi дива, що здобула зiрку героя Росiйської Федерацiї. Без неї з напарницями у бiкiнi так гладко не вийшло. Але потiм Анастасiю взяли та позбавили всiх росiйських нагород. У тому числi й за вбивство росiйських спецназiвцiв у бою, коли намагалися усунути. Навiть було порушено кримiнальну справу.
  Але розпочинати велику вiйну з фактично незалежною Новоросiєю не наважилися. Тим бiльше, Путiн захворiв, а без нього нiхто не хотiв брати на себе вiдповiдальнiсть.
  Особливо Медведєв, який взагалi за нутром та духом зовсiм не лiдер. Але саме цим Медведей i влаштовував росiйських олiгархiв та путiнське оточення - їм легко можна манiпулювати.
  Як би там не було, але проти Зеленського пiднялася величезна пропагандистська машина. Звинувачувати стали у всьому. I нiби наркоман, i злодюга, i через офшори виводив мiльярди, i що взагалi нетрадицiйної орiєнтацiї.
  Пiшла писати губернiї. I зрозумiло свiдки знайшлися, i запевнення рiзного роду. У тому числi звинувачення у гомосексуалiзмi. Ще тiльки реєстрацiя кандидатiв розпочалася, а бруд уже полився.
  Кiлькiсть бажаючих взяти участь у виборах як українцiв i так особливо росiян виявилася колосальною. Полiзли i комунiсти та нацiоналiсти. Несподiвано навiть старий i хворий Зюганов поткнувся на вибори. Хоча вже залишив посаду голови КПРФ. Пiшов на вибори i Афонiн, i Удальцов, i Грудiнiн. I взагалi ще купа лiвих кандидатiв маловiдомих, але хортiв. I стiльки охочих до президентiв полiзло! А що дев'яносто тисяч доларiв? Хiба це така вже велика сума за мiрками Росiї?
  Мов танки охочi лiзли. I бiзнесмени, i артисти, i дiячi естради, i письменники. Та письменники також активнi. Собi рекламу зробити. А дев'яносто тисяч доларiв не так уже й багато. Тож у ЦВК посипалися сотнi заявок.
  Та й вибори! Та й шоу виявилося! Навiть Алла Пугачов у президенти сунулась. А чому нi? Забувати стала Алку, там може й нагадати про себе! Зi старих Юрiй Лужков полiз у президенти. Теж мабуть нагадати про себе захотiлося.
  Ну, ясна рiч, без Володимира Вольфовича таке шоу не могло обiйтися. Але цього разу у виборах взяв участь i його син Iгор Лебедєв, i права рука Дегтярьова. Теж пiшли трьома колонами на вибори.
  Рушили також i нацiоналiсти. Звичайно ж, i легендарний Демушкин, який вiдсидiв у в'язницi, i що цiкаво "Павук", лiдер "Корозiї металу", i голова рок-групи "Коловрат" пiшов у президенти та багато iнших.
  Ну, звичайно, i спiваки естради рушили в похiд. Тут Фiлiп Кiркоров та Микола Басков. Їм теж втрачати за великим рахунком нiчого. Така бойова гвардiя розгорнулася.
  I Тiмотi i Вiтас, i взагалi дуже багато хто рушив у похiд.
  Звiсно, не випадково! План Медведєва полягав у висуваннi величезної кiлькостi кандидатiв, якi мали б у другому турi передати йому голоси. План загалом цiкавий. Рейтинг у Медведєва спочатку нижчий, нiж у Зеленського. I перемогти без хитрощiв неможливо!
  Але ж i Єльцин мав рейтинг нульовий, а змiг виграти у Зюганова. Щоправда, останнiй вiв вибори, мов iнвалiд: навмисне програючи!
  А в даному випадку, протистоїть Медведєву неабияка та дуже талановита особистiсть.
  Тож тут багато чого в хiд пускається. На шоу Соловйова Зеленського постiйно поливали брудом. Щоправда, потiм Соловйову одну дiвчину пальчиками босих нiжок морозиво в морду запустила. I вибила око. Пiсля чого стало ясно, що Зеленського обливати брудом не безпечно! Мовляв цей хлопець український орел!
  Взагалi у суспiльствi був єдностi. Багато, дуже багато пiдтримували Зеленського. Мовляв, справдi молода кров i змогла без високих цiн на нафту та газ пiдняти Україну! А що Медведєв? Країна буквально захлинає вiд доларiв на нафту та газ, а економiка у повнiй стагнацiї. Немає зростання, лише безробiття збiльшується.
  Медведєв загалом має найбiльший антирейтинг серед усiх полiтикiв. Хоча саме цим вiн i є вигiдним олiгархам. Бiльше вiд них залежить, сильнiше керуємо. Уряд Росiї став спiшно пiдвищувати всiм зарплати та пенсiї. Причому в рази...
  Мало того Медведєв навiть запропонував знизити пенсiйний вiк на два роки. Мовляв, усе на благо народу. I були внесенi поправки, що пiдвищують пенсiї i зараховують до стажу роботу вже пiсля вiдставки.
  Не забув Медведєв та чиновникiв. Щоб за нього вони стояли та голосували. Зокрема, були скасованi публiчнi декларацiї доходiв, i дозволено отримувати подарунки до тисячi доларiв. Що, звiсно, чиновником сподобалося. Так i дозвiл мати нерухомiсть за кордоном, а також рахунки.
  Для того, щоб залучити на свiй бiк курцiв, було значно пом'якшено антитютюновий закон. Дозволено продаж спиртного в нiчний час, i навiть гральний бiзнес було легалiзовано. Останнє вiтали олiгархи, справдi, навiщо такi доходи втрачати та виводити у пiдпiлля.
  Передача "Ляльки" повернулася. Почали бiльше показувати на телебаченнi еротики.
  Медведєв також оголосив амнiстiю i навiть наказав виплатити ув'язненим пiдйомнi грошi. I це також чималий вiдсоток голосiв. I самi зеки та їхнi родини.
  Взагалi Медведєв висунув гасло: бiльше свободи! Насправдi Росiя втомилася вiд деспотiї Путiна. Коли навiть голої баби в телевiзорi не побачиш!
  I, звичайно, була спроба показати: жити стало вiльнiше, жити стало веселiше!
  Медведєв також знизив цiни на алкоголь i дозволив рекламу пива на телебаченнi. Справдi, чого перегинати цiпок.
  Але на Кавказi розгорялася вiйна. Пiсля вiдходу Путiна горяни почали вимагати ще бiльше привiлеїв та прав. I їхнi амбiцiї лише зросли. Та ще й Туреччина почала активнiше тиснути на Кавказi, у них виросли амбiцiї, тим бiльше у Сирiї Ердоган отримав на його погляд надто мало. Ситуацiю посилило i падiння цiн на нафту i, отже, на газ. Саме Венесуела пiсля повалення режиму Мадуро збiльшили видобуток. США та Iран нарештi примирилися, а в Лiвiї встановилася єдина влада.
  Падiння цiн на нафту обвалило росiйський рубль, пiдштовхнуло iнфляцiю i знецiнило пiдвищення зарплат i пенсiй.
  Та й дедалi бiльша активнiсть бойовикiв на Кавказi грала проти Медведєва.
  Говорили, що вiн нездатний зберегти спадщину Путiна. I що взагалi, як часто буває: суперзiрка призначила слабкого наступника.
  I навiть арабськi країни i навiть Iран пiдiгрiвали сепаратизм на Кавказi. Серед силовикiв намiтилися розбiжностi. Однi хотiли все-таки бачити президентом давнього партнера Путiна - Медведєва! А iншi збиралися засунути значно популярнiшого Сергiя Шойгу.
  Але останнього не пiдтримували олiгархи та промисловцi. Вважали надто лiвим, та й диктатура однiєї особи мiльярдерам набридла. Хотiлося всiм лiберала на престолi та замирення iз Заходом. Медведєв, дочекавшись, коли закiнчиться перiод реєстрацiї кандидатiв у президенти, взяв та звiльнив Шойгу. Що викликало хвилювання у армiї.
  . РОЗДIЛ No 2.
  Тодi Медведєв надав Шойгу давно обiцяне звання маршала, i дав йому посаду почесного вiце-прем'єра. Теж популiстський хiд. Але у будь-якому разi передвиборчi розклади були не на користь виконувача обов'язкiв президента.
  Зеленський молодший, успiшнiший, красномовнiший набирав окуляри. I навiть коли було зареєстровано, понад двiстi кандидатiв у президенти зберiгало безумовне лiдерство. А ось Медведєву доводилося боротися за друге мiсце. Зненацька йому конкурентом на вихiд у другий тур стала Алла Пугачова. Примадонна, що постарiла i давно вже не виступала, не дуже й рветься з пiаром, раптово пiдскочила в рейтингу.
  Можливо, це була реакцiя на набридлих полiтиканiв. Жириновський та Зюганов навпаки рiзко знизилися в рейтингах. Набридли народу обидва цi полiтики страшно. Тим бiльше з'явилися на їхньому електоральному полi молодшi та оригiнальнiшi лiдери.
  Помiтно додав Демушкiн, який одержав iмiдж мученика у в'язницi. Сурайкiн все ще не мiг набрати рейтинг, але iнший член його партiї Сергiй Ковальов - найкращий росiйський боксер-професiонал також став набирати очки.
  Загалом Сергiй Ковальов виявився цiкавим хлопцем. Балотувався на посаду мера Москви та став несподiвано для всiх другим. Вступив до партiї комунiстiв Росiї. I теж почав додавати рейтингу.
  Слiд зазначити, що Сергiй Ковальов дуже великий боксер - найкращий серед росiйських, навiть перевершив Костею Цзю.
  Сергiй Ковальов таким чином термiнатор i небезпечно наблизився до Медведєва.
  Щоправда, бiльшiсть росiйських служб за опитуваннями рейтинг i. о. президента завищували. Але розкручування йшло капiтальне. Однак Медведєву не надто щастило. Пiсля Путiна, якось фортуна стала скуповiша. Цiни на нафту продовжували падати, падав i курс рубля, зростали швидко цiни. Кавказ все активнiше палав. I навiть кадировцi стали воювати за бойовикiв. Така виникла ситуацiя. А тут ще й талiби вдарили по росiйських вiйськах на кордонi з Таджикистаном.
  I як з'ясувалося, росiйськi вiйська не готовi. Медведєв знову пiдставився. Плюс ще розгорiвся скандал iз розкраданнями в мiнiстерствi оборони, i в мiнфiнi. Впала тiнь на давнiх друзiв Медведєва. Виникли також сумнiви - хто забрав iз Росiї сотнi мiльярдом доларiв. Теж пiдозри. I ЗМI нахабнiли...
  Зеленський вiв передвиборчу кампанiю спокiйно, професiйно як шоу. Жириновський, як завжди, працював бiльше на владу, нiж на себе. Зюганова ж освистали та закидали тухлими яйцями. Потiм знову iнциденти.
  Зрозумiло, у виборах брала участь Ксенiя Собчак, i вона не могла не викинути коник. Взяла i Жириновському в обличчя запустила тортиком. I привернула до себе увагу. Теж цiлком епiчно вiдбувалося.
  Олександр Повєткiн теж у виборах брав участь. Росiйський боксер пiсля поразки вiд Джошуа довго не мiг повернутися, потiм провiв пару боїв з прохiдними суперниками i зламався на бiльш серйозному. Завершивши кар'єру, подався у полiтику, почав створювати нацiоналiстичну партiю.
  Поки що без особливого успiху.
  Повєткiн втiм, пiд час теледебатiв ударив опонента кулаком по обличчю. Вiдзначився та, це трохи пiдняло йому рейтинг.
  Загалом вибори вiдбувалися iстерично.
  Проводили теледебати: давали тридцять секунд на вiдповiдь, i виходило лайка. Тусовки, бiйки, скандали. Цiлий балаган.
  Медведєва пiарили безбожно, але рейтинг практично не зростав. Досi пiд сумнiвом вихiд у другий тур.
  Зеленський же йшов iз великим вiдривом. I не дивно! Зумiв Володимир за п'ять рокiв покiнчити з безробiттям i вiдновити всi заводи та фабрики, i новi збудувати.
  Одним iз досягнень Зеленського став i розвиток сiльського господарства та альтернативних джерел енергiї.
  В Українi, зокрема, з'явилися електростанцiї, що працюють i заряджаються вiд перепаду атмосферного тиску. А також геотермiчнi електростанцiї. I багато iншого. У тому числi енергiю iоносфери, що використовує. Так вийшло, що наука пiшла проти нафти та газу.
  Справжньою сенсацiєю стала поява в Українi комбiнату, що виробляє синтетичну їжу та постачає її до Китаю. А Росiя зменшила експорт продовольства.
  Серед українцiв також були висуванцi. Зокрема, Володимир Кличко. Уславлений боксер зробив складну кар'єру. Повернувся на ринг: перемiгши Чарра та Тайсона Ф'юрi. Але третiй бiй-реванш проти Джошуа, таки знову програв, зате заробив величезнi грошi. I заявив про остаточний вихiд з боксу.
  Але потiм знову повернувся. Провiв бiй у Києвi з Гасiєвим та перемiг. Пiсля цього провiв ще один бiй i завоював титул регулярного чемпiона свiту - побивши нарештi i рекорд Формана i рекорд Джо Луїса. Пiсля чого заявив про висування у президенти об'єднаної Росiї та України. I треба сказати Володимир Кличко серед українцiв поступається лише самому Зеленському. I незважаючи на солiдний бокс вiк, Володимир Кличко провiв уже пiд час передвиборчої кампанiї обов'язковий захист проти боксера, який був його на двадцять рокiв молодшим. I знову перемiг нокаутом.
  Пiсля цього рейтинг Володимира Кличка пiдскочив, i вiн наблизився до Медведєва, отримавши шанси на другий тур.
  Взагалi, цi вибори мали одного безперечного лiдера: Зеленського, а друге мiсце йшла дуже щiльна боротьба. Алла Пугачова, яка на короткий час обiйшла у боротьбi за друге мiсце Медведєва стала вiдставити. У принципi, вона нiчим яскравим i не засвiтилася. I Володимир Кличко вийшов на друге мiсце. Але його електорат не надто стiйкий. Сергiй Ковальов, який зумiв пiсля трьох поразок вирушити та зiбрати всi чотири пояси у напiвважкiй вазi - теж провiв бiй на ринг, i знову завоював чемпiонський титул.
  I його рейтинг знову пiдскочив. Теж мiг вийти у другий тур. Iншi українськi боксери: Усик та Ломаченко - пiдтримали Зеленського i президенти не полiзли. Хоча обидва ще й кар'єру не завершили. А що їм завершувати? Вусiк за очками виграв у Джошуа, i абсолютний чемпiон свiту суперваговик. Ломаченко кочує з однiєї вагової категорiї до iншої, i йому такi великi гонорари платять, що й завершувати кар'єру не хочеться.
  У США також передвиборна кампанiя. Дональд пiсля двох термiнiв йде, та й не дуже вiн i здоровий, щоб лiзти на третiй. До президентiв iдуть молодi хлопцi. Вiд демократiв дуже гарна жiнка-губернатор рокiв тридцяти дев'яти - мабуть наймолодша ледi з кандидатiв у президенти. Вiд республiканцiв теж iз молодих генералiв-героїв вiйни проти Iрану.
  Змiнювалося поколiння полiтикiв у США.
  У Росiї Путiн може i мiг би перемогти Зеленського, але згорiв на роботi. Перенапруга далася взнаки! А що вiн хотiв - переоцiнив сили, не довiряв оточенню. А може, ще й притруїли. Пiсля вiдходу Назарбаєва пiшла СНД iнша хвиля - демократизацiї. Казахстан став парламентською республiкою. У Бiлорусiї якось пiдозрiло зник Лукашенко. I також президент став номiнальною фiгурою.
  Пiшла iнша хвиля. Ось уже й у Туреччинi парламент пiднявся проти Ердогана. Маятник захитався в iнший бiк.
  Зеленський щоправда змiнив конституцiю на користь бiльше автократiї, але на Заходi його сприймають як свою людину! Та й референдуми постiйно вiдбуваються. I свобода слова реальна.
  Принаймнi поки що немає особливих проблем Зеленському у другому турi перемогти. Швидше за все, саме Медведєв i вийде до другого туру - адмiнiстративний ресурс може побити низьку популярнiсть i не дуже вдале правлiння. Багато хто вiдзначав i схожiсть з виборами в Українi - багато кандидатiв у президенти, лiдерство Зеленського, низький рейтинг влади та високий антирейтинг.
  Чи змiг би Зеленський перемогти Путiна це ще питання, але Медведєв на роль лiдера нацiї не тягнув явно. I демократiя тут грала проти влади.
  Медведєв особливо не мiг налаштуватися на боротьбу. Не той має характер. Чи не справжнiй боєць!
  А ось проблема всiх автократiй - наступники не дуже хорошi! Зазвичай диктатор по собi ставив слабака - щоб не скинув! Як, наприклад, наступника Назарбаєва у владi обмежили. А вiн i не заперечує - м'якотiлий!
  А Володимир Зеленський у будь-якому разi прийшов до влади вiд опозицiї, i слабаком не є.
  Треба сказати, що Путiна вважали м'якотiлим i слабким, тому й поставили президентом, пiсля крикливого Єльцина. Але як з'ясувалося, у тихому болотi водяться чорти!
  А тут виявилося, що не таке болото й тихе. Але Медведєв, схоже, не вовк у овечiй шкурi, а справдi натуральна вiвця. I зiбрати сили не може.
  Жириновський образив Зеленського матом та був оштрафований. Декiлька десяткiв кандидатiв у президенти знялися на користь Медведєва, але це майже нiчого не дало. З вiдомих хтось знявся, був боксер Денис Лебедєв. Вiн справдi суто технiчно висувався. А також були бiзнесмени, дрiбнi дiячi культури. З письменникiв знявся на користь Медведєва лише Сергiй Лук'яненко. Iншi хотiли попiаритися. Та й кожен вiрив у удачу.
  Медведєв пiдрiс зовсiм небагато. Але була надiя, що армiя, в'язниця та полiцiя проголосують, як накажуть. Плюс ще й пiдкуп виборцiв. I, зрозумiло, дострокове голосування. Тут також вже є всi шанси на успiх.
  Та саме це й пiдштовхнуло до пiдвищеної активностi влади. Даєш дострокове голосування. А там очевидно фальсифiкацiї. I бажання голосувати серцем.
  На вiдмiну вiд виборiв 1996 року, накрутити рейтинг Медведєву не вдавалося. Єльцину теж треба сказати щастило. Зокрема, випадково загинув Джохар Дудаєв. Яка муха його вкусила, не вжити звичайних запобiжних заходiв пiд час дзвiнка. Адже якби це сталося трохи ранiше, удару б не встигли б зробити. А трохи згодом накрили б тiльки антену, а сам Джохар був би на безпечнiй вiдстанi. Ось таке везiння на вiйнi та для пропаганди.
  А тут уже Дудаєва не прикiнчиш. I немає Радуєва, який так безглуздо попався, напередоднi виборiв президента Росiї. А Дудаєв-молодший гинути пiд час виборiв аж нiяк не хоче. I взагалi мабуть трiумвiрат наступникiв: Єльцин, Путiн, Медведєв - переривається...
  Спроби пiдкупу виборцiв просочилися та викликали додатковий скандал. Патрiарх не став нiкого пiдтримувати, розсудивши: Боговi Боговому, а кесаревi кесаревi. Взагалi за Єльцина якось простiше вийшло. I Православна церква чомусь стала на бiк Єльцина, який здавався вже зовсiм безнадiйним. I промисловi кола.
  А тут уже олiгархи росiйськi почали загравати iз Зеленським. Видно не вдається Медведєва пiдняти.
  I у ЗМI почали змiнюватися настрої. Дедалi бiльше Зеленського хвалили. Ось уже й Жириновська почала говорити, що його тезка насправдi людина-алмаз.
  Медведєв знову пiдняв у цiлi двiчi зарплати та пенсiї. Але остаточно обвалив рубль. I зазнала iнфляцiя. Пiдскочили й тарифи.
  Навiть довелося, просить позику у МВФ. А нафта i газ дешевшають i дешевшають.
  Iран, Венесуела, Лiвiя, Саудiвська Аравiя дедалi збiльшують експорт. А ще й у США новий спосiб видобутку сланцiв запровадили. Рiзко впала собiвартiсть.
  А тут ще й у Китаї спад економiки та хвилювання. Ну, зрозумiло - набридло панування компартiї. I китайцi хочуть свободи та багатопартiйностi!
  Трохи змiнилося влада в Iндiї. Там була спроба перевороту та встановлення диктатури.
  Рiзко зросло протистояння на Кавказi. У Сибiру теж почалися хвилювання. Зокрема, посилилися сепаратисти.
  У Британiї на виборах перемогла партiя: "Вiдродження", щоправда, у коалiцiї iз лейбористами. Королева Єлизавета ще жива, але пообiцяла, що на своє столiття пiде, пiсля чого пройде референдум, який скасовує монархiю. I засновник президента Британiї.
  У Францiї ж неспокiйно. Замiсть Макрона перемогла Мерi Лiпен i була спроба встановити диктатуру. Але французи самi не знають чого хочуть, влаштували новий майдан. Та небувалий за масштабами. I Мерi була змушена вiдмовитися вiд радикальних планiв висилки арабiв та iнших. Потiм ще крутiше, верховний суд анулював вибори президента, i Мерi заарештували.
  Оголосили у Францiї достроковi вибори. Тобто як завжди скрiзь бардак.
  У Бiлорусiї нахлибавшись самодурства Лукашенка, провели референдум i взагалi лiквiдували посаду президента. Республiка стала парламентською, а новий прем'єр заявив, що може бути i приєднання до Росiї. Але вже пiсля виборiв там президент. У Бiлорусiї Зеленський дуже популярний.
  У Казахстанi загострилися вiдносини мiж президентом та парламентом. Виникла загроза iмпiчменту. Але швидко домовилися, але владу глави держави ще обмежили.
  Медведєв нервувався дедалi бiльше. Вибори наближалися, а рейтинг у Зеленського у кiлька разiв вищий. Правда в першому турi вiн не перемагає, але в будь-якому випадку Медведєв пасує. Є лише розрахунок схитрувати чи вибити.
  Вiдбулася таємна порада. Зiбралися мiльярдери Росiї.
  Медведєв прямо заявив:
  - Ви хочете, щоб чужинець-українець отримав величезну владу президента iмперiї?
  Дерибаско логiчно зауважив:
  - Хочемо ми чи не хочемо, але з будь-якою владою уживатися треба! Зеленський не комунiст, i... Це не Зюганов, який нас за будь-якого розкладу не влаштовував!
  Медведєв сухо заявив:
  - В Українi прибутковий податок значно вищий, нiж у Росiї!
  Роман Абрамович хихикнув, i помiтив:
  - А хто знає та вважає нашi доходи! Крiм того, там нещодавно їх знизили та майже зрiвняли з нашими!
  Прохоров з усмiшкою вiдповiв:
  - Влада змiнюється. Ми залишаємось! Що ви можете порадити?
  Медведєв прохрипiв у лютi:
  - Я не вiрю, що Єльцин чесно виграв!
  Дерибаско холодно вiдповiв:
  - Якби суперником Єльцина був би не Зюганов, то Борiк справдi мав би мало шансiв. Але люди ще надто добре пам'ятали "принади" комунiстичної влади. А саме: порожнi полицi, картки, талони, вiзитки, довгi черги, зарплата п'ять доларiв на мiсяць. Звичайно, нiхто повернення до цих пекельних часiв не хотiв. Та ще щоб позбутися видовища, i полiтичних шоу, а також фiльмiв iз сексом, та багато iншого. Народ хотiв свободи. I голосували не за Єльцина, а проти Пугала Зюганова. А Зеленським народ не злякаєш. Вiн передачу "Ляльки", на вiдмiну вiд Путiна, не закриє, i народ на картки не посадить. Саме дев'яносто шостий рiк уже не повторити. Єльцин вкрав п'ять-шiсть вiдсоткiв, але перемiг iз рiзницею у тринадцять! Тож майже чесно!
  А Зеленський iде з таким вiдривом, що ти його не переб'єш!
  Медведєв прокричав:
  - Кинули мене! Змовилися!
  Роман Абрамов зауважив:
  - Хоч санкцiї з нас усi знiмуть! А ти Ведмiдь... На пенсiю вже заробив!
  Медведєв прошипiв:
  - Горiти вам у пеклi!
  Прохоров логiчно зауважив:
  - Пекла нi! Є тiльки лякало, для збирання грошей!
  Медведєв розгублено запитав:
  - Так? А що Бога нема?
  Прохоров усмiхнувся i вiдповiв:
  -А Якого Бога? По-рiзному його уявляють!
  Роман Абрамович запропонував:
  - Може нову вiру зробити! Хто багатий, того Бог любить! Хто багатший за всiх, того Всевишнiй любить найбiльше!
  Медведєв кивнув:
  - Логiчно! Але що скаже народ?
  Роман Абрамович хихикнув:
  - Народ можна i виховати!
  Медведєв пробулькав:
  - Сподiваюся, ми залишимося друзями!
  Пiсля чого залишив зал.
  У свiтi продовжував вирувати калейдоскоп подiй. Вiталiй Кличко теж повернувся на ринг та провiв бiй на стадiонi у Києвi. Вiн бився з Майклом Тайсоном. Два дiдки, дуже вiдомi, i популярнi. Ну грошi вони зiбрали великi. Майкл Тайсон, зрозумiло, погодився бiй, оскiльки був майже жебраком.
  Нехай навiть молодший i головне у кращiй формi Вiталiй Кличко його буквально побив. Володимир Кличко заявив, що хоче все ж таки завоювати звання абсолютного чемпiона свiту i провести бiй з Усиком. Пiсля чого вiн поб'є всi рекорди, ставши вiковим абсолютним чемпiоном свiту... I може заспокоїтися. А що йому ще бити? Джо Луїса вже побив, i Формана побив, i чотири рази завойовував титул чемпiона свiту у супертяжах.
  Вiталiй Кличко заробив великi грошi на бою, поповнив скарбницю та славу та провiв порiвняно легкий бiй.
  Зеленський нагородив Вiталiя Кличка золотим орденом Iллi Муромця. I цим здобув додатковi симпатiї.
  У свiтi полiтики взагалi боксери набули популярностi. Флойд Мавейзер став кандидатом у президенти США. Формально незалежним. I iз пристойним рейтингом. А що й мiльярдер, i боксер небитий, i чорношкiрий. Чим не претендент?
  Флойд Мавейзер пiдтримав на виборах президента Зеленського та пообiцяв дружбу.
  Мало Флойд захотiв бою-реваншу з Пакiо, i на це збирали великi грошi.
  Медведєв явно втрачав ґрунт пiд ногами. Щоб трохи створити епатаж, вiн призначив Анатолiя Кашпiровського мiнiстром охорони здоров'я в ранзi вiце-прем'єра. Що, звичайно, сильний хiд, але недостатнiй. До речi, Анатолiй Кашпiровський став найстарiшим мiнiстром та вiце-прем'єром за всю iсторiю Росiї. Так, рекордсмен! Дмитро Медведєв також нагородив англiйську королеву орденом "Андрiя Первозванного", навiть вручив зiрку героя Шойгу. I позбавив Горбачова його найвищого ордену. Що, загалом, не так уже й красиво.
  I ще взяв та вiдновив у званнi маршала Берiю. Може, щоб залучити
  на свiй бiк сталiнiстiв. А Бориса Нємцова посмертно нагороди орденом за заслуги перед Батькiвщиною першого ступеня. Далi перейменував Волгоград своїм указом на Сталiнград. Теж загравання зi сталiнiстами. Але й iз лiбералами теж. Новодворський присвоїв посмертне звання героя Росiї та... Сталiну!
  Посмертно Медведєв також вручив орден "Андрiя Первозванного" Юрiю Гагарiну. I поновив орден "Перемога" Леонiду Iллю Брежнєву. Несподiвано Медведєв вручив золоту зiрку героя Росiї та Гаррi Каспарову.
  Теж загравання iз лiбералами. I з комунiстами. I вашим та нашим.
  Медведєв також вручив орден "Андрiя Первозванного" та римському папi Франциску Першому.
  Також дуже щедрi дари великого правителя! Крiм того, Медведєв несподiвано знову знизив пенсiйний вiк, причому i чоловiкам i жiнкам до п'ятдесяти п'яти рокiв. Що виявилося сенсацiєю. I знову збiльшив пенсiю.
  Чого тiльки не робиш напередоднi виборiв.
  Крiм того, виконувач обов'язкiв президента присвоїв Володимиру Жириновському звання генерал-лейтенанта. Мовляв, за вiрну службу отримай iз панського плеча. А його сина Iгоря Лебедєва несподiвано було призначено мiнiстром закордонних справ, замiсть старого i нелюбого на Заходi Лаврова.
  Медведєв також запропонував Дьомушкiну посаду голови мiнiстерства внутрiшнiх справ, але авторитетний нацiоналiст вiдмовився. З нових призначень сенсацiєю стало призначення Ксенiї Собчак мiнiстром культури. Та, бачачи, що її рейтинг зовсiм невеликий погодилася. Але вимагала i посаду вiце-прем'єра. Медведєв на це погодився.
  Явлинський також брав участь у виборах, але зовсiм захворiв i знявся за станом здоров'я.
  Виконувач обов'язкiв президента та його нагородив зiркою героя Росiї.
  Михайло Касьянов отримав орден за заслуги перед батькiвщиною першого ступеня та посаду почесного радника з економiки. За що знявся на користь Медведєва. Але це дуже малi частки вiдсотка.
  Сергiю Ковальову пропонували мiнiстра спорту, але йому здалося замало.
  Виникла колiзiя з головою конституцiйного суду. Зорькiн нарештi пiшов. Але кому дати таку посаду? Бажано жiнцi! I запропонували Аллi Пугачовiй.
  Але вiдома спiвачка вiдмовилася, пославшись, що це не за нею. Медведєв таки вручив i їй зiрку героя Росiї. Хоча Алла на його користь i вiдмовилася знiматись.
  Але хто буде головою конституцiйного суду? Посада зависла. Шойгу теж вiдмовився - не його профiль!
  Несподiвано погодився Дiма Бiлан. Хоча звичайно ще не факт, що це його профiль! Та й звичайно спiваком бути вигiднiше i значно веселiше, нiж головою конституцiйного суду.
  Медведєв принаймнi швидко за це вчепився i вручив зiрку героя Росiї.
  Втiм, Дiма Бiлан повiдомив, що це лише жарт. Головою конституцiйного суду втiм, на загальне схвалення, призначили Людмилу Путiну. Це був сильний хiд - з огляду на популярнiсть Путiна в Росiї, але вже трохи запiзнiлий, i врятувати Медведєва це не могло.
  Хоча зусилля й робилися титанiчнi. Але цiни зростали, курс рубля падав, талiби в Таджикистанi наступали, переконати не було чим виборця.
  В останнiй момент Геннадiя Зюганова призначили першим вiце-прем'єром, який займається соцiальним блоком. Але це вже мертвому припарку.
  Та й сам Зюганов уже повнiстю втратив свiй електорат.
  Генеральним прокурором напередоднi голосування призначили Дегтярьова. Теж кандидата у президенти вiд ЛДПР.
  Медведєв ворушився та шукав новi шляхи. Одним iз ефектних передвиборних ходiв стало вручення спецiальної золотої медалi iменi Жукова, всiм ветеранам Великої Вiтчизняної Вiйну. I мiльйона росiйських рублiв на додачу. Але Ветеранiв Великої Вiтчизняної вiйни залишилося дуже мало.
  Медведєв також нагородив орденом "Андрiя Первозванного" та Терешкову. Що поки є можливiсть, чому б i не нагороджувати? От i Анатолiю Карпову можна дати героя Росiї. Адже вiн шахiст великий! I Альохiну, i Ботвиннику, i Талю i Спасському, Тиграну - посмертно вручить нагороди - зовсiм непогано!
  Зiрочки героя Росiї - це класно!
  Приємно дарувати нагороди та роздавати медальки. А якщо ще й орден iменi Путiна заснувати. Цiлий чотири ступенi: четвертий - бронзовий, третiй - срiбний, другий - золотий, перший - золотий з дiамантами!
  Ось який Медведєв винахiдник.
  Втiм, цього також мало. Зеленський теж ордена новi засновує. Орден, наприклад, Тараса Шевченка. Або Тараса Бульби! Або Гоголя! А що дрiбнитися. А орден iменi Кожедуба! Це сильний хiд Зеленського для лiвих сил. Взагалi, звичайно, Зеленський не комунiст, i навiть не лiвий. Тож у нього могли бути проблеми. Але у комунiстiв у Росiї не знайшлося лiдера.
  Та й ще, Андрiю Навальний? Якось про нього все забули. Невже у президенти не пiшов? Але Андрiй Навальний давно вже у командi Зеленського працює i вже багато зробив у боротьбi з корупцiєю в Українi.
  Тож нiхто ще не загинув! I йде процес злиття двох братнiх народiв та спiльнi вибори лiдера нацiї.
  Андрiй Навальний теж помиє Зеленському... Той, як завжди, в ударi.
  I енергiйно дiє з несамовитим натиском.
  I при цьому дуже тонко, щоби не вiдлякати вiд себе виборцiв. Не в стилi Трампа.
  А у свiтi настають новi часи - безпечнiшi та спокiйнiшi. У Саудiвськiй Аравiї розпочинаються демократичнi та свiтськi реформи, i взагалi релiгiйний екстремiзм слабшає. Справдi, багато хто може почати в iнтернетi протирiччя Корану та науки i замислитися: заради чого вони це роблять? Якi пiдстави вважати Коран та й Бiблiю словом Божим?
  Коли люди починають замислюватися i ставити запитання, то вони вже не такi необачнi. Насправдi, чому столiття i виникає? Скорiше вiд страху перед смертю! А так мало хто боїться померти, доки не захворiє!
  Медведєв напередоднi виборiв пiдняв виплати за бюлетенями через хворобу та допомогу iнвалiдам. А також було збiльшено випуск танкiв.
  Медведєв, щоб показати себе патрiотом, значно пiдняв планку вiйськових витрат. У серiйне виробництво було запущено танк "Ведмiдь", найважчий iз монстрiв, вагою понад сто тонн та атомним реактором замiсть двигуна.
  Проект "Ведмiдь" розроблявся ще за Путiна, за його особистим наказом. Передбачалося створити танк-монстр для залякування. Машина вийшла дуже важка та дорога, з багатошаровою бронею та двома реактивними бомбометами на озброєннi.
  Особливiстю машини була її швидкiсть понад сто кiлометрiв на годину, при вазi сто п'ятдесят тонн, i колосальний завдяки атомному реактору запас ходу.
  Щоправда пiд час пробiгу трапився черговий прикрий iнцидент - луснула гусениця. I знову враження виявилося зiпсовано. Медведєва буквально висмiяли.
  А тут ще епiзод стався з виконувачем обов'язкiв президента - навмисне не вигадаєш. Коли Медведєв перед лiсорубами намагався збити дерево, то впало прямо на святковий стiл з їжею. Тож невдалий тимчасовий глава Росiї знову зганьбився.
  Та не щастило реально Медведєву. Така удача примхлива: одного обдаровує, iншого ображає. Чи так поганий, наприклад, був Микола Другий, але його реально образили вищi сили. Так i у Медведєва, загалом, недурну людину все валилося буквально з рук.
  Спроби щось зробити натикалися на опiр i щось уперте.
  Медведєв нiби смикався на сковородi. А ще й iншi проблеми виникли. Виконувач обов'язкiв прем'єра теж засвiтився у скандалi з корупцiєю.
  I тут, звичайно, не обiйшлося без Андрiя Навального. Цей тип завжди влiзе!
  Такий забiйний компромат роздобув на Медведєва та його оточення - скандал виявився приголомшливий. Коротше кажучи, прославився i Навальний i потрапили пiд його нищiвний удар.
  А Медведєву довелося виправдовуватися i обтирати плювки. I чого тiльки на нього не вилилося. Чи не вибори, а просто жах.
  У день голосування Медведєв приїхав пiд охороною. Видно було, що вiн похмурий i невпевнений. Руки тремтять, коли бюлетень брав. Своїм останнiм розпорядженням, виконуючий обов'язки президента, втричi збiльшив латки вiйськовим та полiцейським. I у п'ять разiв пенсiї!
  Анастасiя Орлова втiм, дотепно пiдколола претендента, на роль диктатора:
  - На багнетах колко сидiти! Ось i пiдкладає грошову подушку!
  Пiсля дiвчина-термiнатор взяла i показала дулю, за допомогою босих пальчикiв нiг.
  Анастасiя ж, звичайно, дiвка, що, словом у кишеню не полiзе. Дотепна, сильна, крута, харизматична.
  I в неї стiльки хлопцiв закохалася. Причому Анастасiя дуже темпераментна блондинка i не лягає спати, не вибравши на нiч нового чоловiка. Звичайно, вона вибирає покрасивiше, спортивних, накачаних чоловiкiв, iнодi навiть зовсiм ще юних. Але обов'язково рiзних. Видно щоб енергiєю заряджатися. I нiхто цю грiзну войовницю повiєю не вважає.
  Навпаки, для такої сильної та м'язової жiнки, це здається дуже круто.
  Анастасiя проголосувала також узяла i бюлетень босими пальцями своїх витончених нiжок, а це цiлий рулон, де важко знайти прiзвище, i поставила собi без зайвих забобонiв. Ну зрозумiло за кого!
  Пiсля чого босими пальчиками нiжок показала велику дулю!
  Володимир Зеленський приїхав голосувати велосипедом. Пострибав, покрутився. Як завжди вiн бойовий та темпераментний. Справжнiй Наполеон Бонапарт.
  I звичайно ж проголосував, як i очiкувалося жваво.
  Володимир Кличко так i не знявся iз виборiв. I теж проголосував за себе, i погрозив Медведєву кулаком.
  Микола Валуєв в останнiй момент отримав зiрку героя Росiї вiд Медведєва та посаду мiнiстра внутрiшнiх справ. Ледве встиг знятися. Хоча вiдмовився сказати, за кого проголосував.
  Багато хто тут голосував: i Алла Пугачова, i Сурайкiн...
  Жириновський, звiсно, було вiдзначитися. Взяв i прямо на виборчiй дiльницi порвав портрет Володимира Зеленського та пообiцяв, що його, прийшовши до влади, обов'язково розстрiляє.
  Дiма Бiлан пiд час голосування спiвав:
  - Все неможливе, можливо, знаю точно! Бiлан оберуть, вiн витязь непорочний!
  З'явилися й iншi зiрки.
  Гаррi Каспаров повiдомив, що влада змiнюється i Медведєв пiде i з ним остаточно закiнчиться епоха Путiна.
  При цьому колишнiй чемпiон свiту повiдомив, що не проти вiдновити шахову кар'єру. I побити вiковий рекорд Стейницi. I що Росiя скоро отримає гiдного та демократичного лiдера, а епоха царiв остаточно зникне у минуле.
  I що Гаррi Каспаров придумав власнi шахи, якi незабаром набудуть популярностi в усьому свiтi.
  I продемонстрував стоклiтинну дошку. У нiй з'явилися новi постатi. По два блазнi: поряд з королем i ферзем. Причому блазень ходить як ферзь, але б'є виключно як кiнь. I по два лучники на краю замiсть пiшакiв. Ходять лучники як пiшаки, але навскiс б'ють на цiлих два поля. Щоправда через те вони на краю дошки їх цiннiсть дещо знижується. Але вони теж можуть перетворитися на будь-яку фiгуру.
  Шахи Гаррi Каспарова, безперечно, привернули увагу людей i журналiстiв.
  Навальний пообiцяв, що Каспаров обов"язково стане мiнiстром.
  Анатолiй Карпов також голосував. Але вiн уже старий колишнiй чемпiон, тож пообiцяв лише радити. I сказав, що, швидше за все, будуть великi змiни. I що буде краще завтра, нiж сьогоднi!
  Медведєв вже в день виборiв оголосив, що тривалiсть мiнiмальної вiдпустки в Росiї збiльшує до тридцяти робочих днiв, i всi жiнки, якi народили десять i бiльше дiтей, отримують вiд нього нагороду: зiрку героя Росiйської федерацiї.
  Новий популiстський хiд i треба сказати досить сильний. Але надто запiзнiлий. Тим бiльше, в день виборiв, зрозумiло, що це лише робота на публiку.
  Медведєв явно втрачав ґрунт пiд ногами... Його незмiнна влада сильно все набридла.
  Народ хотiв зiскочити з колiї Путiна, i спрага змiн назрiла. Плюс ще явна нездатнiсть Медведєва бути сильною особистiстю виявилася очевидною.
  Зеленський набираючи окуляри, i дiючи без зайвого популiзму та обiцянок, впевнено йшов уперед.
  Цей опитувань на виходi, казали, що вiн явний лiдер. А ось чи пройде Медведєв у другий тур - це ще питання! Поки що Володимир Кличко та Сергiй Ковальов, а також Грудiнiн могли у нього це мiсце оскаржити.
  Зюганов голосував останнiм. Старий, хворий, колишнiй голова КПРФ креслив на прiзвище Грудiна i зiтхнув. Та нелегка ця ноша майже вiсiмдесят рокiв стати першим вiце-прем'єром Росiї. А це йому треба?
  I Зюганов, важко дихаючи, прохрипiв:
  Ми знову в бiй пiдемо,
  За владу порад...
  I як один помремо -
  У боротьбi за це!
  I хитаючись, вийшов iз кабiни. Нi, вiн подасть у вiдставку найближчим часом.
  Час наближався, i ось-ось почнуть надходити першi данi про вибори президента. Росiя стояла на порозi величезних змiн. У Бiлорусiї також проходили мiтинги та вимоги про союз iз Росiєю. Все ставало все бiльш затятим i захоплюючим.
  Явка на виборах президента Росiї досягла рекордних за iсторiю альтернативних виборiв майже дев'яносто вiдсоткiв.
  I ось щойно оголосили, що урни розкритi, i почався пiдрахунок голосiв з Далекого Сходу.
  . РОЗДIЛ No 3.
  Результати першого туру потекли iз Далекого Сходу. Як i говорили усi соцопитування, впевнено лiдирував Зеленський. Медведєв поки що навiть не був другим. За друге мiсце боролися Грудiнiн та Володимир Кличко. Кандидатiв у списку було ще близько двохсот, тож голоси вони розпорошили. Втiм, Зеленський майже п'ятдесят вiдсоткiв набирав у Сибiру i мiг розраховувати навiть на перемогу в першому ж турi.
  Медведєв у серцях висловився:
  - Хотiли як краще, а голосували за приколом!
  Зеленський був лаконiчний:
  - Щоправда перемогла!
  Данi виборiв постiйно змiнювалися, але перше мiсце Зеленського з великим вiдривом було незмiнним. Iнша рiч, що трохи просiли Грудiнiн та Кличко. I на друге мiсце, щоправда, з бiльш нiж з триразовим вiдривом вiд лiдера став виходити все ж таки Медведєв. Найбiльше виконувач обов'язкiв президента отримав у Чечнi, в армiї, СIЗО. Ну це зрозумiло. Особливо у СIЗО. Там i простежити найважче за пiдрахунком голосiв.
  Медведєв втiм, багатьох зекiв випустив i збiльшення виявилося не настiльки суттєвим як вiн розраховував.
  Але все насилу вдалося пройти в другий тур. Хоча Зеленський узяв пошту сорок вiдсоткiв, Медведєв ледве зiбрав тринадцять. Та ще з пiдкупом виборцiв та порушеннями. Та слабеньким виявився Дмитро Анатолiйович. Третiм став Володимир Кличко. Що маленька сенсацiя, четвертим Грудiнiн. П'ятим, що теж несподiвано пройшов Дiма Бiлан. Шостим став Сергiй Ковальов, хоч рейтинг у нього i був високим. Жириновський цього разу не увiйшов навiть у першу десятку. Щоправда, Медведєв присвоїв йому одразу звання генерал-полковника за вiрну службу та зiрку героя Росiї.
  Такий втiшний приз своєму вiрному слугi. Далi i Дiма Бiлан отримав зiрку героя Росiї та орден за заслуги перед Батькiвщиною першого ступеня.
  Але Дiма повiдомив, що все одно Медведєва не пiдтримає. Втiм, щодо Зеленського теж позицiя туманна. Вiдкрито на користь Зеленської закликав вiддати голоси лише Володимир Кличко. Причому цей боксер заявив, що проведе бiй у Москвi з олiмпiйським чемпiоном 2020 року. I що його рiзниця у вiцi не бентежить. Що Володимир як нiколи сильний та мотивований.
  Медведєв втiм, зiрку героя Росiї та Володимиру Кличку та Вiталiю Кличку вручив. Мовляв, вiн мужик справедливий. Ви брати багато для боксу зробили, особливо Володимир.
  Вiталiй висловився, що найгiрше в майданi, що через нього вiн не побив рекорд Холмса. А так мав усi шанси!
  I несподiвано Вiталiй захотiв зустрiтися iз Гасiєвим у Києвi. Що викликало певний ажiотаж. А чому б i не скуштувати?
  Сергiй Ковальов теж захотiв продовжити кар'єру, нагадавши, що Хопiнс i старшому вiцi перемагав чемпiонiв свiту i об'єднував титули. I що поки що працювати в урядi нi Зелеського, нi Медведєва не планує. А хоче побитися.
  Мотивацiї у хлопцiв справдi вистачало. З iнших боксерiв Дiма Бiвол виявив бажання битися з Ковальовим.
  Медведєв вiв переговори iз Грудiним. Обiцяв золотi гори. Грудiнiн не хотiв меншого, нiж пост прем'єра. Несподiвано старий Зюганов пiдтримав Медведєва i закликав Грудiнiна увiйти до команди виконуючого обов'язки президента. Але тут виникли проблеми та розкол у лавах комунiстiв. Якi обох кандидатiв недолюблювали.
  Але Сергiй Удальцов висловився за Зеленого. Мовляв iз двох лих треба вибирати яке ми ще не знали!
  Микола Валуєв запропонував Зеленському та Медведєву союз: Зеленський президент - Медведєв прем'єр. Що олiгархам сподобалося! Тим бiльше, нагадали, що є негласний пункт об'єднання: що прем'єри i президенти будуть у рiзних країн вiд своєї.
  I якщо Зеленський перемагає на виборах президента, то прем'єром має стати саме представник Росiї. А Медведєв таки у другому турi.
  Зеленський втiм повiдомив, що та прем'єр буде з Росiї, але не Медведєв! Так як росiяни ситi по горло його управлiнням. I що потрiбний, бiльш здатний в економiцi та з вдалим, а не провальним як у Медведєва досвiдом!
  Данi соцопитувань показували, що бiльшiсть росiян, не хотiла бачити прем'єром Медведєва. Точнiше майже дев'яносто вiдсоткiв були проти.
  Рогозiн несподiвано повернувся з полiтичного небуття i став розглядатися як можливий прем'єр. Також дуже багато росiян хотiли бачити своїм прем'єром Андрiя Навального.
  Так що колесо iсторiї крутилося все швидше.
  У свiтi, звичайно, Захiд пiдтримував Зеленського, Китай зберiгав нейтралiтет. Бiльшiсть країн теж за Зеленського, якого вважали демократом та захiдником. А ось Медведєв стiльки був напарником Путiна. Навiть говорили про тандем двох лiдерiв. I зрозумiло, що Медведєв зовсiм не такий бiлий i пухнастий, як хоче здаватися. У США також вибори. Змагання молодого республiканця та молодої жiнки вiд демократiв. I шанс п'ятдесят на п'ятдесят. У Китаї також можливi змiни у лiдера Сi виникли проблеми зi здоров'ям. I начебто є шанси, що йому успадкує демократичнiший лiдер.
  Взагалi китайська олiгархiя хоче бiльшої свободи та демократiї, та народу веселощiв не вистачає. А що за вибори, коли їхнiй результат заздалегiдь вiдомий?
  Мода на диктатуру почала пропадати. Всiм хотiлося чогось бiльшого, анiж просто бути гвинтиками.
  Зеленський уособлював нове та змiни, причому успiшнi. I в Росiї це сприймали позитивно. Не хотiлося людям в'язниць, таборiв, загального страху.
  Змiнилося поколiння, i змiн бажали всi. Навiть на Кубi, де ненависний людям режим Кастро захитався. Нехай навiть влада була i пiд iншим прiзвищем. У Пiвнiчнiй Кореї теж спрага змiн. Тим бiльше що корейцi часто казали: монархiя, не для комунiзму! I що жирний диктатор має пiти!
  Бажання змiн у свiтi наростало, i Зеленський був у цiй хвилi. I успiшно прогресував!
  А у Пiвнiчнiй Кореї пройшла демонстрацiя протесту. Яку диктаторський режим розстрiляв iз автоматiв. Що стало черговим показником варварства, що панує на континентi.
  Трамп заявив, що США можуть вирiшити проблему цiєї диктатури силою. I що їхня ядерна бомба не злякає. Далi Трамп повiдомив, що у США вже проходять випробування такої зброї, що жоднi термоядернi заряди будуть не страшнi.
  Але час Трампа закiнчувався. I так вiн найстарiший iз президентiв. Причому пiсля смертi Картера навiть став найстарiшим навiть серед екс-президентiв. Оце так! А удача любить молодiсть! Будь у Трампа суперником жiнка молодша, навряд чи вiн взагалi б її перемiг!
  Видно закон карми говорить: дорогу та удачу молодим! Нехай навiть Рональд Рейган i виявився винятком iз правил!
  А щодо молодої Горбачов виявився невдахою. Нехай навiть хто скаже, що Михайло Сергiйович був не правий? Перший правитель СРСР, який заговорив людською мовою. I був не зрозумiлий народом! А може, навiть не народом, а елiтою!
  Ох вже цей успiх! Скiльки було везiння у Володимира Володимировича Путiна, а чи багато вiн досяг?
  А якби у Миколи Другого трохи бiльше везiння - наприклад, залишся живий адмiрал Макаров, яка б тодi велика i могутня була б Росiя. Став би Китай Жовторосiєю i весь свiт нагнули б!
  А так лише один лише Крим взяли i в конфронтацiю з усiм свiтом втягнулися!
  А Микола Другий як тонкий дипломат зумiв виторгувати у союзникiв Константинополь та Малу Азiю.
  Ну, гаразд, зараз феноменальний Зеленський дiє дедалi активнiше. I другий тут виборiв наближається.
  В Українi все бiльше трiумфування та оптимiзму. Медведєв природно запропонував теледебати. Хоча толку вiд цього небагато. Позицiї виконувача обов'язкiв президента Росiї не надто сильнi. I похвалитися нема чим. Нi в економiцi, нi в полiтицi та у вiйнi. На Кавказi навiть загострилася ситуацiя. I зробити нiчого не виходить. Анi сила, анi дипломатiя не бере. Вiдносини стають дедалi бiльше ворожими з оточенням Медведєва. Тут уже царя нiхто всерйоз не сприймає. Хоча цар ще й на тронi.
  Олiгархи загалом i не проти Зеленського. Лише силовики точнiше деякi з них незадоволенi!
  Таємно Медведєв зiбрав раду безпеки. Розмова торкнулася того чи скасувати другий тур. Ось, наприклад, були порушення? Звiсно ж, були! I можна до цього причепитися i скасувати результати виборiв. А навiщо й пiдтвердити це через Верховний Суд. Iдея здавалася цiлком розумною.
  Дмитро Анатолiйович Медведєв нагадав, що свого часу у травнi 1999 року Єльцин обговорював план вiйськового перевороту та розгону Держдуми!
  I це мало не сталося. Щоправда, i тодi у силовикiв не було єдностi. Однi говорили, що краще м'який варiант: Верховний суд вiдхиляє процедуру iмпiчменту через вiдсутнiсть закону про усунення президента Росiї. I поки цей закон ухвалять, а це конституцiйний закон i потрiбно зiбрати двi третини парламенту та три чвертi ради федерацiй. I повноваження думи закiнчаться, а там i президента теж.
  Силовики тодi справдi обiцяли попрацювати з верховним судом i вирiшити проблему мирно. Йти на вiйськовi переворот iз двома вiдсотками рейтингу та п'ятьма iнфарктами Єльцину не дуже хотiлося. I сили не тi, i пiдтримка не та. Тим бiльше у 1993 роцi все ж таки була пiдтримка у народу того курсу. А 1999 року її вже не було. Та й не могло бути за таких результатiв.
  Тож якби пройшла процедура iмпiчменту, швидше за все б закiнчилося без стрiлянини.
  Медведєв апелював до Верховного суду - щоб вибори визнати недiйсними.
  Але тут звичайно i суддi стали заперечувати. Що, мовляв, якщо навiть i анулювати вибори, то все одно доведеться проводити повторнi. А у Медведєва шансiв стане лише менше. Та й розпочнуться народнi хвилювання.
  Тож, мовляв, краще змирись Дмитру, що Зеленський стане президентом Росiї. I постарайся знайти своє мiсце.
  Тим бiльше, багато хто говорив, що в цього клоуна в Українi нiчого не вийде. А треба ж вийшло! I не варто робити трагедiю, а з мухи слона.
  Медведєв, переговоривши iз суддями та силовиками, прийняв рiшення: на вибори все ж таки йти. I другий тур провести. А там справдi як вийде. Може, все-таки станеться диво. А нi? Так не посадять його.
  Збори мiльярдерiв також висловилися, що, мовляв, вони не проти демократiї. I що Зеленський не лiвак та їх влаштовує. I далi, що, нарештi, всi санкцiї Заходу будуть знятi i Росiя остаточно повернеться до свiтової спiльноти.
  Залишилось тепер останнє: провести теледебати. Зеленський погодився, але тiльки на стадiонi "Лужники". Звичайно, це було прийнято. Дуже нагадувало вже пройдений етап iз Порошенком. Причому рiзниця в першому турi була ще бiльшою. I антирейтинг у Медведєва є колосальним.
  Але теледебати - потопаючий хапається за соломинку. Остання зустрiч у п'ятницю, а вибори у недiлю.
  Медведєв, загалом, готувався. Але факти не на його боцi. А досвiд Порошенка показував, що одним краснобайством факти не переб'єш. Так само як i мера Лужкова не змогли перемогти, того разу за всю iсторiю Москви, коли центральнi канали телебачення працювали проти чинного голови мiста.
  Але пропаганда не змогла переважити здобутки в економiцi мера Москви. Та й не за Кирiєнка ж автора дефолту голосувати! Адже саме його найбiльше й пiарили. Найпевнiше невдалу кандидатуру проти господарника засунули.
  Втiм, росiйськi ЗМI бiльше наразi агiтували за Зеленського. У Медведєва нiхто не вiрив. Навiть Верховний суд не хотiв розглядати справу про вiдмiну виборiв.
  Поки суть i рiч, стадiон зiбрався до країв. Буквально переповнився.
  I було ясно, що настає неабияка полемiка. Втiм, було видно по обличчю Медведєва, що вiн майже змирився з поразкою. Але останнiй хiд треба зробити.
  Напередоднi дебатiв Медведєв мiнiстром внутрiшнiх справ призначив Володимира Жириновського. Такий ось останнiй жест розпачу. Але й Жириновський, знаючи, що за Зеленського готове проголосувати понад вiсiмдесят вiдсоткiв виборцiв, зовсiм не рвався сваритися з майбутнiм главою держави. Хоча, звичайно, розумiв, що йому навряд чи знайде в командi Зеленського мiсце.
  Так старий Володимир Вольфович. Втiм, Анатолiй Кашпiровський ще старший за мiнiстра охорони здоров'я та вiце-прем'єра. Але теж особливо не рветься за Медведєва агiтувати. Втiм, шанси залишитись у командi у нього якраз i є. Вiк великий i означає досвiд. А фiзична форма якраз дуже хороша.
  Недарма Кашпiровський феномен.
  Дебати на стадiонi розпочалися з обмiну привiтаннями. I дотепними реплiками. Але Зеленський виглядав свiжiшим, впевненiшим, переконливiшим, та професiйнiшим.
  Медведєв сильно нервувався i зривався на крик. Не виходило в нього бути переконливим. Та й справи вельми в країнi охороняються. Народ явно пiдтримує Зеленського. Так тут усе збуджено.
  Кожне слово Зеленського супроводжується оплесками, а Медведєва освистують. Тобто є реальний провал полемiки.
  Медведєв смикається i вимовляє:
  - У мене досвiд!
  Зеленський вiдповiдає з посмiшкою:
  - З таким досвiдом лише у двiрники йти!
  Медведєв у вiдповiдь:
  - Ми з Путiним брали Крим!
  Зеленський дотепно вiдповiв:
  - Злодiйська хватка та короткi руки!
  I далi йшли дебати, але Зеленський явно перемагав. Вiн був куди дотепнiшим i переконливiшим за Медведєва i зал трiумфував.
  Вiдразу пiсля теледебатiв виконуючий обов'язки президента Росiї видав указ, який пiднiмає зарплату в п'ять разiв, а пенсiї в сiм разiв! Але це вже виглядало як анекдот.
  Народ Медведєвим лише смiявся. Хоча було зрозумiло, що напередоднi виборiв i не те ще роблять!
  Медведєв також прийняв рiшення нагородити орденом "Андрiя Первозванного" та Сталiна та Ленiна. Таке рiшення треба сказати досить мудре, але запiзнiле. Дмитро Медведєв явно хотiв залучити на свiй бiк комунiстiв. I особливо сталiнiстiв. Але водночас вiн узяв i нагородив зiркою героя Тухачевського. Теж неординарний хiд та спроба загравання та лiбералами.
  Медведєв взагалi намагався догодити i нашим, i вашим. Нагородив i патрiарха, i Римського папу та лiдерiв християнських конфесiй. Насамперед протестантiв. I навiть Свiдки Єгови були вiдновленi в правах, але користi вiд цього було мало. Все одно їм голосувати заборонено, та й узагалi ця органiзацiя дихає на ладан!
  Медведєв нагороджував i муфтiїв, i лам. Усiх намагався залучити на свiй бiк. Зорепад медалей та орденiв був надзвичайний. Водночас виконуючий обов'язки президента всiм депутатам Держдуми вручив премiю по мiльйону доларiв кожному. Втiм, це скорiше вiдлякало, анiж залучило до нього народ.
  Далi Медведєв спробував заснувати кiлька нових орденiв: ордени "Петра Першого", ордени "Iвана Грозного", ордени "Олександра Визволителя", ордени "Микола Другого" та ордени "Брусилова". Був вiдновлений i орден "Ленiна" та "Сталiна".
  Медведєв таким шляхом прагнув себе залучити рiзноманiтний електорат. I дiючи за принципом: i вашим, i нашим! Але в даному випадку всеїднiсть народжувала недовiру народу - мовляв, полiтична повiя. Люди нiби забули - що Путiн ось так теж загравав i з лiвими та правими. I теж намагався бути всеїдним.
  Однак що дозволено Юпiтеру, недозволено бику! Путiн якось iз самого початку, незважаючи на шлейф наступника ненависного народу Єльцина, користувався симпатiєю i народу та елiти. Навiть комунiсти боялися проти його виступати i проголосували за затвердження на посаду прем'єра без боротьби i торгу.
  А ось Медведєв особливим коханням нiколи не користувався. Мабуть, був надто iнтелiгентний i в тiнi Путiна. Його нiхто не сприймав як реального борця та правителя. Загалом пiсля Путiна якось будь-який наступник здавався полiтичним карликом i був чимось не те. А Зеленський сприймався харизматично, наче казковий принц. I вже не кiт у мiшку, а успiшний правитель, який витягнув Україну з болота, а точнiше з ями.
  Звiсно, насамперед Україна постраждала через розриви зв'язкiв iз Росiєю. I тут Порошенко може й не так уже й винен. Якби трапилося подiбне в Бiлорусiї, взагалi був би провал. У планi професiоналiзму український уряд - дуже! У Бiлорусiї навпаки однi пiдлабузники i страволiзи. У Путiна в командi iнодi траплялися сильнi особи - типу Рогозiна чи Ткачова, але їх швидко прибирали.
  Медведєв, у разi, був людина, який здавався природженим правителем, i тому цар не зовсiм був справжнiм i до двору.
  Чимось вiн нагадував Горбачова, якого полюбив простий народ у країнах, але не злюбив свiй. Почасти звичайно Горбачова стали не любити через його боротьбу з пияцтвом. Алкоголiки, ясна рiч, i п'ючi люди не пробачили дефiциту з горiлкою. Пiшли виннi бунти. А потiм i цигарки зникли.
  Нi Горбачова зрозумiло, що не любили не лише через лисину. Медведєв як прем'єр показав себе дуже слабким економiстом. I навiть без Зеленського вiн мав проблеми з обранням на новий термiн.
  Одного разу Медведєва за вуха витяг Путiн.
  Але зараз Путiн вибув iз гри - пiдiрвав здоров'я, керуючи вручну та надриваючись iз хокеєм. А чи треба було в такому поважному вiцi лiзти на лiд. Особливо не маючи у молодостi навичок?
  Згорiв Путiн, надiрвався. А без нього зупинити Зеленського нема кому. Тим бiльше, сам Путiн вiв кадрову полiтику таким чином, що у нього не залишилося гiдного наступника. Типу Сталiна, який зробив, тож йому успадкував Хрущов, i прогорiв. А тут Медведєв зовсiм не адекватний лiдер Росiйської iмперiї.
  Ось у суботу перед виборами по всiх росiйських телеканалах пройшов фiльм про Зеленського. Природно з метою зганьбити. Але фактiв було висунуто мало. I пропаганда показала свою безпораднiсть. Та й багато каналiв прокоментували фiльм.
  Медведєв нагородив орденами багатьох генералiв. Знову влаштувавши зорепад.
  Несподiвано заснував i новий орден "Ботвинника", трьох ступенiв: бронзовий, срiбний та золотий. А також i орден "Алехiна". I теж бронзовий, срiбний та золотий.
  Далi Медведєв оголосив указом, що у Росiї протягом чотирьох рокiв вiдбудеться перехiд на професiйну армiю. А термiн служби знижується до шести мiсяцiв.
  Далi виконуючий обов'язки президента оголосив про те, що ветерани вiйни i хто служив у гарячих точках, нагороджуються зiркою герой Росiйської федерацiї. Що стало кроком, що вже не має собi аналогом.
  Медведєв явно шукав собi мiсце iсторiя. Далi виконуючий обов'язки президента, нагородив Володимира Володимировича Путiна посмертно орденом "Перемога" та орденом "Андрiя Первозванного" i щойно заснованої великою дiамантовою зiркою героя Росiйської Федерацiї.
  Це була вже остання спроба зiграти на рейтингу колишнього росiйського кумира. Мовляв, я Медведєв стiльки рокiв разом iз Путiним - любiть мене всiм серцем та душею!
  Але видно не надто прагнуть люди любити цього претендента в диктатори.
  А вночi з суботи на недiлю Дмитро Анатолiйович Медведєв навiть оголосив пiсля посмертного присвоєння Володимиру Володимировичу Путiну - звання генералiсимус!
  Ось це справдi було по-справжньому круто! Мовляв, я даю звання кумиру минулих рокiв!
  Втiм, чи це допоможе Медведєву? Важко переконати себе голосувати, лише вихваляючи колишнiх кумирiв i нагороджуючи їх орденами. Скiльки нагород не обсипай, а Путiна не повернеш. I зрозумiло, що колишнiй цар пiшов i новий цар приходить з Києва.
  Втiм, i Зеленський не дрiмав, i теж нагородив Римського тата. Старий Франциск Перший благословив президента України на новi звершення.
  А в Бiлорусiї вже проросiйська коалiцiя партiй завершила збiр пiдписiв пiд проведенням референдуму про об'єднання з Росiєю. Очiкується голосування з цього приводу. Втiм, Медведєву це на заслугу не ставлять. I тут головна iнiцiатива походила вiд Зеленського - цього кумира мiльйонiв.
  Тож тепер Володимир Зеленський виходив на фiнiшну пряму...
  Почалося голосування у Сибiру. Явка iз самого початку була високою. Люди йшли на вибори i посмiхалися. Очевидно було, що йдуть заради змiн. I чого хочуть нового. Старе всiм набридло i набридло.
  Навiть пiсня з ранку звучала:
  Змiн вимагають нашi серця,
  Змiн вимагають нашi очi.
  У нашому смiху та в наших сльозах,
  I у пульсацiях вен!
  Змiн, ми чекаємо на змiни!
  Вибори проходили спокiйно, але величезною явкою. Люди перли на вибори табунами. Голосувати одним iз перших прийшов Микола Валуєв. Кинув бюлетень в урну i сказав:
  - Голосуємо за нове!
  Наступним з'явився Олександр Повєткiн. Теж проголосував i видав своє:
  - За росiйських Богiв!
  Далi вiдбувалося голосування. Кидали в урни бюлетенi. I Дiма Бiлан, i Алла Пугачова. Лев Лещенко теж з'явився, оголосив:
  - Голосуємо за нове!
  Микола Басков проспiвав:
  - Росiйський вальс, крила ширяють! Незабаром весна!
  I теж опустив листок у урну.
  Потiм з'явилися й iншi хлопцi... Зеленський приїхав голосувати на самокатi та зробив сальто - зiрвавши оплески. Проголосували навiть продекламував:
  Знай пульсацiя серця та вен,
  Сльози наших дiтей, матерiв...
  Кажуть, ми хочемо змiн,
  Скинути ярмо важких ланцюгiв!
  I бурхливi оплески! Хоча вiршi не його, а знаменитого поета та письменника Олега Рибаченка. Але сам Олег Рибаченко перетворився на хлопчика i тепер в iншому свiтi подорожує.
  Далi голосували iншi боксери: Сергiй Коваль, Денис Лебедєв. Останнiй, пiсля перерви, спробував було повернутися. Але був побитий, i остаточно пiшов.
  Софiя Ротару голосувала у Києвi. I багато посмiхалася.
  Прийшов i Володимир Жириновський. Вiн прокричав:
  - За нову дорогу!
  I блиснув погонами генерала-полковника. Зюганов приїхав на вибори в iнвалiдному вiзку. I весь час мовчав.
  Грудiнiн голосував посмiхаючись.
  Гаррi Каспаров дав сеанс одночасної гри та теж вiддав голос. Причому повiдомив, що гратиме щогла з Карлесоном. Так i Анатолiй Карпов давав сеанс одночасної гри.
  До речi, Карпова вже встигли нагородити золотим орденом "Михайла Ботвинника".
  Тож ще питання, хто тут головний i найкращий iз чемпiонiв свiту.
  Безумовно багато що змiнилося...
  А Дмитро Анатолiйович Медведєв знову здивував усiх. Оголосив вiд установи ордену iменi "Олег Рибаченка". Причому, вiдразу чотирьох ступенiв: четвертий ступiнь - бронзовий, третiй ступiнь - срiбний, другий ступiнь - золотий, а перший ступiнь - золотий з дiамантами!
  Оце круто вийшло!
  У кiно вже вийшов у прокат "Армагеддон Люцифера", i вже побитi рекорди "Аватари" та "Зоряних вiйн". Олег Рибаченко стає справжньою лiтературною суперзiркою!
  Медведєв так заснував ще й лiтературну премiю iменi Олега Рибаченка - iз призовим фондом у десять разiв бiльше за Нобелiвську.
  А це взагалi дуже круто!
  Далi дедалi бiльше Медведєв у недiлю працював. Нагородив Олега Рибаченка орденом "Андрiя Первозванного", i зiркою героя Росiї, i великого дiаманту зiркою героя Росiї, орденом "Перемога". Такою була спроба змiнити хiд iсторiї.
  Мовляв, облащу Олега Рибаченка, i буде все супер! Заодно i йому i маршала звання Росiйської Федерацiї присвою!
  А недiля йде... Ось уже вiдомi першi данi екзет-полiв, якi кажуть, що у Зеленського вiдсоткiв за вiсiмдесят.
  I не зупиниться потоку iнформацiї...
  Медведєв поки що не йде голосувати. Працює. Ось видає наказ про присвоєння Володимиру Вольфовичу звання генерал армiї. Мовляв, будь ти вiрний менi.
  Хоча Жириновський, схоже, вже перебiг на iнший бiк.
  Мiнiстром без портфеля став Лев Лещенко. Але це вже не має значення.
  У Китаї хвилювання. Народ хоче демократiї - втомились вiд деспотiї! Не хлiбом єдиним жива людина!
  Хочеться i начальству сказати нi! А скiльки можна у двадцять першому столiттi тримати паличну дисциплiну!
  Не дуже добре в Китаї стало. Iти рейками комунiзму, i будувати капiталiзм до нескiнченностi не виходить. Потрiбнi якiсь змiни. Та й керiвництво надто консервативне.
  Крiм того, нова буржуазiя хоче демократiї та припинення полiцейського свавiлля.
  Далося взнаки i вичерпання прийомiв роботи по-старому! Чи не бажання бути гвинтиками системи. I в Китаї в недiлю бунти неабиякi стрясають систему.
  А у США найбiльшi шанси стати президентом має жiнка. Втiм, почала раптово зростати популярнiсть Флойда Майвейзера. Цей непереможний боксер уже залiз на першi топи рейтингiв.
  Мабуть, у США нудьгували за новими перемогами, i хотiло не республiканця i не демократа на трон. А Флойд ще й крутий!
  А далi знову теледебати.
  Ось уже й вечiр недiлi настав. Незабаром закриваються виборчi дiльницi.
  На останнiй хвилинi нарештi з'явився Медведєв. Поспiхом кинув у урну бюлетень i пiшов, не сказавши жодного слова. Пробив годинник - голосування закiнчено.
  Поки що президент Медведєв покинув Кремль i поїхав до пiдмосковної резиденцiї.
  З ним у кабiнi двi дiвчини. Будь-яка розвага.
  Наташка, що сидить праворуч, запитала:
  - Ну, що Дiма? Зараз оголосять про твiй остаточний провал!
  Медведєв зауважив:
  - До iнавгурацiї ще два мiсяцi. Тож поки що я все, а Зеленський тiльки президент України!
  Оленка, що сидить по праву руку, помiтила:
  - А iнавгурацiю можна i прискорити! Твоя влада Дмитре Анатолiйовичу - скiнчилася!
  Медведєв благаюче попросив:
  - А ви дiвчата можете!
  Наташка насупилась i запитала:
  - Що ми можемо?
  Медведєв впевнено заявив:
  - Завадити iнавгурацiї!
  Наташка засмiялася i вiдповiла:
  - I як?
  Виконувач обов'язкiв президента рiшуче вiдповiв:
  - Начебто ви самi не знаєте!
  Наташа сердито вiдповiла:
  - Вбивати Зеленського ми не будемо!
  Медведєв вiдразу ж заперечив:
  - Ну, чого це вбивати! Просто зробити так, щоб вiн сам вiд корони вiдмовився!
  . РОЗДIЛ No 4.
  Дiвчата хором захихотiли.
  Оленка запитала з усмiшкою:
  - Що пропонуєш застосувати гiпноз?
  Дмитро Анатолiйович кивнув:
  - Ось саме! Адже ви це можете!
  Наташка вiдповiла за подругу:
  - Можемо, але не хочемо!
  Медведєв здивувався:
  - А це чому?
  Наталя чесно вiдповiла:
  - Зеленський обраний! А ти Дмитро Анатолiйович не здатний керувати країною!
  Оленка додала з єхидством:
  - I це нам усiм цiлком очевидно!
  Медведєв вiдповiв з люттю:
  - Ви що не розумiєте, що ми станемо колонiєю Заходу?
  Оленка впевнено вiдповiла:
  - Скорiше Захiд стане нашою колонiєю!
  Наташа додав iз сарказмом:
  - А при тобi Мишко все одно Росiї не бути великою!
  Медведєв пробулькав:
  - Вам дам, за орденом "Перемога", за орденом "Андрiя Первозванного", за орденом "Микола Другого", i золотою зiркою в дiамантах...
  Наташа засмiялася i помiтила:
  - А може, нам самим стати президентами по триста орденiв самi собi навiшати?
  Оленка зазначила:
  - Ми тебе загiпнотизувати можемо i стати генералiсимусами.
  Наташа хихикнула i вiдзначила:
  - А може i супергенералiссимус!
  Дiвчата розреготалися.
  Оленка заспiвала:
  - I навiть ворог кричав часом,
  Приховуючи страх, що я король!
  Наташа вишкiрила зубки i прочирикала:
  - Я не люблю театри та арени,
  Там мiльйон мiняють по рублю.
  Хоча попереду великi змiни-
  Я Бiлобога зi Сталiним люблю!
  I дiвчина взяла i босими пальчиками нiг як стисне президентовi, що програв, за нiс.
  З Далекого Сходу вже йшло оголошення цифр. За Зеленського 91 вiдсоток, за Медведєва 7,5 вiдсотка, впевнене лiдерство українського президента.
  Оленка теж босими пальчиками нiг смикнула Медведєва за вухо i прошипiла:
  - Ну, що колишнiй президент, чи тобi допомогли твої нагороди?
  Медведєв натужно видав:
  - Я поки що не колишнiй! До iнавгурацiї справжнiй!
  Дiвчина скрикнула:
  - Слава новому царевi!
  Дiвчата-вiдьми останнiй козир вiдмовилися допомагати Медведєву. I тепер поки що виконуючий обов'язки президента намагався знайти вихiд iз безнадiйної ситуацiї.
  Може, вплинути на Верховний суд, щоб скасувати результати виборiв президента Росiї? Це виглядало великою спокусою. Але реально шанси виглядали слизькими.
  А якщо видати указ i кожному суддi за мiльярд доларiв запропонувати? Адже вiн президент i має владу, яка не снилася i царям! Точнiше виконуючий обов'язки президента. I справдi якщо запропонувати загалом мiльярд доларiв, то суддi не встоять.
  А чого тут дрiбнитись.
  По радiо передавали данi. Поки Зеленський мав за дев'яносто вiдсоткiв, плюс ще по Українi очiкувалося, що вiн отримає майже сто вiдсоткiв. Можливо, в районi червоного поясу, за рахунок загравання Медведєва з комунiстами буде трохи бiльше, були деякi шанси i на Кавказi. Щоправда Рамзан Кадиров, схоже, вирiшив прийняти бiк переможця. В армiї ще можна накрутити, хоча бажання особливого у вiйськових служити, президентовi, що падає, немає.
  Загалом пiсля першого туру влада у Медведєва ослабла. I якщо ще нагороди роздавати вiн мiг, то в iншому його все бiльше iгнорували.
  Дмитро Медведєв прибув до свого кабiнету та спробував зв'язатися з центральним банком. Чергова неохоче його з'єднала.
  Виконувач обов'язкiв президента вимагав видiлити йому грошi на термiновi потрiбнi.
  Голова Центрального банку вiдповiв:
  - Я нiчого не робитиму поки не отримаю пiдтвердження вiд нового президента Зеленського.
  Медведєв проревiв:
  - Ви що здурiли! Я поки що президент то iнавгурацiї нового! А якщо так, то пiдкоряться, ви повиннi менi!
  Голова центрального банку зауважив:
  - За конституцiєю я вам не пiдкоряюся! I взагалi, навiщо грошi?
  Медведєв вiдповiв з усмiшкою:
  - На невiдкладнi країни потрiбнi?
  Глава центрального банку вiдповiв жорстким тоном:
  - Хочете втекти?
  Медведєв гаркнув:
  - Я вас зараз заарештую! Менi пiдпорядковується армiя! Зi мною вiрний Жириновський!
  Глава ЦП зауважив:
  - Цей завжди бере пiд козирок! I в Москвi бiльше дев'яноста вiдсоткiв за Зеленського. Твоя влада скiнчилася Мишко!
  Медведєв проревiв:
  - А ваша не починалася!
  I кинув слухавку. Тепер становище було важким. Ось-ось i силовики вiдмовляться пiдкорятися. Та Жириновський, той ще лисиця. Чи варто його призначати мiнiстром внутрiшнiх справ. Наказ надати спецназу. Чи спробувати все-таки використати Держдуму?
  Зрозумiло, що Зеленський проведе новi вибори i багато депутатiв не дорахуються своїх мандатiв. Точнiше майже все.
  Тут потрiбне щось iнше. Але Держдума навряд чи пiде проти народу. Та й армiя вiдвертий воєнний переворот не пiдтримає. Не такi в Росiї генерали, щоби на громадянську вiйну йти.
  Залишається лише одне - скасувати вибори президента у судi. Це єдиний легiтимний шанс продовжити свою агонiю. Але швидше за все лише продовжити. Навряд Медведєв має реальнi можливостi переобратися. Насправдi його антирейтинг колосальний, ще гiрший, нiж у Петра Порошенка.
  Медведєв подумав над iншим варiантом. Ось, наприклад, усунути Зеленського фiзично? Але це вiдверта кримiнальнiсть. До такого опускатись? Тим бiльше, як це обгадає Медведєва. А дасть у кращому разi вiдстрочку. Бо народ не вибачить Медведєву такого колосального провалу на виборах.
  Нi, не вийде у Дмитра Анатолiйовича. Не зiбравши на виборах i десять вiдсоткiв голосiв, вiн при владi вже точно не втримається.
  Медведєв пiдiйшов до бару. Вiдчинив його, дiстав пляшку, налив собi коньяку.
  Дорогого - "Наполеон", з витримкою у двiстi рокiв!
  Виконувач обов'язкiв президента випив чарку. Потiм другу, закусив лимоном.
  Стало в животi теплiше, i думки поскакали швидше. Пiсля третьої чарки Медведєв посмiхнувся i сiв у крiсло. Трохи повеселiшав. Справдi, навiщо йому ця влада? Вiдповiдальностi повно. Нi хвилини вiльного часу, нi секунди спокою. Увесь час у русi, пiд наглядом вiдеокамер. Боїшся i слово зайве сказати.
  Роботи багато, а насолоди нiякого немає.
  А хочеться полежати у лiжку з дiвчиною. Пограти на комп'ютерi у вiйну.
  Справдi, ось ти президент, а щоб розпочати реальну вiйну тричi подумаєш. Ось як грiзний Трамп так i не наважився напасти на Iран.
  Болтати про вiйну можна багато, але реально на неї зважитися - непросто!
  А ось грi воюй, собi, воюй!
  Медведєв сiв за комп'ютер. Включив свою улюблену Другу свiтову вiйну. Давно вiн її не мiг пограти. Тут щоб особливо не напружуватися використовуєш код шахрая. Ось так...
  А потiм проганяєш у ураганному темпi технологiї. I в тебе вже IС-7, якi ти пускаєш полками, у нiмцiв лише Т-1. Вiдчутна рiзниця в силах та засобах.
  Медведєв, який майже нiколи не пив, у тому числi через слабке здоров'я помiтно повеселiшав.
  Ось так найдорожчий i найважчий танк Другої свiтової вiйни IС-7 кидаєш на супротивника. I ламаєш його без особливих зусиль. Вiйна йде легко та переможно. Захоплюєш собi мiсто за мiстом.
  Взагалi, звичайно ж, Сталiн непогано керував країною, i зумiв перемогти Третiй Рейха менш нiж за чотири роки. З IГIЛом Путiн воював довше. Але ж у нiмцiв технiка дуже крута.
  Ось у грi наприклад танк нiмецький Е-75, проти нього на рiвних може битися тiльки радянський IС-7, решта танкiв пасують. Е Е-75 дуже сильне бронювання. Навiть переважає радянський IС-7 i близька за забiйною силою гармата.
  I цей танк планували нiмцi зробити у сорок п'ятому роцi своїм основним. А нашi?
  Медведєв зiтхнув... Так i не змогли IС-7 запустити у серiйне виробництво вже у пiслявоєнний перiод. Так що тривала вiйна довше, невiдомо хто ще перемiг.
  Дмитро Анатолiйович захмелiв, проспiвав:
  - Любо братики, любо! Любо брати жити! I нашим отаманом не доводиться тужити.
  Медведєв заснув за грою. Це розслаблює...
  А наступного дня стали вiдомi остаточнi результати виборiв президента.
  За Зеленського разом з Україною проголосувало майже 92 вiдсотки виборцiв, за Медведєва 6,7 вiдсотка. Таким чином вiдбулася трiумфальна перемога Зеленського.
  У країнi почалися святкування та трiумфування. Нарештi наступало нове, як здавалося багатьом свiтле життя.
  Поки що правда iнавгурацiю виконує обов'язки президента Дмитро Анатолiйович Медведєв.
  I вiн привiтав, звичайно, переможця. А куди подiнешся. I шiсть вiдсоткiв перераховувати нема чого.
  Мiнiстр внутрiшнiх справ Володимир Жириновський втiм вiдвiдав Медведєва та втiшив:
  - Я голосував за вас Дмитре Анатолiйовичу!
  Виконувач обов'язкiв президента тихо вiдповiв:
  - Дякую!
  Жириновський запропонував:
  - Може, вас засунути в прем'єри?
  Медведєв похитав пiдфарбованою головою:
  - Не думаю, пiсля такого розгрому у другому турi - менi дадуть прем'єра. Це вже буде не полiткоректно.
  Жириновський логiчно зауважив:
  - Все одно на вашому мiсцi має бути хтось iз Росiї. То хто ж якщо не ви?
  Медведєв припустив:
  - Швидше за все, Андрiю Навальному!
  Жириновський вишкiрився i прогарчав:
  - Андрiю Навальному? Та не бувати цьому!
  Медведєв знизав плечима i розгублено помiтив:
  - А куди дiнешся?
  Жириновський прокричав:
  - Та я їх усiх заарештую!
  Медведєв махнув рукою:
  - Досить! Наш час, схоже, скiнчився! Я їду вiдпочивати на Канарськi острови. А ти що робитимеш?
  Жириновський, хитро примружившись, вiдповiв:
  - Лобувати iнтереси своїх друзiв! Поки що Зеленський не приступив до обов'язкiв президента Росiї та України!
  Медведєв сумно зауважив:
  - Це, на жаль, не так вже й просто... Потiм з тебе три шкури спустять!
  Жириновський, хитро примружившись, попросив:
  - Зроби мене, будь ласка, маршалом Росiйської Федерацiї! Ну чого тобi варте!
  Медведєв кiлька секунд подумав, а потiм i оголосив:
  - Добре! Я зроблю маршалом не тiльки тебе, а й вiдновлю в званнi маршала Берiю! Це буде справедливо!
  Жириновський згiдно кивнув:
  - Щодо Берiї так!
  Медведєв примружившись, запитав:
  - А стосовно тебе?
  Жириновський чесно вiдповiв:
  - А стосовно мене по-царськи! Кого хочу, того нагороджую!
  Медведєв вiдповiдно кивнув:
  - Та хай буде так!
  I наказав пiдготувати обидва укази про присвоєння звань маршалiв.
  Виконувач обов'язкiв президента Росiї повеселiшав. Подумавши, що тепер вiн може сповна насолодитися комп'ютерними iграми.
  А в них грати велике задоволення.
  А справдi, чого президенту iнше? Ось зараз технологiї так розвинулися, що ти можеш бути будь-ким. Навiть Господом Богом. I саме у грi створювати всесвiти.
  Ось, наприклад, у кабiнетi I. О. президента є велика кiлькiсть рiзних iгор, у тому числi найсучаснiших.
  Медведєв вирiшує пограти стратегiю реального часу. Нiмеччина 1939 року. Ну, що ж використовуєш код шахрая. Додаєш себе п'ять тисяч "Пантер", три тисячi "Тигрiв" та десять тисяч "Фокке-Вульф". I розгортаєш цi сили проти ворога. I атакуєш Польщу, яка не має i десятої частини таких сил.
  I вiйна йде, як хочеться тобi в самi ворота i переможно. Медведєв, щиро кажучи, тут величезний завойовник. Крушить супротивника, нiби давить сливи пресом.
  Польща розплющена легко та швидше, нiж у реальнiй iсторiї. Атакуєш Францiю. Пускаєш на неї за допомогою коду шахрая десять тисяч танкiв "Е"-75. Чудових скажемо прямо машин. Якi для французьких гармат абсолютно невразливi, зате забiйнi для великих дистанцiй. Збивають ворожi машини.
  Медведєв навiть пiдскакує з радостi. Як у грi вiн швидко рухається, i вже бере Париж... А далi чого дрiб'ється? Захопимо заразом Iспанiю, щоб Франко не надто викобелювався.
  А для штурму Гiбралтару застосуємо реактивну авiацiю. Куди англiйцi подiнуться.
  Звичайно ж, заразом i використовуємо засоби, для будiвництва лiнкорiв та авiаносцiв. Буде тодi Британiї туго. Ось сто авiаносцiв i двiстi лiнкорiв. Це буде величезна сила.
  I ще десантнi кораблi. Робиш ще й танки серiї "Е"-У, подальша еволюцiя "Е". Ось кидаєш танк Е-50-У, така машина, що не з одного ракурсу не пробити.
  I давай вона мучить англiйцiв. Ось i двi красивi дiвчата всерединi такого танка пiдморгують виконувачу обов'язкiв президента Росiї.
  Медведєв шле повiтряний поцiлунок їм у вiдповiдь.
  Отак пограємось...
  I до Лондону пiдходять новi танки. I без церемонiй беруть столицю Англiї.
  Медведєв проспiвав:
  - Свiт це нудьга! Ми всi зжеремо кота!
  Грати, звичайно ж, цiкаво та неважко. Взяв код шахрая i штампуй собi що хочеш. Ось захоплюєш i Балкани та йдеш до Африки. Теж штампуєш, ще й пiхоту. Робиш вiйська, були б грошi. А грошi ще дає й захоплена територiя. Ну, ось спробуй, пройдися Африкою.
  СРСР все ж таки вiдкриває фронт. Тридцятьчетвiрки проти серiї Е-50-У, якi ще десять тисяч наштампував. Якщо Е-50 машина по бронi приблизно така як "Тигр"-2, тiльки рацiональний нахил бiльший, а озброєнню трохи сильнiший, та й двигун потужнiший. То Е-50-У при рiвнiй вазi, порiвнянна з радянським Т-64, навiть має потужнiший газотурбiнний двигун.
  Та сили не рiвнi. Тут рiзнi поколiння танкiв борються.
  А Медведєв, зрозумiло лихий на вороному скакунi.
  Сили, звичайно ж, не можна порiвняти. Можна ще й Е-75-У додати, це присадкуватий забiйна машина, непробивна навiть корабельними знаряддями.
  I як попре собi. Нiчим не зупинити.
  Медведєв грає, наче маленький хлопчик. Ех, добре, як. I нiхто до нього не рветься приймати. Вiн програв, i виконувача обов'язкiв президента забули.
  Усi люблять лише переможцiв.
  Дмитро Анатолiйович заспiвав:
  А ми кидаємо бурям виклик,
  Вiд чого i чому?
  Жити у свiтi без сюрпризiв,
  Неможливо нiкому,
  Нехай удачi, невдачi,
  Усi стрибки, то вгору, то вниз,
  Тiльки так, а не iнакше,
  Тiльки так, а чи не iнакше!
  Хай живе сюрприз!
  Сюрприз! Сюрприз!
  Хай живе сюрприз!
  Сюрприз! Сюрприз!
  Хай живе сюрприз!
  I веселiше стало Медведєву. Ось його вiйська зайняли Україну, Бiлорусь i невблаганно наближаються до Москви!
  Колишнiй президент Росiї вимовляє:
  - Що наше життя - гра!
  I бере столицю СРСР штурмом. Звичайно, проти армiї сорок першого року в нього танки характеристик шiстдесятих i навiть сiмдесятих рокiв, i головне, що їх багато.
  Медведєв пiдморгує сам собi... Столиця Москва взято. А тепер можна захопити i Кавказ... А заразом i пiвдень Африки прибрати собi. I переправиться до Аргентини.
  I звiдти наступатиме на США. Адже вiн полководець крутий. Ворог вiдстає i кiлькiстю, i якiстю вiйська.
  Медведєв захоплено спiває:
  - Ми смiливо пiдемо в бiй! За владу порад! I всiх у лайно зiтремо у боротьбi за це!
  Медведєва тимчасово вiдiрвали вiд гри. Телефонував мiнiстр оборони Росiї, який замiнив Шойгу Трубецькою. Вiн запитав у поки що виконуючого обов'язки президента:
  - Присягу, коли нового лiдера прийматимемо?
  Медведєв лаконiчно вiдповiв:
  - Там де i належить, на iнавгурацiї!
  Трубецькiй зауважив:
  - Новий президент єдиної країни хоче провести iнавгурацiю наступного тижня. Щоб не встигли розiкрасти!
  Медведєв гаркнув:
  - Це не за нашою конституцiєю та законами!
  Трубецькiй зауважив:
  - I Єльцин прийняв цю конституцiю не за законом та старою конституцiєю. Взагалi багато хто думав, що Путiн запропонує нову конституцiю, але якось не дочекалися!
  Медведєв зауважив:
  - Не найкраща iдея, щоб кожен новий президент нову конституцiю приймав!
  Трубецькiй заперечив:
  - А Путiн мiг би! Вiн був крутiший за Єльцин, i вас Дмитро Анатолiйович!
  Медведєв кивнув i погодився:
  - Круче i головне щасливiше! Без Путiна все розладналося, i Зеленський узяв у Росiї владу.
  Трубецькiй зауважив:
  - I у Лукашенка був шанс, тiльки вiн упустив свiй час. Треба було рухатися швидше!
  Медведєв логiчно зауважив:
  - Лукашенко побоявся конкурентних виборiв у Росiї. Та й Зеленський не ризикнув би, якби у Путiна серце не витримало. Стiльки країною управляти у ручному режимi - перегорiв! Однозначно Путiн згорiв на роботi!
  Трубецькiй запропонував:
  - Ну, то що прийняти iнавгурацiя у швидший термiн чи нi?
  Медведєв смiливо вiдповiв:
  - Як хочете, робiть! Менi вже байдуже! Пiду на почесну пенсiю, i житиму на втiху. Може, по свiту їду! Я i так уже був i президентом, i прем'єром, взагалi рекордний для Росiї термiн! Скiльки можна чiплятись за трон?
  Трубецькiй погодився:
  - Ну, якщо так, то нехай будуть змiни! А що з Шойгу робити?
  Медведєв холодно вiдповiв:
  - Нехай вiдпочиває! Маршальська пенсiя велика. Нехай поїздить свiтом. Я ж дозволив вам мати власнiсть за кордоном!
  Трубецькiй кивнув i помiтив:
  - Путiн iзолював Росiю вiд свiту! На словах скорботи в глибинi душi, ми радiли його смертi! Щодо Зеленського, подивимося! Багато хто з нас хотiв порядкiв як на Заходi. Отримувати як у США, а працювати... Як у СРСР!
  Медведєв зауважив:
  - Ну, за Сталiна чиновники орали iнтенсивно! Не треба думати, що їм був суцiльний мед!
  Трубецькой спитав:
  - А ви що робитимете?
  Медведєв нагадав:
  - Я був президентом i пiду на президентську пенсiю. Вона велика... I насолоджуватимуся життям! Навiщо менi працювати!
  Трубецькой нагадав:
  - Зеленський може дати вам посаду радника при собi!
  Медведєв вiдмахнувся:
  - Ай! Вiн досить розумний i без моїх порад! Коротше кажучи, проводьте iнавгурацiю! Дмитро Анатолiйович своє вiдправив!
  Трубецькiй погодився:
  - Iнавгурацiя так!
  Медведєв повiсив слухавку. Вирiшив дограти гру. Те, чого ранiше нiколи не вистачало часу. I хоча б подумки додавити США.
  Або точнiше у грi. Втiм, проти Е-75-У американський "Шерман" слабший. Проте лiтакiв у США багато, хай навiть i не таких сильних, як реактивнi нiмецькi.
  Але якiсть, звичайно ж, не те! Фрiци набирають iнтенсивнi рахунки. Особливо льотчицi: Альбiна та Альвiна! А це дiвчата, якi колосальним запалом вирiзняються.
  Медведєв настає на Америку з пiвдня. I водночас його танки йдуть Сибiром. Весело йому. До речi, а чому ще не завоювати Японiю? У цiй грi та своїх союзникiв мочити можна. Просунута стратегiя. Застосуй код шахрая i будеш сильнiшим за противника i числом i якiстю. Чи не вiйна, а суцiльне задоволення. Ось безхвостi реактивнi машини, американцi не можуть навiть наздогнати.
  Точнiше i влучити. А використовуй керованi по радiо ракети! I щодо американцiв шуганi. Така гра Медведєву дуже подобається. I перемiщуй вiйська. Ось узято Мексику. Ось падають американськi мiста одне за одним. Таке насолоду.
  А на сходi танки серiї "Е"-У входять до Iндiї. Але що можуть протиставити їм англiйцi. Тим бiльше, Третiй Рейх вже набрав ресурсiв i без коду шахрая виробляє найсучаснiшу технiку.
  Але Медведєв вирiшив прокачати трохи пантери. Ось перша звичайна "Пантера" - лобова броня 80 - 110 мiлiметрiв, бортова 50-мiлiметрiв, а гармата 75-мiлiметрiв калiбр довжина ствола в 70ЕЛ, двигун в 650 кiнських сил. Ось "Пантера"-2 лобова броня вiд 120 до 150 мiлiметрiв, бортiв у 60-мiлiметрiв гармата 88-мiлiметрiв iз довжиною стовбура в 71 ЕЛ, i двигун у 850 - кiнських сил. Так, серйозна машина. I важче не сорок п'ять, а п'ятдесят тонн i нижче силуетом.
  А ось "Пантера"-3. Лобова броня вiд 150 до 200 мiлiметрiв, бортiв 82 - мiлiметра гармата 88-мiлiметрiв з довжиною ствола 100 ЕЛ i двигун 1200 кiнських сил - вага 55 тонн. Погодьтеся така машина взагалi проти "Шерманiв" супер.
  Але є "Пантера"-4. Має лобову броню вiд 200 - до 250-мiлiметрiв пiд нахилами, а бортову - 160-мiлiметрiв. гармата в 105-мiлiметрiв iз довжиною ствола в 100ЕЛ. Це вже монстр вагою 65 тонн i з низьким силуетом. Двигун газотурбiнний у 1500 кiнських сил. Звичайно ж, чудова серiйна розробка, здатна битися навiть iз радянським IС-7. IС-7 не був серiйним.
  Але бувають машини i сильнiшi. Прогiн "Пантери"-5, лобова броня 250 корпус пiд нахилом в 45 градусiв, 300-мiлiметрiв лоб вежi пiд нахилом, бортова 210 пiд нахилами, гармата в 128-мiлiметрiв в 100 ЕЛ, вага бiльш досконалого танка 75 тонн, двигун 0. Машина, що перевершує всi радянськi та американськi зразки. Здатна пробивати IС-7 з дистанцiї бою, i витримувати попадання в лоб. "Пантера"-5 взагалi з технологiй супер. У СРСР сильнiше за IС-7 нiчого немає. А нiмцi мають i п'ять видiв "Тигрiв".
  Медведєв вирiшив пiсля захоплення бiльшої частини територiї США, прогнати i Тигр. Ну, "Тигр" перший все вiдомий. Лобова броня 100-110 мм майже без нахилу, i бортова 82 мм без нахилу. I гармата 88-мiлiметрiв 56 ЕЛ довжина ствола - танк реально виючий. На вiдмiну вiд "Пантер", де реально воювала тiльки перша серiя i були зразки другий. Танк "Тигр"-2 бiльш вiдомий як "Королiвський тигр".
  Лобова броня 120-150 лоб корпусу пiд нахилом 50 градусiв, 185-мiлiметрiв лоб вежi пiд малим нахилом, i 82 мiлiметра борту, пiд нахилами 60 градусiв. Добре захищений у чоло, трохи краще "Тигра" в борт, i гармата 88-мiлiметрiв з довжиною ствола 71 ЕЛ. З серiйних танкiв Другої свiтової вiйни, найкращий по озброєнню та лобовому захисту, вага 68 тонн, двигун 700 кiнських сил - слабенький ходовими якостями.
  "Тигр"-3 машина проектна. Лобова броня 150-200 мм пiд нахилом з 45 градусiв корпус чола i лоб вежi в 240 мм пiд нахилом. Бортiв 160 - мiлiметрiв зi щитками пiд нахилом. Три види рiзних озброєнь 88-мiлiметрова гармата 100 ЕЛ, 105-мiлiметрова гармата 70 ЕЛ, i 105-мiлiметрова гармата 100 ЕЛ з двигуном 1000 1200 кiнських сил. При бiльш щiльному компонуваннi та вазi з 75 тонн. Та машина серйозна та дуже небезпечна. I ще бiльш потужна "Тигр"-4 лобова броня 250-корпус пiд нахилом в 45 градусiв лоб 300 мiлiметрiв пiд нахилом, борти 210 мiлiметрiв, гармата в 128-мiлiметрiв в 100 ЕЛ довжина ствола, або в 150-мiлiметрiв 5 1500 кiнських сил газотурбiнний. Дуже сильний танк.
  Але ще крутiше "Тигр"-5. Лобова броня лоб корпусу 350 мiлiметрiв пiд нахилом 45 градусiв, лоб вежi 400 мiлiметрiв пiд нахилом 50 мiлiметрiв. Борта 300-мiлiметрiв пiд нахилами. Гармата в 150-мiлiметрiв у 100 ЕЛ, або 174 мiлiметри 70 ЕЛ, або 210 мiлiметрiв 38 ЕЛ. Вага 100 тонн, двигун 2500 кiнських сил газотурбiнний. Найпотужнiша машина в борт навiть IС-7 та "Звiробiй" не проб'є. Ось таку можна й проти Америки пустити. Хоча треба сказати "Тигра"-5 у реальнiй iсторiї не було навiть у проектах. Але ж нiхто не винен, що вiйна так швидко скiнчилася.
  А ось вiртуальнiй грi танчики можна й пiдтягнути.
  Медведєв розпочав штурм столицi США Вашингтона та найбiльшого мiста Нью-Йорка. Тут можна реально попрацювати та перемогти.
  Хоч i вiртуально. Ось горить Вашингтон i ним їдуть нiмецькi танки. I нiхто "Тигри"-5 зупинити не може.
  Медведєв завершує завзятий штурм столиць США i видається вже перемога. Але попереду ще й Японiя.
  . РОЗДIЛ No 5.
  Чого б ще прогнати у грi. А ось сiмейство танкiв "Лев", яке так i не стало серiйним. Ось тут справдi такi монстри. Але в Другiй свiтовiй вiйнi цi машини пiзнiших серiй навiть надмiрнi. А проти Японiї з її маленькими та середнiми танками тим бiльше.
  Але Дмитро Медведєв все вирiшив прогнати трохи та їх.
  Ось перший танк "Лев" iснуючий лише в проектах i лише частково втiлений у металi. Лобова броня корпусу 120 мiлiметрiв пiд нахилом в 45 градусiв, лобова броня вежi в 240-мiлiметрiв пiд нахилом, бортiв в 82 мiлiметра гармата в 105-мiлiметрiв довжина ствола в 70 ЕЛ, весь 80 тонн, двигун в 8 Загалом машина, яка могла з'явитися вже разом з "Тиграми" та "Пантерами" на Курськiй дузi. З дуже потужною зброєю для свого часу та чудовим захистом чола вежi. Але, на щастя, не з'явилася. "Лев"-2 проектна машина. Лоб корпусу 250 мiлiметрiв пiд нахилом, лоб вежi 300 мiлiметрiв пiд нахилом. Борта 200 - мiлiметрiв пiд нахилами. Гармата або 128-мiлiметрiв 100 ЕЛ або 210 мiлiметрiв 38 ЕЛ. Вага 100 тонн, двигун у 1800 кiнських сил. За своєю силою немає рiвних. Перевершує IС-7, який може вразити її лише у борт. Але ганяєш далi, i з'являється "Лев"-3, теж прогiн монстра. Лобова броня корпусу в 350-мiлiметрiв, вежi в 450 - мiлiметрiв пiд нахилом борту в 300-мiлiметрiв пiд нахилами, гармата 150-мiлiметрiв в 100 ЕЛ, або 175-мiлiметрiв в 70 ЕЛ, або 210 в 6 400 мiлiметрiв. Вага - 120 тонн, двигун - 2500 кiнських сил.
  Та це грiзна сила.
  Танк "Лев"-4 ще один супермонстр. Лобова броня корпусу 450-мм, лобова броня вежi в 500 мм. Борта корпусу та вежi в 400 мм пiд нахилами. Гармата в 175-мiлiметрiв в 100 ЕЛ, 210-мiлiметрiв в 70 ЕЛ, реактивний бомбомет в 500-мiлiметрiв. Вага машини в 150 тонн двигуна в 3500 кiнських сил газотурбiнний. З великої дистанцiї пробиває всi танки, включаючи IС-7 американський Т-93. А пробити його не можуть i корабельнi гармати. Ось це могутня машина, i з надмiрною гарматою.
  Але ще потужнiший "Лев"-5 король танкiв. Лобова броня корпусу 600-мiлiметрiв пiд нахилом 45 градусiв, вежi 800-мiлiметрiв бортiв 550-мiлiметрiв пiд нахилами. Гармата в 210 мм в 100 ЕЛ, 300 - мм в 70 ЕЛ, реактивний бомбомет в 600-мм. Вага машини 200 тонн, двигун газотурбiнний у 5000 кiнських сил. Непробивнi для багатьох видiв озброєнь, крiм ракет великої потужностi, особливо великого калiбру зброї та бомб. Здатний обстрiлювати лiнкори та авiаносцi. Воiстину супертанк.
  Ну, коротше кажучи, є у що грати. Медведєв пресує Японiю.
  Але його знову переривають.
  Дзвонить директор ФСБ, i каже:
  - Дмитре Анатолiйовичу ви даватимете конференцiю журналiстам?
  Медведєв рiшуче заявив:
  - Поки що нi!
  - Чому?
  Виконувач обов'язкiв президента вiдповiв:
  - У мене є право давати iнтерв'ю та не давати! Ось я вирiшив поки що не давати!
  Директор ФСБ кивнув:
  - Можете, поки що бути спокiйним! Iнтерв'ю не пiде! А ось ми шукатимемо собi iнше мiсце!
  Медведєв зауважив:
  - Все прилаштуєтесь! Я якщо що, то у вас у генерала велика пенсiя! Жити можна i, не працюючи!
  Директор ФСБ здивовано запитав:
  - А чи не шкода розлучатися з такою величезною владою?
  Медведєв чесно вiдповiв:
  - Жаль звичайно, але людина пiдкоряється неминучому!
  Медведєв знову повернувся до гри. Дорвався нарештi колишнiй президент найбiльшої та багатої на природнi ресурси країни свiту. I чому не пограти, якщо зараз без нього обходяться? Хоча вiн i виконує обов'язки глави держави.
  Але як уникнути спокуси в таку гру порiзатися. Ну ось нiмецькi вiйська дiйшли до Чукотки. Благо у грi перемiщати технiку набагато простiше, нiж у реальностi. I йдуть Китаєм. I там вступили у битву з японцями. Зрозумiло, за допомогою коду шахрая Медведєв наштампував танки "Лев"-5 i кинув їх проти самураїв. А це машини справдi суперкласу.
  Як тиснуть самураїв. Але все ж таки не межа досконалостi.
  А ось чому поки що друга свiтова вiйна не закiнчилася, не прогнати за рiвнями найважчий нiмецький танк "Маус"?
  Ось це справдi передiл досконалостi та вiнець краси. Точнiше, що може статися, якщо вiдбувається еволюцiя гiгантоманiї.
  Медведєв став проганяти "Мауси".
  Танк "Маус", що реально iснує в металi танк, найважчий з тих, що були реально втiленi в металi, їздили i навiть боролися. Лобова броня "Мауса" низ корпусу 150-мм, верх корпусу 200-мм, лоб вежi 250-мм, борти 210-мм. Як бачимо танк навiть у своїй першiй версiї непробивний для всiх серiйний радянських танкiв у лоб i навiть у борт. IС-2 та СУ-100 не могли пробити цей танк з жодного ракурсу. Тiльки IС-7 мiг створити "Маусу" проблеми та реально боротися з цим танком. Але IС-7 з'явився лише пiсля вiйни i так i не став серiйним. А "Мауси" могли вже у сорок третьому роцi битися на фронтi. У даного танка двi гармати: короткоствольна 75-мiлiметрiв i 128-мiлiметрова 55 ЕЛ, здатна пробивати всi радянськi танки крiм IС-7 в лоб. Причому IС-2 з великої дистанцiї. Була й 150-мiлiметрова гармата.
  "Маус" важив 188 тонн, i мав двигун у 1250 кiнських, що все одно замало. Загалом машина найсильнiша для свого часу i не має собi рiвних.
  Маус-2 машина проектна. Бiльш досконала. У реальнiй iсторiї потрiбно було зробити машину нижче силуетом i легшу. Але в грi зрозумiло, машина стало досконалiше, нижче силуетом, щiльнiше компонування, але ще важче. Лобова броня корпусу "Мауса"-2 350-мiлiметрiв. Лобова броня вежi 450 мiлiметрiв. Бортiв 300 мiлiметрiв. Гармати 75-мiлiметрова довгоствольна i 150-мiлiметрова 70 ЕЛ, або 210-мiлiметрова гаубиця, або 400-мiлiметровий реактивний мiномет. Вага 200 тонн. Двигун газотурбiнний 2000 - кiнських сил.
  Маус-3 машина iгрова. Теж досконала. Лобова броня корпусу 600-мiлiметрiв, вежi 800-мiлiметрiв, бортiв 550-мiлiметрiв. Гармати 88-мiлiметрiв 100 ЕЛ, для боротьби з танками супротивника, та 210-мiлiметрiв 70ЕЛ. Або бомбомет у 550-мiлiметрiв реактивний. Вага танк 250 тонн, двигун газотурбiнний у 4000 кiнських сил. Танк майже непробивний практично всiма знаряддям, крiм особливо потужних.
  "Маус"-4 нова еволюцiя гiгантоманiї та досконалiший. Лобова броня корпусу 1000-мм пiд нахилом в 45 градусiв, лобова броня вежi 1200-мм пiд нахилом. Бортiв 850-мiлiметрiв пiд нахилом. Озброєння: 105 мiлiметрова гармата в 10ЕЛ для боротьби з танками супротивника i цiлком достатня проти багатьох типiв машин. 300-мiлiметрова зброя в 70 ЕЛ, для руйнування укрiплень та надмiрна для танкiв. Або замiсть неї реактивний бомбомет 750-мiлiметрiв.
  Вага машини в 350 тонн, що не так вже й багато для такої бронi та озброєння. У чоло таку машину не пробити навiть знаряддям лiнкора. Тiльки пряме влучення потужної крилатої ракети, або дуже великої бомби, здатне знищити таку машину. З усiх ракурсiв непробивно всiма танками та САУ Другої свiтової вiйни. Двигун 6000 кiнських сил газотурбiнний.
  Та й "Маус"-5 найвищий ступiнь цiєї серiї. Лобова броня чола корпусу 1600-мм пiд нахилом, лоба вежi 2000-мм, бортiв 1500-мм пiд нахилом.
  Гармата в 128-мiлiметрiв в 100 ЕЛ для боротьби з усiма танками, достатня цiлком проти всiх марок включаючи IС-7 та реактивний бомбомет у 900-мiлiметрiв. Iншi гармати недоцiльнi. Кулеметiв дюжина. Вага танка - 500 тонн. Двигун газотурбiнний у 10000 кiнських сил. Машина скажемо так само досконалiсть. Не пробити в лоба майже нiчим. Танк супер...
  Втiм, якщо хтось думає, що крутiше, нiж "Маус"-5 i придумати нiчого не можна, то це зовсiм не так. Фантазiя авторiв гарної гри про другу свiтову безмежну.
  Наприклад, є ще й "Щур". Цей танк у реальнiй iсторiї рекордсмен за розмiрами серед усiх проектних машин i був навiть частково втiлений у металi.
  Танк "Щур" лобова броня у 400-мiлiметiв, як i бортова теж пiд невеликим нахилом. Озброєння чотири гармати 210 мiлiметрiв, або одна 800 мiлiметрiв i двi гаубицi 150 мiлiметрiв, одинадцять зенiтних гармат. Вага в 2000 тонн, двигуни дизельнi сумарна потужнiсть 10000 кiнських сил.
  Танк "Щур"-2 еволюцiя проектної машини з бiльш досконалим компонуванням. Лобова та будь-яка броня в 800-мiлiметрiв, з великим кутом рацiонального нахилу. Озброєннi одна гармата в 1000-мiлiметрiв i чотири гаубицi 150-мiлiметрiв, шiстнадцять зенiток здатних вести вогонь за наземними та повiтряними цiлями. Вага в 3000 тонн, газотурбiннi двигуни, сумарна мiць в 20000 кiнських сил.
  "Щур"-3 ще потужнiша i досконалiша машина. Броня 1200 - мiлiметрiв пiд нахилом. Озброєння одна гармата 1250-мiлiметрiв i шiсть гаубиць 150-мiлiметрiв. Двадцять зенiток здатних вести вогонь i за повiтряними i земними цiлями. Вага в 4000 тонн, газотурбiннi двигуни, сумарна мiць в 35000 кiнських сил.
  "Щур"-4 ще потужнiша i досконалiша машина Броня в 1600-мiлiметрiв пiд нахилом. Озброєння - одна гармата в 1600-мiлiметрiв i дев'ять гаубиць у 150-мiлiметрiв, двадцять п'ять зенiток здатних вести вогонь по повiтряних та земних цiлях. Вага в 5000 тонн, газотурбiннi двигуни, вдосконаленi сумарна потужнiсть 50000 кiнських сил.
  "Щур"-5 найкрутiший танк. Броня у 2500 - мiлiметрiв з усiх бокiв. Озброєння одна гармата 2500-мiлiметрiв. I п'ятнадцять гаубиць по 150 мiлiметрiв. Сорок зенiток здатних вести вогонь по повiтряних та наземних цiлях. Вага 10000 тонн. Атомний реактор як двигун, потужнiсть понад 100000 кiнських сил.
  Танк взагалi справдi крутий у грi. I за вагою та iншими характеристиками.
  Ну що штурмувати Токiо можна доручити "Щурi"-5. Щоправда, вона настiльки дорога, що кiлька разiв доводиться проганяти код шахрая.
  Але загалом Медведєв може бути задоволеним. Награвся вiн капiтально.
  I "Щур"-5 нарештi подивився у вiртуалцi. Як добре грати нечесно.
  Але знову Медведєву дзвонять.
  Цього разу перший вiце-прем'єр i виконувач обов'язкiв прем'єра Сiлуанов.
  Вiн повiдомив iз сумним тоном:
  - Ми програли Дмитро Анатолiйовичу! Пiдраховано вже практично всi бюлетенi!
  Медведєв дотепно зауважив:
  - Краще добре програти, анiж погано перемогти!
  Силуанов здивувався:
  - А це ще як?
  Медведєв пояснив:
  - Якби Вiталiя Кличка обрали мером Києва з першого ж разу, не вiдбулося б його повернення на ринг. Замiсть великого чемпiона, був би мер посмiховисько!
  Силуанов iз цим погодився:
  - Та ви маєте рацiю Дмитре Анатолiйовичу! У Кличка була вигода програти... Але у вас, на жаль, такої вигоди i близько не було!
  Медведєв у вiдповiдь заспiвав:
  - Я вiльний, немов птах у небесах,
  Я вiльний, забувши про страх.
  Я вiльний з диким вiтром нарiвнi,
  Я вiльний наяву, а не увi снi!
  Силуанов буркнув:
  - Та ви просто поет Дмитро Анатолiйович! Про вас можна вiршi складати!
  Медведєв серйозно вiдповiв:
  - У всякому разi, я зараз можу зайнятися спокiйно своєю улюбленою справою - рiзатися у комп'ютернi iгри! А до цього я мiг уже рокiв двадцять дозволити собi подiбне лише уривками!
  Силуанов глухо буркнув:
  - У iгри?
  Медведєв пiдтвердив:
  - Ось саме в iгри! I тобi було корисно якусь вiйськово-економiчну стратегiю вивчити!
  Перший вiце-прем'єр неохоче зауважив:
  - Я волiю практику!
  Медведєв прошипiв у вiдповiдь:
  - Зла реальнiсть проклята, може звести з глузду!
  Силуанов холодно вiдповiв:
  - Хочете вiдволiктися вiд реальностi свiтом iгор? Похвально!
  У словах виконувача обов'язкiв прем'єра звучала iронiя.
  Медведєв повiдомив:
  - Дай я i тобi зiрку героя Росiї повiшаю!
  Силуанов порадив:
  - Собi повiсьте пан президент!
  Медведєв хихикнув i вiдповiв:
  - Може, це непогана iдея! Бо Путiна тiльки посмертно нагородили!
  Виконувач обов'язкiв прем'єра вiдповiв:
  - Спасибi пане президенте!
  Медведєв спiвуче продовжив:
  - За дурнi порожнi очi...
  Силуанов пiдспiвав:
  - За те, що можна все...
  Медведєв закiнчив:
  - А жити не можна!
  Виконувач обов'язкiв прем'єра вiдповiв:
  - Якщо серйозно, то, швидше за все, мене приберуть! Видно, доведеться драпати!
  Медведєв холодно вiдповiв:
  - На Землi мiсць багато!
  Силуанов кивнув i пробулькав:
  - Коротше кажучи, пане президенте, ви менi обiцяли зiрку героя!
  Медведєв крикнув на всю горлянку:
  - Готуйте указ!
  Йому принесли черговий нагородний папiр. Мовляв, пиши виконувач обов'язкiв президента.
  Заодно Медведєв її купу народу нагородив. Знай наших!
  Ех, вже дуже пiзно, i виконавець президента Росiї заснув.
  Йому снилася ще одна альтернативна iсторiя. Царська армiя на чолi з Куропаткiним бореться за те, щоб деблокувати Порт-Артур. Але сам Медведєв з'явився на бойовому роботi, з лазерами, i термокварковими снарядами розмiрами з макове зернятко, але забiйними як бомби, скинутi на Хiросiму.
  I як давай зi свого бойового робота Медведєв бити японцiв. Як розривало самураїв на частини цiлими тисячами. А як пiшли в хiд лазери та бластери.
  I рiзало японцiв, безпосередньо рiзало. I перепилювало на частини. I спустошували їхнi шеренги.
  Медведєв, який втратив трон, знаходив захват у битвi. Вiн косить цих самураїв, якi посмiли похитнути священний царський престол.
  А хiба погано скажемо прямо, поклавши рука на серце було за царя?
  Та дай Боже кожнiй країнi такого царя як Микола Другий. Адже це реальний приклад iнтелiгентного правителя, i водночас iнтелектуала.
  Шкода, що така нiкчема як Куропаткiн його пiдвiв. А тепер Медведєв як взявся до японцiв. I давай їх молотити. I робити це дуже лихо.
  I лазернi променi скошують самураїв тисячами. Ще кiлька хвилин бою, i
  Нема японської армiї.
  Що з'їли панове самураї? А тепер може бути за вашi кораблi взятися.
  Медведєв пiдняв бойового робота у повiтря i помчав до позицiй флоту Того. Що вiн думає, що зможе впоратися з росiйським витязем?
  I ось як швидко мчить термокварковий робот. Ось вiн уже над морем. I давай топити флот Того. Рiзати броненосцi, крейсера, та iншу живнiсть.
  Ось так... Якщо ще й мiнi-термокваркову бомбу зняти?
  I кидає її новий герой. Пiднiмається хвиля, i топить кораблi країни сонця, що сходить.
  Медведєв репетує на все горло:
  - За Росiю Миколи,
  Усiх японцiв розшматую!
  I знову виконуючий обов'язки росiйського президента входить в екстаз.
  Та здорово з таким роботом битися.
  Давай топи собi самураїв ... I не буде Цусiми, японцям боротися буде нема на чому.
  Ось уже останнi кораблi самурайський тонуть. Що це перемога!
  Але залишилися ще частини країни сонця, що блокують Порт-Артур. Потрiбно i за них реально взятися. Щоб усiх противникiв iмперiї царя Миколи вирiшити.
  Медведєв захоплено спiває:
  - I летiли додолу самураї,
  Пiд натиском стали i вогню!
  I давай руйнувати i вiйська, що обклали Порт-Артур. Справдi так вийшло, що впала потужна фортеця. I Росiя отримала ляпас. I найголовнiше це було гiрше за Кримську вiйну. Там iмперiя царя Миколи Другого програла коалiцiї Англiя, Францiя, Туреччина, царське Сардинство. I програла достойно. А тут якоїсь Японiї, яку нiхто й суперником серйозним не рахував.
  Та не стерпiти Росiї приниження. Можливо, тому такий обережний i стриманий у зовнiшнiй полiтицi Сталiн вiдкрив другий фронт Далекому Сходi проти Японiї. Справдi надто принизили самураї царську Росiю.
  За це крихiтними термокварковими бомбами крушi та лазерами пали.
  Щоб не смiю Росiю перемагати! Ех, дай Боже, щоб Зеленський був успiшним царем.
  Знову росiяни та українцi єдинi, а незабаром до них приєднаються й бiлоруси.
  I буде триєднiсть слов'ян!
  Медведєв добив японцiв пiд Порт-Артуром i помчав далi... Росiя перемогла Японiю. Взяла собi Корею, Манчжурiю, Курильськi острови та Тайвань. А також змусила виплатити японцiв i бiльшу контрибуцiю.
  Цар Микола Другий змiцнив свої позицiї, революцiї та непотрiбної думи, не з'явилося.
  Царська Росiя продовжила рух Китаєм. I свою експансiю на сходi.
  Але кайзерiвська Нiмеччина, незважаючи на те, що царська ставала великою силою i росла ще швидше i бiльше, нiж у реальнiй iсторiї, все ж таки взяла i полiзла в першу свiтову вiйну.
  Та ще на два фронти.
  Ну, що тепер Медведєв взявся за знищення нiмцiв. Нема чого їм ображати царя-батюшку.
  I як iз лазерiв лупе по ворогах. I давай їх молотити у Схiднiй Пруссiї ураганним порядком. Медведєв стрiляє по нiмецьких вiйськах, використовуючи лазери та променi гравiтацiйної енергiї.
  Заодно й дiвчата з'явилися. Зрозумiло у бiкiнi. Оленка та Наташка. I дай фрiцiв рубати свiтловими мечами.
  Та цар Микола Великий, таке фашистам i не снилося. А що вони проти тебе батюшки та задумали?
  Медведєв агресивно спiває:
  - Динi, кавуни, пшеничнi булки,
  Щедрим, заможний край.
  А на престолi сидить у Петербурзi,
  Батюшка-цар Микола!
  Дату iнавгурацiї перенесли ранiше. I Медведєв виявився цiлком наданим самому собi. Мовляв, поки тiшься з дитя.
  Медведєв нагородив посмертно ще й Андропова зiркою героя Росiя. Що можливо варто було зробити ранiше. I видав указ про будiвництво пам'ятника Андропову.
  Заодно виконуючий обов'язки президента вiдновив у званнi ще Єжова i Ягоду. Що тут церемонитись.
  Далi заснував новий орден iменi Боббi Фiшера. А що великий був шахiст, нiчого не скажеш. I не просто великий, а ще й скандальний. Вiн хотiв бути вищим за всiх не тiльки в шахах.
  I теж три ступенi: бронзовий, срiбний та золотий!
  I, звичайно, насамперед Дмитро Медведєв нагородив цим орденом: Гаррi Каспарова, Анатолiя Карпова i... братiв Кличкiв!
  I заразом Дмитро Медведєв заснував i орден "Володимира Кличка". Теж цiкавий перебiг. Трьох ступенiв: бронзовий, срiбний, золотий.
  А далi ще й орден "Святогор", генiальне рiшення.
  Медведєв кермує i педалiть. I знову таке винаходить. Ось це ведмiдь. Всiм ведмедям ведмiдь.
  I новi iдеї є в нього. Наприклад, подарувати кожному росiянину новою машинкою.
  А поки що взяти i пограти на комп'ютерi. Чого Медведєву найбiльше й хотiлося. Ось вiн i зараз увiмкнув нову стратегiю. Вiйна рiзних рiвнiв. Те, про що й хотiлося пограти президенту нехай i колишньому.
  Починаєш iз п'яти робiтникiв i по тисячi одиниць: вугiлля, залiза, камiння, нафти, продовольства, золота.
  I давай будувати спочатку громадський центр iз виробництва нових працiвникiв. Потiм починаєш освоювати рудники, i сiльське господарство.
  Насамперед, звичайно ж, видобуток їжi, щоб якомога бiльше налаштувати працiвникiв.
  Медведєв має найпотужнiший, найсучаснiший комп'ютер. I можна багато штампувати юнiтiв.
  Будуєш собi мiсто та новi центри торгiвлi. Грошi, звичайно, проблема спочатку. Поки не збудуєш монетне подвiр'я, ринок, академiю наук тощо.
  Але Медведєв знає унiверсальний спосiб розбагатiти. Бiльше наробити працiвникiв сiльського господарства та покопати за хлiб ресурси. Ринок дуже дешево побудувати. А потiм ти накопичив, купив академiю, побудував тартак, i зробив новi копальнi. А потiм ще ... I золото потекло - найдорожчий продукт. Особливо коли монетний двiр зробив. А потiм можна буде й свердловини покращувати. Ось як набагато веселiше грошi течуть. Можна направити на вдосконалення. Новi пилки, новий сiльськогосподарський iнвентар, мелiорацiю, дослiдження добрив. Новий вид плуга.
  Далi поглиблення свердловин, закачування туди нових працiвникiв. Новi ферми. Виробництво м'яса. Будiвництво будинкiв. До будинкiв лiкарiв, полiцейських, колодязiв, базарiв, архiтекторiв, пожежникiв. I так далi... Збирання податкiв. Новi покращення у видобутку золота. I освоєння нового простору та робочих будiвель.
  I вже грошей дедалi бiльше... З'являються надлишки i можна почати будувати i казарми.
  Гра цiкава та складна. Мiсто росте. Поки що без вiйни. Тут можна мирний час встановити, i ворога вибирати послабше... Насправдi Медведєв поки що накопичує сили у вiйськово-економiчнiй стратегiї.
  Вiйськова академiя збудована. I починаєш формувати вiйська. Кавалерiя, пiхота, вогнеметники, мiнометники та iншi сили. Звiсно ж, артилерiя. Або навiть ще раз, покращивши свердловини танковий завод. Першi машини, зрозумiло легкi та примiтивнi, але їх можна проганяти.
  Медведєв захопився.
  Гра поглинула президента. Будуєш собi все новi та новi будинки. До них i школи переписувачiв, i бiблiотеки, розваги рiзних рiвнiв. Чи то музиканти, танцюристи, жонглери, гравцi в сенет, зоопарки. Або ще казино.
  Ну i, звичайно, храми рiзним богам.
  I в iмперiї безлiч рiзних релiгiй. Храми найкраще будувати рiзнi.
  I тут все вiд рiзного. I мечетi, костели, молитовнi будинки, буддiйськi храми, ступи, язичницьким богам.
  Та найбагатша мiсiя. Будуєш i мости, переправляючись рiчкою.
  Роботи дуже багато. Ще фестивалi влаштовуй рiзним релiгiям, щоби боги не образилися.
  I так без перерви. I робота в академiї науки йде, то одне вдосконалення, то iнше. Чи то засiб проти гризунiв, то проти комах - що пiднiмає сiльське господарство, то трактори з'являються.
  А то й Боги посилають добрi врожаї. Ось i танки можна вигнати i заводи з виробництва лiтакiв. Починаючи з легких аеропланiв, а можна наздогнати до атомних бомбардувальникiв. I кiлькiсть юнiтiв невпинно зростає. Ось уже наздогнали до ста тисяч.
  Медведєв грає i накручує новi технологiї. Поки що без страху. Ось не обов'язково воювати, можна iндекс процвiтання та культури своєму народу пiдняти. А це також має значення. А грошей та ресурсiв тепер вистачає.
  Тим бiльше добре у грi: свердловини не виснажуються. Можна, завжди добувати ресурси.
  I будувати по картi новi мiста... Або навiть потiшитися пiрамiдою чи черговим дивом свiту.
  Медведєв штампує й новi казарми. Щоправда велика кiлькiсть вiйськ знижує iндекс процвiтання. Тут, звiсно, виникає проблема. Але поки що воювати нема з ким... Але можна запровадити новi технологiї, щоб танки та лiтаки робити швидше. I тяжкi бомбардувальники пiдтягнути.
  Втiм, чому б уже маючи середнi танки не захопити супротивника рiвня середньовiччя?
  I Медведєв, знайшовши побiльше танкiв, заодно i покращивши їх параметри жваво вторгається в сусiдню країну.
  А також лiтаки зверху. I давай ворога з усiх сил бомбити. Сиплеш на нього напалм.
  Та й не за правилами гра.
  Медведєв насолоджувався розгромом середньовiчного мiста. А потiм i всiєї країни з її примiтивною армiєю. Насолоджувався i перемагав, хоча його лiтаки та танки зазнавали незначних пошкоджень. Таке ось порiвняно легке вийшло захоплення. А потiм знову на пiдкоренiй територiї будуєш мiсто.
  I танки в тебе вже тяжкi. Можна зробити i протиатомний захист, i активну броню.
  Медведєв уже годин десять у грi та очi втомилися i почали злипатися. Виконувач обов'язкiв президента заснув.
  Спочатку Медведєв крутився у чомусь невизначеному. Але тривало це недовго. I ось ультрасучасний танк Т-95 вилетiв на пагорб. Вже була пiзня осiнь, i по бронi забили струмки дощу.
  Медведєв повiдомив:
  - Вирiшальний день битви за гору Висока! Ту гору, що ключ до всiєї оборони Порт-Артура. Сьогоднi, якраз 21 листопада, чи 4 грудня за новим стилем. - Професор люто стукнув кулаком по бронi i вигукнув. - Але не бути захоплення гори Висока! Тихоокеанська ескадра буде живою!
  Японцi вже майже захопили високу гору. Вони наповзали наче мурахи, густими потоками з усiх бокiв. Т-95 iз 152-мiлiметрової скорострiльної гармати вiдкрив вогонь.
  Оленка натискала на кнопку джойстика, i автоматична гармата била, наче зенiтка, японцями. Потужнi уламково-фугаснi снаряди вибивали одним пострiлом сотнi японцiв.
  Наташа, у свою чергу, писала з восьми великокалiберних кулеметiв. I теж волiла використовувати джойстик.
  Медведєв керував танком, супермашина впевнено пiдiймалася по кручах, i гусеницi тиснули воїнiв країни Вранiшнього сонця.
  Маргарита, свиснула, заявила:
  - Ми робимо iсторiю!
  Виконувач обов'язкiв президента з люттю пiдтвердив:
  - Звiсно! У жодному разi не дамо здати Порт-Артур!
  Оленка, ведучи вогонь з гармати, робила двадцять пострiлiв за хвилину, випльовуючи снаряд пiдвищеної забiйної сили на пiвсотнi кiлограмiв вагою. За одну хвилину прицiльно вивергалася тонна металу та вибухiвки.
  А била дiвчина дуже влучно.
  I кулемети по п'ять тисяч патронiв за хвилину бив кожен. Або по сорок тисяч великих куль протягом короткого часу. А як взялися вони за самураїв. Як стали їх пресувати.
  Оленка навiть заспiвала:
  - I летiла додолу ворожа зграя, пiд натиском сталi i свинцю!
  Росiйський танк агресивно працював. Ось вiн зрiзав одну тисячу японцiв, другу. Забираючи їх пластами.
  Наташа хихотiла i спiвала:
  - На славу Русi! Нiколи не забудемо Вiтчизну!
  I знову стрiляє з кулеметiв забiйного калiбру. I тисячi японцiв убитими валяться.
  Медведєв взяв i прошипiв:
  - Царю Миколаю! Ти будеш великим.
  I давай давити гусеницям недобитих самураїв.
  Маргарита логiчно помiтила:
  - Микола Другий мiг бути найбiльшим iз царiв. Вiн мав усi шанси зробити Китай Росiйською губернiєю - Жовторосiєю!
  Медведєв ударив по самураях, пронiсся ними гусеницями, i сказав:
  - Хай буде так!
  Снаряд вилiтав за снарядом. Вони множилися, як квазiматерiя, що вимагаємо куди менше енергiї, нiж реальне збiльшення атомiв i молекул.
  Оленка, натискаючи витонченими пальцями на кнопки джойстика, навiть вигукнула:
  - В iм'я росiйських царiв!
  . РОЗДIЛ No 6.
  Зброя собi гуркотiла i гуркотiла. Хоча не так уже й голосно, а приглушено розмовляти було можна.
  Маргарита запитала виконуючого обов'язки президента:
  - А що, кiлькiсть снарядiв нескiнченна?
  Медведєв вiдповiв:
  - Квазiматерiя для свого створення не потребує багато енергiї. А наповнити водою термоядерний реактор найпростiше!
  Маргарита свиснула:
  - Так, це генiально! Так можна й морозиво у шоколадi робити!
  Медведєв iз зiтханням заперечив:
  - Поки що нi, але дуже скоро, так! Шкода, що поки що виходить тiльки квазiматерiя!
  Оленка, натискаючи босими пальцями на кнопки джойстика, посмiхаючись великими зубками тигрицi, помiтила:
  - Ця здатнiсть творити матерiю, теж квазiбожественна!
  Медведєв посмiхнувся. Японцiв навколо гори ставало дедалi менше, а трупiв, дедалi бiльше. Самураї намагалися стрiляти по танку, але марно. Снаряди вiдскакували вiд бронi, як краплi дощу.
  Виконувач обов'язкiв президента зауважив:
  - А людина i створена за образом i подобою Божою.
  Оленка, стрiляючи забiйними снарядами, помiтила:
  - Якщо, ще створено. Може, ми люди, є найрозумнiша, найсильнiша i наймогутнiша iстота у всесвiтi!
  Медведєв логiчно припустив:
  - Тим паче потрiбна консолiдацiя людства! Нам слiд поєднатися! Тодi ми не знатимемо горя та поразок!
  Наталя впевнено заявила:
  - Царська iмперiя здатна всiх об'єднати! I всiх без винятку згуртувати в монолiт!
  I дiвчина знову вдарила з кулеметiв. Завалюючи японцiв, якi намагаються зайти з лiвого флангу. Гранати не завдавали шкоди танку Т-95. А гармати теж з дистанцiї або промахувалися, або їх снаряди були малоефективними. Тим бiльше, що бронебiйних поки що немає в жоднiй країнi свiту. Та й такий танк i не проб'єш так просто. Його захист на найвищому рiвнi.
  А кулемети косять i снаряди виметають. I все роблять конкретно i дуже вбивчо.
  Наташа хихикнула i сказала:
  - Багатьох не дорахуються японцi!
  Оленка з цим погодилася:
  - Дуже навiть багатьох!
  I блиснула сапфiровими очима. А в нiй стiльки рiзного у дiвчини, справжнього термiнатора.
  Воїтельки ведуть вогонь. А самураї стiкають кров'ю. Сорок тисяч куль i тонна снарядiв за хвилину, це дуже велика забiйна сила.
  Наташа зауважує:
  - Ми воїни, якi несуть серйозну смерть!
  Оленка з цим погодилася:
  - I не просто смерть, а джерело сили в усьому свiтобудовi!
  Маргарита розважливо помiтила:
  - Якщо царська Росiя завоює весь свiт, то з усiма вiйнами в iсторiї людства буде покiнчено раз i назавжди!
  Медведєв iз цим погодився:
  - Звiсно мала! Вiйни нiкому не потрiбнi! Але людство має стати єдиним!
  Наташа прошипiла з радiстю пантери завалив бика:
  - Коли ми єдинi, ми непереможнi!
  I випустила з очей iскри! Ось це дiвчина! У нiй полум'я пожежi, i крига i сталь.
  Але вже останнi японцi гинуть. I бiльше штурмувати гору нема кому. Понад п'ятдесят тисяч вбитих воїнiв країни Вранiшнього сонця залишилися пiд горою Висока.
  Битва закiнчилася.
  Четвiрка зайняла мiсце на височини, i Медведєв зауважив:
  - З гарнiзоном нам краще поки що не розмовляти. Взагалi, що робитимемо?
  Оленка запропонувала:
  - Японцiв ще багато. Давайте знищимо повнiстю армiю Ноги.
  Маргарита з цим охоче погодилася:
  - Ось саме! Усiх самураїв видавимо! I це буде чудово!
  Медведєв посмiхнувся i помiтив:
  - А наш танк ще може i пiд водою плавати, i випускати снаряди. Давайте потопимо японський флот!
  Наташа iз захопленням заверещала:
  - Ось саме! Правильно, вiзьмемо i зiтремо всiх самураїв на морi.
  Саме японська ескадра розпочала своє чергове бомбардування. Полетiли снаряди, в тому числi i з одинадцяти та дванадцятидюймових гармат. А це вже, погодьтеся, серйозно.
  Танк рвонув до узбережжя. Оленка, стукаючи пальцями по корпусу машини, помiтила:
  - Ну гаразд, на морi. Але як ми могли дати iнiцiативу японцям на сушi?
  Маргарита, яка деякi знання мала про вiйну, нагадала:
  - У нас i кулемети були, i гвинтiвка Мосiна куди надiйнiша i ефективнiша за японську. I якщо на морi не все виходило, то на сушi у самураїв шансiв не було!
  Оленка сердито рушила босою ногою по пiдлозi i буркнула:
  - Зрада! Тривiальна зрада!
  Наташа запропонувала:
  - Усiх повiсимо!
  Танк пiшов у воду. З бортiв з'явилися гвинти, якi керували машиною. Ось i перша мета: японський есмiнець. Наталка натиснула тонкими пальцями на кнопки джойстика.
  I снаряд iз забiйною силою потрапив у саме днище корабля. Розвернув броню.
  Есмiнець одержав ще один снаряд. Наталка знову натиснула пальчиком ноги.
  I ось японець тоне.
  Оленка хихикнула:
  - Давайте топити по черзi! Кулемети пiд водою не дуже ефективнi!
  I дiвчина натиснула джойстик, цього разу посилаючи снаряд у днище мiноносця.
  Маргарита з усмiшкою вiдповiла:
  - Ну i жiнки у нас!
  Наталя знову послала снаряд i крикнула:
  - В iм'я Русi, хай буде перемога!
  Оленка виплюнула снаряди. Розкроїла днище корабля країни Вранiшнього сонця i помiтила:
  - Все ж таки царська влада в Росiї була не така вже й погана, як стверджувала пропаганда.
  Маргарита з цим погодилася i, охоче заговорила, тим бiльше йому робити все одно нiчого.
  - За царя Миколи Другого Росiя ввела золотий стандарт грошей. Валюта iмперiї стала найтвердiшою та найстабiльнiшою у свiтi. Цiни також практично не зростали. А за царя Миколи латка досягла тридцяти семи рублiв на мiсяць. Фактично Росiя за рiвнем життя стала однiєю з провiдних країн свiту. Промислове виробництво стало четвертим у свiтi.
  Дмитро Анатолiйович Медведєв пiсля сну став грати на комп'ютерi. У разi вiн рiзався у продовження стратегiї. Змiцнiла держава здiйснювала захоплення. Виконуючий президента Росiї, кидав у бiй танки.
  Причому тяжкi.
  Ось таки хороша рiч гра. Прогнав трохи i отримав танки важчi за сто тонн. Пiд час перебування президентом хотiв Медведєв розробити танки важчi за сто тонн. Але Путiн тодi не дав. Адже iдея виглядала спокусливою. Надважкi машини. I шiсть видiв машин. Понад п'ять i сто тонн.
  Але зараз Медведєв кидає в бiй танки з атомними двигунами. I ламає оборони країн середнього рiвня. I знову захоплення. Та здорово... Щоб було трохи легше, пiдключаєш вiйськового радника. I разом iз ним керуєш руйнуваннями супротивника. I його захопленням.
  Ось пiдкорюєш ще одну iмперiю... Тут вiйна серйознiша, але її веде вiйськовий радник рiвня Наполеона. Тож можна просто дивитися, а iмперiю поставити свою економiста рiвня Столипiна.
  I Медведєв, просидiвши бiля комп'ютера з гiгантським екраном кiлька годин, захропiв.
  У нього надто довго був дефiцит сну.
  Оленка стрiляла японцями. Потопивши цього разу крейсер, заспiвала:
  - Ми найсильнiшi у свiтi,
  Ворогiв усiх замочимо у сортирi.
  Не вiрить вiтчизна сльозам,
  А злим олiгархам дамо по мiзках!
  I дiвчина засмiялася. I її зуби блищали перлинами!
  Медведєв припустив:
  - Оскiльки вiйна з Японiєю закiнчиться перемогою, то економiчне зростання у Росiї буде ще бiльшим! I царська iмперiя стане найбагатшою країною!
  Оленка потопила ще один мiноносець i шикнула:
  - Ми завжди були багатi! Бракувало порядку!
  Наташа вдарила по броненосцi Країни Вранiшнього Сонця i помiтила:
  - Нi в чому ми не поступалися нiмцям у першу свiтову вiйну. Але через п'яту колону, упустили перемогу!
  Оленка теж послала ще один снаряд у черево броненосця i заявила:
  - Звiсно! У всьому винна п'ята колона. У ходi першої свiтової вiйни нiмцi навiть до Мiнська пiдiйти не змогли i були битi в Галичинi. А за Сталiна, вони вже в бiноклi бачили Кремль. Про що це каже?
  Наташа випустила ще один снаряд у дно броненосця i буркнула:
  - Зрада! Ми змарнували таку перемогу!
  Маргарита ще вважала за потрiбне нагадати:
  - Якби не зрада, то ми отримали б у володiння Константинополь i Малу Азiю, а також вихiд у Середземне море. А ми стiльки втратили через зраду та п'яту колону!
  Оленка запустила черговий снаряд:
  - Так, це п'ята колона! Скiльки бiд через неї! Росiйська iмперiя - це унiкальна освiта, яка могла розширитися до меж свiту i зробити людство єдиним!
  Наташа агресивно буркнула:
  - Звiсно! Все могла б i обов'язково зробила б! I бути людству єдиним та непереможним!
  Дiвчина надiслала черговий снаряд, пiсля якого броненосець остаточно розколовся. I тонули японцi.
  Маргарита з тривогою в голосi помiтила:
  - Ось подивiться, що зараз у свiтi робиться? Росiя та США на межi вiйни. А Китай перенаселений i тоталiтарний. Немає у свiтi порядку та процвiтання!
  Наташа послала новий снаряд, цього разу до крейсера, i погодилася:
  - Немає у свiтi порядку! Потрiбне єдине керування!
  Оленка випустила снаряд i вiдповiдно кивнула:
  - I таким керуванням могла б стати царська iмперiя! Самодержавство Росiї - це гарант всесвiтньої стабiльностi та процвiтання!
  I дiвчина посла ще один снаряд, який остаточно розколов крейсер.
  Японцi явно псували. Вони вели безладну стрiлянину, не розумiючи, хто їх топить.
  Слiд зазначити, що у сушi, Японiя у вiдсутностi великої переваги чисельностi. I навiть у реальнiй iсторiї, втратила вбитими та пораненими набагато бiльше, нiж Росiя.
  Але на морi, виробленi в Британiї та США, кораблi Країни Вранiшнього Сонця, були трохи кращими за росiйськi, в основному вiтчизняного виробництва.
  Але i тут якiсна перевага у японцiв дуже незначна. А стрiляють росiяни, мабуть, влучнiше.
  Наташа, ведучи вогонь i потопивши черговий мiноносець, у досадi помiтила:
  - Ось, справдi, Росiя перемагала i сильнiших супротивникiв. Наприклад, Наполеона!
  Оленка, надiславши снаряд у броненосний крейсер, додала:
  - О, так! Наполеон був генiй! I був сильнiшим, але ми його перемогли!
  Маргарита важко зiтхнула i пробурчала:
  - Програти японцям. Це так прикро та прикро!
  Оленка з цим погодилася:
  - Дуже прикро! На жаль, скiнчилася через це епоха династiї Романових. Епоха славна, героїчна, iз завоюваннями та перемогами. I хоч у нас не було свого Чингiсхана, але ми пiднiмалися з часiв Iвана Калiти.
  I дiвчина надiслала черговий, дуже забiйний снаряд. I броненосний крейсер розiйшовся на двi частини.
  Наташа продовжувала i одним снарядом потопила черговий мiноносець. А мiноносцiв у самураїв багато.
  Воїтелька запитала у хлопцiв:
  - Але цiкаво, чому в iсторiї свiту, жодна з iмперiй не досягла абсолютної могутностi?
  Оленка знову послала снаряд у черево чергового мiноносця i заявила:
  - Так, ось справдi, чому? Усi падали. I Перська iмперiя, i Олександра Македонського, i Римська. Чому нiхто не об'єднав людство?
  Наташа в досадi тупнула ногою. Потопила черговий корабель i сказала:
  - Ось саме! Чингiсхан створив iмперiю, яка могла пiдiм'яти пiд себе весь свiт. Але пiсля його смертi, сини та онуки влаштували розбирання та розiрвали iмперiю на частини. Тiльки царська Росiя, з її унiтарною системою була такою країною, що могла iснувати багато столiть i розширюватися, доки не поглине всю земну кулю!
  Оленка блиснула очима i заявила, потопивши черговий есмiнець:
  - Слава великої iмперiї царя Миколи! Не дамо владу нелегiтимним бiльшовикам та тимчасовому уряду!
  Наталя теж послала снаряд у корабель. Потопила японця i заспiвала:
  - Боже царя бережи,
  Сильний державний
  Царюй на славу,
  На славу нам!
  Царюй на страх ворогам -
  Царю Православний!
  Царюй на славу,
  На славу нам!
  Дiвчата видно завелися по-справжньому. Так трощили самураїв, залюбуєшся. А Медведєв вiв свiй забiйний, пiдводний танк. Взагалi, це крута в нього зброя. Топить собi цiлий флот Японiї. Адже це велика сила.
  Дванадцять, тiльки великих броненосних кораблiв, десятки дрiбнiших, у тому числi i крейсерiв. Одних мiноносцiв понад шiстдесят. Потрiбен час, щоби все це знищити.
  Наталя, добиваючи черговий корабель, запитала Медведєва:
  - А як ти гадаєш, Бог є?
  Виконуючий обов'язки посмiхнувся i вiдповiв:
  - У якому сенсi?
  Наташа послала новий снаряд, добиваючи есмiнець, i зауважила:
  - Так версiй у релiгiй багато! Є i язичницькi, i монотеїстичнi! Ось часом починаєш думати про це. I сумнiваєшся, є Бог, коли такий ось бардак у вченнях!
  Оленка розколола ще один мiноносець i, хихикнувши, помiтила:
  - Так, у цьому планi важко повiрити у Бiблiю. Щоб один Бог так поводився. Та ще заводив улюбленцiв!
  Наташа згiдно кивнула:
  - Ось саме. Вiрити, що один народ i є народ Божий? Це явно недостойно найвищого розуму!
  Пiсля цього дiвчина стала топити броненосець великого тоннажу. Воїтелька працювала.
  А ось Маргарита висловила свою думку:
  - Ось таки незрозумiло, як це можливо, що люблячий Бог так спотворює жiнок!
  Наташа здивувалася:
  - Як це, спотворює?
  Маргарита вiдповiла:
  - Та перетворює їх на старих! А що може бути противнiше старої!
  Оленка пустила снаряд у черево крейсеру i заявила:
  - На землi, навiщось ходять дуже мерзеннi бабусi, що i безглуздо, i страшенно некрасиво!
  Наташа труснула головою i пiдтримала:
  - I несимпатично! I не естетично!
  Войовниця засмiялася i пiдморгнула напарницi. Мовляв, вона, така ось крута та агресивна.
  Медведєв серйозно зауважив:
  - Насправдi, старiсть це дуже погано. Вона робить людей негарними, слабкими, вразливими. Але в нiй є, з погляду еволюцiї, деякi плюси!
  Оленка здивувалася. Вразивши черговий мiноносець, запитала:
  - А якi можуть бути плюси в цьому огидному станi?
  Медведєв серйозно вiдповiв:
  - Стимулює цей розвиток науки та iнтелекту. Якби людина не вiдчувала втоми, то й автомобiль їй винаходити нi до чого. Так само, слабкiсть кiгтiв i iклiв призвела до винаходу ножа. Холоднi часи та льодовиковий навчили розпалювати вогонь. Хвороби стимулювали розвиток медицини. - Виконувач обов'язкiв президента подивився, як спритно Оленка вiдправила черговий японський корабель на дно, i продовжив. - Багато в чому людськi слабкостi та стимулювали науку. Ми не вмiли лiтати, але створили лiтаки. А це є прогрес!
  Наташа надiслала черговий снаряд i вiдзначила:
  - Прогрес. Але все ж таки, коли дивишся на стареньку, так гидко стає. Невже не можна обiйтися без потворностi людини?
  Оленка з цим погодилася:
  - Лiтак можуть i молодi винайти. А навiщо старiсть прокляту набивати! Це жахливо та гидко!
  Маргарита не зовсiм до мiсця заспiвала:
  - Не розлучуся з комсомолом! Буду вiчно молодим!
  I дiвчина як рушила кулаком по металу.
  А тим часом тонув черговий броненосець.
  Пiдводний танк продовжував палити японський флот. Адмiрал Того i сам опинився у водi, i був змушений рятуватися на шлюпцi. Японiя мала великий флот, але зiткнулася з принципово новою зброєю. I зазнавала тепер повної поразки.
  Оленка, продовжуючи топити кораблi Японiї, вискалив зуби, якi в неї дуже великi та гострi, запропонувала:
  - Ось про що я думаю. Звичайно ж, має бути естетика тiл. I не можна, щоб жiнки ставали негарними, з в'ялою шкiрою i тiлами, що зiгнулися.
  Наташа, пустивши на дно черговий мiноносець, з подiбним дуже охоче погодилася:
  - Звичайно! Ось над цим працює наука!
  Обидвi войовницi виявилися дуже веселими. Адже вони успiшно топлять флот ворога.
  Агресивнi дiвчата здатнi великi подвиги.
  Маргарита тим часом висловила свою думку:
  - Релiгiї теж виникли через слабкiсть людини. Якби людина була сильнiшою, то й релiгiй не було б. I, звичайно ж, смерть i страх перед смертю призводить до того, що людина шукає собi втiху!
  Оленка нагадала:
  - Я брала участь у спiритичному сеансi, i дещо дивне бачила. Так що духи є!
  Наташка, з хитрою в голосi, помiтила:
  - Немає нiчого дивного в iснуваннi духiв! Адже лiтаємо ми увi снi. Отже, є душа, i як пам'ять про польоти!
  Медведєв вiдповiдно кивнув:
  - Так, душа є! У цьому планi людина унiкальна! А зараз ми, можливо, повеселимося хоч трохи!
  Японський флот танув. Пiдводний танк грав роль кiлера. Трохи сумно було Маргарiтi. Вона, по-перше, опинилася у ролi статиста. А по-друге, що прикро, не надто все добре видно, коли ти пiд водою. Взагалi, щодо Бога, Петро сильно сумнiвався. Справдi, чому пiсля того, як росiяни прийняли Християнство, ними посипалися рiзнi бiди. I монголо-татарське нашестя, а ранiше, феодальна роздробленiсть князiв. Вiйна мiж росiйськими людьми.
  Ось коли, зрештою, з часiв Iвана Калити почалося вiдродження Росiї,
  Московiя мiцнiла. Поки що, наприклад, за Iвана Третього остаточно не стала єдиною, централiзованою державою. I скинула татарське ярмо.
  Так, звичайно, Росiя пiднiмалася вгору. Поки що не спiткнулася на Японiї.
  Це ознаменувало закiнчення iсторiї монархiї та династiї Романових.
  Проте монархiя пiшла, а авторитаризм лишився.
  Маргарита обережно погладила Оленку по спинi. Дiвчина досить забурчала. Схоже, це їй подобалося.
  Медведєв логiчно зауважив:
  - Нiчого поганого в тому, що чоловiк любить дiвчину, а дiвчина чоловiка немає. Це цiлком природно. Але при цьому люди повиннi дотримуватися пристойностi.
  Маргарита невдоволено заперечила:
  - Давайте без читання моралi. Не люблю цього!
  Виконувач обов'язкiв президента посмiхнувся:
  - А хто любить! Але треба дивитися правдi у вiчi. Люди в цьому планi помiтно вiдрiзняються вiд тварин!
  Маргарита вiдповiдно кивнула:
  - Так, мiж нами велика прiрва!
  Оленка єхидно вiдповiла:
  - А ти знаєш, мiж тобою та мавпою, я особливої рiзницi не помiчаю!
  Маргарита засмiялася. Оленка потопила тим часом останнiй з дванадцяти броненосних кораблiв Японiї. Пiсля чого дiвчина помiтила:
  - Ми вже майже покiнчили з ворожим флотом!
  Медведєв єхидно посмiхнувся:
  - Так, ви добрi трудiвницi! I справдi, здатнi на дуже багато! Взагалi я люблю войовниць - це так сексуально!
  Маргарита закрутила корпусом i заспiвала:
  - Я здається сексуальна, я наче процесор! I рухаюся наче робот - звуковий агресор!
  Пiсля чого студент погладив Оленку трохи смiливiше. Дiвчина натискала довгими пальцями на кнопки джойстика та виглядала чарiвно.
  Як грацiознi її рухи.
  Уява намалювала Маргарит принцесу, що йде босонiж на ешафот. Як це романтично. I принцеса така руда. З неї зняли всi прикраси та дорогу сукню. Залишили тiльки дерюгу. Але тюремна роба ще бiльше вiдтiняє красу милого, приємного, свiжого, наче троянда обличчя. I вогняне волосся. Яка прекрасна принцеса, яка йде на страту.
  А там нагорi тонуть тисячi людей. Розколюються кораблi, вирує стихiя.
  I Японiя зазнає колосальної, неповторної поразки. Отже, доводиться самураям, мабуть, каятися в грiхах.
  Маргарита подумала, а у що вiрять японцi? Яка у них релiгiя? Адже вони язичники. Але перемогли Православну Росiю. Ось пiсля цього i думай, чий Бог сильнiший!
  I монголи були язичниками, але скiльки територiй захопили.
  Маргарита запитала Оленку:
  - Скажи менi красуня, як тобi подобається Рiдновiр?
  Дiвчина широко посмiхнулася i, потопивши черговий мiноносець, вiдповiла:
  - Дуже гарна релiгiя! Там такi гарнi казки!
  Маргарита вкрадливо запитала:
  - А ти думаєш казки? А може, й справдi всi цi росiйськi Боги iснують?
  Оленка знизала плечима i вiдповiла:
  - Можливо, i ельфи, i гноми iснують! Все може бути у нашому свiтi. I важко сказати, що iснує насправдi, а що нi!
  Медведєв логiчно зауважив:
  - Якоюсь мiрою все у нашому свiтi iснує. Всi нашi думки, мрiї, бажання, те, що ми залишаємо пiсля себе. Ось є в мене дуже цiкава теорiя Гiперноосфери, де iснує абсолютно все, що коли-небудь було придумано людьми. Тобто iснує думка вiчно. I вона залишається у якихось iнших, паралельних свiтах.
  Дмитро Медведєв вiдiйшов вiд сну. I знову взявся за свою фундаментальну працю точнiше будiвництво iмперiї.
  I знову завоювання...
  Спочатку зiбрати новий танк вагою тисячу тонн, i пустити його на позицiї противника. Нi, звичайно ж, не один, а безлiч.
  I рухаються вони чужою територiєю. А згори ще й лiтаки з атомними бомбами. I що як i бомби прогнати? I зробити анiгiляцiйнi?
  Дмитро Медведєв як усi в ажурi.
  I ось падає чергова країна до чоботiв диктатора. I йдуть завоювання. Але черговий противник. Теж країна велика.... Можна навiть програмувати. Ось СРСР 1941 року ... Йде вторгнення. Юнiти в Медведєва за багато годин гри розплодилися в автоматичному режимi, i в нього населення вже бiльше мiльярда. Проти 196 мiльйонiв. I сучаснiша технiка. I солдатiв можна штампувати казармами до нескiнченностi.
  Благо електроннi ресурси невичерпнi. I пресувати супротивника, пресувати.
  I йдуть собi танки вагою тисячу тонн на атомних реакторах Росiєю прямо до Москви.
  I залишити їх практично неможливо - нiщо не бере!
  Медведєв керує стратегiєю i спiває собi... Потiм зупиняє танки на атомнiй тязi. I кидає у бiй "Пантеру"-2. Машину, яка, проте, все одно здатна побити тридцятьчетвiрку.
  Медведєв грає собi завантажуючи рiзнi параметри машин ... "Пантера"-2 ... Як лупе з дистанцiї. I проб'є радянський танк.
  Не так її ти й проб'єш! Особливо в лоба, а в борт можна. Стрiлянина йде капiтальна. I тридцятьчетвiрки мчати собi... I гинуть пiд ударами гармат...
  Армiя знову рухається. I бойовi роботи з'явилися. Крокують собi. А снаряди збивають лазерами. I роблять це дуже вправно.
  I дiвчата вiртуальнi атакують.
  Медведєв жадiбно дивиться на стратегiю. Захоплююча битва. Знову сам граєш, або передаєш вiйськовому радниковi. I дивишся, за перебiгом бою.
  Ведуть танки в наступ.
  Ось можна рушити вперед пiрамiдальнi танки менш уразливi та непробивнi з усiх ракурсiв. Вони рухаються немов ковзанка.
  А дiвчата бiжать собi босоногi... I стрiляють своїм шляхом.
  Ще одна вiйна. Справжня iграшка. I грошi надходять iз золотих свердловин, не вичерпуючи. Ось як у грi, все за планом, без збоїв, i без спаду природи.
  Все не вичерпується, i ресурси не знижуються. Хоч здається подiбне не надто ймовiрним.
  Медведєва перервав дзвiнок. Виконувач обов'язкiв президента пiдняв слухавку:
  - Ало!
  Глава адмiнiстрацiї президента повiдомив:
  - Ви ще у кабiнетi Дмитро Анатолiйович?
  Медведєв вiдповiв, рiзко:
  - Так! Я ще президент!
  Глава адмiнiстрацiї повiдомив:
  - Зеленський вимагає, щоб пiсля iнавгурацiї ви забралися з резиденцiї.
  Медведєв запитав здригаючись:
  - I де я житиму?
  Глава адмiнiстрацiї вiдповiв:
  - У себе на квартирi! Ваша влада скiнчилася, i всi примiщення ви повиннi звiльнити!
  Медведєв пошепки пробулькав:
  - У мене є прохання до нового президента - нехай вiн менi залишить комп'ютер!
  Глава адмiнiстрацiї попросив:
  - Дайте менi орден "Андрiя Первозванного" i я попрошу, у Зеленського за вас комп'ютер!
  Медведєв вiдповiдно кивнув:
  - Ну, це можна!
  . РОЗДIЛ No 7
  I покликав свого помiчника готувати указ. Про присвоєння голови адмiнiстрацiї ордену "Андрiя Первозванного". Шаблон готовий i поки що I. Про обов'язок розписався.
  Потiм Медведєв почав грати знову.
  Ось уже його вiртуальнi танки пiдходять до Москви i розпочинають штурм. Мiсто це атакують машини вагою двi тисячi тонн.
  Втiм, Медведєв кидає в атаку i "Щур"-5, ось це монстр, а не танк. Десять тисяч тонн ваги!
  Вiйська наближаються до Кремля... Ось i Сталiн тiкає. А його ловлять босоногi дiвчата у бiкiнi. Хапають босими пальцями нiг за нiс. I змушують Сталiна цiлувати голi п'яти.
  Ось вiйська вiртуальної iмперiї пройдуть Москву i йдуть на Урал.
  Захоплюють та його...
  Медведєв знову починає клювати носом i йому снитися.
  Маргарита єхидно запитала:
  - А як на рахунок, наприклад, бiльш класичного подiлу: на рай та пекло?
  Медведєв похмуро зауважив:
  - Це, швидше за все, примiтивне уявлення давнiх про вiдплату пiсля смертi. Насправдi, швидше за все, дещо складнiше!
  Наташа вигукнула iз захопленням, затопивши один iз останнiх японських кораблiв:
  - Заклятий та давнiй,
  Ворог знову клянеться
  Мене розтерти
  Розтерти на порошок.
  Але ангел не дрiмає,
  I все обiйдеться. I скiнчиться все гаразд!
  Дiвчата добивали ворожий флот. Медведєв розганяв танк, переслiдуючи самураїв. Так, вони тут добре попрацювали. Ось цiкаво, як можна скоригувати iсторiю. Царська Росiя була могутньою країною, яка пiднiмалася у висоту. Хоча не всiм людям добре жилося.
  Але країна пiднiмалася. Скорочувався робочий день. З'являлися новi свята. Створювалося мiсцеве самоврядування. Зростала латка при стабiльних цiнах. Вiдкривалися школи. За царя Миколи другого витрати на освiту зросли в шiсть iз лишком разiв. Початкова освiта стала обов'язковою.
  Так, не все змiнювалося на краще досить швидко, але скiльки країна втратила через революцiю та громадянську вiйну. Скiльки розумних людей загинуло та залишило Батькiвщину? I тепер, у цiй частинi всесвiту з'явився шанс подiбне запобiгти.
  Танк, обтiчної форми, швидко i безшумно плив пiд водою. I ось уже останнiй мiноносець Країни Вранiшнього Сонця потоплений.
  Наташа iз захопленням промовила:
  - Ось яка я молодчина!
  Оленка поправила дiвчину, уточнивши:
  - Якi тут усi ми молодцi! Билися, як левицi!
  Маргарита в досадi помiтила:
  - А нiчого особливого! У нас просто технiка була кращою!
  Оленка хихикнула i вiдповiла:
  - Але ж стрiляли з гармат ми самi!
  Наташа пiдтримала подругу:
  - I наводили також ми самi! I це влучне око...
  Маргарита пiдколупнула:
  - Косi руки!
  Наталка засмiялася i вiдповiла:
  - А ти чарiвне дiвчисько!
  Маргарита чесно заявила:
  - А менi шкода японцiв. Вони чудовi мультики малюють. Особливо менi подобається хентай!
  Оленка розреготалася i крутнула ногою в повiтрi:
  - Хентай, це круто! Навiть дуже круто!
  Наташа, з посмiшкою дiвчинки покуштувала варення, запропонувала:
  - А давайте, може, ще фашистам надеремо дупу!
  Медведєв з усмiшкою кивнув:
  - Гарна iдея. Але давайте спочатку доб'ємо сухопутнi вiйська Японiї. I допоможемо закiнчитись вiйнi швидше. Щоб у цьому всесвiтi фашизму i не з'явилося.
  Дiвчата хором вiдповiли:
  -I не з'явиться, i Китай буде наш!
  Пiсля того, як флот Японiї було потоплено, супер танк Т-95 вибрався на поверхню.
  Потiм Медведєву почала снитися рiзна бiлiберда.
  Войовниця Оленка стала на оборону Рязанi. Разом iз нею була й Наталка.
  Обидвi дiвчата в легких обладунках, у кожнiй руцi по шаблi. I пiд ногами спецiальнi тонкi диски.
  Величезна армiя монголо-татар лiзла на штурм.
  Безлiч довгих сходiв разом покрили стiни. Вони були рiзнi: пов'язанi з кореневих тесин, збитi сосновi лiси з перекладинами. Використовувалися i важкi сходи з рядами колод. Вали, завдяки ударним темпам будiвництва, виявилися вищими, нiж очiкували татари, багато сходiв не дiставали до верху. Попереду монголи погнали нечисленних полонених урусiв. Росiяни люди волiли смерть ганьбу полону.
  Але монголи були невблаганнi.
  Безжально штовхаючи загостреними списами, виснажених людей вибивали вгору, розраховуючи на те, що росiйськi люди, не бажаючи вбивати своїх, здадуться. Або самим пiд прикриттям полонених просочитися на крижаний вал. Деякi з бранцiв з криками кидалися вниз, скочуючи по застиглих льоду, збиваючи ненависних нукерiв, вириваючи з їхнiх рук мечi i вiдразу падаючи порубаними. Сходами швидко дерлися люди, не зрозумiєш якогось роду i племенi?
  Напiвголi, у лахмiттi, з дубом у руках, зi сколотими в кров спинами. Закутий у лати чоловiк Ваула вже занiс величезну сокиру, як знизу вiдчайдушно заволали:
  -Не губи нас витязь, свої ми, руси!
  Воєвода Дiкорос пiдскочив до стiни, прорепетував:
  -Я чую, нашi це!
  Вiдчайдушний крик, це пiдтвердив:
  -Стривай рубати, свої! Серед нас немає магланiв!
  Дуже розумна Оленка прокричала:
  -Хто правильно перехреститься, той свiй!
  - Хрестись народ Православний!
  Жахливим голосом, аж за версту шарахнулися конi, проревiв велетень Ваула-Моровiн.
  Захисники Рязанi схвалили:
  -Вiрно! Iстинно!
  Дружно пiдхопили на всiх стiнах:
  -А ну брати, твори хресне знамення!
  Сотнi обiрваних полонених, що посинiли вiд холоду, перелазили через вал, падали, продовжуючи машинально хреститися. Деякi тут же пiдхоплювали заздалегiдь складенi каменi, i розлютилося метали в монголiв. Багато рязанцiв бачили татар вперше, навiть багато традицiйних противникiв, тi ж кипчаки, переодяглися на монгольський лад.
  Вороги були в довгостатевi шуби, настiльки довгi, що плуталися в подолах. У добiрних нукерiв на грудях висiли мiднi та залiзнi пластини, спини були вiдчиненi. Для залякування урусiв, багато хто розфарбував кров'ю i без того злiснi жiночоподiбнi обличчя.
  Але уруси не здригнулися, зустрiвши ворога мечами та сокирами. Вiд потужного розгонистого удару Ваули полегло вiдразу п'ятеро монголiв, другий удар i ще троє! Iншi ратники рубалися не гiрше. Татари незграбно лiзли вгору слизьким валом, вони не могли, як слiд прикриватися щитами, рубати шаблями. Коли цiною величезних втрат монгольська рать досягла верху, на них полився окрiп i страшна зброя: смола, що горiла.
  Навiть жiнки та малi дiти лили воду, що обпалює, кидали камiння та брили. Особливо ефективними були маленькi рогатки з отруєними стрiлами, з них могла стрiляти навiть п'ятирiчна дитина, яка ще не здатна натягнути тугу тятиву своїми маленькими руками. А промазати, палячи в таку густу масу, набагато важче, нiж потрапити. Штурм явно захлинався, понiвеченi трупи у великих кiлькостях скочувалися вниз.
  Через майстерно виготовлену китайцями пiдзорну трубу Гуюк-хан уважно стежив за битвою. Вiн облизувався i прицмокував губами, раз у раз, поправляючи золотий, на хутрi шолом, що вперто й набридливо залазив на чоло. Потiм у гнiвi вiдкинув трубу.
  -Нашi воїни гинуть! Бурундая та Жовтого змiя до мене!
  Тургауди спiшно кинулися виконувати розпорядження спадкового кагану. Гуюк сiв у вирiзане зi слонової кiстки крiсло, як на його плече м'яко лягла рука:
  -Не турбуйся, великий! Заспокой погляд свiй дикий!
  Промуркотiв тягучий наспiв, що добряче скидався на жiночий голос.
  Гуюк-хана потягло на сон, вiн ледве втримався на ногах. Так, це вiн. Знову, ось так, як привид перед ним виник Жовтий змiй - найстрашнiша людина в його вiйську, пекельний демон iз далекої та неприступної Японiї.
  -Ти!
  Нерозумно тицьнув пальцем спадкоємець верховного кагану! Жовтий змiй продовжував розливатись, то збiльшуючись, то навпаки зменшуючись:
  -Я! I бачу я тебе наскрiзь! Настав час стримати злостi плоть! Ну, а точнiше, введи швидше у бiй усi резерви! А вам, я брати допоможу, такий сюрприз всаджу вороговi! Коронний хiд, повiр менi, буде вiрним!
  -Дзе, Дзе, Дзе! Я кину у бiй добiрний тумен пiд командування Бурундая! Ви разом очолите атаку!
  Японець блиснув очима, вишкiривши великi жовтi зуби.
  -Там немає бiлих демонiв, я хочу вбивати рiвних собi! Як справжнiй нiндзя!
  Жовтий змiй блиснув талiсманом, у ротi непомiтно з'явився свисток, почулася переливна мелодiя.
  Гуюк подумав, що з нього знущаються, але не було нi сил, нi бажання сперечатися з чарiвником-нiндзей. У цей момент тургауди грубо вштовхнули Бурундая, Гуюк-хан недолюблював цього покiрного ставленика Субудай-Багатура.
  -Ти, Дiрявий бурдюк! Хiба ти не бачиш, що найкращi ратники гинуть пiд стiнами столицi. Бери, негайно тумен "Беркутiв" i, пройшовши рiчку, пiдрубай ударiв урусiв пiд праву стiну.
  Досвiдчений Бурундай насмiлився заперечити:
  -Лiд ще не змiцнiв, пiд ударами тисяч копит вiн просто лусне.
  Зненацька за Гуюка вiдповiв грiзний японець.
  -Твоє занепокоєння похвальне. Але даремно виявляєш старання! Чарiвний порошок скував на рiчцi лiд мiцнiший за ратну сталь! Ану скачи вперед, тобi ми наказали!
  -Великий нiндзя-батир знає, що каже! Скачи швидше, коли оволодiєш градом, одвiрок коней я дам у нагороду!
  Прокричав, трясучи пальцями Гуюк-хан. Бурундай не наважився бiльше суперечити - загрожує смертю. Монгол зi зграйкою волохатих вершникiв зник з очей. Раптом насунулася тiнь, над головою зашумiло, вiд сильної повiтряної хвилi з наслiдного кагану злетiв шолом:
  -Харакiрi! От i припурхнув Метелик! Тепер буде урусам "припарочка".
  Гiгантський дракон завис над поверхнею, його крила, що вiдливали золотом, здували кучугури, а з трьох хижих пащ вивалювалися полум'янi язики.
  -Дивний мангус!
  Гуюк навiть не встиг злякатися:
  -Вiн здатний спалити всю Рязань.
  -Всю не всю, а стiну пiдпалить. Вперед, мiй маленький Годзiлло!
  Чудовий сон у Медведєва продовжився. Виконувач обов'язкiв президента мав колосальну фантазiю.
  Могутнiй дракон, з розмахом крил у п'ятдесят метрiв, злетiв заввишки. Монголи i шамани, що супроводжували їх, люто вили. Тумен пiд командуванням Бурундая, хвацько залетiв на лiд, кiлька коней спiткнулося, їх тут же разом iз вершниками розтоптала шалена залiзна маса. Триголовий монстр, тим часом, плавно спiкував на стiну. Дiкорос ранiше усвiдомив всю небезпеку повiтряної атаки. Що ж, не хотiлося, звичайно, заздалегiдь розкривати козирi, але задля порятунку мiста доведеться застосувати до цього дня невiдому зброю. Крилатому чудовиську протистояв механiчний монстр, який вiддалено скидався на сумiш павука i сталевої сороконiжки. З парового казана вже курився димок. Молодцi юнаки, що заздалегiдь закинули вугiлля.
  Парова катапульта, це майстерне поєднання технологiй паровоза, лебiдки, багатолапних балiстiв i навiть... музичної табакерки. I цей викований iз загартованої сталi звiр мiг метати майже зi швидкiстю кулемета, на дистанцiю до двох верст будь-яку вражаючу рiч. Дiвчата-войовницi були першими у свiтi, хто здогадався пристосувати поршневий двигун пiд метання зарядiв. Дикорос особисто повернув важiль, майстерно викована з ланцюжкiв стрiчка почала рухатися, вставляючи камiння в лопатi, що швидко обертаються.
  Так як татари мчали щiльною купою, промахiв майже не було, навпаки, кожен важкий камiнь, вiдскакуючи, збивав по кiлька вершникiв, що напирали. Одне погано, шкала прицiльностi слабка, в монголiв потрапити ще можна, а спробуй, врази дракона, що летить! Триголовий монстр повернув голови i розкрив широкi, iкластi, що вiдливали алмазами пащi.
  Полум'я, що вилетiло, пролетiло повз вал i вдарило по будинках. Почувся вереск i крики, кiлька, наполовину слiпих жiнок, бiгли вулицею, з неприродною швидкiстю спалахнули вдома. На щастя, пiсок i важкi бочки з водою, а також пожежнi команди були напоготовi. Частина хат, особливо близьких до стiни, була покрита пожежостiйким азбестом. Пiд дружним натиском, хижий вулкан зблiд i, втративши силу, звернувся до струмкiв блiдого диму.
  Але дракон явно не хотiв здаватися, вийшовши з пiку, вiн розвернувся з витонченiстю перевантаженого штурмовика i знову обрушив потоки вогняного смерчу. Татари вже встигли дiстатися стiни, тому шалене полум'я вразило i їх. Серед жертв виявився i грiзний Бурундай, розкiшний одяг спалахнув, i вiн з ревом пораненого вепря кинувся назад. Дiсталося i росiйським воїнам, а частина льоду помiтно оплавилася, оголивши землю та колоди. Одяг на Дикоросi тлiла, але боєць Антонов, що стояв на стiнi, встиг вилити на нього вiдро води, вiд розпеченої кольчуги повалила пара.
  -Що за диявольське наслання, шкода, що крута Оленка нас не бачить!
  Дракон знову розвернувся i спробував зайти на третє коло. Волхв Савелiй чиркнув пальцями, йому вдалося запустити невелику вогненну кульку, удар припав у середню голову дракона. Невеликий вибух не завдав триголовому монстру особливих втрат, але злегка збив з траєкторiї, внаслiдок чого, дракон пальнув ранiше, вогняний вихор припав по нукерських рядах, що нагромадилися. I знову шаленi завивання, частина татар подалася назад. Тут-то Дiкорос i примiтив молоду високу дiвчину, що хвацько махає двома гострими мечами. З нелюдською швидкiстю, вона рiзала в капусту своїх супротивникiв, завдавала страшних ударiв ногами, лiктями, i навiть головою, пурхаючи як метелик.
  Лише одна, вiрнiше, двоє людей могли зробити подiбне спустошення:
  -Юлiана! Рудий ангел, це ти?
  -Носом нюхаєш квiти! З трьох метрової висоти!
  Зi смiхом вiдповiла Оленка. Дiвчина-войовниця, зi швидкiстю очумiлого гепарда, злетiла на вал, залишивши на стiнi ледь помiтнi кривавi слiди.
  -Не кажи, i так все ясно! Треба загасити крилатий смолоскип!
  Оленка, дико свиснула, дракон, вирiвнявши полiт, заходив на четверте коло. Воїн, що стоїть поруч, пiдказав їй:
  -Використовуй катапульту, Оленка, збий його валуном.
  Дiвчина-войовниця грiзно гаркнула.
  -Я сама краще знаю, що менi використати!
  Оленка блискавично пiдхопила три майстерно викутi ланцюжки. Це була, теж їхнiх дiвчат-войовниць iдея, з'єднай два або три невеликi каменi, пострiл з двох, або бiльше балiст i скошена, понiвечена цiла шеренга. Розгорнувши парову катапульту, Оленка заскочила на лопату i вдарила ногою важiль. Її пiдкинуло високо вгору, вже в польотi дiвчина-войовниця замахала руками, вiртуозно обертаючи мечами, спрямовуючи стрiмкий рух, примудрилася приземлитися на спину дракона, що втикала шипами. Чудовисько здригнулося, спробувало скинути зухвалою дiвку-сiдка, але майстерно звитi ланцюги, захлеснули величезнi пащi - грiзний монстр виявився повнiстю осiдланим.
  -Навiщо тобi три голови? Однiєї не вистачає? Дiрявi, то я їх ланцюжком закую, щоб останнi мiзки не вилетiли!
  Дiвчина-войовниця розсмiялася своїм незграбним жартом. Дракон рiзко набрав висоту, потiм вiдтворив петлю Нестерова, м'язи пiд шкiрою ходили ходуном, монстр докладав вiдчайдушних зусиль, щоб скинути непроханого сiдока. Гарячi потоки повiтря обдували велетенське тiло, змiй мчав, як камiнь, випущений з катапульти, або, швидше за все, метеор. Атмосферна хвиля збивала татар iз колiй.
  Оленка проворкувала:
  -Не Вражає!
  Сон виконувача обов'язкiв президента все ще продовжувався. Трохи розпалася пан Медведєв, може, навiть вiд горя.
  Дiйсно, що для дiвчини-термiнатора дракон, що смикається, коли вона проходила пограничнi навантаження в дванадцяти змiнних площинах, розганяючись до ста п'ятдесяти земних тяжiнь i, одразу пiрнаючи в невагомiсть, потiм знову виходячи на сублетальну межу навантаження. Будь-який представник флори та фауни черв'як перед цим продуктом генної iнженерiї.
  Чудовисько зробило спробу розгорнути голови, страшно брязкаючи величезною пащею. Дiвчина-войовниця з усього розмаху рубала легендарним мечем, вона цiлилася по найчутливiшому мiсцю - нiздрi. Перший удар був плашмя, з нiздрi вилетiли срiблястi бiсеринки, подiбно до перлiв вони виблискували на сонцi.
  -Гарнi у тебе соплi, мабуть, кажуть, що дракон може випорожнитися золотом.
  Змiй ударив вогником. У вiдповiдь, гарна i спритна Оленка рубала вiстрям, удар був рiзкий i точний, лезо трохи почервонiло, а з величезного носа виступили вишнево-рубiновi росинки. Вони застигали просто на льоту, сплiтаючись у дивовижний орнамент.
  Дiвчина засмiялася:
  -Клас, а ну повтори трюк!
  Монстр уже смикався, проте продовжував набирати висоту, стiльний град Рязань ставав дедалi менше. Ось вiн у вiзкове колесо, ось уже в блюдце, а ось i з маковим зернятком, остаточно сховавшись за хмарами. Блиснуло чорне, у яскравих зiрочках небо, вони залiзли в стратосферу, стало важко дихати, повiяло холодом вакууму. Хоч легендарна Оленка i не проста людина, але без повiтря обходитися не може. Але, мабуть, i дракону нема, рептилiя виходить судомами, задихається, от i доводиться знизити висоту. Повторювати подвиг Руслана три днi i три ночi Чорноморця, який тримав бороду, явно не полювання. У головi з'являється фраза з дитячого сайту, чомусь їй дуже хочеться її повторити.
  I дiвчина-войовниця вимовляє:
  -Ми З тобою однiєї кровi ти i я!
  Дракон немов уловив сенс, здригнувся i припинив полiт. Потiм почав повiльно знижуватися.
  Красива i мускулиста войовниця промовила:
  -Правильно мислиш крилатий мiй брат! Чи буде з тобою у нас результат!
  Внизу кипiло справжнє побоїще, монголи вже вiдкочувалися вiд стiн, i чудова Наталя вирiшила, що настав оптимальний момент для удару. Молодець, хоробрий дiвчина, її видно вiдразу, де вона пройшла, залишається кривава, густо вимощена трупами дорiжка. Не тiльки ноги й руки, двi подовженi коси Наташi потрощують вплетеними на ланцюгах кинджалами iз загартованої сталi.
  Оленка сказала сама собi, тупаючи ногою:
  -Я собi такi причиндали обов'язково зроблю! А тепер, зiгрiємо магланiв!
  Дике полум'я вирвалося потрiйним вулканом з луджених ковток, татари скупчилися надто щiльно, i їх, просто сотнями смажило, пекельним багаттям, що виливається з пащ. Особливо сильно злякалися конi, проте бiльшiсть скакунiв вже були вiдбитi раптовим ударом у спину, лише особиста охоронна тисяча Гуюк-хана залишалася пiд сiдлом. Виверження тривало, змiтаючи одним залпом у вогненний ураган сотнi та сотнi бiйцiв. Жовтий змiй з очима, що звузилися, спостерiгав за поверненням свого дракончика.
  Боєць зi сходу проревiв:
  -Зрадник! Ось ви всi представники драконячого роду, завжди зраджуєте i служите тому, хто сильнiший!
  В лютi, нiндзя-чарiвник спробував вразити зухвалого наїзника, з кулеметною швидкiстю метаючи пульсари. Юна воителька Олена посмiхнулася i повнозвучно спiвала:
  - З вогненною водою - перекинь склянку! Ти чужинець крутий - полум'ям харкал!
  Ось це дiвчина - весела, з гумором. I пульсари з вогню їй не страшнi.
  Олена легко збивала їх, використовуючи легендарну зброю i час вiд часу направляючи звiра на ворожi загони. Такий багаторазовий вогнемет iз крилами, кращими, ста механiчних на кiннiй тязi.
  Мабуть, навiть це по кручi штурмовика, i звiдки в нього стiльки пального, не спливає запал? Треба буде на дозвiллi вивчити монстра i створити нову, ранiше небачену зброю! Стрiли, як просо вiдскакують вiд товстої, переливної, мерехтливої всiма кольорами веселки, броньованої шкiри. Попадання лише на митi змiнюють розмальовку Рубiново-червоне стає бузково-фiолетовим. Лiлово-сапфiрове, навпаки, звертається в ало-оранжеве, золотаво-жовте, в смарагдово-салатове. Це дуже красиво, шкода, що в гарячцi кривавого бою, нiколи насолоджуватися казковим видовищем.
  Росiйськi ратники i солдати Бiлого легiону, сформованого дiвчатами, тим часом вже порубали бiльшу частину монгольської ратi. Особливо моторошно стало, коли в справу вступили механiчнi вогнемети, такий подвiйний удар будь-яка армiя не може витримати. Ще хвилина, i почнеться безладна втеча. Жовтий змiй на мить завагався.
  Наказ Батия зрозумiлий, пiд шумок убити спадкового кагана, але плата надто низька. Нi, вiн його вб'є пiзнiше, а поки виведе з-пiд росiйських мечiв:
  -Вiдiйдемо, каган, я тебе прикрию!
  -А як же триголовий мангус? Я не дозволю йому мучити мою армiю!
  Нiндзя клацнув пальцем, посипалися iскорки:
  -Я можу прочитати складне заклинання, i вiн повернеться у свiй свiт, але тодi сiм рокiв не зможу його викликати! Хоча є варiант! Заклинання рiвня Хале!
  -Це як?
  Не по роках жирне й одутле обличчя Гуюка витяглося. Нiндзя-кiлер пояснив:
  -А Так! Якщо я його бiлого мангуса вб'ю, то мiй дракон буде, якщо вiн мене, то його!
  Японський чародiй прошепотiв довгу мантру, талiсман блиснув яскравiше за сонце. Захоплена азартом винищення, босонога Оленка раптом вiдчула, як пiд нею зникла гнучка лощена спина могутнього i вже слухняного монстра. Вона опинилася в повiтрi, зi швидкiстю каменя летячи вниз. Падiння було неприємним, але не смертельним. Пробивши метрову кучугуру, з люттю пораненого кабана воїнка-термiнатор обрушилася на монголiв. Останнiй органiзований опiр впав, жалюгiднi залишки величезного вiйська кинулися в повальну втечу.
  Найкрасивiшi дiвчата, голоногi Оленка та Наташа, буквально змагалися у винищеннi нукерiв, що втратили орiєнтацiю. Гуюк-хан, тим часом став практично невидимий, його хортий кiнь бив усi рекорди iподрому, спадковий каган думав лише про власну шкуру.
  -Нi, це не самурай! Жалюгiдний боягуз. У падлу служити такому мiкадо!
  Гаркнув нiндзя.
  Жовтий змiй дiстав два могутнi катани, схрестив їх i рiзко смикнув, вiд лез вiдокремилася iскриста рожева кулька. Магiчний самонавiдний пульсар, стрiмко злетiв у напрямку до прекрасної, напiвголої Оленки.
  Войовниця-термiнатор встигла помiтити рух, на льоту зрубала вогненний потiк, невеликий вибух розлетiвся блискавками, розкидав десяток-другий монголiв:
  -Це диявол! Самурай пекла!
  Крикнув Жовтий змiй. Нiндзя вже приготувався було рвонути на зустрiч кривавiй босоп'ятiй Оленцi, як на його голову прийшла елементарна думка. "Що якщо вiн одразу не вб'є цю найсильнiшу дiвку-бiйця, то до неї приєднається блондинка-термiнатор Наташа, i тодi наслiдки стануть катастрофiчними. Тим бiльше, що вона пiдкорила дракона, а пiдкорити великого змiя може лише дуже могутнiй воїн".
  Нiндзя просипiв:
  -Я Змиваюся пташки! Iду, щоб повернутися!
  Жовтий змiй, розгорнувши бiлий плащ, закопався у снiг. Потiм захлинаючись, почав шепотiти заклинання перемiщення.
  Голонога Оленка продовжувала шалене переслiдування, крута Наташа не вiдставала. Не дивлячись на всю жорстокiсть сутички, вони не на мить не випускали з поля зору царський намет наслiдного кагана.
  -Вiн втече, наздоженемо ватажка!
  Запропонувала голонога Оленка. Метнувши босою ногою диск, Наташа недбало вiдповiла, продовжуючи стрiмкими помахами рiвняти монголiв, що втiкають.
  -А Навiщо! Зайву радiсть принесемо Батизi, та й це надто гуманно. Меч вбиває легко, а джихангiр просто здере з нього шкуру.
  Оленка, зрiзавши одним помахом чотирьох, зареготала.
  -Якщо вiн сам не обломить Батию роги! Будемо гнати їх до самого табору, чи як?
  Наташа хихикнула i видала:
  -Батий неабияк наклав у штани, а чим менше магланiв уцiлiє, тим краще!
  Дiвчата-термiнатори додали кроку, це нагадувало гру в наздоганяння, нукери вiдчайдушно хлестали коней, роздираючи в кров боки. Докладаючи вiдчайдушних зусиль, їм вдалося злегка вiдiрватися вiд руських вершникiв, але не можна уникнути тих, хто був сконструйований швидше за гепард!
  Прокинувшись, Дмитро, Анатолiйович Медведєв зробив зарядку i ввiмкнув телевiзор. З нагоди перемоги Зеленського проходили всенароднi гуляння та трiумфування. Народ щиро тiшився змiнами.
  Усi хотiли жити за новим, i вiльнiше. Наближалася iнавгурацiя, i здобуття Зеленським усiєї повноти влади. I це теж викликало ентузiазм та натхнення. Мовляв, усе змiниться i буде краще, нiж учора. А слов'яни знайдуть єднiсть i холодна вiйна закiнчиться. Як авторитарний жах путiнського перiоду.
  I про Зеленського вже спiвали гарнi пiснi... Хотiлося всiм нового та прекрасного.
  Сам Зеленський оголосив, що скасує своїм першим указом депутатську недоторканнiсть, а також пiдчистить пiр'їни олiгархом. Обiцяв Зеленський та значно пiдняти податки на багатих. Мовляв, нема чого їм жирiти!
  Загалом багато чого планувалося зробити. Включаючи грандiозне будiвництво залiзницi: Архангельськ - Чукотка, i далi пiдземний тунель пiд Аляску.
  Чим Зеленський не цар? Його проекти грандiознi. I в США незабаром змiниться влада i буде iнше поколiння полiтикiв. Якi також хочуть змiн.
  I ось Зеленський розкручується.
  Поки комп'ютер не вiдiбрали, Медведєв вступив у гру.
  Ось уже пiсля завоювання СРСР можна i зi США зчепитися. Але спочатку проженемо лазерне ПРО, тут такi можливостi iмперiя має. Вiйна проти США - 2008 року! Вторгнення починається з Чукотки на Аляску.
  Йде реальна боротьба.
  Б'ється "Абрамс" проти танка "Пантера"-7. Нова машина вже не так важка, як досконала. I показує свiй абсолютний клас.
  I трощить собi янкi... Медведєву трохи набридла вiйна, i вiн передав управлiння вiйськовому Раднику класу Рокосовського. А сам став керувати.
  Наприклад, збудувати щось... Новi храми у кожному по сiм релiгiй. Або навiть новi телевежi. Та й пiрамiду звести було б класно. Висотою пiвтора кiлометра. Так це було б дiйсно супер!
  Медведєв заразом пiднiмає рiвень добробуту. Адже не тiльки вiйськовi заводи штампувати.
  Можна i випускати телевiзори, холодильники, комп'ютери, ноутбуки. I виробництво будувати, i бойовi м'язи накачувати. Але США й так долаємо... Iмперiя вже населенням понад два з половиною мiльярди i вiйну проти США цiлком тягне. Медведєв скеляє зуби i спiває:
  - Я справжнiй ураган усiх сторiч! Той, що принесе багато смертi!
  I знову пресує Америку. Ось уже вiдбувається обмiн ядерними ударами. Така битва наростає.
  . РОЗДIЛ No 8
  Ех, давайте юнiти ще раз наперед. I як ударимо! Ось рухаються дiвчата-пiхотинцi. Все босонiж i в бiкiнi. I як колють багнетами янкi, i як босими нiжками метають гранати. Справжня енергiя у них. I все переливається, як ртутнi кульки бiгають пiд засмаглою шкiрою. Дiвчата люблять вбивати - ось це дiвки!
  I спiвають собi:
  Ми дiвчата лихi комсомолки,
  Нас цар Медведєв, дуже мудрий цар...
  I голосок у нас звичайно дзвiнкий,
  Будь-яка справа сперечатися - дерзай!
  I знову як метнув гранати босими пальчиками нiжок. Ось це дiвки - буквально супер. I трощать янкi, захоплюючи Аляску. I ще спiвають собi:
  - Злi вовчицi збиваються в зграю! Тiльки тодi виживе рiд! Слабкi гинуть, їх убивають - очищаючи священну кров!
  I дiвчата мчати в атаку вискалив зуби. А ось проти американцiв ще й "Тигри"-7, яка приголомшлива мiць. I не зупинити таких монстрiв!
  "Тигр"-7 особлива гармата високого тиску з початковою швидкiстю снаряда 2500 метрiв за секунду. I як лупне, то вiд неї нiчого не врятує. I бiжать на всi боки "Амбрамси". I зриває з них вежу.
  I дiвчина змушують солдатiв стає навколiшки i цiлувати їм босi нiжки.
  Знову здаються американцi. I вiйська армiї Медведєва пiдходять до Нью-Йорка. I мiсто вже пiд ударом. Його без жодних церемонiй захоплюють.
  Медведєв себе великим полководцем вважає: ось узяв-таки Нью-Йорк.
  I можна сказати найбiльший вiн iз загарбникiв. I згодом i Вашингтон.
  I здаються американцi. Президент США впав ниць i почав цiлувати дiвчатам босi нiжки. То однiєї, то другої, по черзi.
  Так поцiлував цiлий батальйон босоногих дiвчат. Ось це битва - супер!
  Медведєв хихикає ... Ось вiн i Америку захопив. А Путiну подiбне виявилося не пiд силу!
  Ось це справдi битва - супер! I згодом на Мексику.
  I знову захоплення... А дiвчата мексиканцiв ставлять навколiшки, i вони їм босi п'яти цiлують. I ревуть:
  - Слава красуням!
  Так комп'ютер може показувати кольоровi зображення дiвчат, з голими п'ятами, якi цiлують полоненi. I це такий кайф.
  Ось знову ведуть полонених - цього разу чорношкiрих. I тi теж цiлують дiвчатам босi ступнi.
  А ще й танки повзуть пiрамiдальнi...
  Дiвчата рухаються i їх дуже багато ... Адже можна молодий штампувати з ресурсiв. I вибрати, що всi юнiти - дiвчата в бiкiнi. А це так гарно.
  В основному вони рудi та блондинки.
  I захоплюють одну за одною країну. Такi крутi войовницi. Падають пiд їхнi босi нiжки iмперiї.
  Медведєв грає iз задоволенням... I навiть собi щось насвистує пiд нiс.
  А як вибухає воднева бомба! Жахливе варварство! I цiле мiсто, мов корова язиком злизала. А скiльки ще радiацiї. I бiжать босоногi дiвчата радiоактивним пилом. I їхнi голi п'яти обпалюються.
  Медведєв же грає, наче пiтон заковтує чергову територiю.
  Ось ще одна держава пiдкорена у вiртуальному свiтi i скинутий прапор.
  Танки тепер новi з активною бронею та керамiкою. Багатошаровi та ефективнi.
  I авiаносцi сучаснi, i теж цiлком доречнi. I як починають бити iз них лiтаки.
  Медведєв, як ми бачимо, дуже розумний виконувач обов'язкiв президента.
  Так, наразi розробки безпiлотникiв. I це круто. А також дископодiбних лiтальних апаратiв. Тут уже в бiй йдуть на кшталт НЛО. А далi пiрамiдальнi танки.
  Президент США Трамп, свiтла головушка, наказав зробити машину невразливу та непробивну з усiх ракурсiв. Так з'явився мастодонт у виглядi низької пiрамiди. I така машина показала чудовий захист. Особливо проти кiнетичних снарядiв.
  I тепер цей танк виявився настiльки вдалим, що його не пробити, i вiн досi на озброєннi США. Його навiть так i прозвали танк Трампа.
  I безумство часом охоплює людей, коли вони бачать, що машина непробивна.
  Медведєв веде нерiвний бiй, i його машини вже чергову вiртуальну столицю взяли, перетворивши на купу руїн та киплячих воронок.
  Але й цього дiвчинi-роботу мало. Вона розпочинає розробку зброї нового поколiння: анiгiляцiйної бомби. А ця бомба в чотириста разiв потужнiша за водневу. Тож якщо вже вдарить, то й попелу не збереш!
  А вiйна вже перетворюється на космос.
  Медведєв використовує кораблi з нового сплаву мiцнiше i легше за титан. I летять зорельоти до космосу, i борються бойовi роботи. Тут уже багато рiзних моделей у пiдземних заводах.
  I ось падає остання iмперiя планети. I що? Тепер у далекий космос!
  Починається епоха зоряних вiйн.
  Медведєв розумiється на цьому i енергiйно натискає на клавiатуру. А можна й пальцями водити, чи думками керувати.
  Виконувач обов'язкiв президента дiє розумно, i будує собi космiчний флот. I бiй продовжується.
  Йде розробка ще потужнiшої, тим самим анiгiляцiйної, термокваркової бомби. А вона у сто тисяч разiв потужнiша, нiж анiгiляцiйна.
  I ось здiймаються в небо кораблi. I захоплюють супутники планети. А вiдтак i сусiднi системи. Роблять це вкрай швидко.
  А виконувач обов'язкiв президента виконує термiнаторiв у грi. Ось термiнатор - герой. Ось рух у часi, нехай навiть i обмежений.
  Медведєв пропищав:
  - Люди тупотять ногами по землi, що з чоботами! Що й безглуздо i страшенно некрасиво!
  I Медведєву стало набагато веселiше. Ех, дiти, якi ви гарнi. Особливо якщо стали космiчними воїнами.
  Ось розгортається зiркова битва. I серйознi обмiни ударами коли тривiально б'ють пiд дих. Точнiше це образне мислення.
  Медведєв, продовжує атакувати:
  - Мої зорельоти вбивчi!
  I призначає замiсть себе нових космiчних командирiв. А що бiй є бiй.
  Ось Медведєв командує зi своїми полководцями. Ось на неї пiднiмається ворожа коалiцiя. Коли насувається така незлiченна армада, це страшно, здалеку здавалося, повзе багатобарвна туманнiсть. Причому кожна iскорка це демон, викликаний магiєю чаклуна-некроманта. Понад дванадцять з половиною мiльйонiв вiйськових космiчних судiв основних класiв, i нескiнченна дрiбна "комарильня", з урахуванням пiдкрiплень, що постiйно прибувають, її чисельнiсть наближалася до двохсот мiльйонiв. Фронт розтягнувся на пару парсекiв, у таких масштабах навiть флагманськi ультралiнкори виглядають, як пiщинки в Сахарi.
  Насувається Генеральна битва: Армiя космiчної iмперiї Медведєва проти багатоликої "Коалiцiї тотального порятунку", яка вирiшила, замiсть постiйної тактики оборони, що вiчно спiзнюється, самiй завдати удару по флоту жорстокого агресора.
  Стiльки тут кораблiв, з приголомшливим, хоча в бiльшостi випадкiв тiльки заважають ефективно боротися, рiзноманiтнiстю. Ну от, наприклад, зорелiт у виглядi клавесину, або, з довгими дулами замiсть струн, арфа, а то й зовсiм контрабас iз вежею танка часiв Другої свiтової вiйни. Таке може i справляє враження на слабкодухих, але швидше здатне викликати смiх, нiж страх.
  Їхнiй противник iмперiя, що претендує на роль всесвiтньої держави. Великий космiчний емiрат Медведєва, де все поставлено на службу вiйнi, головне гасло - ефективнiсть та доцiльнiсть.
  На вiдмiну вiд коалiцiї, зорельоти виконувача обов'язкiв президента вiдрiзняються лише розмiрами. А форма практично та сама, дуже хижi на вигляд глибоководнi риби. Може, з єдиним винятком, що скидаються на товстi, що вiдливають сталлю кинджали - грейфери.
  Зiрки в цiй частинi космосу не надто густо розкиданi по небу, зате колоритнi, своєрiднi у своїй свiтловiй гамi.
  Чомусь дивлячись на цi свiтила, виникає сумне почуття, нiби дивишся в очi ангелiв, що засуджують живi iстоти свiтобудови за їхню мерзенну, воiстину дикунську поведiнку.
  Армiя виконувача обов'язкiв президента не поспiшала вийти на зустрiч, лише окремi мобiльнi загони, стрiмко, користуючись перевагою в швидкостi, атакували супротивника, завдавали шкоди i йшли назад. У вiдповiдь їх пробували зустрiчати загороджувальним вогнем, але бiльш спритнi i з досконалим захистом, вони дiяли набагато ефективнiше.
  Рвалися, як при детонацiї мiни, що здаються в космiчних масштабах дрiбнотою, крейсери та есмiнцi. Але вдалося звалити i велику дичину. Один iз величезних лiнкорiв коалiцiї виявився пiдбитим, вiн густо задимив, покоробився, i на борту велетенського зорельота, немов пожежа в сухому лiсi, спалахнула панiка.
  Iномирцi, схожi на тушканчикiв тiльки з клешнями замiсть хвоста, в страху розбiгаються, при цьому, несамовито верещачи i пiдстрибуючи. Мiж ними трапляються типи по дрiбнiше, що скидаються на гiбриди ведмедiв i качок. Дзюби вiд дикого жаху кривляться, лунають кряки, розлiтаються, тут спалахує пiр'я. Ось одна з ведмежих качок перекинулася нагору ногами, закрутивши головою в протипожежну трубку. Там їй прямо в глотку хльоснуло пiною, живiт миттєво розуло, i пташина тушка лопнула, розбризкавши кровiще з залишками плотi, що виходить чадом.
  Тушканчики обпалюються, прагнуть рятувальних модулiв, але, схоже, що система, яка дарує примарну надiю на виживання, безнадiйно пошкоджена. Їхнiй генерал, Таракан-хвiст випускає iстеричний писк:
  - Про боги квадратури вселенського кола, по.
  Домовити не вдалося, полум'я накрило його невдалий превосходительство. Плоть розумного гризуна розсипалася на елементарнi частки.
  Лiнкор догорав, вираючи у вакуум, бульбашки повiтря, а потiм рвонув, розлетiвшись на безлiч уламкiв.
  Медведєв, вдосталь награвшись, зробив ще кiлька розпоряджень. Нагородив i Новодворську посмертно зiркою Героя Росiї. Наказав нагородити Олега Рибаченка всiма орденами та медалями, що є в Росiї. I вручив орден Андрiя Первозванного та Дональду Трампу. Пiсля чого Медведєв знову заснув... Нiхто його поки не турбував.
  Пiсля такого подвигу Оленка помiтно пiдбадьорилася. Як i її команда.
  Маргарита першою взяла слово:
  - Давайте, покiнчивши з Японiєю на морi, доб'ємо їх i на сушi!
  Оленка гаряче пiдтримала цю iдею:
  - Звiсно! Навiщо припускати загибель нових росiйських солдатiв!
  Наталя також висловилася:
  - Куропаткiн надто нерiшучий полководець. Тож не факт, що вiн зможе перемогти, навiть з урахуванням ослаблення японцiв пiд час штурму Порт-Артура!
  Медведєв рiшуче пiдбив пiдсумок:
  - Наступаємо! Це наш шанс i шанс Росiї!
  Пiсля чого, потужний i ультрасучасний танк почав рухатися. Так, у Японiї поганий день. I вони не раз проклянуть момент, коли їм спало на думку воювати з Росiєю.
  Танк рухався у напрямку японських вiйськ. Оленка iз захопленням промовила:
  - А менi такий дивовижний сон снився. Наче я i Наталя захищаємо Рязань вiд полчищ Бату-Хана.
  Маргарита пожвавилася:
  - А я увi снi була?
  Оленка заперечливо хитнула головою:
  - Нi! Тебе якраз не було!
  Дiвчина з досадою простогнала:
  - Як шкода!
  Голонога Оленка засмiялася i помiтила:
  - Ти могла нам лише завадити! Зате ми з Наташею були такi крутi!
  Дiвчина-блондинка спитала з подивом:
  - Крутi були?
  Босонога Оленка охоче пiдтвердила:
  - Так, дуже крутi! А я навiть осiдлала дракона!
  Наталка засмiялася i вiдповiла:
  - На драконi ти була дуже красивою!
  Оленка охоче пiдтвердила:
  - Це як у казцi! Там де дракони, i ельфи, i все таке гламурне!
  Маргарита вiдповiла iз щирим почуттям:
  - Ти i без дракона дуже гарна! Просто фея, i диво iз чудес!
  Оленка впевнено заявила:
  - Я всiх перемагатиму! I з драконами, i без драконiв!
  I войовниця показала кулак.
  Першим росiйський танк атакував японцiв, якi стояли пiд стiнами Порт-Артура. Їх було досi досить багато. Запрацювала артилерiя. У вiдповiдь ударила гармата 152-мiлiметра грiзного танка, а також вiсiм забiйних кулеметiв. I знову самураїв почало скошувати сотнями.
  Кулемети - "Дракони", дуже забiйна рiч. П'ять тисяч куль за хвилину - просто звiр якийсь.
  Японцi падали пробитi, розiрванi на шматки, з роздробленими черепами. Їхнi животи лопалися, а тiла пiдскакували, пiдкинутi нищiвними ударами вогню.
  Рвалися й уламковi з кумулятивною начинкою снаряди. Вони вiдмiнно пiдходили як у стрiльбi пiхотою, так i для пробивання днища кораблiв.
  Ось це дiвчата-термiнатори i професор справжнiй генiй. Так взялися молотити самураїв.
  Голонога Оленка вигукнула:
  - Хай славиться росiйський дух!
  Наташа, натиснувши босими пальцями нiг на кнопку джойстика, послала зливу куль, продовжила:
  - I наш цар, Микола Другий!
  Голонога Оленка продовжувала посилати снаряд за снарядом. Кожнi три секунди вилiтало забiйне. I замовкали японськi батареї. I гинули жовтошкiрi солдати у великiй кiлькостi.
  Наташа, викосивши кiлька шеренг самураїв, пiдтримала:
  - Гiмн Батькiвщини у серцях у нас спiває.
  Голонога Оленка, продовжуючи, плюватися снарядами з забiйною начинкою, а вони куди потужнiшi вiд пластиду, продовжила:
  - У всьому всесвiтi немає його красивiшого.
  Наташа, ведучи нещадний вогонь японцями, за допомогою босих пальцiв нiжок, додала:
  - Стисни мiцнiше витязь кулемет.
  Босоп'ята Оленка, ламаючи самураїв, закiнчила:
  - Помри за Богом цю Росiю!
  Дiвчата справдi такi, що супер! Чудова красуня. Дивишся на них i милуєшся. А ось японцям це чиста смерть. Танк пройшовся батареями. Вибив гарматнi розрахунки. Зробив це дуже, i дуже швидко. Потiм пройшовся окопами. Теж багатьох викосив. Точнiше не багатьох, а майже всiх. Винищення виявилося тотальним. Тут уже, звичайно, все виходило автоматом. Так знищували японцiв.
  Оленка, зi смiшком помiтила, натискаючи босими пальчиками засмаглих нiжок, на кнопки джойстика:
  - Ми, швидше за кати, нiж воїни!
  Наташа хихикнула i погодилася:
  - Свободи, генiя та слави кати!
  I знову цiвками стрiляє. I вибиває самураїв iз дикою силою.
  Маргарита, яка теж влучно стрiляла босими нiжками, рацiонально помiтила:
  - Менше буде блакитних, у Японiї виникне дефiцит чоловiкiв!
  Голонога Оленка, розреготалася, i знову врiзала снарядом:
  - Стережiться жiнок! Жiнок, бережiться!
  Ось це справдi така дiвчина, що вiд неї вiдскакують i снаряди, i уламки, i будь-якi кулi. Принаймнi дiвчина є реальним термiнатором.
  Наташа взяла i заспiвала:
  - Крокують легiони,
  Блищать у них багнети.
  За нами мiльйони,
  О росiйськi полки!
  Нiхто не зупинить,
  Нiхто не переб'є...
  Хiд вiдкриває новим,
  Летимо швидше у полiт!
  I знову як посипле зливою на супротивника. I не дає їм спуску на соту частку ампера.
  Голонога Оленка, викидаючи з монотоннiстю дятла снаряди, прошипiла, щойно проспiвавши з глузуванням:
  - Раз, ударник, два ударники, вiн хитається.
  Наташа ведучи вогонь, пiдтвердила пiсню:
  - Раз ударник, два ударники, вiн валяється!
  Крута Оленка енергiйно пiдтримала:
  - Раз дощечка, два дощечка - труна будується.
  Голонога Наташа, продовжуючи пальбу i вибиваючи супротивника кулеметними чергами, прошипiла:
  - Раз лопатка, два лопатки - ямка риється!
  I войовниця пiдморгнула своїми сапфiровими очима. Адже вона реально така краса.
  Голонога Оленка придивлялася до позицiй. Танк працював швидко, i вiд армiї генерала Ноги практично нiчого не залишилося. Схоже, i самого командувача вбили. Добиваємо останнiх японцiв з облогової армiї.
  Медведєв логiчно зауважив:
  - Ось до чого технiка дiйшла! Чотири людини за кiлька годин знищили понад вiсiмдесят п'ять тисяч японцiв.
  Напiвгола Оленка, зло, посмiхнувшись, помiтила:
  - Потрiбно знищити й решту! Нiкого не кинути!
  Наташа заспiвала, ведучи вогонь за останнiми тисячами самураїв:
  - Нi, не будуть золотими гори, всiх ворогiв Русi уроєм скоро!
  Крута Маргарита додала:
  - Нi, не геморой, супостата ти скорiше урою!
  Викосивши поголовно армiю генерала Ноги, дiвчата-термiнатори тимчасово вилiзли з танка i пробiгли босонiж снiгом. А що вже зима.
  Вже однiєї пiхоти вони винищили понад сто п'ятдесят тисяч. I плюс ще японський флот. Тим не менш, ще понад двiстi п'ятдесят тисяч японцiв стоять проти армiї генерала Куропаткiна.
  Медведєв пiсля сну вийшов iз дубовою головою. Трохи схожий. Потiм знову грав на комп'ютерi... Зiрковi вiйни це чудово... Але щось уже не склалося...
  Медведєв став перегравати нову стратегiю. Включив iсторичну гру: Росiя часiв Миколи Другого. I вiйна iз Японiєю. Така жорстока вiйна. Можна розгорнути стратегiю i на комп'ютерi штампувати сили.
  Медведєв грав на легкому рiвнi, але пропустив укол з боку японцiв i зазнав великих втрат. Та будувати треба не надто активно. Давай перезавантаження.
  I знову граєш собi... Як з'ясувалося на мiсцi Куропаткiна виконувач обов'язкiв президента не надто блищить... Усi брешемо збої якiсь йдуть, помилки.
  Медведєв тодi увiмкнув вiйськового радника, i справи пiшли на лад... А сам узяв i задрiмав у крiслi.
  Красива Оленка , шльопавши босими ногами, запитала у Наташi:
  - А що ти вiдчуваєш, вбиваючи стiльки людей?
  Дiвчина-блондинка чесно вiдповiла:
  - Не знаю! Таке сприйняття, наче це комп'ютерна гра! Нi лютi, нi гнiву, чи особливої радостi не вiдчуваєш!
  Голонога Оленка хихикнула з досадою:
  - Ось це i є вiйна!
  Наталка перекрутилася в сальто. Її червонi, круглi п'яти так i миготiли. Взагалi вона чудове дiвчисько, здатне домагатися без особливих зусиль дуже багато чого. I не миттям, то катанням.
  Дiвчата бiгли снiгом. Їхнi тiла дуже виразнi. Груди великi, стегна розкiшнi, наче крупи у коней, мускулатура рельєфна. Такi ось красунi-богатирки. Вони найреальнiша жiноча сила. Стiльки грацiї. А ноги - пiд засмаглою шкiрою перекочуються кульки м'язiв.
  Ось їм назустрiч попалися три японськi розвiдники.
  Дiвчата перекрутились у сальто. I як голими п'ятами врiжуть самураям у пiдборiддя. I реально зламали їм щелепи. I вибили усi зуби. Пiсля чого дiвчата заспiвали:
  - Велич росiян визнала планети,
  Ми мчимося впевнено вгору.
  Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту,
  Крокує народ усiєю країною в комунiзм!
  I знову красунi пiдморгнули смарагдовими очима. Вигляд у них такий бойовий. Активно дiють войовницi. I знову пробiжка.
  Голонога Оленка пiдстрибнула. Прокрутила в повiтрi вертушку i помiтила:
  - Ми такi крутi. Можемо i весь свiт завоювати!
  Наташа хихикнула i вiдповiла:
  - Iмператриця планети Земля -
  Це дуже круто!
  I обидвi дiвчата пiдморгнули одна однiй. Пiсля чого помчали назад. Справдi, щодня вiйни дуже дорого обходиться скарбницi царської Росiї. I швидше час iз японцями кiнчати.
  Медведєв зустрiв дiвчат iз променистою посмiшкою:
  - Ну, як, набiгалися?
  Голонога Оленка заявила з усмiшкою:
  - Набiгалися i готовi до бою!
  Наташа агресивно помiтила:
  - Усiх переб'ємо!
  Медведєв махнув рукою i наказав:
  - Тодi погнали!
  Голонога Оленка засмiялася i вiдповiла:
  - Наша четвiрка найбiльш смертоносна у свiтi!
  Наташа на це заперечила, тупаючи босою ногою:
  - Не у свiтi, а у всесвiтi!
  I потужний, агресивний та забiйний танк погнав на всiх швидкостях. Ще понад двiстi п'ятдесят тисяч японцiв попереду. Але ж снарядiв вистачить i на мiльярд солдатiв!
  Дiвчата, професор i студент- ось це команда, яка всiх сомне i скрутить в баранячий рiг. I летить собi танк до японських вiйськ. Грiзно мчить собi. Хоче всiх поламати.
  Голонога Оленка заспiвала iз захопленням:
  Простори Росiї - прекрасної, рiдної,
  Де перли снiгiв, рiчок безкраїх кришталь,
  А росiйський солдат iз генералом єдинi.
  Святий символ держави - орел Православний, наш царю!
  I ось швидкий танк фактично злетiв. Пронiсся наче реактивний винищувач. I опинився перед японцями. Знову запрацювала унiверсальна гармата та кулемети-дракони. Дiвчата за справу взялися дуже завзято. Без зайвих церемонiй.
  Оленка стрiляла за допомогою босих пальчикiв нiжок з гармати, вибивала японцiв i спiвала:
  - Славитись Русь моя, Сталiн i Ленiн, одна сiм'я!
  I сяє руде чортове смарагдовими очима. А як довбає самураїв. Залюбуєшся.
  I Наталя теж не поступається. Молотить японцiв.
  I спiває:
  - Швидкiсть ти не скидай на вiражах. Наша доля, дiвчата перемагати!
  Войовниця була у повному ажурi. I така стрiмка у поливаннi противника вогнем.
  Босi пальчики нiжок натискають на кнопку джойстика.
  Напiвгола Оленка ведучи пальбу, помiтила:
  - У Росiї двi бiди...
  Маргарита тут її перебила:
  - Якби тiльки двi!
  Голонога Оленка, ведучи вогонь, iз задоволенням погодилася:
  - Так, якби тiльки двi!
  Наташа стрiляючи, укладала японцiв сотнями, взяла та заспiвала:
  - За двi, за двi зими. За двi, за двi весни!
  Голонога Оленка, ведучи вогонь, додала:
  - Замочу японцiв i повернуся!
  Наташа хихикнула i вiдповiла:
  - Порт-Артуре наш! I нiкому не дозволимо забрати нашу Манчжурiю!
  I войовниця знову молотила самураїв. Росiяни не програють японцям. Це вкотре доводить, наскiльки Росiя непереможна!
  Голонога Оленка рознесла батарею i проворкувала:
  - Славитися Русь у найдальших країнах та столiттях!
  Наталя теж просипiла:
  - I жодної сили нас не зупинять!
  I знищила ще кiлька тисяч самураїв. Потiм танк просунувся вперед, i збирання врожаю продовжилося.
  Маргарита, дивлячись на це, висловила свою думку:
  - Якщо вiйна буде настiльки блискуче виграна, то що робитиме Росiя далi?
  Медведєв подивився, як дiвчата хвацько викошують японцiв, i припустив:
  - Чи буде вiйна, чи з нiмцями, чи з англiйцями! Але в будь-якому випадку битва з Країною Вранiшнього Сонця не остання!
  Альона, рознiсши чергову батарею, заявила:
  - Ось ми так нiмцям дамо, ну так їм дамо, що мало не здасться!
  Наташа, круша самураїв, додала:
  - I не буде кого набирати Гiтлеру у Вермахт!
  Оленка, натискаючи босими пальцями нiг на кнопки джойстика, агресивно заявила:
  - А шкода арiйцiв. Стiльки загинуло гарних бiлих хлопцiв!
  Наташа з цим, сумно киваючи, погодилася:
  - Так, загинуло стiльки гарного народу! I заради чого!
  Дiвчина вдарила по японцях i помiтила.
  - I японцi гарна нацiя, а ми змушенi з ними воювати! Хоча це теж не надто добре!
  Маргарита логiчно помiтила:
  - А звiрi? Хiба вони не вбивають один одного? А людина, це лише тварина вищого порядку!
  Медведєв усмiхнувся i заперечив:
  - Людина, на вiдмiну вiд звiра, має душу! I його душа справдi унiкальна та безсмертна! Тож ми i тварини цiла прiрва!
  Маргарита на це заперечила:
  - А мавпи? Адже у них теж високий рiвень iнтелекту. Ось одна з них знає три з половиною тисячi слiв!
  Виконувач обов'язкiв президента вiдповiв:
  - Але ж вони нашi родичi!
  Голонога Оленка вистрiлила по японцях i заспiвала:
  - Я мавпа! Теж людина!
  Наташа, викошуючи самураїв, проворкувала:
  - Не ходити в мавпах цiле столiття!
  Супертанк продовжував викошувати японцiв. А чому б i нi? Адже вiн справдi божевiльний звiр,
  котрий по сорок тисяч куль викидає за хвилину. А його броня непробивна, практично для будь-яких снарядiв. I не лише початку ХХ столiття.
  Голонога Оленка, стрiляючи, агресивно заявила:
  - Для Росiї цар Микола зробив багато, але так i залишився неоцiненим i недооцiненим!
  Наташа, заливаючи японцiв вогнем, погодилася:
  - Це правда! Царя вбили. Змусили батюшку вiдiйти вiд престолу! А що хiба стало краще?
  Голонога Оленка вистрiлила з гармати i додала:
  - Стало ще гiрше! I прийшли до влади, ще пiдлiшi люди!
  Наташа хихикнула, вдарила по японцям i заявила:
  - Так битимемося за краще майбутнє! I за волю Росiї!
  Напiвгола Оленка, ведучи вогонь, сказала:
  - За змiни та перемоги!
  Пiсля чого показала свiй кулак. Вона дiвчина, яка здатна створити таке. Що потiм i самураям не розв'язатись. А кулемети працюють. Усi косять та косять.
  Вони, справдi, проорюють цiлi шеренги трупiв. I вбивчо розчищають простiр.
  Генералу Куропаткiну донесли, що у японцiв твориться щось дивне. Стрiлянина, вибухи, хтось на них напав.
  . РОЗДIЛ No 9.
  Медведєв, трохи поспавши, знову взявся за комп'ютер. Вiн навiть не поголився. I знову почав грати по-своєму.
  Наступ на Японiю пiсля коду шахрая з танками та аеропланами. Включно з найкращим бомбардувальником першої свiтової вiйни "Iлля Муромець". Який дуже голосно заявив про себе. I лупив по японцях, наче гумова шльопанка по мухах.
  I вперед на Токiо.
  Дмитро Медведєв пiдкоривши Японiю себе, назвав iмператором мiкадо.
  А потiм новi вiйни.
  Ось, наприклад, можна пограти i в альтернативну iсторiю. Олександр Другий у 1875 роцi сказав Бiсмарку, що його розбiжностi з Францiєю є внутрiшня справа Нiмеччини та Французiв. Бiсмарк взяв та напав на Францiю у 1876 роцi. Спочатку прусакам щастило i вони дiйшли до Парижа. Але потiм вони сповiльнилися. I у вiйну вступила Британiя... Все було б добре, але англiйцi дали бiй Нiмеччинi та завдали поразки. Потiм i прусаки пiдтягли сили.
  Вiйна Заходi затяглася. Французи захищалися вiдчайдушно. Англiя перекидала все новi й новi сили.
  А Росiя тим часом завоювала Туреччину та Стамбул. Британiя та Францiя та Нiмеччина затяглися у вiйнi. I iмперiя царя Олександра приєднала себе багато земель, включаючи Iрак, вийшовши до Iндiйського океану. I Палестину, i землi аж до Єгипту. А так росiйськi вiйська на чолi зi Скобелєвим, завоювали i Мекку, Медину, та iншi мiста Саудiвської Аравiї.
  I утворилася пiвденна частина Росiйської iмперiї. А Олександр Другий став великим царем. А вiйна мiж Нiмеччиною проти Францiї та Британiї тривала рокiв iз десять.
  I скiнчилася практична внiчию.
  Олександр Другий правив до 1887 року i став жертвою замаху, скоєним пiд керiвництвом Олександра Ульянова, брата Ленiна. Його славне царство, у якому Росiя побудувала безлiч дорiг, завоювала безлiч земель, i звiльнила селян, закiнчилося.
  За цiєю альтернативкою i проходила гра. Олександр Третiй разом iз полководцем Скобєльовим пiдкорив i Iран, i Пакистан. Але теж помер - свiтла голiвка. Росiя вела за Миколи Другого вiйну з Японiєю вже маючи флот в Iндiйському океанi, який прийшов на допомогу Тихоокеанському досить швидко. Росiяни розбили самураїв порiвняно швидко, i в них було набагато бiльше сил i на сушi, i на водi.
  Крiм того, росiйською армiєю командував генiальний мiнiстр оборони Скобелєв. I Росiя не лише перемогла, а й зумiла завоювати Японiю. Тим бiльше, США тодi ще не лiзли за межi захiдної пiвкулi, а Британiя була не така сильна. Тим бiльше, Росiя була в союзi з Нiмеччиною. Остання вiдставала вiд Британiї та Францiї у боротьбi за Африку. Царська Росiя пiсля приєднання Японiї i частини Китаю ще бiльше змiцнiла. Будувалася дорога Делi - Москва.
  Як бачилося з цього плани царської Росiї на експансiю в Iндiю та Китай успiшно реалiзовувалися. Цар Микола Другий обрав бiк Нiмеччини пiд час першої свiтової вiйни. Нiмцi розгромили Францiю, окупували Бельгiю, Голландiю, Данiю та Норвегiю. Росiя захопила Єгипет, бiльшу частину Африки та Iндокитай. А також Тихоокеанськi володiння Британiї. I навiть висадилася у Австралiї. I її Австралiю захопили.
  Пiсля чого вiйна закiнчилася висадкою десанту та окупацiєю Британiї. Перша свiтова вiйна скiнчилася. Але кайзеру Вiльгельму здавалося, що Росiя дуже вже багато землi завоювала, та ще й особливо не напружуючись. I вiн мрiяв про реванш. Росiя й справдi пiдкорила величезнi простори - Австралiю, всю Азiю, бiльшу частину Африки, нiмцi вiдкусили не так багато, i то бiльше вiд Португалiї та Iспанiї яких окупували. Австро-Угорщина отримала собi Iталiю пiд контроль i Лiвiю. Росiя приблизно три чвертi Африки, i потiм зайняла трохи згодом i Ефiопiю. Марокко встигли вiдчепити нiмцi.
  Природно, Нiмеччини цього здавалося мало. Хоча вона й забрала собi Францiю, Бельгiю, Голландiю та Норвегiю, а Росiя пiдпорядкувала Швецiю.
  Почалася пiдготовка Вiльгельма до нової вiйни з Росiєю. Криза 1929 року загострила ситуацiю. Австро-Угорщина та Нiмеччина контролювали майже всю Європу. I частина Африки... I Британiю. Але ще залишалися США та Канада. Вiльгельм та Микола Другий, поки що не наважувалися на вiйну один з одним. Тим бiльше Росiя найменше хотiла воювати, перетравлюючи величезнi територiї. Щоб прискорити їхню асимiляцiю, цар Микола Другий навiть дозволив мати росiянам по чотири дружини. Що було закрiплено на восьмому Вселенському соборi.
  Таке рiшення було прийнято в 1925 роцi. А 1926 року Микола другий узяв собi ще одну дружину. Як з'ясувалося, рiшення недурне. 1929 року в iмператора народилася ще одна дочка. А 1932 року 25 листопада, нарештi, народився здоровий син. Його Микола другий назвав Петром. На честь Петра першого.
  А 1933 року 15 травня, почалася нова вiйна. Нiмеччина оголосила вiйну Канадi. Як домiнiон Британiї. Через два мiсяцi США на чолi з Рузвельтом, незважаючи на економiчну кризу, вступили у вiйну з Нiмеччиною. Вони не хотiли вiддавати Канаду.
  Вже немолодий, але агресивний Вiльгельм спочатку намагався воювати один, не вимагаючи допомоги Росiї. Вiн сподiвався все зробити сам. Але не так просто завоювати територiю, вiдокремлену океаном. Та ще й США швидко будували танки та армiю. I формували полки... Цiлий рiк тривала вiйна без особливого успiху для нiмцiв. Якi лише змогли захопити Iсландiї та Гренландiї. А в Канадi не могли зачепитися.
  Вiльгельм звернувся до царя Миколи Другого: мовляв, допоможи колега. Ти менi двоюрiдний брат i брат. Микола Другий сам мав види на Аляску та Канаду. Ну i вирiшив - не боги горщики лiплять. I взяв, i 25 червня 1934 року оголосив вiйну США та Канадi. Його вiйська рушили через Аляску, територiєю США.
  На той час залiзниця до Чукотки вже була побудована, i росiйськi вiйська успiшно просувалися. На їхньому боцi була чисельна перевага та найкращi у свiтi танки, як легкi, так i важкi та середнi.
  Отже, Америцi довелося мати справу з нерiвними силами.
  А Микола Другий, як ми бачимо, реально на бiлому конi. I одна перемога за iншою. Росiйськi вiйська йдуть собi Аляскою. I беруть мiсто за мiстом, селище за селищем.
  Нiмцi намагаються висадитися на Кубi. Вiйна розростається. Кайзер Вiльгельм пише Миколi Другому:
  - Ми з росiянами були i завжди будемо єдиними. I нiколи не посваримося. То нехай Америка виявиться добита.
  Через розтягнутiсть комунiкацiй просування було трохи повiльнiше запланованого. Але росiйськi, царськi вiйська, все ж таки захопили за п'ять мiсяцiв боїв, всю Аляску i вступили до Канади.
  Рузвельт навiть запропонував Росiї свiт, обiцяючи вiддати Аляску, але вже пiзно. Вiйна тривала з диким наскоком.
  Взимку 1935 року, попри складнi погоднi умови, росiйськi вiйська вийшли до кордонiв США пiвнiч вiд. Бої тривали i навеснi... Росiйськi вiйська проводили одну операцiю за iншою, i до кiнця липня захопили майже повнiстю Канаду. А у серпнi оточили Фiладельфiю.
  США опинилися в дуже важкому станi. Але вiдчайдушно вiдбивалися... Однак до кiнця 1935 року було захоплено вже бiльше третини територiї США. А взимку успiх царських були ще бiльшими... До початку березня 1936 року вони пiдiйшли до Вашингтона та Нью-Йорка.
  А у квiтнi обидва мiста виявилися взятими... Вiйна ще тривала до серпня, поки вся територiя США не виявилася окупованою.
  Потiм був наступ у Мексицi, i так далi, по територiї.
  Вiльгельм запропонував Миколi Другому додiлити весь свiт. Микола Другий вiдповiв згодою.
  Протягом 1937 року вся Латинська Америка була захоплена росiйськими вiйськами. Таким чином Микола другий завершив подiл свiту з нiмцям. I залишилося лише три iмперiї: найбiльша: Росiйська, далi Нiмецька, i далi Австро-Угорщина.
  Росiя таким чином стала свiтовим гегемоном, але... Микола Другий все ж таки хоч i великий цар, але смертний. Помер у серпнi 1939 року. А старий Вiльгельм напав 1 вересня 1939 року на Росiю. Вiн вирiшив скористатися тим, що Петро четвертий ще хлопчик, якому немає i семи рокiв. I вирiшив поки що регенти правлять Росiєю найкраще вдарити. Через два днi у вiйну вступила i Австро-Угорщина. Усi країни свiти виявилися втягнутими у протистояння. Почалася остання iсторiя планети Земля вiйна.
  Царська армiя за чисельнiстю та якiстю озброєнь собi не мала рiвних. Росiйськi танки i лiтаки, як i ранiше, найкращi у свiтi.
  I бої це показали. Так i новi талановитi командири.
  А ось Австро-Угорщина виявилася вiд початку слабкою ланкою. I програвала майже з перших днiв. Царська армiя розбила австрiйцiв, взяла Львiв, а згодом i Перемиль. Лише знявши частину своїх сил iз Польщi, нiмцi врятували австрiйцiв вiд повного розгрому. Але й вiд цього мало толку. Спроба взяти армiєю кайзера Варшаву з ганьбою провалилася. I росiйськi вiйська силою вiдкинули їх бiльш нiж двiстi кiлометрiв.
  Нiмцi насилу зупинили росiйськi вiйська. Уся зима пройшла у боях. Весною теж кипiли битви. Росiйськi вiйська поступово перехоплювали iнiцiативу. У них було в кiлька разiв бiльше солдатiв, i тому вони змогли до лiта у взаємних сутичках так виснажити нiмцiв, що вони почали здавати. Одночасно почався наступ на Австро-Угорщину. Восени був оточений Будапешт. Крiм того, царська армiя захопила нiмецькi володiння в Канадi. А взимку 1940-1941 року царська армiя вiдрiзала Схiдну Пруссiю. I до квiтня 1941 року вийшла до Одера.
  Становище нiмцiв стало винятково важким. У травнi 1941 року впав Вiдень. А за лiто росiяни дiйшли до Альп i звiльнили Венецiю. Увiйшли до пiвденних районiв Нiмеччини.
  А восени остаточно захопили та Iталiю. Зимовий наступ на Берлiн закiнчився його взяттям 30 сiчня 1942 року. Пiсля чого опiр нiмцiв, якi вже втратили всi свої володiння в Африцi, послабшав. Росiяни до квiтня дiйшли до Рейну. Пiсля цього 22 квiтня залишки нiмецьких сил капiтулювали.
  Так закiнчилася остання вiйна планети Земля. Закiнчилася з перемогою та успiхом царської Росiї.
  Далi вже було пiдкорення космiчних просторiв. Ще 1936 року перша росiйська людина полетiла у космос. Облетiв навколо планети Земля. А 1945 року 9 травня росiяни приземлилися на Мiсяцi.
  На Марс злiтали 1967 року. На Венеру 1969 року. На Меркурiй 1972 року. А на супутники Юпiтера в 1973 роцi. На найдальшу планету Плутон, людина висадилася вже в 1980 роцi. А 2003 року вiдбувся перший в iсторiї людства полiт за межi Сонячної системи. Росiйський корабель долетiв до Алафа-Центавра i 2018 року повернувся назад.
  Росiєю на 2020 рiк поки що править Петро четвертий, який завдяки досягненням сучасної медицини зовсiм не глибокий старий. Петро Четвертий править вже вiсiмдесят один рiк та його правлiння рекордне за тривалiстю за всю iсторiю свiту. Там, де вiдомi, зрозумiло, точнi дати правлiння.
  Ну, а поки що, у свiтi як завжди все спокiйно. I навiть трохи нудно... Жити людям добре. Щоправда, є проблеми з перенаселенням. Але тут уже запроваджують обмеження на народжуванiсть.
  Православ'я модернiзувалося. Батюшок поголили i одягли у форму з погонами.
  Розвиток технологiй породило величезне безробiття. Але й цю проблему вирiшують. Розвинувся Гiпернет.
  Iдуть дослiдження, i вже створенi космiчнi кораблi здатнi рухатися, швидше за швидкiсть свiтла. Так добре царської Росiї та усьому свiту пiд керiвництвом Романових. Цiєї найславетнiшої династiї в iсторiї людства.
  Батюшка-цар Микола. Збудує на планетi Земля рай!
  Дмитро Медведєв вiдмахав стратегiю. Завоював за росiйських царiв увесь свiт. Показав своє стратегiчне мислення. Досяг великих успiхiв i знову заснув, як i ранiше одягненим i йому снилося.
  Куропаткiн заявив:
  - Спокiй! Тiльки спокiй!
  Генерал Лiневич помiтив iз тривогою:
  - Ваше превосходительство, може, завдамо зараз удару?
  Генерал-ад'ютант Куропаткiн заявив:
  - Нi! Звiсно ж, нi! Це може бути японська пастка!
  Генерал Лiневич несмiливо зауважив:
  - Це наш шанс виграти нарештi цю вiйну!
  Куропаткiн тремтячим голосом заявив:
  - Терпiння, терпiння та ще раз терпiння!
  Лiневич бiльш сердито заперечив:
  - А ось Олександр Суворов казав: мить дає перемогу!
  Куропаткiн сухо буркнув:
  - Командую тут я! I ми маємо насамперед зберегти армiю. I взагалi, Японiя скоро видихнеться!
  Лiневич запропонував:
  - Може, хоч провести розвiдку?
  Куропаткiн неохоче погодився:
  - Це можна тiльки обережно!
  Лiневич агресивно буркнув:
  - В Iм'я царя та Батькiвщини!
  А супертанк тим часом пiдчищав японцiв. Вибивав їх, розстрiлював у рiзний спосiб.
  Голонога Оленка, ведучи нещадний вогонь, запитала виконуючого обов'язки президента:
  - А це що наша остання операцiя?
  Медведєв з усмiшкою запитав:
  - А чому ти так думаєш?
  Руда бестiя помiтила:
  - Бiльших з'єднань у японцiв немає!
  Цвяха i розстрiлюючи самураїв, Наташа також погодилася:
  - А справдi, Японiї бiльше нема чим воювати!
  Медведєв вiдповiв iз дещо невпевненим виглядом:
  - Японiя може зiбрати ще новi вiйська та закупити у Америки та Британiї новi кораблi. Тож вiйна, скажiмо прямо, ще не зовсiм закiнчена!
  Напiвгола Оленка, ведучи вогонь по самураях, помiтила:
  - А якщо Росiя запропонує свiт Японiї на помiрних умовах? Ми заберемо тiльки Курильську гряду, а решта залишиться, як i було до вiйни?
  Виконувач обов'язкiв президента, тут погодився:
  - У цьому випадку, швидше за все, буде свiт!
  Маргарита сердито помiтила:
  - Якби не революцiя, то все одно японцiв перемогли б. Нiкуди б вони не подiлися!
  Голонога Наташа, заливаючи самураїв вогнем, охоче погодилася:
  - Звiсно! Нiкуди б вони не подiлися!
  Крута Оленка, снарядами розриваючи японцiв, запропонувала:
  - А давайте захопимо мiкадо!
  Наташа агресивно пiдкинулася:
  - Захопити мiкадо? А що цiкаво!
  Маргарита помiтила з усмiшкою:
  - А чи це не буде перебором?
  Медведєв також висловив сумнiв:
  - А чи це не перебiр? Адже одна справа захищати своє, а iнша, лiзти до Японiї, яка, скажiмо прямо, теж воює не на споконвiчно-росiйських землях!
  Голонога Оленка прошипiла, знову розбиваючи японцiв снарядами:
  - А чи варто виявляти подiбне милосердя?
  Наташа, натискаючи босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика, кивнула:
  - Справдi, чого нам таке? Можемо й мiкадо захопити!
  Маргарита засмiялася:
  - Я на тобi, як на вiйнi! А на вiйнi, як на тобi!
  Медведєв суворо вiдповiв:
  - Потрiбно знати мiру! Адже ми не випадковi попаданцы! Ми тi, хто серйозно та свiдомо змiнює iсторiю! Тож треба виявляти почуття, зокрема й заходи!
  Голонога Оленка вистрiлила i заспiвала:
  - Ех, мiра, мiра! До чого є холера!
  Супертанк працював активно. Вже понад сто двадцять п'ять тисяч японцiв знищено. Залишилась половина.
  Наташа заспiвала з усмiшкою:
  - Весь свiт насильства ми розриємо,
  До основи, а потiм,
  Ми новий класний свiт збудуємо,
  Щоб у ньому не знали бiд, проблем!
  Голонога Оленка, ведучи дуже забiйний вогонь, шикнула:
  - За доброго та справедливого царя!
  Маргарита запропонувала:
  - А може, захопимо пару трофейних бочок саке?
  Голонога Оленка отруйно посмiхнулася:
  - А що, ти хочеш випити?
  Маргарита заперечливо похитала головою:
  - Спортсмени не п'ють!
  Голонога Оленка, пiдiрвавши чергову батарею, хихикнула:
  - З дрiбного посуду!
  Наташа запропонувала:
  - Вип'ємо пальмового пива. Воно кориснiше!
  I збила чергових японцiв.
  Медведєв вiдповiв:
  - Спершу справа, а розваги потiм!
  Чи йому виконувачу обов'язкiв президента це не знати. Чи вiн не весь час був у працях та турботах?
  Та одним iз перших указiв виконувача обов'язкiв президента Медведєва було пiдвищення зарплати депутатам Держдуми втричi. I що депутати? Вони вiдклали проведення виборiв президента. Таким чином, у Росiї досить довгий час Медведєв виконував обов'язки президента.
  I це навiть стало унiкальною ситуацiєю. Коли стiльки часу глава держави виконує обов'язки. А змiни не настають. Точнiше все змiнювалося за Медведєва в гiрший бiк. Наче фортуна, яка так любила Путiна, вирiшила вiдiгратися на його наступнику. Ну, що з ним!
  Модернiзований танк Т-95 продовжував винищення самураїв у геометричнiй прогресiї. Ця машина демонструвала свою ефективнiсть. I негативну силу лютi квазiматерiї, що розмножується.
  Напiвгола Оленка, ведучи вогонь японцями, логiчно помiтила:
  - Все ж таки це не зовсiм правильно. Виходить, ми без суперзброї нiчого не можемо!
  Голонога Наташа сердито вiдповiла:
  - Якiсь вищi сили завадили Росiї виграти вiйну з Японiєю. Адже хороша намiчалася справа, євангелiзацiя Китаю. А так вийшло не надто гарно!
  Маргарита запитала:
  - А як же тодi Бог? Чому не допомiг Православ'ю?
  Майже гола Оленка, посилаючи снаряд по снаряд, вiдзначила:
  - Ось i воно! Насправдi, допустити перемогу японцiв над Православною країною. Це i справдi така зрада для росiйської вiри!
  Наташа, заливаючи японцiв вогнем, сердито зауважила:
  - Iмперська релiгiя не має бути пацифiстською. Хiба можна стати великою країною, якщо жити по заповiдi: вдарили тебе правою щокою - пiдстав лiву!
  Крута Оленка з цим охоче погодилася, руйнуючи японцiв:
  - Звiсно! Пацифiзм нам нема до чого! Полюби свого ворога! Хiба це заповiдь?
  Маргарита заспiвала з натхненням:
  Будь-хто, хто людина, той воїном народжений,
  Так повелося - горила взяла камiнь.
  Коли на лайку, той, хто жив приречений,
  А в серцi палко палахкотить полум'я!
  
  Хлопчик бачить у мрiях автомат,
  Йому ж танк милiший за лiмузин.
  Хто хоче грiш звернути в п'ятак -
  З народження розумiє - править сила!
  Наташа вигукнула, з люттю вулкана, що клекотить, заливаючи японцiв вогнем:
  - Так, автомат! I сила-це головне! Ми маємо перемогти!
  Голонога Оленка у несамовитостi та лютi прошипiла, вибиваючи японцiв:
  - Я є те, що народжене перемагати! I анiтрохи не менше. Наша перемога буде за нами!
  Наташа погодилася, натискаючи босими пальцями м'язистих нiжок на кнопки джойстика:
  - Так буде найкраще! Ми правили, i правитимемо завжди! Я маю на увазi, Росiю!
  Голонога Оленка, вибиваючи японцiв, пропиляла:
  - Не лукавитиму, менi хочеться правити! Але не машиною iржавою, а цiлою державою!
  I дiвчина смiла вже останню батарею країни Сонця, що сходить. Вона ж така красуня, що бути їй чемпiонкою свiту. I нiколи не пiддатися слабкостi та боязкостi.
  Наташа, стрiляючи, пробурмотiла:
  - Стану королевою! Або, ще краще, iмператрицею!
  Голонога Оленка продовжила:
  - А що вiйна, а що вiйна, погана тiтка та стерво вона! Зате гарних плодить хлопцiв, велить - ти боягуза в собi убий!
  Маргарита вiдповiдно кивнула:
  - Правильно, убий у собi труса! Я думаю, якщо Микола другий i зрiкся престолу, то зовсiм не через боягузтво!
  Напiвгола Оленка рiшуче заявила:
  - Тепер уже не зречеться! Ми змiцнимо царський престол, так що вiн стоятиме вiками!
  Наташа вигукнула:
  - Будь великим царем Миколай другий! Ми тебе пiдтримуємо! Не буде революцiї - буде Велика Росiя!
  Ось, нарештi, войовницi закiнчили iз винищенням армiї країни Вранiшнього Сонця. Знищили понад двiстi п'ятдесят тисяч солдатiв i офiцерiв. Таким чином, майже всi сухопутнi вiйська Японiї виявилися знищеними. Так само, як i вiйськово-морський флот припинив iснування.
  Голонога Оленка з усмiшкою помiтила:
  - I варто було так поратися? Тобто я хотiла сказати психовати? Не надто довго чинячи опiр армiя, яка примудрилася здолати Росiю!
  Наталя впевнено заявила:
  - Росiя програла виключно через п'яту колону. В iншому випадку, все одно ми б перемогли!
  Маргарита запитала виконуючого обов'язки президента:
  - А ми що робитимемо? Повернемося, чи продовжимо?
  Медведєв, що втрачає владу, включив комп'ютер i повiдомив:
  - Нинi нам видадуть прогноз подальшого розвитку царської Росiї. Якщо все буде гаразд, то повернемося.
  Почувся приємний жiночий голос;
  Пiсля повного знищення сухопутних японських сил та флоту, мiкадо запропонував свiт. США та Британiя висловилися бути посередниками.
  Умови були вигiдними для Росiї. Країна отримала Курильську гряду та Тайвань.
  А також контроль над Манчжурiєю, Кореєю, Монголiєю. Крiм того, Японiя ще й виплатила контрибуцiю двiстi п'ятдесят мiльйонiв золотих росiйських рублiв.
  Авторитет царя Миколи другого вирiс, i стався спад революцiйних настроїв. У країнi почалося бурхливе економiчне пiднесення. Виникла Жовторосiя. Частина Китаю добровiльно увiйшла до складу Росiї, а також Кореї та Монголiї. Царська iмперiя стала бiльшою, виросло її населення. Економiчне зростання почалося ранiше, нiж у реальнiй iсторiї, i було сильнiшим.
  Держдуми був, i царський уряд мiг краще пiдготуватися до Першої свiтової вiйни. У Росiї з'явилися першi у свiтi легкi танки "Мiсяць"-2 у серiйному виробництвi та чотиримоторнi бомбардувальники "Iлля Муромець" та "Святогор". Перша свiтова вiйна все одно почалася, але проходила успiшнiше для Росiї.
  Так як населення, економiка та армiя у царя було бiльше. Та й внутрiшнє становище мiцнiше. Немає Держдуми - розсадника бунту та вiйськового перевороту.
  Зi змiнним успiхом, але, загалом, з iнiцiативи Росiї та виграшу бiльшостi битв, вiйна закiнчила 7 листопада 1915 капiтуляцiєю Нiмеччини. Австро-Угорщина розпалася, i її подiлили. Галичина та Буковина стали росiйськими губернiями. Кракiв та найближчi землi увiйшли до царства Польського, як i Познань, Данциг, частина Схiдної Пруссiї. А Клайпеда приєдналася до прибалтiйської губернiї. Виникла Чехословаччина - королiвство у складi Росiї.
  Румунiя приєднала до себе Трансiльванiю. Угорщина стала самостiйним королiвством, але пiд заступництвом Росiї, а цар Микола спiвправителем. Австрiя стала дуже маленькою країною. Виникла Югославiя, теж пiд покровительством Росiї i за спiвправителя Миколи другого.
  Туреччина зникла з полiтичної карти свiту. Iрак та Палестина увiйшли до складу Британiї, Сирiя до складу Францiї, Мала Азiя та Стамбул стали росiйськими губернiями. Таким чином, Росiя знову збiльшила собi територiї. Але це все не закiнчилося. Потiм був завойований разом iз французами та англiйцями Саудiвський пiвострiв. А далi Росiя та Британiя подiлили Iран та Афганiстан. Пiвнiч та центр стали росiйськими губернiями, а пiвдень Британською колонiєю.
  Свiт здавалося, набув стiйкостi. Вiйна тривала лише у Китаї. Але в 1929 роцi вибухнула серйозна економiчна криза, що призвела до великої депресiї.
  У Росiї знову зростали революцiйнi настрої. Спалахували страйки, акцiї протесту. Але криза виявилася не надто сильною. Тим паче 1931 року знову спалахнула вiйна з Японiєю.
  Самураї хотiли реваншу. Але на це росiйська армiя була сильнiшою за всiма статтями. А адмiрал Колчак - генiальний флотоводець.
  Японiю не лише розгромили, а й захопили. Цар Микола другий у лютому 1932 року був коронований офiцiйно, як японський iмператор мiкадо. Таким чином Росiя ще бiльше розширилася. I приєднала майже весь Китай.
  I з населення, i з територiї Росiї був рiвних. Тим бiльше, що Британська iмперiя слабшала. Гiтлер прийшов до влади в Нiмеччинi в 1933 роцi, але мiг зробити проти Росiї. Та нiчого. Цар Микола другий помер у 1937 роцi, показавши дуже успiшне правлiння, друге за тривалiстю пiсля Iвана Грозного. I з рекордними за площею та населення завоюваннями.
  Однак у особистому життi царя в повному обсязi склалося. Спадкоємець Олексiй помер молодим. Молодший брат Михайло через нерiвний шлюб був позбавлений права на престол Росiї.
  Корону успадкував Кирила Романов, який не прожив i року помер у 1938 роцi. I новим царем став його син Володимир Третiй. Його коронували, i монарх правив довго та щасливо, до 1992 року. I Росiя спочатку забрала колонiї у Францiї та Британiї разом iз Нiмеччиною. Потiм виборола i Нiмеччину. А потiм увесь свiт. Коротше кажучи, новий цар Георгiй Перший у 1992 р. став всесвiтнiм iмператором.
  Медведєв закiнчив огляд i повiдомив:
  - Мабуть, для цього всесвiту достатньо! Повертаємось!
  I всi четверо крикнули:
  - Слава царевi Миколi Другому!
  . ПРОМIЖНИЙ ЕПIЛОГ
  Медведєв прокинувся вiд дзвiнка... Йому повiдомили, що вже йде iнавгурацiя Зеленського на пост президента Росiї та України. I що, мовляв, Дмитро Анатолiйович настав час залишати кабiнет.
  Медведєв неохоче пiдкорився. Перш нiж вийти поголився i прийняв ванну.
  Потiм покинув кабiнет. Його вiдвезли спецмашиною. Дорогою повiдомили, що найкраще Медведєву полетiти на Канари, щоб там вiдпочити.
  А Зеленський iз своєї iнавгурацiї влаштував чергове шоу. Як завжди барвисте з феєрверками, та пiдскоками. У день iнавгурацiї Вiталiй Кличко на стадiонi в Києвi провiв бiй iз Майклом Тайсоном. Iменитий американський боксер погодився на поєдинок через великi проблеми з грошима. Кличко домiнував усi дванадцять раундiв, але до нокауту Тайсона дипломатично не вiдправив.
  Формально розiгрувалась одна з другорядних версiй чемпiона свiту.
  Пiсля цього Вiталiю Кличку вручили дiамантовий пояс.
  Володимир Зеленський отримав вiтання вiд усiх країн свiту, включаючи i Китай. Причому у Пiднебеснiй iмперiї народнi заворушення посилилися. Не хлiбом єдиним жива людина. Людям хотiлося демократiї та свободи. Деспотiя комунiстичної партiї Китаю набридла, всiм хотiлося волi.
  Зеленський став саме таким ось символом. Символом демократичної сили пiсля падiння диктатури спецслужб при Путiнi.
  Зеленський багато говорив про змiни, економiку та новi звершення. У Росiї вже проходив конкурс на посаду прем"єр-мiнiстра. Декiлька тисяч було претендентiв. Дуже напружений проходив вiдбiр. I це виглядало чудово.
  Поки що все йшло досить гладко. Зеленський навiть зробив сальто на своїй iнавгурацiї. Зiрвав оплески. Згодом продемонстрував свої знання iноземних мов. Дiяв дуже активно i жваво.
  Нарештi, Зеленський взяв i промовив ще кiлька промов.
  Далi пiсля iнавгурацiї були кадровi рiшення. Безлiч перестановок та нових осiб в урядi.
  Iшов реальний вiдбiр залiзних наркомiв. У Росiї її вiдбувалася кадрова революцiя.
  Зеленський у першi днi видав багато указiв. Дозволив продаж алкоголю в нiчний час та роз'їзних точках. Запровадив новi податки на багатих. Зняв недоторканнiсть iз депутатiв та суддiв. Збiльшив випуск продукцiї. Ввiв мита на торгiвлю з Китаєм.
  У Бiлорусi вiдбувся референдум про об'єднання з Росiєю. I це теж пiшло у заслугу Зеленському. Бiльшiсть бiлорусiв пiдтримали об'єднання iз Росiєю.
  Зеленський нарiк, що Медведєв надто задер латки, але пообiцяв, що iнфляцiя заспокоїться. I що нiчого страшного не станеться.
  Справдi незабаром зростання цiн припинилося. А економiка Росiї пiшла у зростання. I на Кавказi виступи бойовикiв якось затихли. Стало набагато спокiйнiше.
  Зеленський нарештi запропонував i кандидатуру на посаду прем'єра Росiї. Нею став тридцятидворiчний доктор наук Олексiй Большаков. Вiн впевнено перемiг на конкурсi. I став прем'єром, наймолодшим iсторiя Росiї.
  Медведєв полетiв у вiдпустку на Канари i отримував пенсiю колишнього президента, просто розважаючись. Поки що у нього не було проблем. А ось Шойгу заарештували, звинувативши у спробi державного перевороту. А що вiн хотiв?
  В Америцi перемогла сорока однорiчна жiнка-демократ. Таким чином, змiнилася влада. I прийшла до влади i жiнка та наймолодший кандидат за всю iсторiю США. Закiнчилася епоха Трампа. Але дружба з Росiєю тiльки почала розквiтати. Природно проти диктаторського Китаю тепер дружили США i нова Росiйська iмперiя.
  Зеленський навiть провiв референдум, i ввiв iншу назву: натомiсть Росiя - Київська Русь. Що теж говорила багато про що. Бiлорусь увiйшла до федерацiї. I почалося вiдродження iмперiї... На демократичних засадах.
  Нова жiнка - президент США, успадкувала вiд Трампа неприязнь до Китаю, i створення коалiцiї присвятила себе. Київська Русь економiчно розвивалася за Зеленського успiшно. Росiя дещо стримувала Китай. Потiм вступила до НАТО. Незабаром у Казахстанi прийшов до влади проросiйський уряд та утворилася союзна держава. Середню Азiю росiяни вiджимали вiд Китаю. Протиборство все наростало.
  Зеленський провiв антисталiнську та антипутiнiвську кампанiю. Позбавив Сталiна та Путiна всiх нагород, що дав їм Медведєв.
  Але нiчого все обiйшлося мирно. Хоча комунiсти й протестували. Ходили на мiтинги.
  А там i Ленiна нарештi винесли з Мавзолею. Така собi радiсть, для багатьох. А Православна церква зарахувала до лику святих Олександра Другого та Iвана Грозного - росiйських царiв. Зросла кiлькiсть пам'ятникiв Миколi Другому.
  Став якось модний царизм i захiдництво. З Європою зблизилися, багато постiв почали отримувати iноземцi. Росiя стала частиною захiдного свiту, а пiсля вiдходу Трамп процес глобалiзацiї посилився. А Китай потрапив в iзоляцiю i зiткнувся з внутрiшньою смутою.
  Одночасно Зеленський у слов'янськiй iмперiї збiльшив народжуванiсть. Вiдбувся нарештi давно обiцяний полiт на Мiсяць. I все виходило якось чудово.
  Мiж Росiєю та США встановилися союзницькi вiдносини, точнiше мiж Київською Руссю та Америкою.
  I конфронтацiя пiшла у минуле. Свiт став дедалi бiльше ставати глобальним i безпечним. Хоча були вiйни. Київська Русь разом iз США провели операцiю в Лiвiї, де покiнчили з iсламiстами. Далi розiбралися i з Близьким сходом, створивши там разом iз Америкою бази. Київська Русь та США разом стали нахиляти свiт i витiсняти Китай з Африки. А тут без воєн не обiйтись. I сухопутних операцiй теж.
  I авiаудари Київська Русь та США наносили спiльно.
  Поступово китайцiв витiснили з усiх куточкiв свiту. I пiднебесна iмперiя впала у глибоку економiчну та полiтичну кризу.
  А Київська Русь дедалi бiльше процвiтала.
  Таких темпiв економiчного зростання Росiя ще нiколи не знала. А що Китай впав - Київська Русь пiднялася. I стрiмко зростала.
  У рекорднi термiни було збудовано залiзницю до Чукотки. Що саме собою дуже круто.
  I рився тунель пiд Аляску. Американцi теж почали будувати залiзницю, що зв'язатиметься з Росiєю. Будувалася i залiзниця до Делi... Одночасно рилися канали iз Сибiру, щоб зрошувати Середню Азiю.
  Проти Iрану було проведено США та Київською Руссю спiльну операцiю. I був поставлений осудний свiтський режим. Пiсля чого почали рити канал вiд Каспiйського моря до Перської затоки.
  НАТО розширювалося, включаючи арабськi країни. У Саудiвськiй Аравiї виник парламент. Жiнки почали знiмати паранджу. Почалося будiвництво свiтської держави.
  У Росiйських ЗМI всi лаяли Путiна за екстремiзм i поливали брудом, що мало зробив Росiю колонiєю Китаю та слава Богу вчасно помер. Говорили й порiзче слова. А на Медведєва таки порушили кримiнальну справу. I не одне.
  Сталiна винесли iз Кремлiвської стiни. Ленiна набагато ранiше з мавзолею.
  Багато змiнилося i державнiй символiцi. З'явилося кiлька нових видiв прапорiв. У Росiйський прапор додав жовтого кольору i синiй колiр замiнив блакитний.
  Це також було цiкаво. Герб змiнився... Вiдбулася й фiнансова реформа. Обмiняли грошi за спiввiдношенням: до тисячi. З'явився золотий стандарт карбованця Київської Русi. Заодно з'явилися й новi, старi грошi - грiш - пiвкопiйки, i пiвшка - чверть копiйки.
  Все чин чином...
  Почали вiдроджуватися i титули... З'явилися князi, барони, графи, маркiзи, i навiть герцоги. Зокрема, герцогом став Зеленський. Молдавiя також увiйшла до складу Київської Русi. Ось уже пiшла розмова про виборнiсть царя.
  Але Зеленський повiдомив, що президента Київської Русi обиратиме лише народ. I не бiльше нiж на два термiни.
  Причому Зеленський скоротив термiн повноважень росiйського президента iз шести рокiв до п'яти. Щоправда, свiй перший термiн Зеленський пробув шiсть рокiв.
  На той час вiн завершив приєднання Середню Азiю до Росiї. I вiдновив кордони СРСР. Залишилася тiльки незайманою Прибалтика.
  Але її поки що не хотiли вiддавати американцi. А так Середню Азiю та Кавказ вiддали.
  На Кавказi спалахнула нова вiйна мiж Вiрменiєю та Азербайджаном. I вона йшла дуже жорстоко. Отже, Росiя змогли зайняти цi республiки i провести в них референдуми щодо приєднання.
  Отже, Зеленський повернув собi Кавказ, розширивши Київську Русь. Великий скажемо прямо вiн завойовник. Причому й демократ... Його iмперiя розширювалася й надалi...
  Ось i Афганiстан вже пiд час другого термiну правлiння i частина Iрану стали частинами Росiї.
  У США жiнка-президент пройшла на другий термiн. Вона поки що була успiшною в економiцi, i головне зумiла нокаутувати Китай. Що бiльша перемога. Та й Київська Русь тепер союзник на чолi iз Зеленським.
  Але, звичайно ж, мiць Росiї надто швидко зростає. Вона вже й пiвнiч Iраку до себе приєднала.
  Борзо поводиться. Київська Русь за темпами зростання, перша країна свiту! I населенням вона випередила США. I вже в Америцi з тривогою дивляться - чи не надто посилилася Росiя?
  Тим паче iмперiя Київської Русi розширюється. Ось уже й Прибалтика опинилася пiд її контролем. Так це справдi велика проблема для американцiв. Зеленський зiбрав уже всi колишнi територiї СРСР.
  I продовжує подiбно до росiйського царя експансiю на пiвдень. Ось уже Iран та Iрак повнiстю увiйшли до складу Київської Русi. А на другий термiн Зеленський обрався легко i в першому ж турi.
  Хоча кандидатiв у президенти було багато, а вибори вiдбулися демократично.
  Зеленський повiдомив, що вiн не збирається брати приклад iз Лукашенком i правити довiчно. Причому обставини зникнення Лукашенка так i були нез'ясованi. Можливо, вiн просто став не потрiбним i Росiї та Заходу. I зник... А от Зеленський тiльки набирає сили. I справдi його правлiння за успiшнiстю затьмарює попередникiв, i Петра Першого.
  Справдi - вiдновити територiю СРСР плюс Афганiстан, Iран, Iрак не кожен здатний.
  Адже Зеленський на це не зупиняється. Ось уже i Польща, i Фiнляндiя пiд прицiлом - теж колись входили в царську iмперiю. I справдi проходять у цих країнах референдуми, i вони добровiльно входять до Київської Русi.
  Є успiхи на науковому фронтi. Пройшов давно очiкуваний полiт на Марс. Росiйськi космонавти висадилися там. Взяли ґрунт i залишили прапор, що стало великим трiумфом.
  Одночасно Київська Русь забрала у Китаю споконвiчний Порт-Артур. I скориставшись тим, що в Китаї розпочалася громадянська вiйна, взяли пiд участь i Манчжурiю.
  Заодно Київська Русь приєднала до себе частину Туреччини. Тi землi, що вiдiйшли Росiї за Версальським договором. Що також було дуже сильним ходом. Зеленський ще бiльше розширив Київську Русь як iмперiю. А з економiки вона вийшла на перше мiсце - обiгнавши США.
  Ну, а Китай занурений у жах громадянської вiйни, i його вже почали дiлити.
  Київська Русь стала наймогутнiшою країною. А популярнiсть Зеленського всерединi країни настiльки зросла, що люди стали на колiнах благати Володимира, щоб вiн не йшов. Збиралися сотнi тисяч людей.
  Зеленський як виняток провiв референдум, що дозволяє йому балотуватися ще на один третiй термiн голови Київської Русi.
  У США змiнився лiдер. Ним став уже республiканець. I вже не такий уже й молодий - старший за Зеленського. Отже, вiдносини мiж Київською Руссю та США знову стали погiршуватися. Вже дуже Росiя при Зеленському посилилася. Пригадали, що разом iз українським правлiнням, це вже четвертий термiн Зеленського.
  Що, мовляв, повноваження Росiйського президента не були зменшенi. Єдине, що Зеленський зробив: це внiс поправку до конституцiї, згiдно з якою Держдума має право двома третинами голосiв вiдправити окремого мiнiстра у вiдставку, або простим бiльшiсть двiчi винесла вотум недовiри.
  I то це поправка не така iстотна, оскiльки президент зберiгав за собою право призначати всiх мiнiстрiв i визначати структуру уряду. Та й Держдумi у прихильникiв Зеленського конституцiйна бiльшiсть.
  Найбiльш суттєвим стало запровадження прямих виборiв до Ради Федерацiї, i навiть дозвiл ув'язненим голосувати.
  Але загалом на цьому обмеження повноважень президента i скiнчилося. Право знiмати губернаторiв збереглося. А у законодавчiй сферi навiть розширилося.
  У США стали звинувачувати Зеленського в Авторитаризмi i про те, що партiя - "Слуга народу", контролює практично всi посади в державi. ЛДПР та КПРФ, припинили своє iснування. Виникла партiя - "Справедливий свiт" iз лiвих. Замiсть ЛДПР з'явилися Патрiоти Росiї. Але партiя "Слуга народу" тотально домiнувала.
  Певнi реформи торкнулися церкви. Православ'я узаконило право мати чотири дружини, зблизившись iз Iсламом. Дещо змiнився пiдхiд до iкон, зближення з протестантизмом. Почали бiльше говорити: що Бог є Один, i що простi смертнi Божого поклонiння не вартi.
  Заодно було скасовано Трiйця, як i бiблiйний символ, i незрозумiлий простим смертним.
  А запровадили: що Бог є Один, Бог-Батько. А термiна Бог-Син немає у Бiблiї. Тим бiльше немає термiну: Бог - Святий Дух. Тож чому б релiгiю не спростити.
  Тим бiльше, бог, який висить на хрестi - довiри не викликає. Якщо Вiн захистити себе не мiг, то як Вiн захистить людей. Коротше кажучи, перейшли до монотеїзму. А саму Бiблiю змiшали iз давнiми слов'янськими мiфами. Виникло Євангелiє вiд Велеса.
  Посилився i атеїзм - мовляв, вистачить захоплюватися казками людськими. У нас одна планета, i їй не потрiбно, щоб люди вiрили в диво i особливо в кiнець свiту.
  Жодного кiнця свiту не буде i не повинно бути. А людству слiд стати космiчною iмперiєю i дiйти до краю галактики. А що галактики? Скорiше всесвiту. А дiйшовши до краю всесвiту перейти в iншу частину свiтобудови. Адже всесвiтiв безлiч. I так можна перелiтати i одного всесвiту в iнший. I згодом навчитися творити самим! I будуть новi, незмiрнi всесвiти, по всьому практично просторi.
  I планета Земля лише колиска людства. I буде в майбутньому iмперiя на секстильйон у секстильйонiй мiрi всесвiтiв, i не припиняючи далi розширюватися i завойовувати простiр.
  А голова та президент Київської Русi Володимир Зеленський, наче яскраве сонце надiї над планетою встає!
  I його майбутнє та майбутнє Київської Русi - нехай буде свiтлим!
  
  ФОРС-МАЖОР КОЛИ СРСР воював без союзникiв
  Так i настав непереборний вплив, який вiдключив союзнi сили з 1 сiчня 1943 року. Пошарпаний корпус Роммеля зупинився на кордонi з Лiвiєю. I всi бомбардування фашистської Нiмеччини припинилися. Спроби летiти у бiк Лондона також оберталися провалами. Нiмецькi лiтаки не розбивалися, але вiдкидалися. Сталося ранiше небачене диво, розподiл свiту теомагiчною силою.
  Однак спочатку нiмцям це не надто допомагало. Сталiнград, точнiше угруповання Паулюса у ньому, мабуть, вже не врятувати. I радянськi вiйська впевнено просувалися вперед. Успiшно пройшов наступ Воронежем та iнших напрямах. Майже як у реальний термiн Червона армiя звiльнила Курськ, Бiлгород, Харкiв.
  Однак пiсля перекидання загартованих дивiзiй Роммеля з Африки i тих сил, якi в реальнiй iсторiї були теж без жодної користi кинутi в Алжирськi та Тунiськi пустелi знаменитий контрудар Майнштейна помiтно виграв у силi. Оскiльки в ньому взяло участь значно бiльше нiмецьких сил, особливо авiацiї.
  Та й тридцять новеньких "Тигрiв", що без толку загрузли в Сахарi, виявилися зовсiм не зайвими.
  Тут i вiдбулася перша iстотна розбiжнiсть iз реальною iсторiєю. Майнштейн завдав контрудару на чотири днi ранiше i маючи набагато бiльше сил, просувався швидше. Харкiв було вiдбито на дев'ять днiв ранiше, Бiлгород на дванадцять, причому з ходу, а головне було взято Курськ, який у реальнiй iсторiї фрицям не пiддався.
  Кiлькiсть нiмецьких сил виявилася задiяною значною. Нiмцi використовували i перекинутi резерви з Францiї, практичнi всi боєздатнi танковi частини та головна авiацiя. Як не крути, але майже половину Люфтваффе вiдволiкав Захiдний фронт, тож значнi сили у повiтрi у ворога додалися. I це сказав на ходi нiмецького схожого на удар серпа контрнаступу.
  Та й Майнштейн у реальнiй iсторiї переграв радянських генералiв, а тут у нього на двадцять дивiзiй бiльше сухопутних сил i з урахуванням концентрацiї ресурсiв утричi бiльше за лiтаки. I Фокке-Вульф зовсiм непоганий при грамотному використаннi: швидкiсть велика, потужне озброєння. Що значно Ф-190 найефективнiший за чисельної переваги. Так як його потужне озброєння дозволяє збити лiтак з одного заходу, а вiн може пiти за рахунок високої швидкостi пiкiрування.
  Радянськi вiйська зазнали тактичної поразки, i залишили Курськ, багато солдатiв i офiцерiв потрапило в оточення. Частково однi загинули, iншi, щоправда, меншiсть потрапили в полон, багато хто й вирвався, втративши правда технiку.
  Втрати радянськi вiйська зазнали колосального i настання їх виявилося зупинено. Але й нiмецькi танки не могли розвинути успiх через весняне бездорiжжя.
  Виникла тимчасово рiвновага сил.
  Однак у вiйну могла вступити i нова сила Японiя. У самураїв теж руки розв'язанi. Америка не доступна, але не атакує. Щоправда, поки сильна сухопутна армiя Японiї тисне на Китай. Тут у Чан Кайшi дуже складне становище. Чи намагатися домовитися з японцями, чи воювати, але вже не отримуючи пiдтримки грошима та зброєю зi США, Британiї та iнших країн.
  Природно, нiмцi прагнули вiдкриття другого фронту, щоб вiдволiкти частину сил противника зi сходу. Все ж таки в них втрати були зазнанi вiдчутнi. Особливо багато сил забрав Сталiнград. Радянськi вiйська теж втратили дуже багато, i частина й вiйськ опинилась у Харкiвському та Курському котлi.
  Фашисти збiльшували випуск озброєнь. Завдяки вiдсутностi бомбардувань, фрицi змогли збiльшити випуск танкiв на бiльш значну цифру, як i авiацiї. Бомбардування сильнiше заважали фашистам, нiж прийнято вважати. Тим бiльше в реальнiй iсторiї Нiмеччина збiльшувала випуск технiки багато в чому завдяки перебудовi економiки на вiйськовий лад i все бiльш активному використанню рабської працi, а не тому, що бомбили їх слабо.
  Нiмцi поки що вичiкували та будували новi танки, навчали екiпажi, роблячи ставку на сучасну технiку. Заодно залишалося вiдкритим питання, де розпочинати наступ? Курського виступу вже не було. А це природна зачiпка. А так i самi нiмцi, i Гiтлер вагалися. Була думка взяти штурмом Ленiнград. Хоча в цьому випадку довелося б прориватися через потужнi змiцнення.
  Повторно йти на Сталiнград нiмецьким генералам не хотiлося. Але вибiр прямо скажемо, не широкий. Хiба що наступати на саму Москву. Серед фашистських ватажкiв виникли серйознi розбiжностi. Майнштейн, Гудерiан i Роммель навiть висловилися в тому сенсi, що краще взагалi не наступати, а нехай росiяни поткнутися самi i залучимо їх у пастку.
  Альтернативний план передбачав розпочати наступ з Таманського пiвострова та з Ростова-на-Дону, це добре укрiплене мiсто фрицi змогли вiдстояти, перекинувши пiдкрiплення з Балканського угруповання, замiнивши свої окупацiйнi вiйська на болгарськi та iталiйськi.
  Фюрер, якому подобалися операцiї, коли вiйська прориваються за напрямами, що сходяться, все бiльше i бiльше схилявся до цього плану, але зволiкав з його реалiзацiєю. Зокрема танк "Пантера" виявився примхливим i часто ламався, тож були потрiбнi його доопрацювання. Нехай додаткове навчання екiпажiв. I "Тигрiв" фюреру хотiлося наштампувати якомога бiльше.
  Сталiн зрештою це набридло. Побоюючись, що другий фронт вiдкриє Японiя, що досягла великих успiхiв Пiвденного Китаю, чия чисельнiсть сухопутної армiї вже перевищила сiм мiльйонiв солдатiв i даних про зростаючий вiйськовий потенцiал Третього Рейху, вiн сам наказав почати наступ на Курському та Донбаському напрямку. Коливання Гiтлера, прагнення фюрера сформувати дивiзiї iз сотнями "Тигрiв" та "Пантер" призвели до попередження.
  Втiм, радянськi вiйська, розпочавши настання 7 липня 1943 року, самi не мали вирiшальної переваги в силах. Проти 6600000 радянських солдатiв i офiцерiв дiяло 5560000 нiмецьких вiйськ, близько мiльйона двохсот п'ятдесяти тисяч воїнiв сателiтiв. Муссолiнi пiсля зникнення загроза наступу iз заходу та пiвдня значно збiльшила кiлькiсть iталiйських вiйськ на сходi. Зросла i чисельнiсть iспанських пiдроздiлiв. Надiслав дивiзiю "добровольцiв" i Салазар. Воювали i французькi легiони, румуни, бiльш активно угорцi, албанцi, i з усiєї Європи iноземнi дивiзiї до СС.
  Таким чином, радянська армiя не мала переваги в чисельностi, але розмаїтiсть коалiцiї, знижувала якiсть сил противника. У танках та артилерiї у Червоної Армiї деяка чисельна перевага. Але поки, мабуть "Тигри" та "Пантери", поки що не мають собi рiвного по вогневiй потужностi та бронюванню опонента. Та й Т-4 отримав перевагу у вогневiй силi зброї над Т-34-76. Зате в СРСР є реактивна артилерiя, а в нiмцiв, незважаючи на наявнiсть розробок зокрема газометiв, це розвинуте слабко.
  У авiацiї приблизний чисельний паритет. Нiмецькi винищувачi МЕ-109 "Г", Фокке-Вульф сильнiшi, правда, нiж радянськi машини у озброєннi та швидкостi, але трохи слабшi у маневреностi. А досвiдчених та результативних асiв у Нiмеччини, на жаль, бiльше. Бомбардувальник Ю-188, мабуть, краще в льотних характеристиках, нiж ПЕ-2 та ТУ-3. I на озброєння став надходити Ю-288. Щоправда тiльки вiн почав впроваджуватися, як i МЕ-309.
  Але в будь-якому разi не маючи переваги в силi, Червона Армiя розгорнула наступ на заздалегiдь пiдготовлену оборону супротивника. I зiткнулася з наполегливим опором. Але радянськi вiйська наполегливi в наступi, не зважаючи на втрати, вони лiзли вперед. Хоча в середньому темп просування виявився i невисоким один-два кiлометри на день. Противник огризався i встигав окопуватися знову. Проте героїчне просування тривало. До середини серпня цiною великих втрат радянськi вiйська просунулися до ста кiлометрiв, пiдiйшли до Курська розгорнули запеклi бої за саме мiсто, пiдiйшовши ще й до Бєлгорода.
  19 серпня 1943 року Японiя, подолавши коливання, вiдкрила фронт Далекому Сходi. До цього часу зазнавши ряду поразок, режим Чан Кайшi пiшов на вигiдний для самураїв свiт. Японцi отримували контроль над важливими комунiкацiями, i позбавлялися необхiдностi вести важку партизанську вiйну в погано органiзованими, але дуже численними китайськими вiйськами. Натомiсть Чан Кайшi була обiцяна пiдтримка у вiйнi з Червоною Армiєю Мао Дзедуна. У Японiї вже з'явилися всi засоби для ведення вiйни з СРСР. I вони вирiшили не чекати дощової осенi i суворої сибiрської зими. Не кажучи про те, що Гiтлер вiйну США ще 1941 року оголосив, а самураї його не пiдтримали. Вiдкриття другого фронту в 1942 роцi могло б врятувати гiтлерiвцiв вiд нищiвного розгрому пiд Сталiнградом.
  Рiшення Японiї було цiлком очiкуваним. Тим не менш, у нападi на Владивосток самураї досягли тактичної раптовостi, i завдали серйозної шкоди радянському Тихоокеанському флоту.
  Нiмцi наприкiнцi серпня спробували контратакувати, використовуючи масу нових танкiв. Але їхнiй пiвденний контрудар змiг досягти лише вiдносних успiхiв. Радянське командування вже передбачало подiбну нагоду, вiдвело вiйська на вихiднi рубежi. Лише загальновiйськова 31-армiя потрапила в котел i здебiльшого виявилася знищена.
  Проте радянськi вiйська не досягли своєї мети i зазнали дуже значної шкоди, не зумiвши вiдвоювати територiї. Особливо багато було втрачено понад шiсть з половиною тисяч танкiв, проти близько восьмисот нiмецьких. У танковому парку чисельна перевага перейшла до гiтлерiвцiв. У вереснi нiмцi змогли зрiвнятися з СРСР у випуску лiтакiв по сотнi на день, а в листопадi приблизно в машинах, нарощуючи випуск "Пантери" до 650-700 танкiв на мiсяць. Тут велику роль зiграло використання ресурсiв окупованих країн насамперед Францiї, i навiть Бельгiї та Голландiї, де запровадили трудову повинность.
  Нiмцi з деяким запiзненням у вереснi розпочали давно запланований наступ з Ростова-на-Дону та з Таманського пiвострова. I натрапили на запеклу радянську оборону. А Японiя вела наступ на Монголiю, захопивши Улан-Батор та Примор'я. Але там просунувшись трохи.
  Це вiдвернуло значнi резерви i пiсля пiвтора мiсяця найзапеклiших боїв, нiмецькi угруповання з'єдналися. Але втрати фрицiв теж виявилися дуже суттєвими, i вони змушенi були зупинитися. Але цей тактичний успiх спровокував вступ у вiйну Туреччини та вiдкриття третього фронту в Закавказзi.
  Тепер доводилося вiдбивати й у цьому напрямi.
  До зими лiнiя фронту Далекому Сходi стабiлiзувати. Японцi просунулися в районi Примор'я вiд п'ятдесяти до ста двадцяти кiлометрiв, захопили бiльшу половину Монголiї разом з Улан-Батором, але їхнiй наступ зупинився. Турки пiдiйшли до Єревану та атакували Батумi, останнє мiсто їм вдалося захопити на двi третини. Самi нiмцi просунуся за осiнь не дуже. I поки що не опанували iнiцiативу.
  Вiйна ставала все бiльшою мiрою позицiйною, i затяжною. На виснаження i на технологiчну перевагу. За 1943 рiк СРСР збiльшив випуск лiтакiв у пiвтора рази з 25 тисяч до 37 тисяч. Фашистська Нiмеччина вiд понад 15 тисяч до 32 тисяч, бiльш нiж вдвiчi. В останнi мiсяцi року нiмцi зрiвняли свої показники iз радянськими виробничими результатами в лiтаках. I в танках i САУ теж - за якiсної переваги. Адже СРСР треба ще вiдбиватися i вiд Японiї. Крiм того, деяка кiлькiсть лiтакiв i танкiв виробляється в Iталiї, i в iнших країнах сателiтiв Третього Рейху. Нехай i не надто багато. Плюс ще нiмцi, користуючись вiдсутнiстю вiйни, стали добувати i постачати для своїх потреб нафту з Лiвiї.
  Так що поступово дефiцит енергоносiїв у Третьому Рейху слабшав. Крiм того, непоганим джерелом сировини обiцяли стати Африканськi Французькi володiння.
  Тож гiтлерiвцi могли себе постачати непогано. У вiдповiдь червонi конструктори Сталiну приготували новi типи танкiв з 85-мiлiметровими та 122-мiлiметровими гарматами. Нiмцi дещо пригальмували роботи над "Пантерою"-2. Нелегко отримати танк з потужним озброєнням, сильним бронюванням та вiдносно рухливий. А "Королiвський тигр" вийшов надто важким у 68 тонн. Щодо успiшної обiцяла бути лише модернiзацiя "Пантери". А танк Т-4, судячи з усього, свої можливостi вичерпав. Поступово з нового 1944 випуск цiєї машини став знижуватися. Щоб повнiстю припинитися у квiтнi.
  Радянське командування здiйснило кiлька наступальних операцiй взимку. I на Таманському пiвостровi, i в центрi, i на Ленiнградському напрямку, i пiд Курськом. Але нiде не вдалося досягти суттєвого успiху. Противник уже мав чисельну перевагу у живiй силi i в танках, i в авiацiї. Тiльки страх погоди змушувала фрицiв дотримуватися оборонної тактики.
  Негативну роль вiдiгравала й зросла дезертирiв i зрадникiв, i навiть те, що нiмцi розвинули висотну авiацiю, що ефективнiше займалася розвiдкою з повiтря.
  Крiм того, радянське командування дещо неправильно пiдходило до процесу концентрацiї сил. Зокрема сама тактика розпочинати наступну операцiю на iншiй дiлянцi ще до завершення попередньої, мала сенс за чисельної переваги. Як у першу свiтову вiйну розсмикуючи нiмцiв. Але якщо ворог тебе числом перевершує, то це заважало на окремiй дiлянцi здобути перевагу в силах.
  Якщо Сталiну вдалося б створити перевагу на окремiй дiлянцi фронту приблизно при спiввiдношеннi три до одного, то може i був би, досягнутий тактичний успiх.
  А так на однiй дiлянцi йде наступ, на iншiй готуються, а реально нiмцям та їхнiм союзникам легше вiдбивати. Тим бiльше вже з'явилися у фрицiв висотнi, швидкiснi розвiдники з чудовою оптикою, якi дозволяли вiдстежувати пересування вiйськ. А взимку маскуватися складнiше, а нiч не панацея, то у нiмецьких розвiдникiв з'явилися непоганi прилади нiчного бачення.
  "Королiвський тигр" як запланований танк прориву затримався iз серiйним виробництвом i виявився не зовсiм вдалим. "Пантера"-2, яку Гiтлер наказав посилити бронюванням до непробивностi IС-2, i встановити двигун в 900 кiнських сил, важила в 51 тонну, навiть з урахуванням установки алюмiнiєвого кожуха, що заощадив 800 кiлограм. Проте бортову броню з'явилася можливiсть посилити до 82 мiлiметрiв пiд рацiональним нахилом. Це зробило нiмецький танк не таким уразливим з бортiв, як колишнi моделi. Але знову "Пантера"-2 i "Лев"-2 у бiльш досконалiй компоновочнiй схемi поки що лише в процесi розробки.
  Проте за зиму нiмцi повнiстю взяли пiд контроль французькi володiння в Африцi, включаючи i "Петлю Нiгера". А там i нафта, i газ i боксити, i ще бiльшi запаси урану, особливо в Конго. Де Голля спiймали - без допомоги союзникiв вiн нiчого не коштував, а Скоррелi спрацював чисто та вмiло.
  Таким чином, до травня 1944 проблеми з нафтою були в основному вирiшенi. З Лiвiї вже всю йшли поставки, i залишалося тiльки бурити все новi й новi свердловини.
  Але у травнi нiмцi ще наступати були не готовi. Окрiм застарiлого за своєю конструкцiєю "Тигра" у них не було серйозного танка прориву. Правда "Тигр" вже вироблявся масового i завдяки високiй якостi бронi i товщинi бортiв, а також скорострiльнiй, точнiй гарматi мiг вiдiгравати роль нехай i не iдеального, але бiльш-менш стерпного танка, що зламує оборот вiйськ СРСР.
  Нiмецьке командування пiсля серiї суперечок повернулося до колишнього плану 1942 року. А саме розпочати наступ на флангах. Взяти в подвiйне кiльце Ленiнград i прориватися до Сталiнграда. Тим бiльше, пiсля того, як Вермахт залишив Ржевсько-В'яземський виступ, було втрачено зручний плацдарм для наступу на Москву. Тож до столицi вiдносно далеко.
  План гiтлерiвцiв теж не оптимальний, але... У Швецiї вiдбулися достроковi вибори до парламенту, де вражаючою перемогою здобули нацисти. Країна з населенням у вiсiм мiльйонiв чоловiк, i з розвиненою економiкою виявилася готовою вступити у вiйну проти СРСР. Найпопулярнiшою фiгурою став Карл Дванадцятий. Шведи жадали реваншу за колишнi поразки та приниження в ходi програної Петру першому та Олександру першому воєн. Таким чином проти СРСР уже воювала вся Європа. Причому Франко та Салазар вирiшили вступити у вiйну офiцiйно, що претендувати на свою частину видобутку. Лише одна Швейцарiя залишилася формально нейтральною, але вона вислала дивiзiю добровольцiв.
  Чисельна перевага виявилася на боцi нацистської коалiцiї. Крiм того, до середини травня 1944 року нiмцi вже мали в строю близько тисячi реактивних лiтакiв МЕ-262. Машини самої по собi є досить вдалою, але з недоробленими двигунами. Але поступово мотори пiдтягувалися, ставали потужнiшими, надiйними знижувалась витрата палива.
  Наступ почався на пiвднi. Фрiци намагалися повторити план, розроблений ОКВ ще для операцiї "Блау" в сiчнi 1942 року, але потiм самовiльно змiнений Гiтлером. Коли ведеш наступ на Сталiнград i з пiвдня i з пiвночi, за напрямками, що сходяться. Але спочатку тут нiмцям слiд прорватися до Дону. Фашистськi "Тигри" перейшли в атаку, але зiткнулися iз мiцною лiнiєю оборони. Просування фрицiв виявилося повiльним, вони загрузли в глибокоешелонованiй оборонi радянських вiйськ. Пройшовши за першi десять днiв лише 35-40 кiлометрiв у напрямку Воронежа.
  Потiм фашисти за два тижнi завзятих боїв просунулися всього на десяток кiлометрiв i через великi втрати були змушенi зупинитися.
  Бiльш успiшно розвивався наступ Пiвднi. Там вiйськ радянських менше, i обороняться складнiше. Численнi "Пантери", "Тигри", "Фердинанди" (ця САУ виявилася бiльш масовою через вiдсутнiсть стратегiчних бомбардувань!) та першi моделi "Ягдтигр" та особливо ефективної "Штурмтигр". Нiмцi вдалося прорвати першi лiнiї оборони та вийти на оперативний простiр.
  Одночасно наступ перейшла i японська армiя. Самураї збiльшили чисельнiсть свого танкового парку та їх новi середньої ваги машини, практично не поступалися у озброєннi та ходових якостях Т-34-76, а лобовiй бронi навiть перевершували, поступаючись втiм, у захистi з бортiв.
  Наступ Японiя вела в Монголiї, де важче витримувати оборону. Радянське командування зiткнулося з дефiцитом резервiв, вiдбиваючись попри всi три фронти. Та й втрати особового складу пiд час зимового настання були чималi.
  Наступ нiмцiв на Тихвiн, а фiнiв та шведiв з боку Бiломорканалу вiдбивався насилу. Просувалися фашисти повiльно, але майже безперервно. У серединi червня на пiвднi вiйська Майнштейна увiрвалися до Сталiнграда. Почалася друга Сталiнградська битва. А на початку липня пiсля падiння Тихвiна та Волхова, фiни, шведи та нiмцi з'єдналися - утворивши друге кiльце навколо мiста Ленiна.
  Таким чином, склалася вкрай важка ситуацiя для радянських вiйськових сил.
  Але Сталiнград Майнштейну не пiддавався. I це завадило нiмцям розвинути наступ у iнших напрямках. На пiвднi вони як у 1942 роцi дiйшли лише до Терської брами: загрузнувши пiд Грозним i Орджонiкiдзе. Тяжкi бої тривали i на Воронезькому напрямку. До вересня радянськi вiйська змушенi були вiдiйти за Доном. Ось iронiя долi до кiнця жовтня лiнiя фронту на пiвднi повторила 1942 в момент найбiльшого просування фашистiв.
  Гiрше було на пiвночi, де Ленiнград опинився у тотальному кiльцi блокади. Крiм того нiмцi, фiни та шведи змогли розрiзати оборону Червоної Армiї на Карельському пiвостровi, вiдрiзавши по сушi Мурманськ вiд основної частини СРСР.
  Близько сорока радянських дивiзiй опинилися в iзоляцiї. Втiм, їх чисельнiсть була далекою до штатної. Швецiя виставила близько двадцяти п'яти досить добре оснащених дивiзiй. Разом iз загартованими фiнами та нiмецькими вiйськами вони отримали чисельну перевагу. А перекидати резерви на Карельський пiвострiв дуже складно.
  Взагалi Червона Армiя не могла отримати потрiбних поповнень, так японцi виявилися несподiвано сильними, їхня кiлькiсть разом iз марiонетковими вiйськами перевищила п'ять мiльйонiв, i це фактично повноважний другий фронт. Тож проти нiмцiв та їхнiх союзникiв доводилося лише вiдбиватися.
  Поступово зона контролю радянських вiйськ у Карелiї скорочувалася, i Мурманськ виявився повнiстю блокованим i фактично приреченим. Так у морi панував ворожий флот i особливо пiдводнi човни, так що налагодити постачання не було чим.
  На жаль, але в листопадi 1944 СРСР не мав резервiв, щоб повторити перелом 1942 року. Майже всi витратили, щоб не допустити втрати Кавказу. Крiм того, нiмцi бiльш професiйно вели штурм Сталiнграда, i туди нiби у вирву Тартара доводилося постiйно перекидати резерви. Сталiн наказав утримувати мiсто на Волзi за всяку цiну. Але в умовах панування авiацiї противника в повiтрi цiна виявилася неймовiрно високою.
  Тим бiльше, що Майнштейн, на вiдмiну вiд Паулюса, не поспiшав i берег солдатiв. Внаслiдок чого спiввiдношення втрат склалося не на користь Червоної Армiї.
  Гiтлер квапив Майнштейна, але хитрий фельдмаршал умiв ухилятися i витримувати тиск.
  Однi iз сильних видiв озброєнь стали "Штурмтiгри". Вони мали надзвичайно потужнi бомбомети снаряди вагою триста двадцять кiлограм. Причому снаряди реактивнi i куди потужнiшi, нiж гаубiчнi. Можна їх назвати гiдною вiдповiддю на "Катюшi", хай i на гусеницях. Крiм того, деякi бомбомети встановлювалися i на вантажiвках, з бiльшою дальнiстю стрiлянини.
  Використовували нiмцi та газомети. I, зрозумiло, реактивнi бомбардувальники.
  У груднi японцi захопили практично всю Монголiю i впритул пiдiйшли до Владивостока, частково захопивши Примор'я та Хабаровськ. Але генерал мороз змусив їх зупинитись.
  Користуючись цим, Червона Армiя органiзувала серiю контрударiв на нiмецьких флангах, що намагалися захопити те, що залишилося вiд Сталiнграда. Яка хоч i мала частина мiста утримувалась i на початку 1945 року. Нiмцi досягли у 1944 роцi певних успiхiв, але навiть не змогли пiдкорити Кавказ i отримати Бакинську нафту. Щоправда для потреб їм вистачало поки що i Румунської, Угорської, Лiвiйської, i Камерунської i Нiгерiйської.
  Ленiнград поки що тримався у блокадi. У ньому були заздалегiдь створенi великi запаси продовольства та боєприпасiв, так що мiсто могло пережити i цю зиму, продовжуючи сковувати значнi сили Вермахту та його союзникiв.
  Радянське керiвництво встигло зробити i стратегiчнi запаси сировини у мiстi Ленiна для виробництва зброї. Тож поки що фашистам це не надто багато дало.
  А ось Мурманськ виявився повнiстю заблокованим. З десяти транспортiв фрицi, що йшли до мiста, допили дев'ять.
  У сiчнi радянське командування намагалося перевiрити на мiцнiсть нiмцiв у центрi. Однак побити дуже потужну та розвинену в iнженерному вiдношеннi оборону не вдалося. Максимальний поступ становив п'ять-шiсть, у кращому випадку не бiльше восьми кiлометрiв. А втрати радянських дивiзiй виявилися дуже вiдчутними. Здебiльшого частин до половини складу.
  Але частина нiмецьких сил вiдвернула увагу, дозволяючи утримувати Сталiнград... У березнi нiмцi самi почали наступ на Терських воротах. Їм удалося прорвати лiнiю радянської оборони та оточити Грозний та Орджонiкiдзе, але у фрицi вперлися у лiнiю Ведено, Шалi i далi мiстами.
  Саме мiсто Грозний ще у повнiй блокадi протрималося до травня. У травнi остаточно впав Сталiнград. Вiд мiста та його передмiсть, а також танкового заводу, навiть практично не залишилося руїн.
  Нiмецька коалiцiя теж видихалася, але фюрер хотiв перемоги. У сiчнi пройшли першi успiшнi випробування дисколету, що розвинув швидкiсть до двох звукових i пiднявся до 18 кiлометрiв у висоту. У травнi дисколет вже розвинув чотири звуковi швидкостi i пiдскочив на висоту 30 кiлометрiв.
  Але нова машина при всiх своїх сильних i навiть унiкальних льотних характеристиках виявилася вразливою для стрiлецького вогню i дорогою. Проблема вразливостi незабаром була вирiшена пуском ламiнарної струги, але це збiльшило витрату палива та знизило польотний час машини. Та й сам дисколет у ламiнарнiй "шубi" не мiг вести ефективного вогню.
  Але початок епохи "лiтаючих тарiлок" було покладено. Крiм того, нiмцi обзавелися сильним козирем: танками нового поколiння класу "Е". Вони вiдрiзнялися при подiбному з "Королiвським тигром" i "Пантерою" вагою набагато щiльнiшою i досконалiшою схемою компонування, низьким силуетом i товстою бронею.
  У серiйному виробництвi та на полях битв себе показали пристойно "Пантера-2" i "Тигр"-2, а потiм i "Тигр"-3. Остання машина з бiльш щiльним компонуванням i маленькою вежею мала сильне бронювання i двигун в 1080 кiнських сил. "Мауси" так i не прижилися. Але пристойно показала себе модифiкацiя "Пантер" - "Ф".
  Через брак легуючих елементiв радянськi танки мали не надто якiсну броню i поки що "Пантера" i з 75-мiлiметровою гарматою цiлком справлялася зi своєю роллю. А 120-мiлiметрова пiд нахилом лобова броня захищала вiд 85-мiлiметрової радянської гармати Т-34-85 досить надiйно. Але, мабуть, СУ-100 радянська самохiдка виявилася гiдним опонентом "Пантери", що посилила бронювання. Т-4 вже знято з виробництва. I з серiйних танкiв "Пантера" виявилася найлегшою.
  Першою передовою за своєю схемою компонування став серiйний танк "Лев". Башта цього танка була змiщена назад, а трансмiсiя, двигун та коробка передач розташувалися одним блоком спереду. В результатi силует у машини вийшов низький, i бронювання при потужнiй 105 мiлiметровiй гарматi можна порiвняти з "Королiвським тигром", а чоло вежi ще потужнiше.
  Змiщення вежi назад давало "Леву" ще й ту перевагу, що при пересуваннi лiсом дуло його довгоствольної зброї не так чiплялося за стовбури дерев.
  Гiтлерiвцi пробували також iншi схеми, а також бомбардували радянськi позицiї сильною авiацiєю.
  Японiя теж намагалася наступати та остаточно вiдрiзати Владивосток вiд Великої землi.
  Нiмцi у червнi та липнi намагалися прорватися до Москви. Але радянська лiнiя оборони видалася дуже мiцною, i фашисти зазнавали колосальної шкоди. Навiть танк "Лев" не цiлком адекватний у наступi, насамперед через недостатнє прикриття бортiв.
  Радянське командування все активнiше i активнiше використовувало калiбр гармати 100 мiлiметрiв. Зрозумiло, що СРСР не має ресурсiв, щоб побити ворожi танки, такими ж танками, але можна масовано використовувати протитанкову артилерiю.
  Е-100 у початковiй моделi виявився надто важким у 140 тонн, i бортовим бронюванням у 120-мiлiметрiв (чоло 240 мiлiметрiв!), хай навiть i пiд нахилом. Цього вже було замало. Не кажучи про те, що i "Мауси" безнадiйно вiдстали у своєму компонуваннi.
  Реально танк "Лев" та САУ - Е-10, Е-25 були передовими нiмецькими машинами, де розташування двигуна, трансмiсiї та коробки передач поєдналося. Однак нiмцi випускали масу технiки, що вiдставала. Наприклад "Пантери", "Тигри", "Ягдтигри", "Ягдпантери" з досить високими силуетами, що вiдстають у розробцi.
  Не цiлком вдало виявилася i "Е"-70. Машина вийшла з потужною гарматою в 128-мiлiметрiв i передовою схемою компонування, але через прагнення зберегти бойовий комплект не менше 80 пострiлiв i не виходячи за рамки 70 тонн, її броньовий захист виявився порiвнянний з "Королiвським тигром" - зразка 1944 року. "Тигр"-3 i то захищений краще. Натомiсть на Е-70 був успiшно випробуваний двигун з турбонагнеталем потужнiстю 1200 кiнських сил, що дозволяло розвивати танку на шосе швидкiсть 60 кiлометрiв на годину.
  У будь-якому разi нiмецькi танки зазнавали великих втрат, як i пiхота. Багато втрачали й iноземнi дивiзiї та сателiти Третього Рейху.
  До середини серпня нiмцi просунулися в центрi лише на 40-50 кiлометрiв i не змогли вийти на оперативний простiр. А втрати виявилися величезними. У вереснi гiтлерiвцi розпочали новий наступ на пiвднi... За пiвтора мiсяцi найважчих боїв противник прорвався до Каспiйського моря, вiдрiзавши Кавказ суходолом.
  Але радянське командування зумiло налагодити постачання морем, щоправда, цiною величезної шкоди. У листопадi фриця цiною величезних зусиль i великої шкоди вийшли до дельти Волги. У груднi лiнiя фронту стабiлiзувала. Розрив мiж фронтами Кавказу та основною радянською територiєю зрiс. Крiм того, японцi зумiли вiдрiзати Владивосток, взявши радянське мiсто в облогу.
  Мурманськ зумiв, незважаючи на блокаду, героїчно протриматися до грудня 1945 року. Але все одно впав...
  1946 року бойовi дiї продовжилися... Становище радянської групи армiй на Кавказi виявилося надзвичайно важким. Вони вiдрiзанi суходолом, i є загроза остаточної втрати Баку.
  Сталiн вiдчував у собi надзвичайне нервове та фiзичне виснаження. Жорстокi бої розгорнулися у напрямi Тихвiна. Була спроба врятувати оточений Ленiнград. У самому мiстi запасiв їжi залишилося менше, нiж на пiвроку i продуктовi картки знову урiзали.
  Спочатку радянськi вiйська прорвали лiнiю фронту, але потiм переважаючий кiлькiстю танкiв ворог, зумiв провести контрудар i навiть вiдрiзати частину радянських вiйськ. Лютий пройшов у запеклих боях як на пiвночi, так i на пiвднi, де радянськi вiйська пробували противника, i намагалися вiдбити Сталiнград. I останнє частково вдалось. Радянськi танки увiрвалися до мiста, але, на жаль, не змогли звiдти вибити фашистiв.
  Натомiсть спалахнула третя Сталiнградська битва. Досягнули радянськi вiйська щодо великих успiхiв i пiд Воронежем. Але i там фрицi, використовуючи велику кiлькiсть танкових пiдроздiлiв та свою технологiчну перевагу, змогли вiдновити становище. У березнi в бойових дiях почали брати масову участь дископодiбнi вертольоти та дисколети. Нiмцi дещо вдосконалили лiтаючi тарiлки i змогли завдавати ними ракетних ударiв по радянських позицiях. Але на практицi дисколет не виправдовував сподiвань, як чудо-зброю.
  Подiбно до того, як балiстична ракета фон Брауна виявилася надто дорогою i низькою точностi, щоб її активне використання в бойових дiях себе виправдало.
  Натомiсть у нiмцiв з'явилися безхвостi реактивнi бомбардувальники, здатнi нести до десяти тонн вантажiв, пролiтати вiдстань до 16 тисяч кiлометрiв (!).
  Радянська реактивна авiацiя поки що, на жаль, вiдставала, i в повiтрi ворог панував майже тотально. У всякому разi, не може гвинтова авiацiя в принципi перевершити в льотних характеристиках реактивну. А власнi розробки надто запiзнилися. Та й перехiд з гвинтової авiацiї на реактивну надто болiсний.
  I льотчикiв переучувати треба i злiтно-посадковi смуги подовжувати, i спецiального типу паливо готувати. Ну i самi двигуни ще випробовувати та налагоджувати!
  Нiмцi виявилися вiдволiканими на Сталiнград... Як не дивно, але Третiй Рейх i вся коалiцiя видихалися, а Червона армiя була подiбна до птаха Фенiкс. I квiтень, i травень пройшов у запеклих боях пiд Сталiнградом. I навiть у червнi Червона армiя все ще намагалася наступати, сковуючи супротивника. Але в липнi, незважаючи на спеку, гiтлерiвцi все ж таки рушили вздовж узбережжя Каспiйського моря в напрямку до Баку. Просування йшло надто повiльно. У середньому щодня по 1,5 кiлометра. Дагестан огризався... Радянськi вiйська давили фрицiв та його союзникiв за всi азимутам.
  Били ворога i в центрi, i на пiвночi. Не пускали до Архангельська... Але у вереснi темп нiмецького поступу на Кавказi прискорився. Сили Кавказького угруповання сильно виснаженi, а морем iз десяти транспортiв припливала за умов панування авiацiї противника повiтря вiд сили два-три. Наприкiнцi жовтня фашисти все ж таки вступили до Азербайджану. А в листопадi просунулися до Бака. А на початку грудня фрицi поєдналися з турками, у Грузiї...
  Ще до березня точилися бої на Кавказi, а Єреван узагалi протримався до червня 1947 року.
  Усю зиму Червона армiя невтомно намагалася наступати. Сильно вони пошматували коалiцiю. Хоча японцi, зрештою, у квiтнi i взяли Владивосток, але це лише дозволило СРСР мiцнiше осiсти за Амуром.
  Хоча Червона Армiя i взимку i в березнi не досягла своїх наскокiв вiдчутних успiхiв, але урок коалiцiї завдавала неабиякого. Усерединi країн Нiмецьких сателiтiв все сильнiше загострювалася ситуацiя. Людськi ресурси виснажувалися, а втрати були величезнi. Економiчний тягар i зовсiм ставав нестерпним. Навiть успiхи на фронтах радували європейського обивателя дедалi менше. Бажання свiту зростало все сильнiше та сильнiше.
  Але Гiтлер уперто хотiв добити СРСР. Хоча розрахунки те що, Червона армiя втратить боєздатнiсть пiсля втрати Баку i виправдалися. За 1946 рiк СРСР виробив рекордну кiлькiсть озброєнь близько 60 тисяч лiтакiв та 40 тисяч танкiв та САУ, 250 тисяч гармат та мiнометiв. Так радянська авiацiя в основному це винищувач ЯК-9, все ще не знятий з виробництва штурмовик IЛ-2. ЯК-3 та ЛА-7 випущенi у невеликих кiлькостях. Все ще у виробництвi ПЕ-2 та ТУ-3. Так авiацiя можна вважати застарiла проти реактивних монстрiв супротивника, але є. Як i Т-34-85, IС-3 та СУ-100, iншi машини в малих кiлькостях.
  А в 1947 роцi на озброєння став надходити Т-54, який мав би покiнчити з якiсною перевагою нiмецької технiки. Звичайно, Т-54 з вагою в 36 тонн, не мiг бути сильнiшим за всi танки противника, але вiн цiлком мiг змагатися "Пантерами" та "Тиграми".
  Основним нiмецьким танком став "Е"-50, який отримав назву "Лев"-3. Машина подiбна до "Лева", але з бiльш потужним двигуном в 1200 кiнських сил, i товстою бронею. При вазi в 75 тонн, товщина бортової бронi у нiмецького танка зросла до 140 мiлiметрiв, а лоба склала 240 мiлiметрiв зi знаряддям в 105 мiлiметрiв i довжиною стовбура в 100 ель. Нова нiмецька машина має стати основною. Вона перевершує радянську в озброєннi та бронюваннi, але бiльш нiж у два рази важче.
  Втiм, Т-54 ще тiльки починає надходити у виробництво.
  Але лiто 1947 року видається ще спекотнiшим. Нiмцi намагаються знову наступати на Москву. Вони також прориваються до Саратова. Бої затягуються до пiзньої осенi. Саратов фрицям таки вдається взяти. Але в районi Москви їм вдалося просунутися на максимум на шiстдесят-сiмдесят кiлометрiв. I Ржев та Вязьма, щоправда, останню наполовину оточили, залишилися за СРСР.
  Москва не пiдкорена, i зиму гiтлерiвцям та їхнiй озвiрiлiй коалiцiї доводиться зустрiчати в окопах. Цього разу радянське командування береже людей i збирає сили. Зокрема, танк Т-54. А 31 грудня 1947 року пройшло успiшне випробування МIГ-15, яке має покiнчити з нiмецькою монополiєю на реактивну авiацiю в повiтрi.
  Щоправда, у лютому 1948 року впав пiсля багаторiчної облоги Ленiнград. Дуже важкий удар по престижу радянської влади.
  Становище СРСР травнi 1948 року переставляється безнадiйним. У нiмцiв та їхньої коалiцiї пiд контролем Кавказ, далi Волга до Саратова, i Тамбова з Воронежем. Потiм на схiд вiд Орла, майже поряд з Тулою, потiм у Вязьмi та пiд Самим Ржевом, аж до самого Архангельська.
  Ну, що в такiй ситуацiї можна ще зробити? Плюс у японцiв пiд контролем все Примор'я на рiчку Амур i захоплений єдиний союзник: Монголiя.
  I за сiм рокiв вiйни втрачено земель, на яких до окупацiї жило не менше половини населення СРСР, а може й бiльше. Червона армiя за сiм рокiв вiйни втратила безповоротно щонайменше двадцять мiльйонiв солдатiв i офiцерiв. Крiм тих, хто став пораненим або калiкою. Крiм великих втрат вiд масованих бомбардувань, артобстрiлiв i голоду.
  Навiть з урахуванням евакуйованих сiмей у Сталiна пiд контролем залишилося не бiльше ста мiльйонiв живої сили, мабуть, може й менше. З них кожен п'ятий призваний до армiї. Близько двадцяти мiльйонiв рiзних вiйськ. До верстатiв дозволили ставити дiтей з п'яти рокiв i пенсiонерiв, i iнвалiдiв першої, другої групи.
  Країна гранично мобiлiзована. Випуск озброєнь в 1947 роцi лише трохи знизився ... Так що поки ставити хрест на країнi Рад дуже рано!
  Сам Сталiн у всякому разi так не рахував. Та й Гiтлер теж хотiв дотиснути Росiю - отримати одразу все! Тож компромiсом i не пахло.
  Влiтку нiмцi розпочали новий наступ на Москву. Вони все ще розраховували, що зможуть зламати столицю та покiнчити з СРСР. З боку Червоної армiї Москву прикривало понад три мiльйони солдатiв та ополченцiв. У них на озброєннi було дванадцять тисяч танкiв та САУ. Щоправда Т-54 всього близько п'ятисот, переважно билися Т-34-85 i СУ-100. IС-3 до цього часу вже знято з виробництва. Танкiв IС-4 випущено через технологiчну ненадiйнiсть даного мастодонту, дуже мало. Було випущено шiсть танкiв IС-7, але до серiйного виробництва ця машина не пiшла. Хоча, мабуть, дарма. Вона могла пробивати своєю 130-мiлiметровою гарматою 240-мiлiметрову броню 75-тонного "Лев"-3. Правда у нiмцiв з'явився досконалiший танк "Королiвський Лев" вагою в 100 тонн з двигуном в 1800 кiнських сил, i 128-мiлiметровою з дуже довгоствольною гарматою з початковою швидкiстю снаряда в 1260 метрiв за секунду.
  Але Сталiн якось охолодiв до важкої технiки, i вважав за краще: нехай краще маленький, але далеко.
  Натомiсть четвiрка войовниць: Зоя, Вiкторiя, Олена, Надiя так не рахували. I вони якраз отримали пiд своє керування танк IС-7. Причому i пiд номером сiм. Так четвiрка цю машину виготовили власним коштом. Дiвчата знайшли в Сибiру золотi зливки i подарували їх у фонд мiнiстерства оборони. А тепер їм захотiлося самi пострiляти з цiєї чудової машини.
  I саме наставав знаменний день 22 червня 1948 року. Гiтлерiвськi вiйська саме вели населення, прагнучи обiйти i оточити радянське мiсто Ржев.
  I четвiрка дочок росiйських Богiв-демiургiв як завжди у критичний для Росiї момент вирiшила втрутитися! Адже вони завжди рятують у потрiбний час i мiсце свою Батькiвщину - Русь!
  
  
  
  
  ЯКБИ НЕ БУЛО СТАЛЬНОЇ СКРIПКИ
  Взагалi, як не дивно, але в бiльшостi паралельних всесвiтiв хiд Другої свiтової та Великої Вiтчизняної вiйни був для Росiї ще гiршим, нiж реальностi. Можливо тому, що фашистський режим, який узяв пiд контроль Європу, мав куди бiльший потенцiал, нiж зумiв реалiзувати. Поєднання жорстокого тоталiтаризму та ринкових елементiв економiки - це ефективнiше, нiж лiберальний капiталiзм Заходу, i централiзована, бюрократична Сталiнська модель. На щастя з низки причин, як об'єктивного, i суб'єктивного характеру. У тому числi й великого везiння фашисти не змогли використати своїх козирiв.
  Ось скiльки нiмецьких шпигунiв було провалено лише тому, що нiмцi використовували в документах скребку з нержавiючої сталi, а росiяни з простого залiза? I як така дрiбниця вплинула вирiшальним чином на хiд вiйни?
  У всякому разi, iснував паралельний всесвiт, де вже в жовтнi 1941 року, один дуже в'їдливий розвiдник випадково виявив цей факт. Справжнi радянськi документи та фальшивi нiмецькi промокли та... На радянських документах скрiпка заiржавiла i це помiтно, а на нiмецьких немає.
  Ось дрiбниця, а її вплив на хiд Великої Вiтчизняної Вiйни виявився дуже суттєвим.
  Уникнувши провалiв та роботи пiд контролем нiмецька агентура, виявила суттєвi докази пiдготовки радянськими вiйськами наступу пiд Сталiнградом. Настiльки переконливi, що впертий Адольф Гiтлер з цим погодився i наказав перегрупувати нацистськi вiйська, що стоять на Волзi. А це мало значення.
  Якщо пiд час Ржевсько-Сичовської операцiї, Червона армiя маючи бiльш нiж удвiчi бiльше сил, нiж Вермахт не змогла прорвати нiмецьку оборону, то пiд Сталiнградом спiввiдношення сил було для гiтлерiвцiв сприятливiшим.
  Та й погода на 19 листопада 1942 року не сприяла наступальним дiям. Авiацiя, особливо штурмова не змогла злетiти, а артпiдготовка мала лише вкрай обмежений вплив на розвинену оборону противника. Радянськi вiйська, перейшовши в наступ, ув'язнули. Навiть введення в дiю танкових корпусiв не змогло проламати пролом у гiтлерiвськiй оборонi.
  Запеклi бої розгорнулися i на Ржевсько-Сичiвському напрямi. Вони продовжувалися Нового року. Лише тодi зазнавши серйозних втрат, радянськi вiйська на обох напрямках призупинили свiй наступ. Гiтлер утримався на Волзi, натомiсть нiмцiв почали бити в Африцi. Черчiлль назвав наступ Монтгомерi в Єгиптi: кiнцем початку. А також заявив, що тепер союзники лише перемагатимуть.
  Дiйсно Роммелю, незважаючи на продовження перекидання в Африку великих сил не щастило i його армiя зазнала поразки за поразкою. Щоб забезпечити ведення вiйни на два фронти, Третьому Рейху довелося у лютому 1943 року оголосити тотальну мобiлiзацiю.
  Тим бiльше, що основнi цiлi операцiї "Блау" виявилися не виконаними. Проте взимку 1942-1943 року Вермахт на вiдмiну реальної iсторiї, зумiв уникнути серйозної поразки Сходi. Наприкiнцi сiчня радянськi вiйська вiдновили наступ у центрi: третя Ржевсько-Сичiвська операцiя та пiд Сталiнградом. Але пробити противника, що сидить у мiцнiй оборонi, не вдалою. Бої нагадували тепер першу свiтову вiйну. Затяжнi, позицiйнi. Коли бiльше втрачав той, що наступав, нiж той, хто оборонявся.
  Операцiю "Iскра" по деблокадi Ленiнграда було вiдкладено. Сталiн хотiв якнайшвидше зрiзати Ржевський виступ, i розбити супротивника пiд Сталiнградом. Нiмцi, пам'ятаючи уроки минулої зими, активно боронилися. I їм поки що вдавалося вiдобразити натиск радянських вiйськ. Як з'ясувалося, коли фрицi готовi, їхню оборону пробити непросто. Та й якiсть нiмецьких збройних сил все ще на висотi.
  Наступ радянських вiйськ тривав до кiнця лютого, але так i не досяг успiху.
  На початку березня радянське командування зробило спробу наступу на Воронезькому напрямку. Пiсля початкових успiхiв Червона армiя потрапила пiд контруадар Майнштейна. Великi радянськi сили опинилися в оточеннi i були змушенi прориватися з боєм. Втрати особливо у технiцi виявилися великi, i нiмцi зi своїми союзниками, змогли змiцнитися цьому напрямi i повнiстю захопили Воронеж та її передмiстя.
  Пiд час контрудара Майнштейна у бою вперше взяли участь "Пантери" та масово "Тигри". Новi танки частково виправдали покладенi вiн надiї. За грамотного використання вони перевершували радянськi машини у зустрiчному бою.
  Настала весняна бездорiжжя i на схiдному фронтi запанував затишшя. Запеклi бої лунали в Тунiсi.
  Фюрер намагався за всяку цiну утримати плацдарм в Африцi. Для цього фашисти навiть зважилися на безпрецедентний крок. Поставили Франко ультиматум: або вiн пропускає нiмецькi вiйська до Гiбралтару, або його скидають, як уряд Вiшi. Генералiссимус злякався i дав згоду. При цьому вiн звернувся до урядiв Британiї та США зi слiзною благанням: не оголошувати Iспанiї вiйну, так це сталося не з його волi!
  15 квiтня 1943 року нiмцi приступили до штурму Гiбралтару, кинувши туди й новi "Тигри" з "Пантерами". Фортеця впала пiд ударами сотень танкiв за два днi. Командував штурмом вiдкликаний зi схiдного фронту Паулюс. За iронiєю долi нiмцi змогли захопити останнi квартали, будинки Сталiнграда та Сталiнградських заводiв лише до 1 квiтня 1943 року. Таким чином Паулюс частково реабiлiтував себе i отримав звання фельдмаршала та мечi до дубового листя лицарського хреста на додачу.
  Взяття Гiбралтару заблокувало доступ англiйцям та американцям iз заходу до Середземного моря. I крiм того, самi фашисти змогли вторгнутися по найкоротшiй вiдстанi до Марокко, вiдволiкаючи частину сил союзникiв вiд Тунiсу.
  Натиск на Тунiський плацдарм ослаб, i знову перекинули Роммеля. Гiтлер вирiшив поки що заморозити вiйськовi дiї на Сходi, i спробувати взяти пiд контроль Середземне море.
  Радянське командування теж почало дотримуватися вичiкувальної тактики. Так Сталiн вчинив i в реальнiй iсторiї, так вирiшив дiяти й досi. Нехай капiталiсти стiкають самi дурницi кров'ю. Нехай молотять один одного, а ми пiдкопаємо сили i вдаримо, коли остаточно видихнуться.
  Нiмцi поки що утримували пiвнiч Тунiсу, а вiйська пiд командуванням нового фельдмаршала Паулюса наступали на Касабланку. Американцi зiткнулися з "Тиграми" та "Пантера". Виявилося, що їхнiй "Шерман" проти таких танкiв, а також модернiзованого Т-4 слабкий.
  А Черчiлль пiсля трьох мiсяцiв вагань все ж таки оголосив Iспанiї Вiйну. Проте на той час нiмцi вже захопили цiлком Марокко i вторглися до Алжиру. Тому для Франка це не стало шоком. Двадцять п'ятого липня нiмецькi вiйська захопили столицю Алжиру i завдали нищiвної поразки англiйцям. Успiху сприяв контрудар з боку Роммеля, i раптовий розгром i висадка Кiссильрiнга на Мальтi.
  Схiдний фронт був стабiльний та спокiйний. Сталiн, чиї вiйська зазнали у попереднiх боях великих втрат, поповнював Червону Армiю. Нiмцi теж формували новi дивiзiї i перекидали їх через Гiбралтарську протоку з Середземне море.
  Активнiсть нiмецьких пiдводних човнiв призвела до того, що тоннаж американського та англiйського флоту став скорочуватися. I це теж не сприяло успiху у боях за найбiльше пiвденне море у Європi.
  Погрозливе становище у Середземному морi призвело до того, що 6 серпня Черчiлль зважився на висадку у Францiї. Але операцiя пройшла за несприятливих погодних умов та була погано пiдготовлена.
  10 серпня Роммель i Паулюс з'єдналися, утворивши на сходi Алжиру величезний котел. А 19 серпня вже Майнштейн, пiдступний майстер пасток вiдтяв вiйська союзникiв вiд узбережжя.
  Успiху фрицiв сприяла нерiшучiсть американцiв, якi вважали висадку у Францiї в 1943 передчасною, гостра нестача десантних засобiв. Затишшя на схiдному фронтi. Крiм того, випуск авiацiї в 1943 роцi в Нiмеччинi бiльше, нiж подвоївся, перевищивши тридцять двi тисячi лiтакiв за рiк - благо нiмцi мали бiльше робочої сили i пiдконтрольно територiї, нiж реальностi. I новi машини Фокке-Вульф iз сильною бронею та озброєнням, а також 30-мiлiмеровими гарматами завдавали надто великої шкоди союзнiй авiацiї.
  Катастрофа в Алжирi та Францiї зробили для союзникiв воiстину чорним серпень 1943 року.
  Сталiна навiть потiшили такi успiхи. Але терпець Черчiлля урвався. На Сходi навiть повiтрянi бої практично припинилися, i знизилася активнiсть партизанiв. Нiмцi формували все новi й новi корпуси з колишнiх радянських громадян i навiть створювали подобу марiонеткових мiсцевих урядiв. Так що окремi бригади з мiсцевих нацiоналiстiв зi сходу вже билися в Африцi.
  Болгарський цар Борис теж направив три найкращi дивiзiї до Тунiсу, розраховуючи мабуть отримати собi деякi колонiї на чорному континентi.
  У вереснi Роммель почав великий наступ у Єгиптi. Йому вдалося, використовуючи кiлькiсну та якiсну перевагу сил уже через тиждень пiсля сигналу до атаки захопити Трiполi.
  Англiйцi та американцi зазнавали у Лiвiї поразки за поразкою. У цих умовах Черчiлль оголосив про припинення поставок до бiльшовицького СРСР будь-якої допомоги i зажадав негайної активiзацiї бойових дiй. Сталiн вдав, що iгнорує ультиматуми. Хоча, звичайно, пiдготовка до наступальних дiй i велася. Але Коба хитрував i навiть намагався промацати ґрунт для сепаратного свiту. Одна до кiнця вересня нiмцi захопили Лiвiю цiликiв, у тому числi й Толбука, i навiть прорвалися до Єгипту до Олександрiї.
  Паулюсу вдалося обiйти найголовнiший англiйський укрiплений пункт i вийти пiвденнiше на Нiл. Фактично це означало катастрофу для Британiї у Єгиптi. Далi нiмцi могли вийти до Суецького каналу та йти на Iрак, а там i до Баку недалеко.
  Зволiкання ставало небезпечним, i Сталiн наказав вiдновити наступати на Ржев, а як i вiдбити Сталiнград, i водночас тиснути ворога на Пiвнiчному Кавказi.
  Тобто у жовтнi бойовi дiї вiдновилися одразу ж на трьох напрямках. А в листопадi ще й на Ленiнградському.
  Однак прорвати противника, що добре окопався i має потужнi важкi танки "Пантера" i "Тигр", було непросто. Радянськi вiйська зiткнулися iз глибокою позицiйною обороною. А в оборонi новi нiмецькi танки та САУ дiяли добре.
  Тож суттєвих поступiв у жовтнi та листопадi не було. Хiба що наступ нiмцiв вдалося призупинити на Суецькому каналi. I то лише тимчасово... Втiм, Паулюс та Роммель повернули свої вiйська на Судан. I почали захоплювати Африку.
  Вермахт поки що не готовий наступати взимку.
  Крiм того, фрицi великi надiї пов'язували з "Пантерою"-2 як бiльш досконалою машиною i "Тигром"-2 i "Левом".
  Зима пройшла у спробах Червоної армiї прорвати оборону фрицiв. Але нiде не вдавалося досягти великих успiхiв. Якщо навiть вiдбувався прорив, то ворог вiдновлював становище контрударом.
  А ситуацiя все загострювалася. У Британiї на тлi вiйськових поразок виникла полiтична криза. Кабiнету мiнiстрiв Черчiлля було винесено вотум недовiри. А як iнакше, якщо порозумнiлий Паулюс, вибив Англiю з Судану та Ефiопiї.
  Новий уряд запропонував Нiмеччинi сепаратний свiт. Враховуючи бiльше втрат США вiд нiмецького пiдводного флоту, не заперечував i Рузвельт. Тим бiльше, його становище в Америцi похитнулося. Та й японцям вдалося здобути пару-трiйку невеликих перемог, уповiльнивши американський поступ. Тож думка - наша хата з краю перемогла.
  Втiм, Гiтлер висунув спочатку надмiрнi умови. Потiм компромiсом стали французькi Землi та Єгипет, а також ранiше належить Iталiї повертається. Судан теж вiдходить у володiння Третього Рейху, проте Суецький канал експлуатується спiльно.
  Таким чином, розв'язавши руки на Заходi, фюрер кинув усi сили на Схiд. Наступ фашисти розпочали у травнi на Москву. Нафти завдяки французьким та англiйським колонiям, i Лiвiї вже вистачало, а Гiтлер хотiв перемогти якнайшвидше.
  Плюс ще другий фронт вiдкрила й Туреччина.
  Проте вже Червона армiя виявила у битвах за радянську столицю неймовiрну стiйкiсть та героїзм. У середньому темп нiмецького поступу не перевищував одного кiлометра на день. До кiнця серпня гiтлерiвцi змогли просунутися щонайбiльше на сто кiлометрiв шириною прориву трохи бiльше трьохсот.
  Вони наблизилися до Москви, але вперлися до Можайської лiнiї оборони. То були скромнi результати. Крiм того, радянськi вiйська постiйно контратакували противника. У битвах брали участь новi радянськi танки Т-34-85 та IС-2. Не можна сказати, щоби нiмцi повнiстю втратили свої переваги, але й Червона армiя не стояла на мiсцi, як i наука!
  З'явилися новi радянськi винищувачi ЯК-3 та ЛА-7, здатнi конкурувати з нiмецькою гвинтовою авiацiєю. Щоправда, у ворога натомiсть дуже сильнi реактивнi козирi. МЕ-262 та НЕ-162 не мали собi аналогiв у свiтi. Гiтлер також прийняв рiшення заборонити виробництво та розробку танкiв легше за п'ятдесят тонн. В результатi на Т-4 та "Пантерi" було поставлено хрест. "Пантера"-2 вийшла вагою 50,2 тонни i потужною гарматою при двигунi 900 кiнських сил. "Королiвський тигр" i "Лев" вимахали монстрам пiд 70 тонн. Радянськi ж машини за вагою не перевищували за партiйною постановою 47 тонн.
  Не зумiвши взяти Москву, фашисти переключили основну увагу на Ленiнград. Дуже вже їм це мiсто дiставало. У вереснi почалися масованi артобстрiли. У них брали участi та знаряддя калiбру у 1000-мiлiмерiв та крилатi роботи-снаряди.
  Гiтлер наказав взяти Ленiнград за всяку цiну.
  Мiсту вдалося вiдбити у вереснi жовтнi три штурми. Однак нiмцi змогли просунутися вiд 10 до 20 кiлометрiв, а також захопить Петергофський плацдарм. Мiсцями їх частини увiйшли до мiста, погiршивши оперативне становище угруповання. У листопадi 1944 року пiсля перемоги на парламентських виборах фашистiв Швецiя теж вступила у вiйну проти СРСР.
  У нiй активно рекламували гасло: реванш за поразки вiд Петра Першого та Олександра. Новi шведськi дивiзiї прибули на фронт i разом з фiнами почали наступ на мiсто з пiвночi. А гiтлерiвцi вiдновили атаки, використовуючи в тому числi "Штурмтигр" i ще потужнiший "Штурмаус", а також танк Е-100 перший у свiтi серiйний монстр, що перевищує вагу в сто тонн.
  Незважаючи на масовий героїзм i стiйкiсть радянських солдатiв i ополченцiв, а також вiдчайдушний контрнаступ, що вiдволiкає на Новгород, врятувати мiсто не вдалося. Проте останнiй квартал упав лише 27 сiчня 1945 року, показавши приклад безмежної стiйкостi. А саме мiсто протрималося у блоку цiлих: 1270 днiв! Напевно, рекордна за тривалiстю блокада мiста у сучасних вiйнах.
  Хоча нiмцi та їхнi союзники зазнали величезних втрат, проте мета частково виявилася досягнута. Друге за величиною i значимiстю радянське мiсто впала, i виявилися розв'язанi руки у найпотужнiшого угруповання противника.
  Взимку бої мали запеклий характер. Нiмцi використовували на повну серiйну, реактивну авiацiю. Проти них у СРСР був паритетної сили. Це заважало досягти переваги у повiтрi. Навпаки, ворог там домiнувала. Так само як поки що нiмецькi танки зберiгали свої переваги. I навiть збiльшили їх iз появою серiї "Е".
  У порiвняннi з "Тиграми" та "Пантерами" танки серiї "Е" мали бiльш щiльне компонування, низький силует, i внаслiдок цього набагато товстiшу пiд нахилом броню.
  Вiдповiдь радянської науки поки що була лише IС-3, сильнiшим захистом чола вежi. Т-54 ще тiльки розроблявся, а Т-44 вийшов не повнiшим вдалим.
  Втiм, у травнi 1945 року змiнив плани. I, обмежившись окремими випадами, основний наступ провiв на Кавказi. Там вести бої було зручнiше. Так пiсля взяття Сталiнграда постачання радянського угруповання виявилося утрудненим. Крiм того, в лютому радянськi вiйська завдали османам у Закавказзi сильну поразку, змусивши туркiв тiкати вiд Єревана i звiльнивши Карську область.
  Нiмцi прорвали оборону i, пройшовши вздовж Волги, вийшли до Каспiйського моря. Грозний упав 15 червня, пiсля завзятих боїв, Сухумi 23 червня, Зугдiдi в 29 того ж мiсяця. Тбiлiсi було взято наприкiнцi липня разом iз Кутаїсi. У серпнi остаточно захопили фашистськi стерв'ятники Дагестану, а також Потi i вийшли з пiвночi до Вiрменiї. У вереснi вони поєдналися з турками, i почався штурм Баку. Ключове мiсто протрималося до 6 листопада 1945 року. Окремi бої в горах, особливо в Єреванi тяглися до кiнця грудня.
  Запеклi битви йшли й у центi. Нiмця змогли впритул пiдiйти до Тулi i навiть узяти Калiнiн, але далi виявилися зупиненi. Тим не менш, лiнiя фронту наблизилась, i вже залишилося мiсцям не бiльше вiсiмдесяти кiлометрiв вiд столицi.
  1946 почався зi спекотної зими. Радянське командування, бажаючи запобiгти нiмецькому наступу, вiдчайдушно кидалося на ворога.
  На жаль, у повiтрi перевага супротивника тiльки зростала. Реактивна авiацiя Люфтваффе, на жаль, все вдосконалювалася. З'явилися новi модифiкацiї МЕ-262, у тому числi надшвидкiсна. Також сильний реактивний винищувач ТА-183, досконалiший зi стрiлоподiбними крилами НЕ-262, i справжнiй шедевр лiтакобудування МЕ-1010 з крилами стрiловидностi, що керується.
  А СРСР основним винищувачем залишався ЯК-9. Колись нова, але зараз уже явно морально застарiла машина.
  А в Люфтваффе є ще й Ю-287, i проявився реактивний бомбардувальник Ю-387, ТА-400, ТА-500. I штурмовики реактивнi. I НЕ-377 реактивний та НЕ-477, теж реактивний та багатоцiльовий.
  I серiя Е-70 з танками вагою як "Королiвський тигр", але з набагато сильнiшим захистом.
  А справжнiм шедевром став показаний у металi до дня народження фюрера 20 квiтня 1946 пiрамiдальний танк. Йому Гiтлер особисто надав iм'я "Iмператорський лев".
  Машина була форми подовженої плескатої пiрамiди, з маленькими катками, що закривали все дно танка. Таким чином, вiн не мав пiддону, що значно пiдвищувало прохiднiсть. Крiм того танк не мав даху, а його броня з усiх ракурсiв мала високий кут рацiонального нахилу. При вазi в 99 тонн, машина була озброєна 128-мiлiметровою зенiтною гарматою довжиною ствола в 100 ЕЛ, мав двигун у 1800 - кiнських сил i лобову бронею в 300 мiлiметрiв. Причому плити пiд великими кутами рацiонального нахилу, у першiй лобовiй половинi та 250 - мiлiметрiв у другiй похилiй половинi. Таким чином, це вийшов найпотужнiший танк у свiтi, непробивний з усiх точок стрiлянини та при атацi бомбами зверху.
  Фюрер негайно наказав, якнайшвидше запустити його в серiю i в той же час створити ще штурмову модифiкацiю з гаубицею та бомбометом.
  Так що фашисти затарилися їх слiд розбити. Але, на жаль, дуже впертий i технiчно сильний ворог попався. I наприкiнцi травня за традицiєю, коли пiдсихають дороги, почався наступ.
  Фрiци намагалися обiйти Москву та Тулу. Бої кипiли небаченi за напругою та розмахом. Але радянськi вiйська були гiднi називатися непереможними. За три мiсяцi безперервних битв гiтлерiвцi змогли лише оточити Тулу та вийти до Кашини та пiдiйти до Москви з пiвночi, частково перерiзавши комунiкацiї. Бої точилися вже на вулицях самого мiста.
  Сталiн залишив столицю та евакуювався до Куйбишева. Але гiтлерiвцi розпочали у липнi наступ на Саратов. Це мiсто впало 8 серпня. Оскiльки Куйбишев опинився тепер у небезпечнiй близькостi до фронту, той Верховний головнокомандувач перенiс свою ставку до Свердловська. Бої у Москвi тривали i у вереснi. 18 числа впала Кашира. На початку жовтня столиця СРСР виявилася майже оточена, а 29 пiсля завзятих боїв упав i Куйбишев. Крiм того, нiмцi захопили Гур'єв i Уральськ.
  Листопад йшов у страшних боях. 7 Листопада фрицi прорвалися до Кремля, але вiдчайдушною контратакою виявилися вiдкинутi. I в ходi цього бою загинув виконувач обов'язкiв коменданта Москви маршал Рокоссовський!
  А знаменитий радянський льотчик Кожедуб збив сотий нiмецький лiтак, став першою радянською людиною - удостоєним звання чотири рази героя СРСР. I також на 7 листопада 1946 року.
  4 грудня кiльце блокади навколо Москви остаточно замкнулося. Але столиця та залишки її героїчного гарнiзону боролися до Православного Рiздва 7 сiчня 1947 року.
  Штурмом столицi керував Майнштейн. За це його нагородили другим пiсля Германа Герiнга орденом Великого Хреста Залiзного Хреста.
  Але вiйну ще закiнчено. Сталiн iз Свердловська обiцяв продовжити боротьбу. Нiмцi теж добряче вимоталися. На пiвднi їхнi вiйська пiдiйшли до Пензи та Ульяновська та зупинилися. У березнi радянськi робили контратаки. Але у квiтнi все ж таки змушенi були залишити Рязань. А у травнi гiтлерiвцi оточили мiсто Горьке, а пiвдня прорвалися до Казанi. У червнi фрицi захопили i Оренбург i пiдiйшли до Уфи. Опiр Червоної армiї ослаб, бойовий дух впав i пiшли масовi дезертирства. Вони втiм були завжди, але пiсля падiння столицi посилилися багаторазово. Вже нi в кого не лишилося бажання вмирати за Сталiна. Але люди билися проти фашизму за свою Батькiвщину.
  Авторитет радянської влади також упав. У липнi нiмцi увiрвалися до Свердловська. Сталiн та його оточення подалися до Новосибiрська. На Уралi вирували бої до серпня... Нiмцям заважала розтягнутiсть комунiкацiй та активнi дiї партизанiв. Але подальша вiйна вже втратила сенс.
  Втiм, Сталiн ще на щось сподiвався. Нiмцi у вереснi увiрвалися до Тобольська. Але опинилися затриманi зливами осiннiми дощами. Близькiсть зими призупинило наступ у Сибiру, проте фашистам вдалося захопити всю Середню Азiю. Взимку вони не ризикнули йти на Новосибiрськ. Але й Сталiну захворiло, i вiн переселився до теплiшого Владивостока.
  Настав 1948 року. На озброєннi у фашистiв були дисколети. Крiм того, з'явилися бiльш компактнi танки на турбореактивних двигунах. Фактично їм пiсля того, як потеплiшає, залишилося рухатися переможним маршем i займати мiста.
  Але Берiя доторкнувся вже й так важко хворого Сталiна i, запропонував Третьому Рейху капiтуляцiю, за умови збереження радянської влади у Сибiру.
  Гiтлер, який сам страшенно втомився вiд вiйни, майже погодився, але для початку все-таки в травнi 1948 захопив Новосибiрськ. А капiтуляцiю пiдписали 22 червня 1948 року в символiчну дату - рiвно сiм рокiв з моменту нападу на СРСР. Так i закiнчилася Друга свiтова вiйна. США ще 1945 року розгромили Японiю та провели випробування атомної бомби. Так що за океан фюреру потикатися нема чого.
  Втiм, Берiя правил недовго. Найславетнiший радянський ас, маршал авiацiї, семиразовий герой СРСР Кожедуб зможу здiйснити вiйськовий переворот i повалити непопулярного голову ДКО. Берiю та низку його спiльникiв розстрiляли. У самому Третьому Рейху у березнi 1953 року патрiоти закiнчили Гiтлера. А Герiнг помер вiд зловживання наркотиками трохи ранiше, Гiммлера ж розстрiляли через пiдозри в змовi.
  Розгорнулася жорстока боротьба мiж СС на чолi з Шелленбергом i збройними силами з генералiсимусом Майнштейном. Це все вилилося у громадянську вiйну. У результатi Третiй Рейх розпався. А урiзаний СРСР став потроху вiдновлювати свiй вплив. Iсторiя знову пройшла спiраллю. Фантастичне пiднесення Нiмеччини, що набухало крутiше, нiж iмперiя Чингiсхана, потiм смерть головного лiдера - хаос i згасання.
  I поступове збирання князiвств тiльки столицею стало мiсто Байкальськ. СРСР, подiлений на безлiч губернiй з марiонетковими поставленими нiмцями провiнцiями, об'єднувався знову. Найбiльшою перемогою стало, приєднайте Москви, що скинула нацистське ярмо. Щоправда Україна, Бiлорусь та Прибалтика, а також Грузiя, Вiрменiя, Азербайджан зберегли свiй суверенiтет. Пiсля розпаду Третього Рейху свiтовим гегемоном стала США. У Китаї теж встановився проамериканський уряд.
  Але поступово пiднебесна iмперiя ставала все бiльш самостiйною. У СРСР пiсля фактичної диктатури Кожедуба встановилася по сутi президентська, але з обмеженням на два термiни при владi конституцiя. Вибори проходили на альтернативнiй основi, а пост президента називався iнакше: народний голова.
  Країна мала змiшану економiку, що бурхливо розвивалася.
  Але як змiнилася iсторiя вiд однiєї скрiпки. Другу свiтову вiйну програли, хоча билися й доблесно. I результат виявився плачевним. Причому i Нiмеччина змогла лише на якийсь час отримати велич.
  Та й США поступово втрачали вплив, свiт ставав багатополярним, а значить i бардаку в ньому все бiльше й бiльше. А порядку навпаки менше. I приблизно як у теперiшньому двадцять першому столiттi.
  Ну, чому людство так i тягне до роздробленостi та хаосу?
  
  
  ТРОЦЬКИЙ ЗАМIСТЬ СТАЛIНА
  Похiд Тухачевського на Варшаву виявився невдалим в першу чергу з вини Сталiна - який замiсть того, щоб прикрити пiвденний фланг Червоних вiйськ, наступає на Варшаву. повернув Першу Кiнну армiю на Галичину. Причому, незважаючи на великi сили, що були пiд керiвництвом Йосипа, вiн примудрився зазнати поразки вiд полякiв. Програла Червона Армiя та битву пiд Варшавою. Поляки перейшли в контрнаступ, зайняли територiю, включаючи i Слуцьк i навiть, на кiлька днiв зайняли Мiнськ.
  Втiм, Захiд тодi не наважився фiнансувати подальшу криваву лайку з бiльшовиками. Варшава уклала мир, а громадянська вiйна швидко завершилася.
  Але є i альтернативний перебiг iсторiї та одному з численних паралельних свiтобудов. Там Ленiн наказав усунути не надто обдарованого у ратнiй справi i примхливого Сталiна вiд командування пiвденним флангом, а встановив єдиноначальнiсть Тухачевського, за збереження над Першою кiнною Будьонного.
  У цьому випадку спроба контрудара з боку на пiвдень вiд Варшави не пройшла, i натхненна Червона армiя в жорстокiй битвi здобула перемогу. Столиця Польщi впала. Трохи простоявши в нiй i повчивши додатковi пiдкрiплення, Тухачевський рушив на Львiв та Кракiв.
  Якийсь час бої ще йшли проти Врангеля, i з подальшим наступом на Крим. Потiм Червона армiя пiвнiч вiд зайняла Прибалтику, але в пiвднi звiльнила Азербайджан, Вiрменiю, Грузiю. Настав тимчасовий затишок. Радянська Росiя потребувала вiдпочинку та тимчасового перепочинку, чим i став НЕП. Але Троцький усе ще наполягав повернення всiх земель царської Росiї. В результатi лiто 1921 року Червона Армiя зайняла i Фiнляндiю, за потурання Заходу.
  1922 року було вiдвойовано i Примор'я, потiм пiвнiчний Сахалiн. Троцький, чий авторитет як Голови Вiйськової Революцiйної Ради значно змiцнився, зумiв зайняти мiсце Ленiна та потiснити вiдсунутого на другi ролi Сталiна.
  Як не дивно, але в мiру змiцнення особистої влади, в економiцi дедалi бiльше посилювалися елементи капiталiзму.
  Сам Троцький став леваком багато в чому через бажання стати святiшим за Папу Римського чи радикальнiше за Сталiна. Однак, отримавши владу, надзвичайно талановитий єврей продовжив зважену зовнiшню полiтику. Не вiдмовляючись вiд комунiстичних iдей, вiн також намагався прищепити i ринковi елементи i забезпечити хорошi вiдносини з iншими капiталiстичними країнами свiту.
  Прихiд Гiтлера до влади Нiмеччини не зробив фундаментальних змiн у свiтовiй полiтицi. Фюреру швидко вказали на мiсце - заборонивши будь-якi скасування Версальських обмежень або вiдновлення загальної вiйськової повинностi та вiйськової могутностi. Так само як нацистам заборонили вводити антисемiтськi закони та багато iншого.
  Єдине, що за Гiтлера економiка Нiмеччини вийшла з кризи, але фашизм так i не набув радикальних форм, залишившись помiрним нацiоналiзмом з деякими авторитарними рисами загальними молодiжними органiзацiями типу Гiтлер-югент.
  СРСР пiд керiвництвом Льва Троцького став у економiчному вiдношеннi багатою державою та з розвиненою важкою iндустрiєю.
  Економiка СРСР була бiльш ринковою, нiж сталiнська, але мiстила у собi елементи планування як п'ятирiчок. Народжуванiсть висока, тим бiльше, що Троцький теж заборонив аборти - мовляв у Росiї i так багато порожнiх земель i нема чого їм сяяти як дiрки.
  Оскiльки, чисельнiсть Нiмецької армiї залишалася обмеженою 100 тисячами, а Польща вже перетворилася на радянську, соцiалiстичну республiку, то воювати особливо не було б з ким. Молдавiю повернули до складу Росiї ще 1921 року - збираючи царськi землi назад.
  Сам Троцький трохи пiдтримував свiтовий iнтернацiонал, але мету всесвiтньої революцiї почали замовчувати. Почасти, як i за Сталiна.
  Але вiйна все ж таки прийшла зi Сходу. Японiя розпочала вiйськовi дiї проти Монголiї. Країна Вранiшнього Сонця, поряд i Iталiєю стали головними свiтовими загарбниками. Щоправда, Муссолiнi був змушений обмежити амбiцiї захопленням Ефiопiї - єдиної країни в Африцi, яка не була чиєюсь колонiєю. Японiя, теж поки що не наважуючись воювати поодинцi з Британiєю i тим бiльше США, лiзла до Китаю. I влазила тут дедалi бiльше.
  Китайцiв багато, i вони, незважаючи на всю свою роздробленiсть, серйозний противник. А тут ще самураї влiзли до Монголiї... Там розгорнулися з весни 1941 серйознi бої.
  Троцький вирiшив, що СРСР вже досить сильний, щоб вести повномасштабну вiйну iз самураями. Крiм того, радянський диктатор хотiв взяти реванш за поразку 1904-1905 року. На сушi Червона Армiя явно сильнiша за японську, особливо в танках. Але на морi, Тихоокеанський флот, ще не досяг паритету. Але Лев Давидович було вiддати Монголiю.
  Червона армiя спочатку зупинила просування самураїв. 20 серпня 1941 року на Халхiн-Гол пройшов наступ, який завершився перемогою Червоної Армiї. Пiсля чого Троцький зажадав вiд Японiї вiддати назад Пiвденний Сахалiн та Курили.
  Природно була вiдмова, i почалася масштабна вiйна. Тiльки на вiдмiну Великої Вiтчизняної вона велася на чужiй територiї. Хоча не можна сказати, що малою кров'ю.
  Бої велися повномасштабнi, i японцi чинили опiр жорстко, в полон не здавалися. Але майже всi операцiї радянських вiйськ були успiшними. Оборона пiсля потужної артпiдготовки проривалася, а танки зокрема новi потужнi Т-34, ЛТ( важкi Лев Троцький!), долали запеклу канаву з трупiв i металу.
  Спочатку воїни Країни Вранiшнього Сонця виявилися вибитi з Манчжурiї. Було проведено кiлька послiдовних операцiй, якi зайняли дев'ять мiсяцiв iз Листопада 1941 року, до серпня 1942 року. Радянськi вiйська вступили до Пiвнiчної Кореї... На Сахалiнi теж йшли бої. Японцi навiть намагалися наступати - просунулися на тридцять кiлометрiв, але були зупиненi та захлинулися кров'ю.
  У вереснi 1942 року був штурм Порт-Артура. Японцi, використовуючи пiдтримку з моря, намагалися утримати оборону. Радянськi вiйська прорвали фронт, але супротивник зумiв призупинити поступ, скинувши десант.
  Але самураї не змогли надовго затягнути опiр. Радянська авiацiя брала вгору i бомбила кораблi. Крiм того, японцi надто зневажливо ставляться до свого життя - навiть не брали парашутiв у бiй. Через що пiсля загибелi основних повiтряних елiт опiр самураїв у небi помiтно послабшав. I радянська авiацiя стала куди впевненiше перемагати.
  Крiм того, новi розробки радянських конструкторiв поступово зводили нанiвець, перевага японських винищувачiв у маневреностi. У груднi 1942 року, пiсля чергового запеклого штурму Порт-Артур було взято, цього ж мiсяця впав i Сеул.
  Наступний мiсяць 1943 почав з сiчневого наступу в Пiвденнiй Кореї i взяття порту Пусан.
  Японiя програвала сухопутнi битви i несла все бiльшу i бiльшу шкоду в небесах i на морi. У лютому 1943 року був взятий радянськими вiйськами Пекiн. А у березнi пiсля запеклих боїв звiльнено Пiвденного Сахалiну. Квiтень i травень ознаменувалися новими перемогами радянської зброї на морi... Особливо ефективно дiяв пiдводний флот, що зрiс, авiацiя i кораблi, що пiдiйшли з Балтики.
  У червнi 1943 року радянськi вiйська вибили японцiв i з Шанхаю. Тим самим утворивши свою власну зону окупацiї.
  У липнi, серпнi десантники та моряки звiльнили вiд противника i Курильську гряду. Японiя опинилася у винятково важкому становищi. Радянська авiацiя нарощувала свою ударну мiць, i бомбардував все сильнiше i сильнiше, а морський флот Країни Вранiшнього Сонця танув. У жовтнi 1943 року Троцький вирiшив: атакувати Окiнаву - генеральну репетицiю перед битвою за саму Японську Метрополiю. Бої проходили запеклi, i самураї масово застосували зброю: льотчикiв-камiкадзе.
  Два мiсяцi та тиждень тривала епiчна битва, яка завершилася, нарештi, падiнням Окiнава. А в сiчнi 1944 року було звiльнено i Тайвань.
  Японiя тепер була на межi повної вiйськової катастрофи. Хiрохiто мiг розраховувати, тiльки на вступ у вiйну на своєму боцi США та Британiї, фашистська Нiмеччина на той момент у вiйськовому планi ще надто слабка, а Муссолiнi так просто Троцького в Тихому океанi не дiстати.
  Але США та Британiя робили натяки, але вступати у вiйну не поспiшали. Тим бiльше, що в Iндiї спалахнуло масове антибританське повстання. Помiркованого Гандi вiдтiснили радикальнiшi нацiоналiсти i лiвi. У результатi там розпочалася справжня вiйна. Черчилль, який замiнив Чемберлена, виявив упертiсть i намагався за всяку цiну утримати Пакистан та Iндiю пiд своїм контролем. Що призвело до затяжної та запеклої вiйни, яка скувала британськi сили.
  Американцi взагалi у зовнiшнiй полiтицi дiяли пасивно: моя хата з краю!
  У березнi 1944 року радянськi вiйська, незважаючи на те, що ще не надто сприяла погода, здiйснили висадку в Хоккайдо. Три тижнi тривали бої та завершили поразкою японцiв. Цей успiх похитнув упевненiсть iмператора у неприступностi метрополiї.
  Бої на сушi та на морi тривали до 11 травня 1944 року, коли нарештi виснажена Японiя капiтулювала.
  Бойовi дiї за участю радянських вiйськ тривали з 10 квiтня 1941 року по 11 травня 1944 року i зайняли три роки i трохи бiльше мiсяця. Втрати радянської армiї вбитими та померлими вiд ран склали 960 тисяч солдатiв та офiцерiв. Ще загинуло трохи бiльше шiстдесяти тисяч мирних радянських громадян. Вiд бомбардувань артобстрiлiв, боїв на Сахалiнi та на кордонi у Примор'ї. I близько трьох мiльйонiв людей зазнали поранень, з них чотириста тисяч стали iнвалiдами.
  Загалом СРСР здобув велику перемогу i зумiв поставити в Китаї та Кореї прорадянськi режими та зайняв своїми вiйськами усi володiння країни Вранiшнього Сонця.
  Авторитет Товариша Троцького ще бiльше змiцнився i всерединi країни, i на мiжнароднiй аренi.
  1946 року в СРСР пройшов перший запуск штучного супутника. А в 1950 роцi вiдправили навколо Земної кулi та першого радянського космонавта. У Румунiї король Мiхей пiшов на укладання вiйськового та економiчного союзу з СРСР. Незабаром змiнилася влада i в Угорщинi. А у Чехословаччинi вже давно правили, хай i не зовсiм комунiсти, але лiвi прорадянськi сили.
  У 1951 роцi мiж Туреччиною та СРСР вiдбулася вiйна. До цього моменту нi в США, нi в Британiї ще не було атомної бомби, а розпочинати справжню бiйню з таким могутнiм противником як СРСР та його союзники було самогубством для Заходу.
  Радянська армiя менш нiж за мiсяць розгромила Туреччину. Бачачи, що реакцiя Заходу вкрай млява... Британiя довго воювала з iндусами, але зрештою втратила сотнi тисяч солдатiв, втратила контроль над своєю найбiльшою колонiєю. У США економiчна криза i бунтують негри.
  Троцький ухвалює рiшення: i протягом двох мiсяцiв Червона армiя бере пiд контроль весь Близький Схiд та Iран, а в Єгиптi приходить до влади прорадянський уряд. Англiйцi та Французи отримують по зубах. А Гiтлер стає на бiк СРСР i за це отримує можливiсть Аншлюса Австрiї.
  У Францiї приходить до влади Де Голль. Вiн дуже незадоволений радянською експансiєю i говорить про хрестовий похiд на Схiд проти бiльшовизму. Троцький навпаки мрiє про експансiю до Європи, ситуацiя розжарюється.
  Адольф Гiтлер користуючись тим, що тепер СРСР у союзi, починає мiлiтаризацiю Нiмеччини. А в Алжирi та Марокко проти Францiї спалахує велике повстання.
  Де Голль лютує, вiн вимагає вiд Нiмеччини припинити вiйськовi приготування. У вiдповiдь фюрер вимагає вiдновити межi 1914 року i погрожує кинути на противника народне ополчення.
  Обидвi сторони накручують погрози та стягують вiйська до кордонiв. Хитрий Троцький не вступає у вiйну, але продає Нiмеччинi в кредит танки та авiацiю. Розгортається битва мiж фашистами та французами. У вiйну вступає Бельгiя, але це лише погiршує становище Францiї, яку сковує заколот у колонiях та активнiсть комунiстiв на рiзних фронтах. Втiм, нiмцi не домагаються швидкої перемоги, а пов'язують на лiнiї Манжiо, зате окупують Бельгiю. Пiсля пiвтора роки вiйни фашисти пiдiйшли впритул до Парижа.
  Де Голль йде на пiдписання миру, i вiддає нiмцям назад Ельзарц та Лотарингiю. Бельгiя теж розлучається iз частиною своєї територiї. А фюрер змiцнює вплив. 1955 року в СРСР проходить випробування ядерної бомби. Троцький включає Чехословаччину до складу СРСР. Нiмцям правда вiдходить частина Судетської областi, але набагато менше етнiчних кордонiв. Але їм рипатися нема чого...
  Гiтлер змушений упокорити амбiцiї, i радiти, що вдалося розшитися на Заходi та за рахунок Австрiї. Також фашисти вторгаються до Данiї i також вiдновлюють рубежi 1914 року i пiвнiч своєї iмперiї.
  Троцький помер 1960 року, вiдсвяткувавши своє вiсiмдесятирiчнi. Без шкiдливих звичок, що пiдтримує фiзичну форму, голова СРСР до останнiх справ зберiгав яснiсть мислення.
  Посаду голови передав своєму синовi Давиду, i тим самим заснувавши першу у свiтi комунiстичну династiю. СРСР до цього моменту пережив посилення централiзацiї та поправки до конституцiї, що забороняли з нього вихiд. Гiтлер теж передав владу одному зi своїх синiв, отриманим в результатi штучного заплiднення, але на конкурснiй основi.
  Однак син ще надто юний, i пiсля смертi Гiтлера, нацисти розкололися, i незабаром до влади прийшло лiве крило. Свiт став безпечнiшим, але розпад колонiальної системи породив нову вiйну нестабiльностi. Виходом стало створення комунiстичної коалiцiї. У нiй здiйснювалася взаємодопомога i робилися спроби побудови соцiалiзму за умов чорного континенту.
  Але свiтовий комунiзм вiдзначався великою кiлькiстю ринкових елементiв i був комбiнованою системою.
  Усерединi СРСР тим часом зростали протирiччя. Полiтичне панування однiєї партiї не влаштовувало зростаючу олiгархiю. Бiзнесмени червоної хвилi хотiли змiн i полiтичної влади. Почасти поки що успiхи планової економiки та полiтичнi придбання компенсували опозицiйний настрiй. Але у США вiдбулися змiни. З'явився новий лiдер, який порушивши монополiю двох партiй: демократичну та республiканську, створив третю - патрiотичну.
  I, прийшовши до влади, встановив автократiю. Заодно розпочавши хрестовий похiд проти комунiзму. Давид помер, i пiсля цього почалася цiла серiя змов i мiж фракцiйною боротьбою. В результатi країну захитало. Але боротьба мiж фракцiями завершилася захопленням посади голови СРСР i на цьому народ заспокоївся.
  Iшла активна космiчна експансiя. У 2015 роцi Плутон став останньою планетою, на яку вступив чоловiк-космонавт. На короткий час люди змогли побувати на поверхнi Юпiтера. Щоправда, їм довелося лежати у спецiальних ароматизуючих ванних кiмнатах.
  Усерединi ще бiльше посилилися капiталiстичнi елементи. Iшло розшарування на бiдних та багатих. З'явилися справжнi мiльярдери i водночас члени полiтбюро. Комунiзм все бiльше i бiльше зливався з олiгархiєю фiнансiв i все менше i менше ставало вiдмiнностей вiд капiталiзму. Навiть податку доходи став у СРСР лiнiйним i запроваджено єдиний вiдсоток. Це, зрозумiло, вело до невиразного невдоволення, i призводило до дрiбних бунтiв.
  Але поки що ситуацiя з-пiд контролю не виходила. Але реально при зовнiшнiх атрибутах комунiзму все бiльше i бiльше урiзалися соцiальнi гарантiї. Зокрема медицина та освiта стали частково платними, i з'явилися безробiтнi та бiржi працi.
  Вiкторiя досягла Вiльно та припинила спогади про паралельний свiт. Їй належало тепер продовжити керiвництво росiйськими армiями.
  Столиця Великого князiвства Литовського Вiльно впала, але попереду був похiд далi на Гродно та до Бреста.
  Бiлоруси охоче приєднувалися до росiйського вiйська. Повалили, щоправда, снiгу i рухатися середньовiчним армiя стало важче. Проте великий князь Василь наказав зайняти Гродно i там зимувати. Вiкторiя бiгала по навколишнiх замках у пошуках - кого б ще порубати чи винищити.
  У нiй кипiла дика спрага винищування, але все частiше супротивники здавалися без бою.
  
  
  ОРАКУЛИ З ПОМОЖНОГО ПЕКЛА
  Бувають, звичайно ж, рiзнi провiсники, кориснi та небезпечнi.
  Але в однiй iз альтернативних реальностей знайшовся чаклун, який пiдказав нацисту номер як повернути силу переказувати дзеркалу Диявола. На поверхню, що вiдбиває, впали крапельки червоної кровi невинної дитини. I вони миттєво всоталися, а саме дзеркало засвiтилося, знову знайшовши свої дари. I фюрер дiзнався тодi багато чого.
  Але навiть знаючи майбутнє не завжди його можна виправити. В Африцi втiм, нiмцi перегрупували свої вiйська i зумiли вiдобразити розпочате Монтгомерi 23 жовтня наступ.
  Хоча i з великими труднощами, зупинили вiйська, що перевершували кiлькiсть живої сили i технiки. Втiм, знання мiсця та часу завдання удару допомогло Роммелю рацiонально розподiлити свої нечисленнi частини, i вiдбити наступ. Англiйцi зазнали значних втрат i пiсля двох тижнiв боїв були змушенi зупинитися.
  А нiмецький пiдводний флот, змiг завдати великої шкоди, потопивши з десяток кораблiв з десантом, якi планували висадитися в Касабланцi та на узбережжi Марокко. Американцi, бачачи вiдсутнiсть успiху в Єгиптi, та активнiсть "нiмецьких вовчих зграй" - вiдмовилися вiд операцiї "Смолоскип".
  Нiмцi у свою чергу постаралися перегрупувати вiйська пiд Сталiнградом, щоб вiдбити фланговi удари радянських вiйськ, i приготувалися, зарившись в оборону у центрi.
  Через погану погоду 19 листопада 1942 року радянськi вiйська не змогли ефективно використовувати авiацiю, в тому числi й штурмову, а артпiдготовка досягла вкрай обмежених успiхiв. Отже, перегрупувавши сили, нiмцi та їхнi союзники змогли вiдобразити наступ радянських вiйськ. Щоправда, це вiдвернуло фашистiв вiд самого Сталiнграда, давши радянським воїнам, якi героїчували у мiстi перепочинок. Хоча будинкiв пiд контролем Червоної Армiї залишилося зовсiм небагато.
  Фрiцi встояли i в центрi... Бiй пiд Сталiнградом продовжувався до кiнця грудня. Не досягши прориву фронту, Червона армiя зупинилася. Але й нiмцям було нелегко. Вони надто багато втратили пiд час штурму мiста, i хоча в оборонi спiввiдношення втрат начебто на їхню користь, але вiйська все одно вимотуються.
  У сiчнi, незважаючи на передбачення оракула, нiмцi не змогли встояти на пiвночi пiд час операцiї "Iскра". Щоправда, бої пiдлилися бiльше трьох тижнiв i коштували Червонiй армiї великих жертв, але по сушi вдалося пробитися до Сталiнграда.
  Однак попередженi дзеркалом Iблiса нiмцi змогли вiдобразити наступ пiд Воронежем, посиливши своїх слабких союзникiв: iталiйцiв та румунiв. Iнакше там оборона виявилася б прорваною.
  I третя Ржевсько-Сичiвська операцiя виявилася невдалою. Нiмцi знову хай i не без зусиль вiдбили радянський наступ. У самому Сталiнградi - спекотно, у сiчнi точилися бої. Паулюса змiнив Майнштейн i цього бiльш досвiдченого фельдмаршала, вдалося до 12 лютого опанувати мiстом-цитаделлю. Але знову нiмцi за це заплатили величезну цiну. У лютому 1943 року довелося зiбрати рейхстаг та оголосити тотальну вiйну. Продовжити робочий день i активнiше, нiж ранiше використовувати рабську працю.
  Оголошення тотальної вiйни дозволило збiльшити випуск озброєнь та сформувати новi дивiзiї. У тому числi й iноземнi та хiвi.
  Знаючи коли англiйцi та американцi планують поткнутися в Марокко, нiмцi використовуючи свiй численний пiдводний флот наносили по десантних кораблях болючi удари - зриваючи одну висадку за iншою. Це дозволяло фашистам локалiзувати бойовi дiї проти Заходу та зосередити всi основнi сили Сходi.
  Становище корпусу Роммеля залишалося важким, але завдяки дзеркалу фашистська авiацiя почала дiяти ефективнiше, а конвої покращили постачання африканської угруповання.
  Новий наступ Монтгомерi в березень 1943 обернувся провалом. Цього разу, вже Роммель отримавши за допомогою диявольської магiї точнi данi, заманив англiйцiв у пастку i зумiв завдати їм нищiвної поразки! Правда через чисельну перевагу i панування противника в повiтрi повнiстю Монтгомерi розгромити не вдалося, але поразка Британiї виявилася вiдчутною. Особливо багато було втрачено танкiв, а значна кiлькiсть машин виявилася захопленою як трофеї.
  Англiйцi вiдiйшли на пару оборонних лiнiй i стали ближчими до Олександрiї. Роммелю були потрiбнi новi резерви, а фашисти планували продовження наступ на пiвденному напрямку. Сталiнград упав i далi можна було наступати вже вздовж Волги.
  У травнi 1943 року фрицi перейшли до операцiї "Дельфiн". Їхнi вiйська, незважаючи на допомогу оракула, зiткнулися з дуже сильною протидiєю Червоної Армiї. Просування йшло повiльно цiною великих втрат. Правда допомога провiсника впливала на перебiг вiйни. Вермахт передбачав контрудари i вiддавав новi й новi котли. У серединi червня гiтлерiвцi вже пiдiйшли до дельти Волги i вийшли до Каспiйського моря.
  Становище радянських вiйськ на Кавказi посилило вступ 22 червня 1943 року у вiйну Туреччини. I це фактично визначало результат битви за Бакинську нафту.
  Союзники не вiдрiзнялися рiшучiстю. Монтгомерi перейшов до активної оборони i вже не думав про настання, а висадка в Марокко залишалася нереальною.
  У 10 липня 1943 року Черчiлль щоб вiдволiкти частину нiмецьких сил зi сходу зробив спробу висадки у Францiї. Однак недостатньо пiдготовлена висадка, поряд з нерiшучiстю американцiв i тим фактом, що завдяки оракулу нiмцi знали всi подробицi, призвела лише до найбiльшої за всю iсторiю поразки англiйцiв та американцiв на сушi.
  Лише полонених було захоплено, понад шiстсот п'ятдесят тисяч чоловiк i безлiч технiки. А наступ фашистiв на пiвднi це, на жаль, не завадило. У серпнi нiмцi захопили весь Дагестан, турки майже всю Вiрменiю разом iз Єреваном, а 27 числа гiтлерiвцi та османи з'єдналися, розiрвавши Закавказький фронт на двi частини.
  I знову спроби настання радянських сил на iнших дiлянках фронтiв закiнчувалися невдачами. Надто вже добре виявлявся обiзнаний супротивник про плани радянського командування.
  Особливий вiддiл у Червонiй Армiї лютував, проводилися репресiї, масовi чищення. Розстрiляли навiть кiлька десяткiв генералiв i маршала артилерiї Кулика.
  Але поки що в противника диявольська зброя, то нiчого проти неї не допомагало.
  Вересень мiсяць пройшов у важких боях, фашисти та османи пiдiйшли впритул до Бака. А у жовтнi бої розгорнулися у самому мiстi.
  Через море здiйснювалося постачання прибережного мiста, i вiдчайдушно намагалися його утримати. Бої затяглися i до 7 листопада, як планувалося, фрицям взяти не вдалося. Але всi iншi мiста на Кавказi вже на той час виявилися втраченими. I в груднi цiною колосальних втрат легендарне мiсто впало.
  Кавказ виявився повнiстю втраченим, як i найбiльше, на той момент розроблене нафтове родовище в СРСР. Правда, оскiльки всi нафтовi свердловини виявилися пiдiрваними i зруйнованими, самi фашисти цiєю перевагою скористатися могли ще не скоро.
  На схiдному фронтi настало затишшя. Великi нiмецькi сухопутнi сили рушили до Iраку i далi на Палестину та до Суецького каналу на допомогу Роммелю. Радянське керiвництво, проте, вирiшило скористатися паузою. Вже розроблялися родовища нафти iнших мiсцях, зокрема i Сибiру. А радянськi конструктори працювали над новими танками. IС-2 та Т-34-85 мали стати вiдповiддю на нiмецькi "Пантери" та "Тигри".
  Випуск озброєнь у фашистськiй Нiмеччинi був вищим, нiж у реальнiй iсторiї. Зрозумiло, що в гiтлерiвцiв i рабiв бiльше ресурсiв, i бомбардування з боку деморалiзованих союзникiв слабше. Отже, вони могли випускати залiза бiльше, i краще якiстю металу, нiж у реальностi. Тому план випуску 600 "Пантер" на мiсяць був досягнутий i навiть перевиконаний. Але iснували iншi обмеження: час пiдготовки нових екiпажiв. Тим бiльше, що "Пантера" при всiх своїх безперечних перевагах: гармата високої бронебiйностi та скорострiльностi, вiдмiнний огляд та оптика, а також хороший лобовий захист, i непоганi ходовi якостi - мала слабкий бортовий захист та шахове розташування ковзанок.
  Бiльш досконалою та перспективною розробкою виявилася "Пантера"-2. Завдяки набагато сильнiшiй щiльнiй компоновочнiй схемi при трохи бiльшiй вазi в 47 тонн, "Пантера"-2 мала сильну гармату в 88-мiлiметрiв в 71 ЕЛ довжина стовбура i броню в 120 мiлiметрiв лоб корпусу, борту 60 пiд нахилом, i 150 лба баш алюмiнiєвому кожусi.
  Така машина стала випускатися з листопада 1943 року, разом iз "Тигром"-2. Втiм, нiмцi ще тiльки розкручували свою машину. I наступали на Близький Схiд.
  У березнi 1944 року нiмцi захопили i Кувейт i вийшли до Суецького каналу.
  Потрiбно було розбити оракула, щоб фашисти не мали переваг. У дiвчат у цьому випадку було бажання зробити це ранiше, але обмеження у впливi давались взнаки.
  Наприклад, зараз, замiсть повних магiї дiвчат, 1 квiтня 1944 року рухалися по фронту двi симпатичнi красунi. На жаль, з вельми пересiчними здiбностями - давався взнаки обмежувач стрибка. Навiть босим ногам було холоднувато йти весною, що ледве оголилася вiд снiгу. Лiворуч вiд дiвчат повноводна Волга, пiвнiчнiше Камишин, а якщо йди далi, то вийдеш на нiмецькi позицiї бiля Сталiнграда. А завдання у войовниць ставши майже звичайними дiвчатами, i втративши надлюдськi здiбностi нейтралiзувати ненависного оракула... Втiм, навiть цього тепер може виявитися замало. Адже СРСР втратив територiї, де до вiйни жила половина населення, i значної частини промислового потенцiалу, включаючи насамперед зручну видобутку нафту.
  Iнших родовищ, зрозумiло, багато, але щоб вони запрацювали на повну силу - потрiбнi час i кошти. Тобто ситуацiя така, що навiть якщо Гiтлера i позбавити сили дзеркала Iблiса, цього може виявитися мало. Тим бiльше, у союзникiв посилилися сепаратистськi настрої. Особливо американцi. Рузвельт хворий, Галлен явно схильний до лiвацького пацифiзму, а перспективи нових виборiв не надто веселi.
  Пiдводна вiйна для союзникiв розвивається не найкращим чином. Чисельнiсть нiмецьких субмарин постiйно збiльшується, якi бойовi якостi пiдвищуються. Вже з'явилися торпети, що наводяться на тепло i пiдводнi човни на перекисi водню. I флот у союзникiв рiдшає i слабшає, тим бiльше, що технотроннi акули фрицiв навчилися не спливати, i не виявляти себе.
  Крiм того, активнiсть пiдводного флоту у фашистiв вища, нiж у реальнiй iсторiї: з пальним легше стало, навiть з Лiвiйських родовищ прибувають танкери. Крiм того, бомбардування Румунiї набагато слабше. I виробництво синтетичного пального вище.
  Союзники шокованi, i в них розклад несприятливих. Особливо внутрiшнiй полiтичний.
  Спiввiдношення сил на схiдному фронтi на 1 квiтня 1944 року: СРСР 6,3 мiльйона солдатiв i офiцерiв, i близько 5,3 тисяч танкiв та САУ, 95 тисяч гармат та мiнометiв 7,7 тисяч лiтакiв. Великi втрати у зимових боях при спробi розбити супротивника. У нiмцiв з урахуванням сателiтiв, iноземних дивiзiй, хiвi пiхоти зiбралося понад 7,2 мiльйонiв, танкiв та САУ вже 8,8 тисяч, знарядь та мiнометiв близько 100 тисяч, авiацiї 16,5 тисяч машин. Враховуючи, що новi танки IС-2 i Т-34-85 ще тiльки почали надходити на озброєння Червоної армiї, то перевага противника в якостi технiки значна. Так виробництво "Пантер" та "Тигрiв" вже розкрутили, i вони складають бiльше половини танкового парку Нiмеччини.
  В авiацiї якiснi оцiнки менш однозначнi. Нiмецькi машини перевершують радянськi в швидкостi i озброєннi, але поступаються горизонтальною маневреностi, в той же час, перевершуючи у вертикальнiй. Але найголовнiше у фрицiв з'явилася реактивна авiацiя насамперед МЕ-262. З гвинтових винищувачiв дуже ефективними виявилися потужнi по озброєнню та швидкостi: МЕ-309 та ТА-152. У серiйне виробництво надiйшов Ю-488 i ранiше Ю-288. Данi бомбардувальники не мали собi рiвних за льотними характеристиками, за високого навантаження.
  У всякому разi, якщо вести облiк спiввiдношення сил, то супротивник треба визнати сильнiший. Крiм того, у разi завершення операцiї на Близькому Сходi фашисти ще бiльше посиляться. А до їхньої остаточної перемоги там залишилося не бiльше мiсяця. Тож...
  Технiчно пiдкована Олена важко зiтхнула, i заспiвала:
  - Нема сили, нема сил... Лiсовик явно перепив! Лише кору ревя пиляв, мат волав!
  Зою яка i в скромному селянському платтi зберегла культуру, погрозила пальчиком подрузi:
  - Давай без вульгарностей... Дайко краще складемо план дiй!
  Олена знизала плечима. Вона стала худшою, нiж ранiше i не такою атлетичною. Хоча можливо, багато чоловiкiв визнали б її ще бiльш симпатичною, нiж ранiше. Сукня на дiвчинцi проста, лляна, бiла i чиста. Трохи коротше, нiж прийнято у селянок оголивши, засмаглi ноги вищi за колiна. У дiвчат не залишилося жодної зброї чи прикрас. Немає навiть годинника.
  Вони тепер такi сiльськi, надто засмаглi для квiтня мiсяця, але вже не такi швидкi та сильнi. Нiжки крокують усеяною камiнчиками глинянiй дорозi. Босi пiдошви, як у селянок грубi, i почуваються, наступаючи на колко комфортно. Коли йдеш, не так дме холодом. Ранковий пiсля заморозкiв iнiй пiдтає, i ступнi не так дубiють i садять.
  У своєму колишньому тiлi войовницi взагалi, навiть у Антарктидi без проблем. А зараз нiжки вiд холоду червонi, i зiгрiваючись пiд ранковим сонечком, гидко ниють.
  Олена, яка вже встигла забути, що людське тiло може вiдчувати неприємнi вiдчуття вiд холоду та втоми з досадою вимовила:
  - Я чесно кажучи не бачу сенсу у подiбнiй експедицiї. Нас кинули в цей пекло, позбавивши сильної магiї... Залишивши босонiж i в простiй селянськiй сукнi i при цьому зобов'язавши врятувати людство вiд фашизму!
  Зоя логiчно вiдповiла, на подiбний пасаж:
  - Але в цьому вся й принада! Щоб не було надто легко, коли ми, використовуючи чудовi здiбностi, брали Вiльно та iншi мiста Литви. Набагато цiкавiше i головне вимагає уяви перемогти ворога у простих тiлах i без надздiбностей!
  Олена звично вдарила босою ногою у крупний камiнь, що стирчать iз глини по серединi дороги. Але замiсть того, щоб вилетiти вiд удару, камiнь залишився на мiсцi, а Премудра дiвчинка закричала про бiль. Ще довгi, витонченi пальцi вiдразу опухли i посинiли. А Зої довелося кiлька iз них навiть вправити. Фаланги, що налилися фiолетовим кольором, стали на мiсце, а Олена струсив сльозинку, що проступила на щоцi. Треба ж зробити так безглуздо.
  Дочка Бiлобога вiдчула у собi приплив спiвчуття, її захлеснула хвиля спiвпереживання. I в той же час виникло i вiдчуття власної слабкостi та вразливостi. Нiгтик пiд посинiлим тiлом Олени трiснув, а ще нiжка, стала по-справжньому зворушливо пошкодженою та вразливою.
  Премудра спiвчуття сама собi, помiтила:
  - Ось що означає плоть без надздiбностей... Ти просто стаєш нiким!
  Зоя в досадi помiтила:
  - Заживуть твої ножi... Проживеш якось!
  Дiвчата знову рушили дорогою. У них тепер уже не було колишньої шаленої веселостi. Крiм того, чим довше вони йшли, чим сильнiше давав знати про себе голод. Ось з'явилися колгоспнi поля... На них уже кипiла робота.
  Чоловiкiв, правда не видно, однi тiльки жiнки та дiти впрягалися, хто в плуг, хто мотижив. Люди тут дуже худi, з змученими обличчями. Правда хлопчаки, побачивши гарних дiвчат, посмiхнулися i замахали їм, вiтаючи мозолистими, розчепiреними руками.
  Зоя запропонувала Оленi допомогти у селянськiй працi. Дочка Сварога неохоче погодилася. Їй особисто хотiлося ратних подвигiв, а не тяжкої колгоспної частки. Але пiсля того як вона забила об камiнь ноги войовничий настрiй разом згинув. Крiм того, слiд подумати про власну легалiзацiю. Адже вони як не крути, опинилися в одних сукнях i без пасторiв.
  Та їх НКВС будь-якої митi може оголосити шпигунами i скрутити. А так виявляться лише бiженками, якi втратили все, включаючи й документи. Сукнi у них не надто новi, i фасон iз бiльш короткою спiдницею характерний для бiльшовицького села. Можна наїдуться, що повiрять!
  Зоя народилася в селi та її руки i тiло дуже спритнi у страдi. Олена мiська дама, мало того москвичка. Щоправда, вона має досвiд орної роботи в Рiдновiрськiй громадi. Але все одно рухи не такi легкi i звичнi як у Зої. Та й битi пальцi на холоднiй землi гидко ниють.
  Втiм, молодi жiнки, хлопчаки та дiвчата всi босi, хай навiть уночi був заморозок i ти ризикуєш остудити собi майже. Тiльки лiтнi жiнки та старенькi в постолах. Чоловiкiв не видно, а старший над усiма вихорстий, рудуватий пiдлiток, на вигляд не старший за п'ятнадцять, у високо замовлених штанях, але з дуже виразним поглядом i мужнiм пiдборiддям. Цей пацан iз комсомольським значком, серед хлопчакiв старший i вiддає всiм накази.
  Те, що двi красунi приєдналися до них, молодий командир нiяк не прокоментував. Немов це й так, зрозумiло. Клiмат Поволжя м'який i сiвши в самому розпалi, тут зайва пара рук не завадить.
  У Олени незабаром занила спина, i вона попросилася за плуг. Так воно для досить мiцного дiвочого тiла легше, але потрiбно лише акуратно вп'ятися п'ятами в пухку землю, щоб пальчики не так саднили. Але тиск на груди йде пiд iншим ухилом, i спина розвантажившись не вiдчуває болю.
  Дiвча подумала тут, а скiльки ж їй насправдi рокiв? Вже давно перевалило за сто! Смiшно! Вона одна з найстарiших жiнок сучасної Росiї i водночас сповнена сил i здорова. Адже пiсля позбавлення магiчних здiбностей, вони могли стати такими потворами!
  Вiд цiєї думки у Олени ходок по шкiрi...
  Працювали всi з ентузiазмом i без обiдньої перерви. Або тiльки коли стало зовсiм темно, пiдiйшли до багаття для того, щоб пiдкрiпитись. Поруч рiчка Волга та рибка в казанi була. А ось хлiба обмаль, i вiн якийсь не зовсiм чистий, з домiшками. Ще присмак цибулi.
  Їжа нехитра, i її не дуже, для голодних шлункiв здається делiкатесом. Дiвчата-рейнджери вже багато рокiв не вiдчували такої втоми. Нi, все-таки бути людиною, без надздiбностей дуже боляче. I втомлюєшся, як... iшак!
  Але добре ще, що органiзми молодi та здоровi. Дiвчата заснули разом з iншими баба в сараї на собi. Один iз хлопчикiв поклав свою голову на високi груди Зої. Дiвчина-рейнджер погладила його русявi вихори... I вiдчула сильну тугу. Вони отримали вiд життя i вiд своїх покровителiв Богiв-демiургiв все: вiчну молодiсть, могутнiсть, можливiсть мати багатство, владу, шану та повагу, але... Щоб зачати, вони мають переспати з людиною-чоловiком, рiвним їм за можливостями. А таке знайти зовсiм непросто.
  I якщо i є такi хлопцi, то вже на iншому рiвнi та в iншому свiтобудовi. Оленi згадалася пiсня про Гагарiна i вiд цього вона засумувала ще сильнiше;
  Знаєте, яким вiн був...
  На руках його весь свiт носив!
  РIШУЛЬНIСТЬ БРАТА ЦАРЯ РЯТУЄ IМПЕРIЮ
  Брат царя Миколи Другого Михайло на вiдмiну реальної iсторiї дiяв рiшуче. Iмператорська гвардiя вiдкрила вогонь по бунтiвникам, якi намагаються штурмувати Зимовий палац. Потiм у бiй вступили обласканi государем козаки та дворянськi полки.
  Кiлька сотень повстанцiв було вбито, а iншi розбiглися. Полiцiя активно вистачала бунтiвникiв та їхнiх ватажкiв. Представники Держдуми, князiвськi прiзвища, купецтво та члени фiнансової елiти поспiшили присягнути на вiрнiсть царевi Миколi, i присягалися у лояльностi. У ходi битви було вбито понад шiстсот бунтiвникiв, i пiвтори тисячi поранено. Гвардiйцi втратили загиблими людей двадцять, козаки ще пiвсотнi.
  Неабияке зiткнення, але самодержавство встояло. Змовники у верхах не мали жодної думки, жодного лiдера. Та й взагалi багато хто з них вважав, що не можна пiд час вiйни змiнювати форму правлiння.
  Невдоволених царем Миколою Другим дуже багато, але альтернативу iмператорському режиму запропонувати важко. Тим бiльше багатiї всерйоз побоюються, що республiканська форма правлiння виявиться надто слабкою i рихлою, щоб захистити капiталiстiв вiд голодного та бунтiвного пролетарiату, а помiщикiв вiд селян.
  А сам собою народ серйозну революцiю не влаштує. Бiльшовики ще дуже слабкi i нечисленнi, есери здебiльшого вважають - революцiя добре, але краще спочатку виграти свiтову вiйну.
  Коротше був бунт i вийшов! Повторилося якесь подiбнiсть кривавого воскресiння ... I тиша!
  Микола Другий нагородив свого брата за виявлену ним рiшучiсть орденом Георгiя першого ступеня, i пiдвищив у званнi до генерал-аншефа, призначивши командувати Михайла захiдним фронтом. А пiвденний та Румунський фронти були пiдпорядкованi Брусилову.
  Чисельнiсть Росiйської армiї зросла майже десяти мiльйонiв, i її змiст лягало важким тягарем на iмперiю. Треба було наступати.
  Щойно посохли дороги, царська армiя завдала удару в Галичинi. Чисельна перевага була за росiйських вiйськ. Австрiйцi ослабли бойовим духом, а полки, якi з слов'ян, масово дезертували чи здавались у полон. Нiмецьких частин для стримування противника не вистачало.
  На додачу до всього, у вiйну проти центральних держав у квiтнi вступила США. I цим результат конфлiкту було вже вирiшено. Нiмцi намагалися збiльшити свої сили на Заходi, щоб завдати поразки союзникам, i не могли надати значної допомоги Австро-Угорщинi.
  Росiйськi вiйська зайняли Львiв i ряд мiст у Галичинi. Утворилося кiлька невеликих котлiв. Австрiйський, клаптевий, розбитий фронт надто вже швидко руйнувався, так що нiмцям довелося перейти на заходi до глухого захисту, i кинути вiйська в проломи, що утворилися.
  Розвиваючи успiх, росiйська пiдiйшла до Перемишля, i навiть оточила мiсто. Але проблеми з постачанням, i введення у бiй бiльш боєздатних нiмецьких елементiв сповiльнило поступ. Натомiсть у наступ перейшов Румунський фронт i згодом i Захiдний. Перед останнiм стояло важке завдання: пробити потужну, глибокоешелоновану нiмецьку оборону.
  Брат царя Михайло не вважав соромним, повчиться у Брусилова i застосував подiбну тактику. Почав готувати наступ одразу у дванадцяти рiзних мiсцях, щоб нiмцi не могли визначити напрямок головного удару. Крiм того, активно застосували димову завiсу та наступ у нiчний час.
  Росiйськi вiйська Пiвднi звiльнили Бухарест, а удар у центрi завершився проривiв пiвденнiше Вiльно.
  Нiмцям довелося знову посилювати свiй пiвденний фланг. Пiд загрозою оточення опинилися нiмецькi вiйська, що блокують Ригу. У цих умовах кайзер вирiшив залишити Прибалтику i вiдвести вiйська на Прусський оборонний рубiж.
  Не склалися, справи союзнi та Туреччини. Росiяни та англiйцi наступали в Малiй Азiї, французи тиснули в Сирiї в Палестинi. Османи слабшали, i їхнє падiння було не за горами. Крiм того, змiнили Болгари. Зрозумiвши, що вже прусаки програли вiйну, а росiйськi вiйська, звiльнивши бiльшу частину Румунiї, вийшли до кордону, слов'янський цар оголосив вiйну Австрiї, Туреччинi та Нiмеччинi.
  Зрозумiло, нiмцям це додало головного болю. Утримати лiнiю фронту Сходi, вони вже не могли i були змушенi вiдступити до Вiсли. Вважаючи, що природна водна перешкода затримає росiйськi вiйська.
  Союзника на заходi досягли лише приватних успiхiв, хоча вже бiльш активно застосовували танки. Але поки що Нiмеччина тримала фронт, хоч i була змушена трохи вiдiйти назад. Багато сил забирав пiвденну дiлянку.
  Ну, а царська Росiя восени та взимку основний тягар боїв перенесла на Османську iмперiю.
  Штурм Константинополя i з сушi, i з моря завершився трiумфом росiйської зброї. Туреччина впала, i разом з нею Росiя отримала великi територiї, Царгород та протоки з виходом у Середземне море.
  Щоправда, закiнчити вiйни 1917 року вдалося, але вже подих перемоги вiдчувалося всiма, значно бiльше, нiж 1916.
  Зима пройшла в Росiї з дрiбними страйками та виступами, але жодних серйозних зiткнень, незважаючи на вiйськовi труднощi не було. Хiба що рубль надто вже знецiнився, але про голод говорити передчасно.
  Проте з вiйною настав час кiнчати, i все це розумiли. Вироблений у фельдмаршали Брусилов запропонував основний удар завдати на пiвднi, де супротивник слабший, а потiм повернути на пiвнiч.
  У нiмцiв уже з'явилися першi танки. Але їх кiлькiсть надто мала, щоб iстотно вплинути на перебiг вiйни. Росiя теж має власнi машини зокрема танки Менделєєва. Але знов-таки царська промисловiсть поки що серiйне виробництво потягнути не може.
  Натомiсть масове виробництво танкiв налагодили англiйцi, американцi та французи. Отже, з'явився новий, потужний засiб прориву оборони, який має проламати нiмецькi позицiї.
  Союзники теж хочуть якнайшвидше закiнчити руйнiвну вiйну. I з кiнця березня з їхнього боку розпочалися спроби прориву глибокоешелонованої нiмецької оборони.
  Наступ росiйських вiйськ почався, як тiльки на пiвднi пiдсохли дороги. Росiйськi вiйська пiсля колишнiх перемог пiдбадьорилися, а австрiйцi ледве трималися. Будапешт виявився, оточений вже на початку травня. Потiм рух намiтився до Вiдня i в обхiд рiчки Вiсла.
  У наступ перейшли i iталiйцi. Навiть Японiя надiслала до Європи експедицiйний корпус. Нiмцi тиснули з усiх бокiв.
  Коли росiйськi вiйська вже пiдiйшли до Вiдня, Австро-Угорщина капiтулювала. Остаточно впав останнiй союзник Нiмеччини. На Заходi використовуючи тактику ударiв рiзних частинах фронту, союзники повiльно, але чiтко просувалися. А росiйськi вiйська зайшли з пiвдня в тил нiмецькому фронту Вiслу, що прикриває.
  У умовах канцлер Вiльгельм усвiдомивши повну, безнадiйної становища Нiмеччини оголосив про припинення 22 червня 1918 року всiх бойових дiй. Фактично нiмцi капiтулювали.
  Австро-Угорщина припинила своє iснування. Росiя отримала Галичину, Кракiвську область, Буковинця, частину схiдної Словенiї та Угорщини. Румунiя Трансiльванiю. Вiд Австро-Угорщини залишилася лише маленька Австрiя i сильно урiзана Угорщина. Виникла Чехословаччина пiд заступництвом Росiї.
  Царська iмперiя отримала вiд Нiмеччини Клайпеду, Познань та вихiд до морiв, через Данциг вiдрiзавши Схiдну Пруссiю вiд самої метрополiї.
  Нiмеччинi довелося вiддати ранiше завойоване ще 19 столiттi Данiї та Францiї. Її засудили виплачувати щороку величезнi репарацiї, i обмежив вiйськовий потенцiал сотнею тисяч людей.
  I, зрозумiло, як у реальнiй iсторiї демiлiтаризована зона.
  Царська Росiя розширила свої володiння на пiвднi. Османська iмперiя, як i Австрiйська держава, припинила своє iснування. Британiя забрала Iрак, Францiя Сирiю та разом з англiйцями Палестину. Росiї дiсталася Вiрменiя, Мала Азiя та Константинополь.
  Близький Схiд та Iран також подiлили на сфери впливу. Таким чином, царська Росiя вимагала iстотних матерiальних надбань.
  Але вiйна коштувала життiв бiльше двох iз половиною мiльйонiв солдатiв, крiм загиблого мирного населення, великих витрат. Фiнанси розладналися, а країна влiзла в борги.
  Щоправда, союзники поблажливо погодилися списати вiдсотки за кредитами, але борг виявився зовсiм немаленьким - близько десяти мiльярдiв золотих рублiв.
  Зате можна було нацiоналiзувати пiдприємства, якi ранiше належали нiмцям.
  Полiтична ситуацiя у царськiй Росiї стабiлiзувалася, а авторитет iмператора зрiс.
  Цим i скористався Микола Другий, скасувавши свiй власний манiфест про Держдуму. Знову вiдновлювалося самодержавство, i законодавча влада переходила повному обсязi до царя.
  Це викликало лише боязкi спроби протесту. Країна надто втомилася вiд вiйни, i не хотiла нових потрясiнь.
  А економiцi почалося бурхливе, пiслявоєнне пiднесення! У середньому зростання становило близько дев'яти вiдсоткiв на рiк i було вищим, нiж у США.
  Створювалися новi передовi галузi промисловостi, розвивалося машинобудування. Зростала зарплата.
  Тривалiсть робочого дня скоротилася за законом царя з 11,5 до 10,5 годин. А передсвятковi днi та перед вихiдними до 9 години. Також робочий день було скорочено до дев'ятої години, якщо хоча б частина його припадала на нiчний час.
  Пiсля обмiну грошей цiлiсний золотий баланс рубля було вiдновлено. Заробiтна плата робiтника до 1929 досягла 50 рублiв на мiсяць при цiнi горiлки в 25 копiйок пляшка. Тобто по 200 пляшок на мiсяць. А якщо брати в золотому еквiвалентi, це цiлих 37 грамiв чистого золота.
  Країна вийшла друге мiсце, за рiвнем промислового виробництва поступаючись лише США. Перспективи iмперiї виглядали вельми райдужнi, але... гримнула, велика депресiя.
  Обвал спiткав увесь свiт i Росiю в тому числi. Щоправда найбiльше втратило Нiмеччину та США. Але й царська Росiя надто залежала вiд зовнiшнiх запозичень i тому не могла уникнути потрясiнь та спаду.
  Партiя бiльшовикiв у двадцятi голи переживала кризу. Ленiн фактично вiдiйшов про практичну, революцiйну боротьбу занурившись у теорiю...i, написання фантастичних творiв.
  Володимир Iллiч познайомився у Британiї та Гербертом Уельсом, вiдчув у собi смак до фантастики. Зокрема з-пiд пера Володимира Iллiча вийшов великий, футуристичний роман: "Комунiзм - шлях щастя"! I низку iнших творiв. Ленiн уже непогано заробляв на фантастичних творах.
  Бiльшовики розкололося на троцькiстiв та сталiнiстiв. Сталiн вирiшив повернутись до тактики iндивiдуально терору характерного для народовольцiв. Троцький дотримувався помiрнiшої позицiї.
  Досi активнi есери, хоча у двадцятi роки вже не було гучних полiтичних убивств. Позицiї республiканцiв та кадетiв поступово посилювалися. Справдi, абсолютна монархiя здавалася всiм застарiлим пережитком. Отже знову почалися хвилювання, страйки, манiфестацiї i захитався царський престол.
  Багато чого могли пригадати монарху...
  Уряд Миколи Другого знайшов вихiд ... у вiйнi! Тим бiльше, генерали жадали реваншу за поразку вiд Японiї. I це зрозумiло...
  Пiсля Першої свiтової вiйни царська Росiя провела кiлька невеликих вiйськових компанiй. На Близькому Сходi, де вони iз союзниками додiлили арабський свiт. В Афганiстанi... Там вiйна пройшла разом iз Британiєю. Росiя забрала собi пiвнiчнi райони Афганiстану заселенi переважно узбеками та таджиками, а також Герат. Англiйцi пiсля жорстоких воєн все ж таки пiдкорили собi пiвдень. У центрi Афганiстану залишилося самоврядування.
  Iран поки що зберiгав видимiсть суверенiтету, але його подiл теж був не за горами.
  Але головне зiткнення iнтересiв довелося Японiю. Тим бiльше в 1931 японцi створили марiонетковий уряд в Манчжурiї, i почали наступ у Китаї.
  Що стало приводом для нової вiйни.
  Росiйська армiя до цього часу зумiла оновити свiй танковий парк i створити дуже сильну авiацiю. У повiтрi Японiя помiтно поступалася, та й сухопутна армiя в Росiї набагато численнiша i, мабуть, боєздатна.
  Тихоокеанський флот командував легендарний адмiрал Колчак. Кавалер ордена Андрiя Первозванного Брусилов на той час вже помер, але залишилися його здiбнi учнi.
  Вiйна вiд початку склалася Японiї невдало. Росiйськi генерали: Денiкiн, Врангель, Калейдiн пiд загальним командуванням брата царя Михайла Романова - дiяли енергiйно i вмiло. Давався взнаки досвiд першої свiтової вiйни, були врахованi помилки в конфлiктi 1904-1905 року.
  Непоганими виявилися i легкi танки Прохорова, якi у маневренiй вiйнi просто незамiннi. У будь-якому разi це була iнша росiйська армiя, i зовсiм iнша вiйна.
  Втiм, i в ходi першої битви з самураями якби замiсть Куропаткiна був бiльш талановитий i рiшучий полководець, то результат вiйни був би, зрозумiло, абсолютно iншим.
  У будь-якому разi вже через два мiсяцi Порт-Артур виявився обложений росiйськими вiйськами, а японцi битi. Ще через два мiсяцi було звiльнено i всю Корею, а мiсто-цитадель взяли штурмом.
  На морi теж вирували бої зi змiнним успiхом. Поки не пiдiйшли ескадри з Балтiйського та Чорного моря. Країну Вранiшнього Сонця розгромили повнiстю, i навiть висадили десант на Хоккайдо. Японiя змушена була пiдписати принизливий собi свiт. Вiддати назад Манчжурiю, Порт-Артур, деякi завойованi у нiмцiв володiння, пiвденний Сахалiн та Курильську гряду. I одночасно виплатити контрибуцiю, у кругленьку суму - мiльярд золотих рублiв.
  Перемога тимчасово змiцнила позицiя Самодержавства, та був i Велика депресiя змiнилася бурхливим економiчним пiдйомам.
  У Нiмеччинi, як i в реальнiй iсторiї, прийшов до влади Гiтлер, але йому не надто давали розгулятись. Зокрема спроба вiдновити загальний вiйськовий обов'язок зiткнулася з жорстоким опором з боку Росiї та Францiї. Хоча невеликi послаблення щодо вiйськового потенцiалу було зроблено. Чисельнiсть армiї дозволили збiльшити iз ста тисяч до двохсот п'ятдесяти. Крiм того, Гiтлер повернув контроль Нiмеччини за демiлiтаризованою зоною.
  А царськiй Росiї назрiвали династичнi проблеми. Спадкоємець престолу цесаревич Олексiй помер... Брат царя Михайло Романов був позбавлений прав наслiдування. I реально спадкоємцем став Кирило Володимирович Романов. Але цей тип загруз у пияцтвi та розпустi. Цiлком деградував...
  То хто буде наслiдувати царя Миколу Другого? Брат царя Михайло пiсля перемоги над Японiєю отримав чин генералiсiмуса i мав величезну популярнiсть. Вiн став першим в iсторiї Iмператорської Росiї членом царського прiзвища, який отримав такий високий чин. I багато хто хотiв бачити на царському престолi саме його.
  Правда сам Микола Другий - непитущий, без шкiдливих звичок, що робить регулярно гiмнастику був ще мiцний i здавалося, його правлiння буде найтривалiшим у росiйськiй iсторiї. Але Сталiн задумав найграндiознiший замах, з часiв Олександра Другого. Хоча здавалося, який у цьому сенс?
  У всякому разi, 1937 виявився зловiсним. Цар Микола другий був убитий, причому разом з ним, загинуло ще й два мiнiстри, так само три десятки придворних, i обвалилася частина Зимового палацу.
  Терористи використовували для мiнування систему каналiзацiй та заклали бiльше тонни амiнолону.
  Таким чином, у хiд iсторiї втрутився агресивний випадок. Так i закiнчилося царство царя Миколи Другого. Монарха не став прозиватися, великим, чи грiзним. Хто не любив iмператора, називав його кривавим, бо в його царство пролилося багато кровi. Хто ставився з повагою - Завойовником. Так кiлькiсть земель при ньому на Русi зросла. З'явилася навiть велика губернiя у Китаї: Жовторосiя.
  А всього царство тривало 43 роки. Довше правив лише, причому номiнально Iван Грозний. Але з огляду на те, що вiн посiв престол три роки, то реально термiн управлiння виявився коротшим.
  А на престол все ж зiйшов узаконений спадкоємець Кирило Володимирович Романов. Правив вiн недовго - близько року, але зумiв деякий вплив на хiд iсторiї надати. Зокрема, вiн дозволить Адольфу Гiтлеру провести аншлюс Австрiї. Нiбито посилаючись на право народiв на самовизначення i, мовляв, так буде бiльше за порядок. Погодився на Аншлюс Австрiї та Муссолiнi.
  Таким чином Нiмеччина розширилася, i її населення перевищило вiсiмдесят мiльйонiв. Не кажучи про те, що Гiтлер заохочував народжуванiсть. Вiн при Адольфi Бесноватом вирiс у пiвтора рази.
  В Iспанiї спалахнула громадянська вiйна, але закiнчилася вона набагато швидше, так не було Радянського Союзу, який надавав допомогу лiвiй коалiцiї в Мадридi.
  Але Франко став союзником фюрера. А новий цар Володимир Третiй зiштовхнувся iз Британiєю.
  Ситуацiя справдi склалася заплутана. Головоломка може призвести до другої свiтової вiйни. I новим витком конфронтацiї. Iран не подiлений, i ця фактично остання iсламська країна формально незалежна. I в Росiї її види, i в Британiї. На Близькому Сходi все дуже заплутано. Територiї Росiї, Францiї, Британiї перемiшанi та ними нелегко керувати.
  Англiя економiчно все бiльше вiдстає i вiд Росiї i вiд Нiмеччини, що набирає могутнiсть. А колонiї найбiльшi таки Британськi. Але влада левової корони слабшає, Канада вже майже незалежна. ПАР також є домiнiоном, як i Австралiя. В Iндiї англiйськi позицiї слабшають. Звичайно ж, бажання пiдштовхнути лева є.
  Гiтлер намагається грати на два фронти. Або заручиться пiдтримкою Францiї, Британiї, Iталiї та Японiї. Щоб усiм разом навалити на царську Росiю та подiлити її великi володiння.
  Або шукати територiальнi придбання на Заходi, але вже у союзi з Росiєю.
  Гiтлер людина пiдла i безпринципна, i йому, загалом, все одно з ким укладати коалiцiю аби це було йому вигiдно.
  Новий молодий цар Володимир теж мрiє увiйти до iсторiї великим, завойовником i хоче забрати у Британiї та Францiї колонiї. У нiмцiв же брати, власне, вже нiчого. Тож коалiцiя з Нiмеччиною цiлком логiчна.
  Iталiя захопила Ефiопiю i також хоче нових подвигiв. Муссолiнi вкрай амбiтний. Йому байдуже, куди йти на схiд чи Захiд. Але у Францiї немає великого бажання народ воювати. Там панує пацифiзм, а влада виборна. Так обзавестися таким сильним союзником не доводиться. А царська Росiя з її традицiйно високою народжуванiстю i смертнiстю, що постiйно знижується, дуже вже сильний противник. Населення царської Росiї зростає приблизно по три вiдсотки на рiк. Дитяча смертнiсть знизилася, але поки що мода на багатодiтнi сiм'ї не пройшла, i навiть сiм'ї робiтникiв плiднi. З урахуванням територiальних придбань, у тому числi i в густонаселеному Китаї, i малонаселенiй Монголiї, i в Європi та Туреччинi, населення царської Росiї 1940 перевищило 400 мiльйонiв порiвняно з 1913, коли було 180 мiльйонiв. I це континентальна держава... Британiя та Францiя у самих метрополiях мають менше 50 мiльйонiв, плюс ще колонiї. Але колонiальнi вiйська слабкi бойовим духом i мало боєздатнi. Тож сухопутнi сили Заходу набагато слабшi.
  Фюрер обирає союз iз Росiєю проти Заходу.
  1939 року пройшов роздiл Чехословаччини. Нiмеччина включила до свого складу Судетську область. Нiмцi посилювали армiю, формували танковi колони. Царська Росiя теж не стояла на мiсцi, маючи п'ятимiльйонну армiю мирного часу та п'ятсот кадрових дивiзiй.
  У царськiй Росiї вже давно у виробництвi важкi танки, i стратегiчна авiацiя, у тому числi лiтаки у восьми моторах. У Францiї важких танкiв лише тридцять i тi застарiлi. Британiя не має важких машин. Ну, у Нiмеччини теж, жоднiй важчi за двадцять тонн. У США зовсiм трохи бiльше чотирьохсот танкiв.
  Гiтлер вирiшив, що не варто зволiкати i вдарив 15 травня 1940 року. Саме погода сприятлива i вже все готове. Або бiльш-менш готове.
  Царська Росiя почала наступ на Iндiю та iншi колонiальнi володiння. Удар росiйської армiї припав погано захищеним позицiям. Вiйськ, що складаються з самих етнiчних англiйцiв i французiв, порiвняно мало, а колонiальнi пiдроздiли не надто й хочуть помирати за чужу їм iдею чи iмперiю. Справдi, хто їм англiйцi? Експлуататори, поневолювачi, грабiжники чи невiрнi. Навряд чи росiяни їх набагато гiршi, щоб заради iмперiї Лева чи Пiвня вмирати.
  Так що просуваються царськi вiйська, долаючи млявий, осередковий опiр. Але й нiмцi змогли розгромити Французькi, англiйськi, бельгiйськi та голландськi вiйська за пiвтора мiсяцi.
  Таким чином, Черчiлль втратив пiдтримку своїх основних союзникiв. Розрахунок, що США вступлять у вiйну, не справдився. Рузвельт взагалi не вiдрiзнявся рiшучiстю Стеньки Разiна. А тут проти Америки пiшли б такi сили.
  Росiйськi вiйська просувалися Африкою та Азiї маршами, бiльше проблеми дiставалося вiд рельєфу мiсцевостi та розтягнутостi комунiкацiй, нiж вiд ворожих вiйськ. Давалася взнаки i вiдсутнiсть дорiг особливо в Африцi. Але невибагливий росiйський солдат героїчно та стоїчно долає всi труднощi.
  Нiмцi ж до Африки вiйська перекидати можуть лише важко. Наступ на Гiбралтар через впертий спротив Франка затримався. I доводилося перекидати сили морем. Росiяни ж прорвалися до Африки, через Єгипет та їм набагато простiше. Iталiя теж вистачає все, що може прихопити i в цьому питаннi у Муссолiнi хвата удава.
  Висадка на саму метрополiю 1940 року не вiдбулася. У повiтрянiй битвi через насамперед пасивнiсть Росiї Британiя встояла. Але треба сказати, що мудрий цар Володимир Кирилович не хотiв, щоб Британiя капiтулювала ранiше часу, а цiлком рацiонально збирався захопити всi її азiатськi та африканськi колонiї.
  А куди Британiя подiнеться? Адже у неї немає резервiв, без колонiй i сировини - падiння питання часу.
  Взимку й у березнi 1941 року росiйськi вiйська нарештi досягли ПАР i розгромили останнiй Африканський Домiнiон. Спроба англiйцiв вiдсидiтися в Мадагаскарi теж провалилася i в травнi 1941 року, було здiйснено висадження десанту з наступною перемогою.
  Японiя виступали у вiйнi за Росiї, i дещо встигла в Тихому Океанi прихопити. Лiто 1941 стало перiодом великого повiтряного наступу на Британську метрополiю.
  Росiйська та нiмецька авiацiя прасувала Лондон, та iншi мiста англiйської iмперiї. А 8 листопада в день рiчницi мюнхенського путчу вiдбулася, нарештi, i висадка десанту.
  Бої тривали шiстнадцять день i закiнчилися перемогою росiйських та нiмецьких вiйськ.
  На цьому, власне, i завершилася друга свiтова вiйна. Вона виявилася менш кривавою та тривалою, нiж у реальнiй iсторiї. I дуже помiтно посилила та розширила росiйськi володiння. Особливо в Африцi та Азiї.
  Настав вiдносно мирний перiод. Росiя та Нiмеччина перетравлювали свої власнi територiальнi придбання. Третiй Рейха включив до свого складу: Бельгiю, Голландiю, майже половину Францiї, а також Марокко, частину Алжиру та центральних володiнь. Щоправда, через позицiю Франка i деяку нерiшучiсть Гiтлера, нiмцi не встигли просунутися в Екваторiальнi володiння Францiї, i вони дiсталися росiйським вiйськам.
  Тим не менш, Нiмеччина все ж таки отримала непоганий шматок i Африканської Землi, що перевищує площею її власну територiю. Площа земель Третього Рейху з урахуванням Європейських придбань зросла бiльш нiж утричi. А якщо рахувати вiд кордонiв з 1937, з урахуванням Австрiї, Судетської областi та Чехiї в особi протекторату, то й у чотири рази.
  Тож нiмцям загалом вистачало чогось перетравлювати i освоювати та асимiлювати. Росiя тим бiльше розширила свої колонiальнi володiння, i важко могла все це контролювати.
  I Iталiї дiсталося чимало: наприклад, бiльшiсть Судану, Сомалi, Уганда i ще деякi придбання зокрема Тунiс.
  Таким чином, передiл свiту був поки що завершений. Але як кажуть з часом амбiцiї починають виявлятися.
  У США не почали серйозно працювати над атомним проектом. У фашистськiй Нiмеччинi та Росiї теж ставлення виявилося прохолодним. Японiя ще настiльки розвинена, щоб його потягнути, а Британiя i Францiя перетворилися на країни-васали Третього Рейху та Росiї.
  Тож поява ядерної зброї виявилася вiдстроченою на деякий час.
  Але прогрес, зрозумiло, невблаганний. Фiзики працюють, теорiя розвивається, як i лабораторнi дослiди. Але атомного проекту потрiбна воля держави. У царської Росiї турбот i так понад голову i витрати зв'язку з розширенням своєї територiї. А Гiтлер чомусь мав зуб на подiбнi iдеї ядерної програми i вважав, що атомний проект лише задарма поглине величезнi грошi.
  Крiм того Росiйська сухопутна армiя, i авiацiя були найсильнiшими i численнiшими у свiтi, та й флот теж, тим бiльше вiд економiчного зростання, пiдтягувався.
  Царськi генерали та маршали волiли розвивати танкобудування, будувати лiтаки, авiаносцi та лiнкори. А нащо їм якiсь казки - про ядернi бомби? Тобто i нiмцi та росiяни до цiєї проблеми поставилися байдуже.
  Крiм того, i сировинних ресурсiв цiлком вистачало, щоб не дбати принаймнi найближчим часом про енергоносiї.
  Тож, незважаючи на всю холодку Пентагону, та Бiлого Дому, iнiцiатива мимоволi переходила до США. Причому тут не тiльки в побоювання, що росiйськi чи нiмцi пiдуть далi i пресуватимуть Нове Свiтло, а й в економiцi.
  Втративши можливiсть отримувати нафту з Азiї, Африки, Близького Сходу, США поки що мали свої свердловини в Техасi, Флоридi, i розпочали розробки на Алясцi.
  Але населення США зростало. У Росiї її не заважали iммiграцiї, а населення продовжувало швидко збiльшуватися. Особливо охоче дозволяли виїхати до США неграм та арабам.
  Пiдростала й американська економiка, дедалi бiльше ставало автомобiлiв.
  I почалися пошуки ядерного палива та атомної реакцiї, яка могла забезпечити колосальну енергiю.
  Минуло десять рокiв пiсля закiнчення Другої свiтової вiйни. У гiтлерiвської Нiмеччини з'явилася нова зброя: дисколети здатнi не лише рокiв iз величезною швидкiстю, а й практично залишатися невразливими вiд стрiлецької зброї.
  Крiм того, нiмцям вдалося запустити над орбiтою штучний супутник, i що найважливiше в червнi 1951 року першу людину в космос.
  Царська Росiя трохи запiзнилася, i зробив повний хiд лише у серпнi мiсяцi цього року. У фашистськiй Iталiї цього ж року вiдбулися змiни. Помер Бенедiто Муссолiнi: претендент звання Юлiя Цезаря. Загалом iталiйський диктатор виявився успiшним в управлiннi. З урахуванням завоювань в Африцi, зокрема й Ефiопiї, територiя пiдконтрольна Iталiї зросла за час його правлiння майже втричi з половиною рази. Крiм того, Бенедiто в Європi зумiв вiдтяпати частину Францiї разом з Тулоном.
  А ось до Албанiї та Грецiї йому поткнутися не дали - це територiї, що входять до сфери впливу Росiйської iмперiї.
  Бенедiто звичайно мiг називатися великим i завойовником, хоча iталiйська армiя не дуже блищала своїми подвигами. А ось його син i спадкоємець вважав себе не гiршим за батька.
  I взяв осiнь 1951 року i вторгся до Албанiї та Грецiї... Недарма кажуть, що всi великi вiйни починаються раптом.
  Володимир Третiй навiть зрадiв такому приводу. Володiння Iталiї в Африцi бiльшi, навiть ширшi за нiмецькi. То чому б їх раз є чудовий привiд i не забрати?
  Росiйськi вiйська розпочали бойовi дiї 7 листопада 1951 року, атакуючи Ефiопiю, Лiвiю та Судан. Росiйськi частини сильнiшi, численнiшi i боєздатнiшi за iталiйськi.
  Тож громити армiю макаронникiв стали швидко... Але нiхто не очiкував, що без жодного попередження на боцi Муссолiнi-молодшого виступить Адольф Гiтлер.
  Хоча якщо розiбратися в цьому нiчого несподiваного не було.
  Нiмеччина програла першу свiтову вiйну Росiї i найбiльше втратила територiї Росiї. I якщо нiмцi зумiли повернути на Заходi втрачене з лишком, то на сходi, чесно кажучи, тривiально залишилися з носом.
  Так що Гiтлер дуже навiть розраховував, на свою нову зброю, особливо дисколети та лiтаючi тарiлки. Крiм того, фюрер вважав, що цього разу з Росiєю воювати буде простiше, нiж у першу свiтову вiйну, так Нiмеччина та Iталiя будуть вести компанiю не маючи другого фронту.
  Розрахунок також будувався, що скривджена росiйськими Японiя теж вступить у вiйну Далекому Сходi i зв'яже там противника. Може, й Португалiя з Iспанiєю приєднаються до коалiцiї, як i Британiя з Францiєю? Вони до Нiмеччини набагато ближче, нiж до Росiї. I зi США пов'язувалися деякi надiї!
  Тим бiльше Америка побудувала значний вiйськово-морський флот, безлiч авiаносцiв i модернiзувала свiй танковий парк - хоча вiн, як i ранiше, поступався кiлькiстю i якiстю машин армiї Старого Свiту.
  Суспiльний устрiй у царськiй Росiї залишався Самодержавним та абсолютною монархiєю. Цар та iмператор Усiєї Русi мав усю повноту влади: виконавчої, законодавчої та судової. Парламенту не було. Була Державна рада з осiб, що призначалися iмператором, але мала лише дорадче право. Закони видавав сам цар, як i укази. Вiн же мав право - страчувати i милувати, хоча, звичайно ж, залишався i суд. Суди присяжних пiсля вбивства Миколи Другого було лiквiдовано, тож суддiвський корпус призначався i знiмався також царем чи чиновника призначеними iмператором.
  Така система мала i свої переваги та недолiки. З одного боку iмператор мiг швидко вирiшити ту чи iншу проблему без будь-яких суперечок та погоджень, але з iншого надмiрна концентрацiя влади в одних руках - пригнiчувала iнiцiативу i давала великi можливостi бюрократiї. Народжувало рiзних фаворитiв i фавориток. Володимир не вiдрiзнявся надмiрним святенництвом i подружньою вiрнiстю. Хоча жiнки й не мали великого впливу на його полiтику.
  У сферi танкобудування царська Росiя мала багато сильних i важких машин. Однак досвiд бойових дiй в Африцi показав, що ходовi якостi танка є вкрай важливими. Внаслiдок чого основний Росiйський танк не вийшов за межi сорока п'яти тонн. Так як бiльша вага народжувала, навiть при широких гусеницях проблеми з прохiднiстю.
  Тяжкi танки цар любив, але радники вiдмов iмператора пускати їх у масову серiю. Але шiстдесятитонна машина, була у двох тисячах примiрниках. А наймасовiший танк "Микола" - 3, загалом був виготовлений у шiстдесяти трьох тисяч.
  А машинка то - вага сорок п'ять тонн, а гармата калiбру в 122 мiлiметри. Лобова броня у двiстi мiлiметрiв, корми та бортiв 120-мiлiметрiв, компонувальна схема класична.
  Гiтлер серйозно захоплювався важкими машинами. I хотiв мати у серiйному танку перевагу над "Миколаєм". Нiмецька машина розбухнула у вазi до 75 тонн i, це вже було межею, через те, що велику масу надзвичайно важко перевозити залiзничними колiями.
  Нiмецька машина була озброєна 128-мiлiметровою зброєю, мала лобову броню в 250-мiлiметрiв, а бортову та кормову в 180. Компонувальна схема теж близька до класичної.
  Чисельно нiмецький танковий танк поступався радянському втричi. Не кажучи про труднощi у використаннi надто важких машин.
  Проте Росiйська технiка розкидана широкими просторами, але в Європейському дiлянцi фронту зразкову рiвнiсть i чисельностi машин i пiхоти. Хоча загалом Росiйська армiя набагато численнiша за нiмецьку. I населення в Росiї велике: до її складу входять Iндiя, Китай, бiльшiсть Африки, Близький Схiд, Персiя, Iндокитай i багато чого ще.
  Звичайно, рiшення Гiтлера напасти на царську Росiю, навiть з урахуванням, що на його боцi Японiя та Iталiя, i, можливо, Францiя з Британiєю колосальна авантюра. Але ж фюрер величезний авантюрист.
  Треба вiдзначити, що дисколети з якими Третiй Рейх пов'язував такi великi надiї, не надто на практицi ефективнi. Створення сильного ламiнарного струменя вело до величезних витрат палива, i полiтний час у лiтаючих тарiлок виявився порiвняно невеликим. Тож i дiяти вони могли, навiть з урахуванням величезної швидкостi на не дуже значних дистанцiях. Крiм того, ламiнарний струмiнь захищав дисколет вiд стрiлецької зброї, але у свою чергу заважав вести вогонь з лiтаючої тарiлки.
  Так що нiмцi могли лише скидати зi своїх дисколетiв радiокерованi ракети, i то пiд вузьким кутом, або, вiдключаючи ламiнарний струмiнь, але стаючи на цей час уразливими.
  Але, принаймнi, Гiтлер вирiшив наступати на Росiю, i кинув у хiд карти. Крiм того, фашист побоювався, що у разi розгрому Iталiї, вiзьмуться i за нього. Вiн вусатий нiкому не довiряв.
  Спочатку фашисти за рахунок раптовостi удару i кращої органiзованостi своїх вiйськ досягли успiхiв. Але час для наступу вибрано невдало. Повалив снiжок i танки пробуксували. Фрiци могли захопити частину Польщi, включаючи Кракiв, але загрузли пiд Варшавою.
  Росiйська вiйськова машина розкручувалась ... Японiя, як i очiкував фюрер вступила у вiйну, але її флот не мав переваги над Тихоокеанським Росiйським флотом, i бої йшли приблизно на рiвних. А сухопутних сил Японiя майже вiд захiдного театру бойових дiй не вiдволiкала. Крiм того, самураї поступалися росiйським у повiтрi, як числом так i якiстю. I Країна Вранiшнього Сонця змогла захопити лише кiлька невеликих островiв.
  Обережнi Франко та Салазар не поспiшали вступати у вiйну. Дуже сильний противник Росiя. Треба подивитись i почекати. У реальнiй iсторiї Франко обмежився пiд час Другої свiтової вiйни вiдправкою блакитної дивiзiї iз фашистiв-добровольцiв.
  Тепер i зовсiм розклад сил виглядав особливо в Африцi нерiвним.
  Iталiя швидко втратила на чорному континентi свої володiння.
  Навеснi 1952 року царська армiя розпочала наступ у Схiднiй Пруссiї i змогла прорвати глибокоешелоновану оборону супротивника. Гiтлерiвцi насилу залишили просування царської армiї у Кенiгсберга, зате в iмператорськi вiйська почали наступати на Судетську область i Кракiв.
  З'ясувалося, що крутiшi росiйськi танки цiлком здатнi боротися з важким, але менш поворотливим ворогом. Непогано показали себе i китайськi дивiзiї пiд командуванням росiйських генералiв.
  Нiмцi змушенi були залишити Кракiв... А потiм через загрозу оточення стали вiдходити вiд Вiсли до Одера.
  Нi, не такого ходу вiйни чекав бiснуватий фюрер. Але сам винний. Тим паче французи та англiйцi, нанюхавшись фашистської окупацiї, зовсiм не прагнули вмирати за фюрера. Тож поповнення зривалося, i країни-васали хотiли тривiально вiдсидiтися.
  I чим гiрше йшли у нiмцiв справи на фронтi.
  До зими нiмцi втратили всi свої володiння в Африцi. А за зиму до весни взагалi вiдкотилися до Одера. Росiйськi вiйська звiльнили Прагу та Судетську область, пiдiйшли до Вiдня. Крiм того, розгромили Iталiю i зайняли Рим, Неаполь, Сицилiю. Тож i весна 1953 року не обiцяла фашистом нiчого доброго. Однак у 8 квiтня 1953 року раптово вмирає Гiтлер. Нове керiвництво Нiмеччини вiдчайдушно просить про мир.
  Володимир Кирилович Романов щедро погодився. Але нiмцi заплатили за це дорого. Новий кордон пройшов тепер Одером: Бельгiя, Голландiя, Данiя отримали суверенiтет, але в рамках васала Росiйської iмперiї. Францiя повернула свої ранiше втраченi володiння, але стала ще бiльш залежною вiд Росiї.
  Iталiя та Нiмеччини втратили всi свої колонiї, якi стали тепер власнiстю царської корони. Сама Iталiя теж набула статусу Росiйського васала, а Сицилiя та Сардинiя безпосередньо увiйшли до складу iмперiї Володимира Третього.
  Нiмеччина також втратила значну частину своєї незалежностi та виплачувала великi репарацiї.
  Японiя теж втратила всi свої володiння, окрiм власне своєї територiї, i була змушена стати васальною державою. А цар Володимир Кирилович Романов отримав ще й титул iмператора Японського.
  Вочевидь пiд контроль Росiї вiдiйшла та частина Австралiї, яка належала ранiше Японiї.
  Торiшнього серпня 1953 року у США, нарештi, вiдбулися випробування атомної бомби. На вiсiм рокiв пiзнiше, але ядерний джин вийшов з пляшки. У жодному разi прогрес не зупинити. I поява атомної бомби неминуча. За крайнього розкладу, ядерна зброя могла з'явитися максимум на двадцять рокiв пiзнiше, нiж у реальностi.
  З деяким запiзненням i царський уряд почав розробляти свою вiдповiдь.
  Поки що США не могли зважитися на вiйну з такою потужною iмперiєю. Тим бiльше, не так просто i дiстати через океан основнi росiйськi промисловi та економiчнi центри.
  Та й виробництво ядерних зарядiв вимагало часу та коштiв! Кошти в США були, а час стискав. Царська Росiя зi своїми ресурсами та потужним iнтелектуальним потенцiалом дуже швидко заповнила вiдставання в цiй сферi. I 1956 року у Володимира Третього теж з'явилася атомна бомба.
  Значно поступаючись Росiї у населеннi та ресурсах, капiталiстичнi та демократичнi США поступово втрачали свої козирi.
  Єдине, що вони могли, то це використовувати ядерну зброю як фактор стримування i намагатись розхитати царську Росiю зсередини. Але поки що у них нiчого не виходило.
  Вiд першої дружини у Володимира Кириловича не залишилося нащадком чоловiчої статi, i вiн одружився вдруге. I вiдтворив спадкоємця, назвавши його Георгiєм.
  Царська Росiя проводила космiчну експансiю. У 1959 роцi вiдбувся приблизно на рiк ранiше за американцiв полiт людини на Мiсяць. Потiм 1971 року на Марс. В альтернативному свiтi стало безпечнiше, нiж у реальностi.
  1975 року людина приземлилася на Венерi. У 1980 роцi на Меркурiї. У 1981 роцi на одному з супутникiв Юпiтера. А 1992 року, якраз на рiк смертi Володимира Кириловича Романова, росiйський космонавт гордо вступив на Плутон.
  Наслiдував корону Георгiй перший у вiцi вiсiмнадцяти рокiв. I загалом можна сказати Володимир Третiй - Великий своє 54-рiчне царство провiв дуже успiшно. А далi продовжилася династiя Романових.
  
  
  
  МИКОЛА ДРУГИЙ НАЙСЛАВНIШИЙ З ЦАРIВ!
  Допустимо цар Олександр Третiй навпаки загинув ранiше: 1987 року вiд замаху органiзованого старшим братом Ленiна: Олександром.
  Здавалося б ще гiрше. Але не зовсiм. Микола Другий ранiше став царем i ранiше одружився: щоб у разi чого посадити на престол сина. А дружина в нього вже iнша, i спадкоємець здоровий, i Распутiна точно немає. А так спочатку загалом, як i в реальнiй iсторiї: будується ТРАНСИБ, економiка переживає пiдйом - експансiя до Китаю. Щоправда, роком ранiше будуються кораблi в Балтiйському морi. I трохи бiльше пiдйому, за рахунок бiльш раннього пiднесення фiнансового генiя Вiтте.
  Вiйна з Японiєю розпочалася не надто вдало, але "Варяг" зумiв вирватися, а адмiрал Макаров не загинув. Трохи змiстилася iсторiя, i дещо йде по-iншому. А в реальнiй iсторiї i справдi "Варягу" залишилося трохи врятуватися, а загибель адмiрала Макарова взагалi була випадково i малоймовiрною.
  Росiйський флот на чолi з адмiралом Макаровим дiяв досить вправно, i топив японськi кораблi. А потiм, коли два японськi броненосцi пiдiрвалися на зв'язцi свiт, Макаров атакував самураїв i затопив ще пiвтора десятки кораблiв.
  Тобто, все пройшло добре. I Японiя втратила перевагу на морi.
  А на сушi виявилися самураї слабшими. Куропаткiн вiдбив усi спроби японцiв наступати i завдав їм великої шкоди. Втiм, не надто вiн рiшуче дiяв. Але незабаром прийшли росiйськi кораблi з Балтiйського моря, i Макаров остаточно взяв усi води пiд контроль.
  Росiяни навiть стали висаджувати десанти у Тайванi, та був i Курильской грядi.
  Поки Теодор Рузвельт не втрутився i запропонував посередництво. Росiя отримала собi Манчжурiю, Корею, Монголiю, Курильську гряду та Тайвань.
  З'явилася i Жовторосiя. Так утворилася нова iмперiя.
  Втiм, поки цар не сильно нахабнiв. 1914 року спалахнула друга свiтова вiйна. Росiя до цiєї вiйни готова краще: i економiка сильнiша, i територiї i населення бiльше i дума не заважає. Тим бiльше не було спаду, спричиненого бунтами i так званою революцiєю.
  Перша свiтова вiйна протiкала зi змiнним успiхом. Помилки були i росiйськi генерали i успiхи. Але в 1915 роцi нiмцям вдалося досягти менших успiхiв, так царська армiя була чисельнiшою i краще забезпечувалася. Але все одно Росiя втратила половину Польщi та Галичини. Але нiмцi не змогли вступити до Бiлорусiї та Прибалтики - лiнiя фронту пройшла Вiсле.
  А в шiстнадцятому роцi, вже царська армiя досягла великих успiхiв проти Австрiї та Туреччини. Османiв загалом майже повнiстю розгромили. Як i австрiйцiв захопивши Перемишль та Кракiв. Нiмеччини стало стрiмко. Весною сiмнадцятого року, росiяни взяли Стамбул. Царська Росiя досягла iстотних успiхiв i в ходi лiтнього наступу проти Австрiї та Нiмеччини. А осiнь колись царськi вiйська вже вийшли до Одера Нiмеччина капiтулювала. Послiдував роздiл Австро-Угорщини, Туреччини. Росiя одержала малу Азiю, пiвнiч Iраку, Стамбул. Галичину, Буковину, Чехословацьке та Угорське королiвство та Кракiв. Плюс Данциг, частина Схiдної Пруссiї, Клайпедська область. Росiя, таким чином, посилилася багаторазово. А Нiмеччина ще й сплачувала величезнi репарацiї.
  Цар Микола Другий поки що не поспiшав забрати все i вся. Але росiяни, англiйцi та французи подiлили Саудiвський пiвострiв. Потiм англiйцi та росiяни подiлили i Iран, i Афганiстан. Завершувала передiл свiту.
  До 1929 року весь свiт був на пiдйомi, поки не спалахнула Велика депресiя. У 1931 роцi Японiя почала вiйну проти Росiї. I була швидко переможена i разом iз усiма Тихоокеанськими володiннями окупована. А потiм був референдум i включення до складу Росiї.
  Користуючись ослабленням Британiї, Францiї та США, охоплених великою депресiєю, цар Микола Другий повiв вiйни iз захоплення Китаю. I це стало його великим завоюванням.
  Для того, щоб дещо прискорити русифiкацiю, Микола Другий прийняв безпретендентне рiшення - ввiв офiцiйно в Росiї багатоженство - змiнивши богослов'я та догмати Православної церкви. Так було ухвалено реформування.
  I цар узяв собi другу жiнку. Росiяни заохочували одружуватися з iноземками i мати багато дiтей. Потрiбно русифiкувати i величезний Китай. А як найкраще це зробити? Одружитися з китаянками!
  У Нiмеччинi Гiтлер не прийшов до влади. У цiй iсторiї трохи йому не вистачило. Аж надто екстремiст. Головним подразником став фашист Муссолiнi, який захопив Ефiопiю. I який мрiє стати новим Цезарем i Трояном в однiй особi.
  У 1937 роцi у травнi мiж Росiєю та Iталiєю спалахнула вiйна. Як з'ясувалося, Муссолiнi виявився самогубцем. Росiйськi вiйська за два мiсяцi захопили всю Iталiю, а ще за три всi колонiї держави. Царська Росiя також остаточно включила до свого складу Румунiю та Югославiю, i трохи пiзнiше Болгарiю. Завершивши анексiю територiй. 1939 року восени Микола Другий помер. I його спадкоємець цiлком здоровий Олексiй Другий став новим царем.
  У цьому випадку Микола Другий проправив п'ятдесят два роки - перевершивши результат Iвана Грозного. I його правлiння виявилося найуспiшнiшим в iсторiї Росiї, а завоювання просто рекорднi. Жоден цар стiльки не захоплював. Росiя остаточно осiла в Китаї, i посилилася в усiх напрямках.
  Однак потiм при Олексiю Другому настав довгий перiод свiту. Францiя, Британiя, США не хотiли вiйни. А Нiмеччина була обеззброєною i не мала сил. Тож виникла така ситуацiя, що спокiйно стало.
  Колонiальнi iмперiї продовжували iснувати. Найбiльшою країною залишалася Росiя, але Британiя формально друга держава i небагатьом площею поступалася царськiй iмперiї. Однак Австралiя, ПАР та Канада були майже незалежними домiнiонами. А в Iндiї... У 1968 роцi в Iндiї спалахнуло велике повстання i пiсля двох рокiв вiйни англiйцi вигнали. Але царська армiя увiйшла територiю Iндiї, придушила виступи. Пiсля чого Британiя втратила цю колонiю i її придбала Росiя. Незабаром Росiя забрала пiвдень Iрану.
  Пiсля Олексiй Другого 1969 року трон успадкував Микола Третiй. Царська iмперiя була пiдйомi. Ось i Францiя 1979 року втратила контроль над Iндокитаєм та Таїландом. I там також прийшли царськi вiйська.
  А у вiсiмдесятi та дев'яностi роки, Африка перейшла пiд контроль царської Росiї. Пiсля 2001 року на росiйський престол зiйшов Петро четвертий син Олексiя Другого.
  Царська Росiя поглинула на той час майже всю Африку, Азiю, i пiдiбрала колонiї iнших країн, зокрема й Iндонезiю. Але, звичайно ж, проти Австралiї не йшла.
  Настав перiод свiту. США, Британiя та Францiя мали ядерну зброю, Нiмеччину економiчну мiць. Росiя i економiчну мiць, i ядерну зброю, i армiю найбiльшу у свiтi та населення. I досi абсолютну самодержавну монархiю без парламенту. Американцi, будучи другою державою, або навiть наддержавою, ставили це в претензiю Росiї.
  Однак вiдсутнiсть демократiї зовсiм не заважала розвитку прогресу. Зокрема, ще в 1943 роцi в царськiй Росiї перша людина полетiла в космос. А 1961 року на Мiсяць. Полiт на Марс вiдбувся 1974 року. А до 2000 року були вiдвiданi майже всi планети Сонячної Системи. Готувалася велика експедицiя до зiрок. Вона стартувала у 2018 роцi, i оговталася до Альфа-Центавру.
  Отже, царизм взагалi не заважав науцi рухатися. Петро Четвертий iз династiї Романових навiть заявив, що освiчений абсолютизм кращий.
  Особливо на тлi тих скандалiв, якi постiйно трусили адмiнiстрацiю Дональда Трампа.
  Найбiльшим царем усiх часiв i народiв, як i ранiше, вважали Миколу Другого. Царська Росiя на конi та свiтовий гегемон. Околицi та колонiї поступово русифiкуються. Iмперiя набирає обертiв. I весь свiт став кращим.
  Чому? Завдяки страченому за царевбивство Олександру Ульянову - братовi Ленiна. Сам Ленiн залишився за кордоном. Познайомився з Уельсом i теж захопився написанням наукової фантастики, чим сильно розбагатiв i зробив iм'я. I так прославився, ставши вiдомим i знаменитим, i був перекладений багатьма мовами. Сталiн же помер у в'язницi за туберкульозом i загалом залишився вiдомим лише фахiвцям. Троцький незабаром зав'язав i революцiйною дiяльнiстю, i зробив непогану кар'єру чиновника, дiставшися до справжнього таємного радника та заступника мiнiстра. Вознесенський став мiнiстром за царя i багато чого досяг. Хрущов залишився дрiбним крамарем, i не отримав популярностi. Брежнєв дослужився до полковника. Андропов служив у полiцiї, i також став полковником. Горбачов став великим бiзнесменом та шоуменом. Єльцин залишився крамарем. Путiн дiстався полковника в таємнiй полiцiї i пiшов з пошаною на пенсiю. Медведєв дрiбний чиновник. Жириновський, засновник газети, та шоумен. Зюганов намагався працювати у пiдпiллi проти царя. Отримав термiн, потiм став iнформатором охоронки. У чинi капiтана пiшов на пенсiю. Жуков дiстався лише майора. Василевський став генерал-лейтенантом, Шапошников генерал-лейтенантом. Колчак грос-адмiралом та кавалером багатьох орденiв. Макаров теж став грос-адмiралом, встигнувши повоювати першу свiтову вiйну. Втiм, не в першу, а єдину свiтову вiйну, оскiльки другої свiтової не було. Прославився... Брусилов став, фельдмаршалом та кавалером ордена Андрiя Первозванного. Фельдмаршала стали i Денiкiн, i Врангель, i Корнiлов, i Куропаткiн.
  I за царiв жилося добре. I цiни вже понад сто рокiв не зростали. А карбованець мав стабiльне золоте забезпечення, 0,77 грама. I добре жилося за царя багатьом народам.
  Усi мали рiвнi права i багато хто називав себе росiянами, навiть африканцi. Добре ставало за царя всiм. Тiльки для євреїв не Православного вiросповiдання залишався ценз осiлостi. Але таких ставало дедалi менше.
  За царя, правда були й деякi проблеми. Одна з них висока народжуванiсть за низької смертностi вела до перенаселення. Але це мали намiр вирiшити шляхом космiчної експансiї. Крiм того, розвиток науки i сiльського господарства дозволяв вирiшувати проблему голоду. Їди вистачало всiм. Але прирiст населення в iмперiї бiльше трьох вiдсоткiв на рiк. I це загрожувало у майбутньому неприємностями.
  Вихiд царський уряд знаходило у космiчнiй експансiї. I це здавалося розумним. I будувалися новi зорельоти та проводилися дослiдження надсвiтлових швидкостей.
  
  
  
  П'ЯТЬДЕСЯТ РОКIВ ОЛЕКСАНДРА ТРЕТЬОГО - ВЕЛИКОГО!
  Замах на Олександра Другого в 1866 виявився успiшним. Внаслiдок цього загинув цар визволитель. I на престол зiйшов Олександр Третiй. Плюсом стало те, що Аляску не встигли продати, а новий росiйський iмператор, не схильний був вiддавати хоч якiсь землi. Нехай навiть вiддаленi i поки що не надто цiннi.
  Мало того будiвництво дороги до Сибiру до Владивостока почалося ще ранiше. I мало дiйти до Чукотки!
  Цар Олександр Третiй був сильним, рiшучим, вольовим, здоровим i фiзично дуже сильним. Вiн правив твердою рукою, i Росiя при ньому вступила в смугу, найбiльшого розквiту та звершень!
  Так що й добре, що великий iмператор став правити на п'ятнадцять рокiв ранiше, нiж у реальнiй iсторiї!
  Для початку вiн жорстко придушив усi виступи революцiонерiв та народовольцiв. Потiм почав реформувати армiю та флот. Iз наведенням порядку.
  Цар досяг багато. Будувалися дороги, мости, заводи, країна швидко розвивала капiталiзм. За збереження самодержавства. Царський уряд вело невеликi вiйни, просуваючись Середньою Азiєю, i розширюючи там вплив.
  Велика вiйна спалахнула з Туреччиною 1977 року. Вона йшла навiть краще, швидше, переможнiше з меншими втратами, нiж у реальнiй iсторiї. У нiй засяяв у повному свiтлi - генiй Скобелєва!
  Росiйськi вiйська розбили туркiв у меншою собi втратою. I вiдразу встигли взяти Стамбул. Бо прийшли туди ранiше за англiйську ескадру. Ця вiйна була такою успiшною, що царя-батюшки нарекли Переможним Олександром! А Скобелєв став наймолодшим фельдмаршалом iсторiя Росiї.
  Туреччина була подiлена. Англiйцi окупували Єгипет та Судан. Росiя взяла собi Iрак, Палестину, Сирiю, i частину Саудiвської Аравiї, Малу Азiю, всю Вiрменiю та Балкани!
  Таким чином, досить швидко, i порiвняно легко Олександр Третiй захопив велику територiю. I продовжив експансiю на пiвдень. Рухаючись Iраном, Туркменiстаном, i далi на Афганiстан!
  Царська армiя нацiлилася на Iндiю! Англiйцi були готовi воювати. Виник союз Росiї, Нiмеччини, Австро-Угорщини проти Францiї та Британiї.
  Нiмеччина 1992 року перейшла у наступ проти республiки пiвня. Британiя оголосила вiйну нiмця та Росiї. Австро-Угорщина отримала Боснiю та Герцеговину i напала на Iталiю.
  Росiя розпочала похiд на Iндiю, i французькi володiння та Iндокитаї. Так розпочалася фактично перша свiтова вiйна. Але вже Росiя та нiмцi разом!
  Росiя також наступали i Єгипет.
  Царськi вiйська за пiдтримки мiсцевого населення займають Iндiю та Iран. Входять далi до Iндокитаю. А пруссаки знову перемагають французiв та оточують Париж.
  Далi республiканцi вiдмовляються здатися. I Париж атакують, сильно зруйнувавши. Нiмцi також захоплюють i Бельгiю, i Голландiю.
  Великобританiя продовжує деякий час вiйну. Росiйськi вiйська займають Єгипет та Судан. Йде вiйна на море. Росiйська армiя рухається Африкою. Аж до ПАР. I збирає собi колонiї. Дещо прихоплюють i нiмцi.
  А ось Австро-Угорщина ув'язує у вiйнi з Iталiєю. Щоправда, у 1894 роцi нiмцi приходять на допомогу австрiйцям. I завершують завоювання Iталiї.
  Пiсля цього країну апельсинiв дiлять мiж собою.
  Вiйна переходить на море. I тут виявляє генiй флотоводця адмiрала Макарова. Який, досягає низки блискучих перемог. Змусивши володарку морiв капiтулювати.
  Росiї взяла пiд контроль Iндiю, Iндокитай, Бiльшу частину Африки, та ще й Австралiю, вибивши звiдти англiйцiв. Вибули росiйськi вiйська Британiю та з Канади. Також заснувавши там колонiю. Таким чином, Британiя втратила практично всi свої колонiї, а Росiя їх набула. Захоплення Канади сприяло збереження Росiєю контролю над Аляською. I наявнiсть дуже потужного флоту. I генiй адмiрала Макарова та Рiздвяного.
  Ну це ще не все. Росiя вирушила на Китай. Теж дуже успiшно. А 1904 року розпочалася вiйна з Японiєю.
  Але на вiдмiну вiд реальної iсторiї, ця вiйна виявилася неважкою, а досить швидкою. Тим бiльше флот у Японiї був слабенький, а росiйський навпаки дуже сильний. Розбивши японцiв росiйськi вiйська, захопили Токiо. I ось пройшов референдум, i переважна бiльшiсть японцiв проголосувала за приєднання до Росiї.
  Цар Олександр Третiй нову перемiг. Потiм йшло добровiльно-примусове приєднання й Китаю. Так область за область, губернiя за губернiєю. Царська iмперiя досягла величезних розмiрiв. Вiд США вся Канада та Аляска, вся Азiя, Австрiя, Тихоокеанський регiон. До ПАР та володiння Нiмеччини на заходi Африки.
  Плюс ще й Австро-Угорщина. Така ось велика держава.
  Але, зрозумiло нiмцi та австрiйцi хотiли бiльшого. Францiя все ще окупована Нiмеччиною. Ображена Росiєю Британiя також хоче вiйни.
  Кайзеру вдалося зiбрати коалiцiю: Iспанiя, Португалiя, Нiмеччина, Австро-Угорщина та Швецiя проти гiгантської Росiї. Нiмцi ранiше пiд час вiйни з Британiєю ще встигли захопити i Данiю з Норвегiєю. Утворилася потужна коалiцiя.
  I вiйна розпочала 1 серпня 1917 року. Саме в той момент, коли Олександр Третiй помер i на престол вступив Микола Другий. Розрахунок будувався, що без такого великого монарха як Олександр Третiй, який поправив п'ятдесят один рiк - Росiя безумовно програє.
  Але Микола Другий мав мiцну та сильну державу. Без Распутiна та хворого спадкоємця. Тож мiг битися i з коалiцiєю.
  I почалася вiйна... Нiмцi попрели, мов тайфун. Росiйськi вiйська їх зустрiли сильними контрударами. Пiшла велика та запекла бiйка.
  Микола Другий загалом спираючись на ланцюг фортець добре вимотав нiмецькi та австрiйськi частини. А потiм перейшов у контрнаступ. А в Африцi росiйськi вiйська, застосувавши першi у свiтi, легкi танки-всюдиходи розгромили австрiйцiв та нiмцiв повнiстю. I очистили Чорний континент.
  Досить швидко було завойовано i Швецiю, i Норвегiю.
  Вiйна тривала пiвтора року i закiнчилася тим, що численнiша, i сильними танками росiйська армiя захопила всю Європу. Потiм упала i Британiя. Росiя остаточно встановила панування над схiдною пiвкулею.
  А цар Микола Другий також став великим завойовником. Свiт панував до 1929 року, поки не спалахнула Велика депресiя. Загальна криза економiки призвела до того, що в 1931 роцi якраз 1 травня почалася вiйна мiж Росiєю та останньою великою наддержавою США!
  Царська армiя Миколи Другого вступила до кордонiв Америки. Сили були нерiвнi. Американська майже мала танкiв, i була погано навчена. Та й числом Росiя перевершувала США багаторазово. Краще були й полководцi царської iмперiї. Так що вiйна вiд самого початку пiшла в однi ворота. Росiя перемагала та наступала. I ось уже 30 вересня пiсля взяття Нью-Йорка та Вашингтона США капiтулювали. Так виявилася перегорнена ще одна сторiнка в iсторiї. У 1934 роцi Микола Другий почав вторгнення до Мексики, а далi вгору до Латинської Америки, завойовуючи Латинськi держави. Поки що у груднi 1936 не впала остання незалежна республiка Чилi.
  Таким чином, Микола Другий остаточно завершив iсторiю. Царська Росiя об'єднала всi країни та народи планети Земля.
  7 листопада 1937 року iмператор всiєї планети Земля Микола Великий розбився в лiтаку. I завершилося його правлiння. Царем став Олексiй Другий. Здоровий, молодий спадкоємець рокiв тридцяти трьох. За нього пiшла космiчна експансiя. Новi рубежi та новi польоти. Монархiя була непорушною. Людство єдине та пiдкорює космос.
  ГЕНЕРАЛIСИМУС КОНДРАТЕНКО
  Комендант Порт-Артура загинув, його справдi в реальнiй iсторiї, поранило на думку, але трохи кiлька мiлiметрiв уламок пройшов ближче до мозку. Коротше кажучи, зрадник цитадель помер i його мiсце зайняв герой оборони Порт-Артура Кондратенко.
  Новий командувач для посилення оборони фортецi списав на берег усiх морякiв та суднову артилерiю, i обеззброїв ескадру, але змiцнив Порт-Артур.
  В результатi цитадель була захищена капiтально, плюс ще вмiлi дiї командувача Кондратенка. Оборона успiшно трималася. Кондратенко вчасно посилив оборону фортецi Висока та японцi її не змогли взяти.
  До кiнця грудня самураї виснажилися у штурмах. У сiчнi було затишшя викликане спробою Куропаткiна деблокувати, але не надто вдалою.
  У лютому знову штурм i знову вiдбитий з великими втратами для японцiв.
  Пiд час оборони героїчно поводився хлопчик Олег Рибаченко. На момент початку облоги, цьому юнге було лише десять рокiв. Дитина билася нарiвнi з дорослими i ходила у розвiдку.
  Вiн показав себе дуже хоробрим i бойовим. I оборона трималася. Ось уже й березень настав... Японцi знову вiдхлинули. У Росiї не сталося Кривавої Недiлi, так як у царя Миколи, оскiльки Порт-Артур тримався був гарний настрiй i вiн вийшов до народу. Росiйська армiя поповнювалася, i ставала дедалi бiльше. Наприкiнцi березня японцi спробували наступати, але сили Куропаткiна мали надто велику чисельну перевагу i вiдбили всi атаки.
  А краще за частину генерала Ноги були скутi облогою Порт-Артуру. Зазнавши великих втрат, японцi вiдступили. Але знову Куропаткiн зволiкав.
  Наприкiнцi квiтня був новий штурм, який, втiм, теж був вiдбитий.
  А Олег Рибаченко, цей хоробрий хлопчик навiть узяв у полон японського полковника за допомогою пастки, зрозумiло.
  На початку травня вiдбувайся лише дрiбнi сутички, а 25 увiйшла, нарештi, до Порт-Артуру ескадра Рiздвяного. Вiдомий адмiрал навiв п'ятдесят один корабель, пройшовши одразу три океани!
  Пiсля чого захист отримав пiдкрiплення. А на початку червня був останнiй штурм Порт-Артура. Штурм запеклий i запеклий. I знову вiн був вiдбитий iз величезними втратами для японцiв. Цар нарештi зняв Куропаткiна i призначив Лiневича. У серединi липня 1905 року японцям було завдано поразки. I завершилася героїчна оборона Порт-Артура, що триває бiльше року.
  Кондратенка було нагороджено орденом Андрiя Первозванного. I отримав звання фельдмаршала. Потiм ескадра Рiздвяного разом i з Порт-Артурською завдала поразки японцям у морi. Причому у бою загинув i сам адмiрал Того.
  Японiя була змушена пiти на мир з Росiєю, за посередництва США.
  Довелося поступитися Курильськими островами, i Тайвань. Росiя закрiпила протекторат над Кореєю, Маньчжурiєю, контроль Порт-Артуром. Крiм того, Японiя виплатила величезну мiльярд золотих iєн контрибуцiю царської Росiї.
  Перемога змiцнила позицiї царя Миколи Другого. Росiя розширила свої територiї, I стала формуватися Жовторосiя за рахунок китайських областей, що добровiльно приєднуються. Жодної Держдуми - Росiя залишалася абсолютною монархiєю, без парламенту.
  Зрозумiло, через перемогу та полiтичну стабiльнiсть, економiчне зростання продовжилося ранiше, нiж у реальнiй iсторiї i було сильнiшим.
  Перша свiтова вiйна почалася як у реальнiй iсторiї. Але протiкала успiшнiше для Росiї. У якої i армiя була бiльшою i кращою, в тому числi завдяки реформам фельдмаршала Кондратенка, i економiка сильнiша, i авторитет царя вищий.
  Вiйна тривала трохи бiльше року i закiнчилася розпадом Австро-Угорщини та капiтуляцiєю Османської Iмперiї та Нiмеччини. А Болгарiя, бачачи, чим це пахне, виступила на боцi Сербiї та Росiї, як, до речi, i Iталiя та Японiя.
  Фельдмаршал Кондратенко отримав найвище звання - генералiсимус. I став кавалером майже всiх орденiв, як i Суворов. Фельдмаршалом став Брусилов. Зробив кар'єру адмiрал Колчак, i Корнiлов, Денiкiн. Царська Росiя приєднала собi Галичину, Буковину, Кракiвське воєводство, Познанську область, Клайпеду. Також до складу Росiйської iмперiї увiйшла Чехословаччина. I Мала Азiя з Константинополем. I пiвнiч Iраку.
  Все загалом виявилося добре. Подiлили нiмецькi колонiї японцi з Росiєю у Тихому океанi.
  Потiм було подiлено i Саудiвську Аравiю мiж Росiєю, Францiєю та Британiєю. Далi подiлили пiсля короткої вiйни Росiя та Британiя Iран.
  А потiм i Афганiстан. Щоправда, там довелося трохи повоювати. I англiйцям спочатку не надто щастило.
  Свiт набув стабiльностi i процвiтання. Поки 1929 року не спалахнула Велика депресiя. Росiя пiсля бурхливого зростання теж впала у кризу.
  В 1931 Японiя напала на Росiю, прагнучи взяти реванш за колишнi поразки.
  Але цього разу це було самогубством. Царськi вiйська розбили японцiв. Адмiрал Колчак ще зовсiм не старий, показав свiй генiй, який можна порiвняти з Ушаковим. Країну Вранiшнього Сонця повнiстю розбили на морi, а потiм окупували. Далi був референдум, у якому бiльшiсть японцiв висловилося за приєднання до Росiї.
  Так цар Микола Другий змiцнив свою могутнiсть i на Тихому океанi. Росiя продовжила рух Китаєм. Ослабленi кризою, Британiя, Францiя та США не заважали брати Пiднебесну iмперiю пiд контроль.
  1933 року в Нiмеччинi прийшов до влади Гiтлер. Вiн став вiдновлювати колишню мiць колишньої iмперiї. I звичайно ж, намагався не сваритися з Росiєю.
  Муссолiнi в Iталiї мав дружбу з Росiєю. I пiд галас захопив Ефiопiю, розширивши свої колонiї. Йшлося про створення Потрiйного союзу.
  Царська Росiя хотiла приєднати до себе всi колонiї Англiї та Францiї, що слабшає. Ну, нiмця та iталiйцi зрозумiло теж. США мали свої плани.
  У 1937 Нiмеччина з'єдналася з Австрiєю, зробивши аншлюс. А в листопадi 1937 року розбився лiтак iз Миколаїв другим. Перервалося дуже успiшно царство. Микола другий за сорок три роки правлiння досяг колосальних завоювань.
  Його називали Миколаїв Великим! I навiть найбiльшим, стали вищими за Петра Першого.
  За Миколи Другого робочий день скоротився до десяти годин, стала обов'язковою та безкоштовною семирiчна освiта. Зарплата в середньому по країнi досягла 75 рублiв на мiсяць за нульової iнфляцiї та золотого забезпечення рубля. Царська валюта була найтвердiшою i найконвертованiшою у свiтi.
  Росiя мала найбiльшу за чисельнiстю сухопутну армiю у свiтi, а за чисельнiстю флоту обiгнала i Британiю та США.
  Росiйськi танки були найкращими у свiтi, як i лiтаки. А вертольоти на той момент взагалi практично єдинi на планетi Земля. Найчисленнiший i якiснiший пiдводний флот. Найкраща артилерiя. Передовi технологiї в телебаченнi та вiдео. Перше у свiтi кольорове кiно теж почало знiматися в царськiй Росiї. У тому числi завдяки захопленню царя Миколи Другого фотографiєю.
  Пiсля приєднання себе Китаю Росiя вийшла перше мiсце свiтi за чисельнiстю населення, обiгнавши Британiю з її колонiями.
  Цар Микола другий реформував Православ'я та узаконив багатоженство. Багато чого зумiв зробити мудрий государ. I пiшов iз життя не обпльованим, не гнаним, не втративши Росiю, а великим. I всього кiлька мiлiметрiв зсуву осколка вплинуло так на iсторiю Росiї. А ще кажуть, iсторiя випадковостей не буває! Ще як бувають. I Микола Другий та феномен генералiсiмуса Кондратенка це показав.
  Але пiсля смертi царя Миколи настала тимчасова чехарда. Спочатку помер не встиг коронуватися монархом Олексiєм Другим. Потiм помер iнший спадкоємець Кирило Володимирович Романов. I на престол 1938 року зiйшов Володимир Третiй. Цар молодий, але загалом безглуздий i досить вольовий i честолюбний.
  Ну i взявся вiн до справи! Росiя, Iталiя, Нiмеччина проти Британiї, Францiї i може в перспективi i США. Тут звичайно ж Троїстий союз значно сильнiший.
  У травнi 1940 року Нiмеччина напала на Францiю, Бельгiю, Голландiю та Британiю. Росiя атакувала французькi, англiйськi та голландськi колонiї. Почалося безцеремонне захоплення територiй.
  Протистояти росiйськiй армiї англiйцi та французи не могли. А нiмцi за пiвтора мiсяцi розгромили та змусили капiтулювати Францiю, Бельгiю та Голландiю.
  Потiм фюрер окупував Iспанiю з Португалiєю, i захопив Данiю та Норвегiю. Росiя зайняла Швецiю.
  Вiйна йшла практично в однi ворота. За пiдтримки мiсцевого населення Росiя захопила Iндiю, Iндокитай, пiвденний Афганiстан, пiвденний Iран, Близький Схiд i увiйшла до Єгипту.
  Звичайно, протистояти царськiй армiї не могли колонiальнi вiйська, та не дуже й хотiли. Захоплення Африки дещо затяглося через бездорiжжя та розтягнутiсть комунiкацiй. Нiмцi рухалися Африкою через Гiбралтар i Марокко, росiяни через Єгипет, i далi Судан.
  Втiм, бiльше заважав рельєф мiсцевостi, нiж опiр британських чи французьких вiйськ. Їх було i мало, i вони погано озброєнi, i переважно з мiсцевих аборигенiв. Якi й не вмiли, i не хотiли битися.
  1940 року Гiтлер не наважився на висадку пiти до Британiї. Вiн почав повiтряний наступ, спочатку не надто вдалий. Але навеснi 1941 року в бiй вступили росiйськi лiтаки i Британiю почали пресувати смертельно.
  А у серпнi пiшла висадка спiльних нiмецько-росiйських вiйськ, i пiсля двох тижнiв завзятих боїв - взяття Лондона.
  Пiсля чого вся схiдна пiвкуля, включаючи Австралiю з Новою Зеландiєю, стали Росiйськими, нiмецькими та iталiйськими.
  Але ще залишалися США.
  Цар Володимир прийняв рiшення наступати проти Америки. Гiтлер та Муссолiнi пiдтримали його у цьому рiшеннi. Третiй Рейхi рушив вiйська на Iсландiю, i далi на Гренландiю та Канаду, а царська Росiя рушила на Аляску. Сили очевидно нерiвнi. У США слабкий танковий парк, i набагато менше населення, нiж у Росiї разом з усiма її колонiями. Хоча економiка i розвинена. Але такому монстровi не протистояти.
  Почавши наступ 1943 року, росiйська армiя досить швидко зайняла за два зимовi мiсяцi Аляску. А навеснi й захопила разом iз нiмцями майже всю Канаду.
  Вiйну США оголосили Бразилiя, Венесуела, Мексика та iншi країни.
  Почалося рух росiйських вiйськ пiвнiчними штатами Америки. Сили очевидно нерiвнi. Росiя та Нiмеччина краще i якiстю та кiлькiстю.
  Дiвчата Наташа, Зоя, Аврора та Свiтлана борються на найкращому у свiтi танку "Кондратенко"-3, машина рухлива, з довгоствольною та скорострiльною гарматою. Дуже крута, з низьким силуетом.
  За вагою танк "Кондратенка"-3 близько сорока тонн i добре захищений. I знаряддя незважаючи на невеликий 76-мiлiметрiв калiбр з великою початковою швидкiстю снаряда.
  "Шермани", цей танк не можуть пробити з жодного ракурсу. Так що...
  Дiвчата, борючись босонiж i в бiкiнi, просто винищують американцiв i багато смiються.
  Особливо Наташа ... I босими пальчиками вона натискає на джойстик, промовляючи:
  - Славитись Русь моя!
  Зоя також стрiляє. Робить це за допомогою босих пальцiв нiг, натискаючи на кнопки джойстика i кричить:
  - I вся наша рiдна земля!
  Далi веде вогонь i Аврора. Вона вражає ворога, i вимовляє, скелячи зубки:
  - I найвищi сили за нами!
  I теж дiвчинка дуже огнезарно пiдморгує! Босими пальцями нiг натискає як кнопки джойстика.
  А далi веде вогонь Свiтлана. Таке влучне й iскрометне дiвчисько. Випускає iз вуст сонячнi зайчики. I теж спiває:
  - Я свiтова зiрка! Бiгаю швидше, нiж Сатана!
  За таких дiвчат i сам чорт не страшний. Молотять американцiв, щiльно оточивши Чикаго.
  I не випускаючи звiдти нiкого. Громлять, скажiмо, тривiально. Ось такi дiвчата.
  I ось гарнiзон Чикаго капiтулює. Знай наших!
  I росiйськi танки вже пiдходять до Нью-Йорка. Цар Володимир досить потирає руки. Так далеко хiба росiяни колись заходили?
  Дiвчата та в повiтрi борються вiдважно. Наприклад, мила пара: Марiя та Мiрабела.
  Набирають собi рахунки, босоногi та в бiкiнi красунi. Їм буквально нема чого протиставити. Такi ось дiвчата тут гарнi та слiпуче агресивнi та влучнi.
  Марiя пострiла, збила десяток лiтакiв, однiєю чергою i заспiвала:
  - Славься ти наша рiдна земля! В iм'я Росiї!
  Мiрабела теж пальнула i проревела:
  - Але є ватажок у великiй силi,
  Вiн покличе слов'ян на лайку...
  Не можуть впоратися з Росiєю -
  Коли Володимир править цар!
  
  Вiд твердий, сильний, iз залiзною волею,
  А погляд як рiжучий метал.
  Не треба росiянам кращої частки -
  Лише про таке народ мрiяв!
  Та цi дiвчата i битися, i спiвати майстринi.
  До речi, у розпал штурму Нью-Йорка перший росiйський космонавт вилетiв у космос, облетiв навколо планети Земля. I це чергове досягнення царської Росiї династiї Романових.
  А потiм i капiтулював i гарнiзон Нью-Йорка, незабаром упав Вашингтон. А 3 вересня 1943 року США взагалi капiтулювали. Так закiнчилася 15 травня 1940 року друга свiтова вiйна. Вiйна славна для Росiї та переможна.
  Зрозумiло, i Гiтлер i Муссолiнi багато придбали вiд цiєї вiйни. Обидва диктатори отримали володiння в Африцi, дещо в Європi та США. Європа остаточно була роздiлена мiж країнами. А Болгарiя пiсля референдуму стала болгарським царством у складi Росiї.
  Здавалося б, свiт знову передiлений i можна перетравлювати колонiї. Але Гiтлер, зрозумiло, не був би Гiтлером, якби не хотiв бiльшого. Зокрема, перемогти Росiю. I захопити її територiю.
  I, зрозумiло, нiмцi сильно розраховували на нову, потужнiшу зброю. Танки серiї "Е" та ракети балiстичнi та особливо на лiтаючi тарiлки.
  Втiм, царська Росiя з балiстичних ракет значно обiгнала Третiй рейх i в 1951 12 квiтня навiть злiтала на Мiсяць.
  Та й танки серiї "Е" не мали якiсної переваги над росiйськими.
  I лише лiтаючi тарiлки були загадкою. Вони завдяки ламiнарному струменю виявилися абсолютно невразливими для будь-яких видiв стрiлецької зброї. Але при цьому самi не могли вести вогонь.
  Муссолiнi помер i його престол успадковував сина. Гiтлер натиснув на нього i юнак погодився воювати з Росiєю. 20 квiтня 1955 року розпочалася нова, третя свiтова вiйна. На боцi Гiтлера виступили Iталiя, Бразилiя, Аргентина, Чилi, Мексика, коротше кажучи, вся Латинська Америка, крiм Куби, яка пiдтримала Росiю. А бiльше за iнших країн у свiтi вже й не було! Почалася 20 квiтня 1955 року третя свiтова вiйна. I цар Володимир зiткнувся iз найсерйознiшим викликом у своєму правлiннi.
  Єдине, що могло б його втiшити, що дана вiйна буде вже останньою в iсторiї воєн на планетi Земля. Бо в нiй беруть участь усi країни свiту!
  Ну, що коли вiйна почалася, то її слiд вести! Особливою несподiванкою напад Гiтлера був. Угорщина, Югославiя, у складi Росiї за обмеженої автономiї, їхнiй цар Володимир Третiй. Албанiя захоплена Iталiєю. Все чин чином. Нiмцi намагаються наступати зi Схiдної Пруссiї, Австрiї, Iталiя з пiвдня. I бої точаться в Африцi. А коалiцiя Латинських країн США. Але там вони не надто активнi. Тiльки ось вiйну оголосили.
  А Гiтлер тим часом головнi сили посунув у Європi.
  I розлетiлася пекельна вiйна. Остання масштабна вiйна iсторiя людства.
  Нiмцi основного удару завдавав в Угорщинi у напрямку Будапешта. Там боровся Олег Рибаченко. Вiн усе залишався хлопчиком рокiв з десяти на вигляд. Правда дуже фiзично сильним, мускулистим, швидким, i головне немовби горець безсмертним. Та письменник i поет Олег Рибаченко отримав безсмертя, але за умови, що вiн стане хлопчиком рокiв десяти, i послужить Росiї у дитячому, але дуже сильному та швидкому тiлi. I вона дитина з 1 сiчня 1904 року. Коли влаштувався в Порт-Артурi юнгою. Ну, вiн i хлопчик не найдрiбнiший, а вiд початку сильний i швидкий i його взяли на корабель.
  Причому, коли засумнiвалися, чи не дуже малий, то Олег Рибаченко на суперечку зiгнув пальцями мiдний п'ятак. Пiсля чого без розмови було взято на корабель.
  Хлопчик заслужив безлiч нагород, беручи участь у всiх вiйнах. Став офiцером. Але залишався на вигляд дитиною. Тому йому хоч i давали нагороди, за численнi подвиги, але вище за капiтана вiчного хлопчика не присвоювали. I ось Олег Рибаченко бiльше пiвстолiття в армiї. Давно вже заслужив на пенсiю офiцера, але якщо в тебе здоров'я залiзне, то чого службу залишати.
  Тим бiльше, без комп'ютерiв, iгрових приставок, телебачення якось нудно. А в армiї ти капiтан хоч солдатiв поганяєш. Та час таки йде собi.
  Помер генералiсимус Кондратенко. Помер i грос-адмiрал Колчак, який перевершив Ушакова. Багато вже з ким починав Олег Рибаченко, службу вже немає.
  Точнiше сказати з облоги Порт-Артура майже всi ветерани померли. Тiльки Вовка лишився. Вiн теж був тодi хлопчиськом-юнгою, а зараз уже сивий дiд. Щоправда, все ще служить. I дивується, що Олег залишається незмiнним хлопчиком, який має на тiлi не єдиного шраму. Такий ось феномен вiдомий на всю Росiйську, царську армiю. Правда бореться дуже класно.
  Хлопчик Олег босонiж, так йому приємнiше i спритнiше. Вiн наводить зброю за зброєю, i стрiляє нiмецькими танками серiї "Е". Машини гiтлерiвцiв просто величезнi. I їх здається нiчим не зупинити.
  Але вiчний хлопчик так влучно влучно, що пробиває метал. Розмальовує фрицiв, зриває башти та спiває.
  - Царю Володимиру, Росiйському царю...
  Православний пане!
  Свiт ми скоро пiдкоримо,
  Адже над нами херувiмо!
  Гiтлеру прийде кiнець,
  А хто слухав - молодець!
  I хлопчик як метне, босий, дитячою нiжкою гранату. Сiвобороди Вовка тiльки головою хитає.
  Понад п'ятдесят рокiв, залишаючись дитиною, провiв письменник i поет Олег Рибаченко в ХХ столiттi. I зiзнатися багато надивився. Будучи безсмертним, вiн давно втратив почуття страху. I вiйна нагадувала йому комп'ютерну стратегiю.
  Гралося легко та весело. I воювалося також приємно. Ось добре коли пiд босими ногами ранкова роса, i ти вiчний хлопчик купаєш, i одягнений не за статутом у шортах!
  Олег Рибаченко дозволяють бiгати в одних шортиках та босому. Пацан ще у Порт-Артурi привчив ходити без взуття навiть у мороз. Адже безсмертне тiло не може застудiти чи захворiти, а до холоду, який не причин шкоди швидко звикаєш. Прямо як Пiтер Пен. А по снiжку босому бiгати майже приємно. У русi холод практично не вiдчувається, тiльки коли нерухомо сидиш, босi нiжки трохи дубiють! Але для хлопця це дрiбниця.
  Але є ще й дiвчата-вiдьми Наташа, Зоя, Аврора, Свiтлана! Вони також беруть участь у вiйнi. Але не весь час, а епiзодами. Допомогли втримати високу гору, коли був найважче. Билися там босоногi красунi, й у бiкiнi. Метали босими пальчиками нiжок, гостро вiдточенi диски.
  I рубали мечами. А Олег Рибаченко тодi довбав iз кулемета - старших товаришiв убили. I в результатi штурм самураїв захлинувся, i гора Висока виявилася непохитною!
  А дiвчата показали свiй найвищий клас та пiлотаж валькiрiй.
  А зараз нiмцi пруть на оборону. Царська армiя до вiйни готова. Фюреру не вдалося досягти тактичної раптовостi.
  I росiйськi вiйська борються мужньо. Здається, Гiтлер не раз прокляне ще сам себе, що затiяв таку ось вiйну. Причому, незважаючи на те, що фюрер має двi третини Європи i третину Африки пiд рушницею, але все одно
  вiн Росiї не суперник.
  I за кiлькiстю солдатiв теж. А iталiйськi вiйська слабкi. Країни ж Латинської Америки у вiйнi беруть участь мляво. Та й армiї у них i технiчному та органiзацiйному планi - не дуже.
  Тож Росiя поки що у глибокоешелонованiй оборонi тримає ворога.
  Танк "Кондратенко"-6 цiлком може битися з цiєю серiєю. Та й "Микола"-4 важчий, показує себе дуже сильною машиною.
  Можуть росiяни битися з важчими нiмецькими монтрами.
  Особливо на "Миколаї"-4 де екiпаж Оленки, дiвчини дуже гарної та у бiкiнi.
  Гармата 130-мiлiметрiв калiбр. Як по фашистах б'є. На царську Росiю даремно Гiтлер попер. Тут йому не легка прогулянка свiтить, а побиття.
  Анюта босими пальцями нiжок натиснула на кнопку джойстика i заспiвала:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  I як красуня розсмiється!
  I тут ще Августина припустить снарядом по супротивнику. Розколе метал, i проспiває:
  - Примусимо в унiсон стукати серця!
  I теж босими пальцями нiжок на кнопки джойстика натисне. Ось це справдi - крута дiвка!
  А тут i Марiя як лупе. I фашистiв розколе. I винищить ворога.
  При цьому використовуючи босi пальчики нiжок. I теж заспiває:
  - В iм'я нашої Батькiвщини святий! Боєць нехай буде просто крутий!
  I розреготається, i покаже зубки!
  А потiм i Олiмпiада снарядом важким лупає. Вона ж дiвчата те що треба - найсоковитiший яблука сiк!
  I знову дiвчата пробили Е-50, вибили вежу i смiються.
  Оленка послала снаряд, ламаючи Е-100, прошиваючи його наскрiзь. I використовуючи при цьому босi пальчики нiг. Чому дiвчина заспiвала:
  - Зламай ворога!
  I Анюта як лупне, використовуючи босi нiжки i, пискне:
  - Фрiц капут!
  А далi врiже Августина. Теж дуже влучно i використовуючи босi пальчики нiжок, проворкуючи:
  - Гiтлеру кiнець!
  А тут i Марiя дуже агресивно додасть. Розкришить фашистiв i пискне:
  - А хто слухав, той молодець!
  I покаже мову!
  А далi Олiмпiада вже снаряд посилає, вбиваючи супротивникiв.
  I теж босi нiжки в хiд пускаючи i наспiвуючи:
  - Тотальний аншлаг!
  I знову мову дiвчина вiзьме та покаже.
  Так вони рубаються.
  Нiмцi пiсля мiсяця боїв з початку наступу просунулися вiд п'ятдесяти до ста кiлометрiв i зазнали великих, навiть величезних втрат. А iталiйцi в Африцi взагалi опинилися в котлi та оточеннi. Їхнi вiйська тривiально розбитi.
  Ось 21 травня Адольф Гiтлер наказав покликати до армiї, всiх здатних носити зброю з п'ятнадцяти рокiв, до шiстдесяти п'яти. Царська армiя пiдтягувала резерви.
  Як з'ясувалося нiмецькi дисколети, на практицi не такi вже й страшнi. Щоправда, можуть атакувати тараном росiйськi лiтаки. Але вiд цього можна йти, завдяки високiй маневреностi машин царської армiї.
  I розрахунок Гiтлера на невразливе диво-зброю не виправдався.
  Царська армiя поки що оборонялася. Потужнi лiнiї оборони, заздалегiдь наритi, сильний захист. Нехай Гiтлер видихається. А ось в Африцi можна на слабшого, iталiйського союзника i давянути.
  Не зважись фюрер на вiйну з царською Росiєю, то безсумнiвно увiйшов би в iсторiю, як великий, i навiть найбiльший вождь Нiмеччини. А так бiс захотiв правити свiтом, i що вiд цього вийшло?
  Росiйськi дiвчата найкрутiшi таки у свiтi.
  Олег Рибаченко як завжди на вiстрi битви. Його нi куля, нi уламки не беруть. Вiн вiдчайдушний та класний малий.
  Хлопчик у шортах i босонiж проти фашистiв. I кидає в них гранати i бiгає пiд свинцевим дощем.
  Та шкода, що немає генiального Кондратенка, але є молодi та здiбнi командувачi. Зокрема, фельдмаршал Василевський, який уже в ходi першої свiтової вiйни видiлився. I командує енергiйно та вмiло.
  А фрицi, натикаючись на жорстку оборону, безнадiйно у нiй ув'язують. Але все одно намагаються прорватися.
  Олег Рибаченко, цей вiчний хлопчик смiється, скеля зубки i спiває:
  - Батькiвщина моя! Свята Батькiвщина моя!
  I теж як метне босими нiжками гранату.
  А ось i Наташа, Зоя, Аврора та Свiтлана вступили у бiй. Вони вiчнi дiвчата-вiдьми слуги священного Бога Роду. Не завжди борються, iнакше Росiя б весь свiт завоювала. Але завжди ефективно, i разюче.
  Дiвчата люблять вбивати: ось це дiвки!
  I як пройдуться фашистами, i як врiжуть...
  I босими пальцями нiг кинуть диски, вбиваючи фрiцiв.
  Гiтлерiвцi пов'язують i зазнають втрат дедалi бiльше. Василiвський великий стратег пропонує розбити фашистiв та iталiйцiв у Африку. Так там крутiшi, i з кращою прохiднiстю росiйськi танки матимуть перевагу. А в Європi дозволити фашистам вимахатись. Щоб вони повнiстю виснажили свої ресурси.
  Цар Володимир ухвалив такий план. I новi сили було перекинуто до Африки.
  Єлизавета та її екiпаж воювали у Лiвiї, вiдсiкаючи iталiйськi частини. Там спекотно та дiвчина добре в бiкiнi. У них найновiший танк "Кондратенка"-6, на якому воїнки обходять позицiї iталiйцiв та фрицiв, i впевнено їх громять.
  Єлизавета стрiляє по танку з iмперiї Муссолiнi-молодшого i вимовляє:
  - Морями, хвилями, ходить шуба i каптан!
  I використовує очевидно, босi пальчики нiжок.
  Далi стрiляє Катерина. Пробує нiмецьку машину i реве:
  - У Росiї цар Володимир герой!
  За нею б'є Олена, побиває самохiдку фрицiв i щебече:
  - За Батькiвщину ти Гiтлера урою!
  I насамкiнець уже Олiмпiада випустить снаряд. Розкришить фрицiв, придушить їх i пискне:
  - Чудовий буде результат!
  I також використовує босi пальчики дитячих нiжок.
  В Африцi наприкiнцi травня i на початку червня росiйськi вiйська досягли значних успiхiв. Бої перейшли на територiю Лiвiї та Ефiопiї. У 12 червня впало Трiполi. А 15 червня була взята з ходу i столиця Ефiопiї. Тож посипалися воїни Муссолiнi-молодшого. На жаль, батька пiдтримати йому не вдалося.
  I його славу завойовника також. А Муссолiнi прихопивши частину англiйських i французьких колонiй, вважав себе Цезарем. Але перевершити Цезаря, схоже не пiд силу.
  Олег Рибаченко бився, командуючи батареєю. I так доблесно, що нiмцi щодня втрачали вiд його вогню десятки танкiв. Його хлопця навiть нагородили черговим золотим хрестом. I навiть, нарештi, таки привласнили давно заслужене звання майора.
  Ранiше не надавали тому, що виглядає як дитина. Але героїзм хлопчика показував видатний. I вмiння битися того.
  22 червня 1955 року росiйськi вiйська в Африцi остаточно захопили iталiйськi Сомалi. А 25 червня 1955 року капiтулювали залишки iталiйських вiйськ в Ефiопiї.
  Царська Армiя впевнено перемагала. Майнштейн який вважався найкращим полководцем Третього Рейху - написав у щоденнику:
  - Ми розбудили пекельного ведмедя! Тепер нас рвуть!
  До кiнця червня нiмцi зазнали таких великих втрат, що змушенi були призупинити наступ у Європi.
  Цар Володимир наказав посилити тиск у Африцi. Спочатку Чорний континент потiм решта - повiдомив видатний монарх! 1 липня 1955 року нiмцi спробували наступати у Скандинавiї. I рвонули до Стокгольма, але натрапили на дуже щiльний захист. I зазнали колосальної шкоди.
  Ось на початку липня 1955 року росiйськi вiйська увiйшли до нiмецького Алжиру.
  Лiвiя була пiд контролем царської Росiї. Велось настання i петлi Нiгера.
  Танковий екiпаж Єлизавети бореться з гiтлерiвцями. Дуже жарко i дiвчата навiть зняли лiфчики i тепер в одних трусиках у танку Кондратенку-6. Вони влучно стрiляють по фашистах.
  I їм хочеться великих подвигiв.
  Царська Росiя все ще є самодержавною країною. I в неї, як i ранiше, немає парламенту. А що революцiї не сталося, i думу не започаткували. Самi царi не хочуть обмежувати себе у владi. А фюрер i дуче є диктатори. Тобто йде вiйна двох систем iз авторитарними режимами.
  Але для царської Росiї це природнiше. I вiдбувається завзята, i не вщухла битва.
  Єлизавета натискає босими пальчиками нiг на кнопку джойстика та випускає снаряд. Муркає собi:
  - Рознесемо фашистiв у трiски!
  Катерина теж босими пальчиками нiжок натиснула на кнопку джойстика i випустила забiйне, промуркотiла:
  - Звалимо Гiтлера!
  I Олена теж б'є, виб'є фашистiв i пискне:
  - На частини розiрвемо!
  I теж як вишкiриться! I голим нiжками натисне на кнопки джойстика.
  А тут i Олiмпiада як виверне, i як лупаєн. Всiх розкришить, i булькне:
  - Пекельний пасаж та екiпаж!
  Не забувши босими пальчиками нiжок натиснути на кнопки джойстика. I вразити ворога.
  Войовницi i справдi дуже хоробри i блискучi характером.
  Олег Рибаченко тим часом вiдбив чергову атаку фрицiв i заспiвав:
  - За Батькiвщину та Володимира царя - ура!
  Та в реальнiй iсторiї був такий самопроголошений iмператор Росiї Володимир Третiй, голова будинку Романових. I вiн справдi став формально правити у 1938 роцi. А тут Володимир вийшло - справжнiй цар та ще великий! Володимир Кирилович Романов - цар, який має всi шанси стати iмператором усiєї Землi!
  Пiсля перемоги, точнiше вiдбиття атаки Олег Рибаченко, перекинувся з пiдлеглими до карт. Хлопчик у шортах, бiлий, дуже м'язистий, i рельєфний грав iз сивими бiйцями. Навiть дивно, але Олег старший за них усiх. Але рiжеться собi цей хлопчик.
  Згадуючи Порт-Артур, героїчну оборону, вiд якої пiшла слава Росiї. Велика при цьому слава...
  Хлопчик безсмертний помiтив:
  - Ось так ми вирiшимо всi свої проблеми! Скоро буде момент, коли люди нiколи не вбиватимуть один одного!
  Солдати та офiцери погодилися:
  - Звичайно, пане майоре! Не вбиватимуть!
  Олег подивився на стрiчку iз його численними медалями. Та стiльки вже орденiв, мало якийсь генерал має. I добре б собi ще й титул здобути. Князя, графа, герцога!
  Герцог Рибаченка - гарно звучить!
  I хлопчисько пiдскочив вище, i прокрутився у вертушцi.
  Нiмцi намагалися атакувати, але знову були вiдбитi i зазнали колосальної непоправної шкоди.
  За липень росiйська армiя досягла нових, великих успiхiв в Африцi. Поки вага наступу царської армiї була там. В Алжирi маса найкращої з росiйської зброї. I до кiнця мiсяця нiмцi оточенi та знищуються у казанi.
  Торiшнього серпня росiйськi вiйська прорвалися i Марокко. Вiдчайдушно билися, дiвчата на танку "Кондратенко"-6, прориваючись у пекло.
  Раз у раз виникали повiдомлення про нiмцiв, що здаються, про взятi мiста.
  Бої точилися i в Нiгерiї, i в рiзних мiсцях. Росiяни брали i числом, i бiльш рухливих технiкiв, i пiдтримкою мiсцевого населення, яке налаштували проти себе фашисти-расисти.
  Африка i справдi виявилася слабкою ланкою у стратегiї Гiтлера та Муссолiнi-молодшого.
  Росiя там долала ... А у вереснi пiдтягнувши не поспiшаючи сили рушили i в Норвегiї. Гiтлерiвцi зазнавали колосальної шкоди. А на танку їхала Оленка з її екiпажем. Новий танк "Микола"-5 важкий, показував себе досконалiшим за серiю Е.
  Навiть такий потужний танк, як Е-200, пробивався знаряддям царської машини.
  Оленка, що натискає босими пальчиками нiг кнопки джойстика, досить потирала руки.
  - Я є те, що здатне зламати Вермахт!
  Анюта теж натиснула босими пальчиками нiг на кнопку, пробила нiмецьку машину та пiдтвердила:
  - Ми Вермахт в пилюку зiтремо! За владу царату!
  Крута Августина вистрiлила i пропиляла:
  - I житимемо за комунiзму!
  Марiя з цим охоче погодилася:
  - Та за царського комунiзму!
  I босими пальчиками нiг натиснула на кнопки джойстика. I при цьому як лупне, i розчавить противника.
  А ось i Маруся пропище:
  - За повного градусу!
  I теж босими пальцями нiг натисне кнопку джойстика.
  Росiйськi вiйська вже оточили Осло. Бої йдуть за кожен кущик та будинок.
  У центрi царська армiя знову вiдбиває нiмецький наступ. Олег Рибаченко як завжди на передовiй та впевнено бореться. Росiйська артилерiя працює як годинник.
  Все точно i правильно.
  У жовтнi росiйськi вiйська остаточно вiдрiзали Африку вiд постачання суходолом, звiльнивши Марокко. Фашисти опинилися у своєрiдному казанi.
  Нехай навiть чорному континентi. Гiтлер тремтiв вiд лютi, але нiчого не мiг пообiдати.
  Та сунувся на Русь... Наближалася зима. Олег Рибаченко, незважаючи на те, що пiшов мокрий снiг, все ще босонiж i в шортах бiгає. Ну, хлопчику - що вiзьмеш! I зовсiм навiть безстрашний пацан.
  I босими пальцями нiг гранати кидає.
  I спiває:
  - Нехай бiжать незграбно,
  Бронетанки по калюжах.
  А на даху стоїть кулемет -
  Чебурашка навiдник,
  Крокодив кулеметник!
  Шакокляк ось в атаку йде!
  Хлопчик-термiнатор пiдкинула босими пальцями нiг гранату, розриваючи фашистiв i заспiвав:
  - А я граю з динамiтом,
  У перехожих на очах!
  Як шарахне фрицi битi!
  Усi лежать, а й iду!
  А хлопчик i справдi такий кумедний! Адже вже в армiї понад пiвсотнi рокiв. I просто чортеня! Хоч i бiлобрисий!
  Олег Рибаченко знову жбурляє босою нiжкою гранату i реве:
  - Слава царевi та Миколi та Володимиру Третьому!
  I подумав, що нехай не плутають Володимира Кириловича Романова iз Володимиром Путiним! Романовi великi царi - приголомшливий рiд! Тi, що зробили Росiю найбiльшою iмперiєю!
  I не так розпещенi успiхом як Путiн!
  Але росiйськi вiйська вiдбивають чергову атаку.
  Настає листопад. Гiтлерiвцi видихаються. Але кидають у бiй новi резерви. Їх уже добивають у Африцi. Несолодко фашистам.
  Ось i злiсть вони зганяють на полонених. Ось трапилася їм красуня Нiколетта. Вони її роздiлили до трусiв, i повели по свiжому листопадовому снiгу.
  Дiвчина зi зв'язаними руками, майже гола йде по кучугурах, залишаючи босi, витонченi слiди. Вона така гарна. А нiмцi йдуть за нею плескають батогами. I б'ють собi красуню, б'ють. Зi змуженої спини стiкає кров.
  Нiколетта лише стиснула собi мiцнiше зуби. I гордо тримає скинуту голову. А волосся її мiдно-червоне майорить, мов пролетарський прапор.
  А босi нiжки також червонi стали, але дiвчина навiть бровою собi не веде.
  Ось яка у неї феноменальна мужнiсть.
  Хоча фашисти вже взяли i смолоскипом у голих грудях сунули. Але й тодi дiвчисько тiльки здригнулося, але не скрикнуло.
  Ось така в неї велика вiра.
  Дiвчину здригають на дибу, вивертають суглоби. Потiм розпалюють пiд босими ногами багаття. Вiн лиже красунi голi ступнi. А розпеченими ланцюгами, хльостають оголене тiло красунi.
  Нiколетта у вiдповiдь заспiвала;
  Я Чорнобога, злого Бога дочка,
  Творю i хаос, сiю руйнування...
  Не можна мою велич перемогти,
  У душi горить лише запекла помста!
  
  Хотiла в дитинствi дiвчинка добра,
  Вiршi писала i котiв годувала...
  Стала ранiше самого ранку,
  Над нею пурхали, крила херувимiв!
  
  Але ось пiзнала що таке зло,
  Що у цьому свiтi робить нещасним...
  А що таке ти скажи добро?
  Ось руйнування полюбила пристрасно!
  
  I показала свiй дiвочий запал,
  Що блискучою стала Бога донькою...
  Простори свiтобудови пiдкоримо,
  Покажемо силу, дуже потужно!
  
  Батько Великий цей Чорнобог,
  Вiн вносить хаос, вiйни у всесвiтi...
  Ти молишся Сварогу щоб допомiг,
  На дiлi отримуєш вiдплату!
  
  Ось я сказала, Господа бережи,
  Нехай клекоче в твоєму серцi злiсть...
  Збудуємо щастя вiрю на кровi,
  Наповнитись нехай до країв утробу!
  
  Люблю я хитрiсть, пiдлiсть та обман,
  Як провести i Сталiна-тирана.
  Не вийде виставити на сором,
  А скiльки багато у свiтi том туману!
  
  Ось запропонувала зробити сильний хiд,
  Одними ударом знищити злiсних...
  Але полюбився дуже чорний Бог,
  У всiх справах i цих, i потойбiчних!
  
  Як виявилася я звична злу,
  I в серцi лють, шалено живила ...
  Зникла потяг до радостi, добра,
  Як тiльки злiсть проникла з п'єдесталу!
  
  А що ж Сталiн - адже вiн теж злий,
  Про Гiтлера, так тут уже немає мови.
  Був Чингiсхан бандит такий крутий,
  I скiльки душ зумiв вiн покалiчити!
  
  Так говорю до чого зберiгати добро,
  Якщо в ньому найменшої немає i користi.
  Коли ти дятел - ум твiй долото,
  I зникли колись дурнi, думки!
  
  Так говорю себе та iншим,
  Служiть силi як чорнило чорною.
  Тодi простiр всесвiту пiдкоримо,
  Свiтлою розлетяться хвилi!
  
  Ми зробимо таке сильним зло,
  Воно подарує лютi безсмертя,
  Хто слабких духом, тих уже рознесло,
  А ми найсильнiше в це люди вiрте!
  
  Коротше станемо всiх скрiзь сильнiшими,
  Пiднiмемо меч кровi над свiтобудовою.
  А наша лють буде теж з нею,
  Отримаємо повне долi покликання!
  
  Коротше Чорнобогу я вiрна,
  Служу всiм серцем цiй темнiй силi.
  Моя душа як крила у орла,
  Хто з Чорним Богом - тi непереможнi!
  Вiйна мiж Росiєю та Гiтлерiвською коалiцiєю тривала. Росiйськi вiйська до грудня остаточно добили iталiйцiв, примусивши капiтулювати в Африцi, i майже закiнчили там нiмцiв. Було очищено вiд фрицiв i норвегiї.
  Тепер царська армiя рушила 25 грудня наступ. Розгорнулися запеклi бої. Взимку росiйськi танки були явно сильнiшими. I пробивав наскрiзь захист супротивника.
  Олег Рибаченко цей вiчним хлопчиком бiг босонiж i в шортах по снiгу, спiваючи:
  - Це наш останнiй i рiшучий бiй! Помремо за Вiтчизну - солдати за мною!
  Росiйськi танки дуже спритнi на газотурбiнних двигунах. I їх так просто фашистам не зупинити.
  Ось попереду мчить "Микола"-5. На ньому п'ять дiвчат, якi задерикувато спiвають:
  - Нас нiхто не зупинить, росiйських свiт не перемогти!
  I з гармати як увалить! Це взагалi виходить просто супер! Дiвчата не дивлячись на мороз, бiкiнi i босонiж. I стрiляють собi i не думають зупинятися.
  У них просто дика, несамовита сила.
  Оленка любить не тiльки стрiляти, хоча натиснула босими пальчиками нiг на кнопку джойстика i вразила нiмця, але ще й складати розповiдi.
  Ось, наприклад, вона написала, як дiвчина пiшла за тридев'ять земель рятувати, кошеня. Тридцять три днi йшла босонiж кам'янистою дорогою, збивши нiжнi ноги в кров.
  I все-таки змогла знайти тварину. За це фея виконала її бажання, i дiвчина вийшла замiж за принца.
  Оленка втiм, думала, а навiщо їй офiцеру Росiйської армiї чоловiк? Краще мати купу коханцем. I грошей бiльше та задоволення. Адже чоловiки вони такi рiзнi. I з ними зрозумiло i задоволення вiдчуваєш по-рiзному. А що чоловiк? З ним швидко скучиш i набридне!
  А ось юнакiв, який ще тiльки починає вiдкривати для себе дорослий свiт набагато цiкавiше.
  I Оленка знову стрiляє, вразивши нiмецьку Е-100.
  I ворушить своїми дуже гарними, немов у давньої грецької богинi нiжками.
  А тут i Анюта стрiляє. Теж босими пальчиками. I розбиває нiмецьку гармату.
  Пiсля чого дiвчина вимовляє:
  - У Росiї багато розумних є людей, але цар Володимир найкращий iз царiв!
  Августина помiтила:
  - I Микола Другий був непоганий! Ех, ми не вмiли цiнувати царiв!
  Марiя заспiвала, вистрiливши за допомогою босих пальчикiв нiг по фашистам, i скалячись:
  - Потрiбно росiйським пiдкорятися, серцем чистим i мудрiшим! I на славу Миколи вiн великий цар царiв!
  I Маруся щось та заспiвала... I теж нiжками босими грає...
  Росiйськi вiйська наступають. Олег Рибаченко теж бореться. Вiн досi десятирiчний хлопчик. Така плата за безсмертя. Так, зате як добре i бадьоро вiн почувається! У ньому стiльки енергiї, i вируючого потоку сили.
  Хлопчик жбурляє босою нiжкою гранату, i пищить:
  - Я тигр, а не кiт, у мене зараз живе, не Леопольд, а Леопард!
  Хлопчисько-майор як завжди в блискучому ударi. Чи не зупинити його фашистам.
  Ось росiйськi вiйська 1 сiчня вже повнiстю очистили свою територiю вiд вiйськ Нiмеччини та Iталiї, i вступили у володiння Третього Рейху.
  Водночас росiйськi частини увiйшли до Мексики. Настав новий 1956 рiк.
  Для росiян вiн починався з нових перемог. 7 сiчня капiтулювали залишки нiмецьких вiйськ в Африцi. I весь Чорний континент став росiйським.
  Тепер уже й фюрер бiснуватий зрозумiв, що капiтально влип. I запропонував Росiї переговори.
  На що цар Володимир вiдповiв:
  - Ми говоритимемо лише про беззастережну капiтуляцiю Третього Рейху та Iталiї!
  Що ж мудрi слова! I вiйна продовжується. Олег Рибаченко розумiється на вiстрi атаки. Росiйськi вiйська вступили у Схiдну Пруссiю. Лiнiї оборони тут сильнi. Проривати доводиться з боями, i швидко не просунешся.
  Одним iз засобiв прориву стала САУ iз бомбометом "Олександр"-4. Дуже потужний i забiйний засiб.
  I теж красивi дiвчата тут справляють. Запускають снаряди, використовуючи босi пальчики нiжок при натисканнi на кнопки джойстика. I руйнують дзоти та доти ворога.
  Дiвчата смiливо бiгають снiгом - на те й росiйськi баби. А її в бiй кидають iндусiв та китайцiв. Цi вже буквально завалюють пiдступи до траншеїв своїми трупами. Але все-таки встигають узяти.
  Росiйська армiя вклинюється.
  Втiм, стратег Василевський основний удар переносить на Iталiю - яка набагато слабша. I ось росiйськi воїни здобувають одну перемогу за iншою.
  Сiчень виявився дуже успiшним. Росiйськi вiйська перекинули iталiйцiв, i осiдлали Альпи. А у лютому зайняли Венецiю. I ввiйшли Лорбандiнiю. Взяли й Познань. Нiмцi вiдступали. 2 березня впала Клайпеда. Росiйськi вiйська просувалися Схiдною Пруссiєю повiльною, надто вже щiльна оборона. Доводилося буквально випалювати шлях снарядами.
  Зате в Iталiї, фронт макаронникiв звалився. I росiйськi вiйська рушили до Риму. 30 березня 1956 року розпочався штурм столицi Iталiї. Так народ розплачувався за амбiцiї сiмейства Муссолiнi.
  Столиця Iталiї Рим зазнає штурму. Бої запеклi. Хоча iталiйцi дедалi частiше здаються. Тут дiвчата борються дуже красивi i в бiкiнi та босонiж. Воїтельки кидають гранати нiжками i вибивають воїнiв Муссолiнi.
  Красивi дiвчата, i зрозумiло дуже сексуальнi. I з м'язами титанiв. А як метають босонiж гранати, то просто дивно.
  Наташка йде вперед i стрiляє, при цьому гарчить:
  - За Вiтчизну прекрасну в серцi, мiй вогонь променистий горить!
  Зоя, ведучи вогонь, пiдспiвує:
  - Вiдкриємо до звершень дверцята! Наша вiра та цар монолiт!
  А тут ще й Аврора як босими пальчиками нiжок, руда стерва випустить диски. I падають розрубанi iталiйцi.
  А далi Свiтлана агресивно спiває, скелячи зубки:
  - Всiх розб'ємо! Всiх розб'ємо!
  Босими нiжками метають диски i розмолочують фашистiв. Так потрапив Муссолiнi пiд розбирання дiвчат. Квiтневий штурм 1956 був запеклим, i навiть образним.
  А тут i танки їдуть, з їхнiх стволiв викидаються пекельнi стовпи вогню.
  Дiвчата наступають i як жбурнуть босими нiжками гранатами. I як плюнуть чимось криваво забiйним.
  I розсмiяються...
  Наташа завзято заспiвала:
  - Царю Володимире, дай по мордi Гiтлеру!
  I пiдморгне своїми сапфiровими очима. Така чудова дiвка.
  Дiвчата мчати з дикою люттю. Луплять iз автоматiв. Викошують противника, розкидали фашистiв. I тут ще й Олiмпiада бiжить. I в руках могутнiх жiнка-богатир тримає вогнемет. I вiзьме i врiже, а як лупне.
  Вiд фашистiв на всi боки трiски летять. А войовницi ще й як схоче.
  Пiсля чого заспiває:
  - Муссолiнi буде битий! Наша дружба є монолiт!
  I знову сапфiровими очима як пiдморгне! I врiже по фашистам.
  А що хотiли? Рим брали свого часу слов'яни пiд проводом Атiлли. Нинi ж беруть росiяни.
  Олiмпiада, жарячи живцем супротивникiв iз променемета, проспiвала:
  - Яскраве сонце надiї,
  Знову над країною встає.
  Русь перемагає як i ранiше -
  Воїнiв вермахту б'є!
  
  Росiйський орел над планетою,
  Крила, розправивши, злетить...
  Ворог буде покликаний до вiдповiдi
  Буде повалений - розбитий!
  Пiсля падiння Риму iталiйськi вiйська почали масово здаватися в полон. Iмперiя Муссолiнi, молодший вiйськовий партнер Третього Рейху догорала.
  Росiйськi вiйська взяли майже без опору Неаполь i висадилися в Сицилiї. Там також майже не зустрiчали опору. А Гiтлер бився в iстерицi.
  До кiнця травня з Iталiєю виявилося покiнчено. Сотнi тисяч полонених вели.
  Росiйськi дiвчата ставили їх навколiшки i змушували собi цiлувати босi нiжки. Тi покiрно цмокали. Деякi, особливо юнаки, робили це з ентузiазмом.
  Дiвчата досить бурчали.
  Вiчний хлопчик Олег Рибаченко змушував цiлувати свої босi, дитячi нiжки полонянкам.
  Тi це робили доволi охоче. Хлопчики був дуже гарний, м'язистий та бiлобрисий. Щоправда, ще надто маленький, i йому не хотiлося робити з дамами щось серйознiше. Але коли п'ятки огрубiлi лоскочуть язичком - це приємно!
  Олег Рибаченко взяв у полон генерала i отримав черговий орден. Чим дуже пишався.
  Муссолiнi-молодший був виданий власним оточенням, i царська Росiя здобула чергову перемогу. А Бенедiто Муссолiнi-старший не дожив до своєї ганьби i краху фашизму в Iталiї. Втiм, i фашистiв у Нiмеччинi чекала та сама доля. Росiйськi вiйська рушили на початку червня 1956 року у наступ. Основним напрямом удару стала Австрiя.
  Єлизавета та її екiпаж на "Миколаї"-5 рухалися проти нiмцiв. Росiйськi вiйська прагнули оточити Вiдень.
  Фюрер очевидно опинився у складнiй ситуацiї. Володiння нiмцiв в Африцi, Скандинавiї, i бiльшiсть у США втрачено. I тепер бої вже вiдбуваються виключно на територiї Третього Рейху. Що, зрозумiло, червонiше неприємно для нiмцiв. Росiйськi вiйська також вступили до Мексики. Ледi Грей де Монка командує танковим екiпажем у цiй країнi.
  А Єлизавета веде "Микола"-5 в обхiд Вiдня. Головний її противник це Е-50, якi царська машина пробиває немов промокашку.
  Єлизавета вистрiлила за допомогою босих пальцiв нiг, натискаючи на кнопки джойстика.
  Потрапила в нiмецький танк i прочирикала:
  - За Русь святу Миколая ми серце вiддамо!
  Катерина теж пальнула за допомогою босих пальчикiв нiжок i поправила свою напарницю:
  - Напевно, таки правильнiше говорити Володимира!
  Єлизавета знову вистрiлила за допомогою босих пальцiв нiг i прочирикала:
  - Але все-таки саме iмператор Микола, давши нам населення Китаю, зробив Росiю непереможною!
  Справдi, в пiхотi, що посилали на штурм нiмецьких позицiй, попереду були китайцi. Вони буквально закидали трупами. Але проривалися.
  Зазвичай росiяни билися в авiацiї та танках. Пiхота з китайцiв, iндусiв, азiатiв. Китайцiв багато. Крiм того, свiтла голова Микола Другий ввiв реформуючи Православ'я багатоженство, i зайвих китайських чоловiкiв посилають у бiй. А росiяни беруть у дружин вдiв та незамiжнiх китаянок.
  Хитра стратегiя.
  I китайцi лiзуть на штурм, гинуть i проривають оборону нiмцiв.
  Олена за допомогою босих пальцiв нiг натискає на кнопки джойстика i знову вражає фрицiв.
  I спiває:
  - За Русь святу, хоробро битимемося!
  Пiсля чого дiвчина як вiзьме та пiдморгне. I вишкiрить свої бiлi зуби! А така вона агресивна.
  А ось i Олiмпiада як огризнеться. I теж босими пальчиками нiг б'ється, i задавить.
  Пiсля чого прокриче:
  - Я смертельна кобра!
  Слiд зазначити, що танк Е-50 може бути небезпечним. Його гармата в 88-мiлiметрiв i довжиною ствола в 100ЕЛ скорострiльна, дванадцять пострiлiв за хвилину, i дуже точна. Часто потрапляє в броню i може завдати пошкоджень.
  Тож дiвчата намагаються основний нiмецький танк i не пiдпускати. Тим бiльше поблизу його пробивна здатнiсть рiзко зростає. А сердечник у снаряд у нiмцiв чи з урану, чи з вольфраму. Щоправда пiсля втрати Африки та родовищ урану в Конго, сила нiмецьких вiйськ почали вичерпуватися.
  А дiвчата такi вродливi i босi, i крутi.
  Ось спiвають собi з ентузiазмом:
  - Сяє зiркою над усiм свiтом,
  Крiзь темряву безпросвiтного мороку ...
  Великий герой цар Володимир,
  Не знає нi болю, нi страху!
  
  Вороги перед тобою вiдступають,
  Радує народ натовп ...
  Росiя тебе приймає
  Могутня править рука!
  Бойовi дiвчата, нiчого проти них i не скажеш. А нiжки у них такi босi та точенi. Коли полоненi нiмцi їх цiлують, то видно, що це подобається дiвчатам i чоловiкам. I войовнички досить повискують.
  I скалять свої перлиннi зубки.
  Такi ось класнi дiвчата. I босими пальчиками нiг чергового фашиста пiдбиває Єлизавета.
  Пiсля чого як проорет:
  - Слава Великої Вiтчизнi!
  А так i Катерина вистрiлить. Протаранить танк противника, замочить фрицiв i пискне:
  - Смерть ворогам!
  А там i Олена теж б'ється, використовуючи босi пальчики нiг, натискаючи ними на кнопки джойстика. I прочiркає:
  - За Батькiвщину у величi!
  I далi запустить снаряд i видатну Олiмпiаду - теж бiлявка. I як прочiркає:
  - За велику Росiю!
  I дiвчата сповненi тотального ентузiазму.
  Ось iде танк Е-75. Його гармата потужнiша: 128-мiлiметрiв, i вiн може завдати великих ушкоджень. Крiм того, у цього танка найкращий захист i товщi броня.
  Але Єлизавета як лупе. I випустить щось забiйне, що пробиває i з дистанцiї. I вiд нiмця залишаються лише шматки розiрваного металу.
  I заспiває дiвчина:
  - Свята краса та велика мрiя!
  Пiсля чого й покаже язичок.
  Нiмецькi танки Е-75 останнiм часом стали масовiшими. У них з'явилася довгоствольна гармата, яка дозволяє боротися з росiйськими танками, особливо тими, що легше. I це робить фрицiв небезпечнiшими.
  Але радянських дiвчат подiбне не бентежить. I вони трощать фрицiв.
  А самi войовницi тим бiльше у спеку в бiкiнi, та босонiж. I борються дуже впевнено.
  Перемагають поголовно.
  Катерина вистрiлила у фашистiв i заспiвала:
  - Але якщо чесно казати! Крушу всiх фрицiв поголовно!
  Олена теж пальнула за допомогою босих пальцiв нiг i прочирикала:
  - Усiх переможемо i, безперечно!
  Олiмпiада теж лупила без жалостi гiтлерiвцiв. Така ось вона непереможна стерва.
  I теж за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  Наташа та її команда на танку "Кондратенка"-6 борються. Ця машина трохи легша, але зате рухливiша за "Миколу". Звичайно, з меншою вагою i калiбр дрiбнiший, i броня трохи тонша. А значить, i ризик загинути набагато бiльше.
  Але дiвчата треба сказати, зовсiм не бентежаться. А б'ються наче гiганти лайки.
  Наташа спiває, активно стрiляючи:
  - Буде наша перемога!
  I натискає босими пальчиками нiжок на кнопки джойстика.
  Зоя теж стрiляє, за допомогою голих нiг i пищить:
  - Царю Володимир вперед!
  I всi хором дiвчини як гаркнув:
  - Слава полеглим героям!
  Пiсля чого пальнула Аврора, перевернула нiмецький танк i видала:
  - Нас нiхто не зупинить! Нас нiхто не переможе!
  I теж босими нiжками труснула.
  А далi вже пiддала Свiтлана, використовуючи босi пальчики нiжок, i прогарчала на всю горлянку:
  - Росiяни люто б'ються!
  I всi дiвчата хором вигукнули:
  - Мiцний солдатський кулак!
  I знову красунi мчати у бiй. Стрiляють собi влучно та точно!
  А ось екiпажi Джейн вражає мексиканцiв. Теж ледi дуже розумна та красива.
  I дiвчата в її екiпажi - босонiж та у бiкiнi. Б'ються собi з дикою i спокiйною люттю.
  Тут пальнула Гертруда, використовуючи босi пальчики нiжок, i прочирикала:
  - Я дiвка яка всiх винищить у частки секунди!
  I тут Маланья як лупець. I зламає латинський танк iз дистанцiї.
  А там i Матильда за допомогою босих пальчикiв нiжок урiже.
  I розсмiяється:
  - Я є дiвка взагалi супер!
  А войовницi найвищого та найзапеклiшого порядку. Не вiдчувають у собi нi слабкостi, нi гнiву.
  Як довбануть, так i довбануть.
  I Оленка теж дуже впевнено бореться.
  До кiнця червня Вiдень оточений. По Нiмеччинi та її престижу завдано нищiвного удару. Одночасно росiйськi вiйська просуваються у напрямку Одеру. Кидають у бiй китайцiв, iндусiв, арабiв. I проривають оборону фрицiв.
  Гiтлер, зрозумiло, вже у панiцi. Як його запресували дiвчата на танках та лiтаках.
  Ось Альбiна та Альвiна двi росiйськi льотчицi. Теж босi й у бiкiнi збивають фашистiв, наче грушi палицею з гiлки. I на пару буквально такi дива творять.
  Альбiна збила однiєю чергою п'ять лiтакiв зi свого винищувача "Петро Перший" i заспiвала:
  - Ми ведмедицi неба!
  Альвiна збила однiєю чергою шiсть лiтакiв зi свого бойового орла, i прочирикала:
  - I всiх розмажемо!
  У небi ця пара була вже легендарною!
  Дiвчата нагородженi сiмома ступенями Георгiївського хреста: срiбний хрест, срiбний хрест iз бантом, золотий хрест, золотий хрест iз банком. А також золотий хрест iз дiамантами, i золотий хрест iз дiамантами та бантом. I найвищий ступiнь - зiрка золотого хреста, з дiамантами бантом. Бiльш високу нагороду - велика зiрка золотого хреста, з дiамантами та бантом, започаткували зовсiм недавно.
  Отже, дiвчата могли по праву пишатися своїми досягненнями. А завжди навiть у мороз вони боролися тiльки в бiкiнi та виключно босонiж.
  Такi чудовi дiвчата.
  Альбiна вистрiлила i заспiвала:
  - За найкращi нашi перемоги!
  Альвiна продовжила:
  - Нехай нами пишаються i онуки та дiди!
  Войовницi й справдi - дiвки колосального класу!
  Б'ють собi фашистiв у небi та спiвають:
  - Слава Росiї, Слава! Цар наш Володимир герой! Буде на свiтанку держава! Гiтлера в землю зарою!
  Звiсно, Володимир Кирилович Романов може бути дуже задоволений своїми войовницями.
  Вони якщо вже й б'ються, то так, що проти них не пiднiмеш списом!
  Володимир Кирилович Романов - це цар, який має всi шанси покiнчити з вiйнами раз i назавжди!
  I фашисти пiд ударами царської армiї здригаються.
  Оточений Вiдень швидко впав. Вiйська царської iмперiї на середину липня вийшли широким фронтом до Одеру. А Кенiгсберг виявився повнiстю блокованим.
  А нiмцi вiдступили за Одер. I спробували там утворити лiнiю оборони. Капiтально захиститись. Але в другiй половинi липня росiйськi вiйська почали наступ на Гамбург ... Гiтлерiвцi повiльно, але правильно пiддавалися.
  Бої кипiли дуже запеклi. Деякi селища по кiлька разiв переходили з рук до рук. У битвах брали участь i новi нiмецькi танки досконалiшої серiї АГ - пiрамiдальнi. Вони вiдрiзнялися добрим захистом з усiх ракурсiв. Але царська армiя перевищувала кiлькiсть.
  I велика кiлькiсть азiатських пiхотинцiв загинула на фронтах. Але вони дозволяли рухатися.
  У нiмцiв людськi ресурси теж виснажувалися. До кiнця серпня Гамбург був оточений, потрапив у блокаду та Мюнхен.
  Нiмцi втратили значну територiю. I не було чим їм утримувати свої позицiї.
  Олег Рибаченко бився у перших рядах на територiї самої Нiмеччини. I вiчний хлопчик постiйно усмiхався i скалив перлиннi зубки.
  А там жбурляв босими, дитячими нiжками гранати. Добре бути дитиною - як природно бути в спеку в одних шортах. А оскiльки ти безсмертний, то й узимку теж можна бути напiвголим, не ризикуючи застудитися.
  Так що хлопчик заспiвав:
  - Босонiж, тiльки босонiж,
  Пiд липневий грiм та пiд шум прибою!
  Босонiж, тiльки босонiж,
  Хлопчику легко бути крутим ковбоєм!
  I продовжує дитина-майор цих фашистiв трощити собi. А тi вiдчайдушно контратакують.
  Ось уже й вересень... Починають капати дощi... Царськi вiйська завалюючи трупами китайцiв взяли Мюнхен та Гамбург i просуваються в напрямку Рурського району. Найголовнiшого у промисловостi Нiмеччини.
  А нiмцi вiдчайдушно вiдбиваються.
  Наташа бореться на своєму танку, i гарчить:
  - Фашистам буде дуже туго!
  I босими пальцями нiг як натисне на кнопки джойстика. I випустить снаряди гiтлерiвцями.
  А тут ще Зоя як лiпить. I теж за допомогою босих пальчикiв нiжок.
  Та ще й заспiває:
  - Русь це те, що проти Гiтлера!
  А далi ось Аврора, агресивну зробить замашку. I теж за допомогою босих пальцiв нiжок:
  - За Росiйський шлях!
  А за ними i Свiтлана теж випустить забiйний снаряд. Проколе нiмецький танк i пискне:
  - За царя Володимира Кириловича!
  I теж покаже мову.
  Дiвчата тут розiйшлися не на жарт.
  Оленка на тяжкому танку також тисне фашистiв. I побиває їх iз великої дистанцiї.
  Войовниця заспiвала:
  - Я пiдкорила пiвсвiту своїми грудьми!
  А груди Оленки з червоними сосками.
  А далi Анюта як довбане за допомогою босих пальцiв нiг. Протаранить фашистський танк i в'якне:
  - Я дiвка суперстар! У пiдручниках iсторiй!
  I вишкiриться ...
  А далi Августина випустить убивчий снаряд. Розкришить гiтлерiвцiв i шикне:
  - Хай буде наша армiя найсильнiша!
  I теж нiжками рушить...
  А за ними i Марiя вiзьме, i довбає по фашистам. Закрутить собi, агресивно в'якаючи:
  - Ми великої агресiї дiвки!
  А потiм i Маруся випустить по гiтлерiвцях своє i вкрай вбивче, руйнiвне. I за допомогою босих, дiвочих нiжок.
  А потiм заспiває:
  - Ми тотальний розгром ворогiв!
  Вересень проходив у дуже запеклих боях. Нiмця вiдчайдушно контратакували. Але в жовтнi, коли дощi сильнiше полилися, царська армiя знову отримала перевагу. I почала просувати до Рура. Пiсля запеклого штурму впав Кенiгсберг. Фашисти отримали чергову ляпас.
  На пiвднi Францiї царськi вiйська оточили Тулон. Так що гiтлерiвцям довелося на диво погано.
  Гiтлер бiснувався, але поки що перебував у Берлiнi. Його позицiї виявилися слабкими.
  Зрозумiло про переговори нiхто й слухати не хотiв. Але фашисти влипли наче мухи.
  У листопадi вiйська царської армiї з боями зайняли бiльшу частину Рурського району, тим самим фактичнi позбавивши Нiмеччину основної виробничої бази.
  А в груднi, царська армiя зайняла i весь пiвдень Францiї, i вступила до Iспанiї. На нiмецькому фронтi, остаточно опанувала Руром. Мало того, були захопленi й iншi землi Нiмеччини. А царська армiя ще й у Данiї висадилася.
  Гiтлер бiснувався як чорт у клiтцi, але нiчого не мiг вдiяти.
  На католицьке Рiздво царськi вiйська рушили до Парижа. Незважаючи на снiг, морозець екiпаж Наташi був босоногим i в бiкiнi.
  Нiмцi дедалi частiше здавались у полон. А французи взагалi не хотiли з росiянами битися.
  Розбиваючи нiмецьку батарею, Наташка зауважила:
  - Ось справдi, на що розраховував бiснуватий Адольф, починаючи з нами вiйну?
  Золотоволоса Зоя логiчно помiтила:
  - Напевно, на те, що ми, потрапивши пiд пресинг, посиплемося як монети з дiрявої кишенi!
  Аврора розчавила босими пальцями нiг волоський горiх. Потiм кинула собi в рот i рацiонально вiдзначила:
  - Iсторiя вчить, що нiчого не вчить!
  Свiтлана натиснула босими пальцями нiг на кнопку джойстика. Пiдбила чергову нiмецьку гармату та вiдповiла:
  - Будемо великими бiйцями!
  Вiйницi, як видно, справдi сповненi рiшучостi битися i перемагати.
  Олег Рибаченко босоногий хлопчик мчить у шортиках та з голеньким, мускулистим торсом. Вiн навiть розгойдується, i реве:
  - Будемо фрицiв бити! Будемо фрицiв бити! I бити байдики!
  I такi у хлопчика бiлi, перлиннi зуби! Просто юний i непохитний термiнатор.
  Олег Рибаченко стрiляє на бiгу. Вбиває фашистiв i спiває:
  - Росiйський дух сила царiв, фрицiв розбий!
  Хлопчик жбурнув босою ногою гранату i заспiвав:
  - Росiйський вальс, встає зоря - у славi царя!
  Дiйсно дуже бойовий вийшов пацан. I довбає фашистiв по перше число.
  I дiвчата борються активно. Ось Мiрабела... Теж льотчиця найвищого класу. Нiхто її не може зупинити. Вона збиває фрицiв i спiває, скелячи зубки:
  - Шалена дiвко! Ось її мiтка!
  I вiзьме та випустить ракету!
  Такi вже тут баби! Коли росiйськi дiвчата б'ються, то проти них нiяка сила встояти не може.
  Мiрабела збила однiєю чергою з п'яти авiагармат сiм нiмецьких лiтакiв, i прочирикала:
  - Царю Володимиру Кириловичу - наш Бог!
  I дiвчина як шльопне босими нiжками по склу.
  А також у небi борються Альбiна та Альвiна.
  Вони такi чудовi кралi. Усi новi та новi рахунки набирають. I при цьому спiвають:
  - У небi ми досконалiсть! Аси ми досконалiсть! Вiд посмiшки до жесту - вище за всякi похвали!
  Альбiна збила однiєю чергою чотири нiмецькi лiтаки i прочирикала:
  - Ах, яке блаженство! Що в бою досконалiсть!
  Альвiна зрiзала п'ять нiмецьких лiтакiв i продовжила:
  - Знати у бою досконалiсть! I круто iдеал!
  Воїнки хором заспiвали, зрубуючи фашистiв:
  - Дiвчата! Крутiше дiвки! Дiвчата! Крутiше дiвки!
  Вони демонстрували свiй агресивний запал. Не тиснули спуску насправдi нiкому з гiтлерiвських асiв.
  А ось фашисти, звичайно, пiд диким пресингом.
  Гiтлер у бункерi Берлiна i його там бомбять наче таргана. А що вiн хотiв? Дограв фашист номер один! Пiшов на царську Росiю, i його самого давлять тепер як таргана.
  Цар Володимир Кирилович зараз вiдпочиває вiд зими на березi Iндiйського океану. Перед ним танцюють гарнi дiвчата рiзних рас та народностей.
  Втiм, цар не проти подивитися i гладiаторськi бої. Ось, наприклад, двi дiвчини проти двох красунь.
  Воюють вони на пластмасових мечах, щоб один одного не покалiчити. Проте б'ються вiдчайдушно.
  Ось такi ось войовницi. Йде лютий обмiн ударами. Двi блондинки та двi рудi...
  Цар Володимир спитав у фельдмаршала Василевського:
  - Що найважче у вiйнi з нiмцями?
  Фельдмаршал вiдповiв:
  - Здобути впевненiсть! Тiльки на самому початку, коли супротивник почав просуватися, я вiдчув себе незатишно. А зараз ми почали перемагати i ворогами все ясно! - Фельдмаршал Васильович, цей найбiльший стратег, випив вина.
  Володимир Кирилович логiчно зауважив:
  - Увесь час перемагати вкрай важко! Але ми показали себе здатними багато на що! А тепер буде час i весь свiт стане мирним!
  Фельдмаршал Василевський пiдтвердив:
  - Я вiрю в це!
  Дiвчата набили собi на оголенi тiла синцi i виглядали вкрай нервовими.
  Вони билися, зрозумiло, не так як за часiв Стародавнього Риму - намагалися не завдати особливої шкоди собi. Але дiяли активно.
  Бої тим часом продовжувалися. У сiчнi царськi вiйська вiдразу захопили Париж. Було взято i столицю Данiї Копенгаген. Нiмецькi вiйська слабшали. Росiяни продовжували просуватися i по самiй Нiмеччинi. Фрiцi билися вiдчайдушно, але їхнi сили були надламанi.
  Олег Рибаченко, це безсмертний хлопчик стрибав босонiж снiгом i мчав в атаку попереду всiх, зовсiм не побоюючись вогню. I при цьому насвистуючи:
  - Хто звик за перемогу боротися,
  Неодмiнно ворогiв переможе...
  Вiн весело смiється, i багато доб'ється,
  А Гiтлер буде мiцно битий!
  I босою нiжкою хлопчика як метне гранату! I вишкiрить свої перлиннi, не по роках великi зубки. Та в нього вже впасти, як у вовка. Перегризе будь-яку горлянку.
  А дiвчата на танках рухаються з пiвдня пiвнiч Нiмеччини. От-от i вийдуть до моря. I залишаться у фрицiв лише землi бiля Берлiна та Померанiя.
  Наташка, пiдбиваючи фашистськi танки, помiтила:
  - А на вiйнi весело!
  Зоя, довбавши по гiтлерiвцям, погодилася:
  - Краще не буває! Особливо коли ми перемагаємо!
  Аврора, пальнувши за допомогою босих пальцiв нiг, видала:
  - Все неможливе можливе у всесвiтi, не треба аби трохи....
  I дiвка руда як розсмiється!
  Войовницi сiпаються у несамовитiй радостi та лютi. I давлять собi нiмцiв.
  Одночасно царськi вiйська просувають Iспанiєю i вже пiдходять до Севiльї.
  Ольга на бронетранспортерi веде вогонь по нiмцях та полiцейських вiйськах.
  Мiсцевi iспанцi майже не пручаються. Падає чергова країна пiд сокирою Росiї.
  Олега вистрiлила та заспiвала:
  - Вищий пiлотаж, буде баш на баш!
  А її напарниця Алiса прочирикала:
  - Велич росiян визнала планета,
  Ударом меча розтрощили фашизм...
  Нас люблять i цiнують усi нацiї свiту,
  Постоїмо великий священний царизм!
  I дiвчата як шльопнуть i натиснуть босими пальцями нiжок на джойстик.
  Вiйна мiж царською iмперiєю Володимира Кириловича Романова та фашисткою Нiмеччиною триває.
  Росiйськi вiйська майже повнiстю звiльнили вiд гiтлерiвських орд Францiю. Лютий 1957... Царська армiя звiльняє Португалiю.
  23 лютого з'єдналися росiйськi частини з Данiї та самої Нiмеччини.
  Олег Рибаченко цей вiчний хлопчик, босими нiжками плескає по брудi. Дитина-майор кричить собi на всю горлянку:
  - Слава росiйському царевi Володимиру Третьому! Гiтлера я зарубаю, батогом вiдмiряю!
  I хлопчика знову як закричає, i босими пальчиками метне гостро вiдточений диск. I вразить фашиста у горло. А потiм голою, дитячою нiжкою метне бумеранг, i одразу п'ятьом фрицям перерiже горлянки.
  Та невдала iдея Гiтлера напасти на таку iмперiю.
  Наталя та її команда добивають останнiх нiмцiв у Португалiї. Їхнiй танк невблаганний у знищеннi.
  I теж босими пальцями нiг натискають на кнопки джойстика, здiйснюючи запекле знищення.
  Зоя пальнула, розбила нiмецьку гармату i заспiвала:
  - За Росiю та свободу до кiнця!
  Аврора за допомогою босих пальцiв нiг, довбала гiтлерiвця i прочирикала з апломбом:
  - Боже царя бережи!
  Свiтлана також довбанула, натиснувши пальчиками голих нiжок на кнопки джойстика i, пискнула:
  - Сильний державний!
  Дiвчата розбивають фашистiв. Але з'явився новий гiтлерiвський танк "Маус"-4. Дуже потужна модель - триста тонн вагою та знаряддям у 310-мiлiметрiв. Вiн може на великiй дистанцiї пробити, а саму таку товсту броню має, що танк "Кондратенко"-6 його пiд жодним ракурсом не вiзьме.
  Наталя командує:
  - Дiвчата, треба пiдiйти впритул i всадити в нижню частину борту, мiж ковзанками - це наш єдиний шанс!
  Зоя лупнула за допомогою босих пальчикiв нiжок по нiмецькiй гарматi i заспiвала:
  - Останнiй шанс доля тобi дає, а ну скорiше вперед! У дощ i град i снiг!
  Августина теж лупнула i прочирикала:
  - Останнiй шанс, дає тобi доля! Хай живе ходьба, i щоденний бiг!
  I теж босими пальчиками нiжок та як закрутить. I рознесе фашистiв.
  Свiтлана проревела:
  - За новi рубежi та лихi перемоги!
  Росiйський танк рвонув, набираючи швидкiсть. А дiвчата як вiзьмуть i заспiвають:
  - Сильний державний, самий вiк славний, царе Православний, царюй на славу, на славу нам!
  I знову прискорилися, йдучи вiд важкого снаряда, посланого зi зброї, що мав нiмецький "Маус"-4. Дiвчата провизжали:
  - Не зiгнемося в баранячий рiг! Щоб ти Гiтлер - здох!
  I їхнiй танк усе прискорюється. Наче маленький боксер атакує великого. Але шанси очевидно тут п'ятдесят на п'ятдесят.
  Наташа, стежачи за рухом танка, згадала, як боксувала з чоловiком на рингу. Пропускала удари i її били, але вона трималася. I потiм впевнено огризалася. I впiймала зустрiнений рух супротивника, i в пiдборiддя. Нокаутувала!
  Отримала тисячу золотих карбованцiв. Таке ось бойове дiвчисько. Якщо вже дасть, то дасть!
  Наташа труснула голою нiжкою i заспiвала:
  - Це бiй не останнiй, але рiшучий є! На славу Батькiвщини, за Батькiвщину та честь!
  I ось їхнiй танк прослизає повз борт, i посилає снаряд... Теж Зоя застосувала босi пальчики нiжок, така дiвчина золотоволоса, i моторна як мавпочка. I "Маус"-4 став розриватися. Вiн явно детонував снаряди. I потiм як вiдiрве вежi, i вона злетить високо у повiтря!
  Дiвчата хором кричать:
  - Перемога! Класна перемога!
  I черговий танк у їхньому списку!
  1 березня 1957 р. росiйськi вiйська приступили до форсування Ельби. Схоже, Гiтлеру наступали на горло.
  Хлопчик Олег Рибаченко, кинув босою, дитячою нiжкою гранату, потопив фашистський танк i крикнув:
  - За новi, незламнi рубежi!
  Танковий екiпаж Оленки загортає на схiд. Захiдна Нiмеччина та Францiя вже звiльненi. Залишилися пiд контролем фашистiв лише землi мiж Одером та Ельбою. Ну ще й Британiя з Iрландiєю. Там останнi сили гiтлерiвцiв.
  Оленка, ведучи вогонь фашистськими батареями, вимовляє:
  - Цесаревич Микола,
  Якщо царювати доведеться...
  Нiколи не забувай -
  Лихо армiя б'ється!
  I ось знову посланий босими нiжками ще один снаряд. I влучив у зброю фрицiв.
  Стрiляє за допомогою босих пальцiв нiг та Анюта. Попадає у фашиста, i реве на всю горлянку:
  - Я таке ось дiвчисько - що Гiтлера рве!
  Далi цвяхить вогняна Августина. Теж влучна чортiвка, i реве:
  - До пекельних ворiт!
  I використовує босi нiжки.
  За нею стрiляє Марiя. Так само як вiзьме й потрапить, i провiзить:
  - Нiхто мене тигрицю не зупинить, нiхто босу дiвку, нiде не переможе i буде битий!
  А далi як рубанет Олiмпiада. I виб'є нiмецький танк, зриваючи наче капелюшок гриба з нього вежу.
  I прокудахче:
  - За новi, крутi рубежi!
  I знову покаже мови!
  Дiвчата так i пруть собi i вiдчайдушно наступають. I фашисти тонуть пiд їхнiми ударами.
  2 березня 1957 року капiтулювали останнi сили гiтлерiвцiв у Португалiї. Стало ясно, що зоря фашизму заходить. Точнiше чи зоря? Жахливий захiд сонця!
  А росiйськi вiйська настають. Нiмцi все частiше кидають зброю та здаються.
  Падають навколiшки. I дiвчатам росiйським та китайським цiлують босi нiжки.
  Це виглядає так круто та здорово. А фашистiв все шматують i шматують.
  Екiпаж Наташi вже поїздом їде битися на пiвнiч, з фрицями.
  Дiвчата сидять собi у купе. Грають у карти, тримаючи їх босими пальчиками нiжок.
  Наташа помiтила:
  - Ось цiкаво, коли вiзьмемо Берлiн, що далi?
  Зоя впевнено вiдповiла:
  - Далi буде Лондон!
  Вогняна Аврора хихикнула i перепитала:
  - А потiм?
  Зоя рiшуче заявила:
  - Латинська Америка буде наша! Ми ж не будемо з гiтлерiвцями церемонитись!
  Свiтлана iз цим погодилася:
  - Звичайно ж, не будемо! Завоюємо весь свiт!
  Наташа захоплено пiдтвердила:
  - I буде тодi мир, у всьому свiтi!
  Дiвчата хором, заспiвали, пишучи на ходу;
  Слава Великої Росiї царату,
  Там де на тронi Володимир сидить.
  Ми зламаємо орди злого фашизму.
  Армiя слава та нас монолiт!
  
  У вiрi великого серця гартували,
  Наша Рiдна всiм серцем Земля...
  Ми сини є царя Миколи,
  I за нього гинули не дарма!
  
  Батькiвщина наша всього ти дорожча,
  Пiднiмемо крилатий, небесний салют.
  Ти Батькiвщину воюєш теж,
  Ну, а фашисти хай усi помруть!
  
  Гiтлер хотiв, отримає нашi Землi,
  I замахувався злий пес на царя...
  Але ми лихi, того не сприймаємо,
  Тож фашизм налетiв на нас даремно!
  
  Цар це добрий i мудрий правитель,
  Гiрським орлом над планетою ширяє...
  Буде Володимир орди король,
  Дружба у нас - що сталевий монолiт!
  
  Виб'ємо у фрицiв з нiг ми опору,
  Гiтлер нехай задихнеться в петлi.
  Ми стратимо лютим, ганьбi,
  Хто постає як зло на Землi!
  
  Царська сила, i царська мудрiсть,
  Буде фашистiв, без мiри трощити...
  Гiтлер повiр, зробив круто дурiсть,
  I ось тепер його життя наче нитка!
  
  Так що великих царiв поважайте,
  Круче Романових немає на Землi.
  У битвi нацистiв у серця вражайте,
  Щоб вiдкрити шлях до звершень, мрiй!
  
  
  Петро Перший пiдняв нас на море,
  Олександр Париж пiдкорив...
  Та траплялося часом i горе,
  Але ж Росiю зберiгав херувим!
  
  Все у нас гарно,
  I дiвчата та хлопцi повiр...
  Править цар, знайте ви справедливо-
  Хоч гарчить бiля порога злий звiр!
  
  Немає межi, повiр досконалостi,
  Незабаром буде царiв комунiзм...
  Вiдчинимо ми дверi до блаженства,
  Знищено проклятий фашизм!
  
  Для Росiї кордон не поставлено,
  Ми, повiрте, ворогом переможемо...
  Дiвчата босi, нiби в Спартi,
  Ну, а цар наш Володимир один!
  
  Вiримо в Рода - Великого Бога,
  Що створив досконалих слов'ян...
  Ми б'ємося за честь i свободу,
  По нацизму завдаємо удару!
  
  Ви Романов рiд найбiльший,
  Правитиме Росiєю завжди...
  Цар великий, полiт найвищий,
  Чи не зламає орла Сатана!
  
  За любов для Росiї великої,
  Ми бiйцiв посилаємо у боротьбу...
  Святi з iкон славимо лики,
  Адже будь-який воїн також є цар!
  
  За Вiтчизну горить наше серце,
  Ми дiвчата крутi у бою...
  У космос ми вiдкриємо, знай дверцята,
  А Адольфа як суку вб'ю!
  
  До Берлiна лише залишилося,
  Ми увiйдемо, несучи славу царiв.
  Не загрожує нам дiвчаткам старiсть,
  Нас, повiрте, водою не розлий!
  
  Закопаємо хто злiсний i пiдлий,
  Буде хвацько повалений дракон.
  I у нас золотi iкони,
  Рiдновiри - вiчний закон!
  
  
  
  
  ТУРЕЧЧИНА ВСТУПИЛА У ДРУГУ СВIТОВУ ВIЙНУ
  1 вересня 1942 року Туреччина вступила у вiйну проти СРСР. Причина зрозумiла - жага до реваншу за попереднi поразки, i прагнення захопити Баку. Крiм того, зiграла роль i нiмецька дипломатiя, яка обiцяла османам золотi гори. У всякому разi, турки вирiшили, що бiльше чекати нема рацiї, i що вони не падальщики, а також можуть встигнути повоювати.
  В результатi тридцять турецьких дивiзiй ударили по радянському Закавказзi.
  Протягом кiлькох днiв вони взяли Батумi i змогли оточити Єреван.
  У вiдповiдь Сталiн був змушений зняти частину резервiв, що формуються, i перекинути їх у Закавказзi.
  Радянське командування змушене було вiдкласти наступ пiд Сталiнградом. Нiмцi в свою чергу змогли домогтися бiльшого на Кавказькому напрямку та взяти Орджонiкiдзе та Грозний. I тiльки-но вiдступивши в гори, радянськi вiйська змогли зупинити фашистiв.
  Одночасно англiйцi вiдклали операцiю "Смолоскип", побоюючись залучити Туреччину до бойових дiй проти Британiї.
  Гiтлерiвцi до кiнця грудня 1942 року таки оволодiли Сталiнградом. Там i закрiпились. Радянськi вiйська наступали, але без успiху в центрi - Ржевсько-Сичовська операцiя виявилася надто затратною. Тим не менш, фюрер все-таки оголосив тотальну вiйну, тому ресурсiв у Третього Рейху не вистачало.
  У лютому Червона армiя пiдкопила сили i спробувала атакувати нiмцiв з флангiв Сталiнграда. Але фашисти вже встигли перегрупувати сили i виявилися готовими вiдбити удари.
  У лютому розпочалася й операцiя "Смолоскип". Нiмцi теж виявилися готовими, i пiсля двох тижнiв запеклих боїв зупинили англiйцiв.
  Американцi поки що не висаджувалися в Касабланцi та Тунiсi. Бої в Африцi знову припинилися.
  Гiтлер поки що накопичував сили... У березнi Червона армiя втретє проводила Ржевсько-Сичовську операцiю бої тривали цiлий мiсяць, без особливих успiхiв.
  У червнi фашисти пiдкопили сили i рушили вздовж Волги, прагнучи вiдрiзати радянськi сили на Кавказi i вийти до Каспiйського моря.
  У боях взяли участь новi нiмецькi танки: "Тигр", "Пантера", "Лев".
  А також САУ "Фердiнанд".
  Нiмцi були сильнiшими, нiж реальнi iсторiї, не битi, i зi свiжими вiйськами.
  США практично не бомбили Третiй Рейх, що дозволило збiльшити випуск танкiв та самохiдок. А також запустити до серiї "Лев". Втiм, танк вийшов занадто дорогим i важким, часто ламався i застрявав. Але його товста 100-мiлiметрiв по нахилу броня бортiв робила машину непоганим засобом прориву. Плюсом танк "Лев" була i потужна гармата, але мiнусом вага в дев'яносто. Що знижувало мобiльнiсть машини.
  Бої показали, що цей танк на рiвнiй мiсцевостi все ще може щось зробити.
  Слабкуватою виявилася бортова броня "Пантери", що збiльшило втрати. Найбiльш ефективним танком прориву показав "Тигр". Його борти прикривала броня за 82-мiлiметри, що робило сорокап'ятку безсилою.
  Нiмцi просувалися порiвняно повiльно. Радянське керiвництво загалом очiкувало саме на такий варiант, i пiдготувалося, пiдтягнуло вiйська.
  Щоправда на вiдмiну вiд курскої дуги фашисти куди сильнiшi й упевненiшi.
  Та й мiсцевiсть зручнiша для наступу, нiж оборони. I фрицi ще й лiтаки мають бiльше i танкiв, i пiхоти. Та й нелегко постачати радянськi вiйська через Волгу.
  Тож фашисти, прориваючи лiнiї оборони, просувалися. Домагалися успiху за успiхом.
  Через три мiсяцi наполегливих боїв - вийшли до Каспiйського моря.
  Сталiн, опинившись у скрутному становищi, захотiв розпочати переговори про мир. Оскiльки стало очевидно - Кавказ не втримати. Але домовитись iз Гiтлером вкрай складно. Фашисти вимагають надто багато. А якщо їм поступитись - самого злопають. А перемир'я? Тут Гiтлер не хоче. I, звичайно, союзники пасивнi. Бояться зайву дивiзiю вiдтягнути.
  Фрiци ось та ось просувалися вздовж узбережжя Каспiйського моря. I ось нарештi поєдналися з турками. Радiсть, то була якась!
  Вродливi нiмецькi дiвчата змушували цiлувати свої босi ноги радянським полоненим. Тi покiрно це робили. I цмокали в голi п'ята.
  Так було здiйснено захоплення. А нiмцi роззброювали радянськi частини.
  Тодi Сталiн запропонував фюреру свiт - погоджуючись вiддати весь Кавказ, i навiть Ленiнград iз Карелiєю. Плюс ще платитимуть сто рокiв репарацiї.
  Фюрер, трохи подумавши, прийняв пропозицiю i 7 грудня 1943 був укладений мир.
  Союзники сприйняли це як зраду! I ввели санкцiї проти Сталiна та СРСР!
  А радянська пропаганда подала фактичну капiтуляцiю як велику перемогу. Мовляв, будучи покинутими союзниками, зберегли радянську державу та Москва, так i не було взято.
  А фашисти, зрозумiло, розпочали наступ iз Кавказу на Близький Схiд i посилили угруповання Роммеля. Вже до кiнця березня 1943 року весь Близький Схiд та Єгипет були захопленi переважаючими силами фашистiв. Крiм того, бої показали, що "Пантера" успiшно бореться на англiйськими "Черчиллями" та "Кромвелями", а ось останнi її в лоба пробити не можуть.
  Крiм того, нiмцi загартувалися в боях з росiянами, i легко били колонiальнi англiйськi вiйська.
  У квiтнi гiтлерiвцi рушили на Судан. I взяли нарештi Гiбралтар, приступивши до окупацiї Марокко. Черчiлль теж спробував промацати ґрунт для свiту. Але Гiтлер, розв'язавши собi руки на сходi - сказав - нi!
  I фашисти рушили Африкою. Їх бiльше затримувало розтягнутiсть комунiкацiй, поганi дороги або їхня повна вiдсутнiсть, важкий клiмат i величезнi вiдстанi.
  Проте нiмцi наступали. I просувалися Чорним континентом. Хоча, звичайно, їхнi танки, особливо "Тигр"-2 i "Лев", у джунглях дуже пробуксовували. До речi, у нiмцiв з'явилася в серiї i легка "Пантера" вагою двадцять шiсть тонн, яка дуже потрiбна для вiйни саме в Африцi.
  Як показали бойовi дiї, такий танк втiм, не мав принципових переваг на Т-4, крiм потужнiшого двигуна, а й похилих листiв бронi.
  Пiд кiнець 1944 року, у нiмцiв з'явилася САУ Е-10, яка була вагою дванадцять тонн, з дуже низьким силуетом, i дуже нахиленою бронею. Така машина справдi для Африки незамiнна.
  Особливо якщо на нiй борються дiвчата. А дiвчата це взагалi супер та клас.
  Герда i Шарлота джунглями їдуть i англiйцiв з американцями винищують. Ось це справдi дiвчата що треба! Найкраще їх навiть не знайти в найближчих ста милях територiї. Дiвчата люблять вбивати - ось класнi дiвки!
  Ось упiймали чорношкiрих бiйцiв i змусили їх цiлувати красуням босi нiжки. Теж видно одразу - серйознi кралi! А б'ються собi, пробиваючи англiйськi машини з великої дистанцiї.
  Їхня самохiдка вже походить до Преторiї - столицi ПАР. Дiвчата стрiляють собi, пробивають снарядом у вольфрамовим сердечником "Черчiлль" i спiвають:
  - В Африцi акули, в Африцi горили, в Африцi бiльше крокодили! Будуть вас кусати, бити i ображати! Не ходiть дiти до Африки гуляти! В Африцi розбiйник, в Африцi лиходiй, в Африцi жахливий Бармалей! Буде вас кусати, бити та ображати! I його дiвчата треба розiрвати!
  Ось у лютому 1945 року впала остання оплот англiйцiв в Африцi на островi Мадагаскар.
  Отже, тепер Британiя втратила i там опору. Одночасно нiмцi захопили й Iран та Iндiю. Виявили свою феноменальну силу.
  А у травнi 1945 року фашисти здiйснили i висадку у Британiї. Пiсля трьох тижнiв завзятих боїв, Лондон упав. А за мiсяць була захоплена й Iрландiя.
  Настав тимчасово затишшя на сушi, але на морi вiйна тривала. США залишилися на самотi, проти Третього Рейху, його союзникiв, та Японiї. Але поки що Америка за океаном, i її так просто не вiзьмеш.
  У Третьому Рейху було введено загальну трудову службу, i став нарощувати випуск лiтакiв, i кораблiв.
  Будувалися i лiнкори та авiаносцi. I, зрозумiло, йшла пiдводна вiйна. I тут пощади вже не було нiкому з американських кораблiв.
  Восени, точнiше, у листопадi сорок п'ятого року нiмцi зухвало захопили Iсландiї, а потiм створили плацдарми в Аргентинi. Проте вiйна на морi тривала довго. Потрiбно було багато десантних судiв, щоб дiстати Америку. А кораблi будуються не так вже й швидко. Проте Третiй Рейх набирав сили. Сорок шостий рiк пройшов в обмiнi ударами на море. А у сорок сьомому роцi нiмцю вже перевели бойовi дiї на Гренландiю, захопили її. А звiдти до Канади недалеко!
  Фашисти намiтили собi величезнi захоплення. I ось у 1948 роцi розпочався наступ на Канаду, i з Бразилiї на Венесуелу разом iз японцями. Бої розгорнулися дуже запеклi.
  Нiмцi просувалися повiльно, але правильно. Їхнi танки серiї "Е" були досконалiшi, нiж американськi i показували свою перевагу на полi бою. Але втiм, i американцi не такi простi, i чинили опiр дуже вперто. I не намагалися здатися.
  Хоча, звичайно ж, трапились i казани. До них потрапляли американцi. Потiм здавались. I полоненi цiлували дiвчатам-арiйкам їхнi босi, курнi нiжки.
  Ось невдовзi впали Квебек i Торонто, потiм iншi мiста. Нiмцi з травня по грудень 1948 захопили майже всю Канаду, а також Венесуелу, Нiкарагуа, i бiльшу частину Мексики. Ось так склалася вкрай складна ситуацiя. Нiмцi до початку 1949 року взяли США у сталевi клiщi. Тодi 11 сiчня американцi спробували вперше в iсторiї застосувати ядерну зброю. I це їм не зовсiм удалося. З п'ять бомб чотири загинули в збитих нiмецькою авiацiєю лiтаках, а одна вибухнула, не завдала серйозних збиткiв нiмецьким вiйськам.
  У вiдповiдь фрицi посилили бомбардування американських мiст та вiйськових об'єктiв.
  Так що битва протiкає з постiйним успiхом на користь вермахту. У якого була краща i технiка та пiдготовка вiйськ. Та й велика чисельнiсть. Бої йшли дуже запеклi. На початку 1949 року нiмецькi, iноземнi та японськi дивiзiї зайняли залишки Мексики та увiйшли до США з пiвночi. Затиснули Америку капiтально. I стало зрозумiло, що справи США поганi. А до кiнця лiта була захоплена вже половина територiї iмперiї орлана, а також Аляска.
  Вашингтон та Нью-Йорк нiмцi взяли до 8 листопада 1949 року. А 7 грудня 1949 року залишки армiї США капiтулювали. Так i закiнчилася Друга свiтова вiйна. Найкривавiша з усiх воєн i тривала вона понад десять рокiв!
  Здавалося, настав довгоочiкуваний свiт. Але Гiтлер не хотiв миритися з тим, що гегемонiю доводилося подiляти з Японiєю. I 20 квiтня 1953 року Третiй Рейх напав на країну Вранiшнього Сонця. Почалася нова вiйна. За свiтову гегемонiю.
  Кiлькiсна перевага на сторонi Третього Рейху, якiсна також. Але японцi борються з величезним запеклiстю та масовим героїзмом.
  Втiм, гiтлерiвцi все одно долають. Тим не менш, вiйна триває майже рiк. СРСР зберiгає нейтралiтет. Там помер Сталiн i триває неабияка боротьба за владу.
  Зрештою Японiя окупована вермахтом. За кiлька мiсяцiв гiтлерiвцi захоплюють i Латиноамериканськi країни. Вони встановлюють всесвiтню гегемонiю.
  У самому Третьому Рейху вiдбуваються реформи. Запроваджується нова релiгiя замiсть Християнства. У нiй немає Трiйцi, лише один Бог Всесвiта та його посланець - Адольф Гiтлер. Єдина валюта - марка, єдина освiта. А також освячене релiгiєю багатоженство. I ще активно вiдбувається генетична селекцiя. Йде покращення людської породи.
  СРСР поки що у усiченому виглядi iснує i платить гiтлерiвцям данину. Там править Микита Хрущов, який намагається не задирати звiра. Проте Гiтлер вже весь свiт собi пiдкорив. I на Росiю дивиться як на червону пляму. Але людина припускає, а Бог має в своєму розпорядженнi 20 квiтня 1957 року, фюрер якраз на день Народження став жертвою замаху. I рiвно у шiстдесят вiсiм рокiв перервалося правлiння дикого тирана. Який завоював майже весь свiт i хотiв 22 червня знову напасти на СРСР.
  Але як бачимо в нього, це не вийшло.
  Гiтлеру успадкував Шелленберг. Герман Герiнг вiд зловживання наркотиками та обжерливостi помер. Гiммлер впав у опалу, i Гiтлер перестав йому довiряти, а потiм прибрав. Шелленберг успадкував Гiммлеру, i отримав посаду наступника. Крiм того, у Гiтлера були дiти отриманi шляхом штучного заплiднення. Але старшому з них ще не було й чотирнадцяти.
  Тож успадкувати нащадки фюрера не встигли. Гiтлер таким чином став iмператором, але без династiї. Шелленберг не наважився вбивати дiтей фюрера, але усунув їх вiд влади. А сам став фюрером та диктатором.
  Декiлька рокiв тривала боротьба за владу.
  I на 1 травня 1961 року фашистська Нiмеччина таки напала на СРСР. Була спроба досягти: одна планета - одна iмперiя!
  I вiйська Шелленберга змогли таки захопити Москву. Радянська армiя надто поступалася кiлькiстю i якiстю бойової технiки. Захоплення великих мiст СРСР через великi вiдстанi затягнулося на пiвроку. А потiм ще десять рокiв тривала партизанська вiйна.
  Проте незабаром усе заспокоїлося. Шелленберг вiв щодо лiберальну полiтику, й у 1981 року всi росiяни отримали громадянство Третього Рейху. Поступово точилася лiбералiзацiя. Шелленберг невдовзi помер. I спалахнула неабияка боротьба за владу. Потiм як компромiс була вiдновлена монархiя i, на престол зiйшов прямий нащадок кайзера Фрiдрiх четвертий. 2001 року пройшов референдум, на якому громадянство та формально рiвнi права отримали всi жителi планети Земля. А 2017 року було скасовано останнi обмеження для євреїв та циган.
  Епоха нацiонал-соцiалiзму добiгла кiнця. Тим не менш, людство в єдинiй iмперiї, федеративного, та монархiчного штибу. Освоює космiчний простiр.
  У нiй усi формально рiвнi, i є сенат та бундестаг, куди обирають депутатiв все населення Третього Рейху. А над ними Кайзер, iмператор, вся планета Земля.
  Жити загалом у матерiальному планi вже непогано. Жорстка дисциплiна, розвиток науки та технологiй iз чудовою нiмецькою органiзованiстю дали результати. Сiльське господарство на висотi, немає голоду, i достатку продуктiв навiть у злиденних регiонах Африки. У всiх робота, усi отримують зарплату та пенсiї. Освiта та медицина безкоштовнi. Так само безкоштовнi ясла та дитячi садки. Їжа коштує копiйки, а цiни на всi продукти замороженi багато рокiв. Усюди, навiть в Африцi дороги, практично кожен або окрема квартира або будинок. Всiм молодятам вiдразу ж дають не менше трьох кiмнат квартиру з усiма зручностями. Машину i будь-що можна взяти в кредит. У багатьох навiть особистi гелiкоптери є.
  Дiє iнтернет, у всiх телевiзори та комп'ютери, робочий день лише чотири години. Всi спортивнi секцiї безкоштовнi, i навiть платять за їхнє вiдвiдування.
  На кожну дитину дають неабияку допомогу. Комунальнi послуги та проїзд у громадському транспортi безкоштовний. Все таке акуратне, доглянуте стало. Вулицi чистi, з'явилося безлiч роботiв та автоматики. Зразковий порядок. Цигарки забороненi, алкоголь, щоправда, ще продається, а пиво рiзних сортiв майже безкоштовне. Дiтей у громадському харчуваннi теж годують безкоштовно.
  Багато безкоштовних атракцiонiв та комп'ютерних залiв.
  Людськi поселення вже є на Мiсяцi, Марсi, Венерi, Меркурiї та супутниках Юпiтера.
  Люди готуються до стрибка до зiрок. Багато чого вже не винаходили.
  Коротше кажучи, вийшло загалом непогано. I не варто було так i заводитися.
  ЯКЩО Б ЗЮГАНОВ ПРОЯВИВ Б БIЛЬШЕ СМIЛОСТI ДАЛЕНОВИДНОСТI
  У травнi 1999 року Зюганов вирiшив не затверджувати кандидатуру Степашина, а йти на достроковi вибори на думу. Комунiсти та їхнi союзники ухвалили консолiдоване рiшення голосувати проти Степашина. Тим бiльше, їх образили i позбавили постiв в урядi. Таке рiшення якраз i було б найвiрогiднiшим в iсторiї, якби не був Зюганiв Троянським конем, у станi комунiстiв, який пiдривав i компрометував лiвi iдеї.
  Достроковi вибори до парламенту обiцяли комунiстам чимало вигод, у тому числi через меншу кiлькiсть конкурентiв та iмiджу мученикiв.
  Та й показало це те, що комунiсти за свої крiсла зовсiм не чiпляються, а важливiшi.
  Вдруге Єльцин знову внiс Степашина, а потiм узяв i Аксененка втретє. Дума знову не затвердила, i її взяли та розпустили. Новi вибори було призначено на вересень.
  Впертiсть парламенту дещо змiнила перебiг iсторiї. Бомбардування Югославiї тривали довше - оскiльки Мiлошевич сподiвався на допомогу з боку Росiї. А розпуск парламенту давав шанси на перемогу опозицiї.
  Комунiсти встигли знову поставити на голосування iмпiчмент Єльцину.
  I знову не вистачив зовсiм трохи, цього разу лише двох голосiв. Депутатiв турбувала близькiсть виборiв до парламенту, i небезпека в них не пройти.
  Думу було розпущено, а прем'єром затвердив Єльцин своїм указом маловiдомого Аксененка.
  Загалом надiї Зюганова, що вибори вiдбудуться, справдилися. Хворий та ослаблий президент не пiшов проти конституцiї. I не ризикнув, маючи два вiдсотки рейтингу перевищувати повноваження. Примаков бачачи, що його коалiцiя не встигає сформуватися та пройти реєстрацiю, пiшов на союз iз комунiстами. "Яблуко" та ЛДПР йшли на вибори. Блок "Єднiсть" не встигав сформуватися, а НДР ослабла.
  Тут ще вторгнення бойовикiв до Дагестану, i нерiшучiсть силовикiв пiд час виборiв.
  Комунiсти разом iз Примаковим та Лужковим здобули колосальну перемогу. Набрали понад п'ятдесят п'ять вiдсоткiв голосiв. Другим був блок "Яблуко", який теж виступив гiдно взявши вiдсоткiв п'ятнадцять. Несподiвано непогано виступила i, ЛДПР зiбравши понад дванадцять вiдсоткiв. ПДР не взяв п'ятивiдсотковий бар'єр - повний розгром! Жириновський став єдиним прокремлiвським лiдером у думi. Щоправда, конкуренцiя була слабкою. За новим законом партiї не пiзнiше, нiж за рiк до виборiв мають пройти перереєстрацiю, i багато хто не встиг.
  У парламентi знову домiнувала лiва опозицiя i "Яблуко" з одномандатниками, i в меншостi ЛДПР.
  I звичайно ж виник конфлiкт... Вiдразу пiсля обрання спiкера Держдуми, вив винесений вотум недовiри уряду. I знову пiшла розмова про iмпiчмент. Цього разу двi третини зiбрати було б легко!
  Єльцин пiсля вагань вирiшив повернути на крiсло прем'єра Примакова i першого вiце-прем'єра Маслюкова.
  Лiва коалiцiя погодилася на це, але повноваження президента були тимчасово урiзанi. А до нових виборiв майже нiчого. Пiсля переговорiв усерединi коалiцiї у президенти було вирiшено висувати Примакова. Прем'єром ставав Лужков. А Зюганов отримував посаду голови законодавчої влади! Тобто Суперскiпера! Щодо нової мали навiть прийнятi поправки до конституцiї.
  Бойовикiв вибили iз Дагестану. Але до Чечнi не пiшли. Там запалала громадянська вiйна. Росiя пiдтримувала Масхадова та Кадирова, проти Басаєва та Радуєва.
  Примаков вибори президента Росiї зумiв виграти у першому ж турi. Уряд, втiм, отримав додатковi повноваження. Як i законодавча влада пiд контролем комунiстiв.
  У Росiї продовжувалося економiчне пiднесення, зростали цiни на нафту i газ, вiдроджувалася промисловiсть.
  Американцi, як i в реальностi, пiсля теракт 11 вересня влiзли в Афганiстан i загрузли в Iраку. Примаков був легко обраний i другий термiн. Але у 2008 роцi поступився крiслом дуже успiшному прем'єру Юрiю Лужкову.
  Новий президент продовжив колишню полiтику спiлки з комунiстами. Зюганов став прем'єром.
  Деякий час у зовнiшнiй полiтицi було партнерство iз Заходом та дружба з Китаєм. В Українi змiцнився режим Януковича. Так Лужков, на вiдмiну вiд Путiна, проводив бiльш проукраїнську полiтику i дорожив союзом слов'янських держав. Україна навiть 2016 року увiйшла до складу Євроазiатського Союзу. Лужков вiдбув два термiни та пiшов у вiдставку. Зюганов нарештi став президентом, теж досить легко вигрававши вибори. Жириновський брали участь уже всьоме, у всiх з 1991 року i знову програв.
  Восени 2015 року Росiя влiзла у вiйну в Сирiї i бомбила там. До влади у США прийшов Трамп. Зюганов, незважаючи на формальний комунiзм, продовжував в економiцi колишнiй курс. Росiя, незважаючи на формальне панування КПРФ, залишалася ринковою, демократичною та помiрно-авторитарною країною.
  Iз Заходом партнерство, та помiрна конкуренцiя. З Україною та Бiлорусiєю, i Казахстаном союз, але теж не надто тiсний. 2020 року Зюганов вибрався на другий термiн. Загалом трохи знизивши результат на межi другого туру. А в Українi пiсля вiдходу Януковича, несподiвано перемiг несистемний Зеленський. Пiшов i Назарбаєв.
  Зюганов повiдомив, що вiн не змiнюватиме конституцiю, i пiде пiсля другого термiну.
  Таким чином, лiдер КПРФ все ж таки встиг покерувати Росiєю, виявивши трохи бiльше смiливостi. А свiт виявився безпечнiшим i спокiйнiшим, нiж у реальностi.
  А хто такий Путiн? Як склалась його кар'єра? Пiсля того як Примаков став прем'єром, Путiна як надто близького до Єльцина вiдправили у вiдставку. Звинувативши зокрема в тому, що ФСБ пройшло вторгнення бойовикiв до Дагестану. Путiн ще деякий час крутився у полiтицi. Балотувався безуспiшно до Держдуми. Потiм i до мерiв Санкт-Петербурга.
  Але потiм пiшов iз полiтики, i влаштувався у службi охорони однiєї приватної фiрми. Тож його вже мало хто пам'ятав.
  Жириновський 2020 року, вже восьмого разу пiшов на вибори президента i знову програв зi скромним результатом. Але все ще має фракцiю в Держдумi. I навiть Зюганов пiсля виборiв 2020 року надав йому звання генерал-майора. Дональд Трамп несподiвано програв вибори молодому конкуренту з-помiж демократiв. Меркель пiшла достроково у вiдставку. А Лукашенку рiзко погiршило здоров'я.
  2021 року, нарештi, росiйськi космонавти злiтали на Мiсяць. I там встановили червоний прапор! Зюганов оголосив своїм офiцiйним наступником Афонiна. Ну, загалом життя прокрутилося ще раз по колу.
  Як бачимо, i без Путiна розвалу Росiї не сталося. I свiтло не перекинулося.
  
  
  
  
  
  
  ЯКЩО Б МЕНШИКОВА ЧАСIВ МИКОЛИ ВБИЛИ Б
  . У якому царська Росiя виграла Кримську вiйну. Загинув вiд шаленої кулi Меньшиков, i його мiсце зайняв бiльш здатний полководець. Тобто сталася випадковiсть i змiнила хiд iсторiї.
  Зворотний той, щоб з Макаровим. Французи та англiйцi виявилися розбитi частинами. I Росiя, захопивши величезну кiлькiсть полонених та трофеїв, вiдбила Крим.
  Туреччина зазнала поразки у Закавказзi. Вiддала Росiї Карс, Ерзерум, i майже всю Вiрменiю. Росiйськi вiйська зайняли Румунiю. Однак вести наступ далi не довелося. Султан попросив свiту. Одночасно Австрiя окупувала Боснiю та Герцеговину.
  Турки погодилися надати автономiю Сербiї, Болгарiї, Чорногорiї, а Румунiя стала росiйським васалом. Водночас Росiя забрала собi i Вiрменiю: Карс, Ерзерум, Танрог розширивши свої володiння Пiвднi.
  У Францiї спалахнули бунти, i почалася громадянська вiйна, i вона могла бiльше посилати вiйська. Британiя вийшла також iз конфлiкту. Ослабло й Сардинське королiвство. Посилилася Австрiя. Невдовзi австрiйцi здобули Сардинське королiвство, змiцнивши своє панування над Iталiєю.
  Невдовзi пiймали i Шамiля, закiнчивши вiйну на Кавказi. Росiя уклала вигiдний мир iз Китаєм, вiдiбравши навiть бiльше територiї, нiж у реальнiй iсторiї, так авторитет росiйської зброї був вищим.
  Микола Перший не пiдтримав пiвнiч у вiйнi проти пiвдня. Навiть навпаки вирiшив допомагати жителям пiвдня разом iз Британiєю, щоб змiцнити свої позицiї на Алясцi.
  На територiї Америки Росiя стала будувати мiста та фортецi. Навiть з'явилися проекти залiзницi до Чукотки. Цар Микола багато намiтив. Росiйськi вiйська завойовували Середню Азiю. Помер цей монарх у 1867 роцi. Залишивши Росiю могутньою та процвiтаючою. Його син Олександр не став скасовувати Крiпацтво, а продовжив рух на пiвдень. Зокрема, провiв переможну вiйну з Туреччиною, приєднав Константинополь до Росiї. Потiм i Месопотамiю.
  Знову вiйна з Британiєю та розгром англiйцiв в Азiї. Олександр другий трохи довше проправив, не роблячи суттєвих реформ, крiм судової, та дещо вдосконалюючи систему управлiння.
  Скасування крiпацтва так i не було. Проте Росiя приєднала до себе Iран. Помер цар рiвно за двадцять рокiв пiсля Миколи Першого в 1887 роцi. Олександр Третiй правил зовсiм недовго, до 1894 але встиг приєднати до Росiї практично цiлком Iндiю. А Микола Другий продовжив рух до Iндокитаю, i до самого Китаю.
  Була вiйна iз Японiєю. Загалом переможна. I повне пiдкорення Китаю та Iндокитаю. I проникнення до Австралiї. А ось у Європi дещо iнший вийшов розклад.
  Австрiйська iмперiя приєднала себе пiвдень Францiї. А потiм розбила Пруссiю, захопивши пiвдень Нiмеччини. Саме Австрiя стала свiтовим гегемоном. Францiя була сильно ослаблена громадянською вiйною. Пруссiя не могла поєднатися. Зрештою австрiйцi взяли i захопили всю Пруссiю, а також частину схiдної Францiї. Утворилася велика iмперiя, що лiзла до Африки. Невдовзi австрiйцi завоювали ще й Бельгiю, Голландiю та масу земель в Африцi. Потiм була вiйна Австрiї та Росiї проти Британiї. Вона завершилася роздiлом Африки мiж австрiйцями та росiянами.
  Iмператор Франц воiстину став найбiльшим монархом перевершивши Наполеона Бонапарта пiдкоривши майже половину Африки i бiльшiсть Європи. Францiя теж виявилася незабаром цiлком захопленою, разом з Iспанiєю та Португалiєю. Так успiшно все пройшло, але...
  Спадкоємець iмператора Франца захотiв приєднати до себе i Сербiю! I почалася 1920 року велика вiйна мiж Росiєю Миколи Другого та Австрiйською Великою Iмперiєю.
  На боцi Австрiї вся Європа. Крiм Британiї, яка не така сильна як у реальнiй iсторiї, i ще майже половина Африки. Плюс проти Росiї виступила Швецiя. А Норвегiя та Данiя були ще за iмператора Франца захопленi.
  Це було ще й половина лиха. США залишилися розколотi i другорядною державою. А ось Британiя все ще контролювала Канаду та Австрiю. I пiсля перших двох мiсяцiв коливання теж вступила в лайку на боцi Австрiї.
  Тож запалала велика вiйна. Австрiя та Англiя проти Росiї.
  Зрозумiло, Олег Рибаченко тут як тут. I бореться немов реальний, i незламний герой.
  Хлопчик строчить по iноземнiй ратi з кулемета i спiває:
  - Гiмн Батькiвщини у серцях у нас спiває,
  У всьому всесвiтi немає її гарнiшої...
  Стисни мiцнiше витязь лучемет -
  Помри за Богом цю Росiю!
  I лупить собi, трощить кулеметом рать з усiєї Європи та частково з Африки.
  I не пiддається собi хлопчик. Ось босими пальцями нiг жбурляє гранату i пищить:
  - Не поступимось i не здамося!
  I знову пацан випускає забiйну i разючу чергу. Не хоче вiн супостату пiддаватися.
  I спiває собi:
  - Нас нiхто не зупинить! Навiть лев не переможе!
  Хлопчик справжнiй витязь. Не згинається i непереможний. Лицар вiри! Хай i не християнської!
  I ось австрiйську атаку вiдбито.
  У австрiйцiв та англiйцiв є танки, але Росiя теж має мастодонти.
  У Миколи Другого таки набагато бiльше населення з урахуванням колонiй. Вважай вся Азiя, схiд Європи, частково Балкани, бiльш як половина Африки.
  Отже, Росiя перевершує кiлькiстю пiхоти. А солдати борються дуже хоробро.
  I не втрималися австрiйцi, вiдкинутi вiд Варшави. Потiм росiйськi вiйська просунулися до Одера, захопили Схiдну Пруссiю. Пала та Галичина, зi Львовом. Обложили Перемишль. Звiльнили Кракiв.
  Тут з'ясувалося, що слов'яни з росiянами не хочуть воювати i масово здаються в полон.
  Бої також показали, що легшi i моторнi росiйськi танки ефективнiшi за важчi i незграбнi нiмецькi. А в авiацiї царська Росiя взагалi на порядок сильнiша за якiсть англiйцiв та австрiйцiв.
  Росiйськi вiйська пiсля паузи вiдновили наступ. Вони брали i числом, i вмiнням.
  Ось був оточений i взятий у Будапешт. На морi адмiрал Колчак розбив англiйцiв i захопила Австралiю. На сушi росiйськi вiйська оточили та взяли Берлiн. А потiм i Вiдень.
  Австрiйська iмперiя програвала битву й у Африцi. Зазнав поразки та англiйського корпусу. Неприємно складалися справи в iмператора Адольфа.
  Сунувся вiн зовсiм не туди, i став тотально програвати. Де вже йому встояти проти такої сили.
  Пiсля падiння Вiдня опiр австрiйцiв став носити осередковий характер. I незабаром росiяни зайняли всю Європу та Африку. Одночасно з Аляски розпочався i наступ на Канаду. Англiйцi також програвали.
  Британiя опинилася в iзоляцiї та намагалася вiдсидiтися на островi.
  Але зрозумiло, що Росiя здолає, почавши повiтряний наступ.
  I розбомбила майже все, що було на поверхнi. А потiм i на сушi був висаджений десант, що привiв Британiю до покiрностi.
  Таким чином, вся схiдна пiвкуля, а також Аляска та Канада стали росiянами.
  Це, загалом чудово! Микола другий зробив тимчасову паузу, перетравлюючи володiння. США поки що роздiленi i не надто сильнi, як i iншi держави, що залежнi вiд Росiї.
  1937 року цар Микола Другий розбився в лiтаку. Престол успадкував Олексiй Другий. На вiдмiну вiд реальної iсторiї спадкоємець був цiлком здоровим i бадьорим. I в 1941 вирiшив завоювати все, що не встигли захопити предки.
  Нехай на планетi Земля вже буде одна iмперiя. I рушила росiйська армiя спочатку пiвнiчнi штати Америки, та був на пiвденнi. США були несильнi, швидко виявилися захопленими. А Мексику пiдкорити виявилося її простiше. Потiм рух нагору. Поодинцi захоплюючи одну країну за iншою. Найбiльша та найсильнiша Бразилiя. Але й вона протрималася менше нiж мiсяць.
  I ось завоювали Латинську Америку та Нову Зеландiю. Алесей Другий увiйшов до iсторiї як завершувач усiх завоювань Росiї. А вже 1947 року росiйськi космонавти вступили на Мiсяць. А 1958 року на Марс! 1961 року на Венеру. У 1972 на Меркурiй, а 1973 на супутники Юпiтера. 1975 року у вiцi 71 року помер Олексiй Другий. Прозваний Завершитель. I царем став його син Микола Третiй. У 1980 роцi людина вступила на останню, найдальшу планету Сонячної Системи - Плутон. Правил Микола Третiй не надто довгою. Помер 1985 року. I на престол зiйшов його син Олександр четвертий. Молодий цар рокiв двадцяти семи. I наказав цар готуватися до стрибка за межi Сонячної Системи. I почали будувати зорельоти, i фотонову ракету. I ось, нарештi, 2017 року стартувала перша, мiжзоряна експедицiя.
  
  У ЦАРЯ МИКОЛИ ДРУГОГО УДАЧУ ПРЕЗИДЕНТА ПУТIНА
  Знаменитий письменник та поет Олег Рибаченко вiдчував, що у свiтi щось не так. Людство було так залишається роздробленим. Кiлькiсть країн планети Земля лише збiльшується. А якщо хтось i додає у впливi, то лише тоталiтарний, диктаторський Китай. А Росiя пiсля закiнчення правлiння Володимира Путiна поринула в глибоку кризу. Знову палає вiйна на Кавказi, бунтують лiвi та нацiоналiсти. Знову економiка на спадi, зростає злочиннiсть. I Росiя починає розпадатися.
  Незважаючи на феноменальне везiння - Володимир Путiн так i не змiг створити мiцної, стiйкої полiтичної системи, i економiки, що стабiльно й швидко зростає. Не вирiшено виявилося i багато соцiальних i мiжнацiональних проблем. Рiдкiсне везiння дозволяло Путiну пiдтримувати видимiсть благополуччя. Але як тiльки вiн пiшов, то всi так i не зцiленi гнiйники разом розкрилися.
  Та ще й загроза ядерної вiйни нависла! Свiт у хаосi, Росiя котиться у масштабнiй громадянськiй вiйнi! Це треба термiново виправляти.
  Хлопчик у книзi прочитав, що можна змiнити долю людей, та помiняти її мiсцями! I є одна могутня циганка, що може це зробити з будь-якою людиною.
  То чому не помiняти мiсцями удачу та везiння Путiна та Миколи Другого?
  Тим бiльше, якщо Микола Другий буде таким феноменально щасливим як Путiн, то хiд iсторiї змiниться. I в двадцять першому столiттi в Росiї правитимуть Романови. А значить Путiну везiння i не знадобиться. Або принаймнi Росiї везiння Путiна.
  А в ХХ столiттi успiх царської Росiї дуже потрiбна.
  Знаменитий письменник вирiшив вирушити до циганки. Благо в Iнтернетi була її адреса, а розвинена iнтуїцiя пiдказувала письменнику та поетовi, що це зовсiм не шарлатанка.
  Справдi циганка не простоя. Живе в особняку в Москвi, i виглядає рокiв на двадцять, хоча гадає ще з радянських часiв. Вiдразу видно вiчна дiвчина з чорним кучерявим волоссям - є непересiчна!
  Олег Рибаченко попросив її:
  - Зроби добре дiло! Помiняй удачу Володимира Путiна та Миколи Другого!
  Вiчно юна дiвчина-циганка подивилася на Олега Рибаченка та вiдповiла:
  - Це добре, що ти не егоїст i кинеш не за себе, а за Росiю! I ще краще, що в тебе багата енергетика та небувала, неймовiрна надлюдська фантазiя!
  Циганка пiдморгнула i продовжила:
  - Так сильно змiнити iсторiю навiть менi нелегко! Але ти володар найсильнiшої та найбагатшої у свiтi фантазiї менi можеш допомогти!
  Олег Рибаченко згiдно кивнув:
  - Я готовий на все! I виконаю будь-яке прохання!
  Юна циганка кивнула i повiдомила:
  -Я перетворю тебе на хлопчика рокiв дванадцяти, i ти будеш рости вкрай повiльно i старше чотирнадцяти тiлом нiколи не станеш. Я тебе вiдправлю до паралельного свiту, де ти спочатку станеш рабом!
  Олег Рибаченко згiдно кинув:
  - Я готовий!
  Циганка кивнула i продовжила:
  - Ти менi повинен дiстати дев'ять каменiв-артефактiв: чорний, бiлий, червоний, помаранчевий, жовтий, зелений, блакитний, синiй, фiолетовий. I крiм цього, десятий артефакт - корону Кощiя!
  Це складно, але в тебе буде вiчно юне, швидке, сильне, витривале тiло хлопчика-воїна. А плюс ще й неабиякий iнтелект, i феноменальний дар уяви. Рано чи пiзно, ти збереш артефакти та повернешся назад у свiй свiт. I вже назавжди ти будеш у тiлi феноменально сильного та швидкого хлопчика рокiв чотирнадцяти, i тебе неможливо буде вбити. Тобто отримаєш нагороду ще й безсмертя!
  Олег Рибаченко згiдно кивнув:
  - Про це можна лише мрiяти!
  Вiчно юна вiдьма помiтила:
  - Але ж десять артефактiв мої, i тiльки мої! Вони дадуть менi таку силу, що ти заслужиш з лишком безсмертя! А поки що я зануру тебе в сон, i ти прокинешся вже хлопчиком-рабом у каменоломнях. А далi вже твоя кмiтливiсть пiдкаже, як iз цього вибратися!
  Коли ти перемiстишся, то я зможу помiняти долю, удачу, та везiння президента Путiна та царя Миколи Другого. Ти збиратимеш по рiзних свiтах артефакти для мене, а тим часом з початку двадцятого столiття iсторiя Росiї пiде вже по-iншому. Тобто навiть якщо ти не збереш артефакти - дев'ять каменiв та корону Кощiя, все одно цар Росiї Микола Другий отримає удачу, долю, та везiння президента Росiї Володимира Володимировича Путiна!
  Олег Рибаченко широко посмiхнувся i вiдповiв:
  -Це добре! У новому свiтi я буду спокiйний, що нарештi ходи iсторiї змiнився на краще! I що Росiя зможе навести у всьому свiтi лад i стати країною-гегемоном! I гегемоном-абсолютним!
  Вiчно юна циганка наказала:
  - Лягай на диван!
  Олег Рибаченко лiг.
  Дiвчина-чарiвниця забурчала:
  - А тепер спи! Ти прокинешся в iншому свiтi.
  Очi у Олега Рибаченка зiмкнулися, i вiн практично моментально поринув у сон.
  Циганка ж витягала з шуфлядок заздалегiдь припасованi iнгредiєнти i почала готувати зiлля. Включила газ пiд заздалегiдь приготовленим для магiї казаном. I почала туди кидати рiзне, вимовляючи заклинання. Одночасно вiчна дiвчина витягала i кишенi колоду карт i заспiвала:
  - Ой, доля, доля Миколi допоможи! Вiд Путiна удача, до царя Романова прийди!
  Нехай Романов перемагає,
  Править немов Чингiсхан...
  Нехай у успiху прибиває,
  Путiна викрав дар!
    
  Для Росiї це краще,
  Микола великий цар...
  Чи стане Чингiсхана крутiше,
  Як Володимир Путiн стань!
  Котел закипiв, i в ньому завирувало зiлля. Циганка зробила розклад карт, вимовила заклинання i жбурнула колоду в кипляче марево... Повхнув надяскравий спалах, наче вiд тисячi фотоблиць. Спальний Олег Рибаченко зник... А потiм, засвiтившись, згинув i казан.
  У просторiй залi, де чаклувала велика чарiвниця, стало порожньо i тихо!
  Вiчно молода вiдьма сказала:
  - Ну що! Я змiнила хiд iсторiї, i це круто! А якщо цьому iдеалiсту пощастить i вiн збере артефакти, то я стану настiльки могутньою, що Сам Сатана менi позаздрить!
  I циганка-чарiвниця блиснула смарагдовими очима!
  I сталося диво!
  Що й справдi очiкувало на Миколу Другого... Дiйсно дуже багато чого змiнилося. Не було кривавої колотнечi пiд час коронацiї. I успiшно йшла експансiя до Китаю. Вiйна з Японiєю, зрозумiло, сталося. Це взагалi було iсторично неминуче. Зрозумiло, що слiд було роззброїти i знищити монстра в особi самураїв. I вiд цього нiкуди не подiтися. Не можна залишати небезпеку на рубежах.
  Вiйну першою розпочала Японiя, але її спроба нападу на росiйськi кораблi виявилася невдалою. Росiяни не отримали суттєвих пошкоджень, а десяток мiноносцiв Країни Вранiшнього Сонця виявилися потопленi.
  "Варягу" теж вдалося вирватися з оточення. Що виявилося великим успiхом. Та й на море швидше прибув адмiрал Макаров i давай трощити японцiв. I генерал Куропаткiн розбив самураїв на сушi i повнiстю зайняв весь Корейський острiв.
  I ось навiть цар Микола Другий ухвалив рiшення: треба вiд Японiї убезпечитися назавжди! А як? Так висадити десант i цiлком приєднати до Росiї, як губернiю.
  I ось на морi вiдбулася вирiшальна битва, де японський флот остаточно був добитий адмiралом Макаровим.
  У бою брала участь i четвiрка дiвчат! Голоногих та у бiкiнi!
  Наталя, Зоя, Аврора, Свiтлана. Чотири красунi, якi, розмахуючи шаблями, беруть на абордаж найбiльший корабель самураїв.
  Наташа розтинає японця i кричить:
  - Будеш розмазаний вузькоокий!
  Зоя розрубала, iншого самурая, i помiтила:
  - А в тебе очi сапфiровi!
  Наташа, провiвши млин, пiдтвердила:
  - Звичайно, так! Звичайно, так!
  А тут Аврора ще взяла i голою п'ятою рушила японцю в пiдборiддя. Зламала йому щелепу, i ревела:
  - За Батькiвщину Ура!
  Свiтлана взяла, знесла голову самураю i в'янула:
  - За царя Миколу Другого!
  Так зрозумiло вiд успiху багато залежить. Зокрема адмiрал Макаров залишився живим. I виявився другим Ушаковим. Як спритно командує. Сам на рухомому крейсерi, скрiзь встигає. I японцiв, у яких, до речi, великої переваги в гарматах не було, б'ють вроздрiб i тактично.
  Мистецтво полководця чи флотоводця бере нагору над невеликою чисельною перевагою.
  Тим бiльше на цей час i японцi кiлькiстю слабшi. Так що Макаров громить їх. Нав'язує ближнiй бiй, де росiйськi кораблi, що мають бронебiйнi снаряди, куди сильнiшi.
  I японцi зазнають поразки. А дiвчата захоплюють черговий, самурайський корабель. I на ньому прапор царської iмперiї здiймається!
  Що ж японцi? Не дуже у вас з фартом? Микола Другий отримав успiх Володимира Путiна i так добре у нього все пiшло!
  А дiвчата? Четвiрка красунь у бiкiнi - це вiдьми-рiдновiрки якi вирiшили боротися за царя, хоча зазвичай їм немає жодного дiла до цього свiту.
  Але в цьому випадку допомогти росiйському народовi треба. I це внаслiдок везiння Путiна. Нiколи б вiн не захопив би Криму без пострiлу, якби нi тi ж чотири дiвчини-вiдьми. Вони допомогли здiйснити диво. Але чи потрiбно було вiдбирати Росiї у братського народу Крим, це ще питання. А ось приєднати Китай до Росiйської iмперiї чудова iдея! Уявiть собi, скiльки пiдданих виявиться у Росiйського царя - та можна весь свiт задавити!
  Коротше кажучи, дiвчата тут задарма час не втрачають. I вже новий броненосець штурмують.
  I знову його захоплюють. А шаблi в руках красунь так i миготять, та ще й такi гострi. I стiльки японцiв змiшали.
  Битва на морi закiнчилася остаточним потопленням японської ескадри та полоненням адмiрала Того.
  I почалася висадка десанту. Пароплавiв та транспортiв не вистачало. I в хiд йшли i баркаси, i на крейсерах та броненосцi перевозили, i багато чого iншого робили. Цар наказав використовувати пiд час десантування i торговий флот.
  Росiйськi вiйська обивали тиск самураїв, якi намагалися їх скинути з плацдарму. Але царська армiя трималася мужньо. I масована атака виявилася вiдбитою з великими втратами.
  Дiвчата вiдьми пiд час штурму рубали шаблями, i кидали у противника босими ногами гранати.
  Вони звичайно на найнебезпечнiших мiсцях. А як iз кулеметiв почали палити. Кожна куля в цiль.
  Наташа вела вогонь, жбурнула босими пальчиками нiжок гранату i прочирикала:
  - Немає мене крутiше!
  Зоя, б'ючи з кулемета, кинула босими пальчиками нiжок подарунок смертi i пискнула:
  - За царя Миколу Другого!
  Аврора, продовжуючи палити з кулеметiв, i пiдскакувати, як огризнеться i видасть:
  - За велику Русь!
  Свiтлана, продовжуючи трiпати ворога, агресивно видала, скелячи зубки, кидаючи голою п'ятою гранату:
  - За царську iмперiю!
  Воїтельки продовжували бити, i молотити. У них такий запал енергiї. Вони стрiляють собi i трощать наступаючих самураїв.
  Вбитих ним японцiв уже тисячi, десятки тисяч.
  I розбитi самураї бiжать... Дуже вже забiйнi проти них дiвчата.
  А росiйськi багнетами, шматують самураїв ...
  Штурм вiдбито. I новi росiйськi вiйська висаджуються на узбережжя. Плацдарм розширюється. Та непогано, звичайно, для царської iмперiї. Одна перемога за iншою. I адмiрал Макаров теж з гармат допоможе. Кошторис японцiв.
  I ось росiйськi вiйська вже рухаються Японiєю. I їхню лавину не зупинити. Вони шматують противника, i колють багнетами.
  Наташа, атакуючи самураїв, i рубаючи їх шаблями, спiває:
  - Бiлi вовки збиваються у зграю! Тiльки тодi виживе рiд!
  I як метне босими пальцями нiг гранату!
  Зоя пiдспiвує, з лютою агресiєю. I теж метаючи босими нiжками, щось неповторне, забiйне:
  -Слабкi гинуть, їх вбивають! Захищаючи священне тiло!
  Августина стрiляючи по супротивнику, i рубаючи шаблями, i кидаючи босими пальчиками нiжок гранати, верещить:
  - У буйному лiсi йде вiйна, звiдусiль, виходять погрози!
  Свiтлана, ведучи вогонь, i кидала босими нiжками презенти смертi, взяла i провизжала:
  - Але ж перемагаємо завжди ворога! Бiлi вовки салют героям!
  I дiвчата хором, винищуючи супротивника, спiвають, метаючи босими нiжками смертельне:
  - На священнiй вiйнi! Буде наша перемога! Прапор iмперський уперед! Слава полеглим героєм!
  I знову дiвчата стрiляють i оглушливо завиваючи спiвають:
  - Нас нiхто не зупинить! Нас нiхто не переможе! Бiлi вовки давлять ворога! Бiлi вовки - салют героям!
  Дiвчата йдуть i бiжать... I армiя Росiї рухається до Токiо. I японцi гинуть, i їх викошують. Рухається росiйська армiя. I одна перемога за iншою.
  Цар Миколай справдi витяг щасливий квиток. Ось уже росiйськi вiйська приступають до штурму японської столицi. I це все так чудово.
  Дiвчата тут, звичайно, попереду всiх i на великiй висотi їхнiй натиск i подвиги.
  Особливо, коли босими ногами гранати метають. Це взагалi викликає шок та трепет у самураїв.
  А ось вони пiднiмаються на стiну японської столицi. I рубають собi в капусту людей та коней. Розкришили супротивникiв у трiски. Наступають, з криками та реготом дiвчата! I голими п'ятами як довбануть у пiдборiддя. Японцi летять догори дригом. I падають собi на кiлки.
  А войовницi ще дужче шаблями махають.
  А самураї зазнають поразки за поразкою. Ось росiйськi вiйська та Токiо взяли.
  Мiкадо в страху бiжить, але йому нiкуди не втекти. I ось дiвчата беруть його в полон i пов'язують!
  Чудова перемога! Японський iмператор пiдписує зречення на користь Миколи Другого. Титул росiйського царя значно подовжується. Корея, Монголiя, Маньчжурiя, Курили, Тайвань i Японiя стають росiйськими губернiями. Хоча Японiя має невелику, обмежену автономiю. Але її росiйський iмператор, самодержавний цар!
  Микола Другий залишається абсолютним монархом, нiчим не обмеженим. Вiн є самодержавний цар!
  I тепер ще й iмператор Японiї, Жовторосiї, Богдихан, Хан, Каган, та iнше, iнше, iнше...
  Та бiльше везiння. Ось зауважте успiх, Путiна дозволила скiльки завоювати! Двадцять перше столiття, на жаль, не надто пiдходить для захоплень!
  А яка користь Росiї вiд того, що ворог Путiна Маккейн помер вiд раку головного мозку? Везiння, звичайно ж, колосальне, тут навiть навмисне не вигадаєш - щоб твiй ворог такою поганою i неприємною смертю помер!
  Але вiддача Росiї конкретна нуль.
  А ось для Миколи Другого, такий успiх i везiння Путiна обернулися великими територiальними придбаннями. А насправдi навiщо фортунi давати подарунки Путiну. Ну, вiд того, що Собчак так вчасно помер i не довелося давати йому посаду голови конституцiйного суду, як користь Росiї?
  А цар Усiя Русi Микола другий особистiсть непересiчна. Звичайно пiсля такої великої перемоги, його влада i авторитет змiцнилися. А отже, можна деякi реформи провести. Зокрема у Православ'ї! Дозволити дворянам мати по чотири дружини, як в Iсламi. А також давати право на другу дружину солдатам нагороду за подвиги та вiрну службу.
  Гарна реформа! Якщо кiлькiсть iновiрцiв та iноземцiв в iмперiї зросла, то треба росiйським числом прирости. Як це зробити? За рахунок жiнок iнших народiв. Адже якщо росiйська вiзьме собi за дружину трьох китаянок, то в нього будуть вiд них дiти, а цi дiти хто будуть за нацiональнiстю?
  Звичайно, росiяни по батьковi! I це чудово! Микола Другий маючи прогресивний розум, був бiльш релiгiйний для виду, нiж у душi. I, зрозумiло, поставив релiгiю на службу державi, а не навпаки!
  Микола Другий у такий спосiб змiцнив свiй авторитет в елiтi. Тож чоловiкам цього давно хотiлося. I прискорив русифiкацiю околиць.
  Ну, а попи теж уже не заперечували. Тим бiльше, що вiра у ХХ столiттi ослабла. I релiгiя служила царевi, не дуже вiрячи в Бога!
  А вiйськовi перемоги зробили Миколу популярним у народi, i той, хто звик до авторитаризму, не хотiв особливо змiн. Iншої влади росiяни i не знали!
  А в економiцi зростання, зарплата зростає. Щороку по десять вiдсоткiв приросту. Насправдi, до чого змiни.
  У 1913 роцi цар Микола на трисотлiття Романових, ще раз скоротив робочий день до 10,5 години, а в суботу i передсвятковi днi, ще до 8 години. Зросла i кiлькiсть вихiдних та свят. Стала вiдзначатись як вихiдний день i дата капiтуляцiї Японiї. I день народження царя, i день народження царицi, i день коронацiї.
  Пiсля того як з'ясувалося, що спадкоємець престолу хворий на гемофiлiю, цар Микола взяв собi другу дружину. Таким чином, вирiшувалося питання престолонаслiдування.
  Але насувалася велика вiйна. Нiмеччина мрiяла передiлити свiт. Однак царська Росiя до вiйни була готова.
  У 1910 року росiйськi приєднали собi Пекiн, i розширили iмперiю. Британiя погодилася на це в обмiн на союз проти Нiмеччини.
  Царська армiя була найчисленнiшою i найсильнiшою. Її чисельнiсть у мирний час досягла трьох мiльйонiв та тисячi полкiв. Нiмеччина у мирний час мала всього шiстсот тисяч. Плюс ще Австро-Угорщина, та її вiйська небоєздатнi!
  Адже нiмцi ще планують воювати з Францiєю та Британiєю. А де їм потягти два фронти?
  У росiян першi у свiтi легкi танки "Мiсяць"-2 у серiйному виробництвi. I бомбардувальники чотиримоторнi "Iлля Муромець" та винищувачi з кулеметами "Олександр" та багато iншого. I, звичайно ж, потужний флот.
  Немає Нiмеччини рiвних сил.
  А нiмцi ще надумали наступати, на Бельгiю i в обхiд Парижа. Тут їм зовсiм нiчого не свiтило.
  Але вiйна все одно розпочалася. Нiмеччина зробила свiй фатальний хiд. I її вiйська рушили до Бельгiї. Тiльки ось сили нерiвнi. Росiйськi вiйська Пруссiєю i Австро-Угорщиною вже рухаються. I танка "Мiсяць"-2 зi швидкiстю 40 кiлометрiв це вже колосальна сила.
  Причому, зауважте, везiння царя Миколи в тому, що почалася вiйна. Сам би цар на Нiмеччину не напав би. А так на боцi росiйських великий, переважна перевага в силах, танки, перевага в артилерiї, i найкраща в кiлькостi та якостi авiацiя. I сильнiша економiка, як вдалося уникнути спаду, викликаного революцiєю та поразкою у вiйнi. А так весь час пiдйом та успiхи за успiхами.
  Очевидно, нiмцi потрапили пiд удар. А тут ще й самi полiзли основними силами проти Францiї та Британiї. А куди вже їм!
  А Iталiя вiзьми i вiйну Австро-Угорщини оголоси! Єдиний плюс, що Туреччина у вiйну проти Росiї вступила. Але це царевi навiть краще, можна нарештi забрати собi Константинополь i протоки! Так що...
  А ще й чотири вiдьми, вiчно юнi рiдновiрки Наташа, Зоя, Аврора, Свiтлана у битвi! А вони вже врiжуть! Так i врiжуть i нiмцям, i туркам!
  Письменник та поет Олег Рибаченко прийшов до тями. Вiчно, юна вiдьма-чарiвниця виконала свою обiцянку, давши Миколi Другому удачу Володимира Путiна i тепер Олег Рибаченко має виконати своє. Пробудження було нелегке. Хлоп'яче тiло обiгрiло жорсткий батiг. Пацан пiдскочив. Та Олег Рибаченко тепер м'язистий хлопчик скований ланцюгами за руки та ноги. Видно засмагле до чорноти, сухе та жилисте тiло, з рельєфними м'язами. Дiйсно сильний i витривалий раб, з мiцною шкiрою, яка настiльки вже задубiла, що її не може розсiкти бити наглядача. Ти бiжиш разом з iншими хлопчиками снiдати, вставши з гравiю, де юнi невiльники сплять зовсiм голi i без ковдр. Щоправда, тут тепло, клiмат на кшталт Єгипту. I хлопчисько всi голi, тiльки однi ланцюги. Втiм, досить довгi та ходити практично не заважають, як i працювати. Але широкий крок у них не зробиш.
  Перед їжею сполашуєш руки в струмку. Отримуєш, пайку: махаю з рису, i шматочки риби, що пiдгнили. Втiм, голодному хлопчику-рабу це здається делiкатесом. А потiм iдеш на копальню. Вранцi ще сонце не зiйшло i досить приємно.
  Босi ноги хлопчаки огрубiли, ороговiли настiльки, що гострi камiнцi зовсiм не боляче, навiть приємно лоскочуть.
  Каменоломнi, де дiти працюють до шiстнадцяти. Звичайно у них меншi тачки, i знаряддя працi. Але працювати треба п'ятнадцять, шiстнадцять годин як i дорослим.
  Смердить, то потребу справляють прямо бiля вибоїв. Робота нехитра, рубати кирками камiння, потiм їх вiдносити у кошиках, або на ношах. Iнодi треба штовхати й вагонетку. Зазвичай хлопчаки штовхають її по двоє та троє. Але Олега Рибаченка ставлять одного, так вiн дуже сильний. I кирка в його руках як у дорослого. Йому потрiбно виконати значно бiльше завдання, нiж iншим.
  Правда i дають бiльше i частiше. Тричi на день, а не два.
  Хлопчик-раб у чиє тiло вселився Олег Рибаченко тут уже не перший рiк. Слухняний, працьовитий, всi рухи вiдпрацьованi до автоматизму. Дiйсно бiса сильний, витривалий i практично не знає втоми. Але при цьому хлопчик майже не росте, i йому зараз на вигляд не бiльше дванадцяти за середнього для цього вiку зростання.
  Але сили натомiсть... На кiлька дорослих. Малолiтнiй богатир. Який втiм, мабуть, нiколи не стане дорослим, i у нього не буде рости борода.
  I слава Богу! Як письменник та поет Олег Рибаченко не любив голитися. Працюєш собi i ламаєш камiння, кришить їх. I в кошик. Потiм несеш її у вагонетку. Пхати її важко, i це роблять дiти по черзi.
  Хлопчики тут майже чорнi, але риси обличчя або європейськi, або iндусiв чи арабiв. Причому європейських набагато бiльше.
  Олег придивляється до них. Розмовляти рабам не можна, луплять батогом.
  Олег Рибаченко поки що теж мовчить. А вивчає. Тут крiм чоловiкiв-наглядачiв є ще й жiнки. Вони теж жорстокi i б'ють батогом.
  Причому не у всiх хлопчикiв шкiра така мiцна, як Олег. У багатьох лопається, тече кров. I можуть наглядачi забити на смерть. Робота дуже важка, i хлопчаки, особливо коли сонце пiднiмається, начитають сильно потiти.
  А тут сонце не одне, а цiлих два. I день вiд цього дуже довгий. I багато роботи. Хлопчаки не встигають виспатися та вiдпочити. Для них це велика мука.
  Олег Рибаченко працював собi, машинально рубав та грузив. Перемiшував собi...
  I уявив собi картину, що дiялося пiсля того, як Микола Другий отримав успiх президента Росiї Володимир Путiна.
  Наташа, Зоя, Аврора та Свiтлана атакують австрiйцiв у Перемишлi. Росiйське вiйська вiдразу взяли Львiв. I атакують найсильнiшу фортецю.
  Дiвчата голоногi й у бiкiнi стрiмко мчать вулицями мiста.
  Вони рубають австрiйцiв та кидають маленькi диски босими нiжками.
  Одночасно дiвчата спiвають:
  - Царю Миколою наша месiя,
  Грiзний правитель - могутньої Росiї...
  Свiт весь трясе - де вiн пройде -
  За Миколу з пiснею вперед!
  Наташа рубає австрiйцiв, i кидає босими пальцями ноги гранату i спiває:
  - За Русь!
  Зоя теж трощить ворогiв, i пiдспiвує з апломбом:
  - За царську iмперiю!
  I летить кинута її босою ногою граната! Ось це дiвка забiйна. Може скрушити щелепу i випити море!
  I Аврора теж босими пальцями нiг метне диск, розкидає австрiйцiв i пискне:
  - За велич Росiї!
  I вишкiрить свої дуже гострi зубки! Якi сяють наче iкла.
  Свiтлана теж пiддавати не забуває, i реве:
  - Русь Святого та Непереможного Миколи Другого!
  Дiвчина показує колосальний азарт. I босими нiжками все пiдкидає, i пiдкидає подарунки!
  Наташа, ведучи вогонь i рубаючи, i метаючи босими ногами забiйне, пищить:
  - Я Русь свою люблю! Я люблю Русь! I всiх вас розпилю!
  А Зоя теж стрiляє i завиває, жбурляючи босими пальцями нiг, щось розривне:
  - Великого Миколи царя! Нехай належать йому гори i моря!
  Аврора, покрикуючи з дикою, лютою люттю, i метаючи босими пальцями нiг презенти, виє:
  - Нас нiхто не зупинить! Нас нiхто не переможе! Дiвки лихi тиснуть ворогiв, босими нiжками, голими п'ятами!
  I знову дiвчата у дикому натиску. Захоплюють Перемишль з ходу та спiвають, пишучи на ходу;
  Славиться Русь наша свята,
  У нiй багато майбутнiх перемог.
  Дiвчина бiжить боса,
  I її красивiшої у свiтi немає!
  
  Ми лихi Родновiрки,
  Вiдьми, що завжди боси...
  Дуже люблять хлопцiв дiвки,
  Своєї лютої краси!
  
  Нiколи ми не поступимося,
  Не прогнемося пiд ворогiв...
  Хоч у нас босi ступнi,
  Буде багато синцiв!
  
  Дiвчатам милiше мчати,
  По морозу босонiж...
  Ми воiстину вовченята,
  Можемо врiзати кулаком!
  
  Нас зупинити не в змозi,
  Фрiцев грiзна орда...
  I не носимо ми черевикiв,
  Нас боїться Сатана!
  
  Служать дiвки Боговi Роду,
  Що, звичайно, великий...
  Ми за славу та свободу,
  Буде кайзер бридкий бiт!
  
  За Росiю, що всiх красивiше,
  Пiднiмаються бiйцi.
  Ми поїли жирної кашi,
  Чи не згинаються бiйцi!
  
  Нас нiхто не зупинить,
  Сила дiвчат гiгант...
  I сльозинки не впустить,
  Тому що ми талант!
  
  Нi дiвчата не зiгнутися,
  Вони мiцнi завжди...
  За Вiтчизну яро б'ються,
  Нехай здiйсниться мрiя!
  
  Буде щастя у всесвiтi,
  Буде Сонце над Землею...
  Своєю мудрiстю нетлiнною,
  Кайзера багнетом зарой!
  
  Вiчно Сонце людям свiтить,
  Над найширшою країною,
  У щастя дорослi та дiти,
  I будь-який боєць герой!
  
  Не буває багато щастя,
  Бути вдачi вiрю нам...
  Нехай розвiється негода -
  А ворогам ганьба та сором!
  
  Рiд наш Бог такий Всевишнiй,
  Немає прекраснiшого за Його...
  Станемо ми душею вищою,
  Щоб злий всiх рвало!
  
  Переможемо ворогiв, я вiрю,
  З нами Бiлий, Росiйських Бог...
  Буде в радостi задум,
  Не пускай зло на порiг!
  
  Ну, коротше за Iсуса,
  Будемо вiрними завжди...
  Вiн же росiйський Бог послухай,
  Бреше що Вiн жид Сатана!
  
  Немає на дiлi Бог Всевишнiй,
  Нас Найсвятiший головний Рiд...
  Як надiйний Вiн дах,
  I його Син-Бог Сварог!
  
  Ну, коротше за Росiю,
  Не соромно померти ...
  А дiвчата всiх гарнiших,
  Силої баби, як ведмiдь!
  
  
  Плани не змiнилися
  Гiтлер всього-на-всього не став змiнювати план ОКВ, i наступ на Сталiнград велося i з пiвночi i пiвдня, групами армiй А i Б. А штурм був доручений Майнштейну. В результатi Сталiнград упав за десять днiв штурму з усiх бокiв. А радянськi вiйська опинилися у повному оточеннi. Пiсля чого вермахт рушив уздовж узбережжя Волги до Каспiйського моря. А чим вiдповiла Червона армiя? Наступ у центрi виявився не надто успiшним.
  Плюс ще й Японiя виграла битву пiд Мiдвей, щоправда вiдкривати другого фронту не стала, проте захопила Гавайськi острови. I водночас сухопутнi частини самураїв рушили на Iндiю. Щоб утримати цю колонiю Британiї, довелося зняти частину вiйськ з Єгипту, вiдмовившись вiд операцiї "Смолоскип".
  Нiмцi володiли iнiцiативою на схiдному фронтi. Швидке взяття Сталiнграда обвалило пiвденний фланг. Фрiцi проскочили до Каспiйського моря i вiдрiзали Кавказ суходолом. А тут ще й Туреччина вступила у вiйну. Її армiя хоч i не надто сильна, але досить численна i здатна битися смiливо.
  Вже в першi днi турки взяли Батумi, i оточили Єреван. Та їх досягнення пристойнi, бо Червона армiя скута нiмецьким фронтом.
  Слiд зазначити, що гiтлерiвцi користувалися тим, що радянськi вiйська вступали в бiй прямо з ешелонiв i били їх частинами. Це, зрозумiло, перебiг вiйни впливало негативно.
  Сталiн теж нервував i психовав - вимагав утримати Кавказ за всяку цiну.
  Коротше не вийшло героїчної оборони Сталiнграда, i все посипалося. I навiть вiдсутнiсть японських дивiзiй Далекому сходi не допомогло.
  Нiмцi рухалися вздовж узбережжя Каспiйського моря до Дагестану. Зупинити їх пилися - проте, сили нерiвнi, крiм того Червона армiя зазнавала великих труднощiв iз постачанням. I прогиналася. I бомбили фрицi активно.
  США майже не чiпали Третiй Рейх абстрактнi перемогами Японiї. Британiя трохи послабшала, i теж не лiзла на рожен! Тепер нiмцi мали надто багато лiтакiв i могли пресувати реально.
  Сталiн же показав свої гiршi якостi i дуже часто зривався i репетував, але приймав не найкращi рiшення.
  Тож втрата Кавказу ставала неминучою.
  Ось уже на кордонi з Азербайджаном триває бiй.
  Радянськi дiвчата вiдчайдушно борються. Ось б'ються красунi вiдчайдушно.
  I не вiдступають i не здаються. I повзають собi тилами.
  Наташка, Зоя, Августина та Свiтлана притягли з тилу нiмецького генерала. Це чудово. Дiвчата поставили його на колiна та змусили собi цiлувати босi нiжки. Той цмокав їх з великим ентузiазмом! I облизував дiвчатам п'ятки.
  Воїтельки взагалi такi сексуальнi та чарiвнi. Потiм дали фрицям бiй.
  Наталка полоснула чергою, зрiзала фашистiв. Шпурнула босою ногою гранату i прочирикала:
  - За велику славу!
  Зоя теж вистрiлила i пискнула:
  - За Батькiвщину та Сталiна!
  Взяла босими пальцями нiг жбурнула гранату. Розкидала гiтлерiвцiв i пропищала:
  - За СРСР!
  Дiвчата такi прекраснi та чудовi.
  Августина теж кинула босою ногою гранату, i скелячи зубки, взяла i прошипiла:
  - Я така бойова! Як термiнатор!
  I Свiтлана, теж запустить босими пальчиками нiжок таке забiйне та руйнiвне. I знову заспiває:
  - Наша дружба монолiт, i на тому вона стоїть!
  Четвiрка, та так б'ється - ось це дiвки! Смiшнi красунi i показують у вiдповiдь свої довгi мови.
  Воїтельки найвищого розряду. I як лупнуть, i як прокричать.
  Давлять собi нiмцiв, наче ягоди пресом.
  Наташа вистрiлила, кинула босою ногою гранату i заспiвала:
  - Ми воїни свiтла i червоного прапора!
  Зоя теж босими пальцями нiг запустила забiйне i в'янула:
  - I за Ленiна битимемося!
  А далi полоснула Августина, вискалившись:
  - В iм'я великої радостi!
  А потiм стрiльнула i Свiтлана, i босими нiжками запустила гранати, проревiвши:
  - За таке ми вiзьмемося та перевернемо!
  Четвiрка активно працює та стрiляє. Ну, це все-таки дiвки якi знаються на винищеннi. I б'ються не так собi.
  А як треба реальним термiнаторам... Воїтельки високого польоту. I у них азарт руйнування.
  Наташа знову босою ногою кинула гранату i прошипiла:
  - Я свiт чудово цей розумiю, як загострення класової боротьби!
  Зоя теж прошипiла, кидаючи босими пальцями нiг забiйну гранату, що розриває тiло.
  - У якому будинку буде червоний прапор!
  А потiм Августина дала чергу. Викосила гiтлерiвцiв, i голою ногою кинула гранату - прошипiвши:
  - Великий космос, це наша земля, i все це ми!
  Вiйницi справдi здатнi порвати навiть грiлку.
  А тут i Свiтлана як шугане босою нiжкою гранату, дасть чергу i видасть з люттю:
  - В сказi вогонь, i брикливий кiнь!
  Дiвчата очевидно як заведуть. I бадьять.
  А з боку нiмцiв екiпаж Герда бореться на Т-4. Знову як заведеться, то не розминешся i не придушиш такий натиск. В очах у дiвчат таке пекельне полум'я.
  Вони стрiляють собi i не дають шансiв на порятунок. I не встояти проти їхнiх бiлих, перлинних зубiв.
  Воїтельки агресивнi та завивають:
  - Дикий аромат! Усiх ворогiв вiдправимо до пекла!
  Герда пальне, пiдiб'є тридцятьчетвiрку i пискне:
  - Майбутнi перемоги!
  Шарлота пальцями босих нiг натисне на гашетку i булькне:
  - На частини розiрвемо!
  Магда теж пальнула, розбила Т-26 i видала:
  - Розкриємо.
  I босими пальчиками струсила.
  I Христина теж як натисне босими нiжками на педалi i прошипить:
  - За нашу партiю ура!
  Дiвчата зрозумiло i майже голi в бiкiнi та босi. I при цьому вкрай сексуальнi.
  I ведуть наступи на своєму не надто досконалому, але ефективному Т-4. I куляють собi по вороговi. Не поступитися таким дiвчатам нi в чому! А як вони вишкiряться. А як скривлять пику!
  Герда реве собi, стрiляючи за допомогою босих пальцiв нiг:
  - Герда любить вбивати, ось цього Герда!
  I знову випускає снаряди.
  А далi стрiляє по черзi Шарлота i реве, пiдбивши тридцятьчетвiрку:
  - Я їм розпорю животи!
  I босими нiжками знову запустить.
  А тут ще й Христина вбивча додасть. Також за допомогою босих пальцiв нiжок.
  I прореве:
  - Я втiлення агресивностi!
  А талiя в неї якась, а рельєфний прес!
  А тут i Магда вiзьме i влучить, i прореве:
  - Банзай!
  I теж у неї нiжки босi, i точенi!
  Четвiрка нiмкеня лiзе собi i реально перемагає. У нiй стiльки агресiї та життєвої енергiї.
  Войовницi пруть собi та стрiляють. Не дають узвозу Червоної армiї.
  А в небi теж льотчицi борються i таке показують. Що їхнiй дух незмiрний.
  Ось найновiший нiмецький Фокке-Вульф. На ньому Гертруда. I це дiвчина показує, що вона крутiша за чоловiкiв. Так фашистiв молотить. Не дає їм не найменшої пощади. Справжнiй бiй затiяла Гертруда.
  I збиває радянський Як i верещить:
  - Я є дiвка супер!
  Пiсля чого вiзьме та покаже мову. I знову вiзьметься за тотальне винищення. Ось це дiвчисько. I теж боса й у бiкiнi. А потiм ЛАДГ збила, i знову проревела:
  - Летчиця навiдниця!
  I захоче на всю горлянку. А потiм вiзьме i ПЕ-2 зiб'є. Таке ось дiвчисько, найкрутiшого розмаху та класу. Далi знову провела маневр i з авiагармат потрощила Як. I пробоїть.
  - Я вовчиця неба!
  А зубки як вишкiрить! I як визвiритися! Та й баба! Всiм бабам баба!
  Але, зрозумiло, ще фашисти i на пiвднi намагаються наступати.
  Там, зокрема, льотчиця Хельга б'ється на МЕ-109. I так успiшно, що вiд англiйцiв вiдлiтають уламки.
  Збила дiвчина "Мустанг" i заспiвала:
  - Бузковий туман над нами пропливає!
  Взагалi, як добре битися босий i в бiкiнi. До чого це практично! I дуже зручно.
  Хельга льотчиця. Досить розуму фюреру послухати порад i допустити дiвчат на танки лiтаки, i в армiю. I як набагато краще пiшли у фрицiв справи.
  Вони й самi не очiкували, що жiночi тiла такi ефективнi. Ось Хельга лихо набирає собi обороти та рахунки.
  Дiвчина босонiжками натискає собi на педалi i реве:
  - Я така чудова - буря!
  Хельга збиває ще два англiйськi лiтаки i харчує:
  - За мною Нiмеччини воїни в ряд!
  I ще збила бомбардувальник! Ось це дiвка! Всiм дiвкам велика та крута воителька. Якщо вже винищує, теж без жодних церемонiй та жалю.
  Дiвчата взагалi тут такi сексуальнi!
  А вiйська Роммеля рвуть пустелею, не чекаючи пiдходу додаткових сил. Треба перемогти, отже, треба. Легендарний полководець "Лис пустелi" звик уже битися з переважаючими силами. I солдати його також такi. Ось, наприклад, добiрна рота воїнок з СС. Їх перекинули на початку грудня, коли фронт трiщав, нiмцi вiдступали, а англiйцi, навпаки, проривалися, деблокувавши Толбук, i погрожували скинути вермахт з африканської землi.
  Тодi бiснуватий фюрер i запропонував: перекинути жiночий батальйон тигриць. Не тому, що дами змiнять баланс сил, але щоб чоловiкам особливо iталiйським стало соромно i вони б куди агресивнiше i вмiло билися. Адже якщо загартованi суворими тренуваннями, елiтнi дiвчата попереду, то мужикам буде дуже навiть соромно.
  Воювали в одному бiкiнi, використовуючи для захисту спецiальнi креми. За пiвроку їх босi, дiвочi нiжки настiльки ороговiли, що не боялися розпечених як сковорiдка пiскiв, а вiд засмаги шкiра набула темно-шоколадного кольору. I у багатьох уже не один десяток трупiв за плечима.
  Марго i Шелла, - двi зовсiм ще юнi, але вже загартованi в боях арiйки. Вони наймолодшi в ротi, але за пiвроку вже встигли заробити залiзним хрестом Першого Класу (другий клас, вже мали все в батальйонi), безжальнi й добрi.
  Марго мала волосся кольору вогню, а Шелла бiла з домiшкою меду бiлявка. Ось вони борються, вiдбиваючи натиск британських танкiв, що контратакують. "Матiльди" з їх потужним бронюванням рухаються попереду. Далi прохiднi "Кромвелi" з фугасними снарядами та легшi машини. Дiвчата закопали в пiсок. Стрiляти в лоба по таких танках марно. Треба, щоб їх не помiтили, а потiм...
  "Матiльда" i "Кромвель" важать близько тридцяти тонн, i коли вони проїжджають над викопаними в глинистому пiску окопами, ставати страшно. Зверху сипле на голi, засмаглi шиї, вiдчуваєш на собi моторошний тягар, машини викидiв. Ось та сама "Кромвель", типова праска з похилою бронею в 70 - мiлiметрiв, яку навiть 88-мiлiметрова гармата не завжди може взяти. Пахне британським, дуже рiзким запахом бензином i машинним маслом. У дiвчат є свої сюрпризи, легкi безвiдкатки. Найпершi моделi Фаустпатронiв. Так чоловiки як це прийнято пропускають жiнок вперед, так їм випробування нового i як очiкується перспективної зброї.
  Але й виставили дiвчат, попри лицемiрне гасло нацизму: "вiйна чоловiча справа, жiнкам мир!", у пекло.
  Втiм, пiхота вiдстала, а отже є шанс вiдсидiтися в окопах i перемогти.
  Шелла вимовляє пошепки, боячись чхнути вiд пiску, що забиває нiздрi, що обсипається з окоп.
  - Тiльки витримка на полi бою, дозволить уникнути бродiння протухлого вiд пропущених термiнiв шампанського перемоги!
  Марго погодилася:
  - Хто не має витримки, то буде кисле вино поразок i гiрке пiйло втрат!
  Але "Матiльди", "Кромвелi", i дюжина легких "Мангустiв" уже позаду них. Тепер настав час збирання врожаю.
  Шелла, чиє колись перлове волосся посiрiло вiд пилу, i впирається босими п'ятами в гарячий пiсок, подумки звертається в дiвi Марiї та iншим святим, мовляв, не пiдведiть. Палець натискає на собачку плавно, щоб кумулятивний заряд потрапив у бензобак.
  Марго натискає на курок разом iз нею, теж неквапливо. Пiсля чого обидвi дiвчата плескають одна одною в долонi. Заряди вражають у корму, пiсля чого бензобаки пiдриває. Помаранчеве полум'я розбризкується як пiна хвиль повiтрям, чути чиїсь прокляття.
  Потiм короткi дула британських танкiв згортаються вiд поштовхiв до своєрiдних трубок.
  А дiвчата-тигрицi вiдважно кидають на ворогiв iз гранатами. I летять на всi боки уламки, рве, немов лапа вогняної кiшки промокашку броню руйнiвний потiк кумулятивних частинок.
  Ось вона жiноча лють, що говорить, що нiмкем аж нiяк не властива холоднокровнiсть. I вони вмiють битися... I нехай захлинеться атака.
  Вiдбити натиск пiхоти, що складається, як правило, з набраних шляхом облав або рiзних обiцянок, арабiв i негрiв набагато простiше. Бачачи, що танки пiдбитi, а попереду серйозний опiр вони вже за перших втрат задкують.
  Ну, а потiм i зовсiм звертаються в повальну втечу. Раз такий стиль - ображай слабких, нехай буде i так нелюдам!
  Коли атака остаточно видихнулася i дiвчата вже надвечiр продовжили свiй бiг пустелею, на ходу у них виникла розмова. Шелла запитала Марго:
  - Думаєш, все ж таки ми будемо в Олександрiї?
  Вогняна войовниця впевнено вiдповiла:
  - Думаю, що не пiзнiше, листопада, а може, у жовтнi, ми займемо, нарештi, Єгипет.
  Шелла логiчно i не звертаючи уваги на свербiж у мозолистих, вiд розпечених пiскiв пiдошвах, запропонувала:
  - Коли розгромлять цей цвях у нашому пiдчерев'ї, базу на Мальтi, постачання стане кращим, як пiдiйдуть новi частини, у ворога вже не буде шансiв.
  Марго озирнулася, скiльки там лишилося сонцю до заходу. Щоб нарештi лягти i гарненько виспатися. Близькiсть червоного свiтила до лiнiї горизонту заспокоїла войовницю. Вона лiниво помiтила:
  - Я думаю, фюрер не пропустить пiсля Перу-Хабор i Мiдуея повторити чудове десантування на Критi. Тiльки цього разу й справдi знесуть Мальту.
  Шелла з прокляттям крикнула в небо:
  - Та обрати Всевишнiй усi бази англiйцiв у пекло.
  Сонце остаточно сховалося за обрiй, найкрутiший день рокiв 21 жовтня добiг кiнця. А разом iз ним розпочалася операцiя "Бiлий ведмiдь". Чому саме бiлий? Хитра дезiнформацiя, щоб подумали, що йдеться про пiвнiч, а насправдi нищiвний свiнг боксера на пiвднi.
  Найбiльша Британська база справдi нагадувала пекло. На неї обрушилося понад тисячу зiбраних з усього схiдного фронту i бойових досвiдiв, якi отримали пристойний бойовий досвiд, бомбардувальникiв, разом з винищувачами супроводу. Англiйцi звичайно вже воюють давно, але такого потужного масованого удару не очiкували. Справдi, хто повiрить, що фрицi наважуватиметься оголити фронт, нехай навiть противник i тимчасово притих. Але британських воякiв тепер безжально б'ють. Наприклад, їхнi кораблi атакованi Ю-87, знаменитою "штукою". Не дуже швидкiснi, але зате володiють найвищою (для свого часу) точнiстю бомбометання вони терзають британський флот, що причаївся в бухтах. Бiльш сучаснi Фокке-Вульф не вiдстають, серед них навiть самий легендарний фон Рудель, король штурмової авiацiї. Вiдомий потоплення найпотужнiшого радянського лiнiйного корабля - лiнкора "Марат".
  Ось, наприклад, капрал Рiчард бачить, як немов санки з гiрки скочуються стерв'ятники. Як хижi риби з ополонки виринають численнi нiмецькi бомбардувальники. Вже вiковий англiєць кидає у страху трубку. Такого страшного видовища вiн нiколи не бачив. Сирени виють iз великим запiзненням, вже пiсля розриву бомб. Вибухова хвиля пiдкидає британських солдатiв, летять у рiзнi боки вiдiрванi руки та ноги. Ось одна iз залiзних касок розжарилася i потрапила офiцеру в морду. А той як завищить:
  - Черчiлль капут! Гiтлер крутий!
  Зенiтки англiйцiв почали стрiляти не вiдразу, а лише коли посипалися тисячi бомб. Противник все правильно розрахував: жодна бомба не повинна зникнути задарма. Так що круши ворога та бий. Усi сектори заздалегiдь позначенi на картi. Причому нахабнi англiйцi, навiть як слiд, не замаскувалися. Багато їх зенiтнi знаряддя стоять як на долонi та їх змiтають насамперед.
  Ось ствол 85-мiлiметрової довжиною в тридцять два фути зенiтки пiдкинуло i зiгнуло в повiтрi наче бублик. Пiсля чого вона впала, придавивши п'ятьох англiйцiв. Оце черево одному з негрiв розпороло i вивалися кишки.
  А бомби сипалися, i все палало, грюкнув склад iз пальним, почали рватися, розкидаючись мало не по всьому кiстяку снаряди, потiм довбав ще один склад. На додачу по всьому наполегливо вили встановленi в обтiчниках Ю-87 i Фокке-Вульф сирени, викликаючи жах у негрiв i арабiв з числа колонiальних вiйськ. Але схоже й бiлi лякаються не менше.
  Ось, наприклад, два британськi фрегати зiткнулися, та так, що гримнули котли. I навiть уламки фрегатiв, що злетiли, рвалися в повiтрi, наче замiнованi поля, а крейсер елементарно пiдсiв на дно.
  Англiйський танк "Кромвель" з коротким дулом, зате з пристойною швидкiстю i досить потужним лобовим бронюванням у панiцi розiгнався i таранив свiй власний склад, навiть ще по дорозi розчавив десяток своїх божевiльних солдатiв. Хаос наростав. Ось ще й англiйський авiаносець став просiдати, а потужний дредноут вiдкрив вогонь... узбережжям, де копошилися власнi солдати.
  I в цiй пекла двi людини залишалися абсолютно незворушними. Один iз них iндiанець, розмiрено розкурював трубку, а iншим була жiнка, явно арабського походження, але воєнної форми. Удвох вони не звертаючи уваги на проносну в смерть. Точнiше цiлу орду вершникiв анiгiляцiї, рiзалися в зовсiм звичайну карткову гру. Це була гра п'ятдесяти двома картами з джокерами, та ще й за правилами, придуманими самим червоношкiрим.
  Жiнка-арабка заявила:
  - Шуму однак багато! I що так панiку влаштовувати.
  Один iз солдатiв зi спиною посiченою осколками мало не налетiв на iндiанця, але його недбало вiдкинув немов кошеня. Крапельки кровi потрапили на обличчя червоношкiрого, i вони, посмiхаючись, злизав. Пiсля чого помiтив:
  - Створювати шум доля слабких блiдолицих. Ми ж апачi вважаємо так - немає ворога добре, з'явився супротивник - ще краще!
  Смаглява жiнка помiтила:
  - Це типова слабкiсть тих, хто сповiдує вiру Христову. Люблять поговорити про жертву, але не приносять у жертву себе.
  Iндiанець швидко кивнув:
  - Порядок будується на фундаментi, де цемент вiра, а пiсок воля! Вiра - золоте серце, а воля - залiзний кулак! Тiльки у блiдолицих немає нi того, нi iншого.
  . РОЗДIЛ No 5
  А на бомбардувальнику нiмецькою теж дiвчина. У цьому випадку Вiола. Дуже гарна блондинка, а в парi Нiколетта. I обидвi дiвчата дуже сексуальнi. Скидають iз висоти бомба. I теж войовницi босi й у бiкiнi.
  Ревуть собi дiвки:
  - Ми є такi кралi, що супермени!
  Нiколетта теж випльовує з фюзеляжу бомби. I трощить ворога. Англiйцям так дiстається.
  Вiола теж як запустить забiйну бомбу згори. I заб'є бiйцiв iмперiї Лева.
  I теж як провоє:
  - Я страх вселяю Британiї!
  I босою нiжкою трусить. I спiв:
  - Черчiлля порвемо!
  Дiвчата з Ю-188 дуже непогано кидають бомби. Машина у них нова досконала. Дуже скорострiльна у неї конструкцiя гармат.
  Ось дiвчата та англiйський винищувач збили.
  Їхнiй лiтак досить швидкiсний. Воїтельки знову за допомогою босих нiг куляють руйнування.
  Вiола реве:
  - Я в труну ворогiв усiх заганяю!
  Нiколетта пiдвиває:
  - I противника закидаю!
  I босими нiжками як вiзьме та струсить!
  Ось це дiвки i як ворогiв молотять. I не зупинитись. Справжнi арiйки.
  А коли крутять i трясуть голими цицьками.
  I знову скидають бомби.
  А ще тут дiвчата на iнших лiтаках. Ось Єва бомби скидає. Крушить англiйцiв i спiває:
  - Я є така що супер!
  I Єва теж босими нiжками крутить педалi.
  А ось Вiола знову бомбу скине i прореве:
  - Я дика дiвчина, хочу вiдразу десять чоловiкiв за годину, що дуже круто i чудово!
  Декiлька палаючих британських солдатiв кинулися у воду, щоб змити з себе полум'я. Навiть кипiло вiд входження у воду, чулися крики, дикi стогiн. А по морськiй пiнi поповзли кривавi кола, спочатку густi, потiм розходилися поступово блiдими. А воїни колись найбiльшої i найбiльшої iмперiї Землi втрачали людську подобу. Арабка зневажливо пирхнула:
  - I цi чоловiки змушують нас носити паранджу!
  Червоношкiрий хитро мружись, помiтив:
  - Мабуть, їх лякає, твiй грiзний погляд!
  Арабка єхидно скелячи зуби, заявила:
  - М'якiсть жiнки подiбна до в'язкостi бронi, тiльки куди бiльш смертоносна i унiверсальна в захистi!
  Нiмцi вважали за краще вiдразу всадити всiма силами, тактика боксера, який, розраховуючи на неготовнiсть противника, вiдразу ж кидається всiма силами на ворога. Коли десятки ворожих лiтакiв горять на аеродромах не в змозi злетiти. Коли всерединi "Ланкастерiв" рвуться їхнi власнi бомби, руйнуючи все навколо i вся. Жорстка, але ефективна тактика. Ось i симфонiя пекла досягла пiку своєї сили, а потiм почала спадати.
  Але цим, звичайно, справа не скiнчилася, в хiд вступили десантна дивiзiя. Поки англiйцi пiсля подiбної обробки, нiякi їх можна брати тепленькими. Благо вже виготовленi в необхiдних кiлькостях планери десантування та налагодженi методи їхнього буксирування. Мабуть, на сьогоднi найкращi у свiтi.
  Ось вони й летять, не як шулiки - повiльнiше, але досить швидко, та ще й у супроводi музики Вагнера - улюбленого шедевра Гiтлера. Хто ще з тих, що живуть, пам'ятав фiльм "Апокалiпсис", де американцi саме цю музику використовували, атакуючи в'єтнамцiв. Як їх це лякало. Так i тут Вагнер, i гуркiтливi мотиви через пiдсилювачi. Десантники намазали собi обличчя фосфором, i розмалювалися, вони виглядають страшенно нiби демони їх пекла. Теж розрахунок на психологiчний ефект. Плюс ще у фосфор додали деякi реактиви, i трохи магнiєвої крихти, щоб хоча б на короткий час викликати свiчення. Такi моторошнi, особливо на тлi димової заграви, численних пожеж. Вони навiть кулемети є, теж закамуфльованi як пащ драконiв. Далi вже луплять спiвучi нiмецькi та трофейнi пiстолет-кулемети. I викошенi, рванi шеренги падають до чобiт переможцiв. А багато хто просто волiє здатися, незважаючи на те, що англiйцiв набагато бiльше, нiж нiмцiв.
  Iндiанець i арабка сховалися в невелику ретельно замасковану нору. Червоношкiрий зазначив:
  - Добре ми їх проорали!
  Чорновола жiнка здивувалася:
  - Ти кажеш ми? Може, маєш на увазi нас?
  Iндiанець заперечливо мотнув головою:
  - Нi! Блiдоликi б'ють англiйцiв i це хороша ознака! А буде час, то настане i наше свято! Коли iндiанцi звiльнять свiй континент!
  Арабка зневажливо пирхнула:
  - А на владу над свiтом, ви випадково не претендуєте?
  Iндiанець ласкаво, нiби пояснюючи розумово вiдсталiй дитинi, посмiхнувся:
  - Хто хоче отримати надто багато - зазвичай залишається з нi чим! Так що велика ложка - рот дере!
  Фюрер, звичайно ж, не бачив, що витворяють його соколи та яструби, але в принципi здогадувався, що нiмецька вiйськова машина вiдпрацює все чiтко. Взагалi нiмецькi вiйськовi наступальнi операцiї до Курської дуги виконувались високому професiйному рiвнi. Деякi навiть називають еталонними. Навiть дивно, що подiбна машинка забуксувала, а потiм i зовсiм розвалилася.
  I дiвчата бачать подiбний сон, свого роду пророче бачення, перерване жорсткою командою - пiдйом!
  
  
  ЦАР МИХАЙЛО ДРУГИЙ
  Микола Другий став жертвою замаху у Японiї. Ще тодi загинув, коли був спадкоємцем престолу. Вiдомий замах, який був у реальнiй iсторiї. Цесаревич Микола був поранений, але дивом залишився живим.
  А ось не сталося дива. Цього везiння, для самого невдачливого царя у всiх iсторiї Росiї. Загинув Микола... I разом з ним помер i великий невдаха, який звичайно мимоволi, але все ж таки занапастив царську iмперiю та династiю.
  I ось 1894 року у вiцi п'ятнадцяти рокiв на престол зiйшов Михайло Другий. Брат царя Миколи. Людина загалом недурна, досить жорстка i хоробрий. Михайло Олександрович Романов командував пiд час першої свiтової вiйни дикою дивiзiєю, вiдзначився у боях. Був, загалом, людина жорсткiша за Миколу, вище зростанням, бiльш виразною особою. Чи був вiн розумнiшим? Микола Друга не дурна, талановита людина. I все-таки мало жорсткий, вольовий, i народжений бути царем. Плюс ще звичайно проблеми Миколи Другого особливо з дружиною.
  Михайло не дурнiший за брата, i головне - щасливiше... Ну Микола, все ж таки iм'я якесь погане для царiв. I Микола перший був невдахою. Iз самого початку заколот декабристiв. Потiм невдалий початок вiйни з Iраном. Перемогу було здобуто, але завоювань не так i багато. Та й Iран Росiї апрiорi не суперник. Вiйна iз Туреччиною. Теж не дуже вдала спочатку. I коштували перемоги великої кровi. I завоювань небагато.
  А потiм вiйна на Кавказi майже сорок рокiв iз Шамiлем. А це погано, заморозилася експансiя. I, нарештi, поразка в Кримськiй вiйнi. I за чутками цар Микола перший наклав на себе руки.
  Та невдалим був той цар. Михайло Перший... Запанував у Смутнi часи. Росiю зберiг. Небагато, у Польщi мiст вiдвоював. У Сибiру просунувся. Прожив, щоправда, обмаль. Але цар був, загалом нормальний. I без серйозних проколiв.
  Полiтика Михайла Романова була як i Миколи Другого: експансiя до Китаю та Сходу. Будiвництво Порт-Артура. Дипломатiя з Нiмеччиною, пiдготовка вiйни iз Японiєю. Звичайно, було очевидно, що без вiйни з Країною Вранiшнього Сонця не обiйтися. Аж надто вона активно озброювалася. А молодий цар хотiв слави, хотiв завоювань, хотiв створити Жовторосiю. Крiм того, очевидно було, що Китай у майбутньому обiцяв стати колосальною силою, i його краще подiлити зараз. Поки що вiн роздроблений.
  Японiя напала на росiйську ескадру у Порт-Артурi.
  Потiм був спрямований адмiрал Макаров. Цього разу загибель не вiдбулася. Почасти й тому, що Михайло не допустив заважати Макарову цесаревича Кирила i не було на кораблi. А це трохи змiнило маршрут.
  Адмiрал Макаров навчав ескадру. Потiм, коли японцiв пiдловили на мiни, змiг атакувати флот Того.
  Морський бiй закiнчився переконливою перемогою росiйського флоту. Щоправда, потiм, японцi все ж таки осадили Порт-Артур. Та ненадовго. Михайло вiдсторонив Куропаткiна, призначивши полководця молодшого i здiбнiшого. I знову здобули перемоги i на сушi.
  Японiя загалом була розбита на морi. А потiм був висаджений десант.
  Самураї здалися. Росiя повернула собi Курили, захопила Тайвань i Корею.
  Надалi, добровiльно до складу iмперiї увiйшла низка китайських провiнцiй, утворивши Жовторосiю. Царська iмперiя розширилася та розцвiла.
  Жодної думи, жодної зайвої демократiї. Не життя, а благодать! Бурхливий розвиток країни. Але природно перша свiтова вiйна була неминучим. I ось настав час дракона.
  Але Росiя до цього часу вже мала легкi танки "Мiсяць"-2, важкi: "Петро Перший", сконструйованi сином Менделєєва та найпотужнiшi у свiтi бомбардувальники: "Святогор" та "Iлля Муромець". Така була вже мiць!
  I Росiйська армiя з перших днiв почала перемагати. Та й кiлькiсть царських вiйськ через фактор вже наполовину приєднаного Китаю була великою.
  Росiйськi вiйська розбили нiмцiв у схiднiй Пруссiї i оточили Кенiгсберг. Взяли вiдразу i Львiв i Перемишль. Росiя мала дуже багато солдатiв, i багато легких, рухливих танкiв. Якi не мали собi рiвних та показали грiзною силою. Падала одна армiя за iншою.
  Ось уже росiйськi ратi захопили Будапешт.
  Нiмеччина опинилася у скрутному становищi. Росiйськi вiйська вже наближалися до Одеру. Вiйну Австрiї оголосила й Iталiя. Щоправда, османська iмперiя вступила у вiйну, проти Росiї. Але це тiльки обернулося розгромом i поразкою на всiх фронтах.
  Росiйськi вiйська вже форсували Одер. I взимку розпочали штурм Берлiна. Утримувати мiсто виявилося нiчим. Так у нiмцiв все ще багато сил скута на Заходi.
  I Вiльгельм зi штабом оголосив спiшно мир, а точнiше капiтуляцiю.
  Вiйна тривала лише пiвроку. Росiйськi вiйська взяли Стамбул. I Туреччина була зайнята армiєю царя Михайла Другого.
  Пiсля чого було укладено у Петергофi свiт. Австро-Угорщина розпалася та припинила своє iснування. Галичина та Буковина стали росiйськими губернiями. Чехiя та Словаччина стали королiвствами на чолi з царем Михайлом Другим. Угорщина визнала монархом своїм також росiйського царя.
  Кракiв та iншi землi увiйшов у царство Польське. Схiдна Пруссiя виявилася вiдрiзаною, Данциг став росiйським мiстом. Мала Азiя, i бiльшiсть Iраку з Багдадом стала росiйською. Англiйцi отримали лише провiнцiю Басра та Палестину, а Францiя пiвдень Сирiї.
  Утворилося ще й королiвство Югославiя, де спiвправителем став Михайло Другий. Трохи урвала, собi та Iталiя. Таким чином, Росiя спромоглася стати великим завойовником. I зазнала невеликих втрат при незначних витратах. А ось Нiмеччинi ще довелося, i виплачувати Росiї бiльшу частину репарацiй. Вражаюча перемога!
  . РОЗДIЛ No 2.
  Пiсля цього було ще кiлька малих воєн. Росiя захопила бiльшу частину Афганiстану - пiвдень дiстався Британiї, i двi третини Iрану - пiвдень теж Британський. Потiм царськi, французькi та англiйськi вiйська остаточно подiлили Саудiвський Острiв. Виникла гегемонiя. Японiя теж встигла прихопити собi трохи нiмецьких володiнь.
  Аж до 1929 року у свiтi спостерiгався економiчне зростання - найсильнiший у Росiї. Але була Велика депресiя. Це й призвело до Нiмеччини до влади Гiтлера.
  У Росiї також спостерiгалося зростання революцiйних та страйкових настроїв. Але в 1931 роцi сталася нова вiйна з Японiєю через Китаю. Росiя була сильнiшою, i командував флотом гiдний наступник адмiрала Макарова - адмiрал Колчак.
  Перемоги, висадка десанту, та Японiя з усiма її Тихоокеанськими володiннями став губернiєю Росiї. А цар Михайло Другий та ще iмператором Японським. Так добре виходило. Але боротьба за свiтове панування не закiнчувалася.
  Гiтлер нарощував сили. I виникла коалiцiя: Нiмеччина, Iталiя, Росiя проти Британiї, Францiї, Голландiї, Бельгiї та США.
  Царська армiя в 1940 фактично завершила пiдкорення Китаю i вперлася у французькi, Голландськi та англiйськi володiння.
  Гiтлер 22 червня 1941 року розпочав вiйну iз вторгнення до Францiї. У фюрера був чудовий план i генiй Майнштейна. Росiя почала наступ на англiйськi та французькi колонiї в Азiї та в Африцi. Така жорстока вiйна.
  Росiя по населенню займала вже перше мiсце у свiтi, її армiя оснащувалась кращими та найбiльш досконалими танками та авiацiєю. Вже в серiйному виробництвi гелiкоптери, винищувачi, штурмовики, бомбардувальники, у тому числi реактивнi! Взагалi, якось усе йде чудово.
  Гiтлер за пiвтора мiсяцi окупував Францiю, Бельгiю, Голландiю та Данiю! Царська Росiя зайняла Норвегiю та Швецiю. А також Iндiю, Iндокитай, Пiвдня Iрану, Саудiвський пiвострiв i увiйшла до Єгипту.
  Колонiальнi англiйськi та французькi вiйська вiдрiзнялися малою бойовою здатнiстю, i мали дуже низький ратний дух - здаючись практично без опору.
  Гiтлер хотiв сам рушити на Африку, але Iспанiя виступила проти Нiмеччини. Тодi фашисти атакували режим Франка та розгромили його. А потiм i Португалiю. Пiсля запеклого штурму взяли Гiбралтар!
  Далi Росiя та Нiмеччина захоплювали Африку. Тут бiльше заважали бiльшi простори, джунглi, пустелi, вiдсутнiсть дорiг, нiж опiр слабких i розгублених колонiальних вiйськ Британiї, Францiї, Португалiї.
  Iшло захоплення територiй. Епiзодичнi бої, осередковий опiр. Росiйськi танки, як i ранiше, найкращi i з гарною прохiднiстю особливо середнiй: "Микола", який був названий на честь вбитого японцями цесаревича Миколи.
  Однак знай, вiд якої злої долi врятував самурай Цуди Сандзо , Росiю йому пам'ятник з Ейфелеву вежу в Пiтерi вiдгрохали б. А може, назвали ти танк його iм'ям.
  Принаймнi "Микола"-3 був вiдносно легким - пiд тридцять тонн, рухомим з дизельним двигуном танком. У нього швидкiсть була вищою, нiж у легендарно тридцятьчетвiрки i товщi i пiд великим нахилом лобова броня i нижче силует, i бiльш довгоствольна гармата, щоправда подiбного до 76-мiлiметрiв калiбру.
  Як ти не було, Росiя захопила понад двi третини Африки, решту дiсталося Нiмеччинi та Iталiї. А пiсля масованих бомбардувань у травнi 1942 року вiдбулася спiльна Росiя та Нiмеччина висадка вiйськ у Британiї. Бої тривали лише два тижнi i Англiя, i Iрландiя виявилися окупованими.
  А за мiсяць зайняли й Iрландiю.
  Америка поводилася, досить пасивно побоюючись вступати в таку небезпечну вiйну, але Британiї все ж таки допомагала ресурсами. Тож Гiтлер, Муссолiнi та Михайло Другий прийняли рiшення добити наймогутнiшу в економiчному планi державу.
  Тим у Росiї є спiльний кордон з Америкою щодо Аляски. А ще вже збудували i залiзницю до Чукотки - що дуже корисно для вiйни!
  I ось Росiйська, царська армiя як рушить... I увiйде до Аляски. А американськi танки проти росiян i не котять. Така ось вийшла нагода.
  Росiйськi вiйська стали висаджуватися на Алясцi з 1 вересня 1942 року ... I просувалися дуже успiшно.
  Швидко розширюючи плацдарм. I в боях, як завжди, беруть участь красивi росiйськi дiвчата.
  Вони на новому танку "Микола"-4. Войки босоногi, в одному бiкiнi. I у них потужнiша 85-мiлiметрова довгоствольна гармата: гроза "Шерманiв".
  Вже листопад, випав снiг, але гарнi дiвчата: Наталя, Марiя, Аврора та Свiтлана, не визнають нiкого одягу та борються майже голяка.
  Ось войовницi стрiляють та розбивають точним попаданням снаряда "Шерман". Скалять собi зубки. Наташа пальнула i ревла:
  - Я за царя всiх б'ю!
  I як ще пальне!
  Потiм Марiя вистрiлить i так влучно, що вiдiрвала "Шерману" вежу.
  Взяла i прочiрiкала:
  - Я дiвка що зрiзає метал!
  А пiсля Аврора запустить снаряд. I теж точно та чiтко.
  Войовниця пищить:
  - Найвищий пiлотаж!
  А далi вже як Свiтлана довбає, з усiєю своєю шаленою силою. Блондинка дiвчина руйнiвник. I провiзить:
  - Я демон пекла!
  I вся четвiрка як вiзьметься, рухаючись пiвднем Аляски.
  А ось танк "Олександр"-4, також нова модель з прекрасними дiвчатами. Потужна 130-мiлiметрова довгоствольна гармата, i цiлих вiсiм кулеметiв та екiпаж iз п'яти красивих дiвчат у бiкiнi.
  Теж їдуть собi та стрiляють, вирубують американцiв, пробивають "Шермани".
  Оленка випустила за допомогою босих пальцiв нiг снаряд i заспiвала:
  - На славу царя Михайла!
  Ведучи вогонь, Анюта пiдтримала, викошуючи американцiв:
  - Великого царя!
  Врiзала i Августина, проламала "Шерман", прошипiвши:
  - За мир, працю, iмперiю!
  Наступною вiдкрила вогонь i Мiрабела. Теж зламала броню супротивниковi i прошипiла:
  - За новий росiйський порядок!
  А потiм i випустила снаряд Олiмпiада, як лупне i прореве:
  - Я така мiць i бiль для супротивника!
  Дiвчата добре йдуть собi та ведуть вогонь. У їхнiх смарагдових i сапфiрових очах полум'я пекла.
  I новий, непробивний з усiх ракурсiв танк "Олександр"-4, йде собi i молотить американцiв. Таке ось уявлення та безумовне знищення.
  А дiвки те, якi, мороз, а вони в одному бiкiнi та майже голi - краса! Ми веземо iз собою кота!
  Оленка як випустить снаряд американською машиною. Як протаранить її i заспiває:
  - Я свiтова зiрка!
  А тут ще й Анюта вiзьме i випустить, зрiже супротивника, i прошипить:
  - I слава iмперiї!
  А далi й Августина довбане снарядом, викосить противника, зламає броню вороговi i пискне:
  - Я руда та безсоромна дiвка!
  I далi вже Мiрабела як засандалити. I випустить по вороговi снарядом забiйним. Вiдiрве вежу i провiзить:
  - Таран iз тарана!
  А потiм вiзьме красуня-богатир Олiмпiада. Випустить найзабiжнiшим iз снарядiв. Розкришить танк противника i прокриче:
  - Усiх кошторис!
  Ось танк вагою сiмдесят тонн йде, i ламає ворожi редути. I легко при цьому рухається снiгом - двигун найновiший - газотурбiнний! Таку машину так просто не зупиниш.
  Оленка спiває:
  - Нас нiхто не зупинить! Нас нiхто не переможе! Росiйськi вовки рвуть ворога! Росiйськi вовки - салют героям!
  I знову за допомогою босих пальцiв нiг натискаючи на курок, вражає ворога. Ось це дiвка!
  Анюта теж впали використовуючи голi ноги i, верещить:
  - А я супер!
  А далi Августина як запустить снаряд i провоє:
  - Дика дiвка я!
  I Мiрабела випустить щось зовсiм забiйне i прореве:
  - До нових, незламних рубежiв!
  I покаже язик свiй такий рожевий i довгий.
  А далi Олiмпiада лупне, i рознесе американцiв, i зробить це дуже здорово.
  Ну, загалом очевидна перемога. Ця битва виграно i росiйськi, царськi вiйська просуваються далi.
  До кiнця грудня 1942 року вся Аляска вже захоплена царською армiєю, i бої йдуть у Канадi.
  Крiм танкiв, борються i льотчицi на реактивних лiтаках. Авiацiї у США багато, але якiсть її дуже слабка. Не порiвняти iз росiйськими реактивними машинами. Якi трощать ворога з iнтенсивнiстю термiнаторiв.
  I дiвчата Анастасiя та Маргарита на своїх лiтаках "Катерина"-6 як ефективно набирають рахунки.
  Анастасiя однiєї черги з п'яти авiацiйних гармат збиває вiсiм американських лiтакiв i верещить:
  - Я просто войовниця суперкласу!
  I босими нiжками натисне на педалi.
  Маргарита одна черга збиває десять американських лiтакiв i харчує:
  - А я ще класом вищий!
  Анастасiя босими пальцями нiг, як натисне на гашетки, i спалахне по ворогу. Зiб'є сiм машин армiї США i пискне:
  - Я така войовниця, що цар у захопленнi!
  Маргарита теж випустить забiйного i пропище:
  - I не лише цар! Дуже ми красивi!
  Дiвчата борються та збивають рiзнi машини. Викидають супротивника, немов здохлих мишей у смiтник. I трощать авiацiю США.
  Анастасiя збила ще кiлька лiтакiв i прогарчала:
  - За двоголового царського орла!
  Маргарита, вискакувавши зубки-клики, перевiряла:
  - За таке та круте!
  I теж збила ще дюжину американських машин. Ось такi дiвки. Дiвчата люблять вбивати. I розривати на частини!
  I ця пара працює...
  Переходить на наземнi цiлi. I давай iз "Шерманiв", пробиваючи їх наскрiзь. Немов голка метал. I розколюючи наймiцнiше залiзо та сталь. Ось так узяла їхня круша.
  Анастасiя пробиває кiлька "Шерманiв" i верещить собi:
  - Я дiвка яка здатна на багато чого!
  Маргарита теж молотить американцiв на сушi i пищить:
  - А мене нiщо не зупинить i нiколи не зупиняло!
  Анастасiя трощить ворога, збиває танки i верещить:
  - За царя, якого немає мудрiшого i крутiшого!
  Дiвчата очевидно чудовi! I головне лише в одному бiкiнi! I непереможнi!
  Нiхто дiвчат перемогти i зупинити не може!
  Анастасiя стрiляючи, верещать на всю горлянку:
  - Я є дiвка, що ламає сталь!
  Маргарита, продовжуючи стрiлянину, додає:
  - I будь-який метал!
  Дiвчата летять собi та стрiляють... Хоч мороз та зима, але їх це не зупиняє. У Канадi бої вирують.
  Анастасiя знову палить, i реве:
  - Я як пацан!
  Маргарит активно пiдтверджує i молотить з люттю пантери:
  - Я є така, що веселiше за всiх i крутiше!
  Дiвчата як видно дiйсно розрахунку великого та удачi невимовної!
  Набирають собi напiвголi рахунки! I горя не знають, жодних сумнiвiв! У них багато видно рiзних думок!
  Але, коротше кажучи, пощастило красуням. Взяли та накрили ударом з повiтря генерала iз чотирма зiрками. Чудова красуня. Як довбануть, так i довбануть!
  I знову рухаються Канадою росiйськi та нiмецькi танки.
  Ось екiпаж Герди, нiмецькою Т-4. Машина вiдверто слабка на тлi радянських машин. Зате дiвчата непростi - босонiж i в бiкiнi в мороз борються. А це про щось та каже!
  Такi войовницi скажемо прямо - крутi! Не знають сумнiвiв та слабкостi! У їхнiх очах сапфiри та алмази горять! Не поступляться такi красунi вороговi нi п'ядi землi! Вони святi та порочнi одночасно.
  Рухають собi iз колосальною енергiєю.
  I так собi руйнують американцiв.
  Герда вистрiлила, за допомогою босих пальцiв нiг i прочирикала:
  - Буйна я дiвка! I зовсiм не цiлка!
  I пiсля цього як смiється.
  Шарлота теж пальнула з гармати. Нехай не надто потужною, зате скорострiльною:
  - Я як розпечена i кусача бджола!
  Пiсля чого красуня вiзьме та покаже свiй довгий язичок!
  А тут i Христина як лiпить i пискне:
  - А мiй вокал! Iклiв удар!
  I теж зубки вовчi вишкiрить i прореве:
  - Буде нова перемога!
  Воїтельки й справдi такi жорсткi та агресивнi. I їх стiльки м'язової сили та шаленої лютi.
  I Магда теж по ворогу влiпить. Розiб'є з дистанцiї "Шерман", потрапивши дуже точно встик i прореве:
  - Я така, нiмця крута!
  Четвiрка, незважаючи на те, що машина не найкраща, бореться успiшно.
  Чому? Бо на них майже немає одягу! I войовницi дуже красиво ворога винищує.
  Герда з гордiстю зауважує:
  - Ми такi гiднi i фюрера!
  Пiсля чого красуня знову вистрiлить i вискачить свою милу мордочка.
  Вiйницi тут духу арiйського. I холоди не бояться. Хоча взимку на Заходi Канади ще дуже холодно.
  Але нiчого - тiльки босонiж, i майже голими. Тодi буде й удачi та перемога!
  Це войовницi сповненi гордого духу.
  Ось i зараз арiйкам немає рiвних у завзятостi. Якщо не рахувати росiйських дiвок.
  А ось Наташа на "Миколаї"-3 теж у бiкiнi та боса вистрiлив, виверне i пройдеться. Її танк втiм, краще за нiмецький Т-4. Бої тут жорсткi та дуже агресивно протiкають.
  Янки намагаються огризатися. Але Наташка пiдбила "Вiдьму", i прошипiла з оскалом перлинних зубiв:
  - Я така дiвка, що нiхто не пiдступиться!
  I Марiя влучно по американських танках вистрiлив. Проб'є їх i прошипить iз оскалом зубiв:
  - Жоднi сили нас не вiзьмуть!
  I ось Аврора теж по черзi вистрiлить. "Шермана" знищено. Та дiвка що треба.
  I потiм Свiтлана свiй внесок внесе ... Як дасть по американцях боляче.
  На морi також бої протiкають. Росiйський флот захоплює Фiлiппiни.
  I тут теж команда: босоногi дiвчата-морячки. Також майже голенькi красунi, у бiкiнi. Щоправда на Фiлiппiнах погода та взимку чудова - тепла, адже це майже екватор.
  I дiвчатам приємно боротися та стрiляти. I гасати босими, круглими п'яточками. Такi тут дiвчата просто принаднiсть. Найкращi - супер!
  Полонених до речi люблять ґвалтувати! Прив'язують собi, а потiм катаються на них. Та ще так, що бранцi непритомнiють! I винищення собi влаштовують тотальне - точнiше не собi, а ворогам.
  Такi вже класнi екiпажi iз напiвголих дiвчат. I їх уже нiчим не зупинити та не придавити!
  Воїтельки беруть на абордаж американський крейсер. Заскакують собi майже голi, босi, з м'язами, що перекочуються пiд засмаглою шкiрою. I люто рубають американцiв. I не дають жодного шансу на виживання.
  I ось видно красуню Стелла та її напарницю Машу. Обидвi дiвчата - високi м'язовi блондинки, як усiх рубають. Що не удар, то розрубування i розпарювання тiл!
  Дiвчата йдуть собi американським кораблем. Махнуть праворуч - вулиця, махнуть лiворуч - провулок!
  I не зупиниться дiвчаткам! Чи не залишають противникам шансу! А якщо заревуть, i почнуть м'язами трясти!
  I знову махають собi мечами, i виють:
  - Ми дiвки що є за царя, Батькiвщину та Михайла Романова!
  I рубають наче капусту самураїв. Ось Стелла взяла i босою ногою рушить офiцеру США в пах. Той пiдлетить вище i вискочить за борт.
  Блондинка-термiнатор як видасть:
  - За мої удари, платять гонорари!
  I знову вишкiриться, i перлинними зубками блисне! Ось це дiвка! Самий сiк та аромат!
  I мчать собi дiвчата. I проходять, наче приплив торнадо. Не дають шансiв вороговi. Вони колосальна сила. Темряви тим чортiв i тисячi тисяч ангелiв.
  А ось i Маша як рубанет, i одразу двома шаблями три голови знесе! Ось це дiвка - всiм дiвкам дiвка!
  Обидвi красунi рубають наче цвяхи мечами забивають. I немає в їхнiх дiях слабкостi та сумнiвiв. Рушаються собi, не вiдступаючи i не здаючись. Справедливiсть вимагає поєднати людство. Одна iмперiя, одна корона, одна мета та експансiя до космосу.
  Саме в цей час проходить виведення на орбiту першого штучного супутника Землi. Ось вiн летить навколо земної кулi.
  А росiйськi дiвчата у бiкiнi борються собi. I не поступаються противнику. I падають розрубанi красунями американцi. Все-таки дiвчата вищого класу та майстерностi.
  Вони свого часу встигли повоювати у Японiї. Теж боролися на висотi. Самого iмператора полонили. Показали свою колосальну майстернiсть. У них такий азарт i стiльки м'язової сили. Звичайно, такi дiвчата - це диво iз чудес!
  Рубали самураїв у палацi. I теж були майже голi та босi. Дiвчата, якi могли робити таке, що дивувало ворогiв.
  I рубали будь-яке м'ясо i демонстрували свiй артистизм. Войовницi не знаючи сумнiвiв, настають.
  Ось американському адмiралу зрубали шаблею голову. I як захочуть красунi, вискалив свої iкла.
  I знову в наступ i рубають собi. Такi войовницi справжнi монстри. А на престолi цар Михайло. Син Олександра Третього, та не той. Удачливiший, бiльш рiшучий, бiльш вольовий, i теж талановитий правитель.
  Але, звичайно ж, удача має значення, плюс ще бiльша жорсткiсть - Михайло вiв непримиренну боротьбу з корупцiєю, що вплинуло на армiю. А ось найефективнiше ноу-хау - це використовувати дiвчат у бiкiнi для ратних цiлей. А дiвчата дуже гарнi, коли майже голi та босi.
  Ось i протiкають бої зi змiнним успiхом. А гарнi войовницi стрiляють дуже влучно, краще за чоловiкiв. I головне, коли дiвчата майже голi, вони практичнi невразливi. Їх не беруть кулi та снаряди. Дуже сильна рать войовниць. Оце круто. Така iдея царя Михайла - використовувати дiвчат майже голих та босих, i це приносило перемогу.
  А дiвчата в боях ще й босими пальцями нiг кидали гранати та кинджали. I демонстрували свою дику лють.
  Дiвчата дуже лихi. I дуже красивi, швидкi, та швидконогi. Їх нiхто не мiг утримати.
  Войовницi дуже хорти ... Босi дiвочi нiжки - дуже ефективна зброя. Що вони можуть? Дуже багато. Самi голi пiдошви отримували енергiю вiд землi та воїнки красунi жвавi.
  Треба сказати, що дiвчата найкрасивiше у свiтi, що є i чудове, i з люттю кобр!
  Крейсера американцiв захоплено. Полоненi чоловiки падали ниць. Пiсля чого воїнкам нiжки свої їм сунули в обличчя. I змушували цiлувати. I дiвчата воркували, а їхнi голi пiдошви, коли лижуть мови приємно та лоскiтно.
  Але красунi насолодилися тим, що їхнi босi ноги обсипають поцiлунками, i п'ята цiлували.
  Пiсля цього дiвчата як розсмiються. А скалять зуби!
  Але стало краще, дiвчата трохи позасмагали голi i купувалися. Такi ось чудовi войовницi. А як таку нiжку взяти та поцiлувати. I кожний пальчик лизнути.
  Дiвчата супер.
  Ось знову танк "Олександр"-4 у бою. Преть собi i вже лютий iде. Вiйська рухаються далi. Все ближче та ближче до територiї США. Дiвчата такi класнi.
  Ось Наташка стрiляє влучно. I пробиває дуже точно.
  Дiвчина надзвичайно стрiляє влучно i кричить:
  - Ми зламаємо ворога!
  Далi стрiляє Марiя. Взяла та перемогла супротивника:
  - Я є супер!
  Марiя дуже гарна дiвка i дуже активна.
  I босi її нiжки її дуже гарнi та витонченi своєї еротичностi:
  - Ми рознесемо ворога!
  I Аврора така дiвка, i супер у нiй i голi животи та груди, а такi червонi соски надулися:
  - Спробую ворогiв i зроблю супер!
  I рудим волоссям як трусить!
  I знову довбане i своїми босими, точеними нiжками. Такi войовницi дуже круто!
  А потiм i Свiтлана вiзьме i довбає ворога:
  - Я люблю царя i повiшу ворогам на шию петлю!
  Ось дiвчата й розсмiяються. Як вони стали хортами та крутими.
  Американцi вiд дiвчат бiжать. Або здаються. Або гинуть. Вiйницi такi красивi, i дуже босонiгi, i дiвчата такi чудовi. I в одному бiкiнi боротися приємно та ефективно. Войовницi такi чудовi.
  Наташа знову стрiляє по американцях i шипить:
  - Ти мiй брат та я твiй брат! А точнiше, сестра!
  I знову язиком довгим як ворухне. Агресивна скажiмо войовниця та краса!
  А тут Анюта як трусить оголеними грудьми. I закричить, i вишкiриться. I снаряд в американцiв надiшле. I вiзьме i довбає.
  - Рознесла красуня! I пискне:
  - Я така ось i дiвка супер!
  Красива дiвчина i любить секс. А це приємно!
  I взяла дiвчина i лупнула - загарчала:
  - Ми переможемо i рознесемо супротивника!
  А ось i Аврора довбане i лупне:
  - Я є цар i крута дiвка!
  Войовниця може бути й дуже хорт.
  Дiвчата регочуть собi.
  А ось Свiтлана взяла i дуже круто. I це давала за знищення противника такi гонорари, i цiлувала чортiв:
  - Це такий тоталiтарний пiлотаж!
  Танк дуже спритний i забiйний. Вiн б'є слабкий та високий "Шерман". Ось i бої тут на користь царської Росiї.
  Наташа знову як пальне. I проворкує:
  - За твого кумира!
  Марiя почала стрiляти. Дiвчина дуже гарна, i в неї золоте волосся. На вигляд.
  Дiвчина довбала, i босими пальцями нiг нацiлить i пискне:
  - Це вбивство за царя!
  А ось i Аврора довбала американця. I дiвчина така скажемо реально украй агресивна i пискнула:
  - На реальний абордаж!
  I ось дiвчина показала собi реально сильну.
  I Свiтлана агресивна та бойова. Довбанула голою нiжкою, i розiрвала ворога.
  I прочирикала, скелячи зуби:
  - Я є жiнка, що лiтає орлицею!
  Ось дiвчата й почали довбати з дикою силою. I не зупинити таку агресiю красунь. Не вiдступаючи i не прогинаючись.
  Наташа знову вистрiлила i прошипiла:
  - До повного знищення!
  I Марiя без будь-яких цвяхiв, куди бiльше знищенням ворогiв досягла успiху, i стала ламати супротивникiв.
  А далi Аврора взяла i як довбає по вороговi з гармати. I навiть дуже вдало, з колосальним апломбом. I розчавити, роздробити ворога. I вiд "Шермана" летять на всi боки оплавленi уламки.
  I Свiтлана теж вистрiлить i як заспiває:
  - Я дiвчина великої мрiї та великої краси!
  Воїтельки справдi чудову волю до перемоги демонструють.
  Адже недарма iмперiя стала крутою i великою. Могла перевершити досягнення Чингiсхана.
  Войовницi рухаються собi... I стрiляють, стрiляють, i лопають ворожi позицiї, наче розпоровуючи ножем. А точнiше дуже гострим та загартованим кинджалом. I ось росiйськi вiйська вже реально непереможнi. I царство великої iмперiї.
  Якщо розiбратися, то в Росiї багато було воєн i важких перiодiв. Але Миколi Другому здебiльшого просто не щастило! Вiн виявився невдахою. А ось тактика має велике значення. Що показав великий росiйський шахiст Альохiн. Коли вiн починав грати замiсть свого супротивника, перевертаючи дошку та перемагаючи. Генiальнiсть i є генiальнiстю.
  При всiх проблемах царської Росiї, лише чинник оголених дiвчат багато що вирiшував.
  Ось у боях беруть участь i гелiкоптери. Бойовi машини, також екiпажi з дiвчатами в бiкiнi, i босими. Яка якiсть армiї, що складається з дiвчат? Найвидатнiше. Таку армiю нiщо не може зупинити та перемогти.
  Так у цiй армiї босi та майже голi дiвки. Екiпаж на вертольотi капiтана Варвари. Чи це не диво! Море здувається бурхливо! I як авiацiйнi гармати вдарять. А потiм ще й ракети. Ось це дiвки - справжнi урагани на кшталт торнадо.
  Не поступаються вони вороговi нi в чому. Росiйська армiя готова до битв i величезних звершень.
  Варвара це красива дiвчина з русявим волоссям i майже гола. Як прореве на всю горлянку:
  - Вороги не пройдуть! I не втечуть!
  I вiзьме, випустить забiйний розряд iз усiх струменiв своєї крутої машини. I пронесеться над противником. I вiзьме, повикає з руйнiвним загином.
  А ось скромна Ольга взяла i випустила по позицiях американцiв ракету i прошипить:
  - Я воював, не з лаптем, а боса!
  I пiдморгне своїми сапфiровими очима. Та це дiвки - такого неймовiрно чудового пiлотажу. З ним можна i в гору пиятики, i голi дракону знести.
  А нiжки настiльки витонченi та неповторнi! А талiї тонкi, i тiла дуже мускулистi.
  Варвара довбає, i провоє:
  - Я за царя можу дiрку в глобусi зробити!
  I мордашку вискалить, i пiдморгне очима.
  Войовницi тут на висотi. Ось Тетяна теж дiвчина в бiкiнi, як вiзьме та провiзить:
  - Хай буде цар над усiєю землею!
  I своїми перлинними зубками блисне. I з вертольота забiйним як цвях. I вбивчо пройдеться. I реально пiдсмажить метал. I викличе руйнування дзоту.
  Ось це дiвки - всi дiвки дiвки! I потiм коли полонених наводять, тi дiвчата потiм босi нiжки цiлують i лижуть. Це взагалi найвитонченiший спосiб i принизити та заохотити.
  
  НЕПЕРЕМОЖНИЙ РОММЕЛЬ
  У нiй армiя Роммеля у листопадi, груднi 1941 року, змогла здобути перемогу в Африцi. Це сталося ще й тому, що напарник генiального Роммеля не припустився тих грубих помилок, що сталися в реальнiй iсторiї.
  Внаслiдок чого нiмцi розбили англiйцiв, що наступають, i втримали свою територiю. Спочатку пiд час боїв це позначалося, тож на схiдному фронтi нiмцi зазнали поразки пiд Москвою.
  Однак надалi плани фюрера змiнилися. Роммель до цього моменту змiг взяти Толбук i рушив до Єгипту. Гiтлер вирiшив перейти до тимчасової оборони на схiдному фронтi, i поки що зосередити зусилля в Африцi та на Близькому Сходi.
  Тим не менш, оскiльки наступ в Африцi вимагав менше сил, гiтлерiвцi провели кiлька операцiй i на сходi. Розбили радянськi вiйська у Керчi. Оточили пiд Харковом. Вирвали скалку i на смоленському напрямку. Поразкою закiнчилося i наступ другої ударної армiї генерала Власова пiд Ленiнградом.
  Впав пiсля облоги та штурму Севастополь. I фрицi змiцнилися. Бої розгорнулися на Ржевському виступi. Тут гiтлерiвцям удалося встояти.
  Натомiсть у Єгиптi Роммель отримавши пiдкрiплення здобув переконливу перемогу. Розвиваючи успiх, нiмцi пройшли Палестину, захопили Iрак та Кувейт. А потiм i весь Близький Схiд отримав доступ до нафти.
  Пiсля чого фашисти повернули на Судан, i спробували захопити Африку.
  Одночасно вiдбувся штурм Гiбралтару i проникнення нiмецьких вiйськ у Марокко i далi в Африканськi простори.
  Але успiхам нiмцiв сприяла енергiйна робота у тилу. Де Гiтлер теж, що робив вправнiше, нiж у реальнiй iсторiї.
  Прокинувшись Гiтлер-термiнатор разом iз дiвчатами прийняв ванну, поснiдав салатом, кашею з цвiтної капусти та ще деякими овочами, додавши знежиреного багатошарового козячого сиру та iкри. Пiсля чого викликав Шпеєра, офiцiйно вручивши новому iмперському мiнiстру документ iз пiдписаним законом про надзвичайнi повноваження. Адольф бiснуватий, був дуже в'їдливий:
  - Випуск озброєнь у Третьому Рейху вкрай низький! Ми вiдстаємо не лише вiд Британiї, що воює, а й вiд тоталiтарного СРСР. А нам потрiбне панування у повiтрi, причому нарощуючи випуск старих озброєнь, переходити на новi. Особливо перспективнi реактивнi бомбардувальники. Адже їх величезна швидкiсть i висока верхня стеля, дозволяють майже безкарно трощити британськi мiста!
  Шпеєр випромiнював оптимiзм:
  - У Нiмеччинi та Польщi з надлишком вугiлля, у Францiї залiзняку, а обладнання у нас вистачить на випуск безлiчi машин. Адже ми виготовляємо алюмiнiю та дюралю бiльше, нiж усi країни свiту разом узятi!
  Бiснуватий Адольф кивнув:
  - До певного часу! Британiя та США також розкручують виробництво, а нам потрiбно берегти кожен грам металу. Нехай школярi та iншi дiти з п'яти рокiв ще й металом збирають. Крiм того, навiщо робити крила та фюзеляж цiлком з дюралю. Можна використовувати дерево i полотно. Наприклад, робити моноблочнi крила. А що? Нам потрiбен новий реактивний винищувач вагою не бiльше двох тонн, легкий у пiлотуваннi, простий у виробництвi та дешевий! Число складальних деталей повинно бути скорочено до мiнiмуму, так само знайти можливостi максимально зменшити вагу лiтака i полiпшити його аеродинамiчнi властивостi. Зараз до речi авiаконструктори прийдуть, ми будемо їх навчати.
  Шпеєр посмiхнувся:
  - Звичайно, мiй фюрер. Наскiльки я зрозумiв, чи ви збираєтеся повернути з армiї всiх висококвалiфiкованих робiтникiв?
  Бiснуватий Адольф пiдтвердив:
  - Тiльки з високою квалiфiкацiєю, простих роботяг наберемо з-помiж iноземцiв. Так воно краще менше нероб, а значить i партизанiв. Чисельнiсть сухопутних вiйськ звичайно скоротимо, якщо вiйни з СРСР не буде, то нам не потрiбно стiльки пiхоти, але ... Не радикально, так я планую найближчими мiсяцями розгромивши Гiбралтар i Мальту, зайняти всю пiвнiч Африки i далi на ближнiй схiд. Нам ще знадобляться сухопутнi частини. Крiм того, необхiдно побудувати додатковi суднобудiвнi верфi як у самiй Нiмеччинi, так i у Францiї, Бельгiї, Голландiї, Норвегiї. Нам потрiбнi авiаносцi, лiнкори та транспорти. А Середземне море перетворитися нiби на внутрiшньонiмецьке озеро. Тобi зрозумiло?
  Шпеєр вклонився:
  - Та мiй фюрер! Я вже доручив розробити програму будiвництва.
  Хитрий Адольф доповнив:
  - Тривалiсть робочого дня може продовжуватися до 16 години, якщо цього вимагають нашi екстренi плани. Випуск лiтакiв має бути доведений, до ста машин на добу всього за дев'ять мiсяцiв... Бiльш нiж у троє порiвняно з нинiшнiм, i то аж нiяк не факт, що цього буде достатньо!
  Шпеєр поспiшив пiдбадьорити фюрера:
  - Нашi льотчики вищi за клас британських, тож далеко не все вирiшує кiлькiсть. А ми знайдемо новi способи перекувати репетування на мечi. Наскiльки я зрозумiв, що є прiоритетом, для нас це авiацiя?
  Фюрер стиснув кулак мiцнiше:
  - Прiоритет для нас реактивна, бомбардувальна авiацiя, а далi винищувальна, плюс випуск нової технiки, та розробка чудо-зброї! Втiм, не лише в галузi авiацiї, а й танкiв, артилерiї насамперед реактивної... Про це ми поговоримо докладнiше.
  Почувся дзвiнок i до помешкання увiйшли провiднi авiаконструктори Третього Рейху.
  Мессершмiт, вiдносно молодий з високим чолом, Хейнкель уже лiтнiй, але дуже рухливий, атлетично складений Танк, Лiппiш, i ще кiлька менш вiдомих.
  Адольф вказав їм на крiсла i наказав розкласти креслення на стiл:
  - Ваше завдання це створення нової, дуже потужної та сучасної зброї. У Нiмеччинi аеротруби бiльше, нiж у будь-якiй iншiй країнi свiту, а технологiї багатьох лiтакiв дуже вiдсталi. Адже тiльки в Ю-88, можна помiтно збiльшити швидкiсть за рахунок надання машинi бiльш обтiчних форм. Зокрема кабiнi надати краплеподiбну, опуклу форму, що i огляд покращить, i просторiше льотчику буде, i ще додасть швидкiсть, за рахунок покращення аеродинамiки на добрих п'ять кiлометрiв. Плюс ще обтiчну форму потрiбно надати вогненним точкам, як бомбардувальника, так i винищувачам, бомбоутримувачам, повiтряним гальмам у неробочому положеннi.
  Ви записуєте, що я вам говорю!
  Конструктора дружно закивали:
  - Так точно великий фюрер!
  Адольф продовжив:
  - ХЕ-129 - повинен бути перероблений для того, щоб обтiчна форма була надана i самiй коробцi зброї i була встановлена рухома авiацiйна гармата для захисту вiд атак з задньої i нижньої пiвсфери. Крiм того, цей штурмовик слiд забезпечити системою форсування двигуна. Одночасно разом iз перебудовою, потрiбно збiльшити випуск подiбних штурмовикiв. Їхнi разючi удари з повiтря, паралiзують активнiсть англiйцiв. Крiм того i бомбардувальник Ю-87, що пiкiрує, повинен бути використаний у Британiї. Застарiлi машини пустимо в бойку.
  Адольф зробив паузу. Конструктори мовчали. Фюрер зауважив:
  - На рахунок F -190 у мене великi сумнiви виникли. Машина вийшла важкою i недостатньо маневреною, крiм того, у неї вiдсутня система заповнення бакiв iнертними газами, що замiняють вироблене паливо. Через що цю машину можна навiть пiдбити однiєю запальною кулею. Що скаже iз цього приводу Танк.
  Знаменитий конструктор есесовець, витягнувшись у струнку, помiтив:
  - Це наша недоробка великий фюрер. Хоча розмiщення бакiв треба визнати досить вдало, вони менш вразливi вiд вогню противника, i одночасно захищають пiлота. Що ж до маневреностi, то... Одна броня важить 120 кiлограм, i нам не так просто, його полегшити...
  Бiснуватий Адольф запропонував:
  - Намагайтеся пiдняти аеродинамiчнi якостi Фоккен-Вульфа. Насамперед за рахунок зменшення ваги, i необхiдно загнути кiнцiвки крила, для пiдвищення керованостi та маневреностi машини. Крiм того, встановить захист задньої пiвсфери... Що стосується розташування мотора попереду кабiни пiлота, то це захищає льотчика, але потребує оснащення машини катапультувальним пристроєм. До речi саму форму двигуна, можна зробити бiльш обтiчною, що слiд обов'язково врахувати нашим промисловцям. До речi, як щодо робiт над МЕ-309?
  Мессершмiт дещо сконтузився:
  - Ми над цим працюємо великий фюрер. Розрахунковi характеристики обiцяють пiдняти швидкiсть машини, до 740 кiлометрiв на годину, при озброєннi у виглядi семи вогняних точок! Це буде наймогутнiша смерть для англiйцiв.
  Адольф перервав:
  - Доведення слiд робити швидше. А ви Шпеєр прискорiть освоєння нової скорострiльної авiацiйної гармати в 30 мiлiметрiв. Ще можна буде успiшно використовувати i для стрiльби по наземних цiлях i проти ворожої авiацiї! Новий МЕ-309 повинен прийти на змiну МЕ-109. Що ж до вашої реактивної машини МЕ-262, то, на жаль, у неї багато недолiкiв: велика вага, низька експлуатацiйна надiйнiсть, надмiрна аварiйнiсть.... Я сам зроблю нарис того реактивного лiтака, що нам потрiбен.
  Адольф Гiтлер почав креслити машину, використовуючи свої знання про сучасних реактивних винищувачiв. Втiм, не найсучаснiших, а приблизно п'ятдесятих рокiв, щоб адаптувати пiд нинiшнiй рiвень виробництва та технологiї. Особливу увагу вiн придiлив технологiї змiни стрiлоподiбностi крила. Роз'яснюючи всю перевагу такої конструкцiї:
  - Пiд час посадки та старту стрiловиднiсть зменшуватиметься, а пiд час польоту збiльшуватиметься. Тiльки за рахунок цього винищувач з мотором сучасно МЕ-262 зможе розганятися до 1100 кiлометрiв на годину. Та й вага у нього буде суттєво меншою.
  Мессершмiт подивився на схему, поморщив свiй високий iз залисинами лоб i видавив:
  - Генiально! Але мiй фюрер, звiдки у вас такi глибокi знання в аеродинамiцi?
  Бiснуватий Адольф хитро примружився:
  - А що хiба тiльки в аеродинамiцi? Обдарована людина, як правило, обдарована у всьому! А бездарнiсть та в Африцi бездарнiсть! Що до речi з бомбардувальником Арадо? Покажiть схему?
  Фюрер-попаданець бiгло подивився, заперечливо мотнув головою:
  - Нi, так не пiде! Iдея з вiзком нiкуди не годиться, через неї лiтак не розгорнеться i розбиватиметься. Потрiбнi звичайнi шасi, що забираються. Передбачте деякi змiни конструкцiї, для кращої аеродинамiки. Без зайвої вигадки, але зi кмiтливiстю.
  Адольф з дахом зробив ще кiлька зауважень:
  - Лiтак "Грифон" Хе-177 має вкрай ненадiйну силову установку. Її необхiдно негайно замiнити, новi поршневi мотори, спочатку по чотири стоять окремо. Потiм на найсучаснiшi двигуни потужнiстю 2950 кiнських сил. Що стосується можливостi завдавати ударiв з великої висоти i в пiкiруваннi, то... Починайте розробку Хе-277, ця машина також стане знаряддям немезиди. Але головне це реактивнi бомбардувальники. Це завдання прiоритетне. Ось, наприклад, таким має бути Ю-287.
  Фюрер знову зробив малюнок iз крилами зворотною стрiловиднiстю, роз'яснюючи тi чи iншi нюанси конструкторам. Адольф захопився, показуючи тi чи iншi схеми. Особливо бомбардувальник безхвостiк. А що схема реактивної машини лiтаюче крило бiльш нiж перспективна. I при цьому машина здатна бомбардувати навiть територiю США. Прямо вказав, що до робiт треба залучити конструкторiв з усiєї Європи та навiть євреїв. Нарештi зрозумiвши, що конструктори вже досить завантажилися, милостиво вiдпустив їх, залишивши Липпiша. Фюрер прокричав:
  - А вас Олександр я прошу залишитись! Вам буде доручено створення нової, надзвичайно ефективної зброї.
  Лiппiш здивувався:
  - Я вам вдячний фюрер!
  Гiтлер-термiнатор почав пояснювати:
  - Вам, звичайно ж, вiдома теорiя Вiзельсбергера, який свого часу був асистентом професора Прандтля в Геттiнгенi. Вiн був першим, хто розробив теорiю впливу екрану на поверхню, що пiдстилає.
  Лiппiш посмiхаючись, кивнув:
  - Ви чудово знаєте мiй фюрер! Та я знаю цю теорiю!
  Бiснуватий Адольф продовжив:
  - Потрiбно створити екраноплан - такий собi гiбрид торпедного катера та гiдролiтака. Вiн летить правда набагато нижче, за якихось 20-40 сантиметрiв вiд води. У цьому випадку маса повiтря, що пiдтримує човен-екраноплан, складається з двох частин. Одна - заморожений потiк пiд крилом; iнша - досить незначна - виходить з-пiд крила в районi задньої кромки i постiйно поповнюється повiтрям, що надходить зверху, вiд шкарпетки крила.
  Лiппiш охоче пiдтвердив:
  - Воiстину так мiй фюрер!
  Бiснуватий Адольф продовжив:
  - Однак головна маса повiтря залишається пiд несучою поверхнею i створює там тиск, що дорiвнює швидкiсному натиску. Вона грає роль своєрiдної повiтряної ковзанки, за якою човен-екраноплан "котитися" як по маслу! Першим, хто на практицi використав подiбне, був фiнський iнженер Каарiо, вiн розробив просто прямокутне крило-санi, що ковзає над снiгом за допомогою екрана i навiть отримав на це патент. На жаль, вiйськовi не вчасно оцiнили подiбне вiдкриття. Кажуть, що i росiйський професор Левков проводив подiбнi експерименти... Тобто це може стати новою чудо-зброєю, здатною доставляти бомби, торпеди, десант до узбережжя Британiї, зi швидкiстю лiтака, i при цьому невидимi для радарiв. Плюс ще разючi удари по англiйських кораблях! Згоден?
  Лiппiш пошарив рукою, послужливi офiцiантки налили йому соку.
  - Та це iдея багата, хоч будуть деякi проблеми технiчного плану. Наприклад, стiйкiсть.
  Бiснуватий Адольф дружньо кивнув:
  - Я тобi накидаю зразкову схему це краще зробити, а дрiбнi технiчнi деталi ви самi вiдшлiфуєте. Корпус повинен бути довгим, що скидається на фюзеляж авiалайнера, що переходить у дельфiновий нiс кабiни, вiтровi опуклi стекла i турбореактивнi двигуни. Хоча, можливо, в перших моделях зiйдуть i поршневi. I коли цю махину вiдбуксують на чисту воду, оглушливо заревуть мотори i вузький хижий тулуб рвоне, як кит пiднявши хмару бризок. Зауваж ця махiна здатна нестися, наче винищувач за кiлька метрiв вiд поверхнi води.
  Лiппiш свиснув у непiдробному захопленнi:
  - Багата уява у вас фюрер!
  Лихий Адольф ще бiльше надихнувся:
  - Звичайно, це б чудо-зброя. Адже екраноплани не бояться жодних штормiв. Їм не страшнi криги - вони летять над ними. Їм не загрожують болотистi гирла рiчок i прибережнi каменi, про якi можуть розбитися звичайнi кораблi, а мiлини взагалi як дитячий ставок. Висаджувати десанти вони здатнi скрiзь: вiд африканського берега Скелетов з його диявольськими рифами, до обох узбереж США, арктичних земель Канади та Аляски. Ось таких машин би кiлька сотень, i Британiя впала б у два мiсяцi.
  Лiппiш несмiливо зауважив:
  - А мiни?
  Фюрер засмiявся:
  - Ось саме мiни! Вони не загрожують нi пiд поверхнею вод, нi на мiлинах! Як i торпеди з пiдводних човнiв. А сам вiн iдеальна зброя для боротьби з найдосконалiшими пiдводними човнами, луплячи їх глибинними бомбами. Крiм того, екраноплани можуть лупити по ворожих кораблях ракета i мiнами. Так я, звичайно ж, ознайомлю конструкцiєю керованих бомб. Ну i звичайно десанти... Iдеальний засiб доставки десантури, причому не лише з пiхотою, а й танками! Тодi весь характер вiйни вiдразу змiниться! Чи зрозумiв Лiппiш, яку тобi справу довiряє фюрер?
  Конструктор вже меркантильнiше запитав:
  - А нагороди?
  Серйозний Адольф пiдтвердив:
  - Звичайно найщедрiшi, залiзний хрест iз дiамантами, землi, колонiї, пiдданi! Якщо ми пiдкоримо Африку, то землi вистачить на всiх!
  Лiппiш заявив:
  - Якщо будуть данi грошi та кошти екраноплан буде готовий, але... У мене ще є проекти винищувача безхвостi.
  Фюрер-термiнатор поспiшив заспокоїти винахiдника:
  - Реактивний бомбардувальник безхвостiк, я вже накидав, їм займуться iншi. Як до речi i винищувач! Екраноплани важливiшi, так це принципово нова зброя... Крiм того, фiрма "Гота" має дуже талановитих конструкторiв, якi цим займуться. А ти поки що на екранопланах попрацюй. Взагалi, зараз у мене багато невiдкладних справ, треба ще з танковими генералами поговорити... Розпорядження буде вiддано...
  Лiппiш залишив фюрера дуже окриленим. Адольф подумав, що, може, краще було б спочатку поговорити з фiзиками-ядерниками, з приводу створення атомної, а в перспективi й водневої бомби, але вирiшив не надто багато, вантажити себе та iнших людей за раз.
  Конструкторiв було кiлька, у тому числi найвiдомiшi: Порше та Адерс. Взагалi якщо в авiацiї, i пiдводному флотi нiмцi мали над порадами якiсну перевагу (хоча це i не всi визнають!), то танковий парк у панцвалi помiтно вiдставав. Зокрема радянськi машини КВ, Т-28, Т-34, перевершували нiмецькi у бронюваннi та озброєннi, а Т-34 ще й у ходових якостях. Втiм, гармати нiмецьких танкiв недостатньо сильнi i для англiйських "Матiльд" i "Кромвелей", а тим бiльше конструкторами, що вже розробляються, "Черчiллей" i "Челленджерiв". Не кажучи вже про слабкiсть бронi нiмецьких конструкцiй.
  Запросивши гостей сiсти, фюрер почав читати мораль:
  - На жаль, у Нiмеччини на даний момент немає надiйної протитанкової гармати... Оснащенi 50-мiлiметровою зброєю Т-3 можуть лише погладжувати броню "Матiльд" або КВ.... Адже "Матiльда" надiйшла на озброєння Британiї ще до початку Другої свiтової вiйни. У нас самих є трофейнi "Матiльди", чию лобову броню не пробити. Ну, а у Радянських КВ не пробити навiть борт чи корпус. Максимум, що наша машина може зробити це розбити гусеницю! Тобто ви конструктори поставили нас у таке становище, що у противника танки набагато сильнiшi нам у бронюваннi, а новi американськi "Гранти" i вже готовi до запуску в масове виробництво "Шермани" перевершує i озброєння. Не говорячи про росiйськi машини з гарматою 76-мiлiметрiв. I як ви виконуєте завдання щодо створення нових танкiв, зокрема з 88-мiлiметровою зброєю.
  Порше розгублено вiдповiв:
  - Звичайно, ми ведемо такi розробки великий фюрер. Нам 26 травня управлiння озброєнь дало замовлення на 45-тонний танк ViK -4501. Вiн має бути саме таким, з 88-мiлiметровою зенiткою, переробленою пiд танкову вежу. Ми вже маємо попереднi креслення. Можете з ними ознайомитись найбiльший.
  Фюрер запитав:
  - А ти Адерс?
  Ервiн кивнув:
  - Ще у сороковому роцi пройшли успiшнi випробування vk- 3001. Нової важкої машини з гарматою 75-мiлiметрiв. У нас є подiбна зброя у протитанковiй моделi, але поки що не запущена у масове виробництво. Крiм того, проводилися роботи зi створення Т-6, з масою до 65 тонн. I легшi моделi в 36 тонн. Ми намагаємося великий фюрер.
  Адольф, який уявив себе всезнайкою, почав швидко оглядати креслення. Ось вони першi нариси грiзного "Тигра" найвiдомiшого танка Нiмеччини Другої свiтової вiйни. Ця машина стала знаменитою пiд час курски дуги. У радянськi часи "Тигри" як правило, охаювали, потiм ставлення до цiєї машини стало бiльш об'єктивним. Для свого часу цей танк, звичайно, був непоганий. Пiд час першої великої сутички з нашими КВ - три "Тигри" пiдбили десять радянських машин, а самi пiшли без ушкоджень. Головна перевага це машини, була потужна 88-мiлiметрова гармата, у якої довгий час не було гiдного опонента. Втiм, на курскiй дузi, незважаючи на якiсну перевагу в технiцi гiтлерiвцi, все одно були розбитi... Статистика бойового використання цiєї машини, а також спiввiдношення втрат, загалом говорять, про неї як одну з найкращих машин Другої свiтової вiйни. Але й недолiки видно не озброєним оком. Велика вага в 56 тонн, при бронюваннi всього в 100 - мiлiметрiв (бортiв лише 80!), велика висота, вiдсутнiсть кутiв рацiонального нахилу бронi та поганi ходовi якостi. Взагалi танк IС-2 за вагою на десять тонн менше перевершував тигр i в бронюваннi, i в озброєннi... Але з'явився цей танк лише у лютому 1944 року. "Королiвський тигр" взагалi важив 68 тонн, при лобовому бронюваннi в 180 - мiлiметрiв... Звичайно такий танк не годився для вiйни в Африцi, в пустелi, для десантури, це просто машина, як колос на глиняних ногах. Немає звичайно для свого часу i "Королiвський тигр" був дуже ефективний, вiн мiг знищити за бiй кiлька танкiв противника, а один раз пiдбив двадцять п'ять "Шерманiв" протягом години. Начебто була iнформацiя про знищених "Тигром" у ходi однiєї битви двадцяти трьох танкiв Т-34. Але в будь-якому випадку, цей танк просто втiлення нерацiонального використання потужностi та маси. А ось, наприклад, радянський танк Т-54... Свого роду втiлення вдалого рацiонального застосування фактично колишнiх технологiй Другої свiтової вiйни.
  Фюрер рiшуче заявив:
  - Нi панове! Такий проект годиться! Робити машину в п'ятдесят шiсть тонн за всього лише 100 мiлiметрiв бронi... Де ж наша хвалька нiмецька економiчнiсть i рацiональнiсть.
  Адерс несмiливо зауважив:
  - Французький С-2, при вазi 70 тонн мав броню 45 - мiлiметрiв...
  Фюрер-термiнатор зло перебив:
  - Це танк ще з часiв першої свiтової вiйни. А ось у росiйських КВ-2 мав 152-мiлiметрову гаубицю при вазi 52 тонни. Але ж це 152 - мiлiметри, а не 88.
  Тому я даю вам завдання 88-мiлiметрова гармата калiбру 71, на танк з вагою не бiльше сорока тонн i лобової бронi не менше 180 мiлiметрiв, бортiв i корпусу 150 мiлiметрiв, двигун у шiстсот, сiмсот кiнських сил. I цей танк має бути запущений у масове виробництво крайнього термiну, через пiвроку.
  Нiмецькi конструктори зблiдли i в них затремтiли руки. Олександр знущально глянув на них. Завдання справдi було найскладнiше; озброєння та бронювання характерне для "Королiвського тигра" зразка 1944 року, а потрiбно вкластися в меншу на 28 тонн вагу! Втiм, Адольф вважав це цiлком реальним, i навiть дружньо ляснув Порше по плечу:
  - Не засмучуйтесь, я вам сам намалюю оптимальну схему, за якої можна обiйтися i такою порiвняно невеликою вагою. Адже я не самодур, а рацiоналiст. Тiльки перебудувати вам доведеться багато. Зокрема розташовувати трансмiсiю та двигун разом.
  Адерс сумно помiтив:
  - Це створить нам певнi проблеми. Зокрема в такому розташуваннi будуть такi недолiки.
  Жорсткий Адольф перебив:
  - Звичайно, деякi проблеми будуть, але вони в принципi легко усунутi. Зокрема у технiчному планi. Зате можна куди компактнiше розмiстити мотор, змiстити пiдвiску i ... Висоту танк необхiдно знизити до двох метрiв, а екiпаж розмiстити, напiвлежачи, тодi все буде куди рацiональнiше.
  Фюрер почав робити малюнок, свого роду креслення, на кшталт наймасовiшого радянського танка пiслявоєнного часу Т-54. Ця машина була настiльки вдалою, що ще почала випускатися ще в 1947 роцi використовували i пiд час боїв в Афганiстанi з талiбами, iракськi вiйська билися на них з армiєю США в ходi "Бурi в пустелi" та операцiї "Шок i трепет" або "Свобода Iраку". Загалом цих танкiв було випущено понад 70 тисяч штук. А машина була дуже успiшна. При вазi 36 тонн, лобова броня - 200 мiлiметрiв, а гармата калiбру - 100 мiлiметрiв. Цей типаж успiшно бився й американськими "Патонами" та "Першингами" ще пiд час корейської вiйни. Так що для даного технологiчного рiвня модель дуже пiдходяща та реальна для втiлення. I досить проста у виробництвi - дешева... Що стосується нiмецької гармати 88-мiлiметрiв 71 ель, то вона була досить пробивною, для всiх танкiв Другої свiтової вiйни (за винятком лобової бронi IС-3, що надiйшов на озброєння в травнi 1945 року). Що ж IВ-3? Чудовий танк у планi бронювання, i вежi, якiй надали щучу форму. Щоправда, ходовi якостi були поганi, i його незабаром зняли з виробництва. Потiм було ще кiлька моделей IС-4 i так далi поки не зупинилися на IС-10, перейменованим пiсля смертi Сталiна в Т-10. I це виявився останнiй важкий радянський танк. Хрущов заборонив усi розробки важких машин, а його наступники не стали це переглядати!
  А чи взагалi потрiбен нiмцям танк важчий за сорок тонн, якщо i на середньому танку можна встановити гармату, яка пробиває на дистанцiї в 1000 метрiв 193 - мiлiметра бронi?
  Американцi швидко вiдмовилися вiд важких танкiв, i вага "Першингу" не перевищувала 42 тонн, а "Шермана" взагалi 32. Але пiсля того, коли стало очевидно, що ось-ось може спалахнути вiйна з СРСР, з'явився монстр з гарматою калiбру в 120 - мiлiметрiв i початковою швидкiстю снаряда майже 100. Однак невдовзi американцi розчарувалися й у цьому танку. До появи IС-10, наймасовiшим пiслявоєнним танком був IС-4, з лобовою бронею 250 мiлiметрiв, i бортовий 170... Надiйна машина, хоч i важила бiльше 60 тонн. У будь-якому випадку потрiбно доручити виробництво для Нiмеччини та важкого танка, але не бiльше 50 тонн. Наприклад IС-10 якраз i важив 50 тонн маючи лобове бронювання у 290 - мiлiметрiв та гармату у 125 - мiлiметрiв... До речi який калiбр найвдалiший? У ходi вiйни наймасовiшi моделi "Шерман" та "Черчiлль" мали броню в 100 та 152 мiлiметри (лобову). Ну, що ж "Королiвськi тигри" з нею цiлком справлялися... А от "Пантера" стала трохи вiдставати калiбр 75 - мiлiметрiв навiть з високою початковою швидкiстю снаряда ставав недостатнiм. Тому з'явилися "Пантери" у 88-мiлiметровими гарматами, правда тiльки наприкiнцi вiйни, та й було їх небагато. Але той факт, що у вермахтi не було планiв, переозброїти танки та протитанковi гармати великим калiбром каже, що цей стан справ усiх влаштовував. Була правда САУ "Ягдтигр" з гарматою 128 мiлiметрiв, i лобовою бронею 250 мiлiметрiв, але їх випустили всього 71 штуку i в такiй мiзернiй кiлькостi вплинути на хiд вiйни вони не могли. До речi, до моменту капiтуляцiї "Ягдтигрiв" ще 43 штуки залишалося в строю, що говорить про надзвичайну живучiсть подiбної машини.
  Сталiн до речi наказав, щоб IС-2 вiдразу ж озброювався 122-мiлiметровою гарматою, хоча її пробивна мiць була надмiрною для нiмецьких танкiв (крiм "Королiвського тигра", але таких танкiв було випущено лише 458). Багато хто радив диктатору обмежитися стволом у 100-мiлiметрiв. САУ Т-100 виявилася найкращою за сукупнiстю бойових характеристик. Адже чим бiльше калiбр, тим менший запас снарядiв, нижча скорострiльнiсть, початкова швидкiсть снаряда, дальнiсть i точнiсть стрiлянини... А у нiмцiв наймасовiший танк Т-4 i САУ на його базi важили всього 22-24 тонни. САУ "Панцер" втiм, була дуже вдала: озброєння "Пантери" та лобова броня майже як у неї, за такої малої ваги та висоти. Треба буде наказати запустити у виробництво якнайбiльше простих i дешевих "Панцерiв".
  А що калiбру зброї, то що ж? Для протитанкових гармат калiбр в 128 мiлiметрiв занадто великий, це краще використовувати як штурмову зброю, а обрати промiжний в 105 мiлiметрiв.
  Адольф показав нiмецьким конструкторам схему:
  - Це наша нова секретна зброя! Найближчими мiсяцями танк має пройти випробування. Його бойове застосування буде 1943 рiк. А поки що вам проект створення важкого танка зi 105-мiлiметровою гарматою. А також легких САУ. Тож за роботу панове.
  Адерс несмiливо заперечив:
  - Конструкцiя, запропонована вами, виглядає привабливо, але ось у чому проблема цей танк не в дусi наших традицiй... Та й екiпажу буде незатишно...
  Адольф замiсть вiдповiдi випив соку i запропонував:
  - Може, пообiдаємо пани-товаришi. Взагалi цей танк можна буде штампувати у великих кiлькостях, i я не думаю, що американцiв та англiйцiв до кiнця вiйни з'явиться щось краще. Та й сьогоднi можна буде з'їсти трохи м'ясного...
  Дiвчата швидко накрили стiл. Олександр розумiючи, що шлунок фюрера, який вiдвик вiд м'яса може захворiти, вважав за краще залишитися вiрним собi, i лише трохи з'їв осетра, згадавши при цьому Собакевича їх "мертвих душ". Мда, начебто поки що все робить правильно. Перекладає економiку на вiйськовi рейки, оголошує тотальну вiйну, приймає закони, якi слiд було прийняти ще в 1939... Повiльнiсть Гiтлера з мiлiтаризацiєю, призвела до нестачi озброєнь, i саме в кiлькiсному вiдношеннi ... Та ще й вiдомий автомат МР-44 ... За своїми бойовими характеристиками вiдмiнна штука, яка навiть. Тiльки важкувата ... Може й справдi взяти за основу автомат АКМ? Ех, добре б створити зброю, що поєднує точнiсть американської М-16, зi скорострiльнiстю i надiйнiстю АКМ. Загалом прогрес розвиває нерiвномiрно. Наприклад, мотори в танках не особливо додали мощi, а ось комп'ютер став взагалi недосяжним. Але вiн має знання майбутнього, але що може запропонувати в планi, наприклад замiнника нафти. Досi ефективно виробляти бензин з вугiлля не навчилися навiть в Америцi! Не дивлячись на зростаючi цiни на нафту. Ну, що вiн може запропонувати. Динамiчний захист, турбогенераторнi двигуни... I це буде, але трохи згодом, щоб не поспiшати викладати козирi. За сiмдесят рокiв прогрес пiшов далеко вперед, але доки старiсть не переможена, хвороби теж, i людина не Бог! Мало того, в чомусь навiть спостерiгається регрес... Наприклад, зростання релiгiйностi, особливо в Росiї та пострадянському просторi, а також iсламських країнах. Адже великi мислителi епохи вiдродження та нового часу передбачали, що релiгiя поступово вiдмиратиме!
  Але хоч як дивно релiгiйний екстремiзм наростає... А попи дедалi бiльше втручаються у полiтику держави. I в цiй ситуацiї полiтика влади незрозумiла, невже вона всерйоз вважає, що iстина в Православ'ї чи Iсламi? Всi цi освiченi та вульгарнi люди? Якщо нi, то який сенс вiдмовлятися вiд свiтської моделi державностi? Заради ефективностi управлiння масами? Але саме Православ'я i довело свою неефективнiсть у ролi державної релiгiї... Справа в тому, що маючи формально основою Християнство i в першу чергу Новий Завiт, Православ'я має як базис пацифiстське вчення: не противься злому i полюби ворога свого! Але при цьому фактична полiтика iмперiї агресивна i потребує насильства та захоплень. Вiд чого народжує протирiччя мiж формою i сутнiстю. Навiть якщо багато людей цього свiдомо не розумiють, пiдсвiдомо це вiдчувають!
  Через що Православне вчення i неефективне, позбавлене логiки, намагаючись бути, iмперським i християнським одночасно. А християнським - значить юдейським та пацифiстським! Адже Бiблiя майже повнiстю написана євреями, а може навiть i цiлком, тому що апостол Павло говорить велику перевагу юдеям тому, що їм довiрено слово боже! Значить, росiйськiй вiрити Бiблiї не личить! Значить, потрiбна iнша вiра, але вже не заснована на юдейському писаннi... Яка? Її мають розробити досвiдченi професiонали та психологи пiд керiвництвом ФСБ! Тодi багато протирiч буде успiшно вирiшено...
  Треба сказати, що дитина, яка читає Євангелiє: нiколи не стане сильним, смiливим, жорстоким воїном, що любить Росiю! I яка країна славиться у Бiблiї? Iзраїлю!
  Правда вiн сам Адольф бiснуватий, цей гравець, опинившись на мiсцi Гiтлера, зовсiм не збирається посилювати переслiдування євреїв. Навпаки, кориснi юдеї користуватимуться пiльгами i працюватимуть на Третiй Рейх. Таких дурниць, щоби розстрiлювати єврейських учених чи людей мистецтва не буде! Але поки що скасовувати антисемiтськi закони передчасно. По-перше, народ може не так зрозумiти, а по-друге, це джерело багатства i джерело солiднiший! Але пом'якшити антисемiтську полiтику, в обмiн на пiдтримку iудеїв, звичайно ж, можна.
  А як вчинити i з папою римським? Вiдносини з Ватиканом далекi вiд iдеальних, але вiдкрита вiйна завдасть на даному етапi лише шкоди. Значить, потрiбно шукати пiдтримки Ватикану, але при цьому наполягати на своїх iнтересах... В iдеалi поставити на престол Петра свою марiонетку i поступово реформувати релiгiю...
  Порше перервав роздуми Адольфа:
  - Ми дуже задоволенi вашим обiдом фюрером!
  Бiснуватий Адольф милостиво посмiхнувся:
  - Ну що ж, поки я зустрiнуся з Гiмлером, а потiм нехай прибуде Гейнзеберг. А ви хлопцi дивiться: термiни вам поставленi дуже твердi!
  Армiя фюрера рухалася собi Африкою. А проти СРСР тримала оборону.
  Взимку Червона армiя розпочала наступ на Ржевському виступi, але гiтлерiвцi там чекали i змогли вiдбити удар. На пiвднi нiмцi теж устояли, утримавшись на орлiвському та харкiвському напрямку. I лише пiд Ленiнградом радянськi вiйська змогли провести операцiю "Iскра", але бої тривали майже мiсяць i перемога була куплена надзвичайно дорогою цiною.
  Зиму сорок другого - сорок третього року, фрицi абияк пережили.
  Але навеснi вже бiльшiсть Африки ними пiдкорена. I фюрер промацує ґрунт свiту з Британiєю.
  Черчiлль трохи холодно до цього ставиться. Хоча Британiя i зазнає поразки за поразкою.
  З Японiєю теж не однозначно - битва при Мiдвей Америкою програна, i поки самураї б'ють численний флот американцiв частинами. I Америка не може отримати вигоду вiд своєї кiлькiсної переваги на морi та в повiтрi.
  Гiтлер же хоче наступати проти СРСР, але навiть пiсля оголошення загальної, тотальної мобiлiзацiї в нього занадто мало для цього сил. Оскiльки фрицi розкиданi Африкою.
  Влiтку Червона Армiя готова до просування. Фашисти, щоправда, пiдкоривши Африку, утворюють колонiальнi вiйська. I одержують додатковi ресурси.
  Використовують їх для танкiв "Лев", "Тигр", "Пантера". Втiм, данi монстру вийшли не зовсiм вдалi. Надто вже дорогi, надто важкi. Щоправда, для оборони "Пантера", гарний винищувач танкiв зi скорострiльною гарматою.
  А ось найневдалiшим виявився "Лев", важкий, дорогий, але не дуже ефективний. Гармата надто потужна, проти радянських тридцятьчетвiрок i легких танкiв, а скорострiльнiсть значно нижча, нiж у "Пантери" та "Тигра". А броня, щоправда, краща, нiж у "Тигра", i ще пiд рацiональними нахилами. "Лев", вийшов як велика "Пантера" вагою дев'яносто тонн i двигуном у вiсiмсот кiнських сил. Втiм, дещо швидше, нiж у реальнiй iсторiї до серiї надiйшов "Тигр"-2 на двадцять двi тонни легше. Близький за рiвнем захисту до "Леву", але рухливiший, легший. Зброя, щоправда, калiбру 88-мiлiметрiв - проти 105, але цiлком достатня для поразки всiх радянських танкiв. I що суттєво - бiльш скорострiльне - вiсiм пострiлiв проти п'яти.
  Тож "Лев" це дитя нiмецького, похмурого генiя не прижилося.
  Нiмцi захопили за лiто всю Африку, включаючи Мадагаскар. Сталiн надто довго вичiкував.
  Може, вiн сам сподiвався, що нiмцi почнуть наступ. Особливо бачачи, як прибувають танки "Лев", "Тигр", "Пантера". Але фрицi поки що вирiшували проблеми на чорному континентi.
  Сталiн змарнував момент. Наступ радянських вiйськ почався у напрямку Орла та Харкова. Саме де нiмцi були добре готовi. Та й досягти тактичної раптовостi не вдалося. Першi ж бої показали, що "Пантера" чудово показує себе в оборонi. Непоганi та "Фердинанди". Вони теж добрi.
  Та й "Тигр", танк результативний. I добре набирає рахунки. Нiмцi активно обороняються. I тримають удари супротивника. Червона армiя за три мiсяцi дуже завзятих боїв, просунулась лише на п'ятнадцять кiлометрiв. I втрати у неї були вiдчутнi.
  Над замаскованими дiвчатами пролетiло два десятки англiйських лiтакiв, вони, напевно, нiчого не помiтили, i вже почали розчинятися за лiнiєю горизонту, як раптом почулися новi пiдозрiлi звуки. Мадлен скомандувала:
  - Усiм лежати i не рухатися!
  Дiвчата завмерли, вони чогось чекали. I ось з'явилися через бархан легкi транспортери та вантажiвки. Судячи з конструкцiї, англiйського та американського виробництва. Вони неквапливо рухалися у бiк столицi Тунiсу. Мадлен трохи розгубилася. Вiн вважала, що до лiнiї фронту ще далеко, отже англiйцi ще встигнуть з'явитися. Точнiше не повиннi з'являтися. А тут пре цiла колона. Хоча, мабуть, менший за батальйон... Хто це такi, якась бойова група, обiйшовши пустелями аж нiяк не суцiльний фронт, хоче пошарити по тилах. Начебто логiчно, хоча з технiкою їх легко помiтити у пустелi. Принаймнi потрiбно передати своїм по рацiї, а вогню не вiдкривати. Тим бiльше, що їх лише сто чоловiк, а англiйцiв понад три сотнi!
  Герда прошепотiла Шарлотi:
  - Ось вони англiйцi! Вперше їх так близько бачу!
  Рудоволоса подруга, теж дуже нервуючи, вiдповiла:
  - Та нiчого особливого! I серед них стiльки негрiв!
  Справдi, не менше половини англiйцiв, були чорношкiрi. I колона рухалася неквапливо, причому негри ще щось завивали... Вони все ближчi й ближчi...
  Тут нерви однiєї з дiвчат не витримали, i вона вдарила з пiстолет-кулемета. В ту ж мить вiдкрили вогонь та iншi войовницi, а Мадлен запiзно гаркнула:
  - Плi!
  Кiлька десяткiв англiйцiв виявились разом скошенi, одна з вантажiвок запалала. Iншi англiйцi вiдкрили безладну стрiлянину. Мадлен вловивши момент, прокричала:
  - Наступальнi гранати дружно кидати!
  Дiвчата з елiтного батальйону СС "Вовчицi" кидають гранати далеко i влучно. А що з дитинства натренованi, та ще спецметодику проходили. Це коли тренуєшся зi струмом, трохи зволiкала з кидком i тебе розрядом. Шпурнули свої гостинцi i Герда з Шарлотою. А англiйцi шкереберть i шкереберть ... Забавно так. Стрiляють безладно, а негри ще, що кричать незрозумiлою мовою. Ось точно вiдморозки.
  А Герда стрiляє та кидає, при цьому ще й спiває:
  - У зiницях СС нiчний жах! Один стрибок - один удар! Вовчицi ми - наш метод простий! Не любимо ми тягнути кота за хвiст!
  Шарлота у вiдповiдь також порикує. Кулi, випущенi нею, розбивають на уламки черепа. Бо ще вибивають очi. Ось один переляканий негр, як всадить багнетом бiлобрисого напарника в бiк. Той кров'ю у вiдповiдь плюне. Шарлота пiдспiвує:
  - Ангели зоряного похмурого пекла! Здається, все у всесвiтi зруйнують! У небо злетiти швидким соколом треба! Щоб уберегти вiд смертi душi!
  Англiйцi дiють неорганiзовано, бiльшiсть iз них колонiальнi солдати: негри та iндуси, араби. Вони: то падають, завмираючи, то навпаки рiзко схоплюються й починають гасати, як пригорелi зайцi. Втiм, дiвчата стрiляють влучно, та й гранати хоч уламки i недалеко летять, зате густо! Ось уже й ворогiв лишилося небагато. Мадлен кричить по-англiйськи, у неї голосок такий приголомшливий, що не треба навiть рупора:
  - Здавайтесь i ми пощадимо вашi життя! У полонi у вас буде, гарна їжа, вино та секс!
  Подiяло миттєво i раз вже здаються... Руки вгору та ...
  Зiбрали пiвсотнi полонених, їх половина поранених. Мадлен скомандувала:
  - Поранених добити!
  "Вовчицi" без церемонiй пустили кулi у скроню, тим хто не мiг стояти на ногах, а решту занурили в машини та погнали на них у найближчу базу.
  Пiсля розпеченого пiску пустелi босим ножачкам Герди дуже приємно вiдчувати м'яку гуму. Вона навiть блаженно постає... Американськi вантажiвки дуже зручнi, i пiд час поїздки не тремтять. Здобувши перемогу дiвчата веселi. Шарлота запитала Герду:
  - Скiльки ти вбила?
  Дiвчина здивовано знизала плечима:
  - Не знаю? Не я одна стрiляла... Але гадаю, що багато!
  Шарлота пiдрахувала:
  - Нас сто, убив близько трьохсот, отже, по три на брата, тобто на сестру! Вражаючий початок вiйни!
  Герда байдуже махнула рукою:
  - Це для мене не має значення! Головне, що жодна подруга не загинула. Хоча це, звичайно, статистика, ворогiв знищено триста, а з нашого боку лише двi войовницi-вовчицi легко пораненi. Я навiть дивуюся, як ми ще Африку цiлком не захопили з такими вояками.
  Шарлота вiдразу зiпсувала настрiй:
  - Так цим горе-воякам ми у вiсiмнадцятому програли!
  Герда сердито труснула свiтленькою, наче обсипаною новорiчним снiгом головою:
  - Це через зраду! А насправдi ми були як нiколи близькi до перемоги i це було очевидно кожному, хто не слiпий! На жаль, нам завадили!
  Шарлота погодилася, спритно почухавши пальчиками босої ноги за своїм лiвим вушком:
  - Так зрада, диверсiї, бездарнiсть вiйськових. А росiян ми таки зламали, змусивши їх у вiсiмнадцятому роцi здатися! Ех добре б прогулятися просторами Росiї, там прохолодно, а тут спека!
  Герда весело хихикнула:
  - Зате в Росiї такi суворi морози... А от коли босонiж бiгала снiгом у горах, знаю яке це борошно.
  Шарлота вишкiрила зубки:
  - Маленька Герда босонiж бiжить по пекучому снiгу... Це символiчно немов у казцi... Казки про чисту, ще дитячу i зовсiм не егоїстичну...
  Герда задерикувато пiдморгнула подрузi:
  - Це як у нас до фюрера?
  Шарлота пiдтвердила:
  - Майже! Ми просто їдемо, а не бiжимо босоногi розпеченим пiском пустелi. Та ще пiсля перемоги.
  Пов'язаний негр пробурмотiв нiмецькою:
  - Грiзнi ангели я ладен вам служити! Ви богиня, я ваш раб!
  Шарлота погладила своєю злегка огрубiлою ступнею чорношкiрого бранця по коричневому кучерявому волоссю.
  - Ви негри вже за своєю природою раби! Це, звичайно, з одного боку добре, повинен же хтось i працювати вiд зорi до зорi, виконувати чорну роботу... Але раб за своєю натурою, мерзенною природою зрадник i йому не можна довiряти зброю. Ми ж нiмцi, у свою чергу, найбiльш культурна i високо органiзована нацiя на Землi. Велика нацiя воїнiв, i недарма ж у всiх Європейських армiя i навiть у Росiї служили найманцi-нiмцi, причому найчастiше на командних посадах!
  Герда люто кинула:
  - Та ти будеш служити нам як раб. У нас є спецiальнi звiринцi для чорношкiрих. А тобi залишається поки що...
  Шарлота запропонувала:
  - Нехай вiн цiлує нам ноги. Адже це буде для нас приємно, а нiгер принизиться.
  Герда енергiйно замотала головою:
  - Не знаю як тобi, а гидко, якщо чистої шкiри iстиною арiйки стосуватимуться губи смердючого нiгера. Так що...
  Шарлота не погодилася:
  - Та нi! А менi навпаки сподобалося. Ну, дивись...
  Вогненно-руда красуня сунула чорношкiрому свою ноженьку. Той з ентузiазмом почав цiлувати довгi, рiвнi, точенi пальчики богинi. А дiвчина у вiдповiдь лише нiжно посмiхалася, товстi губи негра лоскочуть засмаглу шкiру. Ось язик бранця пройшовся пружною, злегка запиленою ступнею дiвчинки. Приємно таки, коли принижуєш сильного, майже двометрового чоловiка.
  Герда здивувалася:
  - Дивно, а тобi що, чи не гидко?
  Шарлота посмiхнулася:
  - Та нi! А з чого менi має бути гидко?
  Герда вважала за краще промовчати: ну що її втручатися у справи подруги. Взагалi-то їх виховували, що нiмецька жiнка має бути не лише воїном, а й люблячою, нiжною дружиною та здоровою матiр'ю. Але сама вона поки не думала про хлопцiв, може внаслiдок важких фiзичних навантажень, або просто поки що не знайшла своєї пари. Втiм, i Шарлотi, схоже, це набридло. Вона вдарила негра кiсточкою по носi, та так, що потекла юшка i запропонувала Гердi:
  - А може заспiваємо?
  Герда кивнула:
  - Звичайно, заспiваємо! Iнакше стає сумно!
  Дiвчата заспiвали, а їхнi подруги дружно пiдхопили, тож пiсня полилася як водоспад:
  Iдемо ми з миленькою з хащi,
  Сум неземний затаївши!
  А холод, пекучий льодовий,
  Пронизав надламаний мотив!
  
  По снiгу ножi босi,
  Дiвчата бiленькою йдуть!
  Ревуть як вовки завiрюхи злi,
  Зриваючи зграї птахiв-пiчуг!
  
  Але дiвчина не знає страху,
  Вона боєць могутнiх сил!
  Ледве прикрила плоть сорочка,
  Ми обов'язково переможемо!
  
  Наш воїн найзагартованiший,
  Його кувалдою не зiгнути!
  Ось ворушаться нiжно клени,
  Снiжинки падають на груди!
  
  Боятися то не наш звичай,
  Тремтiти вiд холоду не смiй!
  Супротивник жирний з шиєю бичачою,
  Вiн липкий, бридкий наче клей!
  
  Така сила у народу,
  Що створив святий обряд!
  За нас i вiра, i природа,
  Переможним буде результат!
  
  Христос Вiтчизну надихає,
  Наказує нам битися до кiнця!
  Щоб планетi стала раєм,
  Вiдважнi будуть усi серця!
  
  Щасливими стануть незабаром люди,
  Нехай життя часом тяжкий хрест!
  Жорстоко смертоноснi кулi,
  Але той, хто впав - уже воскрес!
  
  Наука дарує нам безсмертя,
  А розум загиблих поверне!
  Але якщо злякаємося, ви повiрте,
  Противник одразу вкрутить рахунок!
  
  Тому молись хоч Богу,
  Плохати не треба, лiнощi геть!
  Суддя Всевишнiй дуже строгий,
  Хоч може й часом допомогти!
  
  Менi Батькiвщина найдорожче,
  Свята, мудра країна!
  Тримай наш вождь мiцнiше вiжки,
  Цвiстi Вiтчизна народжена!
  Дiвчата з елiтного батальйону СС "Вовчицi" спiвали настiльки гарно, i слова були задушевнi. Загалом склався стереотип, що есесовець - значить кат! Але це негаразд. Iснували, звичайно, особливi каральнi пiдроздiли, найчастiше у складi охоронних дивiзiй, що проводили спецоперацiї, але бiльшiсть дивiзiй СС були просто елiтною гвардiєю Вермахту. Взагалi треба сказати, що червона, тоталiтарна пропагандистська не найнадiйнiше джерело вiдомостей про Другу свiтову вiйну. Адже зрозумiло, що комунiстичнi керiвники Агiтпропа не могли не бути неупередженими та об'єктивно висвiтлювати подiї. Тож достовiрно важко судити, де була реальна правда, про звiрства фашистiв, а де вигадка. У всякому разi, те, що не кожен воїн СС - кат i нелюд, змушенi визнати тi, хто серйозно займається iсторичними дослiдженнями. Крiм того до нападу на СРСР; гiтлерiвцi загалом на окупованих територiях поводилися терпимо, захiднi джерела не свiдчить про якiсь масовi звiрства i розправи.
  Ось i зараз дiвчата допомогли бранцям вибратися з машин; дружньо поплескували по широких плечах остогидлих чоловiкiв. Пiсля чого дiвчат запросили пiдкрiпитися.
  Обiд був скромним, зате в пустелi пристрелили зебру i кожнiй дiвчинцi дiстався приготований арабською шашлик. Взагалi араби принаймнi зовнi були налаштованi доброзичливо i тi, хто знав нiмецьку, навiть пробували жартувати, або обережно погладити нiжки дiвчатам.
  Герда вiдштовхнула липкого араба i заявила:
  - Не тобi я!
  Шарлота наслiдувала її приклад:
  - Заведи собi гарем!
  Герда посмiхаючись, запропонувала:
  - А ось скажи Шарлота, щоб ти робила, якби стала султановою дружиною?
  Рудоволоса подруга iз сумнiвом помiтила:
  - Це взагалi спiрне щастя ... Хоча дивлячись ще дружиною якогось султана. Якщо великої Османської iмперiї перiоду розквiту, то... Було б навiть дуже непогано... Я реформувала б турецьку армiю, удосконалила зброю... I напевно спочатку звернула б свiй погляд на схiд.
  Герда погодилася:
  - Правильно! Але ганьба для Туреччини, що вона навiть у перiод розквiту не змогла пiдкорити Iран. Ось це було цiлком реально, тим бiльше що армiя персiв була вiдсталою. Ось цiкаво, великий фюрер, яке ухвалить рiшення, завоювати Туреччину, чи все-таки включити до своєї коалiцiї, кинувши османам кiстку, зокрема й деяких не надто цiнних земель Iрану?
  Шарлота здивовано знизала плечима:
  - Не знаю! Загалом останнiм часом ходили чутки, що ми нападемо на СРСР... Кажуть, що Росiйськi багатства та опасистi землi України, на дуже потрiбнi!
  Герда пiдхопила пальчиками босонiжки кружечку чаю i, досить спритно пiдняла її до пiдборiддя, вливаючи в себе коричневу рiдину. При цьому дiвчина примудрялася розмовляти:
  - В Українi дуже багатi, огряднi землi. Пiд мудрим нiмецьким керiвництвом, i з нашою високою культурою землеробства, вони даватимуть рекорднi врожаї. I тодi у нас хлiб буде дешевше води. Та й самi українцям це буде на благо, адже радянська влада просто грабує їх, змушуючи голодувати!
  Шарлота кивнула:
  - Ми цих слов'ян навчимо нашiй великiй нiмецькiй культурi! Просвiтимо їх!
  Тут розмова перервалася грубими окриками, час вiдпочинку закiнчився.
  Але пiсля обiду дiвчат знову побудували i змусили робити марш-кидок пустелею. Пiсля їжi бiгти було важко i дiвчата навiть злегка стогнали, поки їх тiла не розiгрiлися. I так i помчали як тушканчики.
  Оце вiртуальний бiй... I Африка стає нiмецькою... А радянсько-нiмецькому фронтi...
  Взимку Червона армiя знову перейшла у наступ. Iдуть запеклi бої.
  Крiстiна, Магда, Маргарет та Шелла, борються у "Пантерi". Машина, хай i не iдеальна, зате зi скорострiльною, далекобiйною гарматою, в мiру спритна, i непоганою лобовою бронею.
  Нiмецькi дiвчата босонiж i в бiкiнi, незважаючи на мороз. I ведуть маневрений бiй.
  Ось Христина робить пострiл... Снаряд потрапляє до вежi Т-34-76 i пробиває її. Радянський танк зупиняється пiдбитим.
  Дiвчата кричать у всi ковтки:
  - Наша взяла!
  Потiм стрiляє Магда. Теж лупнула красуня з золотистим волоссям.
  Так що у тридцятьчетвiрки вежу зiрвало.
  Дiвчата-тигрицi стрiляють по черзi. I дуже влучно. Ось вони вразили ще один радянський танк.
  Далi влiпила Маргарет. I вразила САУ СУ-76. Спритно довбала. I заспiвала:
  - Наша пекельна Нiмеччина сильна, охороняє свiт вона!
  I як покаже мову!
  Потiм довбала з гармати Шелла. Вразила радянський танк КВ-1С. Теж непогано дiвчина спрацювала.
  Та четвiрка воїнок у бiкiнi бойова та холоду не боїться. Пiсля того, як жiнки стали битися, справи у Третього Рейху пiшли значно успiшнiше.
  Ось i в небi льотчицi Альбiна та Альвiна. Обидвi красунi в бiкiнi i босонiж. Воюють собi на Фокке-Вульфах. А це машина дуже серйозна.
  Альбiна, стрiляючи з авiагармат, вимовляє:
  - Активний крокет! Вiд слова крушi не шкодуй!
  I як блисне слiпучою усмiшкою! I зб'є одразу два радянськi лiтаки.
  Альвiна теж зрубала авiагарматами цiлих три i прочирикала:
  - Мiй захiд, буде смертельним та матовим!
  Пiсля чого дiвчина вишкiрилася i показала зуби! Вона сама чарiвнiсть i повна феноменальної чарiвностi.
  Альбiна зрiзає ще лiтак ЯК-9 i харчує:
  - А навiщо потрiбнi радянськi льотчики?
  Альвiна збиває ЛАГГ-5 i впевнено вимовляє:
  - Щоб ми нiмкенi набирали рахунки!
  Чудова пара дiвчат. Як вони взялися за набiр собi нагород. Ось уже справдi проти таких красунь не попреш. Вони збивають лiтаки i скалять собi зубки.
  А головний секрет, це в холод, дiвкам треба бути босими й у бiкiнi. Тодi рахунки самi прийдуть.
  I нiколи не одягайся. А тряси оголеними грудьми, i буде завжди в пошанi!
  Альбiна зрiзала черговий лiтак Червоної армiї та проспiвала:
  - У великiй висотi та зорянiй чистотi!
  I пiдморгнула, пiдстрибуючи, i смикаючи босими нiжками, ревучи:
  - У морськiй хвилi та лютому вогнi! I в лютому i лютому вогнi!
  I знову дiвчисько енергiйним заходом збиває лiтак.
  А тут Альвiна атакує супротивника. Робить це з розвороту, скеля собi зубки i пищить:
  - Я буду суперчемпiоном свiту!
  I знову падає збита дiвчиськом машина. I Червоної армiї неабияк дiстається.
  А Альбiна з диким екстазом реве:
  - Я тепер кат, а не пiлот!
  Збиває черговий радянський лiтак, i шипить:
  - Нагинаюся над прицiлом i, ракети мчать до мети, попереду ще один захiд!
  Воїтелька дiє гранично агресивно.
  Ось обидвi дiвчата атакують i наземнi цiлi. Альбiна пробиває тридцятьчетвiрку i верещить:
  - Оце буде кiнець!
  Альвiна вражає СУ-76 i шепоче:
  - До повного розгрому!
  I босою нiжкою як трусить!
  Взимку Червона армiя не змогла досягти iстотних успiхiв. Лише в районi Ржева вдалося трохи вклинитися, але ввiвши резерви, нiмцi вiдновили становище. Фрiци справдi сильнi.
  А в травнi 1944 року поповнивши свої вiйська новими танками, у тому числi й бiльш досконалою та краще захищеною "Пантерою"-2 перейшли в наступ, у районi Курська, та Ростова-на-Дону.
  Все було б не так уже й погано, якби в наступi не взяла б участь велика кiлькiсть арабiв, i чорношкiрих. А найголовнiше у вiйну вступила ще й Туреччина. Тож ситуацiя склалася вкрай тривожна.
  I Червона армiя, несучи великi втрати, вiдступала перед вищими силами Вермахту.
  Але вiдважна шiстка дiвчат на чолi з Оленкою люто билася з фрицями. I сили явно були нерiвними.
  Оленка боролася за Курськ, який штурмували гiтлерiвцi. Вiдчайдушна красуня кинула босими пальчиками нiжок гранату i прочирикала:
  - Слава за Русь та партiю рiдну!
  Потiм Наташка запустила босими пальчиками нiжок гранату i прошипiла:
  - Дiвчину бережемо босу!
  Пiсля Анюта теж пальчиками голих нiжок подарунок смертi послала, i пров'якала:
  - Чудовий удар!
  Руда Августина взяла i надiслала босою нижньою кiнцiвкою подарунок анiгiляцiї i пискнула:
  - Направивши в небо радар!
  А потiм i златоволоса Марiя голими нiжками смерть подарувала фашистам.
  I заспiвала:
  - У Мадагаскарi, у пустелi та Сахарi! Скрiзь була, бачила бiле свiтло!
  А тут уже й Маруся босими пiдошвами нiг цiлу зв'язку, жбурне i заспiває:
  - У Фiнляндiї, Грецiї, i в Австралiї, Швецiї, вам скажуть, що прекраснiших дiвчат цих немає!
  Та шiстка дiвчат боролася дуже здорово. Але Курськ все одно фрицi взяли...
  Нi, не встояти проти таких переважаючих сил. Прут собi фашисти i пруть.
  А що дається взнаки пiдготовка нелюдiв.
  Адольф Гiтлер просто балдел: вiдчуваючи себе справжнiм деспотом, якому всi пiдкоряються i тремтять. Та якщо хочеш сталiнських успiхiв, то треба й бути начебто Сталiна, без жалостi i вимогливим до iнших i собi( ось саме так i в такiй послiдовностi й думав Йосип Вiссарiонович!). Тепер же шерех пристойний i машина почне рухатися. Взагалi у Нiмеччини з урахуванням сателiтiв величезну перевагу над СРСР у кiлькостi промислового обладнання, у квалiфiкованiй робочiй силi та числу iнженерiв усiх рiвнiв. Це факт, а випуск озброєнь таки не на висотi! Вiдставала Нiмеччина вiд СРСР всю вiйну, незважаючи на всi руйнування в Росiї. А чого? Звичайно, внаслiдок певного бардака, що панував у рiзних вiдомствах i, особливо у вiйськовiй промисловостi. Крiм того, негативну роль вiдiгравала нестача сировини, а також недооцiнка потенцiалу противника. Зокрема у 1940 роцi випуск озброєнь у Нiмеччинi були нижчими, нiж у 1939 (якщо вважати валом з урахуванням боєприпасiв), i це незважаючи на те, що вже йшла вiйна, i Третiй Рейх взяв пiд контроль великi територiї з величезними запасами виробничих потужностей. Ну що можна сказати про органiзаторськi здiбностi Гiтлера? Не надто, то вiн блиснув у сферi вiйськової iндустрiї.
  Фюрер заявив у довгiй промовi:
  - У справi курування авiацiї, надзвичайнi повноваження надаються Зауеру. Вiн уважно стежитиме i за кiлькiстю технiки, що випускається, i що не менш важливо за якiстю. Крiм того багато твоїх друзiв Герiнг, нехай i були колись хорошими асами, але до керiвної роботи не здатнi. Не кожен добрий солдат, ще й видатний генерал, тож технiчною сферою замiсть повiшеного Ерiка керуватиме людина з-помiж професiйних пiдприємцiв, здатна здiйснити реформування та переозброєння авiацiйних сил. Адже Британiя не спить, вона нарощує як кiлькiсть, так i якiсть своїх збройних сил, i особливо авiацiї. Нам треба випереджати супротивника на двi голови, на дюжину крокiв iнакше ми повнiстю втратимо перевагу над ворогом. А тому потрiбнi якiснi кроки.
  Герiнг несмiливо заперечив:
  - Мої друзi, перевiренi люди, якi довели свою бойову ефективнiсть та професiоналiзм.
  Бiснуватий диктатор розлютився:
  - А може я, на твою думку, забув, хто битву за Британiю програв? Або хтось провалив чотирирiчний план розвитку народного господарства. Або ти теж хочеш, щоб тобi врiзали рiзками, та ще й публiчно. Так що заткни собi пащу i мовчи, доки не посадили на кiлок!
  Герiнг навiть сiв вiд страху. На жаль, з фюрером жарти поганi. Потiм знову почувся гомiн, у небо злетiв черговий реактивний лiтак МЕ-262. Машина була масивною i мала цiлих два мотори. Крила трохи стрiлоподiбнi, сам винищувач має досить грiзний вигляд. Його швидкiснi характеристики, для 1941 року загалом пристойнi, i навiть за свiтовими поняттями рекорднi. Щоправда, сама машина ще не цiлком надiйна i потребує налагодження. Втiм, фашистський диктатор вже дав характеристики нових, бiльш досконалих винищувачiв... МЕ-262 важить понад шiсть тонн, що є деяке перевантаження. Реактивний винищувач повинен бути маленьким, дешевим i швидким. Щодо цього МЕ-163 мiг би бути непоганим, але його ракетний двигун надто вже форсований i працює лише шiсть хвилин (вiрнiше ще працюватиме!), а значить дальнiсть дiї лише в радiусi ста кiлометрiв. Як бомбардувальник у стилi "блiц" або винищувач прикриття для ударiв армад по Англiї, вiн, звичайно, не годиться.
  А ось МЕ-262 може нести тонну бомб, тобто стiльки, як i Пе-2 радянський фронтовий лiтак. Тобто вiдмiнне рiшення i для винищувальної зачистки та пiдтримки вiйськ. Втiм, чому не створити винищувач у стилi "Комета" МЕ-163, але вже без ракетного, а з турбореактивним двигуном? "Комету" намагалися покращити i начебто довели польотний час до 15 хвилин ( це радiус дiї до 300 кiлометрiв), що Битвi за Британiю загалом прийнятно. Лондон ще можна з Нормандiї дiстати... Хоча не все так очевидно, треба ще й вiдбомбити i повернутися назад, та й п'ятнадцять хвилин були не в такому форсованому режимi. У майбутньому ракетнi, реактивнi винищувачi були визнанi глухим напрямом в авiацiї. Але конструкцiя "Комети" дуже навiть цiкава, своїми маленькими розмiрами i легкiстю, а значить дешевизною i маневренiстю.
  Крiм того, є ще досить перспективнi винищувачi вагою взагалi в 800 кiлограм, такi планери, що можна їх використовувати в повiтряних битвах. Щоправда, через малу дальнiсть польоти на них можна вести лише обороннi бої, або доставляти до Лондона на... Транспортах, а потiм чiпляти назад льотчикiв. Тут треба буде подумати. У реальнiй iсторiї планери так i не встигли повоювати, а Кореї чомусь радянськi генерали вiд авiацiї не наважилися випробувати цю iдею. Взагалi як це не сумно, але в ходi Корейської вiйни рахунок перемог першим вiдкрив американський пiлот. Тож янкi не варто недооцiнювати.
  Пiсля того як полiт закiнчився з кабiни, вискочила юна свiтловолоса дiвчина i на всiх парах пiдбiгла до фюрера.
  Бiснуватий нацi номер один простяг їй руку для поцiлунку. Що ж приємно коли дiвчата тебе люблять, а фюрера, схоже, цiлком щиро обожнюють усi нiмцi, чи вiрнiше майже всi, крiм небагатьох в'язнiв концтаборiв. Летчиця вимовила з натхненням:
  - Це просто чудовий лiтак, у ньому така швидкiсть та мiць. Порвемо всiх левенят як грiлку з сурогату!
  Фюрер схвалив порив дiвчинки:
  - Звичайно ж, порвемо, але ... Налагодження машини слiд вести швидшими темпами i особливо це стосується моторiв. Тут вже звичайно потрiбнi будуть радикальнi заходи, для їх полiпшення, але якщо допоможе вождь-конструктор!
  Всi хором гаркнули:
  - Слава великому фюреру! Хай допоможе нам провидiння!
  Заграв гiмн Третього Рейху та рушила колона юних бiйцiв iз Гiтлер-югента. Хлопчаки вiд чотирнадцяти до сiмнадцяти рокiв пройшли пiд барабан особливою побудовою. А далi було найцiкавiше: марширували дiвчата-пiдлiтки iз жiночого союзу Нiмеччини. Вони були в коротеньких спiдничках, голенькi, босонiжки нiжок красунь притягували до себе погляди чоловiкiв. Дiвчата намагалися задирати ноги вище, але при цьому вiдтягували шкарпетку, акуратно ставили п'яту. Цiкаве видовище красунь з бездоганними фiгурками... Обличчя правда були рiзнi i в деяких юних фашисток дещо грубуватi, майже чоловiчi, та ще вони кривили їх. Особливо коли зводили разом брови.
  Естет Адольф зазначив:
  - Потрiбно, що хлопцi та дiвчата бiльш масово отримували фiзичне загартування. А знаю, що з цього приводу багато робиться зокрема в Юнгфольку, але потрiбна всеосяжнiсть i переймання спартанських методiв. Звичайно, крiм заохочення крадiжок... Нашi юнаки та дiвчата повиннi рости порядними i водночас безжальними людьми.
  Верховний головнокомандувач зробив паузу. Генерали мовчали, мабуть, боятись заперечувати, а пiдтверджувати очевидне не хотiлося. Фюрер продовжив:
  - Вiйна не жарт, але безжалiснiсть до ворогiв, має поєднуватися iз взаємодопомогою та почуттям братства по вiдношенню до товаришiв. Ось це ми й повиннi всiм вселяти... Нова надлюдина, нещадна до iнших, але ще бiльшою мiрою вона має бути нещадною до себе. Бо неповноцiннiсть треба в першу чергу викоренити у своїй душi, ну а тодi й немiчне людське тiло пiдбадьориться!
  Знову пауза ... Генерали i конструктори раптом зрозумiли i почали бурхливо аплодувати. Фюрер, схоже, був задоволений:
  - Це вже краще, а зараз менi хотiлося б побачити iмiтацiю повiтряного бою. Таку ось грiзну i всесокрушуючу...
  Хейнкель несмiливо поцiкавився:
  - З бойовими патронами чи снарядами мiй фюрер?
  Нацi номер один кивнув:
  - Звичайно, з бойовими. Крiм того менi хотiлося б розглянути дiю катапультуючого пристрою. Адже ви працюєте над ним... - Фюрер труснув кулаками. - Коли, нарештi, воно буде готове та запущене у масове виробництво. Адже досвiдчений льотчик, це i є досвiдчений льотчик, якого треба берегти для майбутнiх битв!
  Фюрер-термiнатор все ж таки вирiшив показати конструкторам бiльш сучасну схему катапультуючого пристрою. Ця система має бути менш громiздкою, бiльш простою та легкою. Що ж недорогий i вже освоєний нiмецькою промисловiстю, пiропатрон цiлком пiдходить для цiєї мети.
  Схему доводилося малювати на ходу, але Гiтлер був справдi непоганим художником, i малював чiтко, швидко, лiнiї схем та повороти були рiвними та чiткими без жодних лiнiйок та циркулiв. Термiнатор-попаданець подумав, що дивно звичайно, що нiмцi, маючи, загалом, таку сильну i певною мiрою передову iдеологiю як нацiонал-соцiалiзм та тоталiтарну систему злили росiйською вiйну. Можливо, це пов'язано з тим, що росiйськi воїни були мiцнiшими i витривалiшими за нiмецькi i швидше вчилися воювати.
  Взагалi якщо подивитися на хiд вiйни в цiлому, то так росiйськi, вiрнiше радянськi вiйськовi вчилися воювати, а нiмцi як би розучилися ... Їх командування приймало рiшення на рiвнi першокласникiв, а може навiть i нижче, якщо першокласник має досвiд ведення вiйськових дiй у стратегiях реального часу. А що iнодi дiти рокiв шести вже так спритно керують вiртуальними армiями, то їм i Жукову з Майнштейном немає грiха повчитися. Втiм, деякi дослiдники вважають Жукова i Майнштейна бездарностями. Є також протирiччя щодо чисельностi технiки, зокрема трофейної, французької. Пам'ять Гiтлера (хороша пам'ять, особливо коли вiн ще здоровий!), пiдказувала, що трофейних танкiв захоплених у французiв було 3600, дуже велика цифра ... Деякi моделi такi як SiS -35 за своїм бронюванням, правда тiльки лобового бронювання перевершували Т-34. Так що цей танк цiлком можна виробляти i на французьких заводах, хiба що замiнивши 47-мiлiметрову зброю, на довжину 75-мiлiметрiв. Загалом i цього може виявитися мало. Британiя та США загалом у своїх танках завжди найбiльше цiнували броню. Ось, наприклад, сорока тонний "Черчiлль" мав бронювання в 152 - мiлiметри проти 120 - бiля важкого танка IС-2.
  Фюрер ще дещо повiдомив конструкторам:
  - У нас цiлком вистачає аеродинамiчних труб, так що займайтеся пошуком бiльш оптимальної моделi лiтака та створенням обтiчних форм, не доводячи справу до дорогих випробувань, де ще й гинуть найкращi нашi аси. Наприклад, модель лiтака на кшталт лiтаюче крило дуже ефективно, особливо якщо товщину i кут нахилу можна було б мiняти. Я вже дав вам креслення, так що безхвостка має бути готова. Її розрахункова швидкiсть становитиме навiть за двигуна Юмо до 1100 кiлометрiв на годину. Так що дерзайте, але не дерзiте!
  Адольф-попаданець ще порадив, як слiд збiльшити швидкiсть продування труби. Вiн уловив погано приховану iронiю у поглядах конструкторiв: звiдки, мовляв, простий єфрейтор стiльки знає. Вони що у генiальнiсть фюрера не вiрять? Що ж ми розберемося... чи нi не розбиратимемося, а доведемо їм свою освiченiсть.
  Пiсля пролунав обiд на свiжому повiтрi, дiвчата-прислужницi розставили столи та стiльцi. Гарно... Але що ж якi реформи в нацiонал-соцiалiзмi зробити? Такi, щоб максимально зменшити кiлькiсть ворогiв та знайти друзiв. Ось, наприклад, не звеличувати нiмецьку расу на кожному кроцi i може навiть перестати дiлити народи на класи. Втiм, формально ще подiл нацiй на неповноцiннi та арiйськi ще не узаконено. Це спрощує справу. Загалом Гiтлер взявся за масове знищення євреїв саме пiсля нападу на СРСР. Навiщо б це в нього з'явилися заскоки? Може розраховував, що всесвiтнiй сiонiзм благословить його на вiйну з бiльшовизмом, а Захiд пiдтримає. А потiм, коли Британiя та США сказали рiшуче, немає вермахту, фюрер розлютився? Чи помстився тим євреям, до яких змiг дотягнутися? Гiтлер звичайно iдiот що влаштував Голокост i тим самим дискредитував iдеї нацiонал-соцiалiзму. Тепер слово нацист та кат стали синонiмами. Багато хто також плутає нацiоналiзм i фашизм, можливо через спiвзвучнiсть слова нацi. Але це взагалi негаразд. Фашизм у принципi до нацiонал-соцiалiзму прямого вiдношення не має. За своєю суттю поняття фашизму виникло у Францiї в дев'ятнадцятому столiттi i мало зовсiм iнше значення.
  Свого роду суть вчення фашизму в початковому варiантi зводилося до встановлення корпоративного духу, почуття товариства серед капiталiстiв. Потiм Муссолiнi запровадив вчення фашизму для своїх чорносорочникiв. Ну, а нацистiв фашистами насамперед стали називати їхнi вороги та полiтичнi конкуренти. Чого грiха таїти гiтлерiвцi дiяли жорстоко, тому фашист набуло лайливого, негативного сенсу. У Росiї свого часу нацiоналiсти переживали певний пiдйом, особливо на початку дев'яностих рокiв, досягнувши максимуму в 93-94 роках. Потiм вiйна в Чечнi призвела до зростання пацифiстських настроїв у суспiльствi та тимчасового спаду нацiоналiзму. Вiйна в Югославiї та бомбардування Сербiї призвели до тимчасового стрибка патрiотизму, але потiм настав розкол у нацiональному русi. У Росiї нацiоналiсти мали проблему з лiдерами... Свого фюрера не виявилося... Правда Жириновського порiвнювали з Гiтлером, i вiн навiть дещо перевершив Адольфа. Наприклад, у швидкостi полiтичного зльоту, за чотири роки пiсля заснування партiї посiсти перше мiсце на парламентських виборах. Але Жириновський повiвся нерозумно i зумiв не те що розвинути успiху, i навiть утримати досягнуте. Тут треба сказати насамперед була його особиста вина. Недостатня дисциплiна в партiї, скандали, в якi вiн влазив. Але реальний Гiтлер взагалi жодного разу не засiдав у Рейхстагу i його кiношнi iстерики нiхто не показував по телебаченню. Та й самого телебачення не було. Хоча успiх Жириновського на виборах 1993 року це заслуга саме вдалої роботи з телеаудиторiєю.
  Красива дiвчина з-помiж прислуги, присiла до фюрера i поклала собi його руку на голе колiно. Проворкувала:
  - Ви про щось замислилися мiй фюрер?
  Нацистський диктатор i водночас вiртуальний гравець стрепенувся. Вiн помiтив, що так i не доїв овочевий суп та фруктовий салат. Фюрер поцiлував дiвчину в губи, вiдчувши її юний, солодкий аромат i заявив:
  - Поїдеш у машинi зi мною. А ви все за роботу, час їсти закiнчився.
  I знову шестернi державного, не цiлком, щоправда, налагодженого механiзму закрутилися. На шляху фюрер зайнявся любов'ю з красунею, i навiть здивувався, звiдки в нього стiльки енергiї i сил. Адже казали, що фюрер - iмпотент i взагалi нiбито iнвалiд, який перехворiв на сифiлiс (брехня) i скупчений (загалом вигадка!). Правда обзавестися потомством Гiтлеру не вдавалося ... Що ж завтра, вiн сам займеться цiєю справою ... Або нi доведеться все ж таки запросити Гiмлера. Загалом у реальнiй iсторiї фюрер рiзко посилив роль СС. Мабуть, i йому в цiй альтернативцi доведеться пiти таким шляхом. А що пiдпорядкування кримiнальної полiцiї структурi СС загалом розумно, тепер усi данi та картотеки зливатимуться в одне джерело. Крiм того застосування проти карних злочинцiв, i тих передових методiв дiзнання, що характернi для Гестапо та iнших структур таємної полiцiї значно пiднiме розкриття.
  Щоправда, може зрости i кiлькiсть постраждалих невинно, але... Переважна бiльшiсть есесiвцiв поряднi люди, а досвiдчений слiдчий, як правило, одразу бачить: бреше людина чи говорить правду, i помиляється рiдко. Що про це можна судити за багатьма кримiнальними хронiками.
  Вирiшивши ще кiлька поточних справ i запросивши для зiгрiвання лiжка двох новеньких дiвчат фюрер, поклавши голову на оголенi пишнi груди красунi, заснув.
  Цього разу вiн повернувся до перерваного ранiше сну, про грандiозну космiчну битву. Знову у своєму прозорому винищувачi, а противник при цьому намагається атакувати лави армiї Великої Росiї. А влучник у фюрера гри Гiпернета, та його напарниця, пишнотiла, але при цьому м'язова блондинка намагаються дiяти, синхронно допомагаючи один одному. Потворнi ворожi винищувачi, намагаються взяти числом, використовуючи свою чисельну перевагу. Дисгармонiя бойових армад Дермостана впадає у вiчi дедалi бiльше. Їхнi кораблi здаються дедалi бiльш огидними. Капiтан Владислав, застосувавши прийом "вiдро", цiлком вдало зрiзав машину у виглядi скривленого черевика i висловився:
  - Що ж недарма i Гiтлер, i Сталiн батько був шевцем!
  У вiдповiдь його напарниця-блондинка блиснула голими, рожевими п'яточками:
  - А менi чоботи чи iнше взуття не потрiбне. Я босонiж куди краще вiдчуваю найменшi викривлення вакууму, або вiбрацiї простору! О мiй фюрер хотiлося б тобi стати дiвчиною?
  Владислав хихикнув у вiдповiдь:
  - На короткий час було б цiкаво. Всi кажуть, що у жiнок оргазм набагато сильнiший i тривалiший, нiж у чоловiкiв, так дуже хотiлося перевiрити чи це так насправдi?
  Блондинка хихикнула:
  - Прогрес може подарувати тобi можливiсть випробувати i це... Якщо, звичайно ж, ми не програємо грандiозну космiчну битву. Ворогiв дуже багато. Може загинути i сам, що ще не народився, але вже командувач нами iмператор Алмазтигр 13.
  Влучник у фюрера зауважив:
  - Великий полководець, на вiйнi як голова, тим бiльше розмiр тим важче втрата!
  Блондинка замiсть вiдповiдi почала вивертати свiй винищувач. Вiн виписала крендель, ледве вiдiйшовши вiд тарана, а потiм дуже точно пальнула у вiдповiдь. Машина противника запалала i почала розколюватися, причому на дуже дрiбнi, як макове зернятко палаючi шматочки. Дiвчисько, пiдхопивши пальчиками босої ноги жувальну гумку i кинувши її так спритно, що вона потрапила прямо її у висунутий язичок:
  - Чудово! Коли жуєш, тодi спiваєш!
  А ось крутому воїновi пощастило не так сильно, в нього знову потрапили, нехай навiть по дотичнiй i воїн-капiтан рикнув:
  - Як мене дiстали цi бабськi погладжування!
  Блондиночка блиснула очима:
  - Тебе не влаштовують погладжування? Хочеш, мабуть, чогось серйознiшого? Ось якi ви всi чоловiки нетерплячi, схильнi до зради!
  Владислав засмiявся i мало не проковтнув жорстку вiдповiдь з-помiж винищувачiв Дермостану. Картина бою дещо змiнилася. Ворог здавався невичерпним, вводячи у бiй дедалi новi сили. Особливо небезпечними були ультра-лiнкори, величезнi немов астероїди вони повiльно немов намальованi симпатичними чорнилом (якi проступали, коли на них свiтиш лампою) проступали з вакууму. Дермостан намагався насамперед прогнути фланги, зробити маневр обхвату, ймовiрно, щоб створити котел у космосi.
  Вiйська Великої Росiї билися мужньо, i навiть не цуралися маневрiв. Так використовувався метод, рухливої оборони, а так зухвалих маневрiв та пiркiв. Наприклад, бойовi крейсери та грейфери космiчної армiї Великої Росiї, то зникали, то навпаки з'являлися в тилу жахливого супостата. Це нагадувало полювання риби в ополонцi - виринули, схопив видобуток (якась зимова комаха, а якщо мисливець сом, то й птицю!) i знову в ополонку. Кораблi Дермостана в цьому випадку одразу ж губилися, починали збиватися в купу, а то й вiдкривали один по одному вогонь. Кумедне плазмовиверження з спопеленням зорельотiв. Ось, наприклад, навiть ультра-лiнкор отримавши кiлька попадань термопреоннових ракет, спалахнув блакитним i зеленим полум'ям. Тут великий воїн (продовжуючи трощити байдужих листя лайнов, що липнули!) друг побачив картину всерединi палаючого ультра-лiнкора. А що велика махина, екiпаж на цiлих два мiльйони солдатiв i п'ятдесят мiльйонiв роботiв!
  Бойовики всерединi корабля рiзнотипнi вiдморозки: тролi, гоблiни та кiлька гiбридних типiв, наприклад наймасовiша: сумiш клiщiв та цигарок, вiрнiше навiть недопалкiв! Ну i страшнi тварюки, немов iз жахiв намальованого наркоманом.
  Тварини вiдчайдушно хочуть втекти, але при цьому стикаються одна з одною, колють, рiжуть, кусають. Ось з'явилася фехтувальна машина, спецiально створена для абордажного бою. I озброєна вона: квазиплазмовими мечами, причому не прямими, а вигнутими на найрiзноманiтнiшi маневри. Ось перша фехтувальна машина включилася в живе мiсиво величезного корабля, що витiкають з палаючого вогнем. Вiдразу ж полетiли на всi боки шматки розрубаного м'яса, i тiл, що обгорiли. За нею з'явилася друга, вона скидалася на павука, тiльки кiнцiвку було не менше тридцяти, i вони були у виглядi анiгiляцiйних потокiв, здатних перерiзати навпiл навiть динозавра.
  Один iз офiцерiв Дермостана заволав:
  - Ой, не рiжте мене! Пiшак з'їла ферзя!
  Але йому не пощастило, недопалок з лапами клiща, тiльки ще бiльш огидними наткнувся на антену i повис на нiй проткнутий. Втiм, як вiн верещить, уже не було чути в тiй дикiй, все наростаючiй какофонiї. Мови принцепс-плазмового полум'я переважно блакитного та помаранчевого кольору наздоганяли переляканих бiйцiв Дермостана, змушуючи їх смажитися. А фехтувальнi машини лютували всерединi ультралiнкору. Мабуть у їхнiй програмi чiтко надрукувалося: убий, убий, i ще раз убий! А кого їм, по сутi, не важливо. I в коридорах шумiла жахлива гiперрубка.
  Втiм, ось ультраполум'я вже досягло i фехтувальних машин, а також багато гоблiнiв, i клешнi - недопалки вже розсипалися на фотони. Ось i ультралiнкор став поступово розпадатися на кiлька частин. Хоча розкол i вiдбувався повiльно, але вiд цього не здавався менш зловiсним. Особливо на тлi великої безлiчi iнших, то спалахують мiнiатюрними надновими зiрками, то навпаки зорелiтами, що зморщуються. На жаль не тiльки Дермостана, а й Великої Росiї.
  Наприклад, крейсер з емблемою серпа i молота не втримав управлiння i таранився у вороже дредноут. Коли стикаються двi маси iз субсвiтловою швидкiстю, то це рiвносильно тарану анiгiляцiйної ракети. Рве з переважною силою (якщо звичайно можна так висловитися). Вибух розцвiв тюльпаном у рiзнокольоровими пелюстками раптово поглинувши все, що iснує навколо десятка iншого кiлометрiв. Владислав-Адольф висловився:
  - А нашi хлопцi схожi вже на небеса!
  Блондинка фiлософськи помiтила:
  - Небеса це єдине гарне мiсце, куди нiхто не поспiшає потрапити, навiть якщо знаходиться в пеклi!
  Влучник у Гiтлера погодився:
  - Такi парадокси свiтобудови. До гарного мiсця не хочемо потрапляти, а погане саме затягує! Тож навiть не ясно, що краще, життя чи смерть.
  Дiвча фiлософськи помiтила:
  - Життя завжди краще за смерть. Недарма майже всi люди саме так i вважають. Втiм, думка людей, як i все у нашому свiтi, вiдносно.
  Фюрер виконавши черговий досить хитрий вiраж, що дозволив йому збити двомiсний, а значить куди дорожчий i багато озброєний винищувач (як гарно вiн вибухнув, немов феєрверк зi складних поєднань пiротехнiчних матерiалiв спалахнув), розсипалися по вакууму перлини розколотою. Владислав-Адольф зауважив:
  - Уявлення людей як про природу, так i про Бога дуже суперечливi. Взагалi навiть є поняття реактивного, тобто навiть деструктивного розуму, який змушує вести людину зовсiм не так, як повиннi повелiвати прагматичнi iнстинкти та мiркування доцiльностi.
  Блондинка насилу вийшовши з жорстокого пiку (а ще робити, коли на тебе кидається вiдразу сiм винищувачiв), сказала:
  - Та кинь ти прагматику - увiмкни математику!
  - Не смiшно! - парирував Владислав.
  Раптом перед капiтаном-попаданцем iз морської авiацiї, випливло зображення командного пункту армiї Великої Росiї. Справдi це, звичайно ж, дар вмiння проникати у святу святих i навiть розпiзнавати нехай навiть задуми не чужого, а свого командування.
  Ось вiн флагманський лiнкор, значний дiаметром у сто кiлометрiв флагман космiчної армiї Великої Росiї. I це корабель природно теж бореться, бо не можна прирiкати на бездiяльнiсть десятки тисяч стволiв могутньої артилерiї. Тим не менш, флагманський ультралiнкор намагається дiяти синхронно, з iншими великими кораблями. Не можна противнику дати найменшого шансу на знищення флагмана, де знаходиться головне командування ескадри космiчної армiї Великої Росiї.
  Навiть дивно, але генеральний полководець i монарх лише зародок, що лежить в утробi матерi. Сама мати занурена в стан сну типу анабiозного, тому що в iншому випадку виконання її обов'язкiв було б занадто болiсно. А функцiонування вже досить розвиненого, що має кiнцiвки i головне великий головний мозок зародка-монарха забезпечують численнi кiбернетичнi агрегати. Сам зародок, що царює над Великою Росiйською iмперiєю, почувається цiлком комфортно.
  Так звичайно i його обтяжує необхiднiсть, перебуває вже, який рiк усерединi матерi. Про те, щоб пробiгтися, пересунути якусь рiч можна лише мрiяти. А це мрiї болючi, бо народження означає негайне зникнення. Зародок спiлкується iз зовнiшнiм свiтом за допомогою сканерiв. Звичайно ж, вони показують не справжнiй вид командувача ембрiона, а зображення бiльшою мiрою здатне навiяти довiру. Зокрема у виглядi царя, що не народився, виступає гарний юнак. Вiн чiтким, командирським голосом вiддає накази вiйськам:
  - Використовуйте принцип еластичної оборони. Як ще тисячi рокiв тому, слабкi сили, поступаючись кiлькiстю, використовували той безперечний факт, менша маса куди рухливiша за велику. Так як мiзернiй масi властива i незначна iнертнiсть!
  Дiвчина-маршал пiдтвердила:
  - Звiсно... Здатнiсть армiї до маневру запорука перемоги. Тiльки звичайно, при цьому потрiбно уникати крайнощiв. Зрештою, адже не мураха цар звiрiв!
  Ембрiон-полководець посмiхнувся:
  - Найсмертоноснiшi iстоти це бактерiї. Хоча нi, мабуть, навiть вiруси! Хоч примiтивний органiзм, але ефективний! Тут противник зiбрав сили величезнi, з усього практично всесвiту, отже, оголив iншi дiлянки.
  Маршал ельф Фего з лiловими та помаранчевими кiсками помiтив:
  - Iнодi для перемоги достатньо, начебто б i незначної переваги, на обмеженiй дiлянцi фронту. Така дивна аксiома багатьох битв, рiзних цивiлiзацiй!
  Зародок-iмператор хихикнув через сканери:
  - У цьому випадку ти дивишся в корiнь.
  Тим часом армади Дермостана на ходу намагалися перешикуватися. З тилу їм пiдiйшов дуже суттєвий резерв. Тисячi великих зорельотiв i мiльйони кораблiв менше вийшли, використовуючи побудову дзвiн. В результатi вогненна мiць паразитiв помiтно зросла. Дiвчина-маршал з хвилюванням вимовила:
  - Ось ще одна козирна карта викинута супротивником. Все ж таки наша розвiдка була не зовсiм на висотi, можливiсть введення такої величезної кiлькостi сил не була передбачена.
  Голограма iмператора у виглядi хлопчика завдала удару ногою по мечу. Мiтальний заряд врiзався у ворота. Майже вiдразу рвонуло. Спочатку спалах виїдає очi, а потiм виростання фiолетового гриба, що винищує все в межах пострiлу зброї лiнкора. Хлопчик-голограма заявив:
  - Ось воно феноменальне забивання м'ячiв! Що ж хай противники викладеться. У мене для нього готовий сюрприз.
  Ельф Фего подивився на картину бою з певним сумнiвом. Аж надто грiзною виглядала армада Дермостана. Особливо ультралiнкори, чиї дiаметри доходили до двохсот п'ятдесяти кiлометрiв. Ельф раптом згадав свою рiдну планету... Iдилiчна там природа, навiть комах-кровососiв немає. А леви... Ну не зовсiм таки леви, а так гiбриди з волошки. А взагалi це гарний звiр: тулуб квiтка-василька, а золота грива розвивається на вiтрi. Причому волошки змiнюють вiдтiнок... Тут же вiдверта потворнiсть спрямована як проти людей, так i проти ельфiв.
  Маршал-блондинка заявила:
  - Скiльки у противника резервiв, ми не знаємо, але менi здається, настав час рушити свiй засадний полк.
  Iмператор-зародок заперечив:
  - Зараз не час розкривати карти!
  Дiвча-маршал спробувала оскаржити:
  - Якщо нашi люди загинуть, то не буде кому битися!
  I тут полководець-ембрiон знайшовся:
  - На вiйнi без жертв не можна виграти. У шахах можна, а в реальнiй битвi не можна! Безжальний закон вiйни - втрати як дощ, що зрошує сходи перемоги, тiльки необхiдно стежити, щоб втрати не переросли в зливу, що змиває пагони! - Потiм голограма, що посилається з утроби, раптом стала добрiшою за обличчя. - Але ти не думай, щоб знизити втрати особливо вiд вогню ультралiнкорiв, нехай зiркольоти Великої Росiї вiдходять по спiралi.
  Ельф-маршал пiдтримав головнокомандувача-ембрiона:
  - Саме так, тiльки так. Ще не вiдомо, скiльки сил противник зможе викинути з пекла.
  Справдi зорельоти Дермостана намагалися йти густою зграєю. При цьому вони зовсiм не економили боєприпасiв, викидаючи ракети мiльйонам, навiть не дбаючи про точнiсть влучення. Здавалося, мiльярди сiрникiв чиркають по вакууму, щоб спалахнути гiперплазмою, спалити все живе i рухоме, а потiм згаснути. Росiйськi воїни стрiляють куди точнiше, ось грос-дредноут супротивника гримнув, подiбно до хлопушки розсипавши уламки немов конфеттi. Конфеттi смертоносне, що збило кiлька катерiв Дермостана. А число знищених фрегатiв ублюдочної цивiлiзацiї зовсiм не пiддається обчисленню. Щоправда, i росiйськi кораблi гинуть. Ось пошкоджений крейсер у розпачi рвонув наче росiйський танк на Курськiй Дузi i таранив ультралiнкор противника. Сотнi тисяч життiв разом перервалися, а палахкотiло, при цьому наче пiдiрвали велетенську трубу газопроводом.
  Маршал-гном похмуро помiтив:
  - Нас прогинають, але ми не здається! - Помiтив квадратний командувач (вiрнiше його голографiчне зображення, сам гном знаходився на iншому кораблi класу Гросс-дредноут!). - Треба було б хоч якiсь контрудари наносити за ворожими комунiкацiями та лiнiями постачання.
  Iмператор-зародок посеред своєї хлоп'ячої голограм посмiхнувся:
  - А що я, на твою думку, лох!
  Маршал-гном крякнув i розвiв лапами:
  - Але вони зовсiм не заощаджують боєприпасiв. Це означає, що їм вистачає. Хiба не так, мiй королю?
  Iмператор-ембрiон заперечив:
  - Нi, не так! Великий полководець цiннiший за голову, тож каска обережностi та камуфляж хитрощi йому не завадить! Коротше кажучи, противник поки що перебуває в солодкiй iлюзiї, нiби в нього все добре, а насправдi наша перемога вже близька! Вдарити несподiвано, рiвносильно замiнi кулака, на меч iз легованої сталi!
  
  
  Вiттман залишився живим
  Невелика змiна iсторiї пов'язана з великим успiхом гiтлерiвцiв у ходi при Арденнах. Фашисти просунулися швидше, змогли перетнути мости та захопити склади зi зброєю, боєприпасами та пальним. Успiху сприяла i участь в ударi Вiттмана, який, на вiдмiну вiд реальної iсторiї, не загинув! А що? Справжнi герої не гинуть та безсмертнi! Вiттман продовжував боротися i набирати рахунки. Пiсля знищення двохсотого танка, вiн став першим i поки що єдиним танкiстом, нагородженим лицарським хрестом залiзного хреста з дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Генiй Вiттмана трохи змiстив перебiг iсторiї. I нiмцi трохи виявилися щасливiшими, швидше, ефективнiшими. I вдалося їм те, що майже вийшло i в реальнiй iсторiї, але не вистачило буквально кiлькох годин. А так захопленi склади, i нiмецька армiя набула руйнiвної сили. Внаслiдок чого взято Брюссель, а в полонi опинилися сотнi тисяч англiйських та американських солдатiв.
  Сталiн поки не поспiшав наступати, бажаючи, щоби союзникiв сильнiше розгромили на Заходi.
  Бої показали, що "Тигр"-2 дуже ефективна зброя i озброєнням i лобовою бронею. Нiмцi, бачачи, що Червона армiя пасивна на сходi перекинули до бою додатковi частини, i почали розвивати успiх. У фрицiв з'явилася i новiтня САУ Е-25, яка мала малими розмiрами i вагою, зате сильним озброєнням i непоганою бронею, а головне рухливiстю.
  В результатi новi перемоги... Ось уже фрицi й у Парижi. Знову беруть французьку столицю.
  А Сталiн цього й хоче - щоби союзникiв перебили, i потiм вся Європа СРСР дiстанеться.
  Хитра лисиця Сталiн... Але й Черчiлль не iдiот. Коли Рузвельт помер, вони разом iз Труменом взяли i уклали перемир'я з Третiм Рейхом. Заодно виводячи залишки розбитих вiйськ iз Францiї. I зрозумiло з повним обмiном вiйськовополоненими, i навiть з поставками до Третого Рейху пального та запасiв.
  У вiдповiдь Нiмеччина скасовувала антисемiтськi закони. Втiм, євреї залишилися у таборах, але їх не спалювали, а лише змушували працювати, а американцi посилали консерви та крупу до таборiв.
  Нiмцi розв'язали собi руки у Францiї та Iталiї. Тепер Сталiн звернувся з пропозицiєю сепаратного свiту. Але Гiтлер вiдхилив. У червнi почався наступ фрицiв. До серiї надiйшли першi танки "Е"-50. Але, як з'ясувалося, машина не зовсiм виявилася вдалою. Її вага залишалася високою майже 65 тонн, при нижчому правда силуетi нiж у "Тигра"-2, але броня однакової товщини, явно недостатня особливо по бортах. Дещо краще виявилася гармата 88-мiлiметрiв i довжиною ствола в 100 ЕЛ. Вона робила дванадцять пострiлiв за хвилину.
  Ходовi якостi додав потужнiший двигун, що розганяється до 1200 кiнських сил. Загалом танк, звичайно ж, додав у порiвняннi з "Тигра"-2 i мав трохи бiльший рацiональний нахил бронi, але залишався вразливим з бортiв.
  Краще захищеним був Е-100, але його велика вага ускладнювала перевезення та бойове використання. Найвдалiшою виявилася САУ Е-25, з дуже низьким силуетом лобовою бронею у 120-мiлiметрiв великим нахилом, i бортовою у 82, i гарматою для "Тигра"-2, вона була найкращою машиною САУ Вермахта та Другої свiтової вiйни. Розганялася до сiмдесяти кiлометрiв на годину - двигун у 700 кiнських сил, i рикошетила в лоб снаряди навiть IС-2.
  Нiмцi завдали головного удару з боку Угорщини, намагаючись врятувати все ще оточений Будапешт. Бої кипiли вкрай запеклi.
  Наступ почався 22 червня, i дуже потужна у Червоної армiї була споруджена оборона. Танкiв серiї "Е" у нiмцiв ще мало, лише САУ Е-25 у досить великiй кiлькостi - вона досить проста у виробництвi та дешева. Ось у нiй i лежать двi дiвчини у бiкiнi. Машина нижче, нiж пiвтора метри i завдяки цьому так добре захищена i озброєна при порiвняно невеликiй вазi.
  Двi дiвчини Шарлота та Герда розташувавшись лежачи, вели вогонь по радянських гарматах. Перед ними рухалися крихiтнi машинки, керованi радiо i розчищали мiннi поля.
  Руда Шарлота вистрiлила зi зброї. Завалила радянську зброю, i труснула ледь прикритою тоненькою смужкою тканини грудьми. I проворкувала:
  - Шалений вогонь гiперплазми!
  А потiм i Герда як лiпить, використовуючи босi пальцi нiг. I прочiркає:
  - Я дiвка дуже крута i не погана.
  Самохiдка рухається собi. I iнодi зупиняється. Її лобова броня сильно нахилена, i це дає добрий захист. У радянських гармат снаряди чутливi до рикошету. I в лоба такiй самохiдцi нiчого не загрожує. Ось у борт ще можуть пробити. Але дiвчата не поспiшають. Ефективна самохiдка у бронебiйностi перевершує СУ-100, а також краще захищена, рухливiша i при цьому легша.
  Та й сушок у Червоної Армiї мало. В основному танк Т-34-85, який знаряддям недостатньо потужний, i бронею слабенький. I нiмецька самохiдка Е-25, до речi, легша, куди його сильнiше бронею та знаряддям.
  Дiвчина борються... Дуже красивi та юнi. I їх САУ бомбить i кидає.
  Фрiцам зрештою вдалося прорватися до Будапешта. Переконлива перемога оточили радянськi частини. Багатьох взяли в полон та вбили.
  Щоправда, й втрати у гiтлерiвцiв вiдчутнi. А сил не так уже й багато. Ну, якщо ще технiку виробляється, то людських ресурсiв обмаль.
  А армiю закликають дiтей та жiнок. Або iноземцiв, але тi недостатньо надiйнi.
  Тим не менш, бої йдуть собi... Червона армiя дуже вперто чинить опiр, iм'я багато оборонних рубежiв. Нiмцi просуваються ще сотню кiлометрiв та зупиняються. Бракує сил. I Червона армiя сама переходить у наступ. Але теж не надто процвiтає i злегка вiдтiсняє нiмцiв.
  Поки що не настає зима... Лiнiя фронту стабiлiзується. Червона армiя у сiчнi 1946 року наступатиме у Схiднiй Пруссiї та Польщi, але просувається незначно.
  Нiмцi взимку не рипаються. Бої проходять кровопролитнi. Але лiнiя фронту малорухлива.
  I настає перiод, характерний для першої свiтової. Лiнiя фронту стає малорухливою. Нiмцi та iноземнi дивiзiї наступають влiтку, а Червона армiя взимку. I нiхто не може досягти iстотних успiхiв.
  Йде рiк за роком вiйни. Нiмцi дещо випереджають СРСР розробках реактивної авiацiї. У СРСР лише 1949 року у серiйному виробництвi утворюється МIГ-15. Але натомiсть у нiмцiв до цього часу МЕ-462 та ХЕ-362. I найголовнiше дисколети, якi збити з потужного ламiнарного струменя стрiлецькою зброєю неможливо.
  У танках нiмецька серiя "Е"... На противагу з'явилися Т-54 та IС-7. Але й нiмцi розгорнув потiм серiю АГ - досконалiшу пiрамiдальну.
  Але нiхто не мав переваги. Лiнiя фронту стоїть собi дома.
  Поки що у березнi 1953 не помер Сталiн...
  I тут скориставшись деяким сум'яттям у партiйному керiвництвi та боротьбою за владу, нiмцi змогли досягти успiху. Але потiм пiсля арешту та розстрiлу Берiї, призначення Верховним головнокомандувачем Василевського, великого стратега та змiцненням Глави ДКО Маленкова. Лiнiя фронту стабiлiзувалася у межах Європи.
  Нiмцi поки що була перiодом боротьби за владу в СРСР, змогли вийти до Нiману, i вiдбити назад Балкани, Румунiю, Болгарiю, Словаччину, Грецiю, Албанiю i повернули повний контроль над Європою.
  Але лiнiя фронту знову стабiлiзувалася вже на кордонах СРСР 1941 року.
  I ось грудень 1955 року ... Червона армiя взимку за традицiєю знову настає. Вже скiльки рокiв триває вiйна? Жах чотирнадцять з половиною! I кiнця краю не видно!
  Поки Гiтлер живий, вiйнi не скiнчиться. Маленков схиляється до свiту у колишнiх кордонах до 22 червня 1941 року. Але Гiтлер упертий i хоче за всяку цiну перемогти!
  Червона армiя настає. У бiй iде новий танк ИС-12. Машина зi знаряддям 203 - мiлiметра калiбр. Велика така, iз десятьма кулеметами. I шiсткою дiвчат - членiв екiпажу. Вони пробують найпершу модель танка. Чи не дуже вiн великий i важкий. Чи ефективна машина? Дiвчата, незважаючи на Рiздво 25 грудня та мороз, в одному бiкiнi. Щоправда, в танку новий газотурбiнний двигун, i в ньому тепло. Крiм того сама шiстка дiвчат - не проста.
  Вони iз сорок першого року воюють. I звикли бути майже голими за будь-якої погоди. Справдi, коли ти весь час у бiкiнi, то вже перестаєш мерзнути. I шкiра стає еластичною та мiцною.
  Дiвчата голими нiжками керують забiйною машиною. Вони i справдi милi та красивi.
  Оленка тут головна i командир екiпажу. Чого тiльки дiвчина не побачила за чотирнадцять iз половиною рокiв вiйни. Де вона тiльки не побувала. Пройшла фронт вiд Бреста, до Сталiнграда, вiд Сталiнграда до Вiсли, а зараз вони настає бiля Бiлостока. Сам Бiлосток поки що утримують нiмцi. Лiнiя фронту утворилася стабiльна. I нарили траншей пристойно.
  Ось i справдi, вiйна нескiнченна... I може йти ще не один рiк. I чого хоче цей упертий Гiтлер?
  Тут ще й США та Британiя не хочуть миру мiж СРСР та Третiм Рейхом. Вони бажають, щоб обидвi сторони один одного повнiстю анiгiлювали.
  Дiвчата на IС-12 рухаються вперед. Броня лобова бiля танка 450 мiлiметрiв пiд нахилом. Снаряди вiдскакують. А дiвчата палять у вiдповiдь.
  Але такий танк у СРСР поки лише один. IС-10 вже в серiї, але вагою 50 тонн. IС-7 досi випускається, як Т-54. Серед масових з'явився i Т-55, але поки що вiн тiльки вступає в серiю. У нiмцiв танки пiрамiдальнi. Також дуже сильнi та досконалi. I гармати високого тиску з короткими стволами.
  Так що боротьба має бути найсерйознiша. Наташа та Анюта стрiляють iз потужної, корабельної зброї, i пищать:
  - Буде наш прапор над Берлiном!
  I скалять собi бiлi, перлиннi зубки. I не зупинити дiвчат мiнами.
  У лобову броню потрапляють два снаряди... Iдуть у рикошет. Нi IС-12 машина серйозна, i її так просто не взяти.
  А ось IС-7 що рухається праворуч вiд дiвчат, схоже, отримав вiд гармати високого тиску, потрапляння i зупинився. Пошкодила красеня.
  Оленка, граючи м'язами преса, спiває:
  - Все неможливе можливе в нашому свiтi, Ньютон вiдкрив, що двiчi по два чотири!
  Бої все ще йдуть не слабшаючи. Радянська гармата б'є по нiмцях. Велика Маруся вставляє снаряди до казенної частини. Ось така у дiвчат життя i доля. I вони спiвають:
  - Нас нiхто не зупинить, нас нiхто не переможе! Росiйськi вовки давлять ворога, росiйськi вовки - салют героям!
  Августина строча з кулеметiв, вимовляє:
  - На священнiй вiйнi! Буде наша перемога! Прапор Росiї вперед, слава полеглим героям!
  I знову гуркоче забiйна гармата, i звучить:
  - Нас нiхто не зупинить, нас нiхто не переможе! Росiйськi вовки давлять ворога, у них крута знайте рука!
  Марiя ця дiвчина iз золотим волоссям спрямовує танк i пищить:
  - Давимо круто фашистiв!
  Нiмцям доводиться несолодко, у небi теж вирують бої. Але поки що МIГ-15 поступається у швидкостi та озброєннi нiмецьким маркам. Бiй iде поетом нерiвний.
  Хаффман цей чудовий льотчик-ас зробив за роки вiйни непогану кар'єру. Точнiше чудову та фантастичну. Пiсля досягнення трьохсот лiтакiв отримав лицарський хрест залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами. Пiсля досягнення чотирьохсот збитих лiтакiв - отримав лицарський хрест залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами. За п'ятсот лiтакiв отримав орден нiмецького орла з дiамантами, i пiсля тисячi лицарський хрест залiзного хреста з платиновим дубовим листям мечами та дiамантами. А досягнувши двох тисяч лiтакiв, здобув i Великий хрест Лицарського хреста.
  Унiкальний льотчик змiг зробити безлiч повiтряних перемог. I поки що був живий. Нещодавно Хаффману було надано звання генерала. Але вiн все ще лiтав, як рядовий льотчик.
  Як то кажуть i у вогнi не горить i у водi не тоне. За багато рокiв вiйни Хаффман набув iнстинкту мисливця. Став льотчиком надлегендарним i дуже популярним. Але в нього з'явився сильний конкурент - Агава, яка теж перевищила цифру двi тисячi збитих машин. I наздоганяла Хаффмана. Адже вона ще зовсiм юна, i поки що не втратила жодного свого винищувача.
  Дiвчина натиснула на педалi босими, точеними нiжками, дала чергу з авiагармат. I ось чотири радянськi машини МIГ-15 збитi.
  Агава хихикає i вимовляє:
  - Якоюсь мiрою всi ми стерви! Але в мене сталевi нерви!
  I знову дiвчина вивертається. Збиває однiєю чергою сiм лiтакiв СРСР - шiсть Мигiв та один ТУ-4, i пищить:
  - Я взагалi якщо й не супер, то гiпер!
  Агава, звичайно ж, стерво. Летчиця вiд Люцифера. Дуже красива медова блондинка.
  Ось дає ще чергу i збиває одразу вiсiм радянських лiтакiв МIГ-15 i харчує:
  - Я найкреативнiша i найреактивнiша!
  Дiвка й справдi не тупа. Все може i все вмiє. Не назвеш її рядовий.
  I нiжки такi засмаглi, такi витонченi...
  А ось проти неї бореться Мiрабела... Довгий час найкращим радянським асом був Кожедуб. Вiн зiбрав шiсть золотих зiрок героя СРСР, збивши сто шiстдесят сiм лiтакiв. Але згодом загинув. Потiм його рекорд нiхто не мiг перекрити. I лише недавно Мiрабела перевершила Кожедуба. I збивши понад сто вiсiмдесят лiтакiв, стала семиразовим героєм СРСР.
  Ось це дiвчина-термiнатор! Така як вона i коня на скаку зупинить, i в хату, що горить, увiйде.
  А то й ще крутiше.
  Мiрабела мала складну долю. Потрапила до дитячої, трудової колонiї. Боса та сiрою робе, рубала лiс та пилила стовбури. Вона така сильна та здорова була. У лютi морози ходила боса i в тюремнiй пiжамi. I хоч раз чхнула б.
  Звiсно, такий феномен i на фронтах вiдзначився. Довгий час Мiрабела воювала у пiхотi, а потiм стала льотчицею. Мiрабела перше бойове хрещення отримала у битвi пiд Москвою, куди вона вирушила одразу пiсля колонiї. I там показав собi крутий.
  Билася боса i майже гола у лютий мороз Вермахт, що буквально паралiзував. Таке чортове, i непереможне дiвчисько було. I досягла успiху капiтально.
  Мiрабела вiрила у швидку перемогу СРСР. Але час iде. Жертв стає дедалi бiльше, а перемога не приходить. I стає реально стрiмко.
  Мiрабела мрiє про перемоги та досягнення. Вона має сiм зiрок СРСР - це бiльше, нiж будь-хто! I чорт забирай, вона гiдна своїх нагород! I нестиме ратний хрест i далi. Нехай навiть Сталiн помер, але справа його живе!
  Дiвчина заходить i зависає... Збиває нiмецький ХЕ-362 i харчує:
  - Вищий пiлотаж! I новий iз чортом екiпаж!
  Справдi, класне дiвчисько. На багато здатна i справжня кобра.
  Мiрабела це нова зiрка....
  Бої тривають кiлька дiб, доки не настає новий рiк... Радянський IС-12 отримав, пошкодження ковзанок та гусениць - ремонтується. Та така жорстока i нещадна вiйна. I скiльки вона ще триватиме?
  А все через те, що Вiттман уцiлiв у боях на Заходi.
  Сам Вiттман ще якийсь час бився в танковому екiпажi. Довiвши рахунки до трьохсот машин, крiм знарядь, мiнометiв, вантажiвок, мотоциклiв та iншого - був нагороджений: Лицарським хрестом Залiзного хреста iз золотим дубовим листям, мечами та дiамантами, i був зроблений у генерали.
  Пiсля чого вже сам не бився. Зате командував шостою, есесовською танковою армiєю.
  Курт Кнiпсель став найрезультативнiшим танковим асом Вермахту. Але лише пiсля п'ятисот знищених танкiв отримав лицарський хрест залiзного хреста.
  Якось обдiлений виявився нагородами. Щоправда, досягнувши тисячi танкiв отримав, нарештi: лицарський хрест залiзного хреста зi срiбним дубовим листям мечами та дiамантами.
  Курт Кнiпсель дуже ефективна бойова машина. Бився на рiзних танках. Був i навiдником та командиром. Довгий час йшов без конкуренцiї попереду всiх.
  Але красуня Герда, його вже змогла наздогнати. Дiвчата билися добре. Але потiм вони мали паузу. Усi чотири красунi завагiтнiли та народили по парi: син та донька. Але пiсля перерви швидко надолужили.
  I тепер Герда обiйшла Книселя.
  А як їм не оминути? Вони ж борються босонiж i в одному бiкiнi. Дiвчата зробили ще одну паузу, знову народивши дiтей. А тепер наближалися до двох тисяч пiдбитих танкiв. I могли розраховувати на небувалу нагороду: зiрку лицарського хреста залiзного хреста зi срiбним дубовим листям, мечами та дiамантами.
  Ось це дiвки!
  Герда стрiляє радянською машиною. Зриває з не вежу i верещить:
  - Я бiсова тварюка!
  I знову стрiляє. Пробиває Т-54. I пищить:
  - Батькiвщина Нiмеччина!
  Смикається собi дiвчисько. I дуже вона активна... Така стратегiчна у неї жилка. Ось уже 1956 рiк ... Вiйна триватиме i триватиме ... Не бажаючи припинятися. Червона армiя намагається наступати у рiзних мiсцях. Але досить обережно, так людських ресурсiв залишилося небагато.
  I спливає Росiя кров'ю.
  Червона армiя намагається просунутися у напрямку Румунiї. I тут потужна артпiдготовка, стрiлянина та вбивства.
  Але противник чекає. У нiмцiв наймасовiший танк АГ-50. Вiн перевершує Т-54 у захистi, особливо бортiв i, мабуть, у бронебiйностi гармати, але важче. Щоправда, швидкiсть у нiмця за рахунок газотурбiнного двигуна вища.
  Нiмецький танк стрiляє та набирає рахунки.
  Б'ється екiпаж Маргарет. Холоднокровно б'ється. Дiвчата-нiмкенi збивають радянський танк. I пищать вiд насолоди.
  Та й тут не пройти.
  У небi паморочиться дисколет керований Альбiною та Альвiною. Двi блондинки дiвчата збивають радянськi машини. I роблять це вiртуозно. Дисколет абсолютно невразливий таранiт Мiги та Ту. Забiйна машина. А войовницi натискають собi босими пальчиками нiг. I не дають Червонiй армiї у небi шансу.
  Дисколет це те, що не можуть скопiювати вченi СРСР. Це те, чому не знайдено протиотрути. I нiмцi в повiтрi почуваються дуже впевнено. I б'ються собi як чаклуни з чарiвною паличкою.
  Альбiна, наводячи свiй дисколет на супротивника, пропищала:
  - Ось якщо Бог i є, то вiн нiмець!
  Альвiна трощачи супротивника, пiдтвердила:
  - Точно нiмець!
  I дiвчина засмiялася... Вона загалом теж втомилася вiд нескiнченної вiйни. Ну вбивають один одного нiмцi та росiяни. Точнiше Червона армiя та Вермахт. А лiнiя фронту поки що нерухома... I не видно цьому нi кiнця, нi краю.
  Вiйна. Це вже реальнiсть. Воюють у небi i землi вже воїни, народженi пiсля початку вiйни.
  Наприклад, Ганс Фойєр. Наймолодший нагороджений орденом Залiзний хрест першого класу. А потiм i наймолодшим нагородженим за полон радянського генерала орденом Лицарський хрест Залiзного хреста.
  Та це й справдi дуже круто.
  Ганс Фойєр запеклий боєць. Хлопчик б'ється як велетень, i мороз, взимку в одних лише шортах.
  Це дiйсно дуже круто!
  Ганс прославився на вiки!
  I взагалi така вiйна тут йде неймовiрна i напружена... Будь-яка АI меркне.
  I в Румунiї Червона Армiя не може пробити нiмецької оборони. Обидвi сторони зазнали втрат. Сiчень iде собi... I з кожним днем все новi й новi вбитi та пораненi.
  Нема нi початку, нi кiнця маразму.
  Агава знову на небi i збиває радянськi машини. Вона мисливець та хижачка. Вражає ворога.
  Падають збитi нею машини. А потiм дiвчина обстрiлює й сухопутнi вiйська. Пiдбиває IВ-7. I регоче:
  - Я найкращий! Я дiвчина, що вбиває ворогiв!
  I знову на повiтрянi цiлi переноситься. Ось це винищувачка танкiв та всiх машин що лiтають та стрiляють.
  Ну, це на фронтах вирує таке. А тилу намагаються вченi щось створити забiйне. Хоча виходить не найкращим чином.
  Але маленький танк АГ-5. Машина вагою сiм тонн. Проходить бойовi випробування. I гризе i гризе супротивника.
  I в пору спiвати - нас нiхто не зупинить i не переможе!
  АГ-5 мчить собi, i стрiляє на ходу. I не зупинити такий танк. I в рикошет йдуть снаряди.
  А всерединi машинки сидить хлопчик десяти рокiв Фрiдрiх, i пищить:
  - А я буду реально бiйцем супер!
  I знову як вистрiлив... I потрапить у центр вежi. I забiйна сила в нього хоч i малий калiбр величезна.
  А в небi Хельга бореться. Рахунки набирає босонога дiвчина у бiкiнi. I радiє своїм фантастичним успiхам.
  А Агава виривається вперед... I теж б'ється.
  Ось уже й лютий 1956 року. Червона армiя не змогла нiде досягти успiху. Але й нiмцi теж не можуть просунутися. Ось у бiй iдуть грiзнi пiдземнi танки. Але вони суто тактичної якостi.
  Дiвчата промчали пiд землею, перебили батарею радянських гармат i повернулися назад.
  Захопили при цьому кiлька пiонерiв. Спiйманих хлопчикiв дiвчата роздiлили, i почали катувати. Побили пiонерiв дротом, потiм засмажили їм босi п'яти вогнем. Потiм стали ламати пальцi нiг, розпеченими щипцями. Хлопчаки вили вiд дикого болю. Пiд кiнець дiвча випалили їм розпеченим залiзом зiрки на грудях, i розчавили чоботями чоловiчi досконалостi. Останнє пiонерiв доконало i вони загнулися вiд болючого шоку.
  Дiвчата, коротше кажучи, показали екстра-клас. Але знову нiмцi нiчого суттєвого не досягли.
  Потужнi самохiдки: Штурммаус, обстрiляли радянськi позицiї. Провели масу руйнувань та знищень. Але радянський штурмовик пiдбив одну iз машин, i фрицi повернулися назад.
  Гiтлерiвцi пробували дисколетами, давити радянськi батареї. Проти них застосовували їжаки та вибухiвку. Iшов тотальний обмiн ударами.
  Ось знову Альбiна та Альвiна на своїй лiтаючiй тарiлцi. Наводять за допомогою босих пальцiв нiг, що натискають на кнопки джойстика i роблять це надзвичайно спритно.
  Дiвчата, звичайно ж, демонструють найвищий пiлотаж. Ось смикнули свiй дисколет, i дюжина радянських лiтаючих машин збита.
  Альбiна щебече:
  - Затятий будзагiн! Буде зорепад!
  I знову розгортає свою машину. I трощать дiвчата Червону армiю. Причому капiтально...
  Альвiна теж збиває десяток радянських лiтакiв i пищить:
  - Шаленi дiвки, i зовсiм не цiлки!
  Щодо останнього правильно. Їхня пара вдосталь погуляла з чоловiками. I чого тiльки не витворювала. Любили чоловiки - це їм приємно! I особливо якщо язичком працювати.
  Дiвча вищого розряду... Ось пiонера помучили... Спочатку роздягли, i залили йому в горлянку пару вiдер води. Потiм до розпухлого живота пiднесли гарячу праску. I як припалили! Пiонер заволав вiд дикого болю... Запахло паленим.
  Альвiна його вдарила розпеченим дротом по боцi. I як захоче... Це дуже смiшно.
  Пiсля чого заспiвала:
  - Набридло тили боронити - хочу щастя своє подразнити!
  I як розсмiяється! I перлиннi зубки вишкiрить! Дiвчина любить вбивати, ось це дiвка!
  I нiжки у дiвчини всi босi та витонченi. Вона дуже любить ходити босими пiдошвами вугiллям. I ще ганяти полонених пiонерiв. Тi так верещать, коли їм смажать п'яти. Дуже навiть Альвiн смiшно. А Альбiна теж дiвчина прямо скажемо - супер! Як рушить супротивника лiктем у пiдборiддя. I пропишiть:
  - Я дiвка найвищий клас!
  I вишкiрить перлиннi зубки. Якi сяють наче надраєнi. А войовниця вражає! Таке може, що й у казцi не сказати, нi пером описати!
  Обидвi воїнки радянськi Миги збивають у небi. Активно дiють красунi. Немає в них нi тiнi найменшого сумнiву. I така дика i несамовита краса.
  Вiйницi пальцями босих нiг керують джойстиком, i нападають на росiйськi машини. Як давлять, то задавлять винищувачi, немов палицею по кришталю. Дiвчата безжальнi та нещаднi. У них сила гнiву та полум'я пристрастi. I впевненiсть у перемозi. Нехай навiть вiйна триває вже п'ятнадцятий рiк. Але й закiнчуватись не хоче. Альбiна та Альвiна на самому пiку своєї популярностi. I не хочуть нi мить вiдступити чи зупиниться. I рухаються собi, i таранять противника.
  Альбiна, збиваючи радянськi лiтаки - верещить:
  - Набридло дiвчинi плакати, краще втоплю я лапоть!
  I як вишкiриться, i блисне перлинними зубками. А як їй зараз хочеться мужика. Вона любить ґвалтувати чоловiкiв. Це їй дуже приємно. Ось вiзьме та зґвалтує.
  Альбiна реве:
  Секс дiвчата це секс,
  За великою спiваю прогрес!
  I войовниця розреготається... I давай знову вбивати всiх своїх ворогiв. У нiй енергiї чимало. I повнi м'язи сили.
  А Альвiна як прореве:
  - Рознесемо противника на пагорби!
  I войовниця активно реготатиме! I уявила собi як її хлопцi лапають. Але ж це так скажемо прямо приємно.
  Ось уже й березень на носi... Сонце свiтить усе бiльше й бiльше. У перший день весни бiжать росiйськi хлопчики босонiж по пiдтанув снiгу. Смiються собi, скалять пику, i показують нiмцям фiги.
  Пiонери з червоними краватками, з короткими стрижками, деякi зовсiм пiд нуль. Бiжуть собi пiдскакуючи. Їхнi босi ноги майже не мерзнуть. Дуже огрубiли. Бiжуть i дiвчатка, також без взуття. З рожевi, круглi п'ятки виблискують на сонцi. Чудовi радянськi дiвчата. Стрункi, спортивнi, якi звикли обходитися малим.
  I зубцi собi все скалять i скалять... Перший день весни - справжня радiсть i спрага свiтла та творення!
  А у небi повiтряний бiй. Мiрабела, це радянська льотчиця номер один, збиває черговий нiмецький лiтак. I як завжди, в одному бiкiнi дiвчина. Вiчно юна i не в'яне. Така ось у нiй прихована душевна сила.
  Втiм, Мiрабела теж любить, коли її стосуються чоловiки. Це їй дуже подобається. На те вона i льотчиця... Коли голе, м'язисте тiло дiвчини мнуть чоловiчi руки - це справжнiй смак. I велике задоволення!
  Мiрабела збиває чергову гiтлерiвську машину i шипить:
  - Я броньована стерва!
  Дiвчина б'є навiть своїми босими, круглими п'ятами по панелi управлiння. Вона чудова. I неповторна.
  Мiрабела викручується. I їй назустрiч летить Агава. Ось, нарештi, двi найрезультативнiшi войовницi-льотчицi зустрiлися. Куляють один одного з розвороту. Намагаються дiстати з дистанцiї. Але не надто виходить. Обидвi красунi злiтають iз лiнiї стрiлянини. I агресивно скалять зуби. Та й баби-стерви. Жорстко дивляться один одному у вiчi. Точнiше лоба в лоба i стрiляють знову. Нiмецький МЕ-562 все ж таки озброєний краще, нiж МIГ-15, i радянська машина збита... Але Мiрабела встигає катапультуватись, уперше в льотнiй кар'єрi втрачаючи лiтак. Найгiрше, що вона опинилася на територiї ворога. А це погано. Такi ось неповторнi повороти долi. I 1 березня 1956 року свiт змiнюється, а правлiння фюрера в кiбернетичнiй грi залишається.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"