Я завжди чую твої кроки,
Коли йде дощ. Навколо мокро.
I я рахую краплi з неба,
Що падають. Бо їм так треба
Розтанути в моїх долонях -
Померти. Вiдчай десь у скронях
Тихо нагадує, що я в полонi
У нього. Знову це безсоння
Спокiйно не дає вiдчути
Смак ночi. Вiдмовляюсь бути.