На клаптику зеленого острову сиджу
В смарагдовому морі кудись пливу
Мимо мене острови виникають
На ньому люди, як я, проживають.

Ось острів незвичний - дзеркальне відображення
Мого самотнього острову.
Як частинки моза§ки вони з"єднуються
Їх важно тепер розірвати.

Ми такі різні на цих островах:
За темпераментом, життєвими цілями, інтересами
І такі схожі:
Линемо один до одного незважаючи на постійні сварки,
Нам так тяжко бути разом,а ще важче бути один без одного.

Ну ось, після чергово§  італійсько§ страсті - мордасті,
Ми через силу роз"єднали сво§ острови
А через деякий час - вони, о зрадники,
Без нашо§ на те волі, знову тягнуться один до одного.