Аннотация: про тонкощi нацiональної законотворчостi, або великi iнтертрепатори
Будучи звiльненим iз обiйманої посади Мiнiстра юстицiї у зв"язку з призначенням Головуючим (наступного засiдання) Конституцiйного суду, пан Головатий люб"язно погодився надати фаховий коментар iз деяких найгострiших та заполiтизованих питань порядку денного.
"Стосовно референдуму з перегляду полiт реформи, то тут наявним є штучний конфлiкт через елементарне юридичне невiгластво деяких сил. Так, спершу слiд спитати, а що ж є джерелом прав i влади в кожному суспiльствi: народ, Основний Закон, Верховна Рада? Очевидно, остання вже довела свою нелегiтимнiсть од першого ж дня, як реформа набула чинностi. Далi, президент вже неодноразово висловлювався проти манiпулювання прямим волевиявленням виборцiв (зокрема референдумiв) у разi виникнення тривiальних та штучних колiзiй. Отже, залишається єдиний варiант: Основний Закон може бути єдиним джерелом себе, себто змiнюватись може лишень самий по собi! Звiсно, з подання президента як гаранта Конституцiї.
За аналогiєю, моє призначення Головуючим КС також є прямим наслiдком прерогативи президента в цiй галузi. Якi ще порiвняння? Який там Нерон чи Константин? Я ж вам кажу, такi критики зайвий раз декларують власну правничу збанкрутiлiсть, адже з часiв римського права юридична практика зробила крок далеко вперед, а вони мабуть того не помiтили.
Але при цьому зважте: будучи гарантом Основного закону, президент не є гарантом всiх законiв, похiдних вiд нього. Отже, критика президента за порушення якихось норм та регламентiв не може мати прямих правових наслiдкiв, як неконституцiйна.
Тепер давайте погляньмо, а на що ж має спиратись власне Основний Закон? Вже на новiй посадi менi було запропоновано звернутися до найдавнiшого прецеденту, як-от зокрема у девтерономiї старозаповiтньої тори та її iнтерпретацiї в новому читаннi (новий заповiт). Як вiдомо, Iсус звiв весь закон до перших двох заповiдей: любов до Бога та любов до ближнього. Вочевидь, цю останню заповiдь логiчно тлумачити як заклик вiддати голос на користь сил, що дуже люблять ближнього (та не дуже люблять неближнього), себто нацiонал-патрiотичних сил, що й сформують парламентську коалiцiю. А от перша заповiдь спирається на вiтхозавiтну: "...да не будуть тебе бозi iнiї...". Гадаю, тут iнтерпретацiя ще очевиднiша: немає альтернативи чинному президентовi як президентовi, а НУ-як правлячiй партiї.
Ну i насамкiнець, я розумiю, вам кортить почути вiд мене коментар щодо моєї резонансної критики на адресу екс-президента Кравчука. Ситуацiя, як завше, кимсь полiтизується. Так, я сказав: "стули пильку"-бачте, в повнiй вiдповiдностi нормам лiтературної мовi, зокрема благозвуччя. Я ж не сказав: "завали хавало", як це роблять реваншистськi хами. Отже, всi закиди є безпiдставними, зокрема формула "неправдива iнформацiя", якою комплемент бути не може-а я вжив саме комплiмент, спотворивши дiйснiсть лиш униканням бiльш прямих суджень.
До речi, ви ж чуєте з роликiв НУ, що бандити збираються повернутись. Але ж проти них мають проголосувати 50 мiльйонiв виборцiв (я вже не кажу про дiаспору, а ще й мертвих та ненароджених пiсля голокосту як однiєї з найзухвалiших кремлiвських технологiй). Отже, вони збираються повертатись, не iнакше як фальсифiкуючи результати виборiв. Отже, збираються-але ж хiба самий замах на фальшування не є карною статтею? Вiдтак, я не розумiю, чого нам ще чекати, як вже маємо достатнi пiдстави для зняття ПРУ з реєстру. I знову, не слiд полiтизувати суто кримiнальне питання."