Аннотация: хлопцi беззлобно побили всiх зрадникiв, перевертнiв, запроданцiв--iдут до вас
.
Вни просто пОстили й мОлили, i їхнiй бог--себто, американський Госдеп--почув таки їхнi молитвИ, а власне, то вони почули його пресвяту волю: мiльйони мают пiдкоритись вашiй волi, жмутковi хлопцiв, як ото решта довбаного недемократичного свiту пiдкоряються нам. Тим паче, шо вона спiвпадає з їхнiми кревними (в усiх сенсах) зисками, за вiдсутнiх ризикiв. Так само хлопцi мабуть i сiмдесят рокiв тому смиренно клякали, перш як пиляти москаликiв чи запалювати хатИ землякiв, котрi не надто ревно пiдтримували, а отже були не зовсiм "за Україну".
Сьогоднi один з їхнiв отцiв, що самий за себе визнавав несхильнiсть до покори та смирення, дiйшов висновку: чого, мовляв, отi iншi повтiкали вiд народу, вiд хлопцiв? Хлопцi посмiхаються й не збагнуть нiц. Чого боятись, як ти є безневинний? А як винний--то народ тебе покарає, покарає з усмiшками й пiснями, у файних шатах вбранi, межи жiночок та дiточок--тi ж бо так само мудрi, тож будут знави. Народ завше є мудрий. Навiть коли Христа розпинає, перш як з'ясувати.
Душу й тiло ми положим...Вже поклали.
Справдi, чого боятись героїв--всiх отих смiливцiв-мисливцiв у масках з гверами? Та ще й проти беззбройних коли виходять--а тi, як i 70 рокiв тому, самi-бо виннi: тре було вбити себе патикою, бо набоїв зась. А заразом чом би пак не принести ритуальну жертву своїм богам--не послати на борню юнь, що їй нiхто окрiм них наразi мозок не промивав. Всi бо шануют давно вбитих героїв.