Змiнитися повиннi зорi неба,
I колiр має бути менш багряним.
Бо вiщування злого мало статись,
Та влада демона змiцнiти вже не має.

Коли розквiтне свiт, розкриє волю
Свою до сонця нiжна квiтка сону.
I змiнить всесвiт колiр свiй на iнший.
Та доля розпочне зворотнiй вiдлiк.

Тодi, на стежцi мiж минулим та колишнiм,
Вiдчує вiтер справжнiсть перетворень.
I тричi мовлячи до подорожнього крiзь тiнi,
Свiй свiт вiдродить вирiзьблена флейта.

I в тих казках, що вiд зорi прийдешнiй,
Жаги нестримний подих спалить доля.
Розвiє бiлий попiл привид вiри,
I стане до початку шлях по зорям.