Аннотация: В спiвавторствi з Олею Проскурою. Планувалося як жартiвливе римування строк одна одної, а вийшло щось фiлософсько-серйозне:)
Багряного полум'я краса
(в спiвавторствi з Олею Проскурою)
Багряного полум'я краса
I щирiсть, й фотооб'єктив.
Хай пам'ять нiжна не згаса
Про подорож, яку колись здiйснив.
Яскравi, незабутнi почуття,
Що вiд народження приреченi
На смерть, а далi каяття
I лиш одне завiтне речення...
Порятунок дарують слова,
Що на плечi менi їх кладеш.
I нехай не дивують дива,
Ти зi мною лишись - не впадеш.
Довiряючи в смутку хвилину
Ми вiдновимо свiт для розмов,
I повернемо сонцевi силу,
А природа всмiхнеться нам знов.
Вже полум'я багряне гасне,
Ти тепло мовчиш. Ми йдем далi.
Приспавши чарiвнiсть некчасну
I шепiт у нашому храмi.