Cтоiть бабуся бiля хати,
Розбили хату руськiї солдати.
Не плаче бабця, бо таке є диво,
Серед руїн тих грубка уцiлiла!
Зiбрала дрова, грубку розтопила,
Оладкiв напекла та чаю заварила.
В тiм чаї є чебрець i м'ята,
Сама ще влiтку насушила.
Отак сидiла бiля грубки тихо,
Молилася, у ВеликдЕнь таке є диво!
Розбили хату руськiї солдати,
Серед руїн тих грубка уцiлiла!