Колись Евгарiй - муж Понтiйський
Окреслив вiсiм нам грiхiв...
Та згодом, богослов Аквiнський
Сказав, що їх всього лиш сiм!
Казав Тома, що грiх - гординя,
Жадоба, заздрiсть, хiть i гнiв,
Обжерливiсть та лiнь... Святими
Тi люди будуть, хто зумiв
Грiхи навiчно подолати,
Й дорога в рай для них вiдкрита!
Ось, - сiм... Сприймати - не сприймати?
Життя.. I як його прожито?
Але... Тома... Пройшли вiки!
А ми? Ми досi? Так? Сказав,
Що смертний грiх! Їх, - сiм ... Грiхи...
Тома сказав... Багато знав
Аквiн... Теолог i мудрець...
Але... Чи не змiнився свiт?
Час плине... Так сказав Творець..
Так.... Десь за дев"ять сотень лiт...
Наразi, ми змiнились? Нi?
Ми вибiр маєм! Чи ми вiльнi?
Якi сьогоднi в нас грiхи?
Де церква? Йдемо до обiднi?
Йти, чи не йти, - вирiшуй сам!
Ти, - Є! С Тобою, - тiльки вiра?
Перелiку грiхiв... Грiхам...
Це, - неймовiрно! Це, - довiра,
Словам, що сказанi... Давно..
Був iнший час...Життя iнакше...
А ми? Невже нам все одно
Чи думка є? Чи є щось наше?
Авжеж! Так! Є! Ми з Вами - люди!
I вiра, - вибiр наш! Ми ж, - вiльнi!
Так! Ми розумнi i облуди
Ми не сприймаємо! Ми сильнi
Знанням i розумом... Це, - так!
Ми, є - у скепсисi? Даремно?
Ми ставим межi! Власне... Як?
Є думка... Ввiчливо i чемно,
Фанатики йдуть повз... В безодню...
Творцi йдуть в свiт... Фанати, - нi!
Якi ж грiхи є на сьогоднi?
Дозвольте визначить менi...
Насильство, - це найважчий грiх!
Цей грiх очолить... Перше мiсце!
А далi? Дурiсть! Нi, не смiх,
А бiль... Болить... Дурний не мислить!
Наступний грiх - брехня! Не вiрте
Словам солодким, вiрте дiї...
Брехун... Вiн збреше ... Ноги витре
Об Вашi мрiї i надiї.
Наступний грiх, це - боягузтво!
Ви боїтесь? Ви - у полонi!
В полонi серце... Страх i пусто...
Холодний пiт стiкає з скронi...
Стiкає.. Падає... В нiкуди...
Той, хто боїться, - не живий!
Не бiйтесь люди! Чи Ви люди?
Наступний грiх... А вiн який?
Це - заздрiсть! Заздрiсть як той змiй,
Що поїдає мозок, душу....
"У нього кращий, нiж цей, - мiй..."
Що краще? Не важливо.. Мушу
Сказати Вам, що заздрiсть, - грiх!
А шостий грiх? Правий Тома, -
Коли серед грiхiв людських
Назвав вiн жадiбнiсть! Дарма
Ми обираємо у владу
Користолюбцiв ненаситних!
Вони отримують посаду
I нас грабують...Злодiй спритний!
Вiн в уха нам облуду ллє...
I тягне, - з гаманця, з бюджету...
Твоє вiн бачить, як своє
Вiн все продасть, - дiстань монету!
Наш бiль, наш п"ятий президент...
Вiн честь зневажив й зрадив нас!
Жадоба i потiк монет...
Жадоба! Жив колись Мiдас, -
Торкнеться й золото... А їжа?
Ось, - жадiбнiсть! Кiнець один!
Поглине ця потвора хижа!
Серед людських грiхiв, провин
Є ще один... Хай буде сьомий...
Це, - ледарство! Простiше, - лiнь!
Ой, - млявiсть... Вiчна... Вiчна втома...
Немає дiї та стремлiнь...
Життя немає! Чи живi
Тi, хто не створюють нiчого?
Вони, як ляльки восковi,
Без сенсу, байдуже, убого
Iснують! Не живуть! Iснують!
Лiнивцi... Трутнi... I без бджiл
Вони всi вулики зруйнують
Та перетворять їх на пил!
Без вуликiв не буде меду,
Життя зупиниться... Що далi?
Лiнь - грiх! Бо попереду
Лиш порожнеча у фiналi...
Пройшли вiки... Пробач Тома,
Можливо, всупереч тобi,
Скажу, що є нова доба,
А з нею i новi грiхи!
Я, друзi, Вам сказати хтiв
Про сiм грiхiв! Так! Сiм грiхiв:
Насильство
Дурiсть
Брехня
Заздрiсть
Боягузтво
Жадiбнiсть
Лiнь