Тобою жила i кохала
тебе чекала увiснi..
тобою думку я плекала
тобою рахувала днi..
для тебе вiрнiсть залишала
вiд тебе ж вона i втекла..
чекала зустрiчей щомитi
i все вагалась я вiддать:
слова, що в снах слiзьми омитi
i так омрiянi сказать..
а час бiжить, не знає впину
та й ми дорослi вже давно...
у мрiях тi слова загинуть
й все перетвориться в кiно..
афiша зникне з мого серця
i рани вилiкує час..
маленьке мiсце й присмак перцю
все ж десь нагадує про нас...