обабiч Слова йдуть журба i лють,
тримаючи надiйно у полонi,
воно колись втече вiд них, мабуть,
та повернеться, змучене любовью,
бо тiльки поряд бути їм у трьох,
щоб ту любов надiйно захищати,
як захищає немовлятко мати -
i поготiв повинна Слову бог.

19.09.24