Абажур зiрчАстий... Синiй.
Барлогу снiгом замело.
Водойма тиха вже й зимна.
Гать крижана, неначе скло.

Ґринджоли зорi оглядають, 
Димар пiчний димком курИть.
Електрик-мiсяць випливає... 
Єнот проспав чарiвну мить!

Жак кришталивий у калюжi.
ЗабIг малюнкiв на вiкнi. 
"I" обернулось в iнiй, друже.
Їжак їсть жолудь увi снi.

Йоржу примарилась лисиця,
Калини кiш ведмедю снить.
Лось упiймав за хвiст жар-птицю, 
Мрiй табунець згадавши вмить.

Нiч зерна тишi засiває - 
Орябок ловить на льоту.
Плаща снiгур-кравець ладнає, 
Рiч знадобиться у сльотУ.

Слимак на крилах ночi лине,
Тим'ян у небi там цвiте.
Узлiсся все пороша вкрила,
Фантазiй рiй казки плете.

Хвоїнок чути срiбний дзенькiт -
Цимбали начебто звучать.
Чарiвна музика тихенька -
Шедевр, що втiшить i вовчат.

Щупак зiтхнув у рiчцi сонно:
- Ь
ЮгА зi снiгом узялись
Ялинки прикрашати знову,
Рiздво Святе надходить скрiзь.