За вiкнами живе безсмертна нiч.
Горить вогнями, дихає у скло...
Я би зустрiвся з нею вiч-на-вiч.
Я залюбки вiддам своє тепло.

Як прикро, що коли приходить ранок,
Вона для всiх - лише забутий мрець.
А я... Просплю iще один свiтанок...
Я не побачу ще один її кiнець...