Тимофеев Валерий Яковлевич : другие произведения.

Адамiвський курiнь

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
Школа кожевенного мастерства: сумки, ремни своими руками
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Ця книга - про Адамiвський курiнь Українського козацтва, що дiяв в Бiлгород-Днiстровському районi на Одещинi в останньому десятирiччi ХХ ст. - першому десятирiччi ХХI ст.; про козакiв та козачок, про людей Адамiвської громади, що в загальному громадському русi прокладали свої, козацькi, шляхи до незалежної держави Україна. Iсторiя куреня подається через документальнi джерела (газетнi та журнальнi статтi, протоколи, спомини самовидцiв, накази отаманiв та рiшення Козацьких Рад та iн.), що надає їй ознаки академiзму. Але за рядками документiв проглядають живi люди з їх пристрастями та iнтересами, своєрiдним козацьким поглядом на подiї та на життя взагалi.. Адамiвська громада - унiкальна громада; на її територiї лише в останнi 20 рокiв вiдбулися двi широкомасштабнi (помiтнi) для України подiї: створення асоцiацiї кооперативiв iменi Тараса Григоровича Шевченка (80-тi - 90-тi роки ХХ столiття; на метi було трансформацiя її в асоцiацiю вiльних фермерiв, а Адамiвську громаду - в козацьку громаду) та навчально-виховного закладу нового типу - Адамiвської школи козацько-лицарського виховання (90-тi роки ХХ столiття - 10-тi роки ХХI столiття; на метi було трансформацiя її в козацький лiцей)...
  
  В.Я.Тимофєєв.
  
  
  
  АДАМIВСЬКИЙ
   КУРIНЬ
  
  Останнє десятирiччя ХХ ст. - перше десятирiччя ХХI ст.
  
  
  
  2008
  
  
  
  *** * ***
  
  
  ЗМIСТ
  
   ВIД АВТОРА.
  
  I. 1990-1998. ПЕРIОД САМОСТIЙНОЇ ДIЯЛЬНОСТI.
  
  1-й етап. Сiчень1990-грудень 1993. П"ять козакiв.
  1. Сiчень-березень 1990. Київ козацький.
  2. Квiтень-травень 1990. Профорiєнтацiя i трудове виховання козачат.
  3. Червень-вересень 1990. Ленiнград-Петербург. Нарва-Iван-мiсто. Казаки.
  4. Жовтень 1990. Муравльовка - Пресвятої Богородицi Покрова. Наша перша козацька Рада.
  5. Листопад 1990-квiтень 1991. Скаски Казака-Некрасовца
  6. Травень 1991. Програмний документ нашого осередку.
  7. Червень-липень 1991. Республiканська експедицiя.
  8. Серпень-грудень 1991. ПУТЧ.
  9. Сiчень-червень 1992. Джура.
  10. Липень-грудень 1992. Клейноди.
  11. Сiчень-червень 1993. Козацьке тiлодуховиховання.
  12. Липень 1993. Новi члени осередку.
  13. Серпень-жовтень 1993. Ритуал посвяти в козачата.
  14. Листопад-грудень 1993. Вихiд з пiдпiлля. Реєстрацiя.
  2-й етап. Сiчень 1994-грудень 1995. Документацiя.
  15. Сiчень-червень 1994. Козацькi органiзацiї.
  16. Липень-грудень 1994. Добровiльна козацька дружина.
  17. Сiчень-червень 1995. Указ Президента.
  18. Липень-грудень 1995. Блок документiв Адамiвського Осередку Козацтва.
  3-й етап. Сiчень 1996-березень 1998. Налагодження практичної роботи.
  19. Сiчень-червень 1996. Програма перетворення Адамiвської громади в козацьку громаду.
  20. Липень-грудень 1996. Капiтан.
  21. Сiчень-червень 1997. Структурнi перетворення.
  22. Липень-грудень 1997. Документи структурних пiдроздiлiв.
  23. Сiчень-березень 1998. Вибори.
  
  II. 1998-2000. ПЕРIОД ДIЯЛЬНОСТI У СКЛАДI БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКОЇ ПАЛАНКИ.
  
  4-й етап. Квiтень 1998-грудень 1998. Розбрат.
  24. Квiтень-червень 1998. Школа Джур.
  25. Липень-грудень 1998. Велика Рада (Київ).
  5-й етап. Сiчень-грудень 1999. Перманентний розбрат.
  26. Сiчень-червень 1999. Школа козацько-лицарського виховання.
  27. Липень-грудень 1999. Велика Рада (Донецьк).
  6-й етап. Сiчень-травень 2000. Повернемось до нацiонального виховання.
  28. Сiчень-травень 2000. Дух український прокидається.
  
  III. 2000-2003. ПЕРIОД НЕЗАЛЕЖНОЇ ДIЯЛЬНОСТI.
  
  7-й етап. Червень 2000 - грудень 2001. Берегиня духу села.
  29. Червень-серпень 2000. Як це робиться в Адамiвцi.
  30. Вересень-грудень 2000. Козаку - найперше честь!
  31. Сiчень-червень 2001. Виховуємо громадянина.
  32. Липень-жовтень 2001. Загартовуємо дух i тiло.
  33. Листопад-грудень 2001. Лiдер ХХI столiття.
  8-й етап. Сiчень 2002 - грудень 2002. Кращий освiтянин України.
  34. Сiчень-березень 2002. Учнiвське самоврядування.
  35. Квiтень-вересень 2002. Народе, виховуй сина!
  36. Жовтень-грудень 2002. Адамiвський курiнь "Молодої Сiчi".
  9-й етап. Сiчень-грудень 2003. Основи козацько-лицарського виховання.
  37. Сiчень-травень 2003. Пояснювальна записка.
  38. Червень-серпень 2003. Рiч про Адамiвську Сiч.
  39. Вересень-грудень 2003. Зiрка сумлiння нам сяє...
  
  ЗАМIСТЬ ЗАКIНЧЕННЯ.
  
  
  *** * ***
  
  Чоловiче! Якщо ти нiчого не створив своїми руками, своєю головою, то можеш хоч тричi сповiдати найчудовiшi теорiї та концепцiї, мати добре серце та стараннiсть на межi божевiлля - все буде даремно i кiнець кiнцем пiде прахом.
   Справа в тому, що янголи-хранителi-провiдники злiтаються лише на танок талановитих людських рук, iнше їм нецiкаве - iнше вони вмiють i самi...
  
   Сучасне Українське козацтво - Всеукраїнське об"єднання козацьких громадських органiзацiй, якi входять до єдиного реєстру та проводять свою дiяльнiсть за планами, угодженими з Радою Українського козацтва. Дiяльностi Українського козацтва присвячено декiлька Указiв Президентiв України, Нацiональнi програми розвитку.
   Адамiвський курiнь - автономний осередок Українського козацтва, що метою своєї дiяльностi обрав вiдродження козацької справи в сучасному її варiантi...
   В холi Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї є стенд iз фотографiями з життя району. На однiй з цих фотографiй - засiдання Ради отаманiв Адамiвської школи козацько-лицарського виховання (до речi козацька модель самоврядування моєї школи ще в 2001 роцi була визнана однiєю з кращих на Українi). Ось що писав один з шкiльних отаманiв (Женя Козубенко) в листi до козацької газети "Рiч про Адамiвську Сiч": "Менi хотiлося б розказати про один епiзод з життя нашої школи i села. Багато рокiв тому наш директор школи почав органiзовувати Козацький Рух на селi. Скiльки було скептикiв, якi говорили, що голова сiльради (Тимофєєв В.Я.) займається дурницями, та й ми мало в що вiрили. Але вдалося органiзувати загони, почалося в школi козацьке життя, ми їздили на Великi Ради. Тепер про нашу козацьку школу знає вся Україна!"...
   А починалося все з маленького осередку, в якому було лише три козака: старший лейтенант Валерiй Тимофєєв, старший сержант Валерiй Гуцан та лейтенант Вiктор Гончаров...
  
  ВIД АВТОРА
  
   Моя дiяльнiсть на посадах керiвника структури - державної (школа, пiонерський табiр санаторного типу, сiльська рада, органiзацiйний вiддiл районної державної адмiнiстрацiї, органiзацiйний вiддiл районної ради), громадської (музична група, профспiлкова органiзацiя - школи та вiддiлу освiти, партiйна органiзацiя, козацький осередок, ветеранська органiзацiя) та сiмейної (дружина, троє дiтей, домашнє господарство) - спiвпала iз двома великими перiодами життя нашої країни - Неньки України: етапом перебудови (у складi СРСР) та епохою розбудови державностi...
   1980-тi. Дедалi очевиднiшою ставала неможливiсть збереження без iстотних змiн iснуючих у СРСР порядкiв, що висувало на переднiй план необхiднiсть реформ у всiх сферах суспiльного життя (процес оновлення - перебудову). Цей процес був зумовлений багатьма чинниками. Однi з них (симптоми системної кризи) пiдштовхували до радикальних змiн у суспiльствi, iншi - уможливлювали цi змiни, створювали сприятливi засади для суспiльних модифiкацiй. До таких чинникiв належали:
   У мiжнароднiй сферi: реальна загроза стадiального вiдставання: на той час свiт вступав у постiндустрiальну стадiю розвитку, а СРСР ще не подолав iндустрiальної; загострення мiжблокового протистояння, ескалацiя гонки озброєнь, що пiдривали економiку та посилювали соцiальне напруження в державi; участь СРСР у безперспективнiй вiйнi в Афганiстанi, яка вела до мiжнародної iзоляцiї Радянського Союзу, значних матерiальних, демографiчних та моральних втрат.
   У полiтичнiй сферi: пiдмiна справжнього народовладдя формальним представництвом трудящих у Радах, обмеження їх реальної влади, що зумовлювало вiдчуження народу вiд владних структур, формування атмосфери пасивностi, утриманства, абсолютного прiоритету державних iнтересiв щодо особистiсних; iгнорування принципу розподiлу влад, що призвело до невиправданої концентрацiї влади, зловживання нею, обмеження демократичних засад; узурпацiя значної частини законодавчих функцiй виконавчою владою; максимальне обмеження самостiйностi, одержавлення громадських органiзацiй, що блокувало розбудову та розвиток громадянського суспiльства; обмеження гласностi й iнформованостi суспiльства, що не давало змоги громадянам об"єктивно оцiнювати суспiльнi процеси, здiйснювати дiалог з владою, гальмувало формування полiтичної свiдомостi; змiцнення полiтичного монополiзму КПРС, що посилювало недовiру до влади, подвiйну мораль.
   У соцiально-економiчнiй сферi: затухаючий економiчний розвиток, падiння основних економiчних показникiв, що призвело до прогресуючої втрати економiчних позицiй СРСР на мiжнароднiй аренi та загострення соцiально-економiчних проблем всерединi держави (уповiльнення темпiв зростання реальних доходiв населення; загострення житлової проблеми; падiння рiвня охорони здоров"я тощо); розростання бюрократичного апарату, яке вело до посилення вiдомчої роз"єднаностi та збiльшення витратностi виробництва; деформування структури розмiщення продуктивних сил, що ускладнювало економiчне управлiння, погiршувало екологiчну ситуацiю, загострювало протирiччя мiж регiонами; зрiвнялiвка в оплатi працi; поглиблення кризи органiзацiї працi, яке мало наслiдком необґрунтованi фiнансовi витрати, розбазарювання сировини, нерацiональне використання робочої сили тощо; фiзичне i моральне старiння основних виробничих фондiв, що унеможливлювало технологiчний процес, зумовлювало низький рiвень продуктивностi працi, погiршення якостi та конкурентноспроможностi продукцiї на свiтових ринках; загострення екологiчних проблем, яке призвело до стрiмкого зростання техногенного навантаження на природу; спрощений пiдхiд до вирiшення нацiонального питання, що накопичувало мiжетнiчнi протирiччя; ускладнення демографiчної ситуацiї, що знаходило свiй вияв у процесах депопуляцiї (зниженнi природного приросту), старiннi населення, деформованiй структурi робочої сили.
   У духовнiй сферi: встановлення iдеологiчного диктату в гуманiтарнiй сферi, що деформував духовний розвиток суспiльства, обмежував доступ до надбань свiтової культури; блокування розвитку релiгiї, яке було суттєвим порушенням прав людини; посилення процесу русифiкацiї, що гальмувало розвиток мов народiв СРСР, пригнiчувало нацiональнi культури та нацiональну свiдомiсть.
   Широкомасштабнi суспiльно-полiтичнi змiни уможливлювали такi чинники: мiжнародна розрядка, Гельсiнський процес надали iмпульсу мiждержавним контактам, започаткували обмiн iдеями, що ставили пiд сумнiв засади комунiстичного будiвництва, чим суттєво пiдривали iдейну монолiтнiсть радянського суспiльства; прихiд до влади в Радянському Союзi нової полiтичної команди на чолi з М.Горбачовим, що створило потенцiйну можливiсть розпочати реформи "згори"; накопичення суспiльством певного досвiду реформ (реформи М.Хрущова, О.Косигiна тощо), що озброювало правлячу елiту навичками масштабного суспiльного реформування; дисидентський рух, який концентрував та органiзовував опозицiйнi сили, зберiгав прогресивнi суспiльнi iдеали, був стрижнем широкої народної опозицiї, що в перспективi могла стати гарантом незворотностi реформацiйного курсу, каталiзатором радикальних суспiльних змiн; наростання в країнi невдоволення iснуючими порядками, моральна готовнiсть частини суспiльства до реформ... Ось така ситуацiя склалася в країнi на моєму тридцятому роцi життя...
   ...Початок 80-х рокiв ХХ столiття. Я працюю одночасно учителем бiологiї, хiмiї та музики Адамiвської школи, веду в цiй ж школi позакласну роботу з музики (хор, ансамбль, солiсти), бiологiї (Екологiчний клуб вихiдного дня, учнiвську наукову секцiю - колись вона буде називатися секцiєю Малої Академiї Наук "Прометей") та радiотехнiчний гурток (ще й пiдробляю в селi ремонтом радiоапаратури); учителем хiмiї та бiологiї районної вечiрньої школи та завiдуючим Адамiвським навчально-консультацiйним пунктом; художнiм керiвником Адамiвського Будинку культури (й пiдробляю в музичному кооперативi "Бродячi музиканти" - граю на весiллях); веду екологiчний гурток на районнiй станцiї юних натуралiстiв (Шабо); веду громадську роботу - лектор громади "Знання", секретар партiйної або(й) профспiлкової органiзацiй школи, голова мiсцевої громади Спiлки охорони природи, депутат сiльської ради, член рiзноманiтних громадських та депутатських комiсiй; граю в колгоспнiй командi з футболу лiвим крайнiм (за гру забиваю гол-два).
   Освiта у мене вища - бiологiчний факультет Одеського державного унiверситету (окрiм того - вiддiлення народних iнструментiв Одеського музичного училища, Київський геологорозвiдувальний технiкум, Одеський фiнансовий технiкум, судноводiйське вiддiлення Одеського морехiдного училища рибної промисловостi); раз на 3 роки я проходжу перепiдготовку за фахом при Одеському iнститутi удосконалення учителiв. Пiзнiше я отримаю освiту в Одеському сiльськогосподарському iнститутi (два факультети), Одеськiй державнiй морехiднiй академiї.
   Я - лейтенант запасу Збройних Сил СРСР (пiзнiше стану капiтаном запасу Збройних Сил України); заступник командира БУРВА з полiтроботи (батарея управлiння ракетних вiйськ та артилерiї - три взводи - розвiдки, зв"язку, самохiдна метеостанцiя; похiдна кухня, командирський БМП, 3 ЗИЛи, 4 офiцери, старшина, медбрат-фельдшер, 12 сержантiв, 42 солдати, кухар) Бiлгород-Днiстровської кадрованої дивiзiї. Я проходжу офiцерську перепiдготовку (командирськi курси) раз на рiк (зимою) й перiодично потрапляю на "розвороти" (на "скачки") дивiзiї (Широкий Лан, Тарутине).
   У мене троє дiтей, господарство: 45 "соток" городу - великий сад - черешнi, вишнi, яблука, персики, сливи; виноградник - 350 корчiв європейських сортiв - "Магарач", "Золотистий стiйкий", "Молдова нягре", "Сенсо", "Шасла", "Чауш" та iн. i 100 гiбридних - "тисячний", "зейбель", "новаки" - "Iзабелла", "Лiдiя" (я маю небагато доброго вина - сам його роблю), значну частину винограду з"їдає родина - так пiдiбранi сорти; ягiдник - клубника, малина, аґрус; овочева дiлянка - цибуля, часник, картопля, помiдори, огiрки, перець - гiркий та солодкий, баклажани, капуста; зелень - петрушка, салат, квасок, укрiп; кожен рiк орендую ще 15 "соток" - саджаю кукурудзу; є кози, вiвцi, свинi, корова з бичком, кури, гуси, iндики, качки; є спортивнi велосипеди "Турист" (iз сiм"єю подорожуємо на море), мотоцикл з коляскою, легковий автомобiль. Я сам рiжу, колю, патраю, смалю, розбираю, знiмаю шкiру, стрижу вовну, шкирдямбую косою траву, сушу її на сiно, стогую, коли треба, управляюсь iз кiньми (щось привезти, боронувати, сковородити, пахати), добудовую будинок, гараж, сараї, саж, проводжу водогiн, роблю паркан, вiкна, дверi, пiдлогу, грубу, лежанку...
  Окрiм того, я ще редагую домашню фотогазету (є фотоапарат та всi "причандали" до нього), граю вдома на баянi, балалайцi та гiтарi, пишу казки, з дiтьми дивлюся кольоровий телевiзор та зiрки у телескоп, пишу статтi в газети й журнали, вивчаю самостiйно рiзнi науки, читаю художню лiтературу та навчаюсь в аспiрантурi.
  Встаю ранiше шостої години ранку, лягаю - пiсля дванадцятої ночi. Працюю, вважаю, багато, але грошей нiколи не вистачає.
  Дружина - учитель математики й фiзики, завуч школи, прийде час - стане директором школи, депутатом сiльської та районної рад; разом ми ведемо домашнє господарство; вона готовить родинi їсти, пере, шиє, виховує наших малюкiв; малює олiвцем та фарбами; iнколи на вихiдних торгує на ринку надлишками продуктiв домашнього господарства (яйця, бринза, овочi, фрукти, виноград, м'ясо, вовна).
  На лiто ми беремо на вирощування шовкопряд - одну-три грени, потiм здаємо готову продукцiю - кокони - в Татарбунарах на приймальний пункт.
  Допомагаємо восени-влiтку батькам на городах (моїм - поливати та копати картоплю, тестю та тещi - сапати кукурудзу).
  Дiти - учнi школи, стануть студентами технiкумiв та вузiв, аспiрантами (Одеського нацiонального унiверситету, Пiвденноукраїнського педагогiчного унiверситету, Одеської нацiональної морехiдної академiї); теж багато працюють в домашньому господарствi.
  Їздимо на екскурсiї - Одещина, Молдова, Київ, Захiдна Україна, Москва, Ленiнград.
  Взагалi, я - типовий радянський сiльський iнтелiгент, трьохжильний та заморений...
  
   1984. В країнi почалася "перебудова" освiти. Мене призначають директором Адамiвської школи. За рiк до цього - покупка автомобiля, черговi "скачки" - розворот дивiзiї - офiцерська форма...
  1985. На квiтневому Пленумi ЦК КПРС було проголошено курс на прискорення соцiально-економiчного розвитку країни. Почалася горбачовська перебудова (трансформацiя радянського суспiльства - типова революцiя "згори") - iнтенсифiкацiя економiки, прискорення науково-технiчного прогресу, активiзацiя "людського фактору", перебудова управлiння та планування, удосконалення структурної та iнвестицiйної полiтики, пiдвищення органiзованостi й дисциплiни, полiпшення стилю дiяльностi, обґрунтованi кадровi змiни. Перетворення не були системними i стосувалися передусiм економiки.
  Я працював тодi вже другий рiк директором школи: навчально-виховна робота, кадри, господарськi турботи, полiтзаняття з учителями, виступи перед населенням (як лектор громади "Знання"), введення в школах суспiльно-корисної виробничої працi (наш колгосп трансформувався в асоцiацiю кооперативiв; школа увiйшла в неї на правах шкiльного кооперативу; ми взяли в оренду частину свинотоварного комплексу й учнi 7-8 класiв вирощували ремонтне поголiв"я свинок - майбутнiх свиноматок).
   1986. Вивiд радянських вiйськ iз Афганiстану.
  У лютому ХХVII з"їзд КПРС прийняв нову редакцiю програми партiї, з якої було усунуто завдання побудови основ комунiзму, проголошено курс на удосконалення соцiалiзму. На Українi - уповiльнений темп розвитку; порiвняно низький рiвень активностi населення; тривале збереження при владi старої брежнєвської елiти; вiдсутнiсть вiдвертого насилля як засобу вирiшення внутрiшнiх проблем.
  Почалася лiквiдацiя "бiлих плям" iсторiї, ми запоєм читали "Огонек", "Новий мир", "Октябрь", "Знамя", "Україна", "Лiтературна Україна". Почала приходити в суспiльство правда про добу визвольних змагань, трагiчнi картини колективiзацiї, сталiнськi репресiї. Прогресуюче звiльнення слова, переважання емоцiй над аргументами спричинили значну полiтизацiю громадян, наростаючу iдеологiчну поляризацiю суспiльства.
  В квiтнi - Чорнобильська катастрофа. Символ граничної кризовостi, жорсткого випробуванням для гласностi, суворого попередження свiтовому спiвтовариству про наслiдки можливої ядерної вiйни. Вона пiдiрвала довiру до радянської системи, пробудила усвiдомлення нацiональних iнтересiв, спричинила пiдвищення активностi та органiзацiйне згуртування полiтичних сил, похитнула авторитет СРСР на мiжнароднiй аренi. З екологiчної трагедiї вона перетворилася на потужний полiтичний чинник сучасного життя.
   1987. Виявилася безплiднiсть утопiчних надiй керiвництва СРСР на швидке полiпшення життя звичними командними методами й тому реформацiйнi акценти дедалi бiльше починали змiщуватися з економiчної сфери в полiтичну. На перший план вийшли два принципових лозунги: "гласнiсть" i "широка демократiя", якi суттєво вплинули на подальший розвиток суспiльних процесiв.
   Сiчневий Пленум ЦК КПРС: вiдновлення ролi Рад як органiв полiтичної влади; розвиток внутрiпартiйної демократiї; демократизацiя економiчного управлiння; забезпечення мiцної законностi, захист суспiльства вiд зловживань влади; пiдвищення соцiальної активностi народу та рiвня участi громадян у життi суспiльства; перетворення профспiлок на захисникiв iнтересiв трудящих.
  Почалося активне оновлення кадрiв, формування соцiальної бази перебудови (розвиток неформальних органiзацiй - Народний союз сприяння перебудови - Одеса - рiшуче засудження iснуючого режиму, критика безгосподарностi, створення позацензурної преси, органiзацiя мiтингiв, зборiв, демонстрацiй).
  Я перейшов працювати заступником головного лiкаря пiонерського табору санаторного типу "Сперанца" (смт. Сергiївка), мене обрали членом парткому об"єднання санаторно-курортних установ Молдрадпрофу: налагодження виховної роботи табору, вiдкриття школи, комплектування кадрами, контингент класiв, тарифiкацiя (школа пiдпорядковувалася Суворовському райвно Молдавської РСР), iдейно-патрiотична та культурно-масова (художня самодiяльнiсть) робота з комунiстами та комсомольцями ОСКУП, спiвпрацiвниками "Сперанци".
  1988. ХIХ Всесоюзна конференцiя КПРС - курс на глибоке реформування полiтичної системи (створення правової держави, парламентаризм, розподiл влади).
  У цей перiод пожвавилася дiяльнiсть неформальних органiзацiй, якi виникали спочатку на основi спiльних iнтересiв та потреб (музика, екологiя, культурологiя, iсторiя, фiзичне удосконалення, колекцiонування). Дiяльнiсть цих об"єднань характеризували такi особливостi: стихiйний процес формування; розбудова структур "знизу" пiд впливом народної iнiцiативи; об"єднання громадян на основi спiльних iнтересiв та особистих стосункiв; вiдсутнiсть на початках чiткої регламентацiї дiяльностi; обрання лiдера на основi визнання його авторитету та компетентностi у вiдповiднiй сферi дiяльностi; консолiдацiя на основi демократичних засад; порiвняно значний ступiнь самостiйностi та незалежностi вiд державних та полiтичних структур. Згодом значна частина цих органiзацiй полiтизувалася: УГС, "Громада"...
  Тодi я очолив два об"єднання музикантiв у Адамiвцi (госпрозрахункове-кооператив "Бродячi музиканти" - Тимофєєв Валерiй - клавiшнi, баян, Вронський Вiктор - барабани, вокал, Лавриненко Олександр - гiтара, вокал, Коломiйченко Леонiд - гiтара, вокал, Бондар Володимир - гiтара, вокал, Шаповал Юрiй - барабани), (другий склад - Тимофєєв Валерiй - клавiшнi, вокал, Орзенко Сергiй - гiтара, вокал, Антонюк Андрiй - гiтара, барабани, вокал, Куликов Руслан - клавiшнi, Черненко Людмила - вокал) та одне у Софiївцi (Тимофєєв Валерiй - клавiшнi, вокал, Орленко Сергiй - гiтара, вокал, Русин Микола - клавiшнi, Негода Василь - барабани, Шевченко Юрiй - оператор, Шевченко Тетяна - вокал). Спiвали ми й гострi полiтичнi пiснi ("Дядя Миша", "Музкоманда")...
  Влада активно протидiяла полiтичним неформальним об"єднанням, якi тодi ще вiдчували дефiцит масової пiдтримки.
  1989. I з"їзд Рад СРСР, який стимулював поглиблення процесу перебудови. Заявили про себе народнi фронти (Естонiя, Латвiя, Литва).
  Установчий з"їзд Народного Руху України. Помiркованi - В.Яворiвський, I.Драч, Д.Павличко, радикали - В.Чорновiл, Л.Лук"яненко, М.Горинь. Мiркування про демонтаж пануючої системи, заклики щодо багатопартiйної системи, скасування 6 статтi Конституцiї СРСР, створення з членiв КПРС, якi належали до РУХу, самостiйної Комунiстичної партiї України, Української селянської партiї, лiквiдацiя КДБ, скасування загальної вiйськової повинностi, створення умов для вiльного пiдприємництва, запровадження в обiг власної грошової одиницi, створення республiканської армiї, флоту i служби безпеки, можливiсть i необхiднiсть захоплення влади, але мирним, парламентським шляхом. Вузькiсть соцiальної бази РУХу - 90% представники iнтелiгенцiї.
  Цей рiк - початок на Українi багатопартiйностi, незалежний масовий робiтничий рух (виступ шахтарiв). Поглиблювалося розмежування та наростала консолiдацiя опозицiйних щодо влади сил.
  Я вже працював другий раз директором Адамiвської школи; демократизацiя прийшла й до нас: анкетування, рейтинги учнiв та вчителiв, участь батькiв в управлiннi шкiльними справами, новий пiдйом суспiльно-корисної виробничої працi, Мала Академiя Наук "Прометей" (на обласному форумi МАН в Одеському державному унiверситетi делегацiя Адамiвської школи була чисельнiшою за делегацiї багатьох районiв областi - Богданов Анатолiй, Тимофєєва Свiтлана, Кульчицький Дмитро, Граждан Оксана, Лазнян Ваня).
  В Бiлгородi-Днiстровському почав дiяти осередок РУХу; на однiй з його акцiй я познайомився iз Петром Чернишуком - лiдером осередку...
  
   ...А далi починається iсторiя Адамiвського Осередку Козацтва...
  
  
  Продовження на сайтi: Адамiвський курiнь. 1. - Адамiвський курiнь. 3.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список

Кожевенное мастерство | Сайт "Художники" | Доска об'явлений "Книги"