Тимофеев Валерий Яковлевич : другие произведения.

Адамiвський курiнь. 2. У складi паланки

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Продовження...
  II. 1998-2000. ПЕРIОД ДIЯЛЬНОСТI У СКЛАДI
  БIЛГОРОД-ДНIСТРОВСЬКОЇ ПАЛАНКИ
  
  ВИТЯГ
   iз статуту паланки
  
   Бiлгород-Днiстровське мiжрайонне козацьке товариство пасiчникiв є складовою автономною охочекомонною (добровiльною) самодiяльною, самоконтрольованою регiональною паланкою (гарнiзонним пiдроздiлом) в складi Українського козацтва.
   Осiдок паланкової канцелярiї - село Стара Царичанка Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi.
   Товариство має на метi: вiдродження та забезпечення традицiй та духу Українського козацтва, сприяння розбудовi суверенної України, вiдродження прогресивних козацьких звичаїв; захист полiтичних, економiчних, культурних та iсторичних здобуткiв українського народу; забезпечення матерiального добробуту козацьких родин за рахунок якiсного та кiлькiсного розвитку бджiльницького промислу з використанням досягнень науки та свiтового досвiду; органiзацiя взаємодопомоги в товариствi по забезпеченню матерiальних та фiнансових потреб козацьких родин; органiзацiя ефективного ветеринарного забезпечення козацьких пасiк; органiзацiя ефективного ветеринарного нагляду за санiтарним станом усiх пасiк в регiонi розташування козацьких пасiк; органiзацiя рацiонального виробництва та допомоги при призначеннi ринкiв збуту продуктiв бджiльництва; органiзацiя контролю за вживанням пестицидiв та гербiцидiв господарствами в районах розташування козацьких пасiк; створення некомерцiйних пунктiв самозабезпечення членiв товариства ветеринарними препаратами та пасiчним реманентом, а також необхiдною козацькою амунiцiєю; сприяння поширенню медоносiв, культивацiї багаторiчних насаджень, збереження та охорони природи; забезпечення необхiдної самоохорони козачих кочових зборiв та компанiй.
   Товариство функцiонує на засадах органiзацiйної та фiнансової самодiяльностi та самодостаточностi.
   Товариство згiдно з своїми намiрами: пропагує в суспiльствi козацький дух та козацький Звичай, дiло пасiчне, господарську заможнiсть та вiльне пiдприємництво; сприяє створенню та збереженню козацьких пасiчних господарств; органiзує бесiди та консультацiї по звичаєвому праву, по пасiчному промислу; заохочує до козацької справи чесних та порядних людей, заохочує молодь до козацьких заходiв, виховуючи в них почуття нацiональної гордостi; скликає належним чином Козацький Круг, старшинську Раду, бере участь у зборах, нарадах, конференцiях та семiнарах, пов"язаних з iнтересами товариства; займається надбанням необхiдного для дiяльностi товариства майна, розпоряджується ним, займається виробничо-господарською, закупiвельно-забезпечувальною дiяльнiстю по забезпеченню й сприянню козацької справи; займається благочинними демпiнговими акцiями з розпродажу продуктiв бджiльництва, якi використовуються в апiтерапiї заради генетичного оздоровлення української нацiї; входить в договiрнi зносини з державними, кооперативними, приватними пiдприємствами та громадськими органiзацiями.
   Товариство користується правом юридичної особи, має свiй рахунок у банку, має свою печатку, штамп, бунчук та прапор. Кожен козак має посвiдчення Українського козацтва, ветеринарно-санiтарний паспорт пасiки. Асоцiйованi члени товариства мають санiтарно-ветеринарнi паспорти.
   Товариство наслiдує iсторичнi традицiї Царичанського охочекомонного сердюцкого полку Iвана Мазепи. Значковi кольори товариства чорно-жовтi.
  
  
  4-Й ЕТАП. КВIТЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1998. РОЗБРАТ.
  
  Кiнець ХХ столiття в козацькому русi характеризується як перiод росту органiзацiй рiзного направлення та чисельного росту членiв цих органiзацiй. Причиною цьому слугувало пiдвищення загального iнтересу до справ козацьких у країнi i зокрема Указ Президента України "Про День Українського козацтва".
   Збiльшення кiлькостi членiв козацьких органiзацiй веде до появи поглядiв, вiдмiнних вiд поглядiв керiвництва цих органiзацiй. Якщо керiвництво толерантне, мудре - вiдмiни в поглядах ведуть до розвитку органiзацiї, покращання її роботи, змiцненню авторитету в широкому загалi. Але якщо керiвництво органiзацiї авторитарне, не терпить iнших поглядiв на розвиток руху, крiм своїх, - суперечки виливаються у розкол. Тут є й позитивний момент; можна вважати, що це не розкол, а очищення: невдоволенi дiяльнiстю органiзацiї козаки створюють свiй пiдроздiл i намагаються працювати краще...
   Подiбна ситуацiя у кiнцi ХХ столiття склалася в Українському козацтвi на всiх рiвнях - вiд всеукраїнського до мiсцевого, зокрема в Одеськiй крайовiй та Бiлгород-Днiстровськiй районнiй та мiськiй органiзацiях.
  Обласна (крайова) органiзацiї УЧГПК розкололася на двi органiзацiї - Чорноморське Гуляйпiльське козацтво та Звичаєве козацтво.
  Розкол утворився тому, що частина козакiв (це була основна маса перших козакiв-засновникiв УЧГПК) вважала за необхiдним неухильно додержуватися Звичаєвого Кодексу козацтва. Козаки, якi прийшли до козацтва пiзнiше, вважали за необхiдне брати з цього Кодексу лише основнi постулати моралi, а в практичнiй дiяльностi зважувати на сьогодення.
  Крайовим отаманом у серединi 90-х рокiв був Валентин Пiскун. До нього (за звичаєм) отамани змiнювалися кожен рiк; Пiскун ж був першим керiвником козакiв, який три роки поспiль очолював обласну органiзацiю. Якщо до нього отамани займалися лише виборами та перевиборами (я трохи утрирую, бо крайова органiзацiя працювала, й працювала добре), то Пiскун налагодив роботу штабу, осавульської (утворили Одеську Сiч - чоловiчий - спочатку сезонний, потiм всесезонний табiр, де молодь проходить козацький вишкiл) та обозної (зокрема, козаки реалiзували - за лiцензiєю - як будiвельний матерiал - пiсок з кар"єрiв) служб; це все завдяки тому, що отаман мав час працювати, а не лише готуватися до виборiв та перевиборiв.
  Але прийшов час й Пiскуна (це менталiтет козацький - де два козака - там три гетьмана) - звичаєвi козаки скликали першу Чорну раду (потiм цю раду скликали багато разiв) - й закинули отаману й пiсок, i бiйки козакiв при розподiлу дивiдентiв вiд лiцензiйної дiяльностi, i ще, i ще, i ще... Пiскун вчинив шляхетно - скликав раду, оприлюднiв звiт (фiнансовий та полiтичний ) дiяльностi крайової органiзацiї - й подав у вiдставку...
  Крайовий отаман генерал-хорунжий Валентин Пiскун часто приїздив до Бiлгорода-Днiстровського - на робочi наради старшини, на посвяти козаччi, завжди цiкавився й був у курсi справ козацьких органiзацiй Заднiстров"я. Як правило, з ним приїздив Сергiй Гуцолюк.
  Пiсля В.Пiскуна козаки обрали отаманом генерала ЗСУ Валентина Пилипенка. Ця кандидатура сподобалася не всiм козакам й почався в лавах наших розбрат...
  В 1998 роцi вiд паланки вiдiйшов Бiлгород-Днiстровський мiський козацький Кiш. Першими козаками Кошу були Скляренко М.П., Вiтряк М.К., Устименко Б.I., Черв"як О.О., Горлачов В.П., Воробйов В.М., Бойчев В.В., Мельниченко Г.Б., Скиба М.Є., Лелеченко I.А., Городниченко П.М., Кулинський В.Я., Зуєв О.I., Лiсiцин I.М., Павлюк В.В., Оленєв I.П.
  Вiд Бiлгород-Днiстровського козацького Кошу вiдбрунькувався 1-й Бiлгород-Днiстровський Окружний полк iм.П.Орлика, спiвзасновниками якого є Врублевський М.В., Єремєєв В.I., Дейна М.К., Оленєв I.П., Царенков О.П., Хоменко Є.В. Першим отаманом полку був Царенков О.П., потiм козаки отаманом обрали Врублевського М.В. Далi до полку приєдналися козаки Оленєв I.П., Ковалiв С.Д., Єремєєв В.I., Хоменко I.В., Вiтряк Б.М., Смаковський В.М., Лукашевський В.В., Лабунець С.Я., Мамонтов I.I.
  Вiд полку вiдiйшов Бiлгород-Днiстровський Окремий курiнь iм. С.Бiлого, спiвзасновниками якого є отаман Городниченко П.М., козаки Сокорев Ю.О., Сокорев О.О., Чудак В.С., Павленко О.Д., служитель УПЦ отець Микола Григоращенко. Штаб-квартира куреню знаходиться на вулицi Плавневiй; над воротями майорить державний прапор.
   Розпорошенiсть заважала козакам плiдно працювати (де два козака - там три гетьмана).
  
  
  24. КВIТЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1998. ШКОЛА ДЖУР.
  
  Ось у такий складний час Адамiвський курiнь увiйшов до складу Бiлгород-Днiстровської паланки...
  
  НАКАЗ
   ?29-03 вiд 29.03.1998
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайонному козацькому товариству Українського Заднiстрового козацтва
  "Про органiзацiю Адамiвського курiня Українського Заднiстрового козацтва"
  
  У зв"язку iз органiзацiєю Адамiвського курiня Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного козацького товариства Українського Заднiстрового козацтва (у подальшому Адамiвського курiня УЗК)
  НАКАЗУЮ:
  1. Вважати козацьке обєднання, яке функцiонує в межах Адамiвської сiльської ради, Адамiвським куренем УЗК.
  2. Адамiвський курiнь УЗК має усi клейноди куреня: печатку, прапор, бунчук, емблему (опис додається) та iн.
  3. Структура Адамiвського куреня УЗК є такою:
   Адамiвський курiнь УЗК
  Адамiвський стан Авидiвський стан Благодатненський стан
  1-й рой 1-й рой 1-й рой
  2-й рой 2-й рой 2-й рой
  3-й рой 3-й рой 3-й рой
  
  4. Призначити капiтана запасу Української Армiї (у подальшому УА) козака Тимофєєва Валерiя Яковича курiнним отаманом з присвоєнням йому звання осавул УЗК.
  5. Призначити сержанта запасу УА козака Козаченко Олександра Iвановича заступником курiнного отамана з присвоєнням йому звання пiдхорунжий УЗК.
  6. Призначити старшого сержанта запасу УА козака Рибальченко Вiктора Петровича становим отаманом Адамiвського стану з присвоєнням йому звання пiдхорунжий УЗК.
  7. Призначити старшого сержанта запасу УА козака Чеботюка Олександра Миколайовича становим отаманом Авидiвського стану з присвоєнням йому звання пiдхорунжий УЗК.
  8. Призначити старшину запасу УА козака Редько Анатолiя Сидоровича становим отаманом Благодатненського стану з присвоєнням йому звання пiдхорунжий УЗК.
  9. Призначити сержанта запасу УА козака Лавриненко Юрiя Iвановича ройовим отаманом 1-го Адамiвського рою з присвоєнням йому звання старший вiстовий УЗК.
  10. Присвоїти сержанту запасу УА козаку Редько Сергiю Анатолiйовичу звання вiстовий УЗК.
  11. Присвоїти сержанту запасу УА козаку Макаренко Сергiю Федоровичу звання вiстовий УЗК.
  12. Присвоїти козаку Куликову Руслану Костянтиновичу звання рядовий УЗК.
  
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного козацького товариства Українського Заднiстрового козацтва Л.Г.Городецький.
  
  З березня почали вести Реєстрову Книгу Адамiвського куреня Українського козацтва; йшла робота з переоформлення основних документiв, написання заяв козакiв на вступ до Українського козацтва, пiдготовка нових посвiдчень та iнша органiзацiйно-кадрово-документальна робота...
  Повернувшись в Адамiвську школу на посаду директора, я почав працювати над створенням козацької школи джур та дан. В квiтнi була розроблена Концепцiя школи, яку обговорили в кiнцi травня педагоги.
  
  ШКОЛА ДЖУР ТА ДАН
  
  "Частина 1.
   Вражаючi досягнення технократичної цивiлiзацiї загрожують людству екологiчним самознищенням. Однак труднощi розв"язання глобальних проблем (можливiсть ядерного конфлiкту, забруднення бiосфери тощо) зумовленi не лише рiвнем технiчного оснащення чи налагодження добросусiдських взаємин. Основоположна проблема - спосiб свiтосприймання, що вiдображає буденнi, почасти примiтивнi потреби, думки i дiї людини технократичної цивiлiзацiї.
   Маємо парадоксальне змiщення вектора основоположних проблем з технiки i технологiї на людину та її певним чином наповнений внутрiшнiй свiт. Сучаснi мислителi сходяться на тому, що в третьому тисячолiттi саме людина буде в епiцентрi найскладнiших, найглобальнiших проблем Землi. Її догматичний прагматизм у контекстi широких обрiїв духовної досконалостi, примiтивнiсть психологiчного життя за повноти форм i способiв гуманного соцiального утвердження, матерiальне i духовне споживництво у ситуацiї безмежних можливостей творення добра i краси продукують той напружений простiр, у якому тiльки й може бути розв"язана проблема людини як особливої чотириєдностi - культурного унiверсуму, гуманної особистостi, дiєвого суб"єкта i духовної iндивiдуальностi.
   Отже, щоб стабiльно прогресувати у своєму розвитку, а не тiльки вижити, людство має зробити iстотнi кроки вiд технократичної цивiлiзацiї до гуманiстичної; вiд культури споживання до культури творення; вiд владного творення (агресiя, насильство тощо) до творення гуманного, звеличеного, мудрого. Первинно - це поступ нацiональних систем освiти, спочатку в експериментальних варiантах, а з появою належних результатiв - масовий. Очевиднiсть цього факту не пiдлягає сумнiву: система освiти - це галузь найважливiшого духовного виробництва будь-якого суспiльства, що покликана готувати громадянина з певним рiвнем нацiональної свiдомостi, iнтелектуальної i розумової зрiлостi, духовного творення, довкiлля.
   Саме в контекстi розв"язання глобальних проблем людства, освiти, людини i створюється програма трансформацiї Адамiвської школи у школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського виховання), котра моделює освiтньо-виховний процес як культурне i духовне явище, шкiльне середовище - як психогенний етнонацiональний фактор духовного єднання учасникiв навчального процесу, а психосоцiальний розвиток особистостi - як неперервне зростання її фiзичного, розумового, емоцiйного, морального i духовного потенцiалу в ходi чуттєво-смислового занурення у культуроємнi пласти етнонацiонального досвiду i психоемоцiйне вивiльнення в духовних переживаннях, помислах, вчинках.
   Сучасна система шкiльної освiти в Українi готує громадянина-iнтелектуала, тобто особу, котра володiє основами наук i здатна розв"язувати складнi суспiльнi проблеми i завдання, послуговуючись науковими пiдходами. Iз здобутком України державного суверенiтету та поступовим її входженням до європейського i свiтового соцiально-культурного простору iстотно ускладнюється мiсiя нацiональної освiти й, зокрема, загальноосвiтньої школи. Вiдтепер вона має готувати ще й людину висококультурну, зорiєнтовану на канонiзований етнонацiональний i духовний досвiд. Iншими словами, масова загальноосвiтня школа має бути перетворена з науково-освiтнього закладу на таку соцiально-культурну iнституцiю, яка б готувала не тiльки грамотну, а й культурну, ментально зорiєнтовану i духовно розвинену особистiсть.
  
  Частина 2.
   Системоутворюючим соцiально-культурним чинником соцiальної зрiлостi особи є духовнiсть, зокрема, лицарська духовнiсть. Складнiсть соцiально-психологiчного дослiдження цього феномену (унiверсального явища) спричинена, з одного боку, його буттєвою вседiяльнiстю, що повно не може бути пiзнана наукою, з iншого - iндивiдуальною унiкальнiстю форм духовностi i душевних станiв, якi важко розпiзнати, вiдстежити, а тим бiльше спрогнозувати чи спецiально вiдтворити. Найкращi умови для органiзованого плекання лицарської духовностi створюються за експериментальним впровадженням козацько-лицарського навчання i виховання, квiнтесенцiєю якого є психолого-мистецькi iнновацiйнi технологiї: чуттєво-естетична, установчо-мотивацiйна, змiстовно-пошукова, контрольно-рефлексiвна, адаптивно-перетворювальна, системно-узагальнююча, лицарсько-духовно-естетична.
   Отже, наша освiтня модель школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання) - загальноосвiтньої школи покликана перетворити навчально-виховний процес з iнформацiйно-пiзнавального факту на соцiально-культурне явище високого духовного насичення. Вона науково проектується за психодидактичними схемами розвивальної мiжсуб"єктньої взаємодiї i технiками лицарського мистецтва. Тодi етнонацiональний i загальнолюдський досвiд, зосереджуючись у iдеях, законах, категорiях, переконаннях тощо постає в кожного учня як власна драма пошуку iстини, iдеалу, гармонiї.
   Основна проблема трансформацiї i загальноосвiтньої школи у школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського виховання) полягає в тому, щоб за допомогою фундаментального соцiально-психологiчного експерименту домогтися вiдповiдностi мiж науковим обґрунтуванням проблеми розвитку козацько-лицарської духовностi, ментально зорiєнтованої освiти i наслiдками його практичного втiлення у життя сучасної загальноосвiтньої школи. Звiдси, власне, й визначення об"єкта, предмета, завдань, гiпотези i реальної методологiї трансформацiї.
   Освiтньо-виховний iдеал школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання) - особистiсть лицаря, мудрого i волелюбного громадянина незалежної України з нацiональною самосвiдомiстю, гуманними цiнностями, культурою мислення i перспективами духовного самовдосконалення.
   Програма трансформацiї загальноосвiтньої школи в школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського виховання) покликана комплексно спроектувати ментально зорiєнтовану, гуманiстичну школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського виховання), яка б повно реалiзувала нацiональнi iнтереси в галузi освiти, системi державотворення та готувала духовно розвинену особистiсть.
   Об"єкт трансформацiї - експериментальне моделювання духовно збагаченого, ментально зорiєнтованого соцiально-культурного простору школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання) як саморозвивальної освiтньо-виховної iнституцiї.
   Предмет трансформацiї - психомистецькi технологiї i методи козацько-лицарського духовного єднання вчителя та учня як активних носiїв соцiально-культурного досвiду, що внутрiшньо осягається кожним у ходi оволодiння навчальними курсами для школи за навчальним планом школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання.
  
  Частина 3.
   Завдання школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання) центруються на особистостi вчителя i учня, якiй повною мiрою притаманнi:
   1. Нацiональна самосвiдомiсть як родовiдна причетнiсть особи до ментальної непересiчностi етносу.
   2. Гуманiстична спрямованiсть i позитивне сприймання природи людини, її психосоцiального розвитку та життєвiдчування.
   3. Культура поведiнки як моральний iмператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотворення та морально-етична дiяльнiсть.
   4. Духовне життя як прогресуючий внутрiшнiй розвиток, усезростаюча вiра, добродiйна любов i життєдiяльне самотворення.
   5. Ментальна мудрiсть як буттєве синергiчне поєднання особистiстю кращого нацiонального досвiду, розумiнневих здiбностей, моральної виваженостi i духовно-естетичної досконалостi.
   Завдання трансформацiї загальноосвiтньої школи у школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського виховання):
   1. Загальнонауковий аспект (мiждисциплiнарний): створити та соцiально адаптувати концепцiю вiдродження нацiональної школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання).
   2. Фiлософський аспект: дослiдити iсторичнi типи козацького освiтянства та обґрунтувати методологiчну модель наукового проектування соцiально-культурного простору школи нового типу.
   3. Соцiологiчний аспект: обґрунтувати та експериментально дослiдити теорiю лицарськi зорiєнтованої освiтньої дiяльностi особистостi-професiонала - вчителя, учня тощо.
   4. Дидактичний аспект: здiйснити науковий аналiз та практично перевiрити на ефективнiсть iнновацiйнi освiтнi технологiї козацько-лицарського виховання та системи навчання вiд установчо-мотивацiйної до духовно-лицарсько-естетичної.
   5. Психологiчний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему психомистецьких технологiй духовного козацько-лицарського єднання вчителiв та учнiв школи.
   Новизна програми трансформацiї загальноосвiтньої школи у школу Джур та Дан (школу козацько-лицарського виховання)- уперше науково (концептуально i методологiчно) проектується нова освiтньо-виховна система життєдiяльностi загальноосвiтньої школи Джур та Дан (школи козацько-лицарського виховання), що професiйно зорганiзовує духовне збагачення, ментально зорiєнтований соцiально-культурний простiр школи, скрижалем якого є психомистецькi технологiї i методи козацько-духовного з"єднання.
   Практичне значення програми трансформацiї загальноосвiтньої школи у Адамiвську школу Джур та Дан (Адамiвську школу козацько-лицарського виховання) - як саморозвивальний, козацько-лицарсько-духовно збагачений освiтянський заклад iнновацiйного типу має стати наочним зразком нової нацiональної школи, що вказуватиме один з вiрогiдних шляхiв входження України до європейського соцiально-культурного простору". (23)
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
  "11 квiтня 1998 року о 15 годинi йшов перший весняний дощ iз громом i блискавкою... В Будинку культури села Адамiвка вiдбулося посвячення у козаки, джури та дани. Висвячували: паланковий отаман Городецький Леонiд, козаки Тимофєєв Валерiй, Павло Бiлоусенко, Андрiй Берлiзов, Iгор Лелюченко...
  У джури та дани було прийнято учнiв Адамiвської Школи - Бараш Лiдiю (5 клас), Бiлоус Iвана (6 клас), Басюк Вiктора, Бiлопшицьку Тетяну, Верховецьку Олесю, Катющева Вiталiя (всi 7 клас)...
  Вiтаємо перших джур та дан Адамiвського куреня Українського козацтва!" (24)
  
   У травнi група джур Українського козацтва Адамiвської школи брала участь в 9-му районному фестивалi-конкурсi "Таланти твої, Україно", отримавши грамоту.
  
  ЛИСТ КЕРIВНИКАМ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР
  
  м. Бiлгород-Днiстровський Керiвникам
  16.06.1998 року державних структур
   Бiлгород-Днiстровського району
  Майстру В.I. (райрада), Федоренку П.В. (райрада), Чербаджi М.М. (мiськрада), Галицькому К.М. (РВК), комдиву (комбригу).
   Згiдно зi Статутом Українського козацтва, Указом Президента України вiд 04.01.1995 року ?14/95 "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва", Законом України "Про об"єднання громадян" на територiї Адамiвської сiльської ради у березнi 1997 року було створено первинне козацьке товариство - Адамiвський курiнь Українського козацтва на чолi з курiнним отаманом Тимофєєвим Валерiєм Яковичем - капiтаном запасу Збройних Сил України. Адамiвський курiнь УК пiдпорядковано Бiлгород-Днiстровському мiжрайонному козацькому товариству.
   Мета дiяльностi Адамiвського ПКТ (згiдно зi Статутом УК) - забезпечення духовного i матерiального добробуту, морального i фiзичного здоров"я населення, сприяння розбудовi України як суверенної держави, держави самостiйної та незалежної, демократичної i правової, вiдродження української, за своєю суттю - козацької нацiї, прогресивних українських козацьких звичаїв i традицiй, української нацiональної iдеї i її козацькому варiантi, захист полiтичних, економiчних, культурних та iсторичних здобуткiв українського народу, вiдродження, утвердження i розвиток української мови та культури.
   Одне з основних завдань Адамiвського ПКТ:
   Згiдно з п. 2.2.3 Статуту УК - сприяння всiм державним органам у забезпеченнi нацiональної безпеки та її державних iнтересiв, пiдтримка громадського порядку, боротьба iз злочиннiстю та правопорушеннями, здiйснення охоронної дiяльностi, допомоги державним органам у лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй;
   Згiдно з п. 2.5 Статуту УК - спiвпраця з установами, органiзацiями та вiйськовими щодо вiйськово-патрiотичного виховання, в пiдготовцi юнакiв до вiйськової служби та роботу у правоохоронних органах. Це завдання здiйснюється шляхом створення законних пiдроздiлiв Українського козацтва - Добровiльної народної дружини - Адамiвського куреня Українського козацтва.
   Згiдно зi Статутом УК п. 2.3 прошу Вашiй пiдтримки у справi вiдповiдного правового i фахового вишколу, матерiального забезпечення, iнструктажу особового складу Адамiвського куреня УК (зокрема його керiвного складу). Пропозицiї щодо цього має Вам повiдомити курiнний отаман Адамiвського куреня Тимофєєв Валерiй Якович.
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного паланкового товариства Л.Г.Городецький.
  
  ОБ"ЯВА
  про збори Адамiвського куреня УК
  
  У недiлю 21 червня 1998 року в примiщеннi Адамiвської школи вiдбудуться органiзацiйнi збори первинного козацького товариства - Адамiвського куреня Українського козацтва. Запрошуються всi Реєстровi та Поважнi козаки, а також всi бажаючи чоловiки та юнаки. Початок зборiв о 17 годинi.
   Отаман
  
  ЛИСТ
  Благодатненського стану УК Адамiськiй сiльрадi
  
  22.06.1998 Сесiї Адамiвської сiльської ради
  с. Благодатне сiльському головi Коноваленко А.М.
  
  У жовтнi 1997 року Благодатненський ФАП було переведено до примiщення Благодатненської школи. Зараз це примiщення не використовується (примiщення ФАПу).
  Просимо дати дозвiл на використання примiщення ФАПу пiд кабiнет Добровiльної народної дружини - Благодатненського стану Українського Козацтва.
  Ремонт примiщення проведемо за свiй рахунок.
  Козаки В.О.Козубенко, А.I.Редько, Ф.I.Козубенко
  
   НАКАЗ
   ?25-06 вiд 25.06.1998 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайонному козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козацькiй старшинi Адамiвського куреня УЧК"
  
   1. Присвоїти пiдхорунжому Козаченко Олександру Iвановичу, заступнику Адамiвського курiнного отамана, звання хорунжий УК.
   2. Присвоїти хорунжому Маринеску Миколi, начфiну Адамiвського куреня, звання сотник УК.
   3. Присвоїти пiдхорунжому Козубенко Феодосiю, заступнику Благодатненського станового отамана, звання хорунжий УК.
  
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного козацького товариства Українського козацтва Л.Г.Городецький.
  
  
  ВIДПОВIДЬ
  КЕРIВНИКIВ ДЕРЖАВНИХ СТРУКТУР КЕРIВНИЦТВУ КОЗАЦТВА
  
  04.08.1998 ?20-29-66 Отаману Бiлгород-Днiстровського
  на ? 07-29-67 мiжрайонного козацького товариства
   Городецькому Л.Г
   Курiнному отаману Адамiвського куреня
   Тимофєєву В.Я.
  
   Ознайомившись з Вашим листом, Бiлгород-Днiстровська районна рада висловлює свою повагу до дiяльностi Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного козацького товариства по вiдродженню прогресивних козацьких традицiй українського народу, плiдному спiвробiтництву з органами мiсцевого самоврядування. Вiдрадно, що мiжрайонне козацьке товариство i Адамiвський курiнь УК метою своєї дiяльностi ставить сприяння мiсцевим органам влади в забезпеченнi громадського порядку, боротьбi iз злочиннiстю i правопорушеннями. Схвалюємо i пiдтримуємо цi починання. Стосовно матерiально-технiчного забезпечення дiяльностi Адамiвського куреня УК радимо Вам бiльш конкретно визначити його потреби i звернутися за допомогою до керiвництва пiдприємств, розташованих на територiї Адамiвської сiльської ради.
  
  Голова Бiлгород-Днiстровської районної ради В.I.Майстро.
  
  
  25. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1998. ВЕЛИКА РАДА (КИЇВ).
  
  В липнi-серпнi я продовжував працювати над Концепцiєю школи козацько-лицарського виховання.
  
  ШКОЛА КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ
  
  "Частина 1. Принцип iдеалiзацiї в вихованнi.
  Прiоритетними завданнями української системи виховання є формування в молодi iдеалiв - одних iз найважливiших компонентiв духовностi як кожної особистостi, так i всього народу. В iсторичнiй свiдомостi народу найвищий статус належить тим людям-iдеалам, якi вiдстоювали свободу як найдорожчу цiннiсть попереднiх поколiнь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, будували власну нацiональну державу. Для української молодi такими iдеалами стали I.Гонта, М.Залiзняк, С.Наливайко, I.Трясило, П.Сагайдачний, I.Сiрко, I.Богун, I.Виговський, Б.Хмельницький, I.Мазепа.
  В сучасних умовах багато пiдлiткiв, юнакiв i дiвчат вибирають iдеал лицаря - високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки i духовностi були Я.Мудрий, В.Мономах, Т.Шевченко, М.Драгоманов, Б.Грiнченко, С.Русова, В.Вернадський, М.Грушевський. "Український лицар живе для Батькiвщини, вiн завжди був готовий вiддати за неї своє життя. Найдорожче для нього - лицарська честь i слава... Про славу лицарську українець мрiє ще з дитинства" (Г.Ващенко).
  Наш народ споконвiку культував лицарськi традицiї виховання. Iз столiття в столiття на лицарських традицiях формувалася елiта нацiї, яка завжди боролася за свободу i незалежнiсть України.
  Коли в значної частинi наших спiввiтчизникiв занепадав дух, не вистачало сили волi, бракувало вiри в свої сили i можливостi перемоги над ворогом, тодi iсторична необхiднiсть породжувала українське козацтво.
  Вихована на лицарських традицiях, молодь заперечує рабську i напiврабську психологiю, засуджує забуття людиною нацiональної приналежностi, зневагу до волелюбних заповiдей дiдiв i прадiдiв, пасивнiсть, слабодухiсть, невiру у власнi сили, полiтично прислужництво чужинцям.
  Козацька педагогiка плекає лицарську заповiдь у душi, серцi i свiдомостi кожного вихованцi: у життi завжди є мiсце подвигам, героїчним вчинкам. Лицарське виховання утверджує життя як героїчне дiяння, високе духовне буття, подвижництво в iм"я загальнонацiональних, державних iдеалiв.
  Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала своє право на свободу.
  Французький iсторик Шерер писав про українцiв так: "Ми бачимо батькiв, що передали своїм синам почуття гордостi бути незалежними й залишали їм у спадок саму тiльки шаблю з девiзом: "Перемогти або загинути!"
  Так, шаблями нашi предки володiли краще, нiж пером, тому в iсторiї згадки про героїчнi дiяння українцiв залишили iноземцi, але хай краще пишуть вони про нашi звитяги, анiж ми про їхнi!
  Лiна Костенко слушно зауважила, що "українцi - це нацiя, що її вiками витiсняли з життя шляхом фiзичного знищення, духовної експропрiацiї, генетичних мутацiй, цiлеспрямованого перемiшування народiв на її територiї, внаслiдок чого вiдбулася амнезiя iсторичної пам"ятi i якiснi втрати самого нацiонального генотипу".
  
  Частина 2. Навчання та виховання.
  Наше завдання - вiдновити iсторичну пам"ять, виховати людину, яка здатна побудувати i саму себе, i своє гiдне життя, i державу. "Маємо те, що маємо", - дотепно охарактеризував сучасний стан в економiцi та моралi Л.Кравчук. Практично не зроблено спроби змiнити ситуацiю i дотепер школа залишилася єдиною неушкодженою моральною засадою в оточеннi дитини, гарантом виховання її порядною людиною, патрiотом України.
  Освiта - це специфiчна галузь суспiльного життя, найважливiша передумова вирiшення основних завдань суспiльства, держави, необхiдна умова вiдтворення суспiльного виробництва i успiшної економiчної дiяльностi, формування нацiональних кадрiв для економiки, державного i полiтичного устрою, для усiх сфер розвитку суспiльства. На основi освiти формується i всебiчно розвивається особистiсть, її основнi якостi, її входження в життя.
  Новий етап, в який вступає Україна, потребує прiоритетної уваги до освiти. Саме вона покликана прокладати дорогу новiй соцiальнiй, економiчнiй, правовiй та полiтичнiй культурi, робити українське суспiльство демократичним i вiдкритим.
  Сучасний напрям розвитку освiти - вiдхiд вiд орiєнтацiї на унiфiковану, стандартну людину, позбуття надмiрної iдеологiзацiї школи та нав"язування молодому поколiнню вiджитих iдеалiв i стеоротипiв, набули необхiдної для сучасного суспiльства вiдкритостi.
  Рiвень освiти - мiрило рiвня квалiфiкацiї i культури будь-якого суспiльства, важливий показник прогресивностi його розвитку. Найважливiшою закономiрнiстю розвитку цiєї системи освiти є єднiсть його структурних елементiв: навчання i виховання. В системi освiти виховання вiдiграває провiдну роль, а навчання є тiльки засiб виховання. Навчання, вiдiрване вiд виховання i без опори на нього розвиває тiльки розум, накопичує знання i не може дати позитивних результатiв. Лише поєднання навчання i виховання особистостi формує у неї навички самостiйного мислення i оволодiння культурою мислення, розвиває i змiцнює всi духовнi здiбностi i її характер, формує свiтогляд особистостi, її моральнi норми i соцiальну позицiю.
  Загальної системи народного виховання для всiх народiв немає, у кожного народу своя, особлива, нацiональна система виховання. Вона базується на рiднiй, нацiональнiй мовi. Запозичення системи виховання у iншого народу, як i мови, є неможливим тому, що формує iнтелектуальний дебiлiзм нацiї. Рiдна школа - це головна основа нацiонального життя держави, основа рiдної школи - нацiональне виховання. Нацiональне виховання - це козацьке виховання, бо українцi - козацька нацiя; козаки були типовими представниками рiдного народу, вони втiлювали волелюбний нацiональний характер, вiдображали його потреби, iнтереси, прагнення; i вони створили самобутню i високоефективну, близьку до європейської, нацiональну систему освiти i виховання - козацьку педагогiку, яку впровадить у свою роботу колектив Адамiвської загальноосвiтньої школи I-II ступеня (школи козацько-лицарського виховання), бо творче вiдродження в життя на сучасному рiвнi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України.
  
  Частина 3. Розбудова Хати починається з розбудови Держави.
   Козацька педагогiка - це частина української народної педагогiки, яка формувала у пiдростаючих поколiнь синiвську любов до рiдної землi, готовнiсть її захищати вiд чужоземних загарбникiв, високу нацiональну свiдомiсть i самосвiдомiсть, глибоку духовнiсть. Вона була найтiснiше пов"язана з матерiальною i духовною сферами дiяльностi українських лицарiв.
   Уся багатогранна навчально-виховна робота в нашiй школi козацько-лицарського виховання здiйснюється на випробуваних вiками пiдвалинах української нацiональної iдеї, системи нацiональних цiнностей, якi одночасно мають загальнолюдський змiст i характер.
   У процесi формування козацько-лицарських якостей, цiлiсної особистостi патрiота, громадянина України приоритетними ми вважаємо оздоровчо-спортивну, навчально-пiзнавальну, творчо-трудову, вiйськово-патрiотичну i нацiонально-державницьку сфери дiяльностi. Засобами козацької педагогiки ми утверджуємо мiцне козацьке здоров"я i лицарський незламний дух, любов i вiдданiсть Українi, стiйку життєву позицiю українського патрiота, громадянина-державотворця. Ми вважаємо, що морально-духовнi нацiональнi цiнностi є засадними i приоритетними в життi кожного сучасного козачати, джури i молодого козака. Iсторiя українського народу пiдтверджує, що iдеї Бога i України були вершинними в козацькiй духовностi; тому iдеї Бога, людини, родини, нацiї i України є найголовнiшими, найвищими духовними орiєнтирами у нашiй виховнiй роботi з юними козаками i козачками.
   Засобами козацької педагогiки ми формуємо героїко-патрiотичну систему почуттiв та iдей, поглядiв i переконань, мрiй та iдеалiв особистостi, що складає стрижень її нацiонально-патрiотичної свiдомостi i самосвiдомостi. Вся робота з юними козаками та козачками у нашiй школi козацько-лицарського виховання спрямовується на виховання в них любовi до Подвигу в iм"я змiцнення i процвiтання Української держави, бо народ (i особистiсть, зокрема) може спокiйно в достатку жити лише в могутнiй незалежнiй державi. Таку державу можуть збудувати лише особистостi, якi не роздiляють "своє" i "загальне" в тому розумiннi, що не можна збудувати свою Хату, коли не збудуєш Державу. Ми прагнемо, щоб кожен молодий козак i козачка глибоко усвiдомили, що в будь-яку iсторичну епоху, зокрема в нашу, є мiсце для героїзму i подвижництва, що кожен може стати нацiональним Героєм України.
   Педагогiчний колектив нашої школи переконаний, що нацiональнi, зокрема козацькi виховнi традицiї є нинi порятунком для "зголоднiлої" на душевнiсть i духовнiсть сучасної молодої людини.
   В школi створена дитячо-юнацька органiзацiя "Молода Сiч" Українського козацтва, що розгорнула свою дiяльнiсть на козацьких традицiях. В практику роботи школи входять новi форми роботи: посвята в козачата, фестивалi козацької пiснi i танцю, козацько-старшинськi банкети, лицарськi турнiри, козачi iгри та забави.
  
  Частина 4. Форми роботи в школi з козацько-лицарського виховання.
   В нашiй школi проводиться рiзноманiтна робота по вихованню учнiв засобами козацької педагогiки. Проте вона з кiлькох причин не набуває належного поширення. Одна з них та, що не складенi вiдповiднi програми (по класах, за вiком та роками навчання дiтей). Розробка варiантних програм виховання учнiв на традицiях українського козацтва з урахуванням регiональних особливостей - одне з найважливiших завдань, розв"язання якого сприятиме розгортанню дитячого i юнацького руху, виховання в дiтей, пiдлiткiв i юнацтва лицарських чеснот.
   Саме в козацькiй педагогiцi рельєфно i повно окреслена iдея вiльної i демократичної, незалежної людини, яка на культурно-iсторичних, духовно-нацiональних традицiях громадського, полiтичного життя будує незалежну державу i тому наш педагогiчний колектив працює над проблемою козацько-лицарського виховання молодi.
   Класна робота в школi з козацько-лицарського виховання проводиться нами (за домовленiстю з Радою школи, сiльською радою, зайво) за рахунок шкiльного компоненту (годин факультативiв, курсiв за вибором, консультацiй) з основних дисциплiн школи козацько-лицарського виховання.
   Позакласна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами за рахунок годин гурткiв та у формi Козацької республiки (одна з форм самоврядування учнiвського колективу) i класних козацьких загонiв.
   Позашкiльна робота з козацько-лицарського виховання проводиться нами у формi дiяльностi дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч" пiд патронатом паланкового (районного) осередку Українського козацтва (органiзацiя офiцiйно зареєстрована, налiчує бiльше 100 членiв).
   Українське козацтво вiдтворено в 1990 роцi. Це - мiжнародна, добровiльна, незалежна, добродiйна Всеукраїнська нацiонально-патрiотична i оборонно-спортивна громадська органiзацiя.
   Першим Гетьманом Українського козацтва був В.Чорновiл. Сьогоднi Гетьман Українського козацтва - гвардiї генерал-лейтенант, народний депутат - I.Бiлас.
   Органiзацiя будується за територiальним принципом i дiє згiдно зi Статутом, затвердженим Мiнiстерством юстицiї. Зараз в Українi 25 обласних (крайових) козацьких органiзацiй, якi з дозволу Генеральної канцелярiї Гетьмана Українського козацтва зареєстрованi в обласних управлiннях юстицiї.
   Є дитячо-юнацька органiзацiя Українського козацтва - "Молода Сiч". Враховуючи iсторичну роль козацтва у становленнi української державностi, Президент України Л.Кучма пiдписав Укази "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва" (1995), "Про День Українського козацтва" (1999), "Про Координацiйну Раду з питань розвитку Українського козацтва" (1999), якi є правовою базою дiяльностi Українського козацтва.
   Президент України Л.Кучма - Почесний Гетьман Українського козацтва, генерал-хорунжим Українського козацтва є Прем"єр-Мiнiстр України В.Ющенко...
   Поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в умовах сьогодення, близькому i вiддаленому майбутньому сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi як кожної особистостi зокрема, так i всього народу, суспiльства в цiлому". (25)
  
  ОБ"ЯВА
  про збори в Благодатному
  
   У суботу, 1 серпня 1998 року, вiдбудуться органiзацiйнi збори Благодатненського стану Українського козацтва. Збори вiдбудуться у примiщеннi Благодатненської школи о 18 годинi.
  Отаман
  НАКАЗ
   ?5-08 вiд 05.08.1998 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козацькiй старшинi Адамiвського куреня УК"
  
   1. Присвоїти старшинi запасу Збройних Сил України Кульчицькому Анатолiю Олексiйовичу звання пiдхорунжий Українського Козацтва.
  
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiджрайонового козацького товариства Українського Козацтва Л.Г.Городецький.
  
  НАКАЗ
   ?19-08 вiд 19.08.1998 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козацькiй старшинi Адамiвського куреня УЧК"
  
   1. Присвоїти старшому сержанту запасу Української Армiї начальнику штабу Благодатненського стану Українського Козацтва Козубенко В"ячеславу Олександровичу звання пiдхорунжий УК.
   2. Присвоїти старшому лейтенанту запасу Української Армiї начальнику штабу Авидiвського стану Українського Козацтва Гончарову Вiктору Яковичу звання сотник УК.
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонового козацького товариства Українського Козацтва Л.Г.Городецький.
  
  НАКАЗ
   ?25-08 вiд 25.08.1998 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козацькiй старшинi Адамiвського куреня УК"
  
   1. Присвоїти мiчману запасу Бiлоус Василю Iвановичу звання пiдхорунжий Українського козацтва.
  
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонового козацького товариства, полковник УК Л.Г.Городецький.
  
  НАКАЗ
   ?16-09 вiд
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству
  Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козацькiй старшинi Адамiвського куреня УК"
  
   1. Присвоїти пiдхорунжому УК Редько Анатолiю Iсидоровичу звання хорунжий УК.
   2. Присвоїти старшому сержанту запасу ЗСУ козаку Тимофєєву Валерiю Валерiйовичу звання пiдхорунжий УК.
  
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонового козацького товариства, полковник УК Л.Г.Городецький.
  
  НАКАЗ
   ?22-09 вiд 22.09.1998 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козакам Адамiвського куреня УК"
  
  1. Присвоїти звання рядовий УК козаку Нестерюку Миколi.
  2. Присвоїти звання рядовий УК козаку Подолько Сергiю.
  3. Присвоїти звання рядовий УК козаку Орзенко Олександру.
  4. Присвоїти звання старший вiстовий УК козаку Нiколайчуку Юрiю.
  5. Присвоїти звання рядовий УК козаку Одорожi Iгору.
  6. Присвоїти звання вiстовий УК козаку Деревенчi В"ячеславу.
  7. Присвоїти звання рядовий УК козаку Паладiй Руслану.
  8. Присвоїти звання рядовий УК козаку Гогулову Руслану.
  9. Присвоїти звання молодший вiстовий УК козаку Одорожi Олексiю.
  10. Присвоїти звання рядовий УК козаку Крамаренко Олександру.
  11. Присвоїти звання хорунжий УК пiдхорунжому УК Тимофєєву Валерiю.
  12. Присвоїти звання рядовий УК козаку Макаренко Федiру.
  13. Присвоїти звання рядовий УК козаку Моркот Сергiю.
  14. Присвоїти звання рядовий УК козаку Бойко В"ячеславу.
  15. Присвоїти звання рядовий УК козаку Черемухi Олександру.
  16. Присвоїти звання старший чотовий УК козаку Антонюк Андрiя.
  17. Присвоїти звання вiстовий УК козаку Кiскул Анатолiю.
  18. Присвоїти звання молодший вiстовий УК козаку Лазуренку Дмитру.
  19. Присвоїти звання вiстовий УК козаку Козаченко Олександру Антоновичу.
  20. Присвоїти звання рядовий УК козаку Харченко Олександру.
  21. Присвоїти звання чотовий УК козаку Скибенко Федiру.
  22. Присвоїти звання старший чотовий УК козаку Завацькому Дмитру.
  23. Присвоїти звання чотовий УК козаку Гамар Iвану.
  24. Присвоїти звання чотовий УК козаку Гречко Леонiду.
  25. Присвоїти звання старший чотовий УК козаку Окунь Григорiю.
  26. Присвоїти звання рядовий УК козаку Окунь Iгору.
  
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонового козацького товариства УК, полковник УК Л.Г.Городецький.
  
  
  НАКАЗ
   ?30-09 вiд 30.09.1998 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козакам Адамiвського куреня УК"
  
  1. Присвоїти звання пiдосавул УК сотнику УК Маринеску Миколi.
  2. Присвоїти звання сотник УК хорунжему УК Козаченко Олександру.
  3. Присвоїти звання сотник УК хорунжому УК Тимофєєву Валерiю.
  4. Присвоїти звання хорунжий УК пiдхорунжому УК Бiлоусу Василю.
  5. Присвоїти звання хорунжий УК пiдхорунжому УК Козубенко В"ячеславу.
  6. Присвоїти звання хорунжий УК пiдхорунжому УК Чеботюк Олександру.
  7. Присвоїти звання старший чотовий УК козаку Макаренко Федiру.
  8. Присвоїти звання старший вiстовий УК козаку Черемухi Олександру.
  9. Присвоїти звання старший вiстовий УК козаку Моркоту Сергiю.
  10. Присвоїти звання вiстовий УК козаку Крамаренко Олександру.
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонового козацького товариства УК, полковник УК Л.Г.Городецький.
  
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
   "Пролунав перший дзвоник, почався новий навчальний рiк. Адамiвська школа вже у новому ранзi - школи козацько-лицарського виховання долає нову сходинку свого розвитку...
   За минулий навчальний рiк було 12 вiдмiнникiв: Даниленко Оля, Крамаренко Наташа, Скригулець Дмитро, Рибальченко Оксана, Катющева Катя, Ребюк Таня, Вронська Вiка, Ребюк Надя та iн.
   З учителiв отримали Почеснi грамоти райВО - Вронська В.М., Граждан К.М., завуч Лавриненко П.М. та директор Тимофєєв В.Я.
   Адамiвська школа козацько-лицарського виховання навчає та виховує джур та дан..." (26)
  
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
   "З 29 жовтня по 1 листопада 1998 року в Києвi вiдбулася Велика Рада Українського козацтва. Делегатами на Раду вiд Адамiвського куреню Українського козацтва було обрано козакiв В.Я.Тимофєєва, А.I.Редька, В.С.Козубенка, О.А.Козаченка, В.В.Тимофєєва.
   На Раду поїхали й джури з данами Адамiвської школи (30 осiб) разом iз учителями - Гриценко В.Н., Пiштiган О.А., Катющевої Т.В., Козубенко Т.I. та директором БК Рибальченко Н.М.
   У перервi мiж засiданнями Ради було проведено декiлька змiстовних пiшохiдних екскурсiй столицею Неньки-України.
   З нами їхали й козаки Бiлгород-Днiстровської паланки на чолi з отаманом Л.Г.Городецьким.
   На зворотному шляху заїхали до Софiївського парку (Умань), де пробули три години: побачили i пiдземну рiчку, i Харона, i чудовi ландшафти, i озеро лебедiв iз фонтаном...
   Всi були у захватi, а найбiльш - малеча (козачати)!" (27)
  
  
  НАКАЗ
   ?4-11 вiд 04.11.1998 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння звань козацькiй старшинi Адамiвського куреня УК"
  
   Присвоїти козацькi звання слiдуючим козакам:
  1. Сотнику УК Тимофєєву Валерiю Валерiйовичу - звання пiдосавула УК.
  2. Хорунжому УК Редьку Анатолiю - звання сотник УК.
  3. Старшому вiстовому УК Козаченко Олександру Антоновичу - звання пiдхорунжий УК.
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонового козацького товариства, полковник УК Л.Г.Городецький.
  
  
  
  5-Й ЕТАП. СIЧЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1999. ПЕРМАНЕНТНИЙ РОЗБРАТ.
  
  Обравши отаманом генерала Валентина Пилипенка, а писарем полковника гвардiї Валентина Федоренка, Українське Чорноморське Гуляйпiльське козацтво вступило в новий етап свого розвитку. Заступником отамана з питань iдеологiї було обрано письменника - академiка Богдана Сушинського, заступником з органiзацiйних питань полковника Анатолiя Петька - отамана Овiдiопольської районової козацької органiзацiї. УЧГПК на Великiй Радi Українського козацтва пiдтримало кандидатуру генерала Iвана Бiласа, який (пiсля Гетьмана Володимира Муляви, що тяжко захворiв - iнсульт) став третiм Гетьманом.
   Незгода серед керiвникiв Одеської крайової органiзацiї щодо подальшого шляху її розвитку призвiв до серiї розколiв.
   Спочатку крайова органiзацiя змiнила назву - стала Чорноморським козацтвом. При цьому стався розкол: бiльша частина козакiв на чолi з Анатолiєм Петько, Валентином Федоренко, Богданом Сушинським органiзувало окреме козацьке об"єднання, яке згодом розкололося на Чорноморське козацьке вiйсько Анатолiя Петька (входить до складу Українського козацтва та пiдтримує Гетьмана I.Бiласа) та Реєстрове козацтво Богдана Сушинського, яке не пiдтримує Гетьмана УК I.Бiласа, а входить у Всесвiтню Лiгу Лицарiв. До речi, Б.Сушинський є прiором Мальтiйського Ордена лицарiв, нагороджений Папою Iоанном Павлом II медаллю св. Амвросiя. Далi Чорноморське козацьке вiйсько розкололось на ЧВК (Чорноморське козацьке вiйсько - отаман А.Петько) та ЧКЗ (Чорноморське козацьке з"єднання - отаман Пуклiч - президент охоронного бюро "Гриф"). Розбiжностi добре висвiтленi у статутах цих органiзацiй.
   Вiд Чорноморського козацтва В.Пилипенка вiдiйшов полк iм. Сiрка отамана В.Кривобока, потiм "Одеська Сiч" Iвана Коваля. Далi В.Пилипенко склав повноваження й отаманом Чорноморського козацтва обрали Генадiя Загайчука.
  Початок ХХI столiття в Бiлгород-Днiстровському районi для козакiв ознаменувався якiсним ростом i загальною зацiкавленiстю влади у спiвробiтництвi. Це було пов"язано iз Указами Президента України про створення державної Координацiйної ради з питань розвитку козацтва (такi ради були в Одесi i в Бiлгородi-Днiстровському - при обласнiй та районнiй державних адмiнiстрацiях) та прийняттям Нацiональної програми розвитку козацтва в Українi.
  Почали працювати:
   Бiлгород-Днiстровський курiнь Вiйська Запорозького - отаман М.М.Возний, козаки Жуковський В.К., Лесiн В.П.; Монашiвська сотня (автономно у складi куреня), отаман Ткаченко В.П., писар Парпалак В.Я.
  Жiноча громада Чорноморського козацького вiйська Українського козацтва - керiвник Л.Я.Горлачова, берегинi Городниченко Р.С., Воробйова В.В., Грицуналь У.А., Пономаренко Н.М.
  Бiлгород-Днiстровський курiнь Чорноморського козацького з"єднання Українського козацтва, отаман Бiлоус В.П..
  Заднiстровська Сiч Азово-Чорноморського козацького округу, отаман О.П.Царенков, заступник Єремєєв В.I., писар Черв"як О.О.
  Цiкаве спостереження: новi козацькi органiзацiї завжди утворювалися iз появою нових лiдерiв - й надалi я прогнозую рiст цих органiзацiй iз приходом у козацтво осiб - носiїв нових iдей.
  Я вважав, що козацтво Заднiстров"я повинно зосередити зусилля на: iсторико-просвiтницькiй та дослiдницькiй дiяльностi; вiйськово-патрiотичному вихованнi (iз впровадженням козацьких традицiй у навчальнi заклади та в лави армiї); спортивному розвитку; розвитку фермерських господарств та пiдприємницької i ремiсничої дiяльностi; спiвпрацi з органами правопорядку та адмiнiстрацiями i органами самоуправлiння; обстоювання засад релiгiйного виховання. Але перманентне ворогування лiдерiв козацьких структур заважало плiдної працi...
  Зважаючи на перманентний розбрат серед козакiв районного рiвня, Адамiвський курiнь Українського козацтва з восени 1999 року вiдiйшов вiд активної спiвпрацi iз козаками Бiлгород-Днiстровських осередкiв.
  
  
  26. СIЧЕНЬ-ЧЕРВЕНЬ 1999. ШКОЛА КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.
  
  На динамiку та характер полiтичного життя в Українi значною мiрою впливала пiдготовка до президентських виборiв. Президентську виборчу кампанiю характеризували: помiтне зростання кiлькостi претендентiв на президентську посаду (15 - попри те, що Законом про вибори Президента України передбачалась реєстрацiя претендентiв лише пiсля подання мiльйона пiдписiв громадян на їх пiдтримку); активна участь у передвиборчому процесi бiльшостi полiтичних партiй; вiдсутнiсть єдностi на "полiтичних флангах": як лiвi, так i правi не змогли висунути єдиного кандидата; спроби утворення коалiцiй ("Канiвська четвiрка" - один з кандидатiв - наш козак Олiйник - передвиборча боротьба засвiдчила, що вiдмiннiсть полiтичних поглядiв учасникiв цього об"єднання та їх електорату, нездатнiсть на полiтичнi компромiси стали на завадi висуненню єдиного кандидата та ефективної дiяльностi); зростання ролi "полiтичних технологiй"; орiєнтацiя виборцiв не стiльки на полiтичнi погляди, програми кандидатiв, скiльки на особистi якостi; повторення "росiйського сценарiю" в другому турi виборiв: лiвий претендент (вiд КПУ) та дiючий Президент правоцентристської полiтичної орiєнтацiї.
  Я почав працювати над комплектом основних документiв навчально-виховного закладу нового типу - школи козацько-лицарського виховання. Ця робота захопила - такi перспективи у вихованнi нацiонально свiдомого громадянина вiдкривалися! Та ще й генетична пам"ять козака-некрасiвцiя заговорила...
  Ми отримали однострой - одягли в нашу форму хлопцiв та дiвчат старших класiв - 6-9...
  
  КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГIКА Й СУЧАСНА ОСВIТА
  (ПЕДАГОГIЧНI РОЗДУМИ)
  
   " Ми не лукавили з тобою.
   Ми просто йшли. У нас нема
   Зерна неправди за собою..."
   Т.Шевченко.
  
  Своєрiднiсть сучасного розвитку України характеризується вiдродженням коренiв нашої нацiональної минувшини: iсторiї, державних традицiй, духовностi. Адже без кореня гине все живе.
   Корiнь людського зростання - у пам"ятi, духовнiй культурi, нацiональнiй гордостi. Вони як сполучна ланка, яка не допустить, щоб молода людина вiдлучилася вiд своєї землi.
   Дитинство - особливий перiод людського життя. Саме на цьому етапi людина визначає свої життєвi орiєнтири, розробляє життєву позицiю i життєвi плани.
   Цiєї вiдповiдальної пори вона потребує пiдтримки й уваги суспiльства, яке зобов"язане забезпечити молодим громадянам умови й можливостi для повноти самореалiзацiї здiбностей кожного, досягнення своїх життєвих цiлей. Пiдтримку й увагу дитина отримує в школi, яка має йти попереду полiтикiв, керуючись принципами гуманiзму, свободи, загальнолюдських цiнностей.
  Ми часто зустрiчаємо людей наверх освiчених, енциклопедично озброєних знаннями, а всерединi в них пустеля, як говориться в Бiблiї, "грошi пофарбованi, повапленi" i тому в теперiшнiй час, вважає колектив нашої школи, нам потрiбнi люди не тiльки озброєнi знаннями, а й духовно, психiчно, фiзично спроможнi розвивати творчi здiбностi свої та навколишнiх; спiвпрацювати з людьми рiзних фiлософських, полiтичних, релiгiйних поглядiв; здатнi вирiшувати проблеми сьогодення й майбутнього; особи з великим культурним та духовним потенцiалом, бо "культура утверджує примат духу" (М.Рерих) - це наше педагогiчне кредо. Досвiд практичної роботи в цьому напрямку свiдчить, що головна мета освiти - виховання; навчання повинно бути пiдпорядковано вихованню.
  Школа - єдиний соцiальний iнститут, який, виховуючи учнiв сьогоднi, працює на перспективу. Саме тут висока професiйна майстернiсть педагога-вихователя стимулює потребу школяра стати свiдомiшим, самовдосконалюватися, щоб реалiзуватись як громадянин.
  Нашiй школi козацько-лицарського виховання поталанило: у нас педагоги - яскравi, неповторнi особистостi, носiї уселюдських цiнностей, глибоких i рiзнобiчних знань, вони прагнуть до втiлення в собi людського iдеалу, до постiйного самовдосконалення, духовного зростання.
  Продуктом творчого пошуку наших педагогiв-новаторiв є iдея козацько-лицарського виховання та форми, методи нетрадицiйного навчання i виховання дiтей. Нiщо не повертається в традицiйних формах: час диктує свої. Не всi форми козацької педагогiки вiдповiдають сучасностi. Нинi iнший тип виробничих вiдносин, побуту, потреб та свiдомостi. Тому педагогiчний колектив в пошуках форм, методiв прогресивних випереджальних iдей формування творчої особистостi.
  Любов до сiм"ї, роду i нацiї; до рiдної природи, оселi, землi; дух лицарства i волелюбностi та побратимства; дух особистiсної нацiональної самосвiдомостi, гiдностi та честi - весь виховний процес у його багато аспектному вимiрi ґрунтується в школi на нацiональному вихованнi i спрямований на формування у дiтей i молодi свiдомостi, iдей, поглядiв, переконань, iдеалiв, традицiй, звичаїв i вiрувань українського народу як корiнного етносу Української держави.
  Виховний процес, запроваджений педагогiчним колективам та пiдтриманий соцiальним довкiллям - козацьким формуванням громади, йде корiнням у нацiональний грунт (сiм"я-клас-школа i родина-школа) i кожний педагог черпає звiдти життєдайну силу для розв"язання всiєї низки складних проблем сучасного життя.
  Керуючись змiстом роздiлу "Нацiональне виховання" Державної нацiональної освiтньої програми "Освiта України ХХI столiття", педагогiчний колектив допомагає учням самовизначитися i самореалiзуватися у соцiально-культурному середовищi, вiдповiдати потребам соцiально-економiчного та полiтичного розвитку суспiльства. Провiдний напрямок такої роботи - формування нацiонально свiдомого громадянина України, справжнього патрiота та захисника рiдної землi, духовно багатої особистостi, морально зрiлої людини.
  Шкiльна органiзацiя за перiод свого функцiонування проходить череду етапiв: вiд початку створення до природного припинення iснування або вiдродження на якiсно новiй основi; тривалiсть цього циклу, як правило, 12 рокiв.
   Таку ж череду етапiв проходить наша Адамiвська школа, що працює в напрямку козацько-лицарського виховання; вона функцiонує за унiверсальними законами розвитку соцiальних систем, а саме:
   1. Школа iз часом знижує здатнiсть сприймати все те, що виходить за формалiзованi рамки; формалiзацiя перетворює її в закриту систему.
   2. Закрита система не може iнтегрувати нову iнформацiю, стає застиглою й втрачає здатнiсть до адаптацiї.
   3. Роль керiвника полягає у пiдтримцi стану вiдкритостi, орiєнтацiї на iнновацiйний розвиток, адаптацiї органiзацiї до навколишнього свiту.
   4. Управлiння школою як вiдкритою системою має ризики (корисно для органiзацiї, але несе загрозу для керiвника).
   Аналiз дiяльностi школи в напрямку козацько-лицарського виховання учнiв свiдчить, що ефективнiсть цiєї роботи значною мiрою залежить вiд особи, яка спрямовує дiяльнiсть колективу, її впливу на оточуючих. Загальнi риси цього процесу (формообразуючи фактори):
  1. Наявнiсть ентузiаста (як правило, це керiвник).
  2. Залежнiсть результатiв роботи вiд особистих якостей ентузiаста.
  3. Залежнiсть результатiв роботи вiд посади, яку займає ентузiаст (адмiнресурс).
  Так ось, згiдно основних формообразуючих факторiв цей процес в нашiй школi проходив так (етапи розвитку школи козацько-лицарського виховання та основнi концептуально-методичнi документи цих перiодiв):
  
  I етап. Попереднiй. Декiлька рокiв.
  
  На цьому етапi вiдбувався процес зародження iдеї, в даному випадку - створення школи козацько-лицарського виховання.
   Сутнiсть iдеї:
   ...Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка зi зброєю в руках захищала своє право на свободу...
  Освiта - це специфiчна галузь суспiльного життя, необхiдна умова вiдтворення суспiльного виробництва i успiшної економiчної дiяльностi, формування нацiональних кадрiв для економiки, державного i полiтичного устрою, для усiх сфер розвитку суспiльства. На основi освiти формується i всебiчно розвивається особистiсть, її основнi якостi.
   Новий етап, в який вступила Україна, потребує прiоритетної уваги до освiти. Саме вона покликана прокладати дорогу новiй соцiальнiй, економiчнiй, правовiй та полiтичнiй культурi, робити українське суспiльство динамiчним i вiдкритим.
   Сучасний напрямок розвитку освiти - вiдхiд вiд орiєнтацiї на унiфiковану, стандартну людину, позбуття надмiрної iдеологiзацiї школи та нав"язування молодому поколiнню вiджилих штампiв i стереотипiв, набули необхiдної для сучасного суспiльства вiдкритостi.
   Рiвень освiти - мiрило рiвня квалiфiкацiї i культури будь-якого суспiльства, важливий показник прогресивностi його розвитку. Найважливiшою закономiрнiстю розвитку цiєї системи освiти є єднiсть його структурних елементiв: навчання i виховання. В системi освiти виховання вiдiграє провiдну роль, а навчання є тiльки засiб виховання. Навчання, вiдiрване вiд виховання i без опори на нього розвиває тiльки розум, накопичує знання i не може дати позитивних результатiв. Лише поєднання навчання i виховання особистостi формує у неї навички самостiйного мислення i оволодiння культурою мислення, розвиває i змiцнює всi духовнi здiбностi i її характер, формує свiтогляд особистостi, її моральнi норми i соцiальну позицiю.
   Загальної системи народного виховання для всiх народiв немає, у кожного народу своя, особлива, нацiональна система виховання. Вона базується на рiднiй, нацiональнiй мовi.
   Рiдна школа - це головна основа нацiонального життя держави, основа рiдної школи - нацiональне виховання. Нацiональне виховання - це козацьке виховання, бо українцi - нацiя козацька; козаки були типовими представниками рiдного народу, вони втiлювали волелюбний нацiональний характер, вiдображали його потреби, iнтереси, прагнення; i вони створили самобутню i високоефективну, близьку до європейської, нацiональну систему освiти i виховання - козацьку педагогiку, яку впроваджують в свою роботу колективи загальноосвiтнiх шкiл (шкiл козацько-лицарського виховання) Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, бо творче впровадження в життя iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України.
   В пониззi Днiстра (зокрема це територiя Старокозацької, Козацької, Петрiвської, Староцаричанської, Удобненської, Адамiвської, Руськоїванiвської сiльських громад) значна маса козакiв з"явилася в 1709-1710 рр., пiд час вiдступу мазепинської емiграцiйної хвилi. Це були тi козаки, що вiдступили з-пiд Полтави i дiйшли разом з Мазепою до Бендер, а згодом почали розселятися по землях мiж Днiстром i Дунаєм. Ця мазепинська хвиля накотилася на колонiзацiйну хвилю, викликану поразкою повстання козакiв-булавiнцiв (некрасiвцiв) у 1708 роцi та зруйнуванням росiйськими вiйськами у 1709 роцi, за наказом Петра I, Чортомлицької Сiчi.
   Ще одна хвиля докотилася до Заднiстров"я вже пiсля руйнацiї в 1775 роцi, за наказом Катерини II, Нової Сiчi.
   Чимало сiчовикiв, селян-утiкачiв, прихильникiв Мазепи та козакiв з Дону й Кубанi добувалися до Буджацьких степiв окремими групами. Особливо посилився цей процес з 1778 року, по тому, як уряд Османської iмперiї ухвалив досить мудре, толерантне щодо до свого одвiчного ворога - українського козацтва, рiшення: дозволити йому заснувати Сiч у пониззi Днiстра, в районi Кучургана, а паланки - мiж Акерманом i Бендерами. У 1828-1868 роках козаки Акерманської паланки входили до складу Дунайського (з 1856 року - Новоросiйського) вiйська. Згодом вiйсько було переселено на Кубань, але частина козакiв залишилася мешкати на територiї Буджаку.
   На початку 90-х рокiв ХХ столiття групою ентузiастiв з козацьких родiв було вiдтворено Бiлгород-Днiстровську (Акерманську) паланку Українського козацтва (офiцiйнi засновники - козаки Городецький Л.Г., Берлiзов А.М., Тимофєєв В.Я.), яка сьогоднi складається з 7 куренiв. Проживаючи у громадах, якi мають давнi козацькi традицiї, вчителi шкiл не могли цi традицiї не залучити до виховного процесу...
  Пiсля обговорення iдеї (утворення школи джур та дан) з"явилися як союзники, так i опоненти; згодом в школi органiзацiйно оформилась iнiцiативна група педагогiв (директор Тимофєєв В.Я., завуч Лавриненко П.М., педагог-органiзатор Гриценко В.Н.), яка взялася за її практичну реалiзацiю.
   Ризик цього етапу: iдея могла не матерiалiзуватися у щось реальне.
  Роль керiвника на етапi: переконати всiх (i себе!) в реалiстичностi iдеї, знайти ефективну мотивацiю для її реалiзацiї.
  ...Початок 90-х рокiв минулого столiття: розпад Союзу, крушiння правлячої iдеологiчної машини.
   Наше становище (керiвникiв шкiл) в тi роки: кадри побiгли зi школи, фiнансування пiшло з мiсцевих бюджетiв (вiрнiше, його не стало зовсiм!), ми намагаємось налагодити хоча б якусь виховну роботу в школi, причому без матерiальної та, навiть, моральної пiдтримки з боку влади та громадськостi, бо, мабуть, лише в школi люди розумiли, що починаємо втрачати цiле поколiння.
   У школi почали платити за класне керiвництво копiйки, скасували зарахування до педагогiчного стажу рокiв роботи на посадах старшого пiонерського вожатого - педагогу, який бiльше за iнших працював з дiтьми, оголосили школу поза полiтикою (i державою також!), звернувши державну пiдтримку дитячо-юнацьких органiзацiй.
   Опам"ятавшись вiд шоку (iдеологiчного, фiнансового - iнфляцiя, зниження реального рiвня зарплати, яку, до речi, затримували по пiвроку!), ми почали шукати альтернативнi форми виховної роботи; альтернативнi комунiстичним; бо якщо держава вiдмовилася вiд комунiстичної iдеологiї, то й державна школа не мала права її сповiдати; в iншому випадку вчитель зобов"язаний був покинути державну школу - ми ж хотiли в школi працювати.
   В країнах, де розумiють значення виховання, в школах iснує цiлiсна система формування лiдерiв рiзного рангу. Ця система не обходиться без дитячих органiзацiй - лiдер виростає тут, далi вiн лише "шлiфується". Така ж система iснувала й в СРСР: жовтенята - пiонери - комсомольцi - комунiсти.
   Необхiднiсть в наших умовах такої системи розумiли i ми, педагоги Адамiвської школи, i спробували створити українську нацiональну пiонерську органiзацiю "Джура" (одним з атрибутiв у нас був жовто-синiй нацiонал-пiонерський галстук). Органiзацiя будувалася на засадах та традицiях Українського козацтва; за основу її побудови ми обрали Концепцiю української козацької педагогiки, яка була надрукована в "Освiтi" у 1992 роцi. Органiзацiя почала дiяти...
   У 1993 роцi мене було обрано головою Адамiвської сiльської ради Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi й новi обов"язки змусили на декiлька рокiв вiдiйти вiд практичної педагогiки, хоча за перебiгом педагогiчної думки в пресi я слiдкував. Поступово господарськi та полiтичнi турботи мiсцевого масштабу заполонили мене: йшло перманентне дiлення колгоспу - лiдери змiнювали один одного, пiсля чергових звiтно-виборчих зборiв виходили з колгоспу й виводили з собою однодумцiв; йшло паювання i ми намагалися не залишити сiльську iнтелiгенцiю без землi; пiсля вiйни у Приднiстров"ї озброєнi молдавськi волонтери почали порушувати кордони й грабувати колгоспнi ферми, в тому числi й наш колгоспний свинотоварний комплекс; почала працювати добровiльна козацька дружина з охорони громадського порядку.
   ...Початок зими 1993-1994 рокiв. Україна готується до виборiв депутатiв всiх рiвнiв та Президента України (березень 1994 року). Кандидати в депутати Одеської обласної ради та Верховної Ради України "мотаються" по району - беруть участь у передвиборчому марафонi - проводять зустрiчi з виборцями, головами сiльських рад (за Законом про вибори голови сiльських рад формують територiальнi та дiльничнi виборчi комiсiї). Десь у цей перiод заїхав до Адамiвської сiльської ради Петро Чернишук (тодi голова Бiлгород-Днiстровського осередку РУХу та кандидат у депутати Верховної Ради України). Ми розмовляли з ним про особливостi тогорiчних передвиборчих баталiй i якось непомiтно перейшли до питання про мою нацiональну приналежнiсть. Я - некрасовець-липованин-старообрядець (некрасiвцi - нащадки донських козакiв-некрасiвцiв, якi оселилися на Дунаї пiсля розгрому царськими вiйськами козацького повстання Кiндратiя Булавина). Петро дав менi адресу канцелярiї паланкового козацького товариства пасiчникiв i вже через кiлька днiв я розмовляв про справи козацькi з Леонiдом Городецьким (паланковим отаманом)...
  ...Невдовзi пiсля цього я звернувся до начальника районного вiддiлу мiлiцiї Чербаджi М.М. з проханням дозволити офiцiйно зареєструвати добровiльну народну козацьку дружину для охорони громадського порядку на територiї громади та боротьби iз порушниками кордонiв - молдавськими волонтерами. Нас пiдтримав голова районної ради Майстро В.I. Дружину було оформлено, екiповано одностроєм та козацькою зброєю, нiчнi чергування дружинникiв оплачувалися коштами сiльської ради.
  Було органiзацiйно оформлено Адамiвський курiнь Українського козацтва, отаманом якого мене було обрано. Пiзнiше курiнь увiйшов до складу Бiлгород-Днiстровської мiжрайонової козацької паланки Українського козацтва, тодi ж мене було обрано писарем цiєї паланки...
  На сесiях сiльської ради, розглядаючи питання про стан навчально-виховної роботи в школi, ми звертали увагу депутатiв на виховний потенцiал Кодексу буття Українського козацтва, куди входять Кодекс лицарської честi, Кодекс лицарської духовностi та Заповiдi милосердя. Кодекс буття забезпечує формування та виховання такого духовного стану молодi-молодих громадян України - козакiв, яке в народi збереглося як розумiння козацького духу, того особливого соцiального положення українського козацтва в суспiльствi, яке слугувало опорою народу i державi протягом вiкiв. Тому ми вирiшили за основу виховання молодi в нашiй сiльськiй громадi обрати козацьку педагогiку...
  На жаль, вiдсутнiсть на той час розробленої методики виховної роботи з козачатами не дозволили колективу Адамiвської школи досягти помiтних успiхiв: "Джура" працювала бiльше як пiонерська органiзацiя, нiж як козацька...
  
  2 етап. Пiдготовчий. Рiк - два.
  
   На етапi народження школи козацько-лицарського виховання для нас актуальним був висновок Берта Нануса: "Немає бiльш потужного рушiя органiзацiї до досконалостi й довготривалого успiху, нiж приваблива, надихаюча перспектива на майбутнє".
   Це був романтичний перiод у життi нашої органiзацiї; стан ейфорiї - стан апатiї охоплював нас у процесi переходу вiд мрiї до дiї...
   Пiсля закiнчення строку повноважень сiльського голови в 1998 роцi я повернувся на посаду директора i почав будувати школу козацько-лицарського виховання. Процес становлення та розвитку Адамiвської школи козацько-лицарського виховання зафiксовано у шкiльнiй газетi. У 1998-2001 роках газета випускалася у виглядi блiц-iнформацiї "Леля", "Козача", "Джура", "Дана", "Джура та Дана", "Берегиня", "Козак" (вийшло 45 номерiв невеликим накладом-тиражем). З квiтня 2001 року почала виходити шкiльна газета "Рiч про Адамiвську Сiч". Поступово газета стала друкованим органом всiєї Адамiвської громади: тут друкувалися матерiали з життя школи й громади...
  Була створена дитяча козацька органiзацiя - Адамiвський курiнь "Молодої Сiчi". В кiнцi 1998 року для джур та дан Адамiвського куреня Українського козацтво було придбано однострiй кольору морської хвилi (для хлопцiв - кашкет, мундир та штани iз вузьким лампасом, для дiвчат - берет, мундир та спiдниця).
   У цьому ж роцi було розроблено ритуал посвяти у джури та дани, який став канонiчним для козачат Бiлгород-Днiстровського району.
  "4 квiтня 1999 року в мiстi Бiлгород-Днiстровському вiдбулася паланкова Рада козацького товариства. На звiтно-виборчiй радi обрано старшину: отаманом - Городецького Л, заступником (паланковим писарем) - Тимофєєва В. На Радi були присутнi джури та дани з Адамiвки, Старокозаччого, Випасного. Пiсля Ради був святковий концерт силами Старокозаччого Будинку культури. Пiсля концерту - святковий обiд. Для джур та дан було органiзовано екскурсiї у фортецю та краєзнавчий музей". ("Джура та Дана" ?3 квiтень 1999 року).
  "22 травня 1999 року у Києвi вiдбулася позачергова Велика Рада Українського козацтва. Делегатами на Велику Раду було обрано Городецького Л., Тимофєєва В., Майстра А., Якименка В., Городецького Р. Iз козаками їздили на Раду джури та дани Адамiвського куреня". ("Дана" ?2 липень 1999 року).
  "1 червня 1999 року старшина Бiлгород-Днiстровської козацької паланки проводила посвяту у джури та дани Адамiвського куреня Українського козацтва. Посвяту проводили Городецький Л., Тимофєєв В., Маринеску М., Майстро А., Берлiзов А., Якименко В. У джури та дани було посвячено: Ребюк Таню, Катющеву Катю, Гречко Олю, Назарову Олю, Золотовську Олену, Даниленко Вiку, Бойку Марину, Чеботюк Сашу, Архипенко Олексiя, Воронова Олега, Шмаглюченко Олександра (всi 5 клас), Кравченка Олексiя, Одорожу Олену, Бойку Тетяну, Бурдюжу Руслана, Нестерук Миколу, Одорожу Вiталiя, Харченко Наталю (всi 6 клас), Мокрот Дениса, Третюк Ваню, Кравченко Ваню, Дроздова Дмитра (всi 7 клас), Велiкова Андрiя (8 клас). Вiтаємо джур та дан!". ("Джура та Дана" ?4 червень 1999 року).
  Ризики цього етапу: головний ризик - неготовнiсть частини iдейних соратникiв до тривалої, буденної, копiткої роботи. Новостворену шкiльну органiзацiю мiг би чекати крах, якщо ми - лiдери не змогли б навчитися плавати i випливати упродовж перших 100 днiв роботи. Згодом для нас стало головним завданням не втонути в морi дрiб"язкових проблем, якi були головною перешкодою системному руховi на шляху до побудови принципово нової шкiльної органiзацiї, не розчинитись у тiй частинi локального соцiуму, який Лiна Костенко в одному зi своїх вiршiв назвала "мiщанським кодлом".
   Роль керiвника на етапi: вiднайти людей, якi не могли реалiзувати себе ранiше i якi розглядають прихiд нової iдеї як шанс. Не "переборщити" з обiцянками швидкого успiху, успiшної кар"єри, можливостi творчої самореалiзацiї тощо. Згодом довелось переконатися, що значна частина цих обiцянок, на жаль, виявилася нереалiстичною. Та на даному етапi головне було пообiцяти, згодом розданi "аванси" були для мене стимулом; я був змушений докладати титанiчних зусиль з тим, щоб хоча б частково зробити обiцяне ("Я це обiцяв!", "Люди в мене повiрили!").
   Було розроблено такi документи школи козацько-лицарського виховання:
  1. Декларацiя "Фiлософiя козацько-лицарського виховання в школi. Концептуальнi засади".
  2. Модель трансформацiї загальноосвiтньої школи в школу козацько-лицарського виховання.
  3. Програма трансформацiї загальноосвiтньої школи у школу козацько-лицарського виховання.
  4. Тренiнги, програми групового та iндивiдуального консультування адмiнiстрацiї та вчителiв школи з проблем теорiї i практики козацько-лицарської системи навчання в школi цього типу.
  
  3 етап. Концептуально-проектно-дiагностичний. Два роки.
  
  Той органiзацiйний хаос, який ми ще якось виправдовували упродовж першого року iснування школи козацько-лицарського виховання, тепер став неприпустимою "розкiшшю". Завершилося створення команди керiвникiв, утвердився клiмат довiри до лiдера, вiра в те, що ще не реалiзована iдея неодмiнно матерiалiзується у щось реальне... Закiнчився етап невизначеностi, почався етап конкретики, тож замiсть запитання "Про що ми мрiємо?" на перший план вийшло запитання "Що ми встигли зробити i що будемо робити далi?".
   Ми успiшно пройшли цей етап за допомогою сильної централiзацiї влади i навiть елементiв авторитаризму.
  Ризики цього етапу: це надзвичайно загрозливий перiод, пiд кiнець якого школа могла потрапити в "iнновацiйну яму" (так називають рiзке погiршення результатiв роботи).
   Навчальний заклад все ще працював "в ручному режимi", але вже запустилися механiзми самоорганiзацiї. На цьому етапi "гра у демократiю" була вкрай небезпечною, були потрiбнi сильнi вольовi рiшення з тим, щоб "романтики" змогли стати "творцями".
   Та чи не головним ризиком була загроза розчарування, втрати ентузiазму першопроходцiв та послаблення вiри в успiх "нашої безнадiйної справи".
   Моя роль як керiвника на цьому етапi: концентруючи владу в своїх руках, я намагався досягти перелому в роботi з тим, щоб вiд органiзацiйного хаосу першого етапу становлення школи козацько-лицарського виховання перейти до системного управлiння процесом її розвитку.
   На цьому етапi я дiяв за принципом: школа - це я. Нiхто, крiм мене, не мав чiткого бачення перспективи i нiхто не мiг зробити значної частини поточної роботи ("Усе доводиться робити самому!"). Тож це - етап каторжної роботи керiвника, яка часто не знаходить нi належної оцiнки "зверху", нi елементарної вдячностi "знизу".
   Було розроблено такi документи школи козацько-лицарського виховання:
   1. Комплексна дiагностика розумового та особистiсного розвитку вчителiв i учнiв школи.
   2. Положення про школу козацько-лицарського виховання.
   3. Статут школи козацько-лицарського виховання.
   4. Навчальний план школи козацько-лицарського виховання.
  5. Орiєнтовний перелiк курсiв (студiй) школи козацько-лицарського виховання.
   6. Навчальнi програми за напрямками школи козацько-лицарського виховання.
   7. Положення про класний козацький загiн.
   8. Положення про Козацьку республiку. Конституцiя Козацької республiки.
   9. Статут шкiльного куреня дитячо-юнацької органiзацiї Українського козацтва "Молода Сiч".
   10. Структура та посадовi обов"язки осiб керiвного складу шкiльного куреня "Молодої Сiчi", Козацької республiки, класного козацького загону.
   11. Програма розвитку козачати. Модель випускника школи.
  
  4 етап. Органiзацiйно-прогнозуючий. Два роки.
  
  Це "зоряний час" Адамiвської школи козацько-лицарського виховання, який настав пiсля закрiплення перших успiхiв i подолання "iнновацiйної ями". З"явилася окриленiсть успiхом, яка надихала педагогiчний персонал якомога краще робити все, що треба, й навiть бiльше, нiж треба.
   На цьому етапi для амбiтно зростаючої шкiльної органiзацiї неможливого не було.
   Було досягнуто розумний баланс мiж консерватизмом i динамiзмом, встановилася хитка рiвновага мiж консерваторами й новаторами.
   Ризики цього етапу: якби на четвертому роцi шкiльна органiзацiя не досягла видимих успiхiв, усi нашi "реформи" приреченi були на провал. Але процес зростання досягнень йшов з геометричною прогресiєю, й головним стало не пiддатись "запамороченню вiд успiхiв", спокусi "почивати на лаврах", не допустити абсолютизацiї минулого успiху.
   Моя роль як керiвника на даному етапi: бути помiркованим арбiтром у процесi вирiшення постiйного конфлiкту iнтересiв мiж новаторами, якi перемагають, i консерваторами, якi йдуть в "останнiй i рiшучий бiй".
  Було розроблено такi документи школи козацько-лицарського виховання:
   1. Системна диференцiацiя та iндивiдуалiзацiя навчання. Посiбник "Форми, методи, прийоми козацько-лицарського виховання".
   2. Iнновацiйна органiзацiя навчально-виховного процесу в школi козацько-лицарського виховання (розклад навчальних занять, граф-схеми навчальних курсiв тощо), авторськi варiанти граф-схем навчальних курсiв та наукових проектiв змiстовного модуля, авторськi варiанти дидактичних модулiв з основних навчальних предметiв для школи козацько-лицарського виховання, варiанти сценарiїв занять з курсiв козацько-лицарського виховання та навчання.
   3. Система психодiагностичних методик, за якими визначається моральний потенцiал особистостi вчителя i учнiв школи.
   4. Модель самоврядування школи козацько-лицарського виховання.
   5. Програма дистанцiйної пiдготовки педагога як психолога i дослiдника з проблем козацько-лицарського виховання на базi загальноосвiтньої школи.
   6. Положення про козацьке таборування.
  
  5 етап. Розвивально-формувальний. Чотири роки.
  
  На цьому етапi тривало системне зростання академiчних досягнень, завершувалося формування позитивного iмiджу та iндивiдуального стилю роботи школи.
   Школа вже могла працювати в "режимi автопiлота". На цьому етапi починала зароджуватися бюрократизацiя в управлiннi, яка виявляється, наприклад, у тому, що директор використовує напрацьовану за попереднiй перiод рiчну циклограму наказiв (там лише механiчно змiнюються дати та, у разi потреби, прiзвища). Це надзвичайно подобається рiзноманiтним перевiряльникам ("Усе є!"), але перетворює на рутину педагогiчний процес ("Усе, як завжди!").
   Зрiлiсть є етапом аристократизму. Органiзацiя стає дуже солiдною i респектабельною, пишається своїми традицiями, дбає про привабливий iмiдж як в очах мiсцевої громади, так i в очах професiйного спiвтовариства. Роль новаторiв зменшується, повнiстю домiнують "патрiархи" та "хорошi виконавцi". На етапi зрiлостi остаточно завершується традицiоналiзацiя змiн, якi тепер стають щоденною рутинною роботою.
   Як правило, на цьому етапi зникають серйознi конфлiкти. Спокiйна атмосфера i теплий клiмат стають найвищою органiзацiйною цiннiстю. Так як органiзацiя дбає про свою респектабельнiсть, посилюються вимоги до зовнiшнього вигляду та до культури мови її членiв.
   Виникають районнi об"єднання шкiл, якi працюють в напрямку козацько-лицарського виховання ("Молода Сiч", клуби козацького гартування, недiльнi та сезоннi табори вишколу та iн.).
  Ризики цього етапу: загострення протистояння новаторiв i консерваторiв, яке може призвести до поляризацiї цих груп, їх взаємоiзоляцiї, припинення нормального iнформацiйного обмiну тощо.
   Нова роль директора як носiя представницької функцiї не завжди зустрiчає адекватну реакцiю з боку окремих учителiв чи представникiв батькiвської громади.
   У деяких найменш просунутих членiв педагогiчного колективу може скластися враження, що "директор тепер зовсiм не займається школою", "усе вiддано на вiдкуп завучам". Це враження може перейти у доноси "кому следуєт", вiдверту чи приховану заздрiсть з приводу успiхiв керiвника поза школою ("Вiн тепер роз"їжджає по закордонах").
   Роль керiвника на даному етапi: вчасно зрозумiти, що окрiм створеної ним школи, в життi є багато цiкавого i, щоб гармонiзувати власну життєдiяльнiсть, необхiдно здiйснити передачу частини повноважень своїм заступникам та громадським органам управлiння школою. Шкiльна органiзацiя виросла i їй вже не потрiбна дрiб"язкова опiка "батька-засновника".
   Перехiд до позицiї керiвника-менеджера, який дiє за принципом "Нiколи не роби того, що можуть зробити твої пiдлеглi", йде на користь як директору школи, так i педагогiчному колективу.
   Ролi менеджерiв успiшно виконують заступники, директор залишає собi в основному представницькi функцiї. Тепер нарештi з"являється час написати дисертацiю, взяти участь у мiжнародних освiтнiх програмах та проектах чи попрацювати в якостi депутата мiсцевої ради.
  Було розроблено такi документи школи козацько-лицарського виховання:
  1. Козацько-лицарська система виховання як послiдовнiсть технологiй i методик. Посiбник "Види дiяльностi й форми занять з козацько-лицарського виховання школярiв".
   2. Монiторинг рiвня розвитку учнiв рiзних вiкових категорiй.
   3. Мережа студiй нацiонально-культурного центру "Берегиня".
   4. Повноцiнний розвиток потенцiалу школярiв через ментально спроектований, насичений соцiально-культурний простiр школи.
   5. Наукова i практична експертиза вдосконалених навчальних курсiв для школи козацько-лицарського виховання.
   6. Розробка та експериментальне вдосконалення учителями школи розвивальних мiнi-пiдручникiв.
   7. Пiдготовка та апробацiя пробних програм самореалiзацiї особистостi учня на основi навчальних курсiв.
   8. Кадрове, матерiально-технiчне, органiзацiйно-технологiчне i психолого-дидактичне забезпечення фундаментальної Програми трансформацiї загальноосвiтньої школи в школу козацько-лицарського виховання.
   9. Систематичне вiдстеження ефективностi виховних технологiй.
   10. Мобiлiзацiя соцiально-культурних та психологiчних чинникiв оптимiзацiї взаємозбагачення учасникiв навчального процесу.
  
  6 етап. Результативно-узагальнюючий. Два роки.
  
   На етапi старiння вiдбувається втрата динамiки розвитку, знижується до критичної позначки чутливiсть до нових iдей...
   У керiвникiв школи на цьому етапi може з"явитися враження, що рух уперед вже закiнчився, можна "почити на лаврах".
   Знижується до критичної вiдмiтки рiвень мотивацiї персоналу, тому знову доводиться в кризових ситуацiях переходити на "ручне управлiння".
   В етапi застою (стагнацiї) школа може перебувати не тiльки допустимий перiод (1-2 роки), а й як завгодно довго. Причому, як правило, якщо процес затягується, з"являються риси старечого маразму.
   У такому випадку з огляду на те, що внутрiшнi ресурси оновлення безнадiйно втрачаються, стає неможливим радикально змiнити ситуацiю без зовнiшнього втручання.
   Зовнiшнiй iмпульс може мати найрiзноманiтнiшi форми - вiд змiни директора до радикальної реорганiзацiї навчального закладу.
   Звичайно, може бути i варiант, коли керiвник старiючої школи самостiйно скористається правом на соцiальний суїцид педагогiчної системи, що вiджила свiй вiк. Найкращий спосiб здiйснення цього: передати "бразди правлiння" новiй командi, в якої є чiтке бачення перспективи нового народження школи.
   Ризики цього етапу: головним ризиком цього етапу стає небажання йти на будь-який ризик. "Колiя" є настiльки наїждженою, що не лишається мiсця для хоч якого маневру. Рух школи стає аналогом руху поїзда: будь-яке вiдхилення прирiвнюється до "сходження з рейок", яке призводить до катастрофи. Проблема лише в тому, що немає кому прокладати рейки до нових зникаючих горизонтiв освiти.
   Роль керiвника на даному етапi: вчасно зрозумiти, що настав час, коли слiд самостiйно прийняти рiшення красиво i головне вчасно пiти зi своєї посади, зростивши чи пiдтримавши такого наступника, який дасть школi нове життя. "Я все зробив, що мiг. Хто може, хай тепер зробить бiльше", - цi слова античного класика найбiльше пiдходять для характеристики соцiально вiдповiдальної позицiї керiвника "старiючої" школи.
  Було розроблено такi документи школи козацько-лицарського виховання:
  1. Науково-фактуальний, статистичний i якiсний аналiз результатiв фундаментального соцiально-психологiчного експерименту - школа козацько-лицарського виховання.
  2. Порiвняльна характеристика версiї системи козацько-лицарського виховання та навчання з версiями традицiйного навчання i виховання.
  3. Науково-практична акредитацiя ментально перевiреної, духовно збагаченої системи освiтньо-виховної роботи школи козацько-лицарського виховання та вироблення рекомендацiй щодо її масового впровадження у шкiльну практику.
  4. Теоретично-методологiчний аналiз результатiв виконання Програми трансформацiї загальноосвiтньої школи у школу козацько-лицарського виховання, системна оцiнка її наукового i практичного значення та оформлення здобутих результатiв у виглядi наукових звiтiв i методичних рекомендацiй (посiбники, пiдручники, програми, статтi, доповiдi, тези).
  5. Розробка нової, науково i практично досконалої Програми життєдiяльностi школи козацько-лицарського виховання, що започаткує наступний етап фундаментального соцiально-психологiчного розвитку особистостi козачати.
  
  7 етап. Вiдродження. Декiлька рокiв.
  
  На етапi вiдродження до школи має прийти нова команда керiвникiв, якi здатнi здiйснити "прорив у майбутнє", провести внутрiшню перебудову, впровадити iнновацiї.
   Це не означає, що їм доведеться все починати з "чистого аркуша": готовнiсть до змiн (iнновацiйний потенцiал) визначається набутим органiзацiйним досвiдом, попереднiми уроками перемог i невдач.
   Ризики цього етапу: замiсть "передачi перспективи" новому керiвниковi може вiдбутися передача директорського крiсла випадковiй людинi, яка хоче тiшитись у променях минулої i до того ж чужої слави.
   Слухняний виконавець директив швидко перетворить вашу школу у "сплячу красуню", яка довго i терпляче чекатиме на свого принца, спроможного розбудити шкiльну органiзацiю вiд летаргiчного сну, повернути її до нормального життя.
   Роль керiвника на даному етапi: звичайно, йдеться про нормальний розвиток шкiльної органiзацiї природним життєвим шляхом. Це вiдбувається лише тодi, коли кожна педагогiчна система є самостiйною i самодостатньою, функцiонує на основi самоменеджменту, а зовнiшнє управлiння враховує природну логiку розвитку школи та закономiрностi побудови кар"єри керiвника.
   Щоб враховувались iнтереси керiвника школи, потрiбно створити систему як вертикальної, так i горизонтальної мобiльностi, тобто дати йому шанс не тiльки продовжити кар"єрний злет вже як менеджеру освiти вищого рiвня, а й можливiсть перемiщуватися зi школи в школу. Це стане можливим, якщо буде вiдповiдна конкурсна система вiдбору керiвникiв шкiл та контрактна форма оформлення стосункiв мiж управлiнням освiти та керiвниками шкiл...
  
  ... Саме школа стоїть у витокiв духовностi її випускникiв, а директор, заступник директора, органiзатор позакласної роботи покликанi бути посередниками мiж педагогiчною наукою та практикою - вiд них залежiть не тiльки пропаганда, впровадження наукових знань в практичну роботу, але й така органiзацiя педагогiчного колективу, при якiй об"єднуючим началом є творчий задум, iдея - i в кiнцевому результатi - духовна особистiсть випускника...
  
   З Сибiру повернулася до села наша випускниця iз дiтьми. Хлопчик зажадав вступити до лав "Молодої Сiчi" Адамiвської школи: форма (однострой), ритуали, реальнi справи, повага в селi iз боку мешканцiв...
  
  
  ЛИСТ ДО МАМИ ВОЛОДИМИРА
  
  Шановна Тетяно Дмитрiвно!
   Володимир виявив бажання вступити до лав дитячо-юнацької органiзацiї Українського козацтва "Молода Сiч". Це громадська, незалежна, не полiтична (не пiдкоряється нiякiй партiї) органiзацiя, основна мета якої - виховувати високоморальну людину. Такi органiзацiї вже працюють у Випаснянськiй школi ?1, Старокозацькiй школi, Долинiвськiй школi, Бiлгород-Днiстровськiй мiськiй школi ?3, а далi таких шкiл буде бiльше.
   Дозвольте сину бути з всiєю школою.
   З повагою, директор школи Тимофєєв В.Я.
  
  На Сiмнадцятiй нашiй Козацькiй Радi та на педагогiчнiй радi Адамiвської школи була затверджена Концепцiя школи сучасного козацько-лицарського виховання.
  
  
  
  ШКОЛА СУЧАСНОГО КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.
  ФIЛОСОФIЯ. КОНЦЕПТУАЛЬНI ЗАСАДИ.
  (Спроба концепцiї)
  
  "Людина може стати людиною тiльки через виховання..."
   I.Кант.
  "...тiльки виховуючи українця, можна виховати українця..."
   В.Тимофєєв.
  Актуальнiсть проблеми:
  Держава живе й розвивається доти, доки в нiй живе багатим духовним життям школа. А для цього школа повинна стати осередком зустрiчi дитинства iз справдi загальнолюдським - дитинча має частiше зазирати у вiчнiсть - саме школа стоїть у витокiв духовностi суспiльства.
  Виховання пiдлiткiв i козацтва фактично вiдiбрано у школи: свiтогляд, iнтереси, моральнi цiнностi у бiльшостi молодi формуються пiд впливом телебачення та iнших засобiв мас-медiа. Роль сiм"ї у вихованнi падає. Молодь iгнорує думки дорослих (батькiв, учителiв), ставиться з недовiрою до будь-яких iдеалiв - i старих, i нових; їй притаманнi егоїзм та iндивiдуалiзм, перевага матерiальних iнтересiв над духовними. Юнаки i дiвчата, що прагнуть до знань, духовностi, до пiзнання нацiональної i загальнолюдської культури, становлять меншiсть в океанi сiростi, примiтивiзму, кримiналу.
  Вiдмовившись вiд iдеологiї i деполiтизував школи, ми самi собi завдали шкоди: лiквiдували систему рiзноманiтних полiтичних i патрiотичних клубiв та клубiв за iнтересами. Це привело до аполiтичностi значної частини учнiвської молодi, до проявiв песимiзму, скептицизму, байдужостi i втрати патрiотизму. Знищили систему полiтичного iнформування учнiв. Це сприяло формуванню полiтичного безкультур"я випускникiв. Лiквiдували пiонерськi i комсомольськi органiзацiї, але не створили нiяких iнших дитячих i юнацьких громадських органiзацiй для учнiв.
  
  Провiдна iдея:
  Вiдомо, що в наш час, час свiтової глобалiзацiї суспiльних процесiв, загострюються протирiччя мiж силами культурної унiфiкацiї i прагненням народiв до збереження своєї культурної iдентичностi.
   В сучасному суперечливому свiтi виживуть, збережуть себе тi, хто зумiє 5вiдстояти у глобальному змаганнi свою культуру, мову, фольклор - усе те, з чого складається сутнiсть та особливiсть нацiонального характеру.
  Загальновiдомо, що iсторичнi умови буття українського народу породили самобутнiй феномен - козацтво. Воно втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров"я нацiї, iнтелектуальну силу, життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю.
  Це була об"єднана, згуртована, iдейно i духовно зцементована, суворо дисциплiнована сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогiв.
  Тому ми зосередили увагу на вихованнi всебiчно розвиненої особистостi українця (нацiональне виховання у формi козацько-лицарського) та на розумнiй iдеологiзацiї та полiтизацiї виховного процесу через участь молодi в дiяльностi громадських органiзацiй Українського козацтва (загальновiдомо, що формування майбутнiх громадських дiячiв починається з їхньої участi в дiяльностi дитячих i юнацьких органiзацiй).
  В основу навчально-виховного процесу школи наш педагогiчний колектив поклав проблему "Школа козацько-лицарського виховання - гуманiстична основа становлення особистостi".
  Система виховної роботи школи базується на iдеях козацької педагогiки як частини народної педагогiки у вершинному її виявi. Дiяльнiсть усiх джерел органiзованого впливу на виховний процес у школi спрямований на творче продовження в сучасних умовах козацьких звичаїв i традицiй, вироблення в кожного учня прагнення розвивати в собi кращi людськi риси українця-патрiота.
  Школа завжди є нацiональною. За сучасних умов вона виступає важливим чинником вiдродження нацiї, виховання в молодi почуття нацiональної свiдомостi та гiдностi.
  Нацiональна система виховання:
  - наймудрiша, бо вона озброєна багатющими знаннями, виробленими колективним генiєм народу;
  - найавторитетнiша, бо її iстиннiсть пiдтверджена багатовiковою масовою практикою;
  - найiдейнiше, бо вона базується на заповiдях народної моралi, нацiлена на формування справжньої людини;
  - найпрогресивнiша, бо вона завжди знаходиться на передньому краї боротьби за розум, за свiтло знань, за перемогу Добра над Злом;
  - найбагатша, бо на її теренах протягом багатьох вiкiв сумлiнно працюють мiльйони вихователiв.
  Народнi традицiї, звичаї та обряди об"єднують минуле i майбутнє народу. Практично прилучаючись до них, учнiвська молодь убирає в себе фiлософський, психологiчний, iдейно-моральний i естетичний змiст, у неї формується нацiональна самобутнiсть, творче ставлення до дiйсностi...
  Мета:
  Школа наша працює в режимi навчально-виховного закладу нового типу - школи козацько-лицарського виховання. Педагогiчний колектив широко використовує давнi козацькi традицiї, кодекси лицарської честi, гуманiстичнi та демократичнi iдеї i адекватнi засоби виховного впливу на пiдростаюче поколiння...
  Головна мета сучасної школи козацько-лицарського виховання - формування в родинi, школi i в громадському життi козака-лицаря, палкого патрiота, мужнього громадянина Української держави, захисника рiдної землi з яскраво вираженою українською нацiональною свiдомiстю i самосвiдомiстю, свiтоглядом i характером, високою мораллю i духовнiстю.
  
  Основнi завдання:
  Основнi завдання школи козацько-лицарського виховання:
  - плекати фiзично загартованих, iз мiцним здоров"ям, дужих тiлом i духом синiв i дочок незалежної України;
  - формувати i пiдростаючого поколiння високi лицарськi якостi, шляхетнiсть, моральнi чесноти, почуття милосердя;
  - виховувати силу волi i силу духу, мужнiсть i звитягу, умiння боротися зi злом i перемагати його в будь-яких життєвих обставинах;
  - плекати вiру, надiю, любов, готовнiсть творити добро i красоту в собi i в довкiллi;
  - формувати здатнiсть до альтруїзму, гармонiйного поєднання особистих, iндивiдуальних i загальнонацiональних, державних потреб та iнтересiв, вiдчувати себе невiд"ємною складовою частиною цiлого i вiчного - української нацiї, держави;
  - виховувати у пiдростаючих поколiнь український козацький характер, свiтогляд, iсторичну пам"ять i нацiональну свiдомiсть;
  - готувати молодь до активної нацiональної творчостi, участi в розвитку рiдної культури, духовностi;
  виховувати господарiв рiдної землi, творцiв Української держави, її захисникiв вiд ворожої агресiї, мовної i культурної експансiї;
  - сприяти оволодiнню молоддю вiйськово-спортивним мистецтвом козакiв, формуванню в неї, з урахуванням сучасних свiтових здобуткiв в галузi науки, культури i технiки, творчих умiнь продовження полiтичних, державних, економiчних, мистецьких i вiйськових традицiй українського козацтва.
  Науковi основи:
  Робота школи козацько-лицарського виховання основана на таких документах:
  1. Українська козацька педагогiка . Концепцiя. "Освiта", 01.09.1992.
  2. Основи нацiонального виховання. Концептуальнi положення. За ред.В.Г.Кузя, Ю.Д.Руденка, З.С.Сергiйчука. Київ. 1993.
  3. Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва. Указ Президента України вiд 04.01.1995 року ?14/1995.
  5. Методичнi рекомендацiї педагогiчним колективам закладiв освiти України по вiдродженню iсторико-культурних та господарських традицiй українського козацтва. Збiрник наказiв Мiнiстерства освiти України, ?11, 1995.
  6. Концепцiя нацiонального виховання. "Освiта", ?47, 07.08.1996.
  7. Руденко Ю.Д. Українська козацька педагогiка: вiдродження, пошуки, перспективи. Рiдна школа, ?5, 1994.
  8. Руденко Ю., Руденко В. Виховання в учнiв лицарської духовностi. Рiдна школа, ?7, 1996.
  
  Новизна:
  Аналiз публiкацiй з теми козацької педагогiки дає пiдстави стверджувати, що нами вперше на Українi фундаментально розроблено та реалiзовано в практицi роботи основнi документи школи такого типу (концепцiю, положення, статут, навчальний план i програми, посiбники з основних предметiв козацько-лицарського виховання).
  
  Структура та дiяльнiсть:
   Кодекс людського буття Українського козацтва (Кодекс лицарської честi, лицарської звитяги та Заповiдi милосердя) має забезпечити формування того духовного стану молодих громадян України, козакiв, який в народi зберiгся як розумiння козацького духу, того особливого соцiального стану українського козака в суспiльствi, що слугував опорою народу i українськiй державi протягом вiкiв. Тому ми вирiшили за основу виховання молодi у нашiй громадi взяти козацьку педагогiку, зосередивши увагу на:
  
  1. Формуваннi всебiчно розвиненої особистостi українця (нацiональне виховання у формi козацько-лицарського).
  
  2. Формування свiдомих громадян, громадських дiячiв через участь молодi у дiяльностi Адамiвського куреня Українського козацтва, осередка жiночої громади Українського козацтва та Адамiвського куреня "Молодої Сiчi" Українського козацтва (дитячої та юнацької незалежної громадської органiзацiї).
  
   Родинно-дошкiльне виховання козачати та лелi здiйснюємо через роботу з батьками дошкiльнят та введенням спецiальних курсiв до програми дитячого садка.
  
   Родинно-шкiльне виховання джури та дани ми проводимо у формi школи козацько-лицарського виховання.
  
   Громадсько-родинне виховання козака та берегинi ми здiйснюємо через дiяльнiсть Адамiвського куреня Українського козацтва та жiночої громади Українського козацтва.
  
  
  
  
  Тепер у громадi ми маємо таку систему виховання козака та берегинi:
  
   III. Громадсько-
   родинне Берегиня
   виховання Козак
   козака та берегинi
  
  
   II. Родинно- ФIЛОСОФIЯ
   шкiльне Дана козацько-
   виховання Джура лицарського
   джури та дани виховання
  
   I. Родинно-
   дошкiльне Леля
   виховання Козача
   козачати та лелi
  
  
  Вiдомо, що загальної системи народного виховання для всiх народiв немає, у кожного народу своя, особлива, нацiональна система виховання. Вона базується на рiднiй, нацiональнiй мовi. Рiдна школа - це головна основа нацiонального життя держави, основа рiдної школи - нацiональне виховання. Нацiональне виховання - це козацьке виховання, бо українцi - нацiя козацька; козаки були типовими представниками рiдного народу; вони втiлювали волелюбний нацiональний характер, вiдображали його потреби, iнтереси, прагнення, i вони створили самобутню високоефективну, близьку до європейської, нацiональну систему освiти i виховання - козацьку педагогiку, на якiй ґрунтується дiяльнiсть школи козацько-лицарського виховання.
  Козацька педагогiка - це частина української народної педагогiки, яка формувала у пiдростаючих поколiнь синiвську любов до рiдної землi, готовнiсть її захищати вiд чужоземних загарбникiв, високу нацiональну свiдомiсть i самосвiдомiсть, глибоку духовнiсть. Вона була тiсно пов"язана з матерiальною i духовною сферою дiяльностi українського козацтва.
  Козацько-лицарське виховання - це виховання пiдростаючих поколiнь нашого народу на патрiотичних, героїчних, нацiонально-державницьких традицiях українського козацтва, на високих прикладах лицарського ставлення до України, дiйсностi взагалi.
  
  У практичнiй роботi ми дотримуємось основних змiстовних компонентiв сучасного козацько-лицарського виховання молодi, якi полягають у наступних фундаментальних положеннях:
  1. Школа козацько-лицарського виховання - осередок лицарської духовностi з державно-громадським управлiнням.
  2. Козача - центр навчального процесу, суб"єкт навчання i виховання.
  3. Навчання i виховання козачати - це за своєю суттю самонавчання, самоосвiта, самовиховання, самоорганiзацiя i самореалiзацiя особистостi.
  4. Родинне нацiональне виховання - природне, провiдне виховання i батьки - головнi вихователi протягом усього життя козачати.
  5. Українознавство - наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-виховного впливу в родинi, школi, суспiльному життi, фiлософiя i полiтика державотворення.
  6. Нацiональне козацьке виховання - всеохоплююча i багатогранна система впливiв, iдей, пiдходiв, яка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою задаткiв, можливостей козачати, набуття ним етносоцiального досвiду i реалiзацiї завдання гуманiзацiї системи освiти.
  7. Українська козацька педагогiка - вiтчизняна наука про виховання пiдростаючих поколiнь українцiв (представникiв нацiональних меншин) нашої Батькiвщини, якiй здавна притаманнi глибокi гуманiстичнi традицiї, яка постiйно збагачується народною виховною мудрiстю, вищими здобутками свiтової науки, культури.
  
  Принципи, за якими будується школа козацько-лицарського виховання:
  1. Демократизацiя - це мета, засiб, гарантiя трансформацiї загальноосвiтньої школи у школу козацько-лицарського виховання, Це варiативнiсть та вiдкритiсть змiсту козацько-лицарського виховання, спiвробiтництво, взаємоповага козачат та наставникiв, усунення авторитарного стилю виховання.
  2. Гуманiзацiя -подолання вiдчуженостi козачати вiд наставника. Визначення особистостi вихованця як вищої соцiальної цiнностi з правами на свободу, соцiально-педагогiчний захист, на самореалiзацiю у рiзних сферах дiяльностi й спiлкування.
  3. Iндивiдуалiзацiя та диференцiацiя - передбачає розвиток кожного козачати з урахуванням його iнтересiв, мотивiв, системи цiнностей, рiзницi в iнтелектуальнiй, емоцiйно-вольовiй та практичнiй сферах, особливостей фiзичного i психiчного розвитку, всiляке стимулювання здiбностей кожного учня, планування власної дiяльностi.
  4. Психологiзацiя процесу виховання козачати - глибоке вивчення дитини, її внутрiшнього свiту, визнання того, що особистiсть розвивається не лише за закладеною в нiй бiологiчною програмою i пiд впливом середовища, а й пiд дiєю власних потреб, бажань, досвiду, Пiдготовка козачати до свiдомого управлiння своїм розвитком.
  5. Прiоритетнiсть шляху розвитку та реалiзацiї духовного потенцiалу козачати, що означає: ясне усвiдомлення вищої мети iснування людини та людства; постiйне прогресивне само творення та допомога в цьому iншим; наповненiсть життя гуманiстичним змiстом, надання прiоритету буттєвим цiнностям, що знаходять прояв нерозривно в думках, словах i дiях; високий рiвень фiзичної, емоцiйної, ментальної та моральної культури.
  6. Натуралiзацiя (трансформацiя) української козацької (лицарської) духовностi - iсторично сформованої системи духовних багатств лицарської верстви рiдного народу , яка виробила i в своєму буттi, способi життя вiдобразила найвищi цiнностi його нацiональної душi, характеру, свiтогляду, iдеологiї, моралi, фiлософiї, правосвiдомостi та естетики.
  7. Iдеалiзацiя (формування в молодi iдеалiв) - один iз найважливiших елементiв духовностi як кожної особистостi, так i всього народу. В iсторичнiй свiдомостi народу найвищий статус належить тим людям-iдеалам, якi вiдстоювали свободу як найдорожчу цiннiсть попереднiх поколiнь, невтомно боролися з чужоземними загарбниками, захищали свою нацiональну гiднiсть i честь, по-лицарськи служили рiднiй Батькiвщинi, будували власну нацiональну державу". (28)
  
  
  27. ЛИПЕНЬ-ГРУДЕНЬ 1999. ВЕЛИКА РАДА (ДОНЕЦЬК).
  
  У другому турi голосування перемiг дiючий Президент Л.Кучма, набравши 56,3% (понад 15 млн) голосiв. За лiдера Компартiї України П.Симоненка проголосувало 37,8% (понад 10 млн) виборцiв.
  Я був довiреною особою кандидата у Президенти Є.Марчука; виборцiям здавалось, що вiн мав непоганi шанси. Марчук обiцяв: "Наведу порядок у державi. За мiсяць сформую сильну i впливову державну владу, що пiдтримуватиме економiчну iнiцiативу, господарську пiдприємливiсть, покладе край свавiллю податкових i контрольних органiв, розiрве кругову поруку корумпованих чиновникiв". Потiм вiн вирiшив домовитись з Л.Кучмою i запевнив його, що не буде настирливо домагатися перемогти (я цього не знав). В результатi на виборах 31 жовтня Є.Марчук одержав 8,6% голосiв, i в нагороду за свою поступливiсть дiстав посаду секретаря Ради нацiональної безпеки i оборони України. Таким чином, вiн не став нi українським Ш. де Голлем, нi Г.Алiєвим, а лише звичайним чиновником.
   На чолi Уряду став В.Ющенко (генерал-хорунжий Українського козацтва).
  
   ПОВIДОМЛЕННЯ
   отаману сiльського козацтва Тимофєєву В.Я. про сесiю сiльської ради
  
   22 липня 1999 року о 15 годинi вiдбудеться чергова сесiя Адамiвської сiльської ради. Порядок денний: 1.Про стан бротьби з злочиннiстю та охорони громадського плорядку на територiї Адамiвької сiльської ради. Доповiдає дiльничний РВВС Коваленко Д.Я. 2.Розгляд заяв. 3.Рiзне.
  
   На сессiї було розглянуто питання взаємодiї Адамiвського куреня УК iз правоохоронними органами у справi пiдтримання громадського порядку на територiї сiльської ради.
  
  УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  Про День Українського козацтва
  
   Враховуючи iсторичне значення i заслуги Українського козацтва в утвердженнi української державностi та суттєвий внесок у сучасний процес державотворення, постановляю:
   Установити День Українського козацтва, який вiдзначати щорiчно 14 жовтня - в день свята Покрови Пречистої Богородицi.
  
  Президент України Л.Кучма.
  м. Київ, 07.08.1999 року, ?966/99
  
  УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
  Про Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва
   З метою органiзацiї взаємодiї та координацiї дiяльностi органiв державної влади i козацьких товариств щодо пiдтримки розвитку Українського козацтва постановляю:
   1. Утворити при Президентовi України Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва.
   2. Призначити Бiласа Iвана Григоровича головою Координацiйної ради з питань розвитку Українського козацтва.
   3. Головi Координацiйної ради подати у мiсячний строк проект Положення про Координацiйну раду, зазначену у статтi 1 цього Указу, та пропозицiї щодо її складу.
  
   Президент України Л.Кучма
   м. Київ, 06.10.1999 року, ?1283/99
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
   "Пролунав перший дзвоник i почався новий навчальний рiк Адамiвської школи козацько-лицарського виховання. За наслiдками минулого навчального року було нагороджено вчителiв - Галицьку Н.П., Козубенко Т.I. - Почесними грамотами райво, Лавриненко П.М., Граждан К.М., Вронську В.М., Тимофєєва В.Я. - Почесними грамотами Одеського облуно. В школi було 14 вiдмiнникiв: Крамаренко Наталiя, Скригулець Дмитро, Рибальченко Оксана, Катющева Катя, Ребюк Таня, Вронська Вiка, Ребюк Надiя, Рошкан Юля, Iвасенко Юля...
   Школа козацько-лицарського виховання впевнено працює..." (29)
  
  НАКАЗ
   ?11-09 вiд 11.09.1999 року
  по Бiлгород-Днiстровському мiжрайоновому козацькому товариству Українського Козацтва
  "Про присвоєння чергових звань козакам Адамiвського куреня УК"
  
  Присвоїти черговi звання Українського Козацтва слiдуючим козакам:
  1. Осавулу УК Тимофєєву Валерiю ст. - вiйськовий старшина УК.
  2. Сотнику УК Редьку Анатолiю - пiдосавул УК.
  3. Старшому вiстовому УК Лавриненку Юрiю - чотовий УК.
  4. Козаку Куликову Руслану - вiстовий УК.
  5. Пiдосавулу УК Маринеску Миколi - осавул УК та призначити його наказним курiнним отаманом Адамiвського куреня УК.
  6. Козаку Подолько Сергiю - чотовий УК.
  7. Хорунжему УК Козубенко Феодосiю - сотник УК.
  8. Вiстовому УК Макаренко Сергiю - старший вiстовий УК.
  9. Вiстовому УК Редько Сергiю - старший вiстовий УК.
  10. Старшому вiстовому УК Николайчуку Юрiю - чотовий УК.
  11. Пiдхорунжому УК Кульчицькому Анатолiю - хорунжий УК.
  12. Козаку Одорожi Iгору - вiстовий УК.
  13. Вiстовому УК Деревенчi В"ячеславу - старший вiстовий УК.
  14. Старшому чотовому УК Макаренко Федiру - пiдхорунжого УК.
  15. Пiдхорунжому УК Козаченко Олександру Антоновичу - хорунжий УК та призначити його наказним отаманом Авидiвського стану УК.
  16. Козаку Харченко Олександру - вiстовий УК.
  17. Козаку Смоленко Миколi - вiстовий УК.
  18. Чотовому Басюк Вiктору - пiдхорунжий УК.
  19. Старшому вiстовому УК Даниленко Iвану - чотовий УК.
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонового козацького товариства УК, полковник УК Л.Г.Городецький.
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ
   про делегатiв на Крайову Раду
  
  Канцелярiї Одеської крайової органiзацiї Українського Козацтва
  Бiлгород-Днiстровська паланка Українського Козацтва.
   Згiдно iз зборами первинних козацьких осередкiв Бiлгород-Днiстровської паланки Українського козацтва на Одеську Крайову Раду Українського Козацтва делеговано таких козакiв:
  Леонiд Городецький, Валерiй Тимофєєв, Анатолiй Майстро, Василь Якименко, Микола Маринеску, Степан Ковалiв, Петро Лабунець, Олександр Козаченко, В"ячеслав Козубенко.
  Отаман Бiлгород-Днiстровської паланки УК, полковник УК Л.Г.Городецький
  Начальник канцелярiї Бiлгород-Днiстровської паланки УК, вiйськовий старшина УК В.Я.Тимофєєв
  м. Бiлгород-Днiстровський, 27 вересня 1999 року.
  
  
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
  "Восени в школi вiдбувся конкурс "Мiсс-99". Учасницi конкурсу - Даниленко Оля, Степанюк Жанна, Назарова Оля, Даниленко Вiка, Паламарчук Наталя, Лавриненко Оксана, Гербей Таня, Нестерюк Олена, Ребюк Таня, Верховецька Олеся, Бойко Таня - змагалися завзято в кумедних i не дуже, чудернацьких i не зовсiм конкурсах...
  Журi - Гриценко В.Н., Граждан К.М., Коноваленко О.А., Тимофєєва С.В. - перше мiсце одностайно вiддали ученицi 9 ткласу Степанюк Жаннi...
  У кiнцi жовтня школа готувалася до сонячного затемнення, яке буде у червнi (пiд керiвництвом Катющевої Т.В.)". (30)
  
  
  ДОВIДКА
  Бiлгород-Днiстровської паланки про роботу за 4 квартал 1999 року
  
  Паланковий отаман - Городецький Леонiд.
  Бунчуковi товаришi отамана - Берлiзов Андрiй, Бiлоусенко Павло.
  Писар, начальник паланкової канцелярiї - Тимофєєв Валерiй.
  Осавули: роз"їздної служби - Майстро Анатолiй,
   кочової пасiчної служби - Тищенко Iван.
  Обозний вiйськової служби - Омелян Iван.
  Паланковий суддя - Дейна Микола.
  Хорунжi сердюцької служби - Денисов Юрiй, Якименко Василь.
  Радники паланкового отамана - Арезда Якiв, Денисов Iван.
  В Бiлгород-Днiстровському паланковому товариствi:
  Куренiв 7 (Старокозацький, Адамiвський, Краснокосянський, Староцаричанський, Руськоїванiвський, Волонтирiвський, Приморський).
  Наказних куренiв 2 (наказний з"єднаний Заднiстровський, наказний Приднiстровський)/
  Станiв - 31, застав - 19.
  Клейноди паланкового товариства: паланковий прапор, бунчук, полковничий пернач, печатка, значок паланкового отамана.
  Посвята в козаки проводиться на Покрову Св. Богородицi, на Вербну недiлю, на Преображення Господнє.
  Щорiчнi козацькi внески - 2 гривнi 50 коп. за 1 особу козака. Члени козацьких юнацьких органiзацiй внески до паланкового товариства не сплачують. Рiшенням паланкового Козацького Круга вiдрахування з внескiв до вищих iнстанцiй не повинно перевищувати 1% загального обсягу внескiв.
  За 4 квартал за цiнами собiвартостi (якi на 30-35% дешевшi вiд цiн на мiсцевому ринку) реалiзовано населенню мiста та району 19 вагонiв високоякiсного вугiлля. Населенню наданi транспортнi послуги автотранспортом козацького роз"їзду на 25% дешевшi за послуги iнших (комерцiйних) пiдприємств.
  14 жовтня на базi Староцаричанського курiня були проведенi урочистостi з нагоди свята Покрови Св. Богородицi. Був проведений Хресний похiд. Пiсля урочистого обiду за рахунок товариства в с. Стара Царичанка вiдбувся святковий концерт i спортивно-масовi змагання мiж козаками та громадою села. Була проведена посвята в козаки з врученням реєстрових грамот.
  12 листопада на базi школи ?2 в Бiлгородi-Днiстровському для керiвникiв класiв мiста були проведенi методично-виховнi заняття з пiдготовки пiдлiткової молодi до вступу в молодiжнi органiзацiї Українського козацтва.
  25 листопада паланковим писарем було проведено семiнар з учителями РайВНО по створенню в школах району козацьких дитячих органiзацiй "Молода Сiч".
  В груднi розпочато ремонт примiщень для паланкової канцелярiї.
  25-26 грудня делегацiя паланкового товариства брала участь в роботi Великої Ради Українського козацтва в м.Донецьку.
  
  "Українське козацтво вiдтворено у 1990 роцi. Це - мiжнародна, добровiльна, незалежна, добродiйна Всеукраїнська нацiонально-патрiотична i оборонно-спортивна громадська органiзацiя. Першим Гетьманом Українського козацтва був В.Чорновiл. Сьогоднi Гетьман Українського козацтва - гвардiї генерал-лейтенант, народний депутат України I.Бiлас. Органiзацiя будується за територiальним принципом i дiє згiдно iз статутом, затвердженим Мiнiстерством юстицiї України.
  Враховуючи iсторичну роль козацтва у становленнi української державностi, Президент України Л.Кучма пiдписав Укази "Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва" (1995), "Про День Українського козацтва" (1999), "Про Координацiйну раду з питань розвитку Українського козацтва" (1999), якi є правовою базою дiяльностi Українського козацтва. Президент України Л.Кучма є Почесним Гетьманом Українського козацтва, а Прем"єр-Мiнiстр України В.Ющенко є генерал-хорунжим Українського козацтва.
   25-26 грудня 1999 року у Донецьку вiдбулася 14 Велика Рада Українського козацтва. У її роботi приймали участь делегати вiд усiх крайових товариств України, представники органiв державної влади. Вiд нашого районового товариства на Радi була делегацiя у складi Л.Городецького, В.Тимофєєва, А.Майстра, В.Якименка, С.Ковалiва, Р.Городецького, М.Маринеску, А.Редька, В.Козубенка та джури А.Старченка. Вiд мiського товариства були М.Скляренко, О.Царенков, М.Дейна, Б.Устименко. На Радi було пiдведено пiдсумки роботи за рiк, зроблено аналiз стану розвитку Українського козацтва, розглянуто пропозицiї щодо змiн та доповнень до статуту, проекти козацьких одностроїв. Iсторiя нашого народу свiдчить про те, що українське козацтво завжди втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров"я нацiї, могутню iнтелектуальну силу, невичерпнi життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю. Я переконаний в тому, що поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в умовах сьогодення, близькому i вiддаленому майбутньому сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi. Наступив новий етап у розвитку Українського козацтва. Рада вирiшила, що необхiдно пiднести на вищий рiвень iдеологiю, методологiю, теорiю та практику розвою козацького руху, започаткувати вступ до лав Українського козацтва освiтянських, наукових, культурних, мистецьких, вiйськових, фiзкультурно-спортивних, оздоровчо-лiкувальних структур як колективних членiв.
  Надiйшов час повсюдно - в усiх областях i районах, в мiстах i селах, житлових масивах, органах влади, державних структурах, громадських i державних органiзацiях, установах створювати новi козацькi осередки, гурти, братства, товариства, iншi об"єднання, якi будуть невiд"ємними складовими Українського козацтва. Треба формувати сучаснi козацькi куренi, кошi, сотнi i полки за мiсцем проживання i трудової дiяльностi, якi будуть наводити порядок, лад, стимулювати i контролювати дотримання Конституцiї України, iнших законiв.
  Необхiдно розгорнути систематичну просвiтницьку, пропагандистську роботу серед рiдних i близьких, знайомих i незнайомих людей з метою заохочення їхньої активної участi в козацтвi, вступу до Українського козацтва.
  Треба спiвпрацювати з державними органами, владними структурами, переконувати їх у необхiдностi найтiснiшого зв"язку з Українським козацтвом як потужним партнером, союзником у нацiотворчiй i державотворчiй дiяльностi.
  Козацькi осередки покликанi цiлеспрямовано i щоденно органiзовувати своїх членiв, iнших громадян на боротьбу зi злом, корупцiєю i мафiєю, зловживанням службовим становищем, розкраданням багатств України, аморальнiстю, пияцтвом, хулiганством, бандитизмом тощо. Постiйна доброчинна, гуманна, практична дiяльнiсть козацтва, вивчення ним потреб i запитiв людей рiзних вiкових груп, органiзацiя акцiй милосердя в своєму мiкрорайонi, населеному пунктi, надання практичної допомоги iнвалiдам, хворим i немiчним людям - повинна стати складовою частиною його роботи.
  Учителi, працiвники органiв освiти, представники Українського козацтва, всiєї громадськостi мають надавати практичну органiзацiйну, науково-методичну допомогу дiтям i юнакам у справi створення i налагодження роботи молодiжних козацьких осередкiв, об"єднань. Зокрема, проводиться робота по створенню таких об"єднань у Випаснянськiй СШ ?1, Старокозацькiй СШ, Випаснянськiй НСШ, Адамiвськiй НСШ, Долинiвськiй НСШ. Цi об"єднання дбають про фiзичне загартування козачат, джур i молодих козакiв, змiцнення їхнього здоров"я, виховання в них лицарських якостей: шляхетностi, твердої волi, сили духу, милосердя, синiвської вiдданостi рiдному народу, здатностi надавати перевагу загальнонацiональним, державним iнтересам. Закликаю всiх наслiдувати наш приклад: будемо прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати пiдростаюче поколiння, змiцнювати незалежну Україну.
  Нашi контактнi телефони: районне товариство Українського козацтва - 3-05-70, 76-3-40; мiське товариство Українського козацтва - 3-02-10, 2-53-82". (31)
  
  
  
  6-Й ЕТАП. СIЧЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2000. ПОВЕРНЕМОСЬ ДО НАЦIОНАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ.
  
   "Найважливiшою закономiрнiстю розвитку освiти є єднiсть її структурних елементiв: навчання i виховання. Ця єднiсть на сьогоднi порушена через вiдсутнiсть в освiтньому процесi виховання, зокрема, нацiонального, бо виховання вiдiграє провiдну роль, а навчання - тiльки засiб виховання. Про це говорив полковник Українського козацтва М.Скляренко, вiдкриваючи конференцiю з питань козацько-лицарського виховання школярiв, яку органiзував мiський козацький кiш. Про роботу з виховання козачат у своїх школах розповiли директор Адамiвської В.Тимофєєв, завуч Миколаївсько-Новоросiйської В.Оленєва. У цих школах зареєстрованi козацькi об"єднання "Молода Сiч", є козацькi республiки (форма самоврядування учнiвського колективу) та функцiонує школа козацько-лицарського виховання.
   Тут ведеться постiйна робота з учнями. Козачата вивчають та впроваджують козацьку систему здоров"я, займаються у спортивних гуртках, проводять козацькi спартакiади, вивчають родовiд видатних козакiв, свiй родовiд, iсторiю українського козацтва. Також козачата проводять екологiчнi рейди, марафони, конкурси, походи, екскурсiї, вчаться чесно i самовiддано працювати, гармонiйно поєднуючи особистi та загальнонацiональнi потреби. Вони вивчають фольклор та побут землякiв, українознавство, ведуть краєзнавчу роботу.
   На конференцiї було показано вiдеозаписи козацьких свят, якi проводилися у Миколаївсько-Новоросiйськiй школi.
   В цих та Старокозацькiй, Випаснянськiй ?1, Долинiвськiй школах, - пiдкреслив у своєму виступi полковник Українського козацтва О.Царенков, - виробленi i цiкавi форми виховної роботи на козацьких традицiях. Є творчi козацькi колективи, органiзуються змагання з вiйськово-прикладних видiв спорту. Зокрема, це iгри "Джура", "Нумо, козачата". Проводяться походи по мiсцях бойової слави козакiв; робота з вивчення i збереження пам"яток iсторiї та культури.
   Бурхливу дискусiю здiйняло запитання полковника: "Чому заснування у нашому мiстi все нових сект рiзних конфесiй (навiть екзотичних) не викликає подиву, а повернення до витокiв нацiонального лицарства - вiдродження козацтва - сприймається як дивацтво, як гра дорослих дядьок? Ми що, вже не українцi? Хто ж тодi ми?!"
  Конференцiя вирiшила: "Сiчi" у мiстi бути; альтернативи нацiональному вихованню немає, бо "людина може стати людиною тiльки через виховання" (I.Кант). А українця можна виховати тiльки виховуючи українця". (32)
  
  
  28. СIЧЕНЬ-ТРАВЕНЬ 2000. ДУХ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОКИДАЄТЬСЯ.
  
  Перемога Л.Кучми на Президентських виборах була зумовлена його кандидатською програмою. Вона передбачала суттєвий прорив у економiцi, стрiмке зростання темпiв економiчного розвитку на основi спрощення й стабiлiзацiї податкової системи з одночасним зниженням податкiв, стимулювання передових технологiй, сприяння вiтчизняному та iноземному капiталу, оздоровлення державних пiдприємств, iнвестицiйну приватизацiю. Така масштабна та багатоаспектна програма не могла бути реалiзована без посилення виконавчої влади. Було проведено Всеукраїнський референдум, на який Президент України винiс питання: недовiри Верховнiй Радi ХIV скликання; права Президента на розпуск Верховної Ради, якщо протягом одного мiсяця в нiй не сформувалась постiйно дiюча парламентська бiльшiсть, або в разi незатвердження нею впродовж трьох мiсяцiв Державного бюджету України; скасування депутатської недоторканостi; скорочення чисельностi народних депутатiв республiки з 450 до 300 осiб; формування двопалатного парламенту, одна з палат якого представляла б iнтереси регiонiв; прийняття Конституцiї України на всеукраїнському референдумi.
  Головою Верховної Ради був обраний I.Плющ, першим заступником - В.Медведчук, заступником - I.Гавриш.
  Полiтична боротьба пiсля президентських виборiв ще бiльше загострилась, її живили такi негативнi чинники, як неконтрольоване зосередження влади в руках Л.Кучми та його поза конституцiйної адмiнiстрацiї, невпинне погiршення економiчної ситуацiї, поглиблення соцiального розшарування. Не спрацьовували переваги приватизацiї, яка велася з порушенням законiв (сформувався "режим бандократiї"), за принципом близькостi до вищої влади. Семимильними кроками йшло зрощення влади й бiзнесу.
  
  ПРОГРАМА ДIЯЛЬНОСТI
   Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного (паланкового) козацького товариства
  
   1. Продовжувати виконання програми козацько-лицарського виховання в сiльських школах: Староцаричанськiй, Адамiвськiй, Молозькiй. Залучити до цiєї програми Старокозацьку школу пiсля примусової перерви, пов"язаної з вiд"їздом з села осавула Лiсiцина.
   2. Добитися збереження права носити iснуючi в товариствi однострої, встановленi в часи гетьманства Муляви. Добиватися поновлення iсторичної традицiї українських козакiв визначати лише виборнi посади, а також визначати довiчно звертанням присвоєного звання по обранiй трикратно козаком посадi (тобто: на погонах носити лише посадовi вiдзнаки, а на вишитому нагрудному жетонi можна (але не обов"язково) носити титри вiйськового звання (пiдполковник, хорунжий, осавул, генерал-осавул).
   3. Якщо є кандидати з козакiв на посаду воєнрука, то людина, яка не займається вiйськово-патрiотичним вихованням, а лише викладає предмет, повинна пiдлягати конкурснiй переатестацiї достроково до укладення контракту.
   4. Визначити правовi засади шефського контролю козакiв над вiйськовослужбовцями строкової служби задля лiквiдацiї в армiї дiдовщини, поборiв, корупцiї i крадiжок продовольства в столових, кухнях та на складах в бригадi Бiлгород-Днiстровського гарнiзону.
   5. Передати на додатковий громадський контроль Бiлгород-Днiстровському мiжрайонному козацькому товариству прикордонну з Молдовою смугу глибиною в 20 км в Бiлгород-Днiстровському районi.
   У випадку виявлення контрабанди оставляти в розпорядженнi козацької громади 10% конфiскованого товару.
   Надати козацьким спецiально пiдготовленим козакам товариства затримувати для перевiрки вiдповiдностi декларацiям вантажiв, якi вже пройшли митний контроль (для знеможливлення корупцiї на митницi).
   Надати козацьким народним дружинам, козацьким роз"їздам статусу позаштатних спiвробiтникiв МЗС.
   Передати Бiлгород-Днiстровському мiжрайонному та Кошовому товариствам в розпорядження охорону та рекреацiю природного середовища Заднiстровських плавнiв, територiї колишнього поселення Мокрi Чаїри.
  6. Вiдновити зруйнований антиукраїнською мiсцевою (в 1999 р.) владою встановлений пам"ятний знак на мiсцi православної козацької церкви в Бiлгород-Днiстровськiй фортецi.
  7. Надати статусу iсторичної пам"ятки козацькому престолу-хресту козацької Новобогородицької слободи в селi Нова Царичанка.
  8. Вiдбудувати на своєму iсторичному мiсцi козацький престол-хрест в селi Стара Царичанка.
  9. Надати козакам Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного i Кошового козацтва право шефства над Бiлгород-Днiстровською фортецею, Грецькою (Iвано-Предтеченською) церквою в мiстi Бiлгородi-Днiстровському.
  10. Упорядкувати козацькi лицарськi (реєстрових козакiв) та родовi намогильнi козацькi хрести на цвинтарях сiл Старокозаче та Стара Царичанка.
  11. Надати програмi козацько-лицарського виховання, розробленiй полковником В.Тимофєєвим, статусу обов"язкового для вiйськово-патрiотичного виховання серед учнiвської (шкiльної) молодi. Фiнансувати роботу керiвникiв джурових шкiл в системi Бiлгород-Днiстровського РайВНО з козацько-лицарського виховання в школах та дошкiльних закладах з числа членiв козацького товариства.
  12. Ввести вимогу при призначеннi на посаду викладача допризовної пiдготовки в школах. Приорiтет надавати членам козацьких органiзацiй, або таким, якi отримали рекомендацiю-характеристику вiд козацької нацiонально-патрiотичної органiзацiї.
  13. Надати (узаконити) статус "козацький" церковному хору Покровської церкви села Стара Царичанка з врученням регенту хора атестату та вiдповiдної грамоти.
  14. Дослiдити iсторiю Заднiстрового та Задунайського козацтва з турецьких та румунських архiвних джерел (використовуючи фонди Стамбульської та Бухарестської нацiональних бiблiотек).
  15. Здiйснити видання лiтератури з iсторiї та розвитку сучасного Заднiстрового козацтва.
  16. Забезпечити пiдготовку та випуск в друк кольорових портретiв гетьманiв України та героїв боротьби за свободу i незалежнiсть України, визначних полiтичних громадських дiячiв i дiячiв мистецтва, культури та лiтератури (для шкiл, вiйськових свiтлиць).
  17.Створити короткометражнi документальнi фiльми з iсторiї козацтва: українського козацтва, сiчового, стрiлецького, УПА.
  18. Ввести в селi Стара Царичанка Бiлгород-Днiстровського району штатну посаду iнструктора-тренера верхової їзди при вiддiлi молодiжнiй полiтики та спорту Бiлгород-Днiстровської райдержадмiнiстрацiї.
  19. Ввести до туристських маршрутiв Бiлгород-Днiстровську фортецю, залишки села Мокрi Чаїри, огляд єрикiв i плавнiв, де господарювали на ловах козаки Заднiстров"я.
  20. Створити сiтку некомерцiйних пунктiв козацького самозабезпечення товарами народного споживання за цiнами собiвартостi (Положення розроблене Бiлгород-Днiстровськими мiжрайонним та кошовим козацтвами).
  21. Iнвестувати вiтчизняними кредиторами на основi бiзнес-проекту освоєння єрикiв та озер Днiстровських плавень, а також озера Шаболат для вiдновлення iсторичних козацьких ловiв та розведення кефалi i лобаса.
  22. Пiдготувати i видати книгу-посiбник по конярству, верхової виїздцi, по виготовленню збруї, сiдел та упряжi.
  23. Профiнансувати розробку програми функцiонування заповiдника на мiсцi колишнього козацького поселення Мокрi Чаїри в плавнях Днiстровського лиману.
  24. Пiдтримати матерiально i органiзацiйно дiяльнiсть наказного Приднiстровського козацького куреня Бiлгород-Днiстровського козацького товариства в мiстах Бендери та Тирасполь Молдови.
  
  Отаман Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного козацького товариства полковник УК Л.Городецький.
  Писар Бiлгород-Днiстровського мiжрайонного козацького товариства полковник УК В.Тимофєєв.
  
  ЗВIТ
   про дiяльнiсть Бiлгород-Днiстровської паланки за 1 квартал 2000 року.
  
   1. Здiйснено капiтальний ремонт паланкової канцелярiї згiдно кошторису на суму 8 тис. грн.
   2. Вiдкрита безкоштовна перукарня для iнвалiдiв, пенсiонерiв, сирiт.
   3. Реалiзовано пенсiонерам по собiвартостi вугiлля 11 вагонiв - 750 т.
   4. Завезено вугiлля пiльговим транспортом для пенсiонерiв в межах району для 560 чол., в межах мiста - 215 чол.
   5. Вiдкрита пiльгова фотомайстерня (оплата за собiвартiстю) для пенсiонерiв, iнвалiдiв, козакiв.
   6. Створено 3 козацьких сiльськогосподарських пiдприємств загальною площею 3 тис. га. (сс. Стара Царичанка, Руська Iванiвка, Благодатне).
   7. Проведено зустрiч з адмiнiстрацiєю Долинiвської школи, де обговорено питання створення в школi Козацької республiки.
   8. Проведено посвяту козачат та лель у Адамiвськiй школi.
   9. Проведено сесiю Адамiвської сiльської ради з питань створення козацької добровiльної дружини.
   Паланковий отаман Л.Городецький.
   Паланковий писар В.Тимофєєв.
  
  Завдання отаманської верхiвки козацтва Буджаку - не втягувати козакiв в згубну конфронтацiю та релiгiйнi, мовно-нацiональнi, полiтико-економiчнi iнтриги (бо на сучасному етапi козацтво як єдина полiтична сила не сформувалась!) i щоб утримувати козацтво вiд цих iнтриг - бiльше займатися вихованням та просвiтницькою дiяльнiстю, розвивати культурнi осередки - козацькi хори, ансамблi, театри; пiклуватись про козацькi лiцеї i табори вiдпочинку та спортивного загартування дiтей i молодi.
  Ми не повиннi насаджувати зневiру. Не можна в такiй ситуацiї будувати цивiлiзовану державу; козаки повиннi не дозволяти морально i духовно перетворювати українцiв на нацiю, в якiй панують i буття якої визначають панiкери, провокатори i духовнi дезертири.
  Як сказав козак академiк-письменник Б.Сушинський: "Ми живемо в мирнiй європейськiй державi. Найбiльша мужнiсть полягає в тому, щоб кожен з нас, українцiв, на своєму робочому i житейському мiсцi, щоденно - борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова - пiдтверджував козацьку вiрнiсть в iм"я України, козацьку мужнiсть задля захисту України, козацьку працьовитiсть i поряднiсть задля процвiтання України.
  Оце вона i є - житейська, бiблiйна, а отже й козацька мудрiсть нашої Нацiональної iдеї. Бо: велич козацької Української Нацiональної iдеї - у величi козацького духу!"
  На жаль, особистi якостi верхушки козацтва Заднiстров"я не сприяли плiднiй спiльнiй роботи товариств; збори, наради проходили iз взаємними обвинуваченнями; пiшли негаразди у комерцiйнiй дiяльностi iз постачанням вугiлля (почали конкурувати мiж собою козаки - кооперативи "Козацька застава" та "Козацька справа"), реалiзацiєю меду та iн. Отамани не знайшли порозумiння i в других питаннях та й за дiловими якостями (як керiвники громадських органiзацiй) вони не вiдповiдали вимогам часу (без досвiду правильної органiзацiйної роботи - бракувало органiзацiйних здiбностей; не було наукового фундаменту розумiння ролi козацтва як духовної основи суспiльства, а не приватної комерцiйної фiрми; негативно старi отамани реагували на приплив нових-перспективних керiвникiв, що мали досвiд державного керiвництва, до козацтва); почалася "приватизацiя" козацьких органiзацiй полковниками-генералами вiд козацтва; вибори не проводилися, а якщо й проводилися, то з великими порушеннями. Утворилися органiзацiї весiльних генералiв iз вiртуальними реєстрами (БСКВ). Простi козаки почали розбiгатися...
  На Вiсiмнадцятiй нашiй Козацькiй Радi було вирiшено вийти iз складу Бiлгород-Днiстровської паланки та працювати автономно у складi Українського козацтва. Адамiвський курiнь Українського козацтва зосередив увагу на нацiонально-виховнiй роботi в Адамiвськiй громадi, зокрема в школi...
  
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
   "Як завжди, Новорiчнi свята а Адамiвськiй школi козацько-лицарського виховання пройшли цiкаво й змiстовно. Класи готували "Подорож по епохах": 5 - "Майбутнє", 6 -"Середньовiччя", 7 - "Первiснi люди", 8 - "Античний мир", 9 - входив до складу журi... Видовище "Подорож по епохах" було незабутнє: зал (бiльшiсть глядачiв - дорослi) шаленiв вiд захвату! Так тримати, артисти!" (33)
  
  
  НАКАЗ
  по Адамiвськiй школi вiд 10.01.2000 року
  "Про наслiдки проведення новорiчних свят"
  
   Згiдно з наказом по школi вiд 12.12.1999 року були проведенi Новорiчнi свята для учнiв вiдповiдно 1-4 та 5-9 класiв. Класоводи та класнi керiвники, готуючи свої класи до свят, продемонстрували високий фаховий вишкiл як вихователi та органiзатори, здiбнi автори театралiзованих лицедiйств. Класоводи Лавриненко Л.М., Золотовська Т.М., Подолько А.М. багато попрацювали над втiленням в життя сценарiю свята: дiти були одягненi в яскравi костюми, добре виконували ролi, показали неабиякi артистичнi здiбностi (особливо Бойко Т.)...
   Велике враження на глядачiв справив сценарiй, iдею якого запропонували Лавриненко П.М., Солов"єнко О.Л., Гриценко В.Н., а втiлили в життя класнi керiвники Пiштiган О.А. (5 кл.), Граждан К.М. (6 кл.), Галицька Н.П. (7 кл.), Вронська В.М. (8 кл.), Тимофєєва С.В. (9 кл.); велику безкорисливу допомогу їм надала Солов"єнко О.Л. Мандрiвки у часi та зустрiч там Нового року, яку показали учнi 5-9 класiв, викликали шквал оплескiв у глядачiв: вони були у захватi. "Батьки поставили учителям "п"ять"" - кажуть тепер у селi.
   Згiдно з цим наказую:
   Оголосити подяку вчителю Солов"єнко О.Л., класоводам Лавриненко Л.М., Золотовськiй Т.М., Подолько А.М., класним керiвникам Пiштiган О.А., Граждан К.М., Галицькiй Н.П., Вронськiй В.М., Тимофєєвiй С.В., завучу Лавриненко П.М., педагогу-органiзатору Гриценко В.Н.
  
  Директор Адамiвської школи В.Я.Тимофєєв.
  
  
  ПОДАННЯ
   про реєстрацiю Адамiвського куреня Молодої Сiчi.
  
   Адамiвська сiльська рада народних депутатiв
   Тимофєєва Валерiя Яковича, 1950 р.н., проживаю в с.Адамiвка, вул.Комсомольська 4, Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, т.76-3-40,
   Лавриненко Павлiни Михайлiвни, 1960 р.н., проживаю в с.Адамiвка, вул.Молодiжна 7, Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi,т.76-3-44,
   Гриценко Валентини Никифорiвни, 1953 р.н., проживаю в с.Адамiвка, вул.Шевченко 4, Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi
  ЗАЯВА
   Ми, Тимофєєв Валерiй Якович, Лавриненко Павлiна Михайлiвна, Гриценко Валентина Никифорiвна подаємо установчi документи шляхом повiдомлення на реєстрацiю Адамiвського куреня дитячої та молодiжної органiзацiї Українського козацтва "Молода Сiч", яка дiє в межах Адамiвської сiльської ради.
   Статут затверджено Мiнiстерством юстицiї України 17.03.1992 року за ?22.
   Основна мета дiяльностi Адамiвського куреня "Сiчi" Українського козацтва - виховання фiзично, iнтелектуально та духовно розвиненого дитинства, юнацтва та молодi суверенної України на сформованих iсторiєю українського козацтва засадах козацького свiтогляду та способу життя.
   Назва: Адамiвський курiнь дитячої та молодiжної органiзацiї Українського козацтва "Молода Сiч", с.Адамiвка Бiлгород-Днiстровського району Одеської областi, вул.Шевченко ?27, Адамiвська школа.
  
   11 сiчня 2000 року. Тимофєєв В.Я., Лавриненко П.М., Гриценко В.Н.
  
  
  РIШЕННЯ
   Адамiвської сiльської ради про реєстрацiю Молодої Сiчi.
  Рiшення ?69.ХII.ХХIII вiд 08.02.2000 р.
  
   "Про розгляд заяви дитячої та юнацької органiзацiї Молода Сiч"
   Розглянувши листа дитячої та юнацької органiзацiї Молода Сiч та вiдповiдно до ст.26 Закону України "Про мiсцеве самоврядування" Адамiвська сiльська рада
   ВИРIШИЛА:
   1. Дати згоду на реєстрацiю дитячої та юнацької органiзацiї "Молода Сiч".
   2. Контроль за виконанням даного рiшення покласти на сiльського голову Адамiвської сiльської ради Коноваленко А.I.
   3. Зобов"язати отамана Адамiвського куреня Українського козацтва Тимофєєва В.Я. представити документацiю в Бiлгород-Днiстровський вiддiл юстицiї.
   Сiльський голова А.М.Коноваленко.
  
  
  ЛИСТ
   отаману про реєстрацiю Молодої Сiчi.
  
  28.02.2000 р. Засновнику Адамiвського куреня "Молода Сiч" Українського козацтва Тимофєєву В.Я. с.Адамiвка вул.Комсомольська 4
   Виконком Адамiвської сiльської ради розглянули заяву про легалiзацiю шляхом письмового повiдомлення Адамiвського куреня "Молода Сiч" Українського козацтва.
   У вiдповiдностi зi ст.14 Закону України "Про об"єднання громадян" Адамiвський курiнь "Молода Сiч" Українського козацтва 08.02.2000 р. легалiзовано шляхом письмового повiдомлення.
   Адамiвський курiнь "Молода Сiч" Українського козацтва в книзi облiку громадських органiзацiй значиться за ?2.
   Сiльський голова А.М.Коноваленко.
  
  
  ЛИСТ
   отаману про реєстрацiю Адамiвського куреня УК
  
   28.02.2000 року Отаману Адамiвського куреня
   ?9, 1-й екз. Українського козацтва
   Тимофєєву В.Я.
   с. Адамiвка, вул. Комсомольська 4.
   Виконком Адамiвської сiльської ради розглянули заяву про легалiзацiю шляхом письмового повiдомлення Адамiвського куреня Українського козацтва.
   У вiдповiдностi зi ст. 14 Закону України "Про об"єднання громадян" Адамiвський курiнь Українського козацтва легалiзовано шляхом письмового повiдомлення районної державної адмiнiстрацiї.
   Адамiвський курiнь Українського козацтва в книзi облiку громадських органiзацiй значиться за ?1.
   Сiльський голова А.М.Коноваленко
  
  
  
  
  
  *** * ***
  
  "Формування в молодi iдеалiв - один з найважливiших компонентiв духовностi. В iсторичнiй свiдомостi народу найвищий статус належить тим людям-iдеалам, якi вiдстоювали свободу, як найдорожчу цiннiсть попереднiх поколiнь, невтомно боролись з чужоземними загарбниками, по-лицарськи служили рiднiй Батькiвщинi, будували власну нацiональну державу: I.Гонта, С.Наливайко, П.Сагайдачний, I.Сiрко, I.Богун, Б.Хмельницький...
  Наше завдання, вважає педагогiчний колектив Адамiвської школи, вiдновити iсторичну пам"ять, виховати людину, яка здатна побудувати i саму себе, i своє гiдне життя, i державу. Поки що в країнi не робиться спроба змiнити ситуацiю в вихованнi молодi i школа залишилася єдиною моральною засадою в оточеннi дитини, гарантом виховання її порядною людиною, патрiотом України. Ми переконанi, що нацiональнi, зокрема, козацькi виховнi традицiї, є нинi порятунком для "зголоднiлої" на душевнiсть i духовнiсть сучасної молодої людини, тому розгорнули виховну роботу на забутих козацько-лицарських традицiях...
  Згiдно з планом райво педагогiчний колектив нашої школи 16.03.2000року проводив кущовий семiнар вчителiв молодших класiв. У перебiгу семiнару було показано два уроки вчителькою 4 класу I.I.Корженко пiд загальним девiзом "Народнi звитяжцi - козаки-лицарi" та урочистий прийом молодших школярiв у козачата, який пiдготувала педагог-органiзатор В.Н.Гриценко.
  До цього свята дiти готувалися ще з жовтня 1999 рок: вивчили заповiдi козачат, основи козацьких наук - iсторiю козацтва, бойове мистецтво, культуру, козацьке тiловиховання та пiснi.
  Гостi - вчителi молодших класiв з Приморського, Долинiвки, Вольного, Софiївки, Благодатного, Авидiвки, завiдуюча райво К.В.Баришева, завiдуючий райметодкабiнетом Г.Ю.Блiнов, iнспектор З.П.Склярова з цiкавiстю спостерiгали дiйство.
  У актовому залi вишикувались загони джур та дан iм. Б.Хмельницького, П.Полуботка, П.Сагайдачного, Б.Вишневецького, I.Мазепи та майбутнi козачата.
  У президiї - гостi - козаки - паланковий отаман Л.Г.Городецький, осавул А.I.Майстро, хорунжий В.М.Якименко, обозний С.I.Ковалiв, курiнний М.К.Маринеску, бунчужний I.А.Лелеченко, берегиня В.Н.Гриценко.
  Урочисто поспiвали Гiмн України та за давньою козацькою традицiєю зачитали "Отче наш". Загоновим отаманам було вручено прапори. Козачата промовляли обiтницю, пiдходили до вiкони Божої Матерi - святої заступницi козакiв, до прапора.
  Директор школи (осавул Українського козацтва), положивши козачати на лiве плече шаблю, урочисто промовляв:
  - Тепер ти рiвний серед рiвних, козак серед козакiв! Слава козаку!
  Козача вiдповiдало:
  - Слава Українi! Слава козакам!
  Дiвчата (лелi) вiд берегинi В.Н.Гриценко отримували вербового прутика (котика) iз словами:
  - Матiнко-Україна тебе благословляє!
  Дiти ставили "печатку" у Євангелiї, дякували за хлiб-сiль, який їм подавав обозний iз словами:
  - Треба буде - подiлимось! Треба буде - допоможемо!
  Отримували дружнє "прикладання" до лобу перначем вiд отамана, який разом з цим промовляв:
  - Хай тебе бiс не бере! Iди собi з Богом! - та йшли пiд шабельний "вiнок", що тримали козаки.
  Пiсля посвяти дiти дали концерт. Танцювали українськi танцi (керiвник - Н.П.Галицька), спiвали козацьких пiсень. Закiнчили свято улюбленою - "Їхав козак на вiйноньку".
  Дiти розiйшлися, а дорослi - вчителi та козаки - зiйшлися за круглим столом обговорити побачене. Коли роз"їзджалися, одна з гостинь сказала:
  - Плакати вiд щастя хочеться - нарештi у нас дух український прокидається!..
  Ми переконанi у тому, що поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в умовах сьогодення i у майбутньому сприятиме нарощенню державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi людини i всього народу, суспiльства в цiлому". (34)
  
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
   "Традицiйно пройшли в школi Шевченкiвськi днi.
   Учнi молодших класiв провели ранки "Наш Кобзар", учнi 5-6 класiв - класнi часи, бесiди, присвяченi життю та творчостi Тараса Шевченка, учнi 7-9 класiв - вечiр "Жiнки ку життi Кобзаря".
   Традицiйно пройшов урочистий мiтинг у погруддя Кобзарю, який вела учителька української мови та лiтератури Солов"єнко Олександра Леонидiвна. Лунали пiснi на слова Кобзаря, його вiршi у виконаннi кращих самодiяльних артистiв школи.
   Тарас наче сонце для нас! Хай свiтиться сонце!" (35)
  
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ В ШКIЛЬНIЙ ГАЗЕТI
  
   "Традицiйно пройшло свято 9 Травня - День Перемоги - 55 рiчниця - у Адамiвськiй громадi: вiдбувся святковий мiтинг, покладання квiтiв та гiрлянд до меморiалу загиблим воїнам; дiти та самодiяльнi артисти Адамiвського БК (учителi, колгоспники, культпрацiвники) показали спiвселянам концерт; пiсля концерту - святковий стiл для ветеранiв.
   За тиждень до свята пройшли зустрiчi з учасниками бойових дiй, вдовами учасникiв вiйни, на яких ветерани розповiли школярам та молодi про героїзм та жахи Другої свiтової.
   Вiчна пам"ять загиблим та померлим ветеранам! Потомки будуть їх пам"ятати!" (36)
  
  
  ПОВIДОМЛЕННЯ ПРО ЯРМАРОК ПЕДАГОГIЧНИХ IДЕЙ ТА ТЕХНОЛОГIЙ
  
  Шановний Валерiю Яковичу!
   Наказом по райво Ви приймаєте участь у заключнiй частинi обласної ярмарцi педагогiчних iдей та технологiй 13.05.2000 року у м. Одеса (Одеська ЗОШ ?16) разом iз Дранiшнiковою Т.О., Краснюк Л.О., Феденко В.М., та Блiновим Г.Ю.
   З повагою завiдуючий РМК Блiнов Г.Ю.
  
   На ярмарок я представив невелику за об"ємом роботу "Школа козацько-лицарського виховання - Берегиня духу села" (з досвiду роботи Адамiвської загальноосвiтньої школи I-II ступенiв Бiлгород-Днiстровського району)". Ця робота була належним чином оцiнена керiвництвом облуно й рекомендована до друку. Надрукована в жовтнi-груднi 2000 року в ?5-6 науково-педагогiчного журналу "Наша школа" (Одеса). Загальний об"єм статтi в журналi (iз додатками) - 16 сторiнок.
   Про нашу роботу з козацько-лицарського виховання в школi на педагогiчнiй радi я сказав так: "Те, що ми робимо зараз - лише пiдстрибування... Так ми працювати далi не будемо. Треба мати надiйний теоретичний фундамент. Над цим фундаментом школа буде працювати в новому навчальному роцi. Треба мати Гору, з якої ми будемо далеко бачити"... Хтось iз педагогiв додав: "I нас"...
   ... Прийшов час й нас побачили-почули...
  
  
  
  ПЛЕКАЄМО КОЗАКIВ, ВИХОВУЄМО ЛИЦАРIВ
  
   "Український народ з давнiх-давен культивував лицарськi традицiї виховання. Коли внаслiдок важких випробувань i гiрких поразок у наших спiввiтчизникiв падав дух, слабшала воля i вiра в свої сили, тодi на допомогу народу у важку хвилину приходили його вiрнi сини, безстрашнi лицарi, готовi прийняти мученицьку смерть заради спасiння своєї Батькiвщини вiд загарбникiв, такi як Северин Наливайко, Петро Сагайдачний, Iван Богун, Iван Гонта i тисячi iнших вiдомих i невiдомих народних героїв.
   Внаслiдок багатовiкового гноблення, духовної експропрiацiї, генетичної мутацiї та цiлеспрямованого змiшування народiв на територiї України, сталася втрата iсторичної пам"яти. Ось чому педагогiчний колектив нашої школи ставить своїм завданням вiдновлювати iсторичну пам"ять i народнi традицiї, виховувати людину, яка буде прагнути до самовдосконалення, активно будувати гiдне життя для себе i свого народу, вносити посильний внесок у змiцнення незалежної України та її процвiтання.
   Тому прiоритетним напрямком нашої системи виховання є формування у молодi iдеалiв - найважливiших компонентiв духовностi як окремої особистостi, так i всього народу. Козацька педагогiка виховує школярiв на лицарських традицiях, витiсняє рабську психологiю, засуджує тих, хто забув свою нацiональну приналежнiсть, заповiдi батькiв та дiдiв, проявляє пасивнiсть i байдужiсть до долi своєї країни i свого народу, слабкодухiсть та зневiру у власних силах. Таке виховання утверджує життя кожного як героїчне дiяння, високу духовнiсть, подвижництво в iм"я перемоги загальнонацiональних iдеалiв. Тому школа є моральним середовищем, що оточує дитину, гарантом виховання її як чесної людини та патрiота України.
   Чому ми обрали саме козацьку педагогiку? Вiдомо, що спiльної системи виховання для всiх народiв поки що не iснує. У кожного - своя, особлива, нацiональна система. Для нас органiчно близька саме козацька, тому що українцi - козацька нацiя. Козаки були типовими представниками нашого народу, втiлювали волелюбний нацiональний характер, виражали iнтереси народу. Вони створили самобутню i ефективну нацiональну систему виховання i освiти, яка не поступається європейськiй, а в чомусь i перевершує її - козацьку педагогiку. Творче вiдродження її на сучасному рiвнi забезпечить виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх, сильних духом громадян молодої України.
   Вся багатогранна навчально-виховна робота у нашiй школi здiйснюється на перевiрених вiками засадах української нацiональної iдеї, системi нацiональних цiнностей, якi мають водночас загальнолюдський змiст та характер. Педагоги нашої школи переконанi, що козацькi виховнi традицiї є сьогоднi рятiвними для молодi, яка потребує духовного пiдживлення. Ось чому ми будуємо свою роботу на козацько-лицарських традицiях, збагачуючи їх новими формами - фестивалями козацької пiснi та танцю, турнiрами, iграми та забавами.
   У березнi поточного року у нашiй школi райвно проводило кущовий семiнар вчителiв молодших класiв. Вчителi зi шкiл Приморського, Долинiвки, Вiльного, Софiївки, Благодатного i Авидiвки побували на уроках, якi проводилися пiд девiзом "Народнi герої - козаки-лицарi", були присутнi на урочистому прийомi школярiв у козачата.
   Коли семiнар закiнчився i гостi роз"їжджалися, одна з учительок вiдверто зiзналася:
   - Плакати вiд радостi хочеться - нарештi, у нас дух український прокидається!
   Ми показали гостям, як проводиться у школi класна робота з основних дисциплiн козацько-лицарського виховання, який включає курси "Вивчення свого роду i видатних козацьких родiв", "Iсторiя українського козацтва", "Українська козацька культура", "Система козацького тiловиховання", "Козацьке бойове мистецтво". Позакласна робота проводиться в гуртках i козацьких загонах у формi Козацької республiки (однiєї з форм дiяльностi самоврядування учнiвського колективу). Позашкiльна робота здiйснюється у дитячо-юнацькiй органiзацiї "Молода Сiч".
   У школi оформленi стенди з iсторiї козацтва i життя козацького куреня Адамiвської школи, ведеться козацький фотолiтопис. Тепер готуємо до друку збiрник "Козацько-лицарське виховання в школi", на 200 сторiнках якого, у супроводi iлюстрацiй, докладно розповiдається про досвiд роботи педколективу. Нашi школярi їздили на Велику Раду до Києва i Донецька. У своїй роботi ми знаходимо пiдтримку з боку керiвництва господарства, сiльської ради i козакiв Бiлгород-Днiстровської паланки. Чимало зусиль докладає наш педколектив, аби за такий короткий термiн зробити так багато у планi козацько-лицарського виховання.
   Сьогоднi ми маємо право вже говорити про тi набутки у справi козацько-лицарського виховання, якi одержанi у нас за цi три роки. Нашим учням-козачатам дуже властивi нацiональна самосвiдомiсть, патрiотизм i вiрнiсть iдеалам українського державотворення. Помiтне розумове, соцiальне та духовне зростання бiльшостi учнiв, а також духовний розвиток i етнонацiональне збагачення ментального досвiду вчителiв. Покращились дисциплiна, культура поведiнки i успiшнiсть школярiв. Наочно проявляється довiра, повага, вiдкритiсть у взаємостосунках мiж педагогами та учнями. Соцiально-культурне оточення, в першу чергу батьки, позитивно сприйняли тi змiни, якi сталися у школi i з дiтьми внаслiдок козацько-лицарського виховання. Ми твердо переконанi в тому, що обрали вiрний шлях, який сприяє пiдвищенню духовностi, зростанню нацiональної самосвiдомостi i патрiотизму у наших вихованцiв.
   Всi знають, що знамениту картину "Запорожцi пишуть листа турецькому султану" створив великий художник Iлля Рєпiн. Але мало кому вiдомо, що йому належать такi чудовi слова: "Нiхто на всьому свiтi не вiдчував так глибоко волi, рiвностi i братерства, як козаки". (37)
  
  
  ЛIТЕРАТУРА:
  
  23. Джура. ?1, травень 1998; ?2, червень 1998; ?3, липень 1998. Адамiвка.
  24. Джура та Дана. ?1, квiтень 1998. Адамiвка.
  25. Джура. ?4, серпень 1998; ?5, вересень 1998; ?8, березень 1998; ?9, травень 1999. Адамiвка.
  26. Берегиня. ?1, жовтень 1998. Адамiвка.
  27. Джура та Дана. ?2, жовтень 1998. Адамiвка.
  28. Козача. ?1, лютий 1999. Адамiвка.
  29. Берегиня. ?2, вересень 1999. Адамiвка.
  30. Берегиня. ?3, жовтень 1999. Адамiвка.
  31. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. ?4, 18.01.2000. Бiлгород-Днiстровський.
  32. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. ?24, 28.03.2000. Бiлгород-Днiстровський.
  33. Берегиня. ?4, грудень 1999. Адамiвка.
  34. В.Тимофєєв. Советское Приднестровье. ?34, 05.05.2000. Бiлгород-Днiстровський.
  35. Берегиня. ?5, березень 2000. Адамiвка.
  36. Берегиня. ?6, травень 2000. Адамiвка.
  37. В.Тимофєєв. Одеськi вiстi. ?93, 23.05.2000; ?95, 27.05.2000. Одеса.
  
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"