Тимофеев Валерий Яковлевич : другие произведения.

Заднiстрова Сiч. 2. Днiстровська Сiч

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Продовження...
  II. ДНIСТРОВСЬКА СIЧ.
  
  
  4. Сiчень - квiтень 2005. Третiй Гетьманат. Пакет установчих документiв Днiстровської Сiчi. Думки - вголос. Козацька педагогiчна конференцiя. Звiт про виконання заходiв з розвитку Українського козацтва в районi.
  
  
   Подiї пiзньої осенi - зими 2004 року продемонстрували переваги полiтичного iдеалiзму над полiтичним цинiзмом, iлюзiй - над суворою реальнiстю. Не можна сказати, що головною опорою В.Ющенка були найбiднiшi областi республiки. Вiдомо, що рiвень зарплатнi по всiй Українi був мiзерний. Утiм, у самому Києвi - осередку й головнiй рушiйнiй силi опозицiї - середня мiсячна платня дорiвнювала 1019 гривень. Цi, переважно не бiднi, люди бажали жити вiльно, без постiйного примусу, приниження й плазування перед владою. До таких людей належала й група журналiстiв центральних телевiзiйних каналiв (41 особа), якi заявили рiшучий протест проти "темникової" цензури дiючої влади. Водночас нiхто не може заперечити, що i в першому, i другому турах голосування чимало виборцiв без будь-якого адмiнiстративного тиску проголосували за В.Януковича. Регiональна самоiдентифiкацiя донеччан продиктувала масовi присяги на вiрнiсть "вибору Донбасу" - їхньому земляковi, який не зупинився перед тим, щоб встати на колiна перед шахтарями, благаючи про пiдтримку на виборах. Ганебною помилкою, грубою нетактовнiстю працiвникiв штабу В.Ющенка в Донбасi стало агресивне гасло "Победили немецких - победим донецких".
   Важливою рисою жителiв шахтарського краю здавна була бiетнiчнiсть (вiдчуття себе почасти українцями, почасти росiянинами), втрата або послаблення почуття нацiональної iдентичностi. Для багатьох "бiло-блакитних" першорядне значення мало економiчне виживання, а ситий Київ здавався ледь не паразитом, який живе за рахунок нелюдської шахтарської працi.
   В сучасному суспiльствi України мовне питання не є визначальним чинником консолiдацiї суспiльства. Головними для бiльшостi залишаються такi проблеми, як бiднiсть, низькi зарплати й пенсiї, неефективна система соцiальної допомоги, безробiття.
   Схiд та Пiвдень України урбанiзованi, мають статус регiонiв-донорiв, ще в 90-х роках створили низку проблем для київської влади. Але вони зберiгають лояльнiсть до центру, оскiльки їх експортнi операцiї орiєнтованi бiльше на Європу, нiж на Росiю.
   У Закарпаттi так i не склався "четвертий схiднослов"янський етнос" (русини), а iстотна допомога Києва в подоланнi масштабних екологiчних катаклiзмiв зумовила консолiдацiю мiсцевої елiти з республiканською владою.
   Пiсля оскарження виборчим штабом В.Януковича на чолi з Т.Чорноволом результатiв переголосування другого туру, Верховний Суд України почав розгляд скарг. Почались з"являтися наметовi мiстечка прихильникiв В.Януковича (Донецьк, Луганськ, Київ, Крим, Херсонщина, Днiпропетровщина, Миколаївщина, Запорiжжя, Одещина), якi не хотiли змiритися з поразкою. Однак за своєю масовiстю, рiвнем органiзованостi та тривалiстю всi цi виступи поступалися акцiям опонентiв.
   23 сiчня 2005 року в стiнах Верховної Ради вiдбулася iнавгурацiя В.Ющенка, який одержав як глава держави булаву, медальйон i печатку. 4 лютого Прем"єр-Мiнiстром була затверджена Ю.Тимошенко (13-й голова уряду з 1990 року). Лейтмотивом програми уряду Ю.Тимошенко стали назви її концептуальних роздiлiв: Вiра, Справедливiсть, Гармонiя, Життя, Безпека, Свiт. Команда прем"єра мала обмаль часу, щоб подати виваженi, глибоко обмiркованi цифровi показники цiєї програми, та ще й в умовах дефiциту державного бюджету. Спочатку уряд почав виконувати тi обiцянки, якi лунали на Майданi.
  
  
  
   У видавництвi "СП "Петрекс" надрукував книги:
  1. С.В.Тимофєєва, В.Я.Тимофєєв. Архiви козаччини Заднiстров"я. Видавництво "СП "Петрекс". Бiлгород-Днiстровський. 2003-2010.
   Документи та матерiали козацтв Заднiстров"я.
  Т. 7. Козаки Заднiстров"я. Частина 2. 2004. (11.01.2005). 176 стор.
  2. В.Я.Тимофєєв. Козацька педагогiка - сучасна освiта. Видавництво "СП "Петрекс". Бiлгород-Днiстровський. 2005. (29.04.2005).
  100 стор. Додатки.
  Стисло викладена методика створення i налагодження роботи молодiжних та дитячих козацьких осередкiв, школи козацько-лицарського виховання.
  Роздiли книги: Вступ. Школа козацько-лицарського виховання. I. Передумови створення шкiл козацько-лицарського виховання. Козацтво Заднiстров"я. Iсторична iнтерлюдiя. II. Козацька педагогiка й сучасна освiта. Педагогiчнi роздуми. III. Школа козацько-лицарського виховання (теоретичнi засади). Джерела козацько-лицарського виховання. Лiтература. Додатки.
  
  
  ТРЕТIЙ ГЕТЬМАНАТ
  
  22 сiчня 2005 року вiдбулася iсторична для Українського козацтва подiя: Президент України В.А.Ющенко згодився стати Гетьманом України, очоливши роз"єднане до сьогодення Українське козацтво.
  Сьогоднi уже можна однозначно констатувати, що Українське козацтво подолало кризу, котра заважала працювати i дiяти на повну силу i звiльнилося вiд негативних тенденцiй, якi панували в ньому.
  
   Українське козацтво вiдродилося у 1990 роцi (хоча його осередки на Українї з"явилися ще в кiнцi 1980-х рокiв). Першим Гетьманом козацтва був В.Чорновiл, другим - В.Мулява, третiм - I.Бiлас. При В.Чорноволi ця громадська органiзацiя накопичувала сили, розробляла теоретичне пiдґрунтя; при В.Мулявi - козацтво зросло численно та якiсно, але при I.Бiласi почало вироджуватися в замкнений клан нечисленних вищих офiцерiв, якi вiдкрито зневажали громаду й вважали простих козакiв бидлом.
  Показовою в цьому вiдношеннi було Велика Рада Українського козацтва, яка проходила в Тернополi ( пiзня осiнь 2002 року). Гетьман I.Бiлас вишикував делегатiв крайових (обласних) органiзацiй на плацу пiд дощем, окружив сердюками з нагаями, якi виганяли з ради незгодних iз поглядами отаманської верхiвки ("ми порадилися, а я вирiшив").
  Таке вiдношення розлютило козацьку громаду: крайовi органiзацiї та й просто окремi первиннi товариства почали виходити iз Всеукраїнської громадської органiзацiї Українське козацтво й утворювати свої - незалежнi - Козацтво України (Анатолiй Попович), Реєстрове Козацтво України (Анатолiй Шевченко), Вiйсько Запорозьке України (Дмитро Сагайдак), Запорозьке козацтво Низове (Анатолiй Ярош), Звичаєва Громада Українського козацтво (Євген Петренко), Характерне козацтво (Володимир Куровський ), Вiльне козацтво ( ), Об"єднане Козацтво України (Володимир Шовкошитий), жiноча козацька органiзацiя "Берегинi" (Ела Якимiв) та iн. Таке дроблення значно розпорошувало громаду й сприяло подальшому укрiпленню впливу козацького генералiтету, що на практицi проявлялося, зокрема в прийняттi гетьманатом одноосiбного або кулуарного рiшення з принципових питань.
  Так в травнi 2004 року Радою Генеральної старшини Українського козацтва було прийнято рiшення про пiдтримання козацтвом на виборах Президента України-2004 Прем"єр-Мiнiстра В.Януковича й викреслення iз реєстру козацтва генерал-отамана В.Ющенка, хоча за Статутом таке рiшення має право прийняти лише Велика Рада, за присутностi двох третин представникiв крайових громад. З аналогiчним порушенням був прийнятий i новий Статут Українського козацтва. На Великiй Радi вiн теж не обговорювався (саме тому в ньому закладенi такi положення, якi не притаманнi громадськiй органiзацiї, а швидше партiї чи вiйськовiй структурi - Гетьман може звiльнити отамана, котрого обрало товариство - тут ознаки одноосiбної диктатури i узурпацiя повноважень; Гетьман може призупинити дiяльнiсть одного товариства i утворити iнше в будь-якому регiонi - це стосується i його повноважних представникiв на мiсцях). Потiм пiшли перевiрки з Мiнiстерства юстицiї тих органiзацiй, що були зареєстрованi згiдно з Статутом 1992 р. з метою змусити перереєструвати їх за новим Статутом. Новий Статут в руках I.Бiласа запрацював на повну потужнiсть, коли потрiбно було розправитися з крайовими отаманами, якi свiй вибiр зробили на користь Вiктора Ющенка - їх було виключено з лав Українського козацтва. Фактично йшло знищення Українського козацтва через виключення кращих його представникiв i вихолощення самої сутi козацьких принципiв та iдеалiв. Це рiшення було останньою краплиною, яка переповнила чашу гнiву козакiв й iнiцiативна група скликала у груднi 2004 року Велику раду (1278 делегатiв iз 23 областей та АР Крим), на якiй Гетьмана I.Бiласа за узурпацiю влади було звiльнено вiд посади, скасовано рiшення щодо виключення козакiв iз лав Українського козацтва ( зокрема В.Ющенка ) й запропоновано просити згоди Президента на майбутнiй сiчневiй Радi 2005 року очолити козацтво України (козацтво звернулося до Президента з проханням прийняти атрибути козацької влади - звання Гетьмана України, як ознаку найвищої влади у державi Україна; Прапор Українського козацтва; Булаву Гетьмана України). У роботi цiєї Ради активну участь взяла делегацiя й нашого - Буджацького козацтва.
  Рада вирiшила: козацтво повинно мати державне спрямування. Має вiдновити роботу Координацiйна Рада при Президентовi України. Вона повинна стати дiєвим органом у справах козацтва. Вже йде мова i про Департамент Українського козацтва. Козацтво, в свою чергу, повинно стати моральним авторитетом держави у тих галузях, якi сьогоднi державою не охоплюються - починаючи з силових структур, прикордонної служби, охорони правопорядку; об"єднувати навколо себе iншi козацькi органiзацiї.
  Радi передували непростi переговори: не всi з близького оточення В.Ющенка схвально сприйняли iдею гетьманата.
  I ось ця Рада вiдбулася...
  
  21 сiчня 2005 року районна канцелярiя козацтва отримує телефонограму про термiни проведення Позачергової Великої ради Українського козацтва у Києвi на площi Богдана Хмельницького, формує делегацiю, яка цього ж числа виїжджає автобусом до столицi України.
  22 сiчня - ми (М.П.Скляренко, Л.Г.Городецький, В.Я.Тимофєєв, В.М.Воробйов, I.П.Оленєв, В.П.Горлачов, М.В.Врублевський ) в Києвi. Невеликий морозець, хмарно, вiтерець, лежить снiг.
  З 9 годин ранку на площi збираються козаки: київськi товариства, "захiдняки" (закарпатцi-прикарпатцi, тернопiльцi iз справжнiми гарматами), "схiдняки" (донетчани, луганцi, запорожцi), козаки iз пiвдня (одесити, миколаївцi, херсонцi, кримчани) та пiвночi. Нашi побачили друзiв-учасникiв "помаранчевої" революцiї, пiшли спомини.
  З 11.30 годинi шикуємося у козацьке Коло. Попереду пiдроздiлiв - крайовi отамани. Попереду "буджакцiв" - Скляренко М.П., одеситiв - Петько А.I. О 12-й - пiд"їжджає кортеж: В.Ющенко, Порошенко, О.Омельченко, Зiнченко, Азаров... Головний отаман Українського козацтва I.Вардинець та Генеральна старшина зустрiчають їх; Вардинець доповiдає Президенту України про готовнiсть делегатiв козацтва до ради.
  Далi - ритуал вiдкриття ради; спiваємо Гiмн України; гримлять козацькi гармати (до речi гримiли вони часто пiд час ради ).
  В.Ющенко дає згоду бути Гетьманом України. Йде ритуал посвяти: вручення булави, прапора-штандарта, покриття голови Вiктора Андрiйовича козацькими прапорами, ритуал iз зброєю (До Сiчi!), молитва за Україну ( читають святi отцi ), клятва-обiцянка Гетьмана... вперше на Українi за останнi 300 рокiв!
  Я - фотографую: здалеку, зблизька - крупним планом, зробив декiлька знiмкiв iз надвратної дзвiнницi Великої Софiї. Нас - фотографiв-аматорiв та професiйних (преса, телебачення) - багато; починається метушня - всi бажають бути поближче до Президента - Коло звужується за рахунок цивiльних мешканцiв Києва...
   Здивувало вiдсутнiсть охорони: лише один молодик намагається якось пiдтримувати порядок; нашi осавули та сердюки не при справi - В.Ющенко заборонив втручатися: є козацтву довiра!
  Президент-Гетьман України виголошує сучаснi завдання козацтва: об"єднання навколо козацької iдеї, приведення до вимог Конституцiї норм статуту, проведення в найближчий час Великої ради...
  З короткими промовами виступають В.Мулява, Генеральна старшина (I.Вардинець, Б.Лемчик, В.Лупiйчук, С.Аржевiтiн, Т.Чухлiб, П.Бровко, М.Потапенко), М.Пантелюк, В.Каленяк, крайовi отамани...
  По закiнченню спiваємо Гiмн України. Гуркотять козацькi гармати...
  ...Почався Третiй Гетьманат. Перший - Хмельниччина, Другий - Скоропадщина, Третiй - Ющенковщина... (27)
  
  
  ПАКЕТ УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТIВ ДНIСТРОВСЬКОЇ СIЧI
  
  1. КОНЦЕПЦIЯ
  
  Днiстровська Сiч - має стати потужною i впливовою дружинно-вiйськовою, громадсько-полiтичною, виховно-патрiотичною, консолiдуючою силою Бiлгород-Днiстровської громади (мiста та району).
  Виходячи з глибоко вкорiнених в народi iсторичних традицiй козацтва, прихильного ставлення до iдеї вiдновлення козацтва, його високого авторитету у рiзних шарах суспiльства, а також сучасних реалiй, доцiльними є такi головнi засади i принципи подальшої розбудови широкого козацького руху в Бiлгород-Днiстровськiй громадi:
  1. Основним принципом повинна стати "двоповерховiсть" структурної побудови козацтва Бiлгород-Днiстровської громади з видiленням його формальної (офiцiйної, державної, мунiципальної) та громадської (неформальної) частини.
  2. Офiцiйна (реєстрова, мунiципальна) частина козацтва Бiлгород-Днiстровської громади повинна бути представлена пiдроздiлами спецiального призначення, якi б, зокрема, взяли на себе:
  - охорону майна державних та господарських структур;
  - охорону громадського порядку;
  - утворення спецiальних груп швидкого реагування, оснащених необхiдною технiкою на випадок надзвичайної ситуацiї (пожежа, землетрус, буревiй та iн.);
  - утворення шкiл козацького виховання для морально-духовної пiдготовки молодого поколiння з використанням звичаєвих, морально-духовних, вiйськових та iнших традицiй козаччини.
  Громадська частина козацтва Бiлгород-Днiстровської громади повинна бути представлена єдиною i широкою мережею громадських органiзацiй рiзних рiвнiв, яки б, зокрема, взяли на себе:
  - комплексну дiяльнiсть по сприянню дiючiй українськiй армiї та флоту;
  - створення козацького вишкiльного стрiлецького центру для ветеранiв, воїнiв у запасi, який б дозволяв пiдтримувати i вдосконалювати свiй вiйськово-фаховий рiвень;
  - сприяння органам правопорядку на мiсцях (створення iнституту громадських дiльничних-iнспекторiв);
  - сприяння розвитку дiлових, економiчних структур козацтва Бiлгород-Днiстровської громади на базi звичаїв самозабезпечення, самореалiзацiї в умовах сучасного правового поля України (створення фонду матерiальної та iнтелектуальної допомоги);
  - iсторико-просвiтницьку та художньо-мистецьку дiяльнiсть серед населення, широкого загалу, що включає всi вiковi i соцiальнi групи незалежно вiд партiйної, конфесiйної та iншої приналежностi;
  - створення широкої мережi дитячо-юнацьких, молодiжних козацьких органiзацiй на основi вiкового досвiду вишколу молодого поколiння в дусi патрiотизму, культу здорового тiла i духу.
  4. Керiвництво двома структурами козацтва Бiлгород-Днiстровської громади - мунiципальною та громадською - за посадою здiйснює виборний голова (мiськвиконкому та (або) районної ради), який одночасно обiймає посаду Головного отамана козацтва Бiлгород-Днiстровської громади. Фiнансування мунiципальної структури козацтва Бiлгород-Днiстровської громади здiйснюється мiською та районною радами, господарськими структурами. Громадськi структури козацтва Бiлгород-Днiстровської громади дiють на основi самофiнансування при мунiципальнiй та державнiй пiдтримцi.
  5. Оперативне керiвництво козацтвом Бiлгород-Днiстровської громади здiйснює Наказний отаман, кандидатуру якого з числа отаманiв-керiвникiв козацтва Бiлгород-Днiстровської громади на паритетних засадах визначають Козацька Рада козацтва Бiлгород-Днiстровської громади та Головний отаман (виборний голова).
  6. Козацька Рада козацтва Бiлгород-Днiстровської громади включає Раду командирiв мунiципальних козацьких структур, Раду отаманiв козацьких, громадських органiзацiй та Раду Старiйшин.
  7. Вищим органом козацтва Бiлгород-Днiстровської громади є Велика Козацька Рада, яка складається iз всiх козакiв та козачок (молодикiв та берегинь) козацтва Бiлгород-Днiстровської громади. Велика Козацька Рада є правомочна, якщо на її зборах присутнi бiльше половини членiв козацтва Бiлгород-Днiстровської громади.
  
  2. ПОЛОЖЕННЯ
  
   Днiстровська Сiч (далi - ДС) - об"єднання громадян України, що проживають на територiї Бiлгород-Днiстровської громади (мiста та району) та вiдносять себе до козакiв.
   Мета iснування ДС - вiдродження козацької справи в її сучасному варiантi; популяризацiя звичаїв, традицiй та життєвих принципiв козакiв.
   Завдання, якi переслiдує ДС:
  1. Вiдродження нацiонального козацького духу, створення структур, якi разом iз державою працювали б над розбудовою стабiльного, безпечного, соцiального суспiльства.
  2. Виховання наступних поколiнь в дусi козацького лицарства, вiдданостi рiдному народовi; вiдродження козацьких лицарських традицiй в справi вiйськово-патрiотичного виховання молодi.
  3. Пiдтримка козацького вiдродження на Заднiстров"ї.
  4. Створення Сiчей як осередкiв таборового вишколу молодi.
  5. Охорона та захист навколишнього середовища.
  Напрямки роботи ДС:
  1. Козацька система здоров"я. Розробка та впровадження в практику життя козакiв козацької системи здоров"я.
   2. Козацька вiйськова справа. Оволодiння козаками сучасної вiйськової спецiальностi; практичнi знання в галузi володiння iсторичною зброєю.
   3. Козацький родовiд. Вивчення козаками свого родоводу.
   4. Козацькi традицiї. Впровадження в практику повсякденного життя козакiв iсторичних традицiй.
   5. Козацька iсторiя та культура. Вивчення козаками iсторiї козацтва та культурних надбань.
   6. Козацька духовнiсть. Впровадження в практику роботи козацького осередку надбань козацької духовностi (мораль, мистецтво, релiгiя).
   7. Козацьке самоврядування. Вивчення та впровадження в практику роботи козацького осередку основ козацького самоврядування (осучаснених).
  
  3. СТАТУТ
  
  1. Загальнi положення.
   1.1. Днiстровська Сiч (далi - ДС) є добровiльною, незалежною, позапартiйною, громадською органiзацiєю, яка здiйснює свою дiяльнiсть згiдно мiжнародними актами по захисту прав людини, своїми iсторичними традицiями, Конституцiєю України, чинним законодавством i цим статутом.
   1.2. Дiяльнiсть ДС будується на принципах добровiльностi, рiвноправностi, самоврядування, законностi та гласностi.
   1.3. Дiяльнiсть ДС розповсюджується на територiю Бiлгород-Днiстровської громади (мiста та району).
   1.4. ДС взаємодiє з державними установами та громадськими органiзацiями, що сприяють вiдродженню українського козацтва як на Українi, так i за її межами, розвиває спiвробiтництво з козацькими громадами всього свiту.
   1.5. Мiсцезнаходження керiвних органiв ДС:
   Штаб ДС - Одеська область, мiсто Бiлгород-Днiстровський, вулиця Радянська 3а, тел. 80974667174.
  
  2. Мета, завдання, дiяльнiсть ДС.
   2.1. Метою дiяльностi ДС є вiдродження козацької справи - сприяння захисту економiчних, полiтичних здобуткiв української нацiї, людської гiдностi, популяризацiї нацiональних звичаїв, традицiй та козацьких життєвих принципiв.
   2.2. ДС вирiшує такi завдання:
   - сприяє вiдродженню України як суверенної держави, її Збройних Сил, якi створенi як з оборонною метою, так i для пiдтримання порядку в державi;
   - сприяння вихованню наступних поколiнь у дусi нацiонального козацького лицарства, вiдданостi рiдному народу;
   - проведення заходiв з охорони та захисту навколишнього середовища;
   - пiдтримка нацiонально-культурного розвитку українцiв за межами України;
   - проведення роботи iз створення козацьких Сiчей i поселень як осередкiв розвитку традицiйних форм господарювання i навчання молодi на засадах козацьких традицiй;
   - боротьба проти впливу наслiдкiв тоталiтарної системи на життя рiзних верств населення України, а також проти утворення всiляких тоталiтарних структур.
  2.3. Напрямки дiяльностi ДС. ДС сприяє вiдродженню i розвитку:
   - нацiонального духу;
   - української мови;
   - збереженню духовних скарбiв i здобуткiв української нацiї;
   - нацiональних козацьких одностроїв i атрибутики, традицiй та обрядiв;
   - усної народної творчостi i кобзарства;
   - традицiйних козацьких вiйськових умiнь (козацької боротьби "гопак", володiння конем, тощо);
   - народної медицини, харчування i характерництва (характерник - народний цiлитель);
   - народної педагогiки;
   - дослiдження iсторiї України, популяризацiї та розвитку духовних надбань та культури;
   - народних промислiв;
   - вiльного господарювання;
   - ефективних форм захисту навколишнього середовища.
   2.4. ДС в порядку, передбаченому чинним законодавством:
   - координує роботу станiв (в мiстi Бiлгородi-Днiстровському та районi), всiляко пiдтримує їхню дiяльнiсть;
   - пропагує українську iсторiю i культуру, сприяє встановленню iсторичної правди про козацтво та його участь в державному, полiтичному, економiчному розвитку України;
   - сприяє увiчненню козацької слави, збереженню i вiдновленню пам"яток iсторiї i культури козацтва;
   - органiзовує козацькi табiрнi збори i проводить фольклорно-етнографiчнi експедицiї, присвяченi вивченню i розвитку духовних традицiй українського землi;
   - органiзовує i проводить культурно-просвiтницькi походи на конях, човнах та iнше;
   - здiйснює виробничу, господарчу дiяльнiсть;
   - проводить спортивнi змагання з козацьких вiйськових умiнь;
   - органiзовує i проводить конференцiї, семiнари, симпозiуми, виставки з питань дiяльностi ДС;
   - здiйснює видавничу дiяльнiсть;
   - органiзовує i пiдтримує дитячi та юнацькi козацькi органiзацiї, школи i табори, проводить виховну роботу серед молодi;
   - проводить роботу по створенню козацьких сiчей i поселень, де запроваджуються традицiйнi форми сiльського господарювання i народних промислiв;
   - сприяє становленню iсторичних назв мiст, сiл, вулиць, майданiв, збереженню i вiдновленню пам"яток культури українського козацтва;
   - спiвпрацює з вiйськовими органiзацiями України з питань дiяльностi ДС та з питань участi ДС у пiдготовцi юнакiв до служби у Збройних Силах України.
  
  3. Членство в ДС. Права i обов"язки членiв.
   3.1. Членство в ДС може бути iндивiдуальним i колективним.
   3.2. Iндивiдуальними членами ДС можуть бути громадяни України, особи чоловiчої статi будь-якої нацiональностi i соцiального походження з 18-рiчного вiку, якi пройшли випробувальний термiн 1 рiк, є активними прихильниками вiдродження i розвитку козацтва, здорового способу життя, визнають статут i сплачують членськi внески.
   3.3. Прийом у члени ДС проводиться на Радах згiдно до козацьких звичаїв за письмовою або усною заявою кандидата.
   3.4. Колективними членами ДС можуть бути трудовi колективи пiдприємств, установ, органiзацiй, громадськi об"єднання, якi сприяють реалiзацiї iдей i завдань ДС та пiдтримують його матерiально.
   3.5. До колективних членiв ДС приймає Рада ДС на пiдставi рiшень трудових колективiв пiдприємств, органiзацiй, установ.
   3.6. Стани ДС вирiшують свої внутрiшнi справи самостiйно, але у вiдповiдностi iз статутом ДС.
   3.7. Члени ДС мають право: вирiшального голосу на козацьких Радах; обирати i бути обраними в керiвнi органи ДС; брати участь у всiх заходах ДС; виносити на розгляд козацьких Рад. Будь-якi питання стосовно дiяльностi ДС; отримувати iнформацiю про заходи ДС; користуватись майном ДС у встановленому порядку; носити однострiй ДС з обладунком.
   3.8. Обов"язки членiв ДС: дотримуватись вимог статуту; брати активну участь у роботi ДС; пiдтримувати дiї та почини ДС морально i матерiально; виконувати рiшення керiвних органiв ДС; узгоджувати свої дiї iз Штабом; зберiгати i розвивати козацькi традицiї, оберiгати честь i гiднiсть козацького iменi, змiцнювати єднiсть ДС; пiклуватись про дiтей, ростити поколiння здорових морально i фiзично; сплачувати вступнi i членськi внески, розмiр яких встановлюється Радою ДС.
   3.9. Припинення членства в ДС можливе: за власним бажанням; в разi порушення цього статуту, а також за дiяльнiсть, яка завдала шкоду авторитету ДС. Рiшення про виключення приймається Радою ДС чи стану, пiсля чого може бути оскаржене до козацького суду. Рiшення про виключення колективних членiв приймаються Радою ДС.
  
  4. Структура i органи управлiння ДС.
   4.1. Первинним осередком ДС, який створюється за територiальним принципом або за одним з напрямкiв дiяльностi ДС є стан (сотня, курiнь).
   4.2. Сотнi (куренi) можуть об"єднуватись в полки (паланки), товариства (кошi).
   4.3. ДС складається iз станiв (в перспективi - iз сотень, полкiв, товариств (куренiв, паланок, кошiв)) згiдно з сучасним адмiнiстративно-територiальним подiлом.
   4.4. Сотнi, полки, товариства (куренi, паланки, кошi) входять в склад ДС на правах колективних членiв або його структурних одиниць.
   4.5. Керiвнi органи ДС складаються з Козацької Ради, Ради Отаманiв станiв i Штабу.
   4.6. Найвищим органом самоврядування ДС є Козацька Рада, яка складається iз членiв ДС (делегатiв) i скликається не рiдше нiж один раз на рiк. Представництво, час i мiсце проведення Козацької Ради, а також порядок денний визначає Рада Отаманiв станiв, в окремих випадках - Штаб. Козацька Рада є повноважною, якщо на нiй присутнi не менше 2/3 членiв, (обраних делегатiв).
   4.7. Козацька Рада може скликатися позачергово по вимозi 1/3 станiв, або одного з вищих органiв ДС (Ради Отаманiв станiв, Штабу).
   4.8. Козацька Рада: визначає i затверджує основнi принципи, стратегiю, завдання i напрями дiяльностi ДС; затверджує статут, вносить в нього змiни i доповнення; обирає отамана ДС (голову Ради Отаманiв станiв), Штаб, контрольно-ревiзiйну комiсiю i Суд честi строком на 1 рiк; утворює Раду почесних козакiв ДС (сiчовi дiди); заслуховує звiт отамана ДС про роботу Штабу i звiт контрольно-ревiзiйної комiсiї; розглядає рiшення Штабу в найважливiших справах господарчого, фiнансового i спiрного характеру; затверджує кошторис витрат; визначає повноваження Ради Отаманiв станiв; затверджує положення про членськi внески, Суд козацької честi, молодiжнi органiзацiї ДС, козацьку старшину, символiку, строї, ревiзiйнi комiсiї i iншi положення, вносить до них змiни.
   4.9. У перiод мiж Козацькими Радами керiвництво дiяльнiстю ДС здiйснює Рада Отаманiв станiв, яка збирається не рiдше, нiж раз на три мiсяцi i пiдзвiтна Козацькiй Радi.
   4.10. Рада Отаманiв станiв:
   Складається з Головного Отамана ДС, Отаманiв станiв, Старшини ДС (членiв Штабу), (отаманiв Товариств, Полкiв, Сотень - Кошiв, Паланок, Куренiв). Виступає законним представником iнтересiв ДС. Звiтує перед Козацькою Радою ДС. Заслуховує звiти Головного Отамана про роботу Штабу за минулий перiод. Приймає рiшення про скликання позачергової Козацької Ради ДС. Затверджує структурнi змiни в Штабi. Має право накладати вето на накази Головного Отамана чи його заступника, якщо вони суперечать рiшенням Козацької Ради i чинному законодавству, або на прохання одного з об"єднань ДС i передавати їх на остаточне вирiшення Козацькою Радою (рiшення приймається простою бiльшiстю голосiв). Може висловлювати недовiру Головному Отаману i ставити питання перед Козацькою Радою ДС про його переобрання (рiшення приймається простою бiльшiстю голосiв).
   4.11. Виконавцями рiшень Козацької Ради ДС є Головний Отаман ДС, Отамани станiв, Штаб.
   4.12. Головний Отаман ДС:
   Обирається термiном на один рiк Козацькою Радою ДС в день свята Покрови Пречистої Богоматерi; обраному Головному Отаману Козацька Рада ДС доручає вiдзнаку (булаву, пернач), як символ влади. Може обиратися не бiльше як на три строки поспiль. Представляє iнтереси Козацької Ради на всiх рiвнях органiв влади i в мiжнародних органiзацiях, у взаємовiдносинах з державними установами, громадськими i мiжнародними органiзацiями, громадянами, з iншими органiзацiями. Дiє без довiреностi вiд iменi ДС. Органiзовує виконання рiшень Козацької Ради ДС й Ради Старiйшин (Штабу). Органiзовує i проводить засiдання Штабу. Пiдписує рiшення Козацької Ради ДС i Штабу. Пiдписує всi фiнансовi документи i дiловi листи, визначає своїм наказом коло осiб, якi мають право пiдпису, особисто контролює роботу Писаря, Скарбника i всього Штабу. Органiзовує дiяльнiсть ДС i Штабу у вiдповiдностi з цим Статутом та чинним законодавством. Несе повну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть Штабу перед Козацькою Радою ДС. Видає на виконання статутних завдань розпорядження, обов"язковi для виконання ДС. Вносить на затвердження Козацької Ради, а при потребi на засiдання Штабу (Ради Старiйшин) кандидатiв до Штабу i клопочеться перед цими органами про звiльнення з посади тих членiв Штабу, якi не справляються з покладеними на них обов"язками, зловживають посадовим становищем або заплямували себе в моральному планi.
   4.13. Писар (Начальник Штабу) - Заступник Головного Отамана виконує обов"язки Головного отамана ДС у разi його вiдсутностi, або за наказом Головного Отамана ДС. Обраному Писарю Козацька Рада ДС доручає пернач, як символ влади.
   4.14. У вiдсутностi Головного Отамана ДС або для виконання певної роботи Головним Отаманом призначається Наказний Отаман.
   4.15. Штаб (Канцелярiя):
   Виступає законним представником iнтересiв ДС. Координує роботу станiв та об"єднань ДС. Приймає рiшення з поточних питань, якщо вони не вiднесенi до компетенцiї вищих органiв ДС. Готує всi необхiднi документи i матерiали. Виносить на розгляд Козацької Ради ДС i Штабу проект кошторису витрат i програму заходiв ДС. Веде загальний реєстр ДС. Самостiйно формує, в межах видiлених коштiв, штат працiвникiв ДС, самостiйно розподiляє страховий фонд i фонд заробiтної плати. Проводить облiк об"єднань та осередкiв ДС, видає їм вiдповiднi посвiдчення про права та привiлеї. Пiдзвiтний Козацькiй Радi ДС.
   4.16. Ревiзiйна Комiсiя ДС:
   Ревiзує дiяльнiсть ДС. Ревiзiйна Комiсiя обирається Козацькою Радою в кiлькостi 3 чоловiк строком на один рiк (старшина не може входити до складу Ревiзiйної Комiсiї). Перевiряє роботу Ради Отаманiв, Штабу, здiйснює контроль за надходженням i витратою коштiв i матерiалiв, правильнiстю ведення документацiї. Пiдзвiтна тiльки Козацькiй Радi ДС. Роботу куренiв i об"єднань перевiряють власнi комiсiї.
   4.17. Повноваження iнших органiв ДС визначаються окремими положеннями якi затверджуються рiшеннями Ради Отаманiв.
   4.18. Вищим органом стану (Товариства, Полку, Сотнi - Коша, Паланки, Куреня) є Рада, яка збирається не рiдше одного разу на рiк.
   4.19. Рада Стану, Товариства ,Полку, Сотнi, Коша, Паланки, Куреня вирiшує всi питання самоврядування, розпоряджається коштами та майном, обирає строком на один рiк отамана, писаря, суддю, осавула, обозного, хорунжого, скарбника, iншу козацьку старшину.
   4.20. В разi потреби у об"єднаннях може створюватись Мала Рада.
   4.21. Рада має право висунення учасникiв товариства на вибори до мiсцевих, районних, обласних, республiканських органiв влади i управлiння.
   4.22. Козаки можуть об"єднуватись в рамках ДС в цехи за напрямками дiяльностi (кобзарi, художники, гончарi, ковалi, бджолярi i т.п.) i в земляцтва, при цьому дотримуючись статуту.
  
  5. Кошти i майно ДС.
   5.1. ДС має кошти на банкiвських рахунках та своє майно.
   5.2. Кошти ДС складаються з:
   Членських внескiв вiд колективних членiв та iндивiдуальних членiв. Вiдрахувань вiд прибуткiв створених власних пiдприємств i органiзацiй. Банкiвського кредиту на виконання статутних завдань. Надходжень вiд проведення культурно-масових, спортивних i iнших заходiв, лотерей, лекцiй, виставок, видавничої дiяльностi, пожертвувань членiв ДС. Добровiльних пожертвувань, заповiтiв та iнших внескiв приватних осiб, установ, пiдприємств та органiзацiй України та з-за кордону. Iнших надходжень, якi не суперечать закону.
   5.3. Кошти ДС використовуються у вiдповiдностi з чинним законодавством на проведення заходiв, передбачених статутом, органiзацiйно-господарськi потреби та утримання штатного апарату.
   5.4. Майно ДС складається iз будiвель, споруд, основних засобiв виробництва, пiдприємств, засобiв транспорту i зв"язку, жилого фонду, культурних i iсторичних цiнностей та iншого.
   5.5. Право розпоряджатися коштами та майном ДС належить Радi Отаманiв ДС, яка несе вiдповiдальнiсть за своєчасне надходження коштiв та їх правильне використання.
  
  6. Правовий статус ДС.
   6.1. ДС та стани є юридичними особами, що можуть мати рахунки в банках, печатки, штампи, емблеми та iншу символiку, яки затверджуються Козацькою Радою та реєструються у порядку, передбаченому чинним законодавством.
   6.2. Виступає позивачем i вiдповiдачем в судах i арбiтражах.
   6.3. ДС не несе вiдповiдальнiсть за кошти i майно станiв (товариств, Полкiв, Сотень - Кошiв, Паланок, Куренiв) чи Сiчей.
   6.4. ДС, Стани, Товариства, Полки, Сотнi (Кошi, Паланки, Куренi), а також Сiчi керуються у своїй дiяльностi цим Статутом.
   6.5. Доповнення i змiни до Статуту вносяться Головним Отаманом ДС, Отаманами станiв, Штабом з наступним затвердженням Козацькою Радою ДС.
  
  7. Припинення дiяльностi ДС.
   7.1. Дiяльнiсть ДС може бути припинена в разi реорганiзацiї або лiквiдацiї за рiшення Козацької Ради ДС, якщо за це проголосувало бiльше 2/3 членiв (делегатiв), або в iнших випадках, передбачених чинним законодавством.
   7.2. Лiквiдацiя ДС проводиться у встановленому порядку лiквiдацiйною комiсiєю, призначеною Козацькою Радою ДС.
   7.3. В разi припинення дiяльностi ДС його майно та кошти за рiшенням лiквiдацiйної комiсiї направляються на цiлi, передбаченi статутом, або використовуються в установленому порядку.
  
  4.ПРОГРАМА
  
  1. Мета.
  Враховуючи унiкальнiсть козацтва як соцiального явища свiтового масштабу, воно несе в собi неосяжний нацiонально-духовний, морально-виховний i вiйськово-патрiотичний потенцiал; що козацтво є наша українська форма демократiї та державностi, форма вiйськового устрою; що структура органiзацiї козацтва легко вписується в адмiнiстративний устрiй України i пiдкрiплює його, МЕТОЮ козацького руху є розбудова української держави через духовне об"єднання та мобiлiзацiю енергiї народу на економiчне процвiтання i пiдняття добробуту людей на свiтовий рiвень. Днiстровська Сiч - складова козацтва.
  
  2. Принципи органiзацiї дiяльностi.
  Козацьке товариство розбудовується i дiє на принципах: добровiльностi; широкої демократiї, узгодженостi iз законами України; високої духовностi; самофiнансування i самозабезпечення; патрiотизму i вiдданостi нацiональним традицiям, нацiональнiй iдеї; розподiлу козацтва на двi великi частини: реєстрового i нереєстрового.
   До реєстрового козацтва вiдносяться тi козаки, якi задiянi у виконаннi службових обов"язкiв. За це вони платнi не отримують, а тiльки користуються моральними та деякими матерiальними пiльгами.
   Нереєстрове козацтво не задiяне у виконаннi службових обов"язкiв i займається господарською дiяльнiстю, культурою, спортом, духовним вихованням.
   Органiзацiйною формою реєстрового козацтва є Отаманський стан (Добровiльна Козацька дружина). На цей стан покладаються всi завдання територiальної оборони. Крiм того, такий стан несе високу iдейно-виховну функцiю, як по вiдношенню до молодi, так i всього населення.
   Спираючись на осередки на виробництвi, органiзацiях, на базi Товариства сприяннi оборонi України створюються територiальнi органiзацiї (стани). Вони використовуються як добровiльнi козацькi народнi дружини для допомоги мiсцевiй владi, мiлiцiї у пiдтримцi громадського порядку. Тому вони використовують стани-пункти громадського порядку i контролюють всi кримiногеннi райони населених пунктiв. За це козаки повиннi користуватись пiльгами, якi обумовленi законними актами Верховної Ради, мiсцевих рад i захищенi соцiально Положенням про добровiльну народну козацьку дружину (ДНД).
  
  3. Джерела фiнансування.
   3.1. Поки нема закону про козацтво, для виконання такого завдання як допризовна пiдготовка, вишколенi табори, спортивнi змагання, рятiвнi команди використовуються кошти з узгодженням таких мiнiстерств, як Мiнiстерство освiти, Мiнiстерство молодi та спорту, МНС - та частина заходiв, яка спiвпадає з планами цих мiнiстерств й може бути профiнансована за їх рахунок.
   Для цього Штаб iнiцiює заходи, розробляє кошторис, узгоджує з вiдповiдними управлiннями i проводить заходи спiльно з цими управлiннями.
   При функцiонуваннi ДНД ДС видiляються кошти з мiсцевого бюджету.
   3.2. Охоронна дiяльнiсть. Для органiзацiї охоронної дiяльностi засновується ДС охоронна фiрма (засновником виступає Рада отаманiв). Назначається директор. Розробляється пакет необхiдних документiв для отримання лiцензiй через управлiння державної охорони.
   Укладаються договори. Кожен козак-охоронець здає залiки (в УДСО), отримує спецiальне посвiдчення. Органiзацiєю охоронної служби займаються досвiдченi офiцери ЗСУ, МВД, СБУ, НГУ, Прикордонних вiйськ. На базi охоронної фiрми формується Осавульський стан.
   3.3. Самозабезпечення. Кожен козак має однострiй по встановленим зразкам за свiй кошт, купляє дозволену зброю для себе. Це справа його честi. Як правило, козак дає клятву-присягу в повнiй екiпiровцi.
   3.4. Самофiнансування. Всi козаки повиннi платити внески. На пiдприємствах, господарствах рiзних форм власностi за бажанням колективу чи керiвництва створюються козацькi органiзацiї. Отаманом, як правило, призначається-обирається керiвник пiдприємства, який дбає про заробiтну плату своїх козакiв, перераховує їх членськi внески (за заявою козака) у вiдповiдну канцелярiю (штаб), спонсоруючи заходи. Утворення власних пiдприємств, як козацьким осередком так i ДС. Утворення iнформацiйно-маркетингового центру для обслуговування Асоцiацiї пiдприємств, власниками яких є окремi козаки, для забезпечення потоку товарiв. При цьому передбачається процент на рахунок осередку. Створення iнтелектуально-мозкового штабу. Нацiонально свiдомi кадри серед науковцiв пiдприємств пiдбираються шляхом клопiткої iндивiдуальної роботи. Розробляється банк iдей. Дозрiла iдея переводиться в бiзнес-план, який втiлюється в життя i приносить дiвiденти. Кредитна спiлка створюється для самокредитування козакiв, козацьких пiдприємств, заходiв.
  
  
  3. Дiяльнiсть ДС.
   Дiяльнiсть ДС проводиться i органiзується канцелярiями (штабами) за напрямками:
   Органiзацiйному - створити монолiтну, дисциплiновану, мобiльну i ефективну структуру органiзацiї.
   Духовно-iдеологiчному - укрiпити козацький дух, пiдняти свiдомiсть членiв органiзацiї, їх нацiональну гордiсть, проводити християнську мораль, прищепити членам органiзацiї почуття гiдностi i честi козака, а також братолюбства.
   Фiнансово-господарському - забезпечити дiяльнiсть органiзацiї, привчити козака до господарювання на своїй землi, економiчно захистити членiв органiзацiї.
   Вiйськово-патрiотичному - оволодiння навиками вiйськового мистецтва, володiння зброєю, виховання любовi до Батькiвщини, її iсторiї.
   Молодiжному - втiлити у виховний процес систему козацької педагогiки та психологiї, яка передбачає вирощування здорового поколiння, сильного духом i тiлом, з високою свiдомiстю i мораллю. Дiяльнiсть охоплює як чоловiче населення, так i жiноче.
  
  5. Кiнцевий результат виконання Програми.
   В результатi цiєї дiяльностi маємо створити масову органiзацiю на територiї Бiлгород-Днiстровської громади (мiста та району), на яку спирається влада в державотвореннi. Це зробити реально можливо, бо в душi кожного українця живуть козацькi гени. Органiзувати, створити систему господарств, пiдприємств, органiзацiй рiзних напрямкiв дiяльностi. Пiдвищення добробуту козакiв через надання робочих мiсць, пiдвищення платнi. Очищення масової культури вiд впливу низько духовних нашарувань - проведення культурних заходiв в дусi нацiональних традицiй i кращих творiв. Залучення жiноцтва до вiдродження нацiональних традицiй мистецтва, обрядiв, ремесел тощо. Боротьба з бiднiстю i безкультурнiстю. Охорона навколишнього середовища.
  
  5. ЗАХОДИ
  
  Љ Заходи Термiни Вiдповiдальнi
  1. Органiзацiйна робота.
  1 Утворення Штабу. 01-03. 2005 О
  2 Проведення засiдання Штабу (Ради отаманiв). Щомiсячно О, П
  3 Проведення Козацької Ради. Щопiвроку О, П
  4 Iндивiдуальна робота з становими отаманами i старшиною, вивчення органiзацiйної документацiї. Остання субота щомiсячно О, П
  5 Органiзацiя штабної роботи в станах. Органiзацiя зв"язку. 03-05.2005 О, П
  6 Установлення контактiв з командуванням пiдроздiлiв ЗСУ, НГУ, МВС,МНС, Прикордонних вiйськ, Митницi 01-06.2005 О, П, Об, Бу
  7 Проведення методичних зборiв з отаманами станiв, писарями, обозними (на базах станiв) Щоквартально О, П
  8 Проведення методичних зборiв з осавулами. Щоквартально О, П, Ос
  9 Проведення методичних зборiв з бунчужними та хорунжими. Щоквартально О, П, Бу, Хо
  10 Складання загального реєстру органiзацiйно-штатної структури ДС. До 04.2005 П
  11 Пiдготовка пакету документiв (Положень, Програм, Статуту та iн.) для станових товариств. До 04.2005 О, П
  12 Вiдпрацювання iз писарями порядку та механiзму присвоєння козацьких звань та нагород. До 07.2005 О, П
  13 Вiдпрацювання органiзацiйно-штатної структури реєстрового та нереєстрового козацтва ДС, системи управлiння, членства, порядку проходження служби. До 12.2005 О, П
  14 Смотри станiв ДС. Щоквартально О, П
  15 Органiзацiя територiальних роїв Отаманського стану з утворенням ДНД ДС. До 08.2005 О, П
  16 Приведення статутiв станiв у вiдповiднiсть iз статутом ДС. До 12.2005 О, П, отамани та писарi станiв
  2.Фiнансово-господарська робота.
  
  17 Розробити i втiлити в життя "Систему самозабезпечення i самофiнансування козацьких пiдроздiлiв". О, отамани станiв До 12.1996
  18 Органiзувати Асоцiацiю козацьких пiдприємств. Об До 07.1996
  19 Забезпечити регулярнiсть поступлення членських внескiв. Щомiсячно Об
  20 Органiзацiя централiзованого виготовлення посвiдчень. 09.2005 П, Ск
  21 Органiзацiя Кредитної Спiлки. 12.2005 Ск
  22 Органiзацiя економiчного координацiйного центру по створенню банку iдей i втiлення їх в життя. До 09.2005 Об
  23 Створити i налагодити роботу господарчого двору. До 12.2005 Об
  24 Створити Благодiйний фонд соцiально-економiчного захисту ДС. До 01.2005 Об
  25 Залучити колективними членами громадськi органiзацiї ДС пiдприємства на територiї Бiлгород-Днiстровської громади. Протягом 2005 О, П
  26 Розробити та затвердити кошторис прибуткiв-витрат ДС на рiк. 01.2005 й надалi щорiчно до 12. О, П, Ск
  27 Розробити Положення про членськi внески з фiзичних осiб та органiзацiй-колективних членiв. 12.2005 П, Ск
  3. Духовно-iдеологiчна робота.
  
  28 Пiдбiр священика i органiзацiя його призначення на посаду капелана ДС. До 03.2006 О, Бу
  29 Вiдпрацювання плану-графiка участi в проведеннi релiгiйних свят. До 02.2005 й надалi щорiчно П, Бу
  30 Органiзувати в ДС козацький творчий колектив. Протягом 2005 П, Бу
  31 Створення прес-центру i друкованого органа ДС. Протягом 2005 О, П
  32 Створити жiноче товариство ДС. Протягом 2005 О, П
  33 Органiзувати збiр матерiалу з iсторiї козацтва Заднiстров"я. З 2005 Старшина АОК
  34 Вiдпрацювання плану-графiка участi в проведеннi державних свят. До 02.2005 й надалi щорiчно П, Бу
  35 Заснування архiву фотокiновiдеоматерiалiв проведених заходiв, пiдбiрку друкованих матерiалiв. З 2005 й надалi постiйно П, Бу
  36 Скласти реєстр пам"яток iсторiї козаччини на територiї Бiлгород-Днiстровської громади. Протягом 2005 П, Бу
  37 Створити музей iсторiї козаччини ДС. До 03.2005 П, Бу
  38 Проробити питання створення козацької церкви на територiї Бiлгород-Днiстровської громади. З 2008 О, П, Бу
  4. Вiйськово-патрiотична робота.
  
  39 Провести облiк вiйськовозобв"язаних, вiдставникiв та запасникiв в ДС. До 06.2005 П
  40 Органiзовувати вiйськово-патрiотичнi збори-таборування на базi станiв. Щопiврiччя П
  41 Провести реєстр мiсць козацької (солдатської) слави на територiї Бiлгород-Днiстровської громади. Протягом 2005 Бу
  42 Встановити контакт з ветеранськими органiзацiями Бiлгород-Днiстровської громади i узгодити плани роботи. 01.2005 й надалi щорiчно П, Бу
  43 Органiзувати й разом з ТСОУ провести змагання з вiйськово-технiчних видiв спорту. 05 щорiчно П, Бу
  44 Органiзувати Отаманський стан ДС. 06.2005 О, П
  45 Розробити систему безпеки. Протягом 2005 О, П
  46 Пiдготовити проекти Положень про козацьку вiйськову пiдготовку. До 12.2005 П, Бу
  47 Мати постiйний контакт з керiвництвом народної освiти i цiкавитися на якому рiвнi викладається iсторiя козаччини. Постiйно Старшина
  5. Робота з молоддю.
  
  48 Втiлення в практику роботи ЗОШ на територiї Бiлгород-Днiстровської громади козацько-лицарського виховання молодi. З 2005 Старшина
  49 Органiзацiя спортивних клубiв з нацiональних видiв бойових мистецтв. Проведення зборiв. З 2006 Бу
  50 Зустрiчi в навчальних закладах з вихованцями. Допомога матерiальна та духовна. Постiйно Старшина
  51 Органiзацiя оздоровчих спортивних таборiв разом iз керiвництвом навчальних закладiв, вiддiлiв освiти, фiзкультури i спорту. Щорiчно в 05-08 Старшина
  52 Органiзацiя краєзнавчих туристичних походiв шкiльної молодi разом з вiддiлами освiти, фiзкультури i спорту. Щорiчно в 05-08 Старшина
  53 З участю молодiжних козацьких органiзацiй започаткувати дослiдження "Звичаєве право козаччини i Конституцiя Пилипа Орлика". З 09.2005 П, Бу
  54 При дiючих станах ДС утворити при школах Бiлгород-Днiстровської громади школи козачат та джур (Сiч). З 2005/2006 н.р. О, П. Бу
  
  Примiтки: Отаман - О, Писар - П, Обозний - Об, Бунчужний - Бу, Осавул - Ос, Хорунжий - Хо, Скарбничий - Ск.
  
   Працював над завданнями сучасного козацтва Заднiстров"я - "Думки - вголос".
  
  
  ДУМКИ - ВГОЛОС
  Загальнi тенденцiї розвитку сучасного козацтва України (Буджак), Росiї, Бiлорусi, Приднiстров"я. Нотатки Козака
  
   1. На теренах, де козацтво iснувало споконвiчно - в Українi. На Дону, Кубанi, Тереку, а також у мiсцях, де козацтво було створено Росiйською iмперiєю для виконання призначених йому специфiчних функцiй (Буджак - Вiйська: Буткальських козакiв, Азовське, Дунайське-Новоросiйське, Катеринославське, Усть-Дунайське, Буджацьке, Чорноморське), вiдбулася втрата традицiй через фiзичне винищення значної частини козакiв i членiв їхнiх сiмей (1919-1920 роки - "розкозачування"), депортацiї козацького населення в iншi мiсця (20-30-тi роки ХХ столiття), а в мiсцях традицiйного проживання - розбавлення чужинцями-некозаками (20-40-вi роки ХХ столiття). Такий стан був на початок 90-х рокiв ХХ столiття, коли в Радянському Союзi почався бурхливий рух визволення вiд гнiту тоталiтарного комунiстичного режиму, вiдомий пiд назвою "перебудова". Оскiльки козаки є суспiльною категорiєю, здатною до самовiдновлення, то природно, що почався рух за вiдродження козацтва, який охопив Україну (в Українi 15.09.1990 року вiдбулась Установча козацька Рада, на якiй представники регiональних козацьких органiзацiй об"єднались в єдину органiзацiю - Українське козацтво. Статут його був зареєстрований Мiнюстом України 17.03.1993 року), Росiйську Федерацiю, Приднiстров"я, а згодом i Бiлорусь.
   2. Рiвень нормативно-правового забезпечення вiдродження та розвитку козацтва в Українi, Росiйськiй Федерацiї, Республiцi Бiлорусь та Приднiстров"ї здебiльшого вiдповiдає рiвню розвитку сучасного козацтва в цих державах, а також рiвню зацiкавленостi владних структур в iснуваннi такої iнституцiї, та у впровадженнi в збройнi сили, як i в суспiльство взагалi, традицiй, набутих козацтвом впродовж усiєї iсторiї його iснування.
   Законодавча база для вiдродження українського козацтва розвинута дуже слабо i складається лише з кiлькох Указiв Президента України:
   - Про вiдродження iсторико-культурних та господарчих традицiй Українського козацтва, Љ14/95 вiд 04.01.1995 року;
   - Про день Українського козацтва, Љ966/99 вiд 07.03.1999 року;
   - Про Координацiйну Раду з питань розвитку Українського козацтва, Љ1283/99 вiд 06.10.1999 року;
   - Про Положення про Координацiйну Раду з питань розвитку Українського козацтва з доданим до Указу Положенням, Љ1610/99 вiд 22.12.1999 року;
   - Про Нацiональну програму вiдродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки з доданою до Указу Нацiональною програмою, Љ1092/2001 вiд 15.11.2001 року.
   Нерозвиненость законодавчої бази вiдродження та розвитку Українського козацтва може бути пояснена тим, що процес розбудови козацьких органiзацiй в Українi iде мляво.
   3. Iстотною перешкодою розвитку козацтва є концептуальна невизначенiсть цього процесу.
  Процес розбудови козацьких органiзацiй в Українi iде мляво; це визначається, в першу чергу, вiдсутнiстю концептуальної визначеностi iснування козацтва в Українi, його мiсця в системi оборони сучасної держави Україна.
  На сучасному етапi в Українi, Росiйськiй Федерацiї та Бiлорусiї козацтва вiдроджуються головним чином як громадськi органiзацiї з культурологiчними, господарськими, виховними, охоронними та iншими функцiями. Трансформацiя цих органiзацiй у вiйськовi не передбачається.
  В Приднiстров"ї на рiвнi Закону визначено, що козацтво виступає як громадський рух з воєнiзованим характером дiяльностi, а головним його завданням є захист Вiтчизни, сприяння змiцненню та розвитку державностi i державної влади.
  На Українi, очевидно, що роль козацтва в майбутньому має посилитись, особливо в зв"язку зi скороченням збройних сил i переходу до професiйної армiї. Велика кiлькiсть офiцерiв, звiльнених в запас, може поповнити ряди козацтва. А це вимагатиме також i належної нормативно-правової бази.
  Спроба сучасних реформаторiв збудувати нове суспiльство з орiєнтацiєю лише на економiчнi, ринковi розрахунки, неминуче провалиться. Суспiльство засновується лише на iдеї моральностi й цементується духовними прагненнями народу. Iдеологiя козацтва фундується на таких засадах: Християнство (Православ"я), прагнення до "Народовладдя" та самоврядування в органiзацiї свого життя й на усвiдомленнi святого свого обов"язку - захищати рiдну українську землю й українську державнiсть ("Душу - Богу! Серце - Людям! Життя - Батькiвщинi! Честь - нiкому!"). Це стало в перебiгу вiкiв свого роду генетичною особливiстю козацького характеру. Й в сучасному суспiльствi, коли значний вiдсоток населення України розгубив, не мав або розмiняв свої iдеали на "речовизм" та долари, козацтво за рядом обставин стало найбiльш стiйким носiєм нацiонально-iсторичних традицiй українського народу, здатне зiграти роль свого роду каталiзатора громадської самосвiдомостi, очолити всенародний рух за вiдродження України-Батькiвщини.
  Сучаснi змiни геополiтичної ситуацiї (тероризм, територiальнi претензiї Румунiї до України - Буджак) висунули на порядок денний питання про додатковi гарантiї захищеностi та безпеки, територiальної, державної цiлiсностi, забезпечення мирного проживання населення, пiдтримка на достатньому рiвнi мобiлiзацiйних ресурсiв. Цими обставинами в теперiшнiй час продиктована увага державних структур до українського козацтва.
  Але якщо об"єктивно та тверезо проаналiзувати процеси, якi в теперiшнiй час йдуть в українському козацтвi, то ми побачимо, що саме козацтво поки ще розпорошено й неорганiзоване. I причин для цього бiльш нiж достатньо.
  По-перше, козакiв розпорошують тi, хто не бажає появи на полiтичнiй аренi України нової грiзної громадської сили. Для цього козакiв утягують до рiзних апаратних та партiйних iгор. Сучасний козацький рух лише встиг набрати силу, а в його середовищi через 75 рокiв пiсля революцiї з"явились "бiлi" й "червонi", "самостiйники" й "державники", "нашi" й "не нашi", якi готовi знову зхрестити шаблi.
  По-друге, розпорошеностi цiєї пiдсобляють самi козаки, пiддавшись розгулу марнослiв"я та егоїзму, пробуджених сучасною революцiйною хвилею, яка зберегла на своїх прапорах характерний для всiх революцiй гасло: "Хто був нiким, той стане всiм!" В результатi цього козацтво й не помiтило, як опинилося в тенетах численних паралельних органiзацiйних структур, якi мiж собою ворогують.
  По-третє, вiдсутнiсть наукового узагальнення багатовiкового служiння козацтва Неньцi-Українi виявилося при перших кроках його державного становлення. Щоб вирiшувати проблеми, якi виникають, необхiдно вивчити механiзм функцiонування традицiйних козацьких вiйськ, проаналiзувати дiяльнiсть козацтва в перiод демократичних перебудов й громадянської вiйни 1917-1922 рокiв. На базi цих дослiджень визначити, що можливо використати задля вироблення сучасної єдиної державної полiтики становлення козацтва й правильно виявити сутнiсть козацького загалу, козацької громади, козацького вiйська.
   По-четверте, козацтву необхiдно формувати наскрiзну систему пiдготовки й виховання козака як державної людини через сiм"ю - середню школу - вищий навчальний заклад (готувати кадри).
   Й так далi...
  4. Поява Президентських Указiв призвела до того, що процес козацького вiдродження вийшов за рамки суто громадського руху. Козацькi органiзацiї отримали статус, можливiсть координацiї дiяльностi на державному рiвнi. Природно, що громадськiсть зацiкавлена у можливостях адаптацiї вiдроджуваного козацтва до сучасних умов, пошуку оптимальних шляхiв його використання. Яку нiшу козацтво займе в українському суспiльствi й державi ХХI столiття?
  Що є українське козацтво у минулому й сучасному часi? Що ми активно "вiдроджуємо" й намагаємось "використати"? Цi питання цiкавлять дослiдникiв, пересiчних громадян, самих козакiв на протязi столiть. Загальновизнано, що козаки створили Україну, що кожен селянин хотiв би (намагався) стати козаком.
   Багато iсторикiв, письменникiв ставили собi питанням про походження козацтва, про те, що є козацтво України як феномен свiтової iсторiї.
   Козацтво слiд розглядати як вiйськове суспiльство - полiетнiчне соцiальне громадство, яке сформувалося на прикордоннiй територiї - фронтирi, вiдмiнною особливiстю якого є вiйськове ремесло як основне заняття. Практично в усiх країнах були рiзнi воєнiзованi групи населення, якi виконували специфiчнi функцiї, пов"язанi з вiйськовою службою (Iспанiя - реконкистадори, Швейцарiя - кнехти, Балкани - гайдуки, клефти, граничари, Україна - козаки, гайдамаки, Iндiя - гуркхи, Японiя - самураї). Виникало вiйськове громадство в перiод смут, в умовах прикордонних конфлiктiв, релiгiйних вiйн i вiйн за нацiональну незалежнiсть, здiснення колонiзацiй. На початкових етапах iснування основним заняттям таких громадств була вiйна напiврозбiйницького характеру. Однак пiзнiше вони або переходили на службу до держави на договiрних началах, або щезали...
  Логiка iсторичного процесу невблаганна - при закриттi "прикордонних" зон потреба в вiдважних й умiлих вояках-колонiзаторах минає.
  Але козацтво проiснувало до початку ХХ столiття. Цьому сприяли двi причини:
  - iснування територiй, що потребували колонiзацiї (Буджак); це виступало своєрiдним "гарантом" iснування козацтва, найбiльш пристосованого для рiшення колонiзацiйних завдань;
  - в державi, в якiй є феодальнi пережитки, iз режимом, що спирався на досить вузьку соцiальну базу, козацтво як опора самодержав"я було "приречено" на "пiдтримку" iз боку уряду й "захист" вiд розмиву як вiйськового стану;
  - навiть сучасники добре розумiли неминучiсть зникнення козацтва як вiйськового стану. Тодi ж вони (наприклад, Лорис-Мелiхов М.Т.) пропонували роздiлити козацтво на двi частини; першiй дозволити вихiд з козацького стану, забезпечити їм заняття мирною працею; для другої (можливо) "природних козакiв" - прiоритетною залишити вiйськову службу, щоби дали вихiд "енергiї".
  В сучасних умовах України сама iдея про вiдродження станових атрибутiв (засад) козацького вiйськового стану нездiйснена.
  Етатистськi претензiї й вимоги неокозацтва, якi фундуються на iсторичних особливостях вiдбування державної повинностi й соцiального укладу (стану) протирiчать самiй iдеї розбудови громадянського суспiльства й залишають мiсце законодавчим казусам.
  Ще раз - козацтво є вiйськове суспiльство (громада, громадство, громадськiсть), яке виникає у визначених iсторичних умовах (прикордоннi вiйни, необхiднiсть колонiзацiї), багатонацiональне за своїм складом, основним заняттям якого є вiйськове ремесло (вiд найманої служби до прямого розбою). По мiрi укрiплення державностi й експансiї держави на прикордоннi територiї у козацтва не було iншого шляху, як увiйти до державного органiзму на умовах вiдбуття служби, збереження, з поступовим вiдмиранням декiлькох вольностей або зникнення козацтва загалом. Що й вiдбувалося в пореформений перiод, а завершились цi процеси в роки громадянської вiйни й сталiнської модернiзацiї...
  Вже до початку Першої свiтової вiйни козаки були лише вiйськовою силою з неефективною економiкою й були анахронiзмом, який пережив свою доцiльнiсть для держави. Процес iндустрiалiзацiї, модернiзацiї, репресивнi мiри знищили iдентичнiсть козакiв, вiд них залишились лише легенди...
  5. Держава, отримавши "виклик" з боку полiтично рiзнорiдних й iдеологiчно рiзнонаправлених козацьких об"єднань, знайшла дiєву вiдповiдь, iнiцiював створення лояльного державi реєстрового козацтва. Органiзацiя козацької служби (державно), її вiдродження в умовах нових соцiально-економiчних, полiтичних, соцiокультурних природним чином потребували iсторичної легитимiзацiї та обґрунтування тези про козацтво, як про захисника Вiтчизни.
  Але й факт, що козаки були iнiцiаторами виступiв, якi стрясали самi основи державностi (перерахувати козацькi повстання на Українi), якi ставили державу на грань виживання.
  Модернiзацiя держави порубiжжя ХХ-ХХI столiття в якостi свого природнього слiдства припускала певне пожвавлення зацiкавленостi до полiтичної архаїцi та традицiоналiзму. Концепт "свiтлого майбутнього" який характерний для радянської епохи, було змiнено на "свiтле минуле". Практичною проявою цього "кидка назад" стало виникнення багатьох органiзацiй, якi будувалися на основi середньовiчних, за своєю суттю, полiтико-правових, соцiальних понять: стану, корпоративiзму, жорсткої iєрархiчностi. Як гриби пiсля дощу, виникали численнi дворянськi зiбрання, купецькi гiльдiї та iн Одним з яскравих проявiв подiбного роду став рух за "вiдродження козацтва".
  Неокозацький рух пережив кiлька етапiв свого iснування: 1/"перебудови" 1988-1991, 2/"перехiдний" 1992-1996, 3/"реєстровий" пiсля 1996. Останнiй етап важливий ще й тому, що почалася державна реєстрацiя козацьких громад, залучення козакiв до спiвробiтництва iз владою.
  Ще до розпаду СРСР лiдери й активiсти нового руху оголосили головною своєю метою "вiдродження" козацтва. Це поняття до теперiшнього часу залишається ключовим для всiх програмових документiв українських неокозакiв. Iз самого початку їх iдеологи сприймали iсторичне минуле як норму, яку необхiдно вiдновити. Це виразилося в рiзних формах: вiд атрибутики (вiдродження козацьких прапорiв) до висування територiальних претензiй до сусiдiв, якi займають "козацькi землi" (Крим). За суттю, подiбна установка, яка має своєю кiнцевою метою насильницьке вiдновлення (встановлення) загубленого "золотого вiку", прирекла козакiв на випадiння з актуального полiтичного процесу. Головна проблема для "вiдродженцiв" є у нерозумiннi соцiальних реалiй: як сучасних, так й дореволюцiйних. Козацтво як соцiальна верства сьогоднi є плiд тимчасового компромiсу мiж владою та частиною суспiльства , воно нi в якому разi не було соцiально-полiтичним монолiтом.
  Дивна селективнiсть взагалi є їх вiдмiннiстю. Акцентуючи увагу на вiйськовiй службi й численних пiльгах, якi вони повиннi отримувати в нагороду за доблесть, лiдери неокозакiв придiляють значно меншу увагу традицiям демократiї та самоврядування, якi вигiдно вiдрiзняли мешканцiв козацьких областей (країв) й пiсля їх пiдкорення державi. Можливо, часткова зневага до традицiй самоврядування пояснюється втратою мiкросоцiуму, мiсцевої, кругової свiдомостi.
  За роки комунiстичного режиму висхiдний соцiум багато в чому змiнився. До 1989-1990 рокiв зрозумiти, хто з мешканцiв України бiльший козак, а хто менший, було вже неможливо. Так, не iснувало нiякої особливої процедури "прийому" або "виходу" з козацтва. Тому було б правильно означити теперiшнiх козакiв як неокозакiв.
  У 1989-1999 роках неокозакiв "опiкувало" керiвництво КПРС та КПУ. "Перебудову" полiтичної лiнiї КПРС-КПУ по вiдношенню до козацтва, яка намiтилася в кiнцi 1980-х рокiв, можливо пояснити декiлькома причинами.
  По-перше, партiйному керiвництву необхiдно було тримати пiд контролем процес формування багатопартiйностi, а вiдтак, й громадськi течiї, якi виникали в результатi цього руху.
  По-друге, в умовах кризису офiцiйного свiтогляду, КПРС потрiбнi були новi iдеологеми.
  По-третє, новий рух повинен був стати одним з важелiв протидiї новому українському керiвництву (РУХу Чорновола), iнструментом стримування РУХу. Тодi ж й пройшов перший розкол (козацтво РУХу й "реєстровцi"). Подальшi полiтичнi подiї (серпневий путч 1991 року, президентськi, парламентськi, мiсцевi вибори та iн.) показали, що iдея "загальнокозацької єдностi" (як i в 1917-1922 роках) приносилась в жертву полiтичним пристрастям.
  Початок здiйснення державної полiтики України щодо козацтва, як правило, пов"язують iз прийняттям Указу Президента України (Л.Кравчук) за Љ141995 вiд 04.01.1995 року "Про вiдродження iсторико-культурних та господарчих традицiй Українського козацтва".
  Тодi ж почався процес з очищення лав козацтва вiд полiтичних екстремiстiв, iз залучення до "вiдродження" менш ангажованих, але бiльш квалiфiкованих лiдерiв. В цьому сенс "одержавлення" уособлює для козацтва в цiлому позитивну тенденцiю, бо дає йому шанс на приведення себе у вiдповiднiсть з реалiями сучасного громадянського суспiльства. Але рiшення питань, пов"язаних iз визначенням основ козацької служби, в майбутньому.
  Можливо, включення козацтва в систему "держава" призведе до виникнення статусу вiйськових козачих спiльнот, якi будуть поєднувати в собi риси й держави й громадської органiзацiї, що в наступному (майбутньому) може стати предметом серйозних конфлiктiв мiж козацькими й загальнодержавними iнституцiями.
  Те ж саме стосується й козацьких лiдерiв, якi очолять державнi (реєстровi) органiзацiї. Вони - при всiй умовностi аналогiй - вже в силу визначеного законодавством положення (статусу), будуть нагадувати наших реєстрових отаманiв Речi Посполитiй, якi повиннi були одночасно демонструвати лояльнiсть державi й виконувати роль отамана "сiчової вольницi".
  Але головна проблема все ж носить iдейний характер. Рух козацького "вiдродження", який виник пiд впливом "перебудованої" кон"юктури, потребує суттєвої корекцiї своїх висхiдних посилок.
  Неокозакам необхiдно перебороти ностальгiю за мiфiчним "золотим вiком" - сучаснiсть нiчим не нагадує блаженної памя"ти Запорозьку Сiч. Як рiд вiйськ, козацтво не потрiбно контрактнiй армiї. Розвиток за становим шляхом суспiльства рiвних прав й можливостей, яким йде Україна, неможливий. Претензiї на етнiчне вiдродження, конструювання особливої "козачої" автентичностi небезпечно для самих козакiв, якi вступають при такому розвитку подiй в конфлiкт iз державою й навколишнiм населенням.
  Майбутнє козацтва можливо виключно при опорi на кращi традицiї, якi виробленi в його середовищi: демократичний уклад, мiсцеве самоврядування, шанобливе ставлення до працi й власностi. Кожний другий варiант буде для козацтва згубним.
  Сьогоднi й держава, й козачi лiдери - в пошуку вiдповiдi на питання: "Чи зможе козацтво зайняти свою нiшу в ХХI столiттi?" Вiдповiсти на це питання неможливо без детального аналiзу полiтичних вiдносин держави й козацтва, скрупульозного й, по можливостi, безпристрасного вивчення всiх колiзiй цього процесу.
  6. Козаччина завжди була i залишається актуальною темою української iсторiї. Пожвавлення iнтересу до козацької проблематики в кiнцi 80-90-х рокiв ХХ столiття обумовлене рядом факторiв. Поява на свiтовiй аренi незалежної вiльної української держави пiдсилила прагнення українства дослiдити своє корiння, спадщину попереднiх поколiнь, свою iсторiю з метою чiткого усвiдомлення хто ми i чого вартi. Зацiкавлення минувшиною, вивчення досвiду працелюбних предкiв дало поштовх процесу вiдродження народних традицiй, яскравим свiдченням цьому є намагання вiдродити козацькi традицiї.
  Протягом 90-х рокiв ХХ столiття почали активно формуватися козацькi вiйська, створюватися в окремих населених пунктах сотнi, куренi. Справа благородна i схвальна. Однак чомусь про добрi вчинки новоявлених козаченькiв сьогоднi мало що чути. Понадягали незрозумiло якi мундири (щось посереднє мiж одягом спецназу, мiлiцейським мундиром i солдатською формою), понавiшували хрести та медалi (не ними особисто отриманi), по присвоювали самi собi офiцерськi звання тай взялися до справ - стали контролювати ринки, охороняти сiльськi лани, забезпечувати так званий правопорядок в населених пунктах, займатись посередницькою дiяльнiстю в сферi бiзнесу i т. д. I т. п. Залишається радiти, що для виконання цiєї роботи їм нiхто не дозволив шаблюками та батогами користуватися, а лише мiлiцейськими кийками! От i маємо вiдродження козацьких традицiй. Шановнi козаченьки, перепрошую, але ви взялися до виконання тих функцiй, вiд яких нашi предки-козаки всiма правдами i неправдами намагалися "вiдхреститися", Бо що ж то за справжнiй козак був би, якби здiйснював полiцейський нагляд над тим, кого мав захищати. Безперечно, українське козацтво за перiод свого iснування змушене було за розпорядженням урядової адмiнiстрацiї виконувати такого роду функцiї. Але це був тяжкий, непопулярний i принизливий обов"язок.
  А чому сьогоднi зовсiм не чути про господарськi успiхи i досягнення козацьких осередкiв? Хочеться запитати: а добре знанi нами з лiтератури та джерел козацькi хутори, зимiвники з їх садками, обробленими ланами, ставами, млинами чи вiтряками залишилися тiльки надбанням минулих лiт? Тому коли мова йде про вiдтворення народних традицiй, слiд акцентувати увагу i докладати зусиль на вiдродження тих елементiв матерiальної i духовної культури, якi випробуванi часом, мають добру славу в народнiй пам"ятi, здатнi сприяти покращанню матерiального добробуту кожного окремого громадянина країни, народу i народної держави в цiлому, та забезпечення сприятливих умов для духовного росту людини.
  7. Сучасне козацтво бере активну участь в полiтичному процесi на Українi - козаки Буджаку - активнi учасники Помаранчевої революцiї, виборiв Президента (члени територiальних, дiльничних комiсiй вiд Ющенка). Не тiльки культурно-просвiтницька дiяльнiсть, а й полiтична!
  Як в сучасних умовах силами громадської органiзацiї вiдродити тип козака-лицаря й згуртувати таких людей? На якiй основi вiдроджувати козацтво? Оскiльки Українське козацтво - органiзацiя багатофункцiональна - подiлити козакiв на рiвнi - вiд характерникiв до пiдпомiчникiв ( вiд герцю до гендлярства). Вiдродження почати з туризму (кiнних, пiших, морських походiв мiсцями козацької слави). Пiд час походiв проводити фiзичний i духовний вишкiл.
  Є в Українському козацтвi проблеми:
  - лiдерства (специфiка громадської органiзацiї визначає особливi вимоги до її лiдера; керiвник громадської органiзацiї не має таких важелiв впливу на її членiв, як матерiальне заохочення, трудова книжка; громадська органiзацiя - це добровiльне об"єднання, до якого можна вступити i яке можна легко покинути; громадська органiзацiя дiє ефективнiше за умови, коли лiдер сам робить бiльше, нiж вiн вимагає вiд iнших; це правило необхiдно засвоїти кожному претенденту на отаманську булаву);
  - чисельностi козацьких осередкiв (доводиться спостерiгати картину, коли на звiтно-виборчiй радi з"являються люди, яких протягом року нiхто не бачив; отамана обирають стороннi люди; якщо козак протягом року не взяв участi в жодному заходi козацтва, то вiн повинен втратити право вирiшального голосу на звiтно-виборчiй радi; це право поновиться на наступнiй радi за умови, що козак вiзьме участь в заходах козацтва протягом року);
  - демократизацiї (новообраний отаман дивує козакiв незнанням козацьких звичаїв, а потiм зрiкається отаманської булави, посилаючись на перевантаження основною роботою i, знехтувавши засадами козацької демократiї, призначає козакам наказного отамана, вважаючи зайвим порадитися навiть з старшиною, не говорячи вже про рядових козакiв).
  Всю Україну не покозачити. Гречкосiй, якого тягнутимуть у козаки, впиратиметься так, нiби його ведуть на невiльницький ринок для продажу. Його душа прагне не боротьби, а мирного сiмейного затишку. Тому козацтву не слiд розраховувати на велику масовiсть своєї органiзацiї. В козацтвi повиннi бути справжнi козаки.
  8. Iсторiя українського державотворення переконливо свiдчить про те, що в цьому iсторичному процесi, порiвняно з iншими суспiльно-полiтичними силами, козацтво вiдiгравало вирiшальну, провiдну роль. Тому нацiональнi iнтереси України вимагають створення державних документiв, зокрема законiв, постанов, якi б сприяли дальшому розвитку українського козацтва як могутньої нацiотворчої i державотворчiї потуги, залучення до його лав найширших верств спiвгромадян з метою пробудження i спрямування їхньої енергiї на розв"язання iсторичних завдань, що стоять перед нашим суспiльством i державою. Досвiд вiдродження козацького руху i його стан в Українi свiдчать про наступне:
  - сучасне козацтво має кiлька течiй, напрямкiв, якi окремо органiзацiйно оформленi, мiж ними нема належних творчих та iнших контактiв, взаємозв"язку i взаємоспiвробiтництва;
  - дiючi нинi козацькi об"єднання, органiзацiї вiдчувають у своєму розвитковi великi труднощi об"єктивного та суб"єктивного характеру:
  - деякiй частинi козацтва властивi такi негативнi явища, ознаки, як т. зв. "шароварщина", бутафорiя, формалiзм, вiдсутнiсть якiсного i кiлькiсного зростання, певний вiдрив вiд потреб розвитку економiки, культури, духовностi;
  - на територiї України, зокрема в її схiдних i пiвденних регiонах, функцiонують козацькi осередки, об"єднання, якi мають проросiйську орiєнтацiю; у своїй дiяльностi вони фактично не продовжують культурно-iсторичнi традицiї українського козацтва, отже, не є його спадкоємцями; нерiдко вони порушують Конституцiю України, її законодавство;
  - частина членiв функцiонуючих громадських козацьких органiзацiй має недостатнiй полiтичний кругозiр, морально-духовний рiвень, державницьку спрямованiсть своєї дiяльностi; вони творчо не продовжують славнi духовнi та iншi традицiї українського козацтва, принижують i навiть дискредитують високе звання українського козака - громадянина незалежної України.
  Факти неспростовно свiдчать, що високi духовнi набутки українського козацтва, його видатних представникiв - державних i полiтичних керманичiв, дiячiв науки i культури на сьогоднi залишаються невiдомими широким верствам нашого суспiльства. Не пробуджена i незадiяна до конкретних державотворчих справ i не органiзована в козацькi форми iнтелектуальна, духовна i практично-дiйова енергiя сотень тисяч наших спiввiтчизникiв; вона ще "дрiмає", "спить" i не набуває продуктивних i ефективних, суспiльно корисних форм, справ i чину державотворчого характеру.
  9. Краєзнавче дослiдження i вiдродження козацьких традицiй, що пожвавилися в Українi, Росiї, Бiлорусiї й iнших країнах в останнi десятилiття, зумовленi потребою вивчити досвiд попереднiх поколiнь, щоб через минувшину зрозумiти проблеми сьогодення i знайти шляхи для покращання духовної та матерiальної сторiн життя народу кожної з названих країн.
  Крiм головного свого вiйськового призначення - охорони кордонiв - козаччина залишила по собi добру славу в народнiй пам"ятi про вмiння успiшно господарювати, по-батькiвськi дбати про пiдростаюче поколiння, шанобливо ставитися до старостi, берегти i збагачувати перлини житейської мудростi, народнi знання i свiтогляднi уявлення. Саме цi сторони життєдiяльностi козакiв необхiдно дослiджувати сьогоднi i на їх основi вiдроджувати козацькi традицiї й звичаї.
  Оформлення й згуртування козаччини швидше вiдбувається в тих регiонах, де загострюються вiйськовi мiжетнiчнi, мiжнацiональнi, мiждержавнi конфлiкти (Кубань, Прикавказ"я, Приднiстров"я). Вiдсутнiсть можливостей виконання вiйськових функцiй призводить (як показує досвiд) до розброду i хитань у козацькому середовищу, яке в свою чергу веде до невизначеностi подальшої долi i самого козацького з"єднання. Ситуацiя може змiнитися лише за умови змiни прiоритетiв козаччини iз вiйськових на господарськi й культурнi. Це не означає, що козакам на державному рiвнi не може бути довiрено охороняти кордони країни чи наглядати за правопорядком усерединi держави. Сучаснi козацькi формування можуть стати повноцiнною нацiональною гвардiєю, яка буде поставлена на службу народу. У цьому випадку необхiдна допомога держави. I не стiльки матерiальна, скiльки юридична. Саме на державному рiвнi мають бути вирiшеннi питання щодо юридичного статусу козацьких вiйськ.
  Але щоб таке право отримати, козаки повиннi вирiшити ряд серйозних проблем у своєму товариствi: припинити безпiдставне надавати один одному вiйськовi звання i стати такими iррегулярними формуваннями, у якому офiцерський склад не перевищував би кiлькостi рядового складу; взятися до рядових але таких необхiдних i важливих справ - упорядкування мiсць i пам"яток , що тiсно пов"язанi з козацькою iсторiєю; заснування церков i закладiв, якi сприятимуть вiдродженню духовностi як козаччини, так i народу в цiлому; вiдродження господарських традицiй; вiдкриття кiнноспортивних секцiй та шкiл, де юнацтво буде вчитися не тiльки мордобою, а й опановувати рiзнi науки та дослiджувати iсторiю козацтва; вивчення вiйськової iсторiї та бойового мистецтва, в основi якого лежить фiлософське пiдґрунтя мистецтва гартування та виховання особистостi.
  Як показує досвiд попереднiх поколiнь, тiльки тi козацькi вiйська забезпечували собi довге життя, якi мали самодостатнє господарство i з гiднiстю виконували свiй вiйськовий обов"язок. I навiть якщо козацькi з"єднання були боєздатними, але на їх утримання держава витрачала значнi кошти, такi козацькi формування незабаром реорганiзовувалися чи лiквiдовувалися (iз восьми створених пiвденноукраїнських козацьких з"єднань останньої чвертi ХУIII-ХIХ столiть без значних змiн залишилося iснувати тiльки три - Чорноморське, Окреме Запорозьке - згодом Азовське i Дунайське; козаки цих вiйськ притримувалися давнiх традицiй у господарюваннi i здатнi були створити такi господарства, якi дозволяли задовольняти потреби не тiльки їх сiмей, а й забезпечити добробут вiйська в цiлому та створити належнi умови для виконання козаками вiйськового обов"язку). Тому й бралися козаченьки спочатку за облаштування козацьких станиць, хуторiв, вiйськових земель з їх квiтучими садами, млинами, греблями, церквою та школою при нiй - надбанням не тiльки попереднiх поколiнь, а й найближче майбутнє.
  Iснування на однiй обмеженiй територiї декiлькох козацьких вiйськ одночасно дає пiдстави говорити, що не подiлили мiж собою брати-козаченьки чогось, не змогли знайти мiж собою спiльної мови, згуртуватися для вирiшення важливих завдань сьогодення.
  До лав козацьких вiйськ прийшла велика кiлькiсть випадкових людей, якi не тiльки iсторiї народу, держави не знають, але й мають надто поверховi уявлення про козацькi звичаї та традицiї. Тому й незрозумiло, що козаченьки сьогоднi вiдроджують. А бачачи такi неподобства, боротьбу за впливи та владу при вiдсутностi справдi корисних i добрих справ, осторонь вiд новоявленої козаччини залишається значна частина людей вiд науки, культури, церковних дiячiв. Вони сприяють вiдродженню козацтва тим, що вивчають його iсторiю, матерiальну та духовну культуру, поширюють знання про надбання наших попередникiв.
  Справжнє вiдродження козацтва на Українi почнеться тодi, коли до його лав увiллється молодь, що вболiває за народнi справи, прагне кращого сьогодення та працює на духовне i матерiально багате майбутнє; коли теперiшнi козаченьки чiтко усвiдомлять, що по них судять про все козацтво i народ у цiлому, вiдмовляться вiд своїх користолюбних цiлей i на перше мiсце поставлять служiння народу; коли мiж козаками i науковцями-просвiтянами встановляться тiснi зв"язки та налагодиться спiвпраця на нивi дослiдження iсторико-культурної спадщини козаччини. I тодi вiдроджене козацтво стане тiєю широкою суспiльно-полiтичною i культурницькою течiєю, яка згуртує всi верстви українського народу i зможе цивiлiзованими методами вирiшувати нагальнi питання сьогодення в iм"я народу i для народу.
  10. Для iсторичних козацьких структур основним змiстом i суттю їхнього iснування була специфiчна вiйськова справа у вiдповiдних суспiльно-полiтичних та природно-географiчних умовах. Завдяки цьому на засадах архаїчних вiйськово-лицарських традицiй сформувалась комплексна система козацького вiйськового буття - козацько-лицарське мистецтво. Це мистецтво (специфiчне бойове мистецтво зi зброєю та на його основi - рукопаш; козацьке звичаєве право; елементи архаїчної вiйськової магiї; пiсенно-енергетична практика; особливе свiтосприйняття) i є сутнiстю української козацької спадщини.
  Тiльки через вiдродження i поширення основ вiйськово-лицарської спадщини ми можемо вести мову про реальне наслiдування, а отже i вiдповiднiсть сучасного козацтва iсторичним аналогам. Але до сьогоднi розумiння прiоритетностi дiйсного вiдродження українських козацьких традицiй у цьому контекстi не досягнуто. Причинами цього є:
  - переважно хибнi уявлення про сутнiсть козацької спадщини, що сформувалися пiд впливом романтично-iсторичної художньої лiтератури та певних стереотипiв вiтчизняної i зарубiжної iсторiографiї, розроблених вiдносно тих чи iнших iсторiософських концепцiй;
  - вiдсутнiсть сприятливих умов для повноцiнного вiдродження козаччини;
  - розмитiсть або повна вiдсутнiсть дiйсних прiоритетiв козацького вiдродження;
  - руйнацiя родових козацьких зв"язкiв та втрата традицiйного козацького середовища (родовий козак - представник спадкового козацького роду, життєвi принципи якого сформувались на засадах цiнностей, притаманних специфiчному середовищу козакiв-воїнiв: прiоритетнiсть чоловiчого начала у всiх царинах буття; шанобливе ставлення до родових та загальнокозацьких звичаїв; повага до вiйськової справи взагалi i особливо до специфiчної козацької вiйськової спадщини; ознайомлення з основами козацького бойового мистецтва; сприйняття особливих стереотипiв поведiнки та вiдносин, заснованих на засадах козацького звичаю; можливе ознайомлення з елементами вiйськової магiї; здоровий спосiб життя).
  11. Пiдтверджуючи правоту Нобелiвського комiтету, який признає синусоїдальнiсть розвитку виключно важливим вiдкриттям сучасної цивiлiзацiї, в останнiй час багато уваги придiляється iсторiї козацтва, повторюючи на новому виткi етногенетичної спiралi розвиток iнтересу до витокiв нацiональної культури...
  Це характерно для етапу формування нацiональної елiти, патрiотичний настрiй якої спрямований на обгрунтування української державностi й тому феномен козацтва ще чекає серйозного осмислення. (28)
  
  
  КОЗАЦЬКА ПЕДАГОГIЧНА КОНФЕРЕНЦIЯ
  
   21 квiтня 2005 року в гiмназiї Љ9 мiста Одеса вiдбувся традицiйний педагогiчний семiнар-конференцiя шкiл козацько-лицарського виховання областi, сiчей "Сучаснi пiдходи у формуваннi особистостi учнiв на засадах i традицiях козацько-лицарського виховання". Керували семiнаром-конференцiєю методист ОIУУ Чешенко О.I. та директор гiмназiї Љ9 Олiйник I.А.
   В програмi семiнару: виступ директора гiмназiї Љ9 Олiйника I.А. "Реалiзацiя Програми нацiонально-патрiотичного i духовного виховання учнiв гiмназiї Љ9 на засадах i традицiях козацько-лицарської педагогiки", заступника директора гiмназiї Љ9 Черняти Н.О. "Основнi напрями i форми нацiонально-патрiотичного, духовного виховання учнiв гiмназiї на засадах i традицiях козацько-лицарської педагогiки"; зiбрання загону 6б класу "Козацькому роду нема переводу", загону 8а класу "Про пiдсумки дiяльностi загону в 2004-2005 навчальному роцi", година духовної насолоди - концерт зразкового оркестру українських народних iнструментiв "Кобза", виступ полковника УК Вершигори I.А. "Проблеми i завдання створення та дiяльностi регiональної дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч", прес-конференцiя, круглий стiл з обмiну досвiдом роботи нацiонально-патрiотичного i духовного виховання учнiв на засадах i традицiях козацько-лицарської педагогiки.
  Вiд Бiлгород-Днiстровського району в семiнарi-конференцiї брали участь головний спецiалiст вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї Тимофєєв В.Я., директор Випаснянської ЗОШ I-II ст. Тодорова Т.П., педагог-органiзатор Адамiвської ЗОШ I-II ст. Гриценко В.Н., педагог-органiзатор Бiленкiвської ЗОШ I-II ст. Ситник В.О., iсторик Заднiстрового козацтва Тимофєєва С.В. (29)
  
  
  ЗВIТ ПРО ВИКОНАННЯ ЗАХОДIВ З РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА В РАЙОНI
  Iнформацiя про виконання розпорядження голови Одеської облдержадмiнiстрацiї вiд 28 грудня 2001 року Љ 1092/2001 "Про заходи обласної державної адмiнiстрацiї щодо виконання Нацiональної програми вiдродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки"
  в Бiлгород-Днiстровському районi станом на 20.03.2005 року
  
  Љ Змiст заходу Термiн виконання Iнформацiя про виконання Пропозицiї
  1 Розробити та запровадити систему iнформацiйно-аналiтичного забезпечення дiяльностi Координацiйної ради з питань розвитку Українського козацтва на Одещинi. 2002-2004 роки Розроблена та впроваджена система iнформацiйно-ангалiтичного забезпечення дiяльностi Координацiйної ради з питань розвитку Українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi (вiдповiдальний - секретар Координацiйної ради - Тимофєєв В.Я.).
  2 Утворити обласну комiсiю з питань розробки пропозицiй до комплексної програми господарської дiяльностi обласних осередкiв Українського козацтва та надати пропозицiї Координацiйнiй радi з питань розвитку Українського козацтва на Одещинi. I пiврiччя 2002 року Утворена Координацiйна рада з питань розвитку Українського козацтва в Бiлгород-Днiстровському районi, яка розробила та надала пропозицiї в обласну комiсiю щодо господарської дiяльностi осередкiв. Козацьким осередкам та їх отаманам необхiдно активнiше приймати участь у господарськiй дiяльностi.
  3 Залучати козацькi громадськi формування до проведення рейдiв з охорони лiсiв та водних живих ресурсiв областi. Постiйно Козацькi громадськi формування Турлацького (курiнний - Скиба М.Є.) та Окремого (курiнний - Городниченко П.М.) куренiв залученi до рейдiв з охорони "Заповiдника дiда Євсея" (лiсничий Костецький Є.П. - є осавулом Українського козацтва). Розробити положення про громадськi формування цього напрямку (як положення про громадське формування з охорони громадського порядку) та передбачити в ньому гарантiї соцiального захисту його членiв.
  4 Провести реставрацiйнi роботи пам"яток природи мiсцевого значення, пов"язаних iз дiяльнiстю козакiв, облаштувати прилеглу територiю вiдповiдно до народних традицiй українського козацтва. 2002-2004 роки Заплановано в Старiй Царичанцi упорядкувати старе козацьке кладовище, облаштувати прилеглу територiю вiдповiдно до народних традицiй українського козацтва. Створити районний реєстр пам"яток природи, пов"язаних iз дiяльнiстю козацтва.
  5 Надавати пiдтримку козацьким мистецьким колективам. Постiйно Вiддiли культури (начальник Корчагiна Д.I.) та освiти (Добринiна З.I.) постiйно надають пiдтримку козацьким мистецьким колективам ("Веселка", "Гроно", козацький хор).
  6 Вивчати можливостi утворення в областi нових козацьких творчих самодiяльних колективiв. Протягом 2002 року Утворено самодiяльний козацький народний хор (керiвник Зорило I.С.).
  7 Провести обласний фестиваль-огляд козацького мистецтва. 2004 рiк У жовтнi 2004 року козацькi самодiяльнi колективи взяли участь у обласному фестивалi-огляду козацького мистецтва. Обласний фестиваль-огляд козацького мистецтва зробити традицiйним i проводити щорiчно з нагоди Дня Українського козацтва (друга декада жовтня).
  8 Забезпечити iнформацiйну пiдтримку реалiзацiї основних положень Нацiональної програми вiдродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки. Протягом 2002-2005 рокiв Згiдно з п.1 забезпечено iнформацiйну пiдтримку реалiзацiї в районi основних положень Нацiональної програми вiдродження та розвитку Українського козацтва (вiдповiдальний - секретар Координацiйної ради - Тимофєєв В.Я.).
  9 Започаткувати вiдповiднi рубрики, тематичнi сторiнки, передачi з метою висвiтлення надбань iсторiї, культури, традицiй українського козацтва, систематично влаштовувати книжковi та документальнi виставки з цих питань. Протягом 2002-2005 рокiв В районних газетах "Советское Приднестровье", "Будьте с нами", "Торнадо" започаткованi рубрики, тематичнi сторiнки з метою висвiтлення надбань iсторiї, культури, традицiй українського козацтва. Районним осередкам козацтва та їх отаманам необхiдно активнiше спiвпрацювати з редакцiями районних газет, телебачення та радiомовлення, керiвництвом бiблiотек з метою висвiтлення дiяльностi сучасного козацтва.
  10 Проводити прес-конференцiї, брифiнги, "круглi столи" iз залученням до спiвпрацi представникiв органiв виконавчої влади i мiсцевого самоврядування, науковцiв, представникiв архiвiв, музеїв та бiблiотек. Регулярно забезпечувати редакцiї ЗМI iнформацiйними листами та прес-релiзами. Протягом 2002-2005 рокiв Згiдно плану роботи районної Координацiйної ради з питань розвитку козацтва проводяться прес-конференцiї, "круглi столи", залучаються до спiвпрацi представники влади, науковцi, представники музею, архiвiв, бiблiотек.
  11 Спiльно з козацькими товариствами органiзувати вiйськово-патрiотичне виховання учнiвської молодi, започаткувати при проведеннi мiських, районних i обласних змагань серед допризовної молодi показовi виступи спортсменiв з козацьких видiв єдиноборств. Протягом 2002-2005 рокiв Вiддiли райдержадмiнiстрацiї: фiзичної культури та спорту, культури, освiти та сiльвиконкоми спiльно з козацькими товариствами (зокрема - Бiлгород-Днiстровською паланкою, Адамiвський куренем, Буджацькою Сiччю, Окремим куренем iм. С.Бiлого) здiйснюють вiйського-патрiотичне виховання учнiвської молодi, започаткованi показовi виступи спортсменiв з козацьких видiв єдиноборств (зокрема при проведеннi Дня мiста, Дня Незалежностi). Бiльшiсть членiв Українського козацтва - офiцери-вiдставники. Розробити методичнi рекомендацiї щодо залучення цiєї категорiї до вiйськово-патрiотичного виховання молодi.
  12 Утворити козацькi вiйськово-спортивнi клуби за мiсцем проживання. Протягом 2002-2005 рокiв Вiддiлами райдержадмiнiстрацiї: фiзичної культури та спорту, оборонної та мобiлiзацiйної роботи разом iз сiльвиконкомами ведеться робота по створенню козацьких вiйськово-спортивних клубiв у селах Нова Царичанка та Адамiвка. Розробити положення про клуби цього напрямку, надавати iм допомогу, зокрема методичну, фiнансову на Всеукраїнському рiвнi.
  13 Започаткувати щорiчне проведення районних, мiських та обласних змагань, фестивалiв з козацьких видiв єдиноборств та вправ у володiннi iсторичною зброєю. Протягом 2002-2005 рокiв Згiдно планiв роботи вiддiлу фiзичної культури та спорту райдержадмiнiстрацiї, сiльвиконкомiв козацька молодь району бере участь у щорiчних лицарських турнiрах, якi проходять на базi Бiлгородж-Днiстровської фортецi. Розробити положення й зробити цей турнiр Всеукраїнським.
  14 Розробити обласну комплексну програму господарської дiяльностi Українського козацтва. 2002 рiк Розроблена районна комплексна програма господарської дiяльностi осередкiв Українського козацтва.
  15 Утворити у м. Одесi регiональне вiддiлення господарсько-комерцiйних проектiв Українського козацтва. 2002 рiк У Бiлгород-Днiстровському районi утворено районне вiддiлення господарсько-комерцiйних проектiв Українського козацтва (представник регiонального вiддiлення - полковник УК Царенков О.О.).
  16 Сприяти розробленню i впровадженню програми органiзацiї козацьких фермерських (селянських) господарств i колективних сiльськогосподарських пiдприємств, кооперативiв, садiвницьких та господарських товариств, промислiв тощо. 2002-2003 роки Згiдно розробленiй програмi господарської дiяльностi козацтва в районi утворено кiлька селянських-козацьких (фермерських) господарств (Бойчева В.В., Скляренка М.П. та iн.).
  17 Сприяти утворенню цiльових позабюджетних фондiв Українського козацтва для його вiдродження, розвитку та пiдтримки. Протягом 2002-2005 рокiв Утворено цiльовий позабюджетний фонд Українського козацтва для його вiдродження, розвитку та пiдтримки ("Козацька кредитна спiлка").
  18 Започаткувати проведення обласного конкурсу на краще знання вiйськової iсторiї України серед учнiв випускних класiв загальноосвiтнiх шкiл областi. Щорiчно з нагоди рiчниць Збройних Сил України Започатковано ще у 2001 роцi проведення на базi Адамiвської ЗОШ I-II ст. щорiчного конкурсу на краще знання вiйськової iсторiї України серед учнiв випускних класiв за призами газети "Советское Приднестровье".
  19 Разом з оргкомiтетом iз запровадження Всеукраїнського кiносвята Українського козацтва "Козаки йдуть" органiзувати показ художнiх, документальних i науково-популярних фiльмiв про козацький перiод української iсторiї. 2002-2003 роки В звiтний перiод оргкомiтетом кiносвята "Козаки йдуть" було органiзовано показ низки фiльмiв про козацький перiод української iсторiї.
  20 У рамках кiносвята "Козаки йдуть" провести: перед сеансами концерти-конкурси на краще виконання козацьких пiсень, дум та кантатiв за участю самодiяльних та професiйних артистiв, виставки майстрiв сучасного декоративно-ужиткового мистецтва, творчi змагання школярiв на знання iсторiї козацької України; зустрiчi кiноглядачiв з вiдомими громадськими дiячами, представниками Українського козацтва. 2002-2003 роки У рамках кiносвята "Козаки йдуть" було проведено перед сеансами концерти, виставки, творчi змагання школярiв.
  21 Проводити щорiчнi меморiальнi акцiї з упорядкування старовинних козацьких поховань, що розташованi в областi. Щорiчно з нагоди вiдзначення рiчниць незалежностi України Щорiчно з нагоди вiдзначення рiчниць незалежностi України проводяться меморiальнi акцiї з упорядкування козацьких поховань (Старокозаче, Козацьке, Петрiвка, Адамiвка Староцаричанка).
  22 Сприяти молодiжним громадським органiзацiям вiйськово-патрiотичного спрямування у налагодженнi зв"язкiв з представниками української дiаспори країн, на територiях яких розташованi iсторичнi пам"ятки козацької доби. Протягом 2002-2005 рокiв Районна органiзацiя "Молода Сiч" налагодила зв"язки з Всесвiтнiм Конгресом українцiв (вiце-президент Верiга Iван - професор Торонтського унiверситету - Канада). Районним осередкам козацтва та їх отаманам необхiдно активнiше працювати у цьому напрямку вiйськово-патрiотичного виховання молодi, зокрема налагоджувати зв"язки iз представниками Росiї, Бiлорусi.
  23 У перiод призову громадян України до Збройних Сил України здiйснювати заходи щодо проводiв призовникiв областi на строкову вiйськову службу за участю представникiв Українського козацтва. Протягом 2002-2005 рокiв Починаючи з 2000 року, заходи щодо проводiв призовникiв району на строкову вiйськову службу проводяться за участю представникiв Українського козацтва (зокрема - отамана Буджацької Сiчi генерал-хорунжого УК Скляренка М.П., полковникiв УК Бойчева В.В., Городецького Л.Г., Тимофєєва В.Я., Устименка Б.I. та iн.). Формувати окремi пiдроздiли Збройних Сил України за рахунок молодi - представникiв Українського козацтва.
  24 Спiльно з Пiвденним напрямом Прикордонних вiйськ України розглянути питання щодо участi козацьких громадських формувань у сприяннi охоронi Державного кордону України на територiї областi. 2002 рiк Вiддiл оборонної та мобiлiзацiйної роботи райдержадмiнiстрацiї спiльно iз керiвництвом козацьких осередкiв Буджацької Сiчi, Бiлгород-Днiстровської паланки подав пропозицiї щодо участi козацьких формувань у сприяннi охорони Державного кордону України на дiлянцi Старокозацької застави на розгляд командування Пiвденного напряму Прикордонних вiйськ України. Створити, зокрема на базi Старокозацької застави окремий пiдроздiл (у складi частини) з числа вiйськовослужбовцiв-представникiв Українського козацтва.
  25 Залучати козацькi товариства до вiйськово-патрiотичного виховання, фiзкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої та культурно-просвiтницької роботи серед учнiвської молодi. Протягом 2002-2005 рокiв Вiддiли райдержадмiнiстрацiї: оборонної та мобiлiзацiйної роботи, освiти, сiльвиконкоми залучають козацькi товариства району (зокрема - Бiлгород-Днiстровську паланку, Буджацьку Сiч) до вiйськово-патрiотичного виховання учнiвської молодi (зокрема, на достатньому рiвнi ця робота ведеться у Долинiвськiй, Адамiвський, Бiленкiвськiй, Випаснянськiй-Турлацькiй ЗОШ). Ця робота проводилася у 1997-2002 роках також у Випаснянськiй Љ1, Вигiнськiй, Старокозацькiй ЗОШ. Розробити методичнi рекомендацiї щодо спiвробiтництва педагогiчних колективiв ЗОШ та УК у справi вiйськово-патрiотичного виховання молодi.
  26 Запровадити в навчальних закладах областi дитячо-юнацьку вiйськово-патрiотичну гру "Сокiл" як форму вiйськово-патрiотичного виховання, спортивно-масової та оборонно-масової роботи. 2002 рiк Вiйськово-патрiотичну гру "Сокiл" вiддiли райдержадмiнiстрацiї, оборонної та мобiлiзацiйної роботи, освiти, культури впроваджували в практику роботи шкiл району ще з 1998 року (тодi вона називалася вiйськово-патриотична гра "Джура" та проводилася в Старокозацькiй, Вигiнськiй, Випаснянськiй Љ1, Адамiвський, Долинiвськiй ЗОШ). Розробити положеннгя про Всеукраїнську дитячо-юнацьку вiйськово-патрiотичну гру "Сокiл" й проводити її так, як колись проводили "Зiрницю".
  27 Органiзувати спiльну роботу навчальних закладiв та козацьких товариств щодо виховання на засадах патрiотизму, демократiї, високої моралi та захисту Батькiвщини. Протягом 2002-2005 рокiв Така робота органiзована в Адамiвський, Долинiвськiй, Бiленкiвськiй ЗОШ, представники яких брали участь у травнi 2004 року в обласнiй науково-практичнiй конференцiї з цiєї проблеми.
  28 Органiзувати семiнари, читання з проблем козацького руху на Українi, культури Українського козацтва. Протягом 2002-2005 рокiв Постiйно дiючий семiнар з проблем козацького виховання органiзовано на базi Адамiвської ЗОШ. Бажано органiзувати семiнари з проблем козацького руху, культури на базi Старокозацької, Староцпаричанської, Козацької, Петровської сiльрад, шкiл (селища, якi заснували козаки).
  29 Посилити спiльну роботу навчальних закладiв з ВНЗ щодо пошуку та вивчення архiвних документiв з питань iсторiї Украї
  Нського козацтва. Протягом 2002-2005 рокiв З Одеським нацiональним унiверситетом (iсторичним факультетом - викладачi - Бачинська О.А., Гуцалюк С.Б., Гончарук Т.Г.) спiвпрацюють Петровська, Адамiвська ЗОШ. Бажано створити раду з числа вчителiв iсторiї України, яка б координувала цю роботу.
  30 Органiзувати спiльно з ВНЗ виставки студентських творчих робiт пiд девiзом "Козацькому роду нема переводу". Щорiчно Такi виставки робiт школярiв органiзовано в районi з 2004 року (зокрема - "збережемо Україну - козацьку державу" - травень 2004, березень 2005).
  31 Запровадити в ВНЗ спецкурс "Козацтво на пiвднi України: iсторiя i сучаснiсть". 2002-2003 роки В Адамiвський ЗОШ такий спецкурс було запроваджено ще у 1998 роцi.
  32 Органiзувати екскурсiї студентiв, учнiвської молодi до пам"ятних мiсць Одещини, пов"язаних з iсторiєю Українського козацтва. Протягом 2002-2005 рокiв Такi екскурсiї органiзовано в Одеськiй областi з 2004 року (зокрема - "Одеса козацька"). Розробити районний туристський маршрут "Бiлгород-Днiстровський козацький".
  
  В. о. голови Бiлгород-Днiстровської райдержадмiнiстрацiї П.I.Головатий.
   Вик. Тимофєєв В.Я., 2-59-36. (30)
  
  
  
  5. Травень - серпень 2005. "Патрiот"-"Сокiл" ("Джура"). Хортиця. Склад Ради Українського козацтва при Президентовi України. Козаки знову мають стати захисниками честi й гiдностi України, її традицiй, її культури. "1+1" Кость Грубич. Стислий виклад дипломної Тимофєєвої С.В.
  
  
   Фактично перестала iснувати антикучмiвська коалiцiя "Сила народу". Новий Кабiнет Мiнiстрiв В.Ющенко формував особисто шляхом консультацiй з найближчим оточенням, за "квотним" принципом. В результатi Кабiнет став неоднорiдним, серед його амбiтних членiв одразу почали спалахувати конфлiкти, створюючи "острiвцi напруження". Кадрова полiтика стала "ахiллесовою п"ятою" нової влади, дуже швидко довелося знiмати губернаторiв. Найближче оточення Президента по-своєму "фiльтрувало" допуск до нього вiдвiдувачiв та надходження iнформацiї, особливо негативно ставлячись до вiзитiв "шiстдесятникiв".
   Через коалiцiйний характер уряду довелося поєднувати лiберальнi й соцiалiстичнi методти керування економiкою iз засобами кризового менеджменту, що не могло не створювати особливих труднощiв. Бюджет 2005 року дiйсно був "бюджетом проїдання, а не розвитку", але в умовах, коли 70% домогосподарств України мали середньодушовi сукупнi витрати нижче прожиткового мiнiмуму, необхiдно було будь-що виконувати "п"ятий крок" Плану дiй - забезпечення соцiального благополуччя українцiв. Уряду вдалося знайти для цього кошти завдяки небаченiй за 13 рокiв iснування держави цiлеспрямованостi в реалiзацiї "третього кроку" - боротьби з корупцiєю та зловживанням влади.
   Було вiдкрито сотнi кримiнальних справ за фактами злочинiв у перiод виборчої кампанiї 2004 року. Однак карали лише "стрiлочникiв", органiзатори фальсифiкацiй майже не виявленi. Iз величезними труднощами та непродуманими обiцянками якнайшвидшого вирiшення розслiдувалися резонанснi кримiнальнi справи.
   Точилася суперечка щодо реприватизацiї та нацiоналiзацiї низки промислових об"єктiв. Iнвестори поки що не квапляться вкладати кошти в нестабiльну економiку України. Соцiально-полiтичнi особливостi республiки надзвичайно ускладнюють перехiд вiд виборчої до лiберальної демократiї (в умовах боротьби iз залишками "квазiдемократiї"), до речi православ"я менш сприятливе щодо такої трансформацiї i сприйняття захiдних лiберальних цiнностей.
   Радикальнi сили в Українi намагаються очолити постреволдюцiйний процес i знов перевести його в активну фазу, надавши замiсть "помаранчевого" "червоно-чорного" вiдтiнку. Декому потрiбна "певна доза агресивностi нацiї", всеукраїнська молодiжна органiзацiя "Прорив" активно критикує колишню й нову владу, так само як i "Пора".
   Схiд i Пiвдень дивляться на Помаранчеву революцiю крiзь призму регiонального досвiду, певною мiрою вiдчуваючи свою вилученiсть iз системи вiдкритого суспiльства. Українське суспiльство лишається двомовним, тому спроба зробити зi схiдних жителiв "правдивих" українцiв шляхом тотальної українiзацiї приречена на провал. Україна може бути консолiдована лише як країна, де iснує полiтична нацiя рiзних, вiдмiнних один вiд одного регiонiв, якi не потребують будь-якої унiфiкацiї.
   Вiдсутнiсть в сучаснiй Українi легiтимної державної iдеологiї, панiвної цiннiсно-нормативної моралi, поширення бездуховних iндивiдуалiстичних цiнностей негативно впливає й на ефективнiсть державного управлiння. Це добре видно на прикладi боротьби нової влади з явищами хабарництва. Не зважаючи на величезнi зусилля, вона не приносить поки що тих результатiв, на якi сподiвалися лiдери країни.
   Вкорiнена в суспiльставi звичка iгнорувати чи абияк виконувати закони стримує розвиток середнього й малого бiзнесу. Серйозний опiр зустрiчають i спроби лiквiдувати тiньову економiку, на базi якої будували своє благополуччя значна частина громадян республiки. Високий рiвень iнфляцiї спричиняє масове незадоволення населення.
   На розгляд Верховної Ради України 3-го й 4-го скликання було подано багато законiв, але фактично не iснує контролю за виконанням уже прийнятих. У свою чергу, це зумовлює неповагу до вiтчизняного законодавства. Незаперечним фактом є соцiальне пожвавлення в республiцi: налiчується вже бiльше 50 тис. недержавних неприбуткових структур. Однак для посилення їхнього впливу, без якого неможливий контроль суспiльства над можновладцями, потрiбнi донори, патрiотичний актив, суспiльне телебачення. Без цього не можна цiлком виключити можливiсть реваншу полiтичних етномаргiналiв та люмпенiв, адже в нас вiдсутня ситуацiя, коли кожен сотий громадяни є мiльйонером.
   В суспiльствi зросло почуття свободи, але не зникають настрої утриманства за рахунок держави.
  
   У видавництвi "СП "Петрекс" надрукував книги:
  1. С.В.Тимофєєва, В.Я.Тимофєєв. Архiви козаччини Заднiстров"я. Видавництво "СП "Петрекс". Бiлгород-Днiстровський. 2003-2010.
   Документи та матерiали козацтв Заднiстров"я.
  Т. 1. Iсторiя козацтва Заднiстров"я. Частина 2. 2005. (12.06.2005). 251 стор.
   У видавництвi "СПД СП" надрукував книги:
  1. С.В.Тимофєєва. Сучасне українське козацтво на пiвднi Одещини. Видавництво "СПД СП". Бiлгород-Днiстровський. 2005. (12.06.2005).
  80 стор. Бiблiографiя.
  Стисло викладена iсторiя козацтва пiвдня Одещини.
  Роздiли книги: I. Козацька нацiя. II. Вiдродження Українського козацтва. III. Всеукраїнськi козацькi органiзацiї. IV. Одеськi обласнi (крайовi) козацькi органiзацiї. V. Дiяльнiсть Заднiстрового козацтва. VI. Українська козацька педагогiка. VII. Козацькi навчальнi заклади Заднiстров"я. IХ. Козацькi художнi колективи. Х. Сучасний стан За днiстрового козацтва. Лiтература.
  
  
  "ПАТРIОТ" - "СОКIЛ" ("ДЖУРА")
  
  В квiтнi-травнi в загальноосвiтнiх школах району були проведенi шкiльнi та районний (на базi Козацькiй ЗОШ I-III ст.) етапи Всеукраїнських вiйськово-патрiотичних iгор "Патрiот" (10-11 класи) та "Сокiл"-"Джура" (7-9 класи). Проекти наказiв, положення, програми розробляв головний спецiалiст вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї, полковник Українського козацтва Тимофєєв В.Я.
  
  "Вiддiл освiти Бiлгород-Днiстровський Вiддiл у справах сiм"ї
  Бiлгород-Днiстровської об"єднаний мiський та молодi Бiлгород-
  РДА вiйськовий комiсарiат Днiстровської РДА
  
  
  НАКАЗ Љ 51 вiд 10.02.2005 року
  Про пiдготовку та проведення в загальноосвiтнiх школах I-III ступенiв району Всеукраїнської вiйськово-спортивної патрiотичної гри "Патрiот"
  
  На пiдставi Положення про Всеукраїнську вiйськово-патрiотичну гру "Патрiот", затвердженого спiльним наказом Мiнiстерства освiти i науки України, Мiнiстерством оборони України, Мiнiстерством у справах сiм"ї, дiтей та молодi України, з метою забезпечення єдностi виховання, розвитку i психологiчної пiдготовки молодi до захисту Вiтчизни, формування у неї патрiотичної свiдомостi, нацiональної гiдностi, готовностi до виконання громадського i конституцiйного обов"язку:
  НАКАЗУЄМО:
  1.Затвердити штаб I-го етапу Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот":
  майор Коваль Сергiй Анатолiйович - начальник штабу, старший помiчник вiйськового комiсару,
  Тимофєєв Валерiй Якович - заступник начальника штабу, вiддiл освiти РДА.
  Члени штабу:
  Макаренко Свiтлана Володимирiвна - вiддiл у справах сiм"ї та молодi РДА,
  Сушицький Володимир Григорович - директор районної ДЮСШ,
  Диденко Зiнаїда Петрiвна - методист РМК,
  Шиблєва Наталiя Богданiвна - методист районного ЦПОВ,
  Чебан Якiв Феодосiйович - директор Козацької ЗОШ I-III ст.
  Кривенко Анатолiй Кирилович - викладач ДПЮ Випаснянської Љ2 ЗОШ I-III ст.
  2. Штабу:
   2.1. Довести до вiдома керiвникiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв I-III ступенiв Положення про Всеукраїнську вiйськово-спортивну гру "Патрiот".
   2.2. Сприяти проведенню та здiйснювати органiзацiйно-методичне забезпечення проведення Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрот".
   2.3. Провести I-й етап Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот" в першу декаду травня 2005 року.
   2.4. До 15 травня 2005 року узагальнити роботу загонiв та надати зведену iнформацiю до штабу вищого рiвня.
  3. Керiвникам загальноосвiтнiх навчальних закладiв I-III ступенiв:
   3.1. Створити загони (за вiковим розподiлом 15-17 i 17-21 рокiв) та забезпечити їх участь в I-му етапi Всеукраїнської вiйськово-патрiотичнiй грi "Патрiот".
   3.2. Залучити для проведення вiйськово-патрiотичної, пошуково-краєзнавчої, спортивно-масової, оборонно-масової та культурно-просвiтницької роботи серед учнiвської молодi з питань пiдготовки її до захисту Вiтчизни, представникiв вiйськових частин, ветеранських та громадських органiзацiй, зокрема Українського козацтва.
  4. Вiйськовому комiсару Бiлгород-Днiстровського ОМВК:
   4.1. Переможцям I-го етапу Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот" надати право на першочергове оформлення документiв до вступу у вищi вiйськовi навчальнi заклади МО України.
  5. Контроль за виконання даного наказу покласти на гололвногои спецiалiста вiддiлу освiти РДА Тимофєєва В.Я., старшого помiчника вiйськового комiсара майора Коваля С.А., начальника вiддiлу у справах сiм"ї та молодi РДА Макаренко С.В.
  
  Начальник вiддiлу освiти Вiйськовий комiсар Начальник вiддiлу у справах
  Бiлгород-Днiстровської Бiлгород-Днiстровського сiм"ї та молодi Бiлгород-
  РДА ОМВК Днiстровської РДА
  З.I.Добринiна I.Л.Бойчук С.В.Макаренко
  
  
  НАКАЗ
  по вiддiлу освiти Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї
  Љ144 вiд 22 квiтня 2005 року
  Про виконання програми допризовної пiдготовки юнакiв у 2005 роцi
  
  Вiдповiдно до Закону України "Про загальний вiйськовий обв"язок та вiйськову службу", згiдно програми допризовної пiдготовки юнакiв в загальноосвiтнiх навчальних закладах
  НАКАЗУЮ:
  1. Керiвникам загальноосвiтнiх шкiл I-III ступенiв органiзувати проведення польових зборiв для юнакiв у термiни з 11 по 13 травня 2005 року.
  1.1. 11 травня 2005 року - тактичнi заняття на мiсцевостi за 6-годинною програмою на базах загальноосвiтнiх шкiл.
  1.2. 12 травня 2005 року - стрiльби бойовими набоями з автомату Калашникова на базi вiйськової частини А-1402 (Олексiївна) - загальноосвiтнi школи I-III ступенiв; проведення шкiльного етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької вiйськово-спортивної патрiотичної гри "Сокiл" ("Джура") - загальноосвiтнi школи I-II та I-III ступенiв.
   1.2.1. Забезпечити пiдготовку разом з вiйськоматом та вiйськовою частиною А-1402 навчальних бойових стрiльб з автомату Калашникова для учнiв школи.
   1.2.2. Видати накази по школам про органiзацiю проведення стрiльб, де вказати прiзвище керiвника, дату, час, мiсце проведення, кiлькiсть учнiв, вiдповiдального за виконання мiр безпеки при проведеннi стрiльб.
   1.2.3. До 6 травня 2005 року подати до вiйськомату списки юнакiв, якi будуть брати участь у бойових стрiльбах.
   1.2.4. Передбачити спосiб перевезення учнiв на Олексiївський навчальний вiйськовий центр.
   1.2.5. Представити списки учнiв, якi вивчали i здали залiк з мiр безпеки при користуваннi зброєю з виставленими оцiнками.
   1.2.6. Представити вiдомостi облiку виконня стрiльб, завiренi печаткою, з пiдписом директора в 3-х примiрниках.
   1.2.7. Мати вiдомость залiку iз знання будови автомату Калашникова.
   1.2.8. Вiдповiдальнiсть за охорону життя i здоров"я юнакiв при перевезеннi i проведеннi стрiльб покласти на вчителiв ДПЮ.
  1.3. 13 травня 2005 року - проведення районного етапу Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот" (спартакiада допризовної молодi) - загальноосвiтнi школи I-III ступенiв - на базi Козацької ЗОШ I-III ступенiв; початок о 09.00 год.
  2. Бухгалтерiї вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї передбачити кошти на придбання дипломiв та грамот для нагородження переможцiв Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот" (спартакiада допризовної молодi).
  3. Звiти про проведення шкiльного етапу гри "Сокiл" ("Джура") здати головному спецiалiсту вiддiлу освiти Тимофєєву В.Я. до 20.05.2005 року.
  4. Контроль за виконанням даного наказу покласти на головного спецiалiста вiддiлу освiти Тимофєєва В.Я.
  
  В. о. начальника вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї Р.М.Чапкiна
  
  
  ВИТЯГ
  з Положення про Всеукраїнську дитячо-юнацьку вiйськово-спортивну патрiотичну гру "Сокiл" ("Джура")
  Укладено за досвiдом вiйськово-патрiотичного виховання учнiвської молодi засобами дитячо-юнацьких iгор "Зiрниця" та "Орлятко"
  
  1. Дитячо-юнацька вiйськово-спортивна патрiотична гра "Сокiл" ("Джура") є базовою i основною позакласною формою оборонно-масової i спортивно-оздоровчої роботи, початкової вiйськової та фiзичної пiдготовки, морально-психологiчного та нацiонально-духовного виховання учнiвської молодi в позаурочний час, атакож допризовної пiдготовки молодi за мiсцем проживання.
  2. Положення про гру "Сокiл" ("Джура") розроблено вiдповiдно до Законiв України "Про освiту", "Про загальну середню освiту", "Про позашкiльну освiту" "Про загальний вiйськовий обов"зок i вiйськову службу" та затверджено наказом Мiнiстра освiти i науки України Љ855 вiд 25 грудня 2003 року.
  3. Метою гри "Сокiл" ("Джура") є: виховання у юнакiв та дiвчат глибоких i твердих нацiонально-патрiотичних переконань, пiдготовка молодi до творчої працi, до вiйськової служби та захисту своєї Батькiвщини-України шляхом залучення молодi до обронно-масової та вiйськово-спортивної патрiотичної роботи; формування i виховання у молодi високих морально-психологiчних та морально-бойових якостей, мужностi, смiливостi, рiшучостi, вiдваги, стiйкостi, наполегливостi, дисциплiнованостi i iнiцiативностi на теренах вiдновлених нацiональних козацьких педагогiчних традицiй, виховання духовно та фiзично розвиненого юного поколiння суверенної України на iсторично сформованих засадах козацького свiтогляду та здорового способу життя, у дусi вiдданостi Батькiвщинi та її народу на основi вiдродження нацiональних i загальнолюдських духовних i моральних цiнностей.
  4. Завданнями гри "Сокiл" ("Джура") є виховання у дiтей та юнацтва активної громадянської позицiї, нацiональної гiдностi i самосвiдомостi, любовi до своєї Батькiвщини-України, готовностi захищати свiй рiдний край; опанування козацької культурної спадщини, переймання козацьких забав та вiйськових iгор,традицiйних козацьких видiв фiзичної культури, спорту та вiйськових умiнь та iнших нацiональних вiйськово-спортивних традицiй з метою гартування козацького духу й тiла, здорового способу життя, змiцнення та розвиток дружби мiж дiтьми та юнацтвом рiзних регiонiв України.
  5. Гра "Сокiл" ("Джура") проводиться вiдповiдними вiддiлами Мiнiстерства освiти i науки України, Мiнiстерства оборони, Мiнiстерства у справах сiм"ї, дiтей та молодi за участi iнших органiв виконавчої влади. Безпосереднє керiвництво грою "Сокiл" ("Джура") здiйснює штаб, склад якого затверджується спiльним наказом органiзаторiв гри. Гра "Сокiл" ("Джура") органiзується i проводиться штабами вiдповiдного рiвня поетапно: шкiльний етап - щороку, районний етап - один раз на три роки, Всеукраїнський - один раз на три роки.
  6. Органiзацiйною основою гри "Сокiл" ("Джура") є об"єднання дiтей та юнацтва у загони, що створюються в навчальних закладах i (або) за мiсцем їх проживання пiд керiвництвом вiдповiдних штабiв гри. Учасники гри подiляються на вiковi групи: козачат (6-10 рокiв) та джур (10-15 рокiв).
  7. Учасник гри "Сокiл" ("Джура") має право: вирiшального голосу при розглядi будь-яких питань гри; обирати та бути обраним до козацької старшини всiх рiвнiв гри; брати участь в усiх заходах, що стосується гри; одержувати вичерпну iнформацiю про перебiг гри.
  Учасник гри "Сокiл" ("Джура") зобов"язаний бути патрiотос своєї Батькiвщини, шготувати себе до захисту вiльної, соборної i демократичної України, визнавати це Положення i дотримуватися його вимог, зразково навчатися, пройти повний курс пiдготовки з питань козацької вiйськової науки; невтомно працювати над всебiчним вдосконаленням себе як людини i козака; постiйно бути зiбраним i iнiцiативним, мати охайний зовнiшнiй вигляд, суворо дотримуватися дисциплiни i правопорядку; свято дотримуватися кодексу лицарської честi.
  
  
  ПРОГРАМА
  проведення шкiльного етапу гри "Сокiл" ("Джура")
  
  1. Вiдкриття шкiльного етапу гри "Сокiл" ("Джура").
  2. Стройова пiдготовка.
  Класний загiн курсантiв у складi взводу. Форма одягу - однострiй (рiд вiйськ, погони, шеврони та iн.).
  Шикування у складi загону, стройовий крок, конкурс строю та пiснi.
  3. Iсторiя Збройних Сил України (конкурс).
  Iсторiя України та її вiйська, героїчного минулого українського народу, його боротьби за свободу i незалежнiсть своєї Батькiвщини - славних перемог запорожцiв над вiйськами Оттоманської iмперiї, польської шляхти, Московського царства та iн. Склад, структура i призначення Збройних Сил України на сучасному етапi.
  4. Вогнева пiдготовка. Стрiльба з пневматичної гвинтiвки.
  5. Вiйськова топографiя (конкурс).
  Орiєнтування та визначення свого мiсця знаходження в рiзних умовах пори року, доби, погоди i на незнайомiй мiсцевостi.
  6. Цивiльна оборона (конкурс).
  Фактори ураження аварiй, катастроф, стихiйного лиха, зброї масового знищення людей, способiв та засобiв захисту вiд них (використання засобiв колективного та iндивiдуального захисту, приладiв радiацiйної, хiмiчної розвiдки i дозиметричного контролю, виготовлення простих засобiв захисту органiв дихання, проведення часткової санiтарної обробки людей).
  7. Медико-санiтарна пiдготовка (конкурс).
   Основи органiзацiї медичної служби цивiльної оборони i її основних завдань, обов"язкiв санiтарних дружин, змiсту першої долiкарської допомоги у вогнищах тмасового ураження i правил виконання процедур по догляду за хворими. Надання першої долiкарської допомоги при травмах, опiках, нещасних випадках, ураженню отруйними речовинами i радiацiйних опромiненнях. Заходи профiлактики iнфекцiйних захворювань i догляд за хворими.
  8. Фiзична пiдготовка (спортивнi змагання).
   Вправи в обсязi вимог програми фiзичного виховання в загальноосвiтнiх навчальних закладах та подолання комбiнованих вiйськово-спортивних смуг перешкод, туристичних естафет, перешкод пiд час марш-кидкiв, тактичних iгор на мiсцевостi.
  9. Пiдведення пiдсумкiв шкiльного етапу гри "Сокiл" ("Джура"). Нагородження переможцiв. Закриття шкiльного етапу гри "Сокiл" ("Джура").
  
  ВИТЯГ
  з Положення про Всеукраїнську вiйськово-спортивну гру "Патрiот"
  
   1. Всеукраїнська вiйськово-патрiотична гра "Патрiот" (далi "Патрiот") є формою позаурочної та позанавчальної роботи з початкової вiйськової i прикладної фiзичної пiдготовки учнiвської та студентської молодi.
   2. Положення про гру "Патрiот" розроблено вiдповiдно до Законiв України "Про освiту", "Про загальну середню освiту", "Про позашкiльну освiту", "Про загальний вiйськовий обов"язок i вiйськову службу", Концепцiї допризовної пiдготовки та вiйськово-патрвiотичного виховання молодi, затвердженої Указом Президента України вiд 25.10.2002 року Љ948/2002, Положення про допризовну пiдготовку, затвердженого постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 30.11.2000 року Љ1770.
   3. Гра "Патрiот" проводиться з метою: забезпечення єдностi виховання, розвитку i психологiчної пiдготовки дiтей та молодi до захисту Вiтчизни; формування у дiтей та молодi патрiотичної свiдомостi, нацiональної гiдностi, готовностi до виконання вимог Конституцiї України; пiдтримання i розвитку шефських зв"язкiв вiйськових частин i вищих вiйськових навчальних закладiв з навчальними закладами, в яких проводиться допризовна пiдготовка, залучення ветеранських та iнших громадських органiзацiй до виховання учнiвської та студентської молодi.
   4. Головними завданнями гри "Патрiот" є: виховання у дiтей та молодi морально-психологiчних якостей: мужностi, смiливостi, рiшучостi, вiдваги, стiйкостi, наполегливостi, дисциплiнованостi та iнiцiативностi на основi кращих традицiй Українського вiйська; ознайомлення учасникiв гри з основами законодавства та знань щодо захисту Вiтчизни, цивiльної оборони, надання першої допомоги, удосконалення фiзичного розавитку молодi, пiдготовки до вiйськової служби в Збройних Силах та iнших вiйськових формувань України; вивчення iсторiї українських вiйськових формувань; удосконалення педагогiчних форм i методiв навчання основам вiйськової справи; виховання в учасникiв гри свiдомого ставлення до власної безпеки та безпеки оточення, формування здорового способу життя; змiцнення дружби мiж дiтьми та серед юнацтва рiзних регiонiв України; органiзацiя змiстовного дозвiлля молодi.
   5. Гра "Патрiот" проводиться вiдповiдними вiддiлами Мiнiстерства освiти i науки України, Мiнiстерства оборони, Мiнiстерства у справах сiм"ї, дiтей та молодi за участi iнших органiв виконавчої влади, Мiжнародного благодiйного фонду "Ветерани-Молодь-Майбутнє" та громадських органiзацiй. Безпосереднє керiвництво грою "Патрiот" здiйснює штаб, склад якого затверджується спiльним наказом органiзаторiв гри. Очолює гру "Патрiот" представник Мiнiстерства оборони. Гра "Патрiот" органiзується i проводиться штабами вiдповiдного рiвня поетапно: районний етап - щороку, обласний етап - один раз на два роки, Всеукраїнський - один раз на два роки.
   6. Органiзацiйною основою гри "Патрiот" є об"єднання дiтей та юнацтва у загони, що створюються в навчальних закладах i (або) за мiсцем їх проживання пiд керiвництвом вiдповiдних штабiв гри. Учасники гри подiляються на вiковi групи: 15-17 та 17-21 рокiв. Учасникiв гри умовно називають "курсантами".
   7. Курсант гри "Патрiот" має право: вирiшального голосу при розглядi будь-яких питань гри; обирати i бути обраним старшим загону; брати участь у всiх заходах, що стосуються гри; виносити на розгляд штабiв, зборiв загону будь-якi питання гри; звертатися з питаннями та пропозицiями до штабiв усiх рiвнiв та одержувати вичерпну iнформацiю про хiд гри.
   Курсант гри "Патрiот" зобов"язаний: готувати себе до захисту Вiтчизни; визнавати це Положення i дотримуватися його вимог; брати активну участь у роботi загону; працювати над всебiчним самовдосконаленням; дотримуватися морально-етичних норм; бути вимогливим до себе та iнших з питань охорони i збереження навколишнього природного середовища.
  
  ПРОГРАМА
  проведення районного етапу гри "Патрiот"
  
   1. Вiдкриття районного етапу гри "Патрiот".
   2. Стройова пiдготовка.
   Загiн з 7 курсантiв (вiддiлення). Форма одягу - однострiй (рiд вiйськ, погони, шеврони) та iн.
   Шикування у складi вiддiлення, стройовий крок,конкурс строю та пiснi.
   Вихiд iз строю, пiдхiдь до начальника, вiддання вiйськової честi, повороти на иiсцi, рух стройовим кроком, повороти иу русi, повернення у стрiй.
   Суддi: Чабан Я.Ф. (вiдповiдальний), майор Коваль С.А., Тимофєєв В.Я., Дiденко З.П.
  3. Прикладна фiзична пiдготовка.
   Загiн з 5 курсантiв. Форма одягу - спортивний костюм (однострiй).
   1. Пiдтягування на перекладинi. 2. Бiг 100 м. 3. Бiг 1000 м. 4. Метання грангати (600 г.). 5. Смуга перешкод. 6. Гирневий спорт (штовхання гирi 16 кг.).
   Суддi: Сушицький В.Г., Кривенко А.К., Гладченко Ю.А.
   4. Пiдведення пiдсумкiв районного етапу гри "Патрiот" Нагородження переможцiв. Закриття районного етапу гри "Патрiот".
  
  ДОВIДКА
  про пiдсумки проведення вiйськово-спортивної гри "Патрiот"
  
  На пiдставi Положення про Всеукраїнську вiйськово-патрiотичну гру "Патрiот", затвердженого спiльним наказом вiддiлу освiти Бiлгород-Днiстровської райдержадмiнiстрацiї, Бiлгород-Днiстровським об"єднаним мiським вiйськовим комiсарiатом, вiддiлом у справах сiм"ї та молодi Бiлгород-Днiстровської райдержадмiнiстрацiї Љ51 вiд 10.02.2005 року "Про пiдготовку та проведення в загальноосвiтнiх школах I-III ступенiв орайону Всеукраїнської вiйськолво-спортивної гри "Патрiот", з метою забезпечення єдностi виховання, розвитку i психологiчної пiдготовки молодi до захисту Вiтчизни, формування у неї патрiотичної свiдомостi, нацiональної гiдностi, готовностi до виконання громадського i конституцiйного обов"язку, пiдтримання i розвитку шефських зв"язкiв з вiйськовими частинами i вищими вiйськовими навчальними закладжами, залученням ветеранських та iнших громадських органiзацiй до виховання учнiвської молодi, було проведено I-й етап Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот".
  З метою виконання вищезгаданого Положення вiддiлом освiти Бiлгород-Днiстровської райдержадмiнiстрацiї 22 квiтня 2005 року було видано наказ Љ144 "Про виконання програми допризовної пiдготовки юнакiв у 2005 роцi", згiдно якого:
  11.05.2005 року було проведенi тактичнi заняття на мiсцевостi за 6-ти годинною програмою на базах загальноосвiтнiх шкiл.
  12.05.2005 року було проведено районний етап Всеукраїнської вiйськово-спортивнолї гри "Патрiот" (спартакiада допризовної молодi) на базi Козацької ЗОШ I-III ступенiв; брали участь збiрнi команди допризовникiв. В загальноосвiтнiх школах I-II та I-III ступенiв проводився шкiльний етап Всеукраїнської дитячо-юнацької вiйськово-спортивної патрiотичної гри "Сокiл" ("Джура") (наказ Мiнiстерства освiти i науки України Љ855 вiд 22.12.2003 року "Про пiдготовку та проведення в загальноосвiтнiх школах України Всеукраїнської дитячо-юнацької вiйськово-спортивної патрiотичної гри "Сокiл" ("Джура").
  13.05.2005 року було проведено стрiльби бойовими набоями з автомату Калашникова на базi вiйськової частини А-1402 (Олексiївка).
  У стрiльбах бойовими набоями прийняло участь 178 допризовникiв з 15 ЗОШ I-III ступенiв та лiцею. Не прибули на стрiльби допризовникi Старокозацької та Миколаївської ЗОШ I-III ступенiв.
  В районному етапi Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот" взяли участь збiрнi команди 6 ЗОШ I-III ступенiв (Випаснянська Љ2, Козацька, Крутоярiвська, Молозька, Руськоїванiвська, Староцаричанська). Лiцей брав участь в проведеннi гри "Патрiот" iз школами мiста Бiлгорода-Днiстровського.
  За результатами гри "Патрiот" I командне мiсце виборола збiрна Козацької ЗОШ I-III ступенiв, на II мiсцi - збiрна Староцаричанської ЗОШ I-III ступенiв, на III мiсцi - збiрна Молозької ЗОШ I-III ступенiв.
  У особистому змаганнi за видами спорту лауреатами стали:
  учнi Козацької ЗОШ I-III ступенiв - Кисiль Артем (II мiсце, граната 600 г), Чебан Олександр (II мiсце, штовхання шгирi), Кушнiр Олег (III мiсце, пiдтягування на перкладинi), Чебан Олександр (III мiсце, пiдтягування на перкладинi);
  учнi Староцаричанської ЗОШ I-III ступенiв - Городецький Сергiй (I мiсце, граната 600 г), Фiлатов Євген (II мiсце, пiдтягування на перекладинi), Фiлатов Євген (II мiсце, бiг 1000 м), Городецький Сергiй (III мiсце, бiг 1000 м);
  учнi Молозької ЗОШ I-III ступенiв - Лаврилюк Дмитро (I мiсце, штовхання гирi), Банчу Максим (II мiсце, бiг 1000 м), Сурков Дмитро (II мiсце, штовхання гирi);
  учнi Випаснянської ЗОШ I-III ступенiв Љ2 - Венедiктов Борис (I мiсце, бiг 1000 м), Раєв Володимир (III мiсце, бiг 1000 м), Раєв Володимир (III мiсце, граната 600 г);
  учнi Руськоїванiвської ЗОШ I-III ступенiв - Поляков Михайло (I мiсце, пiдтягування на перекладинi), Кузiн В"ячеслав (II мiсце, пiдтягування на перекладинi).
  Пропозицiї:
  1. Об"явити подяку вчителям ДПЮ Козацької, Староцаричанської, Молозької, Випаснянської Љ2, Руськоїванiвської, Крутоярiвської ЗОШ I-III ступенiв.
   2. Звернути увагу директорiв Старокозацької та Миколаївської ЗОШ I-III ступенiв на несвоєчасне виконання навчальних планiв та програм з ДПЮ.
   3. На методоб"єднаннях вчителiв ДПЮ в серпнi 2005 року обговорити пiдсумки проведення районного етапу Всеукраїнської вiйськово-спортивної гри "Патрiот" та шкiльного етапу Всеукраїнської дитячо-юнацької вiйськово-спортивної патрiотичної гри "Сокiл" ("Джура").
   4. Вiддiлу освiти Бiлгород-Днiстровської райдержадмiнiстрацiї передбачити кошти на екiпування та участь команди Козацької ЗОШ I-III ступенiв в обласному етапi вiйськово-спортивної гри "Патрiот".
  
  Головний спецiалiст вiддiлу освiти В.Я.Тимофєєв. (31)
  
  
  ХОРТИЦЯ
  
  4 червня 2005 року на Хортицi вiдбулася Велика Рада Українського козацтва пiд головуванням Гетьмана України, Президента України В.А.Ющенка. Вiд козацтва Заднiстров"я на Радi були присутнi полковник УК Тимофєєв В.Я., осавул УК Маринеску М.К. Велика Рада затвердила склад Ради Українського козацтва, першочерговi заходи з питань розвитку козацтва. (32)
  
  
  
  СКЛАД РАДИ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
  ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВI УКРАЇНИ
  
  Вiдповiдно до п.8 Положення про Раду Українського козацтва, затвердженого Указом Президента України вiд 4 червня 2005 року Љ916 "Про Раду Українського козацтва", членами Ради є:
  1. Аржевiтiн Станiслав Михайлович згiдно з п.5 Указу - Секретар.
  2. Баранчиков Валерiй Володимирович згiдно з ч.3 п.8 Положення: вiд Громадської органiзацiї "Мiжнародна Спiлка Козацьких Вiйськ України та Зарубiжжя".
  3. Сардинець Iгор Степанович згiдно з ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної оборонно-спортивної нацiонально-патрiотичної органiзацiї "Українське козацтво".
  4. Груба Євген Григорович згiдно з ч.3 п.8 Положення: вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Козацькi вiйська України".
  5. Гуменюк Володимир Олександрович згiдно з п.3 ч.8 Положення: вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Соборне Козацтво України "Сiч".
  6. Каленяк Вiталiй Петрович згiдно з ч.4 п.8 Положення: за значний внесок у вiдродження та розвиток Українського козацтва.
  7. Конечний Олександр Мечиславович згiдно з ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної громадської органiзацiї "Мiжнародна Асоцiацiя "Козацтво".
  8. Лазаренко Сергiй Жоржийович згiдно з ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної громадської органiзацiї "Спiлка козацьких органiзацiй України".
  9. Мулява Володимир Савич згiдно з ч.3 п.8 Положення: за значний внесок у вiдродження та розвиток Українського козацтва.
  10. Петренко Євген Дем"янович згiдно ч.3 п.8 Положення: за значний внесок у вiдродження та розвиток Українського козацтва.
  11. Пилат Володимир Степанович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної громадської органiзацiї "Мiжнародна федерацiя Бойового Гопака".
  12. Попов Вiталiй Борисович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Всеукраїнської спiлки громадських органiзацiй "Спiлка козакiв України - "Вiйсько Запорозьке".
  13. Попович Анатолiй Васильович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної оборонно-патрiотичної громадської органiзацiї "Козацтво України", вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Всеукраїнська федерацiя козацького двобою".
  14. Постолакi Олег Васильович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної козацької спiлки "Всевелике Вiйсько Донське".
  15. Притула Олександр Леонтiйович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Товариство Нестора Махна "Гуляй-Поле".
  16. Сагайдак Дмитро Iванович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної громадської органiзацiї "Козацтво Запорозьке".
  17. Сєдих Вiктор Федорович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Козацька територiальна оборона".
  18. Ситнюк Микола Андрiйович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Козацтво Нової України".
  19. Солодовник Олександр Якович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Вiдродження Запорозького козацтва".
  20. Хорофейко Олександр Володимирович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної громадської органiзацiї "Мiжнародний Союз козацтва".
  21. Чухлiб Тарас Васильович згiдно ч.3 п.8 Положення: за значний внесок у вiдродження та розвиток Українського козацтва.
  22. Шевченко Анатолiй Iванович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Всеукраїнської громадської органiзацiї "Українське Реєстрове Козацтво".
  23. Ямненко Михайло Iванович згiдно ч.3 п.8 Положення: вiд Мiжнародної громадської органiзацiї "Мiжнародна Академiя Козацтва. (33)
  
  
  КОЗАКИ ЗНОВУ МАЮТЬ СТАТИ ЗАХИСНИКАМИ ЧЕСТI Й ГIДНОСТI УКРАЇНИ, ЇЇ ТРАДИЦIЙ, ЇЇ КУЛЬТУРИ
  В.Ющенко. Слово до козакiв. Хортиця. 4 червня 2005 року.
  
  Шановне козацьке товариство, побратими! Панi та панове! З великим хвилюванням прибув я сьогоднi на славний острiв Хортиця.
  Я прийшов на острiв, який багато столiть тому сходив не один десяток Ющенкiв - Лубенського полку, Константинiвської сотнi, щоб поклонитися їх славнiй пам"ятi. Переконаний, що пiд цим небом, пiд Чумацьким шляхом, вони тисячi разiв мiркували над питанням, яке бентежить душi не одного українського поколiння: як мати власну незалежну державу, як її боронити, як знайти злагоду й порозумiння, у тому числi i в громадських структурах, якi волiють бачити Україну спiльною i незалежною.
  Я надзвичайно щасливий, що разом зi своєю родиною находжуся у такому славному козацькому колi i на такiй славнiй землi. Незалежно вiд того, шановнi друзi, де ми народилися - в Українi, на Сходi чи на Заходi, мiсце, яке сьогоднi нас зiбрало, є iстинно святим. Цьому островi судилося стати гранiтною колискою українського козацтва, а разом з ним - i всiєї нашої української нацiї. Адже в козацьких лiтописах наших предкiв так i називали - "Українським козацьким народом".
  З найдавнiших часiв ця земля була зосередженням волi й могутностi України. Як Днiпрову воду, черпали тут свою силу князь Святослав, Байда Вишневецький, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Iван Мазепа, Петро Дорошенко i все преславне наше вiйсько запорiзьке. Звiдси по всiй українськiй землi розлилося козацьке море, якому нiколи не висохнути i не змiлiти. Нiде в свiтi не дихається так вiльно, як тут.
  Прислухайтеся, браття! Тут кожен камiнь говорить про славу i честь України, про запорозьке лицарство, яке перетворило Дике Поле на процвiтаючу твердиню християнства. Тут могутнi дуби розповiдають про далекi походи i про визволених з неволi наших братiв. Тут вiтер спiває про вiльних людей, якi п"ятсот рокiв тому створили республiку без холопа i без пана.
  У країнi козакiв i чоловiки, i жiнки, i дiти знали грамоту, чим дивували сучасникiв-iноземцiв. А пiдтримана Вiйськом низовим запорозьким Могилянська Академiя була унiкальним унiверситетом, свiточем знань для всiєї Схiдної Європи. Вершиною козацької мислi стала Конституцiя Пилипа Орлика - перша в Європi. Пам"ятаймо - козацтво славне не мечем, а й пером, думкою, словом i розумом.
  На островi Хортиця наше корiння. Любов до цього мiсця - це частина нашої iдентичностi. Ми присягнули дорожити ним, вiдроджувати його. Ми не можемо втратити нi цих дубiв, нi цього камiння, нi цiєї води, бо iнакше ми втратимо частину нашої української душi. Ми робимо Хортицю нашою нацiональною гордiстю, мiсцем паломництва для всiх українцiв в Українi i не в Українi.
  Сiмнадцять днiв i ночей Майдан був полем мирної боротьби за волю України. Тодi кожен, хто там стояв, мiг повторити слова гетьмана Павла Полуботка: "Заступаючись за Батькiвщину, я не лякаюся нi кайданiв, нi тюрми". Мирна перемога Майдану продовжує ряд козацьких перемог, серед яких Кафа i Корсунь, Збараж i Конотоп. Сьогоднi, як i сотнi рокiв тому, про перемогу української нацiї говорить вся Європа.
  Сьогоднi нам належить продовжити велику мiсiю козацтва. Нам потрiбно викорчовувати поле глибокої корупцiї та обману, повернути людям вiру в добро i справедливiсть. Козаки знову мають стати захисниками честi й гiдностi України, її традицiй, її культури. Перед нами ще багато роботи зi збереження пам"яток iсторiї та культури, патрiотичного виховання молодi, допомоги мiсцевим громадам.
  Зараз поступ України тiльки починається, i для мобiлiзацiї сил та пiдтримки духу нам знову потрiбна справжня козацька сила. Козаки повиннi першими дати суспiльству новий iмпульс для подальшого руху. Вам, панове товариство, належить дати приклад того, як треба чесно служити своїй країнi i своєму народу.
  Перший приклад ми показали, зустрiвшись на спiльнiй Радi. Я дякую вам за це. Сьогоднi справдилось бажання багатьох гетьманiв, багатьох поколiнь українцiв, якi роками мрiяли побачити козацтво єдиною великою силою. Знаю - це було нелегко. Комусь довелося переступити через власнi амбiцiї, комусь - через старi образи. Ви, панове отамани, зробили велику i благородну справу для України - вiдтепер українське козацтво буде єдиним цiлим.
  У нашому братствi не буде старших i молодших. Кожен козак i кожна громадська органiзацiя будуть оцiнюватися за своїми справами. Кожна з органiзацiй має знайти себе у наших об"єднаних зусиллях. Ми будемо йти до єдностi поступово, але неухильно.
  Ми - європейська нацiя, яка хоче жити в Об"єднанiй Європi. Родинi її народiв ми готовi принести наш неповторний досвiд свободи i демократiї. Вiдродження українського козацтва - це унiкальне поєднання європейської демократiї з нашими традицiями вольностi i демократiї.
  Держава робитиме все для того, щоб українське козацтво єдналось i мiцнiло. Незабаром буде створена Нацiональна програма розвитку українського козацтва. Сьогоднi я пiдписав Указ про створення Координацiйної Ради Українського козацтва з представникiв козацьких органiзацiй та призначення Радника Президента України з питань козацтва. Хочу, щоб їх робота стала мiстком, що поєднує козацтво з органами влади та громадськими органiзацiями.
  Чи буде на це ваша згода, панове козацтво й отамани...
  Майже чотириста рокiв тому козаки так виклали королiвським послам свою роль i призначення: "Подiбно до наших предкiв, хочемо й ми користуватись вольностями життя, маєтностями i свободами, що належать рицарським людям... Дбаємо про те, щоб так само, як ми отримали вiд своїх предкiв тi проава i вольностi, щоб i нашi наступники прийняли їх цiлими i непорушними, з примноженням слави. I щоб вони один пiсля одного передавали їх у прийдешнi часи".
  Нехай цi великi слова, шановнi друзi-козаки, служать дороговказом для нас на всi часи. (34)
  
  "1+1" КОСТЬ ГРУБИЧ
  
  Ведучий етнографiчної телепередачи Кость Грубич (Канал 1+1) готував серiю передач про пiвдень Одещини - Буджаку: запорозькi козаки Заднiстров"я, болгари Болграду, некрасiвцi Муравльовки. В Заднiстров"ї Костя Грубич знимав ритуал посвяти у козачата учнiв 5 класу Долинiвської школи. В ритуалi брали участь козаки Заднiстров"я - Тимофєєв В.Я., Смаковський В.М., Лукашевський В.В., Городецький Л.Г., Скляренко М.П., Воробйов В.М., Горлачов С.П. (35)
  
  В червнi моя донька Тимофєєва С.В. захистила на "вiдмiнно" дипломну роботу. Науковий керiвник - доцент кафедри iсторiї України iсторичного факультету ОНУ, к.i.н. Гончарук Т.Г.
  
  СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ ТИМОФЄЄВОЇ С.В.
  "СУЧАСНЕ КОЗАЦТВО ЗАДНIСТРОВ"Я"
  
  1. Наукова значимiсть теми дипломної роботи.
  Пiдтверджуючи правоту Нобелевського комiтету, який признає синусоїдальнiсть розвитку виключно важливим вiдкриттям сучасної цивiлiзацiї, в останнiй час багато уваги придiляється iсторiї козацтва, повторюючи на новому виткi етногенетичної спiралi розвиток iнтересу до витокiв нацiональної культури.
   Це характерне для етапу формування нацiональної елiти, патрiотичний настрiй якої спрямований на обґрунтування української державностi.
  За своєю суттю український народ показав себе козацькою нацiєю з прогресивними козацькими звичаями i традицiями, українською нацiональною iдеєю в козацькому варiантi. В українському народi дух козацтва живе в способi життя, дiяльностi i поведiнки, в розвитку козацьких форм самоврядування.
  Я вважаю, що козацтво є головним чинником формування української державностi, тому феномен козацтва потребує серйозного осмислення.
  У кiнцi ХУI столiття козацтво змiцнюється i видiляється в окремий суспiльний стан зi своєю особливою органiзацiєю з специфiчними порядками й характером життя, з своїм центром. На територiї пiвденно-схiдної України, яку захищала вiд татаро-турецьких загарбникiв мiсцева люднiсть i тi втiкачi, якi йшли з захiдних i пiвнiчних українських земель, де в той час селянство було вже закрiпачене, польськi й українськi магнати i шляхтичi, почали закрiпачувати населення, захоплюючи землi, на яких воно сидiло. Для селянства, щоб не потрапити в панське ярмо, залишався один вихiд: покозачитися, визнати владу козацьких старшин i разом з усiм козацтвом, яке на той час уже створило свiй центр - Запорiзьку Сiч, - вступити в боротьбу з панами за свої землi i право бути вiльним хлiборобом.
   Оскiльки козацтво створило свою вiйськову органiзацiю i свiй центр, набуло великого досвiду боротьби проти ординцiв, мало своїх досвiдчених ватажкiв, то, зрозумiло, воно й очолило селянську боротьбу проти польсько-шляхетського гноблення. Можна вважати, що у тодiшнiх умовах Запорiзька Сiч стала початковим станом у формуваннi української державностi.
   Отже, Запорiзька Сiч була козацькою республiкою, своєрiдним прообразом Української козацької держави, яка створилася в ходi визвольної вiйни в серединi ХУII столiття пiд керiвництвом Богдана Хмельницького.
   Пiсля лiквiдацiї польсько-шляхецького режиму протягом 1648 р., встановлюється новий державний апарат, в Українi складалася нова вiйськово-адмiнiстративна i полiтична система, формувалась українська нацiональна держава, в якiй адмiнiстративний устрiй складався на зразок Запорiзької Сiчi.
   I хоча пiсля лiквiдацiї незалежностi Української козацької держави пройшло 2,5 столiття, головною рушiйною силою у становленнi Української народної республiки 1918 року - Української держави Скоропадського (Гетьманат) стало селянське ополчення "вiльних козакiв", сiчових стрiльцiв, українських козацьких дивiзiй сiрожупанникiв, синьожупанникiв.
   У 1984-1991 роках починається етап загальноукраїнського вiдродження козацько-лицарських традицiй. Козацтво стало силою, що виборювала волю України (Українське козацтво утворювалося як активнi охоронно-штурмовi загони РУХу). Першим Гетьманом Українського козацтва був В.Чорновiл. У 1994 роцi Президент України Кучма Л.Д. став почесним Гетьманом Українського козацтва. А 22 сiчня 2005 року новообраний Президент України Ющенко В.А. став Гетьманом України. Почався Третiй Гетьманат...
  
  2. Об"єкт дослiдження.
  Об"єктом мого дослiдження є сучасне українське козацтво на пiвднi Одещини кiнця ХХ - початку ХХI столiття.
  
  3. Завдання дослiдження.
  Завдання дослiдження - пошук оптимальних шляхiв використання вiдроджуваного козацтва в сучасних умовах. Зрозумiння та передбачення мiсця козацтва в українському суспiльствi й державi ХХI столiття.
  
  4. Мета дослiдження.
  Детально вивчити i проаналiзувати дiяльнiсть сучасного козацтва, вiдносини держави i козацтва, вивчити всi колiзiї цього процесу. Створити джерельну базу iсторiї За днiстрового козацтва.
  
  5. Актуальнiсть теми дослiдження
  Активiзацiя полiтичного життя пiд гаслом визволення України iнiцiювала вiдродження козацько-лицарських традицiй в Українi, появи козацьких осередкiв та об"єднання їх в єдине Українське козацтво. Сприйняття козацтва як споконвiчної сили, що виборювала волю України, призвела до масовостi руху. Тому актуально вивчення процесу становлення сучасного козацтва, його цiлей, сутностi козацького руху, мiсця його у розбудовi сучасної України.
  
  6. Аналiз джерел.
   А. З лiтератури по iсторiї сучасного козацтва Одеської областi є книга Б.Сушинського "Лицарi Причорноморського степу" та збiрка статей викладачiв iсторичного факультету Одеського нацiонального унiверситету iм.. I.I.Мечнiкова "Одеса козацька".
   Б. Є публiкацiї в пресi Бiлгород-Днiстровського району, Одеської областi, Всеукраїнських видань козакiв Б.Устименка, Л.Городецького, В.Тимофєєва.
  В. Є архiвнi матерiали козацьких товариств, мемуари учасникiв
  козацького руху, епiстолярна спадщина отаманiв козацьких осередкiв,
   Г. Є матерiали iнтернетсайтiв.
   Глобальне законодавче дослiдження i процес вiдродження козацьких традицiй, якi вiдбуваються останнiм часом в Українi, ще й сьогоднi зустрiчають ряд серйозних перешкод. Однiєю з головних перепон є iнформацiйний голод, який витiкає з вiдсутностi або недоступностi впорядкованої джерельної бази, анотованих бiблiографiчних оглядiв, тематичних анотованих дослiджень.
   Я зiбрала джерельну базу iсторiї сучасного козацтва Заднiстров"я i готую до друку монографiю з цiєї теми.
  
  7. Структура дипломної роботи.
  Сама логiка розвитку українського козацтва диктувала структуру дипломної роботи: козацтво виникло спочатку на Запорiжжi та в Києвi; потiм утворилося в обласному центрi, далi осередки козацькi виникли в районних центрах. Таким ж чином побудована й дипломна робота: йде огляд дiяльностi осередкiв козацтва вiд Всеукраїнських - через обласнi - до районних i первинних (мiсцевих).
   На Одещинi зареєстровано 17 крайових (обласних) козацьких органiзацiй; в пiвденних районах активно працюють лише Чорноморське Козацьке Вiйсько та Чорноморське Козацьке З"єднання. Найактивнiшi осередки козацтва - в Бiлгород-Днiстровському районi (в кiнцi ХХ столiття - в найактивнiший перiод козацького руху - налiчувалося близько 2 тис. реєстрових козакiв). Первиннi козацькi товариства створювалися й в iнших пiвденних районах (Iзмаїльському, Саратському, Кiлiйському, Татарбунарському, Тарутинському, Болградському), але вже пiсля першого року дiяльностi через малочисельнiсть (5-10 членiв в районному товариствi) вони припиняли дiяльнiсть.
  
  8. Характеристика сучасних козацтв.
  "Українськiй козак - це лицар України, морально чиста, високодуховна i матерiально незалежна людина, яка вмiє панувати над собою, володiє своїми емоцiями, розумом i волею, патрiот України, який постiйно морально, психологiчно, духовно i фiзично готує себе до оборони Батькiвщини, захисту родини, свого роду та українського народу, своєї честi та гiдностi, дбає про єднiсть Українського козацтва i українства всього свiту". Статут Українського козацтва.
  
  Нинi всi козацькi органiзацiї України можливо умовно роздiлити на чотири групи, абсолютно тотожнi своїм попередникам декiлька столiть тому. А саме - на реєстровикiв, запорожцiв, вiльних козакiв i т. зв. "звичаєвих".
  1. Реєстровикiв, до яких належать Українське козацтво, Українське реєстрове козацтво i, меншою мiрою, Вiйсько Запорiзьке Низове (Отаман - Олександр Панченко) цiлком зорiєнтованi на державу i вважають себе її частиною. А, тому, готовi виконати будь-яке розпорядження влади в розрахунку на бюджетнi iн"єкцiї та загальну прихильнiсть. Цiкаво, що гетьман Iван Бiлас є греко-католиком, а гетьман Українського реєстрового козацтва Анатолiй Шевченко недавно зробив почесним козаком своєї формацiї Папу Римського. Серед козакiв УК - власник банку "АЖIО" - Аржевiтiн.
  Усе це найкраще iлюструє утилiтарне ставлення керiвництва реєстро-орiєнтованих козакiв до iсторiї свого руху взагалi i до релiгiї зокрема. Адже широко вiдомо, що козацтво на Українi завжди було православним, а боротьбу з експансiєю католицизму на схiд бачило однiєю з найголовнiших своїх задач. Таким чином УРК є продовжувачами традицiй "надвiрних вiйськ" магнатiв, у складi яких були i католики, i православнi, i мусульмани - "аби грошi".
  До реєстровикiв вiдносять Одеську громадську органiзацiю "Чорноморське козацьке вiйсько" (Бiлгород-Днiстровськi осередки - Буджацьке Сiчове козацьке вiйсько, Бiлгород-Днiстровський мiський козацький Кiш, 1-й Бiлгород-Днiстровський окружний полк iм.П.Орлика, Бiлгород-Днiстровський Окремий курiнь iм..С.Бiлого, Жiноча громада Українського козацтва, Бiлгород-Днiстровське мiжрайонове паланкове козацьке товариство, Адамiвський курiнь Українського козацтва), Одеську обласну громадську органiзацiю "Чорноморське козацьке з"єднання" (Бiлгород-Днiстровський осередок - Бiлгород-Днiстровський курiнь Чорноморського козацького з"єднання Українського козацтва), Одеську обласну громадську органiзацiю українських козакiв "Одеська Сiч", Одеську обласну громадську органiзацiю Чорноморське козацтво iм..Антона Головатого, Одеську обласну громадську органiзацiю "Чорноморське козацьке з"єднання Пiвдня України", Одеську обласну громадську органiзацiю "Чорноморсько-Днiстровське козацтво", Одеську обласну громадську органiзацiю "Чорноморська козацька паланка", мiжобласну громадську органiзацiю "Чорноморське козацтво", Одеську обласну громадську органiзацiю "Вiйсько вiрних козакiв Чорноморських iм..Б.Хмельницького", Одеське обласне козацьке товариство Всеукраїнської громадської органiзацiї "Українське реєстрове козацтво", обласне громадське творче об"єднання "Театр пiснi та танцю Чорноморського козацтва".
  2. Запорiзький напрямок представлений Мiжнародною громадською органiзацiєю Козацтво Запорiзьке (Верховний отаман Дмитро Сагайдак), козаки якого є прихильниками канонiчного православ"я. При цьому Козацтво Запорiзьке при всякому зручному випадку пiдкреслює, що їхнє духовне керiвництво - Українська православна церква Московського патрiархату.
  За ступенем впливу, кiлькiстю членiв i реально iснуючих регiональних структур Козацтво Запорiзьке значно перевершує всi iншi козачi органiзацiї в Українi. Серед козакiв КЗ зустрiчаються народнi депутати вiд усiх фракцiй та партiй, а також - керiвникiв обладмiнiстрацiй. Погони генералiв i полковникiв Козацтва Запорiзького носять вiдомi бiзнесмени i фiнансисти (глава Промiнвестбанку Матвiєнко, керiвник Укрексiмбанку Сорокiн, Посол Росiйської Федерацiї в Українi Вiктор Черномирдiн, екс-вiце-прем"єр Словаччини Любомир Дюрчо, керiвник iталiйсько-росiйського бiзнес-центру Федерiко д"Ерiко).
  До запорожцiв вiдносять Чорноморський округ Мiжнародної громадської органiзацiї "Козацтво запорозьке" (Бiлгород-Днiстровський осередок - курiнь Вiйська Запорозького).
  3. До вiльних козакiв можна вiднести Козацтво України Анатолiя Поповича та очолюване ним же Об"єднане козацтво України. КУ й ОКУ бiльше орiєнтоване на УПЦ Київського Патрiархату. У своїх iнтерв"ю пресi А.Попович пiдкреслює, що вiн є православним, але не перешкоджає вступати в ряди очолюваних ним органiв людей iншої конфесiйної приналежностi. До речi, Анатолiй Попович ще й очолює Всеукраїнську федерацiю бойових мистецтв i є власником чорного пояса карате. Тому кадровий резерв для козацтва в ОКУ напевно є - це молодi люди, якi займаються всякого роду кулачними боями. Взагалi ж серед козакiв чутки про те, що Об"єднане козацтво України створено пiд якийсь полiтичний проект київського мера Олександра Омельченка.
  До вiльних козакiв вiдносять Одеський крайовий екологiчний полк, Козацьку громадську органiзацiю "Варун", Одеське крайове товариство Козацтва України "Чорна Сiч", Козачий Центр Духовностi та Культури Козацтва України в Одеськiй областi.
  4. Звичаєве козацтво, до якого належать характерники i прихильники язичництва, не одержало широкого поширення в Українi. Одну з таких органiзацiй очолює Євген Петренко - колишнiй головний отаман УК. Пiдроздiл характерникiв є i в рядах ОКУ.
  До характерникiв вiдносять Одеську обласну громадську органiзацiю "Козацьке товариство "Отаман Сiрко".
  Варто згадати про те, що усi без винятку козаки в Українi будь-якими засобами i способами доводять свою лояльнiсть владi. В цьому немає нiчого поганого - навпаки, у такий спосiб козацтво зайвий раз позицiонується як та соцiальна верства, що є однiєю з основ суспiльства взагалi i суспiльної стабiльностi зокрема.
  Як би там не було, козацтво в Українi минуло часовий рубiж, пiсля проходження якого можна з упевнiстю сказати - рух живий i не схильний вмерти найближчим часом.
  Нинi козаки України цiлком можуть очiкувати виходу якихось законiв i указiв, якi дають їм новi пiльги. Не виключено, що в парламент буде вкинутий i знайде пiдтримку депутатiв закон про козацтво. Кiлька проектiв такого закону до сьогоднi лежать на полках у комiтетах Верховної Ради i в мiнiстерствах, так i не пройшовши погоджень. Справа в тому, що велика частина проектiв передбачала iнтеграцiю козацтва в iснуючi схеми охорони правопорядку i державного кордону, створення на базi козацьких органiзацiй чогось подiбного до Нацiональної гвардiї. Цiлком природно, що зацiкавленi мiнiстерства, на узгодження яким був спрямований проект, "зарубали" його - жоден чиновник нiколи не розстанеться навiть з найменшою частиною колись даних йому повноважень i можливостей "черпати з бюджету".
  Однак зараз ситуацiя змiнюється. Не виключно, що хтось не вiдмовиться вiд можливостi зiграти на популярностi "козацького бренда". З огляду на властиву українському виборцю орiєнтацiю на консервативнi цiнностi, є всi пiдстави припустити, що невдалi проекти "селянських" партiй будуть замiненi "козацькими".
  З вiдходом Леонiда Кучми з посту Президента (i посади Почесного гетьмана Українського козацтва) козацтво запропонувало Президенту України В.Ющенку почесну посаду Гетьмана України; Вiктор Андрiйович булаву Гетьмана України прийняв 21 сiчня 2005 року на Великiй Радi Українського козацтва.
  Як все вiдбудеться далi - покаже час. Поки ж - козацтво є i зовсiм не збирається зникати з авансцени суспiльного i полiтичного життя України. Вiдповiдно до пiсенного рядка "Козацькому роду нема переводу".
  
  9. Обласнi козацькi органiзацiї.
  Козацтво, Козацький дух. Козацький гарт i козацька звитяга ... Лицарське служiння сiчовому товариству, козацькiй iдеї, своєму народовi, Українi ...
  Серед iнiцiаторiв вiдродження Чорноморського козацтва в самiй Одесi, тобто в сiчовiй столицi, бачимо представникiв iнтелiгенцiї, робiтництва, вiдставних вiйськових, службовцiв. Згадаймо ж їх, тих, що були, i тепер назавжди залишаються iнiцiаторами створення Чорноморського козацтва. Ось вони: Костянтин Янченко, Iгор Власик, Iван Кобилко, В"ячеслав Лягиневич, Леонiд Безклубий, Леонiд Тимчук, Сергiй Iванов, Володимир Насипаймо. Саме цим людям i пощастило стати офiцiйними засновниками Українського Чорноморського Подунай-Гуляйпiльського козацтва, Установче Коло якого вiдбулося 22 грудня 1990 року, тобто ще за кiлька мiсяцiв до проголошення акту про державний суверенiтет України i за рiк до iсторичного референдуму про незалежнiсть.
  Подунай-Гуляйпiльське козацтво задумувалося його засновниками як невiд"ємна частина теж уже вiдроджуваного - на той час воно ще не було зареєстроване - Українського козацтва.
  Згодом в Одесi, i на всьому просторi вiд Дунаю до Донбасу i Криму, почали виникати рiзнi козацькi групи та формування, котрi почали проголошувати свою осiбнiсть вiд загальноукраїнського козацького руху, осiбнiсть i позастатутнiсть стосовно українського козацтва.
  Збiльшення кiлькостi членiв козацьких органiзацiй веде до появи поглядiв, вiдмiнних вiд поглядiв керiвництва цих органiзацiй. Якщо керiвництво толерантне, мудре - вiдмiни в поглядах ведуть до розвитку органiзацiї, покращання її роботи, змiцненню авторитету в широкому загалi. Але якщо керiвництво органiзацiї авторитарне, не терпить iнших поглядiв на розвиток руху, крiм своїх, - суперечки виливаються у розкол. Тут є й позитивний момент: можна вважати, що це не розкол, а очищення: невдоволенi дiяльнiстю органiзацiї козаки створюють свiй пiдроздiл i намагаються працювати краще...
  Подiбна ситуацiя у кiнцi ХХ столiття склалася i Українському козацтвi на всiх рiвнях - вiд всеукраїнського до мiсцевого, зокрема в Одеськiй крайовiй та Бiлгород-днiстровськiй районнiй органiзацiях.
  Обравши отаманом генерала Валентина Пилипенка, а писарем полковника гвардiї Валентина Федоренка, Українське Чорноморське Гуляйпiльське козацтво вступило в новий етап свого розвитку. Заступником отамана з питань iдеологiї було обрано письменника - академiка Богдана Сушинського, заступником з органiзацiйних питань полковника Анатолiя Петька - отамана Овiдiопольської районової козацької органiзацiї. УЧГПК на Великiй Радi Українського козацтва пiдтримало кандидатуру генерала Iвана Бiласа, який (пiсля Гетьмана Володимира Муляви, який тяжко захворiв - iнсульт) став третiм Гетьманом.
  Незгода серед керiвникiв Одеської крайової органiзацiї щодо подальшого шляху її розвитку призвiв до серiї розколiв.
  Спочатку крайова органiзацiя змiнила назву - стала Чорноморським козацтвом. При цьому стався розкол: бiльша частина козакiв на чолi з Анатолiєм Петько, Валентином Федоренко, Богданом Сушинским органiзувало окреме козацьке об"єднання яке з годом розкололося на Чорноморське козацьке вiйсько Анатолiя Петька (входить до складу Українського козацтва та пiдтримує Гетьмана I. Бiласа) та Реєстрове козацтво Богдана Сушинського, яке не пiдтримує Гетьмана I. Бiласа, а входить у Всесвiтню Лiгу Лицарiв. До речi, Б. Сушинський є прiором Мальтiйського ордена лицарiв, нагороджений Папою Iоанном Павлом II медаллю Св. Амвросiя. Далi Чорноморське козацьке вiйсько розкололось на ЧВК (Чорноморське козацьке вiйсько - отаман А. Петько) та ЧКЗ (Чорноморське козацьке з"єднання - отаман Пуклiч - президент охоронного бюро "Гриф"). Розбiжностi добре висвiтленi у статутах цих органiзацiй.
  Вiд Чорноморського козацтва В. Пилипенка вiдiйшов полк iм.. Сiрка отамана В. Кривобока, потiм "Одеська Сiч" Iвана Коваля. Далi В. Пилипенко склав повноваження i отаманом Чорноморського козацтва обрали Генадiя Загайчука.
  В кiнцi ХХ столiття в Одеському краї працювали 9 незалежних козацьких органiзацiй, якi мали статус обласних:
  1. Звичаєве козацтво отамана Леонiда Безклубого.
  2. Чорноморське козацьке вiйсько отамана Анатолiя Петька (входить до складу Українського козацтва).
  3. Чорноморське козацьке з"єднання отамана Пуклiча (входить до складу Українського козацтва).
  4. Полк iм. Сiрка отамана В. Кривобока.
  5. "Одеська Сiч" отамана Iвана Коваля.
  6. Чорноморське козацтво отамана Генадiя Нагайчука.
  7. Буджацька Сiч отамана Михайла Скляренко.
  8. Реєстрове козацтво отамана Богдана Сушинського.
  9. Козацька органiзацiя пасiчникiв Одещини наказного отамана Леонiда Городецького.
  Буджацька Сiч. ЇЇ очолював князь Аргутiнський-довгорукий. У складi осередка було багато впливових та знаних у районi осiб, але позицiя керiвництва стосовно других осередкiв козацтва у районi (курс на iзоляцiю та елiтаризм) не дала Сiчi можливостi консолiдувати та очолити козацьких рух. Та ще й князь багато часу був у роз"їздах (справи за кордоном - був особистим секретарем Великого князя Володимира - нащадка росiйського iмператорського престолу; заснування дворянського зiбрання Пiвдня України та iн.), а вiдсутнiсть отамана паралiзувала роботу осередка, то за першим статутом Сiчi отаман практично одноосiбно керував роботою Буджацького козацтва (печатка та фiнанси осередка були в руках князя). Буджацька Сiч була незалежною обласною органiзацiєю i не входила до лав Українського козацтва - на той час єдиної у країнi козацької органiзацiї всеукраїнського масштабу.
  У складi Сiчi активно працювали Устименко Борис Iванович - сiчовий суддя (кореспондент Одеської обласної газети "Одеськi вiстi"), Скляренко Михайло Петрович - заступник отамана (вiйськовий пенсiонер, фермер), Токарев Анатолiй Євгенович - писар Сiчi (колишнiй командир 180 дивiзiї, вiйськовий пенсiонер). Бойчев Василь Васильович - обозний Сiчi (керiвник кооперативу таксистiв, потiм фермер), Деордиця Iван Матвiйович (пенсiонер), Дмитренко Василь, Кучер В.В. (вiйськовий пенсiонер). Дiяли козацькi осередки у Саратi (Iванов Є.I., Поглупко), Тарутiно, Арцизi, Татарбунарах, Кiлiї, Iзмаїлi, "але тамтешнi полковники, крiм саратського Сергiя Iванова, майже нiчого не зробили для вiдродження козацтва" (пише Б. Устименко у своїй бiографiї). У травнi 1995 р. було проведено коло з органiзацiйних питань. На якому була затверджена нова редакцiя Статуту Сiчi, який вiдтепер обмежував права отамана та розширював права та повноваження сiчової старшини; керiвництво сiччю перетворювалось iз одноосiбного на колегiальне. На колi були присутнi письменники Ковальджi, Набоков, Задорожний. У цьому ж роцi до Бiлгород-Днiстровського приїздив за листом Леонiда Городецького Гетьман Українського козацтва В. Мулява. Разом iз Сагайдаком (Київ) та Лукашевичем (Одеса) Мулява мав зустрiчi з керiвництвом Буджацької Сiчi та Бiлгород-Днiстровської планки i зробив висновки, що лише керiвництво паланки стоїть на державницьких позицiях, а дiяльнiсть керiвництва Сiчi не вiдповiдає нацiональним iнтересам України. Леонiд Городецький отримав Унiверсал Гетьмана на право формування осередкiв Українського козацтва; керiвництво Сiчi такого Унiверсала не отримало. Цей крок Гетьмана вiдштовхнув багато офiцерiв 180 дивiзiї вiд лав козацтва. Говорив генерал Токарев: "Я - генерал - буду пiдкорятися прапорщику?". Але як казав Городецький: "Хто бажав стати козаком - той став ним, не зважаючи на те, хто керує осередком. Тим паче, що отамана завжди можливо переобрати".
   Як би там не було, але частина козакiв Буджацької Сiчi припинила активну дiяльнiсть до кращих часiв (Деордиця I.М., Дмитренко В.В.), частина вiдiйшла вiд козацтва зовсiм (зокрема, в зв"язку iз виїздом -Токарев В.Є., Кучер В.В.), частина ввiйшла до складу Бiлгород-Днiстровської паланки (Скляренко М.П., Устименко Б.I., Бойчев В.В., Вiтряк М.К.). Офiцiйно Сiч припинила дiяльнiсть у 1997 роцi, але у 2002 роцi рiшенням козацького кола Українського Чорноморського козацтва її було вiдновлено; наказним отаманом було призначено генерал-хорунжего Скляренка М.П.
   Вiд перших годин свого iснування вiдроджене козацтво постало перед тiєю ж дилемою, перед якою поставали всi iншi козацькi вiйська, сотнi, полки та кошi: тобто, як сформувати свiй Статут, а точнiше, своє повсякденне буття, таким чином, щоб у ньому поєднувалися давнi козацькi традицiїi сучаснi полiтичнi, соцiальнi та нацiональнi реалiї? I дрiбниць тут не iснувало...
  
  10. Козацтво Буджаку (Заднiстров"я).
  На початку 90-х рокiв у Заднiстров"ї дiяли такi козацькi органiзацiї:
  Заднiстрове козацьке земляцтво. Група вищих офiцерiв 180-ї Кантемирiвської дивiзiї (мiсто дислокацiї - Бiлгород-Днiстровський) на чолi з її командиром - генерал-майором Токаревим А.Є. органiзувала Заднiстрове козацьке земляцтво - складову частину Всесвiтньої спiлки козакiв. Душею земляцтва був комендант Бiлгород-Днiстровської залоги - полковник Слепухiн М.0. До складу органiзацiї входили полковник Кучер В.В., пiдполковники Ломовцев Ю.0., Корнєв В.С., Некрасов П.М., Пронiн С.В., капiтан Антонов Г.В. - за посадами - командири полкiв, вiйськовий прокурор...
  Штабом земляцтва було розроблено цiкавий документ - "Iдеологiя козаччини", який слугував фундаментом для розробки статутiв усiх наступних об'єднань козакiв Заднiстров'я.
  У 1991 роцi Україна виборола незалежнiсть. Iз незалежнiстю прийшло розумiння необхiдностi позаблокового iснування держави i як наслiдок - скорочення Збройних Сил : було розформовано 180-ту ордена Кутузова та Червоного прапору Київську дивiзiю, а дiяльнiстю Заднiстрового козацького земляцтва зацiкавилася Служба Безпеки України - офiцерiв-козакiв було звiльнено з армiї.
  Залишившись без пенсiй та квартир, колишнi офiцери вимушенi були шукати роботу та помешкання; багато хто з них виїхав за межi Одещини. Частина офiцерiв-козакiв залишилася вiрною козацькiй iдеї: маленький осередок Заднiстрового козацького земляцтва ще працював у 1996 роцi - до його отамана Слєпухiна М.0. зверталася рада отаманiв козакiв Петербурга.
  Князем Аргутiнським-Довгоруким було органiзовано кооператив "Рюрик" при Дворянських зборах пiвдня Одещини. Складовою частиною кооперативу була Буджацька Сiч - об'єднання козакiв пiвдня країни. Спiвзасновниками Буджацької Сiчi були Устименко Б.I., Деордиця I.М., Токарєв А.Є., Скляренко М.П., Бойчев В.В., Дмитренко В.В., Кучер В.В..
  Як сказав Харчук Ю.I. - один iз спiвзасновникiв Буджацької Сiчi: "Їз закриттям Заднiстрового козацького земляцтва - козацька iдея в Заднiстров'ї не вмерла - оскiльки землi Буджаку потребують захисту".-Штаб-квартирою Буджацької Сiчi був Бiлгород-Днiстровський.
   Бiлгород-Днiстровське паланкове товариство козакiв-пасiчникiв, яке очолював Леонiд Городецький - вiйськовий пенсiонер. Паланка входила до складу Українського Чорноморського Гуляйпiльського козацтва, але з розколом обласної (крайової) органiзацiї УЧГПК на двi органiзацiї - Чорноморське Гуляйпiльське козацтво та Звичаєве козацтво - отримала автономiю.
  Розкол утворився тому, що частина козакiв (це була основна маса перших козакiв-засновникiв УЧГПК) вважала за необхiдним неухильно додержуватися Звичаєвого Кодексу козацтва. Козаки, якi прийшли до козацтва пiзнiше, вважали за необхiдне брати з цього Кодексу лише основнi постулати моралi, а в практичнiй дiяльностi зважувати на сьогодення.
  На вiдмiну вiд УЧПГК (i других козацьких органiзацiй), в паланцi нiколи не було розбрату - паланкова старшина завжди спокiйно й розважливо вирiшувала всi суперечки мiж козаками i не доводила цi суперечки до розколу; Дiйсно, у життєдiяльностi громадської органiзацiї дуже важлива роль керiвництва та старiйшин - паланцi дуже пощастило, що в керiвництвi та радi старiйшин були такi особи, як Городецький Леонiд, Маринеску Микола, Тимофєєв Валерiй, - особи, якi пройшли школу керiвництва громадами, органiзацiями, установами - голови сiльрад, директора шкiл, профспiлковi та партiйнi лiдери; особи, що мали вже звичку приймати рiшення та вiдповiдати перед загалом за цi рiшення.
  Бiлгород-Днiстровська паланка входила до складу Українського козацтва ( перший Гетьман УК В'ячеслав Чорновiл) - вiд Чорновiла група козакiв паланки отримала першi козацькi нагороди - Хрести з мечами (вони були зробленi з пластмаси, трималися на синiй стрiчцi, крiпилися швацькими шпильками); до речi в Українi тодi ще не було своїх державних нагород - орденiв та медалей. Першим в паланцi цей Хрест отримав Л. Городецький.
  Для розвитку козацтва у Бiлгород-Днiстровському (мiстi та районi) Леонiд Григорович зробив дуже багато. Вiн налагоджував роботу куренiв по селах ( цих куренiв -7), завозив малозабезпеченим верствам населення вугiлля за цiнами вдвiчi нижче комерцiйних, вiдкрив перукарню, яка обслуговує пенсiонерiв, iнвалiдiв, органiзував пункт самозабезпечення козакiв продуктами харчування, зокрема, там реалiзується мед значно дешевший та якiсний, нiж на ринку i ще багато реальних справ.
  У 1994 роцi було засновано Адамiвський курiнь Українського козацтва - автономний осередок козацтва у складi Бiлгород-Днiстровської паланки. Спiвзасновники курiню - Тимофєєв В.Я., Маринеску М.К., Козубенко В.0. Тодi ж почала працювати Адамiвська школа козацько-лицарського виховання, яка була першою на Українi школою цього типу...
  У 1996 роцi вiд Бiлгород-Днiстровської паланки вiдокремився Бiлгород-Днiстровський мiський козацький Кiш, спiвзасновниками якого є Скляренко М.П., Вiтряк М.К., Устименко Б.!., Черв'як 0.0., Горлачьов В.П., Воробйов В.М., Бойчев В.В., Мельниченко Г.Б., Скиба М.Є., Лелеченко I.А., Городниченко П.М., Кулинський В.Я., Зуєв О.I., Лiсiцин I.М., Павлюк В.В...
  У 2000 роцi утворився 1-й Бiлгород-Днiстровський мiський Окружний полк iм.. П.Орлика, спiвзасновниками якого є Врублевський М.В., Єремєєв В.!., Дейна М.К., Оленiв I.П., Царенков О.П., Хоменко Є.В...
  Вже у ХХI столiттi посвяту у козаки пройшли прем"єр-мiнiстр України Ющенко В.А., губернатор Одещини Гриневецький С.Р., Бiлгород-Днiстровський мiський голова Чербаджи М.М...
  У 2001 роцi засновано Бiлгород-Днiстровський Окремий курiнь iм.. С.Бiлого, спiвзасновниками якого є отаман Городниченко П.М., Сокорєв Ю.0., Сокорєв 0.0.,Чудак В.С., Павленко О.Д., служитель УПЦ КП отець Микола...
  У 2002 роцi утворився Бiлгород-Днiстровський курiнь Вiйська Запорозького України ( отаман Возний В.Ф.).
  У цьому ж роцi заснована жiноча громада Українського козацтва, спiвзасновниками якої є Горлачьова Л.Я., Городниченко Р.С., Воробйова В.В., Грицуналь УА, Пономаренко Л.0., Пономаренко Н.М..
  В програмi дiяльностi Українського Чорноморського козацтва, до складу якого входить бiльшiсть вищезазначених козацьких об'єднань, є такi слова:
  "Враховуючи унiкальнiсть козацтва, як соцiального явища свiтового масштабу, що воно несе в собi неосяжний нацiонально-духовний, морально-виховний i вiйськово-патрiотичний потенцiал; що Українське козацтво е наша українська форма демократiї i державностi i форма вiйськового устрою; що структура органiзацiї Українського козацтва легко вписується в адмiнiстративний устрiй України i пiдкрiплює його, МЕТОЮ козацького руху е розбудова української держави через духовне об'єднання народу, мобiлiзацiя енергiї на економiчне процвiтання i пiдняття добробуту людей..."
  
  11. Козацька педагогiка на Буджаку.
  Народ - нацiя - це самовiдтворювана система. Вона може втратити певнi функцiї (державницькi), але доки жива - спроможна сягати ще вищих рiвнiв свого розвитку. Потрiбнi лише внутрiшня сила i воля.
   Втiленням волi i сили, феноменом вiдродження свiдомо i послiдовно стало козацтво. Славетний байда (Вишневецький) не тiльки поборює вiйськову потугу татар i туркiв, а й гордо вiдкидає компромiс (навiть в iм"я життя) з поневолювачами народу (вiра твоя, кидає вiн у вiчi султановi погана - тож волiю умерти, але не бути в спiлцi з тобою). В iм"я розквiту народу П.Конашевич-Сагайдачний з усiм своїм кошем вступає до Київського освiтнього братства. Б. Хмельницький сприяє розвитку Києво-Могилянської академiї, багато полковникiв здобуває освiту в зарубiжних унiверситетах. Гетьман I.Мазепа будує освiтнi заклади та храми. П. Орлик творить найдемократичнiшу та найгуманiстичну в Європi Конституцiю, а Кирило Розумовський докладає максимальних зусиль для створення в Батуринi унiверситету й 52 роки очолює росiйську академiю наук i здобуває всеєвропейське визнання.
   Уся козацька Україна була подiлена на "полки", i в усiх полках та у володiннях Сiчi функцiонували рiзного роду школи. Тi школи давали свiтську, релiгiйну i вiйськову освiту, а головне - готували до життя: як приватного, так i державного. Україна вся була всiяна навчально-виховними закладами i закономiрно була визнана Європою як найосвiченiша країна - нацiя ...
   Iсторiя вчить: поки козацтво було могутньою, суспiльною культуротворчою, моральнодуховною, нацiонально-патрiотичною потугою, доти Україна зберiгала свою незалежнiсть чи автономiю.
   Загальновiдомо: козацтво - надзвичайно високого, елiтного рiвня вiйськова органiзацiя, але самою iсторiєю їй судилося вiдiграти роль вирiшальної сили у вiдродженнi нацiї-держави, захистi демократiї i свободи, гуманiзму, найвищого рiвня - конституцiйної, правової культури.
   Дика i темна, свавiльна, гультяйська сила, як атестували козацтво недруги України, цiєї мiсiї виконати не могла.
   Нагадаймо свiдчення Д. Яворницького: на Сiч приймали лише тих, хто визнав православну вiру, спiлкувався українською мовою, брав присягу захищати до останнього подиху людину, родину, вiйськове товариство й Україну, та за них бути готовим вiддати й життя. Iноземцi вiдзначали: козацтво породило найвидатнiший феномен лицарства, патрiотизму, честi - духовне побратимство; їм не вдалося зафiксувати жодного випадку зради цього тилу людства!
   I цiлком зрозумiло, що такий тип людей не мiг з"явитися сам собою, з нiчого.
   Вирiшальну роль у кристалiзацiї українського характеру вiдiграла козацька освiта, педагогiка самопiзнання та самореалiзацiї, особової й нацiонально-релiгiйної самосвiдомостi, фiлософiї життя по-людськи: чесно i совiсно, патрiотично й професiонально, на засадах демократiї i свободи, красиво i просто.
   Закономiрно, що народ в iсторичних пiснях i думах пiднiс козацтво на висоту iдеалу. Г. Сковорода не тiльки розвинув фiлософсько-етичний принцип самопiзнання, самотворення, самореалiзацiї, а й уславив як образ-взiрець "отця вольностi Богдана"; I. Котляревський як найвищий iдеал пiднiс не лише Низа та Еврiала (захисникiв вiтчизни), а й Наталку та її матiр, побратимство Миколи та Петра. Т. Шевченко, написавши не тiльки "Кобзаря", а й "Букваря", еталонами людини оспiвував носiїв козацької фiлософiї, етики i моралi, гiдностi i честi, полiтичної активностi та державницької мудростi. Доречi, Великий Кобзар був курiнним отаманом Петербургського козацького Кошу!
   Тож природно, що форми козацької етнопедагогiки жили в творах П. Кулiша i М. Костомарова, П. Мирного, I. Франка i Л. Українки, Карпенка-Карого, у працях видатних педагогiв Г. Ващенка i Янiва, Шлемкевича, Сухомлинського i Стельмаховича, а нинi повертається до системи сучасної освiти як незнищенний Дух нацiї.
   Нiщо не повертається в традицiйних формах, час диктує свої. Не всi форми вiдповiдають сучасностi i в козацькiй педагогiцi: нинi iнший тип виробничих вiдносин, побуту, потреб та свiдомостi. Але дух не втрачає сили, енергiї, цiлеспрямованостi до мети. Тому не можуть не використовуватися такi принципи козацької педагогiки, як любов до сiм"ї, роду i нацiї; до рiдної природи, оселi, землi; дух лицарства (побутового, вiйськового i державницького) i волелюбностi, життєносний дух побратимства; дух особової, соцiальної i нацiональної самосвiдомостi, гiдностi та честi...
   Iсторiя козацтва Заднiстров"я останнього десятилiття ХХ столiття - першого десятилiття ХХI столiття дiють нам великий iсторичний урок громадського почину. Вiн полягає в тому, що козацько-лицарськi традицiї, цiнностi, їхнiй могутнiй потенцiал цiлеспрямовано, творчо, вiдроджують козацькi органiзацiї i навчальнi заклади на громадському i державному рiвнях.
   Аналiз дiяльностi шкiл (Саратського району - Миколаївсько-Новоросiйської; Бiлгород-Днiстровського району - Старокозацької, Випаснянської Љ 1, Вигiнської, Долинiвської, Випаснянської Љ 2, Турлацької, Адамiвської); Бiлгород-Днiстровського педагогiчного училища в напрямку козацько-лицарського виховання учнiв свiдчить, що ефективнiсть цiєї роботи значною мiрою залежить вiд особи, яка спрямовує дiяльнiсть колективу, її впливу на оточуючих. Загальнi риси цього процесу (формообразуючи фактори):
  1. Наявнiсть ентузiастiв.
  2. Залежнiсть результатiв роботи вiд особистих якостей ентузiастiв.
  3. Залежнiсть результатiв роботи вiд посади, яку займає ентузiаст (адмiнресурс).
  Так ось, згiдно основних формообразуючих факторiв цей процес в школах Заднiстров"я проходив так:
  1. Миколаївсько-Новоросiйська школа Саратського району. Ентузiасти - завуч з виховної роботи Фоменчук Валентина Анатолiївна та педагог-органiзатор Настаченко Галина Михайлiвна. Почали в 1996 роцi. Фундаментом слугувало те, що Миколаївка-Новоросiйська була столицею козацького вiйська впродовж декiлькох десяткiв рокiв (козача станиця). Допомагали такi ж ентузiасти: Саратський козацький отаман Сергiй Iванов, Бiлгород-Днiстровськi козаки - Iгор Оленєв, Микола Врублевський, Вiктор Єремєєв, Михайло Скляренко. В обласнiй пресi про цiкавий досвiд роботи школи з"явилися статтi Б.I. Устименка (Одеськi вiстi за 18.03.1999, 18.12.1999, 19.12.2000р).
  На жаль, в 2000р. Фоменчук В.А. пiшла на пенсiю за вислугою рокiв й роботу з козацько-лицарського виховання поступово було звернуто.
  2. Старокозацька школа Бiлгород-Днiстровського району. Ентузiаст - вiдставний майор Лiсiцин Iгор Михайлович (тодi працював директором Старокозацького ринку). Роботу почав в 1996 р. Було створено органiзацiю "Молода Сiч", проводилися заняття, козачата мали однострої захисного кольору. У 1997 роцi делегацiя джур та дан була на Великий Радi Українського козацтва в Києвi. Iз виїздом Лiсiцина I.М. у 2000 роцi до Мологи роботу з козацько-лицарського виховання було звернуто. Iгор Михайлович працював деякий час вiйськовим керiвником в Молозькiй школi - там намагався продовжувати козацьку справу, але обставини змусили його виїхати на роботу до Сибiру.
  3. Випаснянська школа Љ 1 Бiлгород-Днiстровського району. Ентузiаст - майор Збройних Сил України - Гавриленко Валерiй Олексiйович. В 1997 роцi було органiзовано при школi осередок "Молодої Сiчi", але з виїздом на навчання в Київ до Вiйськової Академiї Валерiя роботу з козацько-лицарського виховання було звернуто...
  4. Вигiнська школа Бiлгород-Днiстровського району. Ентузiаст - директор школи Бiленко Валентин Юлiанович. В 1998 роцi було органiзовано "Молоду Сiч", збирали кошти на придбання однострою; почалася дiяльнiсть, але з виходом директора на пенсiю (2000р) роботу з козацько-лицарського виховання було звернуто.
  5. Долинiвська школа Бiлгород-Днiстровського району. Ентузiасти - директор школи Тома Тетяна Iванiвна, завуч - Долгошєєнко Марiя Iванiвна, педагог-органiзатор - Молчанова Тетяна Iванiвна - роботу почали в 1996 роцi, але елементи цiєї роботи були ще у 1992 роцi. На теперiшнiй час в школi працює дитяча козацька органiзацiя, яка входить структурно до Буджацької Сiчi; склалася своєрiдна система виховної роботи, ведеться лiтопис школи, є музей школи та села. Про роботу школи писали районна та обласна преса. На теперiшнiй час школа продовжує дiяльнiсть в напрямку козацько-лицарського виховання, можливо, найбiльш систематично у Заднiстров'ї.
  6. Випаснянська (Турлацька) школа Бiлгород-Днiстровського району. Ентузiасти - директор школи Тодорова Тетяна Петрiвна, учитель молодших класiв Чумаченко Валентина Миколаївна. Школа в ХХI столiттi зробила першi кроки в справi козацького виховання, хоча Тетяна Петрiвна, ще працюючи вчителем в Бiленкiвський школi (1991), почала в виховний процес вводити елементи козацької педагогiки.
  7. Адамiвська школа Бiлгород-Днiстровського району. Ентузiасти - директор школи Тимофєєв Валерiй Якович, завуч Лавриненко Павлiна Михайлiвна, педагог-органiзатор Гриценко Валентина Никифорiвна. Почали роботу в 1998 роцi, хоча елементи козацької педагогiки вводили в виховний процес школи ще в 1992 роцi.
  Адамiвська школа козацько-лицарського виховання - громадський (на базi загальноосвiтньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову козацько-лицарську освiту, забезпечити їх надiйний духовний зв'язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками i зорiєнтувати їх на iнтереси нащадкiв, бо творче вiдродження в життi iдей i засобiв козацької педагогiки має забезпечити виховання фiзично здорових, морально чистих i по-лицарськи мужнiх та сильних духом громадян незалежної України.
   У 2003 роцi директор Адамiвської школи переїхав до мiста Бiлгорода-Днiстровського. Якою буде доля школи козацько-лицарського виховання - покаже час!
  8. Бiлгород-Днiстровське педагогiчне училище Пiвденноукраїнського педагогiчного унiверситету.
  Робота велася в основному з метою теоретично-практичного вивчення методики козацько-лицарського виховання в школi. Студенти вивчали лiтературу, писали реферати, курсовi роботи, зустрiчалися з козаками м. Бiлгорода-Днiстровського.
  Завдання, якi ставлять перед собою керiвники наших Заднiстрових "Сiчей", куренiв, кошiв, iнших козацьких осередкiв - нести в маси наукову українознавчу iнформацiю, пiдвищувати рiвень полiтичної освiти, утверджувати демократичнi засади життя, дисциплiну, порядок, правовi, моральнi норми, культуру поведiнки, боротися з алкоголiзмом, наркоманiєю, злочиннiстю, iншими суспiльними хворобами, вони вважають, що сучаснi козацькi сiчовi осередки покликанi пробуджувати енергiю, iнiцiативу, залучати його найширшi кола до активного громадського життя, культурно-мистецької, полiтичної, економiчної дiяльностi в iнтересах усього народу; глибоко розкривати моральний, iдейний, естетичний, духовний потенцiал iдеалiв людини-козака, лицаря. Такi iдеали в нашi часи мають наснажуватися якостями державного, полiтичного i громадського дiяча, вiдданого iнтересам народу, України - Батькiвщини, i, загалом виховання на засадах козацької педагогiки має три аспекти, що передбачають формування високих моральних якостей, фiзичний розвиток та культурологiчне виховання молодi.
  
  Загальнi висновки:
  1.Iсторiя сучасного українського козацтва кiнця ХХ - початку ХХI столiття.
  Стихiйний рух вiдродження козацько-лицарських традицiй в Українi за iнiцiативою козакiв з Кубанi та розкозачених регiонiв України започаткував I етап загальноукраїнського козацького вiдродження. Хронологiчно цей етап охоплює подiї 1984 - 1991 рр. I характеризується вiдновленням зацiкавленостi iсторiєю українського козацтва та власною родовою спадщиною. Саме тому виник дещо романтичний потяг до славного козацького минулого. Ще одним доказом активiзацiї козацького вiдродження в Українi стала активiзацiя полiтичного життя пiд гаслом визволення України.
   Гасло визволення України стало у 1990 роцi прапором єднання всiх тих, хто сприймав козацтво як споконвiчну силу, що виборювала волю України. Наслiдком цього стало об"єднання козацьких осередкiв в єдине Українське козацтво. В цей час перебування у лавах Українського козацтва було певним випробуванням на мужнiсть, бо офiцiйна влада ставилась до цiєї структури вiдверто вороже. Поряд iз цим невизначенiсть прiоритетiв, брак досвiду i авторитетних провiдникiв суттєво ускладнювали розбудову козацьких структур. Саме тому пiднесення 1990-1991 рр. не було належним чином використано у справi становлення пiдвалин Українського козацтва. Пiсля здобуття Україною незалежностi те, що об"єднувало i вело вперед козацькi структури, зникло.
   В нових умовах 1992 р. розпочався II етап вiдродження козацької спадщини на Українi. Вiн, насамперед, характеризувався пошуком прiоритетiв у розбудовi Українського козацтва. На жаль, впливи родових козакiв i тих, хто розумiв необхiднiсть орiєнтацiї на спадковi цiнностi козацького лицарства, були слабкими. За таких умов виявилась вiдсутнiсть єдностi i намагання пiдмiнити традицiйний козацько-лицарський iстотний критерiй чим завгодно:
  - абстрактним патрiотизмом;
  - козацькими демократичними традицiями;
  - бiзнесово-господарчою та фермерською дiяльнiстю;
  - охоронною дiяльнiстю;
  - клубами "козацького вiдпочинку";
  - iншим.
  Наслiдком цього стала розмитiсть та вiдсутнiсть єдиного пiдходу до
  визначення критерiю приналежностi до козацького товариства (вiдповiдно до сутностi iсторичної козацької спадщини). Результатом цього стала криза i дезорiєнтацiя Українського козацтва у серединi 90-х рр. ХХ ст. Найяскравiшим виявом цього стало утворення паралельних мiсцевих та загальноукраїнських козацьких органiзацiй. Так розпочався III етап козацького вiдродження в Українi, коли штучнiсть та формалiзацiя цього процесу набули загрозливих розмiрiв.
   Починаючи з кiнця 2001 року можна видiлити IУ етап козацького вiдродження. Вiн характеризується посиленням уваги держави до розвитку козацьких структур i зустрiчним прагненням отримати державну пiдтримку зi сторони бiльшостi новiтнiх козацьких об"єднань. Ця тенденцiя нагадує ситуацiю кiлькарiчної давнини в Росiї, коли козацький рух було подiлено на реєстровий i на нереєстровий, хоча цiлий ряд проблем так i не було вирiшено. Для ситуацiї з вiдродженням козацького руху в Українi ця перспектива є неоднозначною, бо цей рух є занадто кволим, розрiзненим i слабо пов"язаним з традицiйним родовим устроєм. Такий стан речей загрожує повною формалiзацiєю українського козацького вiдродження.
  2.Завдання сучасного козацтва.
  На Українi подейкують - якщо вас не беруть у масони, можете спробувати вступити хоча б у козаки (правда, є вiдомостi, що козацтво й масони - двi сторони однiєї медалi). Як би там не було, вибiр козацьких утiх, для задоволення власного марнославства, предостатнiй. Але й дотепер не зрозумiло, чи тiльки у хворобливому честолюбствi справа. Чи не iснує в країнi, подiбно до того, як це було в Римi, спецiальний клас вiйськових? Чи може ця суспiльна верства бути використана? I головне - як?
   Козацькi органiзацiї стоять вiдокремлено у загальнiй масi об"єднань громадян за iнтересами, соцiальним статусом чи грiшми. Нечастi публiкацiї в пресi, присвяченi козакам, в основному стосуються або парадної сторони їхньої дiяльностi (усi про перебiг Великих Рад i масових нагороджень самодiяльними орденами), або фiнансових сторiн особистiсних конфлiктiв усерединi козацького руху. Насправдi за парадним антуражем - усiлякими шароварами, вольтижуванням i клонуванням гетьманiв - вiд очей широкої громадськостi ховаються цiкавi процеси.
   У запеклiй боротьбi мiж комунiстами, нацiонал-демократами козацтво займало скорiш вичiкувальну, нiж активну позицiю (хоча спочатку козацтво утворювалося як активнi охоронно-штурмовi загони РУХу - брало участь у хресних ходах, церемонiях покладання травянистої рослинностi до пiднiжжя бронзових борцiв i антуражна охорона неформальних заходiв РУХу).
   Оскiльки здобуття незалежностi України вiдбулося мирним шляхом, призначення козацтва i його подальша доля змусила губитися в здогадах не тiльки нове керiвництво України, але i самих лiдерiв козацтва. Сотнi молодих i фiзично мiцних чоловiкiв в козацькiй формi опинилися на узбiччi полiтичних процесiв.
   I вiйни нiякої нi з ким не було. Куди бiдним сiчовикам податися? Поки козаки думали, закрилася остання нiша - рекет. Органiзована злочиннiсть вже набрала бойовикiв i козакам не знайшлося мiсця навiть серед "бикiв". Можливо, це був як раз той випадок, коли iнертнiсть керiвництва, його небажання що-небудь робити, зробила козацькому руху добру послугу. Практично нiхто з козакiв - за одиничними випадками - не заплямував себе зв"язками з вiтчизняними i закордонними мафiозi.
   Таким чином, до середини 90-х рокiв козацькi органiзацiї в Українi виявилися в станi недофiнансованостi i недозатребуваностi. Коли немає якоїсь об"єднуючої сили, цiлком природно, в серединi будь-якої органiзацiї починається пошук i "призначення" винних. Українське козацтво стрясає цiлий ряд скандалiв, розколiв i виключень з рядiв.
   Головна проблема козацтва - визначити свою роль у соцiально-полiтичному життi суспiльства. Козацтво - соцiально-полiтичний монолiт чи плiд тимчасового компромiса мiж владою та частиною суспiльства?
  3. Проблеми сучасного козацтва.
  Вiд перших годин свого iснування вiдроджене козацтво постало
  перед тiєю ж дилемою, перед якою поставали всi iншi козацькi вiйська, сотнi, полки та кошi: тобто, як сформувати свiй Статут, а точнiше, своє повсякденне буття, таким чином, щоб у ньому поєднувалися давнi козацькi традицiї, сучаснi полiтичнi, соцiальнi та нацiональнi реалiї? I дрiбниць тут не iснувало. Бо й справдi, чи носити козакам форму? А якщо носити, то яку саме: фольклорно наслiдуючи козакiв-запорожцiв? Непрактично, та й занадто театрально, тодi яку ж: козакiв-чорноморцiв ХУIII столiття? Нi, сучасну вiйськову форму Української Армiї. А ще престижнiше - морських пiхотинцiв з "тiльниками"?
   А як, в яких заходах та методах поєднувати громадсько-полiтичну дiяльнiсть з проблемами самофiнансування, самовиживання, комерцiйно-господарської дiяльностi? Де, в яких формах iснувати: адже не вiдроджувати ж у наш час традицiйну "Запорозьку Сiч" (а були й такi радикальнi пропозицiї). Чи, може, взяти та вiдродити? Чимало питань виникло i щодо назви та порядку присвоєння козацьких старшинських звань (чинiв); ритуалу проведення козацького Кола; доцiльностi iснування такої форми, як Рада Поважних козакiв.
   Чи не вiд перших днiв заснування козацтво переслiдує та ж проблема, котра супроводжувала українське козацтво упродовж усiєї iсторiї його iснування: отаманоманiя, небажання i невмiння iснувати на засадах єдиного пiдпорядкування; сприйняття основ "козацької демократiї", як уседозволенiсть; вiдсутнiсть належної статутної та вiйськової дисциплiни. "Де два українцi - там три гетьмани". Один iз чинникiв, який подiяв, це суто об"єктивний, органiзацiйний. Рiч у тому, що Українське козацтво (всеукраїнське) почало формуватися з осiбних козацьких вiйськ (кошiв, громад), кортi, хоча й визнавали Статут УК i, навiть, декларували, що дiють, виходячи з нього, проте, мають свої окремi статути, своїх отаманiв, а деякi - i свою вiйськову форму, регалiї. Оця вiдсутнiсть чiткої пiдпорядкованостi, яка iснувала - за винятком Запорозької Сiчi у добу Гетьманщини (вiд Хмельницького до Мазепи), одразу ж почала провокувати мiсцевих козацьких отаманiв на певну анархiю. Вiдтак, чимало новоявлених козакiв, особливо в районних мiстечках, почало сприймати в рiзних краях козацтво пiд тим кутом зору, що нехай там, у Києвi iснує своє козацтво, на Донбасi та в Одесi - своє, а ми тут, - в Iванiвнi, Петрiвцi - творимо своє, осiбне, нiкому не пiдлегле. I, зважте, усе за зовнiми звичаями: зiбрали коло, утворили, вирiшили... - самi собi гетьмани! Та й виправдання солiдне: Запорозька Сiч, мовляв, утворювалася (як i всi iншi козацтва) стихiйно: згуртувалися, шапками об землю вдарили - i вже маємо вiйсько. Нiхто нiяких указiвок-статутiв з Києва не чекає. Воно-то, звичайно, так. Але будь-яка органiзацiйно-демократична стихiя повинна знати свої межi.
   Основнi причини гальмування козацького вiдродження такi: вплив рiзноманiтних полiтичних сил; протилежна конфесiйна орiєнтацiя; залежнiсть вiд окремих гiлок влади та економiчних елiт; особисте ворогування новiтнiх козацьких керiвникiв; брак конкретної дiяльностi. (36)
  
  
  
  6. Вересень - грудень 2005. Молода Сiч Заднiстров"я. Звiт про виконання наказу МОН України. Нашi славнi козачата. Чорноморське Козацьке Вiйсько. Районна державна адмiнiстрацiя.
  
  
   Керiвники найвищих урядових iнституцiй, (голова РНБО П.Порошенко, голова Кабмiну Ю.Тимошенко) постiйно сперечались, з"ясовуючи сфери своїх повноважень. Повернулося "телефонне право", колишнi промотори Помаранчевої революцiї дедалi бiльше тяжiли до царини полiтичної боротьби з орiєнтацiєю на парламентськi вибори 26 березня 2006 року. Даремно В.Ющенко повторював, наче заклинання, слова "у нас унiкальний уряд", ставив йому найвищi оцiнки, незважаючи на виникнення семи криз в економiцi. Нарештi вiн висловився за рiшуче оновлення кадрiв, хоча на цей час було вже замiнено на всiх рiвнях управлiння 300 тис. чиновникiв.
   Почався спад у промисловостi, особливо в металургiї, вугiльнiй та нафтохiмiчнiй галузях. Знизилися закупiвельнi цiни на сiльгосппродукцiю. Пiд стiнами Верховної Ради почалася акцiя протесту працiвникiв села, якi намагалися привернути увагу до проблем агропромислового комплексу та ситуацiї на ринку паливно-мастильних матерiалiв.
   Негативну реакцiю в суспiльствi викликало рiшення про iстотне пiдвищення заробiтної плати вищим урядовцям, оскiльки пересiчнi громадяни не вiрять, що цей крок зупинить зловживання владою. Крiм того, новi оклади на тлi злиденних пенсiй та мiнiмальної зарплатнi виглядають невчасними й несправедливими. В країнi налiчувалося 3 млн. безробiтнiх, ще 5 млн. осiб працювали за кордоном. План створення нових робочих мiсць в Українi не було виконано.
   Не справдилися надiї на якiсно нову природу партiї "Народний союз "Наша Україна" (НСНУ), яка поступово перетворюється на своєрiдний бiзнес-клуб.
   Громадян України шокував факт подачi головою парламенту В.Литвином 25 позовiв на депутатiв, якi сумiщали посади у виконавчiй владi, i готував ще 9 позовiв. Черговою несподiванкою стало й оприлюднення iнформацiї про люксове авто з чеськими номерами вартiстю 800 тис. гривень, на якому їздив, порушуючи правила дорожнього руху, син В.Ющенка. Подiбнi негативнi факти певним чином впливали на суспiльну думку, спонукаючи громадян до переосмислення колишнього майданного ентузiазму.
   Є ще багато економiчних завдань, без розв"язання яких неможливо побудувати соцiально орiєнтоване народне господарство i виконати накази Майдану. Крiм фiнансово-матерiальних важелiв, для його реалiзацiї потрiбнi висококвалiфiкованi кадри. У цьому планi, попри проведення близько 20 тис. нових призначень керiвникiв обласного й районного рiвнiв, пiдстав для заспокоєння поки що немає. "Плохе наше громадянство на сiм пунктi - громадської етики, дуже слабе, i се найслабша сторона нашого нацiонального життя, вiдти пливе велика пайка всiх наших нацiональних нещасть, i поки з сього боку не направилось, нiщо нас не уздоровить. В того досить вiдчуваєте у Львовi, я ще бiльше - на емiграцiї. Люде без совiстi, iнтригани i амбiтними вбираються в шати нацiональних кольорiв i пiд ними культивують останню деморалiзацiю" (М.Грушевський. 1924 рiк). Не секрет, що далеко не всi особи у новiй владi України сьогоднi є цiлком щирими i послiдовними прихильниками Помаранчевої революцiї, не зникли кумiвство i клiєнтизм.
   Небезпечнi кризовi явища, якi зашкодили iмiджу України за кордоном, спостерiгалися пiсля загальновiдомих заяв О.Зiнченка, М.Томенка, О.Турчинова та вiдставки на початку вересня уряду на чолi з Ю.Тимошенко (вiдставка лише пiдвищила її рейтинг як в Українi, так i за кордоном). Розкол у "помаранчевому" таборi вiдбувся й 14-тим Прем"єр-Мiнiстром України став Ю.Єхануров (пiсля особистої зустрiчi В.Ющенка з В.Янкуковичем i пiдписання Меморандуму з Партiєю регiонiв). Верховна Рада створила двi слiдчi комiсiї: з перевiрки заяв колишнього державного секретаря О.Зiнченка про факти корупцiї та зловживань службовим становищем окремих державних дiячiв i встановлення факту незаконного втручання громадянина Росiї Б.Березовського у фiнансування виборчої кампанiї В.Ющенка. Це був прямий виклик Президенту з боку Верховної Ради, спроба її перебрати на себе головнi важелi влади.
  
  
  МОЛОДА СIЧ ЗАДНIСТРОВ"Я
  
   Брати Козаки, Сестри Козачки-Берегинi, Джури й Дани, Лелi й Козачата! Об"єднаймо нашi зусилля в справi виховання козака-лицаря! Створимо районну громадську дитячо-юнацьку органiзацiю "Молода Сiч"!
  ... Iсторiя вчить, що ефективне те, що утверджує своє. А своє у нас - козацтво - спосiб життя вiльної людини, яка iз зброєю в руках захищала своє право на свободу...
  ... Ми - керiвники навчальних закладiв, якi впроваджують в практику роботи iдеї козацько-лицарського виховання, iнформуємо громадськiсть про створення районної органiзацiї "Молода Сiч" Українського козацтва...
  Тимофєєв В.Я., Тодорова Т.П., Тома Т.I., Вронська В.М. (37)
  
  Iсторичнi умови буття українського народу породили самобутнiй феномен - козацтво. Воно втiлювало в собi фiзичне i духовне здоров"я нацiї, iнтелектуальну силу, життєздатнiсть, оптимiзм i енергiю.
  Це була об"єднана, згуртована, iдейно i духовно зцементована, суворо дисциплiнована нацiональна сила, яка очолювала боротьбу проти чужоземних ворогiв.
  Оволодiваючи козацькою духовнiстю i вступаючи до лав козацтва, українцi ставали славним i звитяжним братством лицарiв волi, чесних власникiв, палких патрiотiв i повноправних господарiв рiдної землi. Це був не лише волелюбний вiйськовий орден, що постiйно стояв на чатах своєї материзни i дiдизни, охороняв рiдну мову, культуру, духовнiсть, етнiчну територiю вiд ворожих навал. Козаки були землеробами i хлiборобами, митцями i вченими, культурними i державними дiячами, тим соцiальним станом, який на своїх могутнiх раменах зберiгав i плекав українську нацiю, державу. Козацтво було невичерпним джерелом української елiти, яка виконувала iсторичну нацiотворчу i державотворчу мiсiю.
  Iсторична доля вибрала для українства найбiль адекватну його природi козацьку форму i сама в козацькому способi життя дала розвиток українськiй нацiональнiй психологiї. I результати, рятiвнi для нацiї, не забарилися.
  ДОКИ УКРАЇНА МАЛА КОЗАЦТВО, ДОТИ ВОНА БУЛА АБО НЕЗАЛЕЖНА, АБО АВТОНОМНА.
  Дика i темна, свавiльна, гультяйська сила, як атестували козацтво недруги України, цiєї мiсiї виконати не могла.
  Нагадаймо свiдчення Дмитра Яворницького: на Сiч приймали лише тих, хто визнавав православну вiру, спiлкувався українською мовою, брав присягу захищати до останнього подиху людину, родину, вiйськове товариство й Україну та за них був готовим вiддати й життя. Iноземцi вiдзначали: козацтво породило найвидатнiший феномен лицарства, патрiотизму, честi - духовне побратимство, їм не вдалося зафiксувати жодного випадку зради цього типу побратимства!
  I ЦIЛКОМ ЗРОЗУМIЛО, ЩО ТАКИЙ ТИП ЛЮДЕЙ НЕ МIГ З"ЯВИТИСЯ САМ СОБОЮ, З НIЧОГО.
  Вирiшальну роль у кристалiзацiї українського характеру вiдiграла козацька освiта - педагогiка самопiзнання та самореалiзацiї, особової й нацiонально-релiгiйної самосвiдомостi, фiлософiї жити по-людськи: чесно i совiсно, патрiотично й професiонально, на засадах демократiї i свободи, красиво i просто.
  Славетний Байда Вишневецький не тiльки поборює вiйськову потугу татар i туркiв, а гордо вiдкидає компромiс (навiть в iм"я життя) з поневолювачами народу ("Вiра твоя, - кидає вiн у вiчi султановi - погана, - тож волiю умерти, але не бути у спiлцi з тобою!"). В iм"я розквiту народу Сагайдачний з усiм своїм Кошем вступає до Київського освiтнього братства; Богдан Хмельницький сприяє розвитку Києво-Могилянської академiї; багато полковникiв здобуває освiту в зарубiжних унiверситетах. Гетьман Мазепа будує освiтнi заклади та храми; Пилип Орлик творить найдемократичнiшу та найгуманiстичнiшу в Європi Конституцiю; Кирило Розумовський докладає максимальних зусиль для створення в Батуринi унiверситету, очолює росiйську академiю наук i здобуває все європейське визнання. Україна вся була всiяна навчально-виховними закладами i закономiрно була визнана Європою як найосвiченiша країна-нацiя.
  Козацька педагогiка - це частина української народної педагогiки, яка формувала у пiдростаючих поколiнь синiвську любов до рiдної землi, готовнiсть її захищати вiд чужоземних загарбникiв, високу нацiональну свiдомiсть i самосвiдомiсть, глибоку духовнiсть.
  Головна мета козацької педагогiки - виховати вiльнолюбиву i незалежну особистiсть, козака-лицаря, мужнього громадянина, сутнiсть якого розкриває мiжнародне гасло: "ДУШУ - БОГОВI! ЖИТТЯ - БАТЬКIВЩИНI! СЕРЦЕ - ЛЮДЯМ! ЧЕСТЬ - НIКОМУ!"
  Нiщо не повертається в традицiйних формах, час диктує свої. Не всi форми вiдповiдають сучасностi i в козацькiй педагогiцi: нинi iнший тип виробничих вiдносин, побуту, потреб та свiдомостi. Але козацький дух не втрачає сили, енергiї, цiлеспрямованостi. Тому не можуть не використовуватися такi принципи козацької педагогiки, як любов до сiм"ї, роду i нацiї, до рiдної природи, оселi, землi; дуз лицарства i волелюбностi, життєносний дух побратимства; дух особової, соцiальної i нацiональної самосвiдомостi, гiдностi та честi...
  Нас, українцiв, i сьогоднi звуть у свiтi козацьким народом. Та й самi ми не втратили духовного зв"язку з лицарями-козаками. Хiба ж випадково й досi називаємо козацькими свої степи, свої пiснi й журбу, силу i свiй характер? Козацтво для нас стало втiленням невмирущого українського духу. Сучасний загальнодержавний сплеск цiкавостi до iсторiї козацтва й зокрема увага до його проблем пояснюється просто: ЙДЕ ФОРМУВАННЯ НАЦIОНАЛЬНОЇ ЕЛIТИ, ЯКА СПИРАЄТЬСЯ В СВОЇЙ ДIЯЛЬНОСТI НА НАЦIОНАЛЬНИЙ - КОЗАЦЬКИЙ! - ДОСВIД ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ. Тому поглиблення i примноження козацько-лицарських традицiй в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, пiднесенню духовностi як кожної особистостi зокрема, так i всього народу, суспiльства в цiлому. У перiод моральної кризи, дегероїзацiї i деморалiзацiї значної частини нашого суспiльства козацько-лицарськi традицiї, козацька сiмейна, шкiльна i соцiальна педагогiка високо тримає стяг вершинних нацiональних загальнолюдських цiнностей, здобуткiв елiтних прошаркiв рiдного народу, лицарських духовностi. (38)
  
  
  ЗВIТ ПРО ВИКОНАННЯ НАКАЗУ МОН УКРАЇНИ
  
  "Iнформацiя про виконання наказу Мiнiстерства освiти i науки України вiд 29.12.2001 року Љ821 "Про оголошення Указу Президента України "Про нацiональну програму вiдродження та розвитку Українського козацтва" та вiдповiдного наказу управлiння
  освiти i науки облдержадмiнiстрацiї вiд 18.02.2002 року Љ55.
  
  Пiдготував головний спецiалiст вiддiлу освiти райдержадмiнiстрацiї, координатор дiяльностi козацьких осередкiв Заднiстров"я, секретар Координацiйної ради з питань розвитку козацтва в Заднiстров"ї В.Я.Тимофєєв. (39)
  
  Данi про мережу закладiв освiти, якi працюють у даному напрямку.
  Љ Повна назва та адреса закладу, ПIП директора, Номер тел., З якого року працює в даному напрямку, Якi досягнення Плани на майбутнє
  1 Адамiвська ЗОШ I-II ст., с.Адамiвк, Вронська Валентина Миколаївна, 76-326,
  1992,
  В 1992-1998 роках в школi працювала дитячо-юнацька органiзацiя "Сiч"; з 1998 року працює дитячо-юнацька органiзацiя "Молода Сiч". Директором школи працював Тимофєєв В.Я.). На базi Адамiвської ЗОШ I-II ст. створено у 1998 роцi авторську школу козацько-лицарського виховання (Тимофєєв В.Я.). Модель учнiвського самоврядування (Рада джур та Дан) визнано однiєю з кращих на Українi (2002); директор школи Тимофєєв В.Я. отримав звання "Кращий освiтянин України-2002" ("Освiта"). Досвiд роботи педагогiчного колективу з козацько-лицарського виховання описано в мiсцевих ("Советское Приднестровье", "Будьте с нами"), обласних ("Одеськi вiстi", "Чорноморськi новини", "Наша школа"), центральних ("Сiльська школа", "Освiта") виданнях. Створення районної громадської незалежної дитячо-юнацької органiзацiї "Молода Сiч", входження її структурно до Всеукраїнської органiзацiї "Молода Сiч"; спiвробiтництво iз Всеукраїнськими та Всесвiтнiми дитячо-юнацькими органiзацiями такого напрямку - "Сiч", "Сокiл", "Пласт", скаути та iн.
  2 Долинiвська ЗОШ I-II ст. , с.Долинiвка, Тома Тетяна Iванiвна, 78-440, 1994
  З 1998 року в школi працює дитячо-юнацька органiзацiя "Молода Сiч". Досвiд роботи педагогiчного колективу з козацько-лицарського виховання описано в мiсцевих ("Советское Приднестровье"), обласних ("Одеськi вiстi", "Чорноморськi новини") виданнях.
  3 Бiленкiвська ЗОШ I-II ст., с.Бiленьке, Ситнiк Анатолiй Васильович, 42-140, 2005
  4 Випаснянська ЗОШ I-II ст., с.Турлаки, Тодорова Тетяна Петрiвна, 42-540, 1997
  З 1997 року в школi працює дитяча органiзацiя "Сiч" (Чумаченко В.М.).
  5 Старокозацька ЗОШ I-III ст., с.Старокозаче, Кочубинська Марiя Федорiвна,
  50-140, 1996, 2005,
  В 1996-1998 роках в школi працювала дитячо-юнацька органiзацiя "Сiч". Досвiд роботи педагогiчного колективу з козацько-лицарського виховання описано в мiсцевих виданнях ("Советское Приднестровье").
  6 Петрiвська ЗОШ I-II ст., с.Петрiвка, Васелiнга Людмила Дмитрiвна, 59-140, 2005
  7 Вигiаснянська ЗОШ I-II ст., с. Вигiн, Вдовиченко Олена Михайлiвна, 43-340, 1998,
  2005,
  В 1998-1999 роках в школi працювала дитячо-юнацька органiзацiя "Сiч".
  8 Випаснянська ЗОШ I-III ст. Љ1, с.Випасне, Дранiшнiкова Тетяна Олександрiвна, 74-277, 1998, 2005,
  В 1998 роцi в школi працювала дитячо-юнацька органiзацiя "Сiч".
  9 Козацька ЗОШ I-III ст., с.Козацьке, Чебан Якiв Феодосiйович, 67-140, 2006
  10 Андрiївська ЗОШ I-III ст., с.Андрiївка, Подолько Михайло Iванович, 44-327, 2006
  
  
  НАШI СЛАВНI КОЗАЧАТА
  
   В жовтнi в мiстi та районi пройшла низка заходiв, присвячених Дню Українського козацтва: прийом у козачата в Турлацькiй Сiчi (учитель 1-го класу Чумаченко В.М.), зустрiчi козакiв з читачами в бiблiотецi iм. Л.Українки, iз школярами в школах, започатковано цикл радiопередач на "Новинах Приднiстров"я" - "Козацтво Приднiстров"я" - 1.Козацька педагогiка. 2.Козацькi органiзацiї. 3.Козацькi художнi колективи. - (ведуча - А.О.Харченко). (40)
  
  
  ЧОРНОМОРСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВIЙСЬКО
  
   З 24 листопада 2005 року Анатолiй Петько призначений першим заступником Гетьмана Українського козацтва, польовим Гетьманом Чорноморського козацького округу.
   Чорноморське козацьке вiйсько засновано було 22 грудня 1990 року пiд назвою Українське Чорноморське Подунай-Гуляйпiльське козацтво; назва була змiнена 9 вересня 200 року. А.Петько 5 лютого 2000 року був призначений наказним отаманом, а 22 лютого обраний отаманом. Заднiстрове козацтво входить до складу ЧКВ.
  ...Цього року ми теж брали участь у фестивалi "Байда" - уже вчетверте. Наша команда була найчисленнiша. Ми були представленi такими колективами як молодiжний колектив хор "Веселка" (керiвник полковник Українського козацтва Михайло Нiкiруй) лауреат мiжнародних фестивалiв, в тому числi Мiжнародного фольклорного фестивалю, що вiдбувся в Лондонi у 2003 роцi. Популярнiстю користується у шанувальникiв козацької пiснi дитячо-юнацький ансамбль "Гроно" мiста Бiлгород-Днiстровського (керiвник Богдан Нiкiруй осавул Українського козацтва). Цей колектив неодноразовий лауреат фестивалiв...
   В Бiлгород-Днiстровському районi в Адамiвський школi уже десять рокiв дiє Молода Сiч пiд керiвництвом Валерiя Яковича Тимофєєва, в минулому директора школи. На сьогоднi, завдяки старанням Валерiя Яковича, в районi уже дiє 10 Молодих Сiчей. А в День Українського козацтва за заслуги Валерiй Тимофєєв нагороджений орденом Українського козацтва "Вiра". (41)
  
  
  РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМIНIСТРАЦIЯ
  
   Керiвництво Бiлгород-Днiстровської районної державної адмiнiстрацiї запропонувало менi посаду начальника вiддiлу органiзацiйної та кадрової роботи апарату й з 4 жовтня (офiцiйно з 6 листопада) 2005 року я працюю на другому поверсi "Бiлого дому" на Леона Попова 24, кабiнет Љ 23, робочий тел. 2-24-78, 2-40-69. Мої спiвробiтники - головний спецiалiст з питань органiзацiйної роботи Шемелюк Микола Євгенович (пiдполковник-артилерист у вiдставцi) та головний спецiалiст з кадрової роботи Форостяний Вiталiй Петрович (старший прапорщик у вiдставцi). Нашi обов"язки - планування роботи районної державної адмiнiстрацiї, колегiї, апаратнi наради щопонедiлка (в тому числi й виїзднi), кадровi питання (резерв, конкурсна комiсiя, атестацiя), навчання апарату райдержадмiнiстрацiї, звiти, органiзацiйне забезпечення виборiв Президента України, депутатiв Верховної Ради України, керiвництво районною Робочою групою з формування спискiв виборцiв на чергових виборах до Рад всiх рiвнiв (березень 2006) та позачергових (жовтень 2007) виборах до Верховної Ради України...
   Вибори показали незгоднiсть частини працiвникiв райдержадмiнiстрацiї iз полiтичним та методично-особистiсним стилем керiвництва її голови, баченням перспектив розвитку району; як наслiдок почалися позачерговi реорганiзацiї секторiв, вiддiлiв, управлiнь; необґрунтованi репресiї вiдносно Терзi М.I. (державний реєстратор), Вахмянiна С.В. (вiддiл з питань надзвичайних ситуацiй), Шемелюка М.Є. (вiддiл органiзацiйної та кадрової роботи), Селезньової С.В. (центр соцiальних служб), Дюльгера Ф.I., Бухарiна В.П., Корiня Д.I., Шаброя Ю.Ф., Арнаутова В.О., Тома В.Я. (управлiння агропромислового розвитку), Гамара В.I. (юридичний вiддiл), Бабiч В.I., Принц О.М., Чапкiної Р.М. (вiддiл освiти), Гавриленка В.О. (адмiнiстратор дозвiльної системи), Писарогло I.В. (вiддiл земельних ресурсiв), Брюзгiної Т.О. (головний архiтектор), Качалки I.Т. (начальник iнспекцiї ДАБК), Iгумнова П.М. (заступник голови), Михайловського О.О. (управлiння працi та соцiальної полiтики), спроби їх покарання (крiм того, без репресiй? було звiльнено або переведено на другу посаду - Хрипка Ю.В. (перший заступник голови), Орлову В.В. (заступник голови), Кiшку В.В. (юридичний вiддiл), Скорик Л.Л., Оверченко О.О. (вiддiл у справах молодi та спорту), Коломiєць I.М., Тимчук Ю.Л., (служба у справах дiтей); розрахувались Кутовий А.В. (вiддiл органiзацiйної та кадрової роботи), Гратiй О.I., Тельпiс М.О., Свириденко Т.М. (управлiння агропромислового розвитку), Баргамон О.М., Червачук З.П. (управлiння економiчного розвитку), Васелiнга В.П. (служба у справах дiтей) - й все це за 2 роки - змiна кадрiв 20% щорiчно! А є ще просто спецiалiсти управлiння працi та соцiальної полiтики - там змiна кадрiв 40% щорiчно!); як начальник оргвiддiлу, я намагався притушити конфлiкти, захищав колег, можливо, за це й досяг скорочення-переймейнування займаної посади. Менi було запропоновано перейти на посаду заступника начальника служби у справах дiтей (червень-жовтень 2007), а далi начальником вiддiлу Державного Реєстру виборцiв (листопад 2007 - сiчень 2008), хоча керiвники адмiнiстрацiї для острастки могли й просто знайти привiд для звiльнення...
  
  
  ЛIТЕРАТУРА:
  
  27. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ13, сiчень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  28. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ20, серпень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  29. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ16, квiтень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  30. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ15, березень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  31. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ17, травень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  32. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ18, червень; Љ23, листопад 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  33. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ23, листопад 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  34. В.Ющенко. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ23, листопад 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  35. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ19, липень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  36. С.Тимофєєва. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ18, червень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  37. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ21, вересень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  38. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ21, вересень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  39. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ21, вересень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  40. Рiч про Буджацьку Сiч. Љ22, жовтень 2005. Бiлгород-Днiстровський.
  41. А.Петько. Гетьман. Љ4 жовтень-листопад 2005. Київ.
  
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"