Тимофеев Валерий Яковлевич : другие произведения.

Заднiстрова Сiч

Самиздат: [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь|Техвопросы]
Ссылки:
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Ця книга - про козацтво Заднiстрової Сiчi, що дiяла (й дiє) на Одещинi в мiстi Бiлгородi-Днiстровському та районi в першому десятирiччi ХХI ст.; про козакiв та козачок Бiлгород-Днiстровської громади, що в загальному громадському русi прокладали свої, козацькi, шляхи до незалежної держави Україна. Iсторiя Сiчi подається через документальнi джерела (газетнi й журнальнi статтi, протоколи, спомини самовидцiв, накази отаманiв i рiшення Козацьких Рад та iн.), що надає їй ознаки академiзму. Але за рядками документiв проглядають живi люди з їх пристрастями та iнтересами, своєрiдним козацьким поглядом на подiї та на життя взагалi... Бiлгород-Днiстровська козацька громада - унiкальна громада; на її територiї лише в останнi 20 рокiв вiдбулися декiлька широкомасштабних (помiтних) для України подiй: створення впливових козацьких громадських органiзацiй (90-тi роки ХХ столiття; на метi було трансформацiя їх в асоцiацiю козацьких органiзацiй, а Бiлгород-Днiстровську громаду - в козацьку громаду) та навчально-виховних закладiв нового типу - Сiчей (шкiл козацько-лицарського виховання) - Адамiвської, Долинiвської, Вигiнської, Старокозацької, Випаснянської, Турлацької (90-тi роки ХХ столiття - 10-тi роки ХХI столiття; на метi було трансформацiя їх в асоцiацiю навчальних закладiв козацького спрямування та створення козацького-лицарського лiцею)...
  
  В.Я.Тимофєєв
  
  ЗАДНIСТРОВА СIЧ
  
  1 частина.
  
  2008
  
  *** * ***
  
  
  ЗМIСТ:
  
  ВIД АВТОРА.
  
  Частина I. Козаки, ми маємо робити...
  
  I. ВIСIМ КОЗАКIВ-'САМУРАЇВ'.
  
  1. Грудень 2003 - березень 2004. Козацтво й нацiональна iдея. Вiддiл освiти. Архiви козаччини Заднiстров'я. Наша 'Веселка' зачарувала й англiйцiв. Рiч про Буджацьку Сiч. Козацька держава - мрiя чи розбудова? 'Гроно'.
  2. Квiтень - вересень 2004. Завдання сучасного козацького навчально-виховного закладу. Гiмназiя ? 9 м. Одеси - обласний семiнар. Нашi шкiльнi Сiчi в районi. Не буде переводу козацькому роду! 'Шквал'. Бессарабiя за Ющенка. Байрамчанська Сiч.
  3. Жовтень - грудень 2004. Тузлiвська Сiч. Установче Коло Днiстровської Сiчi. П.Бровко. Помаранчева революцiя.
  
  II. ДНIСТРОВСЬКА СIЧ.
  
  4. Сiчень - квiтень 2005. Третiй Гетьманат. Пакет установчих документiв Днiстровської Сiчi. Думки - вголос. Козацька педагогiчна конференцiя. Звiт про виконання заходiв з розвитку Українського козацтва в районi.
  5. Травень - серпень 2005. 'Патрiот'-'Сокiл' ('Джура'). Хортиця. Склад Ради Українського козацтва при Президентовi України. Козаки знову мають стати захисниками честi й гiдностi України, її традицiй, її культури. '1+1' Кость Грубич. Стислий виклад дипломної роботи Тимофєєвої С.В.
  6. Вересень - грудень 2005. Молода Сiч Заднiстров'я. Звiт про виконання наказу МОН України. Нашi славнi козачата. Чорноморське Козацьке Вiйсько. Районна державна адмiнiстрацiя.
  
  III. ДНIСТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ КIШ (МАЛА СIЧ).
  
  7.Сiчень - березень 2006. Брати, об'єднаймося! Наказ ?25. Адамiвська Сiч - прийом у козачата. Серiя статей 'Козацтво Заднiстров'я'. Радiо. Адамiвський дитсадок.
  8. Квiтень - вересень 2006. Посвята мiського голови. Iсторiя Заднiстрового козацтва. Духовний свiт козацтва. Журнал 'Гетьман' повiдомляє. 1-й районний збiр козацької молодi.
  9. Жовтень - грудень 2006. 14 жовтня - День Українського козацтва. Нагородження активiстiв. Адамiвська Сiч: дитячий садок - козацькi розваги. Велика Рада Українського козацтва. Свобода по козацькi. Районний молодiжний форум. Клуб 'Патрiот'.
  
  IV. РАЙОННА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ КОЗАЦТВА.
  
  10. Сiчень - травень 2007. Рiч про Сiч. Українська козацька соборнiсть. Козацька iдея - вчора, сьогоднi, завтра. 'Супер-козак'. Козацька нацiя. Поповнився цикл книжок, присвячених iсторiї козацтва i нашого краю. Бути чи не бути. Як нам обладнати освiту. Козацтво було, є i буде завжди! Мета освiти - виховання. Пiсля нас не буде нас, а справи залишаться. Новi книги про козацтво. Нащадки козацького роду. Новини козацтва Заднiстров'я. 15 рокiв Заднiстровому козацтву. Станиця Аккерманська - нетихий Днiстро - гуляй, козак.
  11. Червень - вересень 2007. Рада керiвникiв козацьких формувань. Координацiйна рада. Сесiя й програма. Хор 'Мрiя' святкує 50-тирiччя керiвника. Посвята в козаки. Новина дня. Пiдбито пiдсумки. Вiдновити народнi дружини. Перший Всеукраїнський злiт дитячих громадських органiзацiй.
  12. Жовтень - грудень 2007. 14 жовтня - День Українського козацтва. Козацька нацiя. 17 рiчниця Вiдродженого Українського козацтва. Старокозаче. Романтика дороги. Служили Боговi i Українi. Новини козацтва Заднiстров'я. Семiнар в Адамiвцi. Козак - завжди козак. Семiнари-тренiнги 'Козак-лiдер 2007'.
  
  V. ЗАДНIСТРОВА СIЧ.
  
  13. Сiчень - березень 2008. Козацтво Заднiстров'я. Стратегiя заднiстровцiв 'Слава Богу, що ми козаки!'. Адмiнiстративне гетьманство. Районна рада.
  14. Квiтень - серпень 2008. Iнформацiя. Тризна на Хортицi. Невдалий аванс-хабар. Кадри вирiшили все. Коли апетити зростають... Козаки, ми маємо робити...
  
  ЗАМIСТЬ ЗАКIНЧЕННЯ.
  
  ЛIТЕРАТУРА.
  
  
  ВIД АВТОРА.
  
  ... Нова соцiальна верства - козацтво, яка вiдродилась як опозицiя, як виклик iснуючiй системi, як нова елiта, що небезпiдставно претендує на роль полiтичного лiдера i владу...
  
  Реакцiя багатьох козакiв на критичний матерiал така: ти хочеш розвалити (добити) козацтво. Вельмишановнi мої! Не можна розвалити хату, яка ще тiльки намальована на паперi, про яку балакають, а не будують. Добити можна того, хто живий. Мертвi бджоли не гудуть.
  Тому й критична публiкацiя для живого й здорового - як холодний душ на похмiлля. Отож, бажаючи всiм плiдної працi, хочеться одного: щоб люди пишалися нами так, як Наливайком, Трясилом, Сiрком чи Палiєм... А для цього хочуть вони бачити не погони, лампаси й незаслуженi нагороди, а реальнi справи: виховання молодi, забезпечення громадського порядку, охорону пам'ятних мiсць. I славитимуть нас саме за це, а не за збори ('Будьмо!' - 'Гей!'), де нiчого не вирiшується....
  
  
  
  2003 рiк... На Українi панує 'хор глухонiмих' (Лiна Костенко). Часто повторюване гасло 'розбудова держави' перетворилося на словесний штамп, який викликає у населення роздратування й насмiшку. Є.Сверстюк писав: народ 'втратив певнiсть своєї ходи..., духовно заглушений, релiгiйно i нацiонально здичавiлий, а в результатi - збайдужiлий до себе самого'.
  В українському суспiльствi не зникає синдром негативного соцiального самопочуття - три 'не': недовiра, невпевненiсть, незадоволення. Збiльшилася кiлькiсть громадян, якi бажали повернути планово-розподiльчу систему економiки i радянський спосiб життя, сподiваючись, що це допоможе лiквiдувати тавро суспiльства 'раптової бiдностi'. Iснує нестiйкий баланс влади. Нас вважають, поряд iз Молдовою, Росiєю, Албанiєю, Македонiєю, Азербайджаном, державою з частково демократичним ладом i незадовiльним темпом соцiально-полiтичних та економiчних реформ.
  Справжню тривогу фахiвцiв вивликає стан здоров'я населення, наявнiсть не менше чвертi фальсифiкованих лiкарських препаратiв у аптечнiй мережi. За перiод навчання в школi кiлькiсть здорових дiтей зменшується наполовину, серед пiдлiткiв абсолютно здоровими є лише 1% дiтей. Зростає кiлькiсть хворих на туберкульоз, СНIД, через зношенiсть 75% водогонiв незадовiльною стала якiсть питної води.
  Точиться полiтична боротьба за проведення полiтичної реформи, яка мала перетворити Україну на парламентсько-президентську республiку. Внутрiшня соцiально-полiтична ситуацiя залишається суперечливою, гострота протиборства полiтичних сил в усiх сферах життя не зменшувається. Українська полiтична культура залишається персоноцентричною за своєю суттю, владу й суспiльство роздiляє глибока прiрва, iснує чорний полiтичний ринок з високими цiнами за членство в депутатському корпусi. У державi склалася 'дефолтна демократiя', коли влада вперто переслiдує опозицiю, яка, втiм, є досить сильною, щоб стати на завадi остаточнiй перемозi режиму. Останнiй чинить вiдчайдушний опiр. Зрощення влади, силових органiв, навiть окремих спiвпрацiвникiв СБУ з кримiнальною злочиннiстю набуло широких масштабiв, у ньому задiянi посадовцi з обласних та районних держадмiнiстрацiй...
  Майбутнi вибори президента 2004 року демократична опозицiя характеризувала таким чином: буде 'вiйна, абсолютно жорстока, цинiчна, а може, навiть i кривава'. Президент надiслав головам облдержадмiнiстрацiй секретний циркуляр, яким пропонувалося створити оперативнi штаби, добуваючи iнформацiю вiд осiб, причетних до роботи демократичних форумiв. Влада розраховувала, як i на попереднiх президентських виборах, на адмiнiстративний ресурс. Бiльше того, вона була впевнена в його ефективностi i виключала поразку провладного кандидата, вважаючи, що 'Україна - це держава без подiй та без героїв...' (1)
  
   Полiтична ситуацiя в державi не могла не вплинути на становище Українського козацтва взагалi й, зокрема, козацтва Заднiстров'я. З огляду на корумпованiсть влади, непопулярнiсть її дiй серед громадськостi, керiвництво наших основних козацьких органiзацiй призупинило спiвробiтництво iз органами влади й перейшло до табору опозицiї.
   Полiтизацiя козацтва в Заднiстров'ї призвела до напружень у вiдношеннях iз владою (й мiж отаманами), рiзкого зменшення чисельностi козакiв, вiдпливу основної маси членiв вiд активної дiяльностi органiзацiй й переходу її до 'провiнцiйно-кухонного спiвчуття' лiдерам козацтва, а подекуди й осуду - 'своїми дiями вони розкололи козацтво, пiдiрвали авторитет; нам тепер соромно в козацтвi бути'.
   Серiєю статей в козацькiй газетi (нашi матерiали та матерiали про нас - козакiв - в державних та приватних ЗМI - 'Советское Приднестровье', 'Будьте с нами', потiм 'Аккерманские вести' друкували зовсiм мало) я намагався у цi непрости часи накреслити шляхи нашого подальшого руху, об'єктивно висвiтлювати дiяльнiсть отаманiв, змiнити стереотипи уяви про козацтво, як про 'шароварну оселедщину', на адекватне ставлення до козацького громадського руху, який має й полiтичнi амбiцiї, як до прогресивного руху. Козацьку газету ми розповсюджували, як листiвку - 'Прочитай та передай товаришу'...
  
  Козацтв у нас, на Українi, розвелося, мов собак нерiзаних. Одне одного ненавидять, цураються, намагаються триматися подалi, а то й палицю в колеса вставити опонентовi.
  Отамани... Один на державнiй посадi, другий отримує вiдсоток вiд козакiв, якi займаються охоронною дiяльнiстю, третiй 'колядує', випрошуючи грошi в пiдприємцiв...
  Менi ставлять питання руба: 'Ти - козак чи не козак?' Та куди менi, хлопцi? У вас он у кожного рiзьблене посвiдчення, де чiтко написано, що ви - козаки, а не Бог зна хто. Кажуть, така ксива тiльки в Байди-Вишневецького була! Ну, може, ще в Сагайдачного та Дорошенка... А менi її нiхто не видавав. Нi Ружинський, нi Пiдкова. Та й лампасiв, як у Хмельницького немає. Стоячого комiрця (їх, мабуть, Косинський та Наливайко любили) не придбав - вибачайте. Та й погонiв генеральських, як у Сiрка чи Виговського - також не носю. Колись, ще в Радянськiй Армiї, як присвоїли капiтана - то й нинi це звання у вiйськовому квiтку значиться. Куди ж менi до зiрок, якi ледь iз погонiв не вилазять? Не кажу вже про петлицi з дубовим листям!
  Нагород особливих не маю - нi хрестiв, якi, мабуть, дуже любив Морозенко, нi орденiв зi схрещеними мечами, якими, напевно, нагороджували Богуна та Кривоноса. Та й за що ж менi їх давати? У бойових дiях участi не брав... Є лише iменний годинник вiд Президента України та звання кращого освiтянина України 2002 року (за створення школи козацько-лицарського виховання)...
  А ще ж ви усi такi вiрнi християни! Так любите ворогiв своїх! А ближнiх - як самих себе! Якщо вас ударять в одну щоку - пiдставляєте iншу... Куди менi... Для мене бiльше пiдходить прислiв'я: 'Прадiд був отаман (до речi, останнiй станичний отаман Муравльовки з Подунав'я; його було страчено румунами в 1918 роцi за збройний супротив), дiд козак (вiдомий на Дунаї характерник-некрасовець), батько - син козачий (полковник Радянської Армiї), а я - хвiст собачий!'
  Саме ваша отаманська-християнська любов до ближнього була першим приводом до розколу козацтва Заднiстров'я. А далi вже працював вiдомий принцип: 'Де два козаки - там три гетьмани!' Бо хiба ж то козак, якщо вiн не мрiє стати отаманом? Його не обрали? Є iнший вихiд - забирай два десятки вiрних тобi людей i кричи на всю горлянку, що створив нове вiйсько i що саме в тебе козакiв утричi бiльше, нiж у того, вiд кого втiк. Цифри не перевiрить нiхто.
  Хочете, шановний читачу, узнати найбiльшу козацьку таємницю? Нею є кiлькiсть козакiв у тому чи iншому вiйську. Жоден отаман не назве вам правдивої цифри. Будуть говорити про тисячi та сотнi, але якщо на повiрку, то набереться десяток-два. Зате погони на всiх такi, що й генералiссiмусу Сталiну нiколи не снилися. Ось тут i собака заритий. У кожного отамана хоч крапелинка совiстi, а таки є. I якщо вiн скаже правду, що командує вiйськом, яке налiчує аж... п'ятнадцять козакiв, то чим вiн тодi вiдрiзняється вiд армiйського прапорщика, командира взводу? Не солiдно якось. Тому реєстру козацького вам нiхто й нiколи не покаже...
  На Українi вiд єдиного колись Українського козацтва вiдбрунькувалися з десяток вiйськ козацьких - Вiльне, Характерне, Реєстрове, Звичаєве, Арiйське, Запорозьке, Запорозьке Низове, Козацтво України. А ще є... Вибачайте, читачу, що всiх не запам'ятав. Така ж ситуацiя й в нас: Буджацька Сiч з її Кошем, 1-й Окружний полк iм. П.Орлика, Окремий курiнь iм. С.Бiлого, курiнь Вiйська Запорозького, Курiнь Чорноморського козацького з'єднання, Бiлгород-Днiстровська паланка... I кожен отаман - святiший папи римського. Тiльки вiн - справжнiй патрiот, справжнiй козак i справжнiй герой, на якого треба рiвнятися. Всi iншi - артисти цирку, клоуни i т.д.
  Бачачи таку картину, автор став перед дилемою: може й собi якесь вiйсько органiзувати? Тим паче, й ходоки вже йдуть до мене з таким проханням. Десять осiб для цього пiдшукаю та й вистачить поки що. Зате вже дев'яте козацтво буде на теренах Заднiстров'я. А там свої люди й генерала присвоять. На публiку казатиму, що в реєстрi 12721 козак. Щоб не соромно було...
  Усi козацтва прагнуть до того, щоб їхнi члени носили зброю. Усi хочуть коли-небудь прийти до влади. Навiть партiю козацьку для цього створюють. Люди, якi приходять до влади, намагаються об'єднати суспiльство. Адже гуртом i батька легше бити. Чи зможуть це зробити отамани, якi вчинили розкол? Чи буде Україна цiлою, якщо вже зараз пропагується нова автономiя на її теренах? Такi люди швидше приведуть до громадянської вiйни, нiж до єднання. Тому, зваживши всi 'за' й 'проти', скажу вiдверто: 'Слава Господовi, що не дав до ваших рук зброю, а тим бiльше - владу!'
  А якщо серйозно, то, може, отамани, у яких i трьох десяткiв козакiв не назбирається, покладуть булаву (пернач), щоб далi не ганьбитися? Або зiйдуться два чи три отамани й вирiшать, що пора провести спiльну Велику раду. На нiй поставити питання про вибори одного-єдиного керiвника. За кого бiльше - той керує. Iншi нинiшнi отамани стануть його заступниками... (2)
  
  На Українi подейкують - якщо вас не беруть у масони, можете спробувати вступити хоча б у козаки (правда, є вiдомостi, що козацтво й масони - двi сторони однiєї медалi). Як би там не було, вибiр козацьких утiх для задоволення власного марнославства предостатнiй. Але й дотепер не зрозумiло, чи тiльки у хворобливому честолюбствi справа. Чи не iснує в країнi, подiбно до того, як це було в Римi, спецiальний клас вiйськових? Чи може ця суспiльна верства бути використаною? I головне - як?
  Козацькi органiзацiї стоять вiдокремлено у загальнiй масi об'єднань громадян за iнтересами, соцiальним статусом чи грiшми. Нечастi публiкацiї в пресi, присвяченi козакам, в основному стосуються або парадної сторони їхньої дiяльностi (усi про перебiг Великих Рад i масових нагороджень самодiяльними орденами), або фiнансових сторiн особистiсних конфлiктiв усерединi козацького руху. Насправдi за парадним антуражем - усiлякими шароварами, вольтижуванням i клонуванням гетьманiв - вiд очей широкої громадськостi ховаються цiкавi процеси.
  Масовий козацький рух виник в Українi на переломi 80-х - 90-х рокiв ХХ столiття. Тодi у козаки прийшли багато дiючих офiцерiв Збройних Сил. Українське козацтво - першу i тривалий час - єдину структуру, яка об'єднувала козакiв, очолювали в ХХ столiттi В'ячеслав Чорновiл, згодом Володимир Мулява, що одержав чин армiйського генерал-майора. У запеклiй боротьбi мiж комунiстами i нацiонал-демократами козацтво займало скорiше вичiкувальну, нiж активну позицiю (хоча спочатку козацтво утворювалося як активнi охоронно-штурмовi загони РУХу). Основним заняттям козакiв було участь у хресних ходах, церемонiях покладання трав'янистої рослинностi до пiднiжжя бронзових борцiв i антуражна охорона неформальних заходiв РУХу.
  Оскiльки здобуття незалежностi України вiдбулося мирним шляхом, призначення козацтва i його подальша доля змусило губитися в здогадах не тiльки нове керiвництво країни, але i самих лiдерiв козацтва. Сотнi молодих i фiзично мiцних чоловiкiв в козацькiй формi опинилися на узбiччi полiтичних процесiв. Армiя i спецслужби мали тодi своїх турбот повний рот - катастрофiчно урiзувалося бюджетне фiнансування - солдати голодували в казармах, безлiч офiцерiв i генералiв потрапили пiд скорочення. У таких умовах брати на себе турботу про козацтво армiйцям та iншим силовикам здавалося аморальним.
  I вiйни нiякої нi з ким не було. Куда бiдним сiчовикам податися? Поки козаки думали, закрилася остання нiша - рекет. Органiзована злочиннiсть уже набрала бойовикiв, i козакам не знайшлося мiсця навiть серед 'бикiв'. Можливо, це був як раз той випадок, коли iнертнiсть керiвництва i його небажання що-небудь робити, зробила козацькому руху добру службу. Практично нiхто з козакiв - за одиничними випадками - не заплямував себе зв'язками з вiтчизняними i закордонними мафiозi.
  Таким чином, до середини 90-х рокiв козацькi органiзацiї в Українi виявилися в станi недофiнансованостi i недозатребуваностi. Коли немає якоїсь об'єднуючої сили, цiлком природно всерединi будь-якої органiзацiї починається пошук i 'призначення' винних. Українське козацтво стрясає цiлий ряд скандалiв, розколiв i виключень з рядiв.
  На сьогоднi в Українi дiють близько двох десяткiв козачих органiзацiй з мiжнародним i всеукраїнським статусом. Про число обласних, мiжрайонних i мiсцевих можна тiльки здогадуватися. Причиною такого рiзкого збiльшення кiлькостi структур (але не членiв) стали Укази Президента, що передбачають надання певних преферансiв козацтву. У їхньому числi - право на носiння форми вiйськового зразка i присвоєння спецiальних козачих звань, а також вказiвка органам державної влади i керуванню на мiсцях сприяти козакам в одержаннi земельних дiлянок i залучати їх до охорони громадського порядку.
  Можливiсть одержання вiртуальних звань i чинiв iз правом носiння форми, на сьогоднi не є чимось особливим для простих громадян. А от для вiдставних 'силовикiв' - це питання досить актуальне. Ще вчора був Iван Iванович, скажiмо, пiдполковником - шановною людиною. А нинi вiн - простий вiдставник. Вступивши в козацтво, Iван Iванович може не тiльки вирости в званнi, скажiмо, до генерал-полковника, але й надягти на себе форму з вiдповiдними погонами. Якщо в Києвi нiкого не здивуєш великими зiрками, то в провiнцiйному райцентрi, де найвищi чини - начальник райвiськкомату i його колега з УВС - максимум майори, вiзит в адмiнiстрацiю чи в iнший орган влади в генеральськiй формi приводить до полегшення процесу 'вирiшення питання'. Ну, хто вiдмовить генераловi й отамановi куреню за сумiсництвом у видiленнi якихось нещасних ста гектарiв землi? Тим бо, що вiдповiдно до Указу Президента i для доброї справи - розвитку козацького фермерського господарства.
  Таким чином, в Українi кiлька рокiв пiдряд проходить тихий i непомiтний для широкої громадськостi процес створення своєрiдного нового стану - землевласникiв-козакiв. Звичайно, не кожен козак має пiдприємницьку жилку. Але i для таких знайдеться заняття. Адже чим бiльше землi - тим бiльша кiлькiсть людей необхiдна для її охорони... вiд зазiхань бажаючих розжитися козацькою картоплею i помiдорами. У сiльський бут починає повертатися забута професiя об'їждчика-охоронця врожаю i технiки. I кому, як не козакам, доручити таку вiдповiдальну справу?
  Але не тiльки своїми сiльськогосподарськими та охоронними властивостями цiкавi козаки для влади. Не менший iнтерес козаки становлять як значна частина електорату. Непротестного, провладного i стабiльно консервативного у своїх симпатiях. Козацтво довгi сторiччя було опорою режиму в iмператорськiй Росiї, i таким воно залишається в Росiї нинiшнiй, а також у Бiлорусiї та в Українi.
  В усiх трьох незалежних державах є спецiальнi державнi структури, якi займаються розвитком козацького руху. В Українi такою є Координацiйна Рада з питань розвитку козатва при Президентi України, до складу якої входять не тiльки представники власне козакiв, але i державнi чоловiки рiзних рiвнiв. Очолює Раду Гетьман Українського козацтва Iван Бiлас.
  У нашого сусiда - Росiї - козацтву придiляється серйозна увага. Але там i ситуацiя iнша - козаки 'тримають' внутрiшнi кордони мiж слов'янськими i мусульманськими республiками та областями. А звання i посади козакiв проходять затвердження урядовими структурами. Цiкаво також, що радником президента Путiна з питань козацтва є герой чеченської вiйни, бойовий генерал Трошев.
  У Белорусiї кiлька козачих органiзацiй були пiд тиском 'бацьки' об'єднанi в одне; очолив Всебелоруське об'єднане козацтво генерал-лейтенант Микола Єркович - за чутками - родич президента Лукашенка.
  У Приднiстров'ї козацтво розвивалося в екстремальних умовах - вiйна! Я був свiдком (й безпосереднiм учасником цих подiй) i можу стверджувати, що якби не козацтво (спочатку Українське, потiм козацтво Приднiстров'я) - жертв серед слов'янського населення у збройному конфлiктi мiж Молдовою та Приднiстров'ям було б набагато бiльше. До речi, лише в Приднiстров'ї дiє Закон про козацтво; козаки несуть державну службу, одержують за це платню.
  В Українi з єднiстю козацького руху не склалося. Однак усi козацькi органiзацiї настороженно ставилися до опозицiї i заявляли про свою неучасть у полiтицi. У лавах козацьких органiзацiй можна зустрiти народних депутатiв вiд рiзних фракцiй: генералами Козацтва Запорiзького є нардепи Павло Матвiєнко i Петро Порошенко. До речi, Козацтво Запорiзьке (Верховний отаман Дмитро Сагайдак) - мабуть, єдина органiзацiя, на базi якої не створено полiтичної партiї. Iншi козаки заявляють про свою аполiтичнiсть, проте тримають у своєму тилу партiйнi структури. Гетьман Українського козацтва Iван Бiлас очолює партiю 'Сiч'. Київський мер Омельченко за сумiсництвом є не тiльки гетьманом 'Козачих вiйськ України', але i головою партiї 'Єднiсть'. Є козача партiя i в Об'єднаного козацтва України, очолюваного гетьманом Анатолiєм Поповичем. Гетьман Українського реєстрового козацтва Анатолiй Шевченко (полковник СБУ i ректор Донецького державного iнституту штучного iнтелекту) - є главою полiтичної партiї. Iншi козаки не створюють власних партiй, а волiють ретельно дружити з тими або iншими великоваговиками полiтрингу. Так, у членах полiтради СДПУ(о) донедавна перебував колишнiй Верховний отаман Союзу козацьких органiзацiй Вiктор Дубограй. Взагалi, в козаках перебувають 40% народних депутатiв України. (3)
  
  Велика частина козацьких органiзацiй є 'проектами' у вiтчизняному розумiннi короткого термiну - тобто створенi для суто прагматичних цiлей. Яких двi - грошi та влада.
  Фiнанси добуваються за допомогою залучення спонсорiв пiд акцiї з козацьким колоритом i прийняття всiлякої речової, продуктової i банкнотної благодiйної допомоги вiд нових генералiв або вiдзначених кавалерства ордена з безлiч позолочених променiв, посипаних стрiлами.
  З владою - складнiше. Напередоднi кожних чергових виборiв до козакiв починають виявляти доброзичливу увагу i навiть просто пiдлизуватися практично всi полiтичнi партiї. Це свiдчить про те, що сьогоднi козацтво в Українi розглядається полiттехнологами як структурована i вiддалена вiд iнших частина електорату, Для такого погляду є пiдстави. Козаки, як i їхнi попередники кiлька сторiч тому вiдрiзняються вiд iншого населення бiльшою заможнiстю, орiєнтацiєю на консервативнi цiнностi i пiдтримкою влади. Крiм того, напiввiйськовi порядки, якi панують у переважнiй бiльшостi козацьких органiзацiй, дозволяють їхнiм керiвникам упевнено заявляти про контроль над полiтичними думками i голосувальними сподiваннями своїх пiдлеглих.
  Реальна кiлькiсть членiв жодної козацької органiзацiї в Українi не перевищує 10-12 тисяч членiв. Однак, у аполiтичнi нинiшнi i суспiльно неактивнi часи й це чимало. На сьогоднi найбiльш повнi реєстри i працездатнiсть, що не залежать вiд полiтичної кон'юктури, демонструють громадськостi двi органiзацiї - Козацтво Запорiзьке та Українське реєстрове козацтво. Вiд колишнього ж впливу Українського козацтва залишилася тiльки заявлена чисельнiсть i посада радника прем'єра з питань взаємодiї з правоохоронними органами у його гетьмана (I.Г.Бiлас - виходець з системи МВД).
  Окремо у козацькому русi стоїть Всеукраїнська громадська органiзацiя Козацькi вiйська України, очолювана гетьманом i генералом козацтва Олександром Омельченко, вiн же - мер Києва. А верховним отаманом i генерал-полковником у нього - секретар Київради Яловий. Окремо - тому що майже всi iншi козацтва створенi й очолюються колишнiми керiвниками Українського козацтва, якi стояли бiля джерел руху. КВУ - є типовим номенклатурним породженням.
  Цiкаво, що в розколi козачого руху України, що вiдбувся, амбiцiї лiдерiв зiграли опосередковану роль. Козаки України роздiлилися на безлiч органiзацiй у першу чергу за релiгiйними мiркуваннями. Як не дивно, питання конфесiйної приналежностi є основними в процесах формування, функцiонування i перманентного дроблення козачих органiзацiй. (4)
  
  Верховний отаман Козацтва Запорiзького i один iз найвпливовiших дiячiв козацького руху Дмитро Сагайдак вважає, що нинi всi козацькi органiзацiї України можливо умовно роздiлити на чотири групи, абсолютно тотожнi своїм попередникам п'ять-шiсть столiть тому. А саме - на реєстровикiв, запорожцiв, вiльних козакiв i т. зв. 'звичаєвих'.
  1. Реєстровикiв, до яких належать Українське козацтво, Українське реєстрове козацтво i, меншою мiрою, Вiйсько Запорiзьке Низове (Отаман - Олександр Панченко) цiлком зорiєнтованi на державу i вважають себе її частиною. А, тому, готовi виконати будь-яке розпорядження влади в розрахунку на бюджетнi iн'єкцiї та загальну прихильнiсть. Цiкаво, що гетьман Iван Бiлас є греко-католиком, а гетьман Українського реєстрового козацтва Анатолiй Шевченко недавно зробив почесним козаком своєї формацiї Папу Римського. Серед козакiв УК - власник банку 'АЖIО' - Аржевiтiн.
  Усе це найкраще iлюструє утилiтарне ставлення керiвництва реєстро-орiєнтованих козакiв до iсторiї свого руху взагалi i до релiгiї зокрема. Адже широко вiдомо, що козацтво на Українi завжди було православним, а боротьбу з експансiєю католицизму на схiд бачило однiєю з найголовнiших своїх задач. Таким чином УРК є продовжувачами традицiй 'надвiрних вiйськ' магнатiв, у складi яких були i католики, i православнi, i мусульмани - 'аби грошi'.
  Говорячи про реєстровикiв, варто зазначити, що гетьман Українського реєстрового козацтва А.I.Шевченко в минулому - старший офiцер Служби безпеки України. Це, треба вiддати йому належне, вiн не приховує. Нинi Анатолiй Iванович є ректором Донецького державного iнституту штучного iнтелекту, а очолюваний ним ВНЗ вважається одним iз кращих навчальних закладiв України.
  До реєстровикiв належить Азово-Чорноморське козацтво, до якого нещодавно належало Чорноморське козацтво Одещини (й Буджацька Сiч).
  2. Запорiзький напрямок представлений Мiжнародною громадською органiзацiєю Козацтво Запорiзьке (Верховний отаман Дмитро Сагайдак), козаки якого є прихильниками канонiчного православ'я. При цьому Козацтво Запорiзьке при всякому зручному випадку пiдкреслює, що їхнє духовне керiвництво - Українська православна церква Московського патрiархату.
  За ступенем впливу, кiлькiстю членiв i реально iснуючих регiональних структур Козацтво Запорiзьке значно перевершує всi iншi козачi органiзацiї в Українi. Серед козакiв КЗ зустрiчаються народнi депутати вiд усiх фракцiй та партiй, а також - керiвникiв обладмiнiстрацiй. Погони генералiв i полковникiв Козацтва Запорiзького носять вiдомi бiзнесмени i фiнансисти (глава Промiнвестбанку Матвiєнко, керiвник Укрексiмбанку Сорокiн, Посол Росiйської Федерацiї в Українi Вiктор Черномирдiн, екс-вiце-прем'єр Словаччини Любомир Дюрчо, керiвник iталiйсько-росiйського бiзнес-центру Федерiко д'Ерiко).
  3. До вiльних козакiв можна вiднести Козацтво України Анатолiя Поповича та очолюване ним же Об'єднане козацтво України. КУ й ОКУ бiльше орiєнтоване на УПЦ Київського Патрiархату. У своїх iнтерв'ю пресi А.Попович пiдкреслює, що вiн є православним, але не перешкоджає вступати в ряди очолюваних ним органiв людей iншої конфесiйної приналежностi. До речi, Анатолiй Попович ще й очолює Всеукраїнську федерацiю бойових мистецтв i є власником чорного пояса карате. Тому кадровий резерв для козацтва в ОКУ напевно є - це молодi люди, якi займаються всякого роду кулачними боями. Взагалi ж серед козакiв чутки про те, що Об'єднане козацтво України створено пiд якийсь полiтичний проект київського мера Олександра Омельченка.
  4. Звичаєве козацтво, до якого належать характерники i прихильники язичництва, не одержало широкого поширення в Українi. Одну з таких органiзацiй очолює Євген Петренко - колишнiй головний отаман УК. Пiдроздiл характерникiв є i в рядах ОКУ.
  У чеканнi заключного етапу виборiв Президента України та старту компанiї з виборiв до Рад, здiйснюються зусилля щодо самоорганiзацiї i видiлення зi свого середовища полiтичних структур. Так, пiд керiвництвом I.Бiласа створена партiя 'СIЧ', керiвництва Об'єднаного козацтва України приступили до створення своєї Козацької партiї ('Єднiсть').
  Варто згадати про те, що усi без винятку козаки в Українi будь-якими засобами i способами доводять свою лояльнiсть владi. В цьому немає нiчого поганого - навпаки, у такий спосiб козацтво зайвий раз позицiонується як та соцiальна верства, що є однiєю з основ суспiльства взагалi i суспiльної стабiльностi зокрема.
  Як би там не було, козацтво в Українi минуло часчовий рубiж, пiсля проходження якого можна з упевнiстю сказати - рух живий i не схильний вмерти найближчим часом.
  Нинi козаки України цiлком можуть очiкувати виходу якихось законiв i указiв, якi дають їм новi пiльги. Не виключено, що в парламент буде вкинутий i знайде пiдтримку депутатiв закон про козацтво. Кiлька проектiв такого закону до сьогоднi лежать на полках у комiтетах Верховної Ради i в мiнiстерствах, так i не пройшовши погоджень. Справа в тому, що велика частина проектiв передбачала iнтеграцiю козацтва в iснуючi схеми охорони правопорядку i державного кордону, створення на базi козацьких органiзацiй чогось подiбного до Нацiональної гвардiї. Цiлком природно, що зацiкавленi мiнiстерства, на узгодження яким був спрямований проект, 'зарубали' його - жоден чиновник нiколи не розстанеться навiть з найменшою частиною колись даних йому повноважень i можливостей 'черпати з бюджету'.
  Однак зараз ситуацiя змiнюється. Не виключно, що хтось не вiдмовиться вiд можливостi зiграти на популярностi 'козацького бренда'. З огляду на властиву українському виборцю орiєнтацiю на консервативнi цiнностi, є всi пiдстави припустити, що невдалi проекти 'селянських' партiй будуть замiненi 'козацькими'.
  З вiдходом Леонiда Кучми з посту Президента (i посади Почесного гетьмана Українського козацтва) почнуться переговори козацьких громад щодо пiдтримки когось iз претендентiв на посаду Президента України на виборах. Можливо, це будуть Прем'єр-Мiнiстр В.Янукович та лiдер опозицiї В.Ющенко. Козацтво запропонує майбутньому Президенту України почесну посаду Гетьмана України.
  Як все вiдбудеться насправдi - покаже час i вибори. Поки ж - козацтво є i зовсiм не збирається зникати з авансцени суспiльного i полiтичного життя України. Вiдповiдно до пiсенного рядка 'Козацькому роду нема переводу'! (5)
  
  Сучасне українське козацтво - система самодiяльних об'єднань громадян України, створених iз метою вiдродження традицiйних козацьких цiнностей (з урахуванням реалiй сьогодення) як фундаменту розбудови незалежної Української держави.
  Вiдродження українського козацтва почалося в умовах демократизацiї суспiльного життя в Українi. В 1990 роцi в Запорiжжi було утворено самодiяльне громадське об'єднання - Запорiзьке козацьке товариство 'Запорозька Сiч'. Тодi ж створення козацьких об'єднань вiдбувалося в усiх регiонах України: у Львовi - 'Карпатська Сiч', в Iвано-Франкiвську - 'Прикарпатська Сiч', у Чернiвцях - 'Буковинська Сiч', у Луцьку - 'Волинська Сiч', у Житомирi - 'Полiська Сiч', Донецьке козацьке товариство, Донецький курiнь, у Донецьку - 'Кальмiуська паланка', Київське козацьке товариство (КТК), в Ужгородi - 'Закарпатська Сiч' та iн. Новостворенi козацькi об'єднання брали активну участь у всенародному святкуваннi 500-рiччя українського козацтва, органiзованому нацiонально-демократичними силами України, в iнших масових громадсько-полiтичних акцiях 1990-91 рр., палко вiтали проголошення незалежностi України. У такiй атмосферi вiдбувалася подальша розбудова сучасного українського козацтва, консолiдацiя його сил. Закономiрним наслiдком стало об'єднання регiональних козацьких структур у загальноукраїнську органiзацiю - Українське козацтво (УК). Це вiдбулося 14.10.1991 р. у Києвi на Всеукраїнськiй установчiй козацькiй радi. Першим гетьманом УК став В.Чорновiл, вiдомий дiяч українського нацiонально-демократичного руху, депутат Верховної Ради України з 1990 р. 17.03.1992 р. Мiнiстерство юстицiї зареєструвало Статут УК. Пiсля цього пiшов швидкий процес створення козацьких пiдроздiлiв не тiльки в обласних центрах, а й у мiстах i районах областей України.
  Далi вiдбувався чисельний рiст та органiзацiйне змiцнення козацтва. Активну роль у цьому вiдiграв В.Мулява, гетьман УК в 1992-98 рр., генерал-майор Збройних Сил України. У жовтнi 1998 р. гетьманом УК було обрано генерала I.Бiласа, народного депутата України. Конструктивний державотворчий характер дiяльностi УК був пiдтриманий державою. Президент України Л.Кравчук 04.01.1995 р. пiдписав Указ 'Про вiдродження iсторико-культурних та господарських традицiй Українського козацтва'. Цей Указ вiдкрив новi перспективи розвитку козацтва. Особливо успiшно скористалися ними на Iвано-Франкiвщинi, Тернопiльщинi, на Буковинi, у Донбасi (тут козаки стали помiтним фактором суспiльно-полiтичного, культурного i навiть економiчного життя), на Запорiжжi (тут дiє школа козацьких бойових мистецтв 'Спас', започаткована ще в 1993 р.). Збагачення форм дiяльностi УК вимагало внесення змiн до його статуту. 07.08.1996 р. Мiнiстерство юстицiї України затвердило статут Українського козацтва у новiй редакцiї. Українське козацтво стало 'мiжнародною добровiльною, незалежною, добродiйною всеукраїнською оборонно-спортивною, нацiонально-патрiотичною органiзацiєю'. Сучасне українське козацтво оголошується наступником 'без винятку всiх iсторичних гiлок українського козацтва, якi стояли на державницьких, самостiйницьких засадах вiдновлення незалежностi та розбудови України, у тому числi i Вiйська Запорозького: як Низового, так i Гетьманського'. За рiзними оцiнками, в УК на початку 2000 року нараховувалось вiд 150 до 160 тис. чол.. Свiдченням зрослого авторитету Українського козацтва було установлення згiдно з Указом Президента України вiд 07.08.1999 р. Дня Українського козацтва, який запропоновано вiдзначати щороку 14.10 - в день свята Покрови Пресвятої Богородицi. Iншим Указом Президента України вiд 22.12.1999 р. було утворено Координацiйну раду з питань розвитку козацтва при Президентi України. На Координацiйну раду покладено завдання вносити пропозицiї щодо формування державної полiтики у галузi вiдродження та розвитку iсторичних, патрiотичних, господарських та культурних традицiй Українського козацтва, сприяти укомплектуванню окремих пiдроздiлiв Збройних Сил України та iнших вiйськових формувань призовниками, якi є членами козацьких органiзацiй, iнiцiювати розробку програм житлового будiвництва, органiзацiї козацьких селянських (фермерських) господарств, сiльськогосподарських кооперативiв, садiвничих товариств, промислiв тощо. Головою Координацiйної ради з питань розвитку Українського козацтва було призначено гетьмана Українського козацтва I.Бiласа.
  Гостра полiтична боротьба, яка вiдбувається в Українi пiсля проголошення незалежностi, вiдбилася i на становищi Українського козацтва. Частина козацької старшини Запорозької Сiчi не сприйняла нацiонально-демократичних засад вiдродження козацтва i була звинувачена бiльшiстю в антиукраїнських дiях. У вiдповiдь, спираючись на пiдтримку деяких мiсцевих державних господарських структур, вони створили альтернативне Українському козацтву Козацьке вiйсько запорозьке низове (КВЗН). Козацька рада альтернативного козацтва, сформованого на базi охоронного приватного пiдроздiлу на чолi з О.Панченком, вiдбулася з участю представникiв росiйського козацтва (Дону, Кубанi, Уралу, Москви, Оренбурга) i духовенства Московської патрiархiї на о.Хортиця у вереснi 1994 р. Управлiння юстицiї Запорозької областi зареєструвало КВЗН та статут цiєї органiзацiї. Генеральна канцелярiя Українського козацтва оцiнила це рiшення як незаконне. До КВЗН приєдналися козацькi пiдроздiли Пiвдня та Сходу України. Було оголошено про створення Союзу козакiв України, але це об'єднання не було офiцiйно зареєстроване.
  Мiж двома козацькими об'єднаннями України склалися напруженi стосунки, зумовленi рiзним баченням розв'язання соцiально-культурних i полiтичних проблем сучасної України. Так, Українське козацтво беззастережно визнає українську мову конституцiйно-державною, тодi як КВЗН вважає державну мову необов'язковою, а Кримський козачий союз взагалi оголосив своєю мовою росiйську. Українське козацтво стоїть на позицiях пiдтримки Української православної церкви Київського патрiархату, тодi як КВЗН орiєнтується на Українську православну церкву Московського патрiархату, а Київський патрiархат вважає неканонiчним. Українське козацтво орiєнтується на полiтичний центр i правi сили України, КВЗН пiдтримує лiвих i знаходить у їх середовищi пiдтримку. Українське козацтво вважає себе невiд'ємною частиною українського народу i прагне дiяти на теренах всiєї України, тодi як КВЗН добивається видiлення козацтва в окрему групу з наданням певних привiлеїв, а у майбутньому - за злиття в єдину спiльноту з росiйським козацтвом.
  Нещодавнi подiї (вибори Президента України, Помаранчева революцiя) показали, що розбiжностi в баченнi вирiшення проблем сучасної України мiж двома гiлками українського козацтва залишаються: на виборах КВЗН пiдтримало В.Януковича, УК - В.Ющенка... Теж саме вiдбулося й на парламентських виборах у 2006 роцi... (6)
  
  ЧАСТИНА I. КОЗАКИ, МИ МАЄМО РОБИТИ...
  
   Козацькi органiзацiї України:
  1. Реєстровики - Мiжнародна оборонно-спортивна нацiонально-патрiотична громадська органiзацiя 'Українське козацтво' (Вардинець I.С., Пантелюк М.М., Бiлас I.Г.), Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Українське реєстрове козацтво' (Шевченко А.I.), Громадська органiзацiя 'Мiжнародна Спiлка Козацьких Вiйськ України та Зарубiжжя' (Баранчиков В.В.), Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Козацькi вiйська України' (Груба Є.Г., Осипенко В.А.), Мiжнародна громадська органiзацiя 'Мiжнародна Асоцiацiя 'Козацтво' (Конечний О.М.), Мiжнародна громадська органiзацiя 'Спiлка козацьких органiзацiй України' (Лазаренко С.Ж.), Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Козацька територiальна оборона' (Сєдих В.Ф.) Мiжнародна громадська органiзацiя 'Мiжнародний Союз козацтва' (Хорофейко О.В.), Мiжнародна громадська органiзацiя 'Мiжнародна Академiя Козацтва' (Ямненко М.I.).
  2. Запорожцi - Мiжнародна громадська органiзацiя 'Козацтво Запорозьке' (Сагайдак Д.I.), Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Вiйсько Запорозьке Низове', Всеукраїнська спiлка громадських органiзацiй 'Спiлка козакiв України' - 'Вiйсько Запорозьке' (Попов В.Б., Заболотний П.I.), Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Вiдродження Запорозького козацтва' (Солодовник О.Я., Скворцов О.М.).
  3. Вiльнi козаки - Мiжнародна оборонно-патрiотична громадська органiзацiя 'Козацтво України', Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Всеукраїнська федерацiя козацького двобою' (Попович А.В.), Об'єднане козацтво України, Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Соборне Козацтво України 'Сiч' (Гуменюк В.О.), Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Товариство Нестора Махна 'Гуляй-Поле' (Притула О.Л.), Всеукраїнська громадська органiзацiя 'Козацтво Нової України' (Ситнюк М.А.), Мiжнародна громадська спiлка 'Всевелике Вiйсько Донське' (Постолакi О.В.).
   4. Звичаєве козацтво - Мiжнародна громадська органiзацiя 'Мiжнародна федерацiя Бойового гопака' (Пилат В.С.), характерники та прихильники язицтва (Петренко Є.Д.). (7)
  
   На теперiшнiй час в Одеському краї працюють бiльше 30 незалежних козацьких органiзацiй, якi мають статус обласних: Буджацьке сiчове козацьке вiйсько (Скляренко М.П.), Громадська органiзацiя 'Вiйсько вiрних козакiв Чорноморських iм. гетьмана Богдана Хмельницького (Дрямiн О.Й.), Заднiстрова Сiч (Тимофєєв В.Я.), Козацька асоцiацiя пасiчникiв Одещини (Доргань В.С.), Козацька громадська органiзацiя 'Варун' (Ворона О.М.), Козацьке товариство 'Отаман Сiрко' з обласним особливим пiдроздiлом 'Отаман Сiрко' Українського козацтва (Кривобок В.М.), Об'єднання звичаєвого козацтва 'Чорноморська Сiч' (Миронець П.Т.), Козачий Центр Духовностi та Культури Козацтва України в Одеськiй областi (Циба В.I.), Одеський полк Мiжобласної громадської органiзацiї 'Українське Чорноморське козацтво' (Цвєтков О.В.), Обласне громадське творче об'єднання 'Театр пiснi та танцю Чорноморського козацтва' (Василенко В.М.), Одеська обласна органiзацiя українських козакiв 'Одеська Сiч' (Коваль I.Г.), Одеське вiддiлення Мiжнародної благодiйної органiзацiї Козацький фонд 'Альбатрос' (Довбня Є.I.), Одеське крайове товариство Козацтва України 'Чорна Сiч' (Тургенєв I.Ю.), Одеське обласне вiддiлення Мiжнародного благодiйного фонду соцiальної допомоги вiдродження козацького вiйська Запорозького України 'Козацький' (Єлiстратов С.В.), Одеське обласне козацьке товариство Всеукраїнської громадської органiзацiї 'Українське реєстрове козацтво' (Довбня Є.I.), Одеський крайовий екологiчний полк (Геращенко Ю.Є.), Одеська обласна органiзацiя Соборного козацтва України 'Сiч' (Мастеренко В.З.), Чорноморська козацька паланка (Дрямов В.Д.), Чорноморське козацтво iм. А.Головатого (Судек В.В.), Чорноморське козацьке вiйсько (Петько А.I.), Чорноморське козацьке з'єднання (Пуклiч В.В.), Чорноморське козацьке з'єднання Пiвдня України (Кротюк В.Т.), Чорноморський округ Мiжнародної громадської органiзацiї 'Козацтво Запорозьке' (Свинцицкий М.Ф.), Чорноморсько-Днiстровське козацтво (Уланов А.П.), Благодiйний фонд розвитку козацтва iм. А.Головатого (Бородiн Ю.С.), Громадська органiзацiя 'Молодiжна паланка' (Протасенко С.М., Зайков Є.В.), Одеське вiддiлення мiжобласної громадської органiзацiї 'Козацтво Нової України' (Рябенко С.М.), Одеське вiддiлення мiжобласної громадської органiзацiї 'Азово-Чорноморське козацьке вiйсько Пiвденного регiону' (Пеструєв М.О.), Громадська органiзацiя 'Чорноморське гайдамацьке з'єднання' (Гуцалюк С.Б.), З'єднання 'Кочубеївський Кiш' (Герасименко I.С.), Товариство 'Пернач' (Карвацький А.М.), Мiжобласна громадська органiзацiя 'Чорноморське козацтво' (Цвєтков О.В.), Одеське вiддiлення Мiжнародної громадської органiзацiї 'Мiжнародний комiтет Всеукраїнського козацтва' (Соколов А.В.).
   При головi Одеської обласної державної адмiнiстрацiї з 29.12.2005 року працює рада отаманiв козацьких обласних органiзацiй Одещини.
   Козацтво Одещини з честю продовжує iснуючi давнi звичаї i традицiї на користь українському народовi та державi, пiдтверджуючи вислiв - 'Козацькому роду - нема переводу'. (8)
  
  
  ЛIТЕРАТУРА:
  
  1. В.В.Петровський та iн. Iсторiя України. Видавничий дiм 'Школа'. Київ. 2008. с.255.
  2. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?7, липень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  3. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?8, серпень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  4. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?10, жовтень 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  5. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?11, листопад 2004. Бiлгород-Днiстровський.
  6. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?12, грудень 2004. Бiлгород-Днiстровський...
  7. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?26, сiчень 2006. Бiлгород-Днiстровський.
  8. В.Тимофєєв. Рiч про Буджацьку Сiч. ?27, лютий 2006. Бiлгород-Днiстровський.
  
  
   Продовження на сайтi: Заднiстрова Сiч. 1. - Заднiстрова Сiч. 5.
 Ваша оценка:
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
О.Болдырева "Крадуш. Чужие души" М.Николаев "Вторжение на Землю"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"