Коли настане тепле лiто,
Принiсши плин нових iдей,
То ти здереш iз себе шкiру,
Сховавшись далi вiд очей.

Коли нове тепло настане
I ранком вимиє роса
Траву, немов зеленi очi.
Яка потрiбна ще краса?

I ось уже ти весь в хiтинi,
Судини крил пульсують в такт.
Ще кiлька дiб - i ти загинеш,
Здiйснивши свiй статевий акт...

Колись i ти - зелена гусiнь -
Гриз листя, сонце прославляв.
Але твоє життя невпинне
I твiй полiт - остання грань.