Босими ногами по бiлому снiгу,
По чистому снiгу тягне пройтись.
Блукати мiж тисяч пухнастих снiжинок
I з холодом в вiчному танцi зiйтись.

Й сосни колючi, й притихлi дерева
Вдягне завiрюха у бiлi вбрання.
I буря затихне. I лиш вiтер нiжний
Тихенько торкнеться сухого гiлля.

Пороздряпує ноги грубе корiння,
Тонке бiле плаття розiрвуть кущi.
Розтопить снiги кров жива, хоч холодна.
I прийде весна, й все розтоплять дощi...