Привiт, мiй рiдний лiсе, годувальнику
Я радий був тебе зустрiти знов
Вернувся, бачиш iз дороги дальньоï
З чужих степiв, де проливав я кров

Як добре знов прийти в твоï галявини
Почути крехiт сповбурiв, спiв птах
Поласувати соковиту ягоду
Гiлля гнучке вiдчути у руках

Я дякую тобi за охорону
Безпеку мого рiдного села
За те, що захистив його кордони,
коли орда неволить нас прийшла

Я дякую тобi за гарнi дрова
Якi в негоду зiгрiвають нас
За мед, малину тобi дяка знову
За трави i гриби, i повсякчас

То стiй довiчно, мiй прекрасний лiсе
Тянися далi, ген, за небокрай
Примножаться багатства хай кориснi
Та надихай, годуй i захищай