Про мову
Вiд малечку i до велика
Чуєш її мелодiйний звук,
Мов пiсня солов"їна,
Лине тобi до рук.
Окрилює, чується гомiн,
Дзвенить, як холодний струмок,
То мова твоя роздратована
Сягає небесних зiрок.
Росiєю ти катована
Зацькована з рiзних бокiв,
А ти ж як краля мальована,
Не помiчаєш цвяхiв...
Мандруєш у душах принижених,
Здiймаєш знамена боїв
I тихо, мов тiнь, окрилених
Виводиш ти воїв своїх.
За бiй до останнього подиху,
За вiру народу свого,
А свiт замирає вiд подиву
Вiд гострого слова твого...
21.02.2017 р.