Ой, на Iвана ой, на Купала
Я вiнок за водою пускала.
Не доплив вiн до iншого берега,
Та не за водою, та й не проти не§.
А пiшов вiн на дно каменем.
Притрушу я волосся попелом.
Не росплiв мя коси милий мiй,
Та поклав на постiль звiр лихий.
Вiн чужий, вiн не мiй,
Але ж сужений,
З мя батьками заручений.
Лютий звiр, стариган скрючений,
До млодого тiла допущений.
Ой, на Йвана, на Купала
До води пiшла я,
Накрила мя хвиля нiжная,
Стала я русалкам сестрицею.