1. (jarofed@ukr.net) 2005/01/30 13:28
[ответить]
Так... До ідеальної української мови вам ще далеко. А вірші нею писати - вимагає ідеального знання хоча б тих слів які використовуються. "Вітка - дітка" - це як із сучасної попсової пісні "ветка была упруга... детка, я не твоя подруга..." - але це зовсім не по-українськи. Тому вся ніжність, про яку ви говорите в аннотації до колискової, зникає після того, як читаєш останній рядок. А шкода.
2. 2005/01/31 01:35
[ответить]
>>1.Федорак Ярослав Михайлович
>Так... До ідеальної української мови вам ще далеко. А вірші нею писати - вимагає ідеального знання хоча б тих слів які використовуються. "Вітка - дітка" - це як із сучасної попсової пісні "ветка была упруга... детка, я не твоя подруга..." - але це зовсім не по-українськи. Тому вся ніжність, про яку ви говорите в аннотації до колискової, зникає після того, як читаєш останній рядок. А шкода.
наверное, именно по этой причине мы и добиваемся признать русский язык, хотя бы в нашем регионе, вторым наряду с украинским - чтобы и украинскую мову не портить, и свой язык не позабыть. Вот такая у нас мова на данном этапе. и если и дальше продолжать насильственную украинизацию наших школ, то еще не такие перлы родятся. Будет лучше, чтобы вы писали и говорили на своей мове, а мы - на своем языке. Уверена, будет лучше. а то у нас на Донбассе украинский толком никто не знает, и русский в должном объеме не преподают, вот и получается слияние языков, при этом страдают оба. Вот я вас прекрасно понимаю, но отвечаю на своем родном, и вы меня понимаете, и этого вполне достаточно для общения.
Как видите, моя попытка писать на украинском единственная, сама вижу, что неказистая, а что вы хотели? Это может служить прекрасным примером, что пора разрешить людям говорить и писать на том языке, которым владеют свободно. Так что украинский для своего региона проживания я знаю на высший балл, но не считаю его перспективным для глубокого изучения (для меня лично).
3. (jarofed@ukr.net) 2005/01/31 02:10
[ответить]
Може ви були праві в одному з постів, коли говорили, що нам варто забути про політику і подивитися на життя через деякий час. У всякому разі зараз це було б доцільним. Тим більше, коли я висловлював свою думку щодо колискової, я ні в якому разі не керувався політичними міркуваннями. Навіть навпаки - мені було надзвичайно приємно побачити у Вашому репертуарі вірш українською мовою. Нехай навіть не досконалий з мовного погляду, він дійсно приваблює дитячою наївністю. Себто продовжуйте писати.
І знову таки, після того, як ви закинули мені прагнення загарбати Росію, коли побачили, що я також друкуюся в Самвидаві Ліб.ру, мені було приємно (сподіваюся) змінити цю вашу точку зору. Тому давайте товаришувати. Так набагато краще - зрештою ми не такі вже й різні.
Не дивуйтеся, коли знайдете себе у списку моїх друзів.
З повагою Федорак Ярослав Михайлович.
4. 2005/02/01 00:11
[ответить]
Мир так безсмыслен без тебя!
5. 2005/02/01 02:08
[ответить]
>>3.Федорак Ярослав Михайлович
>Може ви були праві в одному з постів, коли говорили, що нам варто забути про політику і подивитися на життя через деякий час. У всякому разі зараз це було б доцільним. Тим більше, коли я висловлював свою думку щодо колискової, я ні в якому разі не керувався політичними міркуваннями.
Очень хочется общаться без оглядок на прошедшие выборы, но пока еще некоторые представители, бывающие у меня, не дают возможности поверить в искренность такого общения. Поэтому и восприняла ваши слова как очередную попытку доказать превосходство "щирых" украинцев над восточными. извините за излишнюю предвзятость, если это не так.
>І знову таки, після того, як ви закинули мені прагнення загарбати Росію, коли побачили, що я також друкуюся в Самвидаві Ліб.ру, мені було приємно (сподіваюся) змінити цю вашу точку зору. Тому давайте товаришувати. Так набагато краще - зрештою ми не такі вже й різні.
>Не дивуйтеся, коли знайдете себе у списку моїх друзів.
>З повагою Федорак Ярослав Михайлович.
никогда не была против дружеского общения, спасибо за доверие (друзья). Поверьте, моя настороженность появилась не из ниоткуда, а в результате общения с довольно агрессивными представителями победившей части украинцев. Наша разница ,наверное, лишь в регионе проживания, отсюда и разные взгляды на происходившее. Человек подвержен влиянию близлежащего окружения, и когда большинство "за", трудно найти причины быть "против". Да и сейчас большинство у нас смотрит с позиции "а чтоб у вас ничего не получилось,вот тогда мы порадуемся", только уже не выражают это открыто. Так что примирение по политическим вопросам лишь видимое. Но ведь любые противостояния отразятся лишь на нашем благополучии. Поэтому очень хочется верить.
6. *2005/02/01 03:21
[ответить]
под такую бы сама засыпать хотела :)))
7. *2005/02/01 13:04
[ответить]
>>6.Кама
>под такую бы сама засыпать хотела :)))
щас спою-)