Семунд Мудрий. Пiсня про Хюмiра

Пiсня про Хюмiра

Мали боги

здобич на ловах,

пиром гадали

себе потiшити,

рiзки мiшали,

зрiли на кров,

взнали, що Егiр

не має котла.

Бергбю сидiв,

як дитина, веселий,

схожий на сина

Мiскорблiндi;

глянув у вiчi

йому Iггiв син:

"Маєш ти асам

пир влаштувати!"

Великого клопоту

слова тi завдали,

капость замислив

боговi йотун;

здумав згубити

Сiв чоловiка:

"Пивного котла

менi ти дiстань".

Довго не вiдали

боги прекраснi,

сильномогутнi,

де б його взяти,

аж поки вiрний

Тюр не порадив

друговi Тору,

годованцю Хлори:

"Замешкав на сходi

вiд Елiвагару

Хюмiр стомудрий

на краю небес;

має мiй батько

великий котел,

широкий на залу,

глибокий на милю".

Тор мовив:

"Дiстати чи зможемо

ту водоварку?"

Тюр мовив:

"Якщо, друже, з розумом

братись до дiла".

Цiлу добу

ïхали прудко,

день вiд Асгарду

до Егiля хати;

цапiв до стада

загнав круторогих;

до зали ввiйшли,

до Хюмiра дому.

Бабцю зустрiли,

гидотну на вигляд,

мала голiв

вона дев'ятсот,

iнша виходила,

златоприкрашена,

жона свiтлоброва,

гостей частувала.

Фрiлла [матiр Тюра] мовила:

"Йотуна родичу,

волiю сховати

вас я обох

попiд котлом;

мiй чоловiк

часто буває

скупим до гостей,

лиха його вдача".

Той горетворець

пiзно вернувся,

суворий владика,

Хюмiр, додому.

Рушив до зали, -

трiщав льодовик, -

мав той хазяïн

щiк мерзлi хащi.

Фрiлла мовила:

"Бувай ти здоровий

i в гарному гуморi,

нинi твiй син

прибув до чертогiв,

його ми чекали

з мандрiв далеких;

приïхав iз ним

Хродрiв суперник,

друг роду людей,

Веором зветься.

Бачиш, сидять

пiд зали торцем,

ховає вiд зору

стовп ïх поставний".

Стовп розколовся

пiд поглядом йотуна,

та спершу надвоє

трiснула балка.

Вiсiм котлiв

розбилося вщерть,

окрiм одного,

оковки мiцноï

тодi вони вийшли,

а йотун старий

очей не зводив

iз супротивника.

Того не сказав би,

що думає добре

про гостя, що горе

тролицям принiс;

трiйко бичкiв

взято зi стада,

йотун звелiв з них

вечерю зробити.

Кожен iз трьох

вкоротився на голову,

покладений був

пектися на вогнищi;

Сiв чоловiк,

перше, нiж спати,

змегелив iз них

двох бикiв Хюмiра.

Видався сивому

друговi Хрунгнiра

той пiдвечiрок

надто розкiшним.

Хюмiр мовив:

"Завтра на вечiр

будемо ïсти

те, що дiстанемо

з моря ми троє".

Веор сказав -

волiю рушати,

як йотун завзятий

знайде наживку.

Хюмiр мовив:

"Йди до худоби,

коли такий певний,

гiр руйнiвник,

знайдеш наживку

на пасовиську.

Так я гадаю,

серед бикiв

неважко знайти

годящу наживку".

Прудко юнак

подався до лiсу,

пасся там бик,

чорний-чорнезний.

Зламав бугаєвi

турсiв убивця

роги обидва

вежi високоï.

. . .

Хюмiр мовив:

"Вчинку твоєму

бiльше зрадiв би

човника власник,

якби ти спав".

Родича мавпи

цапiв господар

просив цапа древа

подалi завести,

йотун тодi

на те вiдказав -

мало бажаю

рушати далеко.

Тягне iз моря

Хюмiр похмурий

гаком китiв -

двох витягає,

а на кормi

Одiна родич,

Веор, до ладу

вудку лаштує.

На гак насадив

замок людей,

змiя убивця,

кебу бичачу;

наживку схопив

божий суперник,

пасок, що землю

всю оперезав.

Тягне рiшучо

Тор завзятий

змiя картатого,

на борт пiдiйма;

молотом лупить

волосся вершину

гада гидкого,

вовчого брата.

Лавова твар

заметушилась,

скелi скричали,

зрушила з мiсця

древня земля;

i повернулась

та риба до моря.

Йотун зробився

геть невеселий,

Хюмiр нi пари

з вуст не зронив,

доки тривав

шлях ïх зворотнiй.

Хюмiр мовив:

"Будь менi другом,

подiлимо працю:

до хати знеси

забитих китiв,

чи морецапа

на берег втягни".

Рушив Хлоррiдi,

за штевень схопив

того водоконя,

на схiд розвернув,

води повен човен

з веслами разом

на берег понiс,

i моревепрiв,

йотуна здобич,

схилом тягнув.

А йотун отой,

вельми завзятий,

був розчарований,

Торовi мовив:

може, явив

мiць ти на морi,

сильномогутнiй,

а чарки моєï

тобi не розбити.

В руку Хлоррiдi

чарку бере,

стрiмко жбурляє

об стовбур камiнний:

рештки стовпа

розлетiлись по хатi,

братина ж цiла

знову у Хюмiра.

Тут вiд прекрасноï

турса коханки

дружню пораду

й мудру отримав:

"кинь в лоба Хюмiру,

вiн-бо мiцнiший

у крiпкого йотуна

за будь-яку чарку".

Напружив колiна

цапiв господар,

пiдвiвся, зiбравши

всю асову мiць;

вцiлiла у ґазди

щогла шолома,

а винодавця

падали скалки.

"З гарним майном

я розпрощався,

чарку чудову

об мене розбито, -

ґазда промовив, -

не зможу сказати,

як мовив ранiше:

ти зварене, пиво!

Вас випробую:

як звiдси пiдете,

несiть без пiдмоги

лоддю пивну".

Тюр намагався

двiчi пiдняти,

котел же стояв

незворушно на мiсцi.

Тодi батько Модi

взявся за край,

рушив до виходу

з турса чертогiв;

над головою пiдняв

Сiв чоловiк той котел,

задзеленчали

кiльця-держала.

Недовго iшли,

доки помiтив

Одiна син,

озирнувшись назад:

за купою брил

рушить зi сходу

Хюмiра вiйсько

багатоголове.

Важкого поставив

на землю котла,

взяв тодi Мьолльнiр,

битви жадаючи,

й лавокитiв

усiх перебив.

Недовго iшли,

доки не впав

козлик Хлоррiдi

один напiвмертвий;

мав бiгун ременiв

зламану ногу,

повнiстю винен

Локi у тому.

Та кожен iз тих,

хто мав би почути

слова про богiв,

зможе повiдати:

вiд мешканця лави

Тор викуп отримав,

його взяв дiтей

обох у мандрiвку.

Прийшов мiцновправний

до тингу богiв,

мав-бо котел

iз Хюмiра дому;

кожную зиму

пили любенько

пиво у Егiра

в свята зимовi.

Примiтки i коментарi

Фабулярна основа цiєï пiснi являє собою класичний квест (термiн Нортона Фрая), конечна мета якого полягає у тому, щоб аси влаштували новорiчний бенкет. Менi тут убачається паралель iз пошуками Граалю i його вихiдних варiантiв, вiдомих iз кельтськоï мiфологiï. Це i котел у якостi призу, i випробування героя, i мiсце локацiï сакрального скарбу (за морем-Елiвагаром, у хатi йотуна, посеред безплiдних лавових полiв - тобто у символiчнiй "краïнi мертвих", у хтонiчному просторi), та, зрештою, помiч прекрасноï жiнки (хоч вона i названа словом "friðla", яким пiзнiше позначалися розпусницi). Проте пародiйнiсть (чи принаймнi iронiчнiсть, хоч i дещо специфiчна) "Пiснi про Хюмiра" очевидна. Взяти хоча б гiперболiзований апетит Тора, чи оте жбурляння чарчини в голову хазяïну, чи епiзод на морi - чи вам довелося колись пiймати на вудочку не те що цiлого кита, а хоча б дельфiна? Та i Свiтового Змiя не кожного дня упiймаєш... З огляду на гумористичний характер окремих епiзодiв, я не стримався вiд спокуси вжити при перекладi деякi ненормативнi фрази (на кшталт "бичача кеба").

Так воно ще кумеднiше.

Стилiстично "Пiсня про Хюмiра" спорiднена iз поезiєю скальдiв. Цей твiр ряснiє алiтерацiєю i кеннiнгами - дво- i трискладовими метафорами, якi є "вiзитною карткою" авторськоï нордичноï поетичноï творчостi. Наявнi також синтаксичнi переноси з рядка до рядка i навiть зi строфи до строфи. Швидше за все, пiсню склали вже в Iсландiï. Вона вважається досить пiзньою.

1. рiзки мiшали, // зрiли на кров, - тобто проводили обряд гадання. Подiбнi ритуали у давнiх германцiв описанi у Тацита. Мабуть, просто спитати Егiра, чи має вiн казанка, аси не могли.

Сам Егiр був не асом, а йотуном, до того ж морським (хоча мешкав начебто на горi). Вiн згадується у зв'язку з божественними бенкетами у строфi 45 "Промов Грiмнiра". Судячи з того, що Тор мало не наказав йому влаштувати чергову гулянку, можна припустити, що Егiр був певною мiрою залежний вiд влади асiв. Вiдтак тi його бенкети можна трактувати як свого роду вейцлу ("годування"): цим норвезьким словом позначають звичай влаштовувати для прибулого конунга трапезу. Таким нехитрим робом у давнiй Скандинавiï збиралися податки.

2. Бергбю (bergbúi) - чи бергбур: ще одна назва тролiв, досл. "мешканець гiр".

...схожий на сина Мiскорблiндi, - Егiр i був сином того Мiскорблiндi.

Iггiв син - Тор. Iгг ("Жахний") - Одiн.

3. Сiв чоловiка - себто Тора; Сiв - iм'я його жiнки.

4. Тюр - нордичний бог "правильноï", "статусноï" вiйни, судового двобою, ранiше, ймовiрно, голова пантеону (принаймнi на локальному рiвнi); згодом "делегував" частину повноважень Одiну i ввiйшов до традицiï у якостi його сина.

Тор, годованець Хлори - гра слiв: Хлорою (Hlóra) звали годувальницю Тора, а один з його епiтетiв, використаний зокрема у цiй пiснi, - Хлоррiдi (Hlórriði), вiд hlóa - "рев" i reiðr - "гнiв", тобто "Гнiвноревучий".

5. Елiвагар - "Бурнi хвилi", прадавнiй океан (див. строфу 31 "Бесiди з Вафтруднiром").

У цiй строфi Тюр помилково названий сином Хюмiра. Вважається, що на момент створення пiснi походження Тюра було забуте. Або це слiд трактувати як рудиментарно збережену згадку про незнаний мiфологiчний епiзод: Тюр мiг бути сином Одiна, проте виховуватися у домi Хюмiра, згодом повернувшись до Асгарду.

...глибокий, мов миля (rastar djúpan), - власне, як "перехiд" чи "вiдпочинок". Словом rast позначався вiдтинок вiдстанi, що можна здолати, не вiдпочиваючи (в середньому 25 км). У росiйських перекладах вжито варiант "верста".

7. Егiль - iмовiрно, йдеться про батька майбутнiх слуг i супутникiв Тора (див. строфу 38 i примiтку).

10. ...трiщав льодовик (glumðu jöklar), - ще перекладають "дзвенiли крижини". Льодовик чи айсберг, рухаючись чи розколюючись, i справдi видає характерний трiск i репет. Можна собi уявити, скiльки криги намерзло на Хюмiрi.

...щiк мерзлi хащi (kinnskógr frörinn) - тобто борода, що вкрилася ожеледдю. "Хащi щiк" - кеннiнг на позначення бороди.

11. Хродрiв суперник - Тор.

Веор (Véurr) - "Захисник".

14. ...горе // тролицям принiс, - натяк на сюжет з "Пiснi про Харбарда", згiдно якого Тор вiдгамселив якихось капосних велетинь, якi до всього були жiнками берсеркiв.

16. друг Хрунгнiра - Хюмiр.

17. Друга частина цiєï строфи має в оригiналi не п'ять, а чотири рядки.

гiр руйнiвник (brjótr berg) - чи радше "убивця мешканцiв гiр", себто Тор.

19. турсiв убивця - Тор.

...вежi високоï (hótún ofan horna tveggja) - досл. "висока вежа двох рогiв", бича голова. Йдеться про те, що Тор вiдiрвав бичковi голову.

20. Родич мавпи - Хюмiр. Що то за звiр, в Iсландiï могли знати хiба з чуток або лiтератури. Прикметно, що iсландською "мавпа" i "дурень" позначаються одним словом - api. Вiдтак цей кеннiнг є натяком на розумовi здiбностi йотунiв.

...цапiв господар // просив цапа древа (Bað hlunngota // hafra dróttinn) - гра слiв. "Цапiв господар" - епiтет Тора: вiн ïздив на возику, запряженому двома злобними козлами; "цап древа" - кеннiнг на позначення човна. Тор просить вiдiйти далi в море.

22. замок людей (öldum bergr) - Тор. Словом bergr також може позначатися гора. Себто Тор надiйний i мiцний у захистi людей, як замок чи гора. Форми "гора" чи "крiпость" не вживаю через те, що вони в украïнськiй мовi жiночого роду. Було би надто кумедно прикладати ïх до такого очевидно мускулiнного образу, як Тор.

...змiя убивця - Тор (див. строфу 56 "Пророцтва Вельви").

...божий суперник, // пасок, що землю // всю оперезав, - Йормунганд, Свiтовий Змiй.

23. ...волосся вершину - кеннiнг на позначення голови. Те, що змiï не мають волосся, в даному випадку несуттєво. Чи, може, Йормунганд має пишну шевелюру, хто його зна.

...вовчого брата - тобто брата Фенрiра (див. примiтку до строфи 40 "Пророцтва Вельви").

24. Лавова твар (Hraungalkn) - себто кам'янi чи лавовi потвори, специфiчний рiзновид iсландськоï нечистi; можливо, йдеться про тролiв. Невiд'ємну частину iсландського ландшафту складають так званi храуни - безплiднi поля застиглоï магми, з якими пов'язаний цiлий мiфологiчний пласт, що не має континентальних паралелей.

26. морецап (flotbrúsa), чи радше "плавоцап" - кеннiнг на позначення човна.

27. Хлоррiдi - Тор (див. примiтку 4).

штевень - власне, форштевень, нiс човна.

водокiнь (lögfáki) - кеннiнг на позначення човна.

моревепри (brimsvín) - кити, яких упiймав Хюмiр.

31. щогла шолома (hjalmstofn) - кеннiнг на позначення голови.

винодавець (vínferill) - кеннiнг на позначення чарки.

33. лоддя пивна (ölkjól) - кеннiнг на позначення котла.

35. ...багатоголове - чи радше "багатоголових": у йотунiв наявний генетичний дефект, величезна кiлькiсть голiв. Це iнодi стосується й велетiв iнших iндоєвропейських мiфологiй.

36. Мьолльнiр - громовий молот Тора.

лавокити (hraunhvala) - кеннiнг на позначення йотунiв.

37. ...козлик Хлоррiдi, - хто не зрозумiв: Хлоррiдi - це Тор, а не козлик.

бiгун ременiв - цапик.

...повнiстю винен // Локi у тому, - мушу бути адвокатом дябла, цебто Локi. Цього злочину на нього вiшати не варто. Сюжет про те, як закульгав цапик Тора, описано в "Молодшiй Еддi" (див. наступну примiтку).

38. мешканець лави (hraunbúa) - велетень Егiль, у якого зупинявся Тор. Вiн був такий бiдний, що не мiг почастувати гостя. Тодi Тор, цей захисник тварин, забив своïх тяглових козлiв, наказав зварити i зготувати вечерю на всю родину. Але заборонив торкатися кiсток. На ранок Тор освятив тi костi своïм молотом, i цапи вiдродилися. Та раптом один козел почав кульгати. Виявилося, що син Егiля зламав-таки об'ïдену кiстку, би висмоктати кiстковий мозок. У якостi викупу Тор забрав обох дiтей ґазди, Тьяльвi й Рьоскву, й вiдтодi нефортуннi брат iз сестрою мусили слiдувати за Тором та слугувати йому.

З iншого боку - краще мандрувати з асом, нiж сидiти на дурному лавовому полi, чи не так?

39. Мiцновправний - здогадайтеся з трьох разiв, про кого йдеться.

...свята зимовi (hörmeitið) - дослiдники не певнi, котрий iз зимових мiсяцiв позначається словом hörmeitið. Вважаю можливим припустити, що йдеться про вiдтинок часу з кiнця грудня до початку сiчня, коли на Пiвночi святкували Йоль, чи пак Новий рiк.

Комментарии: 7, последний от 17/04/2017. © Copyright Семунд Мудрий (перевод: Хаген) (Hagen_a@i.ua) Размещен: 15/12/2012, изменен: 29/07/2014. 22k. Статистика. Поэма: Поэзия, Переводы, Foreign+Translat Старша Едда Скачать FB2		Ваша оценка:
Аннотация: Особливостi нацiональної скандинавської риболовлi.

Семунд Мудрий : другие произведения.

Пiсня про Хюмiра