Семунд Мудрий: другие произведения.

Сказання про Велунда

Журнал "Самиздат": [Регистрация] [Найти] [Рейтинги] [Обсуждения] [Новинки] [Обзоры] [Помощь]
Peклaмa:
Литературные конкурсы на Litnet. Переходи и читай!
Конкурсы романов на Author.Today

Конкурс фантрассказа Блэк-Джек-20
Peклaмa
 Ваша оценка:
  • Аннотация:
    Пісня, що зачинає корпус еддичних текстів про героїв. Утворилася внаслідок поєднання двох окремих сюжетно-міфологічних мотивів. Треш і гуро - в комплекті.


Сказання про Велунда

Про Велунда

  
   Нідудом звали конунга у Світьоді. Він мав двох синів і дочку. Їï звали Бьодвільд.
   Було троє братів, синів конунга Фінів. Одного звали Слагфід, іншого Егіль, третього - Велунд. Вони ходили на лижах і полювали звірину. Вони прибули до Вовчоï долини і звели там собі житло. Там є озеро, що зветься Вовчим Ставом. Якось рано вранці побачили вони на березі озера трьох жінок, що пряли льон. Поруч лежало ïхнє лебедине вбрання. То були валькір'ï. Дві з них були дочками Хлодвера конунга: Хладгуд Біла Либідь і Гервьор Премудра, а третя - Ельрун, дочка Кьяра з Валланду. Троє братів узяли ïх із собою додому. Егіль оженився на Ельрун, Слагфід на Білій Либіді, а Велунд - на Премудрій. Так вони жили сім зим. А тоді валькір'ï відлетіли геть і вирушили на війну, і вже не повернулися. Тоді Егіль помчав на лижах за Ельрун, Слагфід вирушив за Хладгуд, а Велунд нікуди не пішов і лишився у Вовчій долині. Він був найвправнішим з людей, відомих з давніх переказів. Нідуд конунг звелів його схопити, як тут про це сказано:
  

Про Велунда і Нідуда

   1
   Діви летіли
   з півдня над Мюрквідом,
   юнки премудрі
   долі шукали;
   на березі ставу
   сіли спочити,
   діви південні,
   льон стали прясти.
  
   2
   Перша обрала
   Егіля мужем,
   діва прекрасна,
   сяйна руками;
   інша - то Сванхвіт
   у шатах пташиних,
   третя сестра
   руки закинула
   на плечі Велунда.
  
   3
   Гарно жилося
   з ними сім зим,
   а восьма настала,
   зробилось ïм тоскно,
   а на дев'яту
   скорилися поклику;
   рушили діви
   над лісом похмурим,
   юнки премудрі,
   долі шукати.
  
   4
   Вернулися з ловів
   стрільці гострозорі,
   [Велунд, що рушив
   шляхом далеким],
   Слагфід і Егіль,
   в зали порожні,
   зсередини й ззовні -
   всюди шукали;
   рушив на схід
   Егіль за Ельрун,
   Слагфід - на південь
   за Білою Либіддю,
  
   5
   Велунд зостався
   один в Ульфдалірі,
   в злато червоне
   вправляв самоцвіти,
   ладив прегарні
   персні й прикраси;
   так він чекав
   світлу свою,
   гадав, чи повернеться
   жінка до нього.
  
   6
   Прознав тоді Нідуд,
   Ньярів господар,
   що Велунд один
   сидить в Ульфдалірі;
   послав уночі
   воïв у бронях,
   щити ïх блищали
   під місяцем щербним.
  
   7
   До хати дістались,
   спинились при вході,
   потому зайшли
   до довгоï зали;
   бачать - на лику
   персні висять,
   цілих сім сотень
   мав ïх той воïн.
  
   8
   Стали знімати
   і вішать ïх знову,
   лиш один перстень
   назад не вернули.
   З ловів прийшов
   стрілець гострозорий,
   Велунд, що рушив
   шляхом далеким.
  
   9
   Пішов він засмажити
   м'яса ведмежого,
   горіла, мов хмиз,
   ялина суха,
   висушив вітер
   Велунду дрова.
  
   10
   На шкурі ведмежій
   він персні лічив,
   альвів співець,
   одного не знайшов;
   гадав, що взяла його
   Хлодвера дочка,
   юнка премудра
   до нього вернулась.
  
   11
   Довго сидів так,
   тоді він заснув,
   а пробудився вже
   волі позбавлений;
   руки побачив
   зв'язані міцно,
   путами ноги
   надійно стриножені.
  
   Велунд мовив:
  
   12
   "Що то за вепри
   сюди прибули,
   ликом міцним
   мене пов'язали?"
  
   13
   Спитав тоді Нідуд,
   Ньярів господар:
   "Звідки ти, Велунде,
   альве премудрий,
   злато дістав
   у Вовчій долині?"
  
   Велунд мовив:
  
   14
   "Злата нема,
   гамузу Грані,
   далеко, гадаю,
   пагорби Райну;
   згадую, більше
   мали майна,
   як родичі разом
   жили щасливо.
  
   15
   Хладгуд і Гервьор,
   Хлодвера доньки,
   Ельрун була
   дочкою Кьяра".
  
   16
   [Стала назовні
   Нідуда жінка],
   пройшлася вона
   довгою залою,
   стала і мовила
   голосом тихим:
   "Не посміхнеться
   мешканець хащі".
  
   Нідуд конунг дав своïй дочці Бьодвільд золотого персня, якого зняв з ликовоï мотузки у Велунда, собі ж узяв меча, що ним володів Велунд. Жінка велителя [Нідуда] мовила:
  
   17
   "Очі пожадні його
   блищать, мов у змія,
   зуби скрегочуть,
   бо взяв ти меча,
   і персня дав Бьодвільд;
   підріжте йому
   міцні сухожилки,
   хай він сидить
   на Севарстоді".
  
   Так і вчинили: підрізали йому сухожилки під колінами і відвезли до єдного острівця, розташованого неподалік від землі й названого Севарстод. Там він ладив для конунга різні прикраси. Жодна людина не мала його там навідувати, крім одного лиш конунга.
  
   Велунд мовив:
  
   18
   "Сяє у Нідуда
   меч на поясі,
   його я гострив
   управно, як міг,
   загартував
   добре, як вмів;
   мій сяючий меч
   далеко знесли,
   не бачу його
   у Велунда кузні.
  
   19
   Тепер носить Бьодвільд
   перстень червоний
   моєï дружини, -
   не діждуся розплати!"
  
   20
   Не відав спочинку,
   молотом стукав,
   витвір отримав
   гарний для Нідуда.
   Два юнака
   морем прибули,
   Нідуда діти,
   на Севарстод.
  
   21
   До скрині наблизились,
   просили ключа,
   скарби подивитись -
   чекало ïх лихо;
   майна там багато
   знайшли юнаки,
   червоного золота
   й різних прикрас.
  
   Велунд мовив:
  
   22
   "Приходьте ви двоє,
   приходьте назавтра;
   вам я дозволю
   злато це взяти;
   та знати не мають
   дівки чи прислуга,
   жодна людина,
   що тут ви знайшли".
  
   23
   Сказав незабаром
   іншому хлопець,
   брат мовив брату:
   "Ходім, глянем персні!"
   До скрині наблизились,
   просили ключа,
   скарби подивитись -
   чекало ïх лихо.
  
   24
   Голови стяв він
   конунга дітям,
   під горна поклав
   ноги братів,
   чарки зробив
   з ïхніх голів,
   сріблом оздобив,
   Нідуду послав ïх.
  
   25
   Очі братів
   яхонтосяйні
   мудрій послав
   Нідуда жінці,
   зуби братам
   вирвав обом,
   пряжки зробив з них
   Бьодвільд на груди.
  
   26
   Тоді взяла Бьодвільд
   браслет - хизуватись,
   . . .
   [знесла його Велунду],
   щоб злагодив злам:
   "Ніхто не поможе
   мені, окрім тебе".
  
   Велунд мовив:
  
   27
   "Так я залагоджу
   злама на златі,
   аж батько твій
   подякує вельми,
   й матір твоя
   задоволена буде,
   та й ти сама
   матимеш втіху".
  
   28
   Підніс він ïй хмелю,
   бо хитрість замислив,
   а Бьодвільд на лавці
   мирно заснула.
   "Нині відплату
   стягнув за образи,
   лиш за найтяжчу
   ще не помстився".
  
   29
   "Волію я, - мовив
   Велунд, - щоб крила
   мене донесли
   до Нідуда воïв".
   Велунд зі сміхом
   злетів у повітря,
   плакала Бьодвільд,
   острів полишила,
   журна за коханим
   й перед батьковим гнівом.
  
   30
   Зовні стояла
   Нідуда жінка,
   мудра пройшлася
   довгою залою, -
   а Велунд присів
   на тина спочити:
   "Підвівся ти, Нідуде,
   Ньярів господарю?"
  
   Нідуд мовив:
  
   31
   "Давно я підвівся,
   щастя позбавлений,
   спокій утратив:
   сини моï мертві;
   холод принесла
   порада підступна,
   нині волію
   до Велунда мовити.
  
   32
   Скажи мені, Велунде,
   альве премудрий,
   як ти згубив
   дітей моïх юних?"
  
   Велунд мовив:
  
   33
   "Клятву ти спершу
   мені маєш дати,
   з усіх найміцнішу,
   бортом човна
   і краєм щита,
   спиною коня
   і лезом меча,
   що ти не убив
   Велунда жінку,
   дружину мою
   не ти погубив,
   бо іншу мою
   дружину ти знаєш,
   дитя народить вона
   в чертогах твоïх.
  
   34
   Ходи ти до кузні,
   яку будував ти,
   там шкіру знайдеш,
   просякнуту кров'ю;
   голови стяв я
   діткам твоïм,
   під горна поклав
   ноги братів.
  
   35
   Чарки зробив
   з ïхніх голів,
   сріблом оздобив,
   Нідуду послав ïх;
   очі братів
   яхонтосяйні
   мудрій послав
   Нідуда жінці,
  
   36
   зуби братам
   вирвав обом,
   пряжки зробив з них
   Бьодвільд на груди;
   Бьодвільд тепер
   ходить вагітна,
   ваша дочка,
   створена вами".
  
   Нідуд мовив:
  
   37
   "Слів би не міг ти
   мовити гірших,
   Велунда волею
   вражений нині;
   й вищий з мужів
   тебе не дістане,
   не долетить
   до тебе й стріла,
   ти ж бо вознісся
   в небо високе".
  
   38
   Велунд зі сміхом
   злетів у повітря,
   Нідуд безрадісний
   сів самотою.
  
   Нідуд мовив:
  
   39
   "Такраде, встань,
   раб мій найкращий,
   Бьодвільд поклич,
   дочку світлооку,
   красуня хай прийде
   до батька на раду.
  
   40
   Правду, о Бьодвільд,
   повідай мені:
   чи з Велундом ти
   на острові спала?"
  
   Бьодвільд мовила:
  
   41
   "Нідуде, правду
   сказали тобі:
   Велунд на острові
   звабив мене,
   тоï години
   краще б не знала!
   Я поступилася
   хитрощам друга,
   я поступилася
   друга насильству".
  

Примітки і коментарі

   "Сказання про Велунда" ("Völundarkviða") займає проміжне місце між двома великими текстовими корпусами "Старшоï Едди": піснями про богів і піснями про героïв, які й зачинає. З текстами суто міфологічноï тематики цей твір поєднує низка фабулярних паралелей казкового характеру, певні фантастичні елементи: наречені-валькір'ï, "ельфійські" конотаціï Велунда, його здатність літати. Водночас твір апелює до героïчноï та історичноï (чи квазіісторичноï) традиціï: Велунд і його брати названі синами конунга фінів, а Нідуд править у Світьоді (себто в Швеціï), хоча жодних історичних відомостей ані про нього, ані про народ ньярів, яким він керує, наразі не знайдено. Також у строфі 14 подибуємо посилання на вольсунго-нібелунгівську міфологему.
   Структура твору містить дві наочні фабули: казково-міфічний сюжет про шлюб із фантастичними істотами (дівами-птахами, валькір'ями) та історія ув'язнення і помста Велунда. Коли рими до першоï фабули з легкістю віднаходимо у світовій міфологічній скарбниці, то другий сюжет є оригінальним нордичним твором. Отже, Велунд - мисливець, воïн і майстерний коваль - стає бранцем Нідуда, якого підозрює в убивстві своєï дружини. Щоби помститися, він створює залізні перетинчасті крила (fitjum, власне "перетинки"), тоді заманює синів короля, вбиває ïх, тоді зваблює дочку короля Бьодвільд, а потім на крилах полишає місце ув'язнення, дістається до господи Нідуда й збиткується з нього. Цей персонаж (важко сказати, чи й сюжет загалом) знаний не лише скандинавській традиціï, а й англосаксонській: так, у "Беовульфі" головний герой просить: "Надійшли, як загину, // Гіґелакові // обладунок найкращий (...) Гретеля спадщину, // Велунда витвір" (строфа 450-455, пер. Олени О'Лур).
   Викликають низку питань міфопоетичні характеристики Велунда. По-перше, чим обумовлена його здатність літати? Чи просто викувані крила, а чи ще й перстень, якого Нідуд забрав у хаті Велунда (строфа 8) і згодом віддав дочці й якого та принесла ковалеві, щоб той полагодив на ньому злам? Чи цей перстеник має символічну шлюбну семантику: адже він належав Гервьор Премудрій, жінці Велунда, тому, віддавши його своïй дочці, король тим самим ритуально зробив ïï дружиною Велунда? З цієï точки зору Велунд реалізує своє право на Бьодвільд як на законну дружину, хоча і в антисоціальний спосіб.
   Ну, з вовками жити...
   По-друге, в популярній літературі нерідко зустрічається теза про приналежність Велунда до племені альвів. Що дає підстави для такого припущення? У строфі 10 героя названо "альвів співець" (alfa ljóði), що ще перекладають як "альвів володар". У строфах 13 і 32 Нідуд кличе його "альвом всемудрим" (vísi alfa). Не зовсім ясно, чи йдеться про "етнічну приналежність", чи це просто поетичний прийом, метафора, покликана підкреслити знання і вправність Велунда. Також варто згадати, що нордична міфологія знає два племені альвів: білих (у "Старшій Едді" майже не згадуються, знані переважно з творів Сноррі Стурлусона й пізнішоï фольклорноï традиціï, британські ельфи) і чорних (гномів, кобольдів, карликів, двергів). Останні відомі великою вправністю в різних ремеслах, у тому числі й у ковальстві. Враховуючи ковальську майстерність Велунда, можна припустити, що йдеться про його спорідненість - генетичну чи культурну, тут не вартує, - саме з чорними альвами. Відтак, ельфійські вушка тут не стирчать, хе-хе.
   Лебедині шати сестер є міфопоетичним маркером ïхньоï божественноï природи, актуалізованоï в нордичній традиціï в образі валькірій, що має паралелі і в інших міфологіях.
   Важко сказати напевно, дочками яких саме південних королів були згадані на початку валькір'ï. Так, Хлодвера можна дуже обережно ототожнити з Хлодвігом, королем з Меровінгів, що охрестив народ франків. Кьяр же з Валланду, радше за все, є узагальненим образом римських імператорів (його ім'я виводиться із лат. Ceasar - "кесар", "цар"). Можливо, це відсилка до Карла Великого, що носив титул імператора Західноï Римськоï імперіï. Може, й ні.
  
   Хладгуд Біла Либідь (Hlaðguðr Svanhvít) - скоріше Лебединобіла, та сенс цього тропу, гадаю, цілком прозорий.
  
   1. Мюрквід (Myrkvið) - досл. "Ліс мороку" десь на півдні, що відмежовує світи людей та богів од зловорожого зовнішнього простору. Можливий натяк на колись неозорі ліси Центральноï Європи, що відокремлювали германців від римського світу й гунів.
  
   2. Сванхвіт - Хладгуд Біла Либідь.
  
   5. Ульфдалір (Úlfdalir) - Вовча долина.
  
   12. ...вепри (jöfrar) - сталий у нордичній традиціï епітет на позначення воïна.
  
   14. Злата нема, // гамузу Грані, // далеко, гадаю, // пагорби Райну - посилання на вольсунгівсько-нібелунгівський сюжет, один із центральних у нордичній традиціï. Грані - ім'я коня Сігурда, який заволодів скарбом дракона Фафніра, відтак гамуз (точніше, вантаж) Грані - золото, скарби (поширений кеннінг на позначення золота). Вважалося, що прокляті скарби Фафніра сховані чи на дні Райну, чи на пагорбах понад рікою - справді, далеченько від Швеціï.
  
   26. Сенс цього рядку полягає в тому, що Бьодвільд мала намір похвалитися перстеником перед подружками, але на ньому виявилася тріщина, тож вона пішла до Велунда, щоб він полагодив прикрасу.

 Ваша оценка:

Популярное на LitNet.com С.Климовцова "Я не хочу участвовать в сюжете. Том 1."(Уся (Wuxia)) В.Свободина "Демонический отбор"(Любовное фэнтези) М.Атаманов "Альянс Неудачников-2. На службе Фараона"(ЛитРПГ) Н.Мор "Карт бланш во второй жизни"(Любовное фэнтези) Д.Сугралинов "Дисгардиум 5. Священная война"(Боевое фэнтези) Л.Лэй "Пустая Земля"(Научная фантастика) А.Кутищев "Мультикласс "Турнир""(ЛитРПГ) М.Юрий "Небесный Трон 5"(Уся (Wuxia)) Д.Сугралинов "Кирка тысячи атрибутов"(ЛитРПГ) В.Коломеец "Колонизация"(Боевик)
Связаться с программистом сайта.

Новые книги авторов СИ, вышедшие из печати:
Э.Бланк "Колечко для наследницы", Т.Пикулина, С.Пикулина "Семь миров.Импульс", С.Лысак "Наследник Барбароссы"

Как попасть в этoт список
Сайт - "Художники" .. || .. Доска об'явлений "Книги"