Святкова зала

Святкова зала у лiлеях осяйних -
Хай музика лунає свiтозора -
Нечутно засина, i плин старих канцон
В"ялить її, дарма що панства рясно.
Чи ж ми снимо у глибинi вiкiв?

Розкущується жар ясним суцвiттям.
Так тиховiйно линуть маскаради,
Що їх веде весна! Та бронзовiнням
Холодна зброя врiзалася раптом
У жар суцвiть на мертвих килимах.
Чи й ми снимо у люстрi темних лiт?

Чому ж не полуднево, чом вечiрньо?
Чаклунством осмутнiло свiтле свято.
Бiлявi коси обернулись черню -
I чарiвниця плаче за коханим,
I юностi не верне ворожбит.

О жаль за днем i присмерком летким!
Згадай молочнi ночi над рiкою...
Святковi свiтичi тремтливi та жалобнi,
I музика прощально вибухає,
А в серцi ворожбита жаль за днем.


Festive hall

A Festive hall in lilies effulgent -
Let beamish music be heard  -
Unheard,  it falls asleep, and flow of old canzonas
Dries it, regardless of the decent crowd.
Whether we are dreaming in the depth of centuries?

A heat  blooms with clear inflorescences .
So quietly masquerades rush
That they are conducted by a spring! But with bronze
A plain weapon embedded suddenly
In the heat of inflorescences on dead carpets.
And  are we dreaming in the chandelier of dark years?

Why not midday, why evening?
A light holiday was darkened by witchcraft.
Blond braids turned into the blackness -
And an enchantress cries after a darling
And youth will not be returned by a sorcerer.

Oh it is pitiful after a day and twilight volatile!
Remember milky nights above the river.
Festive lights quivering and plaintive
And music bursts parting
And in the heart of a sorcerer there is pity after a day.


љ Dmytro Chystyak


љ translated by Maryna Tchianova