На бiлому паперi
Прорiзана емаль
I вересень у дверi
Несе пусту печаль.
 
Палаюче свiтило
За обрiєм зайшло.
Свої останнi сили
На заходi звело.
 
У повному бокалi
Напiвсухе вино
Несе у кожнiй краплi
Полегшення воно.
 
У сiрому туманi
Розмитi лiхтарi,
Пливуть в очах i марно
Вони горять менi.
 
Посунулися тiнi
Предметiв у ночi,
I темрява по стiнах
Стiкає до душi...

љ Volodymyr Nazaruk


Into the white paper
The enamel cut deep into
The white paper
And upcoming September
Only brings sad emptiness.
 
A burning star
Falls behind the horizon in the West.
It has lost its energy
At the dayfall.
 
Semi-dry wine
In a full glass
Brings consolation
In every drop.
 
The lanterns so vague
In a grey haze,
They flow before my eyes
And burn in vain.
 
The objects' shadows move away,
The nocturnal darkness slowly
Drips along my soul...

љ Володимир Назарук translated into Ukrainian by Maryna Tchianova